Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ I. Теоретичні аспекти формування товарних запасів на аптечному підприємстві
• 1.1 Характеристика і види товарних запасів
• 1.2 Структура, чинники, що впливають на величину товарних запасів і види систем управління запасами
• 1.3 Структура матеріальних ресурсів і методи аналізу
• 1.4 Логістичне регулювання складської діяльності
• 1.5 Моделі управління запасами
• Розділ II. Характеристика аптеки «Доктор Гаше»
• 2.1 Характеристика підприємства
• 2.2 Основні характеристики аптеки
• 2.3 Опис роботи аптеки
• 2.4 Аналіз організаційної структури
• 2.5 Аналіз комплексу маркетингу
• 2.6 Аналіз ринку
• 2.7 Аналіз товарних запасів
• Розділ III. Вдосконалення управління товарними запасами в аптеці «Доктор Гаше»
• 3.1 Структура товарних запасів
• 3.2 Структуризація аптечного асортименту
• 3.3 Випадки утворення дефектури
• 3.4 Рекомендації по товарних запасах
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

У Україні в ринковій економіці сталися серйозні зміни як в понятті про сам товар в цілому, так і в усьому споживчому ринку. Критеріями сучасного стану споживчого ринку можуть служити: стан джерел наповнення ринку товарами, співвідношення попиту і пропозиції. Саме це співвідношення попиту і пропозиції визначає насиченість ринку товарами, міру задоволення попиту, широту, повноту і структуру асортименту, якість товарів, стан товарних запасів.

Процес реалізації лікарських препаратів вимагає постійної наявності в аптеці товарних запасів. Формування необхідних розмірів товарних запасів дозволяє аптеці забезпечувати стійкість асортименту ліків, здійснювати певну цінову політику, підвищувати рівень задоволення попиту покупців. Усе це вимагає підтримки в кожній аптеці оптимального рівня і достатньої широти асортиментних позицій товарних запасів.

Основним призначенням товарних запасів в аптеці є забезпечення стійкої пропозиції ліків їх споживачам. Таким чином, асортимент ліків в кожній з ланок товарного обігу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.

Для підтримки товарних запасів на оптимальному рівні необхідно чітко налагоджена система управління ними.

Торговий бізнес як опорна складова розвинених економічних стосунків багато в чому сприяє рішенню головної задачі громадського виробництва - задоволення різнобічних потреб людей. Саме торгівля, реалізовуючи зроблену споживчу вартість, зв'язує виробництво із споживанням і підтримує баланс між пропозицією і попитом.

Впродовж тривалого часу управління сферою звернення грунтувалося переважно на прямому адмініструванні, а роль економічних законів, властивих ринковим стосункам, ігнорувалася.

Загальноприйняті у світовій практиці економічні регулятори не використовувалися; планування розвитку торгівлі грунтувалося на можливостях виробництва, а не на потребах населення; основні показники (в першу чергу, об'єм товарообігу) доводилися до торгових підприємств вищестоящими організаціями і були обов'язкові до виконання; економічними стимулами до розширення діяльності і поліпшення обслуговування були в основному дуже помірні премії за перевиконання планових завдань.

Підприємства торгівлі для виконання своїх прямих функцій (продажі товарів, надання послуг, обслуговування споживачів, безперебійного здійснення товарообігу) повинні мати достатню кількість товарних ресурсів.

Джерелами накопичення ринку товарами є вітчизняне промислове і сільськогосподарське виробництво, а також імпорт товарів. Для сучасного стану споживчого ринку характерні спад вітчизняного виробництва і збільшення долі імпортних товарів в структурі асортименту. Витіснення з ринку вітчизняних товарів імпортними викликано двома головними причинами.

По-перше, це низька конкурентоспроможність окремих вітчизняних товарів внаслідок поганої якості упаковки і маркування. Зовні багато імпортних товарів перевершують вітчизняні. Іноді підводить якість самих товарів, недостатність або повну відсутність реклами і інших засобів інформації про товар, слабо налагоджені канали розподілу, підвищені ціни.

По-друге, позначається минула привабливість імпортних товарів, що закуповуються раніше централізований через державні зовнішньоторговельні організації. Але останніми роками якість імпортних товарів, що поступають на вітчизняний ринок, різко знизилася. За даними Державної торгової інспекції, бракується від 30 до 80 % партій імпортних товарів. Насиченість ринку товарами постійно росте. Це відбувається не лише за рахунок імпорту товарів, але і внаслідок падіння платоспроможного попиту. В умовах насиченого ринку якість вітчизняних товарів постійно покращується, оскільки виробники товарів усвідомили, що якість - один з найважливіших критеріїв конкурентоспроможності товарів. Перспективи розвитку споживчого ринку пов'язані із заходами державного регулювання сфери торгівлі шляхом підтримки вітчизняного виробника, а також соціально незахищених верств населення. Разом з цим важливе значення мають створення і зміцнення інфраструктури торгівлі, конкурентної сфери, проведення загальнодержавних і регіональних ярмарків; посилення контролю за якістю товарів і дотриманням правил торгівлі. З урахуванням кон'юнктури, що склалася на споживчому ринку, важливого значення набувають раціональне управління асортиментом, товарними потоками, товарними запасами. Велику роль грає забезпечення якості товарів і кількість їх на різних етапах руху товару.

Однією з умов досягнення високих кінцевих результатів від торгової діяльності підприємства і підвищення її ефективності є постійне продумане формування товарних запасів і уміле управління ними. Ухвалення рішень у справі управління товарними запасами робить вплив на усі сторони господарської діяльності підприємства: витрати на продаж, об'єм реалізації товарів, величину доходів, прибуток і рентабельність. Тому для будь-якого підприємства усе більш важливою функцією стають аналіз ефективності і оцінка політики управління запасами.

Метою практично будь-якого рішення у справі управління товарними запасами є зростання об'єму продажів і мінімізація загальних витрат, пов'язаних з формуванням і зберіганням цих товарних запасів. Дуже важливо уміти аналізувати наслідки застосування неоптимальних схем управління запасами.

