Характеристика діяльності менеджера в управлінському процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Менеджер є центральною фігурою в системі управління організацією, її структурним підрозділом. Йому належить провідне місце у виконанні завдань управління. Менеджер відповідає за роботу конкретного підрозділу чи організації в цілому, має у своєму підпорядкуванні конкретний колектив працівників, наділений правами і повноваженнями. Він вибирає та розробляє оптимальні варіанти управлінських рішень і організує їх вирішення.

Тобто менеджер виконує різноманітні функції і ролі. Від усвідомлення їх особливостей фахівцем, обґрунтованого вибору стилю взаємовідносин із підлеглими залежить ефективна, злагоджена діяльність усього колективу. Тому ця людина є незамінною в системі управляння і господарською діяльністю.

Однак, на сьогоднішній день практично немає досліджень, присвячених визначенню ролі менеджера в управлінні взагалі, а не лише в управлінні господарством. Крім того, підвищення ефективності праці менеджерів в українських організаціях значною мірою залежить від формування вітчизняної моделі менеджменту, оскільки в управлінській сфері велике значення мають національні психологія, традиції, соціально-культурні чинники, духовні цінності, а також рівень бізнес-освіти. Саме необхідність дослідження вказаних проблем і обумовлює актуальність обраної теми роботи.

Метою написання реферативної роботи є характеристика діяльності менеджера в управлінському процесі та з'ясування ролі менеджера у виборі тактики управління господарською діяльністю.

Виходячи з поставленої мети в роботі передбачається виконання ряду завдань:

Ш висвітлення теоретичної сутності понять "менеджер" та "управлінська діяльність";

Ш розкриття функцій і ролі менеджера в управлінні;

Ш наведення вимог до особистих якостей керівника;

Ш дослідження організації практичної роботи менеджера в господарській діяльності;

Ш пошук шляхів підвищення ефективності діяльності менеджера в управлінському процесі.

Об'єктом дослідження в роботі виступають теоретичні основи управлінської діяльності менеджера.

Предметом дослідження виступає роль та місце менеджера в управлінні господарьскою діяльністю.

менеджер управління керівник господарський



Розділ 1. Характеристика діяльності менеджера в процесі управління

1.1 Теоретична суть понять "менеджер" та "управлінська діяльність"

Управління є необхідним елементом доцільної, раціональної форми організації колективної діяльності людей. У широкому розумінні воно означає вплив на об'єкти, системи або процеси з метою збереження та підтримання їх у встановленому стані або переведення з одного стану в інший.

На сьогоднішній день існує досить велика кількість різноманітних визначень поняття управління. Так, енциклопедичний словник з управління організацією трактує управління як "вплив суб'єкта на все те, що він намагається підкорити своїй волі, змінити, трансформувати, спрямувати на досягнення поставленої цілі" [11, с. 207].

На думку Мурашко М. І. управління - це процес або форма діяльності, що передбачає керівництво певною групою людей чи орієнтацію її на досягнення мети організації [6, с. 34].

Управління - це цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої вона впорядковує та підпорядковує своїм інтересам певні елементи внутрішнього і зовнішнього середовища організації чи іншого об'єкта управління [9, с. 5].

Внутрішнім середовищем організації є все те, що характеризує її - місцезнаходження, забезпеченість фондами, кадровий склад, технологія виробництва, збут.

До зовнішнього середовища організації належать постачальники, споживачі, інвестори, посередники, конкуренти, місцеві органи державної влади, засоби масової інформації.

Управління здійснює активний вплив на параметри будь-якого об'єкта з метою усунення небажаних відхилень від заданих режимів роботи, підтримання стану впорядкованості та динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем.

Управління не тільки вид діяльності, а й певна система, яка складається з двох частин: об'єкта і суб'єкта управління.

Об'єкт управління - це сама організація, її колектив, матеріальні, фінансові та інші ресурси.

Суб'єкт управління - це орган управління, керівники та апарат адміністративно-управлінських працівників організації, оформлений у вигляді відповідних посад [9, с. 6].

Взаємовідносини між суб'єктом і об'єктом управління - процес управлінської діяльності.

