Проект потоку швейного цеху з кількістю робочих 45 чоловік АТ "Харків" по випуску сорочок чоловічих відомчих
Основні завдання швейного виробництва в умовах ринкової економіки. Проектування моделі сорочки чоловічої відомчої з бавовняної тканини синього кольору. Опис зовнішнього вигляду, вибір матеріалів та обладнання. Послідовність технологічної обробки виробу.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.08.2012 |
Размер файла | 701,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тема: "Проект потоку швейного цеху з кількістю робочіх 45 чоловік АТ "Харків” по випуску сорочок чоловічих відомчих”
Зміст курсового проекту
- Вступ
- 1. Технологічний розділ
- 1.1 Вибір моделей
- 1.2 Технічний опис
- 1.2.1 Опис зовнішнього вигляду
- 1.3 Вибір матеріалів
- 1.3.1 Обґрунтування вибору матеріалів для моделі
- 1.4 Вибір обладнання та обґрунтування методів обробки
- 1.4.1 Обґрунтування вибору методів обробки та обладнання
- 1.4.2 Розрахунок зростання продуктивності праці
- 1.5 Послідовність технологічної обробки виробу
- 1.6 Розробка графа технологічного процесу
- 2. Організація виробництва. Розрахунок та аналіз потоку
- 2.1 Попередній розрахунок потоку
- 2.2 Вибір організаційної форми потоку
- 2.3 Складання технологічної схеми потоку
- 2.3.1 Умови узгодження часу операцій
- 2.3.2 Виробничі умови для комплектування операцій в потоці
- 2.3.3 Технологічна схема потоку
- 2.4 Аналіз технологічної схеми потоку
- 3. Планування потоків в цеху
- 4. Безпека життєдіяльності
- Висновок
- Перелік використаної літератури
Вступ
Основні завдання швейного виробництва в умовах ринкової економіки полягають у найбільш повному забезпеченні постійно зростаючих вимог населення у гарному та добротному одязі.
Асортимент одягу постійно розширюється та урізноманітнюється завдяки фантазії художників-модельєрів, які дбають про інтереси населення на майбутнє.
Одяг виконує утилітарні та естетичні функції, він є засобом надання певної інформації про людину, його відповідність до образу, що і є вимогами споживачів.
Останнім часом у зв'язку з розширенням асортименту одягу, високим попитом та вимогами споживачів в легкій промисловості спостерігається збільшення темпів зростання промислового виробництва. Такі результати характеризуються позитивним зрушенням в текстильній та швейній галузях.
Головним якісним зрушенням, що відбулося в галузях проти останнього часу, є спрямованість практично усіх підприємств на виробництво конкурентоспроможної продукції.
З метою стабілізації виробництва та забезпечення в подальшому позитивної динаміки росту виробництва у галузях промисловості, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств вживаються заходи щодо ліквідації збиткової роботи державних підприємств, впровадження нових технологій та методів обробки, нового обладнання, впровадження досвіду передових підприємств галузі.
Новітні комп'ютерні технології вимагають кваліфікованих кадрів для роботи на високопродуктивному, універсальному обладнанні, що забезпечує зменшення часу простою устаткування, надійність, модернізацію.
Зростання розвитку у соціальній сфері швейної промисловості має особливе соціальне значення, оскільки вона забезпечує найперші життєві проблеми людини, а також є важливим для усієї економіки, тому що споживається значна частина продукції вітчизняних виробників.
У швейній галузі України відбувається експорт продукції до країн, в яких рівень вимог до стилю та якості одягу та взуття особливо високий (Італія, Франція, Німеччина). Це свідчить про те, що галузь вже готова самостійно розробляти і виготовляти сучасну конкурентоспроможну продукцію та просувати її на ринку. Тому підприємствам України слід активніше брати на озброєння сучасні ринкові методи роботи, вивчення ринку, планування асортименту, проводити виставкову та рекламну діяльність.
Швейна промисловість має бути гнучкішою і мобільнішою, щоб оперативно реагувати на потреби ринку і зміну кон'юнктури. Створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу істотно допоможе розв'язанню проблем галузі і значно підвищить її конкурентоспроможність.
У галузі проводяться виставки та ярмарки за напрямами, конкурси, покази моделей. Низка підприємств традиційно беруть участь у міжнародних виставках, однак ця робота потребує системного розвитку.
Обрана у дипломному проекті модель костюму жіночого відповідає сучасному стилю та напрямку моди. Модель також відповідає споживчим та виробничим вимогам, тобто є технологічною в пошитті та економічною розкрої, має гарний вигляд та підкреслює жіночі форми.
Головна задача швейної галузевої групи побутового обслуговування - подальше підвищення задоволеності населення якістю послуг та обслуговування, збільшення об'ємів послуг підприємств, постійне оновлення асортименту, покращення якості масової продукції при планомірному зниженні витрат на її виробництво і підвищення ефективності роботи підприємства.
1. Технологічний розділ
1.1 Вибір моделей
Вибір моделей для масового виробництва здійснюється на основі маркетингових досліджень, виходячи з наявності обладнання, технологій, постачання сировини і матеріалів, транспортних зв'язків.
Підбір моделей для потоку - відповідальний етап, від якого залежить забезпечення випуску виробів у широкому асортименті, стабільність та ритмічність роботи потоку, ефективність виробництва. Моделі повинні відповідати вимогам до асортименту даного виробу та його призначенню. Підбір моделей відбувається згідно з напрямком моди. Конструкція повинна бути економічною та технологічною у відношенні матеріальних і трудових витрат. Моделі повинні відповідати усім показникам, які забезпечують рівень якості продукції, та мати складність обробки не нижче середньої.
Асортимент швейних виробів останнім часом збільшився, частіше почали використовувати нові матеріали та сучасні передові технології.
Мода сьогодні - це витвір поєднань. Комбінуйте, переставляйте, підбирайте несподівані "рифми", досягаючи нових ефектів. Усі пісні в світі написані за допомогою семи нот! Що ж обрати, на що зважитись? Наважтесь нарешті показати світу контрасти власної душі!
