Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Загальні положення

1.1 Вихідні данні про проектування

1.2 Характеристика механічної майстерні

1.3 Охорона праці

1.3.1 Перелік основних нормативних документів

1.3.2 Характиристика виробничіх приміщень, обгрунтування категорії за 5 пожежо- вибуховою небезпечністю, класів за ПУЕ

1.3.3 Заходи щодо забеспечення безпеки праці

1.3.4 Заходи щодо захисту персоналу від травм та забезпечення евакуації 6працюючих при можливих аваріях і пожежах

1.3.5 Внутрішній водопровід і каналізація

1.3.6 Опалювання і вентиляція

1.3.7 Освітлення

1.3.8 Санітарно побутові приміщення

1.3.9 Перелік обов'язкових інструкцій

1.4 Економічний розрахунок

1.4.1 Планування ремонту обладнання

1.4.2 Визначення необхідної чисельності ремонтників

1.4.3 Розрахунок річного фонду заробітньої плати

1.4.4 Розрахунок вартості ремонту обладнання

1.4.5 Розрахунок очікуваного економічного ефекту

1. Загальні положення

1.1 Вихідні дані для проектування

Організація і проведення ремонту реактора у виробництві стеарату кальцію на стадії кристалізації

Стеарат кальцію одержують взаємодією стеарину з гідроокисом кальцію у водному середовищі у присутності натру їдкого.

Стеарат кальцію технічний застосовується як пластифікатор при переробці пластичних мас, в медичній промисловості, як термостабілізатор плівок з полівінілхлориду при переробці їх у вироби, виробництві штучних шкір, виробництві столової плівки, виробництві паперу.

Реактор-кристалізатор - нержавстальний місткістю 10,0 м³, забезпечений змійовиком для підігріву парою тиску не більше 0,3 МПа,, рамною мішалкою з частотою обертання 0,83 с^-1, приладами для вимірювання температури, рівня і розрідження, двома оглядовими вікнами (одне для освітлення, інще для спостереження за реакційною масою) нижнім спуском для передачі реакційної маси на наступну стадії та технологічними патрубками.

Об'єм апарату -10 м³,

Розрахунковий тиск: в апараті - 0,1 МПа, в зміївику - 0,3 МПа.

Робочий тиск: в апараті - 0,1 МПа, в зміївику - 0,3 МПа.

Робоча температура: в апараті - 92 С°, в зміївику -143 С°.

Середовище: в апараті - слабощєлочна кислотна, в зміївику - водяна пара.

Привід: редуктор електродвигун В180-5,5-50

ремонт реактор обладнання механічний

1.2 Характеристика механічної майстерні

В проектному виробництві в цеху передбачена механічна майстерня, де й проводяться поточні та капітальні ремонти різного устаткування. Механічна майстерня має дільниці ремонту, діагностики, вироблення запасних частин, інструменту та приладів, які потрібні для проведення ремонтних робіт. У необхідній кількості представлений верстатний парк: токарний, свердлильний, фрезерний й заточний верстати. Ремонтні місця забезпечені необхідною кількістю слюсарно - монтажного інструменту: ключі гайкові, змінні головки до ключів, плоскогубці, кусачки, напильники, молотки, зубила, тиски, електроталь, електрошлифувальні та відрізні машинки, електромашинки типу «болгарка», вимірювальні прилади, штангенциркуль, щупи.

Майстерня має комору, в якій в необхідній кількості, зберігаються запасні частини, матеріали, інструменти.

Ремонтна майстерня забезпечується підйомно-монтажними механізмами та пристроями: електроталь, лебідка, домкрат, стропи та канати. Також у наявності повинні бути транспортні засоби: електрокари, навантажувачі, транспортні возики ручні.

Технічне забезпечення майстерні дозволяє працівникам якісно та своєчасно виконувати необхідні планові та аварійні ремонти.

1.3 Охорона праці

1.3.1 Перелік основних нормативних документів

1. Гігієнічна класифікація охорони праці за показниками, шкідливості та безпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України - К., 1998.

2. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.-К., 1998.

3. Науково-практичний коментар до Закону України - " Про охорону праці ", К.,1997.

4. Бедрій Я.І. Охорона праці, Л.,МЕККО,-1997.- 340 с.

5.. Жидецький В.Ц., Основи охорони праці. Підручник. Львів. Афіша 2002. - 320с.

6. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях - К. Норматив 1993.

7. Тітова Г.Н. Збірка виробничих ситуацій і ділових ігор по курсу « Охорона праці»

8. СНіП 2.04.05-91. Опалювання, вентиляція і кондиціонування.

