Оцінка конкурентоспроможності торговельного підприємства та шляхів зростання його конкурентоспроможності
Засади розвитку конкуренції і конкурентного середовища в сфері торгівлі. Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності послуг. Формування конкурентних переваг підприємства: аналіз середовища, інноваційні технології та оцінка їх ефективності.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.07.2012 |
| Размер файла | 690,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДИПЛОМНА РОБОТА
ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХІВ ЗРОСТАННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ЗМІСТ
- ВСТУП
- Розділ 1. Теоретико-методичні засади розвитку конкуренції і конкурентного середовища в сфері торгівлі
- 1.1 Сутність та особливості конкуренції в торгівлі
- 1.2 Чинники та умови формування конкурентного середовища
- 1.3 Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності послуг торговельних підприємств в умовах інтенсифікації конкурентного середовища
- Розділ 2. Процес формування конкурентних переваг підприємства роздрібної торгівлі
- 2.1 Характеристика фінансово-економічної діяльності ТОВ «Дніпронадра»
- 2.2 Аналіз конкурентного середовища та конкурентоспроможності торгівельного підприємства
- 2.3 Заходи щодо забезпечення техніки безпеки та охорони праці на ТОВ «Дніпронадра»
- РОЗДІЛ 3. Обгрунтування впровадження інновацій для підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Дніпронадра» на ринку
- 3.1 Інвестиційний проект щодо впровадження інноваційних технологій для торгівельного підприємства ТОВ «Дніпронадра»
- 3.2 Оцінка ефективності інвестиційного проекту та його впливу на конкурентоспроможність підприємства
- ВИСНОВКИ
- Перелік використаних джерел
- ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Глобалізація ринків, інтеграція України у міжнародні економічні зв'язки суттєво посилюють роль конкуренції і об'єктивно сприяють формуванню інтенсивного конкурентного середовища.
Разом з тим, конкурентне середовище в Україні розвивається повільно і фрагментарно, конкурентна боротьба суб'єктів ринку невиразна. Вітчизняні підприємства витісняються з традиційних секторів економіки зарубіжними суб'єктами, які завойовують сьогодні основні сегменти товарного ринку України. Наведене визначає актуальність досліджень розвитку конкуренції та конкурентоспроможності продукції суб'єктів господарської діяльності в Україні
Обґрунтування наукової проблеми і ступеню вивченості проблеми. Загальнотеоретичні положення, методологічні підходи конкурентного розвитку окремих систем і галузей викладені в працях відомих дослідників конкуренції Азоєва Г., Кейнса Дж., Портера М., Робінсона Д., Фатхудинова Р., Хайека Ф., Шумпетера І., Юданова А.
Науково-теоретичні дослідження конкуренції в вітчизняній науці характеризуються колом праць: Бланк І., Виноградова О., Власова Н., Мазаракі А., Маринич І., Мізюк Б., Садєков А., Футало Т. В них висвітлені сутність конкуренції, різні аспекти конкурентної політики, а також характер сучасних конкурентних стратегій і концепцій.
Актуальність проблеми і її недостатня вивченість визначають мету і завдання дослідження.
Мета наукового дослідження - обґрунтування теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспоможності послуг, що надаються підприємством торгівельної сфери.
Завдання, поставлені на виконання мети дослідження є наступними:
1. Сутність та особливості конкуренції в торгівлі.
2. Чинники та умови формування конкурентного середовища.
3. Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності послуг торговельних підприємств в умовах інтенсифікації конкурентного середовища.
4. Характеристика фінансово-економічної діяльності ТОВ «Дніпронадра».
5. Аналіз конкурентного середовища та конкурентоспроможності торгівельного підприємства.
6. Інвестиційний проект щодо впровадження інноваційних технологій для торгівельного підприємства ТОВ «Дніпронадра».
7. Оцінка ефективності інвестиційного проекту та його впливу на конкурентоспроможність підприємства.
Предмет дослідження - теоретико-методичні основи і практичні засади формування конкурентного середовища та конкурентоспроможності послуг торгівельного підприємства.
Об'єкт дослідження - торгівельне підприємство ТОВ «Дніпронадра».
Методи дослідження. Методологія дослідження базується на економічних законах конкуренції; вартості; попиту і пропозиції; методах наукової абстракції, аналізу та синтезу. В основу аналізу покладено системний і структурно-функціональний підходи та методи економічних досліджень: емпіричні, статистичні, порівняльного аналізу, економіко - математичні, SWOT-аналіз.
Джерела інформації. Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні дані Держкомстату України, Мінекономіки, Укоопспілки, законодавчі та інші нормативно-правові акти, монографічні праці та наукові публікації, а також дані бухгалтерської звітності ТОВ «Дніпронадра».
Апробація роботи:
Конкурентоспроможність та її оцінка.
Практична значущість отриманих результатів полягає у тому, що результати дослідження мають значну практичну цінність і можуть бути використані для оцінювання інтенсивності конкурентного середовища, визначення рівня конкурентоспроможності послуг досліджуваного торгівельного підприємства ТОВ «Дніпронадра» та впровадження запропонованих заходів дозволить покращити конкурентоспроможність підприємства та ефективність його діяльності. Всеукраїнська науково - практична конференція молодих вчених та студентів. Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкового середовища.
Розділ 1. Теоретико-методичні засади розвитку конкуренції і конкурентного середовища в сфері торгівлі
1.1 Сутність та особливості конкуренції в торгівлі
Конкуренція - це економічне явище, що проявляється як процес управління та використання господарюючим суб'єктом своїх конкурентних переваг для досягнення поставлених цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення потреб споживачів у рамках, встановлених законодавством.
Відповідно до організації цього процесу господарські суб'єкти стають конкурентоспроможними або втрачають свої позиції на ринку.
Конкурентоспроможність не є явищем спонтанним, вона проявляється за умов порівняння одного суб'єкта з іншим. Конкурентоспроможність торговельного підприємства можна визначати в процесі порівняння найсуттєвіших показників їх діяльності з аналогічними показниками інших підприємств. Поняття конкурентоспроможності торговельного підприємства містить у собі великий комплекс економічних характеристик, що визначають становище підприємства на галузевому ринку (національному або світовому).
