Холодильна установка для охолодження харчових продуктів
Цикл холодильної машини та її схема. Холодильні агенти. Термодинамічні розрахунки компресора. Індикаторна потужність компресора. Розрахунок і вибір конденсаторів, параметрів переохолоджувача. Втрати тиску в системі подачі розсолу. Втрати тиску в системі.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.05.2014 |
Размер файла | 243,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Холодильна установка для охолодження харчових продуктів
Вступ
Холодильні установки удають собою комплекс машин і апаратів, які використовуються для зберігання харчових продуктів в умовах температур нижчих чим у навколишньому середовищі. Строк зберігання харчових продуктів при негативних температурах зростає в десятки разів.
В холодильних машинах, які використовуються в харчових виробництвах, застосовують усі види холодильних машин, але найбільш поширені парокомпресійні машини. Абсорбційні машини використовують при наявності вторинних енергетичних ресурсів у вигляді димових і відпрацьованих газів, факельних викидів газів, відпрацьованої пари та інших джерел.
Розрахунок холодильної установки складається із наступних стадій:
- розрахунки холодильного циклу;
- теплові розрахунки;
- розрахунок компресора;
- розрахунок і вибір конденсатора та випаровувача;
- вибір допоміжного обладнання.
1. Теоретичні основи процесу роботи холодильної машини
У зв'язку з відсутністю у більшості харчових виробництв вторинних енергоресурсів вибираємо парокомпресійну холодильну машину, схема якої приведена на малюнку 1.
Малюнок 1. Схема холодильної машини: 1 - Компресор; 2 - Конденсатор; 3 - Випаровував; 4 - Дросель; 5 - Сепаратор; 6 - Масловідділювач; 7 - Ресивер
Холодильна машина уявляє собою герметичний контур заповнений робочім тілом - холодоагентом (аміаком, фреоном і т. і.). Парокомпресійна холодильна машина включає основне холодильне обладнання (компресор - 1, конденсатор - 2, випаровувач - 3, дросель - 4) та допоміжні апарати (відділювачі рідини - 5, масловідділювач - 6, ресивер - 7, прилади автоматичного контролю, арматуру).
Пара із холодоагента випаровувача - 3 всмоктується компресором - 1 і нагнітається в конденсатор - 2, де зріджується (переходить у рідину), віддаючи тепло охолоджуючій воді (в домашніх побутових холодильниках оточуючому повітрі). Рідинний холодоагент через дросель - 4 входить у випаровувач - 3, де перетворюється у пару, сприймаючи тепло.
Потік пари, який виходить із випаровувача звичайно утримує краплини рідинного холодильного агента, попадання якого в щілину компресора утворює небезпеку аварійного режиму, особливо при пуску отепленого випаровувача та при різкому зростанні теплового навантаження.
Для попередження всмоктування вологої пари, на лінії між випаровувачем і компресором розташоване сепараційне улаштування - 5 (відділювач рідини). У потоці пари із компресора утримується значна кількість мастильного масла. Масляна плівка, яка попадає на поверхню теплообмінних апаратів, замітно погіршує інтенсивність теплообміну. В масловідділювачи - 6 більша частина масла затримується і по мірі накопичення повертається в картер компресора. Розташований нижче конденсатора лінійний ресивер є збірником конденсату та виконує функції зберігання поверхні теплообміну у незатопленому вигляді та утворення запасу робочого навантаження.
Дросель - 4 забезпечує зниження тиску та оптимальне заповнення випаровувача рідиною, звичайно на рівні верхнього ряду труб.
Випаровувач - 3 розташовується у холодильній камері, утворюючи знижену температуру харчових продуктів, за рахунок відбору тепла від них, яке витрачається на випаровування холодильного агента.
Для нагляду за показниками теплодинамічних процесів, які проходять в холодильній машині, їх зручно зображати в Т - S і Р - і діаграмі, де Р - тиск, і - ентальпія, Т - абсолютна температура, S - ентропія.