9. СНіП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

10. СНіП 2.09.04-87. Адміністративні і побутові будівлі.

11. СНіП I I-4-79 Природне і штучне освітлення

12 Методичний посібник з економіки.Рубіжне РПК,2007р. 13 НПАОП 40.1-1.32-01. Правило будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

14 НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

15 СНиП 2.01.02-85. Протипожежні норми

16 ГОСТ12.0.01-82 Система стандартів безпеки праці (ССБП).

1.3.2 Характеристика виробничих приміщень, обґрунтування категорій за пожежно-вибуховою небезпечністю, класів за ПУЕ

Згідно НАПБ Б.03.002-2007 за вибухопожежною небезпекою категорія приміщення майстерні відноситься до категорії Д.

Ступень вогнестійкості будівлі прийнята 11 за СНиП 2.01.02-85.

Категорія вибухонебезпечних сумішей повітря з газами, які виділяються в виробниче приміщення при ведені технологічного процесу прийнята 11 А відповідно НПАОП 40.1-1.32-01і ГОСТ 12.1.011-78.

Група виробничих процесів за санітарною характеристикою прийнята з урахуванням вимог СНиП 2.09.04-87.

1.3.3 Заходи щодо забезпечення безпеки праці

В наслідок підвищеної запиленості повітря майстерні, при порушенні правил безпеки, при незастосуванні засобів індивідуального захисту, при монтажі, наладці, ремонту та обслуговуванні несправного технічного обладнання, у випадку порушення ізоляції електропроводки, контуру заземлення, можливі опіки, механічні травми, ураження електричним струмом і т.п.

Умови безпеки:

- працювати тільки на справному обладнанні, і тільки справним інструментом;

- безперебійна робота приточної та вентиляції;

- контроль за змістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

- застосування засобів індивідуального захисту;

- виконання правил особистої гігієни;

- наявність захисних кожухів устаткування;

- дотримання вимог робочих інструкцій та інструкцій по охороні праці;

- повинна бути справна електроізоляція та своєчасно проведена перевірка її опору, справне заземлення;

- перевірка працездатності пристроїв для зняття зарядів статичного струму, один раз на півроку;

- дотримання правил технологію ремонта;

- повинно бути огородження на устаткуванні з рухомими та обертаючими частинами;

- належність огороджень переходів, площадок, відкритих колодязів, вантажних пройомів;

- виконання робіт на висоті з використанням страховки і сходів.

1.3.4 Заходи щодо захисту персоналу від травм та забезпечення евакуації працюючих при можливих аваріях і пожежах

Заходи щодо захисту персоналу від механічних травм, згідно ССБП, будівельним нормам іншими нормативними документами передбачають:

- достатню освітленість робочих місць;

- вільні проходи, у місцях обслуговування обладнання.

- справне огородження майданчиків, сходів.

З захисту від опіків зокрема:

- надійну герметизацію обладнання;

- суворе дотримання робочих інструкцій і інструкцій з техніки безпеки всіма працівниками виробництва.

З захисту від поразки електричним, струмом зокрема:

- наявність справної ізоляції своєчасна, перевірка її опору;

- справне заземлення.

З захисту від отруєння:

- точне дотримання норм технологічного режиму;

- герметичність обладнання;

- застосування засобів індивідуального і колективного захисту;

- наявність газоаналізаторів і інших приладів.

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту, в прогнозуванні виробничого травматизму, раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від поза планових заходів.

Засоби індивідуального захисту приймають відповідно до норм ССБП, з огляду на характер роботи персоналу.

Евакуаційні шляхи визначають із урахуванням вимог СНіП 2.01.02-85. Вони повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, що перебувають у приміщеннях будинків через евакуаційні виходи.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу не повинна перевищувати значень, наведених у СНіП 2.09.02-85.

Необхідний час евакуації людей із громадських і виробничих приміщень встановлено в СНіП ІІ-2-80.

1.3.5 Внутрішній водопровід і каналізація

Внутрішній водопровід це система трубопроводів і пристроїв у будинку або групі будинків, що забезпечує подачу води до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів і технологічного обладнання, що має водовимірювальний пристрій від мережі зовнішнього водопроводу.

Якість холодної і гарячої води на господарсько-питні потреби повинна відповідати ГОСТ 2874-82, а на виробничі потреби - технологічним вимогам. Температура гарячої води у місцях користування повинна бути не вище 75 °С.

З'єднання водопроводу питної і гарячої води з водопроводом, що подає воду не питної якості, не допускається.

У майстерні передбачені наступні внутрішні водопроводи:

господарсько-питні;

протипожежні;

виробничі.

Для скорочення витрат води запроектовано оборотний водопровід для повторного використання води.