Конкурентоспроможність окремого торговельного підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його переваг в порівнянні з іншими підприємствами у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої, завдяки цьому, ефективності функціонування господарюючої ланки, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання. Такі переваги прийнято називати конкурентними.
Процеси формування ринкових відносин і конкурентного середовища тісно взаємозалежні і взаємообумовлені. Їх взаємозв'язок виражається в системі забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства.
Найбільш значними з точки зору визначення чинників впливу на конкурентоспроможність підприємства були дослідження, проведені М. Портером, професором Гарвардської школи бізнесу, який наочно довів, що стан конкуренції в галузі можна охарактеризувати за допомогою п'яти сил конкуренції до складу яких входять: суперництво між продавцями всередині галузі; загроза появи на ринку нових конкурентів; загроза зі сторони товарів-субститутів; вплив покупців і вплив постачальників (рис. 1.1.).
Модель п'яти сил конкуренції М. Портера є потужним інструментом при систематичній діагностиці основних конкурентних сил, які впливають на ринок і визначення ступеню дії кожної з них.
Рис. 1.1. Модель п'яти сил конкуренції (за М. Портером) і детермінанти формування конкурентного середовища [59, c. 217]
Сили конкуренції можуть по різному впливати на ситуацію у сфері торгівлі, як за напрямом, так і за вагомістю дії на ситуацію в галузі, а їх сумарна дія в результаті визначає характеристики конкурентної боротьби в галузі, прибутковість галузі, місце підприємства на ринку і його успішність.
Далі розглянемо характер впливу означених сил конкуренції. Кількість і потужність роздрібних торговельних підприємств, які конкурують на ринку, в найбільшій мірі визначають рівень конкуренції, яка відбувається в середині галузі. В принципі інтенсивність конкуренції вважається найбільшою, коли на ринку є значна кількість конкурентів приблизно рівних за силою, при цьому не обов'язково, щоб конкуруючі підприємства були дуже великими. Але для підприємств роздрібної торгівлі це правило не завжди є універсальним і правильним з позиції різних за розміром підприємств. Так, для великого роздрібного підприємства, яке володіє потужними ресурсами і численними перевагами, конкуренцію складають, як правило, тільки підприємства, близькі за розмірами з аналогічними можливостями. Для середнього ж і тим більше малого роздрібного торговельного підприємства наявність навіть одного великого конкурента може стати істотною перешкодою для успішного існування.
Серйозність загрози появи на ринку нових конкурентів залежить від величини бар'єрів, іншими словами тих труднощів і витрат, які слід подолати «новачку» порівняно з вже існуючими торговельними підприємствами.
Факторами, які знижують тиск зі сторони нових конкурентів, є: потреба в початковому капіталі для проникнення в галузь; ефективні масштаби реалізації товарів, які є тимчасово недосяжними для «новачків»; утруднений доступ до каналів розподілу.
Загроза появи нових конкурентів знижує загальний потенціал прибутковості в галузі, тому що вони створюють нові виробничі потужності і збирають певну частку ринку збуту, тим самим знижуючи прибуток.
Покупці в значній мірі можуть впливати на силу конкуренції в галузі. Ця сила зростає в наступних випадках:
- продукція стандартизована і не диференційована;
- товари, які реалізуються роздрібним торговельним підприємством не займають важливого місця в пріоритетах покупця;
- покупець має добру інформацію про всі роздрібні торговельні підприємства [44, c. 106].
Вплив покупців послаблюється при розширенні меж галузевого ринку, диференціації та спеціалізації товарів, координації зусиль працівників торгівлі.
Конкурентний вплив зі сторони постачальників значно знижується, якщо товари, які вони постачають є стандартним предметом споживання, який постачається на ринок великою кількістю підприємств, які повністю задовольняють попит. У цьому випадку підприємству роздрібної торгівлі достатньо обрати з переліку постачальників декількох з них і зробити замовлення, породжуючи тим самим конкуренцію між ними. Постачальники можуть впливати на ринок тільки тоді, коли пропозиція їх продукції обмежена, а споживачі відчувають в цих товарах гостру потребу. За цих умов роздрібні торговельні підприємства вимушені погодитися з умовами, які диктуються постачальником і є більш вигідними для нього.
Конкурентна сила постачальників також знижується в тому випадку, коли на ринку з'являється велика кількість товарів-субститутів, а перехід на їх використання кінцевих споживачів не є складним.
Дія на конкуренцію товарів-замінників проявляється по-різному. З одного боку, наявність доступних і конкурентоспроможних за ціною товарів-замінників примушує виробників встановлювати ціни, які б не дозволяли споживачам переходити на замінники, а самим виробникам та постачальникам послаблювати свої позиції на ринку. З другого боку, поява замінників спонукає виробників підвищувати якісні характеристики товарів.
Необхідно зауважити, що особливістю роздрібних торгівельних підприємств, є те що наявність товарів-замінників в їх асортименті приваблює покупців, розширює асортимент магазину, підвищує його привабливість з позицій споживачів, а значить є позитивним фактором їх конкурентоспроможності.
Наявність п'яти сил конкуренції та їх вплив на ринку призводить до створення та функціонування конкурентного середовища, що є невід'ємною складовою ринкової економіки і економічного життя загалом.
Узагальнено можна констатувати, що конкурентне середовище -- це умови та результат взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень економічного суперництва і можливість впливу окремих учасників цього ринку на загальну ситуацію. Конкурентне середовище утворюється не лише суб'єктами ринку, взаємодія яких викликає суперництво, а в першу чергу - відносинами між ними.
У науковій літературі поняття конкурентне середовище уподібнюється з поняттям маркетингового середовища. Відомо, що маркетингове середовище - це сукупність факторів та інших чинників, які впливають на поведінку учасників ринку, сфера діяльності підприємства, яка включає і взаємовідносини з конкурентами. Через відношення та характер зв'язків з конкурентами виявляються зміни, які відбуваються на ринку. Тому, можна стверджувати, що конкурентне середовище є базою для створення маркетингового середовища.
Категорія «конкурентне середовище» є досить складною і має різні тлумачення в економічній літературі. Одне із визначень конкурентного середовища подає А. Праневич, який спираючись на конкурентну модель ринку Ф. Хайека, визначає конкурентне середовище в широкому розумінні як «простір життєдіяльності суб'єктів ринкової економіки» [63, c. 10].
