Цінові рішення підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Тестові завдання

1. Політика виснажувальних цін передбачає, що:

а) ціна на товар залишається високою протягом усього ЖЦТ;

б) спочатку встановлюється висока ціна на товар, яка згодом поступово знижується;

в) спочатку встановлюється низька ціна на товар, яка згодом поступово підвищується;

г) ціна на товар залишається відносно невисокою протягом усього ЖЦТ.

2. Визначити ціну товару методом надбавки до ціни продажу, якщо відомо, що собівартість виробництва одиниці товару складає 100 грн, а надбавка до ціни продажу - 20%: а) 125 грн; б) 120 грн; в) 108 грн; г) 134 грн.

Відповідь: б, 120 грн.

Ц = С*(1+Н/100) = 100*1,2 = 120

2. Аналіз умов беззбитковості при змінах ціни

У ринкових умовах підприємство повинно гнучко реагувати на зміни у своєму макро- та мікросередовищі знижуючи чи підвищуючи ціни на свої товари залежно від прийнятої цінової стратегії. У цьому випадку менеджерам підприємства необхідно дати відповіді на запитання:

1. Чи може зміна ціни покращити ситуацію?

2. На скільки можуть знизитися обсяги продажу підприємства, щоб не втратити його виручки від продажу через підвищення ціни?

3. На скільки повинен зрости обсяг продажу підприємства, щоб це могло компенсувати втрату його виручки від продажу через зниження ціни? Відповіді на ці запитання залежать від величини питомого виграшу підприємства (частки ціни, яка забезпечує збільшення чистого прибутку підприємства чи скорочення його збитків). Для цього необхідно розрахувати беззбиткову зміну продажу. Для варіанту зниження ціни вона представляє собою той мінімальний приріст продажу, який необхідний, щоб зниження ціни призвело до приросту питомого виграшу порівняно з точкою відліку. Точка відліку - це рівень показників підприємства, який приймається у якості орієнтира при аналізі управлінських, у тому числі і цінових рішень (дані про поточні чи запроектовані обсяги продажу і рівні прибутковості при нині діючій чи завчасно визначеній ціні). У загальному розумінні беззбиткова зміна продажу - це мінімальна зміна обсягу продажу, яка необхідна для того, щоб зміна цін призвела до зростання питомого виграшу підприємства порівняно з попереднім рівнем. Економічні результати діяльності підприємства при різних рівнях цін можна зобразити графічно:

Рис. 1. Економічні наслідки зниження ціни: а) початковий рівень, б) після зниження ціни

Ц1 і N1 - початкова ціна і початковий рівень обсягу продажу;

Ц2 і N2 - знижена ціна і новий рівень обсягу продажу, необхідний для того, щоб зміна цін призвела до зростання питомого виграшу підприємства порівняно з початковим рівнем;

V - змінні витрати на одиницю продукції;

Площа А - виграш підприємства до зміни ціни;

Площа С - втрата прибутку у результаті зміни ціни;

Площа D - виграш, який скоротився у результаті зміни ціни;

Площа К - приріст змінних витрат у результаті зміни ціни;

Площа Е - приріст виграшу у результаті зростання обсягу продажу.

Ситуація зміни (у даному випадку - скорочення) виграшу підприємства від продажу попереднього обсягу продукції при зміні ціни називається ефектом ціни. Отже, ефект ціни - це зміна виграшу підприємства від продажу попереднього обсягу продукції за рахунок зміни ціни на неї.

Коли ми маємо справу з нормальним товаром (величина попиту на який зростає при зниженні його ціни), то можна очікувати, що зниження ціни на товар підприємства призведе до зростання обсягів його реалізації. Але величина виграшу, який отримає підприємство у результаті такої зміни ситуації (його, як правило, називають ефектом обсягу), нам не відома.

Ефект обсягу - зміна виграшу підприємства за рахунок приросту чи скорочення обсягів його реалізації при зміні цін на продукцію підприємства.

