Вдосконалення маркетингової діяльності

Аналізуючи собівартість продукції тваринництва бачимо, що вона також підвищується на протязі аналізованого періоду. Так, собівартість 1 ц молока збільшилась на 5 %, а витрати на виробництво молока знизились на 28,2 %. Собівартість 1 ц приросту ВРХ збільшилась на 76,8 %, проте витрати знизились на 55,2 %. Собівартість 1 ц приросту овець збільшилась на 25 %, а витрати на виробництво збільшились на 39,8 %. Ці коливання в основному пов'язані зі зміною поголів'я худоби і свиней та ростом витрат на його утримання. Далі проаналізуємо склад собівартості продукції рослинництва на прикладі зерна пшениці.

Таблиця 2.9

Рівень і структура собівартості 1ц зерна

Статті витрат	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003р.	2004р.
	грн	%	грн	%	грн	%	грн	%	Грн	%
Витрати на оплату праці з нарахуваннями	1,71	9,7	1,77	10,5	3,38	10,1	5,0	11	3,3	12
Насіння та посадковий матеріал	2,66	15,1	2,7	15,9	4,72	14,1	7,3	16	4,18	15,2
Паливо та мастильні матеріали	5,01	28,5	4,5	26,8	9,04	27	11,8	26	7,87	28,6
Добрива	0,9	5,1	1,05	6,2	1,94	5,8	3,6	8	2,09	7,6
Засоби захисту рослин	0,95	5,4	1,1	6,5	1,9	5,7	3,4	7,5	1,78	6,5
Роботи та послуги	2,13	12,1	1,7	10,1	4,22	12,6	4,0	8,7	2,04	7,4
Інші витрати на утримання основних засобів	2,16	12,3	1,98	11,6	4,29	12,7	5,0	11,1	2,8	10,2
Загально-виробничі витрати	2,07	11,8	2,1	12,4	4,01	12,0	5,3	11,7	3,44	12,5
Всього витрат	17,59	100	16,9	100	33,5	100	45,4	100	27,5	100

Аналізуючи дані таблиці, ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі собівартості 1 ц зерна займають такі витрати: насіння та посадковий матеріал, утримання основних засобів, оплата праці. За аналізує мий період збільшилась собівартість 1 ц зерна на 56,3 %., тобто на 9,91 грн. Аналізуючи взагалі собівартість 1 ц зерна пшениці можна зробити висновок, що вона відносно низька, що дає можливість при продажу отримати значні прибутки та підвищення рентабельність його виробництва.

Тепер розглянемо рівень та структуру собівартості 1 ц соняшнику.

Таблиця 2.10

Рівень і структура собівартості 1ц соняшнику

Статті витрат	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.
	грн	%	грн	%	грн	%	грн	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці з нарахуваннями	3,4	14,5	3,67	14,3	4,63	11,9	5,76	11,7	6,5	11,1
Насіння та посадковий матеріал	3,8	15,8	3,31	12,9	5,45	14,0	5,46	11,1	8,45	14,4
Паливо та мастильні матеріали	7,27	30,3	8,17	31,8	13,88	35,7	18,64	37,9	11,08	18,9
Добрива	0,75	3,2	0,85	3,3	1,05	2,7	1,48	3	1,52	2,6
Засоби захисту рослин	0,6	2,7	0,83	3,2	1,17	3,0	1,73	3,5	1,72	2,9
Роботи та послуги	6,0	24,0	6,4	24,9	8,75	22,5	10,87	22,1	24,43	41,7
Загально-виробничі витрати	2,2	9,5	2,47	9,6	3,97	10,2	5,26	10,7	4,9	8,4
Всього витрат	24,02	100	25,7	100	38,9	100	49,2	100	58,6	100

В структурі собівартості насіння соняшнику найбільшу питому вагу займають такі витрати: насіння та посадковий матеріал, паливо та мастильні матеріали, роботи та послуги, витрати на оплату праці. На протязі аналізованого періоду собівартість 1 ц соняшнику збільшилась майже в 3 рази, що пов'язано в основному із підвищенням цін на матеріали, насіння, а також тарифів.

2.3 Аналіз складу та динаміка виручки від реалізації продукції

Виручка від реалізації продукції залежить від впливу таких чинників:

1). Обсяг реалізованої продукції;

2). Реалізаційна ціна;

3). Структура реалізованої продукції.

Проаналізуємо динаміку від реалізації продукції згідно даних таблиці 2.12, з яких видно, що у 2004 році в основному зросли реалізаційні ціни на продукцію, що пояснюється інфляцією та ситуацією на ринку. Щодо обсягів реалізації можна зробити висновки, що у рослинництві вони по основним видам продукції зменшилися. В 2004році в порівнянні з 2000 роком, наприклад, зменшилась виручка від реалізації зернових на 4,53% , проте виручка від реалізації кукурудзи збільшилася в 2,7 рази за рахунок збільшення обсягу реалізації в 3,1 рази. Виручка від реалізації соняшнику зросла в 2,35 рази за рахунок збільшення реалізаційної ціни в 2,62 рази. . Взагалі, обсяг виручки від реалізації продукції рослинництва зріс на 40,1%.

З продукції тваринництві в господарстві в звітному році виробляється та реалізовується тільки мед і складає 5 тис.грн. За рахунок цього зменшилася виручка від реалізації всього по господарству на 32,5 %.

Більш наглядніше динаміку виручки від реалізації представлено на рисунку 2.1

Рис. 2.7 - Динаміка виручки від реалізації в ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Таблиця 2.11