У цьому сезоні в моду впевнено входить розкіш. Але без абсурдних деталей, а лаконічна і в той же час красномовна. В одному виробі можна поєднувати декілька матеріалів і технік. Обмеження в колориті загострюють чуттєвість художників до виразних деталей і фактури. Одні лише нашарування і контрасти тканин здатні схвилювати своєю незвичайністю.
У моді тканини прості за структурою і дуже легкі. Невагомі вуалі, крепони, мереживні полотна, об'ємні завдяки різноманітним гофрируванням, ефектам хвилястості, зім'ятості, зжатості. Навіть льон досягає фантастичної тонкості.
1.2 Технічний опис
1.2.1 Опис зовнішнього вигляду
Сорочка чоловіча відомча, з бавовняної тканини синього кольору. Сорочка має довжину до лінії стегон.
На пілочках мають місце нагрудні накладні кішені, рельефної форми, з двома вертикальними складами.
Спинка має подвійну кокетку та два защіпи.
Рукава вшивні, короткі, оброблені суцільно викраєною манжетою.
Комір вшивний, на стійці з лацканом.
Пропоновані зрости: 164 - 176.
Розміри: 88-96
Таблиця 1.1 Специфікація деталей крою
Номер та назва деталі |
Уніфікація деталей |
Кількість деталей |
||
Лекал |
Деталей крою |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Деталі верха з бавовняної тканини: |
||||
1.1 Спинка |
у |
1 |
1 |
|
1.2 Кокетка спинки |
у |
1 |
2 |
|
1.3 Пілочка |
у |
1 |
2 |
|
1.4 Ліктьова частина рукава |
1 |
2 |
||
1.5 Передня частина рукава |
1 |
2 |
||
1.6. Верхній комір |
1 |
1 |
||
1.7 Стійка верхнього коміру |
1 |
1 |
||
1.8 Нижній комір |
1 |
1 |
||
1.9 Стійка нижнього коміру |
1 |
1 |
||
1.10 Підборт |
у |
1 |
2 |
|
1.11 Нагрудна кішеня пілочки |
1 |
2 |
||
1.12 Верхній клапан нагрудної кішені |
1 |
1 |
||
1.13. Нижній клапан нагрудної кішені |
1 |
1 |
||
1.14. Пагон |
у |
1 |
2 |
|
2. З прокладочного матеріалу |
у |
1 |
||
2.1 Кокетка спинки |
у |
1 |
2 |
|
2.2 Прокладка нагрудної кішені |
1 |
2 |
||
2.3 Прокладка клапану нагрудної кішені |
2 |
|||
2.4 Прокладка стійки верхнього коміру |
1 |
1 |
||
2.5 Прокладка підборта |
у |
1 |
2 |
Наближений коефіцієнт уніфікації деталей виробу:
, де: Ky - коефіцієнт уніфікації;
Gy - сума уніфікованих деталей у виробі;
G - сума деталей виробу
1.3 Вибір матеріалів
1.3.1 Обґрунтування вибору матеріалів для моделі
Матеріали для пошиття одягу в масовому виробництві потрібно обирати у відповідності з конструктивними особливостями, наявним обладнанням, експлуатаційними та естетичними властивостями.
Матеріали повинні відповідати один одному, що враховується при виборі режимів обробки на машинах та обладнанні волого-теплової обробки.
Для виготовлення сорочки чоловічій відомчій пропонується бавовняна тканина.
Так як присутній великий вміст натуральних волокон, то тканина має позитивні гігієнічні та естетичні властивості.
Тканина має велику міцність і добру повітропроникливість, мало обсипається по зрізам і мало ковзається, що дуже важливо у технологічному процесі, оскільки впливає на якість виробу, послідовність обробки. Також тканина має жорстку структуру, тому виріб триматиме надану йому форму.
сорочка швейний цех обладнання
Завдяки полотняному переплетенню тканина має високу повітропроникність та забезпечує вентиляцію навколо тіла у спеку, а також сприяє малому обсипанню ниток по зрізам та малому ковзанню, мало драпірується.
Для дублювання деталей пропонований прокладковий нетканий матеріал-флізелін, який мало подовжується і мало зсідається, дуже легкий, а клейове крапкове покриття забезпечує деталей і достатньо повітропроникливий.
Тканина гладкопофарбована у синій колір.
Пошиття виробу виконується швейними нитками з поліефіру, які є дуже міцними, витримують високі температури при ВТО, зносостійкі та світлостійкі, а також економічні.
Усі матеріали, які пропонуються для виготовлення сорочки чоловічій відомчій, відповідають вимогам стандартів та сприяють якості виробів.
Характеристика технологічних властивостей матеріалів та режими їх обробки, представлено у таблиць 1.2 та 1.3.1., 1.3.2.
Таблиця 1.2 Технологічні властивості матеріалів
Найменування матеріалів |
Волокнистий склад |
Ступінь |
Розсувка |
Зсідання |
Опорядження |
|||||
ковзання |
Сипучість |
прорубка |
основа |
уток |
основа |
уток |
||||
Бавовняна тканина |
Бавовна70%,30% |
мале |
середня |
не виявляється |
Не виявляється |
мале |
мале |
Гладко-пофарбована у синій колір |
||
Прокладковий нетканий матеріал (флізелін) |
Поліефір100% |
мале |
мале |
виявляється |
Розшаровується |
Розшаровується |
0,2 |
0,1 |
Гладко-пофарбована у білий колір з клейовим крапковим покриттям |
Таблиця 1.3.1 Режим обробки матеріалів на машинах
Найменування матеріалу |
Клас машини |
Номер голок |
Лінійна густина, текс |
Ширина шва, мм |
Кількість стібків в 1 см строчки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Бавовна зшивання настрочування обшивання пришивання Вшивання |
L-818-F-M1-13 "SIRUBA" |
80-90 |
ПЕ 33 |
15 8 10 15 15 |
3,5-5,0 |
|
-зшивання з одночасним обметуванням |
757F-516M2-35 (55) "SIRUBA" |
80-90 |
ПЕ 33 |
15 |
4 |
|
Прокладочний нетканий матеріал - флізелін |
L-818-F-M1-13 "SIRUBA" |
80-90 |
ПЕ 33 |
15 |
4 |
Таблиця 1.3.2 Режими волого-теплової обробки
Матеріал |
Марка обладнання |
t? прасуваль- ної поверхні Т, ?С |
Тиск, Р, кг/г |
Час витримки t?C |
Вологість W,% |
||||
Прес |
Праска |
Прес |
Праска |
Прес |
Праска |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Бавовняна тканина |
Праска Veit HN 2000, Німеччина |
- |
150-160 |
- |
0,03 |
- |
30-40 |
10-20 |
1.4 Вибір обладнання та обґрунтування методів обробки
1.4.1 Обґрунтування вибору методів обробки та обладнання
Вибір методів обробки сорочки чоловічої відомчої та обладнання повинен бути тісно пов'язаний з призначенням одягу і властивостями матеріалів, що використовуються для його виготовлення.
