Методика виробництва деталі

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В умовах розбудови України дедалі більшого значення набувають проблеми управління. Сьогодні в Україні створення суспільної системи і зміна методів управління пов'язані з безперервним пошуком оптимального розв'язання складних економічних та соціально-політичних проблем, оновлення всіх ланок управління виробництвом.

Незважаючи на важливість системи управління політичними відносинами, треба, у першу чергу, організувати управління економічною сферою. Ефективна організація виробничих відносин е найскладнішим завданням подальшого розвитку країни.

Управління в сучасних умовах зводиться до проблем розвитку продуктивних сил, організації виробництва, зростанню продуктивності праці та розподілу продукції. Для вирішення цих проблем треба, використовуючи технічні та професійні знання, вчитися мистецтву управляти ринковими відносинами. Це тим більше необхідно, що українська ринкова система управління повинна функціонувати на основі впровадженої приватної власності в умовах союзу у державного управління виробничою діяльністю та приватновласницькою.

Спеціаліст з управління в сучасних умовах - це менеджер-керівник, продукцією якого є рішення, режим праці, які мають свої критерії ефективності, ціну та місце у прибутках виробництва. Структура управління на підприємстві і функції менеджерів залежать вед багатьох чинників: це і обсяг виробництва, і кількість й якість продукції, її конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки.

Діяльність менеджера схематично можна звести до ряду функцій, які залежать від рівня управління. На технічному рівні керівником низової ланки є майстер, або начальник виробничої дільниці. На своїй дільниці вони повинні забезпечити виконання плануючої, виробничої і технічної, організаційної і транспортної та контрольної функції. а також - збутову.

Головне завдання даних методичних вказівок - допомогти студентам в проектуванні дільниці для серійного виробництва деталей, організації управління нею та на основі оптимізації управлінських рішень забезпечити виробництво такої продукції. яка знайшла б подальший збут й дала прибуток. Оптимальність в управлінні виробництвом полягає у том, щоб забезпечити розв'язання поставленого завдання у можливо більш короткий термін, за найменш втрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.



1. Організаційна частина

В організаційній частині курсової роботи проектуємо дільницю механічного цеху на основі розробленої технології для виготовлення деталі - представника.

Ґрунтуючись на функціях планування й організації менеджменту, на виробничій дільниці розраховуємо обсяг випуску продукції, потрібну кількість одиниць устаткування, їхнє завантаження, трудові ресурси, реалізуючі методи і принципи операційного менеджменту, визначаємо напрямки діяльності на дільниці по керуванню трудовими ресурсами, інфраструктурою, по забезпеченню якості робіт, поліпшенню умов праці.

деталь економічний управління

1.1 Визначення річного приведеного обсягу випуску деталей

Річний приведений обсяг випуску деталей визначаємо по формулі виробничої потужності (шт.):

ВП,

де норма штучного часу на ведучій операції, хв;

коефіцієнт завантаження устаткування (0,8ч0,85);

а - коефіцієнт припустимих витрат на переналадку (беремо 0,08);

дійсний фонд часу роботи устаткування, год. (розраховуємо по поточному року).

Округляємо до цілого:

ВП=70000

Розраховуємо фонд часу роботи обладнання на поточний рік:



(2)

де К - кількість календарних днів у році;

(В+П) - кількість вихідних і святкових днів;

- кількість змін;

тривалість зміни;

коефіціент простою в ремонті обладнання (5-10%).

Розрахований приведений обсяг випуску деталей округляємо до цілої величини для зручності наступних розрахунків.

Fд=

1.2 Розрахунок розміру партії деталей, норм штучно-калькуляційного часу і розцінок

Мінімальну кількість деталей у партії розраховуємо за формулою(шт.):

(3)

де - норма підготовчо-заключного часу на ведучій операції (на верстаті з ЧПУ).

