Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виготовлення деталі «Вал»

Зміст

Реферат

Вступ

1. Технологічний розділ

1.1 Технологічна характеристика деталей

1.2 Вибір заготовки

1.3 Вибір обладнання

1.3.1 Вибір верстатів для обробки деталей

1.4 Вибір пристосувань для обробки деталей

1.5 Вибір різального інструменту

1.6 Вимірювальний інструмент

2. Організація робочого місця верстатника

2.1 Розташування обладнання

2.2 Виробнича естетика

2.3 Організація робочого місця токаря

2.4 Організація робочого місця фрезерувальника

3. Охорона праці

3.1 Охорона праці на токарних верстатах

3.2 Охорона праці на фрезерних верстатах

3.3 Пожежна безпека

Перелік посилань

Реферат

Тема: Виготовлення деталі «Вал»

Завдання: Виготовити «Вал», описати технологію обробки деталі «Вороток розсувний», виконати деталювання, обрати заготовки, обладнання, ріжучий та вимірювальний інструмент, дати характеристику деталям.

Мета: Показати вміння:

- складати технологічні процеси токарної та фрезерної обробки;

- обирати різальний та вимірювальний інструмент відповідно до матеріалу, що обробляється;

- проводити розрахунок раціональних режимів різання.

Робота складається з 30 сторінок, 1 таблиця, 23 рисунків, 12 джерел.

МАТЕРІАЛ, ТОКАРНА ТА ФРЕЗЕРНА ОБРОБКА, ВЕРСТАТ, ТРИКУЛАЧКОВИЙ ПАТРОН, РІЗЕЦЬ, ФРЕЗА, ШТАНГЕНЦИРКУЛЬ, РІЗЬБОМІР.

Вступ

Машинобудування - це комплекс галузей промисловості, які виготовляють знаряддя виробництва, транспортні засоби, а також предмети споживання та іншу промислову продукцію. Машинобудування відображає технічний прогрес країни і має велике значення для розвитку її продуктивних сил, підвищення економічної могутності держави та добробуту народу. Машинобудування справедливо називають серцевиною індустрії.

Кожна машина має своє чітке призначення, тому її будують з такого матеріалу і так, щоб вона добре і довго працювала, була надійною та безпечною в роботі. Все це обумовлює кваліфікацію робітника, який бере безпосередню участь не тільки у її виготовленні, а й у виборі матеріалів, що найкраще відповідають поставленим до машин вимогам.

Верстатник широкого профілю - цінний працівник машинобудівного виробництва, тому що він може виконувати операцію на будь-якому верстаті й будь-якої складності. Робітник - верстатник повинен знати конструкції та принципи роботи верстатів, методи їх налагодження, правила експлуатації, різноманітне універсальне та спеціальне технологічне обладнання, технологію обробки деталей. У сучасних умовах робітник не тільки повинен опанувати навичками і прийомами роботи на верстаті, але й у разі потреби сам мусить вміти розробити нескладний технологічний процес, грамотно вибрати вимірювальний і різальний інструмент, призначити режим обробки. Учні профтехучилищ дістають початкову теоретичну підготовку, а також набувають практичних навичок роботи на верстатах.

1. Технологічний розділ

1.1 Технологічна характеристика деталей

Деталь «Вал» відноситься до групи тіл обертання, має зовнішні циліндричні поверхні Ш20 мм довжиною 20 мм та Ш25 мм довжиною 60 мм, на Ш20 мається канавка шириною 2 мм Ш10 та на Ш25 мається канавка шириною 3 мм Ш21 мм, має внутрішню різьбу М8 з стандартним кроком 1,25 довжиною 15 мм, з обох боків зняті фаски 2х45°, на Ш20 мм відфрезерован пас Ш19 мм.

Рис. 1. - Деталь «Вал» виготовляємо із стали марки 50.

Сталь - це сплав заліза з вуглецем, де вуглецю може бути 2,14 %. Крім заліза та вуглецю в сталі маються домішки і: кремній, марганець, сірка, фосфор. Кремній и марганець сприяють раскисленню сталі, тому це корисні домішки. Сірка і фосфор шкідливі домішки. Сіра викликає червоноломкість стали, фосфор - холодноломкість.