При виборі методів обробки та обладнання зіставляють різні варіанти, які повинні забезпечувати покращення якості продукції, скорочення витрат часу на обробку виробу, підвищення продуктивності праці, зниження вартості обробки виробу, раціональне використання виробничої площі і обладнання, робочого часу виконавців, полегшення умов праці.
При виготовленні окремих вузлів і деталей в цілому слід передбачити комплексну механізацію, а також використання машин напівавтоматів та автоматів.
Удосконалення технологій повинно проводитись в напрямках підвищення питомої ваги машинних операцій, розширення області використання клейових матеріалів, скорочення і концентрація внутрішньо-процесної ВТО, застосування рулонного живлення напівавтоматів на швейному обладнанні, механізація ручних робіт, скасування підрізки деталей, заміна обметуванням зрізів обкантувальними або накладними крайовими швами, зшиванням з одночасним обметуванням, широке застосування строчок ланцюгового переплетення.
Особлива увага повинна приділятися використанню засобів малої механізації та інструментів.
Слід застосовувати уніфіковані деталі.
Режими обробки деталей і вузлів визначають у відповідності з фізико - механічними і технологічними властивостями матеріалів.
Для виготовлення в умовах масового виробництва пропонується наступне обладнання, яке обумовлює методи обробки:
ь Для зшивання, обшивання зрізів, прокладання оздоблювальних строчок, пришивання та настрочування, вшивання, застрочування використовується універсальна одноголкова швейна машина човникового стібка L-818-F-M1-13 "SIRUBA".
ь Для зшивання деталей виробу з одночасним обметуванням зрізів матеріалу використовується зшивально-обметувальна спецмашина 757F-516M2-35 (55)"SIRUBA".
ь Для внутрішньопроцесної ВТО використовується електрична праска Veit HN 2000, Німеччина.
Усе обладнання сучасне та продуктивне. Воно забезпечує високу якість продукції, ефективність виробництва, максимальну механізацію ручної праці.
Характеристика обраних методів обробки представлено в малюнках, таблиці 1.4.; характеристику обладнання ВТО та швейних машин надано у вигляді таблиці 1.5., 1.6.
Таблиця 1.4 Види швів
Графічне зображення шва |
Умовне зображення шва |
Кодове позначення шва |
Назва шва або операція, Яка виконується |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1.01.01. |
Зшивний виконаний однією строчкою без обметування зрізів; |
|||
1.01.02. |
- виконаний однією строчкою з обметуванням зрізів; |
|||
1.22.01 |
- Накладний з двома закритими зрізами |
|||
6.08.01 |
- Обробка манжети |
|||
1.06.02 |
- Обшивний "в раскол” |
|||
6.05.01 |
- Застрочування склад |
|||
2.02.07 |
- Настрочний з закритим зрізом |
|||
1.06.05 |
- Накладний з двома закритими зрізами |
|||
6.03.04 |
- Упідгин з закритим зрізом |
Таблиця 1.5 Технологічна характеристика обладнання ВТО
Марка, тип обладнання |
Макс. тиск повітря у пневмо системі, мПа |
Макс. тиск між подешками кПа |
Спосіб нагрівання |
Температура нагрівання,яС |
Макс. тривалість автоматичного циклу, с |
Розміри обладнання, мм*мм |
Розмір Робочої поверхні |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Внутрішньо процес на обробка виробу |
Електрична праска Veit HN2000, Німеччина |
електричний |
Таблиця 1.6. Технологічна характеристика швейних машин
Призначення обладнання |
Матері ал, що оброб ляється |
Клас, тип, марка облад нання |
Вид строчки |
Макс. Кільк. обертів за хв. |
Макс. довжи на стібка, мм |
Макс. товщина мате ріалу під лапкою, мм |
Додаткові відомості |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Зшивання, обшивання, прокладання оздоблю вальної строчки, настрочування, пришивання, вшивання, застрочування |
Бавовняна ткани на, прокла дочний матері ал |
L-818-F-M1-13 "SIRUBA". |
2-ниткова човникова |
5000 |
5,0 |
4-5 |
Прижимна лапка, зубчата рейка, ручний та коліно підйомник, автоматична обрізка ниток, закріпка, нитєвідводник, авто підйом лапки, пульт управління |
|
Обметування зрізів |
Бавовняна тканина |
737F-50M1-15 "SIRUBA" |
3-ниткова ланцюгова |
7500 |
до 3,6 |
3 |
Ширина обметування - 1,5мм, підйом лапки - 5,5мм |
|
Зшивання з одночасним обметуванням зрізів |
Бавовняна ткани на |
757F-516M2-35 (55)"SIRUBА" |
2 - голкова 5-ниткова |
7500 |
до 3,6 |
3 |
Ширина між голками - 3 (5) мм, підйом лапки - 6,0мм, ширина обметування 5мм |
Таблиця 1.7 Ефективність обраних методів обробки
Діючий потік |
Потік, що проектується |
Еконо-мія, с |
|||||
Номер та зміст технологічної операції |
Облад-нання |
Норма часу, с |
Номер та зміст операції |
Облад-нання |
Норма часу, с |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
2. Обшивання верхнього клапану нижнім |
1022М кл |
62 |
2. Обшивання верхнього клапану нижнім |
L-818-F-M1-13 "SIRUBA". |
42 |
20 |
|
3. Підрізання залишків у кутах клапану |
- |
60 |
3. Підрізання залишків у кутах клапану |
- |
41 |
19 |
|
4. Вигортання клапану на лицьовий бік |
- |
36 |
4. Вигортання клапану на лицьовий бік |
- |
19 |
17 |
|
5. Прокладання оздоблювальної строчки по клапану |
1022М кл |
76 |
5. Прокладання оздоблювальної строчки по клапану |
L-818-F-M1-13 "SIRUBA". |
51 |
25 |
|
6. Припрасовуван ня клапану |
ППУ-1 |
70 |
Припрасовуван ня клапану |
Veit HN2000, Німеч чина |
60 |
1.4.2 Розрахунок зростання продуктивності праці
1. Розрахунок зниження трудомісткості обробки виробу, с:
зТ= Тд - Тпр; зТ = 2630-2529=101с.
