Товарознавча характеристика та оцінка якості шовкових тканин на прикладі магазину "Наталі" в місті Чернігів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА: ТОВАРОЗНАВСТВА, ЕКСПЕРТИЗИ, МИТНОЇ СПРАВИ ТА ТОРГІВЛІ

КУРСОВА РОБОТА

на тему : «Товарознавча характеристика та оцінка якості шовкових тканин на прикладі магазину «Наталі» в м. Чернігів»

з дисципліни «Непродовольчі товари»

Виконала:

Студентка групи ТКт-151 Бурякова Я.В.

Науковий керівник:

Професор Дудла І.О.

Чернігів 2016



Зміст

шовковий тканина споживний магазин

1. Аналіз ринку шовкових тканин в Україні

2. Класифікація та характеристика асортименту шовкових тканин

3. Споживні властивості шовкових тканин

4. Вимоги до якості, пакування, маркування, транспортування та зберігання шовкових тканин згідно вимог НТД

4.1 Характеристика дефектів

4.2 Особливості оцінювання якості шовкових тканин

4.3 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання тканин

5. Аналіз асортименту товарів у магазині

5.1 Характеристика асортименту тканин на підприємстві

5.2 Аналіз структури асортименту на підприємстві шовкових тканин в магазині «Наталі»

6. Порядок оцінювання якості та організація зберігання тканин в магазині

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел



Вступ

Якісна, красива і модна тканина - запорука успіху кожного швейного виробу.

Тема курсової роботи є «Товарознавча характеристика та оцінка якості шовкових тканин на прикладі магазину «Наталі» в м. Чернігів».

Мета курсової роботи була товарознавча характеристика та особливості перевірки якості шовкових тканин на прикладі магазину «Наталі».

Тема роботи була обрана в зв'язку з тим, що більшість асортименту тканин у спеціалізованих магазинах займають шовкові тканини, це пов'язано з тим, що найбільш широка можливість ніж у других груп тканин поповнювати асортимент новими видами. Адже до групи шовкових тканин входять: тканини на основі штучних і синтетичних волокон які мають велику кількість модифікацій особливостей і з кожним роком їх асортимент розширюється.

У сучасних економічних умовах, а також у зв'язку із зростаючою кількістю нових матеріалів, в промисловості і торгівлі зростає роль оптимального обліку та використання властивостей різних матеріалів і сировини. Зокрема, шовкова сировина, що є дорога і трудомістка у виробництві, все ширше замінюється альтернативними виробами зі штучного шовку. Тим не менш, в промисловості і торгівлі високо затребувані властивості як натурального, так і штучного шовку. У зв'язку з цим виникає необхідність вивчення споживчих властивостей і ознайомлення з асортиментом різних шовкових тканин .

Для розкриття теми і мети роботи нами були визначені наступні завдання:

проаналізувати ринок шовкових тканин в Україні

охарактеризувати сучасну класифікацію асортименту шовкових тканин

визначити споживні властивості шовкових тканин

охарактеризувати і дати аналіз структури асортименту і видам шовкових тканин

охарактеризувати порядок приймання за якістю шовкові тканини в магазині

Робота складається з 6 розділів, доповнена таблицями, рисунками та додатками.

В першому розділі проаналізовано динаміка виробництва тканин за видами, а також тенденції розвитку ринку шовкових тканин в Україні. Наведені підприємства, виробники шовкових тканин Україні.

Сучасна класифікація асортименту шовкових тканин та їх характеристика наведені у другому розділі.

Споживні властивості шовкових тканин охарактеризовано в третьому розділі.

Характеристика дефектів, порядку оцінки якості, вимоги до пакування, маркування і зберігання розкриті у 4 розділі.

У п'ятому розділі проаналізовано структуру асортименту тканин та надано товарознавчу характеристику окремим видам шовкових тканнин у магазині «Наталі».

Порядок перевірки якості та організація зберігання тканин у магазині розкривається у питанні шість.



1. Аналіз ринку тканин в Україні

Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України, за обсягом виробництва шовкові тканини займають друге місце після вовняних тканин. До шовкових належать тканини, які виробляються з шовкових, штучних і синтетичних ниток і волокон. Основною сировиною для виробництва цих тканин є штучні та синтетичні нитки та волокна (частка ж тканин з шовкових ниток і волокон у загальному обсязі виробництва становить тільки близько 3 %). Саме завдяки широкому застосуванню різних видів хімічних волокон і ниток (комплексні, текстуровані, комбіновані і фасонні нитки, різнокомпонентна змішана пряжа з хімічних і природних волокон, їх різноманітні поєднання) виробництво шовкових тканин в Україні в останні десятиріччя досягло найбільш високих темпів росту.

Це стало можливим також завдяки впровадженню у виробництво нової сировини та технології. Сьогодні шовкова промисловість України забезпечена практично всіма основними видами сучасного прядильного, ткацького та фарбувально-обробного технологічного обладнання.

Виробництво тканин в Україні за 2015-2016 роки наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1- Виробництво тканин в Україні

Продукція	Вироблено за:	Червень 2013р., % до:	Січень - червень, 2015р.,% до січня-червня 2016р.
	Січень-червень 2015р.	Червень 2015р.	Травня 2015р.	Червня 2016р.
Тканини-всього, тис.м2	49829	8657	105,3	132,2	120,6

На рисунку 1.1 показано виробництво тканин в Україні за видами .



Рисунок 1.1-Виробництво тканин в Україні за видами, млн.м2

Як видно з рисунка 1.1 динаміка виробництва тканин в Україні не має стабільності. Виробництво шовкових тканин за період 2012-2016рр. підвищувалося, на 27,5%. Виробництво бавовняних тканин також не мало стабільності, то зростало, то зменшувалось в межах майже 10%; виробництво лляних тканин також не мало стабільності, в 2013 році порівняно з 2012 збільшилось майже на 90%, але вже в 2014 зменшилось на 62 %, і з кожним роком і до сьогодні зменшується в межах 5%; виробництво вовняних тканин в 2013 році в порівнянні з 2012 збільшилось на 23 %, в 2015 році уже почало зменшувати 2,4%, в 2016 році майже на 7%.

Динаміка обсягів виробництва в 2016 році товарів текстильної промисловості не має стабільності, проте виробництво шовкових тканин збільшилось майже на 10 %.

Шовкова промисловість пов'язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю замінили природний шовк-сирець. Натуральну сировину (шовк-сирець) переробляє Київський шовковий комбінат, який випускає високоякісні тканини: крепдешин і креп-жоржет.

