Проблема управління якістю при виробництві і реалізації, та оцінка конкурентоспроможності м’яких куточків вітчизняного виробництва

Наступним етапом сушіння є укладка деревини у штабель, що забезпечить рівномірність омивання матеріалу агентом сушіння та попередить короблення деревини при найбільшій місткості штабеля. Допустимі дефекти при цьому: сучки здорові, темні та просмолені діаметром не більше 12 мм; хімічні зафарбування і пліснява у вигляді окремих полос та п'ятен шириною не більше 5мм; нахил волокон, що не перевищує 10%; тріщини шириною не більше 0,5 мм та глибиною не більше 5 мм. Способи укладки матеріалу залежать від виду циркуляції повітря у камері. На ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” використовується спосіб укладки суцільними рядами без проміжків.

Вибір режиму сушіння проводиться в залежності від типу сушильних камер, породи, товщини і виду висушувальних матеріалів. Порода та товщина матеріалу зумовлює жорсткість режиму сушіння.

Тепловологообробка застосовується для зняття напруг та зниження перепадів вологості, що виникають в деревині при сушінні. Вид та режим тепловологообробки визначають в залежності від стану матеріалу, що підлягає сушінню, та обраного режиму сушки. Існують такі види тепловологообробок: а) початкова; б) проміжна; в) кінцева; г) підсушка верхніх шарів; д) кондиціонуюча; є) охолодження матеріалу.

Безпосередньо сам процес сушіння проходить наступним чином: перед початком сушіння перевіряють стан психрометра, прогрівають камеру, перевіряють правильність укладки штабелів, закладають контрольні зразки, закривають та герметизують двері. Прогрівання матеріалу проводять згідно з обраним режимом при подачі зволожуючої пари. При закінченні прогрівання зупиняють подачу пари на зволоження та регулюють вологість агента сушіння. Після того, як вологість матеріалу досягне 30 %, збільшують подачу пари в калорифер і переходять до наступної сходинки режиму. Під час сушіння через певні проміжки часу визначають вологість матеріалу за контрольними зразками. Після досягнення кінцевої вологості проводять кінцеву обробку, перевіряють шляхом вирізки секцій кінцеву вологість, перепад вологості по товщині та внутрішню напруженість. У разі необхідності дають додаткову обробку. Кінцевим етапом сушіння є перенесення штабеля в приміщення для охолодження.

Контроль якості сушіння (в кінці його проведення) полягає у визначенні показників якості сушіння та порівнянні їх з допустимими. До показників якості сушіння відносяться:

- відповідність середньої кінцевої вологості партії матеріалу заданій кінцевій вологості;

- відхилення кінцевої вологості окремих сортиментів від середньої кінцевої вологості партії матеріалу;

- перепад вологості по товщині матеріалу;

- залишкові напруження у висушеному матеріалі.

Помітні дефекти сушіння (короблення, виплавлення смоли, випадіння сучків) не допускається крім випадків, вказаних у технічних умовах на вироб.

Наступнимими етапами в технології виробництва м'яких куточків є різного роду обробка вже підготовлених, у відповідності до вимог нормативної документації, деревинних матеріалів. Отже, розкроювання пиломатеріалів (досок, брусків) може бути груповим або індивідуальним. При груповому всі доски незалежно від якості деревини розкроюють по одній і тій самій встановленій схемі. В такому випадку доски можна розкроювати одночасно по декілька штук - пачками. Все це дозволяє застосувати найвищий ступінь автоматизації всього процесу розкроювання. Але ж груповий розкрій застосовується у випадках, коли якість деревини досок збігається з якістю заготовок, що виробляються з них. При високій якості досок або низьких вимогах до якості заготовок, що підлягають розкрою, не має сенсу вирізати пороки деревини.

У виробництві меблів найширше застосовується індивідуальний розкрій, при якому кожну доску розкроюють в залежності від якості деревини та розміщенні пороків за найбільш вигідною схемою. Звичайно, такий розкрій ускладнює механізацію і автоматизацію, але за умов високоії якості досок та жорстких вимогах до якості заготівок забезпечує значне підвищення корисного виходу.

Схеми індивідуального розкрою:

1. Торцювання доски - розпилювання відрізків вздовж.

2. Розпилювання доски вздовж - торцювання реєк.

3. Торцювання доски - розмітка відрізків - розпилювання відрізків вздовж.

4. Розмітка доски - торцювання доски - розпилювання відрізків вздовж.

5. Строгання доски - торцювання - розмітка відрізків - розпилювання вздовж; розмітка - торцювання доски - розпилювання відрізків.

Розкроювання ДВП, ДСП, столярних плит та фанери ведеться за трьома схемами: вздовжнє, поперечне і змішане.

Вздовжнє розкроювання, як самостійний вид, використовують рідко. Загалом його використовують під час розкрою заготовок, що підлягають зклеюванню, з подальшою їх обробкою або для виготовлення різного виду заглушок.

Поперечне, так як і вздовжне, окремо зустрічається також рідко і застосовується в аналогічних випадках. Найчастіше віно є продовженням розкроювання вздовжних полос на форматні заготівки.

Зазвичай використовується схема змішаного розкроювання, що включає в себе дві попередні схеми і виконується на тому ж обладнанні без переоснащення.

Пасля якісного розкроювання отримані попередні заготовки піддаються механічній обробці. Механічна обробка попередніх заготовок - це створення базових поверхонь, обробка заготовок у розмір, калібрування за товщиною і торцювання.

Створення базових поверхонь характерне лише для брускових заготовок. Отримана в результаті розкрою заготовка в переважній більшості випадків має неправильну форму. У досок та чорнових заготовок спостерігається поперечне і вздовжне короблення. Внаслідок виникнення нерівномірної напруги в процесі сушіння дещо деформуються доски. Крім того пилки, що використовуються для розкрою, зазвичай крупні, з великим кроком зубця не дають гладкої поверхні. Для необхідної обробки деталей треба в першу чергу надати заготовці досить правильної форми, точних розмірів та гладкої поверхні. Для створення у заготовок чистих базових поверхонь використовують, в основному, фуговальні станки.

