Товарознавча характеристика товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Кисломолочні продукти - це група молочних продуктів, які виробляються з молока або його похідних шляхом сквашування різними заквасками.

Розрізняють продукти, одержувані в результаті тільки молочно-кислого бродіння (1-а група) - ряжанка, кисле молоко різних видів,ацидофільне молоко,сир, сметана,йогурт,і продукти, одержувані при змішаному молочнокислому і спиртовому бродінні (2-а група) - кефір, кумис і ін.

Продукти 1-ї групи мають досить щільний, однорідний згусток і кисломолочний смак, обумовлений накопиченням молочної кислоти. Продукти 2-ї групи мають кисломолочний освіжаючий,злегка шиплячий смак, обумовлений присутністю етилового спирту і вуглекислот, і ніжним згустком, пронизаним найдрібнішими бульбашками вуглекислого газу. Згусток цих продуктів легко розбивається при струшуванні, завдяки чому продукти набувають однорідну рідку консистенцію, тому їх часто називають напоями.

Кисломолочні напої характеризуються високою фізіологічною цінністю. Молочна кислота, етиловий спирт, вуглекислий газ та інші речовини-складники сприятливо діють на органи дихання і центральну нервову систему. Вони поліпшують окисно-відновні процеси в організмі, сприяють кровотворенню. В складі напоїв є живі молочнокислі бактерії, які здатні приживатися в кишково-шлунковому тракті і пригнічувати розвиток гнильної мікрофлори. Окремі риси молочнокислих бактерій і дріжджі мають властивість синтезувати антибіотики (лізин, лактолін, стрептоцид та ін.). Кисломолочні напої характеризуються приємними смаковими, ароматичними і пластичними властивостями.

Велику частку в асортименті санітарно-гігієнічної продукції займають засоби для догляду за зубами і порожниною рота. Порожнина рота є початком травного тракту і служить для введення в організм різних харчових речовин органічного, рослинного і синтетичного походження. Частинки їжі залишаються в ротовій порожнині,а вплив мікросередовища в ній призводить до їх розкладанню і подальшим несприятливих наслідків у вигляді хвороб, неприємного запаху, псування зубів і т.п.

Тому кошти для догляду за зубами і порожниною рота необхідні кожній людині щодня,так як догляд за ними відноситься до заходів особистої гігієни.

Засоби гігієни ротової порожнини підрозділяють на тверді і рідкі. Тверді - порошки, зубні пасти ( суспензії або гелі ) ; рідкі засоби - еліксири, ополіскувачі, освіжувачі, бальзами. До них також відносять засоби для відбілювання зубів,зубні щітки, флоси(нитки), зубочистки.

Засоби для гоління пом'якшують волосся, трохи піднімають його, полегшуючи гоління, а також пом'якшують та зволожують шкіру перед голінням. Активні речовини, які в них містяться, також заспокійливо діють на шкіру, яка під час гоління подразнюється.До засобів гоління і після гоління відносяться: піна для гоління,станки,гель для гоління,лосьйони після гоління та ін.

Головною складовою платіжного обігу є готівковий та безготівковий обіг грошових коштів. Розрахунки будь-якими платіжними засобами, передбаченими банківськими правилами, є правочинами, а відтак передбачають встановлення, припинення або зміну цивільних прав і обов'язків.Розрахунок може виконувати ряд функцій. Як правило, проведення розрахунку спрямоване на здійснення платежу, який, у свою чергу, спрямований на повне або часткове виконання грошового зобов'язання шляхом сплати безпосередньо кредитору певної грошової суми готівкою або зарахування коштів у безготівковій формі на визначений кредитором рахунок. З юридичної точки зору розрахунок може розглядатися як певна правова дія, що є елементом зобов'язання однієї із сторін договору. Розрахунок - це певна правова дія особи, спрямована на часткове або повне погашення грошового зобов'язання. Оскільки розрахунок має правомірний характер і його метою є досягнення правового результату, він визначається як правочин. Розрахунок - це односторонній правочин, дія якого спрямована на часткове або повне погашення грошового зобов'язання.

Об'єкт дипломної роботи - кисломолочні продукти на українському ринку; засоби догляду за порожниною рота та засоби до і після гоління;форми і види розрахунків;

Предмет дипломної роботи - якість та виробничі показники кисломолочних продуктів; якість та класифікація засобів для догляду за ротовою порожниною; форми і види розрахунків.

Мета дипломної роботи - дати повну товарознавчу характеристику кисломолочних продуктів, вимоги стандартів на кисломолочні продукти, порядок і методи експертизи кисломолочних продуктів; дати повну товарознавчу характеристику засобів догляду за порожниною рота та засоби до і після гоління, вимоги стандартів на кисломолочні продукти, порядок і методи експертизи кисломолочних продуктів; класифікувати форми і види розрахунків.

Відповідно до реалізації мети необхідно розв'язати наступні завдання дипломної роботи:

1)Описати основні відомості про кисломолочні продукти, сфери їх призначення; засоби для догляду за порожниною рота, до і після гоління;види і форми розрахунків

2)Розкрити класифікацію кисломолочних продуктів; засобів для догляду за порожниною рота, до і після гоління;розкрити поняття "акцептна форма розрахунків", "акредитив", "розрахунки за особовими рахунками" та ін. товарознавчий акцептний розрахунок акредитив

3)Розглянути споживчі властивості кисломолочних продуктів; засобів для догляду за порожниною рота, до і після гоління; видів і форм розрахунків

4)Перечислити чинники, що формують якість кисломолочних продуктів; засобів для догляду за порожниною рота, до і після гоління; форм і видів розрахунків

5)Розкрити чинники, що впливають на збереження якості кисломолочних продуктів; засобів для догляду за порожниною рота, до і після гоління; види і форми розрахунків



Розділ 1. Кисломолочні продукти на українському ринку

1.1 Загальна характеристика кисломолочних продуктів

Розрізняють дві групи кисломолочних продуктів: продукти, одержувані в результаті тільки молочнокислого бродіння, і продукти, отримані в результаті змішаного бродіння - молочнокислого і спиртового.

Представниками першої групи є кисле молоко, ряжанка, ацидофільне молоко. Ці напої характеризуються кисломолочним смаком і досить щільним і однорідним, без бульбашок газу згустком. До другої групи належать кефір, кумис,ацидофільно-дріжджове молоко. Ці напої також володіють кисломолочним смаком, але більш гострим - через вміст невеликої кількості спирту і вуглекислого газу вони володіють освіжаючим ефектом, а згусток пронизаний дрібними бульбашками газу.