Динаміка виручки від реалізації продукції ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Види продукції	2000	2001	2002	2003	2004	2004 в % 2000
	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка тис. грн.	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка т грн.	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка тис. грн.	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка тис грн.	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка тис грн.	Кількість, ц	Ціна 1 ц. грн.	Виручка тис. грн.
Зерно та бобові	19101	30,4	581	12986	33,2	432	32437	22,8	740	196	40,23	96	17083	32,5	555	89,4	173,4	95,5
Кукурудза на зерно	649	41,6	27	4660	32,6	152	17579	24,7	434	20	50	1	2018	36,7	74	310,9	88,2	274
Соняшник	5151	51,8	266,8	5635	55,2	311	9097	73,9	673	8288	69,9	580	4623	135,8	628	89.7	262,2	235,4
Інша продукція рослинництва	х	х	31	Х	х	28	Х	х	117	х	х	294	х	х	103	Х	х	332,3
Разом по рослинництву	х	х	922	х	х	910	х	х	1684	х	х	1021	х	х	1292	х	х	140,1
М'ясо ВРХ	1647	274,4	452	1365	299,6	409	734	297	218	1070	277,5	297	-	-	-	-	-	-
Молоко	7966	56,9	454	4254	57,1	243	1128	59,4	67	710	62	44	-	-	-	-	-	-
мед	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	7	714,3	5	-	-	-
Інша продукція тваринництва	х	х	-	х	х	265	х	х	118	х	х	61	-	-	-	-	-	-
Разом по тваринництву	Х	Х	910	Х	Х	917	Х	Х	403	Х	Х	402	Х	Х	5	Х	Х	0,5
Промислова продукція	Х	Х	27	Х	Х	26	Х	Х	54	Х	Х	39	Х	Х	69	Х	Х	255,6
Інша продукція	Х	Х	190	Х	Х	375	Х	Х	819	Х	Х	137	Х	Х	-	Х	Х	-
ВСЬОГО	Х	Х	2049,8	Х	Х	2228	Х	Х	2960	Х	Х	1599	Х	Х	1366	Х	Х	67,5

Таблиця 2.12

Вплив окремих факторів на зміну виторгу від реалізації

Показники	Зерно	кукурудза	Соняшник	Всього
Кількість реалізованої продукції, ц
а) 2000 р.	19101	649	5151	х
б) 2004 р.	17083	2018	4623	х
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.				х
а) 2000 р.	30,4	41,6	51,8	х
б) 2004 р.	32,5	36,7	135,8	х
Виручка від реалізації, тис. грн.
а) 2000 р.	581	27	266,8	874,8
умовний	620,78	23,81	699,5	1344,09
б) 2004 р.	555	74	628	1257
Відхилення, всього, грн.	-26	47	361,2	382,2
у .т. ч.: за рахунок:
- кількості продукції	-65,78	50,19	-71,5	-87,09
- середньої ціни	39,78	-3,19	432,7	469,29

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що на зменшення виручки від реалізації зерна, в 2004 році, на 26 тис. грн. вплинули зменшення кількості реалізованої продукції, це призвело до зменшення виручки на 65,78 тис, хоча підвищення ціни й призвело до збільшення виучки на 39,78 тис. грн., проте це не вплинуло на загальний результат. На збільшення виручки від реалізації кукурудзи за період з 2000 по 2004 рік, навпаки, більше вплинуло кількість реалізованої продукції ніж ціна, що призвело до збільшення виручки на 50,19 тис. грн., а зменшення реалізаційної ціни зменшило виручку на 3,19 тис. грн.

Виручка від реалізації соняшнику збільшилась на 361,2 тис. грн. в 2004 році, по відношенню до 2000 року, це відбулось із-за збільшення реалізаційної ціни на 432,7 тис.грн, хоча зменшення кількості реалізаційної продукції призвело до зменшення виручки на 71,5 тис.грн.

В таблиці 2.13 проаналізуємо результати реалізації продукції в ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Таблиця 2.13

Результати реалізації продукції

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 в % до 2000
Виручка від реалізації продукції рослинництва, тис.грн.	922,8	910	1684	1021	1292	140
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	665,0	548	1480	857	1187	178,5
Прибуток від реалізації, тис.грн.	257,8	362	204	164	105	40,7
Рентабельність продажу, %	38,7	66,05	13,8	19,2	8,85	-
Виручка від реалізації продукції тваринництва, тис.грн.	910	917	403	402	5	0,5
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	868	1088	576	550	6	0,7
Прибуток від реалізації, тис.грн.	42	-171	-173	-148	-1	43
Рентабельність продажу, %	4,8	-15,7	-30,0	-26,9	-20	-
Виручка від реалізації продукції всього по підприємстау	2049,8	2228	2960	1599	1366	66,6
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1765	1872	2722	1503	1293	73,3
Прибуток від реалізації, тис.грн.	584,8	356	240	96	73	12,5
Рентабельність продажу, %	33,1	19,0	8,8	6,4	5,6	-

З аналізу даних таблиці можна зробити висновок, що на протязі аналізованого періоду збільшилась виручка від реалізації та собівартість реалізованої продукції рослинництва на 40 % та 78,5 % . За рахунок збільшення собівартості продукції зменшується прибуток від реалізації на 59,3 %, відповідно зменшується рентабельність 38,7 %.

Виручка від реалізації продукції тваринництва в звітному році знизилася, так як господарство змінило спеціалізацію і займається виробництвом продукції рослинництва та меду, і становить в 2004 році 5тис.грн., в цьому ж році було отримано збитки від реалізації цієї продукції. Рівень рентабельності в звітному році становить -20 %, тоді як в 2000 році становила 4,8 %.

Загальна виручка від реалізації продукції підприємства зменшилася на 32,5 %, також скоротилась собівартість реалізованої продукції на 63,3 %. Рентабельність продажу по всій продукції підприємства в звітному році складає 5,6 %.

Проаналізувавши динаміку виручки та результати реалізації перейдемо до аналізу її складу, дані для якого наведені в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14

Аналіз складу виручки від реалізації продукції

Канали реалізації	РОКИ	2004 р. в % до
	2000	2001	2002	2003	2004	2000	2003
По договорам, тис.грн.	1281	1537	2131,2	620,4	622,8	48,6	100,4
За готівку, тис.грн.	481,5	505,7	665	890.5	703,5	146,1	79,0
В рахунок паю, тис.грн.	180,8	120,3	106,5	57,6	61,5	34,0	106,7
В рахунок зарплати, тис.грн.	106,5	65	57,3	30,5	21,8	20,5	71,5
ВСЬОГО	2049,8	2228	2960	1599	1366	66,6	85,4

Аналізуючи склад виручки від реалізації можна зробити висновки, що виручка від реалізації має тенденцію до зниження з 2049,8 тис. грн. у 2000 р. до 1366 тис.грн. у 2004 році, тобто майже в 3,2 рази. Щодо складу виручки, то вона складається з виручки отриманої від організацій, з якими заключені договори. Вона домінувала до 2003 року, потім основна частина виручки почала поступати від реалізації продукції за готівку, тобто продаж оптовикам. Також в рахунок заробітної плати 2,6-5,2 %. В середньому питома вага виручки по договорах складає в період до 2003року 62-73%, а вже в період з 2003 до 2004 рр. складає лише 39-45%. Відповідно питома вага виручки за готівку складало в період з 2000 до 2003року 19-23%, а вже 2003- 2004 рр. ситуація змінилась, і питома вага дорівнювала 51-55%. Питома вага виручки в рахунок зарплати складає 2,6-5,2% від загальної питомої ваги. В період з 2002 до 2004 рр. виручка від рахунків паю складає 3,6-5,7%. Наглядно аналіз складу виручки від реалізації можна розглянути на рисунку 2.8

Рис.2.8 - Канали реалізації продукції в ТОВ «АФ імені Мічуріна»

Аналізуючи канали реалізації та виручку від них, можна зробити загальний висновок, що основну частину виручки за 2003-2004 рік складають вже ні кошти від заключених договорів, а кошти від продажу продукції за готівку, але ці контакти в основному одноразові, тому для більш стабільнішого розвитку ТОВ АФ імені «Мічуріна» слід звернути увагу не на цей канал реалізації, а на канал продаж продукції за договорами. Треба налагоджувати свої стосунки з різними фірмами та організаціями, так як вони є найбільш стабільнішими покупцями продукції, ніж одноразові контакти з оптовиками.

