Інформаційний консалтинг
Інформаційно-консультаційна діяльність в економіці. Методи роботи консалтингової служби. Види консультаційних послуг та джерела їх фінансування. Особливості становлення консалтингової діяльності в Україні. Комунікації і методи консалтингової діяльності.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.11.2010 |
| Размер файла | 298,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
залежно від результатів попереднього кроку вибрати варіант комплектування штату консалтингової служби, визначити потребу в приміщеннях, технічних засобах і програмному забезпеченні;
скласти кошторис витрат на створення або доукомплектування служби, включаючи витрати на навчання або перепідготовку і підвищення кваліфікації персоналу;
скласти план роботи служби, що містить, в першу чергу, заходи щодо сприяння товаровиробникам у вирішенні тих проблем, що були виявлені; при цьому очікуваний ефект від планованих видів інформаційно-консультаційної діяльності має співвідноситись з відповідними витратами; із числа заходів, ефект від яких приблизно однаковий, необхідно вибирати найменш витратні;
скласти кошторис витрат на функціонування служби з обліком плану намічених заходів, а також плану розвитку його діяльності.
Як уже відзначалося, визначення функцій консалтингової служби є важливим елементом в організації її діяльності. Від вибору напрямку при вирішенні цього питання буде залежати загальний результат як у науковому плані, так і в практичній діяльності.
При визначенні функцій необхідно керуватися ідеєю, що на кожному наступному рівні (районний, регіональний, державний) мають вирішуватись ті задачі, що не можуть бути ефективно вирішені на попередньому. Наприклад, до складу функцій регіональної служби доцільно віднести надання підтримки районним формуванням у вирішенні тих питань, що самостійно районний рівень вирішити не може (немає відповідних фахівців, потужностей і т. і). Державні органи мають забезпечувати підтримку служб усіх рівнів, а також вирішувати задачі, що принципово не вирішуються на нижчих рівнях, наприклад, законодавство або представництво інтересів служби на державному рівні.
У таблиці 9.1 наведено фрагмент переліку основних функцій державної консалтингової служби із розподілом за трьома основними рівнями.
Функції консалтингових служб на різних рівнях
|
Функції |
Районний рівень |
Регіональний рівень |
Державний рівень |
|
|
Навчання, підвищення кваліфікації і методичне забезпечення |
Проведення навчальних семінарів, польових днів для товаровиробників; організація зустрічей товаровиробників з обміну досвідом |
Підготовка і підвищення кваліфі- кації консультантів районного і регіонального рівнів, тематичне навчання сільськогосподарських товаровиробників регіону |
Підготовка і підвищення кваліфі- кації спеціалістів-консультантів регі-онального рівня (керівники, спе- ціалісти, викладачі) |
|
|
Видання учбово-методичної літератури для сільських товаровиробників і консультантів конкретного регіону |
При визначенні функцій регіональної служби важливо погодити їх із функціями служб інших рівнів. У цьому разі необхідно пам'ятати, що центральною ланкою у системі інформаційно-консультаційного обслуговування товаровиробників є консалтингова служба району, головною функцією якої є регулярне і безпосереднє інформаційне обслуговування і консультування товаровиробників. А регіональна служба, в першу чергу, має забезпечувати умови для успішної роботи цієї ланки.
Так, наприклад, у США в кожному окрузі функціонує рада, члени якої обираються або призначаються (у різних штатах свій порядок її формування), що складається з найбільш авторитетних фахівців підприємств, бізнесменів, банкірів і ін., що підтримують тісні контакти з виробниками. Рада контролює витрати фінансових коштів на консультаційну службу, бере участь у комплектуванні штатів офісу, разом із співробітниками офісу визначає потреби виробників і складає річний план роботи служби, який передається в університет.
9.2 Фази процесу консультування
Консультаційний процес, як і інший технологічний процес, складається з етапів, які об'єднані у періоди (фази) робіт. Недотримання послідовності або невиконання окремих етапів робіт, веде до погіршення результативності консультаційного процесу, а в окремих випадках - і до недосягнення запланованого результату.
Тому дотримання технологічної дисципліни при здійсненні консультаційного процесу - важлива умова професіоналізму консультанта.
Фази і етапи типового технологічного процесу консультування наведені в таблиці 9.2.
Фази і етапи консультаційного процесу
|
Фази |
Етапи |
|
|
1. Підготовка |
1. Перший контакт з клієнтом 2. Попередній діагноз проблеми 3. Планування завдання 4. Пропозиція клієнту щодо завдання 5. Контракт на консультування |
|
|
2. Діагностика |
1. Виявлення фактів 2. Аналіз і синтез фактів 3. Детальне вивчення проблеми |
|
|
3. Планування дій |
1. Напрацювання рішень 2. Оцінка альтернативних варіантів 3. Пропозиції клієнту 4. Планування впровадження змін |
|
|
4. Впровадження |
1. Допомога в реалізації змін 2. Корекція пропозицій 3. Навчання |
|
|
5. Завершення |
1. Оцінка 2. Кінцевий звіт 3. Розрахунки по зобов'язанням 4. Плани на майбутнє 5. Закінчення роботи консультанта |
Зрозуміло, що цей типовий набір потребує конкретизації і специфічного наповнення змістом при виконанні специфічних видів консультування. При консультуванні з проблем ведення бухгалтерського обліку і його автоматизації набір робіт буде конкретизовано відповідно до специфіки ведення бухгалтерського обліку; при консультуванні з технологій - набір робіт буде конкретизовано в іншому напрямі і т. і.
