Проект реконструкції котла для переводу його на новий вид палива
Основні технічні характеристики котла ТП-230. Об’єми продуктів згорання палива. Характеристика продуктів згорання у газоходах парогенератора. Ентальпія об’єму повітря та продуктів згорання. Розрахунок теплового балансу парогенератора та витрати палива.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.04.2013 |
Размер файла | 366,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Таблиця 1. Основні технічні характеристики котла ТП-230
Таблиця 2. Характеристика використовуваного палива
Таблиця 3. Теоретичний об'єм повітря необхідного для спалювання 1кг(1м3) палива, та технічні об'єми продуктів згорання палива
Таблиця 4. Характеристика продуктів згорання у газоходах парогенератора
Таблиця 5. Ентальпія теоретичного об'єму повітря та продуктів згорання палива, кДж/кг(кДж/м3)
Таблиця 6. Ентальпія продуктів згорання у газоходах, кДж/кг
Таблиця 7. Розрахунок теплового балансу парогенератора та витрати палива
Таблиця 8. Розрахунок конструктивних характеристик топки
Таблиця 9. Розрахунок повної площі поверхні стін топки Fст та площі промінесприймаючої поверхні топки На
Таблиця 10. Повірений розрахунок теплообміну у топці
Таблиця 11. Повірений розрахунок фестона
Таблиця 12. Конструктивні розміри та характеристики перегрівача
Таблиця 13. Повірений розрахунок другого ступеня перегрівача
Таблиця 14. Конструктивний розрахунок першого ступеня перегрівача
Таблиця 15. Конструктивні розміри та характеристики економайзера
Таблиця 16. Конструктивні розміри та характеристики повітрепідігрівача
Таблиця 17. Повірений розрахунок другого ступеня економайзера
Таблиця 18. Повірений розрахунок першого ступеня повітрепідігрівача
Таблиця 19. Повірений розрахунок другого ступеня повітрепідігрівача
Таблиця 20. Конструктивний розрахунок першого ступеня економайзера
Таблиця 21. Розрахунок невязки теплового балансу парогенератора
Висновки
Література
Вступ
Котельні установки являють собою агрегати, які допомагають перетворити хімічну енергію палива в потенціальну та кінетичну енергію пари. Потім ця енергія у турбінах перетворюється у механічну енергію, а механічна - у електричну.
Котел ТП-230 двобарабанний, вертикально - водотрубний з дійсною циркуляцією, призначений для виробки пари високого тиску.
Котел - агрегат має П - подібну компоновку та складається з топочної камери (висхідний газохід) та конвективної шахти (опускний газохід), з'єднаними між собою поворотним газоходом.
Розрахункові параметри котла:
- Паровиробничість - 63,89кг/с;
- Тиск перегрітої пари у головній паровій засувки - 10Мпа;
- Тиск пари у барабані - 10,5Мпа;
- Температура перегрітої пари - 510
- Температура живильної води - 215
Цей котлоагрегат може бути віднесений до групи уніфікованих котлів, конструкція яких при спалювання різних за своєю якістю палив відмінюється лише, порівняно незначними змінами поверхні нагріву пароперегрівача та водяного економайзера, у той час коли всі інші елементи котла залишаються однаковими.
Виконуючи курсовий проект за дисципліною «Котельні установки промислових підприємств», я набуваю навички проектування котла та окремих його елементів при реконструкції у зв'язку з переводом його на новий вид палива, а також навички користування нормативними та проектними матеріалами, ГОСТами,довідниками і т.д.
Таблиця 1. Основні технічні характеристики котла ТП - 230
Найменування |
Одиниці виміру |
Значення |
|
Паровиробничість |
кг/с |
63,89 |
|
Тиск перегрітої пари |
Мпа |
9,81 |
|
Температура перегрітої пари |
. |
510 |
|
Температура перегрітої води |
. |
215 |
|
Температура холодного повітря |
. |
20 |
|
Розрахункове паливо: -тверде |
--- |
АШ |
Таблиця 2. Теоретичний об'єм повітря,необхідного для спалювання 1кг (1м3) палива, та теоретичні об'єми продуктів згорання палива
Тверде паливо |
||
6 |
||
4,75 |
||
1,20 |
||
0,34 |
Таблиця 3. Характеристика продуктів згорання в газоходах парогенератора
Таблиця 4. Ентальпія теоретичного об'єму повітря та продуктів згорання палива, кДж/кг(кДж/м3)
Таблиця 5. Ентальпія продуктів згорання в газоходах, кДж/кг.
. |
Ділянки газового тракту |
|||||||||||||||||
Топка |
II ступеня перегрівача |
I ступеня ерегрівача |
II ступеня економайзера |
II ступеня повітрепідігрівача |
I сткпеня економайзера |
I ступеня повітрепідігрівача |
||||||||||||
= 1,27 |
= 1,29 |
=1,32 |
=1,36 |
=1,39 |
= 1,43 |
=1,48 |
||||||||||||
І |
І |
І |
І |
І |
І |
І |
||||||||||||
100 |
1107 |
984 |
18 |
1560 |
1594 |
|||||||||||||
200 |
2242 |
1983 |
37 |
3015 |
1568 |
3094 |
1608 |
3154 |
1639 |
|||||||||
300 |
3411 |
3005 |
57 |
4493 |
1578 |
4583 |
1609 |
4703 |
1650 |
4793 |
1681 |
|||||||
400 |
4616 |
4041 |
78 |
5909 |
1567 |
6070 |
1608 |
6192 |
1639 |
6353 |
1681 |
6475 |
||||||
500 |
5850 |
5078 |
100 |
7323 |
1581 |
7475 |
1615 |
7678 |
1659 |
7831 |
1692 |
8034 |
1737 |
|||||
600 |
7110 |
6189 |
122 |
8904 |
1620 |
9090 |
1653 |
9337 |
1697 |
9523 |
1731 |
9771 |
||||||
700 |
8407 |
7300 |
144 |
10524 |
1657 |
10743 |
1691 |
11035 |
1736 |
11254 |
||||||||
800 |
9737 |
8426 |
167 |
12012 |
1662 |
12181 |
1685 |
12434 |
1719 |
12771 |
1764 |
|||||||
900 |
11096 |
9552 |
190 |
13675 |
1619 |
13866 |
1714 |
14152 |
1748 |
14534 |
||||||||
1000 |
12474 |
10707 |
214 |
15365 |
1704 |
15579 |
1728 |
15907 |
||||||||||
1100 |
13858 |
11893 |
238 |
17069 |
1702 |
17307 |
||||||||||||
1200 |
15246 |
13056 |
262 |
18771 |
1784 |
|||||||||||||
1300 |
16668 |
14398 |
296 |
20555 |
1745 |
|||||||||||||
1400 |
18121 |
15479 |
342 |
22300 |
1745 |
|||||||||||||
1500 |
19538 |
16695 |
382 |
24045 |
1806 |
|||||||||||||
1600 |
21013 |
17917 |
398 |
25851 |
1796 |
|||||||||||||
1700 |
22481 |
19133 |
449 |
27647 |
1805 |
|||||||||||||
1800 |
23958 |
20348 |
475 |
29452 |
1832 |
|||||||||||||
1900 |
25452 |
21601 |
519 |
31284 |
1818 |
|||||||||||||
2000 |
26934 |
22848 |
546 |
33102 |
1856 |
|||||||||||||
2100 |
28437 |
24151 |
574 |
34958 |
1828 |
|||||||||||||
2200 |
29943 |
25344 |
600 |
36786 |
Таблиця 6. Розрахунок теплового балансу парогенератора та витрати палива
Величини |
Одиниці вимірювання |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Потрібна теплота палива |
(0, |
кДж/кг |
28225 |
||
Втрати теплоти від хімічної неповноти згорання палива |
За таблицею 4-3 (див.Частухін) |
% |
0,5 |
||
Втрати теплоти від механічної неповноти згорання палива |
За таблицею 2.1. - 2.2. (див.Частухін) |
6 |
|||
Температура відхідних газів |
За завданням |
. |
150 |
||
Ентальпія відхідних газів |
За І-таблицею |
кДж/кг |
2500 |
||
Температура повітря у котельні |
За вибором |
. |
20 |
||
Ентальпія повітря у котельні |
За І-таблицею |
кДж/кг |
290,8 |
||
Втрата теплоти з відхідними газами |
(- |
% |
6,9 |
||
Втрати теплоти від зовнішнього охолодження |
На малюнку 3-1 (див. Частухін) |
% |
1,35 |
||
Сума теплових втрат |
?q |
% |
14,8 |
||
ККД парогенератора |
100-?q |
% |
85,2 |
||
Коефіцієнт збереження теплоти |
ц |
--- |
0,984 |
||
Паровиробничість агрегату |
D |
За завданням |
. |
63,89 |
|
Тиск пари у барабані |
За завданням |
Мпа |
10,79 |
||
Температура перегрітого пару |
За завданням |
510 |
|||
Температура живильної води |
За завданням |
215 |
|||
Питома ентальпія перегрітої пари |
За таблицею VI-8 (див. Частухін) |
3402 |
|||
Питома ентальпія живильної води |
За таблицею VI-8 (див. Частухін) |
900,85 |
|||
Значення продувки |
р |
За вибором |
% |
3 |
|
Питома ентальпія кип'ячої води |
За таблицею VI-7 (див. Частухін) |
1446,8 |
|||
Корисно використана теплота у агрегаті |
D( D(+ |
Вт |
160844,8 |
||
Повне використане паливо |
В |
кг/с |
6,69 |
||
Розрахунок розрахункового палива |
В(100-)/100 |
кг/с |
6,28 |
Топка
Топочна камера призначена для факельного спалювання антрациту марки АШ.