У кисломолочних продуктах - а до них відносяться крім напоїв - сири, сметана, сироватка, - багато які з поживних речовин молока стають ще корисніше, краще засвоюються, наприклад:білки, тому що протеолітичні ферменти, що виділяються молочною мікрофлорою, частково розщеплюють білки, що збільшує повноту та швидкість їх засвоєння. Краще засвоюються також мінеральні речовини, а з вуглеводів (лактози) утворюються речовини, що сприяють підвищенню дієтичних властивостей цих продуктів.

Деякі штами молочнокислих бактерій здатні синтезувати вітамін С. Спеціальним підбором мікрофлори можна ще більше підвищити по ряду позицій корисні властивості кисломолочних напоїв.

1.2 Сировина для виробництва кисломолочних продуктів

Кисломолочні продукти виробляються з молока майже всіх домашніх тварин - корів, овець, кіз, кобил та ін. Для виробництва кисломолочних продуктів використовуються чисті культури молочнокислих бактерій або дріжджів.

До молока з якого виготовляють кисломолочні продукти,пред'являються певні вимоги за органолептичними властивостями та фізико-хімічними показниками. Кислотність цільного або відновленого молока повинна бути не вище 19%,щільність-не менше 1,028 г\см3.Гомогенізація молока є обов'язковою технологічною операцією при виробленні кисломолочних продуктів,особливо з підвищеним змістом молочного жиру(3,2-6 %). Гомогенізація забезпечує однорідний склад готового продукту,забезпечує відстій жиру. У гомогенізоване молоко вноситься певна бактеріальна закваска,в кількості від 1 до 5% обсягу молока. Закваска забезпечує в продукті необхідні смак і запах консистенцію.

Для вироблення всіх кисломолочних напоїв,крім кефіру,застосовують закваски чистих культур молочнокислих бактерій в різних поєднаннях. Також напої можуть додаватись різні наповнювачі та вони можуть насичуватись вітамінами.

1.3 Технологія виробництва кисломолочних продуктів

При виробництві кисломолочних напоїв застосовуються два способи: термостатний і резервуарний. При термостатному способі виробництва кисломолочних напоїв сквашування молока і дозрівання напоїв виробляється у пляшках у термостатних і холодних камерах. При резервуарному способі виробництва закваска, квашення молока і дозрівання напоїв відбувається в одній ємності. Загальна схема виробництва кисломолочних напоїв термостатом і резервуарним способами.

Кисломолочні напої, вироблені резервуарним способом, після дозрівання і перемішування розливають у скляну або паперову тару, тому згусток у них в порівнянні з термостатним способом порушений - має однорідну сметано-подібну консистенцію.

Щоб отримати продукт з щільною однорідною консистенцією необхідно підтримувати температуру сквашування, оптимальну для даного продукту. Тривалість сквашування молока залежить від виду одержуваної кисломолочної продукції і коливається в межах від 4 до 16 годин. Закінчення сквашування визначають за характером згустку і по кислотності, яка повинна бути трохи нижче кислотності готового продукту. Охолодження і дозрівання здійснюють при температурі не вище 6% протягом декількох годин (6-8). За цей час відбувається набухання білків молока, що веде до утворення більш щільного згустку, слабшає або повністю припиняється молочнокислий процес. При виробництві продуктів змішаного бродіння під час охолодження і дозрівання припиняється розвиток молочнокислих мікроорганізмів, але розвиваються дріжджі, в результаті чого в цих кисломолочних напоях накопичуються спирт, вуглекислота. Готову продукцію контролюють на наявність бактерій групи кишкової палички і по мікроскопічному препарату від однієї-двох партій не рідше одного разу на 5 днів.

Особливої уваги потребує обладнання, безпосередньо стикається з продуктом в процесі, виробництва. Перед початком технологічного процесу слід провести ретельну санітарну обробку такого обладнання. При погіршенні санітарних показників готового продукту здійснюють ретельний аналіз і додатковий контроль ходу технологічного процесу для встановлення причин вторинного обсіменіння продукту, перевіряють якість закваски, а також санітарно-гігієнічний стан цеху.

Кисломолочні продукти випускають також з плодово-ягідними наповнювачами і вітамінізовані.

Контроль готової продукції проводять за методами, прийнятим для кисломолочних напоїв з плодово-ягідними наповнювачами. При виробництві кисломолочних напоїв з наповнювачами потрібно бути особливо уважними, щоб уникнути вироблення продукції негарантованої якості.



1.4 Класифікація асортименту кисломолочних продуктів

Розрізняють продукти, одержувані в результаті тільки молочно кислого бродіння (1-а група) - ряжанка, кисле молоко різних видів, ацидофільне молоко, сир, сметана, йогурт, і продукти, одержувані при змішаному молочнокислому і спиртовому бродінні (2-а група) - кефір, кумис і ін.

Продукти 1-ї групи мають досить щільний, однорідний згусток і кисломолочний смак, обумовлений накопиченням молочної кислоти. Продукти 2-ї групи мають кисломолочний освіжаючий, злегка шиплячий смак, обумовлений присутністю етилового спирту і вуглекислот, і ніжним згустком, пронизаним найдрібнішими бульбашками вуглекислого газу. Згусток цих продуктів легко розбивається при струшуванні, завдяки чому продукти набувають однорідну рідку консистенцію, тому їх часто називають напоями.

Кисле молоко виробляють з пастеризованого або стерилізованого незбираного знежиреного молока, закваскою чистих культур молочнокислих бактерій.

Залежно від виду застосовуваної закваски та сировини, розрізняють кілька видів кислого молока:звичайне, варенець, ацидофільне, ряжанка, знежирене.

Звичайне кисле молоко виробляється закваскою пастеризованого цільного молока чистими культурами молочнокислих стрептококів.

Ацидофільне кисле молоко виробляється з молока, закваскою чистими культурами молочнокислих стрептококів і ацидофільної палички.

Ряжанка виробляється з нормалізованого молока, підданого гомогенізації, пастеризації при температурі не нижче 95°С з витримкою протягом 3-4 год. і заквашеного чистими культурами термофільних рас молочнокислого стрептокока.

Варенець виробляється з стерилізованого або топленого молока закваскою чистими культурами молочнокислих стрептококів термофільних рас, але з додаванням або без додавання молочнокислої палички.