Пд=

Норма штучно-калькуляційного часу на операцію (Тшк) визначається по формулі(хв):



005 Тштк=2,3

010 Тштк=2,3

015 Тштк=0,5

020 Тштк=2,8

025 Тштк=3,6

030 Тштк=0,5

035 Тштк=12,9

Відрядну розцінку по операціям розраховуємо по формулі(грн):

(5)

годинна тарифна ставка розряду;

тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

Розрахунки по операціям зводимо в таблицю 1.1



Таблиця 1.1 Штучно-калькуляційний час по операціям

Номер операції			Розмір партії, шт.		Розряд робіт	Ставка годинна, грн.	Розцінка
005	2,3	26,6	145	2,48	3	9,86	0,4
010	2,3	26,6	145	2,48	3	9,86	0,4
015	0,5	17	145	0,62	3	9,86	0,11
020	2,8	28	145	2,99	4	10,95	0,55
025	3,6	20	145	3,74	5	12,41	0,77
030	0,5	22	145	0,65	5	12,41	0,13
035	12,9	30	145	13,11	5	12,41	2,71
Разом:	24,9	170,2	145	26,04	4	77,76	5,07

Сумарна трудомісткість обробки деталі по операціям складe (хв):

де m - кількість операцій по технологічному процесу.

Загальна трудомісткість річного приведеного випуску деталей (н-г.):

= н-год

1.3 Розрахунок кількості устаткування на дільниці і коефіцієнта його завантаження

Потрібну кількість верстатів розраховуємо виходячи з трудомісткості обробки річного приведеного випуску на кожній операції визначається по формулі(шт.):

, (8)

0,79 шт. []

шт. []

0,21 шт. []

шт. []

1,20 шт. []

шт. []

шт. []

Розрахункову кількість верстатів округляємо до цілого та одержуємо прийняту кількість верстатів

Коефіцієнт завантаження устаткування Кз по операціях визначається по формулі:

; (9)

Середній коефіцієнт завантаження устаткування по дільницям визначається по формулі:

=; (10)

= 1+1+1+1+2+1+5=12

Результати розрахунків потрібної кількості устаткування на дільниці приводимо в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 Розрахунок кількості устаткування на дільниці

Номер операції	Тип і модель верстата	ВПпр шт	Fд год	Тшк. хв	Врозр шт	Впр	Кз
005	Фрезерно-центрувальний МР-71М	70000	3600	2,48	0,79	1	0,79
010	Токарний з ЧПУ 16к20Ф3	70000	3600	2,48	0,79	1	0,79
015	Токарний з ЧПУ 16к20Ф3	70000	3600	0,62	0,21	1	0,21
020	Шлiцефрезерний 5350Б	70000	3600	2,99	0,95	1	0,95
025	Кругошлiфувальний 3М151	70000	3600	3,74	1,20	2	0,6
030	Кругошлiфувальний 3М151	70000	3600	0,65	0,19	1	0,19
035	Шлiцешлiфувальний 38450	70000	3600	13,11	4,2	5	0,84
Разом		70000	3600	26,04	8,33	12	0,69



Графік використання устаткування

1.4 Характеристика основних фондів дільниці

Для більш певного уявлення про основні фонди дільниці і проведення подальших розрахунків визначаємо їх потужність, вартість.

1.5 Визначення кількості виробничих робочих, їхньої середньої кваліфікації і продуктивності праці

Визначення кількості виробничих робітників і їхньої кваліфікації

Розрахунок чисельності виробничих робітників () виконується по кожній професії і розряду, виходячи з річної трудомісткості робіт (год.):

(11)



де планові невиходи з поважних причин (10%);

Fдр - дійсний річний фонд часу виробничого робітника, у годинах.

Чисельність робітників розраховуємо по формулі(чол):

(12)

1,6

1,6

0,4

1,9

2,4

0,45

8,5

Розрахунки виробничих робітників зводимо у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 Визначення чисельності виробничих робітників

№ опер.	Професія робітника	Р		ВПпр, шт	годин	Ч.розр шт	Чпр люд	в т.ч. по змінах
								1 зм.	2 зм
005	Фрезеруваль-ник	3	2,48	70000	1800	1,6	2	1	1
010	Токар оператор	3	2,48	70000	1800	1,6	2	1	1
015	Токар оператор	3	0,62	70000	1800	0,4	1	1	-
020	Фрезеруваль-ник	4	2,99	70000	1800	1,9	2	1	1
025	Шлiфуваль-ник	5	3,74	70000	1800	2,4	3	2	1
030	Шлiфуваль-ник	5	0,62	70000	1800	0,45	1	1	-
035	Шлiфуваль-ник	5	13,11	70000	1800	8,5	9	5	4
Разом		4	26,04	70000	1800	16,85	20	12	8



Визначаємо середній розряд робітників:

(13)

розряд робітника;

чисельність робітників і-го розряду;

Округляємо до цілого:

Розрахунок продуктивності праці виробничих робітників

Продуктивність праці (Ппр) дільниці визначається як вироблення продукції в нормо-годинах на одного виробничого робітника (н-год):

; (14)

?

