Лікування цукрового діабету з використанням хризантеми

Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.

Рубрика Медицина
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.06.2014
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури. Походження, географічне розповсюдження та культивування хризантеми. Ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання

1.1 Походження, географічне розповсюдження та культивування

1.2 Ботанічна характеристика родини айстрові

1.3 Ботанічна характеристика рослин роду хризантема

1.4 Хімічний склад

1.5 Застосування у медичній практиці

1.6 Застосування у косметології

1.6.1 Застосування у кулінарії та дієтології

Висновки

Розділ 2. Фармацевтична опіка

2.1 Цукровий діабет. Етіологія , патогенез, клініка захворювання

2.2 Загальні принципи лікування цукрового діабету

2.2.1 Фармакотерапія цукрового діабету

2.2.2 Дієтотерапія при цукровому діабеті

2.2.3 Фітотерапія

2.2.4 Лікування цукрового діабету з використанням рослин роду хризантема

2.3 Протипоказання до застосування рослин роду хризантема

Висновки

Експериментальна частина

Розділ 3. Попереднє фітохімічне вивчення трави і квіток хризантеми увінчаної

3.1 Отримання екстрактів для проведення якісних реакцій

3.2 Якісні реакції на основні групи біологічно активних речовин

3.2.1 Виявлення флавоноїдів

3.2.2 Виявлення органічних кислот

3.2.3 Виявлення сапонінів

Висновки

Розділ 4.Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин

4.1 Визначення вмісту аскорбінової кислоти

4.2 Визначення вмісту вільних органічних кислот

4.3 Визначення вмісту флавоноїдів

Висновки

Загальні висновки

Література

Вступ

Здоров'я є одним з найважливіших компонентів нашого життя, адже воно це - основа нормальної життєдіяльності кожної людини. Для лікування деяких захворювань ми часто застосовуємо синтетичні засіб, але в природі є доволі багато природних речовин, які не менш ефективні.

В наш час перспективними об'єктами для вивчення є лікарські рослини. Цікавість до них зростає серед фармакологів, фізіологів, біохіміків, практичних лікарів різного профілю, які прагнуть розширити арсенал лікарських засобів.

Сьогодні в Україні широко застосовуються близько 100 видів рослин. Багато дикорослих рослин не достатньо вивчені. Практично можна вважати, що у флорі України фармакологічна активність притаманна не менше 1000 видам рослин, тобто кожному 4-5-му виду. Однак більшість з них потребує додаткового вивчення з біологічної і медичної точки зору.

Незважаючи на бурхливий розвиток хімії та зростання кількості нових, досить ефективних, синтетичних лікарських препаратів, лікарські рослини й надалі залишаються одним з основних джерел одержання лікувальних й профілактичних засобів при захворюваннях різних систем організму людини.

Перевага рослинних ліків перед синтетичними полягає у тому, що вони:

ь зазвичай менш токсичні ніж синтетичні сполуки;

ь при тривалому використанні не дають суттєвих побічних явищ;

ь не спричиняють звикання;

ь мають хімічний склад наближений до організму людини.

Метою роботи було фармакогностичне вивчення рослин роду хризантема, в зв'язку з чим були поставлені наступні завдання:

- за даними літератури вивчити ботанічну характеристику, географічне розповсюдження, застосування хризантеми;

- визначити якісний склад трави, квіток хризантеми увінчаної;

- провести кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин;

- розглянути питання фармацевтичної опіки при застосування хризантеми увінчаної в медичній практиці;

- провести анатомо-діагностичний аналіз трави, квіток хризантеми увінчаної, посівної.

Розділ 1. Літературний огляд. Походження, географічне розповсюдження та культивування рослин роду хризантема. Ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання

Походження, географічне розповсюдження та культивування

Батьківщина хризантеми точно не відома. Рослина походить з Далекого Сходу, але на даний час поширена у багатьох регіонах. Культура декоративних садових хризантем налічує більше тисячі років. В Китаї, звідки родом більша частина хризантем, садові форми почали виводити ще у 551 р. до н. е. Потім хризантеми були завезені до Японії, де стали національним символом. До Європи хризантеми завезли у XVII ст.

Хризантеми мають багато символічних значень, зокрема хризантема є одним із символів Японії. Хризантему традиційно зображають на монетах і державній емблемі Японії, а одна з найвищих нагород країни -- орден Хризантеми. Свято Хризантем в Японії -- це особливий ритуал: виконуючи його люди милуються кожним відтінком квітки, при цьому поринають у глибокі роздуми про сенс життя і пройдений шлях. Давні японські поети прославили хризантему в своїх віршах.

Чун'янцзє -- Свято хризантем у Китаї --, відзначається 9-го числа дев'ятого місяця за Місячним календарем. Це свято припадає на золоту осінню пору, коли пишно цвітуть хризантеми, тому однією з традицій цього свята в Китаї є милування хризантемами.

Сьогодні хризантеми вирощують переважно, як декоративні рослини, але є окремі види, які використовують для отримання лікарської рослинної сировини. Культурні види хризантеми розводять і вживають у їжу у якості приправ і салатів [25, 34].

1.2 Ботанічна характеристика родини айстрові (Asteraceae)

Айстрові (Asteraceae) або складноцвіті (Compositae) -- родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 25000 видів.

Представники цієї родини поширені на всіх континентах.

Біологічні особливості будови рослин роду айстрові:

- суцвіття кошик;

- пристосування плодів до поширення вітром;

- стебла та листки вкриті волосками.

Більшість складноцвітих -- трав'янисті рослини, інколи -- напівкущі та кущі, зрідка -- дерева. Пагони з почерговим розміщенням листків, рідше -- супротивним або мутовчастим. Інколи листки розмішені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості, без прилистків. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками.

Суцвіття -- кошик, рідше -- дрібні кошики, зібрані у складний щиток або волоть. До складу кошика може входити від кількох до 1500 квіток. Діаметр суцвіття -- від 1мм до 70 см. Квітки у кошику різні за будовою: одностатеві, двостатеві чи нестатеві (стерильні). Маточка одна, з дволопатевою приймочкою, 5 тичинок зрозшихся між собою пиляками. Кожна квітка має свою подвійну оцвітину, але 5 чашолистиків розвинені дуже слабо, їхня вільна частина представлена волосками, зубчиками, лусками або причіпками. Віночок зрослопелюстковий, форма різноманітна. За особливостями будови розрізняють язичкові, трубчасті, несправжньоязичкові та лійчасті квітки. У трубчастих квіток усі пелюстки в нижній частині зрощені у трубку, яка у верхній частині розширюється і закінчується 5 зубчиками у вигляді зірки; є 5 тичинок і маточка. Язичкові квітки також мають 5 тичинок та маточку, їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка, що на верхівці закінчується 5 зубчиками. Несправжньоязичкові квітки зовні схожі на язичкові, але на верхівці їхнього віночка лише 3 зубчики; вони не мають тичинок, а часто -- і маточки: їхнє яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до суцвіття. Лійчасті квітки також лише приваблюють комах-запилювачів і тому не мають тичинок і маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками.

Варіанти поєднання квіток у суцвітті: тільки трубчасті -- череда трироздільна, полин гіркий. тільки язичкові -- кульбаба лікарська, трубчасті і несправжньоязичкові - соняшник звичайний, трубчасті і лійчасті - волошка посівна.