Йогурт - національний продукт народів Північного Сходу типу кислого молока. Виробляється з молока або молочної суміші з додаванням сухого молока, цукру, плодово-ягідних сиропів або шматочків плодів ягід, заквашується чистими культурами молочнокислих стрептококів термофільних рас і болгарської палички. Йогурт може бути солодкий, несолодкий, плодово-ягідний. Вміст жиру в йогурті - 1.5, 3.2, 6.0%, білка - 5.0%. Енергетична цінність 100г продукту 5-85 ккал.

Кефір-кисломолочний продукт з освіжаючим, злегка гострим кисломолочним смаком і консистенцією нагадує рідку сметану. Кефір відносять до продуктів змішаного бродіння. Закваскою для нього служать кефірні дріжджі, що зумовлюють розвиток як молочнокислого, так і спиртового бродіння. Знежирений кефір отримують зі знежиреного молока, у зв'язку з тим, що продукт не містить жиру, згусток при його зберіганні швидше ущільнюється і виділяє сироватку.

Ацидофілін містить у складі закваски переважно ацидофільну паличку. Здатність цього мікроорганізму накопичувати підвищену кількість молочної кислоти і антибіотичні речовини, а також гарна засвоюваність в кишечнику дозволяють успішно використовувати ацидофілін в лікувальній практиці. Смак ацидофіліну більш кислий, ніж кислого молока. Вміст жиру майже у всіх дієтичних кисломолочних продуктах, за винятком кефіру нежирного 3,2%, у ряжанці - 6%. Кислотність ряжанки - 75-100°Т, ацидофіліну - 75-120°Т, кефіру - 85-120°Т.

До дієтичних продуктів для дитячого харчування відносяться кефір дитячий і біолакт.

Кефір дитячий призначений для дітей раннього віку (з 6 міс.) при штучному і змішаному вигодовуванні. Від звичайного кефіру він відрізняється тим, що виробляється з високоякісної сировини молока, підданого високотемпературної теплової обробки (90-95°С протягом 20 хв.), і має більш низьку кислотність (80-100°Т) і високі санітарно-гігієнічні показники. Зміст жиру не менше 3.2%. Термін зберігання при температурі 0-6 С 24 год.

Біолакт - біологічно активний кисломолочний продукт для дітей раннього віку. Для заквашування молока використовують різновиди ацидофільних паличок, що володіють вираженими антибіотичними і протеолітичними властивостями і невисокою кислото утворюючою здатністю. Смак біолакту кисломолочний, в міру солодкий, консистенція однорідна, нагадує сметану, з порушеним згустком, без газоутворення. Кислотність готового продукту 80-105°Т, жиру міститься не менше 3,2%, сахарози - не менше 4%. Термін зберігання при температурі не вище 8°С - 24 год.

Сметана - від інших кисломолочних продуктів вона відрізняється високим вмістом жиру. Разом з жиром у сметану переходять жиророзчинні вітаміни. Виробляють сметану з пастеризованих вершків шляхом їх заквашування спеціальною закваскою з молочнокислих і ароматоутворюючих стрептококів. При цьому у вершках збільшується кислотність, і при накопиченні її в мінімально допустимих стандартом нормах (65т) вона надає консервуючу дію і надає сметані приємний кисломолочний смак. Ароматоутворюючі бактерії, що вводяться в закваску, сприяють утворенню характерного аромату.

За змістом жиру розрізняють сметану наступних видів. Сметану 30%-вої жирності виробляють не тільки зі свіжих, але й із сухих вершків, вершкового масла, сухого молока та іншої консервованої сировини. Випускають вищим сортом (кислотність - 65-90°Т) і 1-м (кислотність - 65-110°Т).

Сметану 36%-вої жирності готують лише зі свіжих вершків. На сорти не поділяють. Кислотність - 65-900Т.

Любительську сметану 40%-вої жирності виробляють з свіжих вершків. Вона відрізняється щільною консистенцією, що дозволяє фасувати її в паперові коробочки, на сорти не поділяють. Кислотність - 55-90°Т. Сметану 25%-вої жирності отримують з використанням консервованої сировини, на сорти не поділяють. Кислотність - 65-100°Т.

Сир це білковий кисломолочний продукт, в якому крім повноцінного молочного білка, містяться цінні для людини мінеральні речовини: кальцій(140 - 164 мг на 100 г продукту),фосфор(130-160 мг на 100 г продукту), а також залізо, магній та ін.

За змістом жиру, сир поділяють на жирний (18% жиру), напівжирний (9% жиру) і нежирний. Вміст білків в сирі - відповідно 14-16, 14-17 і 18-22%, вологи - 65, 78 і 80%, а кислотність - 200-225, 210-240 і 220-270°Т.

При отриманні нежирного сиру в молоко вносять молочнокислу закваску, згусток утворюється під дією молочної кислоти, для ущільнення згустку його підігрівають до 40С. При виробленні напівжирного і жирного сиру згусток не підігрівають, так як це тягне за собою втрати жиру разом з сироваткою, згусток ущільнюється внесенням у молоко сичужного ферменту. Цей спосіб одержав назву сичужно-кислого. М'який дієтичний сир отримують зі знежиреного молока, згусток сепарують для відділення сироватки, доведений до необхідної вологості сир змішують з вершками. Такий сир повинен дотримати не менше 11% жиру, не більше 73% вологи, кислотності його не більше 210°Т. Смак чистий, кисломолочний, консистенція на відміну від звичайного сиру, більш ніжна, однорідна, злегка мажуча. Сир селянський отримують також з знежиреного молока з наступним додаванням до отриманого знежиреного сиру вершків. Вміст жиру в продукті не менше 5%, вологи - не більше 74,5%, кислотність не більше 200°Т, смак і запах кисломолочні,цей сир призначається для безпосереднього вживання в їжу.

Сир зернистий з вершками (домашній) представляє собою сирну масу з окремих зерен білого кольору зі злегка жовтуватим відтінком. Смак продукту ніжний, кисломолочний, з вираженим присмаком і ароматом пастеризованих вершків, злегка солонуватий. Вміст жиру - не менше 6%, вологи - не більше 80%, кислотність не вище 150°Т.

Сир дієтичний прісний нежирний виготовляють з знежиреного молока шляхом додавань розчину лимонної кислоти, хлориду кальцію і подальшого змішування з закваскою. Зміст вологи в такому сирі - не більше 80%, кислотність - не вище 95°Т.

До сирних виробів відносяться: сирна маса, сирки, паста і крем.