На основі проведеного аналізу, можна зробити висновок, що маркетингова діяльність на підприємстві проводиться на дуже низькому рівні, так як немає відповідної служби та кваліфікованих працівників.

В останні роки в господарстві простежується динаміка зниження прибутку, на це вплинули такі чинники, як зменшення обсягів виробництва продукції, відтак і її реалізація, а також нееквівалентність обміну щодо постачання товаровиробників енергетичними, основними фондами, мінеральними добривами, агрохімікатами тощо. Сумарний вплив зазначених чинників став причиною того, що рівень рентабельності підприємства недостатній для розширеного відтворення.

Така негативна тенденція у формуванні доходів може зумовити занепад економіки підприємства, а тому потрібні негайні заходи щодо її подолання.

Одним із заходів, який може суттєво підвищити прибутковість сільськогосподарського виробництва, є повніше використання потенційних можливостей збільшення доходів від реалізації продукції. Безперечно, головним перспективним напрямом стабілізації прибутковості підприємства є збільшення обсягів виробництва продукції, нарощування на цій основі продажу та виручки. Однак це потребує довготривалих та інвестиційноємних проектів, які теж треба здійснювати, оскільки без цього не можна очікувати кардинальних змін .

Але вже зараз можна призупинити зазначену негативну тенденцію у формуванні прибутку підприємства завдяки маркетинговим дослідженням ринку агарної продукції, адже їхня відсутність зумовлює те, що її реалізація здійснюється в останні роки при вкрай негативній кон'юнктурі. В результаті ціни реалізації продукції рослинництва і тваринництва почали знижуватися при одночасному підвищенні її собівартості.

2.4 Маркетингова оцінка потенціалу підприємства

SWOT (Strength, Weakness, Oportunіty, Threats) - аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і ризику.

SWOT - аналіз виробляється з метою вивчення середовища бізнесу, правових умов, сильних і слабких сторін свого підприємства і підприємства-конкурентів, а також комплексні взаємовпливи розглянутих факторів.

Застосувавши цей метод ми можемо провести спільне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, встановити зв'язок між силою і слабістю, загрозами і можливостями, що властиві підприємству.

Спочатку сформуємо перелік слабких і сильних сторін ТОВ «АФ імені Мічуріна», а також загроз і можливостей.

Таблиця 2.15

Аналіз сильних та слабких сторін, а також можливостей та загроз

Сильні сторони	Слабкі сторони	Можливості	Загрози
Вигідне розташування господарства;	Нестійка конкурентна позиція;	Можливість вровадження маркетингової служби для покращення збуту продукції господарства	Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності
Кваліфікація на достатньому рівні	Значна частина застарілої техніки;	Оновлення техніки на підприємстві Можливість збільшення обсягів виробництва продукції	Незпрацювання механізмів реформування сільського господарства
Налагодження зв'зків з постачальниками матеріальних ресурсів;	Зменшення урожайності сільськогосподарських культур;	Можливість підвищення урожайності сільськогосподарських культур	Можливість появи нових конкурентів
Наявність стабільних партнерів на певні види продукції;	Скорочення обсягів виробництва та реалізації продукції;	Розширення напрямків діяльності	Можливість подорожчення продукції за рахунок збільшення собівартості
Існує потенціал для розвитку галузі	Потреба у кредитах		Збільшення залежності від позичкових коштів
			Втрата партнерів із-за конкурентного тиску

При проведенні SWOT - аналізу необхідно визначити не тільки можливості та загрози зовнішнього середовища організації, а й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації.

Зробимо оцінку ймовірності використання можливостей та загроз та їх вплив на діяльність організації. Проведемо комплексний аналіз сприяливих можливостей та загроз за допомогою поєднання ймовірності реалізації фактора протягом року, зважливістю його впливу на організацію. Оцінку цих двох параметрів зробимо за 10 бальною шкалою. Побудуємо матрицю можливостей та загроз (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16

Аналіз сприятливих можливостей та загроз

Фактор	Ймовірність здійснення	Важливість впливу
	Висока 7-10	Середня 4 - 6	Низька 1- 3	Висока 7-10	Сред 4-6	Низька1-3
Сприятливі можливості
Можливість вровадження маркетингової служби для покращення збуту продукції господарства	+			+
Оновлення техніки на підприємстві		+		+
Можливість збільшення обсягів виробництва продукції		+		+
Можливість підвищення урожайності сільськогосподарських культур	+				+
Розширення напрямків діяльності			+	+
Загрози
Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності	+			+
Незпрацювання механізмів реформування сільського господарства		+			+
Можливість появи нових конкурентів	+			+
Можливість подорожчення продукції за рахунок збільшення собівартості	+			+
Збільшення залежності від позичкових коштів	+			+
Втрата партнерів із-за конкурентного тиску		+			+
Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності	+			+

Після того як конкретний список слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей складений, настає етап установлення зв'язків між ними. Для встановлення цих зв'язків складається матриця SWOT, що має наступний вид (рис. 2.9).

На підґрунті виявлених слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей є такі варіанти ведення справ на майбутнє:

1. За рахунок впровадження маркетингової служби можна виявити нові вигідні канали збуту продукції та підвищити попит на продукцію

2. За рахунок виробництва якісної продукції та наявності стабільних партнерів можна стабілізувати економічний стан господарства, реалізувавши продукцію за вигідними цінами .

3. Ефективним напрямом зміцнення економіки господарства є диверсифікація виробництва. Вона дає можливість господарству удосконалювати виробництво на основі випуску розширеної номенклатури продукції, яка відповідає попиту покупців. Чим більше напрямів в діяльності в господарстві, тим вищий рівень диверсифікації і відповідна нижча можливість втрат і збитків від виробництва в цілому, тим менший ризик комерційної діяльності.

