Прогнозування наслідків аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

Прогнозування хімічної обстановки, що може скластися в районі механічного цеху, на відстані від якого знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Способи захисту людей. Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження, можливих втрат людей в її осередку.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.02.2012
Размер файла 211,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Кафедра охорони праці, промислового та цивільного захисту

Практичне заняття №1

з дисципліни "Безпека життєдіяльності та охорона праці"

на тему:

Прогнозування наслідків аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

Київ 2009

Зміст

  • Вступ
  • 1. Визначення розмірів та площі 3X3
  • 2. Визначення часу підходу зараженого повітря до відповідної межи чи об'єкту
  • 3. Визначення часу уражаючої дії СДОР
  • 4. Визначення можливих утрат людей в осередку хімічного зараження
  • Висновок

Вступ

Умова: На відстані R від механічного цеху знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Під час можливої аварії на хімічному об'єкті з виливом СДОР та вітрі в бік механічного цеху, він може потрапити в зону хімічного зараження (3X3).

Завдання: Спрогнозувати хімічну обстановку, що може скластися в районі цеху згідно з вихідними даними наведеними в табл.1, відповідно до заданого варіанту, якщо аварія станеться в теплу (t=15 С°) або в холодну (t= - 10 С°) пору року.

Визначити:

Чи потрапить цех в 3X3;

Які способи захисту людей доцільно вжити, якщо аварія станеться;

Які заходи треба вжити заздалегідь на заводі, щоб підготуватись до можливого хімічного зараження.

Під час виконання роботи розв'язати такі задачі:

Розрахувати глибину, ширину та площу 3X3.

Визначити час підходу хмари зараженого повітря до цеху.

Визначити час уражаючої дії СДОР.

Визначити можливі утрати серед виробничого персоналу цеху.

Методичні матеріали

Прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися на місцевості під час аварії на хімічному об'єкті, включає визначення:

розмірів та площі зони хімічного зараження;

часу підходу хмари зараженого повітря до відповідної межі чи об'єкту;

часу уражаючої дії_СДОР;

меж можливих осередків хімічного ураження;

можливих утрат людей в осередках хімічного ураження.;

Вхідні дані:

· Найменування СДОР сірчистий ангідрид

· Маса СДОР (G), т.50

· Необвалована

· Відстань до місця аварії (R), км 1,2

· Х-ка місцевості закрита

· Ступінь вертикальної

стійкості повітря інверсія

· швидкість вітру (), 3

· забезпеченість протигазами,% 60

1. Визначення розмірів та площі 3X3

3X3 дцо створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобедреного трикутника (мал. І).

Розміри 3X3 залежать від багатьох факторів, у тому числі:

типу і кількості СДОР,що може вилитись під час аварії;

умов збереження СДОР (ємність зі СДОР може знаходитись на поверхні землі, не маючи захисного валу, - це не обвалована ємність а якщо довкола ємності насипано захисний вал, то вона буде обвалованою);

ступеня вертикальної стійкості повітря (інверсія коли знизу холодне повітря, зверху - тепле, перемішування повітря у вертикальній площині мінімальне; ізотермія - температура повітря тю висоті майже не змінюється; конвекція - знизу тепле повітря, зверху - холодне, перемішування повітря у вертикальній площині максимальне);

швидкості вітру;

рельєфу місцевості, та наявності на ній лісових масивів, а також багато поверхових забудов міського типу (при відсутності перешкод на шляху хмари зараженого повітря місцевість вважається відкритою, при наявності лісу та високих будинків - закритою).

Визначення глибини ЗХЗ.

Згідно формули:

,

де К-поправочний коефіцієнт на вітер, К=0.45 згідно таблиці №4

Г1=2.85 згідно таблиці №3.

Виходить, що Г=1,28 км.

Попередній висновок: Якщо глибина зони =1,28 км, а відстань між цехом та хімічним об'єктом 1,2 км. Цех потрапляє в 3X3. В іншому разі наступні розрахунки недоцільні, бо хімічне зараження цеху не загрожуватиме.

Визначення ширини.

Ширина 3X3 залежить від глибини зони і ступеня вертикальної стійкості повітря.

Вона розраховується за таким співвідношенням:

Ш =0,2 Г - при інверсії,

Ш =0,2 1.28=0.256 км.

Визначення площі.

Площа 3X3 рівнобедреного трикутника, розраховується з формули:

S=0,5 Ш Г.

S=0.5 0.256 1.28=0.164 км2.

аварія зона хімічне зараження

2. Визначення часу підходу зараженого повітря до відповідної межи чи об'єкту

Час підходу зараженого повітря до відповідного об'єкту залежить від відстані (R) між об'єктом та місцем розливу СДОР, а також від швидкості переносу (W у нашому випадку=6 гідно таблиці№5) Тоді час підходу визначається як:

3. Визначення часу уражаючої дії СДОР

Час уражаючої дії СДОР (тривалість зараження місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу.

Площа розливу для обвалованої ємності дорівнює площі території всередині обваловки.

Об'єм рідини визначається масою СДОР (G) та її густиною ().