Сирні маси і сирки виготовляють шляхом внесення в сир цукру або кухонної солі, ароматичних і смакових речовин (какао-порошку, кави, меду, цукатів, родзинок, ваніліну, кориці і т п.), вершкового масла. Сир заздалегідь ретельно перетирають, потім перемішують з відповідними компонентами і спасують. Солодкі сирні маси і сирки можуть бути з підвищеним вмістом жиру (20-26%), жирними (14,5-15%), напівжирними (7%) і нежирними.

При виробленні кисломолочних паст, кремів використовують молочну основу, до якої додають різні інгредієнти.

Кисломолочні напої виготовляють переважно з знежиреного молока, сколотин і молочної сироватки шляхом сквашування чистими культурами молочнокислих бактерії, іноді - з суміші знежиреного та незбираного молока. Застосовують закваски, приготовані на молочнокислому стрептокоці в суміші з болгарською паличкою, іноді з молочними дріжджами і на ацидофільній паличці. Кислотність більшості напоїв - 100-130°Т. В даний час велика увага приділяється виробництву рідких кисломолочних сумішей для дитячого харчування які виробляють на основі адаптованих молочних продуктів для дитячого харчування, що позитивно позначається на перебігу травних, обмінних процесів у дітей.



1.5 Сучасний асортимент товарів

На даний час в Україні є такі марки молока, як - "Добряна", "Радивилівське", "Молокія", "Наше", "Селянське", "Домашнє", "Сімейне", "Відбірне" та ін.

Щодо кефіру, то основні марки в Україні це - "Простоквашино", "Молокія", "Станиця", "Радивилівський", "Слов'яночка", "Біла Лінія", кисломолочного сиру - "Простоквашино", "Яготинський", "Галичина", "Звенигорa".

Ряжанка- "Добриня", "Слав'янка", Волошкове", "Біла Лінія".

Сметана - "Президент", "Яготинська", "Добряна", "Преміалле", "Галактон", "Кожен День".

Йогурт - "Чудо", "Растішка", "Данон", "Даннісімо", ",Живинка", "Злагода"

Дитячі сирки - "Тьома", "Чудо" та ін.

Ці марки широко цінуються покупцями та завжди прикрашають полиці магазинів та супермаркетів. Кисломолочні продукти використовуються в дієтичному й дитячому харчуванні, впливають на здоров'я людини.

1.6 Приймання кисломолочних товарів за кількістю

Однією з найбільш важливих складових частин технологічного процесу магазину є приймання товарів, що надійшли за кількістю і якістю. При прийманні товарів встановлюють відповідність найменування, сорту і ціни товарів даних супровідних документів: кількість місць, маси брутто та нетто, стан тари та упаковки, якість товару. Приймають товар працівники магазину, на яких покладена матеріальна відповідальність за його збереження. Приймання товарів, що надійшли в закритій тарі, по кількості звичайно проводиться в два етапи.

На першому етапі товар приймають заздалегідь. Товари, що відвантажуються в непошкодженій тарі, беруть на місці отримання їх від постачальника або від транспортних органів шляхом перевірки маркування, перерахунку товарних місць, визначення маси брутто. При цьому вміст пакувальних місць за кількістю одиниць і маси нетто не перевіряється, а в супровідних документах робиться відмітка, що товари прийняті без внутрішньої перевірки.

Остаточне приймання товарів за кількістю проводять у магазині, перевіряючи кількість одиниць товару в кожному тарному місці і масу нетто. Якщо товари поставлені без тари, у пошкодженій або відкритій тарі, то їх приймають за масою нетто і кількістю одиниць в тому місці, де відбувається фактична здача їх постачальником одержувачу. Розбіжності, виявлені під час приймання товарів за кількістю, повинні бути відображені в акті, а комісією достовірно визначено, з чиєї вини сталася нестача або утворилися надлишки, встановлені їх розміри. Правильна організація збереження товарів, скорочення товарних втрат є найважливішим обов'язком працівників торгівлі, що забезпечує залучення в реалізацію максимальної кількості товарів, що прямують в торговельну мережу, зниження матеріальних і трудових витрат і підвищення рентабельності торгівлі. Основними умовами, дотримання яких забезпечує належне зберігання, є: певна температура і відносна вологість повітря,відповідні освітлення і вентиляція; дотримання товарного сусідства; закріплення постійних місць за товаром, забезпечення матеріальної відповідальності; виконання санітарно-гігієнічних заходів попереджуючих спад і псування товарів. При зберіганні товарів укладають на піддони, стелажі, в шафи. Зберігання товару на підлозі неприпустимо.

При розміщенні кисломолочних товарів на зберігання слід передбачати можливість швидкого знаходження товару, зручного відбору для подачі в торговий зал враховувати тривалість його зберігання. Зберігати кисломолочні продукти необхідно при температурі не вище 8°С. Терміни зберігання та реалізації встановлені наступні: сметана за наявності холоду - не більше 72 год., а за відсутності холоду - 24; сиру - відповідно 36 і 12; сиру ацидофільно-дріжджового - 24 і 12; сирних продуктів - 36 (при 6°С) І 12; кисляку, кефіру, кумису, ацидофіліну і ацидофільне молоко, сирних тортів - 24год. (без охолодження не реалізують). Зберігання кисломолочних продуктів при більш високих температурах призводить до підвищення їх кислотності, відділення сироватки, погіршення якості та псуванню. Найважливіша операція торгово-оперативного процесу в магазині - попередня підготовка товарів до продажу (фасування, упаковка). Вона звільняє продавців від зайвих витрат часу та праці при обслуговуванні покупців.

При підготовці до продажу необхідно кисломолочні товари розпакувати, розсортувати по товарних сортах і видах, перевірити по товарних сортах і видах, перевірити за кількістю і якістю, надати їм належний товарний вигляд, уточнити ціни, а підготовлені товари викласти для продажу на робочі місця.

Товари з складських приміщень необхідно регулярно подавати в торговий зал. Розміщення та викладка товару залежить від їх виду форми, розмірів упаковки, термінів зберігання. Товари треба розміщувати так, щоб вони були видні покупцям і доступні для продавців. Крім того, при розміщенні товарів потрібно враховувати спільність попиту, взаємозамінність і доповнюваність одних товарів іншими, дотримання товарного сусідства.

Кисломолочні продукти до початку торгівлі розміщують у торговельному залі раціонально і зручно, з дотриманням правил товарного сусідства, санітарних правил, в достатній кількості і повному асортименті, наявними в магазині. Пакети з розфасованим товаром встановлюються на прилавках, полицях або гірках за видами, сортами і від ваг. У вітринах прилавків виставляються зразки наявних у продажу кисломолочних продуктів всіх видів і сортів.