Проте, основні етапи і фази робіт мають бути збережені. Нижче наведені загальні рекомендації щодо виконання фаз і етапів консультаційного процесу, недотримання або неякісне виконання яких знижує рівень професійної майстерності і іміджу консультанта. В нових економічних умовах ведення підприємницької діяльності в якості одного з основних важелів управління інноваційним розвитком виробництва виступає інформаційно-консультаційна діяльність працівників державних органів управління, наукових і освітніх закладів, сервісних та консалтингових формувань.
Кожне конкретне консультування має свою специфіку і потребує конкретизації, проте основні фази і етапи консультаційного процесу мають бути збережені.
9.3 Застосування SWOT-аналізу для діагностики проблем підприємств
Метод SWOT-аналізу, може бути успішно застосований при вирішенні багатьох задач, він дозволяє розглянути переваги і недоліки конкуруючих технологій, видів устаткування, техніки і т. і.
SWOT-аналіз - це аналіз сильних і слабких сторін об'єкта. SWOT - англійська абревіатура, що означає:
strengths - сильні сторони;
weaknesses - слабкі сторони;
opportunities - можливості;
threats - перешкоди.
SWOT-аналіз заснований на таблиці розміром 2 х 2 (табл.9.3), яку рекомендується заповнювати в такому порядку:
1) можливості;
2) сильні сторони;
3) слабкі сторони;
4) перешкоди.
До можливостей належать: розвиток окремих видів діяльності, пов'язаних з близькістю ринків збуту; впровадження нових технологій за рахунок контактів з науковими установами і т. і.
До сильних сторін належать: місцезнаходження; кліматичні умови; забезпеченість технікою; наявність кваліфікованих кадрів та ін.
До слабких сторін, як правило, належать: неоптимальна структура виробництва; застаріла техніка; нестача кваліфікованої робочої сили; застарілі технології; відсутність стабільних ринків збуту виробленої продукції.
Перешкодами для товаровиробників часто бувають нечіткі нормативно-правові акти, що регулюють їх діяльність, проблеми з отриманням кредитів, низькі ціни на вироблену продукцію та ін.
Розподіл інформації про підприємство при SWOT-аналізі
|
Інформація про об'єкт |
||||
|
Позитивна |
Негативна |
|||
|
Чинники, що впливають на характеристику об'єкта (виду техніки, технології й ін) |
Внутрішні, залежні від характеру використання об'єкта в господарстві (На що можемо вплинути) |
2. Сильні сторони об'єкта, що залежать від умов застосування (наприклад, висока продуктивність техніки на грунтах, що переважають у господарстві) |
3. Слабкі сторони, залежні від умов застосування (наприклад, необхідність виклику спеціалістів фірми-постачальника для переналадок обладнання, внаслідок недостатньої кваліфікації працівників господарства) |
|
|
Зовнішні, не залежні від характеру застосування об'єкта на підприємстві (На що не можемо вплинути) |
1. Можливості Сильні сторони, не залежні від умов застосування (наприклад, зручність технічного обслуговування, високий рівень автоматизації процесів регулювання і переналадки) |
4. Перешкоди (загрози) Слабі сторони, не залежні від умов експлуатації (напрклад, неможливість заміни спеціальних мастильних матеріалів чи миючих засобів іншими, більш доступними) |
При заповненні таблиці варто враховувати, що сильні сторони об'єкта повинні бути погоджені з його можливостями, а слабкі сторони показують, що можна рекомендувати для досягнення більшого ефекту. У цьому разі в кожній клітинці бажано записати повний перелік відповідних характеристик виду устаткування або технології.
Часто позитивні сторони однієї технології (одного виду сільськогосподарської техніки) відповідають недолікам в іншій. В таблиця 9.4 наведений фрагмент таблиці SWOT-аналізу однієї з технологій. Її переваги розглядаються порівняно з технологією, що застосовувалася раніше
SWOT-аналіз технології використання БКП (фрагмент)
|
Переваги |
Недоліки |
||
|
Внутрішні (мо жемо впливати) |
2. Сильні сторони: наявність у господарстві необхідної техніки для виконання в повному обсязі всіх операцій, передбачених технологією наявність у господарстві спеціалістів з використання БКП, що мають 20-25річний досвід зацікавленість працівників підприємства в підвищенні продуктивності худоби і зниженні собівартості молока за рахунок підвищення продуктивности пасовищ, що розміщені поряд з фермою |
3. Слабкі сторони: високий рівень зносу техніки, необхідної для дотримання технологічних вимог відсутність досвіду застосування нової технології та необхідність навчання працівників новим технологічним прийомам необхідність заходів з забезпечення строгого дотримання технологічної дисципліни всіма працівниками (пастухами, скотарями, трактористами та ін) |
|
|
Зовнішні (не можемо вплинути) |
1. Можливості: підвищення продуктивності пассовищ порівняно з традиційними технологіями виключення операцій підживлення азотними добривами зменшення небезпеки змиву добрив у водойми можливість використання БКП для випасу худоби, починаючи з року перезалуження |
4. Перешкоди (загрози) більш високі вимоги до дотримання термінів технологічних операцій; використання дорогого високоякісного насіння трав підвищення ризику втрат у безсніжні зими и у посушливі роки внаслідок меншого розмаїття видового складу травосуміші, що використовується |
При розробці таблиці SWOT-аналізу може виявитися недостатньо знань з техніки або технології, які необхідно об'єктивно охарактеризувати з урахуванням всіх важливих обставин, включаючи аналіз по розглянутих раніше аспектах. Таким чином, заповнення таблиці дозволить систематизувати інформацію і сформувати досить повну картину, що необхідно товаровиробнику для прийняття раціонального рішення.