Малюнок 2. Цикл холодильної машини
Згідно схеми холодильної машини (мал. 1) теоретично цикл її в діаграмах Т - S і Р - і (мал. 2) наступний:
1` - 1 - відділення рідини в сепараторі при постійному тиску;
1 - 2 - адіабатне стиснення сухої пари в компресорі;
2 - 3 - ізобарне охолодження стиснутих та перегрітих парів у конденсаторі;
3 - 4 - ізобарна та ізотермічна конденсація рідкого холодильного агента 3 - 4 - ізобарна та ізотермічна конденсація рідкого холодильного агента у конденсаторі;
4 - 4` - ізобарне переохолодження рідкого холодильного агента у конденсаторі, або в окремому переохолоджувачу, до температури більш низької ніж температура конденсації (при тому ж самому тиску);
4` - 5 - ізоентальпійне дроселювання у регулюючому вентелі з падінням температури і тиску;
5 - 1 - ізотерма і ізобара випаровування (кипіння) холодильного агента в випаровувачі з підводом тепла охолоджуючого середовища.
1.1 Холодильні агенти
Холодильні агенти повинні бути нешкідливими для організму людини, не повинні викликати корозії металів у машині та трубах, не бути горючими та вибуховобезпечними, а також повинні мати приємні термодинамічні властивості: помірний тиск при температурах випаровування і конденсації, малий питомий об'єм парів та мала тепломісткість рідини, коефіцієнт теплопровідності та тепловіддача повинні бути високими, температура твердіння холодильного агента повинна бути, як можна нижча, а критична температура як можна вищою. Холодильні агенти повинні бути інертні по відношенню до мастил, мати малу в'язкість та помірну вартість.
В якості реальних холодильних агентів найбільш часто використовують аміак та фреони. Аміак використовується в компресорних машинах середньої та великої продуктивності для температур випаровування до -70?С. Робочий тиск в конденсаторі звичайно не перевищує 15 атм. У випаровувачі вакуум виникає тільки при температурах нижче -34?С. На мідь та її сплави аміак виявляє руйнуючу дію. Він відрізняється різким характерним запахом і дуже шкідливий для організму людини, якщо його склад у повітрі більш 0,1%. Кількість вологи в рідкому аміаку не повинна перевищувати 0,2%.
Фреони удають з себе органічні фтористохлористі з'єднання, які вперше були синтезовані у 1930 році та широко використовуємі по даний період в діапазоні температур кипіння від - 40?С до +40?С.
Переваги фреонів - нешкідливість, висока питома молекулярна вага, низькі температури твердіння, невисокі температура і тиск у кінці стиснення парів.
Недоліки фреонів - мала вагова холодопродуктивність, висока в'язкість низькі коефіцієнти тепловіддачі, трудність виявлення витків.
У таблиці 1 приведені термодинамічні властивості аміаку та фреону-22.
Таблиця 1
Найменування |
Хімічна формула |
Молекулярна вага |
Температура кипіння, ?С при 1 атм |
Критична температура ?С |
Критичний тиск, атм |
Температура твердіння, ?С |
|
Аміак |
NH3 |
17 |
- 38.4 |
+ 132.9 |
112.3 |
- 77.7 |
2. Розрахунок і конструювання холодильної установки
2.1 Теплові розрахунки
За допомогою таблиць насиченої та перегрітої пари для фреону - 22 визначені параметри в узлових крапках циклу холодильної машини (табл. 2).
Таблиця 2. Параметри вузлових крапок циклу
Робоче тіло |
t?C |
t0?С |
t1?С |
t2 ?C |
P атм |
і1кДж/г |
і2 кДж/кг |
і3 кДж/кг |
V м3/кг |
Дtпер град |
|
Аміак |
30 |
-15 |
-10 |
25 |
11,9 |
1678 |
1917 |
537 |
0.079 |
5 |
Термодинамічні розрахунки компресора.