Кисломолочна продукція повинна бути забезпечена цінником із зазначенням найменування, сорту і ціни товару. У магазинах або відділах самообслуговування кисломолочні товари розміщують в охолоджуваних прилавках. Кисломолочні продукти подають до торгового залу в ящиках, касетах, кошиках. Якщо в торговому залі магазину немає холодильного обладнання, запас кисломолочних продуктів, що подаються до зали, повинен бути розрахований на 2-3год. реалізації.

Продаж товарів - заключний етап технологічного процесу в магазині. Особливості продажу товарів, послідовність окремих операцій залежить від асортименту, характеру купівельного попиту, методів продажу. Під методами продажу маються на увазі способи, прийоми обслуговування, відбору товарів, організації розрахунку. Серед факторів, які визначають рівень культури торгівлі, велике місце займає вміння продавців ввічливо, запобігливо, кваліфіковано обслужити покупців. При продажу кисломолочних товарів через прилавок, продавець повинен дати покупцю необхідну консультацію, запропонувати нові, невідомі йому товари, пояснити їхні переваги, нагадати про супутні товари.

Процес продажу кисломолочних товарів повсякденного попиту через прилавок складається з наступних операцій: прийняття замовлення від покупця (одержання чека), підготовка товару до відпустки (зважування, нарізка, упаковка), відпуск товару до покупця. Перед початком продажу сирних та інших товарів продавець повинен підготувати інструмент, інвентар, пакувальні матеріали, розмістити їх на робочому місці, перевірити справність холодильного обладнання в торговому залі, вимірювальних приладів, касових машин, наявності цінників на товарах, а також санітарне місце продавця. При продажу кисломолочних продуктів їх показують покупцеві і зважують, потім відпускають після оплати його вартості. При відпуску покупцям не розфасованих кисломолочних товарів продавець повинен якомога менше торкатися до них руками, а користуватися щипцями, лопатками, рукавичками, совками. Для кожного виду товару повинен бути свій інвентар. Товари випадково впали на підлогу, продавати не можна, їх потрібно збирати в окрему тару.

При відпустці розливної сметани продавець зобов'язаний перемішати сметану ополоником у чистий посуд покупця, яку не можна тримати над відкритими продуктами. Не дозволяється також відливати продукти з посуду покупця в тару. У магазинах самообслуговування кисломолочна продукція в паперових і поліетиленових пакетах повинна продаватися тільки через прилавки обслуговування.

1.7 Якість кисломолочних продуктів

При визначенні якості продукції враховують стан споживчої і транспортної тари, стан маркування, органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. Органолептичні показники у кисломолочних продуктах - це їх консистенція і зовнішній вигляд, колір, смак і запах.

За консистенцією і зовнішнім виглядом простокваша, йогурт і кефір повинні мати згусток непорушений, в міру щільний, без газоутворення. Для продукції, виготовленої резервуарним способом, згусток однорідної консистенції може бути порушеним. На поверхні простокваші допускається незначне відокремлення сироватки (до 3% за об'ємом продукту). В кефірі це відхилення не повинно перевищувати 2%. В кефірі допускається газоутворення нормальною мікрофлорою у вигляді окремих вічок, а в кумисі - значне газоутворення. Консистенція сметани повинна бути однорідною, в міру густою. Вигляд продукту глянцевий. Допускається недостатньо густа, трохи в'язка консистенція і наявність окремих бульбашок повітря.

Кисломолочний сир повинен мати ніжну, однорідну консистенцію. В нежирному сирі може бути незначне виділення сироватки і розсипчаста консистенція. Колір простокваші і кефіру-білий, ряжанки-світло-кремовий, йогурту-білий або трохи кремовий (у плодово-ягідному - кольору сиропу), сметани - білий з кремовим відтінком, кисломолочного сиру - білий, трохи жовтуватий, з кремовим відтінком.

У кисломолочних продуктах колір повинен бути однорідним у всій масі, смак і запах - чистим, без сторонніх присмаків і запахів, у ряжанці і варенці він матиме виражений присмак пастеризації. У виробах з добавками цукру, плодово-ягідного сиропу та ін. повинен бути виражений смак і запах добавок. Смак і запах ацидофільно-дріжджового молока, кефіру і кумису-кисломолочні, освіжаючі, трохи гострі, з незначним присмаком дріжджів.

З фізико-хімічних показників у кисломолочних продуктах визначають температуру, масову частку жиру, вітаміну С (у вітамінізованих виробах), сухих речовин, вологи (у сирі і сиркових виробах), кислотність, фосфатазу. Температура кисломолочних продуктів при випуску з підприємства не повинна перевищувати +8°С. Масова частка жиру, вітаміну С, сухих речовин і сахарози не повинна бути меншою за дані, які вказані на маркуванні або в нормативно-технічній документації. Масова частка вологи складає: в сирі від 65% (сир жирний), до 80% (сир нежирний), в сиркових виробах залежно від рецептури - від 25 до 75%.

1.8 Правила продажу кисломолочних товарів

Продаж товарів - заключний етап технологічного процесу в магазині. Особливості продажу товарів, послідовність окремих операцій залежить від асортименту, характеру купівельного попиту, методів продажу.

Під методами продажу маються на увазі способи, прийоми обслуговування, відбору товарів, організації розрахунку. Серед факторів, які визначають рівень культури торгівлі, велике місце займає вміння продавців ввічливо, запобігливо, кваліфіковано обслужити покупців. При продажу кисломолочних товарів через прилавок, продавець повинен дати покупцю необхідну консультацію, запропонувати нові, невідомі йому товари, пояснити їхні переваги, нагадати про супутні товари. Процес продажу кисломолочних товарів повсякденного попиту через прилавок складається з наступних операцій: прийняття замовлення від покупця (одержання чека), підготовка товару до відпустки (зважування, нарізка, упаковка), відпуск товару до покупця. Перед початком продажу сирних та інших товарів продавець повинен підготувати інструмент, інвентар, пакувальні матеріали, розмістити їх на робочому місці, перевірити справність холодильного обладнання в торговому залі, вимірювальних приладів, касових машин, наявності цінників на товарах, а також санітарний місце продавця. При продажу кисломолочних продуктів їх показують покупцеві і зважують, потім відпускають після оплати його вартості. При відпуску покупцям не розфасованих кисломолочних товарів продавець повинен якомога менше торкатися до них руками, а користуватися щипцями, лопатками, совками. Для кожного виду товару повинен бути свій інвентар. Товари випадково впали на підлогу, продавати не можна, їх потрібно збирати в окрему тару. При відпустці розливної сметани продавець зобов'язаний перемішати сметану ополоником у чистий посуд покупця, яку не можна тримати над відкритими продуктами. Не дозволяється також відливати продукти з посуду покупця в тару. У магазинах самообслуговування кисломолочна продукція в паперових і поліетиленових пакетах повинна продаватися тільки через прилавки обслуговування.

