Етнічні мотиви у дизайні вітрини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Історія виникнення вітриністики

Етнічний стиль в оформленні вітрини

Загальні правила для створення вітрини

11 порад з оформлення вітрин для дизайнера

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Нові запити суспільства ХХІ сторіччя висунули відповідні вимоги до підготовки майбутніх компетентних фахівців, що і зумовило потребу в пошуку і впровадженні нових сучасних технологій навчання, а це, у свою чергу, - інтерактивних форми на всіх рівнях освіти. І саме вивчення мерчандайзингу (вітриністики) є зараз потрібною.

Актуальність теми «Етнічні мотиви у дизайні вітрини» є у тому, що вітриністика (мерчандайзинг) на теренах сучасної України щойно починає розвиватись як різновид дизайну, а етнічний стиль взагалі є світовою концепцією, яка на даний час має провідне значення у мистецькому стилі ХХІ ст.

Метою цієї методичної розробки є дослідження розвитку світового мерчандайзигу від к. ХІХ ст. і до сьогодення. Для досягнення цієї мети ставимо перед собою такі завдання:

Вивчити передумови розвитку вітрини;

Описати мистецькі стилі та основні концепції розвитку мерчандайзингу;

Встановити вплив суспільних і торгових передумов на дизайн вітрини;

Виявити стильові і сюжетні особливості у тематиці дизайну;

Систематизувати загальні правила та поради дизайнерам при створенні вітрини;

Довести важливий внесок етнічності на розвиток мистецтва і сучасного дизайну.

Об'єктом дослідження є розвиток мерчандайзингу, а предметом дослідження виступають мотиви етніки у вітрині.

Джерельною базою дослідження є критичні статті дизайну вітрин відомих європейських брендів, статті про зародження етнічного стилю і його моду у світі моди та дизайну.

Часові межі дослідження охоплюють к. ХІХ ст. і до сьогодні.

Практичне значення методичної розробки є у тому, що робота може дати учням загальні відомості про мистецтво мерчандайзингу та етнічні мотиви народів світу. Робота складається зі вступу, чотирьох основних розділів, висновків та списку використаної літератури.



Історія виникнення вітриністики

Вітрина - це обличчя магазину, яке приваблює і запам'ятовується як позитивний емоційний відгук у потенційного споживача. Її ще називають «вікном у світ» - ілюзорний світ привабливих модних речей, казкового життя та ілюзії розкошів. «Вікно» ззовні в середину, за яким прихована казка. У цієї казки є власні закони, за якими вона створюється й функціонує, виконуючи абсолютно реальне завдання - рекламування та продаж товарів. Як виявилося, є у казки й свої автори та історія, якій вже понад сто років.

З точки зору психології, намір зайти в магазин у людини виникає спонтанно на підставі образу магазину, який виникає в уяві завдяки оформленню вітрини. Як написав Роберт Колборн, більш ніж у 60% жінок бажання купити ту чи іншу річ виникає тоді, коли вони бачать її у вітрині.

Відкритість бізнесу і гордість своєю продукцією - перші мотиватори розвитку вивісок і виставляння товарів на вулицю. У 1830-х з артистичної демонстрації товару, починається зародження сучасної вітриністики (виставкового мерчандайзингу). Демонстрація товару популярна і до цього дня. М'ясники виставляють свіже м'ясо. Флористи виставляють букети, щоб притягати людей запахом і фарбами свіжих кольорів, перукарі ставлять крісло перед прозорою вітриною і перехожі можуть бачити майстерність перукаря.

Розвиток вітрин підштовхнув появу технології виготовлення великих скляних листів (1840-і). Першими пильну увагу своїм вітринам стали приділяти універмаги - найбільш прогресивна форма торгівлі у той час. На них ми зупинимося детальніше.

Загалом, надавати особливого значення красиво прикрашеним вітринам почали французи ще у ХІХ ст. Перший в історії універмаг «Бон Марше» у Парижі був відкритий у 1852 р. Астрідом Бусіко, який мріяв про величезне місто-магазин, в якому можна робити закупи прогулюючись, розважаючись і відпочиваючи.

