Управління зовнішньоекономічною діяльністю СТОВ "Тростянець" в умовах невизначеності зовнішнього середовища

Наявність перерахованих ознак визначає належність відносин у сфері ЗЕД до господарських відносин, що становлять предмет господарського права як комплексної галузі права, норми якої регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності та/або керівництва нею.

Відтак поняттям зовнішньоекономічної діяльності не охоплюються:

- відносини міждержавного співробітництва, які є предметом міжнародного публічного права;

- майнові та особисті немайнові відносини за участю іноземних громадян, спрямовані на задоволення їх особистих, сімейних тощо інтересів, які є предметом міжнародного приватного права.

Належність зовнішньоекономічних відносин до господарських визначає і методологію регулювання цих відносин. У господарському праві як комплексній галузі права загалом (а відтак і щодо ЗЕД) діють три основні методи правового регулювання:

а) метод автономних рішень суб'єктів господарювання, який ґрунтується на тому, що ці суб'єкти мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України (добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності і зовнішньоекономічні операції, окрім заборонених законом; укладати зовнішньоекономічні договори та визначати зобов'язання за ними в межах законодавства тощо);

б) метод владних приписів, згідно з яким діяльність суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством (як-от: необхідність отримання експортних або імпортних ліцензій у випадках, передбачених законом, дотримання порядку розрахунків в іноземній валюті, дотримання порядку та строків проведення окремих видів зовнішньоекономічних операцій - товарообмінних (бартерних) та операцій з давальницькою сировиною тощо); [17, с.26]

в) метод рекомендацій, згідно з яким держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин (так, ре­комендаційною є постанова Кабінету Міністрів України і НБУ від 21 червня 1995 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті").

Хоча у господарсько-правовій літературі наявні й інші точки зору щодо питання методів господарського права, кожна з них вказує на притаманне регулюванню господарських (а відтак - і зовнішньоекономічних) відносин комплексне застосування приватноправових та публічно-правових елементів такого регулювання. Завдяки цьому досягається баланс приватних інтересів суб'єктів ЗЕД та публічних інтересів у сфері зовнішньоекономічних відносин, серед яких можна вирізнити:

а) інтереси певних частин суспільства, соціальних груп (як-от: вітчизняні виробники певних товарів, інвестори та реципієнти інвестицій, споживачі тощо), які потребують державної підтримки;

б) національні інтереси України, пріоритети яких визначає ст. 6 Закону України від 19 червня 2003 р. "Про основи національної безпеки України" (серед таких пріоритетів: створення конкурентоспроможної, соціальне орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення; збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку; забезпечення екологічно та техногенне безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природ­них ресурсів; інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України);

в) інтереси наддержавних утворень, міжнародних організацій (ЄС, СОТ, Світовий банк тощо), які Україна має враховувати з огляду на обраний нею стратегічний курс на європейську інтеграцію та узяті міжнародні зобов'язання [11. с.45-46].

Специфіка джерел правового регулювання ЗЕД визначається одночасним підпорядкуванням зовнішньоекономічних відносин двом відносно самостійним, але взаємопов'язаним системам права: національному (українському) праву та міжнародному праву (рис. 1.6 ).

Відповідно, систему джерел правового регулювання ЗЕД утворюють як національно-правові, так і міжнародно-правові форми.

Залежно від способу вираження (формування) права традиційно виділяють такі основні види джерел права:

1) нормативно-правовий акт;

Рис. 1.6. Система джерел правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

2) правовий звичай;

3) нормативний договір;

4) судовий прецедент.

Нормативно-правові акти (на чолі з законами) відіграють провідну роль у системі джерел правового регулювання ЗЕД. Господарсько-правова природа зовнішньоекономічних відносин вимагає їх регулювання шляхом комплексного застосування публічно-правових та приватноправових інструментів. З цим пов'язане явище регулювання ЗЕД нормативно-правовими актами, що належать до різних галузей права:

- конституційного - п. 9 ст. 92 Конституції України встановлює принцип, згідно з яким виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

- господарського (актом господарського права є, передусім, рамковий Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"), яке визначає правовий статус суб'єктів ЗЕД, правила здійснення окремих видів ЗЕД, форми і засоби державного регулювання ЗЕД, правила конкуренції у сфері ЗЕД, відповідальність за порушення порядку здійснення ЗЕД та ін.;

- цивільного, кодифікаційним актом якого є Цивільний кодекс України, що згідно з фундаментальним загально правовим принципом пріоритету спеціального закону перед законом загальним - субсидіарно застосовується до господарських (у тому числі, зовнішньоекономічних) відносин у разі відсутності відповідних норм у актах господарського законодавства;

- міжнародного приватного, кодифікаційним актом якого є Закон України від 23 червня 2005 р. "Про міжнародне приватне право". Цей закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів;

- фінансового, що регулює питання оподаткування (у тому числі, митного обкладення) ЗЕД та фінансового контролю за здійсненням цієї діяльності [16, с. 234].

Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами [46, с. 147].

1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку - міжнародна економічна організація. Цей орган 00Н створений у 1964 р. Нині до його складу входять близько 170 держав. Основні завдання цього органу полягають у розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідного співробітництва держав, розробці рекомендацій, що стосуються міжнародних економічних відносин.

Конференція застосовує груповий метод діяльності -- держави розподіляються на чотири групи за соціально-економічним і географічним принципом. Рішення Конференції 00Н набирають форму резолюцій, заяв тощо. Вони мають рекомендаційний характер.

Під егідою 00Н розроблюються багатосторонні конвенції та угоди. У роботі Конференції 00Н беруть участь окремі міжнародні організації. Вищі органи -- Конференція та Рада з торгівлі й розвитку. Рада складається з шести комітетів.

Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжнародно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить довгий їх перелік. Наведемо деякі з них.

1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.

2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.

3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з іншими країнами.

4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати загальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміцненню мирних відносин між країнами.

5. Національна і міжнародна економічна політика повинна спрямовуватись на досягнення міжнародного поділу праці відповідно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому.

6. Міжнародна торгівля має регулюватися правилами, які сприяють економічному і соціальному прогресу.

7. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі залежать від можливості доступу на ринки й вигідності цін на сировинні товари, що експортуються.

8. Міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і здійснюватись у режимі найбільшого сприяння, в її межах не повинні застосовуватися дії, які шкодять торговельним інтересам інших країн.

9. Розвинені країни, які беруть участь у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити, все, що від них залежить для того, щоб не завдавати шкоди і не впливати негативно на поширення їх імпорту з третіх країн, особливо з тих, що розвиваються, що розвиваються.

10. Міжнародна торгівля має сприяти розвитку регіональних економічних угруповань, інтеграції та інших форм економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.

11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, мають забезпечити збільшення припливу міжнародної фінансової, технічної й економічної допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного розвитку.

12. Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєння, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.

13. Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їх торгівлю.

14. Повна деколонізація відповідно до Декларації 00Н про надання незалежності колоніальним країнам і народам є необхідною умовою економічного розвитку та здійснення суверенних прав країн на природні багатства [26, с. 324].

У процесі зовнішньоекономічної діяльності між суб'єктами можуть виникати різного роду спори. Вони потребують свого розгляду і розв'язання відповідно до діючого законодавства. В Україні уже створені певні правові основи розгляду і розв'язання таких спорів, які закріплені насамперед у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 36 квітня І991 р. У Розділі 7 цього закону "Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності" (ст. 38 -- 39), зокрема, записано, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, можуть розглядатися судовими або арбітражними органами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено чинним законам України або передбачено міжнародними угодами.

Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на його виконання, можуть бути предметом розгляду в органах суду України, якщо одна із сторін у справі є фізична особа або держава. У випадку, коли сторонами у справі виступають юридичні особи, такі спори розглядаються в арбітражних судах. Міжнародні спори, які можуть виникнути в результаті дій України, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.

Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. були поставлені відповідні завдання перед рядом державних органів. Зокрема було рекомендовано Торгово-промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд. Водночас з ініціативи і за участю Торгово-промислової падати України були розроблені і 24 лютого 1994 р. прийняті Закон "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України [16, с. 201].

Названі вище закони та положення і створюють основну правову базу вирішення спорів, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних зв'язків.

Належне виконання зобов'язань, що випливають із міжнародних економічних договорів, як і з міжнародних договорів взагалі, є одним із принципів міжнародного права і його галузі -- міжнародного економічного права. У ст. 12 Закону України "Про міжнародні договори України" записано, що міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобов'язання, що випливають з цих договорів.

З цією метою Президент України і Уряд України вживають заходів щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим. інші державні органи, до компетенції яких входять питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами Українською стороною, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для Української Сторони, і за виконанням іншими учасниками міжнародних договорів їхніх зобов'язань. Зазначені державні органи, а також підприємства, установи та організації зобов'язані надавати Міністерству закордонних справ України інформацію, що стосується виконання міжнародних договорів України.

Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України здійснює Міністерство закордонних справ України. На вимогу органів, що застосовують міжнародні договори України, Міністерство закордонних справ України має надати офіційну інформацію стосовно питань, що виникають у зв'язку з виконанням міжнародного договору України. У разі неналежного виконання зобов'язань, взятих на себе за міжнародними договорами українською стороною, Міністерство закордонних справ України інформує про це Президента України або Уряд України для вжиття необхідних заходів. У разі порушення зобов'язань за міжнародним договором України іншими його учасниками Міністерство закордонних справ України, центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим за погодженням з Міністерством закордонних справ України подають Президенту України або Уряду України пропозиції про вжиття необхідних заходів відповідно до норм міжнародного права. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його учасниками, а також в інших випадках, передбачених нормами міжнародного права, такий договір може бути денонсовано. Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. У випадках, коли для виконання міжнародного договору України необхідне ухвалення закону України чи постанови Верховної Ради, указу Президента України, постанови Уряду України, заінтересовані міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим за погодженням з Міністерством юстиції України у встановленому порядку подають пропозиції щодо прийняття відповідного акта.

Реєстрація міжнародних договорів, що набрали чинності для України, здійснюється Міністерством закордонних справ України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй та у відповідних органах інших міжнародних організацій.

Однією із важливих умов успішної й ефективної зовнішньоекономічної діяльності України є створення відповідної правової бази. Її недосконалість негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічних відносин нашої країни, призводить до безконтрольного вивезення вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами. Зовнішньоекономічна діяльність потребує корінних змін, передусім її законодавче регулювання. В Україні правова база зовнішньоекономічної діяльності: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1 квітня 1991 р.) - нормативно визначені принципи, види і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, питання правового регулювання їхньої діяльності та ін.; Митний кодекс України(12 грудня 1991 р.) - визначив принципи організації митної справи в Україні; закони про державне мито, єдиний митний тариф. Містяться норми, що стосуються організації і здійснення зовнішньоекономічної діяльності: закони "Про підприємництво" (7 лютого 1991 р.),"Про підприємства в Україні"(27 березня 1991 р.) та ін. З ряду,"Про підприємства в Україні"(27 березня 1991 р.) та ін.