Плід - сім'янка, часто із чубчиком, який утворений чашолистками та слугує для розселення вітром (кульбаба лікарська).

Видозміни стебла -- підземні бульби, кореневища.

Різноманітність і господарське значення: Серед айстрових багато овочевих: латук посівний, скорцонера, земляна груша -- топінамбур, а також олійні рослини; деякі використовують для виготовлення напоїв, що нагадують за смаком каву (цикорій звичайний, кульбаба лікарська). Кок-сагиз та тау-сагиз раніще використовували як технічні культури для отримання каучуку.

Багато декоративних (хризантема корейська, айстра альпійська, ромашка звичайна, , гербера Джеймсона, стокротка лісова) та лікарських рослин (ромашка лікарська, пижмо звичайне, деревій звичайний, кульбаба лікарська , полин гіркий, череда трироздіьна, нагідки лікарські, ехінацея пурпурна); є бур'яни (осот злісний, кульбаба осіння, татарник колючий, лопух справжній тощо) різних рослинних угрупуваннях [34].

1.3 Ботанічна характеристика рослин роду хризантеми

Хризантема -- рід квіткових рослин, який налічує близько 200 видів, і численні сорти.

Загальна характеристика роду хризантеми. Хризантеми -- багаторічні рослини з потовщеним, більш-менш розгалуженим кореневищем. Стебла прямостоячі, 25-120 см заввишки, іноді сильно розгалужені, з тонкими гілками і великою кількістю листя. Стеблові листки, у дрібноквіткових хризантем --завдовжки 7 см і завширшки 4 см, а у великоквіткових до 15 см завдовжки і до 8 см завширшки, на коротких або більш довгих черешках, сильно варіюють за формою і розсіченістю. Верхні стеблові листки дрібніші з короткими черешками, майже цільні. На листках помітні численні точкові залозки. Верхня поверхня листя зелена, рідко і злегка опушена, іноді майже гола. Нижня сторона листя -- тьмяно-зелена або сірувато-зелена від досить рясного опушення. Листя мають специфічний запах. Суцвіття - кошик, що складається з безлічі (до 1000) язичкових і трубчастих квіток. По краях суцвіття розташовані язичкові одностатеві жіночі квітки з редукованим віночком з трьох зрощених пелюсток. Серединні квітки трубчасті, двостатеві з зрослопелюстковим п'ятичленним віночком, п'ятьма тичинками, пиляки яких зростаються в трубочку. Суцвіття немахрових і напівмахрових хризантем складаються в основному з двостатевих трубчастих квіток, оточених одним або кількома рядами язичкових маточкових квіток. У махрових хризантем майже всі квітки язичкові. Махровість суцвіть досягається за рахунок перетворення внутрішніх трубчастих квіток у язичкові. Форма, величина та забарвлення їх можуть бути досить різноманітні. Суцвіття розрізняються за величиною, будовою і формою. У дрібноквіткових хризантем кошики від 2 до 9 см в діаметрі численні. У великоквіткових хризантем кошики 10-25 см в діаметрі, одиночні або в кількості 2-10, по одному на верхівках стебла, на ніжках до 15 см довжини. У суцвіттях великоквіткових сортів хризантем утворюється дуже мало насіння або їх зовсім не буває. Насіння зав'язуються головним чином у трубчастих квіток. Проте в суцвіттях деяких сортів трубчасті квітки або зовсім не формуються або їх формується всього кілька штук. Особливо мало трубчастих квіток у густомахрових суцвіттях. Під махровістю прийнято розуміти співвідношення між кількістю язичкових і трубчастих квіток у кошику. У махрових суцвіть розвиваються, головним чином, язичкові квітки і мале число трубчастих; напівмахровими вважають суцвіття з не менш ніж п'ятьма крайовими рядами язичкових квіток і невеликим диском з трубчастими квітками; немахрові, або прості, суцвіття складаються з великого диска і одного-трьох рядів крайових язичкових квіток.[19]

Найбільш відомі види наведені у таблиці. (Таб. 1.1)

Таблиця 1.1 Види роду хризантема

№ п/п

Латинська назва виду

1

Chrysanthemum achillaea Linn .

2

Chrysanthemum alabasicum ( HCFu ) H.Ohashi & Yonek .

3

Chrysanthemum alabasium ( H.C. Fu ) H. Ohashi & Yonekura

4

Chrysanthemum brachyanthum ( C.Shih ) H.Ohashi & Yonek .

5

Chrysanthemum carinatum Schousb .

6

Chrysanthemum chalchingolicum Grubov

7

Chrysanthemum coreanum ( H.Lev . & Vaniot ) Nakai

8

Chrysanthemum coronarium L

9

Chrysanthemum decaisneanum N.E.Br.

10

Chrysanthemum delavayanum H.Ohashi & Yonek .

11

Chrysanthemum dichrum ( C.Shih ) H.Ohashi & Yonek .

12

Chrysanthemum fastigiatum ( C.Winkl . ) H.Ohashi & Yonek .

13

Chrysanthemum ? grandiflorum Ramat .

14

Chrysanthemum hypoleucum ( C.Shih ) H.Ohashi & Yonek .

15

Chrysanthemum indicum

16

Chrysanthemum junnanicum ( Poljakov ) H.Ohashi & Yonek .

17

Chrysanthemum kelleri Krylov & Plotn .

18

Chrysanthemum kinokuniense ( Shimot. & Kitam . ) H.Ohashi & Yonek .

19

Chrysanthemum konoanum Makino

20

Chrysanthemum lineare Matsum .

21

Chrysanthemum marginatum ( Miq. ) N.E.Br.

22

Chrysanthemum mawei Hook.f.

23

Chrysanthemum maximum L.

24

Chrysanthemum miyatojimense Kitam .

25

Chrysanthemum morifolium Ramat

26

Chrysanthemum multifidum Desf .

27

Chrysanthemum nitidum ( C.Shih ) H.Ohashi & Yonek .

28

Chrysanthemum parvifolium Chang

29

Chrysanthemum przewalskii ( Poljakov ) H.Ohashi & Yonek .

30

Chrysanthemum purpureiflorum H.Ohashi & Yonek .

31

Chrysanthemum ramosum ( CCChang ) H.Ohashi & Yonek .

32

Chrysanthemum rhombifolium H.Ohashi & Yonek .

33

Chrysanthemum roborowskii ( Muldashev ) H.Ohashi & Yonek .

34

Chrysanthemum ? rubellum Sealy

35

Chrysanthemum segetum L.

36

Chrysanthemum shihchuanum H.Ohashi & Yonek .

37

Chrysanthemum shimotomaii Makino

38

Chrysanthemum ? superbum Bergmans ex J.W.Ingram

39

Chrysanthemum trilobatum ( Poljakov ex Poljakov ) H.Ohashi & Yonek .

40

Chrysanthemum tripinnatisectum H.Ohashi & Yonek .

41

Chrysanthemum vestitum ( Hemsl. ) Stapf

42

Chrysanthemum yoshinyanthemum Makino

43

Chrysanthemum zawodskii Herbich

На Україні росте 3 види рослин роду хризантема: хризантема кілювата (C. carinatum Schousb), хризантема посівна (C. segetum L. syn. Leucantheum segetum L. Moench), хризантема увінчана (C. coronarium L.). Рис.1.1

А б В

Рис 1.1 Зовнішній вигляд хризантем: а -- хризантема кілювата (C.carinatum Schousb), б -- хризантема посівна (C. segetum L. syn. Leucantheum segetum L. Moench), в -- хризантема увінчана (C. coronarium L.)