Підготовка товару до продажу:

Найважливіша операція торгово-оперативного процесу в магазині - попередня підготовка товарів до продажу (фасування, упаковка). Вона звільняє продавців від зайвих витрат часу та праці при обслуговуванні покупців.

При підготовці до продажу необхідно кисломолочні товари розпакувати, розсортувати по товарних сортах і видах, перевірити по товарних сортах і видах, перевірити за кількістю і якістю, надати їм належний товарний вигляд, уточнити ціни, а підготовлені товари укласти для продажу на робочі місця.

Товари з складських приміщень необхідно регулярно подавати в торговий зал. Розміщення та викладка товару залежить від їх виду форми, розмірів упаковки, термінів зберігання.

Товари треба розміщувати так, щоб вони були видні покупцям і доступні для продавців. Крім того, при розміщенні товарів потрібно враховувати спільність попиту, взаємозамінність і доповнюваність одних товарів іншими, дотримання товарного сусідства.

Кисломолочні продукти до початку торгівлі розміщують у торговельному залі раціонально і зручно, з дотриманням правил товарного сусідства, санітарних правил, в достатній кількості і повному асортименті, наявними в магазині. Пакети з розфасованим товаром встановлюються на прилавках, полицях або гірках за видами, сортами і від ваг. У вітринах прилавків виставляються зразки наявних у продажу кисломолочних продуктів всіх видів і сортів. Кисломолочна продукція повинна бути забезпечена цінником із зазначенням найменування, сорту і ціни товару.

У магазинах або відділах самообслуговування кисломолочні товари розміщують в охолоджуваних прилавках. Кисломолочні продукти подають до торгового залу в ящиках, касетах, кошиках. Якщо в торговому залі магазину немає холодильного обладнання, запас кисломолочних продуктів, що подаються до зали, повинен бути розрахований на 2-3год.реалізації.

До кисломолочних продуктів відносяться молочні продукти, що виробляються заквашуванням молока або вершків чистими культурами молочнокислих бактерій з додаванням або без додавання дріжджів і оцетнокислих бактерій. Кисломолочні продукти відносяться до продуктів біотехнології. Кисломолочні продукти об'єднані в три основні групи: кисломолочні напої; сметана; сир і сирні вироби. Ці продукти відіграють особливу роль у харчуванні, тому що крім високої харчової цінності мають велике лікувально-профілактичне значення.

Лікувальні властивості кисломолочних напоїв засновані на бактерицидній дії молочнокислих мікроорганізмів і дріжджів стосовно збудників деяких шлунково-кишкових захворювань, туберкульозу й інших хвороб, а також на сприятливому впливі на організм речовин, що входять до складу цих продуктів. Бактерицидні властивості кисломолочних напоїв пов'язані з антибіотичною активністю бактерій, що розвиваються в них, і дріжджів, що у результаті життєдіяльності виробляють наступні антибіотики: низин, лактолин, диплококцин, стрептоцин і ін. Ці антибіотики здійснюють на деякі мікроорганізми бактерицидну (убивають) і бактеріостатичну (придушують життєдіяльність) дію.

Основним біохімічним і фізико-хімічним процесом, що протікає при виробництві кисломолочних напоїв і сметани, є молочнокисле бродіння. Сутність молочнокислого бродіння полягає в тому, що молочний цукор під дією ферментів мікроорганізмів бродить до молочної кислоти, відбуваються коагуляція казеїну й утворення згустку.

Готові кисломолочні напої зберігають до реалізації при 0--2 °С. Температура готового продукту при відправленні з заводу повинна бути не більш 8 °С. Кисломолочні напої доцільно класифікувати за характером згустку і загальних органолептичних показників на три групи: продукти змішаного бродіння, кисляку й ацидофільні продукти. Кожна з цих трьох груп підрозділяється на три підгрупи: кисломолочні напої без харчових наповнювачів і смакових добавок; кисломолочні напої з наповнювачами і смаковими добавками; кисломолочні продукти дитячого і спеціального харчування. Якість кисломолочних напоїв визначають по органолептичних показниках: смаку і запаху, зовнішньому вигляду і консистенції,кольору, а також кислотності і змісту спирту (для кумису). Консистенція і характер згустку кисломолочних напоїв визначаються сировиною і технологією, а також залежать від способу виробництва. Продукти, вироблені термостатним способом, мають непорушений згусток. У кисломолочних напоїв, отриманих резервуарним способом, згусток порушений, що легко переміщається в пляшці чи іншій споживчій тарі.



Розділ 2. Засоби для догляду за порожниною рота.засоби до та після гоління

2.1 Загальна характеристика засобів для догляду за порожниною роту та засобів до та після гоління

Догляд за порожниною рота включає в себе чистку зубів зубною щіткою і флоссами, додаткові методи полоскання порожнини рота, чистка мови, прийом фторовмісних препаратів, дотримання правильного режиму харчування.

Велику частку в асортименті санітарно-гігієнічної продукції займають засоби для догляду за зубами і порожниною рота. Порожнина рота є початком травного тракту і служить для введення в організм різних харчових речовин органічного, рослинного і синтетичного походження. Частинки їжі залишаються в ротовій порожнині, а вплив мікросередовища в ній призводить до їх розкладанню і подальших несприятливих наслідків у вигляді хвороб, неприємного запаху, псування зубів і т.п. Сучасні засоби для догляду за зубами і порожниною рота за їх призначенням можна систематизувати на групи:

1)профілактика карієсу та укріплення зубної емалі;

2)профілактика розвитку захворювання десен;

3)відбілювання зубної емалі;

4)видалення зубного нальоту та зубного каменю;

5)усування неприємного запаху з роту;

6)засоби для механічного очищення

Відносно новою лікарською формою в стоматології є зубні гелі. Гель поєднує в собі властивості твердого тіла і рідини, тому дуже ефективний при аплікаційном і електрофоретичному введенні. Зубні порошки містять у своєму складі хімічно осаджену крейду, ефірні олії (м'ятну, анісову та евкаліптову), вуглекислий магній або бікарбонат натрію в кількості до 2 %; вони необхідні для нейтралізації органічних кислот у порожнині рота. Зубні еліксири -- це прозорі ароматизовані водно-спиртові розчини активно діючих речовин. У склад еліксирів входять вітаміни, екстракти лікарських трав, ефірні олії (м'ятна, гвоздична, анісова, лимонна тощо) та інші речовини, які благодійно впливають на слизову оболонку ротової порожнини. Ретельному очищенню зуби піддаються будь-якою пастою за допомогою добротної зубної щітки. Для більшості людей підходить щітка середньої жорсткості, але краще порадитися зі стоматологом, який оглянув і оцінив стан Ваших ясен та зубів. Останніми роками ХХ ст. під могутнім тиском реклами та нестримним потоком імпортних поставок з'явився новий допоміжний засіб по догляду за зубами -- жувальна гумка. Стоматологи рекомендують вживати її, якщо хворі зуби, наприклад при карієсі, в проміжку між чищенням зубів.