Таблиця 1. Хімічний склад (%)

Марка	С	S	Mn	Cr (не більш)
Сталь 50	0,47 - 0,55	до 0,04	0,5 - 0,8	до 0,25

С - вуглець

S - Сіра

Mn - марганець

Cr - хром

1.2 Вибір заготовки

Заготовка - це вихідний шматок металу, з якого згодом отримуємо деталь. Вибір заготовки залежить від засобу виробництва. Заготовки бувають наступного вигляду.

1. Прокат:

а) круглий

б) багатогранний

в) листовий

2. Лиття :

а) металічні форми (кокіль)

б) піщані форми

в) за виливаними моделями

г) відцентроване

д) лиття під тиском

е) лиття в оболонкові форми

3. Штамповка

4. Поковка

Для деталі «Вал» обираємо заготовку по максимальному Ш30 мм додаємо припуск згідно таблиці довідника.



Рис. 2 - Заготовка

1.3 Вибір обладнання

Вибір обладнання включає вибір верстату, вибір пристосувань та допоміжних інструментів в разі необхідності.

1.3.1 Вибір верстатів для обробки деталей

Верстати обираються в залежності від оброблюваних деталей, їх габаритів та наявності верстатів на підприємстві. (цех, майстерня, ділянка).

Для обробки деталей, що входять до складу Вороток розсувний обираємо верстати :

Токарно-гвинторізний верстат 1К62

вертикально - свердлильний верстат 2Н118

вертикально - фрезерний 6Р80Г

Технічні характеристики верстатів: токарно-гвинторізний верстат 1К62

Рис. 3 Загальний вигляд верстату 1К62

200 мм - відстань від станини до осі верстату, максимальний ? заготовки, який можна встановити на цьому типі верстата 2х200=400 мм

nmin - 12,5 об/ хв..

nmax - 2000 об/ хв..

число ступенів - 24

N = 10 Квт потужність двигуна

Smin = 0,07 мм/об

Smax = 4,16 мм/ об

Горизонтально-фрезерний верстат 6Р80Г

nmin - 50 об/ хв..

nmax - 2240 об/ хв..

число ступенів-12

N= 3,5 Квт

стіл - 200 х 800

хвилинна подача столу:

повздовжня 25 - 1120 мм/ хв.

поперечна 25 - 1120 мм/ хв..

вертикальна 12,5- 500 мм/хв.

Рис. 4 - Горизонтально - фрезерний верстат 6Р80Г

1.4 Вибір пристосувань для обробки деталей

Пристосування - це допоміжні механізми, які слугують для розширення технологічних можливостей верстатів. Вони поділяються на універсальні та допоміжні. За призначенням вони діляться на пристосування:

1) установчі - для закріплення заготовок та інструменту

2) вимірювальні - для контролю

Для закріплення деталей на токарному верстаті використовуємо пристосування : трикулачковий самоцентрувальний патрон.

Рис. 5 - Трикулачковий самоцентрувальний патрон

1.5 Вибір різального інструменту

Процес різання - це обробка металів способом зняття зайвого шару металу. Знімають його різальними інструментами. Основними елементами будь - якого різального інструмента є ріжучий клин, який під час руху відносно заготовки зрізує з неї шар металу у вигляді стружки. При цьому твердість матеріалу різального інструменту має бути більшою, ніж металу оброблюваної заготовки.

Для обробки деталі Вороток розсувний використовуємо слідуючи різальні інструменти:

1. Різець карнавочний ГОСТ 1877-73;

2. Різець упорний ГОСТ 1877 - 73;

3. Центрувальне свердло ГОСТ 14952 - 75;

4. Різець прохідний ГОСТ 1877 - 77;

5. Фреза кінцева ГОСТ 3755 - 78;

6. Мітчик М8 ГОСТ 3266;

7. Свердло спіральне ГОСТ 10902-77

Різець канавочний

Канавочний різець використаємо для прорізування канавки та відрізання заготовок.

Рис. 6 - Різець канавочний

Різець упорний

Рис. 7 - Різець упорний

Різець обираємо із матеріалу Т15К6 - це твердий сплав, який містить: 15 % карбідів титану; 6% кобальту; 79 % карбідів вольфраму.

Різець прохідний

Різець прохідний використаємо для підрізання торців, обточування фасок.

Рис. 8 - Різець прохідний

Фреза дискова трьохстороння - для фрезерування пасу, матеріал фрези Р6М5, це швидкорізальна інструментальна сталь, яка містить 6% вольфраму, 5% молібдену.

