Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ МЕХАНІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ТРАНСПОРТУ

КАФЕДРА «ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «ЛОГІСТИКА»

на тему: «ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАЧАНЬ МЕРЕЖІ ТОРГОВИХ ЦЕНТРІВ»

Виконала: студентка

групи ТТ-22 Костюк Ю.Ю.

Прийняла: ст. викл. каф. «Транспортні

технології» Півторак Г.В.

Львів 2022



Зміст

склад транспортний торговий товарообіг

Вступ

1. Характеристики районів споживання товарів

1.1 Складання транспортної схеми території та поділ на житлові райони

1.2 Формування матриць мінімальної тривалості поїздки

1.3 Обсяги покупок в районах реалізації товарів

2. Характеристики товарообігу торгових центрів

2.1 Класифікація товарів за їх важливістю для ТЦ (ABC - аналіз)

2.2 Класифікація товарів за точністю прогнозування їх попиту (XYZ - аналіз)

3. Планування роботи мережі торгових центрів

3.1 Управління запасами

3.2 Вибір місця розташування складу

3.3 Розрахунок витрат на оренду складських площ

3.4 Прогнозування попиту на товари

Висновок

Література



Вступ

Вже декілька років поспіль в Україні велику популярність набирають торгові мережі, а саме продовольчі супермаркети. У порівнянні з малими магазинами вони мають більше переваг, оскільки здатні ефективніше працювати в умовах глобалізації та конкуренції. У зв'язку з розвитком торгових центрів постає питання у формуванні ефективного ланцюга поставок їх товарами.

«Рукавичка» -- мережа магазинів самообслуговування на заході України. Загальна кількість торгових об'єктів -- понад 190.

Входить у структуру торгово-виробничої компанії «Львівхолод», одного з найбільших ритейлерів на заході України. Посідає 5 сходинку серед продовольчих мереж України за кількістю крамниць.

Формат «Рукавички» та врахування потреб цільової аудиторії дає змогу вдало представити відвідувачам необхідний асортимент товарів та професійний рівень обслуговування. Перший магазин «Рукавичка» відкрили у грудні 2003 року в Перемишлянах. На березень 2022 року мережа налічувала 190 магазинів, у яких працює понад 3600 співробітників. Свої магазини "Рукавичка" відкриває поки що у Львові та містах Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Хмельницької, Волинської та Рівненської областей.

Для мого курсового проекту було обрано місто Львів. Воно розташоване на заході України. Населення складає 721 тис. мешканців. Щоб забезпечити якісне обслуговування кожного клієнта, варто враховувати чималу кількість чинників. Одним з них є оптимальна та вчасна доставка товарів.

Тож, суть даної роботи полягає в розробці оптимального ланцюга поставок для кожного з торгових центрів. Щоб правильно обрати найкращий варіант, варто врахувати такі фактори: час виконання замовлення, можлива затримка поставки, середня вартість виробничих одиниць, річне споживання, вартість виконання замовлення, витрати на утримання запасів, розташування складів, маса товарів, вартість оренди площі складських приміщень та максимальне навантаження на неї.



1. Характеристики районів споживання товарів

1.1 Складання транспортної схеми території та поділ на житлові райони

При оцифруванні карти міста Львів у програмному середовищі VISUM було створено такі системи транспорту:

- легковий транспорт;

- вантажний транспорт;

- рух пішки.

Типи доріг на території міста поділяються на:

- магістралі загальноміського значення;

- магістралі районного значення;

- міські вулиці та дороги;

- інші дороги та вулиці.

Територію міста поділено на 22 житлових районів (рис. 1.1), для кожного з яких розраховано кількість жителів та кількість сімей.

Кількість жителів житлового району розраховується за формулою:

(1.1)

де - площа району, км²;

- щільність населення в житловому районі, осіб/км²

Площі районів визначено у VISUM, а щільність населення, згідно статичної інформації, для Львова становить 3913 ос/.

Для транспортного району № 1:

жителів

Кількість сімей в транспортному районі визначалася з розрахунку, що одна сім'я в середньому налічує чотири особи. Відповідно, для транспортного району № 1:

сімей

Результати всіх проведених розрахунків характеристик житлових районів подано у таблиці 1.1 та відображено на рис. 1.2.

Рис. 1.1 Карта-схема поділу території на житлові райони

Для подальшого аналізу обрано мережу торгових центрів Сільпо:

- Рукавичка № 1: вул. Стрийська, 45а;

- Рукавичка № 2: вул. Ярославенка, 22А;

- Рукавичка № 3: просп. Червоної Калини, 36;

В табл. 1.1 також подано приналежність цих ТЦ до утворених транспортних районів.

Таблиця 1.1

Характеристики житлових районів

Номер житлового району	Площа району, км2	Кількість населення, осіб	Кількість сімей	Кількість торгових центрів
1	0,616	2411	603	-
2	0,861	3370	843	-
3	1,149	4499	1125	1
4	0,612	2398	600	-
5	0,779	3049	762	1
6	0,521	2042	511	-
7	0,683	2675	669	-
8	0,504	1972	493	-
9	1,274	4987	1247	-
10	1,663	6510	1628	-
11	0,593	2323	581	-
12	0,861	3370	843	-
13	0,681	2666	667	1
14	0,768	3006	752	-
15	2,918	11420	2855	-
16	2,455	9608	2402	-
17	1,223	4788	1197	-
18	2,491	9750	2438	-
19	1,316	5153	1288	-
20	1,684	6591	1648	-
21	1,086	4251	1063	-
22	1,419	5555	1389	-

Рис. 1.2 Графічне відображення кількості жителів в кожному районі

Для забезпечення наявності товарів мережа розглядуваних торгових центрів співпрацює з мережею постачальників. Для подальшого аналізу обрано 10 основних постачальників:

- Постачальник № 1: санітарно-гігієнічна продукція;

- Постачальник № 2: овочі, фрукти;

- Постачальник № 3: бакалія;

- Постачальник № 4: напої;

- Постачальник № 5: хлібо-булочні вироби;

- Постачальник № 6: кондитерські вироби;

- Постачальник № 7: молочна продукція;

- Постачальник № 8: сири;

- Постачальник № 9: ковбасні вироби;

- Постачальник № 10: спеції, соуси.

На рис. 1.3 подано карту розташування ТЦ та постачальників.

Рис. 1.3 Карта-схема території з позначенням торгових центрів та постачальників

Потужність торгового центру для спрощених розрахунків можна визначити за формулою:

(1.2)

де S - площа торгового центру,

Для

Для

Для

Графічне відображення потужності торгових центрів подано на рис. 1.4.

Рис. 1.4 Графічне відображення потужності торгових центрів

Проаналізувавши даний рисунок, варто зазначити, що найбільшою потужністю характеризується ТЦ, який розташований на Стрийська 45А.

