Аналіз ефективності зовнішньої торгівлі підприємства (на прикладі ТОВ "Торезька меблева фабрика")

L Системний метод передбачає аналіз ЗЕД як цілісного, системного утворення.

Підходи:

1 Системно-структурний підхід передбачає виділення структурних елементів в системі зовнішньоекономічної діяльності.

2 Системно функціональний підхід передбачає аналіз функцій кожного структурного елементу системи ЗЕД.

3 Системно-генетичний підхід передбачає виділення ядра в системі ЗЕД, його вивчення та аналіз впливу останнього на структурні елементи системи ЗЕД.

4 Системно-інтегральний підхід передбачає вивчення взаємозв'язків між структурними елементами системи ЗЕД та виявлення загальних інтегративних тенденцій її розвитку як цілісного утворення.

II.Діалектичний метод передбачає, насамперед, виявлення діалектичних суперечностей розвитку системи ЗЕД та пошук шляхів їх розв'язання.

Діалектичні суперечності - це джерело розвитку системи ЗЕД.

Діалектичні суперечності проявляються в труднощах, перешкодах, гальмівних факторах, які мають місце в процесі розвитку ЗЕД.

Метод економічного аналізу передбачає аналіз законів і закономірностей розвитку ЗЕД, ЗТ та принципів, методів, форм, інструментів, важелів, механізму їх дій тавикористання.

Статистичний метод передбачає аналіз фактологічного матеріалу, що характеризує розвиток системи ЗЕД.

V.Метод економіко-математичного аналізу передбачає використання математичних інструментів при аналізі системи ЗЕД.

VI.Метод економічного моделювання передбачає використання електронно-обчислювальної техніки для розробки та складання програм й моделей розвитку ЗЕД.

Методологія аналізу ЗЕД передбачає комплексне використання зазначених методів. Тільки в цьому разі можна мати системні, всебічні знання про процес розвитку ЗЕД конкретної країни, або її окремих суб'єктів.

Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.

Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі - будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темп зростання, темп приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років по місяцях тощо).

Показники зіставлення -- це будь-який з розглянутих показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).

Показники ефективності зовнішньоторговельної операції доцільно розрахувати перед укладанням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінки ефективності експортно-імпортній операцій за попередній період. Слід зазначити, що гіперболізація значення цих показників під час прийняття рішень у міжнародній торгівлі може спричинити конфлікт між реальними діями та маркетинговими цілями. Проникнення нових зарубіжних ринків завжди супроводжується високими показниками економічної ефективності, а орієнтація тільки на них може спонукати до передчасного виходу з ринку або припинення експортування нерентабельної продукції [40, c. 196].

Можемо сказати, що кожному рівню оцінки відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності. Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміється ступінь економії національної праці, що досягається країною шляхом її участі в міжнародному розподілі праці та зовнішньоторговельному обміні. Критерієм економічної ефективності при цьому є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників. На рівні підприємств та інших господарських суб'єктів під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміється ступінь збільшення долей від цих операцій. Критерієм економічної ефективності тут є прибуток як основна міра ефективності.

торгівля зовнішньоекономічний управлінський

2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВ «ТОРЕЗЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА»

2.1 Загальна характеристика господарської діяльності підприємства та організаційно-управлінська структура ТОВ «Торезька меблева фабрика»

ТОВ «Торезька меблева фабрика» - багатогалузеве підприємство із складною структурою управління.

Товариство створене з метою подальшого його розвитку, отримання прибутку від здійснення діяльності, яка не суперечить чинному законодавству України, з метою задоволення соціально-економічних потреб акціонерів і членів трудового колективу товариства.

Підприємство з кожним разом значно розширюється, збудовано нові цехи: тарний та розпильний.

Основною продукцією є пиломатеріали, заготовки для меблів. За рік підприємство переробляє не менше 100 тис. куб. м. деревини.

Потреби капіталістичного ринку у високоякісній деревині постійно зростають і разом з ними зростають вирубки лісу.

Продукція товариства отримала визнання не лише в нашій країні, а й за її межами. Білорусь, Росія, Румунія, Польща, Чехословаччина, Угорщина - країни, куди експортується продукція.

Велика увага приділяється покращенню санітарно-екологічного стану лісів, створенню нових насаджень, залісненню кам'яних розсипів.

Підприємство відзначається високим рівнем механізації та автоматизації. В даний час на СП впроваджено систему використання відходів від розкрою і ламінування деревостружкових плит.

ТОВ «Торезька меблева фабрика» є багатогалузевим підприємством, яке виробляє понад 60 видів продукції: 148 тис. куб. м. деревостружкових плит, 1,5 млн. кв. м. ламінованих плит, 1,5 млн. кв. м. меблевих заготовок, 5 тис. куб. м. чистових меблевих деталей, 15 видів товарів народного споживання, 34 тис. куб. м. залізобетону та багато іншої продукції.

Підприємство підтримує зв'язки з такими країнами, як Росія, Білорусь, Молдова, Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Сербія.

Правління ТОВ «Торезька меблева фабрика» упродовж 2009 - 2011рр. працює над:

- поглибленням процесу реструктуризації товариства;

- пошуком шляхів росту ефективності виробництва;

- залученням інвестицій;

- забезпеченням активного функціонування підрозділів, спільних підприємств в ринкових умовах.

За роки існування спільного підприємства загальна сума інвестицій по ТОВ «Торезька меблева фабрика» досягла 3 млн.грн.

Спостерігається нарощування обсягів виробництва та виробничих потужностей. Станом на 01. 04. 2008 року товарна продукція по товариству в порівняльних цінах склала - 36300,0 тис.грн., а збитки складають 75,0 тис.грн.

ТОВ «Торезька меблева фабрика» є юридичною особою, що має власну назву, статут, печатку і баланс. Відповідно до свого статуту воно може здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать чинному законодавству. Дане товариство має повну господарську самостійність у розв'язанні установчих питань, в оплаті праці своїх робітників, у встановленні цін, у порядку розподілу та використання чистого прибутку та інших видів підприємницької діяльності. Воно несе відповідальність по своїх зобов'язаннях усім майном.