Топочна камера оздоблена п'ятьма пиловугільними горілками типу ГУП-Л тепловиробничістю 47,6МВт кожна з вбудованими в них газовими горілками з центральною роздачею газу. Під горілками розташовано 4 мазутних форсунки. Передні форсунки нерухомі з водяним охолодженням та дистанційним керуванням з теплового щита котла, задні нормально видвинуті форсунки.
Топка котла може бути пристосована до спалювання будь-якого виду палива. Для худого вугілля та АШ на бокових стінках топки встановлюють по три круглі горілки.
Всі стіни топки, стеля та холодна шлакова воронка закриті гладко трубними екранами з труб діаметром 766 мм, з кроком для спалювання АШ 95 мм та для спалювання фрезерного торфу та інших палив 90мм, ошинованими та покритими спеціальною хромітовою масою від дна до відмітки 13,3м, а труби заднього екрану - до відмітки 13,8м. Топочна камера котлоагрегатів ТП - 230 виконана з холодною воронкою та твердим шлаковидаленням .
У нижній частині топочна камера має підвісне дно з охолоджуючою леткою. Під леткою встановлено скребковий транспортер неперервного шлаковидалення, ванна якого нормально заповнена водою. Дякуючи наявності спеціального гідро затвору практично виключені присоси холодного повітря через стрічку у топочну камеру котла.
При роз положенні горілок трикутником з вершиною до низу, з наявністю запального поясу, підвісного дна, виключень присосу холодного повітря через стрічку та через обшивку топки (особливо у нижній її частині) при налагодженому режимі горіння забезпечується видалення шлаку з топки у рідкому виді.
Таблиця 7. Повірений розрахунок теплообміну в топці
Величини |
Одиниці вимірювання |
значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Сумарна площа промінесприймаючої поверхні |
Нл |
За конструктивними розмірами |
м2 |
693,2 |
|
Площа промінесприймаючої поверхні відкритих екранів |
Нл.откр |
За конструктивними розмірами |
м2 |
555,8 |
|
Площа промінесприймаючої поверхні закритих екранів |
Нл.закр |
За конструктивними розмірами |
м2 |
137,42 |
|
Повна площа стін топочної камери |
Fст |
За конструктивними розмірами |
м2 |
758 |
|
Коефіцієнт теплової ефективності промінесприймаючої поверхні |
Шср |
(жоткрНл.откр+ жзакрНл.закр)/Fст |
-- |
0,366 |
|
Ефективна товщина випромінюючого слою полумґя |
s |
3,6Vт/ Fст |
м |
5,747 |
|
Повна висота топки |
Hт |
За конструктивними розмірами |
м |
16,8 |
|
Висота розміщення горілок |
hг |
За конструктивними розмірами |
м |
2,3 |
|
Відносний рівень розміщення горілок |
xт |
hг/ Hт |
-- |
0,137 |
|
Параметр враховуючий характер розподілу температури у топці |
M |
0,56 - 0,5 xт |
-- |
0,492 |
|
Коефіцієнт надлишку повітря на виході з топки |
бт |
За завданням |
-- |
1,27 |
|
Присос повітря у топці |
т |
За завданням |
-- |
0,1 |
|
Присос повітря у системі пилеприготування |
плу |
За таблицею 2-1 |
-- |
0,1 |
|
Температура гарячого повітря |
tг.в. |
За попереднім вибором |
350 |
||
Ентальпія гарячого повітря |
I0г.в. |
За І-таблицею |
кДж/кг |
3523 |
|
Ентальпія присосів повітря |
I0прс |
За І-таблицею |
кДж/кг |
290,8 |
|
Кількість теплоти, що вноситься в топку повітрям |
Qв |
(бт-т-плу) I0г.в.+ (т+плу) I0прс |
кДж/кг |
3827,77 |
|
Корисне тепловиділення у топці1860 |
Qт |
[100-q3-q4-q6шл)/ (100-q4)]+Qв - Qв.вн |
кДж/кг |
31902,6 |
|
Адіабатична температура горіння |
а |
За І-таблицею |
1934 |
||
Температура газів на виході з топки |
тґґ |
За попереднім вибором |
1090 |
||
Ентальпія газів на виході з топки |
Iтґґ |
За І-таблицею |
кДж/кг |
16898,6 |
|
Середня сумарна теплоємність продуктів згорання |
VCср |
(Qт- Iтґґ)/(в-тґґ) |
кДж/кг |
17,773 |
|
Обґємна доля : -водяних парів -триатомних газів |
rН2О |
0,079 |
|||
rRO2 |
0,133 |
||||
Сумарна обґємна доля триатомних газів: |
rn |
rН2О+ rRO2 |
0,211 |
||
Добуток |
рrn s |
рrn s |
м*МПа |
0,122 |
|
Коефіцієнт послаблення променів: |
|||||
-Триатомними газами |
kг |
За мал..5-5 або за формулою(5-26) |
1/м*МПа |
3,6 |
|
-Золовими частинами |
kзл |
За мал..5-6 або за формулою(5-27) |
1/м*МПа |
0,0691 |
|
-Частинами коксу |
kкокс |
За параграфом 5-2 |
1/м*МПа |
10 |
|
Безрозмірні параметри |
x1 |
За параграфом 5-2 |
1 |
||
x2 |
За параграфом 5-2 |
0,1 |
|||
Коефіцієнт послаблення променів топочного середовища |
k |
kг rn+ kзлел+ kкокс x1 x2 |
1/м*МПа |
3,25 |
|
Сумарна сила поглинання топочного обґєму |
kps |
kps |
1,9 |
||
Ступінь чорноти факела |
aф |
1-е-kps |
0,85 |
||
Ступінь чорноти топки |
aт |
За мал. 5-3 або по формулі (5-20) |
0,94 |
||
Теплова нагрузка стін топки |
qF |
ВрQт/ Fст |
кВт/м2 |
264,5 |
|
Температура газів на виході з топки |
. |
За мал..5-8 або по формулі (5-3) |
1095,83 |
||
Ентальпія газів на виході з топки |
Iтґґ |
За І-таблицею або І- діаграмою |
кДж/кг |
16998 |
|
Спільне тепло сприйняття топки |
. |
ц(Qт- Iтґґ) |
кДж/кг |
14672,3 |
|
Середня питома теплова нагрузка промінесприймаючої поверхні топки |
Вр/Нл |
кВт/м2 |
133,0 |
Циркуляційна система
Котел має два барабани:
а) основний (великий, нижній) барабан діаметром 130087мм, у який надходить живильна вода з економайзера та з якого виходять водоспускні труби, що живлять фронтовий, задній та боковий екрани та відбувається остаточна сепарація вологи та пари;
б) передвмикаючий (малий, верхній, розподільний) барабан 90067мм, у який відводиться вся пароводяна суміш з екранів для грубого розділення пари та води.