Батьківщина хризантеми кілюватої -- Північно-Західна Африка. Рослина однорічна, густоветвиста, прямостояча, 20-70 см заввишки, майже неопушена, з м'ясистим стеблом. Листя черешкові злегка м'ясисті, двічі пір'ясто-роздільні. Суцвіття -- кошики, частіше прості, рідше напівмахрові або махрові, запашні, досить великі, 5-7 см в діаметрі, одиночні або зібрані по 2-10 на облистяних бічних гілках. Складного, щитковидного суцвіття не утворюють. Язичкові квітки білі, жовті з білуватим або червонуватим відгином, рідше одиночні, жовті або білі; трубчасті, темно-червоні. Цвіте рясно з кінця червня по вересень. Плід -- трикутна або сплюснута сім'янка з крилоподібними виростами. Насіння зберігає схожість 2-3 роки. В 1 г міститься 300-350 насінин. У культурі з 1796 року.

Хризантема посівна походить з Південної Європи та Північної Африки, проте вже кілька століть його вирощують в країнах з більш холодним кліматом, наприклад у Нідерландах. Її висаджують в легкий піщаний грунт. Рослина однорічна, швидкоросла, з простими, рідше більш-менш розгалуженими, прямостоячими стеблами заввишки до 60 см. Листки сидячі, стеблообгортні, довгасті, зазвичай, цілісні, неправильно-крупнозубчасті по краю або іноді неглибоко перисто-лопатеві. Суцвіття золотисто-жовті або білі, однотонні, частіше прості, 5-7 см в діаметрі. Листочки обгортки -- широкі, тупі. Цвіте з червня по жовтень. Сім'янки вузькі, клиновидні, чотиригранні, світло-жовті. В 1 г 400-450 штук, зберігає схожість 2-3 роки.

Батьківщина хризантеми увінчаної -- Середземномор'я. Рослина однорічна з м'ясистими, гіллястими стеблами 70-80 см заввишки. Відрізняється від хризантеми кілюватої ланцетоподібним листям, на верхівці з крупнозубчастими лопатями. Суцвіття поодинокі , до 7 см в діаметрі, розташовані на облистяних бічних гілках у кількості 2-8. Язичкові квітки білі або жовті різних відтінків; трубчасті -- жовті, іноді коричневі. Цвіте рясно по вересень. Плодоносить. Насіння темно-коричневе, без летючок. В 1 г 600-650 штук, що зберігають схожість 2-4 роки. У культурі з 1629 року.

Хризантема шовковицелистна (Chrysanthemum morifolium Ramat ) -- багаторічна рослина 30-130 см заввишки, пагони міцні, прямостоячі, з віком в основі дерев'яніють. Листя, ланцетні, овально-лопатеві або овальні, до 7 см завдовжки, запашні. Лопаті цільні, крупнозубчасті, їх нижня поверхня покрита сірим повстяним опушуванням. Суцвіття -- кошики, прості, напівмахрові або махрові, запашні, досить великі, 5-7 см в діаметрі, одиночні або зібрані по 2-10 на облистяних бічних гілках. Язичкові --мають довжину більше диска, різноманітні за кольором. Внутрішні трубчасті, квітки жовті [19, 28 ,29].

Батьківщина хризантеми індійської (Chrysanthemum indicum ) -- Індія. Суцвіття густомахрові, золотисто-жовті, діаметром 5,5-7,5 см, плоскої форми. Висота рослин 45-60 см. Листя темно-зелене, дрібне. Термін цвітіння -- кінець серпня -- жовтень.

Хризантема корейська (Chrysanthemum coreanum ( H.Lev . & Vaniot ) Nakai) -- гібридного походження, її сорти відрізняються термінами цвітіння, висотою куща, будовою і величиною суцвіть, забарвленням язичкових і трубчастих квіток. Вирощуються у відкритому грунті (Рис. 1.2.).

а б в

Рис 1.2. Ботанічна характеристика видів хризантем інших країн: а -- хризантема шовковицелистна (Chrysanthemum morifolium Ramat ), б -- хризантема індійська (Chrysanthemum indicum ), в -- хризантема корейська (Chrysanthemum coreanum ( H.Lev . & Vaniot ) Nakai)

1.4 Хімічний склад

Літературні данні стверджують, що хімічний склад хризантеми індійської містить ряд біологічно-активних сполук.

Надземна частина хризантеми індійської містить пектинові речовини (17,79%), білок (понад 100 мг/г в засушених квітках), амінокислоти, розчинні вуглеводи; ненасичені жирниі кислоти, органічні кислоти: кавову, хлорогенову, неохлорогенову ферулову; фенолокислоти, флавоноїди: хрізеріол, апігенін, лютеолін, кверцетин, глюкозиди кверцетину і тіліаніну, гесперидин, гіперозид; пігменти, кумарини, ефірне масло: ?-амірін, ?-амірін, хамазулен, фарадіол, лупеол; аденін, холін, стахідрін, антосіон, хрізантемін. вітаміни: аскорбінову кислоту (150 мг%), тіамін, рибофлавін, ніацин; каротиноїди віолоксантин, 5,6-дигідроксилютеін, лютеїн-5,6-епоксид та елементи: Фосфор, Ферум, Магній, Селен, Цинк, Калій, Йод, Марганець та інші.

У надземній частині хризантеми увінчаної (Chrysanthemum coronarium L.) присутні солі Калію, Кальцію, Феруму, вуглеводи, білок, каротин, вітаміни B1, В2, С і PP та ефірна олія. (Таб. 1.4.) [27, 30, 31, 32, 33].

Таблиця 1.1. Основні біологічно активні речовини вегетативних та генеративних органів рослин роду хризантема

БАР

Сполука

Формула

Флавоноїди

Кверцетин

Лютеолін

Апігенін

Сапоніни

?-амирин

?-амірін

Лупеол

Ефірна олія

Хамазулен

Вітаміни

Тіамін

Рибофлавін

Ніацин

Визначення основних груп біологічно активних речовин у квітках хризантеми корейської

Окремі порції (по 20,0 г кожна) повітряно-сухої сировини квіток хризантеми корейської сорту «Золота осінь» екстрагували спиртом етиловим 96% і 40% концентрації, хлороформом, а також дистильованою водою. Отримані витягу упарюють до об'єму 20 мл і далі їх аналізували на вміст БАР.

Якісними реакціями встановлено, що в хлороформній фракції присутні терпени, каротиноїди, токофероли і стерини, а також у слідових кількостях флавоноїди, кумарини та похідні коричної кислоти. У витягу, отриманому спиртом етиловим 96%, виявлено флавоноїди, кумарини, сгерины, терпени, похідні коричної кислоти. У водно-спиртовому витягу крім флавоиоїдів і похідних коричної кислоти присутні аскорбінова кислота, амінокислоти і вуглеводи.

Встановлено елементний, амінокислотний, вітамінний і полісахаридний склад квіток хризантеми корейської (Таб 1.4.1).