Обробка заготовок у розмір - надання брусковим заготовкам кінцевої (необхідної) форми і розміру. Їх обробка проводиться на фрезерувальних станках з наступним торцюванням. Оброблювати заготовки у розмір по товщині та досягати паралельності протилежних сторін можна на реймусових або чотирьохсторінних станках. У виробничих цехах ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” використовуються саме останні, які дають можливість досягати високої продуктивності та якості процесу обробки. Ці станки мають механічну подачу і не менше чотирьох ножових валів: два горизонтальних та два вертикальних.

З усіх листових матеріалів, що підлягають розкроюванню та застосовуються у меблевій промисловості, додатковій обробці за розміром підлягають лише заготівки із ДСП. Ця обробка полягає у калібруванні за товщиною.

Для надання деталі точної довжини і отримання торцевих площин достатньо рівними та розміщеними перпендикулярно або під конкретно заданим кутом до бокових граней, деталь після строгання повинна пройти операцію торцювання. Для цього використовують круглопильні торцовочні станки з одним, двома або кількома пильними дисками.

Якісне виконання технологічних процедур, розглянутих вище, надають деревинним матеріалам ознак чистових заготовок. Тому доцільно розглянути особливості механічної обробки чистових заготовок, що є наступним кроком в технології виготовлення м'яких меблів:

Формування прямокутних рамних шипів. Рамні прямокутні шипи можна формувати на одно- або двосторонніх шипорізних станках. Ріжучий інструмент шипорізних станків складається з пильного диску для торцювання за розміром, двох горизонтальних ножових голівок для нарізання шипа і горизонтально встановлених прорізних дисків або пилок для прорізання проушин.

Формування шипів із закругленими гранями. Шипи, що нарізаються на рамних шипорізних станках з брусків прямокутного перерізу, також мають форму прямокутника. Проте в більшості випадків для відбору гнізд під шипи застосовують свердла або кінцеві фрези. Для отримання щільного з'єднання без зазорів вимагається підрізання кутів гнізда або закруглення кромок шипа.

Фрезерування - обробка ріжучим інструментом, що обертається, матеріалу, що переміщується. Це обстругуваня різного роду профілей на прямих та криволінійних кромках брусків та вузлів, виборка фальців, шпунтів.

Свердління круглих отворів здійснюється шляхом використання одно- і багатошпиндельних вертикальних або горизонтальних станків. В меблевих виробах круглі отвори і гнізда можуть мати різне призначення: від шкантового з'єднання деталей до установки різної фурнітури.

Окремими видами обробки чистових заготовок є гнуття та пластифікація, що надають деталям ряд певних властивостей, необхідних для виготовлення конкретного виробу і втілення у життя архітектурно-художнього задуму.

Пластифікація деревини застосовується для збільшення еластичності масивної деревини перед обробкою гнуттям та пресуванням. Існують такі методи пластифікації: пропарювання, проварювання, обробка аміаком, прогрівання в полі струмів високої частоти, пропитка різноманітними розчинами. Пропарювання набуло найбільшого розповсюдження. Перед пропаркою деревина повинна бути доведена до вологості, близької до 25%. В залежності від початкової вологості це досягається сушкою, зволоженням, кондиціонуванням.

Пропарка ведеться в пропарочних котлах, насичених паром низького тиску - 0,2 - 0,5 гкс/см² (105 ⁰С). Оптимальною кінцевою температурою нагрівання деревини на осі в момент гнуття є приблизно 100 ⁰С.

Гнуття брусків, масивної деревини може здійснюватися наступним чином: в станках з холодними формами; в станках з обігрівом; з одночасним пресуванням. Гнуття без руйнування деревини можна проводити при визначеному відношенні товщини h бруска, що підлягає гнуттю до радіуса R вигину. Гнуття без використання шин можна здійснювати лише при великих радіусах гнуття при відношенні h/R=1/20 і використовується рідко, в основному для тонких рейок. При цьому способі не припускається наявність сучків на опуклій стороні деталей. Потім здійснюється сушіння для стабілізації форми заготовок.

Облицювання є особливим видом обробки чистових заготовок, оскільки в процесі облицювання створюється облагороджена поверхня та підвищується міцність деталей. Деталь, що підлягає облицюванню може бути виготовлена з плити столярної, ДВП, ДСП, фанери клеєної, масивної деревини. Процес облицювання складається з наступних основних операцій: підготовки основи, підготовки облицювальних матеріалів та наклеювання облицьовки на основу.

Підготовка основи включає в себе очистку від пилу, при необхідності шпатлювання або порозаповнення.

Підготовка облицьовочних матеріалів передбачає виготовлення облицьовок з лущеного або строганого шпону, виготовлення та розкрій плівок та ін.

Наклеювання облицьовки на основу проводиться горячим або холодним способами за допомогою клеїв на основі синтетичних смол або дисперсійних клеїв. При цьому в цеху повинні підтримуватися: температура не нижче 18 ⁰С, відносна вологість не вище 65 %.

Облицювання деталей проводиться, як правило, з двох боків. При облицюванні масивних деталей в один шар напрям волокон облицьовок зі шпону повинен збігатися з напрямком волокон основи. При облицюванні в два шари напрям волокон зовнішнього (лицьового) шару повинен збігатися з напрямком волокон основи.

Облицювання натуральним шпоном включає в себе наступні операції: а) розкрій та фуговання шпону; б) підбір і формування облицьовок зі шпону; в) облицювання в багатопролітному пресі або швидкісне облицювання в одно- та двупролетних пресах.

Місця спряження ділянок при обробці шпоном повинні бути щільними у вигляді прямої волосяної нитки. Не припускається розходження і накладання кромок шпону, зміщення текстурного малюнка, відставання та зморшки клеєвої смужки, зміщення “зиг-заг” нитки.

