Механічне і теплове устаткування закладів загального користування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Загальні відомості про механічне та теплове устаткування

Розділ ІІ. Механічне і теплове устаткування закладів загального користування

2.1 Механічне і теплове устаткування барів

2.2 Теплове устаткування виробничих приміщень

Розділ ІІІ. Виробники механічного і теплового устаткування для закладів загального користування

Висновок

Список використаної літератури та джерел

Додатки



Вступ

Найбільш правильно налагодити технологічну діяльність бару або ресторану вдається тільки за умови грамотного поєднання високопродуктивного технологічного і теплового устаткування. Початок роботи будь-якого підприємства громадського харчування не може обійтися без професіонально виконаного проекту, в якому детально розписані всі етапи його організації. Перед початком проектування у першу чергу необхідно виходити з концепції закладу, технології виробництва, позицій меню і кількості посадочних місць, а також з дизайнерських особливостей приміщення. Ця інформація дає можливість визначитися з необхідним переліком технологічного устаткування. Необхідними умовами для правильної організації технологічного процесу приготування їжі є: дотримання поточності технологічних процесів, оптимальна площа виробничих приміщень і раціональне розміщення в них устаткування.

Тому і було обрано темою даної роботи тему - « Механічне і теплове устаткування закладів загального користування». Робота містить у собі вступ, три розділи, висновок, список використаної літератури та додатки. Перший розділ має назву - «Загальні відомості про механічне та теплове устаткування». Другий - «Механічне і теплове устаткування закладів загального користування». Третій розділ - «Виробники механічного і теплового устаткування для закладів загального користування».



Розділ І. Загальні відомості про механічне та теплове устаткування

Механічне устаткування

Не дивлячись на різне призначення механічного устаткування, загалом воно складається з трьох основних механізмів - рухового, передавального і виконавчого. Крім того, в кожний механічний агрегат входять прилади управління (дод. А), захисту і блокування.

З рухових механізмів в механічному устаткуванні використовуються, як правило, електродвигуни (дод. А) змінного однофазного або трифазного струму. Для передачі руху від валу електродвигуна до робочого валу машини застосовуються системи зубчатих, ремінних, ланцюгових і інших передач. Руховий і передавальний механізми, разом узяті, є приводним пристроєм (привід). У механічному устаткуванні, наприклад ресторанів, застосовуються головним чином трифазні асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором. Ці електродвигуни розраховані на роботу при напрузі в мережі 220 і 380 В. Двигун складається з нерухомої частини - статора 3 і рухомою - ротора 8. На статорі розташована трифазна обмотка 1, виконана з ізольованих проводів, до якої підводиться струм з живлячої мережі. Включення обмоток в електричну мережу проводиться залежно від напруги трикутником або зіркою. При проходженні струму по обмоткам статора утворюється магнітне поле, що обертається, яке перетинає обмотку ротора і індукує в ній електрорушійну силу. Обмотки виконані так, що вони індукують дві пари полюсів, при цьому частота обертання магнітного поля при частоті струму 50 Гц складає 1500 об/мін. Якщо обмотка ротора замкнута на який-небудь опір або накоротко, то в ній під дією індукованої електрорушійної сили протікає струм.

В процесі взаємодії магнітного поля обмотки ротора з магнітним полем обмотки статора, що обертається, створюється обертальний момент, під дією якого ротор починає обертатися. Частота обертання ротора цих електродвигунів складає 1410-1470 об/хв. Для зміни напряму обертання ротора необхідно змінити напрям обертання магнітного нуля, створюваного обмоткою статора. Для цього слід поміняти місцями два будь-яких дроти з трьох, що підключають двигун до мережі.

До особливостей експлуатації асинхронних електродвигунів з короткозамкнутим ротором відноситься поява великого пускового струму у момент включення їх в електромережу, який перевищує величину нормального струму в п'ять-шість разів. Тому машини з такими електродвигунами в цілях зменшення навантажень на пускові пристрої і обмотки статора повинні запускатися, як правило, на холостому ходу. Як пускові пристрої застосовуються магнітні пускачі, а іноді рубильники.

Догляд за електродвигунами зводиться до повсякденного спостереження за їх роботою, захисту від вологи і очищенню від грязі і пилу. Мащення підшипників здійснюється відповідно до вимог інструкції з експлуатації електродвигунів при кожному профілактичному розбиранні двигуна. Для мастила рекомендується використовувати тугоплавкий консталін або солідол.

В цілях захисту персоналу їдалень від можливої поразки електричним струмом всі електродвигуни машин повинні бути обов'язково заземлені або занулені. У вологих приміщеннях у пускових пристроїв повинні лежати гумові килимки.

Основними передавальними механізмами є зубчаті, черв'ячні, фрикційні і пасові передачі або різні їх поєднання (дод. А). Найбільш поширені зубчаті передачі (мал. 4), що складаються з двох зубчатих коліс, зчеплених між собою.

Менше з цих коліс прийнято називати шестернею, більше - колесом. Їх переваги полягають в постійності передавального числа, можливості нести значні навантаження, в компактності, надійності і довговічності. Для зачеплення використовуються прямозубі, косозубі і шевронні колеса, виконані із сталі, текстоліту і інших матеріалів. Зачеплення коліс може бути зовнішнє і внутрішнє. Залежно від конструкції зубчатих коліс ці передачі підрозділяються на циліндрові, конічні і планетарні.