Сьогодні шовкова промисловість України забезпечена практично всіма основними видами сучасного прядильного, ткацького та фарбувально-обробного технологічного обладнання. Шовкові тканини виробляють: Луцьке виробниче-торгове об'єднання "Волтекс", Черкаський шовковий комбінат, Залещінська фабрика текстильно-художніх виробів, ТОВ «Антар» м. Рівне, ЗАТ «Едельвіка» м. Луцьк, ПАЖ-холдінг м. Луцьк, ЗАТ «Текстильеласто техніка» м. Лисичанськ Луганська обл., ТОВ «Волинський шовковий комбінат».

На сьогоднішній день в Україні ТОВ «Волинський шовковий комбінат» - один із найбільших текстильних підприємств України, який уже 29 років працює на ринку текстилю.

Комбінат спеціалізується на випуску різноманітного асортименту продукції:

технічні тканини;

декоративні тканини (портьєри й тканини під вишивку);

платтяно-костюмні тканини (натуральні, змішані).

Експорт шовкових тканин у минулому році склав 30,9 млн. дол. США, а імпорт 148,9 млн. дол. США.

Для виробництва шовкових тканин потрібні поліефірні й поліакрильні волокна й нитки, які завозяться з Російської Федерації, Білорусії та інших країн.

Потужний потенціал підприємства дає можливість випускати продукцію до 120 артикулів у рік. Велика увага надається модернізації встаткування й переоснащенню виробництва, що підвищує рівень якості продукції, що випускається.

У наявності у підприємства є жакардове устаткування (кілька одиниць) для випуску платтяно-костюмних, декоративних і меблевих тканин.

Можна виділити основні напрямки розвитку текстильного виробництва в Україні:

підвищення конкурентоспроможності текстильної продукції;

підвищення ефективності роботи десинаторських, художньо-колористичних, маркетингових і постачальних служб.

поновлення позицій на внутрішньому ринку й завоювання його, а також твердження позицій на світовому ринку.

Хоча сьогодні виробництво шовкових тканин в Україні налагоджується, на ринку все ж таки переважають шовкові тканини іноземного виробництва. Втрата вітчизняними виробниками внутрішнього ринку шовкових тканин безпосередньо пов'язано з падінням попиту на вітчизняні шовкові тканини, яке у свою чергу, зумовлене:

падінням сукупного попиту на шовкові тканини;

не конкурентоспроможністю вітчизняних товарів;

інтеграцією іноземних шовкових тканин.

Виробництво тканин безпосередньо впливає на виробництво готових виробів. За статистичними показниками структура товарообіг на підприємствах за групою непродовольчих товарів є такими таблиця 1.2

Таблиця 1.2 - Динаміка товарної структури роздрібного товарообороту підприємств

Види	Мнл.грн
продукції	2012	2011	2012	2013	2014
Непродовольчі товари	13826,7	55111,1	138540,7	170005,5	213785,0
Тканини	110,4	73,4	191,6	206,6	183,7
Одяг та білизна з тканин, вироби з хутра	426,2	968,6	2904,3	4126,1	5513,3
Трикотаж верхній та білизняний, вироби панчішно-шкарпеткові	160,0	355,9	1492,5	1807,8	2377,2
Взуття	222,8	614,6	2853,3	3346,8	3813,7

Легка промисловість, в тому числі виробництво тканин забезпечує потреби населення у товарах широкого вжитку, формує виробничий потенціал. Відтворення і більший розвиток потребує у застосуванні обґрунтованої цінової, податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної, а також інноваційної політики, через недостатність якої виробництво тканин відстає на міжнародних рівнях.



2. Класифікація та характеристика асортименту шовкових тканин

Шовкові тканини виробляються з натурального шовку, штучних і синтетичних волокон і ниток. Їх виробляють полотняним, саржевим, атласним, дрібновізерунчастим і жакардовим переплетеннями.

Натуральні шовкові тканини складають приблизно 4% від загальної кількість шовкових тканин. Тканини з натурального шовку мають гарний зовнішній вигляд, добрі гігієнічні властивості, добре драпіруються. Недоліки полягають в невисокій зносостійкості, втраті своєї міцності при насочуванні, ці тканини важко обробляти.

Обробка шовкових тканин також відрізняється різноманітністю. Вони бувають гладкофарбованими, вибіленими, набивними, строкатотканими, з стійким тисненням й різноманітними вставками.

Особливістю асортименту шовкових тканин порівняно з іншими групами тканин є його більша різноманітність за волокнистим складом, особливостями будови. Різноманітність досягається, насамперед, за рахунок застосування різних за природою та обробкою штучних (віскозних, ацетатних, триацетатних та ін.) і синтетичних (капронових, лавсанових, анідних, нітронових тощо) ниток і волокон, особливості їх будови фізичної та хімічної модифікації, а також застосування ниток різної скрученості (пологої, муслінової, крепової, фасонної).

Використовують й армовані, еластомірні, профільовані, металічні, та металізовані нитки. Слід зазначити, що оновлення асортименту шовкових тканин відбувається завдяки виробництву хімічних волокон і ниток, які за своїм зовнішнім виглядом і споживними властивостями імітують аналогічні за призначенням тканини з природних волокон.

Класифікація шовкових тканин за групами та підгрупими наведена в таблиці 2.1



Таблиця 2.1 - Класифікація шовкових тканин на групи й підгрупи

Номер групи по прейскуранту	Найменування групи	Номер підгрупи по прейскуранту	Найменування підгрупи
1	Тканини із шовкових ниток	1	Крепова
		2	Гладієві
		3	Жакардова
		4	Ворсова
		5	Спеціального призначення
		7	Штучні вироби
2	Тканини із шовкових ниток з іншими волокнами	1	Крепова
		2	Гладієві
		3	Жакардова
		4	Ворсова
		7	Штучні вироби
3	Тканини зі штучних ниток	1	Крепова
		2	Гладієві
		3	Жакардова
		5	Спеціального призначення
		7	Штучні вироби
4	Тканини зі штучних ниток з іншими волокнами	1	Крепова
		2	Гладієві
		3	Жакардова
		4	Ворсова
		5	Спеціального призначення
		7	Штучні вироби
5	Тканини із синтетичних ниток	2	Гладієві
		3	Жакардова
		5	Спеціального призначення
6	Тканини із синтетичних ниток з іншими волокнами	2	Гладієві
		3	Жакардова
		4	Ворсова
		5	Спеціального призначення
		7	Штучні вироби
7	Тканини зі штучного волокна й у суміші з іншими волокнами	2	Гладієві
		3	Жакардова
		7	Штучні вироби

Тканини із шовкових ниток ( з натурального волокна),відрізняються легкістю, гарним зовнішнім виглядом, м'якістю, гарним драпіруванням й високими гігієнічними властивостями. Ця група включає 6 підгруп тканин: крепову, гладієву, жакардову, ворсову, спеціального призначення й штучні вироби. Тканини крепової підгрупи мають яскраво виражений дрібнозернистий креповий ефект. Гладієві характеризуються блиском і м'якістю.