При проведенні аналізу на основі зібраних і зведених у таблицю даних варто звернути увагу на багато важливих питань. Наприклад, як зробити слабкі сторони об'єкта (технології, виду устаткування) сильними сторонами (навчання персоналу, впровадження системи оплати, що стимулює дотримання технологічної дисципліни і т. і), як усунути або знизити загрози і перешкоди.
9.4 Застосування експрес-аналізу, методики Gross Margin для пошуку раціональних рішень
Експрес-аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств проводиться з метою виявлення і аналізу проблем, що існують на підприємстві, визначення черговості їх вирішення, опрацювання варіантів рішення з прогнозами можливих результатів. Одночасно з проведенням експрес-аналізу визначається порядок подальшого поглибленого вивчення підприємства.
Експрес-аналіз являє собою аналіз сукупності показників, зібраних і опрацьованих за стислий проміжок часу, які дозволяють достатньо об'єктивно оцінити стан підприємства. Експрес-аналіз дозволяє також провести оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства та запропонувати її вдосконалення.
Показники для експрес-аналізу характеризуються простотою збору і обробки. Висновки і пропозиції, що сформовані на основі експрес-аналізу, носять характер попередніх.
Елементом експрес-аналізу є аналіз фінансового стану підприємства. Перед проведенням такого аналізу необхідно точно визначити основну мету аналізу. Від неї залежить ступінь деталізації та глибина досліджень по окремих напрямках аналізу:
аналіз структури витрат;
аналіз структури балансу і обігових коштів;
аналіз ліквідності і фінансової стійкості;
аналіз грошових потоків;
аналіз обіговості;
аналіз прибутковості;
аналіз ефективності діяльності підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства дозволяє оцінити:
фінансовий стан підприємства;
майновий стан підприємства;
ступінь підприємницького ризику;
достатність капіталу для поточної діяльності і для довгострокових інвестицій;
потребу в додаткових джерелах фінансування;
здатність до нарощування капіталу;
раціональність використання позичкових коштів;
ефективність діяльності підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства складається з 4 основних етапів:
Збір і підготовка вхідної інформації.
Розрахунково-аналітична робота.
Інтерпретація результатів.
Висновки і рекомендації.
Невід'ємною частиною експрес-аналізу є аналіз фінансової звітності, оскільки практично всі необхідні для аналізу дані містяться в офіційних документах. Базою для такого аналізу є регламентовані розрахунки, що спираються на дані двох основних документів фінансової звітності: балансу підприємства (ф. №1) і звіту про прибутки і збитки (ф. № 2). Як правило, перед розрахунком коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан господарства, проводиться об'єднання окремих статей і формуються агрегований баланс і агрегований звіт про прибутки і збитки. Крім того, корисними є розрахунки питомих ваг окремих статей в активі і пасиві балансу (структура балансу) і аналіз змін, відзначених за рік або за декілька років по окремих статтях і за структурою обох форм звітності.
Є багато літератури, в якій розглядаються питання методики подібних розрахунків і методики аналізу отриманих балансових співвідношень і інших коефіцієнтів. Багато партнерських організацій вважають обов'язковим аналіз цих показників, на основі чого приймаються рішення про видачу кредиту потенційному клієнту, про можливість укладання угод і інші рішення. В таблиці 9.5 наведений приклад даних для подібного аналізу.
Для зручності оцінок прийнято розділяти отримані показники на групи, кожна з яких орієнтована на характеристику підприємства з визначених позицій. Так, можна згрупувати показники, що найбільш цікаві партнерам підприємства, із яким воно планує здійснити спільний проект. Банки, звичайно, цікавляться обмеженим набором показників, які важливі для оцінки спроможності підприємства повернути кредит із встановленими відсотками.
В усіх випадках співробітники консалтингових служб мають враховувати ряд важливих моментів. По-перше, без обліку спеціалізації підприємства аналіз перерахованих показників фінансового стану буде давати дуже грубі оцінки, що не розкривають суті справи.
Показники фінансового стану підприємства (приклад вимог банку до характеристики фінансового стану потенційного позичальника)
|
Найменування показника (коефіцієнта) |
Рекомендовані значення |
|
|
Абсолютної ліквідності |
> 0.05 |
|
|
Термінової ліквідності |
> 0.5 |
|
|
Покриття |
> 1 |
|
|
Маневреності власних коштів |
> 0.2 |
|
|
Фінансової стабільності |
> 1 |
|
|
Автономії |
> 1 |
|
|
Фінансової незалежності |
> 0.5 |
Підприємства з відносно коротким виробничим циклом будуть мати приблизно однакові показники фінансового стану в різні сезони, за підсумками будь-якого кварталу. Інші підприємства у визначені періоди будуть виглядати як цілком благополучні, а в інші моменти як потенційні банкрути. Таким чином, консультанти і фахівці консалтингових служб, що сприяють своїм клієнтам в одержанні кредитів, в укладанні лізингових угод, у вступі в кредитні кооперативи, а також в інших схожих ситуаціях, де потрібен аналіз фінансового стану підприємств, мають бути досить кваліфікованими не тільки в чисто фінансових розрахунках, але й у розумінні зв'язків між реальними виробничими процесами і фінансами підприємств.
Іншим методом підготовки інформації для прийняття рішень з технічних і технологічних питань є використання методики Gross Margin. Її основне призначення - аналіз і планування фінансово-господарської діяльності підприємства на основі розрахунку валового прибутку з поділом витрат на постійні та змінні. Однак ступінь деталізації і систематизації інформації, що необхідний при використанні даної методики, дозволяє порівнювати між собою різні технології виробництва.
На основі методики оцінки валового прибутку можна провести розрахунки, що дають порівняльні характеристики технологій з методів часткового бюджету і розрахунку точок беззбитковості. Тут консультування з технологічних і технічних питань об'єднується з консультуванням з економічних і фінансових питань.