Черв'ячна передача (дод. Б) застосовується для передачі обертального руху між валами з пересічними осями. Полягає вона з черв'яка (гвинта) і черв'ячного колеса із зубами відповідної форми.

Фрикційні передачі (дод. Б) використовуються для передачі обертання між паралельними валами (циліндрова фрикційна передача) і пересічними валами (конічна фрикційна передача). Обертання від провідного валу до веденого передається завдяки силі тертя між шківами або катками, укріпленими на валах.

Ланцюгова передача (дод. Б) складається з двох закріплених на валах зірочок, на які надітий нескінченний ланцюг. Ці передачі застосовуються для передачі обертання між паралельними валами, розташованими на великій відстані один від одного.

Пасові (ремінні) передачі (дод. Б) здійснюються за допомогою двох шківів, закріплених на провідному і веденому валах, і надітого на ці шківи ременя, Ремінь в поперечному перетині може мати форму прямокутника (плоско-пасова передача), трапеції (клино-пасова передача), круга (кругло-пасова передача). У останніх двох випадках шківи мають канавки спеціального профілю, в які укладається ремінь. Ремені виконуються з прогумованої тканини або шкіри. Нормальна робота ремінної передачі залежить від правильного натягнення ременя.

Складний обертальний рух робочого органу, наприклад в збивачках, досягається застосуванням планетарних механізмів. У цих механізмах (дод. Б) осі одного або декількох коліс здійснюють обертальний рух в просторі ці колеса називаються сателітами, а важіль, де укріплені їх осі, - водило. При роботі механізму сателіти обертаються навколо своєї осі і одночасно навколо осі водила. Прості планетарні механізми складаються з чотирьох ланок: сателіта, водила, рухомого і нерухомого коліс. Зубчата або черв'ячна передача або блок передач, поміщені в загальний закритий корпус з масляною ванною, називається редуктором (дод. В). Редуктор може виготовлятися у вигляді самостійної конструкції, вмонтованої в машину, або як одне ціле з електродвигуном (універсальний привід). Провідний вал редуктора носить назва вхідного, веденого - вихідного. Вали, передавальні обертання від одного ступеня передачі до іншої, називаються проміжними. Дві шестерні на загальній втулці, що обертаються на осі, називаються блоком шестерень.

Використовувані в редукторах зубчаті передачі змінюють частоту обертання валів ступінчасто. Залежно від числа ступенів передачі розрізняють одноступінчаті, двоступінчаті і інші редуктори. У приводах механічного устаткування їдалень військових частин зустрічаються двоступінчаті передачі, рідше одноступінчаті.

Редуктори, що мають два або більше вихідні вали, що обертаються з різною частотою, називають двошвидкісними, трьохшвидкісними і так далі (по числу валів, що виходять).

Редуктор або частина редуктора з механізмом, що дозволяє набирати різні комбінації сполучених між собою ступенів передач, називається коробкою швидкостей.

Як приклад можна привести редуктор змінного механізму для збивання МС 4-20. Це триступінчатий редуктор з двопозиційним перемиканням швидкостей. Коробка швидкостей є першим ступенем, конічна передача - другим ступенем, планетарний механізм - третім ступенем. Вибір швидкостей проводиться з'єднанням веденого валу коробки швидкостей з одним із зубчатих коліс, що обертаються на нім з різною швидкістю.

У деяких конструкціях (машина збивачки МВ-35) здійснюється безступінчаста зміна швидкості. Це пристрій, що дозволяє безступінчастий змінювати частоту обертання веденого валу без попередньої зупинки провідного валу, називається варіатором швидкості. Кожен шків варіатора складається з двох конусів, один з яких глухо закріплений на валу, інший може переміщатися уздовж валу по направляючій шпонці. Відстань між конусами може встановлюватися уручну. Натягнення ременя створюється пружиною, прагнучою зближувати конуси іншого шківа, які тиснуть на огинаючий шків ремінь, вичавлюючи його до краю. При збільшенні відстані між половинками першого шківа ослабляється натягнення ременя і пружина зближує конуси другого шківа. При цьому ремінь на другому шківі зміщується ближче до краю, збільшуючи свій діаметр обгинання шківа, а на першому шківі - ближче до осі, зменшуючи цей діаметр. Якщо ведучим є другий шків, то частота обертання першого шківа при цьому зменшується. При зменшенні відстані між конусами першого шківа частота його обертання збільшується.

Будова виконавчих механізмів відповідає характеру роботи, виконуваною машиною. У їдальнях використовуються машини, в яких виконавчі механізми ріжуть, труть, подрібнюють, протирають і так далі.

Конструкція виконавчого механізму залежить від структури робочого циклу машини і характеру технологічного процесу.

Прилади управління здійснюють пуск, зупинку, регулювання і контроль за роботою машини. До пускорегулюючим приладів відносяться рубильники, пакетні вимикачі і перемикачі, магнітні пускачі і автоматичні вимикачі. У багатьох типах електроустаткування застосовуються прилади, які служать не тільки для пуску і регулювання, але одночасно для захисту і контролю. Так, магнітний пускач виконує роль не тільки пускового механізму, але і приладу захисту двигуна від перевантажень.

