Життєвий шлях і творчість К. Ербена

Размещено на http://www.allbest.ru/

Резюме

Karel Jaromir Erben ( иesky. Karel Jaromir Erben; 7.listopadu 1811 , Miletin , Jiинn oblast - 21.listopadu 1870 , Praha ) - Иeskб spisovatel, basnik, pшekladatel, literarni historik a sbмratel folkloru иeskйho, zejmena lidove pшнbмhy a pнsnм. Zastupce romantickeho hnuti v umмnн. Studoval filozofii v Hradci Kralove , pozdмji - pшнmo na univerzitм v Praze . V roce 1837, on byl - stazista v trestnim soudu Magistratu mмsta Prahy, v roce 1838 - slouzil u pokladny. V roce 1842 si vzal Betin Mechirzhovoy. Od roku 1843 - иlen prazskeho Narodniho muzea , a jeho prace v muzeu je tшнdit a katalogizovat dokumenty z archivu Tabor a Domazlicich . V roce 1848 se stal redaktorem prazskeho News (Prazske noviny), po zveшejnмnн nove ustavy z tehoz roku, ukonиil sve pщsobenн jako redaktor. V roce 1850 se stal tajemnikem a archivбш Narodniho muzea, v roce 1851 - mмsto Praha archivбш.

Hlavnim dilem K. H. Erben - slovanske иtenн (Slovanska инtanka) - obsahuje vice nez sto lidove pшнbмhy a legendy, psane v archaicke иeљtinм. V roce 1853 byla vydana pouze sbirku jeho basni vщnн lidovych pohadek odst. Kytice z Narodnich Povмsti), ktery pшevyprбvмl stare иeskй tradice. V roce 1864 publikoval sbirku romantickych pisni a Demotic иeskэch rэmщ v Prostonarodni иeskй pнsnм Шнkadlщm) v pмti ибsti.

Erben, a to nejen shromaћпovбny иeskй lidove umмnн, ale take psal na tema literarni kritiky. Kromм toho je autorem mnoha knih o historii Prahy a Иeskй republiky.

літературний твір поет

Вступ

В кінці 80-х років XIX століття в чеській літературі відбуваються якісні зміни, вона вступає в новий період свого розвитку. Творчість письменників реалістичного напрямку набуває нові риси. В ньому посилюються соціально-викривальні тенденції, спостерігається прагнення до більш глибокого психологічного аналізу, займає істотне місце тема життя та боротьби робочого класу. На сторінках демократичної печатки починають частіше виступати представники пролетарської літератури. В цей час в Чехії, як і по всій Європі, отримують розповсюдження різного виду модерністські явища, складні та дуже суперечливі. Виступаючих проти реалізму консервативних романтиків в літературній боротьбі поступово заміняють літератори-декаденти, представники модернізму. На рубежі віків в чеській літературі зміни були підготовлені всім ходом історичних подій і літературної боротьби.

К. Я Ербен, талановитий поет і учений-філолог, видавав капітальні збірки чеських народних казок, балад і пісень. У збірки пісенного фольклору Ербена входить більше двох тисяч записів. Серед них немало зразків, створених в народному середовищі для дітей або самими дітьми (колискові пісні, лічилки, загадки, примовки і т. п.). Чеський дитячий фольклор - вдячний матеріал для поетичного відтворення , він є автором численних книг з історії Праги та Чехії. Найбільш значним історичним працею К. Я. Ербена вважається Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae a Moraviae («Регістр листів і документів Богемії і Моравії»), в якому вивчаються грамоти та укази Чехії, починаючи з 1253 року. Крім цього, письменникові належать критичні коментарі по історіям і легендам про таких особистостей, як Свята Катерина, Томаш Штітний, Ян Амос Коменський і Ян Гус.

Актуальність теми: чеська література XIX століття багата розкриттям характерів селян, символів нації, популярних персонажів і близькості людини з природою. Вона ритмічна й мелодійна, символізує моральні цінності чеського народу. Творчість Ербена - яскравий приклад того, як боролися і шукали шлях до свободи народу найкращі представники чеської демократичної літератури XIX ст.

Мета курсової роботи: розкрити основи становлення чеських творів Ербена на тлі сучасної чеської літератури, визначити суть поетичних творів поета, які тісно пов'язані з життям людини.

Об'єкт дослідження: творчість чеського поета Карла Яроміра Ербена.

Предмет курсової роботи: життєвий шлях і творчість Ербена.

Завдання курсової роботи:

1. Проаналізувати біографію Ербена;

2. Ознайомитись з літературними творами поета.

Методи дослідження: у роботі використано денотативно-когнітивний, порівняльно-історичний, етимологічний та описовий методи дослідження.

Матеріал дослідження і джерела: матеріал дослідження взято зі спеціальної наукової літератури ХІХ - ХХ ст., лексикографічних джерел чеської літератури, а також енциклопедичних видань.

Обсяг і структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 27 сторінок; основний текст - 20 сторінок.