Безумовно, будь-які приклади мають конкретний характер і, орієнтуючись тільки на них неможливо прийняти вірні рішення в інших ситуаціях. Тому важливо пам'ятати загальні правила:
необхідно проводити порівняння технологій з обліком усіх перерахованих аспектів (технічного, комерційного, соціального, екологічного, і узагальнюючих - організаційного і фінансового), враховувати різні варіанти застосування кожної із технологій (масштаб, терміни, місце розташування, вимоги до окремих компонентів), а також додаткові витрати на перехід від однієї технології до іншої та ін.;
необхідний облік особливостей господарства, галузевої специфіки, часу року, конкретної ситуації і ін.;
важливо порівняти рівень ризиків, зв'язаних із застосуванням кожної із технологій;
при підготовці переліку можливих рішень виключаються з розгляду тільки ті, що поступаються тим, що залишаються, по всіх параметрах, оскільки для прийняття рішення товаровиробнику важливо бачити, що "ідеальних" рішень, як правило, не буває, а є не тільки сукупність переваг одного варіанта над іншим, але і негативні сторони в кожного;
рішення про виключення варіантів із подальшого розгляду або рішення на користь однієї з технологій не повинно бути поспішним, щоб не переглядати його щоразу при одержанні додаткової інформації.
Консультанти і фахівці служби мають розуміти, що метод часткового бюджету і метод визначення точок беззбитковості є досить спрощеними і не можуть відбити всіх існуючих взаємозв'язків. Зокрема, при використанні методики Gross Margin не приділяється уваги тому, що з ростом продуктивності збільшується не загальний розмір змінних витрат, а тільки та його частина, яку називають умовно-перемінною. При несприятливих умовах зниження витрат не буде відбуватися синхронно зі зниженням виторгу, оскільки умовно-постійні витрати залишаться незмінними.
9.5 Організація збору даних для рішення задач
Фахівці консалтингових служб постійно зустрічаються із ситуаціями, коли правила підготовки і прийняття рішень досить добре відомі, але необхідна для їх застосування інформація відсутня. У цьому разі можливі різні ситуації, наприклад:
інформацію, яка точно й повно відображає всі обставини, взагалі не вдасться одержати (не існує, є комерційною таємницею, занадто дорого купувати і т. і);
детальна і точна інформація може бути отримана пізніше;
частина інформації доступна, але іншої частини важливих даних немає.
Практично у всіх випадках може бути використаний метод аналогій, що вимагає залучення даних, які можуть служити такою аналогією в кожному конкретному випадку. Звідси випливає висновок про необхідність створення своєрідної інформаційної бази, у якій зберігаються і коли-небудь зібрані і використані дані, і результати проведених розрахунків, і додаткові дані найрізноманітнішого роду. Так, при розробці бізнес-плану інвестиційного проекту можуть бути використані такі джерела інформації:
кошторис витрат на будівництво будь-якого об'єкта (ці дані можна використовувати для визначення співвідношення між вартістю основного устаткування, що в більшості випадків уже відома, і такими важливими, але менш визначеними параметрами як вартість будівельно-монтажних робіт, допоміжного устаткування й інших робіт);
індекси подорожчання будівельно-монтажних робіт, що публікуються Держкомстатом; проспекти фірм-постачальників технологічного устаткування; оцінки вартості устаткування, навчання і шефа-монтажу на основі прайс-листів і інших рекламних публікацій різних фірм;
інформацію, включену в документи митного і податкового відомств;
дані фінансової і статистичної звітності підприємств;
бухгалтерську документацію з обліку витрат на виробництво, включаючи дані систем автоматизації обліку;
технологічні карти;
матеріали програмного комплексу Gross Margin;
дані фірм-постачальників устаткування про чисельність персоналу, що обслуговує це устаткування, про споживання установкою електроенергії, про нормативну витрату води і т. і.;
дані про нормативні запаси оборотних коштів, про норми нарахування амортизації й ін.
Нехай, наприклад, для якогось підприємства розробляється бізнес-план інвестиційного проекту впровадження лінії переробки молока на сир і сметану. Якщо до моменту попередніх розрахунків не вистачає даних про витрату ресурсів на одиницю продукції при використанні даної установки, але є дані про аналогічну установку більшої або меншої потужності, то можна застосувати наявні дані про структуру витрат по статтях. Загальний розмір витрат можна одержати на основі пропорції між потужністю відомої і проектованої лінії, попередньо зробити відповідні поправки з обліком різниці (як правило, більш потужні лінії на одиницю продукції вимагають дещо менше таких ресурсів, як праця, водопостачання, електроенергія; витрати молока на кілограм сиру або сметани, швидше за все, не зміняться).
Відзначено, що обговорення результатів попередніх розрахунків проходить тим продуктивніше, чим ближче включені в розрахунок параметри до реального. Тому бажання не очікувати одержання точної і повної інформації, а просуватися вперед на основі наближених значень вихідних даних, цілком виправдано. Деталі можна уточнити пізніше, але без попередніх оцінок результатів багато питань на даній стадії робітне будуть виникати. Це значить, що проблеми будуть виявлені пізніше і процес завершення розробки бізнес-плану затягнеться.
Звичайно, в сучасних умовах з'являються нові способи одержання інформації, зв'язані з комп'ютерними інформаційними технологіями. Використання Інтернет дозволяє успішно знаходити рекламну інформацію фірм-виготовлювачів або продавців устаткування. Наприклад, можна досить оперативно знайти характеристики декількох типів холодильних танків, що важливо знати при попередній оцінці проектів підвищення якості і, відповідно, ціни молока за рахунок забезпечення стерильності і цілісності.
