1.1 Моделі створення стратегії при використанні сценарного підходу

У класичних роботах [1,2,3,4,6,7] сформульовані основні принципи, особливості організації процесу сценарного планування, правила побудови сценаріїв, основні помилки чи пастки сценарного планування.

На сьогоднішній момент існує кілька різних шкіл сценарного планування, що відрізняються і концептуально і ще більше змістом конкретних методів. У дослідників немає єдиної думки з приводу статусу сценарного планування. Серед одних фахівців переважає думка, що сценарне планування є одним з найважливіших інструментів перевірки стратегічних рішень. Інша частина авторів вважає, що його основне призначення - це розвиток стратегічного мислення і спосіб завдання рамок для стратегічного планування. Треті, вважають його основним методом розвитку організації, що самонавчається. Ми розділяємо четвертий, найбільш широкий підхід у "позиціонуванні" сценарного планування, визначаючи його як системний інструмент стратегічного управління, що включає раніше позначені його призначення.

У процесі сценарного планування різними авторами виділяється від 6 до 12 різних етапів. Проте у досліджених нами роботах найчастіше зустрічається схема, представлена на рис. 1.2.

Рис 1.2. Етапи сценарного планування

У сценарному плануванні однаково важливим є як процес створення нових ментальних моделей, так і організація комунікаційних процесів і різних форм командної взаємодії, що забезпечують їхнє вироблення, адаптацію і подальше втілення. У даній роботі більша увага приділяється когнітивним методам створення стратегії. Проте, коротко позначимо коммунікаційно-організаційні методи консультантів і клієнтських команд. Весь процес розробки стратегії з використанням сценарного підходу займає для монобізнесу два-чотири місяця, для холдингів у два-три разів більше. Перший етап проводиться протягом 1 - 1,5 тижнів, збір зовнішньої інформації і підготовка до роботи на наступному етапі триває від півтора тижнів до місяця, мозкові штурми на другому етапі і робота з малими групами на третьому по одному дні, написання сценаріїв і їхнє коректування - два-чотири тижня, підготовка до стратегічних сесій по двох-чотирьох тижнів і проведення сесій по одному дні. Написання і доробка програмних документів - від двох тижнів. Таким чином, клієнтська команда, включаючи власників і топ-менеджерів, повинна бути готова виділити не менш п'яти повних робочих днів тільки на групову роботу.

Розглянемо основні задачі і методи роботи на визначених етапах. Установлення цілей, завдання основних параметрів, ідентифікація ключових питань. Дуже багато чого в забезпеченні успішності сценарного планування залежить від першого етапу, що полягає у визначенні границь і установленні фокуса сценаріїв. Команда консультантів разом з командою клієнта ще до початку робіт повинні визначитися в наступних питаннях:

· який оптимальний для даної компанії (галузі) часовий обрій сценаріїв;

· який географічний масштаб сценаріїв;

· для яких бізнес об'єднань, бізнес одиниць чи продуктів розробляється проект;

· установлення неминучих границь для майбутнього плану;

· установлення часових рамок і зобов'язань для розроблювачів.

Однією з умов успішного використання сценарного підходу є виділення центральних питань. Наприклад, таких як чи варто займатися новим видом ділової активності, чи варто здобувати новий бізнес чи запускати нову лінію продукції, чи варто інвестувати в модернізацію виробництва. У процесі осмислення подібних питань вибирається найбільш важливі з них, задаючи в такий спосіб виразну визначену рамку для всієї роботи зі сценаріями. Варто підкреслити, що далеко не для кожного випадку, не для кожної галузі, не для кожної компанії сценарії повинні бути створені на передбачуваних типах рішень. Проте, сценарії є найбільш могутнім інструментом вивчення найважливіших областей ризиків і можливостей. Досвід показує, що легше всього шукати відповіді на питання про вихід на нові ринки й інвестиції в нові продукти і технології. Найбільш складно шукати відповідь на питання, яким буде бізнес-портфель організації. Дуже перспективним ми вважаємо підхід, запропонований Kees van der Heіjden [7,6]. Він вважає, що сценарії повинні бути споконвічно зфокусовані навколо питань зміни "бізнес-ідеї" - майбутньої успішної моделі бізнесу, що дозволяє через надання більшої цінності клієнту за рахунок кращих ключових компетенцій заробляти прибуток, що забезпечує виживання і розвиток організації.