Основна перевага двобарабанної системи у порівнянні з однобарабанною вбачається у тому, що подальшому проходженні пара через два барабана з нього краще можна видалити вологу. У роздільний барабан, що знаходиться вище рівня води у основному барабані, надходить пароводяна суміш з екранів. У основний барабан вода надходить по нижньому пучку перепускних труб. Рівень води підтримується біля осі основного барабану.
Вибір відстані між осями барабанів (по висоті) 1100мм визначається гідравлічним опором у з'єднуючих трубах.
Верхній роздільний барабан висить на шарнірних підвісках, нижній(основний) барабан котла встановлений на двох опорах. Кожна опора барабану складається зі стальної конструкції, що переміщується на роликах по подушці, привареній до балок каркасу котла.
В усіх котлах, у тому числі і в барабанних, завад передбачає наявність рівня води лише у одному барабані, що має, по можливості великий діаметр.
Для котлів, що працюють на металургійних заводах, виготовляють допоміжні горілки для спалювання газоподібного палива. Інколи передбачається підсос з топки гарячих газів на сушку палива або скидання частини запиленого повітря,крім горілок і т.д. Для всього цього потребується відповідне розведення у сторони екранних труб.
На котлі застосовано метод штучного розподілення сольових концентрацій у котловій воді «Ступеневе випаровування» .
Даний метод полягає у тому,що у водяному об'ємі парового котла створюють зони з різноманітною концентрацією солі у котловій воді: у частині котла, звідки ведеться продувка, підтримується висока концентрація солі у воді, а у частині котла, звідки у пароперегрівач виходить велика частина пари, утворюють понижену концентрацію, що практично піниться та не дає унесу солі.
У котлі застосована двоступінчата схема випаровування, солоний відсік утворений з середньої частини бокових екранів, що займає 2/3 їх поверхні нагріву .
Живильна вода вводиться у живильний відсік, що розміщується у середній частині основного барабану. По краям барабану симетрично розміщені два солоних відсіки, що живляться водою з чистої відсіки через особливі отвори у роздільних переборках.
Неперервна продувка виробляється лише з солоних відсіків, де концентрація розчинених у воді солей у декілька разів більша, ніж у чистому відсіку.
Двоступінчате випаровування пари дозволяє у декілька разів скоротити втрати з неперервної продувки.
Пароосушуючі пристрої у роздільному барабані виконані так, що пароводяній суміші надається обертальний рух навколо поздовжньої вісі барабану. Для цього по всій довжині роздільного барабану встановлені відбійні щітки (щітковий сепараційний пристрій конструкції ЦКТИ), якими вода відкидається до стінок, а потім стікає до низу, а пара з відносно малим змістом води піднімається до верхньої частини барабану.
З роздільного барабану вода та пара окремо відправляються у основний барабан двома потоками: по верхнім 84 пароперепускними трубами та по нижнім 132 водоперепускним трубам.
Через верхні перепускні труби проходить пароводяна суміш, причому головна небезпека при вводі її у барабан вище рівня води заключається у можливості розпилення вологи при ударі по рівню.
Для запобігання такого удару встановлюються спеціальні відбійні щітки як у місці виходу пароводяної суміші з перепускних труб у паровий простір барабану, так і на рівні дзеркала випаровування.
Щитки розташовані нахилено по відношенню до напрямку руху струї: при ударі по ним розбризкування майже не відбувається, а сепарація вологи забезпечується малою швидкістю підйому пари у нижньому барабані. Частина вологи осідає на поверхню води, інша частина облягає на металевих щітках а потім крупними краплинами осідає до низу.
Додатковий щиток захищає вихід пари у пароперегрівач від потрапляння випадкових відбризків.
У паро промивних пристроях котла ТП - 230 живильна вода подається на дирчаті щити, а пара уверх до через отвори у щитах, а потім піднімається у шарах води. Проходячи над щитами, вода зливається у відкриті зверху коробки, а пара, піднімаючись, конечно висушується у жалюзійних сепараторах та розміщених над ними дирчатих листках.
Екранні поверхні нагріву розділені на 18 незалежних контури циркуляції. Так, кожний фронтовий та задній екрани розділені на 5 незалежних контури, кожний з бокових екранів розділений на 4 контури.
Середні циркуляційні контури бокових екранів включені у солоний відсік ступінчатого випаровування, крайні контури бокових екранів, а також фронтовий та задній екрани включені у чистий відсік роздільного(попереднього) барабану.
Фестон
Верхня частина заднього екрану утворює фестон, між трубами яких проходять вихідні гази з топки димові гази. Труби фестону розведені у 4 ряди з шахматним розміщенням труб. Велика відстань між трубами фестона й малий нахил їх до вертикалі краще запобігають їх від шлакування. Верхня кромка обігріву труб фестона розміщена нижче нижнього рівня води у барабані, що запобігає можливість появи у фестоні вільного рівня води при розпалюванні котлоагрегата. У верхній частині фестону для підвищення газової щільності перекриття труби зближені між собою. У нижній частині фестону розміщені лючки для рочного розшлоковування.