Засоби для гоління пом'якшують волосся, трохи піднімають його, полегшуючи гоління, а також пом'якшують та зволожують шкіру перед голінням. Активні речовини, які в них містяться, також заспокійливо діють на шкіру, яка під час гоління подразнюється. До засобів гоління і після гоління відносяться: піна для гоління, станки, гель для гоління, лосьйони після гоління та ін. У рецептурі крему міститься біологічно активна добавка, яку раніше в косметиці не використовували. Її отримують з медичної п'явки, у якій наявний комплекс біологічно активних речовин: гірудин, дестабілаза, інгібітор капікреїна плазми крові, гіапуронидаза, еластаза, колагеназа, простацикліни, естераза, енгніни. Біологічно активна добавка в певній концентрації є ефективним ранозагоювальним, регенеруючим і протизапальним засобом, що не спричинює подразнюючої та алергійної дії на шкіру.



2.2 Сировина для виробництва засобів для догляду за ротовою порожниною

Основними компонентами зубної пасти є абразивні (зіскоблюючі), гелеутворюючі та піноутворюючі речовини, а також барвники, віддушки, антисептики - консерванти і речовини, що поліпшують смакові якості зубної пасти. Основна відмінність між зубними пастами полягає, в основному, в кількості і якості абразиву. В даний час зубна паста випускається у великому асортименті.

Абразивні речовини забезпечують очисну і поліруючу дію паст. Встановлено, що абразивні речовини реагують з неорганічними сполуками емалі зуба, у зв'язку з цим поряд із ще недавно класичним абразивним з'єднанням - хімічно обложеним крейдою, вже майже вийшли зі складу зубних паст, широко використовують дигідрат дикальційфосфат, моногідрат дикальційфосфат, двоокис кремнію, безводний дикальцій- фосфат, трикальційфосфат, пірофосфат кальцію, нерозчинний метафосфат натрію, гідроокис алюмінію та ін. Часто застосовують не одне абразивну речовину, а суміш декількох компонентів.

Кожне абразивне з'єднання має певну ступінь дисперсності, твердість, хімічні властивості, від яких залежать і здатність і лужність отриманих на їх основі паст. Крім того, при виборі абразивного з'єднання враховують його індиферентність до інших компонентів, що входять до складу паст, здатність реагувати з твердими тканинами зуба і змочуватися водно-гліцериновим розчином.

При розробці рецептури обумовлюється властивостями і призначенням зубної пасти. Стабільність складу паст, їх консистенція обумовлюються фізико-хімічними властивостями як абразивних речовин, так і в значній мірі гідроколоїдів. Гідроколоіди, застосовувані у виробництві зубних паст, можуть бути натуральними і синтетичними. Відомо кілька десятків видів рослин, з яких у промисловому масштабі отримують гідроколоїди з досить широкою гамою фізико-хімічних властивостей. Це продукти, отримані на основі морських водоростей: натрієва сіль альгінової кислоти - альгінат натрію, каррагенат натрію, застосовують також рослиннумідь - трагаканат, пектин, отриманий з плодів і соків, декстрин, отриманий шляхом ферментативного розщеплення цукру. Серед синтетичних гідроколоїдів широке застосування знаходять похідні целюлози, бавовнику чи деревини - натрій карбоксиметилцелюлози, етиловий та метиловий ефіри целюлози. Гліцерин, поліетиленгліколь - застосовують у складі зубних паст для отримання пластичної, однорідної маси, легко видавлюється з туби. Ці спирти сприяють збереженню вологи в пасті при її тривалому зберіганні, підвищують температуру її замерзання, збільшують стабільність утворюється при чищенні зубів піни, покращують смакові якості пасти. У зубних пастах широко застосовують піно утворюючі речовини, зокрема поверхнево-активні речовини. Як і інші компоненти, вони повинні бути нешкідливими, не чинити дратівної дії на слизову оболонку порожнини рота, не впливати на смакові якості паст, володіти стійкими властивостями - запобігати утворенню скупчень твердих частинок абразивного речовини, володіти змочувальною і піно утворюючою здатністю. Ще зовсім недавно як поверхнево-активних речовин використовували натрієві і калієві солі високомолекулярних жирних кислот - мила. Проте через низьку піно утворюючі здібності в жорсткій воді, неприємного присмаку мильного, високої лужності і здатності до гідролізу з утворенням кальцієвих мил ці продукти в даний час практично не застосовують. Замість мила в зубних пастах в якості поверхнево-активних речовин останнім часом стали використовувати інші піно утворюючі речовини. Залежно від виду та кількості застосовуваних поверхнево-активних речовин, зубні пасти можуть бути піною або без піни. Найбільш ефективні з піною зубні пасти. Вони мають підвищену очищає здатністю, легко вимивають залишки їжі, добре видаляють зубний наліт.

Для виробництва товарів для гоління застосовуються рослинні (касторові, кукурудзяні, маслинові олії) і тваринні (кашалотні, норкові та ін.) жири, продукти переробки нафти (вазелін та ін.), віск (бджолиний, ланолін, спермацет), кислоти (лимонна, оцтова та ін.), вітаміни, спирти (етиловий, гліцерин), хімічні речовини (сірка, крейда, оксид цинку тощо), білки, мінеральні солі, екстракти лікувальних трав, фруктові й овочеві соки.

Косметичні товари групують за призначенням - засоби догляду за шкірою (лосьйони і креми).

Креми бувають: жирові, емульсійні, безжирові, рідкі, густі, аерозольні. Призначаються для нормальної, сухої і жирної шкіри; їх використовують як захисні, живильні, зволожуючі і спеціальні.