1. Життєвий і творчий шлях Карела Яроміра Ербена

К. Я Ербен, талановитий поет і учений-філолог, видавав капітальні збірки чеських народних казок, балад і пісень. Він народився 7 листопада 1811 року, в Mілетин. У збори пісенного фольклору Ербена входить більше двох тисяч записів. Серед них немало зразків, створених в народному середовищі для дітей або самими дітьми (колискові пісні, лічилки, загадки, перевертиші, примовки і т. п.). Чеський дитячий фольклор - вдячний матеріал для поетичного відтворення. Чеські народні пісеньки для дітей (з використанням деяких текстів Ербена) видаються у нас для молодшого і дошкільного віку в переказі С. Маршака : «Хоровод».

Ербен - своєрідний представник романтизму в чеській літературі продовжувач традицій Челаковського в освоєні ідеально - художніх багатств слов'янської народної творчості. На відмінку від Челаковського він більш, вільний в праці з фольклорним матеріалом. Він не стільки вільним конкретним жанрово-стильовим фольклорним формам, а скільки використовує основні сюжети і зображувальні засоби, а головне шукає в народній творчості «філософію» народу, його морально - етичні принципи, шукає відповіді на запитання про закони життя і про майбутнє нації, відповіді, з новою силою вставши перед чеським суспільством після поразки революції 1848 рік романтична концепція людських відношень, виникає в результаті переосмислення фольклору, лежить в основі художніх узагальнень Ербена.

Родина Ербена - маленький городок Мілетин на північному-сході Чехії. Син бідного шевця, Ербен подібно багатьом чеським літераторам, пройшов в юності строгу життєву школу . Патріархальна віра в провидіння, мрійливість, відома пасивність натури, котрі стали рисами характеру Ербена і наклали відбиток на його поезію, прижились йому ще в будинку батька. Він навчався в гімназії (1825-1831рр.) на зароблені уроками копійки, в університеті - на мізерну стипендію мілетинського поміщика. В гімназії в Градце-Кралове, де одним з викладачів був відомій чеський драматург Кліцпера, у майбутнього поета появився патріотичній інтерес до історії рідного народу .В роки навчання в Празі на філософському, а потім на юридичному факультетах Карлового університету (1831-1837рр.) цей інтерес розвився і заглибився. Вивчав філософію в Градец-Кралове, пізніше - право в Празькому університеті. У 1837 році він - практикант при кримінальному суді празького магістрату, в 1838р. - служив при казначействі. У 1842 році одружився з Бетіною Мечіржовой. З 1843р. - співробітник празького Національного музею, його завданням в музеї було сортувати і каталогізувати документи з архівів Табора і Домажліце. У 1848р. став редактором Празьких новин (Prazske noviny); після публікації нової конституції в тому ж році залишив посаду редактора. У 1850 році став секретарем і архіваріусом Національного музею; в 1851р. - архіваріусом міста Прага.

Основна праця К. Я. Ербена - «Слов'янське читання» (Slovanska инtanka) - містить в собі більше сотні народних казок і легенд, написаних чеським архаїчним мовою. У 1853 році вийшла у світ єдина збірка його віршів «Букет народних сказань» (Kytice z povмstн narodnich), в якій переказано старочеські перекази. У 1864р. видав романтичну збірку «Простонародних чеських пісень і рим» (Prostonarodni иeskй pнsnм a шнkadla) в п'яти частинах.

Ербен не тільки збирав народну чеське творчість, а й писав на цю тему літературно-критичні роботи. Крім цього, він є автором численних книг з історії Праги та Чехії. Найбільш значним історичним працею К. Я. Ербена вважається Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae a Moraviae (Регістр листів і документів Богемії і Моравії), в якому вивчаються грамоти та укази Чехії, починаючи з 1253 року. Крім цього, письменникові належать критичні коментарі по історіям і легендам про таких особистостей, як Свята Катерина, Томаш Штітний, Ян Амос Коменський і Ян Гус. Переклав також на чеську мову з російської «Повість минулих літ» та «Слово о полку Ігоревім».

Композитор Антонін Дворжак використовував багато балад К. Я. Ербена як основу для своїх симфонічних творів (наприклад, op. 107 «Водяний», op. 108 «Полуденна відьма», op. 109 «Золоте веретено» і op. 110 «Лісовий голуб»).

У Празі Ербен потрапляє в коло літературної молоді, кумиром якої був К. Г. Маха . Відвідуючи галасливі збори прихильників романтичної поезії, Ербен був свідком гарячих суперечок на естетичні та політичні теми. Велику частину часу він віддає наукові роботі в області історіографії, до якої його приваблює Ф. Палацький. Ербен досліджує архіви в пошуках документів чеської історії, вивчає етнографію і фольклор різних областей Чехії. Він багато їздить не тільки по Чехії, а й по інших слов'янських областях Австрії, особливо після 1851р., коли він отримує місце головного архіваріуса в Празі. Протягом багатьох років Ербен збирає чеські народні пісні і приказки, видає також слов'янські казки, міфи, та публікує пам'ятники древньочеської писемності (твори Яна Гуса и Томаса Штитного).