Г. Лозова характеризує конкурентне середовище як «складну економічну категорію, яка характеризує взаємодію окремих суб'єктів господарювання, держави, інститутів колективного захисту, факторів зовнішнього і внутрішнього впливу на умови економічної діяльності, що визначають відповідний рівень економічного суперництва та вагомість впливу окремих економічних агентів на загальну ринкову ситуацію». Проте таке визначення концентрує увагу на конкурентному середовищі лише як на макроекономічній категорії [50, c. 120].
С. Крук зазначає, що «сучасне конкурентне середовище являє собою синтез великої кількості взаємодіючих ринків», виділяючи при цьому достатньо конкурентне середовище, до якого відносить досконалу та монополістичну конкуренцію, та слабо конкурентне середовище, яке має місце за умов існування на ринку олігополії [48, c. 56].
Беручи до уваги подані варіанти визначення та схиляючись до мікроекономічного підходу у визначенні конкурентного середовища, останнє, на наш погляд, можна визначити для торговельних підприємств як «сукупність економіко-організаційних та соціальних умов, в яких торговельні підприємства ведуть суперництво за споживача, постачальника та вагому частку ринку».
Отже, конкурентне середовище - це середовище найбільш адекватне до існуючого стану суспільного виробництва і його ринкових проявів. Воно слугує основою для реалізації конкурентних відносин на споживчому ринку і його розвиток пов'язаний з наявністю великої кількості контрагентів на ринку.
Несформоване конкурентне середовище на споживчому ринку не дозволяє повною мірою реалізувати потенціал економічного росту, не забезпечує якісного обслуговування населення, стримує технічне переоснащення підприємств, обмежує заохочення коштів від інвесторів.
Сформоване конкурентне середовище - це результат взаємодії суб'єктів ринку, які в різній степені впливають на загальну ситуацію, мають можливість по-різному змінювати її і таким чином дають підстави для визначення рівня суперництва, його основних характеристик, складових ознак та відмінностей залежно від якісних та кількісних параметрів такого суперництва.
Конкурентне середовище торговельних підприємств формується під впливом:
- наявності конкурентів та потенційних конкурентів, які вступають на ринок і які загострюють конкурентну боротьбу;
- споживачів продукції, які чинять тиск на торговельні підприємства;
- постачальників товарів;
- існування конкуренції за межами ринку, на якому існує торговельне підприємство;
- ефективності конкурентної політики, що проводить держава (рис. 1.2).
Загроза нових Загроза товарів - конкурентів субститутів
Тиск постачальників Тиск споживачів
Рис. 1.2. Структура конкурентного середовища торговельного підприємства
Зазначене дозволяє нам зробити висновок, що роздрібна торгівля за своєю специфікою та об'єктивними особливостями належить до тих галузей, в яких немає чітко встановлених (виявлених) лідерів, які володіють значною часткою на ринку. Виходячи з цього виникають і особливості в характері конкурентного середовища сфери торгівлі, а саме: наявна велика кількість підприємств роздрібної торгівлі, які не можуть впливати на стан та тенденції ринку; географічно обмежений вплив роздрібних торговельних підприємств, який сприяє посиленню конкуренції на місцевих ринках; змінний характер зовнішніх факторів розвитку спонукає підприємства слідкувати з особливою увагою за будь-якими змінами середовища для прийняття правильних управлінських рішень; на внутрішні чинники розвитку торговельних підприємств значний вплив мають складові зовнішнього середовища; рішення та дії місцевих органів виконавчої влади, а також адміністративні важелі мають істотний вплив на діяльність роздрібних торговельних підприємств [51, c. 96].
Особливий характер конкурентного середовища в сфері торгівлі обґрунтовують потребу розробки специфічного пристосованого плану розвитку роздрібних підприємств як однієї з основних передумов утримання та підвищення рівня їх конкурентоспроможності та конкурентоспроможності послуг, які вони надають. Дієвими засобами реалізації таких завдань є різного роду стратегічні, а також тактичні управлінські дії, які забезпечать розвиток суб'єктів ринку відповідно до їх можливостей та змін у конкурентних відносинах.
1.2 Чинники та умови формування конкурентного середовища
Потреба в адаптації до нестійкого, динамічного спектру зовнішніх умов, виживанню в умовах конкуренції та обмеженої раціональності, спонукає торговельні підприємства до еволюційних перебудов. Для того, щоб зберегти і зміцнити свої позиції в конкурентному середовищі, торговельному підприємству необхідно не тільки підтримувати високу конкурентоспроможність, але й постійно її підвищувати.
Конкурентне середовище містить у собі систему чинників, що аналізують конкретну ситуацію, в якій торговельне підприємство реалізує свою обрану стратегію. Усі чинники, умовно можна розділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні чинники впливу на формування конкурентного середовища створюють мультиплікаційний ефект внутрішніх змін всередині цього середовища.
Взаємодія торговельного підприємства в конкурентному середовищі відбувається у двох зонах: макросередовищі та мікросередовищі (рис.1.3).
Макросередовище (загальне оточення), яке включає в себе глобальні чинники, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві, до яких відносяться:
- політичні - політична стабілізація, законодавча база, що передбачає рівень толерантності податкової, кредитної, розрахункової систем, системи ліцензування, ступінь доступності системи стандартизації та ліцензування, стан державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше;
торгівля інновація конкурентоспроможність
Рис. 1.3. Чинники формування конкурентного середовища підприємств роздрібної торгівлі
- економічні - тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, рівень інфляції; обсяг нормативної документації; адміністративні бар'єри, що виникають в процесі виходу в новий регіон;
- технологічні, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту споживачами; розвиток комп'ютерної і телекомунікаційної техніки і технології, без яких неможливо підтримувати належні зв'язки між споживачами та інше;
- соціально-культурні - потреба участі працівників в управлінні, їх соціальні запити, вимоги до організації праці, гуманізація робочих місць. Саме ці чинники, по-перше, визначають загальні умови підприємницької діяльності, по-друге, впливають на фактори мікросередовища та через них опосередковано - на розвиток торговельного підприємства.