4. Вплив стихійних лих дещо послабити самострахуванням та перестрахуванням.

Всі вище перелічені можливості зв'язані між собою та потребують комплексного втілення в життя. Зупинимось більш детально на вирішенні перших трьох альтернатив.

	Можливості: 1. Можливість впровадження маркетингової служби, для покращення збуту продукції господарства; 2. Оновлення техніки на підприємстві; 3. Можливість збільшення обягу виробництва продукції; 4. Можливість підвищення урожаності сільськогосподарських культур; 5. Розширення напрямів діяльності	Загрози: 1. Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожаності; 2. Незпрацювання механізмів реформування сільського господарства; 3. Можливість появи нових конкурентів; 4. Можливість подорожчення продукції за рахунок збільшення собівартості; 5. Збільшення залежності від позичкових коштів; 6. Втрата партнерів із-за конкурентного тиску;
Сильні сторони господарства: 1. Вигідне розташування господарства; 2. Кваліфікація на достатньому рівні 3. Налагодження зв'зків з постачальниками матеріальних ресурсів; 4. Наявність стабільних партнерів на певні види продукції; 5. Існує потенціал для розвитку галузі	За рахунок виробництва якісної продукції та наявності стабільних партнерів можна стабілізувати економічний стан господарства, реалізувавши продукцію за вигідними цінами . За рахунок впровадження маркетингової служби можна виявити нові канали збуту продукції та підвищити попит на продукцію.	Втрату партнерів із - за конкурентного тиску можна подолати іміджом виробника високоякісної продукції. Наявність стабільних партнерів та високоякісна продукція допоможуть залучити нових кредиторів. Постійні стеження за змінами в законодавстві та рішеннями органів місцевого самоврядування
Слабкі сторони господарства: 1. Нестійка конкурентна позиція; 2. Значна частина застарілої техніки; 3.. Зменшення урожайності сільськогосподарських культур; 4. Скорочення обсягів виробництва та реалізації продукції; 5. Потреба у кредитах 6 Відсутність маркетингового відділу, а здібності збуту нижче середнього	Впровадження маркетингової служби, кредити, наявність висококваліфікованого персоналу, оновлення техніки на підприємстві допоможе досягти збільшення урожайності сільськогосподарських культур, обсягів виробництва та реалізації продукції, а також зниження її собівартості, що призведе до збільшення прибутковості діяльності господарства.	Використовуючи свої сильні сторони і можливості, а також обравши вигідну стратегію господарство може успішно подолати загрози, а слабкі сторони перетворити в переваги.

Рис.2.9МатрицяSWOT

РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ТОВ АФ «ІМЕНІ МІЧУРІНА»

3.1 Маркетингове дослідження ринку сільськогосподарської продукції

Прибутковість сільськогосподарського виробництва залежить від двох груп факторів - виробничих і ринкових. Раніше, в умовах надмірної централізації управління сільським господарством, основними факторами прибутковості були виробничі. З переходом до ринкових відносин все більш важливу роль відіграє комерційна діяльність, робота по вивченню ринку, покращення якості продукції, управління її збутом.

Найбільшого успіху на ринку добиваються саме ті товаровиробники, які займаючись маркетингом продукції, в коло своїх обов'язків включають не тільки акт купівлі - продажу, але і контроль за виробничим циклом, і за після виробничими стадіями.

Важливою функцією маркетингу являється вивчення ринку продукції в результаті реалізації якого підбираються потенційні покупці.

Для того, щоб забезпечити високу ефективність певних видів продукції, необхідно підібрати ринки її збуту. При виборі ринків оцінюють їх місткість загальну і по сегментам, ведуть прогнозне і кон'юнктурне вивчення ринку збуту.

Оцінку зміни ринкової ситуації бажано виражати кількісно. Для цього застосовується система балів. В таблиці представлена оцінка різних риків збуту озимих зернових культур. Най більш сприятливі умови для збуту продукції характеризуються відповідним балом зі знаком „+”, середні умови „0” , несприятливі зі знаком „-„.

Таблиця 3.1

Маркетингова оцінка каналів реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Характеристика каналу реалізації	Параметри оцінки	Величина оцінки бал	Канали реалізації
			По договорах	Ринок	Плата за. паї	Реалізація робітникам
Місткість	Необмежений збут	+3	+3	+3
	Середній	+2
	Обмежений	+1			+1	+1
	Відсутній	0
Ціна реалізації	Висока	+3		+3
	Середня	+2	+2
	Фіксована	+1			+1	+1
	Монопольна покупця	-1
Торгова обстановка	Наявність угод	+1	+1		+1
	Забезпечення під угоду матеріальними цінностями	+2	+2
	Наявність матеріальних актів	+1		+1		+1
Конкуренція	Значна	0	0	0
	Середня	+1
	Слабка	+2
	Відсутня	+3			+3	+3
Вимоги до якості	Високі	+3	+3	+3
	Середні	+2
	Низькі	+1			+1	+1
Умови збуту	Ринок монополізовано	-1			-1	-1
	На ринку кілько підприємств	+2	+2	+2
	На ринку багато підприємств	+1
Відношення з потенційними покупцями	Зв`язки стабільні	+3	+3			+3
	Середні	+2		+2	+2
	Періодичні	+1
Інформація про ринок	Надійна	+1	+1
	Ненадійна	0		+1	0	0
	Відсутня	-1
ВСЬОГО	17	15	8	9

Ринок, який характеризується найбільшою сумою балів, вважають найбільш перспективним для реалізації зернових культур.

За даними маркетингової оцінки найвигіднішим каналом реалізації сільськогосподарської продукції є реалізація по договорах та на ринку, за бальною оцінкою ці ринки займають понад 17 та 15 балів. Перевагами цих ринків є те, що господарство в достатній мірі володіє інформацією про них, відносини з потенційними покупцями стабільні. На цих ринках також встановлюються досить високі ціни на реалізацію продукції. Хоча поряд з цим реалізація насіння соняшнику по цих каналах передбачає високі вимоги щодо якості продукції та наявність на ринку збуту інших покупців, тобто діє сильна конкуренція.

За аналізом попереднього розділу 2 ми бачимо, що в 2004 році ТОВ АФ «імені Мічуріна» при реалізації продукції були використані дуже низькі ціни, що свідчить про невдалий вибір каналів реалізації.