зТ - абсолютне зниження трудомісткості виробу, с;
Тд - трудомісткість виготовлення виробу у діючому потоці, с;
Тпр - трудомісткість виготовлення виробу у потоці, що проектується, с.
2. Зростання продуктивності праці розраховується за формулою:
ЗПП= (Тд-Тп) /Тп*100, де ЗПП - зростання продуктивності праці.
ЗПП= (101/2529) *100=3,99% 3.
Відносне зниження трудомісткості розраховується за формулою:
ЗТ= (Тд-Тп) /Тд*100%
ЗТ= (101/2630) *100=3,84%
1.5 Послідовність технологічної обробки виробу
Технологічний процес виготовлення швейних виробів являє собою обробку та монтаж деталей і вузлів у певній послідовності.
Технологічна послідовність обробки виробу - перелік технологічно неподільних операцій, що відповідають порядку їх виконання при виготовленні деталей і вузлів виробу з вказуванням спеціальності, розряду роботи, витрат часу на виконання операцій, обладнання, яке використовується та пристосування.
Неподільною операцією називають технологічно закінчену операцію, послідуюче розділення якої на складові частини неможливе або недоцільне в зв'язку з технологічною взаємопов'язаністю. При розділенні такої операції будуть збільшені витрати часу на допоміжні прийоми, погіршиться якість обробки виробу через розділення операцій на різних робочих місцях.
Всі операції процесу виготовлення виробу поділяються на заготовчу, монтажну та оздоблювальну секції. В заготовчій секції виконуються заготовки окремих деталей та вузлів. Кінцевим етапом виготовлення швейних виробів є оздоблювальні операції, які виконуються в оздоблювальній секції. До оздоблювальних операцій відносять кінцеву ВТО, чистку виробу від виробничого сміття, обметування петель, пришивання ґудзиків, гачків, контроль якості, підбір виробів за маршрутними листами, пакування.
Перед складанням технологічної послідовності обробки виробу необхідно скласти схему збирання виробу по вузла.
Послідовність збирання деталей і вузлів залежить від конструкції і складності моделі, способів обробки і обладнання, що використовується.
Технологічна послідовність обробки виробу є підсумком роботи по вибору моделей, матеріалів для них, способів обробки, обладнання і служить вихідним матеріалом для розрахунку потоку.
Послідовність обробки швейного виробу складається у вигляді таблиці, в якій вказують номер неподільної операції, її найменування, спеціальність, яка визначається видом роботи і обладнанням, розряд, норма часу на виконання неподільної операції, обладнання та оснащення, необхідне для виконання кожної неподільної операції, приведені в довідковій літературі з швейного обладнання.
Технологічна послідовність обробки вузла у курсовому проекті подана у вигляді таблиці.
1.6 Розробка графа технологічного процесу
Граф процесу складають для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при виготовленні швейного виробу, визначення порядку їх виконання в технологічному процесі і збереження часу на складання технологічної схеми поділу праці.
При складанні графа процесу слід враховувати особливості технології виготовлення одягу - послідовне і паралельне виконання операцій процесу. Послідовне виконання операцій позначають на графі послідовним ланцюгом робіт, а паралельне - двома, трьома паралельними ланцюгами робіт.
У деяких випадках можлива однакова послідовність виконання тих чи інших операцій. На графі процесу ці операції утворюють ромби зв'язків. Такі операції виконують послідовно у порядку, який визначає технолог, виходячи з виробничих міркувань.
Для надання графу процесу раціонального вигляду його будують у вигляді "дерева”, обираючи умовно одну з деталей за основну. Ланцюг операцій при обробці даної деталі, її з'єднання з іншими являтиме собою "стовбур" процесу обробки.
За основу обирають деталь, яка має найбільшу кількість конструктивно-технологічних зв'язків з іншими деталями.
Для оперативного використання в інженерних розрахунках інформацію про технологію виготовлення одягу при відображенні операцій технологічного процесу на графах указують деякі параметри і спеціальність, розряд, час виконання і номер (замість спеціальності можна зазначити клас обладнання). Параметри записують у прямокутниках, що характеризують на графі факти виконання технологічних операцій.
Під час складання графів процесів слід враховувати, що відображений у прямокутниках номер технологічної операції не несе інформації про порядок її виконання. Порядок операцій у процесі заданий самою структурою графа.
Номер технологічної операції необхідний лише для поповнення даних про операції, які беруть з технологічної послідовності обробки виробу.
2. Організація виробництва. Розрахунок та аналіз потоку
2.1 Попередній розрахунок потоку
Проектування технологічного потоку передбачає проведення відповідальної роботи по підбиранню та аналізу вихідних даних: вивчення сучасного стану у питаннях моди, технології, випуску перспективних матеріалів для одягу, високопродуктивного обладнання, передового досвіду промисловості стосовно асортименту для виготовлення якого буде розроблятися потік.