Рис. 9 - Фреза кінцева

Мітчик - призначений для нарізання внутрішньої різьби в глухих та наскрізних отворах. Для нарізання різьби на деталі обираємо мітчик М8 з стандартним роком 1,25 мм. Матеріал мітчика ВК8



Рис 10 - Мітчик

Свердло спіральне

Для свердління отвора ? 6,75 мм. Спіральне свердло

? 6,75 мм використовуємо для свердління отвору під різьбу в Корпусі М8. Цей діаметр обираємо за формулою :

dсв. = dр. - Р = 8 - 1,25 = 6,75 мм

де dсв. - діаметр свердла, мм

dр. - зовнішній діаметр різьби, мм

Р - крок різьби, мм

Рис. 11 - Свердло спіральне

1.6 Вимірювальний інструмент

Вимірювальний інструмент обирається в залежності від розмірів та точності обробки. Для контролю та вимірювання деталей ми використаємо такі вимірюючи інструменти :

1. Штангенциркуль ШЦ -1

2. Різьбова калібр-пробка М 8

3. Шаблони для контролю фасок

Штангенциркуль використаємо для вимірювання всіх діаметрів та довжин.

Рис. 12 - Штангенциркуль ШЦ-І

Різьбовий калібр-пробка - Використовують для комплексного контролю параметрів зовнішньої різьби, їх в комплекті два: ПР - прохідне кільце, НЕ - не прохідне. Різьбові калібри - пробки використовують для комплексного контролю параметрів внутрішньої різьби, вони мають дві контрольні сторони - прохідну і непрохідну.

Рис. 13 - Різьбовимірювальні калібри: а- калібр - кільце; б - калібр - пробка

Мікрометри використовують для вимірювання зовнішніх розмірів з точністю вимірювання 0,01 мм.

Рис. 14 - Мікрометр МК 70-75

2. Організація робочого місця верстатника

Робоче місце - частина виробничої площі цеху, на який розміщується один або кілька верстатників і обслуговувана ними одиниця технологічного устаткування (верстат), а також оснастка і предмети виробництва.

2.1 Розташування обладнання

При розташування обладнання необхідно дотримуватись встановлених мінімальних розривів між верстатами та окремими елементами приміщення (ширина проходів і проїздів). Ширина проходів має бути не менше 1 м. Відстань між верстатами при поперечному розташуванні (в затилок) 0,9 м, а при попарному розташуванні (обличчя до обличчя) - 1,6 м. Для провезення вантажів автомашинами ширина проїзду - 3,5 м. Проходи і проїзди мають бути в порядку, чисті, границі їх відмічають білою фарбою або металевими світлими кнопками. Ширина робочої зони становить 0,8 м.

2.2 Виробнича естетика

Мета виробничої естетики - досягнення естетичного удосконалення трудової обстановки, яка забезпечує безпечні умови праці, високу продуктивність і гарний настрій робітників. Ці питання вирішує наука

Основні питання ергономіки:

1. Зовнішні поверхні верстата повинні мати суцільний плавний контур,

не мати гострих кутів, впадин, виступів.

2. Рухомі частини мають бути закритими.

3. Колір верстатів має бути світлий, спокійний, оскільки правильно обраний колір зменшує втомлюваність та підвищує продуктивність.

Панелі стін вистою 2,5-3 м від підлоги рекомендовано фарбувати в світло-зелений, світло-жовтий або бежевий колір.

Металоріжучі верстати фарбують у світло-зелений або світло-сірий колір, рухомі частини - світло-жовтий, органи керування виділяють іншими спеціально підібраними відтінками.

Допоміжне обладнання та оснащення також виділяють у відповідні кольори. Трубопроводи фарбують в залежності від матеріалу, який в них переміщується :

пар - рожевий колір;

вода - зелений;

стиснене повітря - блакитний;

масло - коричневий.

2.3 Організація робочого місця токаря

Робочим місцем називається частина виробничої площі цеху, на якій розміщується один або кілька операторів-верстатників і обслуговувана ними одиниця технологічного устаткування (верстат), а також оснащення і предмети виробництва.