Таблиця 8. Повірений розрахунок фестону
Величини |
Одиниці вимірювання |
значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Повна площа поверхні нагріву |
Н |
За конструктивними розмірами |
м2 |
164 |
|
Площа поверхні труб бокових екранів |
Ндоп |
За конструктивними розмірами |
м2 |
16,4 |
|
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
76 |
|
Крок труб: |
|||||
поперечний |
S1 |
За конструктивними розмірами |
310 |
||
повздовжній |
S2 |
За конструктивними розмірами |
360 |
||
Відносний крок труб: |
|||||
поперечний |
S1/ d |
За конструктивними розмірами |
4,1 |
||
повздовжній |
S2/ d |
hг/ Hт |
4,7 |
||
Кількість рядів труб за ходом газів |
z2 |
За конструктивними розмірами |
шт |
4 |
|
Кількість труб у ряді |
z1 |
шт |
26 |
||
Розміри перерізу газоходу впоперек руху газів |
А |
За висотою |
м |
4,635 |
|
В |
За шириною |
м |
9,8 |
||
Площа живого перерізу для проходу газів |
F |
АВ- z1 d l |
м2 |
36,3 |
|
Ефективна площа випромінюючого слою |
s |
0,9[4s1s2ld2)-1]d |
м |
1,62 |
|
Температура газів перед фестоном |
. |
З розрахунку топки |
1095,83 |
||
Ентальпія газів перед фестоном |
Іґ |
З розрахунку топки |
кДж/кг |
16998 |
|
Температура газів за фестоном |
ґ |
За вибором |
1026 |
||
Ентальпія газів за фестоном |
Іґґ |
За І-таблицею |
кДж/кг |
15808 |
|
Кількість теплоти, віддане фестону |
Qг |
ц(Іґ- Іґґ) |
кДж/кг |
1171,4 |
|
Температура кипіння за тиском у барабані |
tкип |
За таблицею VІ-7 |
317,3 |
||
Середня температура газу |
ср |
0,5(+ґ)+ |
1060,9 |
||
Середній температурний напір |
ср- tкип |
743,6 |
|||
Середня швидкість газів |
ВрVг(ср+273)/(F273) |
м/с |
8,50 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією |
бк |
За малюнком 6-5 |
кВт/м2К |
60 |
|
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів |
рrn s |
рrn s |
м*МПа |
0,034 |
|
Коефіцієнт послаблення променів: |
|||||
- Триатомними газами |
kг |
За мал..5-5 або за формулою(5-26) |
1/м*МПа |
7,4 |
|
- Золовими частинами |
kзл |
За мал..5-6 або за формулою(5-27) |
1/м*МПа |
0,07 |
|
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку |
kps |
(kг rn+ kзлзл)ps |
- |
0,5 |
|
Степінь чорноти випромінюючого середовища |
а |
1-е- kps |
- |
0,391 |
|
Температура забрудненої стінки трубки |
tст |
tкип+ |
397,3 |
||
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінювання |
бн |
За мал.. 6-12 |
Вт/м2К |
320 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання |
бл |
бл= бна |
Вт/м2К |
125,2 |
|
Коефіцієнт використання поверхні нагріву |
ж |
За параграфом 6-2 |
-- |
1 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
ж(бк+бл) |
Вт/м2К |
180,0 |
|
Вихідний коефіцієнт забруднення |
?0 |
мал..6-1 |
м2К/Вт |
0,0038 |
|
Поправка на діаметр |
Сd |
мал..6-1 |
-- |
2,00 |
|
Коефіцієнт забруднення |
? |
?=?0 Сd Сфр+? |
м2К/Вт |
0,0126 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
б1/(1+? б1) |
Вт/м2К |
55,1 |
|
Тепло сприйняття фестона за р-ням тепловіддачі |
Qф |
kНt/(Вр103) |
КДж/кг |
1068,8 |
|
Теплосприйняття настінних труб |
Qдоп |
kНдоп t/(Вр103) |
КДж/кг |
106,9 |
|
Сумарне тепло сприйняття газоходу фестону |
Qт |
Qдоп+ Qф |
КДж/кг |
1175,7 |
|
Розходження розрахункового теплосприйняття |
Qт |
(Qт- Qг)100/ Qт |
% |
0,364 |
Пароперегрівач
Насичена пара з основного барабану по 24 - м трубам діаметром 766мм надходить у пароохолоджувач поверхневого типу.
Пароохолоджувач являє собою трубчатий теплообмінник, у якому охолодження пари відбувається живильною водою. Частина пари при цьому конденсується з цим, щоб знову випаровуватися у змієвики пароперегрівача. Підігріта вода повертається у живильну магістраль до водяного економайзера. Регулювання кінцевої температури пари відбувається за рахунок змінення кількості води, що протікає через пароохолоджувач. Підвід води у пароохолоджувач здійснюється з живильних ліній котла.
Вся утворена у котлі пара завжди повність проходить між змієвиками пароохолоджувача, подача живильної води може регулюватися та при необхідності відключатися. Однак повне закриття вентилів з обох сторін пароохолоджувача неприпустимо, бо тоді вода у трубах що залишилася згодом нагрівається до температури пари з відповідним підвищенням тиску з водяної сторони.
Великою перевагою поверхневих паро охолоджувачів є те,що їх ефективність збільшується за мірою зниження температури живильної води, коли відбуваються деяке підвищення температури перегрітої пари. У ці періоди пароохолоджувач знімає велику кількість тепла внаслідок збільшення температурного напору у його поверхні нагріву.
Насичена пара з колекторів пароохолоджувача надходить у другий за ходом газів (або першу за ходом пари) пакет змієвиків, де перегрівається до температури 360 - 420 .
паливо котел парогенератор тепловий
Таблиця 9. Конструктивні розміри і характеристики перегрівала
Величина |
Одиниці вимірювання |
Ступінь |
||||
Найменування |
Позн. |
Спосіб визначення |
І |
ІІ |
||
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
38 |
42 |
|
Кількість в ряді (впоперек газоходу) |
z1 |
За конструктивними розмірами |
шт |
102 |
104 |
|
Кількість рядів труб (по ходу газів) |
z2 |
За конструктивними розмірами |
шт |
8 |
10 |
|
Середній крок труб: |
||||||
Поперечний |
s1 |
За конструктивними розмірами |
- |
100 |
100 |
|
повздовжній |
s2 |
За конструктивними розмірами |
- |
176,6 |
172 |
|
Розміщення труб в пучці |
-- |
За конструктивними розмірами |
-- |
Коридорне |
Коридорне |
|
Характер омивання |
- |
За конструктивними розмірами |
- |
Поперечне |
Поперечне |
|
Середня довжина змієвика |
l |
За конструктивними розмірами |
м |
3,7 |
5,6 |
|
Сумарна довжина труб |
? l |
За конструктивними розмірами |
м |
3019 |
5824 |
|
Повна площа поверхні |
Н |
pdl |
м2 |
620 |
780 |
|
Площа живого розрізу на вході |
Fґ |
аґbґ - lґzld |
м2 |
19,96 |
38,6 |
|
Площа живого розрізу на виході |
Fґґ |
аґґbґґ - lґґzld |
м2 |
38,2 |
28,54 |
|
Середня площа живого розрізу газоходу |
Fср |
2 Fґ Fґґ/( Fґ +Fґґ) |
м2 |
26,2 |
32,8 |
|
Кількість паралельно включених змієвиків |
m |
За конструктивними розмірами |
шт |
204 |
204 |
|
Діаметр труб |
dвн |
За конструктивними розмірами |
мм |
29 |
32 |
|
Площа живого розрізу для проходження пари |
f |
pd2внm/4 |
м2 |
0,135 |
0,164 |
Таблиця 10. Повірений розрахунок другого ступеню перегрівача
Величина |
Одиниці виміру |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
42 |
|
Діаметр труб |
dвн |
За конструктивними розмірами |
мм |
32 |
|
Площа поверхні нагріву |
Н |
За конструктивними розмірами |
м2 |
780 |
|
Температура пари на виході зі ступеня |
tґґ |
За завданням |
510 |
||
Температура пари на вході в ступінь |
tґ |
За попереднім вибором |
392 |
||
Тиск пари: |
|||||
На виході зі ступеня |
Рґґ |
За завданням |
МПа |
9,81 |
|
На вході до ступеня |
Рґ |
За вибором |
МПа |
10,2 |
|
Питома ентальпія пари: |
|||||
На виході зі ступеня |
За таблицею VІ-8 |
кДж/кг |
3402 |
||
На вході в ступень |
За таблицею VІ-8 |
кДж/кг |
3071 |
||