Холодопродуктивність робочого тіла - q0 = i1 - i3= 1678 - 537 = 1141 кДж/кг
Кількість циркулюючого робочого тіла, кг/годину G = Q0/q0 = 120 / 1141 = 0,105 кг/с = 378,6 кг/год
Дійсний годинний об'єм, м3/годин Vq = G * V1 = 378,6*0,53 = 200,66 м3/год
Адіабатна робота, кДж/кг Lад = і2 - і1 = 1917-1678 = 239 кДж/кг
Адіабатна потужність, кВт Nад = G*Lад/3600 = 378,6 * 239/3600 = 25,13 кВт
Прийнята величина відносно мертвого простору компресора, % С = 6,0
Відношення тиску в прийнятому режимі роботи компресора,
у = P/Po = 11,9/2,41 = 4,94
Коефіцієнт об'ємних втрат і. Приймає втрати на всмоктуванні ДРо = 0,05 атм = 4900 Па, на нагнітанні Р = 0,1 атм = 9800 Па
і = (Ро - ДРо)/Ро - С [(Po+ДPo)/Pо - (Ро-ДРо) /Po] = (2,41-0,05)/2,41-0,06* *[(11,9+0,1)/2,41 - (2,41 - 0,05)/2,41] = 0,739
Коефіцієнт підігріву w = To/T
Коефіцієнт подачі = і * w
Об'єм, описаний поршнем компресора, м3/годину Vn = Vq/
Індикаторний ККД ?і = ?w + b*to
де коефіцієнт b = 0,001 - аміак
Індикаторна потужність, кВт Nі = Nад/?і
Потужність втрачаєма на тертя
Nтер = Рі тер * Vn/1000*3600 кВт,
де Рі тер = 0,6 * 105 Па = 0,6 атм експериментальне значення втрат тиску
Ефективна потужність, кВт Nе = Nі + Nтер
Приймаємо:
- середню швидкість руху, Сm, м/с
- число циліндрів, i, шт.
Діаметри циліндра, D = м,
де 1413 - коефіцієнт перерахунку
Прийнятий діаметр 65,6
Прийняте відношення = S/D
Хід поршня, S, мм; S =шD0
Число обертів вала компресора, об/хвил n=30*Cm/S
Об'єм, описуємий поршнем компресора
м3/годину Vn= (*D2/4) * S * n* і *60
Об'ємна холодопродуктивність, кДж/м3 qv = qo/V1
Теоретичний середній індикаторний тиск, атм Рі тер = qх/Ке
де 36,72 - коефіцієнт перерахунку кВт год в атм
Уточнення потужності електродвигуна
Індикаторна потужність компресора
Nі = Рі * Vn/36,72 = 6,47 *319/36,72= =56,02 кВт
Потужність на тертя, Nтер = Рі тер * Vn/36,72= 0,6 * 319/36,72 = 5,21 кВт
Ефективна потужність, Ne = Nі + Nтер= 56,02 + 5,21 = 61,23 кВт
По даним [5] вибираємо марку компресора: стор. 87 таб. 10
АУ - 150 П, n = 960 об/хв., Vn = 528 м3/год, Qo = 232600 кДж/год.
Вибір електродвигуна:
N, n, тип
електродвигун трьохфазний
4А 280S6У3
N = 75 кВт n = 985 об/хв
Розрахунок і вибір конденсаторів.
Сумісний тепловий потік в конденсаторі, кДж/год
Qк = Nі + Qo= 432000 + 30,05 * 3600 = 540180 кДж/год
Середня різниця температур у конденсаторі
сер = (Дtб - Дtм)/2,3* lg Дtб/Дtм= 4,7?С
Коефіцієнт теплопередачі у системі - вода - рідинний холодоагент
Ксер = 700-1000 вт/мІ*k =2500-3600 кДж/мІгодК=3500 кДж/мІгод*k
Поверхня конденсатора мІ
F = Qк/K * Дtср= 540180/3500 * 4,7 =32,83 мІ
Витрати охолоджуючої води на конденсацію; мі/год
Ww = QK/(Cw * (tw1 - tw2) • 1000) = 540180/4,19 * 4 *1000 = 32,23 мі/год
В якості конденсатора вибираємо [5, ст. 139,141]
Горизонтальний кожухотрубний конденсатор 40 КТГ
поверхня - 40 мІ діаметр - 600 мм
довжина - 4640 мм
штуцера: аміак - 100 мм вода - 25 мм
Розрахунок і вибір випаровувача
Сумісний тепловий потік через випаровувач,
Qвип = 1,1 * Qо= 432000*1,1=475200 кДж/год
1,1 - коефіцієнт, який враховує 10% втрати тепла в навколишнім середовищі
Середня різниця температур у випаровувачі, середня різниця температур
Qвип = (Дtб - Дtм)/2,3 * lg Дtб/Дtм
ДtБ = tx1 - to
Дtм = tx2 - to
tx1 = -5 0С - температура холодоносія (розчину хлористого кальцію) на вході у випаровувач;
to = -15 0С - температура кипіння холодоагента;
tx2 = -12 0С - температура холодоносія на виході із випаровувача;
ДtБ = -5 - (-15) = +10 0С
Дtм = -12 - (-15) = +3 0С
Qср = (10*3)/2,3 * lg (10/3) = 5,820С
Коефіцієнт теплопередачі кожухотрубчастих випаровувачів
кДж/м2годК
аміак - розсіл
900 - 1000
k = 950
Теплопередаюча поверхня випаровувача; м2
F = Qвип/(k * Qср) = 475200/950 * 5,82 = 85,9 м2
Кількість циркулюючого розсолу, кг/год
Gp = Qвип/Cp*(tp1 - tp2) = 475200/2,8*7=24245 кг/год
Ср = 2,8 кДж/кг * k
В якості випаровувача вибираємо:
Кожухотрубний аміачний
випаровував 90 - КТ
поверхня - 90 м2
діаметр - 800 мм; довжина - 4670 мм
штуцера:
аміачний - 150 мм
рідинний - 125 мм
Розрахунок і вибір параметрів переохолоджувача.