Доцільно розглянути технологію загальної обробки деталей меблевих виробів. Підготовка до обробки та безпосередньо сама обробка елементів та виробів меблів розділяється на наступні самостійні стадії: шліфування деревини; окрашування; грунтування; лакування; шліфування лакових покриттів; полірування лакових покриттів.

Поверхню деревини шліфують для зменшення нерівностей (шероховатості), викликаних її анатомічною будовою або механічною чи іншою обробкою.

Фарбування деревини застосовується для посилення природнього кольору деревини, надання їй кольору або однакового тону деталі або виробу. За глибиною проникнення розчинів фарби в деревину фарбування може бути поверхневим або глибоким. При поверхневому фарбуванні деревина фарбуєьтся на глибину до 0,5 мм; глибоке фарбування може змінювати колір деревини.

Грунтування деревини і деревинних матеріалів застосовують для зниження витрат більш дорогих лаків та забезпечення більш міцного щеплення наступних видів покриття з деревиною.

Для створення на поверхні деревини і деревинних матеріалів захисно- декоративного покриття їх лакують. Виділяють такі види покриття: поліефірні, поліуретанові, мочевиноалкідні та нітроцелюлозні.

Вище ми охарактерузували підготовчі і завершальні опреції обробки матеріалів та деталей з деревини. Кожна з них є важливою і безпосередньо впливає на якість наступної технологічної операції, а відповідно і на якість готового виробу. Проте необхідно зазначити, що з розвитком технології виробництва м'яких меблів частка деревинних матеріалів також поступово зменьшується. Недивлячись на сьогоденне домінування сировини натурального (деревини) походження, сучасні конструкції меблів для сидіння і лежання все більше передбачають використання металевих та пластикових матеріалів.

Отже, після базових операцій підготовки і обробки деревинних матеріалів вирішальними процедурами виготовлення м'яких куточків є: виготовлення каркасу, виготовлення м'яких елементів, збирання елементів конструкції і обробка вузлів виробу.

Каркаси із деревинних матеріалів виготовляють з цільної деревини різних порід у вигляді брусків, рамок, коробок, зібраних між собою традиційними столярними з'єднаннями або за допомогою різноманітних металевих стяжек, болтових з'єднань і т.д. Крім того, каркаси можуть бути виготовлені з ДВП чи ДСП у поєднанні з брусковими елементами з деревини, а також з відходів деревини, зпресованих із зв'язуючими добавками та наповнювачами.

Зазначимо, що м'які меблі, виготовлені з використанням пружинних блоків, більш еластичні, комфортабельні, вимагають менших витрат матеріалу, зменшують трудомісткість виробу. При використанні пружинних блоків скорочуються номенклатура та кількість метизів, настилочних та прошивочних матеріалів

Крім того, пружинні блоки дозволяють виготовляти м'які меблі нової конструкції без основи; в цьому випадку м'який елемент формується по пружинному блоку.

За конструктивними і технологічними особливостями можна виділити три процеси виготовлення м'яких елементів з використанням пружинних блоків:

безперервного плетіння на основі; з двоконусних пружин, з'єднаних спіралями на основі;

без основи.

Технологія виробництва м'яких куточків на ЗАТ ”Черкаська меблева фабрика” передбачає саме застосування схеми виготовлення м'яких елементів з використанням пружинних блоків без основи. При виготовленні меблів за цією технологічною схемою пружинний блок сам є основою для формування настилочних шарів і бортів м'якого елементу, тому пружинні блоки з двох сторін по периметру обрамляють рамками з полосової сталі.

М'який елемент виготовляється в такій послідовності. Підготування пружинного блоку - його кладуть на робочий стіл та оглядають з метою винайдення дефектів та перевірки розмірів. Винайдені дефекти виправляють вручну слюсарским інструментом; одночасно при необхідності виправляють розміри і форму блоку. Наступною операцією є покриття пружинного блоку тканиною. Блок може бути покритий тканиною, пошитою заздалегідь у вигляді чохла, або тканиною, розкроєною за розмірами блоку. Настилочний шар розміщується на пружинному блоці і на деякий час прикріплюється до нього з обох сторін вручну шпагатом, кнопками або чимось іншим. Потім до прикріпленого шару з двох боків прикріплюють рулонну вовну. Другий шар з рулонної високоякісної вовни формують по пружинному блоку, але вже без прошивки бортів. У високоякісних виробах останній настилочний шар пришивається вручну. Облицювальну тканину для покриття м'якого елементу ш'ють у вигляді чохла. Обов'язкова вимога при цьому - збереження малюнка тканини та прошивка без перекосів.

Виготовлення м'яких елементів без використання пружин та пружинних блоків. Меблі з такими м'якими елементами можуть бути виготовлені на жорсткій та еластичній основі або без них.

Технологія робіт з обивки елементів конструкції може змінюватися в залежності від конструкції основи та настилочного матеріалу, що застосовується. Сьогодні широко використовується технологія м'якого елементу при використанні синтетичних настилочних матеріалів: поролону, губчастої гумки та гумованих матеріалів.

Використання поролона та губчастої гуми у виробництві меблів дало можливість створювати легкі економічні конструкції різних форм. Особливо змінилися конструкції меблів без використання пружин і пружинних блоків ( крісла, крісла-ліжка, кушетки і т.д.). З'явилася можливість виготовляти меблі зі з'ємними подушками невеликих розмірів, з металевими та пенополістерольними каркасами всіляких архітектурно-художніх форм та конструкцій.

Процес збирання м'яких куточків найбільш матеріало- та трудомісткий. М'які елементи (спинки та сидіння) з'єднують між собою або за допомогою механізмів трансформації і фурнітури, або міцною тканиною.