Попередній розрахунок потоку виконують як при проектуванні нових, так і при реорганізації діючих потоків. Мета попереднього розрахунку полягає у тому, щоб на початковій стадії проектування на основі аналізу вихідних даних і показників роботи потоків виконати розміщення їх у цеху, визначити найбільш доцільні і ефективні форми організації потоків.
Попередній розрахунок виконують по даним технічного завдання на проектування, в якому вказані площа цеху (при реконструкції), асортимент виробі.
Вихідними даними для попереднього розрахунку є:
v асортимент;
v трудомісткість виготовлення виробу;
v потужність потоку виражена випуском виробів у зміну (в одиницях) або кількістю робітників, які беруть участь у виготовленні виробу.
При попередньому розрахунку потоку визначають його основні параметри:
кількість робочих N, такт , випуск виробів у зміну М.
Попередній розрахунок потоку представлено в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 Параметри основного потоку. Назва виробу: сорочка чоловіча відомча
Таблиця 2.10. Трудомісткість виготовлення виробу за стадіями та вузлами обробки
Стадія виготовлення та вузол обробки виробу |
Час обробки, с |
Розрахункова чисельність робочих |
Довжина поточної лінії, м |
Площа потоку, м2 |
|
Запуск |
56 |
1 |
|||
Заготовча секція |
|||||
Обробка клапану |
189 |
3,3 |
3,96 |
20,13 |
|
Обробка кішені |
92 |
1,6 |
1,92 |
11,7 |
|
Обробка погону |
97 |
1,7 |
2,04 |
10,3 |
|
Обробка коміру |
245 |
4,3 |
5,16 |
26,23 |
|
Обробка рукавів |
260 |
4,6 |
5,52 |
28,06 |
|
Обробка спинки |
205 |
3,6 |
4,32 |
21,96 |
|
Разом по заготовчій секції |
1154 |
20,6 |
24,72 |
125,66 |
|
Монтажна секція |
1375 |
24,5 |
29,4 |
149,45 |
|
Рзом по виробу |
2529 |
45,1 |
54,12 |
275,11 |
2.2 Вибір організаційної форми потоку
Послідовність виготовлення даної моделі побудована з розділенням технологічного процесу по стадіях обробки виробу на секції (заготовчу та монтажну секцію), які підпорядковані єдиному такту потоку. Тому потік, що проектується є одномодельним секційним.
Він має ряд переваг:
- зниження витрат часу на покращення якості виготовлення виробу завдяки спеціалізації робочих місць монтажної та оздоблювальної секцій;
- можливість виготовлення в потоці одночасно до 10 різних моделей;
- можливість виконувати обробку деталей та вузлів паралельно;
- можливість застосування на окремих секціях різних організаційних форм потоку.
Для виготовлення моделі пропонується агрегатний поток для усіх секцій обробки виробу. Він характеризується середньою потужністю згідно з кількістю робочих. Потоки середньої потужності дозволяють отримати достатню степінь розподілу праці і спеціалізації робочих місць, використовувати сучасне обладнання і технологію, засоби малої механізації.
Агрегатний поток характеризується вільним ритмом робот, ручною передачею напівфабрикату по міжстіллю та у поєднанні з напільними транспортними засобами. У потоці допускається повернення виробів на робочі місця для підвищення степені спеціалізації робочих місць; виконання операцій на обладнанні різних видів, що обслуговується одним виконавцем.
Агрегатний поток для даної моделі проектується з пачковим видом запуску деталей, що дозволяє зменшити затрати часу на допоміжні прийоми (робота ланцюжком).
Перевагою агрегатного потоку є висока маневреність (швидка перестановка робочих місць при зміні моделей). Допускається неповне забезпечення робочою силою.
2.3 Складання технологічної схеми потоку
2.3.1 Умови узгодження часу операцій
Для складання технологічної схеми необхідно виконати комплектування технологічно неподільних операцій в організації на основі технологічної послідовності обробки виробу.
Комплектування операцій - поділ технологічного процесу на операції, узгоджені за часом виконання.
У зв'язку з тим, що неподільні операції значно відрізняються між собою по тривалості і виконуються із застосуванням різного обладнання, скомплектувати їх в організаційні операції з рівною або кратною такту потоку тривалістю часу досить нелегко.
Дослідним методом встановлено, що відхилення розрахункової витрати часу на виконання організаційної операції від такту потоку може становити від 5 до 10%. Ці відхилення мають назву умов узгодження часу операцій, які розраховуються за формулою для потоків з вільним ритмом роботи.
tp = ф Ч (0,9 1,1) Ч К де,
tp - сума витрат часу;
ф - такт потоку;
К - кількість робітників на одній організаційній операції
Одержані значення є умовами узгодження роботи в потоці та представлені в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11. Умови узгодження часу операцій потоку
Чисельність робітників |
Величина мінімального часу організаційної операції |
Величина максимального часу організаційної операції, с |
|
1 |
tmin = (56*0,9) *1 = 50,4 |
tmах = (56*1,15) *1 = 61,6 |
|
2 |
tmin = (56*0,9) *2 = 100,8 |
tmах = (56*1,15) *2 = 123,2 |
|
3 |
tmin = (56*0,9) *3 = 151,2 |
tmах = (56*1,15) *3 = 184,8 |
|
4 |
tmin = (56*0,9) *4 = 200,8 |
tmах = (56*1,15) *4 = 246,4 |
|
5 |
tmin = (56*0,9) *5 = 251 |
tmах = (56*1,15) *5 = 308 |
2.3.2 Виробничі умови для комплектування операцій в потоці
Організаційні операції комплектуються з однієї або кількох неподільних операцій, об'єднаних у відповідності з технологічною послідовністю, сумісністю робіт на основі спеціалізації роботи, раціонального використання обладнання, площі і завантаження робочого.
Виробничі вимоги до комплектування операцій в агрегатному потоці:
тривалість виконання організаційної операції повинна бути рівною або кратною такту потоку з урахуванням умов узгодження. Допустима кратність операцій 1 - 2;
дотримання послідовності виконання організаційних операцій у відповідності з послідовністю виконання неподільних операцій допускається повернення деталей на місця з метою підвищення спеціалізації робочих місць і найбільш повного використання обладнання;
об'єднання неподільних операцій з однаковими або суміжними розрядами;
об'єднання неподільних операцій за східними видами робіт і типу обладнання;
об'єднання операцій на універсальних машинах різних класів одним виконавцем (не більше двох) допускається.