1.2 Формування матриць мінімальної тривалості поїздки

Для розрахунку найкоротшого часу сполучення між житловими районами і торговими центрами та часу доставки, використовується процедура розрахунку матриці затрат індивідуального транспорту у VISUM. Отримані результати подано у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Тривалість сполучення між житловими районами і ТЦ, хв

Номер району	Номер торгового центру
	Рукавичка 1	Рукавичка 2	Рукавичка 3
1	3,76	5,27	2,83
2	2,37	5,77	2,81
3	0,00	4,44	1,96
4	2,59	3,54	1,18
5	1,96	3,51	0,00
6	2,80	4,14	3,16
7	3,73	4,18	4,09
8	2,47	2,69	2,83
9	3,97	2,85	4,33
10	4,93	5,43	3,99
11	3,78	2,13	3,04
12	4,19	1,99	2,89
13	4,44	0,00	3,51
14	6,74	3,35	5,81
15	9,23	5,26	8,63
16	6,63	4,45	6,99
17	8,82	5,58	7,70
18	9,81	6,57	8,69
19	9,94	6,71	9,01
20	11,99	8,76	11,07
21	7,85	4,61	6,92
22	4,63	4,36	3,33

1.3 Обсяги покупок в районах реалізації товарів

Для визначення потенційної кількості покупців кожного ТЦ потрібно розв'язати транспортну задачу, визначити, які житлові райони обслуговуватиме кожен торговий центр: обмежуючими чинниками транспортної задачі буде потужність торгових центрів та кількість жителів транспортного району.

Сформована таблиця транспортної задачі з подальшим її розв'язанням в MS Excel подана на рис. 1.5. Мінімальні сумарні витрати часу всіх потенційних покупців для їх переміщення до ТЦ становитимуть 2037249 хв = 33955 год.



Рис. 1.5 Екранна форма транспортної задачі в MS Excel

На основі інформації про те, що в ТЦ даної мережі обслуговується 14% сімей, визначається сумарна кількість сімей, що обслуговуються в торгових центрах мережі, а з врахуванням коригуючого коефіцієнта, який рівний 1.1, і кількість покупців в кожному торговому центрі. Ці дані подано в таблиці 1.3 та відображено на рис. 1.6.

Таблиця 1.3

Потенційна кількість покупців торгових центрів

№ торгового центру	Номери районів, які обслуговує ТЦ	Сумарна кількість сімей в районах обслуговування ТЦ	Сумарна кількість сімей, що обслуговуються в ТЦ даної мережі	Кількість покупців, що обслуговуються в ТЦ даної мережі
1	2, 3, 4, 6, 8	3053	30530,14=427,42	427,421,1= 470,16
2	12, 13	1281	179,34	197,27
3	4, 5	957	133,98	147,38
Сума	5291	740,74	814,81



Рис. 1.6 Діаграма кількості покупців торгових центрів

На основі даних про середнє річне споживання товарів кожної групи (з завдання) та сумарної кількості сімей, що обслуговуються в торговому центрі, визначаються річні потреби торгових центрів в товарах кожної групи за формулою:

де - сумарна кількість сімей, що обслуговуються в і-ому ТЦ даної мережі;

- середнє річне споживання товарів j - ої групи, в.о./100 сімей.

Для торгового центру № 1:

Аналогічно проводимо результати для ТЦ2 та ТЦ3. Результати заносимо в таблицю 1.4 і відображаємо на рис. 1.7.

Таблиця 1.4

Річні потреби торгових центрів в товарі

Номер групи товарів	Річні потреби ТЦ, в.о./рік	Сума
1	47	20	15	81
2	127	53	40	220
3	52	22	16	90
4	1063	446	333	1841
5	7297	3062	2287	12646
6	310	130	97	538
7	9351	3924	2931	16207
8	122	51	38	212
9	889	373	279	1540
10	61	26	19	106



Рис. 1.7 Діаграма сумарних річних потреб торгових центрів в товарах

Розглянувши графіки на рис. 1.6 - 1.7, видно, що найбільша кількість покупців очікується в ТЦ № 1, а найменша - в ТЦ № 3. Щодо продукції, то найбільше одиниць товару потрібно для продукції двох видів - хлібо-булочні вироби та молочна продукція.



2. Характеристики товарообігу торгових центрів

2.1 Класифікація товарів за їх важливістю для ТЦ (ABC - аналіз)

Для класифікації товарів за важливістю для торгового центру (тобто, за величиною їх внеску в загальний прибуток) використовується ABC - аналіз. Товари групи А вважаються найприбутковішими для ТЦ

Спершу визначаються квартальні потреби товарів кожної групи за формулою:

де - річні потреби ТЦ в товарі j-ої групи;

- відсоток попиту на товар j-ої групи в і-ому кварталі.

Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Квартальні потреби торгових центрів в товарах

№ групи товарів	Квартальні потреби ТЦ в товарі, в.о.	Середньо квартальні потреби в товарі, в.о
	I квартал	II квартал	III квартал	IV квартал
1	260	300	210	230	250
2	378	1026	972	324	675
3	275	330	330	165	275
4	4972	7006	7910	2712	5650
5	32592	31040	35696	55872	38800
6	2244	792	1254	2310	1650
7	45747	49725	59670	43758	49725
8	728	702	624	546	650
9	5670	5670	2835	4725	4725
10	455	195	208	442	325

Сумарна вартість товарів j-ої групи визначається за формулою:

(2.2)

де - середньоквартальні потреби в товарі j -ої групи, в.о.;

- середня вартість однієї вантажної одиниці товарів j -ої групи, грн. (з завдання).

Після цього визначається відсоток вартості товарів кожної групи у структурі загальної вартості товарів (відношення вартості товарів даної групи до сумарної вартості товарів). Результати розрахунків наводяться в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Розрахунок вартості товарів

Номер товару	Група товарів	Середня вартість однієї в.о., грн	Сумарна вартість товарів, грн	Відсоток товарів кожної групи у структурі загальної вартості, %
1	Санітарно-гігієнічна продукція	287	62750	0,36
2	Овочі, фрукти	123	97875	0,56
3	Бакалія	165	52800	0,30
4	Напої	100	474600	2,73
5	Хлібо-булочні вироби	56	3608400	20,73
6	Кондитерські вироби	273	485100	2,79
7	Молочна продукція	105	9845550	56,56
8	Сири	482	317200	1,82
9	М'ясо та ковбасні вироби	519	2438100	14,01
10	Спеції, соуси	89	25350	0,15
Сума	17407725	100,00

Остаточні розрахунки АВС-аналізу заносяться у таблицю 2,3:

Таблиця 2.3

Поділ товарів на групи за АВС-аналізом

№ групи товарів	Впорядкування відсотку товарів кожної групи в структурі загальної вартості за спаданням	Впорядкований номер товару	Частка товару наростаючим підсумком	Група товару
1	0,57	7	56,56	А
2	0,21	5	77,29	А
3	0,14	9	91,29	А
4	0,03	6	94,08	В
5	0,03	4	96,81	В
6	0,02	8	98,63	В
7	0,01	2	99,19	С
8	0,00	1	99,55	С
9	0,00	3	99,85	С
10	0,00	10	100,00	С

Рис. 2.1 Кругова діаграма сумарної вартості товарів кожної групи



Рис. 2.2 Графік поділу товарів на групи за АВС - аналізом

2.2 Класифікація товарів за точністю прогнозування їх попиту (XYZ - аналіз)

Для класифікації товарів за точністю прогнозування попиту на них використовується XYZ - аналіз. Поділ товару на групи здійснюється з урахуванням того, що до групи Х зазвичай відносять товари з коефіцієнтом варіації до 10% (товари стабільного попиту), до групи Y - товари з коефіцієнтом варіації від 10 до 25% (товари з відомими тенденціями коливання попиту), а до групи Z - товари з коефіцієнтом варіації більше 25% (товари з нестабільним і малопрогнозованим попитом).

Коефіцієнт варіації попиту на товар j-ої групи визначається за формулою:

де m - кількість кварталів, у яких зроблено оцінку.

Результати розрахунків наводяться у табл.2.4:



Таблиця 2.4

Розрахунки для проведення XYZ - аналізу

Номер групи товару	Коефіцієнт варіації попиту на товар	Впорядкування коефіцієнта варіації по зростанню	Назва товару, якому відповідає впорядкований коефіцієнт варіації	Група товару
1	13,56	10,95	Сири	X
2	48,17	12,33	Молочна продукція	X
3	24,49	13,56	Санітарно-гігієнічна продукція	X
4	35,44	24,49	Бакалія	Y
5	25,77	24,49	Ковбасні вироби	Y
6	39,29	25,77	Хлібо-булочні вироби	Y
7	12,33	35,44	Напої	Z
8	10,95	38,05	Спеції, соуси	Z
9	24,49	39,29	Кондитерські вироби	Z
10	38,05	48,17	Овочі, фрукти	Z

Рис. 2.3 Графік поділу товарів на групи за XYZ - аналізом

На основі виконаних розрахунків будується зведена матриця АВС/ XYZ - аналізу (табл. 2.5).



Таблиця 2.5

Матриця АВС / ХУZ - аналізу

Матриця	X	Y	Z
А	7	5;9	-
В	8	-	4;6
С	1;3	-	2; 10

На підставі матриці ABC/XYZ - аналізу визначаються заходи щодо керування запасами:

- АХ (7) - товар, що найбільше споживається і приносить максимум прибутку; для такого товару обов'язково має бути страховий запас;

- АY (5,9) - високий товарообіг, але невисока стабільність, потрібно збільшувати страховий запас;

- BX (8) - стабільний і добре прогнозований товар, необхідно забезпечити його постійну наявність, але без надлишкового запасу;

- ВZ (4,6) - високий товарообіг і низька прогнозованість споживання; доцільно переглянути систему замовлень, тому що гарантувати наявність товарів тільки страховим запасом означає потребу наявності дуже великих запасів;

- СХ (1,3) - доцільна система запасів з постійною періодичністю замовлення;

- СZ (2,10) - ці товари доцільно або вивести з асортименту, або постійно контролювати, щоб не викликати росту неліквідів.



3. Планування роботи мережі торгових центрів

3.1 Управління запасами

Потреби в товарах окремо для кожного торгового центру визначаються за формулою:

де - потреби і -ого ТЦ в товарі j -ої групи (з таблиці 1.4);

- відсоток попиту на товар j -ої групи в i -ому кварталі (з завдання).

Результати розрахунків заносять в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Квартальні потреби торгових центрів в товарах кожної групи

№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
1	I	12,22	5,13	3,83	21,19
	II	14,10	5,92	4,42	24,44
	III	9,87	4,14	3,09	17,11
	IV	10,81	4,54	3,39	18,74
	Серед. Квартал. Потреби	11,75	4,93	3,68	20,37
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
2	I	17,77	7,46	5,57	30,80
	II	48,24	20,24	15,12	83,60
	III	45,70	19,18	14,33	79,20
	IV	15,23	6,39	4,78	26,40
	Серед. Квартал. Потреби	31,74	13,32	9,95	55,00
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
3	I	12,93	5,43	4,05	22,41
	II	15,52	6,51	4,86	26,89
	III	15,52	6,51	4,86	26,89
	IV	7,76	3,26	2,43	13,44
	Серед. Квартал. Потреби	12,93	5,43	4,05	22,41
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
4	I	233,76	98,08	73,28	405,13
	II	329,40	138,21	103,25	570,86
	III	371,90	156,04	116,58	644,52
	IV	127,51	53,50	39,97	220,98
	Серед. Квартал. Потреби	265,64	111,46	83,27	460,37
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
5	I	1532,35	642,96	480,33	2655,64
	II	1459,38	612,34	457,46	2529,18
	III	1678,29	704,19	526,08	2908,56
	IV	2626,89	1102,21	823,43	4552,53
	Серед. Квартал. Потреби	1824,23	765,42	571,83	3161,48
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
6	I	105,50	44,27	33,07	182,84
	II	37,24	15,62	11,67	64,53
	III	58,96	24,74	18,48	102,18
	IV	108,61	45,57	34,04	188,22
	Серед. Квартал. Потреби	77,58	32,55	24,32	134,44
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
7	I	2150,85	902,47	674,21	3727,53
	II	2337,88	980,94	732,84	4051,66
	III	2805,46	1177,13	879,40	4862,00
	IV	2057,33	863,23	644,90	3565,46
	Серед. Квартал. Потреби	2337,88	980,94	732,84	4051,66
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
8	I	34,23	14,36	10,73	59,32
	II	33,01	13,85	10,35	57,20
	III	29,34	12,31	9,20	50,84
	IV	25,67	10,77	8,05	44,49
	Серед. Квартал. Потреби	30,56	12,82	9,58	52,96
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
9	I	266,58	111,85	83,56	462,00
	II	266,58	111,85	83,56	462,00
	III	133,29	55,93	41,78	231,00
	IV	222,15	93,21	69,64	385,00
	Серед. Квартал. Потреби	222,15	93,21	69,64	385,00
№ групи товарів	Квартал	Квартальні потреби ТЦ
		ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	Сума
10	I	21,39	8,98	6,71	37,07
	II	9,17	3,85	2,87	15,89
	III	9,78	4,10	3,07	16,95
	IV	20,78	8,72	6,51	36,01
	Серед. Квартал. Потреби	15,28	6,41	4,79	26,48

Оптимальне замовлення (у вантажних одиницях) можна визначати за формулою Вілсона:

Q =

де R - вартість виконання замовлення, грн. (з завдання);

D - потреби споживачів (попит на товар), в.о.;

H - витрати на утримання запасів, грн.