Потім концепція універмагів поширилася в США і швидко стала популярною. Мэйсі (Macy) в Нью-Йорку в 1858, Маршалл Філд (Marshall Field) в Чикаго в 1865, Блумінгдейл в Нью-Йорку в 1872, Уонамейкерс (Wanamaker's) у Філадельфії в 1876. Усі вони вплинули на появу вітрин, схожих на сцену, які притягують погляди і примушують перехожих зупинятися. Американці зуміли перетворити оформлення вітрин у мистецтво та прибутковий бізнес. Одним з перших професійно підійшов до оформення вітрин американець Гордон Селфрідж - талановитий менеджер, якому вдалося не лише пройти увесь кар'єрний шлях від звичайного продавця до директора величезного універмагу, але й створити власний унікальний в багатьох аспектах універсальний магазин. У 1909 р. Г. Селфрідж відкрив у Лондоні універмаг, який досі залишається стандартом візуального мерчендайзину світового рівня Він використовував будь-яку нагоду викликати ажіотаж довкола свого бізнесу.

Відома історія з літаком, на якому Луі Блеріо вперше здійснив переліт через Ламанш (1909 р.), і який Селфрідж уже ранком наступного дня виставив у вітрині свого магазину. Більшість британців вперше у житті побачили телевізор також у його вітринах. Так виникли «неписані закони жанру»: демонструвати усе найновіше і демонструвати першим, використовуючи для цього часом прийоми епатажу.

Вітриністика є вузькою спеціалізацією візуального мерчандайзингу, направленою на створення образу магазину. У модній індустрії поняття образу є ключовим. Отже, найважливішою частиною мерчендайзингу модного магазину є візуальний мерчендайзинг і все, що з ним пов'язано. Це візитівка будь-якого магазину, а її основна функція - оформлення вітрин. Її завдання - привабити споживача до магазину шляхом донесення «месседжу» - слова, фрази, ідеї. Завдяки вказаному процесу вітрини магазинів перетворюються у подіуми стилю. Манекени, що елегантно маячили у вітринах, поступаються місцем величезним зображенням відомих моделей, а продумане освітлення додає їм видовищності й театральності. У фахівців існує загальноприйнята класифікація варіантів оформлення вітрин, яка поділяє їх на три типи: відкритий, закритий і відкрито -закритий.

Вітрини також поділяють на товарні, сюжетні й товарно-сюжетні. Сюжетні вітрини акцентують увагу не на товарах, а на продуманому дизайнером сюжеті. В них стилізовані сценки містять елементи декору, які вибудовуються в один сюжет за участі «героя». Подібні вітрини можуть бути пов'язані з асортиментом магазину лише на асоціативному рівні, коли вітрина відіграє роль швидше не реклами товару, а реклами бренду та ідеології магазину. Визнаним метром сюжетних вітрин був Сальвадор Далі, який свого часу працював над вітринами магазинів Chanel і Hermes [12]. Складні за конструкцією, його роботи доводили, що композиція - це основа оформлення вітрин. Зараз більш популярними є мінімалістичні вітрини, у яких на тлі плакату або однотонного полотна розміщується одна річ або один манекен. Ефектними вважаються рухомі конструкції у вітринах, гра світла,інтерактивність.

Для вітрин Далі використав натуралістичні старі воскові манекени початку ХХ століття французької роботи із справжнім волоссям і вставленими скляними очима (за легендою юної мадам Тюссо), які знайшов в підвалі одного з магазинів (існуючі тоді вже пластикові фігури Далі не сприймав). Ці вітрини притягнули стільки публіки, що було складно пройти по тротуару П'ятої авеню. Адміністрація вимушена була внести зміни в експозицію.

Через пару днів Далі, зайшовши подивитися на своє творіння, побачив, що самі страхітливі деталі прибрали, а запорошені воскові фігури замінили на пластикові. Далі спробувавши щось поміняти рухаючи ванну розбив скло, у результаті прийшов в лють або працюючи на публіку, розірвав на частини ненависну пластикову пані і вийшов через розбите скло на вулицю, де його заарештувала поліція. Перехожі з цікавістю спостерігали за Далі.