Навантаження на переохолоджувач визначимо по залежності [5.стр. 30]
Qпер = Т * ДS * G= 300 * 0,3 * 378,6 = 34074 кДж/год
T = Tcp = (25+3)/2+273 = 300 К
ДS = 4,5 - 4,2 = 0,3 кДж/кг К
Коефіцієнт теплопередачі переохолоджувачів [5.стр152]
k = 1600-2500 кДж/м2годК
Теплопередаюча поверхня
F = Qпереохол./(k * Qcp) = 34074/2500 * 4,5 = 3,02 м2
Qср = 30 - (-15) = 45 в аміачному 0С
Вибір переохолоджувача [5, ст. 150 - 153]
Теплообмінник фреоновий діаметр - 80 мм
Довжина - 640 мм
Витрати води на переохолоджувач
Wв=Qпер/Cв* b* (tв2 - tв1) =34074/4,19*1000*4=2,03 м3/год
tв2 - tв1 = 4 С
Рідинний фреон переохолоджується за рахунок пари, ідучої із випаровувача.
2.2 Гідравлічні розрахунки холодильної машини
Розрахунок і вибір параметрів насосів для перекачування води і розсолу.
Вхідні данні:
- діаметр трубо про воду для води dв=30 м;
- довжина lв=50 м;
- діаметр трубопроводу для розсолу dр= 20 мм;
- довжина lр = 100 м;
- витрати води Ww =32,23+2,02=34,25 м3/год (0,0095 л/с)
- витрати розсолу Gp =24245 кг/год
- густина розсолу = 1260 кг/год
Втрати тиску в системі подачі води
холодильний компресор термодинамічний переохолоджувач
ДР=сgЭ2/2g*(* l/d +? ок) = 1000*9,81*(5,2)2 /2 * 9,81*
*(0,03*50/0,03 + 10) = 0,45* 106 Па = 0,875*106Па=4,46 атм
V=37,13/0,785•0,062•3600=3,64 м/с;
де = 0,03, ? о = 10 - сумісний коефіцієнт місцевих втрат
Потужність насосу, кВт
N = PW/1000=9 * 105 * 37,13/1000*3600 =9.28 кВт
Потужність електродвигуна, кВт
Nдв = N/?= 9.28/0,836 = 11.1 кВт
Вибір насосу та електродвигуна [8, ст. 186; 7, ст. 16]
Насос 4К8 N = 18кВт
n = 2900 об/хв.
Електродвигун
4А 160 М243
N =18 кВт n = 2940 об/хв
Втрати тиску в системі подачі розсолу ДP =6.38 аті
N = ДP*G/=6,38*24245/1260*100*3600=3,4кВт
Вибираємо марку насоса та електродвигуна
Насос 4КМ8 N = 5 кВт
Ел. Двигун 4А 100L 243
N = 5 кВт n = 2900 об/хв.