Підприємство виграє від зниження ціни, якщо виграш, отриманий у результаті прояву ефекту обсягу (площа Е) буде перевищувати втрату виграшу у результаті прояву ефекту ціни (площа С), тобто зміна ціни виправдана для підприємства у випадку, якщо додатковий виграш отриманий завдяки зміні обсягу продажу, буде перевищувати скорочення виграшу у розрахунку на попередній обсяг продажу через зниження ціни. При підвищенні ціни відповідно підприємство досягає кращих результатів, якщо додатковий виграш від реалізації продукції за вищою ціною перевищить скорочення виграшу через падіння обсягів продажу.

Задача аналізу беззбитковості полягає у визначенні того мінімального приросту обсягу продажу, який повинен бути досягнений, щоб вплив ефекту обсягу урівноважив вплив ефекту ціни, тобто щоб площа С = площі Е. Якщо ж величина приросту виграшу у результаті прояву ефекту обсягу буде більша ніж величина скорочення виграшу у результаті прояву ефекту ціни, то зниження ціни призведе до зростання прибутку підприємства. Беззбитковий приріст продажу можна визначити на основі рис.1, поділивши площу прямокутника С на питомий виграш.

Величина мінімального приросту продажу, яка необхідна для збереження попередньої загальної суми виграшу після зміни ціни, може бути розраховане і арифметично за допомогою формули:

(1)

де BSNц - беззбитковий приріст продажу у результаті зміни ціни, %

Ц - зміна ціни;

СМ - питомий виграш.

При цьому:

CMA = Ц - V (2)

де СМА - питомий виграш;

Ц - ціна;

V - змінні витрати.

У цьому рівнянні (величини зміни ціни і виграшу можуть бути виражені будь-якими, але однаковими величинами (у абсолютних величинах, процентах чи десяткових дробах)). Адже у результаті ми отримаємо процентний показник, що буде показувати на скільки має змінитися кількість проданих виробів, щоб і після зміни ціни загальна сума виграшу залишалася незмінною.

Знак «-» у чисельнику цього рівняння свідчить про те, що зміна ціни пов'язана з альтернативою: збільшення ціни призводить не лише до скорочення кількості виробів, які продаються, але і до скорочення числа виробів, які необхідно продати, щоб досягнути необхідного рівня прибутковості. Навпаки, зниження ціни призводить не лише до зростання числа виробів, які продаються, але і до збільшення числа виробів, які необхідно зуміти продати, щоб досягнути необхідного рівня прибутковості.

Чим більший масштаб зниження ціни, тим більш суттєво треба збільшити число проданих виробів, щоб зберегти хоча б попередню загальну величину виграшу підприємства від продажу товарів.

Беззбитковий приріст продажу (у абсолютному вираженні) можна знайти за формулою:

(3)

де BSNА і BSNЦ - беззбитковий приріст продажу підприємства при зміні ціни, відповідно у абсолютному і процентному вираженні;

Nо - обсяг продажу до зміни ціни, нат. од.

Якщо реальний приріст обсягу продажу перевищує величину беззбиткового приросту, то підприємство нічого не втрачає у результаті зміни ціни, а навіть отримує додатковий прибуток.

Приймати те чи інше рішення про підвищення чи зниження ціни підприємство може залежно від прийнятної цінової стратегії. Якщо керівництво підприємства на певному етапі зацікавлено у захопленні більшої частки ринку, а не у збільшенні маси прибутку, то воно може піти на зниження ціни навіть у тому випадку, якщо приріст числа проданих товарів не перевищує беззбиткової кількості. Якщо ж головним завданням підприємства у даному періоді є максимізація прибутку, то воно може йти на таке зниження ціни лише якщо є вагомі причини очікувати зростання числа проданих товарів більше беззбиткової кількості.

Для визначення впливу зміни обсягів продажу на величину зміни прибутку підприємства необхідно помножити різницю між реально досягнутим після зниження ціни обсягом продажу і беззбитковим обсягом продажу на нову величину питомого виграшу.

Формула (1) справедлива у випадку, коли постійні витрати підприємства чи змінні витрати на одиницю продукції залишаються незмінними. Але найчастіше зустрічаються ситуації коли підприємство реалізує комплексний маркетинговий план, який передбачає і зміну ціни, і зміну витрат (у зв'язку з удосконаленням самого товару чи умов його виробництва і збуту).