Потреби споживачів беруться з даних табл. 3.1. Витрати на утримання запасів визначаються за виразом:

H = c_j • a

де a - відсоток ціни товару, що йде на витрати на утримання запасів (з завдання).

Страховий запас розраховується як добуток:

Z_S = Sd • З

де Sd - денний попит на товар, в.о./день (слід визначати на основі значення річного попиту).

Для товарів групи Y та Z визначається денний попит окремо для кожного кварталу (відношення квартальних потреб товару з табл. 3.1 до кількості днів в кварталі), для товарів групи Х - середньорічний денний попит (відношення сумарних квартальних потреб товару до кількості днів у році); З - можлива затримка поставки, дні (з завдання).

Пороговий рівень запасу визначається за формулою:

П = Т_З • Sd + Z_S

де Т_З - тривалість виконання замовлення, дні (з завдання).

Максимальний бажаний рівень запасу визначається сумою:

МБЗ = Q + Z_S

де Q - оптимальне значення замовлення, в.о.

Момент формування замовлення визначається на основі інформації про максимальний бажаний рівень запасу, денні потреби та пороговий рівень запасу. Момент отримання замовлення враховує також тривалість виконання замовлення. В результаті знаходимо інтервал постачання (час між суміжними замовленнями). Для хлібобулочних виробів (товари групи 5) розраховується тільки оптимальна величина замовлення, без показників запасів, оскільки замовлення на ці товари робляться щодня

Інтервал постачань для товарів групи 7 не повинен перевищувати 4 дні, для товарів групи 9 - 10 днів, для товарів групи 2 - 20 днів, а для товарів груп 6 та 8 - 40 днів. Тобто, якщо розрахунковий інтервал постачання для цих товарів більший максимально допустимого, то для подальших розрахунків приймається значення максимально допустимого інтервалу.

Для торгового центру № 1 для товару першої групи значення показників становитимуть.

Витрати на утримання запасів:

H

Оптимальне замовлення:

Q

Страховий запас:

Z_S = 0,22 • 3 = 0,67 в.о.

Пороговий рівень запасу визначається за формулою:

ПР = 0,22•3+0,67 = 1,34 в.о

Максимальний бажаний рівень запасу:

МБЖ = 3,06 + 0,67 = 3,73 в.о.

Інтервал постачання:

І = днів.

Результати всіх решти проведених розрахунків подаються в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Показники управління запасами для ТЦ