Таким чином, з ряду питань зовнішньоекономічної діяльності приймалися відповідні постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Регулювання дає можливість державі з урахуванням суспільних інтересів упорядкувати відносини зовнішньоекономічного характеру, створити відповідний правовий режим (правопорядок), дотримання якого сприяє розвитку міжнародного економічного співробітництва, підвищенню його ефективності.

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СТОВ "ТРОСТЯНЕЦЬ" ЯК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

2.1 Коротка характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянець" було створено в 1992 році як приватне сільськогосподарське підприємство. У січні 1995 року в зв'язку із зміною власника було прийнято рішення про створення СТОВ "Тростянець" за участю семи засновників зі статутним фондом 43,0 тис. грн.

Підприємство зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської районної ради народних депутатів 28 січня 1995 року як товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянець" відповідно до Установчого договору з метою здійснення господарської, зовнішньоекономічної, фінансово-інвестиційної, комерційної і іншої діяльності та отримання прибутку.

Юридична адреса підприємства: Полтавська обл., Полтавський район, с. В. Тростянець, вул. Дзержинського, 4. Керівник підприємства Довгий Анатолій Андрійович, тел. (0532) 647133.

Майно товариства використовується як застава для забезпечення всіх видів його зобов'язань, включаючи залучення позичкових коштів. Для забезпечення зобов'язань можуть використовуватись майнові прав товариства на будівлі, споруди, обладнання.

Органом управління СТОВ "Тростянець" є збори учасників товариства, директор, ревізійна комісія. Вищим органом управління є збори учасників, які скликаються головою не менше ніж два рази на рік. Збори учасників мають право розглядати і приймати рішення з усіх питань, що пов'язані з діяльністю товариства, за умови, що вони включені до порядку денного.

Засновники товариства мають право:

- брати участь в управлінні фінансово-господарською діяльністю товариства;

- брати участь у розподілі прибутку та одержувати дивіденди;

- вийти у встановленому порядку зі складу учасників;

- одержувати інформацію про діяльність товариства та в першочерговому порядку продукцію і послуги.

Засновники товариства зобов'язані:

- дотримуватись установчих документів товариства і виконувати рішення органів товариства;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством;

- брати участь в управлінні товариства;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Крім цього самостійність товариства полягає в:

- укладанні будь-яких угод з українськими та іноземними партнерами підприємства, установами, організаціями, товариствами, філіалами та окремими фізичними особами як в Україні, так і за її межами;

- проведення різних видів зовнішньоекономічних операцій, які не суперечать законам України;

- організація і проведення в Україні та за кордоном виставок, виставок-продажів, ярмарок, аукціонів, салонів-магазинів з метою демонстрації і продажу товарів підприємств-виробників України та іноземних виробників;

- здійснення та сприяння здійсненню товарообмінних (бартерних) операцій на внутрішньому на зовнішньому ринках, інша діяльність, що базується на формах зустрічної торгівлі;

- розширення власної торговельної мережі, роздрібної та оптової торгівлі, у тому числі і за кордоном, у порядку, встановленому чинним законодавством;

- здійснення торговельно-закупівельних, постачальницько-збутових, експортно-імпортних й посередницьких операцій з матеріальними цінностями, у тому числі з об'єктами нерухомості;

- розпорядженні рухомим і нерухомим майном, яке перебуває у власності;

- проведенні спільної діяльності з українськими та іноземними партнерами;

- обслуговуванні у банках та інших кредитно-фінансових установах та наданні права структурним підрозділам відкривати розрахункові та інші рахунки в українській та іноземній валюті;

- отриманні та видачі довгострокових та короткострокових послуг, а також гарантії;

- економічному обґрунтуванні, затвердженні системи і розмірів заробітної плати, порядку виконання доплат і надбавок до посадових окладів, встановленні показників, розмірів та строків преміювання працівників товариства;

- випуску цінних паперів;

- захисті своїх прав у відповідних органах.

Керівництво поточною діяльністю СТОВ "Тростянець" здійснюється директором, який призначається і звільняється з посади зборами за поданням учасників. Директор обіймає свою посаду винятково за строковим контрактом. У випадку, коли збори учасників приймають рішення про обрання дирекції, повноваження директора автоматично припиняються з одночасним введенням в дію положення про дирекцію. До складу дирекції входять: директор підприємства та члени дирекції. Внутрішній контроль за господарською та фінансовою діяльністю товариства здійснює ревізійна комісія.

Розмір Статутного фонду товариства складає 43,0 тис.грн., який може бути збільшений за рахунок прибутку від діяльності товариства, а при необхідності також за рахунок додаткових внесків учасників та інвесторів.

Крім Статутного фонду СТОВ "Тростянець" створює страховий (резервний) фонд у розмірі 25 % статутного фонду. Страховий фонд формується за рахунок щомісячних відрахувань від чистого прибутку товариства у розмірах, встановлених зборами учасників, але не менш, ніж 5 % суми чистого прибутку, до досягнення фондом вказаного розміру.

Основними видами економічної діяльності СТОВ "Тростянець" є:

- виробництво, заготівля, реалізація, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції;

- вирощування зернових та технічних культур;

- вирощування та відгодівля великої рогатої худоби та птиці;

- торгівля сільськогосподарською продукцією, в тому числі зерном, цукровими буряками, м'ясом, молочними продуктами;

- транспортно-експлуатаційні послуги, в тому числі у вигляді оренди;

- будівництво, ремонт, реконструкція та експлуатація споруд житлового та не житлового призначення (будівельно-монтажні роботи та послуги, що пов'язані з ними);

- зовнішньоекономічна торгівля;

- оренда землі, основних засобів виробництва.

У відповідності з теорією системного підходу, організація - це відкрита система, що складається з керуючої підсистеми (суб'єкт управління) та керованої підсистеми (об'єкт управління) (рис. 2.1).