Планування робочого місця токаря залежить від габаритних розмірів і призначення верстата, розмірів і маси оброблюваних заготовок, а також типу виробництва. В умовах одиничного та серійного виробництва, коли оброблюються різноманітні заготовки, на робочому місці встановлюють інструментальну шафу і стелаж. Заготовки і деталі укладають на стелажі (причому великі на його нижній полиці). Якщо в обробці деталі, які закріплюють у патроні правою рукою, стелаж установлюють праворуч від токаря.

На підлогу перед верстатом кладуть дерев'яну решітку. Робоче місце слід тримати в чистоті, оскільки бруд і безладдя призводять до втрати робочого часу, браку, нещасних випадків, простою та передчасного зношення верстата.



Рис. 15 - Робоче місце токаря: підставка під ноги; 2 - інструментальна шафа; 3 - місце для креслення; 4 - станина; 5 - задня бабка; 6 - стелаж для заготовок

Робітник на своєму робочому місці не повинен зазнавати шкідливого впливу з боку суміжних робочих місць.

2.4 Організація робочого місця фрезерувальника

Робоче місце фрезерувальника складається з фрезерного верстата з необхідним оснащенням і елементами, що забезпечують охорону праці та санітарно-гігієнічні умови.

Громіздке оснащення фрезерного верстата (машинні лещата, ділильні головки, різні пристрої, поворотні столи, кутники тощо) зберігають централізовано в шафах або на спеціальних стелажах.

На робочому місці фрезерувальника необхідно дотримуватись певного порядку, згідно правил безпечної роботи: підтримувати чистоту, не захаращувати робоче місце зайвими предметами, проходи навколо верстата мають бути вільними, а підлога не повинна мати масляних плям.



Рис. 16 - Робоче місце фрезерувальника: 1 - візок; 2 - тара для заготовок; 3 - тара для деталей; 4 - система місцевого освітлення; 5 - інструментальна шафа; 6 - підставка під ноги

3. Охорона праці

Охорона праці, навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів є дуже важливими соціально-економічними проблемами. Вони вимагають впровадження широкої системи правових, технічних, санітарно - гігієнічних й економічних заходів, спрямованих на створення безпечних умов праці. Охорона праці, техніка безпеки, пожежна безпека, сприятливі умови навколишнього середовища залишаються предметом постійної турботи й перебувають у центрі уваги держави.

Поняття «Охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». В нашій країні встановлені правила і норми із безпеки праці та промислової санітарії, регламентації розпорядку робочого часу і відпочинку працівників.

Загальне керівництво і контроль за дотриманням правил безпеки на підприємстві здійснює головний інженер. Інструктажі з охорони праці на підприємстві проводяться для всіх щойно прибулих і складаються із вступного інструктажу на робочому місті та повторних інструктажів, які неодноразово проводяться на протязі роботи на підприємстві.

В маршрутних картах технологічного процесу має бути окрема графа, де є посилання на відповідні інструкції з охорони праці. Інструкція з охорони праці містить загальні вимоги щодо безпеки перед початком роботи, під час виконання роботи та після її закінчення. У неї також має бути сказано про відповідальність працівника за невиконання вимог інструкцій.

В основних положеннях законодавства з охорони праці окремо передбачено умови праці жінок, підлітків та пільги за віком і за професіями.

3.1 Охорона праці на токарних верстатах

Охорона праці на токарних верстатах поділяється на такі етапи :

а) перед початком роботи:

1. Привести в порядок одяг, підібрати волосся під головний убір і застебнути рукава і спецодяг

2. Оглянути робоче місце і прибрати зайві предмети

3. Перевірити заземлення

4. Перевірити верстат на холостому ході

Рисунок 17 - Спецодяг робітника - верстатника

б) під час роботи :

1. Не можна працювати без захисних екранів або окулярів

2. Стружку видаляти тільки спеціальними гачками або щітками

3. Кріпити заготовки надійно

4. Заготовка в патроні не повинна виступати із корпуса патрона більш ніж на

1/3 довжини

5. Довгі тонкі заготовки обробляти в люнетах

6. Не залишати ключі у патроні

7. Вимірювання проводити тільки після зупинки шпинделя.

8. Не переключати частоту обертання на ходу

9. Дотримуватись технологічної дисципліни

10. У разі поломки верстату вивісити табличку з написом «НЕ ВМИКАТИ»

в) після закінчення роботи необхідно :

1. Вимкнути верстат.

2. Прибрати стружку, витерти і змастити верстат.