№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №1
1	I	3,06	0,67	1,34	3,73	11	-	11
	II	3,28	0,67	1,34	3,95	12	-	12
	III	2,75	0,67	1,34	3,42	9	-	9
	IV	2,87	0,67	1,34	3,54	10	-	10
	Серед. Квартал. Потреби	2,99	0,67	1,34	3,66	10	0	10
2	I	4,85	0,59	0,79	5,44	24	20	24
	II	7,99	1,61	2,14	9,60	14	20	14
	III	7,77	1,52	2,03	9,30	14	20	14
	IV	4,49	0,51	0,68	5,00	26	20	26
	Серед. Квартал. Потреби	6,27	1,06	1,41	7,33	19	20	19
3	I	4,21	0,29	1,01	4,50	24	-	24
	II	6,94	0,34	1,21	7,29	35	-	35
	III	6,76	0,34	1,21	7,10	34	-	34
	IV	3,90	0,17	0,60	4,07	40	-	40
	Серед. Квартал. Потреби	5,45	0,29	1,01	5,74	34	0	34
4	I	23,10	2,60	12,99	25,70	5	-	5
	II	27,42	3,66	18,30	31,08	3	-	3
	III	29,14	4,13	20,66	33,27	3	-	3
	IV	17,06	1,42	7,08	18,48	8	-	8
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №1
	Серед. Квартал. Потреби	24,63	2,95	14,76	27,13	5	0	5
5	I	59,15	-	-	-	0	1	0
	II	57,72	-	-	-	0	1	0
	III	61,90	-	-	-	0	1	0
	IV	77,44	-	-	-	0	1	0
	Серед. Квартал. Потреби	64,54	-	-	-	0	1	0
6	I	15,52	1,17	2,34	16,69	12	40	12
	II	9,22	0,41	0,83	9,63	21	40	21
	III	11,60	0,66	1,31	12,26	17	40	17
	IV	15,75	1,21	2,41	16,95	12	40	12
	Серед. Квартал. Потреби	13,31	0,86	1,72	13,88	15,57	40	15,57
7	I	70,08	0,00	8,03	70,08	8	4	4
	II	73,06	0,00	8,03	73,06	8	4	4
	III	80,03	0,00	8,03	80,03	9	4	4
	IV	68,53	0,00	8,03	68,53	8	4	4
	Серед. Квартал. Потреби	73,06	0,00	8,03	72,93	8,08	4	4
8	I	8,84	0,21	0,63	9,05	80	40	40
	II	8,68	0,21	0,63	8,89	79	40	40
	III	8,18	0,21	0,63	8,39	74	40	40
	IV	7,66	0,21	0,63	7,87	69	40	40
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №1
	Серед. Квартал. Потреби	8,35	0,21	0,63	8,55	75,44	40,00	40,00
9	I	24,67	8,89	14,81	33,56	6	10	6
	II	24,67	8,89	14,81	33,56	6	10	6
	III	17,44	4,44	7,41	21,89	10	10	10
	IV	22,52	7,41	12,34	29,93	7	10	7
	Серед. Квартал. Потреби	22,52	7,41	12,34	29,73	7,39	10,00	7,39
10	I	6,99	0,71	1,43	7,70	26	-	26
	II	4,58	0,31	0,61	4,88	42	-	42
	III	4,73	0,33	0,65	5,05	40	-	40
	IV	6,89	0,69	1,39	7,58	27	-	27
	Серед. Квартал. Потреби	5,79	0,51	1,02	6,30	33,91	0	33,91
Торговий центр " Рукавичка " №2
1	I	1,98	0,67	1,34	2,65	6	-	6
	II	2,13	0,67	1,34	2,80	7	-	7
	III	1,78	0,67	1,34	2,45	5	-	5
	IV	1,86	0,67	1,34	2,53	5	-	5
	Серед. Квартал. Потреби	1,94	0,67	1,34	2,61	5,68	0	5,68
2	I	3,14	0,25	0,50	3,39	35	20	20
	II	5,17	0,67	1,35	5,85	20	20	20
	III	5,04	0,64	1,28	5,68	21	20	20
	IV	2,91	0,21	0,43	3,12	38	20	20
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №2
3	I	2,33	0,18	0,36	2,51	36	-	36
	II	2,55	0,22	0,43	2,77	32	-	32
	III	2,55	0,22	0,43	2,77	32	-	32
	IV	1,80	0,11	0,22	1,91	47	-	47
	Серед. Квартал. Потреби	2,31	0,18	0,36	2,49	36,75	0	36,75
4	I	14,96	3,27	6,54	18,23	11	-	11
	II	17,76	4,61	9,21	22,37	9	-	9
	III	18,87	5,20	10,40	24,08	8	-	8
	IV	11,05	1,78	3,57	12,84	16	-	16
	Серед. Квартал. Потреби	15,66	3,72	7,43	19,38	10,69	0	10,69
5	I	36,41	-	-	-	0	1	0
	II	35,53	-	-	-	0	1	0
	III	38,11	-	-	-	0	1	0
	IV	47,67	-	-	-	0	1	0
	Серед. Квартал. Потреби	39,43	-	-	-	0,00	1,00	0,00
6	I	5,37	1,48	2,95	6,85	8	40	8
	II	3,19	0,52	1,04	3,71	15	40	15
	III	4,02	0,82	1,65	4,84	12	40	12
	IV	5,45	1,52	3,04	6,97	8	40	8
	Серед. Квартал. Потреби	4,51	1,09	2,17	5,59	10,67	40,00	10,67
7	I	29,57	24,09	48,19	53,66	1	4	1
	II	30,82	24,09	48,19	54,92	1	4	1
	III	33,77	24,09	48,19	57,86	1	4	1
	IV	28,92	24,09	48,19	53,01	1	4	1
	Серед. Квартал. Потреби	30,77	24,09	48,19	54,86	0,83	4,00	0,83
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №2
8	I	2,38	0,31	0,63	2,69	20	40	20
	II	2,33	0,31	0,63	2,65	19	40	19
	III	2,20	0,31	0,63	2,51	18	40	18
	IV	2,06	0,31	0,63	2,37	17	40	17
	Серед. Квартал. Потреби	2,24	0,31	0,63	2,56	18,35	40,00	18,35
9	I	6,45	3,73	7,46	10,18	2	10	2
	II	6,45	3,73	7,46	10,18	2	10	2
	III	4,56	1,86	3,73	6,42	4	10	4
	IV	5,89	3,11	6,21	8,99	3	10	3
	Серед. Квартал. Потреби	5,84	3,11	6,21	8,94	2,85	10,00	2,85
10	I	4,70	0,30	0,60	5,00	44	-	44
	II	3,08	0,13	0,26	3,20	69	-	69
	III	3,18	0,14	0,27	3,31	67	-	67
	IV	4,63	0,29	0,58	4,92	45	-	45
	Серед. Квартал. Потреби	3,89	0,21	0,43	4,11	56,13	0	56,13
Торговий центр " Рукавичка " №3
1	I	1,71	0,67	1,34	2,38	5	-	5
	II	1,84	0,67	1,34	2,51	5	-	5
	III	1,54	0,67	1,34	2,21	4	-	4
	IV	1,61	0,67	1,34	2,28	4	-	4
	Серед. Квартал. Потреби	1,67	0,67	1,34	2,34	4,50	0	4,50
2	I	2,71	0,19	0,37	2,90	41	20	20
	II	4,47	0,50	1,01	4,98	24	20	20
	III	4,35	0,48	0,96	4,83	24	20	20
	IV	2,51	0,16	0,32	2,67	44	20	20
	Серед. Квартал. Потреби	3,51	0,33	0,66	3,84	33,30	20,00	20,00
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №3
3	I	2,01	0,14	0,27	2,15	42	-	42
	II	2,20	0,16	0,32	2,37	38	-	38
	III	2,20	0,16	0,32	2,37	38	-	38
	IV	1,56	0,08	0,16	1,64	55	-	55
	Серед. Квартал. Потреби	1,99	0,14	0,27	2,13	42,98	0	42,98
4	I	12,93	2,44	4,89	15,38	13	-	13
	II	15,35	3,44	6,88	18,80	10	-	10
	III	16,31	3,89	7,77	20,20	10	-	10
	IV	9,55	1,33	2,66	10,88	19	-	19
	Серед. Квартал. Потреби	13,54	2,78	5,55	16,31	12,84	0	12,84
5	I	31,47	-	-	-	0	1	0
	II	30,71	-	-	-	0	1	0
	III	32,94	-	-	-	0	1	0
	IV	41,21	-	-	-	0	1	0
	Серед. Квартал. Потреби	34,08	-	-	-	0	1	0
6	I	4,64	1,10	2,20	5,75	10	40	10
	II	2,76	0,39	0,78	3,15	18	40	18
	III	3,47	0,62	1,23	4,09	14	40	14
	IV	4,71	1,13	2,27	5,85	9	40	9
	Серед. Квартал. Потреби	3,90	0,81	1,62	4,71	12,82	40,00	12,82
7	I	25,55	24,09	48,19	49,65	0	4	0
	II	26,64	24,09	48,19	50,74	0	4	0
	III	29,19	24,09	48,19	53,28	1	4	1
	IV	24,99	24,09	48,19	49,09	0	4	0
	Серед. Квартал. Потреби	26,59	24,09	48,19	50,69	0,31	4,00	0,31
№ групи товарів	Квартал	Оптимальний обсяг замовлення, в.о.	Страховий запас, в.о.	Пороговий рівень запасу, в.о.	Максимальний бажаний запас, в.о.	Інтервал постачання, дні (Розрахунков.)	Інтервал постачання, дні (Норматив.)	Інтервал постачання, дні (Остаточний)
Торговий центр " Рукавичка " №3
8	I	2,05	0,31	0,63	2,37	17	40	17
	II	2,02	0,31	0,63	2,33	16	40	16
	III	1,90	0,31	0,63	2,22	15	40	15
	IV	1,78	0,31	0,63	2,09	14	40	14
	Серед. Квартал. Потреби	1,94	0,31	0,63	2,25	15,45	40,00	15,45
9	I	5,57	2,79	5,57	8,36	3	10	3
	II	5,57	2,79	5,57	8,36	3	10	3
	III	3,94	1,39	2,79	5,33	5	10	5
	IV	5,09	2,32	4,64	7,41	4	10	4
	Серед. Квартал. Потреби	5,04	2,32	4,64	7,36	3,77	10,00	3,77
10	I	4,06	0,22	0,45	4,28	51	-	51
	II	2,66	0,10	0,19	2,75	80	-	80
	III	2,75	0,10	0,20	2,85	78	-	78
	IV	4,00	0,22	0,43	4,22	52	-	52
	Серед. Квартал. Потреби	3,37	0,16	0,32	3,53	65,41	0	65,41

На рис. 3.1 - 3.3 подано діаграми зміни оптимальної величини замовлення за кварталами для кожної групи товарів кожного ТЦ.