Внутрішні пожежні крани встановлені у коридорі, при цьому їхнє розташування не заважатиме евакуації людей.

На системах холодного і гарячого водопостачання передбачено прилади виміру водопостачання - лічильники холодної і гарячої води.

Внутрішня каналізація - це система трубопроводів і пристроїв, обмежена зовнішніми поверхнями конструкцій, що обгороджують, і випусками до

першого оглядового колодязя, що забезпечує відвід стічних вод від санітарно-технічних приладів, технологічного обладнання, а також дощових і поталих вод у мережу зовнішньої каналізації відповідного призначення.

Проектом передбачені наступні системи внутрішньої каналізації:

- побутова для відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів (унітазів, умивальників, душів);

- виробнича для відведення виробничих стічних вод;

- внутрішні водостоки для відведення дощових і поталих вод з покрівлі

будинку.

Санітарно-технічні прилади і приймачі виробничих стічних вод приєднані до каналізації обладнані гідравлічними затворами (сифонами).

Відвід стічних вод запроектовано по закритих самопливних трубопроводах.

З урахуванням вимог економічності і корозійної стійкості труби внутрішньої каналізації передбачені з пластмаси.

Для спостереження за рухом стічних вод від технологічних апаратів на трубопроводах, що відводять стічні води, встановлюють оглядові ліхтарі.

Воду із систем внутрішніх водостоків відводяться у зовнішні мережі дощової каналізації.

1.3.6 Опалення і вентиляція

Системи опалення будинків повинні забезпечувати рівномірне нагрівання повітря приміщень, гідравлічну і теплову стійкість, вибухо - пожежну безпеку і доступність очищення та ремонту.

Тип і характеристика системи опалення приймають за СНіП 2.04.05-91.

Системи опалення являють собою комплект елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів систем опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади (радіатори). Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.

Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.

До місцевого належить пічне та повітряне опалення, а також опалення газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується як правило в місцевих та побутових приміщеннях, а також у невеликих побутових приміщеннях малих підприємств.

До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне та комбіноване.

Водяна та парова системи опалення в залежності від тиску можуть бути низького тиску (тиск пари до 70 кПа чи температура до 100°С) та високого тиску (тиск пари більше 70 кПа чи температура води понад 100°С).

Парове опалення має низку санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема внаслідок перегрівання повітря знижується його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівальних приладах, підгоряє і створює запах гару. Окрім того існує небезпека пожеж та опіків. Враховуючи вищевказані недоліки не допускається застосування парового опалення в пожеженебезпечних приміщеннях та приміщеннях зі значним виділенням органічного пилу.

З економічної точки зору систему парового опалення ефективно влаштовувати на великих підприємствах де одна котельна забезпечує необхідний нагрів приміщень усіх корпусів та будівель.

При виборі системи опалення підприємств, що проектуються чи реконструюються необхідно врахувати санітарно-гігієнічні, виробничі, експлуатаційні та економічні чинники. Слід зазначити, що досить ефективною є комбінована система опалення (центральне повітряне опалення, суміщене із загально обмінною вентиляцією та водяне низького тиску).

Параметри теплоносія у системах опалення з трубами з теплостійких полімерних матеріалів не повинні перевищувати гранично припустимі значення, зазначенні у нормативній документації та їхнє виготовлення, але не більше 90°С і 0,1 МПа. Температуру поверхні низькотемпературних панелей радіаційного обігріву робочих місць приймають 60°С, а панелей радіаційного охолодження - не нижче 20°С, а поверхні високо температурних приладів променистого опалення не вище 250 °С.

Температуру теплоносія приймають не менш чим на 20% нижче температури самозапалювання речовин, що перебувають у приміщенні.

Приймаємо в майстерні центральне опалення ВАТ «Рубежанский Краситель».

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднення або нагріте повітря та подати свіже.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

- за способом переміщення повітря - природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно);

- за напрямком потоку повітря - проточна, витяжна, приточно-витяжна;

- за місцем дії - загально обмінна, місцева, комбінована.

Визначаємо кількість повітря, яке всмоктується з виробничого приміщення

1.3.6.1 Розрахунок вентиляції

Визначаємо кількість повітря V _в, м³, яке всмоктується з виробничого приміщення

V _в = V * K,

де: V_в - об'єм приміщення майстерні, м³

V = а * в * h,

де: а - ширина будівлі, м

в - довжина будівлі, м

h - Загальна висота виробничого приміщення, м

V = 12 * 18 * 7,2= 1555,2 м³

К - кратність повітряного обміну, яка залежить від характеру

технологічних процесів, які відбуваються у приміщенні, та класу небезпеки хімічних речовин, які використовуються,

К - надається у таблиці.