Витівка була згадана в пресі і притягнула таку увагу до Далі, що наступна його виставка в Нью-Йорку користувалася величезним успіхом - було продано 21 полотно. Жителі і гості Нью-Йорка ще довго приходили сюди, говорячи про те, як на П'ятій авеню Далі розбив вітрину і розтерзав пластикову дівицю. Торговці з вулиці були щасливі.

Паризький сюрреалізм у вітринистиці був досить недовгим і був швидко витіснений німецькою школою Баухауза, грунтованою на мінімалізмі.

Одночасно з цими процесами, мода сама по собі ставала усе більш масовою, і модні дизайнери у всьому світі почали серйозно працювати над своїми вітринами. П'єр Карден, Вівьєн Вествуд, Мері Квант стали в цьому першошукачами. Саме вони надихали тодішню молодь, і показували їй, в який соціальний шар їм варто прагнути. Цей тренд зберігся досі, адже сьогодні саме роздрібні магазини модних будинків світових марок задають напрям розвитку вітриністики.

У 1990-х відбувається бурхливий розвиток технологій і поява таких супер-брендів, як наприклад Гуччі і Прада. Вітринні виставкові комплекси еволюціонують в пропагандистські машини, підкріплені потужними маркетинговими бюджетами, які продавали вже не просто товари, а стиль життя і самовідчуття. Основним інструментом стали фотографії найвідоміших і дорожчих обличь і тіл.

Стиль оформлення вітрини значною мірою продиктований архітектурними особливостями будови і вулиці, оскільки вітрина повинна органічно вписувалася в міське середовище. Вітрини вже давно перестали бути звичайною демонстрацією товарів. Зараз центральні вулиці великих мегаполісів буквально всипані справжніми інсталяціями і арт-об'єктами, які світяться за склом вітрин універмагів. З яскравої приманки вітрини перетворилися на мистецтво, в окрему професію і навіть в науку. Магазини одягу змінюють свій зовнішній вигляд частіше ніж інші: кожна нова колекція несе з собою нову тему оформлення. Значимість «обгортки» магазину надзвичайно висока - це факт, який сьогодні ніхто не ставить під сумнів. Однак, не слід забувати про тонку грань, яка розділяє рекламну функцію вітрини й чисте мистецтво. Креативні вітрини ніколи не зупиняються у своєму розвитку як синтез мистецтва, моди і маркетингу, яка спрямована на те, щоб дивувати й приваблювати. Саме ці вітрини слугують ідентифікації бренду. Завдяки цьому вітрини провідних брендів все більше уподібнюються художнім інсталяціям та фантастичним сценам із фільмів. З іншого боку значна кількість брендів тягнеться до простоти, яка криється у концептуальності й мінімалізмі.

Мінімалізм і лаконічність зовсім не означають малобюджетність концепції оформлення вітрини.

Прості і елегантні нові різдвяні вітрини Dior (манекени стоять на тлі велетенських ялинкових іграшок) або Cartier (різдвяна символіка доповнюється символікою Будинку - пантерами, логотипами і т. д.). Минімалістичні і різдвяні вітрини у Max Mara (манекени сидять на величезних коробках, обернутих срібним папером з графичным принтом), і у Furla (сумки на полицях в оточенні зірок, що падають).

Між тим прагматичність і стриманість зараз хоч і головна, але все-таки не єдина тенденція. "Не менш помітний підхід - "вітрини емоцій". Головне завдання в "емоційній" концепції не продати продукт, а врізатися в підсвідомість покупця, запам'ятатися надовго, краще назавжди. Основоположник тут Louis Vuitton з гучною серією вітрин The Ostrich : одне "віконце" було зайняте тілом страуса, його довга шия "проходила" крізь стіну і висовувалася в сусідній вітрині. А аксесуарна вітрина була оформлена стендом у вигляді розбитої яєчної шкаралупи.

"Емоційний" підхід популярний у багатьох люксових брендів, наприклад Moschino, Hermes. Однією з серій вітрин бренду Hermes "Мрії маленької конячки" : в центрі уваги велика кінська голова з пап'є-маше, а краватки, сумки, аксесуари Hermes в цій композиції відходять на другий план.