Політика країни тісно пов'язана з діяльністю уряду відносно створення конкурентного середовища і свободи підприємницької діяльності. Як наслідок, привабливість ринку може не виправдати вихід на нього, якщо політичний клімат нестабільний, невизначений з точки зору торговельного бізнесу. Варто також зауважити, що політичне становище рідко залишається статичним тобто незмінним протягом тривалого часу, головні політичні зміни можуть відбуватися після суттєвих фінансових криз [25, c. 161].
Правова база є також одним із зовнішніх чинників формування конкурентного середовища торговельних підприємств. Вона становить законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють торговельну діяльність і має суспільний інтерес, соціальне, економічне й певною мірою політичне значення. На даний час правовий статус суб'єктів торговельної діяльності визначається законодавчими актами про підприємництво, правове регулювання їх діяльності здійснюється у зв'язку з правовим регулюванням інших господарюючих суб'єктів і, перш за все, у сфері виробництва та продажу товарів. Адже послідовний і сталий розвиток та функціонування конкурентного середовища торговельних підприємств є результатом змін економічних пріоритетів, державної підтримки підприємництва, чіткого визначення правового становища суб'єктів торговельної діяльності удосконалення правового регулювання нормами цивільного, господарського, трудового, адміністративного, фінансового, аграрного та інших галузей права.
Істотному пожвавленню розвитку та функціонуванню конкурентного середовищу торговельних підприємств слугуватимуть нові Цивільний та Господарські кодекси України, Закон України «Про внутрішню торгівлю», забезпечити однакове його застосування всіма суб'єктами торговельної діяльності. Вони відкривають простір для здійснення підприємницької діяльності широкому колу суб'єктів господарювання, виробництва, реалізації рухомих та нерухомих речей (майна), подільних і неподільних, споживчих та неспоживчих речей, укладанню різноманітних угод (договорів) на їх купівлю-продаж, наймання (оренду), дарування, обміну, спадкування.
Стимулюючою політикою уряду в області створення конкурентного середовища, на наш погляд, також є:
- збільшення обсягів інвестицій, кредитних, податкових і митних ставок в аналізованій товарній сфері;
- збільшення пільг або інших привілей регіону або окремим підприємствам, які повинні бути закріплені нормативно-правовими актами (укази Президента, постанови уряду й місцевих органів влади, які можуть дозволити тільки одному підприємству проводити, закуповувати або постачати певну продукцію; створення зон з особливим економічним режимом; спрямовані податкові пільги);
- забезпечення можливості безперешкодного ввозу-вивозу товарів за межі адміністративно-територіальної зони ( області, краю);
- зменшення обмежень з боку органів державної й муніципальної влади у видачі патентів і ліцензій, квотування, ускладнений порядок реєстрації підприємств, перешкоди у відведенні земельних ділянок, наданні виробничих і службових приміщень торговельним підприємствам.
Економічні чинники для формування конкурентного середовища торговельних підприємств визначаються кращим загальноекономічним станом ринків, на яких діє підприємство, що виражається у високій середньогалузевій нормі прибутку, невеликих строках окупності капітальних вкладень, сприятливій динаміці цін, високому рівні доходу на душу населення, відсутності неплатежів, інфляційних процесів, інвестиційної політики.
Збільшення кількості господарюючих суб'єктів та різноманітність організаційно-правових форм сприяло створенню нових структур, які відносять до підприємств середнього та малого бізнесу. Створення нових підприємств в ході приватизації, які надають послуги в банківській сфері, страховій, торгівлі, створення спільних підприємств. Все це призводить до розширення пропозиції товарів, витіснення з ринку дорогої та неякісної продукції. При обмеженому платоспроможного попиту - це відображається на зменшенні та стабілізації рентабельності торговельних підприємств, що в свою чергу веде до посилення конкуренції.
Забезпечення конвертованості гривні. Велике значення для розвитку процесів конкуренції був перехід до єдиного ринкового валютного курсу та до конвертованості гривні. На ринку стали формуватися об'єктивні цінові орієнтири та виникли стимули для усунення цінових диспропорцій, які склалися до цього часу. Це привело до підвищення насиченості споживчого ринку (головним чином за рахунок імпорту) та посиленню позицій іноземних виробників. В результаті конвертованості гривні були закріплені головні фінансові орієнтири для формування конкурентного середовища на внутрішньому ринку. Але найбільшої вигоди від конвертованості гривні отримали іноземні компанії завдяки цінової конкуренції та відносно високій якості товарів та послуг [19, c. 26].
Приватизація та формування недержавного сектора економіки призвели до створення альтернативної пропозиції товарів та більш гнучкому підходу до введення бізнесу. Не дивлячись на те, що недержавна кампанія спочатку формувалася в торговельній та фінансових сферах, розповсюдження в промислові галузі проходить з більшою інтенсивністю та активністю. Недержавний сектор економіки створює додаткові умови для розвитку конкуренції та в багатьох галузях відіграє домінуючу роль.
Демонополізація економіки, яка проводиться в рамках державної програми є основним фактором розвитку конкуренції. Галузеві та регіональні програми демонополізації, державне регулювання природних монополій, антимонопольний контроль за діяльністю фінансово - промислових груп, стимулювання розвитку малого бізнесу, ліцензування, квотування та заходи обмеження монопольної влади впливають на активізацію конкуренції.
Створення ринкової інфраструктури (бірж, різного роду торгів, банків, страхових компаній) прискорило розвиток ринкової інфраструктури та сприяло розвитку конкуренції.
Суттєвий негативний вплив на розвиток конкуренції мало зниження інвестиційної активності, а також зменшення контрольованого грошового обігу під тиском податкового пресу. Для розширення сфери конкурентних відносин важлива комплексна система заходів на різних рівнях управління економікою.
Технологічні (технічні) чинники визначаються високим рівнем розвитку прикладної науки й техніки в галузі; спеціальними технічними характеристиками машин й устаткування, технологічними особливостями сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві товарів, технічними параметрами продукції.
Географічні чинники пов'язані з можливістю економічного подолання географічних меж ринків (локальних, регіональних, національних, світових), а також вигідним географічним розташуванням торговельного підприємства. Крім того, географічним бар'єром входу на ринок для потенційних конкурентів є неможливість (або утрудненість) переміщення товарів між територіями внаслідок:
- непристосованості транспортних засобів для переміщення товарів;
- значних додаткових витрат на перетинання кордонів ринку;
- втрати рівня якості й споживчих властивостей товару в процесі його транспортування.