Таким чином, управлінська діяльність - це специфічний різновид загального процесу праці, що характеризується всіма притаманними йому елементами: предметом праці, засобами праці, самою працею і результатом (продуктом) праці.

Останніми десятиліттями з переходом української економіки на ринкові механізми поряд з терміном "управління" активно став застосовуватися термін "менеджмент", котрий використовується як синонім управління підприємством. Однак, менеджмент є лише складовою управління, оскільки управляти можна всіма елементами господарської діяльності підприємства, а впливати можна лише на людей, персонал.

Існують різні наукові визначення поняття "менеджмент". Так, в енциклопедичному довіднику "Сучасне управління" поняття менеджмент розкривається як процес досягнення поставлених цілей за допомогою використання праці інших людей [8, с. 101.]. В енциклопедичному словнику з управління організацією під поняттям менеджмент розуміється сукупність дій та процедур, направлених на забезпечення цілеспрямованої, ефективної і раціональної колективної праці [11, с. 93].

Ряд російських науковців схиляються до визначення менеджменту як системи, яка забезпечує комплексний процес функціонування цілеспрямованої господарської діяльності організації, ефективного використання для цього факторів виробництва та фінансів та заснована, в свою чергу, на системі принципів, функцій, методів і організаційної структури управління, адекватних відповідним умовам її зовнішнього середовища [7, с. 7].

Таким чином, узагальнюючи різноманітні трактування менеджменту можна погодитися з визначенням його як складової процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його рівнях із раціональним використанням наявних ресурсів та застосуванням наукових, психологічних і етичних норм керівництва.

Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер. Варто зазначити, що на сьогоднішній день не склалося єдиного підходу до розуміння сутності терміну "менеджер".

За визначенням Завадського Й. С. менеджер - це керівник (директор, адміністратор, керуючий), що, як правило, має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень з організаційних питань менеджменту [3, с. 92].

Вітчизняні автори, такі як Кузьмін О. Є., Мельник О. Г вважають. Що менеджер - це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку [4, с. 10].

Таким чином, виходячи з наведених визначень можемо виділити ряд характеристик сучасного менеджера:

- професійний керуючий, що має спеціальну підготовку з питань підприємницької діяльності в економіці, праві, соціології, психології, менеджменті і володіє певними трудовими навичками;

- належить до керівного складу фірм (компаній), фінансових установ, культурологічного бізнесу;

- наділяється певною виконавчою владою, не обов'язково будучи власником чи акціонером цих установ.

Отже, менеджери - це професійний прошарок управлінців, головне завдання яких - координація й організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі.

Найважливішою рисою професійного менеджера є його залучення до управлінської праці організації за певну плату. Такий критерій дає змогу відрізняти цю категорію професійних менеджерів від керівників-власників.

1.2 Функції і роль менеджера в процесі управління

Менеджери являються ключовими людьми в організації. Підприємство не може існувати без менеджерів і для цього існує ряд причин:

- менеджери забезпечують виконання організацією її основного призначення;

- менеджери проектують і встановлюють взаємодію між окремими операціями і діями, що виконуються на підприємстві;

- менеджери розробляють стратегії поведінки організації в змінному оточенні;

- менеджери забезпечують служіння організації інтересам тих осіб чи установ, котрі контролюють організацію;

- менеджери являються основною інформаційною ланкою зв'язку організації з оточенням;

- менеджери несуть формальну відповідальність за результати діяльності підприємства;

- менеджери офіційно представляють організацію в церемоніальних заходах. [2, с. 109]

Являючись суб'єктом здійснення управлінської діяльності, менеджери відіграють в організації ряд різноманітних ролей, серед яких можна виділити три ключових:

- роль з прийняття рішення, яка виражається в тому, що менеджер визначає напрямок руху організації, вирішує питання розподілу ресурсів, здійснює поточні коректування. Право прийняття управлінських рішень має лише менеджер. Будучи наділеним правом прийняття рішень, менеджер несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення;

- інформаційна роль, яка полягає в тому, що менеджер збирає інформацію про внутрішнє і зовнішнє середовище. Поширює інформацію у вигляді фактів і нормативних установок та, нарешті, роз'яснює політику і основні цілі організації. Від того, наскільки менеджер володіє інформацією, наскільки він може зрозуміло і чітко доводити інформацію до відома членів організації, дуже сильно залежить результат його роботи;