Оригінальні і вітрини Agent Provocateur - білизняний бренд представляє цілу жанрову сценку: на велетенській раковині з фібергласа сидить жіночий манекен з келихом шампанського, в оточенні пакетів і подарункових рожевих коробок, а поруч височіє "чоловік" з підносом. У кутку - відерце з шампанським, всюди -конфетті.

Компроміс між практичністю і емоційністю - інтерактивні вітрини. Вони теж можуть потішити або епатувати, але при цьому абсолютно функціональні. Суть таких вітрин в тому, що, стоячи на вулиці, можна віртуально "приміряти" продукт і побачити на екрані, як це виглядає, тобто стати частиною вітрини. У нью-йоркському універмазі Bloomingdale's цього року були встановлені вітрини із спеціальними датчиками, які фіксували людину, що підійшла, і міняли зображення залежно від його дій".

Деякі магазини і бренди використовують цифрові технології, щоб забезпечити покупця інформацією. Той же Louis Vuitton цього року пропонує скористатися функцією LV Pass: додаток на iPhone дозволяє відсканувати спеціальний знак на вітрині і отримати інформацію про товар чи про бренд.

Потреба у креативних вітринах зростає, оскільки конкуренція посилюється, відповідно, споживач пересичується. Інсталяції у вітринах мають домінуючий ефект, їх основна місія - формування самостійного інформаційного приводу, який працює на ім'я магазину краще любої реклами.

У 21 столітті розвиток інформаційних технологій кинув потужний виклик традиційним магазинам, адже стає все складніше протистояти електронній комерції. На щастя, похід по магазинах завжди був і залишається не стільки утилітарним зайняттям, скільки деяким проявом соціальної активності. Адже це не просто покупки, але і емоції збудження і радості від пошуку і знаходження тих речей, які подобаються і надихають. Тому завдання виставкового мерчандайзингу, у тому числі, полягає в тому, щоб у покупця залишилися приємні враження від процесу покупок. Щоб простір магазину допомагав йому залишатися в нім як можна довше і здійснювати якомога більше покупок як можна яскравішими враженнями.

Ще один важливий аспект застосування сучасних технологій полягає в тому, що на перше місце виходить персональний досвід кожного конкретного споживача, тому більшою популярністю користуються інтерактивні технології, що залучають споживача до процесу спілкування і взаємодії. Всілякі інтерактивні вітрини, 3d-демонстрації, тачскріни, доповнена реальність. Усе це впливає на технології ВМ, причому зі все більшою швидкістю.

Етнічний стиль в оформленні вітрини

Характерні особливості етнічного стилю - це використання натуральних матеріалів і тканин; природно, хром, алюміній, пластик і інші матеріали, властиві, скажімо, стилю хай-тек, виключаються. Слід віддати перевагу характерним елементам меблів і декору саме тієї культури, яку ви хочете утілити в інтер'єрі.

Не варто використати еклектичні дизайнерські прийоми (змішення двох або більше за стилі інтер'єру в одному приміщенні). Інші особливості необхідно брати з характерних рис конкретної культури. Отже, якщо ви збираєтеся оформити інтер'єр в етнічному стилі, то в першу чергу слід визначити, культуру якого народу ви хочете бачити в його основі.

Що конкретно мається на увазі під словосполученням "народний колорит"? Це характерні риси тієї або іншої культури. Наприклад, для Японії характерні розсувні двері, симетрія, ієрогліфи, дуже низькі меблі.

Характерні риси Франції - високі стелі, складні кольори, поєднання в одному інтер'єрі елементів старовини і сучасності.

Але зовсім інший стиль французьких вітрин.

Для Ірландії характерні коричневі і зелені тони, візерунок - клітина. Як бачите, створити етнічний стиль можна, спираючись на культуру абсолютно будь-якого народу.

За останні роки у дизайні вітрин можна побачити багато Китаю, Японії, Африки, Східної Європи і вкраплення інших країн.

Відомий боенд Diana Gallezi використала японські мотиви тут здалися мені дуже красивими, так що не утрималася. Це якраз приклад ситуації, коли марка випускає базові речі "поза часом" для жінок 30, не спеціалізується на модних новинках, моделі досить лаконічні, але при цьому вітрини оформлені яскраво і незвично.