Найпростішим випадком є врахування зміни змінних витрат шляхом модифікації формули (1), віднявши від величини зміни ціни величину зміни змінних витрат. У даному випадку величини, які використовуються для розрахунку обов'язково повинні бути виражені у абсолютних грошових одиницях (грн. чи іншій валюті). Формула (1) буде мати вигляд:

*100 (4)

де BSNц - величина беззбиткового приросту продажу, %, DЦ - зміна ціни; СМА - попередня абсолютна величина питомого виграшу;

DV - зміна величини змінних витрат.

При DV=0, рівняння (1) і (2) - аналогічні. Чисельник рівняння (4) - це зміна величини питомого виграшу, а його знаменник (попередній виграш плюс зміна виграшу) фактично рівний новій величині виграшу.

Отже, загальна формула для розрахунку беззбиткової зміни обсягу продажу при зміні ціни і змінних витрат має вигляд:

(5)

де СМА - зміна абсолютної величини попереднього питомого виграшу;

СМ1 - нова величина питомого виграшу.

CMA (Ц V) (6)

Поєднання зниження ціни з скороченням змінних витрат призводить до різкої зміни величини, на яку необхідно збільшити обсяг продажу, щоб загальний виграш підприємства не зменшився і після зміни (зниження) ціни за рахунок того, що зниження змінних витрат збільшує питомий виграш з кожної одиниці реалізованої продукції. Якщо подивитися на рис.2, у основі якого лежить рис. 1б, то графічно це означає, що скороченню виграшу у результаті зниження ціни (площа прямокутника С) буде протистояти виграш як за рахунок збільшення кількості проданих товарів (площа Е), так і за рахунок зниження змінних витрат (площа G).

Взаємозв'язок цих величин при зростанні цін і збільшенні змінних витрат виводиться аналогічно.

Рис. 2. Зміна виграшу підприємства при одночасній зміні ціни і змінних витрат

Індекси 1 і 2 відповідають показникам підприємства у початковому рівні та після прийняття певних маркетингових рішень.

Площа С - скорочення виграшу підприємства у розрахунку на попередній обсяг реалізації у результаті зниження ціни.

Площа D - виграш, який залишився у розрахунку на попередній обсяг реалізації.

Площа Е - приріст виграшу підприємства за рахунок реалізації за новими цінами більшого обсягу товарів.

Площа G - приріст виграшу підприємства за рахунок зниження змінних витрат.

Площа В - нова величина змінних витрат у розрахунку на попередній обсяг реалізації.

Площа В+К - нова величина змінних витрат у розрахунку на новий обсяг реалізації.

Розглянемо аналіз впливу на беззбитковий приріст продажу можливих змін постійних витрат. Ці витрати можуть змінюватися внаслідок цінових рішень. Якщо перегляд ціни викличе приріст постійних чи умовно-постійних витрат, то цей перегляд повинен забезпечувати і покриття такого приросту, оскільки без зміни ціни такий приріст просто неможливо реалізувати.

Якщо рівень ціни не змінюється, то беззбитковий приріст обсягу продажу визначається за формулою:

(7)

де BSN - беззбитковий обсяг продажу, нат. од.;

F - приріст суми постійних витрат, грн.

СМА - абсолютний питомий виграш, грн./нат. од.

Якщо ж одночасно змінюються і постійні витрати, і рівень ціни, то необхідно додати:

а) беззбиткову зміну обсягу продажу для ситуації зміни ціни;

б) беззбитковий приріст обсягу продажу, який покриває приріст постійних витрат.

Але оскільки, беззбитковий приріст продажу для випадку зміни ціни ми розглядали як процентну величину, а розрахунок умов беззбитковості для інвестицій (приросту постійних витрат) ведеться у натуральних одиницях, то розрахунки слід привести до одного чи другого вигляду за допомогою рівняння:

а) для визначення беззбиткового приросту продажу у натуральному вираженні:

(8)

б) для визначення беззбиткового приросту продажу у процентному вираженні:

(9)

де BSNА і BSNц - беззбиткова зміна обсягу продажу відповідно у абсолютному і відносному вираженні;

No - початковий обсяг продажу;

СМ і СМ1 - відповідно зміна величини і нова величина питомого абсолютного виграшу.