Ще одна група чинників, що надзвичайно впливає на формування конкурентного середовища є демографічні і соціальні зміни в суспільстві і зміни в складі пріоритетів цінностей споживачів.
На зміну конкурентного середовища безпосередньо впливає низка демографічних чинників, притаманних багатьом розвиненим країнам. В першу чергу, це незворотній процес старіння населення в Європі і Північній Америці. Він викликаний значним зменшенням природного приросту населення, що об'єктивно має місце в країнах з високим ступенем розвитку і відносно високим середнім рівнем добробуту. За прогнозами вчених-демографів до середини ХХІ століття чисельність мешканців індустріально-розвинених країн у віці 60-65 років (пенсійного віку) зросте в два рази. Очевидно, що така зміна структури контингенту споживачів змусить торговельні підприємства суттєво переорієнтувати власну збутову стратегію.
Демографічна ситуація в світі змінюється також через постійні активні міграційні процеси, які охоплюють на сьогодні не тільки країни одного регіону, але й носять міжконтинентальний характер. Емігранти приносять з собою в нову країну власну етнічно-національну специфіку, культуру і традиції побутового, релігійного характеру, що значною мірою впливає на конкурентне середовище торговельних підприємств в місцях їх концентрації, а також мобільно реагує до нових запитів як постійних емігрантів, так і сформульованих потреб «бізнес-туристів».
В дійсно ринкових умовах в суспільстві постійно відбуваються складні процеси поляризації і розшарування основного контингенту споживачів. Процеси розшарування соціального статусу і доходи споживачів відбуваються паралельно із поляризацією торговельних підприємств на товарному ринку: одна частина з яких орієнтована на обслуговування багатих жителів; інша - середнього класу і, врешті, третя обслуговування бідних і соціально незахищених верст населення. Кожне торговельне підприємство в першу чергу орієнтується на стандарти, стереотипи і моделі поведінки свого основного потенційного контингенту клієнтів. Дуже різні можливості споживачів, які обумовлюють їхні особливості, мотивацію та поведінку, якими є:
1) пізнавальні ресурси покупця, що обумовлюють його готовність, витрачати гроші та час на придбання;
2) часові ресурси, що пов'язані з підвищенням зайнятості населення, його урбанізацією, бажанням мати більше вільного часу, особливо у жінок. Фактор «ціна часу» до цих пір часто ігнорується самостійними та незалежними структурами на момент стратегічного планування свого бізнесу;
3) економічні ресурси - все ще низький життєвий рівень [30, c. 317].
У всіх країнах ринкової орієнтації відбувається трансформація сім'ї, зміна місця та ролі в ній жінки. Традиційні уявлення про сім'ю змінилися в процесі посилення позиції жінки в демократичних суспільствах, все більша їх кількість працює на рівних умовах з чоловіками протягом цілого робочого дня, паралельно зростає кількість одиноких матерів. З урахуванням домінантної ролі жінки в процесі прийняття рішення про здійснення покупки, а сьогодні - практичної і ділової жінки і постійного браку часу у більшості покупців, формуються основні сучасні збутові концепції торговельних підприємств. Зокрема, роздрібні торговельні підприємства переглядають графіки своєї роботи, максимально продовжуючи години роботи; інтенсифікують рекламно-інформаційний супровід процесу роздрібної реалізації; об'єднують свої зусилля з іншими роздрібними торговельними підприємствами і обслуговуючими торговельними пунктами для забезпечення комплектності покупок за методом сервісних центрів; створюють віртуальні мережі альтернативного позамагазинного обслуговування.
Ускладнення і прискорення ритму життя безпосередньо ведуть до переоцінки системи цінностей, що формується у споживачів, а в подальшому, до трансформації конкурентного середовища. Сьогодні головними цінностями в сфері споживання є право на інформацію про товар; право альтернативного вибору товару; право на безпеку споживання і повернення до традиційних цінностей.
Право на максимально повну і точну інформацію про товар повинно беззастережно забезпечуватися торговельними підприємствами. Вони функціонують в якості своєрідного завершального фільтра для товарів, які в силу своїх фізико-хімічних властивостей можуть складати підвищену небезпеку для споживання. Від ступеню інформованості покупця в першу чергу залежить безпека споживання продуктів і товарів, а правильно поставлена в торговельному підприємстві комунікативно-інформаційна робота, крім того, є ще й методом залучення і розширення контингенту покупців, у більшості з яких рішення про здійснення покупки визріває під зовнішнім впливом.
Право альтернативного вибору товару реалізується покупцями у процесі протидії різних соціальних груп суспільства, точки зору яких принципово відрізняються. Дійсно, право вибору - це невід'ємний складник прав людини і конкурентне середовище торговельних підприємств усіма способами старається його забезпечити, розширюючи пропозицію, широту і глибину асортименту товарів та послуг. Щодо більшості товарів, то спільними діями всіх учасників товаропросування забезпечується видове, цінове, споживче та інше різноманіття асортименту товарів і послуг, що надходять на ринок. У той же час, певна частина товарів є шкідливими для здоров'я або не рекомендується для широкого застосування. Перед суспільством завжди стоїть альтернатива вибору: розширювати чи ні знання і інформацію через засоби реклами про алкогольні напої, тютюнові вироби, відеопродукцію з елементами насильства, обмежувати реалізацію таких товарів чи ні. Частину суспільства не влаштовує обмеження їх права вибору, а тому вони пропонують зосереджувати свої зусилля на допомогу споживачам самостійно зробити правильний вибір, а не вдаватися до безапеляційних адміністративних заборон та вказівок.
Право на безпеку споживання товарів та послуг сьогодні гарантується практично всіма державами світу. Право на безпеку споживання це справа не тільки товаровиробників та торговельних підприємств, до них долучаються державні і громадські органи, які регулярно проводять інспектування і контроль відповідності товарів, що знаходяться в реалізації, на предмет їх відповідності стандартам і технічним умовам. В будь-якому випадку, покупець, який придбав товар повинен мати абсолютні гарантії його безпеки і якості, а також право на заміну недоброякісних товарів.