2.3.3 Технологічна схема потоку
Технологічна схема потоку є основним технологічним документом процесу виготовлення виробу, на підставі якого виконують розташування обладнання в потоці, закріплення кожної операції за визначеним виконавцем, а також нараховують заробітну плату робітникам.
Технологічна схема потоку складається у вигляді таблиці, в якій крім номера та змісту операцій зазначається спеціальність, розряд, норма часу, норма виробітку, розцінка, кількість робітників розрахункова і фактична, обладнання та інструменти, які необхідні для виконання певної операції.
По технологічній схемі потоку виконується розпланування робочих місць, визначення кількості обладнання, оснащення робочих місць інструментам та пристосуванням, закріплення організаційних операцій за конкретним виконавцем, нарахування заробітної плати працівникам, розрахунок технік.
Таблиця 3.4 Технологічна схема потоку. Назва виробу: сорочка чоловіча відомча. Такт потоку, с: 56. Час на виготовлення виробу, с: 2529. Кількість робітників в потоці, чол.: 45. Потужність потоку за зміну, од. - 514
2.4 Аналіз технологічної схеми потоку
Аналіз технологічної схеми потоку виконується розрахунковим і графічним методами.
Розрахунковий метод полягає у визначенні коефіцієнта завантаження Кз, який визначається за формулою:
Т
Кз =,
Nф * ф
де, Т - трудомісткість виготовлення виробу, с;
Nф - кількість робітників, чол.;
ф - такт потоку, с
Потік в цілому вважається узгодженим, якщо Ку = 1 2%. Якщо Ку 1, то в потоці більше недовантажених операцій, а якщо Ку 1, то в потоці більше перевантажених операцій.
Розрахуємо коефіцієнт узгодження потоку:
2529 2529
Кз = = = 1,003
45 Ч 56 2520
Результат вказує на те, що комплектування виконано правильно.
Графічний метод аналізу технологічної схеми полягає у побудові графіка синхронності операцій і монтажного графіка.
Графік синхронності операцій дає наглядне уявлення про завантаження операцій потоку. За його даними аналізують завантаженість операцій початкових секцій потоку, всієї секції, і вплив цієї завантаженості на роботу потоку. Розглянувши графік синхронності усіх операцій, можна сказати, що час виконання усіх організаційних операцій знаходиться у межах такту. Отже, аналіз показує, що потік завантажено вірно, у ньому немає операцій, які виходять за межі умов узгодження.
Монтажний графік відображає структуру потоку, послідовність руху деталей в потоці та переміщення напівфабрикатів, допомагає розмістити робочі місця на плані цеху. Аналіз потоку за допомогою графіку дозволяє виявити негативні та позитивні сторони в організації потоку і вжити заходи щодо усунення недоліків.
Таблиця 2.13. Зведена таблиця чисельності робітників
Та-риф- ний роз- ряд |
Витрати часу за видами робіт, с |
Загаль-ні витра- ти часу за розряд- дами |
Кіль- кість робо- чих, чол |
Пито- ма вага робіт за роз-ря- дом, % |
Сума та- риф- них розряд- дів |
Та- риф-ний коефі-цієнт |
Сума тари-фних коефі-цієнтів |
||||
М |
С |
Р |
Пр |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
1 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2 |
- |
- |
388 |
388 |
6,93 |
15,3 |
13,86 |
1,089 |
7,547 |
||
3 |
1311 |
- |
- |
- |
1311 |
23,41 |
51,8 |
70,23 |
1, 206 |
28,232 |
|
4 |
- |
432 |
- |
398 |
830 |
14,82 |
32,8 |
59,32 |
1,338 |
19,829 |
|
5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Ра-зом за ви-дами робіт |
1311 |
432 |
388 |
398 |
2529 |
45,16 |
99,9 |
143,41 |
- |
55,608 |
Таблиця 3.6 Зведена таблиця обладнання та робочих місць
Тип, клас обладнання |
Кількість обладнання |
Робочі місця |
|||||
Основне |
Резервне |
Всього |
Найменування |
Габарити, мм |
кількість |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
L-818-F-M1-13 "SIRUBA |
26 |
4 |
30 |
М |
1200х600 |
||
757F-516M2-35 (55)"SIRUBА" |
3 |
1 |
4 |
С |
1200х600 |
||
Veit HN2000, Німеччина |
7 |
1 |
8 |
Пр |
1400х800 |
||
Juki MEB-3200S |
3 |
1 |
4 |
См |
1400х800 |
||
Juki MB-1800S |
2 |
- |
2 |
См |
1400х800 |
||
Стіл запуска |
1 |
- |
1 |
Р |
2000х1000 |
||
Стіл для ручних робіт |
4 |
1 |
5 |
Р |
1200х700 |
||
Стіл випуска |
1 |
- |
1 |
Р |
2000х1000 |
||
Разом |
44 |
8 |
52 |
7 |
|||
Усього |
52 |
Назва виробу: сорочка чоловіча відомча
Найменування показника, одиниці вимірювання |
Методика розрахунку |
Розрахунок |
Значення параметру |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Потужність потоку, од |
M = R / |
М = 28800/56 |
514 |
|
Чисельність робітників: розрахункова, чол Фактична, чол |
Np = T / З таблиці чисельності |
Np = 2529/56 |
45,16 45 |
|
Трудомісткість виготовлення виробу, с |
З технологічної послідовності |
- |
2529 |
|
Продуктивність праці, од/зм |
ПП = M/Np |
ПП = 514/45,16 |
11,38 |
|
Середній тарифний розряд |
rcp = p/Np |
rcp = 143,41/45,16 |
3,17 |
|
Середній тарифний коефіцієнт |
Qcp = Q/Np |
Qcp = 55,608/45,16 |
1,23 |
|
Вартість обробки виробу, грн. |
Воб = ДТС1*Q/M |
Воб = 24,48*55,608/514 |
2,64 |
|
Коефіцієнт механізації потоку |
Кмех = (Тм+Тс+Тп) /Т |
Кмех = (1311+432+398) /2529 |
0,7 |
|
Коефіцієнт використання обладнання |
Кво = (Тм+Тс+Тп) /П*ф |
Кво = (1311+432) / 48*56 |
0,64 |
3. Планування потоків в цеху
План розміщення основного потоку виконують на підставі технологічної схеми потоку, монтажного графіка і попереднього розрахунку потоку, вирішуючи наступні завдання: вибір типу і розмірів робочих місць; розміщення технологічного обладнання і операцій по робочих місцях; розміщення робочих місць та поточних ліній; визначення напрямків руху напівфабрикатів і готових виробів по поточних лініях; уточнення засобів транспортування; розміщення потоків на плані цеху.