Збирання виробів виконують в такій послідовності: готова спинка та сидіння розвертаються таким чином, щоб рамки основи знаходилися зверху, а м'яка їх частина знизу; на спинку та сидіння рамок встановлюються пластини механізму трансформації та закріплюють шурупами на обох сторонах виробу до рамок основи, з'єднуючи їх в одне ціле. Після монтажу перевіряють роботу механізму трансформації в положенні диван-ліжко. Потім до коробки основи в залежності від конструкції виробу прикріплюють роликові або шарові опори. Бокові щити болтами прикріплюють до поперечних царг коробки основи. Потім знову перевіряють роботу механізму трансформації. При цьому особливу увагу приділяють на рівномірність величини зазору м'яких елементів міжбоковими щитами, які мають бути однаковими, забезпечуючи вільне пересування м'яких елементів по відношенню до бокових щитів. Спинки і сидіння тканиною з'єднуються скобами за допомогою пневмопістолету. М'які елементи куточків з'єднують між собою петлями або відкидними опорними вузлами, що використовується в положенні “ліжко”. У бокових щитах вибирають пази встановленої конфігурації, що дозволяють змінювати положення спинки. До нижньої частини спинки на шурупах прикріплюють металеві обойми зі штирями, що виступають. Спинка, переміщуючись штирями по пазах боковин, змінює своє положення. В місцях, де спинка повинна фіксувати своє положення, пази оснащуються металевими упорними пластинами, що прикріплюються до бокових щитів шурупами.[3,20]

Основні вимоги до конструкції м'яких куточків і технології зборки наступні: конструкція виробу повинна забезпечувати можливість заміни облицьовочного матеріала м'якого елемента; конструкція з відділеннями для зберігання білизни повинна забезпечувати вильний доступ до них. Трансформуємі, видвижні та задвижні елементи повинні мати вільний хід без заєдань та перекосів. Розбірні конструкції повинні забезпечувати можливість багаторазового збирання та розбирання і т.д.

3.2. Організація контролю якості м'яких куточків на підприємстві

Контроль якості - це одна з найважливіших функцій в процесі управління якістю. Під контролем якості розуміємо перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам. Також контроль якості можна розглядати, як безперервний та систематичний вплив на виробничій процес з метою забезпечення відповідної якості продукції. Як і будь-який інший процес, контроль якості здійснюється шляхом дублювання ряду управлінських функцій - планування, виконання, мотивації і контролю (оскільки здійснюється визначення пормативів, співставлення запланованих і отриманих результатів та прийняття коригуючих заходів). [21]

Процес контролю якості на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розпочинається із взаємодії з зовнішнім середовищем, в першу чергу із замовниками та ринками збуту, оскільки саме воні визначають властивості та якість продукції, що їм необхідна. Виходячи з даних вимог, підприємство аналізує власні технологічні можливості та визначає політику в області якості, а також вимоги до субпідрядників та постачальників комплектуючих елементів. На базі цієї політики здійснюється загальне планування якості. Потім у межах організації робіт на підприємстві здійснюється підготовка та мотивація персоналу. В подальшому, безпосередньо при управлінні процесом виробництва, здійснюється поточний контроль якості та аналізується інформація, яка виникає у разі випадків невідповідності. За результатами отриманої інформації розроблюють відповідні заходи стосовно управління якістю продукції. Заключним етапом є саме реалізація даних заходів, спрямованих на виявлення розбіжностей між наміченими та отриманими характеристиками продукції та поліпшення виробничого процесу. Крім того, вони можуть бути спрямовані на коригування раніше затверджених планів, зміну організації виробництва, покращення підготовки та підвищення мотивації персоналу, а також налагодження нових зв'язків із постачальниками сировини та комплектуючих матеріалів. Після реалізації заходів контролю якості продукція виходить на ринки збуту, де цикл управління якістю закінчується і починається з самого початку - взаємодією із зовнішнім середовищем.

Необхідно відзначити, що на ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП) застосовувалася ще з 1986 року, коли підприємство функціонувало як підрозділ ЗАТ “Черкаський ДОК”.

Отже, сьогодні об'єктом контролю є якість продукції, що виготовляється (м'які та корпусні меблі); керівним органом контролю якості - заступник директора, головні технологи, майстри, контролери відділу технічного контролю. Засобами контролю виступає система нормативної документації та засоби технічного контролю якості продукції.

Основними завданнями контролю якості, що здійснюється головним чином відділом технічного контролю ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, є:

встановлення та формування необхідних показників якості продукції на стадії дослідження та проектування;

забезпечення встановлених показників якості продукції на стадії виготовлення продукції;

збереження досягнутих показників якості продукції на стадії виробництво - споживач;

Безпосередньо рівень якості продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” визначається відділом технічного контролю, структура та штат якого розроблені з урахуванням об'ємів і характеру виробництва підприємства. Очолює відділ технічного контролю - заступник директора фабрики та головний технолог. Бригадири звітують за якість виконання роботи цехового персоналу у журналі якості продукції та виконаних робіт. Кожен бригадир має індивідуальну печатку підпорядкованого цеху. Печатка та особистий підпис бригадира гарантують наступному виробничому цеху якість виконання попереднього етапу технологічного процесу і т.д. Прямим обов'язком працівників є здійснення постійного самоконтролю, оскільки якість їх роботи прямопропоційно впливає на рівень оплати праці. Адже керівництво ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” затвердило розпорядження „.Про стимулювання роботи цехового персоналу”. А при виявленні невиправного дефекту виконавець має відшкодовувати нанесені підприємству збитки. Також до головних обов'язків технологів та контролерів якості належать перевірка якості вхідних матеріалів (деревини, тканин, фурнітури, настилочних матеріалів, пружинних блоків і т.д.), нормативної документації, якості ескізних проектів, стану цехового обладнання та контроль якості готових виробів.

Отже, при виробництві м'яких куточків на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” застосовують наступні види контролю якості:

контроль проектування;

вхідний контроль матеріалів і комплектуючих;

контроль за станом технічного обладнання;

операційний контроль при виготовленні;

приймальний контроль готової продукції;

Контроль якості м'яких куточків на підприємстві здійснюється як руйнівними, так і неруйнівними методами:

дослідження на удар;

дослідження на стійкість;

дослідження жорсткості;

дослідження на розтяг та стискання;

дослідження при повторно-змінних навантаженнях;

органолептичні дослідження якості.