До приладів управління відносяться також різного типу реле, які по будові підрозділяються на електромагнітні, теплові, максимальні, електронні та інші. Реле проводять включення або відключення певного електричного ланцюга якої-небудь машини, апарату або іншого пристрою, причому управління реле здійснюється струмами малої потужності. Теплові і максимальні реле, крім того, призначені для захисту електроустаткування від перевантажень (електричних і механічних), струмів короткого замикання, зниженої напруги в мережі і відсутність струму в одній з фаз. До механізмів захисту відносяться також плавкі запобіжники, магнітні пускачі і автоматичні вимикачі.

Управління електроустаткуванням може бути ручним - за допомогою рубильників і вимикачів, напівавтоматичним - за допомогою пускової кнопки і автоматичним - за допомогою автоматичного пристрою без участі людини.

Застосування того або іншого виду приладу для пуску, регулювання і виключення устаткування залежить від величини споживаної потужності і напруги, на яку розраховано електроустаткування (електродвигун, тепловий апарат і ін.).

Прилади блокування дають можливість усувати неправильні включення або відключення машини, оберігають окремі її вузли і механізми від поломки і забезпечують дотримання мерів безпеки. За допомогою механічних приладів регулювання здійснюється настроювання машин на виконання ними технологічній операції в заданих параметрах (товщина нарізуваного хліба і шару розкочуваного тіста, вага формованих котлет і ін.).

Рубильники і перемикачі служать для включення і відключення електричних ланцюгів уручну і застосовуються для установок напругою до 500 В і силою струму до 600 А. В цілях безпеки вони закриваються захисними кожухами. У їдальнях військових частин рубильники встановлюються головним чином на розподільних електрощитах.

Пакетні вимикачі і перемикачі. Ці прилади застосовуються для установок, розрахованих на напругу не більше 380 В і силу струму не більше 10 А. Пакетні вимикачі компактні і зручні в обігу. Вони складаються з декількох круглих пластмасових пластин (пакетів), на кожній з яких знаходяться металеві пластинчасті контакти. Усередині пакетів обертаються рухомі контакти, розмикаючі і замикаючі відповідні нерухомі контакти. Система пакетів сполучена в одне ціле металевими шпильками (болтами). В центрі вимикача є поворотна вісь, з якою сполучена пружина. Це дозволяє швидко розмикати контакти в цілях запобігання їх обгоранню від дуги, що утворюється. Пакетні вимикачі випускаються одно-, двух- і триполюсними. Перемикачі влаштовані аналогічно пакетним вимикачам, але мають більше число контактів. Мікровимикачі призначені для вимкнення і перемикання струму в ланцюгах напругою не більше 220 В і силою струму не більше 2 А. Мікровимикачі мають невеликі розміри, прості в експлуатації, а тому широко застосовуються в різних машинах і апаратах. Штепсельні роз'єми. Роз'єми виготовляються різного вигляду і розміру. Розміри і товщина контактних штирів залежать від потужності і напруги струму. Штепсельні роз'єми застосовуються головним чином в переносному електроустаткуванні і мають 2, 3 і 4 контакти. Двохконтактні штепсельні роз'єми застосовуються в основному в ланцюгах однофазного струму (звичайна штепсельна розетка з вилкою). Трьохконтактні роз'єми також використовуються для однофазного струму, при цьому третій контакт пов'язаний із заземляючим дротом. Роз'єми з чотирма контактами уживаються для трифазного струму, при цьому четвертий контакт з'єднується з нульовим дротом.

Електромагнітні реле. Реле цього типу (дод. В) складаються з електромагніту, якоря з пружиною і контактів. Деякі реле можуть мати по 10-15 контактних груп, частина яких в первинному положенні замкнута, а частина розімкнена. Якщо котушка реле при цьому не має струму, то замкнуті контакти називаються нормально замкнутими (НЗ), а розімкнені - нормально відкритими (НВ). Рухомі контакти реле, так само як і нерухомі, в точках зіткнення мають срібні наплавлення. Значення струму, що проходить через контакти реле, може бути різним.

Теплові реле (дод. В) надійно захищають електродвигуни від незначних, але стійких перевантажень. Полягають вони з біметалічної пластинки 4, нагрівального елементу 5, системи важелів 2, 3 з пружиною 6 і розмикаючих контактів 1. Біметалічна пластинка виконується з двох зварених пластинок - латунною і інварною (сплав заліза і нікелю). При нагріві латунна пластинка подовжується, а інварна зберігає свої розміри. Через це біметалічна пластинка згинається тим більше, чим значніше її нагрів. Нагріваючи пластинки проводиться нагрівальним елементом (спіраллю), по якому проходить робочий струм двигуна. У холодному або недостатньо нагрітому стані біметалічна пластинка стикається з кінцем важеля, що має пружину, і не дає йому розімкнути контакти, з якими він сполучений. При значному навантаженні двигуна значення струму зростає і спіраль нагріває пластинку сильніше, ніж при нормальному навантаженні. При перегріві біметалічна пластинка згинається настільки, що звільняє важіль 3, який за рахунок пружини розми кає контакти, що внаслідок чого відключає пристрій вимикає двигун. Як тільки пластинка остигне, її знов можна повернути в первинне положення (заздалегідь усунувши перевантаження двигуна). Для цього слід натиснути на кнопку «Повернення». Нагрівальні елементи теплових реле випускаються па різне значення струму.