Згідно зі Статутом ТОВ «Торезька меблева фабрика» компетенцією директора є визначення основних напрямків дiяльностi; затвердження рiчних результатiв дiяльностi, затвердження звiтiв i висновкiв ревiзiйної комiсiї, порядку створення i використання фондiв, розподiлу прибутку, визначення порядку покриття збиткiв; затвердження внутрiшнiх документiв, визначення органiзацiйної структури.

ТОВ «Торезька меблева фабрика» очолювана директором, якому підпорядковуються центральний офіс і представництва. Ним забезпечується планування діяльності фірми; контроль за виконанням поставлених цілей, завдань, функцій; визначення стратегічних напрямів діяльності. Проте директору кожного представництва надається право контролю у визначених межах.

Керiвництво поточною дiяльнiстю здiйснює генеральний директор на основi єдиноначальностi, в рамках компетенцiї i прав, визначених. Він самостійно призначає на посаду та звільняє свого заступника, комерційного директора, виконавчого директора та фінансового директора. Генеральний директор приймає на роботу i звiльняє з роботи працiвникiв укладає з ними контракт; визначає умови оплати праці працівників, його представництв і філій.

Фірмове планування діяльності на майбутні періоди відбувається шляхом аналізу звітів менеджерів з продажу з усіх представництв, які подаються ними щомісяця у центральний офіс а також організовуються щорічні збори працівників щодо результатів їх роботи за річний період, виявлення відхилень від попередніх планових показників, недоліків роботи.

Організаційна структура управління ЗЕД підприємства залежить від методів виходу на зовнішні ринки. У цьому зв'язку можна виділити два варіанти:

1) безпосередній вихід на зовнішній ринок через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків (у великих системах - через управління зовнішньоекономічних зв'язків);

2) вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

- частка експорту велика в загальному обігу;

- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних умов використання;

- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

В інших випадках виправдане використання посередників як вітчизняних, так і закордонних або міжнародних. Посередники можуть підвищити ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:

- кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;

- зниження витрат транспортування і збереження продукції, у тому числі за рахунок операцій зі значними партіями, що належать різним виробникам;

- скорочення термінів постачань і оформлення документів;

- забезпечення сервісу перед продажем і обслуговування після продажу;

- постачання товаровиробників оперативною і докладною інформацією про зміни конкурентоздатності продукції і ринкової ситуації в цілому, відомостями про реальних і потенційних конкурентів.

Якщо підприємство-виробник виходить на закордонний ринок із сильною конкуренцією і складною продукцією, добре відомою споживачу, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, що добре знають місцевий ринок і мають на ньому своє місце. Це також має сенс, якщо потрібно "довести" експортовану продукцію до рівня, що задовольняє місцевих споживачів. Як правило, закордонні фірми-посередники обходяться дорожче, ніж вітчизняні.

Відділ зовнішньоекономічних зв'язків є складовою системи управління підприємством-експортером. До його складу входять: протокольний відділ, відділ науково-технічного співробітництва, відділ маркетингу і ряд інших.

До його основних завдань як органу управління належать (Рисунок 2.1).

- планування й організація експортно-імпортних операцій;

- маркетингова діяльність;

- участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

- підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

- прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон і т.д.

Рисунок 2.1 - Структура зовнішньоторговельної фірми

Функціональні обов'язки спеціалістів цих служб наводяться в спеціальній літературі [1].

Організація взаємодії представлена організаційною структурою управління фірми, яку можна охарактеризувати як наділену гнучкістю та взаємодією між усіма підрозділами, інформаційні потоки в якій пронизують всі відділи. Організаційна структура управління (з висвітленням ієрархії всіх представництв) зображена на рисунку 2.2.

Розглянемо функції підрозділів фірми. Комерційний директор здійснює організацію та контроль господарської діяльності, веде моніторинг руху товарів по всіх представництвах, стежить за внутрішнім розпорядком фірми.

Працівники відділу засобів захисту споживачів здійснюють моніторинг цін, відповідають за зв'язки з клієнтами, звітують комерційному та генеральному директорам.

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ «Торезька меблева фабрика»

Відділ дизайну (шестеро працівників) виконує роботи з проектування інтер'єру, екстер'єру, будівництва та ремонту; вбудований в структуру фірми.

Фінансовий директор займається питаннями фінансування, розрахунковими, кредитними операціями та страхуванням ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, контролює рух коштів (з використанням іноземної валюти).

Заступник генерального директора здійснює функції логістичного спрямування, організовує роботу із забезпечення продажу товарів, збирає інформацію про правила транспортування, транспортні шляхи, оптимізує транспортування, стежить за рухом товарів, забезпечує їх завантаження та розвантаження.

Відділ зберігання та митного забезпечення в особі митного брокера збирає інформацію про митні правила та документацію, здійснює оформлення митних процедур при отриманні імпортних товарів і інших предметів, організовує роботу митного ліцензійного складу. Складське господарство забезпечує зберігання продукції у відповідних умовах; налічує тринадцять працівників, з яких шестеро вантажників і четверо водіїв.

У бухгалтерії функції розподілені між п'ятьма бухгалтерами. Юридичний відділ здійснює опрацювання документації та вирішення правових питань, підготовку проектів договорів цивільно-правового характеру, зовнішньоторгових контрактів, претензійно-позовну роботу. Функції розподілені між двома працівниками.

Створення рекламних матеріалів, налагодження співпраці з представниками періодичної преси та організацію роботи, пов'язаної з цим, здійснює менеджер з реклами.

Загальний відділ (один працівник) виконує інформування усіх відділів, здійснює роботу з кадрами, забезпечує процеси підвищення кваліфікації кадрів.

Консультаційний відділ, який налічує троє працівників, консультує клієнтів.