Згідно ГОСТ 12. 1.004-91 “Санитарные гигиенические требования…», позначаємо кратність повітряного обміну К = 2, підставляємо до основної формули, находим кількість повітря, яке висмоктується.

V _в = 1555,2 * 2 = 3110,4 м³/год

Вибираємо вентилятор згідно керівництва по установки радіальних вентиляторів вибухонебезпечного виконання. Приймаємо один або два вентилятора, згідно розрахунків, наприклад типа В- №3

Умовний тиск Н = 0,93 · 10⁵ Па

Коефіцієнт корисної дії, ККД = 0,8

Потужність - N = 11 кВт

Кількість обертів валу двигуна: п = 750 об/хв.

Визначаємо кількість притічного повітря

V_пр. = V_в K;

К = 1,1;

підставляємо у формулу, находим V_пр.

V_пр. = 1555,2 · 1,1 = 1710,7 м³/год

Вибираємо притічних вентилятор загального використання В-Ц4-70, який має характеристику:

Продуктивність Q = 24000 м³/год

Умовний тиск Н = 0,93 · 10⁵ Па

Коефіцієнт корисної дії - ККД - 0,8

Потужність, N = 11 квт

Кількість обертів валу двигуна п - 750 об/хв.

Витяжні вентилятори встановлюються на даху будівлі.Притічні вентилятори встановлюються у вентиляційних камерах.

1.3.7 Освітлення

Приміщення, які проектуються повинні бути оздоблені освітленням, відповідним характеру технологічних процесів, які відбуваються у цих приміщеннях. Для цього проектом передбачується установка освітлювальних приладів, які забезпечували би необхідну освітленість згідно СНіП ІІ - 4 - 79 «Природне та штучне освітлення виробничих приміщень».

Згідно характеру технологічних процесів, які передбачають періодичне спостереження за ходом виробничих процесів при постійному перебуванні людей у приміщенні, вибираємо розряд зорових робіт VІІІ^б за СНіП ІІ - 4 - 79.

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції і навпаки недостатнє освітлення утруднює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення повинно задовольняти такі потреби:

- бути рівномірним і досить сильним;

- не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою обстановкою (підлога, стіни);

- не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору праці працівників;

- давати правильний напрям світлового потоку.

Всі виробничі приміщення повинні мати світло прорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, очікувальні приміщення, очікувальні приміщення медичних закладів, приміщення особистої гігієни жінок, коридори і проходи.

Залежно від напрямку проникнення світла у приміщення природне освітлення може бути бокове - через прорізи, верхнє - через спеціальні ліхтарі в стелі та комбіноване - через віконні прорізи та ліхтарі в стелі.

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, дня залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт, який визначається відношенням освітленості в певній точці приміщення Ев до освітленості під небом.

Згідно з вимогами СНіП ІІ - 4 - 79 нормативні значення КПО, коефіцієнту природної освітленості, наведені для ІІІ - го світлового поясу. Істотне значення має те, в якому поясі розміщується підприємство, бо природне освітлення залежить від кількості сонячних днів у році, а також від стійкості світлового покрову.

1.3.7.1 Розрахунок освітлення

Проектуємі виробничі приміщення повинні бути оздобленими освітленням, відповідним характеру технологічних процесів, які відбуваються у цих приміщеннях.

Для цього проектом передбачується установка освітлювальних приладів, які забезпечували б необхідну освітленість згідно СНиП II-4-79 “Естественное и искусственное освещение производственных помещений”.

Згідно характеру технологічних процесів, які передбачають періодичне спостереження за ходом виробничих процесів при постійному перебуванні людей у приміщенні: вибираємо розряд зорових робіт VIII^б за СНиП II-4-79.

1. Визначаємо кількість ламп n, необхідних для освітлення:

n =

де: Е_ср. - середня освітленність, яка приймається за СНиП,

відповідно прийнятого розряду.

При розряді VIII^б, Е_ср. = 75-105 лк

приймаємо Е_ср. = 75 лк

S - площа освітлення м², яка визначається згідно плану розташування обладнання:

S = a. б = 12•18 =216 м²

К - коефіцієнт запасу освітлення; К = 1,3 - 2,

приймаємо К = 1,3

n - коефіцієнт використання світового потоку, який

залежить від показника, враховуючого форму приміщення - J

J = ;

де: а - ширина будівлі, м

б - довжина будівлі, м

Н_ж - висота підвісного світильнику

J =

Значення J округляємо до 0,5, якщо по розряду воно менше 0,5; та до 5, якщо по розряду більш 0, 5.