Сумарне тепло сприйняття ступені |
Q |
D()/Bp |
кДж/кг |
3365,063 |
|
Середня питома теплова нагрузка промінесприймаючих поверхонь |
З розрахунку топки |
кВт/м2 |
133,02 |
||
Коефіцієнти теплового розподілення навантаження: |
|||||
По висоті |
?в |
За малюнком 5-9 |
- |
1,2 |
|
Між стінами |
?ст |
За таблицею 5-7 |
- |
1,0 |
|
Питоме променисте тепло сприймання вихідного вікна топки |
л |
?в ?ст |
кВт/м2 |
159,62 |
|
Кутовий коефіцієнт фестона |
хф |
За малюнком 5-1 |
- |
0,95 |
|
Площа поперечного перерізу газоходу перед степенем |
аґbґ |
м2 |
62,6 |
||
Променеве тепло сприйняття ступені |
Qл |
л(1- хф)/Вр |
кДж/кг |
79,5 |
|
Конвективне тепло сприйняття ступені |
Qк |
Q- Qл |
кДж/кг |
3285,6 |
|
Температура газів перед ступенем |
З розрахунку фестона |
1026 |
|||
Ентальпія газів на вході в ступень |
Іґ |
З розрахунку фестона |
кДж/кг |
15808 |
|
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґґ |
Іґ- Qк/ц+І0прс |
кДж/кг |
12470,4 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За таблицею І |
817,2 |
|||
Середня температура газів ступені |
0,5() |
921,6 |
|||
Середня швидкість газів у ступені |
г |
ВрVг(273+ Fср |
м/с |
8,54 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією |
бк |
За малюнком 6-5(6) (бк= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
53 |
|
Середня температура пари |
tср |
0,5(tґ+tґґ) |
451 |
||
Обґєм пари за середньої температури |
Vп |
За таблицею VІ-8 |
м3/кг |
0,029 |
|
Середня швидкість пари |
п |
D Vп/ f |
м/с |
11,3 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до пари |
б2 |
За малюнком 6-8 (б2=Са бн) |
Вт/м2К |
2015 |
|
Товщина випромінюючого слою |
s |
(0,9(4 s1 s2/d2-1) d |
v |
0,43 |
|
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів |
prns |
prns |
мМПа |
0,009 |
|
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами |
kг |
За мал.5-5 або формулі (5-26) |
1/мМПа |
16,3 |
|
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами |
kзл |
За мал.5-5 або формулі (5-27) |
1/мМПа |
0,08 |
|
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку |
k ps |
(kгrn+ kзлзл) ps |
- |
0,22 |
|
Ступінь чорноти випромінюючого середовища |
а |
1-е- kps |
- |
0,19 |
|
Вихідний коефіцієнт забруднення |
?0 |
мал..6-1 |
м2К/Вт |
0,0028 |
|
Поправка на діаметр |
Сd |
мал..6-1 |
-- |
1,20 |
|
Коефіцієнт забруднення |
? |
?=?0 Сd Сфр+? |
м2К/Вт |
0,00836 |
|
Температура забрудненої стінки труби |
tст |
tср+( ?+1/ б2)* ВрQ103/Н |
706,4 |
||
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням |
бн |
За мал.6-12 |
Вт/м2К |
300 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням |
бл |
За мал.6-11 (бл= бн а) |
Вт/м2К |
58,3 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
ж(бк+ бл) |
Вт/м2К |
108,0 |
|
Коефіцієнт теплової ефективності |
Ш |
За табл.. 6-2 |
- |
0,55 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
Ш б1 б2/( б1+ б2) |
Вт/м2К |
56,378 |
Таблиця 11. Конструктивний розрахунок першого ступеня перегрівала
Величина |
Одиниці виміру |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
38 |
|
Діаметр труб |
dвн |
За конструктивними розмірами |
мм |
29 |
|
Параметри пари на вході у ступень: - тиск - температура - зміст пари |
рґ tґ х |
рґ= рб tґ= tнас за вибором |
10,79 317,3 0,98 |
||
Питома ентальпія: - кипґячої води - сухої нас.пари |
іґ іґґ |
За таблицею VІ-7 За таблицею VІ-7 |
1446,5 2708 |
||
Питома температура пари на вході у ступень |
хіґґ+(1-х) іґ |
2682,77 |
|||
Параметри пари на виході зі ступеня: - тиск - температура - питома ентальпія |
рґ tґґ |
З розрахунку ІІ ступеня перегрівача |
10,2 392 3071 |
||
Тепло сприйняття пароохолоджувача |
по |
За вибором |
60 |
||
Тепло сприйняття ступеня |
Q |
D()/Bp |
кДж/кг |
4557 |
|
Ентальпія газів на вході в ступень |
Іґ |
З розрахунку ІІ ступеня перегрівача |
кДж/кг |
12470,4 |
|
Температура газів перед ступенем |
З розрахунку ІІ ступеня перегрівача |
817,2 |
|||
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґґ |
Іґ- Q/ц+І0прс |
кДж/кг |
7841,36 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За таблицею І |
522,7 |
|||
Середня температура газів ступені |
0,5() |
669,95 |
|||
Середня швидкість газів у ступені |
г |
ВрVг(273+ Fср |
м/с |
8,63 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією |
бк |
За малюнком 6-5(6) (бк= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
115 |
|
Середня температура пари |
tср |
0,5(tґ+tґґ) |
335 |
||
Обґєм пари за середньої температури |
Vп |
За таблицею VІ-8 |
м3/кг |
0,022 |
|
Середня швидкість пари |
п |
D Vп/ f |
м/с |
10,4 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до пари |
б2 |
За малюнком 6-8 (б2=Са бн) |
Вт/м2К |
1350 |
|
Ефективна товщина випромінюючого слою |
s |
(0,9(4 s1 s2/d2-1) d |
м |
0,50 |
|
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів |
prns |
prns |
мМПа |
0,0102 |
|
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами |
kг |
За мал.5-5 або формулі (5-26) |
1/мМПа |
17,8 |
|
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами |
kзл |
За мал.5-5 або формулі (5-27) |
1/мМПа |
0,088 |
|
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку |
k ps |
(kгrn+ kзлзл) ps |
- |
0,27 |
|
Ступінь чорноти випромінюючого середовища |
а |
За мал.5-4 |
- |
0,24 |
|
Вихідний коефіцієнт забруднення |
?0 |
мал..6-1 |
м2К/Вт |
0,0030 |
|
Поправка на діаметр |
Сd |
мал..6-1 |
-- |
1,20 |
|
Коефіцієнт забруднення |
? |
?=?0 Сd Сфр+? |
м2К/Вт |
0,0086 |
|
Температура забрудненої стінки труби |
tст |
tср+( ?+1/ б2)* ВрQ103/Н |
786 |
||
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням |
бн |
За мал.6-12 |
Вт/м2К |
560 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням |
бл |
За мал.6-11 (бл= бн а) |
Вт/м2К |
134 |
|
Температура у обґємі камери перед ступенем |
к |
З розрахунку ІІ ступеня перегрівача |
817,2 |
||
Коефіцієнт |
А |
За параграфом 6-2 |
- |
0,4 |
|
Глибина за ходом газів: -Ступеня(пучка) -обґєм перед ступенем |
lп lоб |
За конструктивними розмірами |
м м |
1,2 0,5 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання з розрахунком випромінювання газового потоку |
бл[1+A(Tk/1000)0,25 (lоб/lп)0,07] |
Вт/м2К |
185,1 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
ж(бк+ бл) |
Вт/м2К |
300,1 |
|
Коефіцієнт теплової ефективності |
Ш |
За табл.. 6-2 |
- |
0,55 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
Ш б1 б2/( б1+ б2) |
Вт/м2К |
135,0 |
Повітрепідігрівач
У конвективній частині котла встановлено двоступінчатий трубчатий підігрівач двоходовий.
Перша ступінь повітрепідігрівача (за ходом повітря) розміщена у газоході нижче першого ступеня водяного економайзера. Друга ступінь повітрепідігрівача розміщена у газоході між першим та другим степенем водяного економайзера.
ТКЗ приймає для повітрепідігрівача труби діаметром 511,5мм.
В усіх конструкціях котлів ТКЗ труби повітрепідігрівача встановлені вертикально. Гази проходять всередині труб, а повітря двигається у горизонтальному напрямку й омиває труби ззовні.