Критерієм досягнення мети контролю якості є забезпечення та підвищення якості готової продукції підприємства, найбільш повне задоволення потреб споживачів при мінімальних витратах на виготовлення і використання продукції.

3.3. Дослідження якості м'яких куточків

Особливим видом контролю якості є випробування готової продукції. Це визначення або дослідження однієї або кількох характеристик виробу під дією сукупності фізичних, хімічних та експлуатаційних факторів та умов. Дослідження якості м'яких куточків доцільно розпочинати із вивчення нормативної документації та систематизації найважливіших показників якості даного виду виробів (див. пункт 1.2 та 1.3).

На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” функціонує випробувальна лабораторія, в якій проводяться періодичні типові дослідження м'яких куточків з метою визначення якості готових виробів, аналізу можливих дефектів та подальшої розробки заходів щодо їх попередження. Лабораторія обладнана сдендами для випробування меблів на міцність і довговічність, для випробування м'яких елементів на остаточну деформацію, для випробування меблів на стійкість та іншими засобами технічного контролю. Методологія проведення дослідження якості куточків наведена у пункті 2.2.

Необхідно надати детальну товарознавчу характеристику зразків, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з метою подальшого визначення конкурентоспроможності (див. пункт 4.2) продукції власного виробництва.

Отже, базовим зразком виступає м'який куточок „Мрія” виготовлений на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з механізмом трансформації в положення „лежачи” (див. дод. А). Габаритні розміри 2500х1800 мм. Категорія м'якості - І. Є відділ для зберігання білизни. Матеріал основи - соснові бруски закріплені шиповим, гвинтовим та клеєвим методами спряжіння, а також столярні плити ДВП та ДСП. Деревинний матеріал зовнішнього декорування - бук. М'який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та настилочних матеріалів натурального (рулонна вовна) та синтетичного (рулонний ватин та поролон) походження. Облицювальним матеріалом є велюр світло-сірого кольору з фантазійним квітковим орнаментом. Роздрібна ціна м'якого куточка - 1890 грн.

Іншими зразками, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, виступають м'який куточок „Болеро” (І категорія м'якості) виробництва смілянської фабрики м'яких меблів „ЛІВС” та імпортний м'який куточок „Вісла” (ІІ категорія м'якості), виготовлений у м. Краків (Польща). Механізм трансформації обох представлених зразків - типовий „єврокнижка” (висувається наполовину сидіння та опускається спинка). Каркаси м'яких куточків виготовлені з деревини (сосна та бук). М'який елемент „Болеро” виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних наповнювачів - пінополеуретану та холлофайберу (екологічно безпечний і нетоксичний наповнювач, пустотіле силіконізоване волокно, одиничний елемент якого має вигляд спіральної пружини. Ці одиничні елементи, сплітаючись між собою, створюють потужну пружну структуру, що дозволяє волокну, на відміну від інших матеріалів, швидко відновлювати свою форму. Характеристиками цього матеріалу - є м'якість, легкість, об'ємність і вологостійкість. Цей матеріал не вбирає стороннього запаху і є антиалергеном). Обивочний матеріал - шеніл (стійкий до стирання) темно-синього кольору. Розміри моделі - 2700х1800 мм. Ціна виробу - 2050 грн. Зразок представлений фірмовим магазином мережі „ЛІВС” в м.Черкаси, вул Смілянська, 56. М'який куточок „Вісла” представлений роздрібним підприємством „Будинок меблів”, що знаходиться за адресою м.Черкаси, вул. Благовісна 162. Обивочним матеріалом є темно-коричнева жакардова тканина. М'який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних набивочних матеріалів. Габаритні розміри куточку 2500х1800 мм. Ціна 2150 грн.

Всі запропоновані зразки володіють подібними товарознавчими характеристиками (метеріали виробництва, технічно-конструкторські рішення та цінова позиція) і виготовленні відповідно до вимог, передбачених нормативними документами. Зазначаємо, що на вироби ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” представлені висновки санітарно-гігієнічної експертизи, отримані в результаті проходження процедури державної санітарно-епідеміологічної експертизи на вітчизняну продукцію в головному санепідемуправлінні Міністерства охорони здоров'я України - тому вироби визнані нешкідливими та допускаються до реалізації у роздрібній торговельній мережі та застосування за призначенням (Див. дод. В).

Витяги з протоколів дослідження якості м'яких куточків „Мрія”, „Болеро” та „Вісла” містяться у дод. Г магістерської роботи. Результати досліджень свідчать про відповідність показників якості куточів вимогам нормативних документів. Дані протоколів будуть використані в методиці визначення конкурентоспроможності виробу ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” (див. пункт 4.2.).

Зважаючи на те, що м'які меблі відносять до виробів із тривалим строком споживання та аналізуючи модель поведінки споживача (показник довговічності меблевого виробу має високий ступінь вагомості при здійсненні купівлі), треба зазначити, що серед усіх показників якості, чи не найважливішим, є саме показник довговічності. Ґрунтуючись на вищезазначе вважаємо за необхідне детально охарактеризувати методику дослідження м'яких елементів м'якого куточка «Мрія» на довговічність та нерівномірність усадки, що проводилися у випробувальній лабораторії Черкаської меблевої фабрики.

Отже, відповідно ГОСТ 14314-94 „Мебель для сидения и лежания. Метод испытания мягких элементов на долговечность” сутність методу полягає у багаторазовому циклічному навантаженні на м'які елементи меблів засобом вздовжного прокатування по них барабана з бобишками. Дослідний зразок встановили на стіл і закріпили по довжині та ширині. Додатково закріпили у кутах. Потім зразок помітили фарбою у шести зонах (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема розмітки м'якого елементу фарбою

В наступному етапі вимірюють початкові показники висоти зразка (Н_поч ) відповідно до схеми розмітки. Результати занесли до журналу випробувань з метою отримання можливості порівняння значень висоти до та після випробувань. Встановилили рівень навантаження силою у 50 даН. Навантаження на зразок обирали в залежності від ширини м'якого елемента. Лічильник циклів встановили на нуль.