Формами оплати праці, що використовуються на фірмі, є комбінована, яка формується як сума ставки та відсотків відповідно до обсягу продажу продукції, для менеджерів з продажу та почасово-відрядна - для решти працівників. Для працівників, які безпосередньо реалізовують продукцію, фірми-партнери (виробники) організовують семінари, на яких подається повна характеристика продукції, спосіб використання та інша інформація, потрібна для її продажу Організаційна структура управління ТОВ «Торезька меблева фабрика» не забезпечує достатнього розмежування функцій між працівниками, відділами, що із постійним зростанням чисельності працівників і обсягів реалізації набуває ще більшого значення. Структура наділена значною гнучкістю, враховуючи вимоги ринку та сучасного менеджменту.

Статутом ТОВ «Торезька меблева фабрика визначено предмет зовнішньоекономiчної дiяльностi, деякі пункти якого такі:

- експорт товарiв (в т.ч. власного виробництва) та iмпорт товарiв, капiталiв та робочої сили;

- надання послуг iноземним суб'єктам господарської дiяльностi (в тому числi: виробничих, транспортно-експедицiйних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських (пiсля лiцензiї), консигнацiйних, управлiнських, облiкових, юридичних, туристських (після ліцензії) та iнших, що прямо i виключно не забороненi законами України);

- надання вищезазначених послуг iноземними суб'єктами господарської дiяльностi;

- наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iнша кооперацiя з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi;

- навчання та пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;

- кредитнi та розрахунковi операцiї з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi;

- спiльна пiдприємницька дiяльнiсть з iноземними суб'єктами, в т.ч. здійснення операцій з давальницькою сировиною;

- товарообмiннi (бартернi) операцiї та iнша дiяльнiсть, побудована на формах зустрiчної торгiвлi;

- інше.

На сучасному етапі розвитку ТОВ «Торезька меблева фабрика» має налагоджену співпрацю приблизно із 15 іноземними партнерами, тобто зв'язки ці вже є постійними.

Основним видом зовнішньоекономічної діяльності, яким займається ТОВ «Торезька меблева фабрика», є імпорт та експорт. Вся імпортована продукція реалізовується в межах України. Фірма є дистриб'ютором деяких закордонних виробників. Обсяг імпорту становив у 2010 р. 2527,8 тис. грн.

Виручка від імпорту зменшилась на 989,355 грн. і 96%, причиною тому було зменшення кількості імпорту на 2185,18 грн. і 91% та невеликим збільшенням середньої ціни імпорту на 5% в порівнянні з базовим роком.

Накладні витрати зменшились на 98% за рахунок транспортних, вантажно-розвантажувальних, складських, експедиторських, страхових.

Велика частка договорів (99 %) укладається фірмою з іноземними партнерами у формі договору купівлі-продажу, де ТОВ «Торезька меблева фабрика» переважно виступає як покупець. Договори консигнації, в яких фірма виступає консигнатором, складають 0,5 % від усіх, що укладають в середньому на рік. Решта 0,5 % складають договори на послуги митного ліцензійного складу, проте ці договори зазвичай укладаються з резидентами України.

2010 року було укладено 19 договорів у поданих вище співвідношеннях із 12 фірмами-партнерами.

Основними базовими умовами поставки імпортування товарів, використовуваних ТОВ «Торезька меблева фабрика» і партнерами з-за кордону, є CIP і DAF з використанням залізничного, але більше автомобільного транспорту.

Продукція, що імпортується фірмою, є готовою до продажу, не потребує переробки чи доопрацювання, тобто повна собівартість продукції ТОВ «Торезька меблева фабрика» формується з купівельної вартості, транспортних витрат, витрат на збут і витрат на оплату праці, інших витрат.

На сучасному етапі діяльності фірма має високий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості, недостатньо аналізуються ринки збуту продукції.

Виробництво меблів здійснюється структурним підрозділом ТОВ «Торезька меблева фабрика». Меблеве виробництво було відокремлене з метою залучення інвестицій і реалізувалось у формі спільного підприємства.

ТОВ «Торезька меблева фабрика» в основному випускає такі види меблів (таблиця 2.1.):

Таблиця 2.1 - Випуску товару ТОВ «Торезька меблева фабрика» протягом 2009-2011 рр.

№ п/п	Види товару	Товари, які експортувалися фірмою
		2009 рік	2010 рік	2011 рік
1.	табуретки, стiльцi	+	+	+
2.	дерев'яні лiжка	-	-	+
3.	дивани-лiжка	-	-	-
4.	дитячих меблі, дитячі ліжка	-	+	-
5.	журнальні столи	-	-	+
6.	книжкові полички	+	+	-
7.	книжкові шафи	+	-	-
8.	крiсла	+	+	+
9.	кухонні меблi	-	-	-
10.	кухонні столи	+	-	-
11.	м'які дивани	+	-	-
12.	меблi для шкiл та навчальних закладів	+	-	-
13.	меблiв для дошкiльних закладiв	-	-	-
14.	письмові столи	-	-	-
15.	стелажі i секцiйні книжкові полиці	-	-	-
1	2	3	4	5
16.	шафи для бiлизни i плать	-	-	-
17.	шафи до посуду	-	-	-
18.	прихожі	+	+	+

- в 2008 році експорт становив 98 тис. дол.

- в 2009 році ця цифра досягла рівня 48 тис. дол.

- в 2010 році відекспортовано продукції на суму 25 тис. дол.

За роки діяльності ТОВ «Торезька меблева фабрика» здобуло хорошу репутацію у ділових колах та позитивну оцінку споживачів і покупців своєї продукції. У процесі виробничо-господарської діяльності підприємство виробило власну технологію сушіння та обробки деревини і переробки її відходів. Перероблені відходи використовуються у власному виробництві. Тому підприємство може виготовляти аналогічну конкурентну продукцію з меншими затратами.

Підприємство нещодавно вийшло на новий сегмент ринку меблів для державних підприємств, установ організацій, які функціонують у невиробничій сфері. Такий крок був зумовлений потребами ринку, оскільки меблі у таких організаціях є морально застарілими і потребують негайної заміни. Підприємство обрало дану стратегію і даний сегмент ринку, оскільки йому невигідно розширювати свій продуктовий ряд, тому що виробництво є масовим.

2.2 Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Торезька меблева фабрика»

Аналізуючи товаровипуск за період 2008-2010 рр. бачимо, що експорт продукції дедалі скорочується (як уже зазначалося):

- в 2008 році експорт становив 98 тис. дол.