Таблиця 1.2 Біологічно активні речовини в квітках хризантеми корейської

Елементи

Амінокислоти

Вітаміни

Полісахариди

Калій

Магній

Фосфор

Вільних амінокислот

Аргінін

Глутамінова кислота

Фенілаланін

?-каротин

вітамін Е

вітамін С

Водорозчинні полісахариди

Пектинові речовини

Геміцелюлоза A

Геміцелюлоза B

Кількісний вміст гидроксикоричиих кислот в екстракті в перерахунку на хлорогенову кислоту визначено за методикою, запропонованою професором Сампиевым A.M. з співавторами.

Кількісний вміст флавоноїдів і гидроксикоричних кислот у витягу з квіток хризантеми корейської, отриманому спиртом етиловим 40%, встановлено з урахуванням значень відносних показників поглинання розчинів cтандартного зразку рутину і хлорогенової кислоти: флавоноїдів -- 0,847 у перерахунку на рутин; а гідроксикоричних кислот -- 9,547 в перерахунку на хлорогенову кислоту. Кількісний вміст суми флавоноїдів в сировині становить -- 0,874 мг/% у перерахунку на рутин; а каротиноїдів -- 3,132 мг/% в перерахунку на ?-каротин. [16, 15, 17]

Ізолювання та ідентифікація полифеіольних сполук

Антиоксидантною активністю володіє екстракт, отриманий при екстракції квіток хризантеми спиртом етиловим 40% концентрації. Викорирстовували колонкову хроматографію. В якості адсорбенту застосовувався силікагель марки L 40/100. Элюентом служили різні розчинники і їх суміші, починаючи з гексана і далі в порядку збільшення полярності. Контроль за процесом элюювання здійснювали методами тонкошарової хроматографії на пластинках "Silufol" і висхідної паперової хроматографії в різних системах розчинників. Підбір хромагографічних систем проводили експериментально. Основним критерієм у виборі системи розчинників для ТШХ було найбільше число плям речовин в элюатах і значення Rf кожного з них.

Всього було отримано 730 фракцій. Хроматографічно ідентичні фракції об'єднували і випаровували у вакуумі до невеликого обсягу, звідки при кімнатній температурі і при сгоянии випадали осади. [16]

Кількісне визначення антиоксидантів

Дослідження сумарного вмісту антиоксидантів в різних екстрактах з квіток хризантеми проводили на аналізаторі антиоксиданої активності «Колір Яуза-01-ЛА». Результати наведено в Табл. 1.4.2

Таблиця 1.4.2 Концентрації суми антиоксидантів у сухих екстрактах квіток хризантеми корейської

Сухий екстракт, отриманий екстракцією

Площа піка ($а, нА/з)

Сумарна концентрація антиоксидантів, в перерахунку на кверцетин мг/г

Сумарна концентрація антиоксидантів, в перерахунку на галову кислоту мг/г

спиртом етиловим 96%

5045

88,1±1,0

57,3 ±0,8

спиром етиловим 70%

9588

172,4 ±2,2

113,6 ±1,2

спиртом етиловим 40%

9810

177,4 ± 2,3

116,9 ± 1,3

водою

1678

27,7±0,7

17,1 ±0,6

Максимальна концентрація антиоксидантів визначена в екстракті хризантеми, отриманому при застосуванні в якості екстрагента спирту етилового 40%. [15]

Визначення поліфенольних сполук

У сухому екстракті, отриманому 40 % спиртом етиловим, виявлено найбільший вміст антиоксидантів, досліджували методом ВЕРХ полифенольний склад саме цього екстракту. Виявлено 17 сполук, з яких ідентифіковано 12 з'єднань, представлених флавоиоїдами (гесперидином, гиперозидом, рутином, , кверцетином), фенолокислотами (хлорогеновою, неохлорогеновой, кавовою, цикорєвою, феруловою і о-метоксикумаровою) і кумарином (о - метосикумаровою).

Вивчали наявність неглікозидильованих похідних флавона в квітках хризантеми корейської. У цьому зв'язку витяги, отримані з окремих порцій сировини спиртом етиловим 70% і 40% концентрації, після розпарювання і розбавлення водою обробляли у ділільній воронці діетиловим ефіром. Хроматографічний контроль показав, що склад ефірних фракцій ідентичний, тому їх об'єднали і піддали фракціонуванню методом препаративної колонкової хроматографії. Всі технологічні операції та методи контролю аналогічні, використаним при колонковій хроматографії екстракту хризантеми, отриманого 40% спиртом етиловим, з тією лише різницею, що на початковій стадії процесу элюювання використовували хлороформ, а не гексан.

Контроль процесу элюювання здійснювали методом ТШХ в експериментально підібраних системах розчинників. Хроматографично ідентичні фракції об'єднували і концентрували випаровували у вакумі до невеликого обсягу. При кімнатній температурі в деяких концентрованих фракціях формувалися опади, які ми відокремлювали і очищали методом перекристалізації. Індивідуальність отриманих сполук встановлювали хроматографично в різних системах розчинників і визначенням температур плавлення.

Спиртові розчини речовин, отриманих з окремих фракції (V, VI, I Еф, II Еф і III Еф), в умовах ціанідинової реакції набували оранжеве забарвлення, характерну для похідними флавону.

Подальший аналіз структури індивідуальних флавоноїдів проводили методом УФ-спектрофотометрії з іонізуючими і комплексоутворюючими добавками. [16, 17]

Таблиця 1.4.3 ЯМР-'П-спектральні характеристики флавоноїдів виділених з хризантеми корейської

Положення протонів у структурі молекули

Речовини, виділені з фракцій

V DMSO-d6 300MHz

III Еф DMSO-d6 300MHz

VI DMSO-d6 300MHz

II Еф DMSO-d6 300MHz

H-3

6,85

6,85

6,63

6,64

H-6

6,47

6,47

6,52

6,18

H-8

6,97

6,97

6,81

6,44

H-2

8,05

8,05

7,40

7,40

H-3?

7,14

7,14

H-5?

7,14

7,14

6,90

6,90

H-6?

8,05

8,05

7,42

7,42

OH-5

12,95

12,95

12,97

12,95

OCH3-4?

3,83

3,83

Протони

5,20-3,75

3,20-3,75

3,25-3,75

?-алюмірний

5,11

5,10

5,10

Таблиця 1.4.4 Фізико-хімічні властивості флавоноїдів, виділених з хризантеми корейської

Речовина

Т пл.

Rf на БХ

ІЧ -спектр ? max, см

БУВ 4:1:5

15 % CH3COOH

OH

C=O -y- пірона

C=C аромат. ядра

C-O

OCH3

V

182-185

0,68

0,26

3294

1657

1564

1246

2928

IIIЕф

182-185

0,69

0,339

3409

1656

1584

1178

2930

VI

253-255

0,47

0,15

3209

1653

1529

1258

IIЕф

330-331

0,78

3377

1651

1578

1261

Вивчення пектинового комплексу

Пектин з квіток хризантеми корейської, отриманий за загальноприйнятою схемою І.К. Кочеткова, являє собою аморфний порошок світло-бузкового кольору, повільно розчинний у холодній воді, легко розчинний в гарячій воді і практично нерозчинний в органічних розчинниках.

Після кислотного гідролізу хроматографічними методами встановлено, що до складу пектинового комплексу входять галактоза і галактуронова кислоти.