На основі проведених розрахунків беззбиткового приросту продажу спеціаліст по маркетингу може зробити висновок про умови та економічну можливість реалізації цінової стратегії підприємства.

Задача 1.

Завдання

Підприємство Ї Пластикон випускає пластмасові контейнери. Для нього характерні такі показники діяльності :

Обсяг продажу, шт. 5640

Відпускна ціна, грн./шт. 126

Виручка від продажу 710640

Змінні витрати, грн./шт. 66

Постійні витрати, тис. грн. 310

Менеджери підприємства незадоволені обсягом його продажу і розглядають доцільність зниження ціни на 10%.

1) Передбачається, що таке зростання продажу (і відповідно випуску) може бути забезпечене без збільшення постійних витрат. На скільки повинен зростати обсяг продажу, щоб компенсувати 10% зниження ціни? Розрахунок проведіть з використанням графіку, відобразивши на ньому економічні наслідки зниження ціни і аналітично за допомогою формул, визначивши беззбитковий приріст продажу підприємства при зміні ціни у абсолютному і процентному вираженні. Беручи до уваги, що реальний обсяг продажу на товари підприємства після зниження ціни складає 7300 шт. визначити величину зміни прибутку підприємства.

2) Поряд із зниженням ціни на 10% передбачається і заміна постачальника пластмаси для закупівлі її за більш низькою ціною. У результаті цього змінні витрати на виготовлення одного контейнера зменшаться на 15%. Як зміниться при цьому величина беззбиткового обсягу продажу підприємства? Розрахунок продемонструвати графічно.

3) Дане підприємство планує здійснити 10% зниження ціни на контейнери, які воно випускає. Крім цього, воно вирішило розширити свої виробничі потужності, бо інакше йому не вдасться забезпечити приріст місячного обсягу виробництва (не менше BSNa з пункту 1), який необхідний йому для забезпечення беззбитковості зниження ціни. Це буде вимагати від нього витрат у розмірі 202 тис. грн. на купівлю додаткової установки, яка дозволить йому збільшити місячний обсяг виробництва на 3тис. контейнерів. Термін служби нової установки 4 роки, отже у розрахунку на місяць приріст величини амортизації складає 4,21 тис. грн. Всього ж приріст постійних витрат у результаті купівлі нової установки у розрахунку на місяць складе 7,6 тис. грн. Визначити умови беззбитковості для такого комплексного випадку у натуральному та процентному вираженні, а також проаналізувати чи може підприємство забезпечити додатковий випуск контейнерів. Враховуючи, що підприємство використовує цінову стратегію

1) розширення частки ринку;

2) максимізації прибутку;

і базуючись на попередніх розрахунках зробіть висновки про можливі обсяги продажу даного підприємства.

Розв'язок

1) Для початку знайдемо ціну після її зниження на 10%:

Ц1= Ц0*0,9=126*0,9=113,4 грн./шт.

Величина мінімального приросту продажу, яка необхідна для збереження попередньої загальної суми виграшу після зміни ціни на 10%, може бути розрахована за допомогою формули:

Щоб розрахувати дане значення знаходимо Ц та СМ:

Ц = Ц1 - Ц0 =113,4 - 126 = -12,6 грн./шт.

СМ = Ц0 - V0= 126 - 66 = 60 грн./шт.

Отже, BSNц = 12,6/(60-12,6) *100 = 26,6 %

Беззбитковий приріст продажу (у абсолютному вираженні) можна знайти за формулою:

Після цього знаходимо обсяг продажу після зниження ціни:

N1=N0+= 5640 + 1500 = 7140 шт.

Економічні результати діяльності підприємства при різних рівнях цін можна зобразити графічно:

Рис. 3. а) початковий рівень, б) після зниження ціни

Площа А показує виграш підприємства до зміни ціни, площа С - втрата прибутку у результаті зміни ціни, площа D - виграш, який скоротився у результаті зміни ціни, площа К - приріст змінних витрат у результаті зміни ціни та площа Е - приріст виграшу у результаті зростання обсягу продажу.