2.3 Розрахунки на міцність
Визначення товщини стінки у тракті руху холодильних агентів
S = D * Рраб/2*[у] = 0,395 мм
D = 100 мм = 0.10 м - діаметр трубопроводу
Рраб - робочий тиск збитковий, P = 11,3 аті
[у] - допустима напруга на розрив, [у] = 138 мм/м2
Для створення більшої герметичності та надійності приймаємо товщину стінки S = 2 мм
2.4 Вибір холодильного агрегату
Розраховані параметри обладнання та вибрані окремі апарати холодильної машини при їх з'єднанні в агрегат, дадуть найкращі експлуатаційні показники роботи машини. Однак на практиці дуже рідко використовувачі холодильної техніки займаються питаннями виготовлення та монтажу холодильних машин Більш доцільно закуповувати холодильні машини у вигляді випускаємих готових холодильних агрегатів. В цьому випадку строки монтажу і вводу в експлуатацію скоротяться в декілька разів. Однак при цьому завжди виникають проблеми відповідності показників роботи агрегату проектним даним. Виробляємі компресорні агрегати по багатьом основним показникам, проведених конструкторсько-технологічних розрахунків, можуть забезпечити їх у промисловому виробництві
Вхідні параметри для вибору холодильного агрегату
1 |
2 |
|
Теплова потужність, Q0 Потужність електродвигуна, компресора, кВт Показники холодильного циклу, t0; 0 С tк; 0С Частота обертів електродвигуна компресора, об/хв. (об/с) |
432000кДж/год (120 кВт) 32 - 15 + 30 855 |
Параметри вибраного компресорного агрегату
Марка вибраного компресорного агрегату |
AУ - 200 - 2 - 2 компресорний агрегат R22 |
|
Основні параметри експлуатації холодильного агрегату t0; 0 С tк; 0 С Qo, кВт (тис. кДж/год) Потужність двигуна Марка компресора Частота обертів, об/хв., (об/с) Витрати охолоджуючої води (в компресорі) Габарити |
- 15 + 25 175 (150) 75 П - 110 1482 м (24.7) 2 м3/год 2278 x 1095 x 1370 |
|
Місто креслень компресорних агрегатів |
[6, стор. 101] |
3. Основи експлуатації холодильних установок
Завдання експлуатації холодильних установок - створення і підтримка нормативних температурно-режимів вологості в охолоджуваних приміщеннях або забезпечення заданих технологічних процесів виробництва при мінімальних витратах на виробництво холоду і за умови безпечної та надійної роботи обладнанні
У завдання технічної експлуатації холодильної установки входить її обслуговування - пуск, зупинка, регулювання режиму роботи, який характеризується температурами кипіння, конденсації переохолодження всмоктування і нагнітання підтримка заданого температурного режиму в охолоджуваних об'єктах, подача у виробничі цехи, усунення несправностей у роботі, проведення дрібного поточного ремонту обладнання, а також ведення обліку роботи холодильної установки.
Неполадки в роботі холодильної установки
Важливу роль у цьому відіграє підготовка обслуговуючого персоналу здатного керувати сучасним автоматизованим холодильним устаткуванням.
Обслуговуючий персонал холодильної установки повинен мати відповідну кваліфікацію і добре знати устаткування і правила його експлуатації.
В компресорному цеху холодильного підприємства вивішують інструкції, які визначають права, обов'язки механіка, машиніста, помічника машиніста, електрика, механіка з автоматики, а також виробничі інструкції з обслуговування всієї установки в цілому окремих її агрегатів і елементів. Виробничі інструкції повинні містити короткий опис агрегату або елемента установки і схему його приєднання до магістральних трубопроводах порядок його обслуговування при автоматичному і ручному управлінні як при нормальному режимі так і при відхиленні від нього послідовність виконання операцій при пуску і зупинки заходи безпеки при обслуговуванні та ремонтін заходи які слід приймати при аварійному перебуваючи, зокрема при прориві робочого тіла в місцях порушення герметичності; порядок ремонту, огляду і перевірки устаткування.
У діючі інструкції слід своєчасно вносити зміни, пов'язані з удосконаленням н автоматизацією обладнання, а також зі зміною правил безпеки. У процесі експлуатації можуть виникати різні неполадки в результаті неправильного обслуговування, несправності компресора, апаратів, приладів охолодження, а також зміни зовнішніх умов. Ці неполадки порушують нормальну роботу установки і викликають відхилення від оптимального режиму.
Висновок
Проведені розрахунки обладнання холодильної установки холодопродуктивністю 120 кВт. Для підвищення економічності холодильної машини передбачена установка переохолоджувача холодильного агента. Вибраний холодильний компресійний агрегат в цілому відповідає розрахунковим показникам.
Список літератури
1. Розенфельд Л.М., Ткачов А.Г., Гуревич Е.С. Примеры и расчёты холодильных машин и аппаратов. - М.: Госиздательство торговой литературы, 1960. - 238 с.
