Екологічні інновації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра екологічного права і контролю

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Економічні основи менеджменту»

на тему: «ЕКОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ»

Виконав ст. Леонов І.

Перевірила Вартанян Г.В.

Одеса - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

1. МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ НОВОВВЕДЕННЯ

1.1 Джерела фінансування НТП

1.2 Основний зміст фінансово-економічної політики держави в інноваційній сфері

2. ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ

2.1 Процеси екологічної інновації

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Інновація -- це нове явище, новаторство або будь-яка зміна, яка вноситься суб'єктом господарювання у власну діяльність із метою підвищення своєї конкурентоспроможності, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Учені підкреслюють, що інновації, в тому числі і екологічні, сприяють посиленню конкурентоспроможності компаній, оскільки спостерігається сильна кореляція між ринковою діяльністю і новими екологічними продуктами. Продуктові і технологічні інновації допомагають завойовувати й утримувати частину ринку, збільшувати прибутковість на цих ринках.

Виробники екологічних інновацій при оцінці їхніх шансів на ринковий успіх мають враховувати вплив факторів екологічного тиску й екологічного втягування. Зокрема, такі, як законодавчі обмеження, вимоги національних і міжнародних стандартів, ефективність витрат, екологічно орієнтовані акції громадськості, екологічна поінформованість суспільства тощо.

1. МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ НОВОВВЕДЕННЯ

Кожне НВ має на меті досягнення якогось результату. Він не завжди може співпадати з поставленою задачею, тому що свої корективи вносить час, сама економічна обстановка (її стабільність/нестабільність),крім цього на результат впливає і суспільство. Воно нібито визначає попит на НВ.

Один з важливих чинників розповсюдження будь-якої інновації полягає в її взаємодії з відповідним соціально-економічним оточенням, істотним елементом якого є конкуруючі технології.

Суб'єктів інноваційного процесу можна розділити на наступні групи: новатори; ранні реципієнти; раннє більшість і відстають.

Новатори є генераторами науково-технічних знань. Це можуть бути індивідуальні винахідники, дослідницькі організації. Вони зацікавлені в отриманні частини доходу від використання винаходів.

У ролі ранніх реципієнтів виступають підприємці, які першими освоїли нововведення. Вони прагнуть до отримання додаткового прибутку шляхом якнайшвидшого просування нововведень на ринок. Вони отримали назву "піонерських" організацій.

Раннє більшість представлено фірмами, першими впровадили нововведення у виробництво, що забезпечує їм додатковий прибуток, відстаючі фірми стикаються з ситуацією, коли запізнення з нововведеннями приводить до випуску нових виробів, які вже морально застаріли. Всі групи, крім першого, відносяться до імітатора.

Впровадження НВ - це завжди важкий і болісний процес для будь-якої організації.

У всіх випадках для прийняття рішень кожним суб'єктом альтернативні технології порівнюються з рішеннями, прийнятими попередніми реципієнтами. Але отримати таку інформацію досить складно, тому що це пов'язано з конкурентним положенням фірм на ринку.

Підприємці відкривають нові технологічні можливості, але їх реалізація залежить від вибору імітатора. Імовірність домінування на ринку буде більшою для технології, що застосовується великою кількістю піонерських організацій. Оцінити відносні переваги НВ в ранній фазі їх дифузії важко, особливо якщо мова йде про радикальні нововведення.

1.1 Джерела фінансування НТП

Перш за все, це праця частини працівників науки. З одного боку, з часом приріст необхідного продукту суспільства, створений завдяки прикладної науки (досягнутий внаслідок зростання продуктивності суспільного праці, включаючи краще використання природних ресурсів, який став можливим після впровадження її досягнень), відшкодовує вироблені на науку витрати і перетворюється і самостійний джерело подальшого виділення на неї коштів, причому в міру налагодження системи впровадження прикладних наукових результатів, збільшення їх ефективності, перетворює науку в самостійну сферу діяльності господарювання. Праця решті частини працівників науки (фундаментальної науки, прикладної науки для невиробничої сфери), не формує ніякої частини суспільного продукту, звідки можуть бути відшкодовані авансовані на його оплату та матеріально-технічне забезпечення кошти.