Беручи до уваги, що реальний обсяг продажу на товари підприємства після зниження ціни складає 7300 шт. визначаємо величину зміни прибутку підприємства.

Nреал. = 7300 шт.

Для початку визначаємо величину прибутку при початкових даних:

П0=Ц0*N0-(F+V0*N0) = 126*5640 - (310000+66*5640)=28400 грн.

Далі величину прибутку при реальному обсязі продажу:

П1=Ц0*Nреал - (F+V0*Nреал) = 113,4*7300 - (310000+66*7300)=36020 грн.

Величина зміни прибутку буде рівна:

Підводячи підсумки можна сказати, що підприємству буде вигідне зниження ціни, що призведе до збільшення реального обсягу продажу у розмірі 7300 шт., оскільки прибуток зросте на 7620 грн.

2) Розраховуємо величину беззбиткового обсягу продажу підприємства при зменшенні змінних витрат на 1 контейнер на 15 %.

Для початку розраховуємо змінні витрати при їх зменшення на 15%:

V1= V0*0,85=66*0,85=56,1 грн./шт.

Найпростішим розрахунком величини мінімального приросту продаж є врахування змінних витрат шляхом модифікації формули (1), віднявши від величини зміни ціни величину зміни змінних витрат:

*100

Величина зміни витрат буде мати таке значення:

= 56,1 - 66 = -9,9 грн./шт.

СМ = Ц0 - V0= 126 - 66 = 60 грн./шт.

Беззбитковий приріст продажу підприємства у відсотковому вираженні дорівнює:

*100 = 4,71 %

Беззбитковий приріст продажу (у абсолютному вираженні) можна знайти за формулою:

== 265 шт.

Після цього знаходимо беззбитковий обсяг продажу:

N1=N0+= 5640+265 = 5905 шт.

На графіку показано зміну виграшу підприємства при одночасній зміні ціни і змінних витрат:

Рис. 4

Площа С - скорочення виграшу підприємства у розрахунку на попередній обсяг реалізації у результаті зниження ціни.

Площа D - виграш, який залишився у розрахунку на попередній обсяг реалізації.

Площа Е - приріст виграшу підприємства за рахунок реалізації за новими цінами більшого обсягу товарів.

Площа G - приріст виграшу підприємства за рахунок зниження змінних витрат.

Площа В - нова величина змінних витрат у розрахунку на попередній обсяг реалізації.

Площа В+К - нова величина змінних витрат у розрахунку на новий обсяг реалізації.

Отже, при зниженні змінних витрати на 15 % величина беззбиткового обсягу продаж становитиме 5905 шт.

3) Визначаємо умови беззбитковості у натуральному та процентному вираженні, при прирості постійних витрат на 7,6 тис. грн.:

Для визначення беззбиткового приросту продажу у натуральному вираженні використовуємо таку формулу:

Щоб розрахувати дане значення знаходимо СМ, СМ1 та СМ0:

СМ1=Ц1-V0=113,4 - 66 = 47,4 грн./шт.

СМ0 =Ц0-V0=126 - 66 = 60 грн./шт.

СМ = СМ1 - СМ0= 47,4 - 60 = -12,6 грн./шт.

Для визначення беззбиткового приросту продажу у процентному вираженні використовуємо таку формулу:

Отже, підприємству для отримання умов беззбитковості потрібно збільшити обсяг продаж на 1659 шт., що у відносному вираженні становить 3,11%.