Креп-шифон -- дуже тонка, легка, прозора тканина, вироблена полотняним переплетенням з: шовку-сирцю крепової крутки лінійної щільності 1,56 текса або 2,38 текса по основі й утоку. Випускають її вибіленою, гладкофарбованою у світлі тони й набивної. Ширина тканини 90--105 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 25--35 г.

Крепдешин -- більш щільна тканина з яскраво вираженою дрібнозернистою креповою поверхнею. Виробляється полотняним переплетенням із шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса по основі й крепу лінійної щільності 2,33 текса по утоку. Завдяки чергуванню в утоці двох ниток правої й лівої крутки створюється дрібнозернистий креповий застил поверхні, а основа здобуває помірний блиск. Ширина - 90-149 см, поверхнева щільність (маса) 1м2-55 67 г.

Креп-жоржет -- більш важка, прозора тканина з матовою шорсткуватою поверхнею, полотняного переплетення, із чотириниткового крепу по основі й утоку лінійної щільності 2,33 текса, із трохи підвищеною щільністю по основі. Випускають вибіленою, гладкофарбованою і набивною. Ширина 90см поверхнева щільність (маса) 1м2-67 г.

Полотно виробляють по основі й утоку із пряденого шовку лінійної щільності 2,33 тексах 3,5 і 10 текс. Тканина відноситься до гладієвой підгрупі. Її виготовляють полотняним переплетенням, декількох артикулів, відрізняється вона шириною -- 80-140 см і поверхневою щільністю (масою) 1м2-45-98 г.

Тканини із шовкових ниток з іншими волокнами. Виробляють їх із шовку-сирцю, крепу натурального, шовку або пряжі по одній системі й капронових, триацетатних, лавсанових і інших хімічних ниток і пряжі по іншій системі ниток, різними переплетеннями. Для їх виробництва використовують нитки комбіновані, об'ємні, мононитки, мерон і профільований капрон. Основні або утокові шовкові нитки на лицьовому боці тканини утворюють різноманітні шовковисті ефекти. Група включає 5 підгруп: крепові, гладієві, жакардові, ворсові тканини і штучні вироби. Асортименти тканин неширокий.

Тканина платтяна арт. 21017 відноситься до крепової підгрупи, виробляється полотняним переплетенням із триацетатної нитки лінійної щільності 11,11 текса по основі й шовку-сирцю крепової крутки лінійної щільності 2,33 текса по утоку. Буває гладфарбована і набивна в 3-4 кольори. Ширина її 100 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2-95г.

Атлас арт. 22003 -- тканина гладієвої підгрупи, атласного переплетення, із шовку-сирцю лінійної щільності 3,23 текса по основі й бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку. Має більшу щільність по основі й відрізняється гладкою блискучою поверхнею. Ширина тканини 85 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2- 110 г.

Тканина «Гульнара» арт. 23006 -- тканина жакардової підгрупи. Виробляють її жакардовим переплетенням, по основі із шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса, а по утоку (2 утка) з нитки крученої триацетатної лінійної щільності 11,11 текса і капронової лінійної щільності 5 текс. Ширина тканини 110 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2- 86 г.

Тканини зі штучних ниток і зі штучних ниток з іншими волокнами. Ці тканини випускаються в найбільш широкому асортименті. Їх виробляють або тільки зі штучних ниток, або в комбінації з іншими волокнами. Застосовують віскозні, триацетатні й ацетатні нитки, муслінової й крепової крутки.

Частина тканин зі штучних ниток виробляють по типу тканин з натурального шовку й під такими ж назвами, полотняним, саржевим, атласним, дрібновізерунчастим і жакардовим переплетеннями. Випускають їх: вибіленими, гладкофарбованими, набивними, строкатотканими. Їх ділять на 5 підгруп: крепові, гладієві, жакардові, спеціального призначення, штучні вироби.

Креп-жоржет арт. 31001 -- тонка й легка платтяна тканина крепової підгрупи, вироблювана полотняним переплетенням з віскозного крепу лінійної щільності 11,11 текса по основі й утоку. Буває вибіленим, гладкофарбованим і набивним. Ширина тканини 80 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2±90 г.

Крептвіл виготовляють саржевим переплетенням з мооскрепових ниток подвійної крутки по основі й утоку, одержуваних скручуванням віскозного крепу лінійної щільності 8,33 текса з ацетатною ниткою лінійної щільності 11,11 текса. Тканина крепової підгрупи із чітко вираженим діагоналевим рубчиком на лицьовій поверхні й малої зминальності, завдяки використання мооскокрепа і ацетатного шовка. Виробляють гладкофарбованим і набивним. Ширина тканини 85 см, поверхнева щільність (маса) 1м2-240 г.

Шотландка арт. 32012:-- тканина гладієвої підгрупи. Виробляють її полотняним і саржевим переплетеннями з попередньо пофарбованих у різні кольори й суворих віскозних ниток лінійної щільності 13,33 і 16,67 тексапо основі й утоку. Тканина має строкатотканий картатий малюнок. Ширина-- 100--110 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 75-95 см. Із шотландки шиють дитячі плаття, сорочки й блузки, її використовують і для обробки.

Тканину платтяну «Зачарування» apт. 32697 виробляють полотняним переплетенням із кручених ацетатних ниток муслін лінійної щільності 11,11 текса по основі й утоку. Вона набивна, шириною 100 см. Поверхнева щільність (маса) 1 м2 її 72 г.

Тафта «Алмаз» -- нарядна тканина жакардової підгрупи з високою щільністю по основі, виробляється з віскозної комплексної фарбованої нитки підвищеної крутки лінійної щільності 13,33 текса по основі й віскозної фарбованої нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку. Містить нитка алюніта лінійної щільності 55,56 текса. Тканина випускається строкато тканою, шириною 120 см, з поверхневою щільністю (масою) 1 м2 160 г.

Тканина платтяно-костюмна жакардова, гладкофарбована й вибілена, із триацетатної нитки лінійної щільності 11,11 текса по основі й 16,17 текса; по утоку. Другий уток складається з комбінованої нитки трикон: капронового еластику 5 текс триацетатної нитки 11,11 текса. Трикон утворює на тканині ажурний рельєфний малюнок. Ширина тканини 90 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2- 180 г.

Тканини із синтетичних ниток і із синтетичних ниток з іншими волокнами. Виробляють їх із синтетичного волокна, в основному з капрону або капрону в комбінації з іншими волокнами. Капрон має високу стійкість до впливу кислот, не набухає й не дає усадки при впливі лужних розчинів, але зсідає при підвищеній температурі. При комбінації капрону з іншими волокнами (віскозними, ацетатними) одержують тканини з різними ефектами обробки: типу гофре, жмуті й ажурних вузлів. Лавсан застосовують у вигляді пряжі й ниток звичайної, високої й фасонної круток.