- в 2009 році ця цифра досягла рівня 48 тис. дол.

- в 2010 році від експортовано продукції на суму 25 тис. дол.

Структуру експорту ТОВ «Торезька меблева фабрика» за 2008-2010рр. наведемо на рисунку 2.1.



1 - Експорт товару за 2008 рік - 98 тис. дол.;

2 - Експорт товару за 2009 рік - 48 тис. дол.;

3 - Експорт товару за 2010 рік - 25 тис. дол.;

Рисунок 2.1 - Структура експорту ТОВ «Торезька меблева фабрика» за 2008-2010рр.

Стратегічний напрям діяльності підприємства не є повністю сформованим, але опирається на екпортоорієнтоване виробництво. Конкурентні позиції підприємства погіршились на споживчому ринку меблів, проте укріпилися на ринку меблів для державних установ.

Слабкими внутрішніми сторонами підприємства є:

- застаріле обладнання, яке уже частково замінене,

- ліквідація дослідно-конструкторського відділу (з метою скорочення витрат),

- перехід на вузькоспеціалізовану продукцію.

Сильними сторонами ТОВ є його особливі, унікальні особливості організації, які відрізняють його від конкурентів: сировинне забезпечення, клієнтура, зв'язки.

Оцінку ефективності ТОВ «Торезька меблева фабрика здійснюємо на основі бухгалтерських звітів за 2010 - 2011 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій ТОВ «Торезька меблева фабрика наведено в додатку Г.

Одним з найважливіших показників рівня ефективності діяльності підприємства за певний період є економічна структура виручки, яка надходить від покупців. Структура виручки вивчається в рамках так званого вертикального аналізу, який проводиться за даними звіту про прибутки (збитки) шляхом розрахунку питомої ваги кожного економічно змістовного компонента в загальній вартості продаж.

На основі даних додатку Г здійснюємо оцінку ефективності ТОВ «Торезька меблева фабрика в такій послідовності:

1 Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

(2.1),

де:

С_Т - транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

С_ЗР - вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

С_СКЛ - складські витрати, тис.грн.

С_ЕКСПЕД - експедиторські витрати, тис.грн.

С_СТР - страхові витрати, тис.грн.

С_ІН - інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

С_{Н 2011} = 1295,415 + 588,8248 + 117,7655 + 188,4245 + 47,10647 + 117,7655=2355,3017 (тис.грн.)

С_{Н 2008} = 1111,42 + 584,9584 + 292,4785 + 280,7803 +70,19472 + 58,4951 = 398,327 (тис.грн.)

2 Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

(2.2),

де:

С_К - контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

С_Н - накладні витрати, тис.грн.

С_А - акцизні збори, тис.грн.

С_М - мито і митні збори, тис.грн.

С_{ЗТ ІМП 2011} = 14131,79 + 2355,3017 + 35,32952 + 82,43599 = 16604,855 (тис.грн.)

С_{ЗТ ІМП 2008} =16378,83 + 2398,327 + 35,09736 + 76,04522 = 18888,299 (тис.грн.)

3 Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

(2.3),

де:

ВР_{ЕКС К} - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.

К_КВ - коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

4 Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

(2.4),

де:

Ц_ІМП - середня ціна імпорту, тис.грн.

N_ІМП - кількість імпорту, т.

ВР_{ІМП 2011} = 12,36499 х 2355,299 = 29123,248 (тис.грн.)

ВР_{ІМП 2008} = 11,69959 х 2573,817 = 30112,603 (тис.грн.)

5 Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

(2.5),

де:

С_ВИР - виробнича собівартість, тис.грн.

С_ПВ - позавиробничі витрати, тис.грн.

6 Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

(2.6),

де:

ВР_ІМП - виручка від імпорту, тис.грн.

С_{ЗТ ІМП} - витрати на імпорт, тис.грн.

7 Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

(2.7),

де

ВР_{ЕКС Г} - виручка від експорту за готівку, тис.грн.

С_{ЗТ ЕКС} - витрати на експорт, тис.грн.

П_{ЕКС 2011} = 63147,784 - 39537,94 = 23609,844 (тис.грн.)

П_{ЕКС 2008} = 61660,3 - 44519,504 = 17140,796 (тис.грн.)

8 Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

(2.8),

де

С_{ЗТ ЕКС} - витрати на експорт, тис.грн.

С_{ЗТ ІМП} - витрати на імпорт, тис.грн.

9 Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому році.

(2.9),

де

П_ЕКС - прибуток від експорту, тис.грн.

П_ІМП - прибуток від імпорту, тис.грн.

10 Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

(2.10),

де

П_{ЕКС-ІМП} - прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

В_{ЕКС-ІМП} - експортно-імпортні витрати, тис.грн.

Отримані результати зводимо в таблицю.

Таблиця 2.2 - Показники для аналізу ефективності ЗЕД ТОВ «Торезька меблева фабрика

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому періоді склала 64,35062%, що на 43,85044% більше ніж у базовому періоді.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на 7763,138 грн. і 27%, а витрати експортно-імпортні знизились на 7265,008 грн., що в порівнянні з базовим роком склало 88,542406%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 6469,048 грн. і 37% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1294,098 грн. та 11%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення витрат на експорт, які становлять менше на 7265,008 грн. та 88 % в порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт - 2283,444, що в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 6469,048, що в порівнянні з базовим роком склало 37%. Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484 грн. і 2%, а також витрат на експорт, які зменшились на 4981,564 грн., що в порівнянні з базовим роком склало 88%.

Прибуток від імпорту зріс лише на 1294,089 грн. та 11%. Це зумовлено тим, що виручка від імпорту знизилась на 989,355грн. та 96%. І зниженням витрат на імпорт на 87% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 4981,564 грн., що в порівнянні з базовим роком складає 88%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на 5020,23 грн. та 86% виробничої собівартості і підвищенням позавиробничих витрат на 38,666 грн. і 0,6% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2283,44 грн., що становить в порівнянні з базовим роком 87%. Витрати зменшились за рахунок:

контрактної вартості сировини - на 86% ;

накладних витрат - на 98% ;

акцизних зборів - на 0,6% ;

мита і митних зборів, які в порівнянні з базовим роком становлять 8%.

Виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484 грн., і 2% в порівнянні з базовим роком, це зумовлено збільшенням виручки від експорту за умов надання комерційного кредиту на 2282,56 грн. і 3% та збільшенням коефіцієнту кредитного впливу, який становить 0,6% в порівнянні з базовим роком.

Виручка від імпорту зменшилась на 989,355 грн. і 96%, причиною тому було зменшення кількості імпорту на 2185,18 грн. і 91% та невеликим збільшенням середньої ціни імпорту на 5% в порівнянні з базовим роком.

Накладні витрати зменшились на 98% за рахунок транспортних, вантажно-розвантажувальних, складських, експедиторських, страхових.

2.3 Розробка рекомендацій з формування відділу зовнішньоекономічної діяльності

Реорганізація структури управління націлена на підвищення ефективності роботи в зовнішньоекономічній сфері шляхом зосередження зовнішньоекономічних функцій. Нові працівники забезпечать аналітику зовнішньоекономічної діяльності, результати чого вкажуть на відмову від певних товарів, заміну їх іншими, пошуки нових напрямів роботи.

На даний момент підготовку та перевірку зовнішньоторгових контрактів веде юридичний відділ, що створює незручності в іншій роботі відділу, обмежує в часі. Фірмі необхідно також здійснювати аналіз своєї діяльності, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Пропонується виконання цих завдань перенести на нових працівників. На рисунку 2.3 зобразимо структуру нового відділу.



Рисунок 2.3 - Рекомендована структура відділу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Торезька меблева фабрика

Завдання сектору (відділу) зберігання та митного забезпечення вже розглядались тому перейдемо до завдань спеціаліста з імпорту та маркетолога.

Досвід західних підприємств, розвиток управлінської науки вказує на іншу, відмінну від організаційної структури управління підприємством “з радянським минулим”. Захід орієнований на децентралізовану в тій чи меншій мірі структуру, взаємодію підрозділів підприємства, щоб дії одного підприємства не були відірвані від потреб іншого підрозділу. В умовах розширення зовнішньоекономічної діяльності необхідно, щоб у всіх основних функціональних підрозділах були спеціалісти із зовнішньоекономічних зв'язків. Поряд з цим на перших стадіях адаптації до зовнішньоекономічного середовища, коли підприємство ще не подолало розриву між внутрішньо економічною та зовнішньоекономічною діяльністю, можуть утворюватися спеціальні функціональні підрозділи (відділи, управління, служби) зовнішньоекономічних зв'язків. Їх керівникам повинні бути підпорядковані спеціалісти із зовнішньоекономічних зв'язків з інших підрозділів на основі застосування матричної схеми управління, яка приходить на зміну традиційним лінійним чи лінійно-функціональним схемам мікроекономічного управління.

Далі проведемо розрахунок економічного впливу запровадження відділу зовнішньоекономічної діяльності:

1) собівартість виробництва:

Таблиця 2.3 - Функції нових працівників

№п/п	Посада	Відповідальність	Повноваження
1.	Спеціаліст з імпорту	Забезпечення імпортних операцій	Підготовка та розсилання запитів і замовлень Підготовка зовнішньоторгових контрактів Ведення листування з імпортних поставок Здійснення закупівель Відслідкування платежів Організація забезпечення імпортними напівфабрикатами, будівельними матеріалами та ін.
2.	Маркетолог	Вивчення зовнішніх і внутрішнього ринків	Збір інформації про продавців, покупців Систематизація інформації про продаж і рух товарів Розробка заходів щодо економії імпортних ресурсів і їх здійснення (разом з спеціалістом з імпорту) Збір інформації про виставки

Оплата праці спеціаліста з імпорту та маркетолога представлена у таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Оплата праці нових працівників (за місяць)

№з/п	Посада	Оклад, грн.	Премії	Надбавки	Сума, грн.	Відрахування на соціальні заходи	Сума до виплати
1.	Спеціаліст з імпорту	1350 + 1% вартості укладеного контракту	12 % окладу за дешевшу (не менше 5 %) імпортну поставку	2 % вартості контракту другою іноземною мовою	1539	1)Пенсійний фонд (2%) - 27 2)Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (0,5%) - 6,75 3)Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (0,5%) - 6,75 4) Прибутковий податок - 175,5	1323
2.	Маркетолог	1350	12 % окладу за дешевшу (не менше 5 %) імпортну поставку	5 % окладу за терміново виконану роботу	398	1)Пенсійний фонд (2%) - 27 2)Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (0,5%) - 6,75 3)Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (0,5%) - 6,75 4) Прибутковий податок - 175,5	1323

А) матеріальні витрати:

- сировина і основні матеріали. ТОВ «Торезька меблева фабрика серед інших видів діяльності здійснює дизайн. Для цієї діяльності закуповуються фарби та тканини. Завдяки укладанню прямих договорів на їх поставку можна досягти зменшення вартості у розмірі 2,5 %. У 2011 році їх вартість склала 56 тис. грн. Отже, розмір економії становить 1,4 тис. грн.;

- паливо та енергія. Витрати енергії збільшаться на ту величину, на яку будуть споживати два придбані комп'ютери, тобто по 0,3 кВт/год, 8 год на день, працюючи 250 днів у 2011 р., вартість 1 кВт/год коштує 0,26 грн. додаткові кошти на енергію становитимуть 520 грн. (0,5 тис. грн.);

- комплектуючі матеріали. Прямі поставки комплектуючих матеріалів зменшать витрати на 5,3 %. Це складатиме 4,0 тис. грн., оскільки минулоріч вартість матеріалів склала 75 тис. грн.;

- Всього економія на матеріальних витратах - 4,9 тис. грн.;

Б) витрати на оплату праці:

- заробітна плата за окладами і тарифами. Її розмір зріс, тобто втрата становить 1350 грн. у місяць, за рік - 16200 грн.;