Магнітні пускачі служать для включення в мережу і виключення коротко замкнутих двигунів трифазного струму і теплових апаратів, а також для захисту їх від перевантажень. Магнітний пускач забезпечується кнопковою станцією управління, яка розташовується в зручному для роботи місці. Магнітні пускачі, станції управління і інші електричні апарати іноді можуть вмонтовуватися на загальному щиті управління установкою.

Магнітний пускач (дод. Г) складається з контактора, двох теплових реле 3, електромагнітного пристрою 7 і кнопок управління 11. Електромагнітний пристрій (котушка) служить для включення контактів 6 контактора натисненням на кнопку «Пуск». При спрацьовуванні контактів теплових реле при перевантаженнях повернення їх в робоче положення виконується натисненням на кнопку «Повернення» 1, розташовану на корпусі магнітного пускача. Є магнітні пускачі без теплового реле, але що дозволяють змінювати напрям обертання двигуна. Такі магнітні пускачі забезпечуються кнопковою станцією з трьома кнопками: «Пуск», «Стоп», «Зворотний хід».

Електрична схема магнітного пускача має два ланцюги: силовий, по якому протікає робочий струм двигуна, і ланцюг управління. До силового ланцюга відносяться головні лінійні контакти і нагрівальні елементи теплових реле, до ланцюга управління - кнопкова станція, котушки електромагніту і контакти теплових реле.

Робота пускача полягає в наступному. Струм в ланцюзі управління проходить через контакт теплових реле, котушку електромагніту, контакт кнопки «Стоп», перемичку між кнопками і підходить до кнопки «Пуск». Тут ланцюг уривається. Якщо натиснути кнопку «Пуск», то ланцюг управління замкнеться і по котушці електромагніту пройде струм. Сердечник електромагніту притягатиме якір, внаслідок чого пов'язані з ним контакти контактора замкнуться і до двигуна поступить струм, який і приведе його в дію.

Для того, щоб ланцюг управління при слабкому натисненні на кнопку «Пуск» не розірвався, її блокують контактами блок-контакта. Для зупинки двигуна натискають на кнопку «Стоп», що приводить до розриву ланцюга управління і знеструмлення котушки електромагніту.

Захист двигуна від перевантажень і його автоматичне відключення від живлячої мережі здійснюються таким чином. При протіканні по нагрівальному елементу струму, значення якого перевищує номінальну величину, біметалічна пластинка теплового реле надмірно згинається і звільняє важіль, що утримує контакти теплового реле в замкнутому положенні. Контакти розмикаються і розривають ланцюг управління. Електромагнітна котушка знеструмлюється і відключає двигун від мережі.

Перш ніж знов включити двигун, треба усунути причину перевантажень, а потім через 1-2 мін натиснути на кнопку «Повернення».

Магнітний пускач захищає двигун від надмірного зниження або зникнення напруги в живлячій мережі. При одному з таких ненормальних режимів роботи двигуна сила тяжіння якоря до електромагніту слабшає або повністю зникає, внаслідок чого якір відпадає. Це приводить до розмикання контактів контактора в силовому ланцюзі.

Автоматичні вимикачі. Вони служать для захисту двигунів від великих перевантажень і струмів короткого замикання. Вимикачі не мають дистанційного керування, але за принципом роботи майже не відрізняються від магнітних пускачів.

Теплове устаткування

Залежно від способу обігріву теплове устаткування підрозділяється на устаткування з контактним, безпосереднім і непрямим обігрівом. У устаткування з контактним обігрівом продукт безпосередньо стикається з теплоносієм. Прикладом можуть служити пароварильні апарати, фритюрниці і ін. За джерелами тепла теплове устаткування ділиться на устаткування з електричним, газовим, паровим і вогняним обігрівом. По конструктивному рішенню теплове устаткування може бути несекційним, секційним, немодульованим і модульованим.

Теплове устаткування різного призначення і будови складається з наступних основних частин: робочої камери, робочого органу, нагрівального пристрою, корпусу з підставкою, теплової ізоляції, облицювання, арматури, контрольно-вимірювальних приладів і приладів автоматичного регулювання. До робочих органів устаткування відносяться конфорки, трубчасті електронагрівачі, газові пальники, топкові простори. Арматура призначена для пуску, зупинки і правильної експлуатації устаткування, а також для регулювання його роботи. До арматури відносяться крани, вентилі, засувки, наповнювальні воронки, запобіжні клапани і ін. Контрольно-вимірювальні прилади і прилади автоматичного регулювання слугують для контролю режиму роботи теплового устаткування (тиску, температури і інших параметрів), його регулювання і забезпечення безпечних умов експлуатації.