Тому ми пропонуємо підприємству на основі проведеного дослідження такий розподіл каналів реалізації продукції. (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Запропоновані канали розподілу продукції

Канали реалізації	Види продукції	Ціна за 1 ц продукції, грн	Кількість, ц	Сума, тис.грн.
По договорам	Зерно	55,0	8510	468,0
	Соняшник	110,0	22380	2461,8
	Кукурудза	25,0	1494	37,4
Всього:				2966,4
Магазини	Картопля	80	100	8
	Мед	400	3,15	1,26
Всього:				9,26
Продовження таблиці 3.2
Ринок	Зерно	68,0	4260	289,7
	Соняшник	130,0	16500	2145,0
	Кукурудза	32,0	404	13,0
	Картопля	70	100	7
	Баштанні	25	100	2,5
	мед	350	3,5	1,2
Всього:				2458,4
В рахунок з/п	Зерно	40,0	920	36,8
	Соняшник	90,0	275,1	82,8
	Мед	300	0,35	0,1
Всього:				119,7
Плата за паї	Зерно	50,0	1375	68,7
	соняшник	100,0	460	46
	Кукурудза	20,0	120	2,4
Всього:				117,1
Ітого:	5670,7

Таким чином, можна зробити висновок, що результати реалізації продукції залежать від правильного вибору каналів реалізації. Виходячи з таблиці, бачимо, що найвищі ціни реалізації на ринку, на другому місці договірні ціни, далі реалізація в магазини та плата за паї та в рахунок заробітної плати.

Отже, при реалізації того ж обсягу продукції, що у звітному році, підприємство при застосуванні даного розподілу каналів, може отримати 5670,7 тис. грн., тоді як в звітному році виручка від реалізації становила 1366 тис. грн., тобто на 4304,8 тис.грн. більше.

3.2 Проектування організаційної структури служби маркетингу на підприємстві

Для підвищення рівня доходності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах необхідно застосовувати ринкові фактори, по мірі можливості створювати на підприємствах маркетингові служби.

Організаційна структура маркетингової діяльності може бути визначена як сукупність служб (підрозділів), до складу яких входять робітники, що займаються тією чи іншою маркетинговою діяльністю.

Маркетингові структури залежать від розміру підприємства, специфіки виробленої продукції і регіональних ринків, сформованої структури управління підприємством.

Організаційна структура служба маркетингу на підприємствах може бути функціональною, товарною та регіональною.

Маркетинг включає в себе декілька видів діяльності, що спрямовані на виявлення, обслуговування, задоволення потреб для рішення цілей організації (рисунок 3.1)

Рис.3.1 Роль відділу маркетингу в системі ринок - підприємство

ТОВ „АФ імені Мічуріна” необхідно створити маркетингову службу, що буде функціонувати на наступних положеннях:

- безпосередня підлеглість керівнику підприємства, що дає можливість забезпечити її незалежність від кон'юнктурної організації інших підрозділів підприємства, реалізувати принцип персональної відповідальності;

- оптимізована чисельність штатних співробітників, що усуває обвинувачення в роздутті адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу;

- звільнення служби маркетингу від дріб'язкового контролю;

- виключення госпрозрахунку служби маркетингу, тому що в протилежному випадку вона буде зайнята „викачуванням” грошей з інших підрозділів (таблиця 3.1)

При цьому випливає :

- по-перше, оплачувати фахівців служби маркетингу на рівні провідних спеціалістів підприємства;

- по-друге, залучати до роботи тільки за контрактом дії до 1 року;

- по-третє, відчисляти з метою стимулювання працівників , високий жорстко фіксований відсоток виторгу ( фіксованого чи платежу ціни укладеного договору) понад обумовленого раніше рівня.

Організація маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах включає:

- утворення структури управління маркетингом;

- підбір фахівців;

- визначення їхніх прав, обов'язків і відповідальності, встановлення відносин маркетингової служби з іншими підрозділами даного підприємства й іншими підприємствами.

Таблиця 3.2

Маркетингові функції фахівців на підприємстві

Фахівці	Функції
Директор	Пошук покупців, партнерів
	Укладання договорів
	Установлення ціни на продукцію
	Налагоджувати ділові зв'язки
Фахівці планово-економічного відділу	Внутрішньогосподарське планування, планування товарної політики
	Організація обліку, контролю, аналіз витрат
	Установка цін
	Пошук каналів збуту
Фахівці бухгалтерії	Облік виробничої і господарської діяльності
	Облік реалізації
	Установлення цін

З метою виконання маркетингової діяльності в підприємстві доцільно створити відділ маркетингу в складі 2 фахівців маркетологів.

Завідуючий відділом, крім загального керівництва, здійснює дослідження кон'юнктури ринку, координує зусилля притягнутих функціональних фахівців щодо відпрацювання концепції і техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва, планування обсягів товарної продукції і ресурсного забезпечення, визначає напрям діяльності підлеглих маркетологів щодо контролю виробництва і спрямованості реклами, організація після реалізаційного обслуговування і вивчення враження, розробляє концепцію оформлення товару ; готує пропозиції щодо прийняття управлінських рішень.

Дослідження кон'юнктури ринку - вивчає співвідношення попиту та пропозиції на товари, що може робити і продавати підприємство, тобто виявляє місце товару на ринку, можливий обсяг його прибуткової реалізації.

Розробка концепції розвитку підприємства - моделі орієнтованої на оптимальне використання ресурсів завоювання ринку, визначеними під час вивчення кон'юнктури ринку товарами.

Техніко-економічне обґрунтування - економічна оцінка комерційної доцільності виробництва кожного виду продукції з обліком того, що його реалізація повинна відшкодовувати собівартість і забезпечувати середню норму прибутку.

Планування виробництва. Конкретизуються обсяги виробництва кожного товарного продукту, здійснюється пошук їхніх споживачів шляхом висновку договорів і узгодження ціни реалізації, що дає можливість визначити можливий виторг. Потім визначається потреба в ресурсах щодо виробництва, обумовленого в договорах обсягу продукції.

Організація і здійснення виробництва. Аналізується склад і структура виробничих підрозділів підприємства, положення їхньої взаємодії, оперативні плани і т.д.

Маркетолог-замісник завідуючого відділом виконує всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, виконує разові доручення завідуючого відділом і обов'язки завідуючого у випадку його відсутності.

Маркетолог здійснює всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, організовує роботу торгових формувань підприємства.

Штатна чисельність відділу збільшується у випадку виникнення нових функцій чи розширення обсягів маркетингової діяльності.