Важливі для економічних розрахунків правила оподатковування, а також списки товарів, за які при перевезеннях через кордон необхідно сплатити митні збори, без особливої праці (але не завжди безкоштовно) можуть бути отримані через комп'ютерні мережні системи "Ліга" і "Право - М".
Ці системи корисні як джерела інформації не тільки при підготовці консультацій з фінансових проблем підприємств, але і самі по собі, оскільки письменність у питаннях права не менш важлива, ніж знання економіки галузі.
Додатковими джерелами інформації можуть бути адміністративні звіти, довідки, протоколи засідань, матеріали з проведення семінарів, публікації у засобах масової інформації, що відображають дослідження й ін. Інформація, отримана з подібних джерел, як правило, є надійною, об'єктивною, тому що вона не відображає інтереси співробітників дорадчих формувань. Ці матеріали можуть містити елементи інформації зі зворотного зв'язку (позитивні оцінки діяльності або недоліки, критичні зауваження, незакриті проблеми і т.д.).
Найменші фінансові і тимчасові витрати має зворотний зв'язок, реалізований консультантами, фахівцями й іншими співробітниками консалтингових формувань безпосередньо після надання послуг. Але отримана інформація може не відповідати дійсності, що може бути зв'язане з небажанням клієнта скривдити співробітника формування. Цього можна уникнути, залишивши товаровиробникам після надання послуг стислий листок-оцінку, яку він потім самостійно заповнить і направить третій стороні (керівнику працівника, що проводив консультування). Через якийсь час керівник і співробітник, що проводив консультування, зможуть об'єктивно і конструктивно обговорити оцінку клієнта.
Запитання для самоперевірки
Який порядок прийняття рішення із створення районної консалтингової служби?
Назвіть основні функції консалтингових служб різних рівнів.
Наведіть приклади консалтингових представницьких органів за рубежем.
Які основні фази процесу консультування?
Назвіть етапи фази “Підготовка" процесу консультування.
Запишіть матрицю SWOT-аналізу.
З якою метою застосовується SWOT-аналіз?
Дайте визначення експрес-аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.
Назвіть етапи фінансового аналізу підприємства?
На яких основних формах фінансової звітності базується аналіз фінансової звітності?
Яке основне призначення методики Gross Marqin?
Які джерела інформації використовуються при розробці інвестиційного проекту?
Як використовувати можливості інформаційних технологій для пошуку інформації?
Висновок
У сучасних умовах динамічно розвивається ринок комплексних інтегрованих систем автоматизації підприємств та установ різного профілю (фінансових, промислових, офісних) і різних масштабів з різноманітними схемами ієрархії. Такі системи призначені для вирішення задач як підприємства загалом, так і рівня його виробничих підрозділів, цехів і дільниць.
Фактично проблема комплексної автоматизації стала актуальною для кожного підприємства. Це пояснюється такими основними причинами:
підвищенням організаційної та фінансової самостійності;
прагненням виходу на зарубіжний ринок;
прагненням західних компаній виробляти свої товари в Україні;
завершенням періоду часткової автоматизації;
орієнтацією підприємств на бізнес-процеси, що мають цінність для клієнта;
появою на ринку як зарубіжних, так і вітчизняних систем автоматизації, досвіду їх впровадження і використання тощо.
Головна особливість індустрії систем автоматизації різних підприємств та установ полягає у концентрації ускладнень на початкових етапах аналізу вимог і проектування специфікацій системи за відносно невисокої складності і трудомісткості подальших етапів. Фактично, тут і визначається, що робитиме майбутня система і яким чином вона працюватиме, щоб задовольнити висунути вимоги. Нечіткість і неповнота системних вимог і помилки, допущені на етапах аналізу і проектування, породжують на подальших етапах важкі, часто невирішувані проблеми, і призводять до невдачі всієї роботи.
З іншого боку, не існує двох однакових організацій, тому просте тиражування навіть хорошої системи управління підприємством не може врахувати специфіки замовника. У цьому разі виникає проблема вибору саме тієї системи, яка найбільш придатна для конкретного підприємства.
Для більшості підприємств необхідний і передуючий автоматизації етап - наведення порядку в їх діяльності, створення раціональних технологій і бізнес-процесів, щоб не отримати "автоматизованого хаосу".
Самостійно із завданням вибору і тим більше розроблення власної системи без жодної концепції автоматизації підприємство впоратися не в змозі. Виникає необхідність у послугах консалтингових фірм, незалежних від виробників систем автоматизації.
Консалтингові компанії з'являються на ринку останніми разом з появою попиту на їх послуги за переходу від часткової до комплексної автоматизації, коли підприємство не здатне самостійно вирішити проблеми і готове платити не тільки за програмне та апаратне забезпечення, а й за консультації.
З усіх напрямів бізнес-консалтингу виокремився ІТ-консалтинг, оскільки всі суб'єкти економіки оперують великою кількістю інформації у своїй діяльності, і роль професійних консультантів саме у сфері інформаційних технологій дуже підвищується.
Види діяльності у сфері інформатизації:
консультації з питань вибору типу та конфігурації комп'ютерних засобів і ПЗ, аналізу та пошуку оптимальних рішень;
створення ПЗ (аналіз, проектування і програмування готових систем для клієнта; розроблення, виготовлення, постачання, документування ПЗ на замовлення; розробка, виготовлення, постачання, документування стандартного і прикладного ПЗ; коригування програм за бажанням користувача) без тиражування;
обробка даних (з використанням ПЗ клієнта або власного ПЗ розробника, повна обробка даних, сервісні проблеми).