А от оформлення торгового центру Printemps в Парижі. Оформлювачі вирішили влаштувати цілу кругосвітню подорож: кожна вітрина є інсталяцією на тему якоїсь країни.

На наступній вітрині з африканською тематикою ми бачимо чорно-білі геометричні орнаменти, що нагадують про оптичні ілюзії.

Взагалі, Африка не даремно увійшла в моду цього сезону, адже африканські орнаменти перекликаються і з чорно-білою графікою, оптичними ілюзіями, і з яскравими геометричними візерунками, які також в моді.

Варто Звернути увагу на те, що динаміка і емоційність передається не лише декораціями і одягом, але і освітленням.

Прекрасний яскравий тренд. Ми бачимо, як етнічні мотиви пожвавлюють вітрини, і точно також вони оживлять ваш костюм.

А от їхня сувенірна іграшка

Паризький магазин Printemps ще представив у вітрині російську зиму, поставивши туди величезне золоте яйце Фаберже, шампанське, кришталеві сервізи, фарфор, хутра, матрьошки і величних тварин. Вийшла прекрасна чарівна казка в царському стилі.

Також у вітрині Printemps можна побачити канделябр Baccarat, який уперше був представлений на всесвітній виставці в 1867 році в Парижі. Цар Микола II був великим любителем кришталевих виробів, і цей канделябр був створений на честь цариці Марії Олександрівни.

Розглянемо детальніше етнічний стиль, ґрунтований на традиціях і культурі українського народу. Як не дивно, але в українському стилі поки що оформляються тільки громадські місця, переважно кафе і ресторани, а житла дуже рідко. Вводиться тенденція оформлення вітрин в українському етностилі.

Український стиль дуже багатий і колоритний. Йому властиві натуральні матеріали, ткацтво; за старих часів кожен будинок прикрашався вишитими хазяйкою рушниками і цілими картинами.

Українці розписували житло не лише усередині, але і зовні, а віконні рами, двері, меблі прикрашалися витіюватим різьбленням по дереву. Невід'ємною частиною інтер'єру вважалися дерев'яні скульптури на біблейські мотиви. З дерева виготовлялися не лише меблі, але і начиння - ложки.

У кожній хаті обов'язково була декоративна полиця, на якій красувалися тарілки і інші вироби з глини. Обов'язково була полиця для ікони, вона встановлювалася в червоному кутку.

Посуд в основному виготовлявся з глини - це різні горщики, глеки, миски, які розписували візерунками. При цьому для кожного регіону України характерні свої мотиви, кольори і сюжети розпису.

Крім того, відмітними особливостями українського стилю є вишивка, лялька-мотанка, плетучі і дерев'яні предмети ужитку. Меблі в українському стилі прості і нехитрі.

Стіни практично завжди побілені, без малюнка. Віконні отвори завішуються короткими шторками. Основні кольори - білий, червоний, чорний, Український стиль оформлення стає усе більш популярним в нашій країні, що не може не радувати.

Вплив української культури відбувається не лише на декоративно-прикладне мистецтво чи дизайн, але і на мистецтво дизайну вітрин.

Ось деякі приклади:

Ще один маловідомий, але неймовірно красивий різновид народного образотворчого мистецтва - це витинанки. Наші предки використали їх для прикраси жител, в оформленні печей, вікон, стін, поличок, посуду. Витинанки в різних регіонах України називали по-різному: "вазони", "голуби", "дерево життя", "квіти", "павуки", "стригунцы", "фиранки", "хрестики" та ін. Тепер його використовують і у вітрині.

Отже сучасні тенденції розвитку дизайну вітрин мають значне запозичення в етнічних особливостях країн і народів світу. Використовуючи їхні головні народні мотиви, кольорові поєднання та елементи декоративно-прикладного мистецтва розробляються вдалі варіанти світового мерчандайзингу.

Загальні правила для створення вітрини

Зважаючи на таку різноманітність у стилях і стрімкий розвиток виставкого мерчандайзингу у світі є певні принципи для створення вітрини.