Керуюча система - це сукупність органів управління та управлінських працівників, які мають певні повноваження, компетентність та специфіку виконуваних функцій. Вона характеризується ступінчатою побудовою, наявністю кількох рівнів управління за підпорядкованістю, а також здатністю змінювати свій стан під впливом організуючих та дезорганізуючих факторів.



Рис. 2.1. Взаємовідносини у процесі управління СТОВ "Тростянець"

Керована система СТОВ "Тростянець" складається з комплексу взаємопов'язаних підсистем низового рівня: підсистем стратегічного та оперативного управління: відділів, бригад, ланок, а також систем технічних засобів, організації та економічних зв'язків.

Основним внутрішнім елементом СТОВ "Тростянець" є організаційна структура, що характеризує саме співвідношення функціональних рівнів управління, які забезпечують досягнення стратегічних цілей підприємства. Розглянемо організаційну структуру управління СТОВ "Тростянець".

Рис. 2.2 Організаційна структура управління СТОВ "Тростянець"

Аналіз рис. 2.2 дає можливість стверджувати, що СТОВ "Тростянець" має лінійно-функціональну структуру управління. Спеціалізація управлінського процесу тут відбувається за функціональними підсистемами підприємства, при цьому по кожній з них формується ієрархія служб, а саме: директорові безпосередньо підпорядковуються начальники відділів функціональних підсистем, їм в свою чергу підпорядковуються відповідні відділи та служби.

У даній структурі функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців, вони готують управлінські рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. У лінійно-функціональній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління відділом його роль незначна, то в масштабі управління підприємством роль функціональних органів зростає.

Можна стверджувати, що під час господарської діяльності керівництву СТОВ "Тростянець" необхідно узгоджувати всі дії різних функціональних підрозділів і служб, як наслідок це призводить до збільшення обсягу роботи керівника підприємства та його заступників. Усе це є значним недоліком системи, тому що призводить до втрати гнучкості у взаємостосунках з підлеглими, оскільки потребує використання формальних правил і процедур. Також при даному типі підприємства управління на СТОВ "Тростянець" ускладнює процес передачі інформації і знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Отже, лінійно-функціональна структура об'єкту дослідження забезпечує такий розподіл праці, за якого лінійні ланки управління приймають рішення та контролюють, а функціональні - консультують, інформують, організовують, планують. Перевагами даної структури для СТОВ "Тростянець" є наступні: вона дозволяє організувати управління основними процесами за лінійною схемою (керівник вищого рівня - керівник нижчого рівня - виконавець); функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників; висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій; поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва.

До недоліків структури СТОВ "Тростянець" можна віднести наступні: великі строки підготовки управлінських рішень; інформаційне перевантаження керівників вищих рівнів управління; незабезпеченість с координованості в роботі функціональних підрозділів, відсутність відділу зовнішньоекономічних зв'язків.

2.2 Аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства

Загальну оцінку фінансового стану СТОВ "Тростянець" розпочнимо з аналізу майна підприємства та джерел його придбання. Аналіз активів підприємства має важливе значення, так як від їх величини та структури залежать обсяги діяльності, соціально-економічний розвиток господарюючого суб'єкту, рівень платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.

Аналіз структури активів СТОВ "Тростянець" представлено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Показники структури активів СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Активи	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (%)
	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	2008 р до 2007 р.	2009 р до 2008 р.
							сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %
1. Усього активів	4729,5	100	6643,0	100	6226,0	100	1913,5	0	- 417	0
у тому числі
2. Необоротні активи	1948,9	41,2	3049,0	45,9	2869,0	46,1	1100,1	4,7	- 180	0,2
3. Оборотні активи	2780,6	58,8	3594,0	54,1	3357,0	53,9	814	- 4,7	- 237	- 0,2
із них:
3.1. Запаси	1224,7	25,9	2062,0	31,0	1891,0	30,3	837,3	5,1	- 171	- 0,7
3.2.2. Грошові кошти та їх еквіваленти	28,4	0,6	30,0	0,5	28,0	0,4	1,6	- 0,1	- 2	- 0,1

Розрахунки свідчать, що СТОВ "Тростянець" станом на кінець 2009 року має загальну вартість майна у розмірі 6226,0 тис. грн. За аналізований період спостерігається збільшення активів у 2007-2008 році на 1913,5 тис. грн., в 2009 році у порівнянні з 2008 роком виявлено зменшення активів на 417 тис. грн.

Дані таблиці 2.1. свідчать, що протягом 2007-2009 року найбільшу частку загальної вартості майна займають оборотні активи. Так, в 2007 році їх питома вага становила 58,8 % ,в 2008 році - 54,1 %, в 2009 році - 53,9 %.

На рис. 2.3 представлено динаміку темпів змін вартості майна СТОВ "Тростянець", вартості необоротних та оборотних активів за 2007-2009 роки.

Рис. 2.3 Динаміка темпів змін основних показників активу балансу СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Як видно з рис. 2.3, протягом 2007-2009 року спостерігається незначне зменшення вартості оборотних активів до 53,9 %. Зміни відбулися переважно за рахунок зменшення суми поточної дебіторської заборгованості. Необоротні активи протягом аналізованого періоду мають тенденцію до зростання. В 2007 році їх питома вага становила 41,2 %, що на 4,9 % більше проти рівня 2009 року.

Аналіз фінансової діяльності також показує, що низькою у загальній вартості майна СТОВ "Тростянець" залишається питома вага високоліквідних активів - грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень. Їх частка протягом 2007-2009 року збільшується на 21,5 %. В 2009 році у порівнянні з 2008 роком частка грошових коштів має тенденцію до зменшення на 19,7 %.