У групі консалтингових послуг з інформаційних технологій виділяються такі види:
комп'ютерні системи управління;
застосування комп'ютерів в аудиті та оцінюванні діяльності;
електронна видавнича діяльність;
інформаційно-пошукові системи;
проектування і розроблення систем.
Для успішного впровадження системи ІТ-консультанти забезпечують спільну роботу менеджменту і комп'ютерної групи клієнта із системними інтеграторами ззовні, здійснюють перепідготовку персоналу і менеджменту клієнта. Консультанти співпрацюють з виробниками для вибору оптимальних модулів і функцій, які б забезпечили найбільш раціональне та ефективне їх застосування для досягнення поставлених цілей.
Гарантувати повний успіх навіть у разі залучення консультанта неможливо, особливо за реалізації комплексних проектів в галузі інформаційних технологій.
Деякі поради, що підвищують шанси на досягнення успіху:
Необхідно дуже уважно ставитися до співпраці з консультантами, сформулювати свої побажання конкретно, а, ставлячи завдання, висувати чіткі вимоги.
Щоб уникнути надмірних витрат, важливо визначитися з вартістю проекту ще до залучення консультантів (за допомогою постачальників програмного забезпечення).
Необхідно прив'язати винагороду консультанта до результатів впровадження проекту.
Під час підписання договору про надання послуг необхідно вимагати внесення до нього імен консультантів, які здійснюватимуть проект, щоб консалтингова фірма не спекулювала іменами своїх кращих консультантів для залучення клієнта, а після підписання договору не здійснювала його силами молодших фахівців.
Дуже часто великі проекти в галузі інформаційних технологій потребують участі різних фірм-постачальників: постачальника програми, системного інтегратора і консультанта. Для ефективного управління проектом необхідно створювати альянси і залучати фірму-консультанта для управління всіма виконавцями.
Збільшення попиту на інформаційні технології значною мірою зумовлене зацікавленістю виробників у впровадженні проектів типу "підприємство - ресурси - планування" (ПРП). Результат упровадження таких проектів - заміна застарілого програмного забезпечення новими інтегрованими модулями, що об'єднують підприємство в цілому. Такі проекти реалізовуються комплексно, на їх упровадження потрібно багато часу (від 6-ти місяців до 2-х і більше років) і капіталовкладень. Наприклад, компанії Coca-Cola Cо і Gillette Co витратили на впровадження проектів ПРП близько $250 млн кожна.
Корпорації також залучають консультантів для робіт у таких напрямах, як аутсорсинг, нові технології зберігання даних та інформаційний менеджмент. Зростання консультаційного бізнесу з інформаційних технологій обумовлене й тим, що все більше фахівців у сфері інформаційних технологій переходять із працюючих компаній у консалтинговий бізнес. Унаслідок цього у компаній виникає нестача кваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій, і компанії вимушені все більше покладатися на професіоналів ззовні.
Якщо раніше більшість консультантів з інформаційних технологій займалися лише консалтингом, то сьогодні основна увага приділяється впровадженню проектів. До консультантів висуваються серйозніші вимоги. Основний акцент робиться на їх здатності керувати всім процесом упровадження, тобто забезпечити повний життєвий цикл проекту.
Тому деякі компанії-інтегратори систем купують консалтингові фірми з метою надання всього спектра послуг: від стратегічного аналізу до повного впровадження проекту (придбання компанією Electronic Data Systems Corporation чиказької А.Т. Kearny Inc). З іншого боку, і бізнес-консалтингові фірми утворюють альянси із системними інтеграторами. Такий синтез є дуже важливим, оскільки загальний результат проекту залежить не тільки від глибоких знань ІТ-консультантів, а й від знань питань бізнесу, необхідних для реалізації проекту.
Центральним моментом є передача технології клієнтам. Консультанти можуть допомогти клієнту впровадити технології або навчити, як це робиться. Згодом клієнт може залучити консультанта до завдань, для виконання яких у нього недостатньо власних ресурсів.
Співпраця з консультантами може розвиватися за таким напрямом, як розроблення інноваційних підходів до технологій, ведення бізнесу, заснованого на інформаційних технологіях. Наприклад, Farmland Industries Inc., агрогигант з Канзасу з річним оборотом у $ 9 млрд, створив спільне підприємство з Ernst & Young-One System Group LLC. Створена компанія не тільки впроваджує програмне забезпечення ПРП від SAP (одного з найбільших постачальників програмних продуктів), а й здійснюватиме супровід усіх технічних проектів Farmland протягом наступних 15 років.
Спеціалізовані центри прискорюють розроблення програмного забезпечення і суттєво зменшують ризик, оскільки тестування програм проводиться на системах Ernst & Young, а не на комп'ютерах клієнта, де помилка може призвести до непередбачених збоїв у роботі.
Підприємству чи організації економічно недоцільно мати спеціалістів з інформаційних технологій, оскільки професійно розроблена інформаційна система працюватиме значний час, необхідність модифікувати цю систему, виправляти помилки виникає не кожен день. Отже, організації вигідніше у разі потреби звертатися за допомогою до професійних консультантів, які відповідають за наслідки своїх рішень.
Крім того, консультант з інформаційних технологій є комплексним спеціалістом, який комбінує знання як у своїй галузі, так і в галузі управління взагалі, здатний досліджувати систему організації, виявляти в ній слабкі місця, оптимізувати та реструктурувати її на основі нових інформаційних технологій.
Консультантом виконується два види робіт: бізнес-аналіз і реструктуризація (реінжиніринг бізнес-процесів). Він повинен розібратися у функціонуванні таких організацій, побудувати відповідні моделі і на їх основі висунути пропозиції щодо поліпшення роботи деяких ланок або бізнес-процесів клієнта, що є бізнес-консалтингом.