Для отримання теплової енергії в тепловому устаткуванні використовується процес горіння твердого, рідкого і газоподібного палива, а також електрична енергія. Спалювання палива здійснюється в спеціальних пристроях устаткування, конструкція яких залежить від виду палива, а перетворення електричної енергії в теплову проводиться за допомогою електронагрівачів. Паливо для спалювання застосовується в основному тверде і газоподібне. Пристрій для спалювання твердого палива - складається з топки, зольника і газоходів. Топка включає колосникові грати і топковий простір. Колосникові грати призначені для підтримки шару палива і подачі до нього повітря, яке поступає знизу через отвори грат. Колосникові грати складаються з колосників, укладених на певній відстані один від одного. Топковий простір призначений для здійснення процесу горіння палива. Газоходи служать для спрямування потоків продуктів згорання і передачі тепла від них до поверхонь нагріву. Пристрій для спалювання газоподібного палива. Пристрій складається з топки, підведеного газопроводу, газових пальників і газоходів.

Найбільшого поширення в тепловому устаткуванні набули інжекційні факельні пальники (дод. Г), які складаються з сопла, змішувача, насадки і регулятора подачі первинного повітря. Сопло призначене для подачі певної кількості газу в змішувач, додання струменю газу певної форми, спрямування і швидкості. Змішувач служить для змішування газу з первинним повітрям і для вирівнювання швидкості суміші. Насадка пальника застосовується для розподілу суміші газу з повітрям між вихідними отворами і для створення певних форм і розміру полум'я. Є багато модифікацій інжекційних газових пальників, що відрізняються один від одного конструкцією окремих елементів, продуктивністю і тепловим навантаженням (дод. Д).

Останнім часом все більш широко починають застосовуватися інжекційні безполуменеві пальники, в яких газ згорає не факелом, а тонким шаром на поверхні спеціальної випромінюючої насадки. Експлуатація газових пальників повинна здійснюватися по певних правилах, оскільки горючий газ вибухо- і пожеженебезпечний. До запалення газових пальників необхідно провітрити приміщення і топку устаткування протягом 5-10 хв., відкривши засувку на димарі і регулятори первинного повітря пальників. Потім переконатися в наявності тяги в устаткуванні за допомогою тонкого паперу, що підноситься до оглядового вікна, і закрити всі газові крани. Запалення пальників в труднодоступних місцях проводиться за допомогою переносних запальників. Для цього спочатку відкривається кран перед устаткуванням, потім кран переносного запальника, і суміш, що виходить з нього, підпалюється. При закритому регуляторі первинного повітря полум'я запальника підноситься до вихідних отворів насадки, відкривається кран перед горілкою і підпалюється суміш. Після цього закривається кран переносного запальника, і подача повітря регулюється за допомогою регулятора первинного повітря. В процесі роботи пальника необхідно стежити за тим, щоб полум'я було безшумним, майже прозорим, з синювато-фіолетовим відтінком і виразно вираженим голубувато-зеленим ядром. Надлишок повітря повинен бути незначним. Ознаками неправильної експлуатації пальника є потріскування і укорочення полум'я при великому надлишку повітря; довге полум'я з жовтими язиками, що коптять при недостачі повітря; проскакування полум'я в пальник при малій швидкості виходу газоповітряної суміші; відрив полум'я від пальника при великій швидкості виходу газоповітряної суміші. В процесі роботи пальника необхідно стежити за тим, щоб полум'я було безшумним, майже прозорим, з синювато-фіолетовим відтінком і виразно вираженим голубувато-зеленим ядром. Надлишок повітря повинен бути незначним. Ознаками неправильної експлуатації пальника є потріскування і укорочення полум'я при великому надлишку повітря; довге полум'я з жовтими язиками, що коптять при недостачі повітря; проскакування полум'я в пальник при малій швидкості виходу газоповітряної суміші; відрив полум'я від пальника при великій швидкості виходу газоповітряної суміші.

По конструктивному виконанню електронагрівачі з металевим опором підрозділяються на відкриті, закриті з доступом повітря і герметично закриті (дод. Д). До відкритих електронагрівачів відносяться ніхромові спіралі, ув'язнені в намиста, канавки керамічних плиток або підвішені на фарфорових ізоляторах. До закритих електронагрівачів відносяться конфорки різних конструкцій, а до герметично закритих - трубчасті електронагрівачі (тени) і ребристі електронагрівачі (тени). До характерної для теплового устаткування арматури відносяться подвійний запобіжний клапан і запобіжний клапан-турбінка. Подвійний запобіжний клапан встановлюється на парових сорочках теплового устаткування і виконує дві функції: випускає пару з парової сорочки устаткування в атмосферу у разі підйому тиску пари понад допустимий і впускає повітря всередину сорочки у разі утворення в ній вакууму. Глибокий вакуум в сорочці недопустимий, оскільки вона на це не розрахована. При збільшенні тиску пари в сорочці понад допустимий, долаючи вагу вантажу, паровий клапан 3 піднімається і надлишок пари виходить в повітря через отвір. Маса вантажу розрахована на максимально допустимий тиск в сорочці казана. При виникненні вакууму в сорочці устаткування підводиться вакуумний клапан, внаслідок чого повітря з атмосфери поступає в сорочку, зменшуючи в ній глибину вакууму. Запобіжний клапан-турбінка встановлюється на кришках неперекидних варильних казанів і призначений для запобігання підвищенню тиску пари у варильній судині понад 0,025 кгс/см2 і для відведення пари, що утворюється при кипінні вмісту казана. При збільшенні тиску пари у варильній судині понад передбачений клапан-турбінка піднімається, пара по гвинтових канавках спрямовується через штуцер до паровідводу, а шпиндель з кільцем починає обертатися, що свідчить про закипання вмісту варильної судини.