3. Політика цін при вертикальному і горизонтальному поділі ринку

ціноутворення диференційований продаж

Теоретичні відомості

Диференціацію цін дуже добре видно, якщо продавець за однакові чи приблизно однакові товари (послуги) у межах певного інтервалу часу просить у різних груп споживачів ціни, які відрізняються одна від одної. Дієвість політики диференційованого ціноутворення визначається наявністю таких передумов:

1. Продавець у силу об'єктивних причин, виходячи із інтересів свого бізнесу, знаходить декілька не пов'язаних один з одним регіональних і/чи загальнодержавних ринків з різними закономірностями і тенденціями попиту. Ця ситуація передбачає так звану вертикальну диференціацію цін. Вона здійснюється тоді, коли монополіст продає свій товар на різних ринках по різних цінах. Така можливість є тоді, якщо ринки ізольовані один від одного і відрізняються ціновою еластичністю попиту. Якщо ринкові зони недостатньо розмежовані, диференціація цін повинна проводитися таким чином, щоб не виникало причин для арбітражних розборів у зв'язку з можливою ціновою дискримінацією продавця на товарних ринках і іншими порушеннями антимонопольного законодавства.

2. Єдиний ринок певного товару по об'єктивним причинам, а також у зв'язку із специфічними заходами продавців поділяється на окремі споживчі сегменти і однорідні прошарки покупців, які відрізняються як за купівельною спроможністю, так і за іншими факторами, які формують попит. Ці значні особливості ринкового середовища передбачають так званий горизонтальний поділ ринку. При горизонтальній диференціації цін найбільш поширені пропозиції товару у різному виконанні, наприклад, у гранично скромному «аскетичному» виконанні і стандартному виконанні, яке, як правило, займає найбільшу частку у структурі внутрішньогрупового асортименту і у виконанні типу Ї «люкс».

У цих випадках за кожний варіант виконання товару чи його товарної модифікації з покупця може бути запрошена своя ціна.

Особливо слід відзначити так звану потрійну диференціацію цін (Ц1, Ц2, Ц3). Порівняно з політикою єдиних цін, які орієнтовані на середній гарантований максимальний прибуток, який визначається точковим значенням ціни Ц2, продавцем вводяться, наприклад на ринку Х2, два інших цінових рівня Ц1 і Ц3. Розмах варіації у цих рівнях включає і проміжкову ціну на рівні Ц2. Подібна активна диференціація цін, крім вилучення доходів покупців шляхом добровільного вилучення його грошових засобів, призводить до появи у продавця додаткового прибутку, який виникає внаслідок штучної диференціації цін при умові незмінності ситуації з поточними витратами. При проведенні такої політики маркетологу необхідно переконатися, що впровадження на вибраний ринок товару за більш низькими цінами Ц3 дозволить забезпечити оптимальне використання можливостей збутового апарату і нагромадженого товарного запасу.

Вибираючи стратегію вертикальної чи горизонтальної диференціації цін, підприємство повинно переконатися, що така стратегія буде для нього більш економічно доцільнішою ніж стратегія єдиних цін.

Задача 2.

Завдання

а) Підприємство пропонує свою розробку на внутрішньому ринку Х1 і зовнішньому Х2 ринках. Умови співвідношення між цінами продажу і фізичними обсягами реалізації на ринках, N1(Ц1) і N2(Ц2) наступні:

N(Ц1Х1) = (1000+160) - 2,0*Ц1 (10)

N(Ц2 Х2) = (1125+160) - 2,5*Ц2 (11)

При таких співвідношеннях витрат постійні витрати підприємства у короткостроковому періоді сумісно на ринках Х1 і Х2 становлять 660 грн. Змінні витрати у короткостроковому періоді складають 360 грн./од. Для збуту товарів на зовнішньому ринку необхідні ще додаткові транспортні і інші витрати у розмірі 26 грн. на кожну товарну одиницю.

Виходячи із цільової установки на збільшення прибутку необхідно встановити, на який додатковий прибуток може розраховувати підприємство при використанні політики диференціації цін порівняно з політикою єдиних цін, при якій у якості ціни пропозиції для зовнішнього ринку оптимальною рахується ціна внутрішнього ринку 480 грн./од. При використанні політики диференціації цін передбачається, що ціна зовнішнього ринку становитиме 460 грн./од.