Проведення випробування: на підготовлений зразок опустили шестигранний барабан і вмикнули стенд. Через кожні 2,5 тис циклів стенд зупиняють, піднімають барабан, прокручують навколо осі на одну грань та продовжують далі. Після кожних 10 тис циклів, а потім після кожних 2,5 тис (тобто 10 тис., 12,5 тис., 15,0 тис., … 29,0 тис.) стенд зупиняють, встановлюють наявність чи відсутність дефектів. Потім вимірюють висоту зразків (Н_е), визначають усадку (?) та її нерівномірність (?). Після випробування зразок розкривають, і у випадку негативних результатів випробувань, встановлюють можливі причини руйнування зразка.

Зразок вважається зруйнованим, якщо при випробувані з'явиться один з таких дефектів:

вихід на поверхню досліджуваного м'якого елемента одного або кількох кінців зламаних пружин, або рамки пружинного блока;

усадка зразка у будь-якій точці, що вимірюються більше за норму, встановленої у ДСТУ 19917;

нерівномірність усадки поверхні зразка більше норми, встановленої в ДСТУ 19917 (не більше 15 мм).

Табл. 3.1 та 3.2 містять витяги з протоколів проведених випробувань на довговічність та нерівномірність усадки м'якого елемента куточка „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що зразок витримав випробування на довговічність м'якого елементу, оскільки показник нерівномірності усадки не перевищив величини максимально допустимого значення у 15 мм та витримав навантаження у 29 тисяч циклів, зазначеного у ГОСТ 14314-94.[15,16]

Таблиця 3.1

Дослідження м'якого елементу на довговічність.

Кільк. циклів прокату-вання, тис	Висота м'якого елемента в точках вимірювань, мм	Усадка в точках, мм ? =(Нпоч-Не)	Нерівно-мірність усадки, мм ? = ?мах - ?мін
	1	2	3	4	5	6	1	2	3	4	5	6
0	20,1	20,2	20,1	20,2	20,1	20,2	-	-	-	-	-	-	-
10	19,9	20,0	20,0	20,0	20,0	20,0	2	2	1	2	1	2	1
12,5	19,8	20,0	19,9	19,9	19,9	20,0	1	0	1	1	1	0	1
15,0	19,8	19,8	19,9	19,9	19,8	19,9	0	2	0	0	1	1	2
17,5	19,7	19,7	19,8	19,8	19,6	19,8	1	1	1	1	2	1	1
20	19,6	19,6	19,7	19,7	19,5	19,7	1	1	1	1	1	1	0
22,5	19,5	19,5	19,6	19,6	19,5	19,6	1	1	1	1	0	1	1
25	19,5	19,5	19,5	19,5	19,4	19,5	0	0	1	1	1	1	1
29	19,3	19,4	19,4	19,4	19,3	19,4	2	1	1	1	1	1	1

Таблиця 3.2

Дослідження м'якого елементу на нерівномірність усадки

№ зразка	Кількість циклів прокатування	Деформація (усадка зразка) нерівномірність усадки, мм
		максимальна	Початкова	Кінцева
1	29000	8	1	8
норма	29000	не більше 22	не більше 15

Необхідно зазначити, що систематичне проведення експериментальних досліджень відкриває можливість до формування комплексу оптимальних показників якості конкретного меблевого виробу. В свою чергу контроль за дотриманням якості виробництва призводить до підвищення окремих показників якості виробу в цілому. В результаті підвищується споживна вартість продукції і здатність задовольняти обумовлені потреби, тобто виріб набуває ознак високоякісного як такого.

3.4. Розробка системи управління якістю на підприємстві

Організація роботи з управління якістю продукції на підприємствах передбачає створення систем якості та прийняття необхідних заходів по забезпеченню їх ефективного функціонування.

Під створенням системи якості розуміють їх розробку та впровадження в діяльність підприємства. Зазвичай рішення про створення системи якості приймає керівницво підприємства під дією вимог конкретних замовників або ситуацій на ринках збуту. При створенні систем якості, що відповідають міжнародним стандартам ІСО 9000, необхідно звернутися до рекомендацій цих стандартів, що містять перелік функцій та елементів діяльності, які рекомендуються для організації управління якістю.[21]

Необхідно зауважити, що система якості на підприємствах може розроблятися з „нуля” або шляхом доробки все існуючої системи управління якістю. На практиці ми частіше стикаємося з доробкою існуючої системи якості до рівня вимог стандартів ІСО 9000. Як вже зазначалося вище, на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” з 1986 року існувала комплексна система управління якістю продукції. Тому, під фактором впливу сучасних умов ринкової економіки, на підприємстві 20 листопада 2004 року була проведена інформаційна нарада за участю керівництва підприємства. Відповідно членами наради було затверджено наказ про створення системи якості. Також було прийнято рішення про створення служби якості на чолі із заступником директора фабрики (далі директор з якості), який є відповідальною особою за створення системи якості і її подальше впровадження. До складу служби якості включено відділ технічного контролю, відділ управління якістю, метрологічна служба, а також дослідницька лабораторія фабрики. Строк розробки, залучення та сертифікації системи якості - до лютого 2006 року. Обсяг робіт з розробки системи якості та тривалий час їх проведення пояснюється відмінністю між існуючої системою управління якістю на підприємстві та вимогами стандарту ІСО 9001. Саме модель розробки системи якості за стандартом ІСО 9001 призначена для підприємств, що охоплюють своєю діяльністю весь життєвий цикл продукції, тобто всі стадії проектування, виробництва і експлуатації. Служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” в процесі розробки системи якості керується саме цим нормативним документом, оскільки вимоги стандарту відносяться до усіх стадій петлі якості (див. рис 1.4) та ринковою пропозицією підприємства є товари власного розроблення (м'які та корпусні меблі).