- премії та заохочення. Відповідно до попередніх розрахунків втрата складає 1200 грн.;

- Всього втрата на витратах на оплату праці склала 17,4 тис. грн.;

В) Відрахування на соціальні заходи:

- відрахування на пенсійне забезпечення. За встановленою державою ставкою у розмірі 32 % становлять 432 грн. (річна сума - 5184 грн.);

- відрахування на соціальне страхування (у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 2,9 %). Втрата - 33,75 грн. в місяць, за рік - 405;

- страхові внески на випадок безробіття (2,1 %). Втрата - 28,35 грн. (за рік - 340,2 грн.);

- інші соціальні заходи (внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - 0,9 %) - 12,15 грн. (за рік - 145,8);

- Всього втрата на відрахуваннях на соціальні заходи - 6075 грн.;

Г) амортизація:

- основних засобів. На купівлю двох комп'ютерів, потрібних у роботі спеціаліста з імпорту та маркетолога, потрібно витратити 5,3 тис. грн., очікуваний час використання яких 7 років (ліквідаційна вартість - 1,1 тис. грн). Річна сума амортизації, визначена прямолінійним методом, становить 0,6 тис. грн. Купівля ліцензованого програмного забезпечення (у двох екзепмлярах) - Windows XP (440 грн.), Microsoft Office XP (800 грн.) - 2480 грн. Амортизаційні нарахування становлять 605 у рік. Отже, сума амортизації дорівнює 1,5 тис. грн. Купівля та встановлення двох телефонних апаратів сумарно коштує 420 грн. (очікуваний час експлуатації - 10 років). Амортизаційні відрахування тоді становитимуть 0,04 тис. грн.;

- Всього втрата на амортизації - 2,1 тис. грн.;

Д) інші операційні витрати:

- на відрядження. Поїздки по представництвах і за кордон збільшать витрати на 1,2 тис. грн.;

- на послуги зв'язку. Зростуть приблизно на 1,8 % порівняно з минулим 2011 р. (тоді склали 50,5 тис. грн.), тобто на 0,9 тис. грн.;

- Всього втрата на інших операційних витратах - 2,1 тис .грн.;

2) Збутові витрати:

- інші витрати. Оптимізація транспортних перевезень, завдяки проведеному аналізу часових, кількісних і якісних характеристик продажу продукції по представництвах, що зменшить витрати дизпалива у порівнянні з 2011 р. на 1300 грн. (100 л економії, 1 л коштує 10,0 грн.);

- Всього економія на збутових витратах - 1,3 тис. грн.

Сумарна втрата коштів по витратах складе 33,875 тис. грн.

Вплив прийняття управлінського рішення про створення відділу зовнішньоекономічної діяльності на показники: збільшення валового доходу, збільшення балансового прибутку (а також чистого), збільшення активів, зменшення власного капіталу, зменшення кредиторської заборгованості, збільшення рентабельності власного капіталу, збільшення рентабельності активів (вагове значення у очікуваній величині - 8 %), збільшення рентабельності виготовленої продукції, збільшення капіталовіддачі реалізованої продукції та повної собівартості.

3. Шляхи підвищення ефективності зовнішньої торгівлі підприємства

3.1 Акредитивна форма розрахунків як гарантія оплати зовнішньоторговельних операцій

Перед початком переговорів зарубіжним покупцем доречно проконсультуватися у банку щодо того, яку форму розрахунків вигідніше обрати в кожному конкретному випадку.

Зовнішньоекономічні контракти складаються відповідно з «Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 5 жовтня 1995 р. (№ 75) Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, а також постанови Кабінет) Міністрів України і Національного Банку України від 21 липня 1995 р. (№ 444) «Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)».

При складанні контракту з оплатою акредитивом у пункті «Умови платежу» не обхідно зазначити, що оплата виконується шляхом відкриття безвідзивного документарного акредитива. Водночас слід вказати і наступне:

Термін виставлення акредитива. Наприклад, «акредитив повинен бути виставлений протягом 3 днів з дати підписання контракту», або «акредитив повинен бути виставлений не пізніше 5 днів з дати підписання контракту».

Підтвердженим чи непідтвердженим є акредитив. За необхідності підтвердження окремого банку потрібно його вказати.

Спосіб виконання акредитива. Таке виконання можливе шляхом «платежу по пред'явленню» або «з розстрочкою платежу».

Банк, який буде виконувати акредитив. Це може будь-який із вітчизняних банків, підтверджуючий банк або банк бенефіціара.

Дата закінчення акредитива. її потрібно точно визначити. Якщо акредитив виконується в іноземному банку, то потрібен певний час на пересилання документів після відвантаження товару. Термін дії акредитива розраховується так: дата останнього терміну відвантаження плюс 14 днів. Ця дата і буде терміном закінчення акредитива.

Сума акредитива. Якщо акредитив покриває не всю вартість контракту, а тільки його частину, то в контракті доцільно це зазначити. Наприклад, «акредитив відкривається на 50 відсотків вартості контракту».

Перелік документів, необхідних для відкриття акредитива. Занадто великий перелік може затримати перевірку документів і оплату акредитива. Як правило, для відкриття акредитива необхідними є такі документи: інвойс; транспортний документ; митна декларація (копія); сертифікат якості, якщо необхідно перевірити якість товару; акт прийому-передачі на випадок домовленості сторін.

Платник комісії за акредитивом. На території України комісії платить покупець, а за її межами - продавець. Оплата комісій підтверджуючого банку обговорюється додатково.

Мова, якою повинні бути складені документи. Отримавши текст акредитива, експортер повинен перевірити відповідність його умов умовам контракту. За відсутності заперечень щодо акредитива він подає в український банк письмову згоду про прийняття документа, завірену уповноваженими особами.

Якщо в експортера виникли заперечення з приводу умов акредитива, то він може подати в український банк заяву, в якій вказує, що даний акредитив буде прийнятий ним тільки при внесенні в його зміст змін (вони повинні обов'язково відповідати укладеному контракту).