Вибираємо значення коефіцієнту n у залежності від показника J, згідно таблиці:

Таблиця

J	0,5	0,6	0,8	1,0	1,5	2.0	3,0	5,0
n	0,2	0,25	0,32	0,37	0,42	0,46	0,51	0,54

n= 0,54

F_o= світловий потік окремої лампи, лк;

Визначаємо F_o по таблиці, яка показує залежність світлового потоку лампи від її потужності, N, яка стандартизована:

Таблиця

N, Вт	25	60	150	300	500	1000
Fo,лк	191	540	1710	4100	7560	17200

Приймаємо потужність однієї лампи N =150 вт, тоді F_o =1710 лк.

n =

Висновок:

Приймаємо для освітлення лампи загального застосування потужністю (N) - 150 Вт, кількістю 24 штуки.

1.3.8 Санітарно-побутові приміщення

До складу майстерні входять санітарно-побутові приміщення: гардеробні, умивальні та туалети.

Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені у СНіП 2.09.04 -87.

Санітарно-побутові приміщення необхідно розташовувати з максимальним наближенням до робочих місць, щоб не було зустрічних потоків людей, а також переходів через виробничі приміщення зі шкідливими виділеннями, неопалювані частини будівлі та відкриті простори.

Туалети розташовують, як правило, на кожному поверсі на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого робочого місця, а душові слід влаштовувати у кімнатах, суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін.

У гардеробних число відділень у шафах і гачків вішалок для домашнього і спеціального одягу приймається за обліковою чисельністю складу персоналу, а вуличного одягу - чисельність двох суміжних змін.

1.3.9 Перелік обов'язкових інструкцій.

Інструкція по робочім містам.

План локалізації аварійних ситуацій і аварій майстерні.

Інструкція по захисту від статичного електроструму у вибухонебезпечних та вогненебезпечних виробництва.

Типова інструкція о порядку безпечного проведення ремонтних робіт на підприємствах хімічної промисловості.

Посадова інструкція начальнику зміни.

Інструкція по здачі та прийомці устаткування в капітальний ремонт.

Інструкція по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт.

Інструкція по дотримуванню потреб пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибуховогненебезпечних об'єктах «ІнтерГазСинтез»

1.4 Економічний розрахунок

1.4.1 Планування ремонту обладнання

Ремонтні нормативи основного технологічного обладнання приведені у таблиці 1.

Таблиця 1 - Ремонтні нормативи обладнання

Обладнання	Кількість	Періодичність ремонту, годин	Тривалість ремонту, годин	Трудомісткість ремонту, чол.-годин
		ПР	КР	ПР	КР	ПР	КР
Реактор V = 10 м3	1	2160	25920	34	148	53	160

Протягом ремонтного циклу кількість планових капітальних (l_k) та поточних (l_п) ремонтів дорівнює:

де - тривалість ремонтного циклу для даного виду устаткування, годин;

- тривалість міжремонтного періоду відповідно капітального та поточного ремонтів, годин;

Для капітального ремонту величина дорівнює тому кількість капітальних ремонтів у ремонтному циклу для будь-якого устаткування завжди дорівнює 1.

Кількість ПР для основного устаткування (таблиця 1) дорівнює:

25920/2160-1=11 =25920/25920=1

Кількість планових капітальних (n_к) і поточних ремонтів (n_п) за рік для окремого виду устаткування дорівнює:



де К_пл = 0,85 - 0,95 - середній запланований коефіцієнт використання даного устаткування протягом року; приймаємо К_пл = 0,95;

Т_к = 8640 годин - календарний фонд часу за рік згідно нормативів системи ППР.

Звідси, кількість КР дорівнює:

Кількість ПР дорівнює:

Результати розрахунків кількості планових ремонтів для одиниці кожного виду основного устаткування зведені у таблицю 2.

Таблиця 2 - Кількість планових ремонтів устаткування

Обладнання	Періодичність ремонту, годин	Кількість ремонтів за цикл	Кількість ремонтів за рік
	ПР	КР	ПР	КР	ПР	КР
Реактор	2160	25920	11	1	3,48	0,32

Простій окремої одиниці устаткування в планових ремонтах протягом року (Т_пр) визначають:

де t_{пр, к}; t_{пр, п} - нормативний простій одиниці устаткування у одному відповідному плановому ремонту (з таблиці 1).

Звідси:

Т_пр = t_{пр, к} *n_к + t_{пр, п} *n_п = 148*0,32+34*3,48=165,7 годин

Річний ефективний фонд робочого часу для одиниці устаткування (Т_еф) дорівнює:

Т_еф = Т_к - Т_пр = 8640 - Т_пр, годин.