Для вивчення поверхневої активності пектину по відношенню до води використовувалися два мегода: сталагмометричний і метод найбільшого тиску, заснований на продавливанні бульбашки повітря через калібрований капіляр. Результати експерименту представлені на ізотермі (рис. 1), звідки слідує що пектин не може бути віднесений до групи поверхнево-активних речовин, оскільки підвищує поверхневий натяг води.

Рисунок 1.3 Ізотерма поверхневого натягу водних розчинів пектину

Рівень поверхневого натягу істотно залежить від температури і часу приготування розчинів, тому що при значеннях концентрацій 1% і більше відбувається желювання.

Визначення молярної маси проводилося з допомогою віскозометра Оствальда. Розраховувалися відносна, і приведена в'язкості. Характеристична в'язкість [г)} знайдена виходячи з графічної залежності приведеної в'язкості від концентрації розчину (Таб 1.4.5).

Таблиця 1.4.5 Залежність в'язкості водних розчинів пектину від концентрації

Концентрація розчину

Час, сек

? відносна

? удільна

? приведена

(?)

Середня молярна маса г/ моль

0

33,18

29093

0,0625

40,54

1,212

0,212

3,472

2,5

0,2

69

2,079

1,079

5,395

0,3

101

3,074

2,044

6,813

0,4

142

4,280

3,28

8,20

0,5

162

4,910

3,910

9,80

Середня величина обчисленої молярної маси пектину становить 29093 г/моль.

Вивчалася кінетика і адсорбційна ємність пектину in vitro. Як іон - комплексооутворювач був використаний катіон РЬ2+ чию токсичну дію на організм добре вивчено. Має місце лінійна залежність концентрації іонів свинцю, сорбованих на поверхні пектину, від часу, що дозволяє припустити I порядок реакції взаємодії субстрату з іонами свинцю.

Середня величина константи швидкості визначена експериментально і становить 9,76 * 10-3 хв-1.

Протягом 1 години (тривалість комплексоутворення) максимальне вилучення іонів РЬ' становить 30% від рівноважної концентрації, що в перерахунку на 1 г сорбенту дорівнює приблизно 143 мг свинцю.

Для вивчення впливу температури на сорбційні властивості пектину проводили заморожування модельних розчинів (-18'С) та температурну обробку (100-ЬГС) протягом 60 хвилин. Проведені дослідження показали, що відсоток сорбційної здібності пектину щодо його протікання при кімнатній температурі зменшився до 25,1% при термічній обробці і практично зберігся при заморожуванні (28,9%).

Відносне збереження сорбційних властивостей пектину при консервуванні холодом і термічної обробки дозволяє говорити про можливість його використання з лікувально-профілактичною метою.

Фармакологічні дослідження лютеолін - 7-глюкозиду і фракцій, отриманих з квіток хризантеми корейської

Оскільки у витягах, отриманих з квіток хризантеми, кількісно переважає лютеолін-7-глюкозид і його аглікон - лютеолін, для цих сполук здійснено комп'ютерний прогноз (програма PASS) біологічної актисносги.

Це дозволило отримати інформацію про високу ймовірність впливу лютеолін-7-глюкозила і лютеоліну на серцево-судинну систему (капілярозміцнююча, кардіопротекторна, антиангінальна) і антирадикальна властивість цих сполук (антиоксидантна, мембранозахисна, хемозахисна і протипухлинна активність).

На підставі даних прогнозу вважали за доцільне провести скринінг-дослідження кардіотропної дії лютеолін-7-глюкозпда, а також фракцій, отриманих з хризантеми та виявили максимальний антиоксидантний ефект у дослідах in\vitro.

При визначенні гострої токсичності значення LD50 для екстракту, отриманого 40% спиртом етиловим, склала 4850 мг/кг, що за класифікацією Сидорова К.К. відповідає класу IV «Малотоксичні».

Екстракт хризантеми і люгеолин-7-глюкозид достовірно знижують САД протягом 30 хвилин на 30-37%. До 60-й хвилині цей результат зберігався тільки па тлі лютсолин-7-ппокозида.

Дія досліджуваних речовин на ритм скорочення міокарду вивчали на моделі хлоркальцієвої аритмії, а препаратом порівняння було обрано настоянка глоду.

Основним показником прояву антиаритмічної активності служить тривалість життя щурів після введення 10% розчину кальцію хлориду в лозі 2 мг/кг.

Дослідження впливу лютеолін-7-глюкозиду і екстракту квіток хризантеми, отриманого спиртом етиловим 40%, на ритм серцевих скорочень на моделі хлоркальцієвої аритмії показали значне зниження тривалості життя щурів.

Антигіпоксичну активність виявляли шляхом моделювання гіперкапнічної нормобаричної гіпоксії за допомогою термокамери. Результати експерименту свідчать про позитивний вплив усіх досліджуваних речовин на тривалість життя мишей в умовах гіпоксії (Таб 1.4.6).

Таблиця 1.4.6 Тривалість життя мишей при гіперкапнічній гіпоксії (п б)

Досліджуваний об'єкт, доза

Тривалість життя, хв М ±m

Зміни відносно контролю, %

Зміни щодо екстракту елеутерококу жидког про, %

Контроль (фіз.розчин)

18.7 г± 1.12

-

-

Лютсолнн-7-глюкозид. 10 мг/кг

21,5 ±0,96

+14.97

-2.27

Екстракт, отриманий 40% спиртом етиловим, 100 мг/кг

22.0 ± 1,12

+ 17,65

0,00

Екстракт елеутерококу рідкий, 0,5 мл/кг

22.0 ±0.36

+ 17,65

-

- достовірно по відношенню до контролю

4 - достовірно по відношенню до екстракту елеутерококу рідкого (Р<0.05)

Вивчення актопротекторної активності показало, що всі досліджувані об'єкти підвищують фізичну витривалість мишей, причому лютеолін-7 - глюкозид достовірно збільшує цей показник на 149% в порівнянні з контролем. Щодо дії екстракту елеутерококу екстракт хризантеми в меншій мірі збільшує витривалість мишей, а лютеолін-7-глюкозид - більшою мірою (на 26%), але недостовірно.

Таблиця 1.4.7 Актопротекторна дія лютеолін-7-глюкозиду іфракцій, отриманих з хризантеми (n=6)

Досліджуваний об'єкт, доза

Середній час рухової активності, с М ± m

Зміна відносно до контролю, %

Зміна по відношенню до екстракту елеутерококу. %

Контроль (фіз. розчин)

115,5±10.6

-

-

Екстракт елеутерококу рідкий. 0.016 мл/кг

229.5 ±39,5

+ 98,7

-

Екстракт хризантеми, отриманий 40% ; 100 мг/кг

128.5 ±2.9

+11,3

- 44,0

Лютеолін-7-глюкозид, 10 мг/кг

288 25 ±18,7

+ 149,6

- + 26,0

* - достовірно по відношенню до контролю (Р<0.05) р

- достовірно по відношенню до екстракту елеутерококу рідкому (Р<0,05)

Результати фармакологічного скринінгу дозволяють стверджувати про наявність адаптогенної активності, найбільш вираженої лютеолін-7-О-? - D-глюкопіранозида і екстракту, отриманого спиртом етиловим 40% концентрації. [14, 15, 17]

Хімічний склад ефірної олії різних видів хризантем:

Домінуючими речовинами ефірної олії хризантеми китайської: хризантенон (Chrysanthenone), борнеол (Borneol), борнілацетат (BornylAcetate).