На цьому етапі критично важливо організувати інтерв'ю з власниками, менеджерами, у яких необхідно з'ясувати їхню точку зору на те, які питання в розвитку компанії є найбільш важливі, які типи рішень необхідно прийняти в результаті майбутньої роботи. В інтерв'ю також бажано з'ясувати найбільш важливі джерела інформації для наступного аналізу і відібрати учасників для майбутніх work shops і мозкових штурмів. На завершені цього етапу необхідно надати власникам і керівникам зворотний зв'язок, у якому робиться висновок за результатами ідентифікації ключових питань, після чого прийти до взаємної угоди по цьому питанню.

Виділення ключових і невизначених факторів з боку зовнішнього оточення. Задачею об'єднаної команди розроблювачів на цьому етапі є виділення тих питань (факторів) які будуть мати найбільш значний вплив на майбутнє:

· установлення найбільш важливих факторів і тенденцій, що будуть впливати на бізнес;

· поділ визначених елементів від невизначених факторів;

· установлення взаємин між двома групами цих критичних факторів;

Корисний на цій стадії пошук відповідей на такі типові питання: у якому ступені окремі сили підсилюють один одного: діють незалежно чи заважають один одному, у якому виді виявляється кожне посилення, незалежність чи протиріччя.

У сценарному плануванні на цьому етапі використовуються такі добре відомі спеціальні методи, як PEST - аналіз, який вивчає політичні, соціальні, економічні, технологічні зміни навколишнього середовища, аналіз сил, матриці впливу на ситуацію, аналіз кореневих причин, і загальні - системний підхід (системна динаміка), діалектична логіка. Варто підкреслити, що останні на цьому етапі використовуються з метою виділення й аналізу ключових і невизначених факторів, що впливають на бізнес систему, а на двох наступних етапах вони використовуються вже для "зборки" і синтезу в побудові й очищенні сценаріїв. На рис. 1.3 наведено базові елементи формування сценаріїв.

Рис 1.3 Базові елементи формування сценаріїв

Створення кістяків сценаріїв. Існує кілька методів створення базової логіки сценаріїв. Їх можна розділити на індуктивні і дедуктивні. Серед індуктивних найбільш відомі метод "знакових" подій і метод модифікації офіційного майбутнього. До дедуктивного відноситься метод побудови сценарних матриць.

Метод "знакових" подій припускає пошук відповідей на такі питання:

· які найбільш важливі події можуть уплинути на наш бізнес;

· до чого можуть привести такі події;

· який ймовірний ланцюжок обставин може привести до таких подій;

З відповідей на ці питання команда може побудувати схеми, карти, опис історій майбутнього, що визначать багато стратегічних рішень сьогодення. Такий підхід вимагає надзвичайно високої відкритості мислення і гарних творчих можливостей у членів команди.

Техніка модифікації "офіційного майбутнього" заснована на виділенні найбільш важливих компонентів з офіційних планів і програм, аналітичних матеріалів і прогнозів. З них виділяється офіційне трактування рушійних сил і невизначеностей. Після цього, проводиться мозковий штурм, у якому розглядаються інші версії, що відрізняються від "офіційних історій" про майбутнє.

Побудова сценарних матриць може здійснюватися в різних варіантах. Найбільш простими і популярними є техніки GBU і BEAR . У першому методі сценарії фокусуються навколо найбільш бажаних (good), небажаних (bed) і небезпечних (ugly) варіантах розвитку подій. BEAR метод концентрується на рівнях змін: низькому, середньому і високому - в економіці, демографічних особливостях, споживчому попиті і т.д. Часто використовуваним різновидом також є побудова "дві на дві" сценарні матриці. Наприклад, на развиток пивної галузі впливають відношення населення до споживання даного виду алкогольних напоїв і, з іншого боку, законодавча база, що регулює міжнародну і внутрішню торгівлю. На розвиток сучасної освітньої індустрії - два таких невизначених фактори, як загальний рівень розвитку економіки і відношення населення до одержання вищої освіти. По комбінаціях зазначених факторів нашими клієнтами були виділені чотири сценарії, що далі обростали іншими значимими факторами - політичними змінами, мінливим економічним ростом, результатами реформ, створенням нових освітніх технологій, що впливають на розвиток галузей і будуть по-різному мінятися в майбутньому, визначаючи різні конфігурації сценаріїв. З іншого боку, у зазначені сценарії були включені також і важливі визначені елементи, наприклад, демографічні тренди, зміна структури сімейних витрат у зв'язку зі зростанням доходів. Таким чином, використовуючи сполучення методу "знакових подій" і "матричного методу", були побудовані чотири сценарії з врахуванням восьми параметрів. Світові сценарії в розвитку вищої освіти з використанням GBU і BEAR представлені в роботі Real Mіller [5]. Практика показує, що іноді очевидно, як невизначеності і рушійні сили повинні включатися в розгортання сценаріїв, іноді ні.