Повернення до традиційних цінностей в основному зводиться до потреби більшості людей купувати більшу кількість матеріальних благ за ту ж суму коштів. При цьому основна маса споживачів орієнтується на простий і практичний одяг; зручні і дешеві речі, економію затрат часу з метою використання звільненого часу для відпочинку, інтелектуального розвитку і проведення його в колі сім'ї. Ставлячи за мету придбання дешевих товарів більша частина населення ігнорує широковідомі, відповідно і дорожчі торговельні марки, купуючи дешеві аналоги за системою розпродажів, купонів, скидок. Напружений ритм ділового життя навертає членів суспільства до спокійного, переважно домашнього способу проводження вільного часу, що пояснюється поверненням до традиційних цінностей зазвичай пізнім народженням дітей і дефіцитом вільного часу.
Логічно передбачити, що наведені демографічні, соціальні зміни, як і зміни в пріоритетах споживачів будуть продовжувати розвиватися і ускладнюватися, що спричиняє постійні динамічні зміни всередині конкурентного середовища [46, c. 68].
Мікросередовище (оперативне середовище) охоплює фактори, які безпосередньо впливають на конкретне торговельне підприємство. До основних чинників мікросередовища, на наш погляд, належать ті, що формують бажання підприємств переглянути свої стратегічні цілі і підпорядкувати їх єдиним маркетинговій, ціновій політиці та стандартам структури, до якої вони прагнуть приєднатися, або навпаки володіти таким ексклюзивним потенціалом, який відсутній у конкурентів, а саме: вдале місце розташування, портфель цікавих постачальників, клієнтів, інноваційні технології обслуговування, прогресивні методи продажу та інше. Саме показником успішності таких торговельних підприємств буде виступати результат їх господарської діяльності, що в комплексі характеризує спроможність до подальшого розвитку.
Серед внутрішніх чинників торговельного підприємства, виділяють також професійний ріст персоналу, набуття навичок, формування цінності роботи, участі у вирішенні проблем, командне вирішення тих чи інших питань торговельного підприємства, оптимізація трудової мотивації, підвищення трудової та виробничої дисципліни, залучення працівників до участі управління підприємством, вдосконалення демографічної структури персоналу. Крім людського фактору існує ще один чинник - організаційна гнучкість, що передбачає можливість застосування різних форм організації бізнесу; рівень внутрішньої конкурентоспроможності, прагнення підприємства до диверсифікації діяльності, робочого потенціалу, постачальників, споживачів.
Необхідність дослідження проблеми взаємодії торговельного підприємства і зовнішнього середовища обумовлена постійними змінами навколишнього середовища, які суттєво впливають на результати його діяльності, навіть при умові, якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін.
Стан зовнішнього середовища підприємства визначається наступними характеристиками:
- взаємозв'язок чинників, який характеризує рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші;
- складність зовнішнього середовища, під яким прийнято розуміти кількість та різноманітність факторів, на які підприємство повинно реагувати, а також ступінь коливання кожного фактора;
- рухливість середовища, яка характеризує швидкість змін, що відбуваються в оточенні підприємства;
- невизначеність зовнішнього середовища, що дає оцінку того, наскільки вірно підприємство може передбачити можливі зміни в своєму оточенні. Мета дослідження зовнішнього середовища для торговельного підприємства полягає у визначені ступеня залежності підприємства від впливу як окремих чинників, так і системи чинників зовнішнього середовища в цілому.
Оскільки характер впливу та ступінь залежності підприємства від впливу чинників зовнішнього середовища не є сталою величиною, для проведення дослідження вважається за доцільним виділяти такі групи факторів:
- перша група - фактори, які є в прямому взаємозв'язку з діяльністю підприємства і вплив яких згодом може суттєво змінюватися в часі. До цих факторів слід віднести: умови, які формуються під впливом змін попиту, діяльність конкурентів, зміни на ринку ресурсів. Ця група факторів є найбільш динамічною, що визначає особливе їх місце в загальній системі факторів.
- друга група - фактори, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється. До цієї групи належать такі фактори, як: зміна політичної ситуації в державі, соціально-економічні фактори макрорівня, рівень розвитку культури, демографічні зміни.
- третя група - специфічні фактори, дослідження яких дозволяє оцінити потенційні можливості розвитку підприємства, доцільність диверсифікації напрямків діяльності, виявити можливість виникнення нових конкурентів з інших сфер діяльності. Склад цієї групи факторів формується в кожному окремому випадку в залежності від специфіки торговельного підприємства та ринку його діяльності. Доцільність виділення цієї групи факторів полягає в тому, що торговельне підприємства змушене звертати свою увагу за межі своєї фінансово-господарської діяльності, тому що саме там виникають проблеми, які впливають на рівень його конкурентоспроможності та подальший його розвиток.
Одним із чинників формування конкурентного середовища торговельних підприємств в сфері роздрібної торгівлі є також географічний фактор, ми тут маємо на увазі площу території та чисельність населення, соціальну структуру населених пунктів, містобудування (особливості планування, функціональне зонування тобто житлові, промислові, складські зони, ділові центри, місця відпочинку, щільність населення, поверховість житлових будівель, де мешкають потенційні покупці. Важливою, щодо життєдіяльності населеного пункту, є його внутрішня транспортна система та транспортний зв'язок з іншими населеними пунктами.
1.3 Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності послуг торговельних підприємств в умовах інтенсифікації конкурентного середовища
Процеси формування ринкових відносин і конкурентного середовища тісно взаємозалежні й взаємообумовлені. Їх взаємозв'язок виражається в системі забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства. З моменту переорієнтації України на ринкові принципи економіки торговельні підприємства зіштовхнулися з необхідністю самостійно організовувати постачання на збут товарів і задовольняти платоспроможній попит населення.
Оцінка конкурентоспроможності торговельного підприємства ґрунтується на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових і збутових можливостей підприємства. Вона покликана визначити потенційні можливості торговельного підприємства й заходи, які воно повинно почати для забезпечення високого рівня конкурентних переваг. У свою чергу, можливості підприємства в конкурентному середовищі доцільно оцінювати за допомогою маркетингових інструментів, тому що за умови їхнього ефективного використання розроблені маркетингові рішення будуть відповідати стратегічним цілям підприємства з досягнення довгострокових конкурентних переваг.
У рамках стратегічного аналізу становища торговельного підприємства на ринку питання підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства пов'язані з визначенням стратегічних перспектив, чинності конкурентоспроможної позиції підприємства, сильних і слабких сторін діяльності, конкурентоспроможності торговельного підприємства за витратами.
Аналіз наукової літератури дає змогу зробити висновки, що більшість методик визначають конкурентоспроможність підприємства у відриві від його взаємовідносин з іншими торговельними підприємствами та елементами зовнішнього середовища [57, c. 77].
Основні методи оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств в конкурентному середовищі нами згруповані в наступні блоки:
- економіко-математичні методи;
- графічні методи;
- матричні та портфельні методи;
- змішані методики (рис.1.4).
Серед економіко-математичних методів найбільш розповсюдженими є наступні.
Параметричний метод застосовується при визначенні конкурентоспроможності різних категорій, у тому числі товарів, окремого підрозділу та підприємства в цілому. Метод базується на визначенні базових параметрів досліджуваного об'єкту, визначенні їх ваги та інтегрованого показника, який відображає рівень конкурентоспроможності у порівнянні з найбільш сильними конкурентами. Недоліком цього методу є обмеженість прогнозованого рівня конкурентоспроможності, тому що узагальнений показник характеризує поточну позицію підприємства у порівнянні з конкурентом.
Метод аналізу конкурентоспроможності на основі норми споживчої вартості передбачає: визначення параметрів діяльності підприємства окремо за технічним, екологічним, соціально-психологічним та юридичним блоками; розрахунок коефіцієнтів норми споживчої вартості за кожним з блоків та коефіцієнта загальної споживчої вартості. Недоліком цієї методики є обмеженість прогнозного рівня конкурентоспроможності.
торгівля інновація конкурентоспроможність
Рис. 1.4. Методи аналізу та оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств
Метод компаративних переваг є одним із найстаріших, який був розроблений ще за часів А. Сміта і Д. Рікардо. Суть його полягає в тому, що наявність у країні переваг, які дозволяють забезпечити відносно низькі витрати виробництва в певній галузі, є передумовою для завоювання даною галуззю сильних ринкових позицій, тобто для її конкурентоспроможності.
Структурно-функціональний метод. Відповідно до структурного підходу оцінка позицій підприємства може ґрунтуватися на знанні рівня монополізації галузі, тобто концентрації виробництва і капіталу, і бар'єрів щодо вступу на галузевий ринок компаній. Щодо функціонального підходу, головну роль при цьому відіграють економічні показники діяльності підприємства: співвідношення «витрати-ціна», норма прибутку тощо.
Метод «профілів» та якості. Виявляються різні критерії задоволення запитів споживачів стосовно певного продукту, встановлюються їхня ієрархія й порівняльна важливість у межах того спектра характеристик, які в змозі помітити й оцінити споживач, здійснюються порівняння техніко-економічних показників товару з іншими конкуруючими товарами.
Аналіз конкурентоспроможності на базі теорії життєвого циклу підприємства - ця методика є пріоритетною у аналізі та підвищенні конкурентоспроможності підприємства, вона зосереджує увагу га таких ринкових факторах як: попит, технології, крива життєвого циклу товару або послуги та самого підприємства в цілому. Стратегічне значення концепції життєвого циклу полягає в тому, що керівництво підприємства повинно передбачити зміну фаз життєвого циклу та відповідно орієнтувати стратегію підприємства [64, c. 41].
Основний недолік цього методу полягає в тому, що життєвий цикл не враховує зовнішніх факторів (технологічних, позицій конкурентів, економічних умов).
Одним з найбільш ефективних методів аналізу конкурентної позиції підприємства у конкурентному середовищі є метод складання карти стратегічних груп. Зазначений метод повинен застосовуватися тоді, коли у галузі присутні декілька певних груп конкурентів. Кожна з яких займає свою, не схожу на іншу позицію на ринку та має індивідуальний підхід до покупців. Стратегічна група складається з конкуруючих підприємств з однаковим підходом до конкуренції та однаковим положенням на ринку. Карта стратегічної групи складається шляхом визначення ринкової позиції стратегічних груп галузі у двомірній системі координат. Віссю у цій системі можуть бути наступні показники: ціна / якість та номенклатура виробів (висока, середня, низька); географічна сфера діяльності (місцева, регіональна, національна, глобальна), ступень вертикальної інтеграції (відсутня, часткова, повна); номенклатура товарів (широка, вузька); використання каналів розподілу (один, декілька); обсяг наданих послуг (у повному обсязі, часткові).
Вищенаведений метод дозволяє наочно продемонструвати стан галузі у цілому і кожного з підприємств - конкурентів окремо.
Головне стратегічне значення цієї методики полягає в тому, що орієнтуючись по карті стратегічних груп підприємство може виявити недоліки власної діяльності у порівнянні з конкурентами та приймати стратегічні та тактичні дії щодо покращення власної конкурентної позиції.
Графічний метод. Цей метод використовується для наочного відображення зон конкурентних переваг та недоліків підприємства, використовуючи графічну ілюстрацію стану конкурентоспроможності підприємства. Радіус еталонного кола та масштабування осей еталонного багатокутника визначається встановленим максимальним балом оцінювання. Багатокутник фактичного стану підприємства будується шляхом відкладання на осях (напрямках оцінки) фактично набраних балів та з'єднання отриманих точок. Цей метод може застосовуватися не лише для оцінювання конкурентоспроможності підприємства відносно фактичних конкурентів, а й для порівняння з еталонним станом (ідеальною моделлю) функціонування підприємства.
Матричний та портфельний методи. До найбільш поширених в Україні та закордоном можна віднести матричні та портфельні методи, у тому числі: матриця Бостонської консалтингової групи (BCG), матриця Shell, McKinsey. General Electric, матриця конкурентної переваги; матриця Хинтерхубера.
У кожній матричній методиці за основу береться декілька оціночних показників та декілька рівнів їх розвитку для окремого підприємства. У зв'язку з цим спостерігається характерний недолік, властивий більшості матричних методів - спрощення та згладжування проблеми, обмеження можливостей альтернативного вирішення проблеми до декількох варіантів. Так, у матриці BCG це рівень ринкового зростання та частки ринку, у матриці Shell - конкурентні можливості та перспективи прибутковості ринку, у матриці General Electric - діловий вплив на привабливість галузі.