Рис 1.4. Ефірна олія хризантеми дівочої Chrysanthemum parthenium

Домінуючими речовинами ефірної олії хризантеми увінчаної: транс-хризантенил ацетат (13.2%), транс-хризантенил изовалерат (10.2%), цис-хризантенил ацетат (9.9%), камфора (до 15.7%).

Домінуючими речовинами ефірної олії хризантеми індійської: 1,8 - цинеол, камфори, борнеол, борнілацетат [27].

1.5 Застосування рослин роду хризантема у медичній практиці

Лікарські препарати, до складу яких входить екстракт хризантеми індійської мають заспокійливу, нейрозахисну, гіпотензивну, імуномоделюючу, болегамуючу, протизапальну, ранозагоювальну, антимікробну, бактеріостатичну і бактерицидну дії. Спиртовий екстракт використовують при інвазії гемолітичним стрептококом, золотистим стафілококом і менінгококом.

Біологічно активні речовини рослини пригнічують активність пухлин, особливо при гепатоцелюлярній карциномі - поширеній злоякісній формі раку печінки.

Китайські онкологи Xi'an Jiaotong University досліджували вплив екстракту квіток хризантеми на пригнічення проліферації клітин та апоптозу, а також основних механізмів при розвитку хвороби на клітинній лінії HCC MHCC97H. Для аналізу використовували гепатоцити лабораторних щурів і клітини ендотелію людини. Визначали ступінь апоптозу клітин, регуляцію клітинного циклу і потенціал мембран мітохондрій. Було виявлено, що витяг з хризантеми перешкоджав проліфераціі ракових клітин, а апоптоз супроводжувався зниженням мембранного потенціалу мітохондрій, звільненням цитохромів С і активацією білків каспаза-9 і каспаза-3. Екстракт квіток не впливав на нормальні клітини, але був ефективним у відношенні апоптозу, блокував клітинний цикл і через мітохондріальний шлях регулював білки в клітинах MHCC97H. Терапевти бачать в рослині важливий потенціал для боротьби з раковими утвореннями [ 2, 24, 26 ].

1.6 Хризантема у декоративній косметиці

1. Крем на основі екстракту хризантеми

Екстракт хризантеми багатий вітамінами і мікроелементами, які життєво- необхідні для здоров'я шкіри. Екстракт хризантеми містить Фосфор, Калій, Кремній, Селен, Магній, Цинк. Також пелюстки хризантеми багаті ефірною олією, тіаміном; аденином; рибофлавіном; ніацином; каротином та аскорбіновою кислотою. За вмістом вітамінів С і Е, хризантема перевершує всі відомі рослини. Завдяки цьому екстракт хризантеми має виражену охолоджуючу дію. Крем має приємну легку текстуру, відмінно вбирається, не жирнить, підтягує шкіру, маскує темні кола [39].

Дія крему:

1) Зволожує і тонізує шкіру;

2) Вирівнює і розгладжує шкіру;

3) Заспокоює роздратовану і запалену шкіру;

4) Сприяє регенерації шкіри;

5) Стимулює синтез колагену;

6) Омолоджує шкіру;

7) Покращує циркуляцію крові;

8) Захищає шкіру від дії ультрафіолету.

Рис 1.5 Крем з екстрактом хризантеми

2. Екстракт хризантеми дівочої

Екстракт містить: концентрований сухий екстракт.отриманий з квіток хризантеми дівочої у концентрації: 12:1 (основи до квіток).

Країна походження: Китай.

Рис 1.6 Екстракт хризантеми дівочої

Зовнішній вигляд: порошок, темно-коричневого кольору.

Запах: характерний.

Розчинність: у водно-спиртовий фазі крему або лосьйону.

Концентрація: 0,1-0,5%.

Властивості: Екстракт хризантеми містить аденін, каротин, тіамін, рибофлавін, ніацин, аскорбінову кислоту і вітамін Е.

На думку китайців, вино, настояне на хризантемі, сприяє продовженню життя, а шкіра зволожена екстрактом хризантеми, стає більш гладкою і молодшою. Екстракт хризантеми покращує циркуляцію крові, вирівнює текстуру шкіри, оновлює і збагачує її поживними речовинами. Цей багатий на флавоноїди природний антиоксидант заспокоює запалену шкіру і знімає роздратування, а також захищає обличчя після шкідливого впливу природних факторів. Також цей екстракт додають в антицелюлітні косметичні лінії, так як він уповільнює синтез і відкладання жиру [38].

3. Таблетки «Лютеїн»

Основний склад:* Екстракт хризантеми (Chrysanthemum L. ), лютеїн, виділений з листя хризантем

Показання до застосування: препарат нового покоління «Лютеїн» є природним захистом для очей від дії сонячного промення та УФ, від дії вільних радикалів і радіації, захищає сітківку очей від випромінювання комп'ютера; сприяє поліпшенню зору і уповільнює процес розвитку катаракти; ефективний при синдромі «втомлених очей»; ефективний при роботі, пов'язаної з впливом яскравого світла (зварювання, софіти);ефективний при зниженні темнової адаптації (Куряча сліпота);рекомендується застосовувати під час занять спортом -- гірськими лижами, альпінізмом. Препарат розроблений відповідно до стандартів ISO 9001-2000.

Рис 1.7 Таблетки"Лютеїн"

Спосіб застосування: по 1 таблетці 1 раз на день через, 1 годину після їжі, запивати холодною або теплою водою.

Термін зберігання: 2 роки. Спосіб зберігання: у сухому, прохолодному і захищеному від світла місці [37].

4. Тонік балансуючий, очищуючий з екстрактом хризантеми і троянди

Позбавляє від жирного блиску, інтенсивно зволожує. Очищає пори, регулює виділення шкірного сала. Обличчя стає чистим, сяючим без жирного блиску.

Рисунок 1.7 Тонік балансуючий,очищуючий з екстрактом хризантеми і троянди

Склад: вода очищена, есенція рожевої олії, екстракт хризантеми, екстракт жовтого латаття, лаванди, гамамелису, катон.

Застосування: нанести на косметичний диск, протерти обличчя по масажним лініям [36].

Об'єм: 120 мл.

У давнину з суцвіть хризантем добували барвник, з жовтих хризантем переважно -- жовтий,а з фіолетових -- червоний, синій й інщі.

5. Крем масажний антицелюлітний «Хризантема індійська»

Крем призначений для антицелюлітних і ліполітичних масажних процедур. Екстракт індійської хризантеми - комплекс Lanacrys стимулює рецептор, відповідальний за ліполітичні процеси. Екстракти атлантичних водоростей, зеленої кави, чорної кава, готу-коли стимулюють ліполіз, надають тонізуючу дію. Дія крему доповнена активним комплексом Bodyfit. Активна молекула комплексу -- глауцин, регулює роботу кальців канальців клітин, що виводять продукти ліполітичного розпаду в міжклітинний простір. Відвари фукуса, ламінарії, плюща, олії зеленої кави, виноградної кісточки доповнюють активну дію крему. Спосіб застосування: використовувати для масажу. Надлишки крему після закінчення процедури видалити за допомогою теплої вологої серветки. Як змочувальний продукт можна використовувати активатор процедур лінії Стелла Марина.