Таким чином, за досліджуваний період відмічаємо наступні зміни у структурі активів СТОВ "Тростянець":

- підприємство володіє неліквідним майном, частка необоротних активів від валюти балансу на кінець періоду, який аналізується становить 41,6 %;

- зменшення вартості майна підприємства протягом 2007-2009 року зумовлено зменшенням вартості необоротних активів, а саме основних засобів.

Після загальної оцінки динаміки складу і структури активів підприємства розглянемо динаміку капіталу підприємства. Капітал - це кошти, якими володіє підприємство для здійснення своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку.

В табл. 2.2. наведено склад і структуру капіталу СТОВ "Тростянець".

Таблиця 2.2 Показники складу і структури капіталу СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Статті балансу	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (+,-):
	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	2008 р. до 2007	2009 р. до 2008
							сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %
Капітал, разом	4729,5	100	6643,0	100	6226,0	100	1913,5	0	- 417	0
Власний капітал	3193,7	67,5	3762	56,6	3929	63,1	568,3	- 10,9	167	6,5
Статутний капітал	42,7	0,9	43,0	0,6	43,0	0,7	0,3	- 0,3	0	0,1
Інший додатковий капітал	1371,5	30,0	2134	32,1	1843	29,6	762,5	2,1	- 291	- 2,5
Нерозподілений прибуток	1779,7	37,6	1585	23,6	2043	38,8	- 1947	- 14	458	15,2
Довгострокові зобовязання	119,3	2,5	706	0,1	301	4,8	586,7	- 2,4	- 405	4,7
короткострокові кредити та позики	16,0	0,3	225,0	3,4	200,0	3,2	209	3,1	25,0	0,2
поточні зобовязання за розрахунками	256	5,4	478	7,2	448	7,2	222	1,8	- 30	0

Аналіз показує, що підприємство станом на кінець 2009 року має загальний розмір капіталу в сумі 6226,0 тис. грн. Протягом 2008-2009 року спостерігається його зменшення на 417 тис. грн. Основну частку у валюті балансу підприємства протягом аналізованого періоду займає власний капітал: в 2007 році - 67,5 %, в 2008 році - 56,6 %, в 2009 році - 63,1 %.

Головною причиною високого розміру власного капіталу протягом аналізованого періоду є наявність іншого додаткового капіталу. Його розмір на кінець 2007 року становив 1371,5 тис. грн., в 2008 році - 2134 тис. грн., в 2009 році -1843 тис. грн.

Із аналізу таблиці 2.2 видно, що підприємство має довгострокові зобов'язання. Так, якщо в 2007 році поточні зобов'язання СТОВ "Тростянець" складали всього 5,4 % питомої ваги від загальної суми зобов'язань, то на кінець 2008 року іх розмір збільшився до 7,2 %.

Негативним є також заборгованість підприємства перед банком. В 2008 році сума заборгованості по кредитам становила 225,0 тис.грн., що на 209 тис.грн. більше проти рівня 2007 року. В 2009 році підприємство погасило заборгованість лише на 1,1 %. Це призвело до порушення основних принципів господарювання, у результаті чого підприємство не лише втратило можливість здійснювати самофінансування, але й виконувати умови самоокупності виробництва.

Таким чином, за 2007-2009 роки відмічаємо наступні зміни у структурі капіталу СТОВ "Тростянець":

- спостерігається покращення структури капіталу, про що свідчить зростання суми та питомої ваги власних коштів;

- за рахунок іншого додаткового капіталу підприємство за досліджуваний період повністю фінансує оборотні активи, що свідчить про відсутність власного оборотного капіталу;

- негативним явищем є поточні зобов'язання за рахунками та заборгованість перед кредиторами.

Ситуація, що склалася у сфері фінансування, негативно характеризує фінансово-господарську діяльність СТОВ "Тростянець", оскільки свідчить про великій рівень залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності. Оцінка ліквідності СТОВ "Тростянець" представлена в табл. 2.3.

Аналіз табл. 2.3 дає можливість зробити висновок, що підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А₁?П₁). На кінець 2009 року найбільш ліквідні активи покривають найбільш термінові зобов'язання лише на 3,4 %, в 2007-2008 роках - відповідно на 1,2 % та 2,7 %.

Таблиця 2.3 Оцінка ліквідності балансу СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Групи	Види активів	Роки	Групи	Види пасивів	Роки
		2007	2008	2009			2007	2008	2009
А1	Високоліквідні	230,7	827,3	222,6	П1	Найбільштермінові	849,1	674,7	658,1
А2	Середньоліквідні	1447,4	1731,4	1909,8	П2	Короткострокові	1289,1	1356,6	1311,4
А3	Низьколіквідні	611,5	533,4	318,9	П3	довгострокові	1134,6	2369,9	2289,5
А4	Важколіквідні	2441,1	3550,9	3974,7	П4	Постійні	1456,7	2243,8	1967,2
	Разом	4729,5	6643,0	6226,0		Разом	4729,5	6643,0	6226,0

Протягом 2007-2009 років неліквідною є друга група активів та ліквідними третя та четверта (А₂?П₂; А₃?П₃; А₄?П₄).