Розділ ІІ. Механічне і теплове устаткування закладів загального користування

2.1 Механічне і теплове устаткування барів

Механічне устаткування охоплює машини, призначені для механічної або гідромеханічної дії на об'єкти. До них належать: машини для обробки картоплі та овочів, риби, м'яса, приготування тіста та кремів, нарізування хліба й гастрономічних продуктів, миття столового посуду і начиння, а також універсальні машини з комплектом механізмів, що знімаються тощо.

Теплове обладнання для професійної кухні - це, насамперед, електричні та газові плити, жарочні поверхні, варильні котли, фритюрниці та багато іншого, без чого не можна обійтися в гарячому цеху кафе, бар чи ресторан. Вибір теплового обладнання робиться спочатку на основі того, до якого енергоносія буде підключено основне обладнання на кухні. Якщо існує можливість підключити плиту або піч до центрального газопостачання, то звичайно доцільно купувати газову плиту, газову духовку, газовий пароконвектомат та інше газове теплове обладнання для професійної кухні.

Відповідно, якщо на кухні ресторану чи кафе присутній тільки електроенергія, то вибір теплового обладнання буде здійснюватися з обладнання для професійної кухні з електричним підключенням.

Професійна кухня будь-якого ресторану, кафе або бару, не може обійтися без ряду елементів теплової лінійки. Такими обов'язковими елементами теплового обладнання для кухні є: електрична чи газова плита, смаження поверхня або гриль, фритюрниця, котел варильний і конвекційна піч.



2.2 Теплове устаткування виробничих приміщень

Теплопостачання виробничих приміщень завжди вважалася неординарним завданням. Завдання опалення виробничих приміщень часто ускладнюється з причини того, що кожне виробниче приміщення створювалося під конкретний технологічний процес і на відміну від адміністративних та побутових приміщень вражає своїми розмірами і висотою. Дуже рідко можна зустріти виробниче приміщення яке має в плані менш декількох тисяч квадратних метрів. Висота таких приміщень як правило становить 6-7 м, не винятком є ??і висота в 14-24 м. при цьому висота робочої зони, що власне і потрібно обігріти, складає всього 2 м.

Опалити традиційними способами такі будівельні монстри практично неможливо. Висока вартість обслуговування і низький ККД всієї системи зводить нанівець усі спроби опалення виробничих приміщень. Кілометри трубопроводів схильних до електрохімічної корозії через наявність великої кількості блукаючих струмів, низька гідравлічна стійкість системи, висока інерційність просто розоряє власника такого приміщення.

Світова практика показує і доводить ефективність застосування децентралізованих систем теплопостачання. Одним з таких напрямків є використання для опалення високих приміщень інфрачервоних обігрівачів. При використанні традиційних систем опалення все нагріте повітря спрямовується до перекриттів приміщення де і відбуваються втрати теплоти через верхній пояс периметра огороджувальних конструкцій, не утеплену покрівлю та розбиті ліхтарі. Саме на ці тепловтрати припадає 70-80% роботи системи теплопостачання.

Інфрачервоні обігрівачі, розташовані в основному під перекриттям приміщення, працюють в інфрачервоному спектрі і не нагрівають повітря. Завдання інфрачервоних обігрівачів доставити тепло робітникам і всьому що розташоване під ними шляхом випромінювання. Нагріте випромінюючий елемент випускає нешкідливі електромагнітні хвилі які поглинаються твердими предметами, підвищуючи їх внутрішню енергію, які стають джерелами тепла безпосередньо на робочих місцях.

Циркуляція повітря на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги виключає теплообмін нагрітого повітря з холодними стінами та стелею приміщення, знижує тепловтрати і тим самим підвищує ефективність роботи системи інфрачервоного опалення.

Відсутність проміжного теплоносія виключає замерзання, витік і проведення додаткових заходів пов'язаних з очищенням теплоносія від розчинених газів і солей (ХВО). Система автоматичного керування, що не вимагає постійного обслуговуючого персоналу, в сукупності з низькою інерційністю інфрачервоних обігрівачів дозволяє найбільш ефективно підтримувати заданий температурний режим в опалювальному приміщенні і виключити перевитрату палива в нічний час, а також у вихідні дні. Надійна автоматика відстежує температуру приміщення з точністю до 0,5 ° С і реагує на коливання температури зовнішнього повітря дозволяючи економити енергоресурси в найбільш теплі дні опалювального сезону.

Інший варіант теплового устаткування виробничих приміщень - повітряні системи. Повітряне опалення складається з генератора тепла і закритих трас, якими прогріті маси повітря поширюються по виробничих цехах, складах, вагончики і інших приміщень. Природно, що нагріте повітря подається під тиском. Його нагнітає вентилятор, який монтується в схемі перед теплогенератором. По окремих магістралях повітря розподіляється за допомогою механічних заслінок або автоматичних розподільних механізмів. Нерідко системи опалення виробничих приміщень представлені у вигляді мобільних пристроїв. Переносні теплові гармати характеризуються високою продуктивністю і здатні дуже швидко прогріти будь-яке приміщення. Всі варіанти повітряного опалення додатково вирішують завдання рециркуляції повітряних потоків. Це позитивно впливає на загальний санітарно- гігієнічний стан приміщень.