Тоді:

Т_еф = 8640-165,7=8474,3 годин.

На підставі розрахованих показників складемо зведений графік ППР устаткування, маючи на увазі, що планові капітальні ремонти устаткування виробництва продукту А, які припадають на плановий рік, необхідно виконати одночасно, під час повної зупинки всього виробництва (таблиця 3).

Таблиця 3 - Графік ППР основного устаткування виробництва

Обладнання	Періодичність ремонту	Планові ремонти по місяцям року (1-12)	Простій у ремон-тах за рік, години	Ефек-тивний фонд роботи, годин
	Простій у ремонті
	ПР	КР	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Реактор V=10 м	2160/ 34	25920/ 148		пр				пр				пр	пр		165,7	8474,3

1.4.2 Визначення необхідної чисельності ремонтників

Необхідну чисельність ремонтників розраховують на підставі нормативів трудомісткості урахованого основного устаткування (таблиця 1), визначеної раніше кількості ремонтів для устаткування за рік, інших показників базового виробництва та запланованого ефективного фонду робочого часу ремонтника на рік (таблиця 3).

Для визначення річного ефективного фонду робочого часу ремонтного робітника складаємо баланс робочого часу робітника при умові, що він працює за п'ятиденною робочою неділею (таблиця 4).

Таблиця 4 - Баланс робочого часу ремонтника на запланований рік

Показники	Одиниця виміру	Значення показника
1 Календарний фонд, Тк	дн.	365
2 Вихідні дні	дн.	104
3. Святкові дні	дн.	9
4. Номінальний фонд, Тном	дн.	252
5. Невиходи на роботу	дн.	29
- відпустки, виконання державних обов'язків.	дн.	22
- захворювання	дн.	6
- інші невиходи	дн.	1
6. Ефективний фонд робочого часу, Теф	дн.	223
	годин	1784

Коефіцієнт переводу від явочної чисельності робітників до облікової (К_пер) дорівнює:

Трудомісткість ремонтних робіт у плановому році визначають на підставі нормативів трудомісткості системи ПЗР для різних видів устаткування та розрахованої кількості планових ремонтів:

Т_рем = (t_{рем п} n_п + t_{рем к} n_к)* Q, чол. годин.

де t_{рем п,} t_{рем к} - нормативна трудомісткість поточного та капітального ремонту для окремого виду устаткування;

Q - Кількість одиниць даного устаткування.

Звідси, трудомісткість ремонтів (з таблиці 1) дорівнює:

Т_рем = (t_{рем п} n_п + t_{рем к} n_к)*1 = 53*3,48+160*0,32=235,6 чол. годин;

Загальна трудомісткість планових ремонтів устаткування, визначеного у табл. 1, становить:

235,6 чол. - годин

Трудомісткість неврахованого устаткування становить 20-30% загальної трудомісткості ремонту всього технологічного устаткування виробництва продукту А на базовому підприємстві, тому загальна трудомісткість ремонту устаткування виробництва дорівнює:

0,2-/-0,3)

Тому: Т_{рем в} = 235,6 *(1+0,2) =282,7 чол. години.

Трудомісткість капітальних (Т_рем,к) і поточних (Т_рем,п) ремонтів відповідно дорівнює:

0,2-/-0,3)

0,2-/-0,3)

Тоді:

Т_{рем к} = 196*0,95*1,2=61,44 чол. - години.

Т_{рем п} = 53*3,48*1,2= 221,3 чол. - години.

Основними видами ремонтних робіт є слюсарні та верстатні. Приймаємо частку верстатних 20%, а слюсарних 80% загальної трудомісткості ремонтних робіт. Звідси слюсарні становлять:

Т_{рем. сл} = 282,7 * 0,8 = 226,2 чол. години.

Т_{рем. в} = 282,7 * 0,2 =56,5 чол. години.

Облікова чисельність ремонтників для виконання поточних та капітальних ремонтів дорівнює:

чоловік

=282,7 /1784/1,13=0,179 чоловік

де К_вн - коефіцієнт виконання норм виробітку ремонтниками. По даним базового виробництва К_вн = 1,0;

Т_еф - ефективний фонд робочого часу ремонтника (з табл. 4).

Облікова чисельність слюсарів дорівнює:

226,2 *1,13/1784=0,143 робітник

Облікова чисельність верстатників дорівнює:

56,5 *1,13/1784=0,035 робітник

Результати розрахунку планових трудовитрат на окремі ремонти зведені у таблицю 5.