Отже, сформована служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” та Черкаський державний центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї (далі - консалтингова організаціія) затвердили план робіт, необхідних для розробки системи якості (див. таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

План розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001 - 2001

№ з/п	Найменування робіт	Підтвердження виконання
1	Подання підприємством заявки на здійснення послуг з розробки системи як	Заявка
2	Інформаційна нарада з керівництвом та управлінським персоналом підприємства	Нарада
3	Прийняття рішення керівництвом підприємства про створення системи якості і призначення керівника служби якості	Наказ
4	Перевірка консалтинговою організацією стану робіт з якості	Звіт
5	Заключення договору на здійснення послуг з розробки системи якості	Договор
6	Розробка, узгодження та затвердження графіка робіт з розробки системи яко	Графік
7	Розробка програми з навчання персоналу по управлінню якістю	Программа
8	Проведення занять у відповідності до затвердженої програми	Журнал
9	Розробка політики в галузі якості	Політика
10	Визначення функцій і завадань системи якості	Розпорядження
11	Визначення виконавців функцій і завдань системи якості	Розпорядження
12	Аналіз наявності і відповідності ІСО 9001 нормативній документації системи якості	Документи
13	Розробка і коректування нормативних документів	Документи
14	Розробка „Настанови з якості”	Настанова
15	Подання системи якості керівництву підприємства і розробка рекомендацій з її залучення та сертифікації	Акт про виконання робіт

Основна діяльність у напрямку розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” полягає у визначенні функцій і задач (елементів) системи якості та визначення складу структурних підрозділів системи якості, які будуть виконувати дані функції. Після цього необхідно розробити нові або відкоригувати наявні нормативні документи для виконання всіх функцій системи якості підприємства.

На стадії визначення елементів системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” спочатку необхідно провести аналіз процесу виробництва м'яких меблів та представити його у вигляді ретельного переліку етапів робіт. Основу переліку складають стадії життєвого циклу виробу, який охоплює проектування, постачання, підготовку виробництва, виготовлення, дослідження якості меблів та сервісне обслуговування споживачів.

Тому елементами системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є:

1) Відповідальність керівництва, що передбачає обов'язок керівництва фабрики визначити політику та цілі у сфері якості (див. дод. Д), а також обов'язок створити та впровадити систему якості;

2) Система якості - елемент, що забов'язує організацію розробити, документально оформити та підтримувати в робочому стані систему якості як засіб для забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам. При цьому повинні бути розроблені усі необхідні процедури для виконання функцій системи якості та загальний опис системи якості - „Настанова з якості”;

3) Аналіз контракту - елемент, що забов'язує організацію оцінити свою спроможність щодо його виконання, а у процесі виконання - регулярно перевіряти та документально підтверджувати досягнення характеристик, що вимагаються контрактом;

4) Управління документацією. Елемент необхідний для встановлення порядку розробки, затвердження, випуску та зміни всіх необхідних документів. До документів першого рівня відноситься „Настанова з якості”, „Методика системи управління якістю” та „Політика в сфері якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. Документація другого рівня - це методики та інструкції, які описують процедури виконання умов стандартів ІСО серії 9000 і в основному призначені для керівників середньої ланки (Методики системи якості, стандарти підприємства, технічні умови). Документація третього рівня призначена для конкретних підрозділів та окремих працівників, тобто документація метрологічного та інструктивного характера (робочі інструкції, методики проведення випробувань, протоколи якості);

5) Коригувальні та запобіжні заходи. Вимоги стандарту ІСО 9001 розповсюджуються на розробку методик виконання коригувальних та запобіжних заходів на виробництві, пов'язаних з ліквідацією фактичних або потенційних невідповідностей. Джерелом інформації про невідповідність може бути рекламації покупців, результати аудитів, перевірок і т.д. Методика коригувальних та запобіжних дій ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” передбачає розгляд скарг споживачів та повідомлень о невідповідності, обробка рекламацій та вивчення причин невідповідності продукції, процесу або системи якості, проведення корегувальних заходів та контроль за їх проведенням;

6) Управління протоколами якості. Побудова системи якості передбачає складання методик, що забезпечують реалізацію вимог стандарту ІСО 9001. Виконання цих методик і складання протоколів їх виконання є важливою частиною функціонування системи якості. Протоколи якості ведуться для підтвердження ефективності функціонування системи якості;

7) Підготовка персоналу. Виконавці, від яких залежить якість продукції повинні проходити спеціальне навчення стосовно функціонування системи якості та вдосконалювати власний кваліфікаційний рівень. Документи, що регулюють процес професійної підготовки - план і програма навчання, повинні бути також внесені в реєстр документів сисеми якості фабрики;

8) Ідентифікація та простежуваність продукції, що проводиться шляхом маркування продукції та її упакування (серійний номер виробу, шифр даних, номер партії і т.д.). Наприклад: у двох функціонально різних виробах із зовні схожими елементами конструкції можна використовувати маркування різного кольору на упаковці.

9) Статус продукції за результатами інспекції та випробувань. Стан перевіреної та випробуваної продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” необхідно відзначати, для демонстрування статусу продукції (пройшла контроль, містить дефекти, очикує прийняття рішення стосовно виправлення невідповідності);

10) Управління продукцією, що не відповідає встановленим вимогам з метою запобігання потраплянню невідповідної проміжної або готової продукції до використання. У вигляді внутрішніх інструкцій на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розроблені вказівки стосовно якісної продукції, невідповідної продукції («Місце зберігання та порядок утилізації») та продукції, що потребує доопрацювання. («Порядок проведення допрацювання»);

11) Контроль та випробування. Вимоги стандарту ІСО 9001 полягають у виборі методів та розробці методик контролю та випробувань, що дозволяють встановити відповідність продукції встановленим вимогам. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” функціонують такі види контролю - вхідний, у процесі виробництва та контроль готової продукції. Методики контролю розроблені і документально оформлені службою якості аідприємства;

12) Управління контрольним, вимірювальним та випробувальним обладнанням, без чого неможлива об'єктивна оцінка якості продукції. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” запроваджено методику регулювання, перевірки а також технічного обслуговування контрольного, вимірювального та випробувального обладнання. Встановлено графік перевірки обладнання з зазначенням методів та відповідальних осіб за їх проведення;