Передбачається, що від впровадження маркетингової служби рівень рентабельності продаж в ТОВ АФ «імені Мічуріна» підвищиться на 2,9 %.

Таблиця 3.3

Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в ТОВ АФ «імені Мічуріна» за рахунок запропонованих заходів

Показники	Факт	План	Відхилення (+,-)
Валова продукція, тис.грн.	1639	1860	221
Товарна продукція ,тис.грн.	1366	1630	264
Рівень товарності, %	83,3	87,5	4,2
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1293	1480	187
Прибуток, тис.грн.	163	230	67
Рівень рентабельність, %	12,6	15,5	2,9

Отже, за рахунок упровадження заходів прибуток зросте на 67 тис.грн., що приведе до збільшення рівня рентабельності на 2,9 %.

Планується, що маркетингова служба на підприємстві на перших етапах буде складатися з 2 спеціалістів - маркетологів, заробітна плата завідуючого службою маркетингу на місяць складає 650 грн., і фахівця-маркетолога на місяць 600грн. Витрати на оснащення ( покупка комп'ютера) складають 5000 грн., а отже на місяць 420 грн. Загальна сума витрат на впровадження маркетингової служби на місяць складає 2538,75 грн. Річні витрати, якщо не виникнуть непередбачені та інші витрати приблизно будуть складати 30465грн.

Строк окупності складе 0,45, тобто за 4,5місяці.

Таблиця 3.4

Витрати на впровадження маркетингової служби на 1 місяць

Витрати	Сума, грн..
Заробітна плата (2 чол.)	1250
Нарахування на з/п	468,75
Реклама	180
Витрати на дослідження ринку, ціновий моніторинг	220
Витрати на оснащення	420
Всього витрат	2538,75

Для успішного функціонування таких служб пропонується:

1. Забезпечити службу маркетингу кваліфікованими кадрами, що добре володіють ситуацією на виробництві. Розробити систему показників преміювання і стимулювання зацікавленості працівників в результатах роботи підприємства, в пошуку заходів і встановлення довгострокових зв'язків з партнерами на основі договорів і контрактів.

2. Методи затратно-цінового моніторингу , оперативно впливати на перевитрати і своєчасно реагувати на всі відхилення від нормативних даних калькуляції.

3. Відтворити зв'язок з виробниками товарно-матеріальної продукції, відмовитися від послуг невигідних для підприємства посередників.

3.3 Впровадження міні цеху для виробництва круп

Сьогодні, коли виробник ресурсів в багатьох регіонах став і переробником є актуальним впровадження в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці зерна.

Пропонуємо на базі ТОВ АФ «імені Мічуріна» організувати міні цех по виробництву круп із зерна різних культур.

Крупи - другий по значенню продукт харчування ( після муки ). Їх виготовляють з зерна злакових культур, а також гречки та гороха. Фізіологічні норми харчування людини, розроблені в нашій країні, включають ввод в раціон різноманітних круп біля 24-35 г. в день. Крупа містить багато крохмалю, білків та жирів, а також мінеральні речовини та користується попитом.

Для створення крупоцеху пропонується придбати універсальний комплекс, який дозволяє отримати 18 сортів крупи із пшениці, ячменя, гороха, кукурудзи, проса і гречки.

Склад комплексу:

1. Установка для калібрування і сортування зерна (УКС);

2. Приставка для отримання пшеничної, кукурузної, ячнєвої, горохової круп (ПК);

3. Приставка для шелущіння гречки та проса(ПШГП);

4. Машина шелушильно-шлифофальна (МШ);

5. Циклон.

Конструкція комплексу забезпечує:

- очистку і колібрування зерна;

- шелущіння зерна перед подрібненням, що забезпечує високу якість готової продукції;

- сортування готових круп по фракціям;

- простоту в експлуатації;

- комплекс обслуговує 2 чоловіка;

- переналадка з однієї культури на другу займає всього 30 хвилин.

Таблиця 3.5

Вихід круп із зерна сільськогосподарських культур

Культура	Види і сорта круп	Вихід круп, %
Пшениця	“Полтавська” №1, №2, №3, №4 “Артек”	80
Ячмінь	Перлова / Ячнєва №1, №2, №3	57 / 70
Кукурудза	Кукурудзяна №1, №2, №3, №5	60
Горох	Цілий, дроблений	77
Просо	Пшоно	75
Гречиха	Ядриця	65

Таблиця 3.6

Комплектація комплексу

Культура	УКС	ПК	ПШГП	МШ	Циклон
Пшениця	+	+		+	++
Ячмінь	+	+		+	++
Кукурудза	+	+		+	++
Горох	+	+		+	++
Просо	+		+	+	++
Гречка	+		+		+

В ТОВ АФ «імені Мічуріна» планується створення міні цеху по виробництву Ячнєвої крупи №1.

В таблиці 3.21 розглянемо дані ефективності виробництва і реалізації зерна озимої пшениці за останні 5 років.

Таблиця 3.7

Економічна ефективність виробництва і реалізації ячменю в ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Показники	2000р.	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2004р. у % до 2000р.
Обсяг виробництва, ц	3555	9600	11360	3687	13984	393,4
Обсяг реалізації, ц	2902	8900	10434	2359	11464	395
Собівартість 1ц.,грн.	22,05	24,65	28,32	46,48	31,3	128,3
Ціна реалізації 1ц., грн.	28,25	32,33	30,19	48,7	34,5	122,1
Виручка від реалізації, тис.грн.	82	287,7	315,0	114,8	360	439
Прибуток, тис.грн.	11	56,30	37	5,6	35,5	-
Рівень рентабельності, %	15,5	24,3	9,3	5,1	10,0	-

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що в останні роки рентабельність виробництва ячменю є низькою, це відбувається за рахунок того що ціни реалізації дуже низькі, так як нема відповідних каналів реалізації продукції. Саме тому ми запропонували ячмінь до переробки на крупу.

В таблиці 3.22 представлені вихідні дані для розрахунку ефективності проекту.