Вся зовнішня поверхня повітрепідігрівача й повітреходи гарячого повітря повинна мати теплову ізоляцію. Практика освоєння котлів ТП - 230 показала,що тимчасова відсутність ізоляції приводило до зниження температури повітряного дуття приміром на 40.
У всіх повітрепідігрівачів ТКЗ труби встановлюють у шахматному порядку. Температура повітря у повітрепідігрівачі нагрівається з 30 до 400.
Зниження тиску пари у пароперегрівачі і у головній порозапорній задвижці складає майже 10ат при нормальному навантаженні котла.
Після другого ступеня пароперегрівача пара надходить у парозбірні колектори (діаметр 32540мм), звідки по 8-м трубам діаметром 1089мм відводиться у парозбірну камеру.
З останньої пара надходить у головний паропровід, а при розпалюванні у розпалювальний паропривід та лінію продувки пароперегрівача.
Водяний економайзер
Водяний економайзер гладко трубний, змієвиковий, двоступінчатий, кип'ячого типу, складається з двох труб(лівої та правої).
Перша ступінь водяного економайзера за ходом води розміщена у газоході котла між першою та другою ступенями повітрепідігрівача та складається з 248=96 змієвиків діаметром 384,5 мм, з'єднаних двома нижніми та двома верхніми колекторами. Розміщення змієвиків - шахматне. Змієвики й колектори виготовлені з сталі марки Ст.20.
З верхніх колекторів першого ступеня по 28=16 трубам вода направляється у другу ступінь економайзера, розміщену в газоході котла вище повітрепідігрівача другого ступеня.
Друга ступінь економайзера складається з 254=108 труб діаметром 384,5 мм,двох вхідних та двох вихідних колекторів. Розміщення змієвиків - шахматне. З вихідних колекторів водяного економайзера другого ступеня вода по 24=8 трубам діаметром 1089мм, відводиться в основний барабан (чистий відсік). Для запобігання температурних перекосів по воді, колектори водяного економайзера першого та другого ступеня з'єднані між собою перехресними водо перепускними трубами.
Таблиця 12. Конструктивні розміри та характеристика економайзера
Найменування |
Позначення |
Одиниці вимірювання |
Ступінь |
||
І |
ІІ |
||||
Діаметр труб: Зовнішній Внутрішній |
d dвн |
мм |
38 29 |
38 29 |
|
Розміщення труб: |
-- |
-- |
шахматне |
шахматне |
|
Кількість труб у горизонтальному ряді |
z1 |
шт |
58 |
30 |
|
Кількість горизонтальних рядів труб |
z2 |
шт |
24 |
28 |
|
Середній крок труб: |
|||||
Поперечний |
s1 |
мм |
80 |
67 |
|
повздовжній |
s2 |
мм |
225 |
90 |
|
Відносний крок труб: |
|||||
Поперечний |
s1/ d |
- |
2,11 |
1,76 |
|
Повздовжній |
s2/ d |
- |
5,92 |
2,37 |
|
Площа поверхні нагріву |
Н |
м2 |
1680 |
910 |
|
Розміри перерізу газоходу |
А |
м |
3 |
3 |
|
Впоперек руху газів |
В |
м |
10 |
10 |
|
Площа живого розрізу для проходу газів |
F |
м2 |
7,96 |
18,6 |
|
Кількість паралельно увімкнутих труб (за водою) |
z |
шт |
1392 |
840 |
|
Площа живого розрізу для проходження води |
f |
м2 |
0,9189 |
0,5545 |
Таблиця 13. Конструктивні розміри та характеристики повітрепідігрівача
Величина |
Ступінь |
||||
Найменування |
Позначення |
Одиниці вимірювання |
|||
І |
ІІ |
||||
Діаметр труб: Зовнішній Внутрішній |
d dвн |
мм мм |
51 48 |
51 48 |
|
Довжина труб |
L |
м |
5 |
5,8 |
|
Розміщення труб: |
-- |
-- |
шахматне |
шахматне |
|
Кількість ходів по повітрю |
n |
шт |
2 |
2 |
|
Кількість труб у ряді впоперек руху повітря |
z1 |
шт |
100 |
110 |
|
Кількість рядів труб вздовж руху повітря |
z2 |
шт |
28 |
30 |
|
Крок труб: |
|||||
Поперечний(впоперек потоку повітря) |
s1 |
мм |
92 |
84 |
|
Повздовжній(вздовж потоку повітря) |
s2 |
мм |
115 |
100 |
|
Відносний крок труб: |
|||||
Поперечний |
s1/ d |
- |
1,8 |
1,65 |
|
Повздовжній |
s2/ d |
- |
2,25 |
1,96 |
|
Кількість паралельно увімкнутих труб (за водою) |
z0 |
шт |
2800 |
3300 |
|
Площа живого розрізу для проходу газів |
F |
м2 |
5,06 |
5,97 |
|
Ширина розрізу повітряного каналу |
В |
м |
10 |
10 |
|
Середня висота повітряного каналу |
h |
м |
5 |
58 |
|
Площа живого перерізу для проходження повітря |
Fв |
м2 |
50 |
58 |
|
Площа поверхні нагріву |
Н |
м2 |
8080 |
6060 |
Таблиця 14. Повірений розрахунок ІІ ступеня економайзера
Величина |
Одиниці виміру |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Площа поверхні нагріву |
Н |
За конструктивними розмірами |
м2 |
910 |
|
Площа живого перерізу для проходження газів |
Fг |
За конструктивними розмірами |
м2 |
18,6 |
|
Площа живого перерізу для проходження газів |
f |
За конструктивними розмірами |
м2 |
0,55 |
|
Температура газів на вході у ступінь |
За конструктивними розмірами |
522,7 |
|||
Ентальпія газів на вході у ступень |
Іґ |
За конструктивними розмірами |
кДж/кг |
7841,4 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За таблицею І |
400 |
|||
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґґ |
За І таблицею |
кДж/кг |
6070 |
|
Тепло сприйняття ступеня(теплота віддана газами) |
Qт |
ц(Іґ-Іґґ+б) |
кДж/кг |
1755,2 |
|
Питома ентальпія води на виході зі ступеня |
іґґ |
іп+іпо-Вр(+Qк+Qпо)/D |
кДж/кг |
1132,1 |
|
Температура пари на виході зі ступеня |
tґґ |
За таблицею VІ-6 |
270 |
||
Питома ентальпія води на вході у ступень |
іґ |
іґґ-QтВр/ Dек |
кДж/кг |
964,53 |
|
Температура пари на вході в ступінь |
tґ |
За таблицею VІ-6 |
230 |
||
Середня температура води |
t |
0,5(tґ+tґґ) |
250 |
||
Середній питомий обґєм води |
Vср |
За таблицею VІ-6 |
м3/с |
0,0011 |
|
швидкість води в трубах |
Dек Vср/ f |
м/с |
0,1305 |
||
Середня температура газів |
0,5(qґ+qґґ) |
461,35 |
|||
Середня швидкість газів |
г |
ВрVг(273+ f |
м/с |
9,7 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією |
бк |
За малюнком 6-5(6) (бк= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
85,4 |
|
Товщина випромінюючого слою |
s |
0,9(4 s1 s2/d2-1) d |
м |
0,1477 |
|
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів |
prns |
prns |
мМПа |
0,0029 |
|
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами |
kг |
За мал.5-5 або формулі (5-26) |
1/мМПа |
46,118 |
|
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами |
kзл |
За мал.5-5 або формулі (5-27) |
1/мМПа |
0,1951 |
|
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку |
k ps |
(kгrn+ kзлзл) ps |
- |
0,1941 |
|
Ступінь чорноти газів |
а |
За малюнком 5-4 |
- |
0,1764 |
|
Температура забрудненої стінки труби |
tст |
tср+ |
310 |
||
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням |
бн |
За мал.6-12 |
Вт/м2К |
230 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням |
бл |
За мал.6-11 (бл= бн а) |
Вт/м2К |
40,57 |
|
Температура у обґємі камери перед ступенем |
З розрахунку перегрівача |
522,7 |
|||
Коефіцієнт |
А |
За параграфом 6-2 |
- |
0,4 |
|
Глибина за ходом газів: |
|||||
-ступеню |
lп |
За конструктивними розмірами |