Побудова логіки сценаріїв є творчим процесом. Тут дуже важливим є кваліфікація консультантів, їхній досвід у використанні різних теоретичних конструктів і методології, в допомозі клієнтській команді в побудові нових ментальних моделей і каркасів історій.

Наповнення й очищення грубих сценаріїв. На зазначеному етапі кістяки сценаріїв здобувають плоть, перетворюючи в зв'язані логічні "історії про майбутнє". Найбільше докладно методи, техніки й інструменти роботи на даному етапі описані в роботах 1, 3, 4. У них розглядаються наступні інструменти: системний підхід, метод побудови розповідей чи історій, врахування характеристик лідерів, розгляд переможців і тих що, що програли в ринковій конкуренції, гарні і погані новини, еволюційні і революційні зміни, тектонічні зрушення, безмежні можливості і безупинний транзит і деякі інші. Приведемо приклади лише найбільш важливих і евристичних методів наповнення сценаріїв, що можуть широко використовуватися в будь-яких галузях.

Метод "побудова розповідей" по своїй суті близький до методу знакових подій і є його логічним продовженням і розширенням. Групою розроблювачів здійснюється пошук відповідей на наступні питання - яка стартова точка розгортання подій по тім чи іншому сценарії; яка послідовність подій, що впливає на наш бізнес відбудеться у випадку настання того чи іншого сценарію; як будуть взаємодіяти частини галузі, що змінюються; як будуть комбінуватися елементи базової логіки в кожнім з варіантів; що необхідно, щоб поставити остаточну крапку в сценарії. Найбільш значимим питанням у побудові і наповненні розповідей є питання - що якщо ?

"Еволюційні зміни" припускають враховувати наповнення сценаріїв такими перемінні, як стадії розвитку галузей, зміна переваг і смаків покупців у відношенні нових продуктів і т.п.

"Революційні зміни" розглядаються як розрив звичних моделей політичного й економічного устрою світу. Наприклад, зміна в американській політиці й економіці, що відбулися після 11 вересня чи потрясіння тихоокеанської економіки після цунамі можуть мати різні вектора розвитку. Яким чином зміни геополітичних орієнтацій Грузії, України, Киргизії позначаться на зміні умов для ведення бізнесу в цих країнах.

Під "тектонічними зрушеннями" розуміється моделювання наслідків таких масштабних подій, як розпад соціалістичної системи, формування єдиного європейського економічного простору і т.д.

"Економічні і політичні цикли" є дуже важливими, але часто не передбачуваними, наприклад бум купівлі нерухомості в Києві, Лондоні чи Москві, коливання цін на нафту, формування електоральних переваг лідерів і різних політичних партій на виборах. Їх також важливо враховувати для розуміння різних варіантів розвитку майбутнього.

"Безмежні можливості" задають основні вектори майбутнього розвитку: Інтернет-технології, безшовна хірургія, безпровідні технології і т.п.

"Безупинний транзит" - пошук нових форм взаємодії наднаціональними економічними і фінансовими інститутами і зміною законодавчої бази провідних світових держав, створення нових економічних альянсів і союзів, зміна правил ВТО, списання великих боргів чи рішення про економічні санкції.

Досвід показує, що для цього етапу не існує твердих рецептів. Вибір інструментів наповнення й очищення сценаріїв часто диктується базовою логікою сценарію, залежить від характеру і масштабу компанії, її стратегічних намірів, галузевих особливостей і методологічної оснащеності консультантів і представників клієнтської команди.

Гарною підмогою в організації роботи на цьому і попередньому етапі є використання таких методів, як short аркуші ключових факторів і тенденцій, різного роду візуалізація (схеми, рисунки, матриці), мозковий штурм, випуск коротких бюлетенів по розроблених сценаріях і збір пропозицій по їхній доробці.

1.3 Створення стратегічних виборів у сценарному плануванні