Розділ ІІІ. Виробники механічного і теплового устаткування для закладів загального користування

Дуже велику увагу потрібно приділяти вибору устаткування: чим вищий клас устаткування, тим вища якість продукції, що виробляється. Як правило, в кожному закладі загального користування є місце, що необхідно забезпечити відповідним устаткуванням. Тому не останню роль тут відіграють виробники.

Італійська фірма “Macap” спеціалізується на виробництві високоякісного устаткування для барів, ресторанів та готелів. В асортименті представлені механічне і теплове оснащення всіх приміщень. Представництво в Україні: м. Львів, вул. Бендери 17 в.

«HoReCa» -- професійне обладнання за доступною ціною. Професійне обладнання для закладів загального користування, великих та малих підприємств. Доставка обладнання по всій території Україні кур'єрськими службами. Гарантійне та сервісне обслуговування. Витратні матеріали та комплектуючі під замовлення. Адреса: м. Київ, вул. Патріотів 14.

«Новий дизайн» - підприємство засноване на початку 2005 року. Компанія займає одну з провідних позицій на ринку професійного обладнання, що дає нам можливість запропонувати клієнтам найвигідніші умови співпраці серед існуючих на даному ринку. Доброзичливий підхід до кожного клієнта, досвід, компетентність і професіоналізм наших спеціалістів - це основні принципи роботи підприємства. «Новий дизайн» пропонує своїм клієнтам послуги з: проектування об'єктів торгівлі, підприємств громадського харчування, готельних комплексів, барів, ресторанів, піцерій, офісів, підприємств всіх форм власності; комплексне забезпечення професійним технологічним обладнанням (торгівельним, холодильним, електромеханічним, тепловим); комплектації професійним столовим та кухонним інвентарем та посудом; монтажу обладнання та проведення інструктажу по роботі з ним, гарантійне та післягарантійне обслуговування. Адреса: Україна, м.Львів вул. Уляни Кравченко 8.

ТМ «Термоінжиніринг». 2000 рік - початок нового тисячоліття і початок історії успіху нової компанії «Термоінжиніринг» ТМ. Саме в 2000-му році група кращих інженерів найбільшого на території колишнього Радянського союзу проектно-конструкторського та технологічного інституту газової апаратури «Газоапарат» створила власне підприємство. Будучи професіоналами з величезним досвідом, творчим потенціалом і маючи масу новаторських ідей, партнери почали спільну реалізацію проектів в галузі опалення, газопостачання та гарячого водопостачання. При цьому застосовувалися тільки самі передові енергозберігаючі технології та якісне обладнання. Вірно обрана на страті стратегія бізнесу, кращі кадри, а також відкритість всьому новому, високотехнологічному в поєднанні з клієнто орієнтованістю і величезним бажанням стати лідером у цій сфері - все це зумовило стрімкий розвиток компанії на регіональному ринку. Ну а виважена цінова політика допомогла остаточно завоювати довіру замовників. Ціна обладнання для опалення, гарячого водопостачання та газопостачання від компанії «Термоінжиніринг» ТМ, якість, комплексність у вирішенні всіх потреб клієнтів - переваги, які стали ключовими в нашій роботі. Для комплексного обслуговування в компанії були сформовані кілька підрозділів: проектна група; відділ постачання обладнання; монтажна група (монтаж і пуско-налагодження); відділ технічного та сервісного обслуговування. Адреса: вул. Інститутська, 16, оф. 1/3, м. Київ, 01021, Україна.

ПП «ЯрТа». Підприємство більше 10 років професійно займається розробкою, виготовленням та встановленням усіх актуальних систем вентиляції, повітряного опалення та кондиціювання. Вподальшому надає кваліфіковану гарантійну та сервісну підтримку клієнтам. Фахівці даного підприємства регулярно перебувають на стажуванні у США та Канаді.



Висновок

Не дивлячись на різне призначення механічного устаткування, загалом воно складається з трьох основних механізмів - рухового, передавального і виконавчого. Крім того, в кожний механічний агрегат входять прилади управління, захисту і блокування. З рухових механізмів в механічному устаткуванні використовуються, як правило, електродвигуни (дод. А) змінного однофазного або трифазного струму.

Теплове устаткування різного призначення і будови складається з наступних основних частин: робочої камери, робочого органу, нагрівального пристрою, корпусу з підставкою, теплової ізоляції, облицювання, арматури, контрольно-вимірювальних приладів і приладів автоматичного регулювання. До робочих органів устаткування відносяться конфорки, трубчасті електронагрівачі, газові пальники, топкові простори. Арматура призначена для пуску, зупинки і правильної експлуатації устаткування, а також для регулювання його роботи.

Дуже велику увагу потрібно приділяти вибору устаткування: чим вищий клас устаткування, тим вища якість продукції, що виробляється. Тому не останню роль тут відіграють виробники такого обладнання. Нині, у час новітніх технологій, конкурентоспроможних виробників на вітчизняному ринку не так багато, серед них: Італійська фірма “Macap”, «HoReCa», «Новий дизайн», ТМ «Термоінжиніринг», ПП «ЯрТа».