Багатогранна діяльність Ербена в галузі національної історії, літератури і народної слов'янської культури високо цінувалась не тільки на батьківщині поета, а й в Росії. Ще з 30-х років розвиваються наукові та дружні зв'язки Ербена з руським ученим. В 1851р. його обирають в член-кориспонденти Російської Академії наук. В 1867р. він в числі діячів чеської культури, записаних на Моравським етнографічну виставку, відвідав Росію. Наукова діяльність була для Ербена своєрідною формою участі в суспільній боротьбі свого часу, в ній він давав вихід своїм патріотичнім переконанням, відчуття протесту проти національного угнетіння. Він бачив своє покликання в тому, щоб встановити історію Чехії, як історію великого народу, який жив в минулому не менш значним суспільно-політичним життям і зробивши не менш багатою культуру, ніж інші європейські народи. Особливо приваблює його найбільш славний період чеської історії - період гуситства. Розслідуванням в області етнографії і фольклору Ербен хотів збагатити уявлення про чеський народ, про його багаті творчі дарування, художній смак, поетичні фантазії, про чистоту і благородство, його морально-етичні правила. Національно-патріотичні переконання склали основу суспільних поглядів Ербена. Вони складалися під впливом ліберальної Концепції національного руху Палацького, з яким його зв'язували багаторічні дружні відносини.

У період подій 1848р. поет поділяв позицію ліберально-національної партії, активно брав участь в підготовці слов'янського з'їзду. В роки бамівської реакції, коли австрійські власті придушували жорстокими репресіями найменші прояви національного життя слов'ян, діяльність Ербена на благо чеській культурі сама по собі була фактом протесту проти національних переслідувань. В 60-х роках спираючись на свій авторитет вченого, Ербен став більш відкрито виступати проти політики Вени. В 1861р. він відказався балотуватися в Чеський сейм, де зусиллями австро-німецької більшості зводилася нанівець будь-яку можливість діяти в інтересах чеського народу.

Поезія Ербена в жанровому відношенні різноманітна: інтимна лірика, романси, балади, політична сатира, комедія, казка, оперне лібрето.

Однак не у всіх жанрах поет виступав з однаковою самостійністю, і їх значення в загальній сумі зробленого їм не рівноцінно. Загальновизнано, що Ербен - майстер балади та казки.

Ербен сформулювався як поет в 30-ті роки під впливом різних літературних віянь. Починає він з наслідування цивільно-патріотичної лірики Коллара («Звичинський сонет», «Мрія»). В період навчання в Празі слідом за Челаковським, Махой та іншими Ербен створює ряд популярних, тоді в міському середовищі меланхолійних романсів - «Горець-чех», «Ревнивий», «Добра ніч», «Вечір» і життєво радісних застільних пісень «Призив до веселощів «, «Сонце життя», більшість з них покладено на музику. В 1837р. для любительського колективу він пише комедію «Пивовари», в якій відчувається вплив Клицпера. Сюжет комедії традиційний навіть для того часу (сватання дочки за заможного пивовара, яку видавала мати, всупереч бажанню дочки і батька, мати прагне неодмінно видати за багатого, хай навіть старого і виродка). Завдяки прекрасному знанню міщанської буденності і звичаїв (котрі поет отримав в гімназії, бігаючи по урокам), Ербен зумів написати п'єсу забавними бітовими деталями і ситуаціями. П'єсу відрізняє соковита народна мова, колоритна мовна характеристика персонажів.

Ербен відчув вплив романтичної поезії Махи, котра порушила в ньому інтерес до романтизму і в інших європейських літературах, насамперед у німецькій. Ербена приваблює притаманне романтикам прагнення поставити питання про загадки людського духу, розкрити внутрішній світ героя в експресивної манері, що відповідає характеру і силі переживань непересічної особистості.

Поезії Махи навіяні у творчості Ербена цієї пори образи самотнього, переслідуваного роками блудного («Бродяга»), таємничого лиходія («Богдан», «Загоржеве ложе»), і зазнає докорів совісті і жаху, який очікує його за страшною карою за вчинення на землі злочину. Однак поет не йде далі зовнішнього наслідування особливостям маховської романтики (дика природа, похмурий, страхітливий вигляд героя, підкреслення душевного сум'яття).

Поет з великим співчуттям ставиться і до того крила європейської романтичної літератури, яка орієнтується на народній творчості. Він сприймає ту частину естетики Гердера, німецьких і вітчизняних романтиків, в якій твори народної творчості ціняться як скарби національного духу, розкривається образ думки національного духу і характеру народу. Із шкільних років Ербен збирав народні пісні, перекази. З роками його уявлення про фольклор розширюються, він бачить відображення народної душі також в звичаях і повір'ях. У передмові до «Простонародним чеський піснях і приказках» (1864р.) поет роз'яснює, які твори він вважає народними: перш за всі твори, створені християнством. Для когось фольклор був єдиною естетичною їжею і єдиним засобом вираження своїх морально-естетичних ідеалів, своїм уявленням про життя.