Рисунок 1.8. Крем масажний,антицілюлітний"Хризантема індійська"

Запобіжні заходи: уникати потрапляння в очі і на слизові оболонки.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість компонентів.

Активні компоненти складу: відвар плюща, фукуса, ламінарії, екстракт зеленої кави, екстракт індійської хризантеми, екстракт 7 водоростей (порфіру, пальмари-пальмати, хіманталії, фартуху диявола, морського фенхелю, ульви, дуналіели), екстракт готу-коли, екстракт чорної кави, олії зеленої кави, олії виноградної кісточки, глауцин.

Термін придатності: 3 роки з дати виготовлення

Об'єм: 350 мл [35].

Чай з хризантемою, шовковицею і ліньчжи «Мэрро»

Склад: листя шовковиці білої, квіти хризантеми шелковицелистної, Chrysanthemum morifolium Ramat, порошок міцелію Ліньчжи.

Показання до застосування

В якості біологічно активної добавки до їжі -- джерела флавоноїдов, що містить дубильні речовини.

Форма випуску: порошок; пакет(пакетик) 0.3 м;

Протипоказання до застосування: індивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Дорослим по 1 пакетику 2 рази на день під час їди, попередньо заваривши у склянці (200 мл) окропу і настояти 5 хвилин. Тривалість прийому -- 1-1,5 місяця.

Передозування: не описана.

Заходи безпеки при прийомі: перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Умови зберігання: у сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці; зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності: 24 міс.

5. Таблетки з жимолостю та екстрактом хризантеми

Застосовується при фурункулах, карбункулах, гнійних пухлинах. Очищає шкіру, видаляє гнійники. Використовується при оперізувальному лишаї, хронічному пієлонефриті.

Склад: жимолость японська, квіти дикої хризантеми, кульбаба лікарська, фіалка китайська, пузатка висока.

Дія: зняття жару, виведення токсинів, розсмоктування фурункулів.

Рисунок 1.9.Таблетки з жимолостю та екстрактом хризантеми

У клінічній практиці застосовується при лікуванні різного роду фурункулів, карбункулів, безіменних гнійних пухлин, викликаних скупченням вогню і токсинів, в початковій фазі захворювання, при локальному почервонінні, припухлості і гарячої боли. При наявності жару і ознобу, а також при гнійниках, зовні розміром з просяне зерно, але твердих на дотик ,які йдуть глибоко під шкіру. Призначають для лікування різних гострих гнійних запалень. При оперізувальному лишаї, хронічному пієлонефриті, хронічному запаленні тазу, гострому гнійному тонзиліті.

Спосіб застосування: внутрішньо, 3 рази на добу по 8 таблеток на прийом.

Обмеження у використанні: дотримуватися обережності при зниженій функції селезінки і шлунку, при рідкому стільці.

Розфасовка: 20 пігулок по 0.18г [42].

1.7 Застосування хризантеми у кулінарії та дієтологі

Хризантема увінчана, хризантема китайська та хризантема шовковицевидна належать до їстівних. З них можливо приготувати багато корисних страв.

.У таблиці 1.3. наведено калорійність та вміст харчових речовин -- білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів на 100 г їстівної частини

Таблиця 1.3 Калорійність та харчова цінність хризантеми увінчаної

Біологічно активні речовини

Вміст біологічно активних речовин (г)

Білки

З,36 г

Жири

0,56 г

Вуглеводи

0,01 г

Харчові волокна

3 г

Зола

1,67 г

Вода

91,4 г

Вітаміни

Ретинол

94 мкг

Тіамін

0,13 мг

Рибофлавін

0,144 мг

Пантотенова кислота

0,122 мг

Піридоксин

0,176 мг

Фолієва кислота

177 мкг

Аскорбинова кислота

1,4 мг

Нікотинова кислота

0,531 мг

Макроелементи

Кальцій

117 мг

Магній

32 мг

Натрій

118 мг

Калій

567 мг

Фосфор

54 мг

Мікроелементи

Ферум

2,3 мг

Цинк

0,71 мг

Купрум

137 мкг

Манган

0,943 мг

Селен

0,3 мкг

Калорійність на 100 г продукту склала 24 кКал.

Рецепти страв з хризантемою

Рецепт1. Вино з квіток хризантеми

Це вино приймається як аперитив. Воно прояснює голову, покращує зір і уповільнює процеси старіння, але протипоказане гіпертонікам.

Склад: 60 г білих або жовтих квіток хризантеми; 600 мл білого рисового вина; 90 г цукру рафінаду.

Скласти всі інгредієнти у велику чисту банку. Щільно закупорити банку і поставити настоюватися в холодне, сухе, темне місце. Через 12 місяців процідити вино, викидаючи квіти, і поставити настоюватися ще на 12 місяців. Тільки по закінченні цього строку вино буде готове [41].

Рецепт 2. Тюак - хліб з пелюстками хризантеми

Склад: цукрова пудра 30 г; мед 30 г; пелюстки хризантеми 20 г; рослинна олія 300 г; кора коричного дерева 3 г; сіль 3 г; рисова крупа 250 г; кунжут мелений 50 г; каштанові горіхи 100 г; фініки 100 г; [40].

Рецепт 3. Паростки квасолі з пелюстками хризантеми

Пелюстки свіжої хризантеми промити і замочити в холодній воді на 20 хвилин. Підготовлені паростки квасолі відокремити від насіння, промити і обшпарити окропом. Потім перекласти в охолоджену кип'ячену воду, вийняти, віджати вологу, перемішати з кунжутною олією, оцтом, цукром, сіллю і 1 чайною ложкою переколеної рослинної олії з ароматом запашного перцю. (Для цього пережарити рослинну олію, опустити туди зерна перцю і, коли відчується аромат, запашний перець вийняти, а олію охолодити). Зверху страву посипати яскравими пелюстками хризантем і подати до столу.

Склад: квасоля 250 г; хризантема 10 г; перець духмяний 5 г; олія кунжутна 1 ч. ложка; оцет 1 ч. ложка; цукор 0.5 ст. ложки; сіль 0.5 ч. ложки

Висновки

1. Проведено літературний огляд сучасних джерел присвячених рослинам роду хризантема.

2. Визначено походження, географічне розповсюдження та культивування різних видів хризантем.

3. Наведено ботанічну характеристику рослин роду хризантема.

4. Наведено хімічний склад вегетативних та генеративних органів видів хризантеми, домінуючі з них флавоноїди (лютеолін, кверцетин, апігенін, хрізеріол), органічні кислоти (кавова, хлорогенова, ферулова), кумарини, пігменти,вітаміни, ефірна олія (?-амірин, ?-амірин, хамазулен, хрізантемін).

5. Визначено застосування рослин роду хризантема в медичній практиці.

6. Наведено застосування рослин роду хризантема в народному господарстві.

цукровий діабет хризантема

Розділ 2. Фармацевтична опіка

2.1 Цукровий діабет. Етіологія , патогенез, клініка захворювання

Цукровий діабет

Цукровий діабет -- стан хронічної гіперглікемії, обумовлений абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну, який супроводжується порушенням усіх видів обміну речовин (Табл.2.1.)