- Погляди зівак, що розглядають вітрину, фокусуються в середині її нижньої частини. Предметам, які розташовані в цій зоні, покупець приділяє в 10 разів більше уваги, ніж розміщеним у верхній частині вітрини. Хоча існує думка, що предмети, на яких власник магазину бажає акцентувати увагу перехожих, мають бути розташовані на рівні очей людини. У одних магазинів це нижня частина вітрини, у інших -- верхня. Головною частиною вітрини є центральна композиція, яка заповнює основний простір і визначає місце розташування інших аксесуарів. Правильною вважається композиція, в якій кожен предмет знаходиться на своєму місці. Якщо прибрати хоч би один з них, повністю порушується цілісність "картинки". У поганій композиції такого зникнення предмета не помічаєш. Композиція -- основа оформлення вітрин. Дизайнери працюють, дотримуючись відображеної на ескізі ідеї. На ескізі відразу видно усі недоліки задуманого.

- Художники великих торгових центрів вважають за краще підбирати кольори вітрин відповідно до пори року. Взимку переважають золотисті і сріблясті, червоні, сині тони; навесні -ніжні, світлі; влітку -- строкаті, соковиті; восени -- жовті, помаранчеві, коричневі. У спеціалізованих магазинах колір вітрини визначається товаром і категорією покупців. Там, де продаються іграшки, оформлення має бути різноколірним, яскравим, а для вітрин з нижньою білизною краще використати пастельні відтінки. У магазинах, що пропонують срібло і ювелірні прикраси, товар виставляється на чорному оксамиті, оскільки цей колір поглинає світло, а вироби, навпаки, відбивають його. Найвиразніше -- поєднання червоного або синього з білим. Одним з яскравих кольорів, як не дивно, вважається коричневий. Теоретики стверджують, що по мірі дії на увагу покупців в магазинах найбільш ефективне використання синьо-фіолетового, темно-синього, бірюзового і лимонного кольорів.

- Ефективними вважаються конструкції, що рухаються у вітрині. Підсвідомо, на інстинктивному рівні перехожий звертає увагу на об'єкти, що рухаються. Для наших диких предків рух був сигналом небезпеки, а для сьогоднішніх західних дизайнерів сюжетних вітрин стало модним віянням.

- Гра світла - найбільш ефективний шлях створення живої і цікавої обстановки. Використовуючи одне і те ж торгове устаткування, при правильному світловому рішенні можна повністю змінити вигляд вітрини. Правильно підібране поєднання загального освітлення і спотів акцентує увагу і на товарах у вітрині, і на самому магазині в цілому. Головні інструменти у світловому оформленні вітрин -- промінь світла і освітлювана пляма. Більшість прийомів, до яких звертаються дизайнери і декоратори вітрин, аналогічна використовуваним в постановочній фотографії і сценографії. Вітрину доводиться підсвічувати і вдень, оскільки попадання прямих сонячних променів на скло викликає ефект відбиття

- Зображення людей притягає увагу на 23 % більше, ніж зображення неживих предметів. У вітрині магазину одягу, наприклад, переважно розмістити манекени - "повноцінні" копії людей, нехай навіть з байдужими особами.

- Стиль оформлення вітрини багато в чому диктується архітектурними особливостями будівлі або вулиці. Для декоратора важливо, щоб вітрина вписувалася в навколишній міський простір. Доглянутий і відремонтований фасад будівлі потрібний магазину, інакше зробити вітрину привабливою не вийде. У разі браку коштів можна привести будівлю в порядок, пофарбувавши його хоч би по периметру першого поверху.

- Однотипне рішення вітрин в цілому ряду магазинів зводять нанівець усі старання оформлювачів. Тому дизайнери вивчають принципи оформлення вітрин компаній-конкурентів і намагаються створити щось максимально відмінне : об'єкти, що рухаються і говорять, сюжетні сцени. Експеримент в оформленні "магазинних вікон" -- це завжди добре.

11 порад з оформлення вітрин для дизайнера:

1. Розпочни планування вітринної схеми з концепції дизайну і визначення бюджету.

2. Завжди спочатку створюй ескізи або макети. До початку розміщення товарів і стойок.