- менеджер виступає в якості керівника, який формує відношення всередині організації і ззовні, мотивує членів організації на досягнення цілей, координує їх зусилля і, нарешті, виступає в якості представника організації. Менеджер повинен бути менеджером, за яким готові йти люди, ідеям якого вони готові вірити. Підтримка членами колективу свого керівника в сучасних умовах являється тією базою, без якої ні один менеджер, яким би хорошим і освіченим спеціалістом він не був, не зможе успішно управляти своїм колективом. [12, с. 12]

На сьогоднішній день ролі менеджера класифікують за різними підходами (рис. 1.1).



В залежності від позиції менеджерів на підприємстві, завдань, що ними вирішуються, характеру функцій, що ними реалізуються дані ролі можуть бути властиві їм більшою чи меншою мірою. Однак, кожен менеджер обов'язково приймає рішення, працює з інформацією і виступає керівником по відношенню до певної групи працівників організації.

Менеджер у будь-якій організації виконує дві специфічні функції, яких немає у жодного іншого співробітника. По-перше, він поєднує роботу всіх підрозділів і ланок управління організації й у цій ролі займається пошуком резервів її розвитку і насамперед серед працівників, у людських стосунках. По-друге, приймаючи і реалізуючи управлінські рішення, менеджер, як ніхто інший, дбає про перспективи розвитку організації, тобто зміцнює її позиції на відповідному ринку або розширює їх за рахунок виходу на нові сегменти ринку.

Ключовою функцією менеджера як керівника є його стосунки з підлеглими, що включають:

- визначення та видачу завдань підлеглим;

- здійснення нагляду (контролю) за їх виконанням;

- створення і дотримання умов, за яких підлеглі прагнутимуть і зможуть виконати завдання своєчасно, у повному обсязі і якісно;

- консультування у необхідних випадках підлеглих, коригування їх дій.

Це - загальна модель поведінки менеджера-керівника у професійних відносинах з підлеглими. Дотримання її дає можливість стимулювати поведінку підлеглих, одержувати задоволення від роботи у даній організації і під керівництвом саме цього менеджера.

Функції та ролі менеджера тісно пов'язані між собою і доповнюють одна іншу.

Без менеджерів сьогодні не обійтися як виробництву, так і невиробничій сфері і, особливо, бізнесу, що все більше поширюється в Україні. Менеджер - такий важливий чинник будь-якої справи, як і засоби виробництва, кошти, матеріали, робітники тощо, а за великим рахунком - це на сьогодні основний чинник виробництва. Особливістю такого чинника є його динамічність, інтуїція, тип мислення, сума знань, організаторський талант, здібність працювати з людьми. Чим вище рівень підготовки менеджера, тим більше підстав мати ефективне виробництво, підприємництво. Таким чином, наявність досвідчених менеджерів стає вирішальним чинником економіки.

1.3 Вимоги до особистісних якостей керівника

Складність і змістовність управлінських функцій, специфіка управлінської праці, обумовлюють вимоги, що ставляться до сучасних менеджерів. У закордонній і вітчизняній літературі з проблем управління, у численних соціологічних дослідженнях наводяться різні набори якостей, необхідних менеджерам.

У новітній західній та вітчизняній літературі з менеджменту продовжується обговорення та уточнення набору вимог до менеджерів. Згідно з найбільш розповсюдженою точкою зору фахівців в сфері менеджменту, вимоги, які ставляться до сучасного менеджера, можна об'єднати у три групи: професійні, особисті, ділові (табл. 1.1).

Одна з найважливіших характеристик ідеального менеджера - його професійна обізнаність. Високо цінуються також збалансовані здібності такого фахівця, його ентузіазм, здатність до творчості, а інколи - і до чорнової роботи, гнучкість мислення.