м |
2,5 |
|
-обґєма перед ступенем |
lоб |
За конструктивними розмірами |
м |
3,2 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання з урахуванням газового обґєму перед ступенем |
бл{1+A(Tk10-3)0,25(lоб/ lп)0,07} |
Вт/м2К |
56,167 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
ж(бк+ бл) |
Вт/м2К |
141,57 |
|
Вихідний коефіцієнт забруднення |
?0 |
мал..6-1 |
м2К/Вт |
0,0050 |
|
Поправка на діаметр |
Сd |
мал..6-1 |
-- |
1,20 |
|
Коефіцієнт забруднення |
? |
За формулою 6-8 |
м2К/Вт |
0,01 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
б1 /( 1+ ? б2) |
Вт/м2К |
58,604 |
Таблиця 15. Повірений розрахунок першого ступеня повітрепідігрівача
Величина |
Одиниці вимірювання |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
5,1 |
|
Товщина стінок труб |
s |
За конструктивними розмірами |
мм |
1,5 |
|
Відносний крок труб: |
|||||
-поперечний |
s1/d |
За конструктивними розмірами |
-- |
1,804 |
|
-повздовжній |
S2/d |
За конструктивними розмірами |
-- |
2,254 |
|
Кількість рядів труб |
z2 |
За конструктивними розмірами |
шт |
28 |
|
Кількість ходів по повітрю |
n |
За конструктивними розмірами |
-- |
2 |
|
Площа живого перерізу для проходження газів |
Fr |
За конструктивними розмірами |
м2 |
5,06 |
|
Площа живого перерізу для проходження повітря |
Fct |
За конструктивними розмірами |
м2 |
50 |
|
Площа поверхні нагріву |
H |
За конструктивними розмірами |
м2 |
8080 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За таблицею (ух) |
150 |
|||
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґґ |
За І таблицею |
кДж/кг |
2500 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
tґ |
За завданням |
20 |
||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря |
За І таблицею |
кДж/кг |
291 |
||
Температура повітря на виході зі ступеня |
tґґ |
За вибором |
180 |
||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря на виході зі ступеня |
І0ґ |
За І таблицею |
кДж/кг |
1783,2 |
|
Відношення |
бг-т-плу-ІІ |
- |
1,10 |
||
Тепло сприйняття ступеня |
Q |
(+1/2)( І0ґ- |
кДж/кг |
1664,031 |
|
Середня температура повітря у ступені |
t |
0,5(tґ+tґґ) |
100 |
||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря при середній температурі |
За І таблицею |
кДж/кг |
984 |
||
Ентальпія газів на вході у ступінь |
Іґ |
Іґґ-+Q/ц |
кДж/кг |
4160,866 |
|
Температура газів на вході у ступінь |
За І таблицею |
261,4 |
|||
Середня температура газів |
ср |
0,5( |
205,7 |
||
Середня швидкість газів |
г |
ВрVг(273+ ср)/ 273 Fr |
м/с |
25,0 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
За мал. 6-7 б1 = бнСІ Сф |
Вт/м2К |
55 |
|
Середня швидкість повітря |
в |
ВрV0 (+ Fr |
1,4 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря |
б2 |
За малюнком 6-5(6) (б2= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
30,5 |
|
Коефіцієнт використання поверхні нагріву |
жпв |
За таблицею 6-3 |
- |
0,8 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
жпв б1 б2/( б1+ б2) |
Вт/м2К |
15,696 |
Таблиця 16. Повірений розрахунок другого ступеня повітрепідігрівача
Величина |
Одиниці вимірювання |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Діаметр труб |
d |
За конструктивними розмірами |
мм |
51 |
|
Товщина стінок труб |
s |
За конструктивними розмірами |
мм |
1,5 |
|
Відносний крок труб: |
|||||
-поперечний |
s1/d |
За конструктивними розмірами |
-- |
1,65 |
|
-повздовжній |
S2/d |
За конструктивними розмірами |
-- |
1,96 |
|
Кількість рядів труб |
z |
За конструктивними розмірами |
шт |
30 |
|
Кількість ходів по повітрю |
n |
За конструктивними розмірами |
-- |
2 |
|
Площа живого перерізу для проходження газів |
Fr |
За конструктивними розмірами |
м2 |
5,97 |
|
Площа живого перерізу для проходження повітря |
Fв |
За конструктивними розмірами |
м2 |
58 |
|
Площа поверхні нагріву |
H |
За конструктивними розмірами |
м2 |
6060 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За конструктивними розмірами |
400 |
|||
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґ |
За конструктивними розмірами |
кДж/кг |
6070 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
tґґ |
За вибором |
340 |
||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря |
За І таблицею |
кДж/кг |
3419,4 |
||
Температура повітря на виході зі ступеня |
бт-т-плу |
1,07 |
|||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря на виході зі ступеня |
tґ |
З розрахунку І ступеня повітрепідігрівача |
180 |
||
Відношення |
За І таблицею |
кДж/кг |
1783 |
||
Тепло сприйняття ступеня |
Q |
(+/2) ( |
кДж/кг |
1775,3 |
|
Середня температура повітря у ступені |
t |
0,5(tґ+tґґ) |
260 |
||
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря при середній температурі |
За І таблицею |
кДж/кг |
2596,2 |
||
Ентальпія газів на вході у ступінь |
Іґґ |
Іґ-+Q/ц |
кДж/кг |
4344 |
|
Температура газів на вході у ступінь |
ґ |
За І таблицею |
285 |
||
Середня температура газів |
0,5( |
342,5 |
|||
Середня швидкість газів |
г |
ВрVг(273+ )/273 Fr |
м/с |
26,0 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
бг |
За мал. 6-7 б1 = бнСІ Сф |
Вт/м2К |
75 |
|
Середня швидкість повітря |
в |
{ВрV0 (+ Fr}/(273+t) |
1,7 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря |
б2 |
За малюнком 6-5(6) (б2= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
51 |
|
Коефіцієнт використання поверхні нагріву |
жпв |
За таблицею 6-3 |
- |
0,8 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
жпв б1 б2/( б1+ б2) |
Вт/м2К |
24,3 |
|
Різність температур між середовищами: |
|||||
- найбільше |
б |
105 |
|||
- найменше |
м |
. |
60 |
||
Температурний напір при протитечії |
пр |
(б-м)/ [2,3lg{б/м}] |
81 |
Таблиця 17. Конструктивний розрахунок першого ступеня економайзера
Величина |
Одиниці вимірювання |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Площа живого перерізу для проходження газів |
Fr |
За конструктивними розмірами |
м2 |
7,96 |
|
Площа живого перерізу для проходження води |
f |
За конструктивними розмірами |
м2 |
0,918 |
|
Температура газів на вході у ступінь |
З розрахунку перегрівача |
285 |
|||
Ентальпія газів на вході у ступінь |
Іґ |
З розрахунку перегрівача |
кДж/кг |
4344 |
|
Температура газів на виході зі ступеня |
За вибором |
261,4 |
|||
Ентальпія газів на виході зі ступеня |
Іґґ |
За І таблицею |
кДж/кг |
4160,87 |
|
Тепло сприйняття ступеня |
Qг |
ц(Іґ- Іґґ+) |
кДж/кг |
192,213 |
|
Розход води у економайзері |
Dek |
D(1+p/100) |
кг/с |
65,81 |
|
Питома ентальпія води на вході у ступінь |
iґ |
іпв +по D/Dек |
кДж/кг |
959,1 |
|
Температура води на вході у ступень |
tґ |
За таблицею VІ-6 |
229 |
||
Питома ентальпія води на виході зі ступеня |
iґґ |
iґ+Qт/ Dek |
кДж/кг |
977,6 |
|