3. Визнач, скільки у тебе є простору. Чи усі предмети пройдуть через усі двері?

4. Виріши, де буде головна фокусна точка.

5. Визнач, яких покупців ти хочеш притягнути, і які товари треба розмістити на вітрині. Ці товари відповідають стилю оформлення вітрини?

6. Переконайся, що стойки не відволікають від товарів, і не затьмарюють їх.

7. Переконайся, що усі манекени підходять для вибраних товарів.

8. Виріши, чи є необхідність використати етикетки і графіку.

9. Вибери яскраву колірну палітру.

10. Переконайся у відповідності якості стойок вищим стандартам.

11. Пам'ятай: часто найпростіші вітрини - найкращі



Висновки

Ще кілька років тому ніхто не знав, хто такий мерчендайзер. Але ця складна за назвою професія стала дуже важливою сьогодні, адже мерчандайзер це дизайнер, який створює «обличчя» фірми чи магазину.

У своїй методичній розробці я розглянула історію виникнення вітриністики, а також етнічний стиль у дизайні мерчандайзингу. Виклала основні правила та вимоги для створення якісної вітрини.

Мною запропонована технологія проектного навчання для вивчення цієї теми. Ігрове проектування може перейти в реальне проектування, якщо його результатом буде рішення конкретної практичної проблеми, а сам процес буде перенесений в умови діючого підприємства або в навчально-виробничі майстерні. У даному випадку робота з керівництвом магазину чи салону, який дає учневі (майбутньому фахівцю) завдання в оформленні своєї вітрини, ставлячи при тому свої вимоги.

Технологія проектного навчання розглядається як гнучка модель організації навчального процесу в професійній школі, орієнтована на творчу самореалізацію особистості учня шляхом розвитку його інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей в процесі створення нових товарів і послуг. Результатом проектної діяльності є навчальні творчі проекти, виконання яких здійснюється в три етапи: дослідницький (пошук проблеми, вибір і обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, вибір конструкції і матеріалів, розробка конструкторсько-технічної документації з організації робочого місця); технологічний (виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом; дотримання технологічної, трудової дисципліни, норм охорони праці,); заключний .

Технологія проектного навчання сприяє створенню педагогічних умов для розвитку креативних здібностей і якостей особистості учня, які потрібні йому для творчої діяльності, незалежно від майбутньої конкретної професії.

Список використаної літератури

1. Давыдова В.В. Костюм как феномен культуры: дис. …к.ф.н.:24.00.01 - Теория и история культуры / В.В. Давыдова. - СПб., 2001. - 156 с.

2. Коськов М.А. Предметный мир как система: дис. …д.ф.н.: 24.00.01 - Теория и история культуры / М.А. Коськов. - СПб., 2001. - 342 с.

3. Мосорова Н.Н. Философия дизайна: Социально-антропологические проблемы: дис. …д.ф.н.: 09.00.13 - Религиоведение, философская антропология, и философия культуры / Н.Н. Мосорова. - Екатеринбург, 2001. - 335 с.

4. Быстрова Т.В. Вещь, форма, стиль: Введение в философию дизайна/ Т. Быстрова. - Екатеринбург: изд-во УрГУ, 2001. - 288 с.

5. Лола Г.Н. Дизайн-код: культура креатива / Г.Н. Лола. СПб. : Элмор, 2011. - 140 с.

6. Лагода О. Визуальные коммуникации в репрезентации моды / О.М. Лагода // Materials digest of the XXХІІІ International Research and Practice Conference and the III stage of the Championship in culturology, art history, architecture and construction sciences. - London: Published by IASHE, 2012. - P. 34-36.

7. Колборн Р. Мерчандайзинг: [15 условий успеха розничного магазина] / Р. Колборн. - М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004. - 412 с.

8. Витринистика: визуальный мерчендайзинг [эл. ресурс] / Режим доступа: http://elpasso.com.ua/oformlenie_vitriny.html

9. Harry Gordon Selfridge [эл. ресурс] / Режим доступа:http://en.wikipedia.org/wiki/Harry_Gordon_Selfridge

Размещено на Allbest.ru