Таблиця 1.1 Вимоги, що ставляться до сучасного менеджера

№ з/п	Групи вимог до менеджерів	Вимоги
1	Професійні	Високий рівень освіти, практичного досвіду, компетентності у відповідній професії
		Широта поглядів, ерудиція
		Глибоке знання своєї і суміжних сфер діяльності
		Прагнення до постійного самовдосконалення, критичного сприйняття і переосмислення навколишньої дійсності
		Пошук нових форм і методів роботи
		Допомога навколишнім, їхнє навчання
		Вміння планувати свою роботу
		Високий рівень організації праці
2	Особисті	Фізичне і психологічне здоров'я
		Високий рівень внутрішньої культури
		Енергійність
		Завзятість у досягненні мети
		Принциповість і рішучість
		Чесність і справедливість
		Висока вимогливість до себе та інших
		Чуйність, дбайливість
		Почуття гумору
		Уміння поважати підлеглих
		Почуття боргу, відповідальності
		Доброзичливе відношення до людей
		Оптимізм, впевненість у собі
3	Ділові	Уміння створити підприємство, забезпечити його діяльність усіма необхідними ресурсами
		Уміння стратегічно мислити
		Уміння підбирати і ефективно використовувати працівників
		Знання техніки і технології виробництва в галузі, до якої належить підприємство
		Уміння ставити і розподіляти серед виконавців задачі
		Уміння самостійно і вчасно приймати обґрунтовані рішення і наполегливо домагатися їхнього виконання шляхом впливу на підлеглих
		Уміння координувати і контролювати виконання завдань підлеглими
		Уміння мотивувати підлеглих до ефективної роботи
		Домінантність, честолюбство

Але треба розуміти, що менеджера здебільшого цінують не за знання, а за конкретні дії та їх результат. Тому він повинен:

- навчитися управляти людьми;

- ввічливо та запобігливо ставитися до своїх працівників, всебічно вивчати їх характер, поведінку, працю, дотепність, особисте життя тощо;

- бути дуже уважним до своїх слів і висловлювань, ніколи незаслужено не нарікати на своїх підлеглих і колег;

- в оцінці предметів, людей дотримуватися виваженості, об'єктивності, критикувати тільки за справу;

- позбавлятися від непридатних працівників;

- намагатися працьовитістю та кмітливістю заслужити гарну оцінку з боку свого безпосереднього керівника;

- постійно займатися самоосвітою, вивчати практичний досвід колег;

- виробляти у собі здатність розмірковувати, вміти логічно мислити;

- бути спостережливим;

- уміти аналізувати з олівцем у руках діяльність організації;

- бути у курсі подій і проблем, які існують в організації та оточують її;

- уміти розвивати та поглиблювати знання в усьому, що стосується безпосередньої роботи;

- виявляти ініціативу, не боятися відповідальності;

- уміти аналізувати свої помилки, а коли треба - і визнавати їх;

- уміти активно захищати свої погляди, бути впевненим у своїх переконаннях;

- зберігати почуття шани, відстоювати гідність;

- подавати особистий приклад;

- не звертати уваги - і своєї, і підлеглих - на дрібниці;

- мати гарну виправку, витримку, характеризуватися чітким мовленням, бездоганною поведінкою.

Таким чином, з огляду на всі вказані характеристики, можемо виділити п'ять основних умінь відмінного менеджера (керівника):

- уміння вести людей за собою та пристосовуватися до сприйняття роботи, виконаної іншими людьми;

- уміння чітко, по-діловому організовувати справу, тобто дотримуватися розпорядку дня, регламенту роботи тощо;

- уміння приймати самостійні рішення, виявляти ініціативу;

- уміння домагатися результатів, бути наполегливим;

- уміння сприймати та стимулювати підлеглих.



Розділ 2. Організація робочого дня менеджера і планування його роботи управління господарською діяльністю

Робота керівника відрізняється від обов'язків, наприклад працівника на виробництві чи в торгівлі, котрий повинен постійно виконувати денну норму виробітку. Робота керівника, особливо вищої ланки, не має чіткого завершення, йому доводиться відслідковувати ситуацію і приймати рішення практично постійно, в зв'язку з чим він завжди відчуває, що має зробити щось іще.