Далі виконується системний аналіз і проектування або вибір готової системи, яка б максимально задовольняла вимоги замовника.
Важливий елемент консалтингу - формування і навчання робочих груп. Будь-які проекти необхідно супроводжувати. Тому співробітники підприємства від початку повинні брати участь у проекті, їм частково передаються внутрішньофірмові технології. І після закінчення робіт вони самі здатні аналізувати та поліпшувати бізнес-процеси в межах власної організації.
Розвиток світового ІТ-консалтингу Раніше вважалося, що бізнес і технології - різні боки діяльності компанії, а це призводило до класичної проблеми - вибір бізнесової стратегії, яка не може бути реалізована, бо кваліфікованих консультантів з інформаційних технологій не було. Сьогодні, як зазначає Ліза Варго, редактор агентства Global IT Consulting Report [109], ринок консалтингових послуг у сфері інформаційних технологій є ринком продавця. Показником збільшення попиту на подібні послуги є зростання обсягу послуг, що надаються 50 найбільшими консалтинговими фірмами в галузі інформаційних технологій. За даними Global IT Consulting Report, кожного року обороти цих компаній збільшуються на 20-30%, загальний обсяг ринку сягає $50 млрд. У першу п'ятірку за обсягами послуг, що надаються у сфері інформаційних технологій, увійшли: Andersen Consulting - майже $3,5 млрд, Computer Sciences Cofp. - $2 млрд, Ernst & Young - $1,6 млрд., Deloitte & Touche Consulting Group - $1,15 млрд, KPMG Peat Marwick - $1,15 млрд.
Значне зростання попиту на послуги консалтингових фірм було спричинене необхідністю розв'язання "проблеми 2000 року", тобто зміни настроювань комп'ютерних програм.
Для повноти картини звернемося до матеріалів огляду світового ринку маркетингових досліджень, виконаного Європейською асоціацією маркетингу (ESOMAR). За матеріалами ESOMAR, тільки збирання первинної інформації за методом особистого інтерв'ю з 500 респондентами коштує в середньому:
по країнах Західної Європи - $19 607;
у США - $37 057;
у Японії - $37 449;
у Росії - $10 195;
в Україні - $8 823.
ІТ-консалтинг в Україні Термін "ІT-консалтинг" в Україні не є чітко визначеним. Практично кожна фірма, що працює на ринку інформаційних технологій, заявляє про надання нею деяких консалтингових послуг. ІТ-консалтинг - це діяльність фахівця або цілої фірми, що займається стратегічним плануванням проекту, аналізом і формалізацією вимог до інформаційної системи, створенням системного проекту, іноді - проектуванням додатків. Етап програмування або настроювання якихось стандартних комплексних систем управління виконується іншим підприємством, вибір якого здійснюється на основі системного проекту.
Щодо розвитку вітчизняного ІТ-консалтингу, то тут варто зазначити, що в економіці України головний фактор, за яким вибирають консультанта, - низька ціна послуг разом з відносно високою якістю. Про світовий рівень послуг вітчизняних консалтингових фірм мова не йде, оскільки вони працюють дуже мало на ринку консалтингових послуг порівняно зі світовими консультантами. Але вони можуть надати ліпшу консультаційну пораду менеджеру підприємства, яке функціонує у вітчизняній економіці, ніж іноземний спеціаліст, який не стикався з нашими проблемами на практиці. Наш менеджер на ринку України вибе - ре дешевші й пристосованіші до життя послуги вітчизняних консультантів, а не іноземних, чиї послуги дуже дорогі. Отже, наші консультанти мають нагоду підняти якість своїх послуг до світового рівня і скласти конкуренцію світовим консалтинговим фірмам.
У Києві створено першу фірму, яка заявляє своєю основною діяльністю консалтинг у сфері інформаційних технологій - це фірма BMS Consulting, зареєстрована 1997 р.7 липня. Можна вказати такі причини:
1. Падіння рентабельності продажу "заліза" змушує комп'ютерні фірми вишукувати додаткові можливості для зменшення витрат. Одним з інструментів для цього є структурна реорганізація.
2. Консалтинг існує на інших ринках досить давно. У сфері IT це дохідний бізнес (за даними IDC, прибуток від консалтингу становить 12% на рік, а від більш зрозумілої нам системної інтеграції - 7%).
Консалтинг у класичному розумінні - дуже широке поняття. Воно включає в себе і аудит, і розроблення різноманітних проектів, і надання порад з поодиноких приводів. У повному обсязі ним займаються компанії масштабу "великої шістки".
В Україні на теперішній час консалтинг як вид бізнесу у сфері IT може розвиватися з урахуванням таких умов: а) більшу частку замовлень забезпечують корпоративні замовники; б) у будь-якому випадку обладнання потрібно не просто завезти і скинути; в) система повинна працювати, причому витрати на всі роботи дійсно мають бути мінімальними; г) система повинна вирішувати задачі замовника найкращим чином; д) необхідно пам'ятати про конкурентів, які на будь-якому етапі готові втрутитися зі своїми пропозиціями. Тому плануванню всього комплексу робіт, спробам мінімізувати витрати приділяється найбільша увага.
Виділяючи окремі підрозділи, компанії розраховують підвищити гнучкість їх роботи, поставити рівень оплати конкретних співробітників у залежність від результатів виконаної роботи. До того ж, подібні структури, працюючи самостійно, мають можливість відволікатися від безпосереднього обслуговування "свого" системного інтегратора і поширювати сферу діяльності знову ж для пошуку нових джерел заробляння грошей.