Якщо підставити наведені значення в основну формулу до отримаємо:

для обвалованої ємності

=1.46

= 64

- тиск насиченого пару в кПа.

Як видно, час випаровування для обвалованої ємності залежить від маси розлитої СДОР.

Значення параметрів СДОР таких як і беремо з таблиць. Величина тиску насиченої пари СДОР залежить від температури повітря і визначається з графіку.

Для t= 15 С° = 290 кПа

t= - 10 С° = 110 кПа

Розрахуємо:

4. Визначення можливих утрат людей в осередку хімічного зараження

Осередком хімічного ураження називають об'єкт або населений пункт, які потрапили в 3X3. Утрати серед населення залежать від кількості людей,що залишились в осередку ураження, ступеню їх захисту, та своєчасного використання засобів індивідуального захисту (в першу чергу - протигазів).

Під час зараження об'єкту чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в будинках чи підвалах, так і поза ними, тобто на відкритій місцевості. Будинки та підвали мають відповідні захисні властивості, тому утрати серед людей, які там знаходяться, - будуть меншими. Протигази значно підвищують захист людей, але не дають повної гарантії їх безпеки. Так, несправні протигази, невірно підібраного розміру, старі (що втратили свої захисні властивості) знижують імовірність захисту людей від ураження.

Можливі утрати людей (у %) в осередку хімічного ураження визначаються з таблицею №7.

Для наших вихідних даних отримаємо можливі втрати:

22% - для працюючих в будівлях, найпростіших укриттях;

40% - для працюючих поза будівлями (на відкритій місцевості).

Підсумкова таблиця.

Розміри 3X3

Утрати,%

Г, км

Ш, км

Влітку

Взимку

В будівлях

Поза будівлям

1,28

0,256

0,164

22

40

Висновок

Визначено, що Г>R, це означає, що цех потрапляє в 3X3.

Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація, укриття в сховищі) обираються з таких міркувань

Пояснення:

Щодо використання протигазів, то воно є обов'язковим з моменту оповіщення про хімічну небезпеку і до тих пір, доки люди укриються в сховищах або вийдуть у безпечний район.

Щодо евакуації. Евакуюють людей, як правило, в бік перпендикулярний напрямку вітру. Щоб вийти із 3X3 вважається достатнім час

, де

Ш - ширина ЗХЗ, м; 80 - середня швидкість руху людей прискореним кроком, м/хв. Люди можуть встигнути евакуюватися, якщо

Де - час, потрібний для оповіщення людей;

- час без аварійної зупинки виробництва.

В середньому можна вважати доцільним евакуацію людей, якщо

Щодо укриття в сховищі. Час потрібний для укриття в сховищі:

де - час руху від місця роботи до сховища;

- час заповнення сховища (до 2 хв).

Люди встигають укритися в сховищі, якщо

У нашому випадку умови щодо укриття у сховищі, а також щодо евакуації не виконуються. Час виходу людей із ЗХЗ дорівнює часу підходу зараженого повітря. Тому слід збільшити швидкість виходу людей. В нашому випадку, щоб встигнути евакуювати, потрібна швидкість руху людей 214 м/хв. Доцільно буде людей евакуювати в протигазах в безпечний район, де вони будуть перебувати у холодну пору 39 хв., в теплу пору-14 хв.

Заходи що треба вжити заздалегідь;

підготувати маршрут і спланувати евакуацію.

забезпечити усіх робітників протигазами.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин. Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях. Дії працівників та керівництва в разі винекнення аварії.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 19.03.2008

  • Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.

    контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014

  • Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

    методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

  • Стисла характеристика об’єкту господарчої діяльності (ОГД). Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД. Визначення меж осередку хімічного ураження НХР та радіаційного забруднення. План запобіжних заходів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.01.2010

  • Характеристика хімічної обстановки, суть вихідних даних для її оцінки. Визначення вертикальної стійкості повітря та її значення для забезпечення безпеки. Правила поводження при виникненні загрозливих ситуації, оснащення хімічно небезпечного об’єкта.

    практическая работа [14,8 K], добавлен 19.11.2011

  • Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.

    практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015

  • Визначення глибини та ширини розповсюдження хмари зараженого повітря і часу приходу його фронту до населених пунктів. Розмір зони можливого хімічного забруднення. Тип та кількість небезпечних хімічних речовин, що потрапили в атмосферу при аварії.

    контрольная работа [23,8 K], добавлен 30.03.2015

  • Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.

    контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012

  • Аварійне прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві. Оцінка зон впливу сильнодіючими отруйними речовинами при розгерметизації ємкостей. Оцінка впливу вибухових процесів та пожежонебезпечних зон. Шляхи підвищення стійкості об'єкта.

    контрольная работа [70,4 K], добавлен 27.01.2011

  • Заходи щодо захисту населення при погрозі сходу лавин, селів, зсувів. Поділ лавин на категорії відповідно до характеру руху. Небезпечні ситуації техногенного характеру. Способи захисту людей, харчування, води від радіоактивного зараження. Клас небезпеки.

    лекция [24,8 K], добавлен 25.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.