В 30 роки Ербен береться за обробку фольклорних сюжетів і створює кілька балад, одна із них - «Скарб» (1838р.) - принесла автору перший успіх. «Букет з народних переказів» (1853р.) став найбільшим явищем в чеській поезії 50-х років. В збірку увійшли дванадцять балад, створених спеціально для цієї книги. До другого видання в 1861 р. Ербен написав ще одну баладу - «Лілія» - і додав до неї кілька віршів і пісень різних років. Видавши ці балади поет, немов би, пропонує читачам долучитися до безсмертного творчого духу народу, наповнитися його оптимізмом, вірою в майбутнє. Програмним був перший вірш збірки «Букет». Патріотичні відчуття виражені тут в переосмислених образах народної легенди, яка розповідає про те, як осиротілим дітям повернулася душа матері в пахощах трави м'яти та материнки, яка виросла на могилі метері. З м'ятою-материнкою поет порівнює народні перекази, свої вірші він називає квітами, зібраними на могилі матері. Образ похованої родини, настільки типовому для епохи бахівської реакції, супроводжується в збірці поета. Намічений в першому вірші мотив повчання матері дітям розповідає надалі про патріотизм, що міститься в народних переказах.

Сюжет балад запозичений з фольклору. Повторювані в багатьох літературах (у тому числі в польській) фольклорні мотиви переселення душ після смерті в рослини («Букет», «Верба», «Лілія»), образ мерця-вампіра, який явився за своєю нареченою («Весільні рубашки») і казковий сюжет про красуню, злочинно убитою мачухою і зведеною сестрою, котрі викриваються у пісні прядки («Золота прядка») і народне гадання у святвечір («Святвечір»). Все це підпорядковано поетом художньому вирішенню певної проблематики, яка намітилася вже в баладі «Скарб». Сюжет балади побудований на народному переказі про те, що у страсний тиждень, перед Пасхою, коли віруючі славлять в храмах Христа, відкривають земні клади. В баладі розказується про бідну вдову, яка направляється з дворічним сином до церкви в страсну п'ятницю, несподівано на місці біля пагорба побачила печеру, а в ній - великий скарб. Жінка залишила сина у печері і, не звертаючи уваги на його поклик, почала носити золото в свою хатинку, радіючи несподіваній появі багатства, проте, повернувшись в третій раз за скарбами, вона не побачила ні печери, ні свого сина, а взяте нею золото перетворилось в порох. Вона шукала, плакала і побивалася цілий рік. Наступної страсної п'ятниці, коли, як і раніше переживала своє горе, знову попрямувала в храм, і раптом знову побачила печеру, а в печері свою дитину, яка бавилась золотими камінчиками. Мати, вже не думаючи про багатство, підхопила сина і кинулася геть з проклятого місця і тільки в будинку побачила, що хлопчик все-таки приніс з собою кілька золотих камінців.

Своєрідність балад Ербена полягає в тому, що фольклорний сюжет він пов'язав з загальнолюдськими проблемами. Насамперед це проблема зла, тому що біль за страждання народу змусила поета шукати витоки суспільного зла і причини людської трагедії. У вирішенні цієї проблеми і витікають проблеми вини і покарання Ербен виявляє відому схожість з Махой. Але у вирішенні він схиляється на точку зору народної, християнської етики. Виникнення трагедії, або суспільне зло, у Ербена часто пов'язане з порушенням якихось кровних зв'язків між людьми, а злочини, як і в фольклорі, рахується зрада кровним зв'язкам. Так, вина матері в баладі «Скарб» полягає в тому, що Анна відступила від своїх священних обов'язків перед дитиною в ім'я багатства; у баладі «Загоржеве ложе» найтяжчий із всіх злочинів - убивство батька; в «Золотих прядках» - убивство падчерки; в баладі «Голубок» - убивство чоловіка. Згідно із законами народної етики, подібні тяжкі злочини дуже жорстоко караються: у Метері пропадає дитя («Клад», «Полудниця»). Вдову, яка вбила чоловіка, мучать жорстокі докори сумління («Голубок»), мачуху і зведену сестру позбавляють життя тим же способом, яким вони вбили невинну Дору («Золота прядка»).

Згідно законам народної моралі, не менш тяжкими вважаються і інші злочини. Така жадоба збагачення («Скарб», «Золота прядка»); егоїстичне бажання померти, щоб позбавитись від земних страждань («Голубок», «Весільні сорочки»); вічне дочірнє прокляття матері, яка не зуміла виховати доньку у відповідності з моральними принципами («Дочірнє прокляття»).

У постановці та вирішенні цих проблем полягають елементи повчання. Пряма паралель між матір'ю і батьківщиною, синові почуття до матері і до батьківщини розкриває проблематику балад подібно кровним зв'язкам, які зв'язують громадян з родиною. Змінивши її здійснює найтяжчий злочин і неодмінно несе заслужену кару. Цивільний смисл збірника прояснює поет в заключній баладі «Пророчиця».

Вона написана за мотивами шести пророчих легенд про майбутнє чеського народу. Весь смисл її полягає в тому, щоб вселити читачам світлу віру в щасливе майбутнє Чехії, безсмертну віру народних мас. В алегоричній формі він кличе патріотів сприяти тому, щоб ворожбитство збулось. Він закликає об'єднати патріотичні визвольні зусилля чеського, словацького і моравського народів (які зображує у вигляді трьох гілок єдиного слов'янського дерева).

Після поразки революції в 1848р. у багатьох були сумніви в доцільності національно-визвольної боротьби. Призив поета бути вірним Матері-Батьківщині, своєму священному обов'язку перед вітчизною і народом, будив громадянську совість, патріотичні настрої.