Оптимізація матеріальних запасів на підприємстві і підвищення ефективності управління ними стає в умовах сучасної ринкової економіки дуже актуальна, оскільки розмір запасів безпосередньо впливає на кінцеві результати діяльності підприємства, на те, як підприємству виробити таку господарську політику і стратегію в області управління товарними запасами, яка дозволила б організації підтримувати свою конкурентоспроможність в осяжній перспективі на жорсткому ринку конкуренції.

Оволодіння цими методами відкриває нові шанси і можливості для конкурентоздатного господарювання в умовах становлення ринкової економіки.

Мета цієї роботи - економічний аналіз стану товарних запасів в аптеці з метою їх оптимізації і підвищення ефективності комерційної діяльності.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

- виявити суть і призначення товарних запасів;

- проаналізувати стан товарних запасів в аптеці;

- визначити чинники, що впливають на стан товарних запасів;

- виробити модель ефективного управління товарними запасами з метою їх оптимізації і підвищення ефективності комерційної діяльності.

Об'єктом дослідження цієї роботи є аптека «Доктор Гаше».

Предметом дослідження - товарні запаси.

Питання оптимізації управління запасів в аптеці завжди стояло дуже гостро. З одного боку, на необхідність його рішення « давить» вартість зберігання запасів і загальні витрати звернення, з іншого боку покупець, який хоче бачити « свої» ліки на полиці і якому абсолютно байдуже ваше бажання заощадити.

Пошук компромісу для цих двох « страшних» сил відкриває велике поле для творчості в кожній з роздрібних компаній.

Розділ I. Теоретичні аспекти формування товарних запасів на аптечному підприємстві

товарний запас аптека

1.1 Характеристика і види товарних запасів

Особливості виробництва і транспортування товарів визначають характер процесу поповнення запасів товарів, а особливості споживання - характер процесу витрачання запасів.

Товарні запаси розрізняють за способом утворення і витрачання, і за місцем знаходження.

Товари, що знаходяться на зберіганні в магазині, утворюють так званий запас товарів регулярного звернення, тобто такі запаси товарів, які повсякденно витрачаються і постійно, регулярно оновлюються.

Товарні запаси - це частина товарного забезпечення, сукупність товарної маси, що є, в процесі руху її з сфери виробництва в сферу споживання.

Товарні запаси є кількістю в грошовому або натуральному вираженні, що знаходяться у розпорядженні торгових підприємств (на складах, в торгових залах) або в дорозі на певну дату.

Товарні запаси - запаси готової продукції у підприємств-виготівників, а також запаси на шляху дотримання товару від постачальника до споживача, тобто на підприємствах оптової, дрібнооптової роздрібної торгівлі, в заготівельних організаціях і запаси в дорозі. До товарного запасу можна віднести, наприклад, запаси внутрішньо аптечних заготівок, що застосовуються для приготування лікарських форм у виробничій аптеці.

Складовою частиною товарозабезпечення є утворення товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах. Без товарних запасів не можна обійтися, тому що цикли виготовлення і споживання товарів, як правило, не співпадають, а у ряді випадків між ними є значний розрив в часі. Сільськогосподарська продукція відрізняється сезонним виробництвом, а запити на неї поступають впродовж усього року. Частенько терміни руху товарів бувають тривалими, не виключаються перебої і в їх постачаннях. Тому торгові підприємства вимушені створювати запаси продукції шляхом розміщення і збереження на складі.

Склади виконують наступні конкретні функції:

· розміщення і зберігання запасів товарів для безперебійного і ритмічного ведення торгового процесу;

· забезпечення режиму зберігання з урахуванням особливостей і властивостей товарів;

· підбір і комплектування номенклатури товарів, що входять в торговий асортимент;

· виконання різноманітних операцій, пов'язаних з підготовкою і відпусткою товарів із складу.

Проходження товарів через склад зумовлює витрати живої і матеріалізованої праці. Склади переймають на себе значні витрати в результаті використання капіталу на придбання і зміст товарних запасів.

Ознаки класифікації товарних запасів:

1. За місцем знаходження: оптові торгові підприємства; роздрібні торгові підприємства; промислові підприємства; шляхи.

2. По термінах: звітні на дату; вхідні або початкові; вихідні або кінцеві.

3. За показниками: в натуральних показниках; у вартісних показниках; у днях обороту.

4. За призначенням: запас поточного зберігання - для забезпечення повсякденних потреб торгівлі; запас сезонного призначення - для забезпечення безперебійної торгівлі в період сезонних змін попиту або пропозиції; запаси дострокового завезення - для забезпечення безперебійної торгівлі у віддалених місцевостях упродовж періоду між термінами завезення товарів; цільові товарні запаси - для здійснення певних цільових заходів.

1.2 Структура, чинники, що впливають на величину товарних запасів і види систем управління запасами

Створювані на підприємствах торгівлі товарні запаси оцінюються рядом показників - сумою запасів у вартісному вираженні; кількістю запасів в натуральному вираженні; розміром товарних запасів в днях обороту.

Будь-який товар належить до категорії товарного запасу аж до моменту продажу. І він є постійно існуючою величиною, оскільки товарні запаси продаються не відразу, а поступово, тобто регулярно поновлюються. Розмір товарних запасів різний залежно від конкретних господарських умов. Абсолютна величина товарних запасів увесь час змінюється залежно від вступу і реалізації товарів. Тому товарні запаси порівнюються з товарообігом, з цією метою вони виражаються в днях. Цей показник - відносний, він характеризує величину товарного запасу, що знаходиться в магазині на певну дату, і показує, на скільки днів торгівлі вистачить цих запасів. Товарні запаси в днях обороту обчислюються діленням абсолютної величини запасів (на певну дату) на одноденний товарообіг відповідного періоду:

ТЗдн = ТЗ / Ото,

де

ТЗдн - рівень товарних запасів, дні обороту;

ТЗ - сума товарних запасів на певну дату, грн.;

Ото - об'єм одноденного товарообігу, грн.

Товарні запаси можуть виражатися в натуральних показниках (штуки, метри, тонни і так далі) і у вартісних (у гривнях).