Варто зазначити, що в Україні досить активно працює представництво консалтингової фірми Price Waterhouse, яка входить до "великої шістки". Його фахівці проектували і впроваджували електронну аукціонну систему для Фонду держмайна, допомагали у відборі та придбанні техніки; здійснили стратегічне планування інформаційної системи для Державного комітету статистики, надали послуги з комп'ютеризації, розробили і впровадили ПЗ для двох регіональних бірж.
Замовникам потрібний не тільки консалтинг у сфері IT, а й консалтинг у сфері бізнесу, фінансовому аналізі. У західному розумінні, саме цим і займаються консалтингові фірми.
У Росії перші "домашні" суто консалтингові фірми стали з'являтися дещо раніше, тому й мають більший досвід. Судячи з повідомлень у пресі, основними проблемами для цих фірм залишаються незалежність та об'єктивність. Незалежність від успіху (або неуспіху) тих технологій (продуктів, положень, інструментів, систем і т. ін), аналізом яких вони займаються, і знання, які надають клієнтам. Об'єктивність з'являється з досвідом, що набувається роками роботи.
Список рекомендованої літератури
Нормативно-правові акти інформаційної сфери України:
1. Закон України "Про інформацію" // ВВР. - 1992. - №48. - Ст.650. - 1 екз.
2. 11. Закон України "Про науково-технічну інформацію". - ВВР. - 1993. - №33. - С.345. - 1 екз.
3. Закон України "Про Національну програму інформатизації". - ВВР. - 1998. - №27-28. - Ст.181. - 1екз.
4. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні". - ВВР. - 2003. - №13. Ст.93. - 2 екз.
5. Указ Президента України "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій. - №1497/2005. - 2 екз.
6. Закон України "Про державну таємницю". - №156/2006. - 2 екз.
Основна література:
7. Матвієнко О.В. Інформаційний маркетинг: Навч. посіб. - К., 2008. - 5 екз.
8. Карпінський Б.А. Інформаційний продукт. - Львів, 2009. - 1екз.
9. Галіцин В.К. Системи моніторингу. - К,: 2009. - 186 с. - 1екз.
10. Збірник нормативно-правових актів в сфері інформаційної діяльності. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 345с. - 5 екз.
11. Сущук О.А. Міжнародні інформаційні системи: Навч. посібник. - К., 2009. - 206 с. -
12. Богданова Е.Л. Информационный маркетинг.: Учеб. Пособие. - СПб., 2008. - 2 екз.
Додаткова література:
13. Осика С.Г. Принципи і норми електронної торгівлі. - К.: 2008. - 212 с. -.
14. Холмогорок В. Інтернет-маркетинг: Крат. Курс. - СПб.: Питер, 2008. - 190 с. - 1 екз.
15. Український путівник джерел ділової інформації. - К., 2007 - 220 с.
Подобные документы
Загальна характеристика консалтингової компанії "Анкор". Організування фінансово-економічної безпеки консалтингової компанії. Розроблення та аналізування управлінських рішень забезпечення фінансово-економічної безпеки консалтингової компанії "Анкор".
курсовая работа [304,0 K], добавлен 19.02.2015Компанії, основним видом діяльності яких є управлінський консалтинг. Схема (алгоритм) надання консалтингової послуги з визначенням методичного інструментарію. Оцінювання вимог, які повинні пред'являтися до консультанта. Кодекс честі консультанта.
контрольная работа [59,7 K], добавлен 29.09.2007Сутність та принципи інформаційно-аналітичної діяльності, правове регулювання інформаційної сфери в Україні. Підходи до оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в публічному управлінні. Види документів та характеристика видів аналітичних документів.
курсовая работа [111,6 K], добавлен 14.06.2020Особливості становлення і тенденції розвитку консультаційного бізнесу в Україні. Основні постачальники консалтингового продукту. Види та класифікація консалтингових послуг в країні, причини низького попиту на них. Специфіка вітчизняного консалтингу.
контрольная работа [131,6 K], добавлен 14.09.2011Надання консалтингових послуг консалтинговим об'єднанням "Навігатор". Науково-технічний потенціал для управління проектами та вирішення проблем консультування оптимального розвитку бізнесу. Моделі індивідуальної співпраці. Мета консалтингової пропозиції.
курсовая работа [211,7 K], добавлен 12.07.2010Процес інформаційно-аналітичної діяльності та основні принципи організації її в системі управління. Вимоги до інформаційно-аналітичного документу в умовах прийняття управлінських рішень. Інформаційна діяльність в Україні в сфері державного управління.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 17.11.2014Зміст та еволюція інноваційно-підприємницьких теорій. Життєвий цикл інновацій, оцінка ефективності інноваційної діяльності. Особливості сучасних інноваційних процесів в Україні, механізми її регулювання та стан фінансування у наукові нововведення.
курсовая работа [430,8 K], добавлен 15.05.2012Бізнес-план приватного підприємства з надання консультаційних послуг у сфері реклами та PR. Дослідження й аналіз ринку. Стан і аналіз проблем малого підприємництва в регіоні. Стратегія маркетингу та реклами. Методика ціноутворення та витоки фінансування.
бизнес-план [1,0 M], добавлен 21.02.2013Визначення операційного менеджменту як діяльності по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього товару покупцю. Напрямки діяльності та економіка фірм консалтингових послуг, їх функції і інструменти.
курсовая работа [140,4 K], добавлен 07.02.2011Різновиди та характеристика основних видів документів в інформаційно-аналітичній діяльності, їх практичне використання. Національна система науково-технічної інформації. Перспективи розвитку аналітичних документів, проблема опрацювання інформації.
курсовая работа [89,1 K], добавлен 18.01.2011