При плануванні потоків у цеху необхідно дотримуватися вимог виробничої санітарії, техніки безпеки та нормативно-технічної документації.
Тип і розміри робочих місць обирають в залежності від виду виробів, що виготовляються та наявності транспортних засобів.
Розміщення робочих місць повинно забезпечувати безперервне та рівномірне переміщення деталей від виконавця до виконавця найкоротшим шляхом з мінімальним застосуванням транспортних засобів. При виборі варіанта розміщення робочих місць необхідно враховувати габарити напівфабрикатів, оснащення робочих місць.
Відстань по довжині цеху від торцевої стіни до машинних столів в потоці повинна бути 3-4,5м в залежності від розмірів виробу, що виготовляється, між потоками - 1,5м. Відстань по ширині цеху від стін до потоку повинна дорівнювати 1,1 - 1,2м; ширина головного проходу 3 - 3,5м; в групових потоках між групами - 0,8 - 1,2м.
Планування виконується в масштабі 1: 100. На кожному робочому місці вказується номер операції, спеціальність, марка обладнання.
4. Безпека життєдіяльності
Безпека життєдіяльності - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних дій і засобів, спрямованих на охорону здоров'я і працездатності людини у процесі праці.
Виконання правил техніки безпеки сприяє попередженню виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, аварій, пожеж і вибухів на виробництві.
Безпека життєдіяльності має соціальне і економічне значення: соціальне полягає у забезпеченні безпечних і сприятливих для здоров'я умов праці; економічне - сприяє підвищенню продуктивності праці. З метою підвищення продуктивності праці здійснюється контроль за охороною праці, раціональна організація виробничого процесу, комплексна автоматизація та механізація виробничого процесу, безпечне обладнання, надійні засоби захисту працюючих, покращення санітарних умов робочого приміщення, засоби індивідуального захисту.
На підприємстві здійснюється адміністративно-громадський трьохступеневий контроль, який проводиться на трьох рівнях (ступенях):
на першому рівні майстер разом з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій ділянці;
на другому рівні - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці в цеху;
на третьому рівні - щомісячно згідно із затвердженим графіком комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан
охорони праці в цілому на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.
При прийомі на роботу кожен працівник проходить вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі:
вступний - проводиться інженером з техніки безпеки з усіма прибувшими на підприємство та із студентами, які проходять практику;
первинний - проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником у разі виконання нової роботи, з новоприйнятими, при переведенні з одного цеху в інший;
повторний - проводиться з працівниками на робочому місці один раз на три місяці для робіт з підвищеною небезпекою, один раз на шість місяців - для решти робіт;
позаплановий - проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у разі внесення нових змін у технологічний процес, порушенні вимог техніки безпеки, нещасних випадках;
цільовий - проводиться при виконанні разових робіт, робіт з нарядом-допуском, в разі екскурсій.
При проектуванні цеха необхідно дотримуватися санітарних норм та заземлення швейних машин для захисту працівників від ураження струмом. На території підприємства повинен бути план евакуації при пожежі та запасний вихід; в кожному цеху повинен бути стенд з приладами пожежегасіння, аптечка. На великих підприємствах має бути пожежно-водопровідний кран.
Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища, які здійснюють вплив на здоров'я та працездатність робітників у процесі праці. В процесі трудової діяльності людина знаходиться під впливом різних виробничих факторів, які у відповідності з методичними вказівками об'єднані у наступні групи:
- санітарно-гігієнічні - визначають мікроклімат виробничого середовища (температура, вологість, тиск, чистота повітряного середовища шум, вібрація, освітлення);
- психофізичні - обумовлені певним змістом трудової діяльності, характером даного виду праці (фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність, темп роботи, режими праці і відпочинку);
- естетичні - включають оформлення інтер'єру виробничих приміщень, обладнання, оснащення робочих місць і робочого одягу, озеленення;
- соціально-психологічні - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють відповідний психологічний настрій робітників.
При проектуванні необхідно звернути увагу на всі фактори. Важливо підтримувати відповідний температурно-вологісний режим, оскільки він впливає на терморегуляцію тіла людини. Порушення терморегуляції призводить до стомлення, переохолодження або перегрівання, зниження уваги та працездатності, головокружіння. Технологічні процеси супроводжуються виділенням шкідливого пилу, пару і газів в навколишнє середовище. Робота в умовах запиленого повітря призводить до захворювань шкіри, органів дихання та очей.
Важливим компонентом умов праці є освітлення робочих місць і приміщень. При природному освітленні продуктивність праці робітників на 10% вища, ніж при штучному. Необхідно вибрати правильний напрямок світла на робочу поверхню. До зниження продуктивності праці призводить шум і вібрація.
Нервове напруження людей залежить від об'єму і характеру інформації, що поступила і визначається рівнем напруженості уваги; ступенем напруження його аналізаторних функцій і емоційним станом.
Найбільш ефективна міра попередження виробничої втомленості - організація раціонального режиму праці і відпочинку; регламентовані перерви. З урахуванням динаміки працездатності людини визначають загальну тривалість регламентованих перерв і розподіляють їх протягом зміни.