Таблиця 2.1. Етіологія і патогенез цукрового діабету

Види діабету

Iтипу Інсулінзалежний цукровий діабет

II тип Інсуліннезалежний цукровий діабет

Визначення

Захворювання з абсолютним дефіцитом інсуліну, при якому хворі потребують постійного введення екзогенного інсуліну

Захворювання, при якому рівень інсуліну в крові нормальний, але його активність низька

Причини

Генетичні фактори -- наявність HLA-B8, HLA-B15 та інші;

вірусні інфекції,

аутоімунні захворювання

Генетичні фактори -- домінантний тип спадкування;

ожиріння;

переїдання

Патогенез

1. Імунні процеси, які призводять до пошкодження і загибелі b-клітин підшлункової залози

2. Абсолютна нестача інсуліну

3. Порушення обміну білків, жирів, вуглеводів

1. Інсулінорезистентність (зниження кількості і активності рецепторів до інсуліну у тканинах) або порушення секреції інсуліну

2. Відносна нестача інсуліну

3. Порушення обміну білків, жирів, вуглеводів

Клінічні прояви захворювання

1) Скарги: полідипсія, поліфагія, поліурія.

2) ЦНС: слабкість, зниження дієздатності, полінейропатія.

3) Нирки: нефроангіосклероз.

4) Шкіра: сухість, свербіж, фурункульоз.

5) Серцево-судинна система: мікро- і макроангіопатія; артеріальна гіпертензія.

6) Орган зору: ретинопатія, катаракта.

7) Зміни лабораторних показників: гіперглікемія, глюкозурія, підвищення. рівня глікозильованого гемоглобіну.

Гострі ускладнення цукрового діабету

1. Діабетичний кетоацидоз -- спостерігається при важкому перебігу цукрового діабету, при якому рівень інсуліну різко знижений, а рівень глюкагону різко підвищений. Частіше він розвивається при діабеті I типу. При низькому рівні інсуліну в клітинах активується ліполіз, жирні кислоти, шо вивільняються при цьому, окислюються в печінці до ацетилкоензиму, однак він не вступає в цикл Кребса. Тому в печінці з нього синтезуються кетонові тіла, їх синтез активується глюкагоном. Кетонові тіла попадають у кров (кетоемія), відкіля вони захоплюються м'язовими клітинами і використовуються для витягу енергії, а також виводяться із сечею (кетонурія). Кетонові тіла є сильними кислотами, тому вони приводять до зниження pH крові і зниження в крові кількості бікарбонатів. У результаті зниження pH крові стимулюється дихальний центр, що приводить до частоти дихання і зниження концентрації вуглекислого газу у крові. Також знижується pH сечі. У результаті ацидозу і порушення енергоутворення в клітинах головного мозку розвивається кома.

2. Гіперосмолярна кома розвивається при важких формах діабету. При дуже високій глюкозурії в нирках відбувається осмотичний діурез (поліурія), що призводить до різкого зменшення об'єму циркулюючої крові і підвищення осмолярності крові, через що розвивається різке зневоднення тканин організму.

3. Гіпоглікемічна кома є ускладненням не самого захворювання, а терапії. Вона може розвинутися при введенні великих доз інсуліну або у випадку голодування хворого. Тому дозу інсуліну звичайно розраховують із врахуванням з'їдених вуглеводів і застосовують тільки після їжі.

Хронічні ускладнення цукрового діабету

1. Діабетична мікроангіопатія є характерною ознакою цукрового діабету. Вона характеризується дифузним стовщенням базальної мембрани капілярів (гіаліноз) у всіх органах. Найчастіше вражаються нирки (клубочки), сітківка ока, шкіра і скелетна мускулатура, рідше -- канальці нирок, плацента, периферичні нерви. Стовщення базальної мембрани відбувається через відкладання в ній білків крові в результаті підвищеної проникності судин. До складу гіаліну при цукровому діабеті входять також жири (ліпогіалін).

2. Діабетична макроангіопатія виявляється у вигляді швидко прогресуючого атеросклерозу. У результаті цього у хворих на цукровий діабет швидко розвивається ішемічна хвороба серця та атеросклеротична дисциркуляторна енцефалопатія. Швидкий розвиток атеросклерозу пов'язують з тим, що при цукровому діабеті в крові спостерігається підвищений рівень тригліцеридів і холестерину.

3. Нейропатія і катаракта розвиваються в результаті підвищеного утворення сорбіту при цукровому діабеті. Установлено, що в цих тканинах при високому рівні глюкози в крові під дією альдолазредуктази з глюкози синтезується сорбіт, який є осмотично активною речовиною і погано дифундує. У результаті відбувається різкий внутрішньоклітинний набряк, що може привести до загибелі клітин. Установлено, що дані зміни в нервах, кришталику (і, можливо, у дрібних судинах і канальцях нирок) відбуваються в результаті того, що в цих органах клітини можуть захоплювати глюкозу і без інсуліну.

4. Інші ускладнення. Найчастіше при цукровому діабеті розвиваються інфекційні ускладнення і порушується загоєння ран. Хронічні виразки на ногах є однією з найважче розв'язуваних проблем при цукровому діабеті [21, 20].

2.2 Лікування цукрового діабету

Підходи до лікування

1. Замісна інсулінотерапія;

2. Симптоматична терапія, лікування ускладнень;

3. Пероральні цукрознижувальні засоби [20].

2.2.1 Фармакотерапія цукрового діабету

При лікуванні цукрового діабету необхідно дотримуватися спеціальної дієти, комплексу лікувальної фізкультури, фармакотерапії, фізіотерапевтичного та санітарно-курортного лікування.

При діабеті I типу основним методом є дієта та інсулинотерапия. Доза інсуліну підбирається індивідуально, в умовах стаціонару, під контролем глікемії та глюкозурії, яка визначається у різні проміжки часу протягом доби. За тривалістю гіпоглікемізуючого ефекту розрізняють наступні групи інсуліну:

1. Інсулін короткої дії, що вводиться підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно і діючий в середньому 6-8 годин (моноінсулин, інсулрап, актрапід, хоморап)

2. Інсулін середньої тривалості дії, який діє у середньому 14-18 годин і вводиться підшкірно або внутрішньом'язово (інсулін Б, інсулін-семілонг, інсулін-стрічці, інсулін-лонг-суспензія, інсулонг).

3. Інсулін тривалої дії (20-24-30 годин), призначається при стійкій нічній і вранішній гіперглікемії, оскільки максимум дії досягається через 12-16 годин (інсулін-ультраленте, ультратард, інсулін-ультралонг, хумулін-ультралонг).

Частим ускладненням інсулінотерапії є ліподистрофії, які проявляються атрофією підшкірно-жирової клітковини в місцях ін'єкцій інсуліну. Для профілактики необхідно дотримувати наступні правила введення інсуліну:

-чергувати місця ін'єкцій щодня, передбаченою схемою, по днях тижня;

-міняти області введення інсуліну не рідше 1 разу на 1-2 місяці;

-вводити інсулін температурою не нижче кімнатної, оптимальна температура інсуліну повинна бути близька до температури тіла; ні в якому випадку не вводити інсулін охолоджений;

-після обробки шкіри спиртом треба дати спирту випаруватися з поверхні шкіри, оскільки попадання спирту під шкіру сприяє прогресуванню ліподистрофій;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.