Таблиця 5 -Планові трудовитрати на ремонти обладнання

Обладнання	Нормативи трудовитрат за ремонтами	Кількість обладнання	Трудовитрати, чол. годин
			Загальні	В т.ч. на
	ПР	КР			ПР	КР
РеакторV=10мі	53	160	1	282,7	61,44	221,3

Результати розрахунку чисельності ремонтних робітників, вибрані по даним базового виробництва тарифні розряди, ставки, умови праці зведені у таблицю 6.

Таблиця 6 -Чисельність ремонтників запланованого виробництва

Професія, спеціальність	Відпрацьовано часу, чол. -годин	Тарифний розряд	Умови праці	Годинна тарифна ставка, грн./год.
Слюсар-ремонтник	113,1	5	Важкі та шкідливі	5,60
	113,1	4		4,96
Верстатник	56,5	4	нормальні	3,96

1.4.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати ремонтників

Річний фонд заробітної плати ремонтників визначаємо на підставі попередніх розрахунків чисельності робітників, їх тарифних розрядів (таблиця 6), ефективного фонду робочого часу робітника (таблиця 4).

Пропонується застосувати погодинно-преміальну систему оплати праці за годинними тарифними ставками для стимулювання праці ремонтників. За якісне і своєчасне виконання ремонтів передбачене преміювання робітників, розмір якого визначає адміністрація підприємства.

Фонд заробітної плати робітників по тарифу (Ф_тар) за рік дорівнює:

грн.

де Ч_об,і - облікова чисельність робітників даної спеціальності і розряду, чол.;

Т_рем - трудомісткість ремонтних робіт;

С_і - годинна тарифна ставка робітника даного розряду, грн./год.

(табл. 6)

Для слюсаря: Ф_тар = 113,1*5,60=734,16 грн.; Ф_тар =113,1*4,96=650,25 грн.

Для верстатника: Ф_тар =56,5 *3,96=223,74 грн.

Передбачається, що ремонтники працюють по 5-денній робочий неділі, в одну зміну, тому доплати за роботу у вечірні, нічні години та вихідні, святкові дні не плануються.

Слюсарям та верстатникам (по даним діючого виробництва) планується премія у розмірі 30 %, а саме:

П^сл5 = Ф^сл_тар*К^сл_пр =734,16* 0,3 = 220,24 грн.;

П^сл4 = Ф^сл_тар*К^сл_пр =650,25* 0,3 = 195,07грн.

П^вер4 = Ф^вер_тар*К^вер_пр= 223,74 *0,3= 67,12 грн.

Сума тарифного фонду заробітної плати та премії становить фонд основної заробітної плати (Ф_осн):

Ф^сл5_осн = Ф_тар + П_сл = 734,16 +220,24 =954,4грн.;

Ф^сл4_осн = Ф_тар + П_сл = 650,25+195,07 =845,32 грн.;

Ф^в4_осн = Ф_тар + П_в = 223,74+67,12= 290,86 грн.

Для вибраної у проекті організації праці ремонтників не передбачена їх робота у нічні часи, вихідні та святкові дні, тому не плануються доплати за роботу у такі часи.

Звідси, годинний фонд зарплати дорівнює денному і дорівнює фонду основної зарплати.

Фонд додаткової зарплати робітників (Ф_дод)включає у даному випадку оплату чергових і додаткових відпусток та часу виконання державних обов'язків; його визначають у % (Д_дод, %) від фонду основної заробітної плати. Для проектуємого виробництва Д_дод, % можна розрахувати по даним балансу робочого часу робітника:



де Т_{від, д.о.} = 29 дн. - число днів чергових відпусток та днів виконання державних обов'язків - з балансу робочого часу, таблиця 4;

Т_ном = 252 дн. - номінальний фонд робочого часу (табл. 4).

Звідси, додаткова заробітна плата ремонтників буде становити:

Сума фондів основної та додаткової заробітної плати становить річний фонд заробітної плати (Ф_річ):

Ф^сл_річ = Ф^сл_осн + Ф^сл_дод =954,4+109,75=1064,15грн.

Ф^сл_річ = Ф^сл_осн + Ф^сл_дод =845,32+97,21=942,53грн.

Ф^в_річ = Ф^в_осн + Ф^в_дод =290,86+33,44=324,3 грн.

Вся сума річної заробітної плати ремонтників по категоріям становить річний фонд зарплати ремонтників (Ф_зп):

Ф_зп = Ф^сл_річ + Ф^в_річ = 1064,15+942,53+324,3=2330,98 грн.

Результати розрахунків по заробітній платі ремонтників зведені до таблиці 7.