3. Прибрати робоче місце.

4. Повідомити майстра про працездатність верстата.

Рисунок 18 - Індивідуальні засоби захисту очей: а - захисні окуляри; б - захисний щиток (забрало)

3.2 Охорона праці на фрезерних верстатах

Охорона праці на фрезерних верстатах поділяється на етапи :

а) перед початком роботи:

1. Застібнути на ґудзики робочий одяг і обшлаги рукавів.

2. Заправити одяг, щоб не розвалилися його кінці.

3. Заправити волосся під головний убір.

4. Оглянути робоче місце і прибрати всі речі, що заважають працювати.

5. Перевірити справність підніжної дерев'яної решітки.

6. Підготувати до роботи інструмент і заготовки.

7. Перевірити заземлення і справність освітлювальної проводки на робочому місці.

8. Перевірити справність робочих органів верстата на холостим ходу.

б) під час роботи:

1. Працювати лише з захищеною фрезою.

2. Встановлювати і знімати деталі при включеному верстаті.

3. Дотримуватись технологічної дисципліни.

4. Не класти деталі, інструмент та інші предмети на стіл і станіну верстата.

5. При роботі на великогабаритних верстатах користуватися пересувними площадками з захисними засобами і дерев'яними настилами, а також підйомними механізмами та пристроями.

6. Не дозволяється залишати працюючий верстат навіть на короткий час.

7. Знімати і натягати паси на шківи лише після зупинки верстата.

в) після закінчення роботи:

1. Зупинити верстат і вимкнути електродвигуни.

2. Прибрати стружку, витерти і змастити верстат.

3. Упорядкувати робоче місце.

4. Повідомити майстра про працездатність верстата.

3.3 Пожежна безпека

Кожен робітник повинен знати і виконувати установлені правила пожежної безпеки. Не допускати дій, які можуть привести до пожежі. Територія підприємства повинна постійно зберігатись у чистоті. До всіх джерел водопостачання і до пожежного інвентарю повинен бути вільний доступ. На випадок виникнення пожежі повинна бути можливість провести евакуацію людей.

У виробничих та адміністративних будівлях підприємства забороняється:

- прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших рідин, які легко займаються;

- залишати після закінчення роботи увімкнути в електромережу нагрівальні прилади;

- проводити роботи із використанням вогню;

- палити на підприємстві можна тільки у спеціально відведених для цього місцях;

На дверцятах шафи пожежного крану повинен бути буквений індекс «ПК» із вказаним номером пожежного крану. У цехах, майстернях мають бути пожежні щити, на яких розміщенні засоби пожежогасіння : відра, лопати, кирки, ломи а також обов'язкова наявність ящика із піском. Пожежні щити повинні бути пофарбовані у червоні кольори.

У випадку виникнення пожежі працівник повинен негайно викликати пожежну команду за телефоном 101 і ужити міри із ліквідації осередку

деталь фрезерувальник токар верстат

Перелік посилань

1. Анисимов Ю.А., Креслення. - К.: Вища школа, 1998, 239 с.

2. Бергер И.И. Справочник молодокого токаря. - Мінськ; Вышэйшая школа,

1972, 319 с.

3. Берков В.Н. Техническое измерение. - М.; Высшая школа,1977, 289с.

4. Бергер І.І. Токарное дело. - Минск, Высшая школа,1980, 320 с.

5. Васильчук М.В., Вінокурова Л.Є. Основи охорони праці. - К.; Просвіта,

1977, 208 с.

6. А.Н. Журавльов. Допуски и технические измерения - М.; Высшая школа, 1981-256с.

7. Зайцев Б.Г. Справочник молодого токаря. - М.; Высшая школа, 1988, 336 с.

8. Захаров В.А. Станочник. - М.; Машиностроение, 1989, 272 с.

9. В.Л. Косовський. Довідник молодого фрезерувальника. - М.; Высшая школа, 1985, 239 с.

10. Стискін Г.М., Ревнівцев М.П., Берізко М.М., Мелещик В.А. Інструменти для механічної обробки матеріалів. - Львів; Оріяна-Нова, 2002, 179 с.

11. Фещенко В.М. Токарная обработка. - М.; Высшая школа, 1990, 303с.

12. П.А. Усачев. Справочник фрезеровщика. - К.; Техника, 1988, 246 с.

Размещено на Allbest.ru