Слід зазначити, що підприємство користується послугами банків і має заборгованість як за довгостроковими, так і за короткостроковими кредитами. Відмічаємо також недостатність власного капіталу як для формування важколіквідних активів, так і оборотних активів. Аналіз підтверджує, що впродовж аналізованого періоду підприємство мало дефіцит власного оборотного капіталу. Зміни в балансі протягом 2007-2009 років свідчать про погіршення фінансового стану СТОВ "Тростянець". Аналіз ліквідності балансу, проведений за вищезазначеною схемою, не відрізняється абсолютною точністю. Тому з метою комплексної оцінки ліквідності балансу доцільно застосовувати загальний показник платоспроможності. Аналіз показників платоспроможності СТОВ "Тростянець" представлено у табл. 2.4. Аналіз показників платоспроможності СТОВ "Тростянець" свідчить, що підприємство є неплатоспроможним. Так, станом на кінець 2007, 2008 та 2009 років, воно може за рахунок наявних грошових коштів погасити лише відповідно 18 %, 17 % та 17 % найбільш термінових зобов'язань. Дане значення не знаходиться у межах оптимального значення.

Таблиця 2.4 Оцінка показників платоспроможності СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (+,-):
				2008 р до 2007 р.	2009 р до 2008 р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,18	0,17	0,17	0,742	-0,75
Коефіцієнт термінової ліквідності	2,07	2,64	1,64	0,57	-1
Коефіцієнт загальної ліквідності	2,55	3,23	1,87	0,68	-1,36
Коефіцієнт ліквідності запасів	0,47	0,59	0,24	0,12	-0,35
Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках	1,89	1,72	1,47	-0,17	-0,25
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості	0,61	0,57	0,48	-0,04	-0,09
Коефіцієнт мобільності активів	0,33	0,31	0,21	-0,02	-0,1
Коефіцієнт співвідношення активів	0,48	0,44	0,26	-0,04	-0,18

У той же час, при нормативі 70-80 % підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розрахуватися з боргами короткострокового характеру лише на 20,7 % в 2007 році, в 2008 році - на 26,4 % та в 2009 році - на 16,4 %, що є негативною тенденцією.

Значне відхилення від рекомендованих значень спостерігається щодо коефіцієнту загальної ліквідності в 2009 році. Отримані кошти від перетворення оборотних активів на готівку станом на кінець 2009 року дозволяють перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов'язання за розрахунками лише на 18,7 %, що менше оптимального значення.

Отже, за результатами досліджень виявлено, що за 2007-2009 роки СТОВ "Тростянець" можна вважати як неплатоспроможне підприємство. Крім того, спостерігається тенденція до погіршення всіх показників, що аналізувалися.

2.3 Оцінка техніко-економічної діяльності СТОВ "Тростянець"

Одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства є аналіз економічних та фінансових результатів. Сільськогосподарське виробництво не може розвиватися без використання трьох його основних виробничих факторів: землі, капіталу й праці, тому розглянемо більш детальніше наведені фактори й обґрунтуємо ефективність їх використання в СТОВ "Тростянець" (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Забезпеченість СТОВ "Троснянець" ресурсами за 2007-2009 роки

Показники	Роки	Відхилення ("+", "-") 2009 рік до
	2007	2008	2009	2007	2008
Площа с.-г. угідь, га	1665	1587	1450	- 215	- 137
у тому числі взято в оренду	1665	1587	1450	- 215	- 137
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис.грн.	3962	4700	4425	463	- 275
Середньооблікова чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві, усього	175	123	113	- 62	- 10

Як свідчать дані табл. 2.5 за 2007-2008 роки площа сільськогосподарських угідь СТОВ "Тростянець" з кожним роком зменшується. Так, якщо в 2007 році підприємство володіло 1665 га землі сільськогосподарського призначення, то в 2009 році даний показник зменшився на 137 га і становить 1450 га.

Аналізуючи середньорічну вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення слід зауважити, що даний показник за досліджуваний період має тенденцію до зростання. Так, якщо в 2007 році вартість основних фондів становила 3962 тис.грн, то в 2008 році він збільшився проти рівня 2007 року на 463 тис.грн., а в 2009 році спостерігається його зниження на 275 тис.грн.

Показник середньооблікової чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві також коливається. Так, в 2007 році він становив 175 осіб, а в 2009 році відбулося скорочення чисельності працівників на 1,5 %. Розглянемо показники виробництва та реалізації продукції СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки (рис. 2.4).



Рис. 2.4. Показники виробництва та реалізації продукції СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Як свідчать дані рис. 2.4 за досліджуваний період спостерігається значне збільшення виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Так, наприклад, в 2009 році виробництво продукції рослинництва збільшилося проти рівня 2007 року на 122,0 тис.грн., а виробництво продукції тваринництва за аналогічний період на 293,8 тис.грн.

Відповідно збільшується реалізація продукції. В 2009 році загальна сума реалізованої продукції підприємства становила 3814,0 тис.грн., що більше

2007 року на 616,2 тис.грн. Слід зауважити, що пріоритетними напрямками виробничої діяльності підприємства є саме вирощування та реалізація зернових, технічних культур, вигодівля великої рогатої худоби, свиней та птиці.

Статистика свідчить, що пропорційно зростають операційні витрати на виробництво продукції (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Показники структури операційних витрат СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (+,-)
				2009/2007рр.	2009/2008рр.
Операційні витрати, тис. грн.	4690	4847	5884	1194	1037
у т.ч.
Матеріальні затрати, тис.грн.	2468	2363	3151	683	788
питома вага, %	52,6	48,8	53,6	-	-
Витрати на оплату праці, тис.грн.	1533	1557	1522	- 11	- 35
питома вага, %	32,8	32,1	25,9	-	-
Відрахування на соціальні заходи	249	393	464	215	71
питома вага, %	5,3	8,1	7,9	-	-
Амортизація, тис.грн.	154	199	307	153	108
питома вага, %	3,2	4,1	5,2	-	-
Інші операційні витрати, тис.грн.	286	335	440	154	105
питома вага, %	6,1	6,9	7,4	1,3	0,5

Аналіз табл. 2.6 дає можливість зробити висновок, що основну частку у структурі операційних витрат підприємства займають матеріальні затрати. Їх питома вага в загальній структурі собівартості продукції протягом 2007-2009 років збільшується. Так, в 2007 році матеріальні затрати складали 52,6 %, в 2008 році спостерігається їх незначне зменшення до 48,8 %, в 2009 році збільшення до 53,6 % від сукупної суми операційних витрат.