Лосьйони - це водно-спиртові розчини органічних і неорганічних речовин, віддушені парфумерними композиціями;

засоби для гоління і догляду за шкірою після гоління (креми, порошок, мильна паличка, кровоспинний камінь та ін.);

2.3. Технологія виробництва засобів для догляду за ротовою порожниною

Технологічний процес виготовлення виробів за доглядом за порожниною рота, до і після гоління побудований за класичними законами виробництва. До складу виробів входить сировина, яка постачається провідними компаніями з Франції, Швейцарії, Англії, Іспанії, Німеччини та Японії.

В цеху встановлено спеціальні титанові й емальовані ємкості, в яких виконується виготовлення гігієнічних засобів. Ретельне вивішування всіх компонентів, інтенсивне змішування отриманої суміші, довготривале вистоювання для дозрівання букету, не менш ретельна фільтрація - все це забезпечує високу якість продукції.

Фасування паст виконується на стрічковому конвеєрі з допомогою механізмів: апарат розливу під вакуумом та апарат закупорювання флаконів. Подальша ретельна ручна обробка флакону, пакування в футляри та транспортувальні короби виключають можливість випуску неякісної продукції.

При виготовленні виробів конвеєр додатково оснащено механізмом з герметизації горловини флакону пульверизатором, а також машиною для пакування флаконів в футляр з нанесенням дати та машиною для загортання флаконів у целофан - спеціальну плівку для кращого збереження виробу.

Готова продукція складується на піддон, з допомогою кару передається на склад.

2.4 Класифікація засобів для догляду за ротовою порожниною

Гігієнічні зубні пасти - надають тільки очищаючу й освіжаючу дію і не містять спеціальних лікувальних і профілактичних компонентів.

Дитячі гігієнічні зубні пасти: мають гарні смакові якості за рахунок приємних ароматів,що подобаються дітям, що є їх головною особливістю.

Лікувально-профілактичні зубні пасти : до їх складу крім вище сказаних компонентів також входять, містять біологічно активні добавки: вітаміни, екстракти, настої лікарських рослин, солі мікроелементи, ферменти. Ці пасти призначені для повсякденного догляду за порожниною рота з профілактичною та гігієнічною цілями, так і для профілактики карієсу, захворювань пародонту, що не каріозних уражень, захворюваннь десен, захворювань слизової оболонки порожнини рота.

Усі лікувально-профілактичні зубні пасти діляться, в залежності від входять до їх рецептуру біологічно активних речовин, на 5 груп:

пасти, що містять рослинні препарати, протикарієсні зубні пасти,сольові зубні пасти,зубні пасти, які містять ферменти,зубні пасти, які містять різні біологічно активні добавки.

Зубні еліксири, ополіскувачі, бальзами призначені для ополіскування, освіження і ароматизації порожнини рота після чистки зубів або після прийому їжі. Це водно-спиртові розчини, які містять мінеральну воду, антисептичні, дезодоруючі, освіжаючі (ментол) та інші добавки.

Відносно новою лікарською формою в стоматології є зубні гелі. Гель поєднує в собі властивості твердого тіла і рідини, тому дуже ефективний при аплікаційном і електрофоретичному введенні. Крім того, завдяки утворенню водних внутрішніх структур, гель дозволяє включати до його складу хімічно несумісні речовини, тому що водна оболонка перешкоджає хімічної реакції між ними. Гелі рідко застосовуються для чищення зубів, оскільки вони не мають абразивності, очищувальні властивості у них виражені менше, ніж у паст.

Зубні порошки містять у своєму складі хімічно осаджену крейду, ефірні олії (м'ятну, анісову та евкаліптову), вуглекислий магній або бікарбонат натрію в кількості до 2 %; вони необхідні для нейтралізації органічних кислот у порожнині рота. Інколи для підсилення освіжаючого смаку порошку до його складу додають ментол. Усі ці компоненти освіжають ротову порожнину та надають порошку приємного запаху. Зубний порошок очищує зуби від нальоту зубного каменю, полірує зуби та нейтралізує кислоти (в основному молочну). Але він практично не діє на шкідливі бактерії і в його склад неможливо ввести біологічно активні компоненти. Тому в розвинутих країнах зубних порошків зовсім не виробляють, а в недостатньо розвинутих вони не перевищують 2 %. Зубні еліксири -- це прозорі ароматизовані водно-спиртові розчини активно діючих речовин. У склад еліксирів входять вітаміни, екстракти лікарських трав, ефірні олії (м'ятна, гвоздична, анісова, лимонна тощо) та інші речовини, які благодійно впливають на слизову оболонку ротової порожнини. Вони зміцнюють ясна, запобігають кровоточивості, уберігають зуби від карієсу. Але найчастіше їх використовують як засіб дезінфекції ротової порожнини і як освіжаючий засіб.

Ретельному очищенню зуби піддаються будь-якою пастою за допомогою добротної зубної щітки. Для більшості людей підходить щітка середньої жорсткості, але краще порадитися зі стоматологом, який оглянув і оцінив стан Ваших ясен та зубів.

Зубна щітка безперервно удосконалюється, як і зубні пасти. Щітка з пружинистою товстою ручкою краща, ніж жорстка та пласка, нею зручніше чистити зуби. Зубна щітка з нерівномірно виступаючою щетиною краще видаляє наліт, очищає проміжки між зубами, масує зуби. Ще краще це робить щітка, в якої пучки щетини розміщені під прямим кутом одне до одного і спрямовані в різні боки. На початку ХХІ ст. з'явились електричні зубні щітки, голівка яких вібрує разом з пучками щетини й інтенсивніше полірує зуби та видаляє наліт.

Головка зубної щітки має бути відносно невеликою, а щітка повинна містити велику кількість прямих, щільно зв'язаних щетинок середньої жорсткості та із закругленими кінцями.

Останніми роками ХХ ст. під могутнім тиском реклами та нестримним потоком імпортних поставок з'явився новий допоміжний засіб по догляду за зубами -- жувальна гумка. Стоматологи рекомендують вживати її, якщо хворі зуби, наприклад при карієсі, в проміжку між чищенням зубів. Як досягнення рекламою видається заміна цукру в гумці на ксиліт -- п'ятиатомний спирт, який виробляється з відходів сільського господарства і деревини та використовується у виробництві паперу, целофану, алкідних смол, лаків і клеїв; у косметиці -- як замінник гліцерину. Він має солодкий смак, але організмом людини не засвоюється .