Таблиця 7 - Розрахунок планового фонду заробітної плати ремонтників

Професія, спеціаль-ність	Сис-тема оплати праці	Тариф-ний розряд	Годи-нна тариф-на ставка, грн./ч.	Відпра-цьова-но часу, годин	Тариф-ний фонд ЗП, грн.	Доплати (премії)	Фонд основ-ної ЗП, грн.	Фонд додат-кової ЗП, грн.	Фонд річної ЗП, грн.
						%	Сума
Слюсар-ремонтник	Погодинно-преміальна	5 4	5,60 4,96	131,1 131,1	734,16 650,25	30	220,24 195,07	954,4 845,32	109,75 97,21	1064,15 942,53
Верстат-ник		4	3,96	56,5	223,74		67,12	290,86	33,44	324,3
Разом:	Х	1608,15	Х	Х	2090,58	240,4	2330,98

Середньомісячна заробітна плата одного ремонтника () дорівнює:

2330,98/3/12=64,74 грн./міс.

1.4.4 Розрахунок вартості ремонту обладнання

У проекті вартість ремонту устаткування виробництва включає такі витрати:

заробітна плата ремонтників;

відрахування на соціальні заходи;

матеріальні витрати;

накладні витрати;

транспортні витрати;

відрахування до інноваційного фонду.

Заробітна плата ремонтників була розрахована у попередньому розділі (таблиця 7).

Відрахування на соціальні заходи (до Пенсійного фонду, на обов'язкове державне соціальне страхування, на випадок безробіття та ін.) у проекті приймаємо у розмірі 36 % від річного фонду зарплати ремонтників (В_соц):

В_соц = Ф_зп * 0,36 =2330,98*0,36=839,15 грн.

Матеріальні витрати (ремонтні матеріали, запчастини тощо) у проекті приймаємо у розмірі 150-170% від суми основної заробітної плати робітників (В_мат):

В_мат = Ф_осн * 1,7 = 2090,58*1,7=3553,98 грн.

Накладні витрати (В_нак) зв'язані з обслуговування виробництва в цілому, у проекті приймаємо у розмірі 150% від суми основної зарплати ремонтників:

В_нак = Ф_осн * 1,5 =2090,58*1,5=3135,87 грн.

Транспортні витрати (В_тр) зв'язані з переміщенням устаткування, ремонтних матеріалів, оснащення, приймають у розмірі 15 % від суми матеріальних витрат:

В_тр = В_мат * 0,15 =3553,98 *0,15=533,09 грн.

Відрахування до інноваційного фонду (В_ін) приймають у розмірі 2,2% від суми всіх попередніх витрат:

В_ін=В_і*0,022=(2330,98+839,15 +3553,98 +3135,87 +533,09)*0,022=228,64 грн.

Загальна вартість (В_заг) ремонтних робіт по виробництву, що проектується дорівнює:

В_заг = В_і =2330,98+839,15 +3553,98 +3135,87 +533,09+228,64 =10621,71 грн.

Витрати на проведення капітальних (В_к) та поточних (В_п) ремонтів можна розподілити пропорційно трудомісткості цих ремонтів:

10621,71*61,44/282,7= 2308,44 грн.

10621,71* 221,3 /282,7= 8314,76 грн.

1.4.5 Розрахунок очікуваного економічного ефекту

В даному проекті пропонується виконати ремонт реактору ст. V=10м³. За даними підприємства ресурс між капітальними ремонтами складає 25920 годин, а періодичність поточного ремонту 2160 годин. Це становить 11 поточних та 1 капітальний ремонт за цикл, тобто в кожний 4-й місяць буде поточний ремонт, а капітальний раз на 3 роки. За рахунок більш високої організації ремонтних робіт та його виконання ремонтниками 4-5 розрядів пропонується збільшити періодичність капітального ремонту до 34560 годин. Це призведе до економії робочого часу за рахунок зменшення трудомісткості ремонтних робіт, капітальний ремонт буде проводитись 1 раз на 4 роки. Кількість ремонтів складала поточних ремонтів за цикл буде складати 1 капітальний та 16 поточних за цикл. За рік це становить 0,25 капітальних та 4 поточних ремонти.

Трудомісткість за новими умовами становитимє:

= 235,6 * 0,1351 = 31,82 чол.-години.

Завдяки цьому можлива економія за рахунок фонду заробітної плати ремонтників.

Звідси економічний ефект дорівнює:

де Т - зміна трудомісткості, чоловіко-годин;

Сі, сер - середня тарифна ставка ремонтників.

Е = 31,82 * (5,60+4,96+3,96) / 3 = 154 грн.

Цей економічний ефект може бути досягнутий при ремонті однієї машини, але на підприємстві велика кількість обладнання, тому можливо досягти більшого ефекту.

Размещено на Allbest.ru