Температура води на виході із ступеня |
tґґ |
За таблицею VІ-6 |
233,3 |
||
Середня температура води |
tср |
0,5(tґ+tґґ) |
231,15 |
||
Середній питомий обґєм води |
Vср |
За таблицею VІ-6 |
м3/с |
0,0011 |
|
Швидкість води в трубах |
Dek Vср/ f |
м/с |
0,078 |
||
Середня температура газів |
0,5( |
273,2 |
|||
Середня швидкість газів |
г |
ВрVг(273+ )/273 f |
м/с |
23,9 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією |
бк |
За малюнком 6-5(6) (бк= бнСz Сs Сф) |
Вт/м2К |
205 |
|
Температура забрудненої стінки труби |
tст |
tср+ |
256,15 |
||
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки |
б1 |
ж бк |
Вт/м2К |
205 |
|
Поправка до коефіцієнта забруднення |
За таблицею 6-1 |
м2К/Вт |
0,0058 |
||
Поправка на діаметр |
Сd |
Мал.6-1 |
1,2 |
||
Коефіцієнт забруднення |
? |
За ф-лою 6-8 |
м2К/Вт |
0,0098 |
|
Коефіцієнт тепловіддачі |
k |
б1/( 1+ ?б1) |
Вт/м2К |
72,2645 |
Таблиця 18. Розрахунок неваязки теплового балансу парогенератора
Величина |
Одиниці вимірювання |
Значення |
|||
Найменування |
Позначення |
Спосіб визначення |
|||
Розрахункова температура гарячого газу |
tг.в |
З розрахунку повітрепідігрівача |
340 |
||
Ентальпія гарячого повітря при розрахунковій температурі |
З розрахунку повітрепідігрівача |
кДж/кг |
3419 |
||
Кількість теплоти що вноситься у топку |
Qв |
(бт--плу)+ (т+плу) |
кДж/кг |
3717 |
|
Корисне тепловиділення у топці |
Qт |
(100-q3-q4-q6шл)/ (100- q4)+ Qв |
кДж/кг |
31792 |
|
Променеве тепло сприйняття у топці |
Qтл |
(Qт-)ц |
кДж/кг |
14563 |
|
Розрахункова невазка теплового балансу |
(+ Qек) (1- q4/100) |
кДж/кг |
-9,26 |
||
Нев'язка |
--- |
100/ |
% |
-0,033 |
Висновок
У ході курсової роботи я провела тепловий розрахунок двобарабанного, вертикально - водотрубного котла ТП - 230 з дійсною циркуляцією, призначеного для вироблення пари високого тиску.
Були розраховані температури димових газів на різних ділянках газоходів котла. Були визначені температури нагріву води в I-й і в II-й ступенях економайзера та температура нагріву повітря у I-й та у II-й ступенях повітрепідігрівача. Також були розрахована необхідна поверхня нагріву першого ступеня пароперегрівача Н=715,5м2 та необхідна площа поверхні нагріву першого ступеня економайзера Н=404,3м2.
Особливістю розрахунку котла ТП - 230 являється те,що у повіреному розрахунку теплообміну у топці для того,щоб температура газів перед фестоном була менша 1100 (температура плавкості золи) для запобігання налипання золи на труби фестона, необхідно уменшити висоту розміщення горілок у топці на 2 метри , т.е. hг=2,3м.
Також було розраховано,що вода з другого ступеня економайзера виходить з температурою t=270, чого недостатньо, т.к. за завданням вода повинна надходити до барабану з t=317,3. Це свідчить про те,що внаслідок недогріву води необхідно збільшити площу поверхні другого ступеня економайзера.
У кінці розрахунку була складена зведена таблиця результатів розрахунків у якій є всі середні швидкості газів та теплоносія, температури газів та теплоносіїв.
Розрахункова нев'язка теплового балансу рівна 0,033%, що менше допустимого, значить розрахунок виконаний правильно.
Література
1. Тепловий розрахунок промислових парогенераторів: Учбовий посібник для ВУЗів/під редакцією В.И. Частухіна. - Київ :Вища школа. Головне видавництво,1980р.-184с.
2. Сидельніковський А.Н., Юрнев В.Н. Парогенератори промислових підприємств. М., Енергія, 1977р
3. Теплотехнічний довідник, т.1.М., Енергія, 1975р.
4. Рабінович О.М. Котельні агрегати. М., Машгаз, 1963р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Повірений тепловий розрахунок для парогенератора ПК-14: технічні характеристики котла і використаного палива. Визначення температури води, пари, повітря і продуктів згорання, ККД агрегату. Гідравлічні і конструктивні розрахунки допоміжного обладнання.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 18.04.2013Практичний розрахунок складу робочого палива, коефіцієнта надлишку повітря в топці, об'ємів продуктів згорання (теоретичного і дійсного), ентальпії відхідних газів, тягодуттьової установки та поверхні теплообміну конвективних елементів парогенератора.
контрольная работа [157,1 K], добавлен 18.01.2010Конструктивні характеристики котельного агрегату. Кількість повітря необхідного для горіння палива, склад димових газів та їх ентальпія. Тепловий баланс котельного агрегату і витрати палива. Тепловий розрахунок топки та конвективних поверхонь нагріву.
курсовая работа [658,9 K], добавлен 18.04.2013Загальна характеристика секційних печей. Обґрунтування вибору методу математичного моделювання. Розрахунок горіння палива, теплообміну у робочому просторі, нагріву металлу. Алгоритм розрахунку теплового балансу і визначення витрати палива по зонах печі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.05.2015Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згорання. Вивчення параметрів процесу стиску, згорання та розширення. Визначення робочого об'єму циліндрів. Опис призначення та конструкції паливного насосу високого тиску. Обґрунтування вибору матеріалу деталей.
курсовая работа [180,0 K], добавлен 10.04.2014Проектно-экономические параметры парогенератора КВГ-4-150. Тепловой баланс котла и расход топлива. Расчет полной площади поверхности стен топки. Конструктивные размеры характеристики экономайзера. Расчет невязки теплового баланса парогенератора.
курсовая работа [714,2 K], добавлен 07.12.2014Конструкція доменного повітронагрівача. Розрахунок суміші палива, швидкості дуття та продуктивності компресорної станції, поверхні нагріву та розмірів насадки. Тепловий баланс та розрахунок витрати палива. Розрахунок аеродинамічного опору газового тракту.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 25.03.2014Розробка технологічної схеми зброджування сусла з крохмалевмісної сировини періодичним способом. Характеристика сировини, напівпродуктів і продуктів. Розрахунок продуктів і теплового балансу, бродильного апарату. Механічний розрахунок його параметрів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 26.05.2012Основные характеристики котельной установки для промышленного предприятия. Присосы воздуха по газоходам и расчётные коэффициенты избытка воздуха в них. Продукты сгорания в газоходах парогенератора. Расчёт теплового баланса парогенератора и расход топлива.
курсовая работа [711,0 K], добавлен 29.11.2010Визначення основних показників роботи котлоагрегату та реконструктивних заходів, що забезпечують надійність і економічність його експлуатації при заданих умовах. Розрахунок конструктивних характеристик котла, водяного економайзера, топки й горіння палива.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 17.11.2013