При поданні в банк документів за акредитивом експортер повинен чітко дотримуватись усіх вимог акредитива, особливо щодо найменувань організацій і назв документів. Потрібно уважно перенести опис товару, використаний у тексті акредитива. Також позначити найменування і адреси організації експортера як бенефіціара за акредитивом і контрагента-наказодавця. Транспортні документи по винні бути датовані і підписані перевізником.

Зміст інших документів не повинен суперечити один одному (при цьому необхідно враховувати, що банки будуть їх перевіряти тільки за зовнішніми ознака ми, тобто на основі тексту акредитива, не контролюючи виконання вимог відповідного зовнішньоторговельного контракту).

Особливу увагу потрібно звернути на дотримання терміну дії акредитива. Документи повинні бути надані до закінчення встановленого терміну і за місцем закінчення акредитива (воно, як правило, визначається разом з датою закінчення). Коли акредитив закінчується в зарубіжному банку, необхідно пред'явити документи в банк завчасно, тобто з урахуванням часу на їхнє пересилання. В умовах акредитива може фігурувати таке поняття, як «дата останнього відвантаження». Відповідно транспортні відвантажуючі документи повинні бути вписані не пізніше обумовленої дати.

Якщо умовами акредитива вимагається пред'явлення страхового документа, не обхідно проконтролювати відповідність між документом, ризиками, що покривають ся, та умовами акредитива. Страховий документ необхідно виписувати не пізніше дати відвантажуючого документа і, як правило, на суму в розмірі 110 % від суми ратунків-фактур.

Усі ці документи вносять в текст додаткових формулювань, якщо того вимагають умови акредитива (наприклад, посилання на будь-який документ чи ліцензію, номер акредитива тощо). Адже як для імпортера, так і для банку, що виставив за його дорученням акредитив, наявність в документах хоча б однієї невідповідності умовам акредитива є достатньою підставою для відмови в безумовній виплаті коштів за акредитивом. Тому комплект документів, що цілком відповідає вимогам акредитива, є надійною гарантією повного і своєчасного отримання коштів за експортною угодою. За таких умов експортер не залежить від бажання контрагента імпортера платити чи не платити за доставлену продукцію, тому що з моменту прийняття документів зобов'язання про їхню оплату цілком перебирає на себе банк емітент.

Обов'язки сторін, у т.ч. фінансові, щодо відповідальності за акредитивною, міжнародною торговельною угодою врегульовуються у торговому контракті, але найпізніше - при відкритті акредитива (авізуванні). Їхнє співвідношення залежить від становища експортера й імпортера на ринку, а також від інтересів і банків учасників.

Ставки комісій за проведення акредитивних операцій можуть бути індивідуальними в кожному окремому банку (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1 - Комісії та витрати німецьких банків, пов'язані з акредитивом

Витрати по операціях -і акредитивами	Розмір (сума)
Збір за відкриття	2%
Збір за безвідзивність	mах 1 % на місяць
Попереднє авізування акредитивів	60 EUR
Збір за зміни	60 EUR
Збір за діловодство	3%
Акцептний збір при акцептних акредитивах	1.5 % на місяць
Збір за відстрочення платежу тощо	1,5% на місяць

Таблиця 3.2 - Ставки комісій за акредитивними операціями в КБ «ПриватБанк»

Документарні операції	Ставки за проведення операцій
Експортні операції
Попереднє авізування акредитива	40USD
Авізування акредитива	0,1%(min 40 USD)
Підтвердження акредитива	0,1%(min 40 USD)
Перевірка, прийняття та відправлення документів за акредитивами	0,1%(min 40 USD)
Негоціація	за погодженням
Акцепт тратт	за погодженням
Переказ трансферабельного акредитива	0,3 % (min 30 USD)
Листування з іншими банками на прохання клієнта (без телекомунікаційних витрат)	30 USD
Повернення документів з розбіжностями на переоформлення	20 USD
Перевірка, прийняття та відправлення документів по акредитивах, що мають надмірно докладні умови	за погодженням
Комісія за розбіжність документів з умовами акредитива	50 USD
Імпортні операції
Відкриття акредитива без телекомунікаційних витрат	0,2 % (min 40 USD)
Внесення змін в умови акредитива, відкритого банком (без телекомунікаційних витрат)	40 USD
Невиконання або ануляція акредитива	0,2 % (min 30 USD)
Листування з іншими банками на прохання апліканта (без телекомунікаційних витрат)	30 USD

Повсюдному й ефективному використанню акредитивів заважає, передусім, велика кількість невідповідностей між доку ментами, що вимагаються та подаються за акредитивом. В операції з акредитивом всі документи мають відповідати його термінам та умовам до виконання платежу (акцепту).

Експортер повинен бути впевненим, що акредитив відповідає контрактові про купівлю-продаж. До перевірки необхідно приступати одразу ж, одержавши акредитив, оскільки заявник (покупець / імпортер) може не погодитися з невідповідностями в документах. Можлива й така ситуація, коли невідповідності виявляють після відвантаження товарів. За наявності невідповідностей, які експортер не може прийняти, він може просити імпортера відкоригувати акредитив у банкові-емітентові. Запит імпортера щодо відкоригування акредитива повинен бути зроблений відповідно до моменту відвантаження товарів.

У разі представлення невідповідних документів експортер може вдатися до таких заходів:

- Зробити запит негоціюючому банку чи банку-платнику про коригування, повторно представивши потім документи. Повторне представлення документів має відповідати даті закінчення акредитива, згідно з вимогами акредитива чи UCР. Таке вирішення проблеми можливе, коли документи представлені відразу після транспортування, і є час для повторного їх представлення.

- Зробити запит негоціюючому банку чи банку-платнику про вступ у контакт із банком-емітентом, найкраще за допомогою телетрансмісійного повідомлення про дозвіл негоціювати (оплатити) чи акцептувати невідповідності.

- Надати інструкцію негоціюючому (оплачуючому) банкові відправити доку менти до банку-емітента для схвалення (акцепту за акредитивом).

- Зробити запит негоціюючому (оплачуючому) банкові акцептувати тратту під надання фондів чи проти гарантії.