13) Управління проектуванням, в результаті якого повинен встановлюватися та підтверджуватися рівень якості продукції, що відповідає запитам споживачів і вимогам законодавства стосовно безпеки та захисту навколишнього середовища;

14) Закупівлі, при яких головна увага звертається на вибір кваліфікованих постачальників та вхідний контроль якості сировини і матеріалів. ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проводить оцінку субпідрядників, оцінку даних на закупівлю та перевірка закупленої продукції (сировини і матеріалів);

15) Управління процесами з метою дотримання вимог конструкторської документації при виготовленні продукції. Для цього на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” розроблена технологія виробництва мебелвих виробів, застосувається та контролюється виконання встановлених параметрів виробництва;

16) Внутрішнє обслуговування, складування, упакування, зберігання та поставка продукції. Відповідно до вимог розроблених методик відповідальні особи (контролери ВТК, працівники складу готової продукції підприємства, маркувальники) забезпечують відповідність приміщень складів, упаковки, маркування, процесу зберігання та транспортування продукції. Ретельно ведеться документація складського господарства підприємства;

17) Технічне обслуговування. На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” діє розпорядження стосовно здійснення сервісної діяльності та здійснення технічного обслуговування споживачів продукції підприємства. Методика здійснення технічного обслуговування передбачає чітке розмежування обов'язків між підприємством та споживачем, планування діяльності в напрямку технічного обслуговування та гарантійного ремонту, забезпечення відповідного рівня підготовки персоналу відповідного за здійснення гарантійного обслуговування

Після визначення елементів системи якості, необхідних для управління якістю на всіх етапах створення продукції, потрібно визначити структурні підрозділи, які будуть виконувати ці функції. Для цього служба якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проаналізувала функції, що виконуються існуючими підрозділами та порівняла їх з переліком елементів, що будуть включатися в нову систему якості з урахуванням рекомендацій стандартів ІSО серії 9000. В результаті встановлено підрозділи - виконавці кожної функції. Структурна схема управління і забезпечення якості представлена у рис. 3.2.

Рис. 3.2 Структурна схема управління і забезпечення якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”

Наступним етапом розробки системи якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” є визначення складу нормативних документів системи якості. Тобто, визначивши який підрозділ що повинен робити в створюваній системі якості, необхідно казати як, якими методами це повинно здійснюватися, за якими документами. Так, службою якості підприємства розроблено „Політику в сфері якості”, „Настанову з якості” та „Методика системи управління якістю” (див. дод. Г). Відділ якості разом із відділом стандартизації та іншими відповідними підрозділами переглянув склад всіх нормативних документів підприємства і визначив ті, які використовуються підрозділами для виконання своїх функцій (елементів) в системі якості. Відповідно відділ стандартизації фабрики розробив стандарт по аналізу, обліку та ізоляції невідповідної продукції, вказівки щодо задоволенню скарг споживачів і т.д. Найбільша кількість нормативних документів необхідна для проведення операційного контролю у виробничому процесі, тому головними документами виробничого процесу є ГОСТ 19917-93 та ГОСТ 16371-63, що містять повний перелік посилань на нормативні документи, що застосовуються на усіх етапах технології виробництва і контролю якості меблевих виробів. Проекторним відділом розроблена велика кількість технологічних карт, процедур та методик виконання операцій. Вся документація розроблена у відповідності до вимог ІСО 9001 та пристосована до структури управління якістю підприємства.

Для ефективного функціонування системи якості ЗАТ „Черкаська мебелва фабрика” визначила числені взаємопов'язані види діяльності. Діяльність, у якій використовують ресурси і якою можна управляти для перетворення входів на виходи може вважатися процессом. Причому часто вихід одного процесу безпосередньо становить вхід наступного.

Під „процесним підходом” розуміють застосування у межах організації системи процесів разом з їх визначенням та взаємодіями, а також управління ними. Перевагою процесного підходу є забезпечуваний ним неперервний контроль над зв'язками окремих процесів у межах системи процесів, а також над їхніми сполученнями та взаємодією.

Зображена на рис.3.3 модель системи управління якістю, в основу якої покладено процес, ілюструє зв'язки між процесами аналізу задоволеності споживача, системи управліня документацією, відповідальністю керівництва, управління ресурсами та випуском продукції. Зазначимо, що для всіх процесів можна застосувати методологію „Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій”.

Розглянемо випуск продукції ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, як окремий процес системи управління якістю підприємства. Отже, керівництвом та науково-технічною радою підприємства розроблено процеси, необхідні для випуску продукції. Планування випуску продукції узгоджене з вимогами до інших процесів системи управління якістю. Основні процеси - це процес встановлення вимог до м'яких куточків і формування зв'язків із замовниками, проектування та розроблення виробів, затвердження проекту та розробки, закупівля сировини і матеріалів (інформація стосовно закупівлі та піревірка закупленої продукції), управління виробництвом та наданням послуг, збереження виробів.

Рис. 3.2. Модель системи управління якістю, в основу якої покладено процес

Отже, процес встановлення вимог до якості м'яких куточків полягає у вивченні і аналізі вимог, що висуваються до м'яких куточків з боку нормативної документації та замовників (опрацювання стандартів, запитів, контрактів, замовлень та зворотній зв'язок із замовниками, у тому числі реагування на їх скарги). Всі вимоги на ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” оформлені документально. Потім, повноважні працівники планують етапи проектування та розробки м'яких куточків. Вхідні дані проектування містять функціональні та експлуатаційні вимоги, законодавчі вимоги та інщу інформацію про даний виріб. Вихідні дані подаються у вигляді ескізних проектів, креслень, технологічних карт та підлягають схваленню з боку керівництва. Вихідні дані відповідають вхідним вимогам проектування куточків, забезпечують необхідною інформацією процеси закупівлі та виробництва, містять критерії щодо приймання продукції (сировини і матеріалів), встановлюють характеристики продукції, які є істотними для її належного та безпечного використання. Нарешті здійснюється перевірка вихідних даних (проектів і розробок) та їх затвердження.