Перехід до ринкової економіки, що супроводжується різними заходами, покликаними сформувати ринкову інфраструктуру, серед яких згортання діяльності галузевих міністерств, перетворення підприємств у головних, щодо вільних суб'єктів господарської діяльності, призводить до активізації перегляду політики підприємств щодо наукових організацій.

Переважання короткотермінових інтересів, пов'язане з виробленої протягом багатьох десятиліть звичкою до роботи за планом, небажанням ризикувати, оновлювати продукцію, що випускається, приводить до того, що підприємства не відчувають особливої потреби в нових результати НДВКР для освоєння їх у себе на виробництві. Особливо це стосується великих робіт з солідної дослідною частиною.

1.2 Основний зміст фінансово-економічної політики держави в інноваційній сфері

Основний зміст фінансово-економічної політики держави в інноваційній сфері полягає в регулюванні фінансових потоків, що полегшує доступ суб'єктів господарювання до джерел фінансових коштів.

Управління формуванням ринку екологічних інновацій на державному рівні покликане забезпечити відтворення екологічного попиту, екологічно орієнтованої виробничої основи, людських чинників і мотивів екологізації.

Ринок екологічних інновацій є сегментом загального ринку інновацій. Важливими для формування ринку саме екологічних інновацій є екологічні інтереси (загальнонаціональні, регіональні, локальні та особисті). Часткове уявлення про інтереси споживачів дає ставлення населення до екологічних проблем - чим вища занепокоєність споживачів екологічними проблемами, тим вищою є їх заінтересованість в екологічних інноваціях.

Найважливішою складовою економічного забезпечення інноваційної діяльності є фінансування. Джерелами фінансування інновацій є: державні асигнування; власні кошти суб'єктів господарювання; кредитні ресурси; приватні кошти; іноземні кошти; венчурний капітал.

Для забезпечення стійкого розвитку, безумовно, важливого значення набуває впровадження екологічних інновацій, під якими розуміються нові продукти, нові технології, нові способи організації виробництва, що забезпечують охорону навколишнього середовища. Ідеться про впровадження системи екологічного менеджменту, екологічного маркетингу, екотехнологій, що дозволяють забезпечити взаємодію між економічним розвитком і захистом навколишнього середовища на рівні фірми.

2. ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ

На сьогодні в Україні виробництво не має замкнутого характеру, то відходи виробництва постійно забруднюють навколишнє середовище. Так, за даними статистики викиди шкідливих речовин у повітря у 2000 році становили 5908,6 тис. т., тоді як у 2006 році їх кількість збільшилась до 7027,6 тис. т.

Тому, насамперед постає питання прийняття управлінських рішень стосовно зростання виробництва, підвищення його економічної ефективності, конкурентоспроможності з урахуванням екологічного фактору. Дану проблему можна вирішити за допомогою переходу виробництва на інноваційні маловідходні, безвідходні та екологічно безпечні технології. Це забезпечить підвищення економічності, конкурентоспроможності та незалежності як підприємств, так і держави в цілому.

Основою забезпечення економічної незалежності країни, переходу економіки до економічного зростання повинен стати перехід до інноваційного розвитку на ринкових засадах.

У всіх індустріальних країнах нововведення є одним із пріоритетних напрямів у політиці уряду, адже це основа національної незалежності й економічного розвитку. Держава створює сприятливі умови для інноваційної діяльності, формуючи єдині цивілізовані правила і механізми, що зумовлюють розвиток усіх суб'єктів інноваційної сфери. Таким чином, Україна має всі можливості для формування ринку екологічних інновацій, що забезпечить їй відповідне місце на світовому ринку торгівлі.

Ринок екологічних інновацій складається з первинного ринку, де здійснюється обмін проміжних результатів екологічно орієнтованого інноваційного процесу в інформаційній формі, а також їх потенційний економічний ефект, та вторинного ринку, де об'єктом купівлі-продажу є кінцевий результат екологічно орієнтованого інноваційного процесу (уречевлена продукція первинного ринку), і який опосередковує його подальше розповсюдження в економіці.

Основними очікуваними ефектами як на первинному, так і на вторинному ринку екологічних інновацій є економічна ефективність і екологічні результати. Для їх досягнення на первинному і вторинному ринках застосовують різні інструменти регулювання екологічно орієнтованого інноваційного розвитку.