2. Лебедев П.Д. Теплообменные, сушильне и холодильне установки. - М.: Энергия 1972. -320 с.
3. Дытнерский Ю.И. Основне процессы и аппараты химической технологи / Пособие по проектированию. - М. Химия, 1983. - 272 с.
4. Комаров Н.С. Справочник холодильника. - К.: Гостехиздат., 1953. - 396 с.
5. Кондрашова Н.Г., Лашутина Н.Г. Холодильно - компресорные машины и установки. - М.: В.Ш., 1973. - 384 с.
6. Быков А.В. (ред.). Холодильне машины / Справ очник. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 223 с.
7. Длоучкий В.В. (ред.). Ленинград: Машиностроение, 1982. - 383 с.
8. Башта Т.М. и др. Гидравлика, гидравлические машины и гидроприводы. - М.: Машиностроение, 1982. 423 с.
9. Бромлей М.Ф. Гидравлические машины и холодильные установки. М., 1971 Доссат Р. Основы холодильной техники. М., 1984 Промышленная теплоэнергетика и теплотехника. М., 1991
10. Чумак И.П. и др. Холодильные установки. - К., г. Москва, 1981 г. - 316 -318 с.
Подобные документы
Порівняння основних систем відводу теплоти. Тепловий розрахунок холодильної машини. Обчислення параметрів насосів для перекачування води і розсолу. Вибір конденсатора, переохолоджувача та параметрів компресорного агрегату. Переваги аміаку як холодоагенту.
курсовая работа [353,4 K], добавлен 10.02.2013Теоретичні основи процесу роботи холодильної машини. Спосіб дії парової компресійної машини. Уточнення потужності компресора та електродвигуна. Опис схеми холодильної установки. Термодинамічні розрахунки компресора. Конструювання холодильної установки.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.12.2011Розрахунки турбокомпресора та компресора: обґрунтування вибору та параметрів роботи прилада. Визначення показників вхідного пристрою, обертового прямуючого апарата, робочого колеса компресора, лопаточного та безлопаточного дифузора, збірного равлика.
курсовая работа [126,2 K], добавлен 06.01.2011Проект компресійної аміачної холодильної установки для фруктосховища. Розробка технологічної схеми установки, розрахунок основного холодильного устаткування і підбір допоміжного обладнання. Розрахунок компресора, вентиляторної градирні, теплоізоляції.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 15.02.2012Вибір робочої рідини. Швидкість переміщення поршня. Потужність гідроприводу. Вибір тиску робочої рідини. Подача насосної станції. Частота обертання вала насоса. Розрахунок гідроциліндра, гідророзподільника та трубопроводів. Розрахунок втрат тиску.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 31.01.2014Обчислення основних параметрів авіаційного двигуна турбогвинтового типу. Розрахунок і узгодження параметрів компресора і турбіни, на підставі яких будуть визначаться діаметри ступенів турбіни і компресора. Обчислення площі основних прохідних перерізів.
курсовая работа [123,6 K], добавлен 03.12.2010Принципова схема об’ємного гідропривода поступального руху. Розрахунок і вибір параметрів гідроустаткування. Вибір гідро розподільника, дроселя, фільтра. Гідравлічний розрахунок системи привода. Параметри насоса, гідроклапана тиску і потужності.
курсовая работа [89,1 K], добавлен 21.03.2009Оптимізація лопатки компресора по газодинамічним показникам і показникам міцності, з використанням односторонньої передачі даних. Розрахунок граничних умов. Вибір матеріалу - титанового сплаву. Розрахунок газодинаміки робочого колеса в програмі ANSYS CFX.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 24.03.2013Вибір номінального тиску із ряду встановлених стандартних значень. Аналіз функцій робочої рідини. Розрахунок діаметра гідроциліндра. Вибір насоса та розподільника. Способи визначення трубопроводів, втрат тиску у гідролініях, потужності гідроприводу.
контрольная работа [77,1 K], добавлен 12.01.2011Залежність пружності дисоціації від температури для карбонату. Розрахунок рівноважного тиску кисню в системі метал-оксид металу методом ентропії. Термодинамічні характеристики міцності сульфідів. Відновлення оксидів металів газоподібними відновлювачами.
курсовая работа [144,9 K], добавлен 23.07.2013