Таблиця 3.8

Банк даних

Показники	Умовні позначення	Крупа
Витрати сировини, кг/год.	Gi	300
Відстані від цеху до джерела сировини, км.	L	1
Вантажопідйомність транспортного засобу, т.	Gmp	7
Вартість ткм., грн.	Цmp	1,7
Час на транспортування, год.	t	0,30
Кількість допоміжних робітників, чол.	Zвс	2
Годинна тарифна ставка робітників, грн.	Зтвс	1,82
Чисельність основних робітників, чол.	Zo	1
Середньомісячна зарплата основного робітника, грн.	Зто	617
Коефіцієнт втрат тари,грн..	Кт	1
Вартість одиниці тари, грн.	Цт	2
Тривалість роботи у рік, днів.	Д	300
Норма амортизаційних відрахувань, %:
а) устаткування	На моу	15
б) споруд	На моспор	5
Вартість споруди:
а) устаткування	F	40
б) споруд	Куд	160
Норма на відрахування на ремонт, %
а) устаткування	Нру	5
б) споруд	Нрспор	4
Вартість електроенергії, грн./кВт-год.	Се	0,25
Вартість холодної води, грн./м	Схв	2,8
Потужність комплексу, кВт.	N	38,3
Коефіцієнт використання потужності	Кпн	0,97
Час роботи комплексу за добу, год.	Т	8
Затрати на монтаж, %	Нмон	5
Відпускна ціна устаткування, грн.	Цу	75000

В таблиці 3.23 розглянемо дані про кількість робітників потрібних для виробництва, їх заробітну плату та витрати праці на 1 робітника за рік.

Таблиця 3.9

Зарплата та витрати праці робітників, зайнятих на виробництві крупи

Найменування посади	Кількість, чол.	Витрати праці, люд.-год.	Оплата праці, грн.
		на 1 чол. за зміну	всього за рік	у місяць	всього за рік
Керівник	1	8	2400	650	7800
Допоміжні робітники	2	5,5	3300	1200	14400
Всього	3	х	5700	1850	22200
Нарахування на з/п				637,5	8325
Разом				2487,5	30525

Проаналізувавши дані таблиці 3.23 можна зробити висновок, що для виробництва крупи в цеху потрібен керівник (основний робітник) і два доможіних робітника. Загальні витрати праці за рік складуть 5700 люд.-год., а оплата праці - 22200 грн. Оплата праці з нарахуваннями 22200*1,37=30525грн. (пенсійний фонд 32 %, фонд соціального страхування 2,9 %, фонд зайнятості 1,9 %, страхування від нещасного випадку на виробництві 0,2 %).

Таблиця 3.10

Сировина для виробництва крупи

Сировина для виробництва	Витрати сировини, кг	Вартість, грн.	Вартість доставки, грн.	Загальна вартість сировини, грн.
	за зміну	за рік	1 кг	всього за рік
Зерно ячменю	2400	720000	0,31	223200	1339	224539

Аналізуючи дані таблиці 3.24 можна зробити висновок, що за зміну витрати сировини складатимуть 2400 кг, а за рік 720000 кг зерна. В господарстві собівартість 1 кг зерна пшениці складає - 0,31 грн. по цій же собівартості господарство буде направляти зерно на переробку.

Вартість доставки розраховується за формулою:

де Gтр - вантажопід'ємність транспортного засобу, т;

l - відстань від цеху до джерела сировини, км;

Цтр - вартість 1 т.км., грн.;

Зтвс - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн;

t - час на транспортування, год;

Zвс - кількість допоміжних працівників, чол.

Отже:

Зтр = 7*1*1,7*1,82*0,3*2 = 13,0 грн.

Розрахуємо необхідну кількість рейсів, для чого витрати сировини на весь період у тонах поділимо на вантажопід'ємність транспортного засобу в тонах:

Тоді, загальна вартість доставки по кріп дорівнюватиме:

103*13,0=1339 грн.

Витрати на виробництво продукції розраховується по формулі:

Впр=Вс+Вз+Вт+Ваш+Вуп+Вр+Ве+Вшг+Вхв;

де Впр - витрати на виробництво продукції;

Вс - витрати на сировину;

Вз - витрати на зарплату;

Вт - витрати на тару та пакування;

Ваш - витрати на амортизацію;

Вр - витрати на ремонт;

Ве - витрати на електроенергію;

Вхв - витрати на холодну воду;

Вуп - витрати на управління.

Розрахуємо витрати на амортизацію:

Ваш=Ау+Аспор.

де Ау - амортизаційні відрахування на устаткування, грн.

Аспор - амортизаційні відрахування на споруду, грн.

При цьому:

Ау=(Бу*На моу)/100;

Аспор=(Бспор*На мо спор)/100;

Балансова вартість споруди розраховується за формулою:

Бспор=FКуд;

де F - площа споруди, м2;

Куд - вартість споруди, грн/м2.

Бспор=40*160=6400 грн.

Аспор=(6400*5%)/100 %=320 грн.

Балансова вартість устаткування розраховується за формулою:

Бу=Цу+Втру+Вмону;

де Цу -вартість устаткування, грн.;

Втру - витрати на транспортування, грн.

Вмону - витрати на монтаж, грн.

Витрати на монтаж розрахуємо за формулою:

Вмону=(Цу*Нмону)/100;

де Цу - ціна устаткування, грн;

Нмону - норма на монтаж устаткування, %.

Вмону=(75000*5%)/100%=3750 грн.

Витрати на транспортування комплексу бере на себе фірма, к якої він буде придбаний.

Отримуємо, що:

Бу=75000+3750=78750 грн.

Тоді амортизація устаткування дорівнює:

Ау=(78750*15%)/100%=11812,5 грн.

Загальні витрати на амортизацію дорівнюють:

Ваш=11812,5 +320=12132,5 грн.

Розрахуємо витрати на ремонт та обслуговування техніки по формулі:

де Б_у, Б_спор - балансова вартість устаткування та споруд, грн.;

Н_ру, Н_рспор - норми відрахувань на ремонт, %.

В_р=(78750*5%)/100%+(6400*4%)/100%=3937,5+256=4193,5 грн.

Для розрахунку витрат на електроенергію використовують формулу:

В_е=Д*Т*N*К_пм*С_е

де Д - кількість робочих днів за рік;

Т -час роботи за добу, год.;

N - потужність, кВт;

К_пм - коефіцієнт використання потужності;

С_е - вартість 1 кВт-год.грн.

В_е=300*8*38,3*0,97*0,25=22290,6 грн.

В технологічному процесі виробництва крупи використовують 1 м3 води за зміну, тоді втрати на холодну воду дорівнюють:

В_хв=300*1*2,8=840 грн.

Згідно з технологічним процесом виробництва крупи зі 100% зерна, в середньому, вихід крупи складе 70 %, а інші 30 % будуть складати висівки. Отже, ТОВ АФ «імені Мічуріна» в результаті переробки 720 тон зерна ячменю отримає крупи 504 тон, а висівок - 216тон. Крупа буде пакуватись у мішки по 50 кг вартість 1 грн., а висівки будуть спрямовуватись на потреби тваринництва на реалізацію.

Розрахуємо витрати по тарі з урахуванням 10% страхового фонду:

В_т=(504000/50)*1*110%=11088

Витрати на управління складають біля 6 % від усіх витрат.

Тоді витрати від управління:

В_{без упр}=224539+30525+12132,5+11088+4193,5+22290,6+840=305608,6

Розрахуємо загальні витрати, включаючи управління:

В_п =305608,6 *1,06=323945,1

Розподіл витрат проводиться наступним чином на крупу припадає -70 % усіх витрат, а на висівки - 30 %.

Розрахуємо собівартість 1 кг кожного виду продукції:

Крупа: (323945,1 *70 %)/504000 = 0,45 грн. за 1 кг у мішках по 50 кг.

Висівки: (323945,1 *30%)/216000= 0,45 за 1 кг насипом.

В таблиці 3.25 розглянемо результати економічного обґрунтування переробки зерна на ячневу крупу.

Таблиця 3.11

Економічна ефективність переробки зерна на ячневу крупу

Показники	Ячмінь	Крупа	Відхилення +/-
Обсяг виробництва, кг
- основної продукції	720000	504000	х
- побічної продукції	-	216000	х
Обсяг реалізації, кг
- основної продукції	720000	504000	х
- побічної продукції	-	216000	х
Собівартість, грн./кг.
- основної продукції	0,313	0,45	х
- побічної продукції	-	0,45	х
Ціна реалізації, грн./кг.
- основної продукції	0,345	1,30	х
- побічної продукції	-	0,5	х
Виручка від реалізації, тис.грн.
- основної продукції	248,4	655,2	406,8
- побічної продукції	-	108	108
Прибуток, тис. грн.
- основної продукції	23,04	394,4	371,36
- побічної продукції	-	9	-
Рентабельність, %
- основної продукції	10,2	151,2	141*
- побічної продукції	-	9

*абсолютне відхилення

Аналізуючи дані таблиці 3.25 можна зробити висновок, що переробка зерна на крупу принесе господарству прибуток 394,4 тис. грн., що на 371,36 тис.грн. більше ніж продати зерно у первісному вигляді.

Збільшується рівень рентабельності виробництва, так рівень рентабельності виробництва ячменю і при продажу в первісному вигляді складає 10,2 %, а рівень рентабельності виробництва крупи складає 151,2 %, або більше на 141 пункти.

Розрахуємо термін окупність обладнання - відношенням витрат на придбання устаткування до прибутку за 1 місяць роботи цеху.місяця

РОЗДІЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

У відповідності із Законом України про охорону праці від 21.11.2002 р. власник підприємства, голова правління зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає, посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охороні праці, впроваджує прогре-сивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автомати-зації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, профе-сійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації ро-бочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здо-ров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологіч-них процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництва з працівниками у галузі охорони праці

забезпечує працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовим приміщенням, організацією питного режиму, надання працівникам передбачених законо-давством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці.

Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. За час проходження медичного огляду за працівником зберігається місце роботи і середній заробіток. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, подання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

Фінансування охорони праці здійснюється власником у розмірі не менш 0,5% суми реалізованої продукції. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці..

У колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям. До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов пращ. Види заохочень визначаються колективним договором. Крім відшкодування шкоди працівникам власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці. У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці власник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за підвищеними тарифами, що періодично пере-глядаються залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливос-ті умов праці, в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України з участю профспілок. Власник відшкодовує витрати на лікування і професій-ну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворю-вань, сплачує витрати на проведення робіт по рятуванню потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на ритуальні послуги при похованні загиблих, розслідування і проведення експертизи причин аварій" або нещасного випадку, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо.

4.2 Облік коштів, які витрачаються на охорону праці.

Класифікація витрат на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку та наводяться у звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає розподіл усіх витрат на охорону праці на п'ять груп, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів.

Таблиця 4.1

Основні витрати на охорону праці підприємства

ТОВ “Агрофірма Імені Мічуріна”

№ груп витрат	Назва і позначення групи витрат	Назва складових витрат	Позначен. складових витрат
1	2	3	4
1	Відшкодування потерпілим внаслідок травм і профес. захворювань 8 Тк К=1	-тимчасова непрацездатність; -одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих); -матеріальна шкода; -відшкодування витрат лікувальним закладам; -санаторно-курортним обслуговуванням; -протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; -доплата до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; -пенсії інвалідам і утриманцям загиблих.	Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8
2	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці 7 Пк К=1	- додаткові відпустки; - скорочений робочий день; -лікувально-профілактичне харчування; - одержання молока або інших рівноцінних продуктів; - підвищені тарифні ставки; - доплати за умови та інтенсивність праці; -пенсії на пільгових умовах.	П1 П2 П3 П4 П5 П6 П7
1	2	3	4
3	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань 3 Вк К=1	- витрати на заходи з охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування регламентовані нормативними актами держави; - витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами; - витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства	В1 В2 В3
4	Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві 5 Гк К=1	- вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; - витрати на врятування потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв'язок, тощо; - виплати заробітної плати і доплати за час простою; - вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи інвалідності.	Г1 Г2 Г3 Г4 Г5
5	Штрафи та інші відшкодування 6 Шк К=1	- штрафи виплачені за наявність нещасних випадків та приховування потерпілих від обліку; - штрафи на підприємствах, установах і організаціях за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці;	Ш1 Ш2
Продовження таблиці 4.1
1	2	3	4
		- штрафи на працівників за порушення актів законодавства та інших нормативних актів з охорони праці; - компенсації за час вимушеного простою через небезпечність використання робіт органами державного нагляду за охороною праці; -штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов'язань із іншими підприємствами; - компенсація виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення оточуючого середовища.	Ш3 Ш4 Ш5 Ш6

Показники стану умов праці відбиваються у Звіті про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах, форма № 1-ПВ (умови праці); у Звіті про стан умов та безпеку праці, форма № 1-УБ (відомча); в картках умов праці на робочих місцях; в санітарно-технічних паспортах цеху.

Показники травматизму і професійного захворювання - у Звіті про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки, форма № 7-ТНВ; Журналі реєстрації нещасних випадків (виробничих травм, гострих отруєнь і захворювань); актах про нещасні випадки, форма Н.1 3віті про причини тимчасової непрацездатності, форма № 16-ВН; в екстреному повідомленні про гостре отруєння (захворювання на виробництві), додаток 2 до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних і аварій на підприємствах; в акті розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), додаток 12 до Положення.