?

Далі виконуємо аналіз отриманого показника вироблення на одного робітника шляхом зіставлення його з плановим фондом часу одного робітника в році. Якщо показник продуктивності праці низький, формулюється головна мета - забезпечити зріст продуктивності праці не менше ніж на 5-10%. Рішення задачі виконується методом цільового керування на основі пробудови дерева цілей, що дозволяє представити повну картину взаємозв'язків конкретних задач, що вирішують дану проблему.



Дерево проблеми підвищення продуктивності праці

1.1.1 Наявність технічної документації(є)

1.1.2 Наявність інструментів (що ріжуть, вимірювальних) (є)

1.1.3 Наявність карти організації праці робочого місця (відсутня)

1.1.4 Відповідність розряду робітника, розряду виконуваної роботи (відповідає)

1.2.1 Скласти карту організації праці на робочому місці

1.2.2 Використовувати прогресивні методи обробки

1.3.1 Рекомендувати технологу удосконалити технологічний процес

1.3.2 Організувати контроль за роботою операційної інфраструктури дільниці

1.6 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Число допоміжних робітників на дільниці залежить від характеру і обсягу виконуваних робіт і визначаємо на робочих місцях, нормам обслуговування.

Розраховуємо чисельність налагоджувальників обладнання та контролерів ВТК, використовуючи таку залежність (чол.): (15)

=2

.

.

Таблиця 1.5 Відомість допоміжних робітників дільниці

Найменування професій	Кількість, чол.	Розряд
1. Налагоджувальник обладнання	2	5
2. Контролер ВТК	2	4
Разом	4	5

1.7 Визначення чисельності керівників дільниці

Чисельність менеджерів на дільниці визначаємо за нормами обслуговування з урахуванням числа змін роботи. На дільниці 12 верстатів при роботі у дві зміни приймаємо одного майстра на 20 робітників.

Визначившись з чисельністю керівників і фахівців, приводимо схему керування дільницею і розробляємо посадову інструкцію для технічного менеджера - майстра виробничої дільниці.

Посадова інструкція для старшого майстра, що містить:

1. Загальні положення

1.1 Старший майстер безпосередньо підкорюється начальнику цеха

1.2 Старший майстер керується у своїй роботі даною посадовою інструкцією

1.3 На посаду старшого майстра призначається особа з вищою технічною освітою і стажем роботи за фахом не менше трьох років або з середньою освітою і стажем роботи не менше п'яти років

2. Обов'язки

2.1 Організовувати виконання виробничих завдань для підлеглих у заданому обсязі і номенклатури

2.2 Забезпечувати раціональний розподіл обов'язків між працівниками, сприяти створенню нормального психологічного клімату в колективі

2.3 Організовувати планування, облік, складання і своєчасне представлення звітності про виробничу діяльність дільниці

2.4 Систематично здійснювати заходи, що забезпечують зниження трудомісткості і собівартості продукції

2.5 Переглядати застарілі та занижені норми виробітку

2.6 Забезпечувати максимальне використання виробничих потужностей

2.7 Забезпечувати дотримання правил з техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки

2.8 Систематично проводити інструктаж підлеглих йому працівників з питань організації праці

2.9 Брати участь у розробці виробничих графіків роботи своєї дільниці

3. Права

3.1 Вимагати від керівництва цеху своєчасної видачі виробничих завдань на місяць, доходу та забезпечення дільниці необхідними ресурсами та документацією

3.2 Давати розпорядження і вказівки підлеглим працівникам з усіх питань виробничої діяльності

3.3 Представляти начальнику цеху пропозиції про призначення, переміщення і звільнення майстрів

3.4 Вимагати своєчасного виконання плану ремонту устаткування і заходів щодо техніки безпеки

3.5 Представляти пропозиції про розміри виплат премії майстрам за підсумками діяльності дільниць

4. Відповідальність

4.1 Старший майстер несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього даною посадою інструкцією обов'язків

Чисельність керівників і фахівців вносимо в таблицю 1.6



Таблиця 1.6 Штатний розклад менеджерів дільниці

Найменування посад	Прийнята чисельність	Місячний оклад, грн.
1. Старший майстер	1	2650
2. Змінний майстер	2	2400
3. Технолог-нормування	2	2400
Разом	5	7450

1.8 Менеджмент операційної інфраструктури

Керування ремонтним господарством та енергогосподарством

Головною задачею операційного менеджменту у виробничій інфраструктурі підприємства є організація і керування технічною експлуатацією і ремонтом основних фондів, підтримка обладнання в постійній експлуатаційній готовності, зниження витрат на обслуговування обладнання. Тривалість міжремонтного циклу в роках визначаємо для металорізальних верстатів(років):

(16)

де, А - номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах для верстатів з терміном роботи менш 10 років = 24000 годин.

Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули

Коефіцієнт	Обумовлений параметр	Числове значення коефіцієнта
Км.	Сталь конструкційна; інші матеріали	1,0 0,75
Кn.	Масове; Серійне; М/серійне й одиничне	1,0 1,3 1,5
Кт.с.	Н - нормальний; П - підвищений, особливо високий	1,0 1,5 2,0
К m	До 10 т; св. 10 до 100 т.	1,0 1,0
К B KД	До 10 років; Коефіцієнт довговічності	1,0 1,0
К з	Приміщення; сухе чисте, сухе забруднене, гаряче, забруднене	1,0 0,9 0,7

Значення коефіцієнтів, що входять в імперичну формулу приводиться, як:

Тривалість між оглядового періоду в місяцях (Тм.р):

(17)

і - кількість середніх - 1 і поточних ремонтів - 4

Тривалість міжоглядового періоду в місяцях (Тм.о)

(18)

де - кількість оглядів за ремонтний цикл 6.

Організація і керування енергогосподарством

Одним з основних напрямків операційного менеджменту є енергетичне господарство, що постачає на підприємство усі види енергії, пар, стиснене повітря.

Потреба в електроенергії на дільниці визначається (кВт - год.):

(19)

де, N - установлена потужність усіх верстатів;

Кз - середній коефіцієнт завантаження;

Ко - коефіцієнт одночасності роботи устаткування (0,75);

Kм і Kд - коефіцієнти втрат у мережі (0,95), і в електродвигуні (0,9)

59616 кВт

Річна потреба в стисненому повітрі по дільниці визначається (:

(20)

де, Спн - кількість верстатів із пневмозажимомом;

кількість верстатів із обдувкою;

qпн - витрата стиснутого повітря на один верстат із пневматичним затиском (0,1).

qоб - витрата стиснутого повітря на один верстат із обдувкою(1).

=

Відображаємо склад і структуру ремонтного господарства та енергогосподарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема керування ремонтним та енергетичним господарством

РМЦ - ремонтно - технічний цех;

ВГМ - відділ головного механіка;

ВГЕ - відділ головного енергетика;

ЕЦ - енергетичний центр

Організація і керування інструментальним господарством

До складу інструментального господарства входять-відділ інструментального господарства (ВІГ), центральний інструментальний склад (ЦІС), інструментальний цех та інструментально-роздаточні (ІРК). Головною задачею інструментального господарства є забезпечення інструментом та оснасткою усіх виробничих підрозділів та робочих місць; контроль за правильною експлуатацією інструментів, оснастки, зменшення витрат на виготовлення, ремонт, закупівлю інструментів та пристосувань

Приводимо схему управління інструментальним господарством на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема управління інструментальним господарством

До складу інструментального господарства входять:

- Відділ інструкментального господарства (ВІГ)

- Центральний інструментальний склад (ЦІС)

- Інструментально - роздаточні кладові (ІРК)



1.9 Система керування якістю

В умовах глобалізації ринку проблема якості є актуальною для всіх країн, галузей, установ і організацій. Правильне управління на всіх рівнях полягає в забезпеченні належної якості продукції, оскільки лише продукція високої якості може бути конкурентоспроможною. Система управління якістю на підприємстві - це взаємопов'язаний комплекс заходів для встановлення, забезпечення і підтримання потрібного рівня якості продукції під час її розроблення, виробництва, експлуатації або споживання, здійснюваних шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що зумовлюють якість продукції.

Процес виробництва управління якістю полягає у контролі використовуваних для виготовлення виробів належної якості матеріалів, стану устаткування і технологічного оснащення, дотримання технологічної дисципліни.

На спроектованій дільниці впроваджуємо систему без дефективного виробництва, конкретні способи(чинники) підвищення якості та конкурентоспроможності всіх видів продукції:

Технічні:

- використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів,

- запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни,

- забезпечення належної технічної оснащеності виробництва,

- удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов.