Збільшення операційних витрат у 2009 році відбувається те тільки за рахунок збільшення матеріальних затрат, але й значного збільшення суми амортизаційних виплат та інших операційних витрат. Це являє собою позитивний факт, оскільки при урахуванні збільшення доходів від реалізації товарів та послуг таке збільшення операційних витрат свідчить про покращення діяльності СТОВ "Тростянець".

Оцінка рентабельності діяльності підприємства проводиться за допомогою показників, розрахунок яких представлено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Показники рентабельності СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (+,-):
				2008 р. до 2007 р.	2009 р до 2008 р.
Рентабельність сукупного капіталу	-0,06	0,01	-0,01	0,07	-0,02
Рентабельність власного капіталу	0,3	-0,05	0,04	-0,35	0,09
Валова рентабельність продажу	-0,05	0,06	0,01	0,11	-0,05
Операційна рентабельність продажу	-0,1	0,07	0,01	0,17	-0,06
Чиста рентабельність продажу	-0,2	0,01	-0,01	0,21	-0,02
Рентабельність продукції	0,04	0,07	0,01	0,03	-0,06

Аналіз табл. 2.7 показує, що рентабельність власного капіталу протягом 2007-2008 років зменшується, що свідчить про неможливість і недостатню ефективність залучення інвестицій у підприємство.

Протилежна ситуація спостерігається протягом 2008-2009 років, коли зростання відбулося на 9 %. Показник рентабельності від реалізації характеризує фінансову діяльність підприємства - реалізацію основної сільськогосподарської продукції, а також оцінює частку її собівартості у грошових надходженнях. Так, протягом 2007-2008 років на СТОВ "Тростянець" спостерігається зростання рентабельності продажу на 17 %. В 2008-2009 році відбулося зменшення показника на 6 %. Причинами зменшення даного коефіцієнту є збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Показники рентабельності продукції в 2007-2008 році мають тенденцію до збільшення. В 2008-2009 році показник зменшився на 6 %. Це негативна тенденція для підприємства, тому що зменшується частка прибутку від реалізації продукції в чистому доході.

У відповідності за характером виконуваних функцій персонал СТОВ "Тростянець" поділяється на чотири категорії: керівники, спеціалісти, виробничий та допоміжний персонал.

Під час вивчення структури трудового колективу СТОВ "Тростянець" використовувалися звіти з праці, що складаються на підприємстві (Додаток Д) (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Загальна структура чисельності персоналу СТОВ "Тростянець" по категоріях зайнятих та її динаміка за 2007 - 2009 роки

Категорія зайнятих	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення ("+", "-",%) 2009 року до
	Кіль-кість, осіб	Питома вага, %	Кіль-кість, осіб	Пито-ма вага, %	Кіль-кість, осіб	Питома вага, %	2007 р.	2008 р.
Управлінь-ський персонал	15	7,8	9	6,0	9	7,1	- 0,7	1,1
У тому числі: Керівники Спеціалісти Технічні службовці	3 7 5	1,6 3,6 2,6	3 2 4	2,0 1,3 2,7	3 2 4	2,4 1,6 3,1	0,8 - 2 0,5	0,4 0,3 0,4
Виробничий персонал	178	92,2	139	94,0	117	92,9	0,7	- 1,1
Разом	193	100,0	148	100,0	126	100,0	- 67	- 22
Виробничий персонал на одного управлінського,осіб	11,8	91,6	15,4	93,5	13,0	92,3	0,7	- 1,2
Частка управлінського персоналу, %	-	8,4	-	6,5	-	7,7	- 0,7	1,2

За даними табл. 2.8. видно, що за досліджуваний період на підприємстві спостерігається висока плинність штатних працівників. Так, в 2009 році загальна кількість штатних працівників скоротилася проти рівня 2008 року на 22 особи або на 1,2% та на 67 осіб або 1,5 % проти рівня 2007 року.

Відповідно спостерігається скорочення управлінського та виробничого персоналу. Так, аналіз показав, що в 2009 році загальна кількість управлінського складу скоротилася за досліджуваний період на 6 осіб, виробничого персоналу - на 22 особи в 2008 році та на 61 особу або 1,5 % проти рівня 2007 року. Це насамперед пов'язано з кризовою ситуацією в країні, що негативно вплинуло на загальні показники господарської діяльності підприємства та неможливість утримувати великий штат.

Співвідношення частки виробничого персоналу на одного управлінця за досліджуваний період має також тенденцію до зменшення в зв'язку із загальним скороченням штатних працівників. Так, наприклад, в 2007 році один управлінець в своєму підпорядкуванні мав 12 осіб, в 2008 році - 15 осіб, в 2009 році - 13 осіб. Це говорить про раціональний розподіл персоналу на СТОВ "Тростянець", коли частка виробничого, технічного та іншого персоналу не перевищує частку керівного складу підприємства, що відповідає вимогам сучасного менеджменту.

Структуру персоналу СТОВ "Тростянець" можна також детальніше розглянути на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Структура чисельності персоналу СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки

У загальній структурі персоналу доцільно виокремити його соціальну структуру. Соціальна структура - характеризує персонал організації як сукупність груп, які класифіковані за статтю, віком, національним і соціальним складом, рівнем освіти, сімейним станом.