механічний тепловий устаткування



Список використаної літератури та джерел

1. Богушева В.И. Механические механизмы. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2009.

2. Евсевский Ф. Физика вокруг нас. - М.: Авангард, 1997.

3. Захарченко М.Н., Кучер Л.С. Обслуживание оборудования на предприятиях. - М.: Экономика, 2006.

4. Келлинг А., Фогель Г. Руководство для инженеров / Пер. с нем. А. В. Любарского. - М.: Экономика, 2012.

5. Корщунов Н.В. Обслуживание механизмов. - М.: Высшая школа, 2012.

6. Надежин Н.А. и др. Культура сервесного обслуживания. - М.: Экономика, 2004.

7. Пилекина Д.П., Гольдберг Е.М. Пособие для механика. - М.: Экономика, 2013.

8. Пособие для работников современного производства: Сокр. Пер. с нем. / Э. Гундлак, Ф. Мюллер, Г.-Д. Ремус и др; Под ред. Ф. Мюллера. - М.: Экономика, 2011.

9. Ридель X. Техники обслуживания. - Ростов н/Д: Феникс, 2012.

10. Уильям Л. Карл. Организация обслуживания на предприятиях массового пользывания: Пер. С англ. - М.: Экономика, 2009.

11. Уокер Дж.Р. Введение в механику / Пер. с англ.. - М.: ЮНИТИ, 2009.

12. Эгертон-Томас Кристофер. Современный бизнес. Как открыть и успішно управлять бизнесом / Пер. с англ. - М.: Рос Консульт, 2009.



Додатки

Додатки А

Асинхронний електродвигун (загальний вигляд)

Асинхронний електродвигун з короткозамкнутим ротором (у розібраному вигляді): 1 - обмотка статора; 2, 5 - щити підшипникові; 3 - статор; 4, 6 - отвори для входу і виходу повітря, яке охолоджує двигун; 7,9 - вентилятори; 8 - ротор; 10 - вал ротора.



1 - циліндрична прямозуба; 2 - циліндрична косозуба; 3-шевронне колесо; 4 - конічна прямозуба; 5 - конічна косозуба; 6 - циліндрична прямозуба з внутрішнім зачепленням



Додаток Б

Черв'ячна передача: 1 - черв'як; 2 - черв'ячне колесо

Фрикційна передача: а - циліндрична; б - конічна: 1 - вали; 2 - катки

Ланцюгова передача Пасова передача: 1 - клинопасова, 2- плоско пасова



Планетарна передача:1 - колесо привідне центральне; 2 - колесо ведене; 3 - водило



Додаток В

Схеми деяких видів редукторів: 1 - конічно-циліндричного двоступінчатого; 2 -одноступінчатого циліндричного; 3 - двоступінчатого циліндричного; 4 - черв'ячного одноступінчатого.

Будова електромагнітного реле: а - схема реле : 1 - пружина якоря; 2 - якір електромагніту; 3 - контакти реле рухливі; 4 - контакти реле нерухомі; 5 - магнито-провід (сердечник); 6 - котушка багатовиткова; 6 - умовне позначення нормально закритих і нормально відкритих контактів в електросхемах.



Схема будови теплового реле: а - робоче положення реле : 1 - контакти допоміжного ланцюга; 2 - тяга; 3 - важіль; 4 - пластинка біметалічна; 5 - елемент нагрівальний; 6 - пружина; б - реле відключене.



Додаток Г

Будова магнітного пускача: 1 - кнопка "Повернення"; 2 - елемент нагрівальний; 3 - реле теплове; 4 - шини мідні гнучкі; 5 - іскрогасник; 6 - контакти трьохполюсного контактора; 7 - електромагніт; 8 - якір електромагніту; 9 - валик; 10 - контакти блокувальні; 11 - пристрій кнопковий; 12 - контакти теплового реле; 13 - тяга; 14 - важіль; 16 - пластинка біметалічна.

Схема інжекційного газового пальника: / - регулятор первинного повітря; 2 - сопло; 3- конфузор; 4 - циліндрова частина трубки змішувача; 5 - дифузор; 6 - насадка; 7 - отвори для виходу газоповітряній суміші.



Додаток Д

Газові інжекційні пальники: а - пальник відкритий конфорковий; б - пальник факельний; в - пальник з трубчастою насадкою; г - пальник з щілинною насадкою; д - пальник з кільцевою насадкою; 1 - регулятор повітря; 2 - сопло; 3 - трубка змішувач; 4 - насадка.

Електронагрівачі: а -відкритий електронагрівальний елемент: 1 - плита чавунна; 2 - ізолятор керамічний; 3 - спіраль ніхромова; б - конфорка для плит: 1 - теплоізоляція (фольга); 2-спіраль; 3 - кожух; 4- плита чавунна; 5 - чаша керамічна; 6 - колодка; 7 - електроди допоміжні; 8 - шини; 9 - азбест; в - трубчастий електричний нагрівач: 1 - гайки і шайби контактні; 2 - ізолятор, 3 - оболонка; 4 - стрижень контактний; 5 - спіраль; 6 - ізоляція; 7 - герметик.

Размещено на Allbest.ru