Організаційні:

- запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління,

- удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції,

- розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями,

- Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції.

Економічні та соціальні:

- застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів,

- установлення прийнятих для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів,

- використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства,

- всебічна активатизація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.



2. Економічна частина

2.1 Визначення вартості основних матеріалів на деталь

Вартість матеріалу на деталь ____ визначаємо по формулі (грн):

(21)

та ціна матеріалу та відходів в грн. за 1 кг.

відповідно маса заготівки та маса деталі, у кг.

= 45

2.2 Керування матеріально-технічним постачанням дільниці

Система постачання дільниці матеріалами передбачає планування матеріального забезпечення, що вимагає від операційного менеджера знання:

- виробничого графіка,

- специфікації чи відомості використовуваних матеріалів,

- наявність матеріалів на складі,

- матеріали в заявках,

- час виготовлення.

На підприємствах застосовують два способи постачання виробництва:

- пасивний-одержання цехами матеріалів зі складу у міру потреби,

- активний-цетралізована доставка матеріалів зі складів у цехи.

На спроектованій дільниці застосуємо другий спосіб постачання. Активний спосіб постачання застосовується на підприємствах зі стабільною програмою, поточно-масовим і крупносерійним виробництвом. По цьому способу складами завчасно готуються матеріали для відправлення в цех, отже, краще завантажується внутрішньозаводський транспорт. Крім того, склад, виконуючи графік подачі матеріалів, примушує цех до своєчасного приймання матеріалів і таким чином сприяє ритмічному ходу виробництва. Графік подачі матеріалів складається цехом і передається у відділ матеріально-технічного постачання не пізніше 20-го числа кожного місяця. На підставі графіка заповнюється план-карта. Як правило, планування потреб у матеріалах проводиться за допомогою програмного забезпечення на комп'ютерах. Проводимо спрощену форму розрахунків потреби в матеріалах на виготовлення деталей.

Таблиця 2.1 Відомість використовуваних матеріалів на дільниці

Найменування матеріалів	Витрати матеріалів	Обсяг виробництва, шт.	Загальна потреба матеріалів, тон.
	одиниця виміру	норма витрат на одиницю
Сталь 40Х	кг	2,2	70000	154

2.3 Визначення річного фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати виробничих робітників складається з основної і додаткової заробітної плати. Фонд основної заробітної плати на дільниці розраховуємо для виробничих робітників по відрядним розцінкам приведеного випуску деталі та доплат у зв'язку з відступом від нормальних умов виробництва, за години нічної та вечірньої роботи (грн.)

(22)

5,07

де коефіцієнт, що враховує доплати - 1,15.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників враховує преміальні доплати; професійну майстерність, приймаємо 35% від основної (грн.):

; (23)



грн

Загальний фонд заробітної плати основних робочих дорівнюватиме (грн.):

(24)

=

Середньомісячна заробітна плата виробничих робочих:

(25)

де чисельність виробничих робочих на дільниці.

2.4 Визначення витрат на утримання і експлуатацію устаткування

Сума амортизаційних відрахувань розраховується по формулі(грн):

первісна вартість устаткування;

норма амортизаційних відрахувань (15%).

Витрати на силову електроенергію (грн):



де вартість 1 квт/години електроенергії.

Витрати на стиснене повітря (грн.):

де вартість стиснутого повітря;

річна витрата стиснутого повітря, .

Витрати на воду для виробничих потреб (грн.):

вартість 1 води, грн; річна витрата води на 1 верстат в 1 зміну (25 );

кількість верстатів; коефіціент завантаження; коефіціент змінності.

Вв=20

Витрати на поточний ремонт устаткування приймаємо у розмірі - 7% від їхньої первісної вартості (грн.):

первісна вартість устаткування;

а - витрати на ремонт (7%).

Знос інструментів і пристосувань, що швидко зношуються приймаємо за нормативом 850 грн. у рік на верстат (грн.):

(31)

Витрати на допоміжні матеріали приймаємо за нормативом 80 грн. на один верстат у рік (грн.).