Крім того, розміри товарних запасів безпосередньо пов'язані із швидкістю звернення товарів. При незмінному об'ємі товарообігу прискорення оборотності товарів призводить до зниження товарних запасів, і, навпаки, уповільнення оборотності вимагає більшої маси товарних запасів.

Швидкість обертання товарів або час, впродовж якого реалізуються товарні запаси, називається товарооборотністю. Товарооборотність виражається числом оборотів або кількістю днів, необхідних на один оборот.

Товарооборотністю в днях показує час, впродовж якого товарні запаси знаходяться у сфері обертання, тобто кількість днів, за яку обертається середній товарний запас.

Середній товарний запас розраховується по формулі середній хронологічній:

ТЗср = (1/2 ТЗ0 + ТЗ1 + ТЗ2 +... +1/2 ТЗn) / (n - 1),

де

ТЗср - середні товарні запаси, грн.;

ТЗ0, ТЗ1, ТЗ2 ... ТЗn - товарні запаси на конкретні дати, грн.;

n - кількість періодів.

Чи по формулі середнього арифметичного простою:

ТЗср = (ТЗн + ТЗк),

де

ТЗн - товарні запаси на початок періоду, грн.;

ТЗк - товарні запаси на кінець періоду, грн.

Для розрахунку товарооборотності в днях необхідно середній запас за певний період розділити на одноденний товарообіг за цей же період:

Тоб = ТЗср / Ото,

де

Тоб - товарооборотність або час обертання, дні;

ТЗср - середні товарні запаси, грн.;

Ото - об'єм одноденного товарообігу, грн.

Товарооборотність може виражатися і числом оборотів:

Тоб = РТО / ТЗср,

де Тоб - коефіцієнт товарооборачиваемости, число оборотів.

Показники часу і швидкості товарного обертання взаємозв'язані, причому зворотною пропорціональністю. Збільшення швидкості і зменшення часу товарного обігу дозволяє здійснити більший об'єм товарообігу при менших розмірах товарного запасу, що робить вплив на зниження витрат на зберігання товарів, скороченню товарних втрат і так далі

Товарооборотність - це один з показників ефективності господарської діяльності торгового підприємства. Прискорення часу звернення товарів має велике значення: підвищує економічну ефективність усього громадського виробництва, будучи одночасно важливою умовою підвищення рентабельності торгової діяльності підприємства. А уповільнення, навпаки, свідчить про погіршення його роботи.

Оборотність товарів можна прискорити тільки за рахунок вдосконалення усієї торгово-комерційної і економічної діяльності підприємства. Це вимагає глибокого розуміння впливу різних чинників на формуванні товарних запасів.

Величина товарних запасів і оборотність залежать від багатьох чинників. Одні з цих чинників прискорюють товарооборотність і тим самим об'єктивно зменшують необхідну величину запасів, інші, навпаки, уповільнюють швидкість товарного обертання і тим самим збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення оборотності запасів підприємства; поліпшити постачання населення товарами споживання; понизити витрати на освіту і зміст товарних запасів.

Умовно усі чинники можна розділити на зовнішні, які не залежать від діяльності роботи підприємства, і внутрішні, які роблять істотний вплив на товарні запаси залежно від роботи підприємства.

До основних чинників, що впливають на оборотність і величину товарних запасів, відносяться наступні:

1. Співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозицію товарів, різко прискорюється їх оборотність. А у міру насичення ринку і збільшення пропозиції товарів спостерігається деяке уповільнення швидкості обертання товарів. Одна з умов, сприяючих нормалізації товарних запасів, - вивчення купівельного попиту, дія на постачальників з метою розширення асортименту і поліпшення якості товарів.

2. Об'єм роздрібного товарообігу. Для торгових підприємств з великим об'ємом товарообігу характерні, за інших рівних умов, наявність великого розміру товарних запасів і прискорена товарооборотність. Чим більше об'єму товарообігу, тим більше і одноденний товарообіг, а, отже, і розмір товарних запасів. Прискорена оборотність пояснюється тим, що в таких магазинах товар завозять частіше, причому нерідко минувши посередників.

3. Складність асортименту товарів. Величину товарних запасів визначають також широта і оновлюваність асортименту товарів. Чим більше асортименту, тим більше товарних запасів. Час звернення товарів складного асортименту, як правило, перевищує час звернення товарів простого асортименту. По товарах складного асортименту створюються товарні запаси за різними ознаками. Так, в магазині, що реалізовує товари складного асортименту, наприклад, швацькі вироби, постійно має бути широкий вибір одягу по розмірах, ростам, фасонам, забарвленням тканини і так далі, їх необхідно підсортувати і готувати до продажу. А ці операції вимагають певного часу і створення додаткових запасів.

4. Споживчі і фізико-хімічні властивості товарів. Вони обмежують або подовжують час обороту. По товарах, стійких у зберіганні, створюють великі товарні запаси складного асортименту, тривалого користування, а також не швидкопсувні продовольчі товари та лікарські засоби. На окремі товари в силу їх фізико-хімічних властивостей встановлюють не терміни зберігання, а терміни реалізації, обмежені декількома годинами. По таких товарах великі товарні запаси створювати не можна.

5. Організація і частота завезення товарів. Чим частіше завозяться товари в магазини, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. У свою чергу частота завезення залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Наприклад, час завезення товарів на Крайню Північ, у високогірні і віддалені райони може бути обмежено із-за природних умов і труднощів транспортування. Природно, в цих районах час звернення товарів набагато триваліше, ніж в інших. Чим ближче розташовані промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тим менше часу витрачається на їх доставку. Висока частота завезення характерна для швидкопсувних товарів.

6. Стан матеріально-технічної бази і основних фондів торгового підприємства. Наявність розвиненої мережі, оснащеної сучасним устаткуванням для зберігання товарів, в торговому підприємстві дозволяє створювати їх широкий асортимент, забезпечуючи збереження і якість.