А на рис. 3.4 - 3.6 подано діаграми зміни інтервалу постачання за кварталами для кожної групи товарів кожного ТЦ.

Рис. 3.1 Діаграма зміни оптимальної величини замовлення за кварталами для кожної групи товарів 1 ТЦ

Рис. 3.2 Діаграма зміни оптимальної величини замовлення за кварталами для кожної групи товарів 2 ТЦ

Рис. 3.3 Діаграма зміни оптимальної величини замовлення за кварталами для кожної групи товарів 3 ТЦ

Рис. 3.4 Діаграма зміни інтервалу постачання за кварталами для кожної групи товарів 1 ТЦ



Рис. 3.5 Діаграма зміни інтервалу постачання за кварталами для кожної групи товарів 2 ТЦ

Рис. 3.6 Діаграма зміни інтервалу постачання за кварталами для кожної групи товарів 3 ТЦ



3.2 Вибір місця розташування складу

В результаті досліджень виробничих матеріалів логістичного відділу мережі було визначено, що товари нетривалого терміну зберігання доцільно постачати в торгові точки безпосередньо від постачальників, а товари групи 1, 3, 4 та 10 доцільніше закуповувати великими гуртами і зберігати на складі, доставляючи дрібними гуртами в ТЦ.

Для оцінки запропоновано 4 варіанти розташування складів з однаковою вартістю оренди. Тому вибір між ними проводиться з точки зору мінімуму тривалості доставки товарів.

Схема варіантів розташування складів подана на рис. 3.7.

Щоб обрати оптимальний склад, необхідно визначити оптимальну тривалість руху з ТЦ до складу та порівняти її з фактичними тривалостями для кожного з варіантів. Дані для цього розрахунку подано в табл. 3.3.

Рис. 3.7 Карта-схема території з позначенням торгових центрів, постачальників та складів



Таблиця 3.3

Інформація для вибору складу

№ ТЦ	Група товарів	Тривалість руху від торгового складу до центру, хв	Оптима льна величина	Інтервал поста чання	Сумарна величина
		Склад 1	Склад 2	Склад 3	Склад 4
ТЦ 1	1	9,81	9,93	6,63	4,63	2,99	10,00	47,02
	3					5,45	34,00	51,72
	4					24,63	5,00	1062,57
	10					5,79	33,91	61,12
ТЦ 2	1	6,57	5,26	4,45	4,36	1,94	5,68	19,73
	3					2,31	36,75	21,70
	4					15,66	10,69	333,07
	10					3,89	56,13	19,16
№ ТЦ	Група товарів	Тривалість руху від торгового складу до центру, хв	Оптима льна величина	Інтервал поста чання	Сумарна величина
		Склад 1	Склад 2	Склад 3	Склад 3
ТЦ 3	1	8,69	8,63	6,99	3,33	1,67	4,50	14,74
	3					1,99	42,98	16,21
	4					13,54	12,84	333,07
	10					3,37	65,41	19,16

Оптимальна тривалість руху від торгового центру до складу визначається за формулою:

t =

де n - кількість торгових центрів;

m - кількість складів, m=4;

- сумарний обсяг річного постачання для торгового центру, в.о.;

- тривалість руху між торговим центром та складом, хв.

Порівнянням оптимальної тривалості руху від ТЦ до складу з фактичною тривалістю здійснюється вибір складу (складу, для якого різниця між цими тривалостями є мінімальною).

В табл. 3.4 наводяться результати виконаних розрахунків.

Таблиця 3.4

Вибір складу

Номер складу	Тривалість руху від торгового центру до складу, хв	Різниця між тривалостями, хв	Номер обраного складу
	фактична	оптимальна
Склад 1	8,36	7,08	1,28	Склад 2
Склад 2	7,94		0,86
Склад 3	6,02		1,06
Склад 4	4,11		2,97

Рис. 3.8 Карта розташування обраного складу

3.3 Розрахунок витрат на оренду складських площ

Необхідну корисну площу складу можна визначити з відношення:

де - максимальні обсяги запасів продукції на складі, т;

- допустиме навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.

Враховуючи, що на склад продукція завозиться раз на півроку, значення сумарних для всіх ТЦ квартальних потреб і оптимальної величини замовлення та інтервалу постачання, визначаємо необхідні площі складу та тривалість орендування цих площ. Враховуючи вартість денної оренди 1 м2 складу 1, розраховуємо сумарні річні витрати на орендування складу для торгових центрів.

Максимальний обсяг зберігання на початок року визначається як сума потреб перших двох кварталів мінус оптимальна величина замовлення. Потім поступово від піврічного запасу віднімається оптимальна величина замовлення (з врахуванням інтервалу постачання). Максимальний обсяг зберігання на початок другого півріччя визначається як сума потреб третього та четвертого кварталів.

Обсяги зберігання визначаються як добуток обсягу зберігання у вантажних одиницях та маси однієї вантажної одиниці.

Відношенням обсягу зберігання в тонах до допустимого навантаження на 1 м2 площі складу 2,5 знаходять необхідну площу складу.

Вартість зберігання визначається як добуток необхідної площі на вартість оренди 1 м² площі складу.

Результати розрахунків заносимо у таблицю 3.5.