Таким чином, в керівника практично ніколи немає чіткого розпорядку робочого дня. Зокрема, у менеджера з управління господарською діяльністю такого розпорядку немає, однак, натомість у нього існує схема розподілу управлінського часу (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема розподілу робочого часу менеджера з господарської діяльності

Щодо організації робочого дня менеджера, то слід відмітити, що робочий день прийнято поділяти на три частини:

- ранок - з 9.00 до 11.00;

- основна частина дня - з 11.00 до 16.00 (з перервою на обід);

- вечір з 16.00 до 18.00.

Стосовно ранкового розпорядку роботи менеджера, то, як правило, на 9.00 щоранку відбувається коротка нарада головного менеджера з менеджерами підрозділів для вироблення і координування розроблених планів роботи на день.

Інша ж частина робочого ранку менеджера зазвичай присвячується вирішенню нагальних питань, які залишилися невирішеними з минулого дня, перегляду кореспонденції.

Основна частина робочого дня менеджера присвячена вирішенню поточних питань, проведенню зустрічей і поїздок, роботі з бухгалтерією та фінансовим відділом.

Стосовно вечірніх годин роботи менеджера з господарської діяльності, то їх призначення, в основному, для доопрацювання тих питань, на які не вистачило часу протягом робочого дня, опрацювання щоденних аналітичних звітів керівників відділів і для опрацювання з секретарем можливих змін у планах роботи на наступні робочі дні.

Слід відмітити, що до обов'язків менеджера не входить конкретне планування поточної роботи, тобто складання планів роботи на наступний день, на тиждень. Дані обов'язки покладаються на секретаря і, при цьому, від менеджера лише залежить прийняття складених секретарем планів і уточнення або заміна конкретних їх пунктів.

Зазвичай, менеджери зіштовхуються з безліччю дрібних перешкод в роботі - коли час від часу тривожать телефонні дзвінки, неочікувані відвідувачі - однак даний вид роботи належить до посадових обов'язків секретаря керівника.

Тобто, можемо відзначити, що робота менеджера організована таким чином, щоб фактично нічого не заважало продуктивній управлінській діяльності.



Розділ 3. Шляхи вдосконалення роботи менеджера та підвищення її ефективності

Світова практика управління свідчить, що менеджери, які досягли певного рівня управління і стали керівниками, припускаються найчастіше таких помилок:

- перетворюються з керівника на виконавця;

- відмовляються від делегування повноважень;

- визначають цілі організації (підрозділу) у відриві від звичайних працівників;

- відмовляються від спілкування з підлеглими;

- відмовляються від навчання;

- чинять опір змінам;

- ігнорують досягнення своїх працівників;

- прагнуть усунути проблему замість остаточного і повного її розв'язання.

З огляду на це варто порекомендувати сучасним менеджерам дотримуватися наступних положень у своїй роботі:

- намагатися делегувати певні повноваження підлеглим, що зміцнить владні функції керівника, сприятиме вдосконаленню роботи підлеглих і підвищенню їх професійної майстерності;

- не обмежувати ділове спілкування з підлеглими. Довірливе і відкрите службове спілкування між керівником і підлеглим - важлива умова здорового морально-психологічного клімату та плідної роботи у колективі;

- враховуючи, що ринкова модель економіки розвивається і вдосконалюється, слід дбати не тільки про підвищення кваліфікації підлеглих, а й самим навчатися. Цього вимагає і те, що змінюються - і не завжди у кращий бік - сама організація та її довкілля, і керівникові необхідно постійно тримати руку на пульсі цих змін;

- не ігнорувати досягнення своїх підлеглих. Існує багато способів, щоб відзначити досягнення працівників: і матеріальних, і моральних. Не дарма кажуть: ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як увага та добре слово. А тим більше - увага, помножена на матеріальний стимул.

Для уникнення в майбутньому багатьох помилок у своїй роботі менеджеру варто дотримуватися певних правил організації особистої праці:

1. Щоранку складати план-графік роботи на поточний день і визначати першочерговість своїх дій і заходів.

2. Щоденно обмірковувати, як раціональніше використати свій час і час своїх підлеглих.

3. Звільнятися від непотрібної інформації, не накопичувати зайву кореспонденцію.

4. Концентрувати увагу і зусилля на проблемах, які є визначальними для даного моменту.