Чистокапронові тканини одержують із капронових ниток блискучих і матових, пологої й муслінової круток, об'ємних профільованих, еластику, гофрону й мерону. Ці тканини відрізняються легкістю, міцністю, пружністю, високими естетичними, але низькими гігієнічними властивостями.

Напівсинтетичні тканини виробляють із капронових ниток у комбінації з лавсаном, ацетатним, віскозним, триацетатним і іншими волокнами жакардовим, полотняним, атласним і дрібно візерунчастим переплетеннями, строкатотканими, гладкофарбованими й набивними. Асортименти їх ширше; гігієнічні властивості вище, чим чистокапронових тканин.

Основні вимоги які висуваються до сорочкових тканин: малі зминальність і усадка, високі міцність до стирання й гігієнічні показники (паро- і повітропроникність, вологовбирання), міцність фарбування, гарне прання, легкість прасування, білизна.

Тканини для плащів і курток повинні бути водонепроникними, з обробковою плівкою або гумуванням, водовідштовхувальним просоченням або дубльованим поролоном, нетканими або іншими матеріалами ( залежно від сезону).

Тканини із синтетичних ниток поділяються на гладієву, жакардову підгрупи й тканини спеціального призначення, а тканини із синтетичних волокон у комбінації з іншими волокнами -- на 5 підгруп: гладієву, жакардову, ворсову, спеціального призначення і штучні вироби. По призначенню вони в основному платтяно-блузочні, сорочкові й плащові. Вироби із синтетичних тканин відрізняються легкістю, незминальністю й міцністю до стирання.

Тканину платтяну «Димок» арт. 42626 виробляють полотняним переплетенням з комбінованої нитки, що складається з ацетатної нитки лінійної щільності 11,11 текса і капронової 1,67 текса по основі й утоку. Виробляється набивною у різні кольори. Ширина тканини 110 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2-68 г.

Тканина блузочка арт,. 52001 - тонка, прозора, м'яка, з капронової мононитки лінійної щільності 2,22 текса по основі й утоку, полотняного переплетення. Виробляють гладкофарбованою (арт. 52001) і набивною (арт. 52003) з тієї ж нитки лінійної щільності 3,33 текса. Ширина тканини 95 см, поверхнева щільність (маса) 1м2- 20 г.

Ткань платтяна «Лариса» - полотняного переплетення, з ниток, що послідовно чергуються, високоусадкового капрону пологої крутки лінійної щільності 3,33 текса й ниток низькоусадкового капрону муслінової крутки тієї ж лінійної щільності по основі й утоку. Волого-термічна обробка надає тканині грубозернистий креповий ефект типу гофре. Виробляють вибіленою, гладкофарбованою і набивною. Ширина тканини 85см, поверхнева щільність (маса) 1м2-40 г.

Тканина «Мереживниця» - нарядна тканина, вироблена складним жакардовим переплетенням із суворої капронової мононитки лінійної щільності 2,22 текса по основі. Уток складається із трьох різних ниток: капронової мононитки тієї ж лінійної щільності, нитки капрону лінійної щільності 15,6 текса, що переплітається із пластилексом лінійної щільності 20 текс. Тканина відрізняється гарними мереживними візерунками й колористичним оформленням, тому є однією із кращих для пошиття вечірніх і весільних платтів, блузок. Її ширина 110 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2- 91 г.

Тканину плащову арт. 52143 виготовляють із капронової нитки 6,67 текса по основі й утоку, полотняним переплетенням, з високою щільністю по основі (940 ниток на 10 см). Виробляють гладкофарбованою, набивною, із плівковим покриттям. Ширина тканини 105см, поверхнева щільність (маса)1 м2- 122 г.

Тканина платтяна арт. 52202 виробляють із поліамідної нитки шелон. Основа складається з комплексної суворої блискучої нитки шелон лінійної щільності 5 текс (500 кр/м), а уток-- з тієї ж нитки, що має 100 кр/м. Тканина буває вибіленої й набивний. Щільність по основі в 2 рази вище, чим по утоку. Ширина тканини 100 см, поверхнева щільність (маса) 1м2- 65 г.

Тканини зі штучного й синтетичного волокна суміші з іншими волокнами.

Звичайно ці тканини називають штапельними. Їх виробляють зі штучного й синтетичного штапельного волокна. Основну масу цих тканин виготовляють по основі й утоку з віскозної пряжі лінійної щільності 18,5; 25; 29,4, 31,25 текса, тканини деяких артикулів з віскозної пряжі в комбінації із триацетатною й бавовняною пряжею, віскозними нитками й іншими волокнами. Тканини із синтетичного волокна виробляють зі змішаної пряжі, лавсанового й віскозного волокон (або бавовни) у співвідношенні 67% лавсану й 33% віскози або бавовни. Тканину платтяну «Гуслі» арт. 82036 виготовляють по основі й утоку з поліакрилонітрильной пряжі.

По зовнішньому вигляду й іншим властивостям штапельні тканини зі штучної й синтетичної пряжі відрізняються від тканин, виготовлених зі штучних і синтетичних ниток. Вони важчі, м'якші, міцніші, мають гарні гігієнічні властивості. Негативна властивість віскозних тканин -- більша усадка при змочуванні й пранню. По художньому й колористичному оформленню тканини з віскозного волокна мало відрізняються від бавовняних.

Тканини зі штучного волокна із суміші з іншими волокнами поділяються на 3 підгрупи -- гладієві, спеціального призначення й штучні вироби; тканини із синтетичного волокна й у суміші з іншими волокнами -- на гладієві, ворсові й штучні вироби. Із цих тканин шиють плаття, костюми, сорочки, верхній одяг; їх використовують для портьєр і в якості оббивки.

Платтяно-костюмні тканини одержують полотняним і дрібновізерунчастим переплетеннями, деякі -- саржевим і атласним. Вони бувають вибіленими, гладкофарбованими, набивними й строкатотканими. Іноді їх піддають малозминальної і малоусадкової обробкам. Типовими видами цих тканин є полотно, саржа, шотландка.

Полотно - найпоширеніша тканина зі штучного волокна, виробляється полотняним переплетенням. Полотно арт. 72110 - з однониткової віскозної пряжі лінійної щільності 25 текс по основі й утоку, а тканина строкато ткана арт. 72004 -- із крученої у два додавання віскозної фарбованої пряжі такої ж лінійної щільності.