На оборотність товарів робить вплив і ряд інших чинників: насиченість товарних ринків, звенність руху товару, об'єми імпорту, розподіл запасів товарів між оптовими і роздрібними ланками торгівлі, рівень цін на конкретні товари і товарні групи, організація реклами і продажу товарів, організація праці, кваліфікація кадрів і рівень керівництва торгово-технологічним процесом і так далі

Оперативні рішення, що стосуються моменту розміщення і розміру замовлення, реалізуються за допомогою вибраної контрольної системи. Існує багато різних типів контрольних систем. Вони реалізуються в прив'язці до блоку прогнозування попиту. У таблиці.1 приведені чотири основні типи контрольних систем: замовлення фіксованої і змінної кількості у поєднанні з фіксованим або змінним періодом між замовленнями.

Наприклад, при найбільш поширеній системі (Q, R) замовляється фіксована кількість (Q) у момент досягнення запасом точки відновлення замовлення (R). При використанні правила S, T замовлення розміщується через кожного T інтервал часу у розмірі різниці між необхідним встановленим рівнем (S) і поточною кількістю до моменту вступу замовлення. Ефективне використання будь-якої системи вимагає правильного визначення параметрів (Q, R, S, T).

Таблиця № 1

Основні види систем управління запасами

Точка замовлення	Розмір замовлення
	Фіксований (Q)	Змінний (S)
Змінна (R)	Q, R	S, R
Фіксована (T)	Q, T	S, T

Q - замовлення фіксованої кількості Q

S - замовлення до рівня запасу S

R - замовлення у момент рівня запасу R

T - розміщувати замовлення в кожного T період часу.

При змінному попиті і часі доставки можна використати або систему Q, R, або S, T.

Використовуючи параметр оптимального розміру замовлення (EOQ), в системі фіксованого замовлення Q, R замовлення розміщуються при падінні рівня запасу до точки відновлення замовлення R. Точка відновлення розраховується як середній попит впродовж середнього часу доставки плюс страховий запас.

Двохбункерна система є прикладом використання системи Q, R. При використанні цієї системи при спустошенні першого бункера на складі розміщується замовлення, яке повинне поступити до моменту повного витрачання другого бункера.

Система фіксованого часу замовлення (S, T).

Розмір замовлення періодично досягає максимальної величини, рівної середньому попиту за період відновлення замовлення плюс розмір страхового запасу. В процесі оперативного управління для отримання розміру замовлення поточний запас віднімають з необхідної максимальної кількості в запасі. Страховий запас повинен поглинати несподівані збільшення попиту і ризик дефіциту. У системі фіксованого часу замовлення час ризику дефіциту складається з часу усього циклу відновлення замовлення (при системі Q, R - тільки часу постачання).

Системи управління запасами дозволяють понизити капітал, що інвестується, контролювати транспортні витрати і рівень обслуговування покупців, забезпечують кращий контроль за запасами. Навіть на малих підприємствах наявність персональних комп'ютерів дає можливість застосування рекомендованих систем управління.

При комп'ютерній системі підтримується точний облік кожного найменування, застосовується або система Q, або T, прогнозується попит і генеруються звіти про ефективність управління запасами.

1.3 Структура матеріальних ресурсів і методи аналізу

Важлива складова управління оборотним капіталом - це управління оборотними активами. Управління запасами припускає ефективне регулювання їх рівня. Невірні рішення за визначенням рівня запасів ведуть або до втрат в об'ємах і продажів продукції, або до зайвих витрат по підтримці запасів.

Узагальнене завдання управління запасами вирішується таким чином:

1. При періодичному контролі над станом запасів слід забезпечувати постачання нової кількості ресурсів в об'ємі розміру замовлення через рівні інтервали часу.

2. При безперервному контролі стану запасів необхідно розміщувати нове замовлення у розмірі об'єму запасу, коли його рівень досягає точки замовлення.

Розмір і точка замовлення визначаються з умов мінімізації сумарних витрат системи управління запасами, які можна виразити у вигляді функції цих двох змінних. Сумарні витрати системи управління запасами складаються з наступних основних компонент:

· Витрати на придбання;

· Витрати на оформлення замовлення;

· Витрати на зберігання замовлення;

· Втрати від дефіциту.

Витрати на придбання стають важливим чинником, коли ціна одиниці продукції залежить від розміру замовлення, що зазвичай виражається у вигляді оптових знижок в тих випадках, коли ціна одиниці продукції убуває із зростанням розміру замовлення. Витрати на оформлення замовлення є постійними витратами, пов'язаними з його розміщенням. Таким чином, при задоволенні попиту впродовж заданого періоду часу шляхом розміщення дрібніших замовлень (частіше) витрати на оформлення замовлення зростають в порівнянні з випадком, коли попит задовольняється за допомогою більших замовлень (і, отже, рідше). Витрати на зберігання запасу, які є витратами на утримування запасу на складі (наприклад, відсоток на інвестований капітал, витрати на доопрацювання, страховку і так далі), зазвичай зростають зі збільшенням рівня запасу. Нарешті, втрати від дефіциту є витратами, обумовленими відсутністю запасу необхідної продукції. Зазвичай вони пов'язані з погіршенням репутації постачальника у споживача і з потенційними втратами прибутку.

Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і, відповідно, оптимальна частота завезення залежать від наступних чинників:

· об'єм попиту (обороту);

· витрати по доставці товарів;

· витрати по зберіганню запасу.

В якості критерію оптимальності вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і зберіганню.

І витрати по доставці, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, проте, характер залежності кожної з цих статей витрат від обсягу замовлення різний. Витрати по доставці товарів при збільшенні розміру замовлення, очевидно, зменшуються, оскільки перевезення здійснюються більшими партіями і, отже, рідше.

Витрати по зберіганню ростуть прямо пропорціонально розміру замовлення.

Найбільш відомими прикладними моделями управління запасами є:

· модель EOQ (модель "оптимальної партії замовлення") - для запасів матеріальних ресурсів;

· модель EPR (модель "оптимальної партії випуску") - для запасів готової продукції. Ця модель є модифікацією моделі EOQ.

Відповідно до цих моделей регулюється середній рівень запасів сировини (готовій продукції):

Зср. = Ѕ EOQ (EPR)

де

Зср. - середній рівень запасів сировини (готовій продукції);

EOQ (EPR) - оптимальний розмір замовлення партії сировини (оптимальній партії випуску).