; (32)

Сума розрахованих витрат складає кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Отриманні данні вносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

№ операції	Найменування статей витрат	Сума, грн.
1.	Амортизація устаткування і транспортних засобів	85803
2.	Витрати на силову електроенергію	77500
3.	Витрати на стиснене повітря	30108
4.	Витрати на воду для виробничих потреб	8280
5.	Витрати на поточний ремонт устаткування	40041
6.	Витрати на знос малоцінних інструментів і пристосувань, що швидко зношуються	10200
7.	Витрати на допоміжні матеріали	960
Разом		252891

Відсоток витрат на утримання і експлуатацію устаткування складає (%):

(33)

де, сума основної заробітної плати виробничих робітників.

сума основної заробітної плати виробничих робітників.

2.5 Визначення цехової собівартості деталі

Цехова собівартість визначається по залежності (грн.):

(34)

де М - матеріальні витрати; основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання обладнання; ЗВВ - загальновиробничі витрати.

Вартість матеріалів на одну деталь:

Беремо з даних розрахунку по формулі.

Основну заробітну плату на деталь визначаємо з даних розрахунку (грн):

= ; (35)

= ;

Додаткову заробітну плату на деталь визначаємо (грн.):

=

=

Відрахування на соціальне страхування розраховуємо по ставці податків на поточний період:



Вс.з.

Вс.з.

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) приймаємо в розмірі 80% від основної заробітної плати (грн):

ЗВВ = 0,8; (39)

ЗВВ = 0,8

Для розрахунку цехової собівартості складаємо калькуляцію:

Таблиця 3.2.3 Калькуляція цехової собівартості виготовлення деталі

№ пор.	Найменування статей	Умовні позначення, розрах.	Сума, грн.
1.	Основні матеріали за винятком відходів		94,76
2.	Основна зарплата виробничих робітників		5,83
3.	Додаткова зарплата виробничих робітників		2,04
4.	Відрахування на соц. заходи		7,87
5.	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування		3,61
6.	Загальновиробничі потреби	4,66
	Разом		118,77



3. Результативна частина

3.1 Визначення економічної ефективності заходів щодо нової техніки і технології

При здійсненні заходу НТП не змінюється у часі ціна і обсяг продукції, а також сума виплат з балансового прибутку. Ефективність заходу розраховуємо по зниженню собівартості:

(40)

де ,собівартість одиниці продукції за заводськими даними і за проектом.

Сумарний по роках розрахункового періоду економічний ефект складатиме(грн):

(41)

де вартісна оцінка результатів здійснення заходу НТП за розрахунковий період (; витрати на реалізацію заходів НТП при виробництві і використанні продукції):

(42)

де одноразові витрати при проведенні заходу вартість замінених основних фондів);

коефіціент приведення до розрахункового року (0,9 у перший рік використання).

40500

49000 - 40500 = 8500

3.2 Техніко-економічні показники дільниці

Таблиця 3.1 Основні показники дільниці

Найменування показників	Одиниця виміру	Величина показника
1.Річний приведений обсяг деталей	шт	70000
2. Випуск деталей	тис. грн	83140
3. Трудомісткість виробничої програми	н-год
4. Чисельність виробничих робітників	чол	20
5. Продуктивність праці на 1 люд.	н-год
6. Середній розряд основних робітників	-	4
7. Фонд заробітної плати виробничих робітників	грн
8. Середньомісячна заробітна плата	грн
9.Кількість устаткування	шт	12
10. Середнє завантаження устаткування	%	69
11. Собівартість одиниці виготовленого виробу	грн	118,77



Література

1. Господарський кодекс України - Харків, 2008 р.

2. Кодекс законів про працю - Харків, 2003 р.

3. Бойченко І.М., Хорів М.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. / І. М. Бойчук М. С, Хорів М.І., Хопчан. Навч.посібник - К..2002

4. Григурко І.О., Брендуля М.Ф., Доценко С. М Технологія машинобудування / І.О. Григурко М.Ф., Брендуля С.М., Доценко. Дипломне проектування.-Л. 2008

5. Проткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві. / Я.Д., Плоткін., О.К. Янушкевич - Л.1996

6. Прокропивний С.Ф. Економіка підприємства.\під.ред. проф. С.Ф. Покропивного - К.1995

7. Петрович Й.М. Захарчин Г.М. / Організація виробництва..\ Й.М. Петрович Г.М. Захарчин Підручник - Л 2005

8. Шваб Л.М. Економіка підприємства.\ Л.І. Шваб.Підручник.-К.2011

Размещено на Allbest.ru