Таблиця 3.5

Витрати на орендування складських площ для товарів тривалого зберігання

Вид товару	Обсяг зберігання, в.о	Обсяг зберігання, т	Термін зберігання, дні	Необхідна площа, м2	Вартість зберігання, грн
1	81	1,71	17	1,14	23,52
	75	1,57	17	1,05	21,61
	68	1,43	17	0,96	19,71
	62	1,30	17	0,86	17,80
	55	1,16	17	0,77	15,90
	48	1,02	17	0,68	13,99
	42	0,88	17	0,59	12,09
	35	0,74	17	0,49	10,18
	29	0,60	17	0,40	8,28
	22	0,46	17	0,31	6,37
	15	0,33	17	0,22	4,47
	9	0,19	17	0,12	2,56
	2	0,05	159	0,03	6,09
3	90	2,33	85	1,55	158,47
	80	2,08	85	1,38	141,23
	70	1,82	85	1,22	123,99
	60	1,57	85	1,05	106,75
	51	1,32	85	0,88	89,51
	41	1,06	85	0,71	72,28
	31	0,81	85	0,54	55,04
	21	0,56	85	0,37	37,80
	12	0,30	85	0,20	20,56
	2	0,05	-401	0,03	-15,66
Вид товару	Обсяг зберігання, в.о	Обсяг зберігання, т	Термін зберігання, дні	Необхідна площа, м2	Вартість зберігання, грн
4	1729	17,29	20	11,52	276,59
	1675	16,75	20	11,17	267,98
	1621	16,21	20	10,81	259,37
	1567	15,67	20	10,45	250,76
	1513	15,13	20	10,09	242,14
	1460	14,60	20	9,73	233,53
	1406	14,06	20	9,37	224,92
	1352	13,52	20	9,01	216,30
	1298	12,98	20	8,65	207,69
	1244	12,44	20	8,29	199,08
	1190	11,90	20	7,94	190,47
	1137	11,37	20	7,58	181,85
	1083	10,83	20	7,22	173,24
	1029	10,29	20	6,86	164,63
	975	9,75	20	6,50	156,02
	921	9,21	20	6,14	147,40
	867	8,67	20	5,78	138,79
	814	8,14	20	5,42	130,18
	760	7,60	20	5,07	121,56
	706	7,06	20	4,71	112,95
	652	6,52	20	4,35	104,34
	598	5,98	20	3,99	95,73
	544	5,44	20	3,63	87,11
	491	4,91	20	3,27	78,50
	437	4,37	20	2,91	69,89
	383	3,83	20	2,55	61,27
	329	3,29	20	2,19	52,66
	275	2,75	20	1,84	44,05
	221	2,21	20	1,48	35,44
	168	1,68	20	1,12	26,82
	114	1,14	20	0,76	18,21
	60	0,60	20	0,40	9,60
	6	0,06	-275	0,04	-13,54
10	99	0,40	155	0,27	49,32
	86	0,35	155	0,23	42,85
	73	0,29	155	0,20	36,38
	60	0,24	155	0,16	29,90
	47	0,19	155	0,13	23,43
	34	0,14	155	0,09	16,96
	21	0,08	155	0,06	10,49
	8	0,03	-720	0,02	-18,64

Отримане мінусове значення у терміні зберігання для третього, четвертого та десятого товару пояснюється тим, що для інтервалу постачання взято не фактичні значення до кожного товару окремо, а усереднений результат, який дає похибку в розрахунках.

На рис. 3.9 подано діаграму сумарних річних витрат на зберігання на складі товарів кожного з видів.



Рис. 3.9 Діаграма сумарних річних витрат на зберігання на складі товарів кожного з видів

Як видно з діаграми, найбільші витрати припадають на напої.

3.4 Прогнозування попиту на товари

Прогнозування попиту на товари виконується з допомогою 4-х методів:

- на основі значення ковзного середнього;

- на основі значення зваженого ковзного середнього;

- на основі методу експоненційного згладжування;

- з допомогою підбору лінії тренду.

Прогноз на основі значення ковзного середнього:

Метод ковзного середнього при складанні прогнозу використовує значення середньої арифметичної величини споживання за останні періоди спостереження. Ковзне середнє (прогнозований обсяг потреб на період часу j) визначається через відношення:

де - обсяг споживання за попередній період часу i;

n - кількість періодів, що використовуються в розрахунку.

Прогноз на основі значення зваженого ковзного середнього:

В цьому методі кожному використовуваному в розрахунку ковзного середнього періодові присвоюється коефіцієнт, який відображає значимість впливу цього періоду на прогнозоване значення споживання. Значимість пізніших періодів зазвичай більша, ніж значимість ранніх. Підбір коефіцієнтів значимості визначають експертно і перевіряють експериментально (методом спроб і помилок). Для розрахунків прийняти коефіцієнт значимості першого періоду - 1, останнього - 3.

Зважене ковзне середнє (прогнозований об'єм потреб на період часу j ) визначається за формулою:

де - коефіцієнт значимості попереднього періоду часу i.

Для цього методу кожен новий прогноз базується на врахуванні попереднього прогнозу та його відхилення від практичного значення.

Прогноз на основі методу експоненційного згладжування:

де - прогнозований обсяг потреб на період часу ;

a - константа згладжування;

- фактична потреба на період часу.

Константа згладжування визначає чутливість прогнозу до помилки. Чим ближче її значення до нуля, тим повільніше прогноз реагуватиме на помилки і, відповідно, вищим буде ступінь згладжування прогнозу. І, навпаки, чим ближче значення константи до одиниці, тим більша чутливість і менше згладжування. Підбір значення константи згладжування проводиться експериментально. Для розрахунків можна прийняти константу згладжування 0,5.

Прогноз з допомогою підбору лінії тренду:

Підбір моделі, її параметрів, перевірка адекватності вибраної моделі та виконання прогнозування на майбутні періоди проводиться в середовищі Microsoft Office Excel. Спочатку будується графік розсіювання фактичних значень попиту за чотири квартали на основі даних таблиці 2.1. Потім проводиться підбір лінії тренду, що найточніше характеризує зміни показників.

Вибір рівняння регресії потрібно провести серед таких варіантів:

- лінійна залежність;

- експоненційна залежність;

- логарифмічна залежність;

- степенева залежність;

- поліном другого ступеня.

Чим ближче значення коефіцієнта детермінації до 1, тим тісніший зв'язок між змінними і, відповідно, тим краще модель описує динаміку потреб в товарі.

В табл. 3.6 - 3.9 подано прогнозування попиту на товар чотирма запропонованими методами.

Таблиця 3.6

Прогнозування попиту на товар методом ковзного середнього

Вид товару	Фактичне значення	Прогнозоване значення
	І	ІІ	ІІІ	ІV	ІІІ	IV	V
1	21	24	17	19	23	21	20
2	31	84	79	26	57	65	55
3	22	27	27	13	25	25	22
4	405	571	645	221	488	540	460
5	2656	2529	2909	4553	2592	2698	3161
6	183	65	102	188	124	117	134
7	3728	4052	4862	3565	3890	4214	4052
8	59	57	51	44	58	56	53
9	462	462	231	385	462	385	385
10	37	16	17	36	26	23	26

Таблиця 3.7

Прогнозування попиту на товар методом зваженого ковзного середнього

Вид товару	Фактичне значення	Прогнозоване значення
	І	ІІ	ІІІ	ІV	ІІІ	IV	V
1	21	24	17	19	24	20	20
2	31	84	79	26	70	73	54
3	22	27	27	13	26	26	21
4	405	571	645	221	529	580	437
5	2656	2529	2909	4553	2561	2740	3399
6	183	65	102	188	94	103	135
7	3728	4052	4862	3565	3971	4403	4031
8	59	57	51	44	58	54	51
9	462	462	231	385	462	346	375
10	37	16	17	36	21	20	26