У імітаційній моделі управління потребою в оборотному капіталі ми використовуємо показник середнього рівня запасів сировини (готовій продукції) Зср при плануванні періоду звернення матеріально-товарних запасів.

При вдосконаленні каналів розподілу товарів основний акцент необхідно робити на зниження витрат. Як показує практика, основні витрати торгових організацій пов'язані саме із запасами товару в розподільній системі. Тому першочерговим завданням є раціоналізація об'єму і структури запасів. Найбільш важливі напрями раціоналізації структури запасів полягають у вдосконаленні системи управління товарними запасами і вдосконаленні каналів руху товару.

В процесі планування використовується показник періоду звернення матеріально-товарних запасів в днях, рівний відношенню середніх залишків матеріально-товарних запасів до собівартості продажів, помноженому на 365 днів. Встановлюючи нормативне значення періоду звернення, можна визначити залишки матеріально-товарних запасів на кінець планованого періоду і витрати на закупівлю сировини і матеріалів по алгоритму, представленому в таблиці №2.

Таблиця №2.

Плановані показники матеріально-товарних запасів.

Показники	Алгоритм розрахунку або джерело інформації
1. Собівартість продажів (СР)	З планового кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції
2. Залишки сировини і матеріалів на початок періоду (МЗн)	Фактичні залишки запасів на кінець звітного періоду із звітного балансу.
3. Період звернення запасів матеріалів (ПОМЗ)	Нормативний показник, що стверджується керівництвом
4. Залишки сировини і матеріалів на кінець періоду (МЗк)	МЗк =2*СР*ПОМЗ/365 - МЗн
5. Витрати на матеріали, необхідні для запланованого рівня виробництва (ЗМп)	З планового кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції
6. Витрати на закупівлю матеріалів (ОЗМ)	ОЗМ = ЗМк + ЗМп - ЗМн

Існують стандартні підходи вдосконалення управління товарними запасами в роздрібній мережі, які можна розділити залежно від знаходження джерела ініціації руху товару: " штовхаюча" " система, що тягне". Штовхаюча система при управлінні товарним запасом забезпечуваних елементів системи виходить із запасу товару на складі. Залежно від об'єму запасу, що зберігається, на складі визначається рівень товарного запасу, який необхідно підтримувати в торгових точках. Цей підхід грунтований на розрахунку нормативів запасу по кожному виду товарного асортименту виходячи із статистичних даних їх оборотності упродовж достатнього за тривалістю (репрезентативного) періоду. Інша система - " що тягне", або " та, що витягає" грунтується на замовленнях клієнтів, тим самим дозволяючи підвищити точність прогнозів об'єму збуту. З цих прогнозів розраховуються і формуються замовлення на закупівлю товару у постачальників. Застосування таких систем виключає утворення неліквідних запасів. Проте подібні " системи, що тягнуть", в чистому вигляді можливі тільки для організацій, працюючих "на замовлення" по усіх асортиментних позиціях. Тому використання " системи, що тягне", можливе тільки в комбінації з тією, що штовхає і визначається виходячи з особливостей торгово-закупівельної діяльності торгової організації. В той же час застосування " штовхаючої" системи в чистому вигляді є можливим у будь-яких умовах, і, як правило, більшість торгових організацій віддають перевагу саме їй при організації управління запасами.

Недоліком класичних моделей управління товарним запасом є управління тільки розміром запасу без урахування асортименту. Вони можуть застосовуватися тільки при постійному темпі споживання запасу; фіксованому інтервалі часу, необхідного для виконання замовлення на заповнення запасу; фіксованій можливій затримці часу виконання замовлення на заповнення запасу. До того ж не враховується дефіцитність товару у рамках розподільної системи організації, трудомісткість реалізації, спрямованість на завищення рівня запасів.

Саме тому потрібне вдосконалення системи управління запасами на основі формування нової моделі, яка повинна забезпечувати раціоналізацію асортименту пропонованих товарів в торгових точках і прискорення оборотності товару.

Основою пропонованої моделі управління товарним запасом є інформаційна система обліку руху товару у рамках усієї організації. Для досягнення необхідного завдання необхідно оперативно отримувати відомості про запаси товару в кожному елементі системи. Також вимагається вести облік запасу товару в дорозі, який реалізується через облік відвантаження із складу і відстежування підтвердження про доставку, враховувати усі надходження товару від постачальників і вибуття товару з системи (продажі).

Окрім цього організації ефективної системи управління товарними запасами необхідно вести прогнозування майбутніх продажів на основі статистичних даних. З отриманих даних можна зробити висновок про можливі продажі конкретного артикулу на конкретній торговій точці. Проте внаслідок імовірнісного характеру попиту вимагається згладити разові коливання, що заважають визначити основну тенденцію, тому необхідно робити усереднювання отриманих даних. До того ж для кожної торгової точки потрібний прогноз по кожній номенклатурній позиції, у тому числі по тих позиціях, яких не було в асортименті цієї торгової точки. Виходячи з продажів і днів наявності товару в торговій точці розраховується средньоденний продаж (SDP) по кожному найменуванню:

SDPk=S/D,

де

S - кількість проданих товарів (у натуральних вимірниках);

D - тривалість даного періоду (днів).

Далі обчислюється значення середнього денного продажу по категорії SDPа як середнє значення усіх SDPк по кожній номенклатурній позиції.

SDPа=У SDPк / n,

де

SDPк среднедневные продажу торгової точки по вибраній номенклатурі;

n - кількість даних точок.

Для згладжування різких сплесків, викликаних разовими продажами, необхідно провести усереднювання даних. Оскільки усереднювання проходить по середніх продажах по категоріях, де торгові точки схожі по продажах, доцільно встановити діапазон відмінності не більше ніж в 2 рази. Тим самим обчислення приведених значень среднедневной продажу SDP для кожної торгової точки по усіх номенклатурних позиціях набирає вигляду:

SDP = SDPк при 50% SDPа ? SDPк ? 200% SDPа

SDP = 50% SDPа при SDPк < 50% SDPа

SDP = 200% SDPа при SDPк > 200% SDPа

SDP = SDPа при SDPк = 0

Усі попередні етапи є заходами по забезпеченню функціонування моделі управління товарним запасом необхідною інформацією для ухвалення рішення про постачання товару. У основу пропонованого вдосконалення системи управління товарним запасом покладений новий алгоритм розподілу товарного запасу по елементах збутового ланцюга.