Висновок
Основні завдання швейного виробництва в умовах ринкової економіки полягають у найбільш повному забезпеченні постійно зростаючих вимог населення у гарному та добротному одязі.
В наш час дуже важливу роль в легкій та, зокрема, в швейній промисловості відіграє удосконалення технології виробництва та проведення роботи по механізації та автоматизації робочих місць високоефективним, прогресивним та екологічно чистим обладнанням.
Ось чому, реорганізація потоку дає можливість покращити умови праці людей, збільшити кількість якісних виробів та зменшити забруднення довкілля.
Використання конкурентоспроможних моделей одягу модних фасонів з сучасних тканин допомагає збільшити попит населення на цей одяг та забезпечити гарний прибуток підприємства.
Новітні комп'ютерні технології вимагають кваліфікованих кадрів для роботи на високопродуктивному, універсальному обладнанні, що забезпечує зменшення часу простою устаткування, надійність, модернізацію.
Перелік використаної літератури
1. Першина Л.Ф., Петрова С.В. Технология швейного производства: Учеб. для сред. учеб. заведений. - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Легпромбытиздат., 1991 - 416с.
2. Промышленная технология одежды: Справ очник. П.П. Кокетки, т.Н. кочегара, В.И. Барышникова и др. - М.: Легпромбытиздат., 1988 - 640с.
3. Батраченко Н.В., Головінов В.П., Каменєва М.М. Технологія виготовлення жіночого одягу: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. - К.: Вікторія, 2000 - 512с.
4. Технология швейного производства: Учебник для техникумов/ В.А. Шишова, Р.И. Виданова, Л.Ф. Першина, С. В, Петрова. - М.: Легпромиздат, 1985 - 376с.
5. Мельник П.В. Лабораторний практикум з основ технології, обладнання та організації технологічних процесів виготовлення швейних виробів: Навч. посібник /П.В. Мельник, М.В. Свіщов, В.К. Скрипка. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун”, 1997 - 240с.
6. Т.В. Козлова, Л.Б. Рытвинская, З.Н. Тимашева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., Легпромбытиздат, 1990 - 320с.
7. Баженов В.И. материаловедение швейного производства. Изд.2-е испр и доп., М., "Легкая индустрия”, 1972 - 360с.
8. Щоквартальний науково-виробничий журнал "Легка промисловість”. Липень-вересень, 2005.
9. Журнал "Ателье”, январь, 2007
10. Журнал "Ателье”, май, 2007
11. Исаев В.В. Оборудование швейных предприятий: Учебник для кадров массовых профессий - 2-е изд. исправл. и доп. - М.: легкая и пищевая промышленность, 1983г. - 232с.
12. Вальщиков Н.М., Шарапын А.И., Идиатулин И.А., Вальщиков Ю.Н. Оборудование швейного производства. Изд.2-е,. исправл. и доп. - М., "Легкая индустрия ”, 1997.
13. Єрмаков А.С. Оборудование швейних предприятий: Учебник для нач. проф. образования: Учеб. сособие для студ. серед. проф. образования - 2-е изд., стер. - М.: Издательский центр "Академия”, 2003 - 432с.
14. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. - Львів: Афіша, 2002. - 320с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Технологія швейного виробництва та його механізація. Опис зовнішнього вигляду моделі, обґрунтування вибору матеріалів та методів обробки. Розрахунок продуктивності праці. Послідовність технологічної обробки виробу. Вибір організаційної форми потоку.
дипломная работа [127,5 K], добавлен 16.09.2010Розробка технологічного процесу, обґрунтування вибору моделей та матеріалів. Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань, розробка технологічної послідовності виготовлення виробів. Технологічні розрахунки та розпланування швейного цеху.
курсовая работа [439,3 K], добавлен 23.04.2010Опис зовнішнього вигляду пальто, пошитого по силуету трапеція. Опис поданої та рекомендованої тканини. Характеристика обладнання швейного виробництва. Інструменти і пристрої для ручних робіт. Повузлова послідовність обробки деталей запропонованого пальто.
курсовая работа [149,3 K], добавлен 23.01.2011Вибір та характеристика моделі швейного виробу. Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу. Визначення структури і будови ниток основи і піткання, переплетення досліджуваної тканини. Вибір оздоблювальних матеріалів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 15.06.2014Вибір ефективної моделі брюк. Обґрунтування вибору матеріалів для виготовлення моделей. Послідовність технологічної обробки виробів. Розрахунок ефективно вибраних методів обробки. Технологічна характеристика устаткування. Управління якістю продукції.
курсовая работа [730,9 K], добавлен 05.12.2014Обґрунтування конструкції моделі. Характеристика матеріалів верху, підкладки, докладу, ниток і фурнітури. Режими виконання ниткових, клейових з’єднувань, волого-теплової обробки. Розробка технології виготовлення швейного виробу та вибір обладнання.
курсовая работа [831,2 K], добавлен 12.12.2014Вибір матеріалів та режимів обробки тканини. Характеристика технологічного процесу та обладнання. Розрахунок креслення конструкції пальто. Рекомендації по розкладці лекал. Опис зовнішнього вигляду жіночого демісезонного пальто приталеного силуету.
дипломная работа [36,0 K], добавлен 15.04.2010Розробка модельного ряду молодіжних жакетів. Обґрунтування вибору методу технічного моделювання та методики конструювання моделі молодіжного жакету. Розкладка деталей крою швейного виробу. Вивчення основних способів з’єднання деталей швейного виробу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2014Характеристика асортиментного ряду дитячих шуб. Розрахунок кількості деталей крою для виготовлення даного виробу, технічна послідовність. Розрахунки цехів: підготовчого, розкрійного, швейного та складу продукції. Планування та розміщення робочих місць.
курсовая работа [831,8 K], добавлен 04.12.2013Основні процеси обробки кишок. Опис фрагмента апаратурно-технологічної схеми виробництва, що включає в себе об’єкт розробки та вибраного для проектування типу обладнання. Вимоги до монтажу та наладки вальців для віджимання кишок, експлуатація обладнання.
курсовая работа [345,5 K], добавлен 25.11.2014