Можливі невідповідності в документах, що представляють за акредитивом:

ѕ Коносамент містить позначки (не "чистий");

ѕ Дата коносаменту пізніша за дату, позначену в акредитиві;

ѕ Заявлений у коносаменті вантаж не відповідає вказаному в акредитиві;

ѕ Коносамент не відображає товари, що фактично були відвантажені;

ѕ Заборонене відвантаження «на палубі»;

ѕ Немає підтвердження про оплату фрахту;

ѕ Заборонений коносамент чартер-партії;

ѕ В акредитиві не вказано порт завантаження та призначення;

ѕ Заборонене перевантаження;

ѕ Вексель та документи представлено після дати їх закінчення;

ѕ Опис товарів у рахунку відрізняється від опису в акредитиві;

ѕ Не вказано маркування та кількості упаковок вантажу в усіх документах;

ѕ Не вказано вагу вантажу в усіх документах;

ѕ Сума рахунку перевищує суму акредитива;

ѕ Сума рахунку відрізняється від суми векселя;

ѕ Вексель, транспортні чи страхові документи підписані чи передані невповноваженою особою;

ѕ Страхові документи не заявлено в акредитиві;

ѕ Суму страхового покриття вказано у валюті, що відрізняється від валюти акредитива;

ѕ Фактична дата страхування в акредитиві не визначена або відрізняється від транспортних документів;

ѕ Вантаж не застрахований.

На відміну від передоплати акредитив надає експортерові надійну гарантію від недоплати. Будучи вигідним для експортера, цей метод розрахунків в зовнішньоторговельних операціях втілює в собі значні зручності для імпортера.

Переваги акредитивних розрахунків для експортера

Мінімальний ризик неоплати. Експортер, погоджуючись з термінами та умова ми акредитива для здійснення оплати за продукцію, яку він має намір закупити, звертається до банку-емітента чи до підтверджуючого банку з метою зробити оплату. Банк не може відмовитися від оплати, якщо він узяв на себе безвідзивне зобов'язання щодо цієї операції.

Швидкість та зручність. Оплата банком проводиться швидше і значно надійніше, ніж інкасо від експортера.

Успіх у фінансуванні. Вексель, акцептований банком, може бути дисконтований, якщо в країні існує ринок таких фінансових інструментів.

Недоліки акредитивних розрахунків для експортера

Зниження конкурентоспроможності. Оскільки імпортер несе значні витрати і здійснює великий обсяг роботи з паперами, експортер, який продає товари лише за акредитивом, може обмежити свій ринок, зазнаючи труднощів щодо пошуку покупців.

Переваги акредитивних розрахунків для імпортера:

Можливість кредитування та фінансування. Угода за векселем з відстроченням не вимагає від імпортера оплати за пред'явленням. Імпортер також має можливість придбати акцептне фінансування чи інший вид фінансування, що його надає банк-емітент.

Безпека. Імпортер може бути впевнений, що експортерові доведеться дотриматися всіх термінів та умов акредитива до моменту оплати. Оскільки банк не несе відповідальності за якість та відповідність представлених документів, імпортер все таки залежить від надійності експортера. Отже, імпортер може бути впевненим тільки у відповідності документів акредитива.

Недоліки акредитивних розрахунків для імпортера:

Збільшення витрат і зниження зручності. Найчастіше імпортер є єдиним, хто несе витрати за акредитивом (на відміну від інкасо, де витрати несе експортер). Акредитив коштує дорожче за інкасо й забирає більше часу на оформлення.

3.2 Дослідження чинників, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність підприємства

Зовнішнє середовище діяльності підприємств характеризується екстремальною нестійкістю і призводить до нестабільності внутрішнього середовища окремого підприємства. Важливо є розглянути якомога більше чинників впливу на діяльність, зокрема зовнішньоекономічну діяльність, на механізми діяльності.

Спершу зосередимось на чинниках зовнішнього середовища, основними з яких є фінансові (методи оцінки діяльності на місцях; системи оподаткування “де факто” і “де юре”; терміни здійснення розрахунків з дебіторами, постачальниками та кредиторами; потреба в інвесторах тощо), маркетингові (вартість одержання та доступність даних по ринках; методи та видатки розподілу; характер конкуренції; державне регулювання цін, рекламної діяльності), політичні та інші.

Постійна зміна системи обліку та звітності результатів діяльності підприємств протягом останнього десятиріччя сприяла наявності на підприємстві тільки податкового обліку під час складання звітності. Тому на теперішній час керівництво віддає перевагу показникам прибутку податкового обліку. Підприємства практично позбавлені можливості вибору облікової політики, не дотримуються принципу порівняння під час складання показників звітності, оскільки такі вимоги лише формальність. Сучасний механізм формування показників прибутку не дає уявлення про деякі важливі для проведення дослідження показники, наприклад, суму торгових націнок, постійні та змінні витрати та т.ін.

Не забезпечено належного механізму розрахунків за зобов'язаннями. Неконтрольованість процедур повернення коштів, як з боку підприємств, так і держави, створює реальні можливості користування ними неналежними особами чи структурами без подальшої відповідальності за це.

Щодо інвестування діяльності підприємства, то, вийшовши на вищий рівень, вона не має потреби у довгостроковому інвестуванні, забезпечення здійснюється переважно короткостроковими кредитами банків.

Показниками економічного зростання визначено рентабельність активів і умовно-постійні витрати в структурі повної собівартості продукції.

Основними можливостями досягнення більшого значення рентабельності активів є збільшення чистого прибутку, ефективно використовуючи кошти фірми; зменшувати обсяг активів фірми. Проте другий варіант вирішення недоцільний, окрім того, коли фонди є застарілими. Розглянемо перший варіант.

Напрями інтенсифікації відтворення та напрями ефективного використання основних фондів підприємства:

збільшення екстенсивного навантаження в межах календарного фонду часу:

- скорочення простоїв транспортних засобів, приладів, інвентарю, іншого обладнання;

- зменшення частки недіючого та виведення з експлуатації зайвого устаткування;

підвищення інтенсивного навантаження (продуктивності за одиницю часу:

- впровадження нових схем забезпечення діяльності (напр., постачання), інтенсифікація процесів;