Проводячи аналіз соціальної структури персоналу СТОВ "Тростянець" скористаємося звітами зі складу персоналу та охарактеризуємо його загальну вікову структуру (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Характеристика вікової структури персоналу СТОВ "Тростянець" та її динаміка за 2007 - 2009 роки

Вікові категорії	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (%) 2009 року до
	Кіль-кість осіб	Пито- ма ва- га, %	Кіль- кість осіб	Пито- ма ва- га, %	Кіль- кість осіб	Пито- ма ва- га, %	2007 р.	2008 р.
Молодь віком 18 - 34 років	35	18,1	35	23,6	30	23,8	5,7	0,2
50 - 54 років	114	59,1	84	56,8	83	65,9	6,8	9,1
55-60 років	44	22,8	29	19,6	13	10,3	12,5	9,3
Разом	193	100,0	148	100,0	126	100,0	0	0

Із даних табл. 2.9 можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду в СТОВ "Тростянець" спостерігається тенденція зменшення чисельності працівників по всіх вікових категоріях. Найбільше зменшення відбулося працівників пенсійного віку. Так, питома вага персоналу віком від 55 до 60 років в 2009 році зменшилася на 12,5 % проти рівня 2007 року та на 9,3 % у порівнянні з 2008 роком. Це зумовлено з виходом працівників на пенсію та загальним скороченням штату. Наступним етапом в аналізі СТОВ "Тростянець" є характеристика чисельності персоналу за статтю (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Характеристика чисельності персоналу СТОВ "Тростянець" за статтю за 2007 - 2009 роки

Стать	Кількість по роках, осіб	У % до загальної чисельності
	2007	2008	2009	2007	2008	2009
Жінки	121	103	70	62,7	69,6	55,5
Чоловіки	72	45	56	37,3	30,4	44,5
Разом	193	148	126	100	100	100

Характеризуючи персонал СТОВ "Тростянець" за статтю з табл. 2.10 видно, що на підприємстві за досліджуваний період переважає категорія жінок, що зумовлено специфікою господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.11 Характеристика та динаміка освітньої структури персоналу СТОВ "Тростянець" за 2007 - 2009 роки

Рівень освіти	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (+,-)
	Кіль-кість осіб	Питома вага, %	Кількість осіб	Питома вага, %	Кіль-кість, осіб	Питома вага, %	2009 р до 2007	2009 р. до 2008
Середня освіта з них: - управлінський персонал - виробничий персонал	- 93	- 100	- 73	- 100	- 57	- 100	- - 36	- - 16
Спеціальна професійна підготовка робітників (ПТУ), з них: - управлінський персонал - виробничий персонал	- 12	- 100,0	- 10	- 100,0	- 4	- 100,0	- -8	- -6
Неповна вища освіта (вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації - освітньо-кваліфікаційний рівень - "молодший спеціаліст") з них: - управлінський персонал - виробничий персонал	-	-	-	-	-	-	-	-
Базова вища освіта (вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівня з них: - управлінський персонал - виробничий персонал	-	-	-	-	-	-	-	-
Повна вища освіта (вищі
навчальні заклади ІІІ-ІУ рівня акредитації - освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", "магістр") з них: - управлінський персонал - виробничий персонал	94 15 79	100,0 16,0 84,0	65 9 56	100,0 6,5 93,5	65 9 56	100,0 7,3 92,7	- - - 23	- - -
Разом	193	148	126	-	-

Їх питома вага в загальній чисельності персоналу складала в 2007 році - 62,7 %, в 2008 році - 69,6 %, в 2009 році - 55,5 %. Для більш глибокого аналізу персоналу СТОВ "Тростянець" охарактеризуємо освітню його структуру (табл. 2.11). Більшість персоналу підприємства мають середню та повну вищу освіту. Так, наприклад, в 2008-2009 роках кількість працівників з повною вищою освітою не змінилася і становила відповідно 56 осіб, а питома вага працівників з професійною підготовкою скоротилася на 8 та 6 осіб відповідно. Більшість персоналу підприємства мають середню та повну вищу освіту. Так, наприклад, в 2008-2009 роках кількість працівників з повною вищою освітою не змінилася і становила відповідно 56 осіб, а питома вага працівників з професійною підготовкою скоротилася відповідно на 8 та 6 осіб. З проведеного аналізу освітньої структури персоналу можна зробити висновок, що на СТОВ "Тростянець" спостерігається покращення ситуації щодо отримання освіти. Позитивним також є те, що на протязі 2007-2009 років кількість виробничого персоналу, які мають середню освіту скоротилася в 2009 році проти рівня 2007 року на 36 осіб, а проти рівня 2008 року на 16 чоловік. Дану тенденцію можна охарактеризувати як позитивну, оскільки аналіз показує, що керівництво СТОВ "Тростянець" приділяє велику увагу підвищенню кваліфікації персоналу. Виробничий персонал за рівнем кваліфікації поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку (табл. 2.12). З проведеного аналізу табл. 2.12 видно, що на СТОВ "Тростянець" більша частка питомої ваги припадає на кваліфікованих працівників. Позитивним також є те, що незначні показники спостерігаються по групі малокваліфіковані та групи некваліфікованих працівників. В табл. 2.13 наведені вихідні дані для аналізу фонду оплати праці СТОВ "Тростянець" за 2007-2009 роки. З проведеного дослідження фонду оплати праці СТОВ "Тростянець" можна зробити висновок, що фонд оплати праці протягом аналізованого періоду має тенденцію до збільшення.

Таблиця 2.12 Характеристика виробничого персоналу СТОВ "Тростянець" за рівнем кваліфікації за 2007-2009 роки