б) Нехай співвідношення попиту і витрат окремого продавця характеризується такими параметрами:

Nj (Ц) = (1000+160)-10/3*Ц (12)

Cj (N) = (20 000+160)+30*N (13)

Початково підприємство встановило вигідну, з урахуванням прибутку ціну. У подальшому керівництвом підприємства було прийняте рішення замінити політику єдиних цін довільною потрійною диференціацією. Це призвело до того, що початкова ціна на продукцію підприємства доповнилася ще двома рівнями 101 грн./од. і 166 грн./од. Початкова ціна становила 181 грн./од. Визначити, чи буде для підприємства економічно вигідним варіант потрійної диференціації цін на його продукцію.

Розв'язок

Завдання А

Розглядаємо варіант політики єдиних цін.

1. Спершу визначаємо обсяги збуту підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках.

N1 (480, х1) = 1160 - 2,0*480 = 200 од.

N2 (480, х2) = 1285 - 2,5*480 = 85 од.

2. Визначаємо величину прибутку підприємства в умовах політики єдиних цін.

П1=Ц1*N1+Ц1*N2-(F+V*N1+V*N2+B*N2) = 480*200+480*85-(660+360*200+360*85+26*85) = 31330 грн.

3. Розглядаємо варіант політики диференційованих цін на внутрішньому та зовнішньому ринках при ціні 460 грн.

N1 (480, х1) = 200 од.

N2 (460, х2) = 1285 - 2,5*460 = 135 од.

4. Визначаємо величину прибутку підприємства в умовах політики диференційованих цін.

П2=Ц1*N1+Ц2*N2-(F+V*N1+V*N2+B*N2) = 480*200+460*135-(660+360*200+360*135+26*135) = 33330 грн.

5. Величина зміни прибутку буде рівна:

Отже, підприємству доцільно використовувати варіант політики диференційованого ціноутворення, оскільки у цьому випадку воно отримає на 2000 грн. більше ніж в умовах політики єдиних цін.

Завдання Б

1. Розглядаємо варіант політики єдиних цін. Визначаємо обсяг збуту при ціні 181 грн./од.

N1 (181) = 1160 - 10/3*181=556 од.

C (556) = 21600+30*556=38280 грн.

Визначаємо обсяг прибутку при такій ціні.

П1=Ц*N-C = 181*556 - 38280 = 62356 грн.

2. Розглядаємо варіант політики диференційованих цін при ціні 166грн./од.

N2 (166) = 1160 - 10/3*166 = 606 од.

N2' (166) = 606 - 556 = 50 од.

3. Визначаємо скільки продукції підприємство може реалізувати за ціною 101 грн./од.

N3 (101) = 1160 - 10/3*101 = 823 од.

N3' (101) = 823 - 606 - 50 = 167 од.

4. Визначаємо прибуток підприємства в умовах політики диференційованих цін, попередньо визначивши витрати.

C (823) = 21600+30*823 = 46290 грн.

П2=Ц1*N1+Ц2*N2'+ Ц3*N3'-С(830) = 181*556+166*50+101*167-46290=79513 грн.

5. Визначаємо зміну прибутку підприємства.

Отже, підприємству доцільно використовувати варіант політики диференційованого ціноутворення, оскільки у цьому випадку воно отримає на 17157 грн. прибутку більше ніж в умовах політики єдиних цін.

Література

1. Косар Н.С. Маркетингове ціноутворення: конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» / Н.С. Косар, О.Є. Шандрівська. - Львів : вид-во НУ «Львівська політехніка», 2015. - 115 с.

2. Косар Н.С. Електронний навчально-методичний комплекс «Маркетингова цінова політика» / Н.С. Косар, Є.В. Крикавський, Н.Є. Кузьо [Електронний ресурс]. - Режим доступу:htpp://vns.lp.edu.ua/moodle/course

3. Маркетинговий менеджмент: Підручник / Ф. Котлер, К.Л. Келлер, А.Ф. Павленко та ін. -- К.: Видавництво «Хімджест», 2008. -- 720 с.

4. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник / За редакцією Мороз Л.А.- 5-е вид., онов. - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2010.- 232 с.

5. Окландер М.А., Чукурна О.П. Маркетингова цінова політика. - Київ: Центр учбової літератури, 2012.

Размещено на Allbest.ru