Найбільш доступною є матриця BCG, яка концентрує увагу на товарних ринках та послугах, які випускаються або надаються підприємством, класифікуючи кожний товар, послугу чи підприємство за рівнем поточного ринкового зростання та розміром частки ринку, яку воно посідає. Причому показник «ринковий зріст» служить для оцінки потреби у фінансуванні, а «відносна частка ринку» - для відображення прибутковості. Основним недоліком цієї моделі є те, що вона дуже спрощує складні ситуації та розглядає невелике число стратегічних альтернатив. Матриця може внести вклад у стратегічне планування, що дуже важливо для підприємств роздрібної торгівлі, за умов врахування обмеження її застосування.
Матричні методики, розроблені компаніями Shell, McKinsey та General Electric це аналоги матриці BCG, але вони використовуються для аналізу факторів більшу кількість показників. Ці моделі більш привабливі, тому що враховують специфічні фактори, які властиві певній галузі, у тому числі торгівлі та пропонують узагальнені стратегічні вказівки.
На основі даних моделей можна зробити висновок щодо стратегічного пріоритету конкурентної переваги торговельного підприємства, його можливостях та частках ринку. Головним недоліком у практичному застосуванні даних методик є вибір критеріїв оцінки положення підприємства у матриці, тому що показники успіху у різних галузях різні. Таким чином, для кожного окремого підприємства необхідно проводити окремі розрахунки [49, c. 96].
Матриця Хинтерхубера використовується для оцінки стратегічного ядра підприємства та ядра компетентності, тобто суми усіх знань, навиків технологій, які забезпечують конкурентні переваги підприємства. Основними факторами, які підлягають оцінці є порівняна конкурентоспроможність та значення виробництва. Які можуть бути оцінені як низькі, середні та високі.
Обмеження цієї методики полягає в тому, що для складання матриці використовується неповний набір параметрів, які характеризують діяльність різних підрозділів за відношенням до конкурента, але не застосовуються з розрахунку фактори зовнішнього середовища, а отже підприємство не в змозі розробити систему дій щодо підвищення ефективності взаємодії із зовнішнім середовищем.
Метод аналізу GAP - спрямований на прискорення розвитку між бажаною та прогнозованою діяльністю підприємства, вона проводиться для кожного конкретного підприємства окремо, виходячи з його короткострокової та довгострокової мети, прогнозу динаміки норми прибутку, рівня інвестицій, ресурсів для здійснення діяльності.
Метод аналізу LOTS включає детальний, послідовний аналіз проблем конкуренції на різних рівнях ієрархії та різному ступеню складності: від корпоративної місії підприємства до конкретного проекту. Реалізація методу LOTS включає аналіз дев'ять етапів й стосується: існуючого положення фірми, стратегії; довгострокової мети; короткострокової мети; методів й об'єктів аналізу; кадрового потенціалу; планів розвитку; організації менеджменту; звітності. Кінцева мета - розробка конкурентної позиції, яка дозволила б підприємству, підрозділу та окремому працівнику вірно збудувати свої ділові відносини та відповідно підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства.
Метод PIMS (Profit Impact of Market Strategy) узагальнює усі змінні діяльності підприємства, які впливають на його довгострокову прибутковість та конкурентоспроможність. Аналіз досліджуваних показників показав, що на конкурентоспроможність підприємства постійно впливають три групи чинників: конкурентна ситуація, виробнича структура, ситуація на ринку. Перевагою моделі PIMS є те, що автори намагаються змінити відносну якість продукту, та у той же час оцінити відповідність структури виробництва структурі потреб. Недолік моделі полягає у механічному застосуванні загальних формул для рішення конкретних завдань.
Подобные документы
Види і методи, аналіз та стратегії ринкової конкуренції, оцінка конкурентоспроможності підприємства та його продукції. Стан конкурентного середовища та ринкового потенціалу виробництва. SWOT-аналіз фірми та її товарів, розробка тактики підприємства.
курсовая работа [316,5 K], добавлен 25.11.2010Сутність та види конкуренції, регулювальна, адаптаційна, інноваційна, розподільна та контролююча її функції. Характеристика та особливості конкурентного середовища. Стратегії конкурентоспроможності підприємства. Аналіз досліджень проблем конкуренції.
реферат [35,9 K], добавлен 22.01.2010Позиція будівельного підприємства "Оріон" на ринку м. Горлівка, розробка маркетингової стратегії його функціонування. Аналіз конкурентного становища фірми, побудова радарів конкурентоспроможності, оцінка загроз та можливостей, інноваційні пропозиції.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 05.07.2011Економічна природа та методи забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Стратегія конкуренції й прогнозування дій підприємства. Характеристика діяльності ДП "Спектр", розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його конкурентоспроможності.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 06.06.2010Сутність поняття міжнародної конкурентоспроможності підприємства, детермінанти його формування на вітчизняному ринку. Основні тенденції розвитку ринку кондитерських виробів в Україні, оцінка конкурентного середовища. Перспективи зміцнення позицій.
курсовая работа [129,5 K], добавлен 12.05.2015Основи визначення конкурентоспроможності підприємств України в умовах ринку. Характеристика галузі і перспективи її розвитку. Аналіз факторів конкурентоспроможності підприємства. Управлінське дослідження фірми "Оса". Служба маркетингу на фірмі.
дипломная работа [765,3 K], добавлен 27.08.2008Відомості про підприємство: досвід роботи на ринку, спеціалізація, конкурентні переваги. Характеристика та оцінка конкурентних переваг підприємства. Маркетингова стратегія управління портфелем бізнесу підприємства. Аналіз маркетингового середовища.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 05.08.2010Теоретичні засади товарної політики підприємства як основи його конкурентоспроможності. Загальна характеристика ТОВ "ЛАЗ", аналіз фінансово-економічних показників діяльності. Впровадження стратегії диверсифікації. Реорганізація маркетингової служби.
дипломная работа [387,2 K], добавлен 10.03.2013Теоретичні основи механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ "Консорціум". Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ "Консорціум".
магистерская работа [137,8 K], добавлен 06.09.2007Суть проекту та характеристика послуг. Оцінка ринку збуту. Аналіз стану справ у галузі та оцінка конкурентоспроможності. План маркетингу. Оцінка ризику та страхування. Звітні дані підприємства "Глобус" за 2011 рік. Виробнича програма та її виконання.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 15.08.2012