5. Робити невеликі перерви, розслаблятися після вирішення якоїсь важливої або складної проблеми.

6. Службові документи, професійні газети, ділову літературу читати швидко, відшукуючи і схоплюючи головне - те, що стосується роботи, посади.

7. Малозначущі та другорядні питання фіксувати, накопичувати і вирішувати сукупно, один раз на тиждень, коли немає напруженості у роботі.

8. Щомісяця практикувати глибоку і докладну перевірку виконання якогось одного, вкрай важливого завдання, щоб виявити ступінь відповідальності підлеглих та їхнє вміння працювати самостійно.

9. Усвідомлювати, що для важливих справ завжди повинен знайтися час.

10. Аналізувати свої звички і нахили, не допускати, щоб вони вступали у протиріччя з інтересами справи.

11. Мати завжди при собі блокнот, записувати цікаві ідеї, спостереження, думки.

12. Не працювати у вихідні дні.

Дотримання вказаних правил у організації праці менеджера дозволить йому ефективніше витрачати власний робочий час, а, отже, покращить стан управління діяльністю працівників, сприятиме ефективнішій діяльності всього персоналу і збільшенню прибутковості діяльності підприємства.



Висновки

Дана робота присвячена характеристиці діяльності менеджера, ролі менеджера у виборі та розробці тактики управління господарською діяльністю та пошуку шляхів підвищення її ефективності.

В ході проведення дослідження нами було розкрито теоретичну сутність управління, управлінської діяльності та менеджменту за допомогою висвітлення різних наукових підходів до пояснення їх змісту. Особлива увага була приділена розкриттю теоретичної сутності поняття "менеджер", визначенню основних характеристик та рис сучасного менеджера.

При дослідженні функцій менеджера в організації та його ролі було з'ясовано, що основними ролями керівника в організації є:

- міжособистісні;

- інформаційні;

- ролі з прийняття рішень.

Значна увага в роботі була приділена висвітленню вимог до особистих якостей керівника, для чого були досліджені різні підходи класиків економічної думки та сучасних науковців.

При дослідженні організації практичної роботи менеджера з господарської діяльності було висвітлено організацію його робочого дня, наведено схему розподілу робочого часу менеджера. Значну увагу в роботі було звернено на дослідження структури управління та оцінку ефективності діяльності керівника. На основі проведеного дослідження було визначено найтиповіші помилки менеджерів та запропоновано основні правила і положення, яких слід дотримуватися менеджеру у своїй роботі. Застосування на практиці вказаних заходів дозволить менеджеру ефективно використовувати власний робочий час, сприятиме створенню нормальної робочої атмосфери у колективі і підвищенню продуктивності праці персоналу, а, отже, збільшить ефективність управлінської діяльності.



Список використаної літератури

1. Албастова Л. Н. Технология эффективного менеджмента. М.: ПРИОР, 2002. - 288 с.

2. Бесєдін М. О., Нагаєв В. М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 496 с.

3. Завадський Й. С. Менеджмент - у 3-х т. - т. 1. - 3-тє вид., доп. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2001. - 542 с.

4. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник - 3-тє вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка", "Інтелект Захід", 2007. - 384 с.

5. Мартиненко М. М. Основи менеджменту: Підручник. - К.: Каравела, 2005. - 496 с.

6. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 435 с.

7. Переверзев М. П., Шайденко Н. А., Басовский Л. Е. Менеджмент: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 330 с.

8. Современное управление: Энциклоп. справочник: Пер. с англ. - В 2-х т. - М.: Издатцентр, 2001. - Т. 1. - 928 с.

9. Стеценко І. Т. Основи менеджменту. Хто такий менеджер: навч. посіб. - К.: Видавництво А. С. К., 2004. - 224 с.

10. Тимошенко М. М. Оцінка ефективності діяльності працівників апарату управління в організаціях // Агросвіт. - 2009. - № 10. - С. 41 - 44.

11. Управление организацией. Энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 822 с.

12. Чайка Г. Л. Організація праці менеджера: Навч. посібник / Передмова Г. О. Шепелюк. - К.: Знання, 2007. - 420 с

Размещено на Allbest.ru