Полотно - фасонне - з незминальною, малоусадковою й водовідштовхувальною обробкою, із крученої пряжи по основі і одною ниткою по утоку. Друга нитка основи -- фасонна, віскозна, фарбована, лінійної щільності 16,67 текса. Ширина полотна 80--100 см поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 201-- 233 г. З полотна шиють жіночі й дитячі плаття, халати, плісировані спідниці. Його використовують також для виробництва дубльованих плащових тканин.

Шотландка - тканина з великим картатим строкатим малюнком. Від строкатотканого полотна шотландка відрізняється саржевим переплетенням. Її виробляють декількох артикулів із крученої пряжі лінійної щільності 29,4 і 31,25 текса по основі й утоку. Деякі підприємства виготовляють шотландку з начосом зворотної сторони. Ширина тканини 95--130см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 184 - 206 г. Шотландка призначена для жіночих і дитячих платтів і чоловічих сорочок.

Тканина «Асторія» арт. 72088 -- платтяна крепового переплетення, з віскозної пряжі лінійної щільності 25 текс по основі й утоку, гладкофарбована й набивна, з малозминальною і малоусадковою обробками. Ширина її 75 см, поверхнева щільність (маса) 1 м - 147 г.

Тканина «Руслан» арт. 82006 виробляють гладкофарбовані, полотняним переплетенням, зі змішаної крученої пряжі по основі лінійної щільності 10 текс і однониткової змішаної пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку. Тканина містить 33 % віскозного й 67 % лавсанового волокна й відрізняється малою зминальністю й усадкою. Ширина -- 90 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2-- 165 г. Ця тканина призначена для чоловічих сорочок.

Тканину костюмну виготовляють зі змішаної крученої фарбованої пряжі лінійної щільності 31,25 текса по основі й утоку, пряжа містить 33% лавсанового й 67 % віскозного волокна. Ширина тканини 150 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 247 г.

Ворсові тканини в не виділені в самостійну групу. Їх виробляють із шовкової пряжі, штучних (віскозних і ацетатних) і синтетичних (лавсанових) ниток. Ґрунтову основу всіх ворсових тканин, за винятком оксамиту з натурального шовку, виготовляють із бавовняної крученої пряжі.

Особливістю ворсових тканин є наявність на лицьовій поверхні розрізного ворсу. Ці тканини випускають гладкофарбованими й набивними, з ворсом по всій поверхні й на окремих її ділянках. Ворсові тканини підрозділяють по висоті ворсу: до 2 мм -- оксамит; понад 2 до 6 мм -- плюш; понад 6 мм -- хутро. До них відносяться наступні тканини:

Оксамит арт. 14004 -- порівняно тонка й легка ворсова тканина із щільним вертикальним коротким ворсом. Ґрунт тканини -- з натуральної шовкової крученої фарбованої пряжі лінійної щільності 7,14 текса по основі й утку. У якості ворсової основи застосовують фарбовану шовкову пряжу лінійної щільності 5 текс. Випускають оксамит гладкофарбований. Ширина його 70--80 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 190 г. Висота ворсу 1,5 мм. Оксамит арт. 24003 має ширину 135 см, а арт. 64001 -- ворс із лавсанової нитки лінійної щільності 11,11 текса.

Велюр-Оксамит - арт. 24005 виготовляють із фарбованого шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса по основі й 2,33 текса по утоку, з витравним малюнком. Ворс складається з віскозної нитки лінійної щільності 13,33 текса, висота його 1,7 мм. Ширина тканини 100 см.

Плюш арт. 44011, 44034 має ворс із натуральної крученої шовкової пряжі лінійної щільності 7,14 текса. У якості ґрунтової основи застосовують бавовняну кручену пряжу лінійної щільності 11,76 текса, а в утоці -- бавовняну пряжу 18,5 текса. Плюш випускають гладко фарбованим у пряжі. Ширина тканини 79 і 135 см, поверхнева щільність (маса) 1м2 -- 270 г. Висота ворсу 2.2 мм.

По призначенню ворсові тканини підрозділяють і використовують для верхнього одягу, для верху домашнього взуття, для оббивки утепленого взуття, для іграшок.

Підкладкові тканини. Підкладкові тканини в самостійну групу не виділені. Залежно від сировинного складу вони входять у різні групи й підгрупи шовкових тканин. Їх виробляють із віскозних ниток, з віскозних ниток з віскозною або бавовняною пряжею, із шовкових ниток (натурального щілинка) з віскозною або бавовняною пряжею. Крім віскозних використовують ацетатні нитки. Підкладкові тканини характеризуються легкістю, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 60--155 г, високою стійкістю до стирання, невеликою усадкою по основі й міцністю фарбування. По зносостійкості й розцвіченням вони повинні відповідати тканинам для верху одягу. Виробляють їх гладкофарбованими в різні кольори, набивними й строкатотканими. До підкладкових тканин відносяться атлас, саржа, сатин-дубль, дамасе, тканина підкладкова брючна й рукавна.

Атлас арт. 22003 виробляють атласним переплетенням із шовку-сирцю 3,23 текса по основі й бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку, з високою щільністю по основі (860 ниток на 10 см). Випускають гладкофарбованою із блискучою лицьовою поверхнею й набивною. Ширина тканини 85 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 110 г. Атлас виробляють також з віскозних і ацетатних ниток по основі й утоку лінійної щільності 11,11 і 13,33 текса.

Саржа -- найпоширеніша підкладкова напівшовкова тканина. Виробляють її саржевим переплетенням з віскозної нитки лінійної щільності 11,11 і 16,67 текса по основі й утоку. Випускають гладкофарбованою, декількох артикулів, з діагоналевими смужками з різним кутом нахилу.

Дамасе виготовляють із віскозної одинарної нитки лінійної щільності 16,67--13,33 текса по основі й крученої віскозної нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку жакардовим переплетенням. Ширина тканини 120 см, поверхнева щільність (маса) 1м2 -- 209--190 г.

Меблево-декоративні тканини.

Меблево-декоративні й портьєрні тканини входять у спеціальну групу тканин. До них відноситься - декоративні репс і атлас, гобелен, тканина оббивна й кілька артикулів портьєрних тканин. Виробляють їх з віскозних ниток по основі й віскозної пряжі по утоку, гладкофарбованими, строкатотканими, полотняним, складним або дрібновізерунчастим переплетенням.

Основні вимоги, що висуваються до меблево-декоративних тканин,- міцність і зносостійкість. Меблево-декоративні й портьєрні тканини виготовляють із синтетичних ниток у комбінації з об'ємно-джгутовими звитими нитками, а також зі суміші пряжі із синтетичного й штучного волокон, обробляють вогнезахисним і антистатичним препаратами. Ці тканини повинні мати різну структуру.