Таблиця 3.8

Прогнозування попиту на товар методом експоненційного згладжування

Вид товару	Фактичне значення	Прогнозоване значення
	І	ІІ	ІІІ	ІV	ІІІ	IV	V
1	21	24	17	19	21	19	19
2	31	84	79	26	81	80	53
3	22	27	27	13	27	27	20
4	405	571	645	221	608	626	424
5	2656	2529	2909	4553	2719	2814	3683
6	183	65	102	188	83	93	140
7	3728	4052	4862	3565	4457	4659	4112
8	59	57	51	44	54	52	48
9	462	462	231	385	346	289	337
10	37	16	17	36	16	17	26

Таблиця 3.9

Прогнозування попиту на товар з допомогою лінії тренду

Вид това ру	Фактичне значення попиту	Рівняння лінії тренду	Прогнозоване значення попиту	Значення коефі цієнта детер мінації R2
	І	ІІ	ІІІ	ІV		І	ІІ	ІІІ	ІV	V
1	21	24	17	19	y = 3,2593x3 - 24,852x2 + 55x - 12,222	21	24	17	19	49	1
2	31	84	79	26	y = -26,4x2 + 130,24x - 72,6	31	82	81	26	-81	0,9986
3	22	27	27	13	y = -4,4815x2 + 19,718x + 6,7222	22	28	26	14	-7	0,9667
4	405	571	645	221	y = -147,32x2 + 688,71x - 156,53	385	632	584	241	-396	0,9229
5	26 56	25 29	29 09	45 53	y = 442,61x2 - 1606x + 3857	26 94	24 15	30 22	45 15	68 92	0,9892
6	183	65	102	188	y = 51,089x2 - 250,07x + 376,44	177	81	86	194	403	0,9482
7	37 28	40 52	48 62	35 65	y = -405,17x2 + 2058,2x + 1944,8	35 98	44 41	44 73	36 95	21 07	0,6632
8	59	57	51	44	y = -1,0593x2 + 0,2119x + 60,378	60	57	51	44	35	0,9933
9	462	462	231	385	y = 102,67x3 - 731,5x2 + 1475,8x - 385	462	462	231	385	15 40	1
10	37	16	17	36	y = 10,063x2 - 50,527x + 77,326	37	17	16	36	76	0,9978

Для заповнення табл. 3.9 будувалися лінії тренду, графіки яких подано на рис. 3.10-3.19.



Рис. 3.10 Прогнозування попиту на 1 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.11 Прогнозування попиту на 2 вид товару з допомогою лінії тренду



Рис. 3.12 Прогнозування попиту на 3 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.13 Прогнозування попиту на 4 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.14 Прогнозування попиту на 5 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.15 Прогнозування попиту на 6 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.16 Прогнозування попиту на 7 вид товару з допомогою лінії тренду



Рис. 3.17 Прогнозування попиту на 8 вид товару з допомогою лінії тренду

Рис. 3.18 Прогнозування попиту на 9 вид товару з допомогою лінії тренду



Рис. 3.19 Прогнозування попиту на 10 вид товару з допомогою лінії тренду

Один з найбільш серйозних недоліків методу ковзного середнього, полягає в тому що воно надає однакові ваги як новими цінами, так і більш старими, хоча логічніше було б припустити, що нові ціни важливіші, тому що відображають більш близьку ринкову ситуацію до поточного моменту.

Експоненційне згладжування як метод прогнозування продажу має як переваги, так і недоліки. Переваги полягають у:

- простоті в роботі;

- можливості з боку прогнозиста визначати вплив на точність прогнозу того чи іншого періоду.

Разом із тим йому властиві і деякі недоліки. До них відносяться:

- неможливість передбачити зростання чи спадання ринку;

- довільний вибір значення константи згладжування, яке прогнозист визначає самостійно.

Сутність методу прогнозування попиту на товар з допомогою лінії тренду полягає в тому, що для значень досліджуваного динамічного ряду визначається лінія тренду, яка відображає основну тенденцію зміни значень рівнів ряду.

На рис. 3.20 - 3.29 подано графіки порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для кожної групи товарів.

Рис. 3.20 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 1 групи товарів

Рис. 3.21 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 2 групи товарів



Рис. 3.22 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 3 групи товарів

Рис. 3.23 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 4 групи товарів



Рис. 3.24 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 5 групи товарів

Рис. 3.25 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 6 групи товарів



Рис. 3.26 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 7 групи товарів

Рис. 3.27 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 8 групи товарів



Рис. 3.28 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 9 групи товарів

Рис. 3.29 Графік порівняння зміни значень попиту за кварталами на основі існуючих даних та результатів прогнозування для 10 групи товарів

На основі отриманих результатів прогнозування для кожного з видів товарів, із за запропонованих методів найбільш ефективним є метод прогнозування за лінією тренду. Такий підхід є прийнятим і достатньо надійним.



Висновок

Згідно з завдання було обрано 3 торгових центи мережі «Рукавичка», які знаходяться на території Львову. Карту міста було оцифровано в програмному забезпеченні VISUM з урахуванням різних типів доріг та систем транспорту. Також територію міста поділено на 22 житлових райони та визначено відстані між торговими центрами мережі та цими районами. На карті розташовані склади, торгові центри та постачальники. Для ТЦ була сформована матриця мінімальної тривалості поїздки. Згідно цієї матриці формується транспортна задача яка рахується з метою мінімізації витрат на доставку вантажу.

Застосовуючи ABC/XYZ - аналіз, основні групи товарів розподілено на категорії залежно від стабільності попиту на них та величини потенційного прибутку. В результаті визначено, що найбільш споживаними і, одночасно, прибутковими товарами є молочна продукція, а хлібо-булочні вироби та ковбані вироби характеризуються нестабільністю.

Для усіх ТЦ були визначені потреби товару, згідно яких формується обсяг оптимального замовлення для кожного товару. З усіх груп товарів: санітарно - гігієнічну продукцію, бакалію, напої, спеції та соуси доцільно закуповувати великими гуртами і зберігати на складі, доставляючи дрібними гуртами в ТЦ. Для доставки в певний ТЦ вибирається склад вартість доставки з якого буде найменшою. Для цього складу були пораховані витрати на оренду складських площ. Прогнозування попиту на товари було виконане за допомогою 4-х методів: на основі значення ковзного середнього; на основі значення зваженого ковзного середнього; на основі методу експоненційного згладжування; з допомогою підбору лінії тренду. Останній метод зарекомендував себе як найефективніший для прогнозування.



Література

1. VISUM 11.0. Применение. Руководство пользователя. Санкт - Петербург, 2010. 1397 с.

2. Логістика: конспект лекцій для студентів усіх форм навчання базового напрямку 6.070101 «Транспортні технології» / Укл.: Г.В. Півторак. Львів, 2012. 174 с.

3. Логістика: методичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів усіх форм навчання базового напрямку 6.070101 «Транспортні технології» / Укл.: Г.В. Півторак, М.В. Бойків, М.М. Жук. Львів, 2012. 68 с.

Размещено на Allbest.ru