Пропонована модель управління запасами так само, як моделі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, має чіткі часові межі моменту часу, коли менеджерові по розподілу треба відправляти товар в торгову точку. Проте основна відмінність запропонованої моделі від інших моделей управління запасом полягає у використовуваному алгоритмі ухвалення рішення про постачання товару. В процесі розподілу товарів запаси в торгових точках враховуються у відносних (чи питомих) величинах, тобто абсолютні значення запасів перетворяться у відносні значення запасів (дні продажів) за допомогою ділення на SDP. Використання відносних запасів вигідне тим, що не вимагає перевизначення максимально бажаних запасів при зміні прогнозу продажів. Іншою відмінністю запропонованої моделі є те, що управління товарним запасом виходить не від потреби в товарі торгових точок, а від залишків товару на складі, тобто працює як " штовхаюча" система. Це є традиційним для практики роботи торгових мереж, оскільки на об'єм партій товарів, що отримуються від постачальників, впливає велика кількість чинників, не залежних від служби логістики. Тим самим погіршуються економічні показники, але торгові організації вимушені враховувати вимоги виробників товару по мінімальних закуповуваних об'ємах і кількості представленого асортименту.

1.4 Логістичне регулювання складської діяльності

Нині, як показує практика, більшість товарів призначення промислових підприємств, що діють на ринку, здійснюють функції постачання силами власних підрозділів, без залучення спеціалізованих організацій постачання.

У кожній торговій або виробничій компанії є склад, на якому зберігаються товари і матеріали, і дуже часто буває, що контроль і облік на цьому складі залишають бажати кращого.

При цьому залишається осторонь перевірка ефективності логістичних операцій, за допомогою яких здійснюються завезення і зберігання товарів на складі. Між тим ефективність постачання складу одним товаром легко перевіряється по відомій формулі Уілсона. Проте на складі, як правило, зберігається більше за один товар.

Розглянемо випадок постачання складу двома видами товарів з урахуванням обмеженої місткості транспортного засобу (вантажної машини, хури і тому подібне) і різної швидкості споживання товарів (для кожного з товарів швидкість споживання незмінна в часі).

Конкретизуємо позначення основних змінних, використовуваних в класичній формулі Уілсона, щоб дотримуватися їх і надалі:

q - обсяг замовлення, шт.;

d - проміжок часу між замовленнями, днів;

m - постійна швидкість споживання, шт/день;

c - вартість збереження на складі, грн./(шт/день);

g - вартість разового використання одиниці транспорту, грн.;

T - повний час спостереження за роботою складу, днів;

n - кількість замовлень, зроблених за період T, шт.

Згідно із звичайним припущенням відрізок часу довжини d укладається на відрізку спостереження T ціле число разів, тобто nd = T. Фактично при виведенні формули n вважається змінною, що безперервно змінюється, і тому рівність nd = T виконується лише приблизно. Те, що проміжки часу між замовленнями вигідно брати однаковими, а не різними, може бути обгрунтовано математично. Важливим припущенням при виведенні звичайної формули Уілсона є неприпустимість хоч би короткочасного дефіциту. Звідси витікає, що чергова кількість q, що підвозиться на склад, пропорційно значенню d, а саме q = dm. За вказаних умов графік зміни кількості товару на складі Q (t) має вигляд, вказаний на рис.1.

Рис.1. Графік зміни кількості одного товару на складі

Ділянкою графіку від t = nd до t = T при виведенні формули Уілсона нехтують. Графік має один ступінь свободи, в якості якої можна узяти або q, або d, або n. Нахил усіх убуваючих лінійних функцій однаковий (навіть при значеннях q, що змінюються від замовлення до замовлення, як оптимальних, так і неоптимальних). Оптимальне значення кількості q, що поповнює запас на складі, задається відомою формулою Уілсона:

(1)

Так, якщо на складі зберігається цукор, який розпродається з постійною швидкістю 80 центнерів в добу (m = 80), вартість замовлення машини для перевезення цукру складає 250 грн. (g = 250), а збереження одного центнера цукру на складі впродовж однієї доби обходиться в 17 грн., то оптимальний об'єм підвезення товару складає 48,5 центнера. Якщо вважати, що торгівля відбувається в цілодобовому режимі (а саме так і потрібно робити, якщо ми хочемо користуватися класичною формулою Уілсона), проміжок часу d між послідовними замовленнями визначається з наступного міркування: якщо за 24 години розкуповується 80 центнерів цукру, то 48,5 центнера будуть розкуплено за 14,55 години. Отже, через кожні 14,5 години на складі повинна розвантажуватися чергова машина, що доставила чергові 49 центнерів цукру (округлення зроблене у велику сторону щоб уникнути появи дефіциту), а щоб це сталося, машина, звичайно, має бути навантажена і відправлена раніше. Будь-який інший варіант організації постачання, як з меншим значенням q (і відповідно з меншим d), так і з великим, призводитиме до значніших витрат на підвезення і зберігання товару.

Проста поправка до формули (1) дозволяє врахувати обмеженість об'єму транспортного засобу: якщо оптимальне значення q перевищує місткість транспортного засобу q0, то потрібно зробити припущення, що постачання буде здійснено на двох машинах, тобто замінити в (1) g на 2g. Якщо нове значення q, отримане з допомогою (1), перевищує 2q0, то слід припустити, що постачання буде здійснено на трьох машинах, і замінити в (1) 2g на 3g і так далі

1.5 Моделі управління запасами

Для побудови була досліджена методологія управління товарними запасами, серед елементів якої можна виділити: методи ABC/XYZ; моделі поповнення запасів; нормативний метод; оптимізаційні моделі; технології інтегрованого управління та ін.

При цьому усе різноманіття вживаних методів пропонується об'єднати в ряд груп за ознакою джерела отримання конкурентних переваг (поліпшень) компаніями:

1) за рахунок власних сил (моделі регулювання, нормативні методи та ін.);

2) за рахунок запозичення (бенчмаркінг);

3) за рахунок придбання (аутсорсінг).

У роботі проведений аналіз за оцінкою можливості застосування вказаних методів в управлінні товарними запасами. Як показало проведене дослідження, існуючі методи різняться як по мірі адаптації до умов процесу управління товарними запасами, так і по рівню інтеграції елементів управління підприємством.

Тому по кожному з методів вказуються сфери їх застосування, при необхідності проводиться їх адаптація до процесу управління товарними запасами і побудові.

Зокрема, був запропонований механізм поетапної структуризації і поліпшень по багатономенклатурних запасах на базі методів структуризації, оскільки аналіз за класичною схемою слід проводити, на наш погляд, у разі, якщо аналізована номенклатура не перевищує 50-100 позицій. Запропонований механізм є послідовністю етапів структуризації запасів і вдосконалення їх управління. При цьому послідовність дій залежить від міри важливості різних груп запасів.

Також, у рамках підходу до структуризації запасів, запропоновано ділити запаси на унікальні і неунікальні, залежно від числа їх споживачів, що дозволить зосередити увага на дійсно важливих позиціях.

Вивчені основні системи регулювання товарних запасів, визначені їх переваги, недоліки і сфери застосування. Закладений в цих методах механізм дозволяє за наявності стабільної ситуації і незначних відхиленнях від нормального стану матеріальних потоків вирішити завдання планування графіку постачань.

Також проведений аналіз впливу логістичного підходу на ефективність управління товарними запасами, переваги які він дає, і труднощі його реалізації.

У роботі відбита необхідність використання нормативного методу, як бази для ухвалення управлінських рішень. Вивчені основні складові елементи нормування. Значне місце приділене розгляду економіко-математичних моделей управління запасами по відшукуванню оптимальних рішень. Визначені сфери застосування моделей, їх обмеження і недоліки, вказані критерії пошуку оптимальних рішень.

Разом з використанням методів, що носять локальний характер, в ході дослідження доведена необхідність використання комплексних інструментів, одним з яких є технології інтегрованого управління (MRP - I, MRP - II, ERP, CSRP та ін.).

Оскільки лише частина з цих технологій асоціюється тільки з управлінням товарними запасами, тому важливим кроком було проведення систематизації розрізненого матеріалу і визначення взаємозв'язків між усіма технологіями для можливості їх застосування в управлінні товарними запасами.

Аналіз показав значні відмінності в комплексності рішень, що приймалися: від найбільш простої технології "Планування потреби в матеріалах" (MRP - I), що забезпечує тільки оперативне планування поповнення запасів, і закінчуючи комплексною технологією "Планування ресурсів, синхронізованого із споживачем" (CSRP), що забезпечує інтеграцію не лише внутрішніх, але і зовнішніх елементів у рамках.

Обгрунтування методології оцінки ефективності системи управління товарними запасами для забезпечення достовірності і повноти аналізу витрат на раціональне управління запасами по функціях і етапах інтегрованого ланцюга постачань. Для визначення ефективності функціонування системи управління товарними запасами і заходів, що реалізовуються в ній, потрібна наявність методів оцінки.

Також з розвитком логістичного підходу, нині при оцінці ефективності управління товарними запасами використовує ряд показників, серед яких можна виділити: аналіз витрат на виконання замовлень, зберігання ТМЦ, витрат, пов'язаних з дефіцитом ТМЦ; аналіз якості, своєчасності, рівномірності постачань і ряд інших.

В даному випадку аналізу піддаються, головним чином, показники закупівельної діяльності і показники, що характеризують витрати, які використовуються в розрахунках формул економічно доцільній партії замовлення (формули Уілсона). Це відбиває сформований в літературі підхід до занадто вузького розуміння системи управління товарними запасами.

Таблиця №3.

Групи показників для оцінки системи управління товарними запасами

Підсистема	Група показників (напрями аналізу)
Закупівельна діяльність	показники ефективності планування (якість визначення потреб, норм витрати та ін.)
	показники ефективності постачань (оцінка виконання зобов'язань по встановлених термінах, об'ємах, якості та ін.)
	показники ефективності витрат (оцінка витрат на закупівлю, їх структури)
Складське господарство	показники наявності запасів (аналіз структури запасів, рівень забезпеченості та ін.)
	показники ефективності витрат (аналіз витрат на складування, зберігання, зміст ТМЦ)
	показники роботи складу (оцінка використання площі, об'єму і тому подібне)
Виробництво	показники зв'язку виробництво/запаси (порівняння змін обсягу виробництва і величини запасів)
	показники витрати матеріальних ресурсів (аналіз показників використання матеріальних ресурсів)
	показники забезпечення (показники автономності забезпечення виробництв та ін.)
Транспортне обслуговування	показники транспортної роботи (аналіз величини пробігу, транспортної роботи)
	структурні показники (аналіз структури постачань по видах транспорту, по терміновості постачань, по власності транспорту та ін.)
	показники використання (технико-эксплуатационные показники використання транспорту)
Збут, маркетингове обслуговування	показники зв'язку збут/запаси (оцінка долі постачань ТМЦ, здійснюваних для виконання замовлень кінцевих споживачів та ін.)
	ризикові показники (витрати в, та ін., що виникають унаслідок маркетингових помилок)
Інформаційне забезпечення	показники якості інформаційних потоків (оцінка повноти, точності, своєчасності інформації)
Інформаційне забезпечення	показники забезпечення (оцінка рівня забезпеченості обчислювальною технікою і програмним забезпеченням)
	показники ефективності витрат (оцінка сукупної вартості володіння ІС, показників повернення інвестицій та ін.)
Фінансове забезпечення	показники зв'язку фінанси/запаси (оцінка типів політик фінансування залежно від фінансової стійкості підприємства)
Загальні показники	показники загальної оцінки (рентабельність, рівень обслуговування, що забезпечується, показники оборотності та ін.).

Розділ II. Характеристика аптеки «Доктор Гаше»

2.1 Характеристика підприємства

Аптека « Доктор Гаше» ТОВ «Аптекарь»

21027, Вінниця, вул. 600-річчя, 50

Форма власності : приватна

Основана: січень 2002 р.

Спеціалізація: продаж медичних препаратів, засобів гігієни, медичної техніки, лікувальної косметики. Доставка рідкісних препаратів під замовлення.

Ліцензія Г932329 від 12.02.2002 р.,

Реєстраційний номер 5559 від 12.02.2002 р.

Графік роботи : щодня з 9.00 до 18.00(без перерви на обід)

Важливою частиною охорони здоров'я є фармацевтична служба, покликана забезпечити населення країни своєчасною і високоякісною лікарською допомогою.

2.2 Основні характеристики аптеки

Загальна площа аптеки 110м2.

Приміщення складається з кімнат: торговий зал, матеріальні для зберігання лікарських засобів для зовнішнього і внутрішнього застосування, розпаковувальна кімната, кабінети бухгалтерії, завідуючого аптекою, кімната для їди, сан. вузол.

Торговий зал оснащений меблями(матеріал - пластмаса) сіро-білого кольору, з освітлювальними лампами. 2 крісла, стіл. На вікнах - жалюзі, що захищають приміщення від сонячних променів і вуличного шуму.

Матеріальні оснащені холодильниками для термолабільних засобів, термометрами і гігрометрами для підтримки в них умов, що відповідають умовам зберігання ліків.

Кабінети завідувача аптекою і бухгалтера оснащені комп'ютерною технікою, офісними меблями(включаючи шафи для зберігання документів).

У кімнатах щоденно 2 рази в день проводиться вологе прибирання. Для персоналу придбана спец. одяг - білі халати. У приміщенні переважає білий колір. В цілому вид меблів, її колір і розташування створюють відчуття чистоти і порядку.

Таблиця №4

Види послуг, що робляться в аптеці

Передпродажні послуги	Післяпродажні послуги	Додаткові послуги
прийом замовлень по телефону	упаковка	довідкова служба
проведення реклами	консультації	безкоштовна автостоянка
устаткування вітрин		вивіска інформації про новинки і способи лікування різними препаратами і народними засобами

Динаміка відвідуваності. Провівши аналіз відвідуваності аптеки в різний час робочого дня, ми бачимо, що найбільша кількість відвідувачів доводиться з 11.00 до 17.00 годин. На зміні в цей час знаходиться два фармацевти.

Виходячи з цього, змінність для працівників визначається: щодня на зміні по двох фармацевтів, 1-а зміна з 9. 00 до 17. 00 і 2-а зміна з 11. 00 до 19. 00 годин.

Перелік товарів, що реалізовуються через аптеку :

1. Мед. вироби, засоби догляду і гігієни (вата, бинти, милиці, марля, пластири, пов'язки, соски, папір, грілки, простирадла, шини, ванни, памперси, зуб. паста)



2. Лікарські засоби

3. Мед. прилади і інструменти (інгалятори, пінцети, термометри, шприци, тонометри)

4. Посуд для медичних цілей (вироби з фарфору, фаянсу)

5. Предмети і засоби для забезпечення здорового способу життя (масажери)

6. Продукти і харчові добавки лікувального і профілактичного призначення (діабетичне живлення, біологічні активні добавки до їжі, дитяче лікувально-профілактичне харчування)

7. Мінеральні води

8. Література медична, фармацевтична, санітарно-просвітницька, спортивна для пропаганди здорового способу життя

9. Інші товари (аптечки, горщики дитячі)

2.3 Опис роботи аптеки

Аптека готових лікарських форм має право на наступні види діяльності:

1. Закупівля, зберігання, роздрібна реалізація населенню:

1.1. лікарських засобів по рецептах лікарів

1.2. лікарських засобів, дозволених до відпустки без рецептів

1.3. виробів медичного призначення

1.4. лікувально-косметичний товару

1.5. санітарно-гігієнічних засобів

2. Закупівля, зберігання, роздрібна реалізація населенню:

2.1. дитячого харчування

2.2. Без права закупівлі, зберігання, реалізації отруйних, наркотичних, психотропних лікарських засобів згідно зі списками Постійного комітету з контролю наркотиків.

Діяльність аптеки спрямована на забезпечення населення: мед. виробами і приладами, лікарськими засобами, літературою, іншими мед. виробами.

Процедура закупівлі лікарських засобів складається з таких етапів:

1. Вивчення попиту на лікарські засоби

2. Вивчення асортименту, цін і графіку доставок фармацевтичних фірм

3. Складання заявок

4. Замовлення лікарських засобів у постачальників

У аптеці існує спеціальна програма для замовлень - з щоденним отриманням прайсів від кожного постачальника. По звідному прайсу складається заявка.

У аптеці організована система контролю за рівнем товарних запасів. Вона передбачає:

1. Вивчення руху асортименту впродовж дня

2. Вивчення кількості заявок, що поступають, на рідко використовувані препарати.

Найважливіший чинник ефективної роботи аптеки - підвищення кваліфікації персоналу, яке полягає в поглибленні професійних знань, отриманих в процесі підготовки. Підвищення кваліфікації проводиться 1 раз в 5 років. Курси організовуються на учбово-виробничій базі Новокузнецького державного інституту удосконалення лікарів. Своєчасна і високоякісна підготовка, підвищення кваліфікації персоналу - найважливіший чинник ефективної роботи. Для підвищення ефективності роботи персоналу в аптеці встановлена спеціальна техніка - комп'ютери з необхідним набором програм, сканер штрих-кодов.

2.4 Аналіз організаційної структури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальне число працівників аптеки - 6. Зв'язки лінійно-функціональні. Кожен працівник виконує свій набір функцій і несе відповідальність за їх виконання.

Мета існування аптеки - отримання прибутку і забезпечення населення міста лікарськими засобами.

Для виконання мети вирішуються завдання: підбір високо кваліфікованих кадрів, організація зв'язків з постачальниками лікарських засобів, придбання сучасної техніки для підвищення ефективності роботи аптеки і підвищення якості обслуговування і якості ЛС аптеки.

ОСУ спрямована на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими працівниками, розподіли між ними прав і відповідальності. Для неї характерна ієрархія і функціональна спеціалізація.