Штоф -- фасонна тканина жакардової підгрупи, виробляється багатовізерунчастим переплетенням із пряжі основний крутки лінійної щільності 1,56текс по основі й шовкової крученої пряжі лінійної щільності 5 текс по утоку. Ширина тканини 108--110 см, поверхнева щільність 1 м2 -- 105--130 г. Штоф застосовують для оббивки меблів, для портьєр і скатертин.;

Репс декоративний арт. 45013 -- тканина полотняного переплетення з віскозної нитки лінійної щільності 22,22 текса по основі й віскозної крученої пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку. На блискучій поверхні тканини є великий поперечний опуклий рубчик. Ширина тканини 120 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 205 г. Тканину використовують для оббивки меблів, для портьєр і штор.

Тканину декоративну виготовляють із капронової фарбованої крученої нитки лінійної щільності 15,6 текса по основі й лавсанової суворої або фарбованої пряжі лінійної щільності 71, 42 текса по утоку. Щільність по основі в 3 рази вище утокової. Ширина -- 85 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 225 г.

Тканина портьєрну «Весняна» арт, 75042 виробляють із віскозної крученої пряжі лінійної щільності 18,5 текса X 2 по основі й віскозної пряжі лінійної щільності 41,67 текса по утоку. Ширина -- 130 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 240 г.

Штучні вироби з шовкових тканин

До штучних шовкових виробів відносяться головні й носові хустки, скатертини й покривала. Більшість штучних виробів виготовляють так само, як шовкові тканини. Штучні шовкові вироби виробляються гладкофарбрваними, набивними, строкатотканими, розмальованими (з художнім розписом) і вишитими. Вони поділяються на три групи:

I -- вироби гладкі: хустки головні, шарфи, косинки, кашне, хустки кишенькові, комірці, бантики-стрічечки; самаркандські хустки, скатертини, серветки; купони для чоловічих сорочок (українок, гуцулок і ін.), жіночих і дитячих платтів, блузок, халатів і ін.; прапори, прапори, вимпели, пов'язки й піонерські галстуки;

II -- вироби ворсові: фіранки, портьєри, скатертини, доріжки, купони для подушок;

III -- галстуки всіх видів і типів.

Хустки головні виробляють із шовкових і штучних ниток, із шовкових і синтетичних ниток з іншими волокнами, із синтетичного волокна й у суміші з іншими волокнами.

Хустки крепдешинові з бахромою можуть бути набивними, полотняного переплетення із шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса по основі й шовкового крепу лінійної щільності 2,33 текса X 4 по утоку. Розміри головних хусток -- 145X145 --95X95 см, поверхнева щільність (маса) 1 м2 -- 55--67 г. В основі й утоці хусток арт. 87002 є поліакрилонітрильна об'ємна пряжа лінійної щільності 25 текс.

Хустки саржеві арт. 37003 виготовляють із ацетатних фарбованих ниток лінійної щільності 11,11 текса по основі й ацетатної фарбованої нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку. Випускають їх з бахромою, розміром 115 X 115 див, поверхневою щільністю (масою) 1 м2 116 г.

Хустки жакардові можуть бути з віскозної крученої нитки по основі й утоку й із шовку-сирцю основний крутки по основі лінійної щільності 2,33 тесу й триацетатної нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку. І ті, і інші випускаються білими, гладкофарбованими, набивними, строкатотканими, з бахромою, підрублюванням. Розміри їх від 75X75 до 145X145 см.

Скатертини виготовляють із віскозної нитки пологої крутки лінійної щільності 13,3 текса по основі й 16,67 текса по утоку або з бавовняної пряжі лінійної щільності 13,33 текса по утоку Розміри - 120X120, 150X150, 160X160, 140X150, 150X130, 140X175 см.

Покривала арт. 27007 -- із крученої пряжі по основі, що містить 60 % шовкового й 40 % лавсанового волокна, уток -- з віскозної нитки 28,57 текса і змішаної шовково- лавсанової пряжі 16,67 текса. Основа й уток покривал деяких видів з віскозної фарбованої нитки лінійної щільності 16,67 текса; основа може бути з віскозної пряжі лінійної щільності 50 текс або 142,9 текса. Розміри покривал 120Х110; 140X200, 205, 210; 150X210.212; 160X215.



3. Споживні властивості шовкових тканин

Споживні властивості шовкових тканин визначаються їх природними властивостями, які задовольняють як особисті, так і суспільні потреби людей. Споживні властивості шовкових тканин можна розділити на три класи залежно від задовольняючих потреб:

- властивості, задовольняють утилітарні потреби;

- властивості, задовольняють нематеріальні потреби;

- властивості надійності.

Крім споживчих властивостей, шовкові тканини характеризують вартісні категорії, такі як ціна продажу та витрати на експлуатацію. Характер і культурний рівень споживних властивостей повинен співвідноситися з характеристиками попиту, оскільки попит є найважливішим і визначальним проявом потреби.

З утилітарних властивостей для шовкових тканин, більшою мірою з штучних і синтетичних ниток, має значення задоволення гігієнічних потреб людини, як і природним, так і у штучним кліматичним середовищем. Гігієнічні властивості шовкових тканин вказують на безпеку і нешкідливість. Це насамперед незаймистість, негорючість, відсутність виділення шкідливих летючих речовин, алергічного дії, електризуємості. Особливо сильно електризуються ацетатні, триацетатні і синтетичні волокна і нитки. Тканини із цих ниток здатні накопичувати електричні заряди. Оскільки натуральні волокна при терті утворюють позитивні заряди, а хімічні (крім поліалізних)- негативні, то сполуки в певної пропорції можна одержувати тканини із заданої полярністю. Електризуємість можна зменшити підвищуючи вологість тканин (використання гідрофільних волокон, об'ємних тканин, здатних утримувати вологу), і навіть використовуючи антистатистичні просочення.

Гігієнічні властивості шовкових тканин як елемента зв'язку людини з кліматичної середовищем визначаються їх призначенням: для пошиття білизни, легкого літнього одягу. Отже, вони мають мати достатні гігроскопічні властивості, водопоглинаємість, проникненням для повітря, пара, води, променистої енергії, пилу.

Гігроскопічність - це здатність тканини адсорбувати і десорбувати гігроскопічну і капілярну вологу за зміни умов довкілля. Гігроскопічність залежить від волокнистого складу тканини. При нормальної відносності вологості повітря відсоток гігроскопічності віскозних тканин становить 11-13, натуральних шовкових - 11-22 триацетатних - 4-5,капронових - 3-4, лавсанових - 1.

Паропроникність важлива властивість для шовкових тканин білизняного, платтяно-сорочкового призначення, визначає їх споживчу цінність. Вони залежать від пористості, кількості і величини прихованих пір, товщини тканини, переплетення, крутки пряжі, фази будівлі, наявності аппрета.