2.1 Процеси екологічної інновації

До екологічних інновацій можна віднести такі процеси [1]: розроблення, створення і впровадження нових технологічних процесів і циклів розроблення й погодженого розвитку всіх функціональних ланок з добутку ресурсів, їхнього перероблення, використання відходів і відтворення цих ресурсів; розроблення й використання ресурсозберігаючої техніки, розроблення і впровадження маловідходних і безвідходних технологій, що забезпечують комплексне освоєння природних ресурсів, розроблення біотехнології; освоєння нових територій, а також розширення тих, що діють, з урахуванням екологічної безпеки населення і виробництва; розроблення і випуск нових екологічно чистих продуктів і створення потужностей для їх виробництва, розроблення варіантів використання нових і поновлюваних джерел енергії; впровадження нових організаційних форм, включаючи удосконалення організаційно-територіальної структури потенційно небезпечних виробництв, з метою зниження їх екологічної небезпеки; формування нового мислення у розробників інновацій з точки зору необхідності їх екологізації шляхом впровадження обов'язкової екологічної освіти.

Виробники екологічних інновацій при оцінці їхніх шансів на ринковий успіх мають враховувати вплив факторів екологічного тиску й екологічного втягування. Зокрема, такі, як законодавчі обмеження, вимоги національних і міжнародних стандартів, ефективність витрат, екологічно орієнтовані акції громадськості, екологічна поінформованість суспільства тощо.

Однак існують радикальні екологічні інновації, які не мають прямих аналогів. Для цього типу інновацій [3] рекомендується при аналізі попиту й оцінці ринкових перспектив ураховувати такі фактори: критичний рівень споживчого капіталу, критичну придатність товару, критичний мінімальний рівень доходу, критичний рівень ризику, критичну кількість вільного часу в споживача. Швидкість подолання цих бар'єрів впливає на час, який необхідний для впровадження екологічної інновації на ринок, початку формування попиту й зростання продажу.

Необхідно відмітити, що існують труднощі, які виникають на етапі розроблення екологічних інновацій. Вони полягають у тому, що [2]: складно визначити навантаження, які чинять виробництво та продукція на довкілля; навряд чи можна передбачити рамкові умови майбутньої утилізації відходів; зростаюча складність продуктів і способів виробництва утруднює утилізацію відходів; мають місце зростання кількості інновацій і скорочення часу їх впровадження; термін служби продукту зменшується, що суперечить екологічним цілям, тобто цілям тривалого терміну використання, ресурсозбереження і екологічно прийнятної утилізації відходів.

ВИСНОВКИ

Отже, створення ефективної системи управління інноваційною діяльністю потребує наявності відповідних теоретичних розробок. Проте, запровадження екологічних інновацій є дієвим методом в управлінні підприємством, є одним із шляхів підвищення економічної їх ефективності і екологічності, забезпечення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Ринок екологічних інновацій є сегментом загального ринку інновацій. Важливими для формування ринку саме екологічних інновацій є екологічні інтереси (загальнонаціональні, регіональні, локальні та особисті).

В умовах виходу України на світові ринки торгівлі та інтеграції до Європейського союзу постає питання екологізації всіх сфер людського життя, яка неможлива без впровадження інновацій менеджменту. Тому, дослідження проводяться з метою розробки методики прийняття управлінських рішень, які б забезпечували екологічну і економічну ефективність виробництва та постійне його вдосконалення, підвищення конкурентоспроможності, що можливе лише з урахуванням найновіших екологічно зорієнтованих досягнень у всіх суміжних сферах науки і техніки. Тому інноваційний екологічний менеджмент відіграє все важливішу роль у всіх сферах виробництва, особливо в екологічно зорієнтованих.

фінансовий екологічний інноваційний навколишній

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Андрєєва Н.Н. Экологические инновации и инвестиции: сущность, системология, специфика взаимодействия и управления / Н.Н. Андрєєва, Е.Н. Мартынюк // Вісник Хмельницького національного університету. - 2011. - № 2. - T. 2. - С. 207.

2. Безруков В. Оценка инновационной деятельности промышленных предприятий / В. Безруков, Г. Остапкович // Экономист. - 2001. - № 5. - С. 37-41.

3. Екологічний менеджмент / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк .- Київ, Центр навчальної літератури, 2004.- 407с.

Размещено на Allbest.ru