Балади Ербена, відповідають настроям після революційної епохи, при всій похмурості їх атмосфери, при всім трагізмі виконання оптимістичного звучання. Сили добра виходять переможцями з трагічних колізій. Драматична ситуація може вирішитися благополучною розв'язкою якщо за злочином слідує глибоке каяття і спокута гріха. І хоча мотив спокутування вини в баладах Ербена пов'язаний зверненням до Бога, було б помилкою розуміти це буквально . Ербен проповідує не розпач, не смиренність, а прославляє твердість духу і активну протидію силам зла навіть в момент тимчасового (у його розумінні) торжества, що надає його поезії громадянське оптимістичне звучання. В деяких особливостях ідейного змісту балад Ербена позначилася все ж обмеженість суспільно-політичних поглядів поета. У його віршах виразився суперечливий світ думки, прекрасне знання дійсності поєднувалося з наївно-релігійними представленнями про неї. Непорозуміння сутності конфліктів сучасної йому епохи, відсутність перспективи суспільного розвитку забирали створення поета в сторону патріархально-християнського тлумачення дійсності. В поезії Ербена значну роль відіграє мотив року, приречення. Як правило, приречення сприяє народу, але порушення народно-етичних вимог заважає, на думку Ербена, здійсненню «доброї долі». Самий факт іноземного гноблення розуміється Ербеном як відплата за зраду тому, що Чеському народу це було передбачене долею. Ербен пояснював приречення «долею» і такі стани, як бідність і майнова нерівність.

Але ті помилки поета не применшують того громадянського патріотичного смислу його балад, котрі з піднесенням були сприйняті сучасниками поета. Велике покоління після Ербена розцінювали публікацію «Букета» як «мужній і дуже значний вчинок», оскільки він показав усім страждаючим, що чеська література не гине.

Своєю нев'янучою славою балади Ербена показують не тільки цивільну патріотичну направленість, віру в краще майбутнє, затверджені кращі якості чеського народного характеру та чеської досконалості.

Звертає на себе увагу виняткова архітектонічність всієї збірки, секрет, який заключається в єдності ідейно-художніх принципів, втілених в баладі. В романтичних пошуках одвічних загальнолюдських законах і конфліктах Ербен акцентує увагу на романтичних сторонах фольклору, вдається до умовних, фантастичних образів, уособлює таємничість добрі або злі. Сила зла в баладах Ербена, як і в фольклорі, завжди протипоставлена народу і виступає в фантастичних образах, світла віра в торжество добра пом'якшує смуток і біль ербенівської ліри, визначаючи той оригінальній трагічно-оптимістичний калорій, яким вирізняються його балади. Щасливі розв'язки в його баладах ідуть не від бажання звести напруженість і конфлікт до гармонії, примирити ворогуючі початки, а від оптимістичної віри, що народ проб'ється до світлого майбутнього, незважаючи на всі випробування. Ліро-епічна природа балад дозволяла поету використовувати свої знання християнського буденства, народних типів, втілювати конфлікти дійсності в конкретних, реальних образах.

2. Слов'янський фольклор у творчості Ербена

Ербен досконало опанував народну поетичну форму. Манера розповіді у поета в основному об'єктивна. Він був глибоко музичний чоловік. Він давав уроки музики в юності, і він ходив дуже широко збору всіх видів народних пісень і балад, оповідань та місцевих традицій. Він твердо вірив, що музика прийшла першою і слова балад прийшли пізніше. Але серед балад він знайшов, які здавалися йому неповними. Це змусило його думати, як він може їх використовувати. До числа особливостей його балад відноситься відмова від психологічного аналізу тих і інших вчинків персонажів. Близьке взагалі всім романтикам відчуття тривоги, сум'яття, страху перед таємничим явищем Ербен передає не по описам душевного стану, а через зовнішні прикмети. Так, недобрі відчуття і страх Дорі («Золота прядка») помітив зловісні приготування мачухи та зведеної сестри, можна вловити тільки в її питаннях: «Навіщо ж вам ніж в ліс забирати?», «Навіщо сокиру вам в ліс відносити?», Горе Матері, у якої дитина залишилася в зниклі чарівні печері («Скарб»), передається з поведінкою:

Як кличе вона, як шукає

По кущах безплідна нишпорить,

По холкам по всій окрузі ...

Ербен надзвичайно скупий на деталі. Зовнішність персонажа дається в двох-трьох словах - це завжди така прикмета, яка перш за все кидається в очі і відразу характеризує репрезентована обличчя. Так, зла мачуха («Золота прядка») - «стара, шкіра та кістки»; дідусь - чарівник -» сивий він і сів до колін борода».

До фольклорних традицій сходить побудова художнього образу за допомогою слів тільки конкретного, матеріального значення. (Наприклад, опис печери в баладі «Скарб»).

Як правило, у Ербена немає розгорнутих описів природи. Природа для нього швидше сцена, на якій вирішується доля людини, автор не харчується описом пейзажного фону посилити враження. Навіть у тих випадках, коли поет вводить пейзажну замальовку або порівняння, дані дуже лаконічно . Наприклад картина зоряної ночі («Святвечір») здається заримовані уривком з народної казки:

Тихо, морозно. Опівніч настала,

Небо-все в зірках, проспівав півень.

Зірки - небесних овечок стадо,

І місяць ясний - ніби пастух.

Виняток становить тільки балада "Загоржево ложе", найбільш «літературне» створення Ербена. В ній зустрічаються розлогі описи природи і душевного стану героя, розгорнуті порівняння-картини.

Лаконізм, простота стилю Ербена, як і безвісних народних балладистів були підпорядковані прагненню очистити фабулу від другорядних деталей, зосередити інтерес читача на людину, на його взаємовідношеннях зі світом природи або з суспільством. Метафори порівняння, постійні епітети у Ербена в більшості своєму теж споріднені фольклорним.

Однак роль поета аж ніяк не зводилася до запозичень. Слідуючи народно - поетичним традиціям, Ербен талановито узагальнив і синтезував саме музикальне, що по крупицях було розкидано в народній поезії. Зберігши в більшості випадків форму балад діалогізованного, Ербен посилив внутрішній драматизм дії за рахунок звукового і ритмічного оформлення. В баладі «Скарб» трагізм переживань матері, втрата сина, підкреслюється контрастом між сум'яттям, відчаєм жінок і умиротворенням, відчуженістю від всього земного дитини, що залишився в підземеллі. Глибина горя матерів оголюється сильніше завдяки наполегливому повторенню звуків, що імітують протяжний стогін.

Характеристика персонажів іноді вміло доповнюється особливостями рими . Так, в баладі «Весільні сорочки» чоловіча рима в мові чоловіка - мерця посилює її вимогливість, парою виявляє його словах відтінок прихованої загрози.

Що робиш ти опівночі?

Мене ти міцно пам'ятаєш чи що?

З іншої любові не водиш чи що?

Балада «Весільні сорочки» - одна з самих музикальних в збірці. Цією музикальністю поет досягає своєрідність ритміко - інтонаційного ладу: поєднанням хореїчних і дактилічних стоп, повторенням однієї і тієї дактилічної парної або потрійної рими слів і висловів:

Засій, кохана, льонок,

Та пам'ятаю кожен наш день!

Ти пряжу в перший рік пряди,

У другій полотна білі,

На третій рік сорочки ший ...

Сорочки я готовий

В скриню склала нові

Уже віночок мій зів'яв,

А милий десь загаявся,

Пропав він в стороні чужій.

Як камінь в глибині морській.

Народна балада, як правило, - музикальна розповідь, і в ній не рідкість прагнення виразити в римі мелодії характерний ритм подій . До цієї особливості народної балади сходить ритмічна основа балади Ербена «Золота прядка». Всі строфи балади написані в складному ритмі. Поет чергує в рядку дактилічних і хореїчні стопи, парну чоловічу і жіночу рими, об'єднує в строфі рівноскладовим рядки. В результаті виникає той перебиваючи й ритм, котрий віддалено асоціюється з тупотом гарцюючого коня. Ця асоціація виправдана по смислу: в баладі кілька разів з'являється образ вершника-короля, який полюбив сільську дівчину .

Близько лісу поля клин,

Їде там пан без слуги, один,

Їде, бадьорить вороного коня,

Кінь гарячкує підковою брязкаючи,

Їде один ...

Балади Ербена писані нестаріючою мовою, хоча вони і створювалися в епоху становлення сучасної літературної чеської мови. Архаїзми в лексиці або граматичних конструкціях надзвичайно рідко у Ербена, часом вони творці вживання автором для більш виразної характеристики персонажів виробляти таку мову могла тільки людина з ерудицію вченого-філолога і одночасно вражаючим чуттям поета до музики слова. «З народної мови він вибирав слова та елементи поетичні, із літературного відбирав елементи, зрозумілі всім, шукав точки дотику народного та літературної мови»- зауважив чеський літературознавець Полак.

Балади Ербена підкорюють читача своїм істинно національним колоритом, в скупив пейзажних і буденних замальовках змальовується романтичний вигляд його рідного краю.

Своєю виразністю і музикальністю балади Ербена здавна привертали увагу чеських художників і композиторів. «Букет» ілюструвався неодноразово самими відомими майстрами, у тому числі Й.Манесом і М. Алешом. На теми балад Ербена Дворжак, Сметана та багатьох інших композиторів писали симфонічні та камерні твори. На баладах Ербена вчились найвизначніші поети не тільки Чехії Галек, Неруда, Сладек, Врхлицкий, Безруч, Волькер ,- а й Словаки -Я . Краль, Я. Ботто. «Букет» - поетичний скарб чеської літератури»; Ян Неруда міг з повним правом заявити при ньому! «Букет» дякуючи своїй поетичності, своїй незвичайно точній баладній формі, своєму абсолютно індивідуальному, з натури чеського народу йдучому характеру, назавжди залишиться справжнім нашим скарбом. І не тільки для нас! Він завжди буде одним з перших прикрас великої літератури слов'янства ... "

Своє мистецтво створювати народні образи, мовну майстерність Ербен повторив і в казках. Разом з Нємцовою Ербен вводить казку в права літературного жанру. Перші його казки побачили світ ще в 40-х роках. З початку Ербен створює казки з анекдотичною або бутовою фабулою, казки -притчі. Це короткі, всього в дві - три сторінки, оповідання. Як правило, автор використовує найбільш поширені у фольклорі сюжети, спосіб же відтворення казки має багато спільного з методом створення балад: це синтез ідейно-художніх особливостей слов'янських народних казок. Спокійна манера оповідань, строго послідовний розвиток подій, прагнення представити фабулу в її найбільш «чистому» вигляді - такі художні особливості казок Ербена. В казках є більш сильний, ніж в баладах, ступінь позначення віра Ербена в добру долю того, хто живе у відповідності до вимог народної моралі і етики. Героєм казок завжди виступає представник простого народу, наділений кмітливістю, винахідливістю, відвагою, працьовитістю, щедрістю, кращими, з точки зору народної моралі, рисами. Ці якості завжди винагороджуються незважаючи на те, що звичайно на шляху до щасливого кінця герою доводиться пройти через серйозні випробування, навпаки, відступ від принципів народної моралі завжди тягне за собою нові випробування або суворо карається. В відповідності до точки зору народу, покаранню підлягають жадібність, боягузтво, брехливість, чванство. Народна казка з її наївним реалізмом і відвертою тенденційністю в оцінці героїв, їх душевних рухів і вчинків справила величезний вплив на твори Ербена. В казках Ербена властива цьому жанру фантастика уживається з реалізмом в відтворенні деталей буденності, в ліпленні образів. В них чимало сатиричних моментів, причому сатира автора спрямована завжди проти сильних світу цього: дурних і жорстоких королів і їх слуг, жадібних кулаків. Деякі казки алегоричні. Найбільш примітна казка «Цар тхір», в якій цар зображується ворогом підданого народу (в жаб царем лелека, у курей-тхір) і визиває прямі асоціації з, правлячим Габсбургами Чехії.

У 50-60 роки Ербен створює ряд чарівних казок, в яких позначився вплив міфологічної теорії походження казок. У слов'янських міфах Ербен надавав особливого значення міфам про боротьбу доброго Беобога і злого Чорнобога. У них в основі він бачив відображення культу породного сонця у древніх слов'ян, їх віра у те, що річне сонце обертання зв'язане боротьбою сонця у древніх слов'ян, їх вір у те, що річне сонце обертання пов'язано з боротьбою сонця за пожвавлення богині літа-природи. Тому в чарівних казках Ербена одним з головних персонажів, від якого залежить доля всіх героїв, являється сонце («Жива вода», «Жар-птиця і лисичка-сестричка», «Три волосини діда Всевідо», «Золотоволоска»). Уміло синтезуючи елементи фольклорної казки, Ербен нерідко створював народні по духу і по формі казки на сюжетах, котрих дослідники не знаходять в фольклорі («Яблунева панна»).

Мова казок так само, як і балад - результат ретельної роботи над словом при максимальному приближенні літературної мови до народно-розмовної мови. «Ербен - той могутній авторитет, який робив нашу мову» - говорила М. Майєрова. В творчому методі Ербена об'єднуються полярні течії чеського романтизму в національному фольклорі і бунтівний, суб'єктивно трагічній романтизм Махи. Увага до загальнолюдських проблем, прагненням знайти витоки трагедій, оголити драматизм життя, показати людину-борця проти зла Ербена, безсумнівно, зобов'язаний могучому впливу Махи, хоча Ербен ніколи не підніметься до радикалізму Махи і його протест проти зла має більш обмежений і помірний характер. У той же час, подібно Челаковському, Ербен опирається на багатий художній досвід народної творчості слов'ян. Мова іде не про наслідування, та принциповому засвоєнні автором «Букета з народних переказів» морально-естетичних принципів, виражений в фольклорі. Визначення понять «добра» і «зла» як «народного» та «антинародного» і патріотичний пафос складають основу творчості Ербена, наповнюють його глибоко прогресивним смислом. При всій поміркованості своїх політичних поглядів Ербен відважно відстоював досягнення національної культури чеського народу в роки глухої реакції . Він був гарячим патріотом і навіть у самих фантастичних творах не покидав землі рідної Чехії. В його поезії виразився процес того гармонічного зв'язку суб'єктивного і об'єктивного елементів образного оточення, яке стане найважливішим принципом реалістичного мистецтва. Його перу належать збірники балад, чеських народних пісень і збори чеських і слов'янських казок. Відомий він і як перекладач пам'ятників давньоруської літератури («Слово о полку Ігоревім», «Задонщина», «Літопис Нестора» і ін.). Наприкінці свого життя Ербен видає збори двох тисяч народних пісень, куди ввійшли й добутки дитячого фольклору: колискові пісні, загадки, лічилки, примовки. Вони видаються окремо й призначаються для дошкільників і дітей молодшого шкільного віку.

Ербен зібрав найрізноманітніші жанри дитячого фольклору: колискові й обрядові пісеньки, пестушки й потешки, небилиці й лічилки, ігрові й жартівливі пісні, які виконують ті ж функції, що й у будь-якій народній творчості. Римовані примовки і пісеньки збагачують словник, викликають поетичні подання про світ тварин і природи, знайомлять із побутовою обстановкою, із трудовими процесами й т.д. Деякі пісеньки, зібрані Ербеном, пересказані С. Маршаком у його книзі «Хоровод» («Равлик», «Сімейка»).

Поетичні форми, створені народом для самих маленьких дітей, - ритмічність, кумедність, смішна безглуздість лічилок - були сприйняті й відтворені Ербеном як один із проявів поетичного й педагогічного таланту народу. Ці форми використовуються й сучасними чеськими поетами у віршах для маленьких дітей - Ф. Галасом, Ф. Грубиним і іншими. Велике місце в дитячій літературі займають казки Ербена. Ербен відбирав із чеських казкових сюжетів такі, які були близькі також і іншим слов'янським народам. Його інтерес до слов'янського фольклору не випадковий. У боротьбі за національну незалежність чехи прагнули відмежуватися від німецької культури, що насаджувалася, зблизитися з Росією й іншими слов'янськими народами. Ербен підкреслював близькість історичного й етнографічного розвитку слов'ян і відзначав спільність мотивів слов'янського фольклору, хоча йому й не завжди вдавалося це довести; наприклад, багато персонажів і мотиви зустрічаються в казках братів Грімм. Ербен постачає казки коментарями й зіставляє їх з російськими, болгарськими, сербськими й польськими казками.

Казки Ербена, так само як і його балади, типові для письменника-романтика. В основі його естетики споконвічні проблеми добра й зла. Не випадкова більшість казок, написаних і оброблених їм, чарівні. Вони перейняті оптимізмом, вірою в вічну силу добра й розуму («Довгий, Товстий і Зіркий», «Ірка з козою», «Золотоволоска» і ін.). Добро, що живе в людині, виявляються незгубним: які би злі сили не заважали героєві зробити шляхетні вчинки, він завжди справляється із труднощами й уникає навіть смерті завдяки тому, що в ньому закладені здорові сили народної моралі. Так, у казці «Золотоволоска» люди й сили природи допомагають Іржику - носію гуманізму уникнути смерті. Довгий, Товстий і Зіркий, послуживши службу королевичеві, не залишаються в нього, а відправляються бродити по світлу, щоб допомагати іншим. Отже, добро можна знайти скрізь, якщо ти сам добра людина.

Висновки

На підставі прочитаної літератури можна сказати, що життя і творчість Карела Ербена - яскравий приклад того, як боролися і шукали шлях до свободи народу найкращі представники чеської демократичної літератури.

В XIX ст. поет залишив багату спадщину, відобразивши важливі риси життя чеського народу в один з вирішаючи періодів його звільненої боротьби.

Ербен не тільки збирав народну чеську творчість, а й писав на цю тему літературно-критичні роботи. Крім цього, він є автором численних книг з історії Праги та Чехії. Найбільш значним історичним працею К. Я. Ербена вважається Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae a Moraviae («Регістр листів і документів Богемії і Моравії»), в якому вивчаються грамоти та укази Чехії, починаючи з 1253 року. Крім цього, письменникові належать критичні коментарі по історіям і легендам про таких особистостей, як Свята Катерина, Томаш Штітний, Ян Амос Коменський і Ян Гус. Переклав також на чеську мову з російської «Повість временних літ» та «Слово о полку Ігоровім». Пісенний матеріал надихнув К. Я. Ербена на вивчення звичаїв, обрядів, повір'їв, які тоді ще значно оживляли буття села, додавали йому яскравого колориту. Ербен використав той багатий матеріал в ряді міфологічних студій, що віддзеркалювали характерні теорії натуралістичної школи. Він прагнув своїм вченням про народ впливати на нього, на його самосвідомість. К. Я. Ербен велику увагу приділив і вивченню народного одягу, зокрема більшу частину досліджень присвятив Ходьській області в Чехії. Комплексні картини про чеське село створює Ербен і в своїх казках, в яких зазвичай вдало поєднує і народні мотиви. У своїх міфологічних студіях К. Я. Ербен використав величезний порівняльний матеріал, зокрема слов'янський. Тому науковці відносять його праці до набутків не лише чеської, а й слов'янської етнографії загалом.

Список використаної літератури

1.Антологія чеської поезії, т.2, М., 1959.

2.Литература конца 80-х годов - 1918 р.

3.«Очерки истории чешской литературы XIX - XX веков». М., 1963 р.

4.Ян Неруда. Избранное. М., 1950 р.

5.С.А. Шерлаимова «Чешская поэзия 20-го века - 20 - 30 годи». М., 1973 р.

6.«Akademie», 1898, и.2.

7.Otokar Hostinskэ «O umмnн». Praha, 1956.

8.Frantisek Buriбnek «Иeskб literatura od 90 let XIX stoletн do r. 1945». Praha, 1953.

9.Z. Nejedlэ «O literatuшe». Praha, 1953.

10.«Posledni bitva vsplala». Praha, 1951.

11.«Rozhledy», roиn. 1896.

12.«Slovanskэ pшehled», 1907-1908

13.A. Zбvodskэ «Ohlas revoluиnн udбlosti roku 1905 v иeskй literature. - Sovмtskб literatura». 1955, и. 3 - 4.

Размещено на Allbest.ru