Зволоження тканин зменшує повітропроникність, за допомогою заповнення пор водою і набрякання волокон. Найбільше зменшення водонепроникністю в мокрому стані притаманно віскозним тканина (50-60%) проти повітряно-сухими, що пов'язані з великим набуханням віскози і зменшенням кількості пор. Коефіцієнт повітряне проникності необхідно враховувати в проектуванні тканин з синтетичними волокнами.

Серед шовкових тканин найбільшої паропроникністю мають віскозні тканини, найменшу - мають лавсанові і нітронові. Віскозні тканини мають пористу структуру і гідрофільні властивості, що навіть пояснюється їх висока паропроникність (проходження парів здійснюється крізь пори і шляхом адсорбиции-десорбиции). Синтетичні тканини тієї самої будови мають для проходження парів лише пори, адсорбція-десорбція відсутня. Виражають паропроникність в абсолютних і відносних одиницях. Для тканин різного волокнистого складу, але близьких структур відносна паропроникності межах 15-60%.

Важливе значення променепроникності як гігієнічної властивості тканини полягають у тому, що з допомогою одягу, виготовленої з тканин з різною променепроникністю, можна раціонально регулювати ультрафіолетове опромінення.

До властивостей, що задовольняють нематеріальні потреби ставляться властивості:

- категорії прекрасного - естетичні властивості, що мисляться зорово;

- категорії приємного, оцінювані органолетики (крім зору);

- знаки, що забезпечують престижність тканин.

Естетичні властивості шовкових тканин визначаються фактурою, колірним оформленням, блиском, прозорістю, матовістю. Непрямий вплив формування естетичних властивостей надають такі властивості як м'якість, жорсткість, пружне, еластичність і пластичне подовження.

По фактурі всі шовкові тканини (крім ворсових) ставляться до тканин з відкритим ткацьким малюнком. Фактура їх визначається переплетенням, щільністю, завтовшки, будовою і виглядом ниток (пряжі). Характер обробки, особливо в гладкому фарбуванні, підкреслює фактуру тканини. Для шовкових тканин характерні гладка, шорсткувата, узорно-гладкая, узорно-рельєфна фактури. Естетичні властивості більшою мірою залежить від колористичного оформлення. По кольорному оформленні шовкові тканини бувають вибілені, гладкофарбовані, набивні. Тканини з змішаними волокнами (вискозні з ацетатними, віскозні з нітроновими чи лавсановим) забарвлюють полотном однієї зі цих волокон, одержуючи внаслідок меланжевого ефекту.

На зорове сприйняття забарвлення тканин впливають: контрастність, фактур, освітленість та інших. Світлі тони зорово сприймаються, мов легкі, темні - як важкі, пухкі. При оформленні тканин необхідно враховувати явище колірного контрасту. При світлому контрасті розташовані на сусідству тону підкреслюють одне одного. При тоновом контрасті вони доповнюють одне одного. У торгової практиці гладкофарбовані тканини поділяються на види по тоновим відтінкам, для цього становлять альбоми з нумерацією.

Шовкові тканини відзначаються особливо великим розмаїттям набивних малюнків. Текстильний малюнок - це самостійна галузь прикладного мистецтва. При візерунковому малюнку необхідно враховувати композицію і поєднання кольорів, оцінювати його художній рівень, його прийнятність для одягу різного призначення, технологічність.

Ефекти в заключній обробці: блискуча чи матова, гофре, клоке, муарове оздоблення, ажурні візерунки, металізована поверхня істотно впливає на естетичні властивості тканини. Драпірування, жорсткість, м'якість, пружність, стабільність форми в експлуатації надають непряме, але йому дуже важливе вплив для формування естетичних властивостей тканини.

Зовнішній вид тканини залежить від зминаємості, і навіть від пружності і пластичності. Тканини, що характеризуються високим пружним подовженням, зручні в експлуатації одягу виготовленої їх.

Надійність шовкових тканин визначають зміни їх фізичних характеристик й моральному старінню. Зміна фізичних характеристик відбувається під впливом зовнішніх середовищ як кліматичної (фізико-хімічні чинники), і предметної ( механічні і її фізичне чинники). Особливого значення для шовкових тканин мають стійкість зміни розмірів (усадка), зминаємісті, стійкість до руйнації поверхні, зтиранню, освіті пілінгу (для тканин з синтетичними волокнами). Оскільки шовкові тканини призначені для легкого літнього одягу, то важливими чинниками їх надійності є світостійкість і стійкість до погоди, і навіть до впливу прання та його комбінованому впливу.

Моральне старіння шовкових тканин значною мірою пов'язані з науково-технічним прогресом, модою, і навіть залежить від престижності, співвідношення споживчих властивостей і вартісних характеристик, естетичних властивостей.

Отже, споживчі властивості шовкових тканин складаються з комплексу гігієнічних, естетичних властивостей, деяких властивостей надійності, технологічних властивостей і властивостей, які забезпечують зручність експлуатації. З іншого боку, попит формує мода і престижність.

4. Вимоги до якості, пакування, маркування, транспортування та зберігання шовкових тканин згідно вимог НТД

4.1 Характеристика дефектів шовкових тканин

Характеристика дефектів, їх допустимість регламентуються у ГОСТ 187-85 «Ткани шелковые и полушелковые . Определение сортности»

Дефекти зовнішнього вигляду визначають переглядом тканини з лицьової сторони при денному світлі на бракувальному столі або бракувальній машині.

Розмір дефекту визначають за найбільшою його довжиною.

Крепові тканини, що мають із однієї сторони атласне переплетення, проглядаються із крепової сторони.

Дефекти ворсових тканинах, розташовані зі зворотної сторони, що й проявляються в процесі експлуатації швейного виробу, оцінюють як схований дефект тканини.

При розбіжностях перегляд тканин проводиться при природному освітленні на горизонтальному столі в розкидку.

Дефекти, розташовані на кромці тканини, при визначенні сортності не враховуються.

Дефекти зовнішнього вигляду тканини підрозділяють на:

- місцеві ( розташовані на обмеженій ділянці шматка тканини);

- розповсюджені ( по всім шматкові тканини).

Ступінь виразності розповсюджених дефектів зовнішнього вигляду й смугастості по утоку визначають по зразках дефектів, виготовлених у тканині або типографським способом.

До місцевих дефектів відносяться наступні:

- близна - поздовжня проріджена смуга, яка утворюється внаслідок обриву однієї або кількох ниток основи, обрив ниток основи може викликатися наявністю вузлів чи потовщень на них, нерівномірної лінійної щільності, засміченості, незадовільного шліхтування;

- підплетина - порушення переплетення ниток основи і утоку, тобто безладне їх переплетення, утворене внаслідок обриву кількох основних ниток, що погіршує ткацький рисунок. Це грубий місцевий дефект, що різко погіршує не тільки зовнішній вигляд тканини, а й механічні властивості, основною причиною виникнення цього дефекту є розладка роботи ткацького верстата;

- смуги по основі і утку - дефекти, що виникають в результаті застосування ниток різної товщини або інтенсивності забарвлення;

- проліт - проріджена поперечна смужка по всій ширині тканини чи виробу, або їх частині, що утворилася внаслідок відсутності однієї чи кількох підряд ниток утоку, погіршує зовнішній вигляд і механічні властивості тканини та тканого штучного виробу;

- недосіка - помітна розріджена поперечна смуга, тобто ділянка з розрідженим розміщенням уточних ниток. Виникає дефект внаслідок недосік щільного прибивання ниток утоку до краю тканини, погіршує зовнішній вигляд тканини та виробу і знижує механічні властивості;

- прощіпи - типові дефекти вовняних та шовкових тканин, що виникають внаслідок вилучення з їх поверхні затканих шматочків ниток або пуху;

- засічки виникають внаслідок неправильного зшивання тканини чи її поганого розрівнювання перед мерсеризацією. Надмірна мерсеризація викликається перевищенням часу обробки або концентрації лужного розчину, що призводить до утворення темних смуг у гладкофарбованих тканинах чи виробах;

- штриф - це повздовжня смуга від фарби, яка залишається на марлі внаслідок пошкодження раклі піщинкою або іншим твердим тілом. Від цього на раклі утворюється щербина, в результаті чого на валах залишається незчищена фарба, котра у вигляді звивистої повздовжньої смуги переходить на тканину;

- збитий рисунок - це порушення внаслідок неправильного пробирання ниток основи в ремізки чи бердо, цей дефект особливо помітний на пістрявотканих тканинах та тканих штучних виробах, що значно погіршує їх естетичність;

- різний уток - широка поперечна смуга на тканині, що виникла в результаті помилкового застосування утокових ниток іншої лінійної густини чи іншої крутки, дефект різко проявляється на гладкофарбованих тканинах та виробах і погіршує їх естетичні властивості;

- залип - дефект шовкових тканин, що утворюються внаслідок налипання шліхти, через це порушується процес фатоутворення, а це в свою чергу призводить до порушення ткацького переплетення на певних ділянках тканини;

масляні плями від забруднень;

діри від механічних пошкоджень;

проколи - пошкодження ниток тканини біля пругаголками, що утримують тканину на ткацькому верстаті.

До розповсюджених дефектів відносять:

- шишкуватість - це наявність на поверхні виробу місцевих потовщень пряжі в результаті скупчень переплутаних волокон. Вона виникає в результаті поганого чесання або попадання в пряжу коротких волокон;

- засмічена пряжа - має різні домішки (костру, залишки коробочок, листя та інші). Всі види засмічення - це наслідок поганого очищення волокон у процесі їх прядіння;

- різновідтінковість - це різна інтенсивність забарвлення на окремих ділянках тканини внаслідок нерівномірного віджиму валами плюсовки, нерівномірної подачі барвника в фарбувальну ванну, чи порушення самого режиму фарбування;

- розтраф - це незбіжність (розбіжність) частин багатоколірного рисунка на тканині внаслідок неузгодженості роботи окремих вибивних валів вибивної машини, а також зміни натягування тканини і кирзи;

- заломи - це повздовжні або з деяким нахилом смуги, які не розпрасовуються. Ці смуги мають більш темний відтінок, ніж основний фон, вони виникають при мокрих операціях обробки вовняних тканин джгутом;

- належки - це сліди фарби в неналежних місцях, що перейшли з рисунка недостатньо висушеної у сушильній машині тканини, виникають при дотику світлих ділянок тканини до вибивного рисунка з фарбою, що не висохла, при перевезенні тканини у візку;

- розтікання фарби виникає при вживанні занадто рідкої фарби, через що контури рисунка виходять нечіткими, може виникати і при вибиванні на вологій тканині. Відривання фарби на вибивній тканині виникає при використанні занадто густої фарби;

- перекіс рисунка- виникає внаслідок перекошування тканини в процесі підготовчих операцій, при цьому контури рисунка в смужку або клітинку не збігаються з напрямком ниток основи і утоку;

- заломи - це повздовжні або з деяким нахилом смуги, які не розпрасовуються. Ці смуги мають більш темний відтінок, ніж основний фон, виникають при мокрих операціях обробки вовняних тканин джгутом.

У тканинах не допускаються наступні дефекти:

діри, розсічки, прощипки більш 3 ниток;

підплетини більш 1 см;

надири більш 1 см від кромки;

плями -більш 1 см;

плішини більш 1 см;

близни більш 2 ниток;

зарубку сторонніх предметів;

недосіки більш 4 ниток на 1 см;

відрив основи погано прироблений;

непідробіток ниток основи при ширині дефекту більш 1 см і довжині дефекту більш 50 см для організацій роздрібної торгівлі;

смуги по ширині тканини від змішання сировини й заробітки в крепових тканинах ниток іншої крутки;

зарубки й клацання шириною більш 0,5 см і довжиною більш 4 см;

затік фарби від кромки більш 4 см;

смуги поперечні від друкованої або фарбувальної машини, фарбувальний відбиток від шва зі зміною відтінку, шви;

групові прольоти (смички) -- три й більш прольоти розміром понад 15 см, розташовані на відстані не більш 10 см один від одного;

у ворсових тканинах місця з відсутністю ворсу (вистрижки) по всій ширині.

Для підприємств роздрібної торгівлі підлягають вирізу або розрізу на текстильних підприємствах перераховані вище дефекти, а також ділянки тканин, що мають більш двох дефектів, що допускаються, на довжині до 1.5 м.

Виріз дефекту повинен проводитися у всю ширину тканини по лінії границь розташування дефекту, а розріз - у всю ширину тканини на місці розташування дефекту, якщо розмір його по довжині тканини не перевищує 2 см.

4.2 Особливості оцінювання якості шовкових тканин

Головним нормативним документом для встановлення якості шовкових тканин є ГОСТ 187-85 «Ткани шелковые и полушелковые. Определение сортности».

Стандарт поширюється па готові шовкові й напівшовкові тканини, вироблювані по основі з натурального шовку, шовкової пряжі й хімічних ниток, а по утоку із усіх видів текстильних ниток і пряжі, а також ворсові тканини з ворсом із шовкової пряжі, хімічних ниток і пряжі з хімічних волокон, і встановлює визначення їх сортності.

Для визначення сортності шовкові й напівшовкове тканини залежно від призначення поділяються на чотири групи: