Главная База знаний "Allbest" Медицина Терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі

Терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі

Етіологія і патогенез маститу у кішок. Діагностика і особливості перебігу хвороби. Етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні методи терапії. Матеріали і методи досліджень. Схема лікування кішок, хворих на серозний мастит, у клініці дрібних тварин.

Рубрика Медицина
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.06.2011
Размер файла 84,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Однієї із самих серйозних проблем у тваринництві була й залишається боротьба з маститом. Маститом називається запалення молочної залози, в даний час виникає часто у ветеринарних клініках, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів. Мастит у кішок може бути дуже хворобливим станом.

Мастит часто розвивається у латентно інфікованих кішок, з надлишком утворення молозива, яке застоюючись у молочних залозах, зазнає бактеріального розкладання. Одержання здоровішого й високоякісного по породних характеристиках приплоду неможливо без вигодовування кошенят у перші дні життя повноцінним молоком. У кішок, що годують, молоко внаслідок різних причин застоюється в молочній залозі, подразнює тканини, що сприяє виникненню маститу. У них підвищується внутрішньо-тканинний тиск, порушується циркуляція крові, лімфи й харчування тканин молочної залози, підсилюється проникність кровоносних судин, відбувається випою білків-глобулінів і фібриногену, а також формених елементів крові, і, як наслідок, виникає запальна інфільтрація, що визначає форму маститу.

Мастит може бути викликаний або просто бактеріальною інфекцією після механічного пошкодження молочної залози (іноді, наприклад, трапляється, що кошенята під час ссання пошкоджують соски своїми кігтями), а також бути наслідком ендометриту. Іноді мастит спостерігають при несправжній вагітності або ранньому відлученні кошенят. Мастит рідко буває проявом раку. Із всього комплексу причин, що викликає мастит, найбільшої уваги заслуговує мікробний фактор. У цей час відомо більше 100 видів збудників, виділених із секрету молочної залози тварин і людини, хворих маститом.

Питання патології молочної залози приділяється велика увага вчених, практикуючих лікарів, виробників ветеринарних препаратів.

Це стосується і Сумської області. В зв'язку з цим, метою нашої роботи є терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» м. Суми.

Для вирішення мети, нами були поставлені наступні завдання:

1) динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки;

2) динаміка незаразної патології кішок за аналізуючий період у розрізі пір року та породи;

3) причини і показники акушерської і гінекологічної патології кішок різних порід;

4) показники і причини патології молочної залози у кішок різних порід;

5) терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі;

6) розрахунок економічної ефективності методів терапії кішок при маститі.

1. Огляд літератури

Етіологія і патогенез маститу у кішок

Маститом називається запалення молочної залози, яке в даний час зустрічається часто у ветеринарних клініках, виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними змінами в її тканинах і секреті, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів [5-8].

Мастит (mastitis) чи (mammitis) часто розвивається у латентно інфікованих кішок, з надлишком утворення молозива, яке, застоюючись у молочних залозах, піддається бактеріальному розкладанню. Назва слова мастит походить від грецького mastos - грудна залоза, а маміт - від латинського mamma - молочна залоза. Мастит може бути викликаний і просто бактеріальною інфекцією після механічного пошкодження молочної залози (іноді, наприклад, трапляється, що кошенята під час ссання пошкоджують соски своїми кігтями), або накопичуватися в молочній залозі (коли мало кошенят, або вони смокчуть інші соски або кошенята занадто слабкі, щоб смоктати), а також бути наслідком ендометриту. Іноді мастит спостерігають при несправжній вагітності або ранньому відлученні кошенят. Мастит може виникати внаслідок тріщини сосків, недотримання зоогігієнічних правил, гормональне порушення, воротами для інфекцій можуть бути сосочковий канал, лімфатичний і гематогенні шляхи. Мастит рідко буває проявом раку [33-34, 5].

У м'ясоїдних молочна залоза має вигляд парних ізольованих горбів-пакетів, які знаходяться по обидва боки уздовж білої лінії живота і на вентральній поверхні грудної клітки, утворюючи множинне молочна залоза.

У кішки структура молочної залози складається по 4 пакети з кожного боку і відповідна кількість сосків, кожна з яких відкривається двома канальцями (черевна стінка). Молочна залоза складається з двох різних типів тканини: власне залозистої тканини, або паренхіми, і сполучної тканини, або строми [1-3].

Внутрішня структура - паренхіма складається з альвеол і вивідних проток. Альвеоли (аlvеоlus), діаметром від 0,1 до 0,8 мм, можуть бути кулеподібними, овальними або у вигляді коротеньких розгалужених трубочок. Альвеола вистелена одним шаром клітин секреторного епітелію, який, у залежності від його функціонального стану, буває то циліндричним, то кубічним, то плоским: при пустій порожнині альвеоли клітини високі, а коли порожнина заповнюється секретом, клітини стають низькими і розтягненими. Cаме альвеолярні клітини -- лактоцити секретують молоко. Зовні клітини епітелію з'єднуються з тоненькою склоподібною облямівкою, котра переходить у сполучну тканину. Основи епітеліальних клітин оточені сіткою зіркоподібних міоепітеліальних клітин, яка обплітає альвеолу, як кошик, і при скороченні витискує молочний секрет з альвеоли. Поверхня міоепітеліальних клітин покрита сіткою капілярів, через які до альвеолярних клітин постачаються речовини, необхідні для секреції молока.

Крім альвеол міоепітелій обкутує і молочні протоки. Кожна альвеола має вихід у вигляді дрібної молочної протоки (ductus lасtіfега). Протока альвеол вистелена одношаровим епітелієм, подібним за будовою до залозистих клітин альвеол. У період лактації вони піддаються гіперплазії і секретують молоко.

Молочна залоза кішки має 8 залозистих часток на вентральній черевній стінці. Молочні протоки не утворюють цистерну, а, зливаючись, відкриваються на верхівці соска двома отворами.

Шкіра соска гладенька, м'яка, вільна від волосся, сальних і потових залоз, містить рецептори, подібні до рецепторів шкіри зовнішніх статевих органів. Під шкірою соска знаходяться сполучна тканина і волокна гладеньких м'язів, які мають спочатку радіальний хід, глибше змішаний, а у підслизовому шарі - поздовжній. Між м'язовими волокнами є сполучна тканина, багата еластичними волокнами [7-9].

Патогенні мікроби гематогенним шляхом проникають у молочну залозу і викликають запалення між часточкової й підшкірної сполучної тканин. Рідше мікроби проникають у молочну залозу з кишечнику або з лімфою при сильних пораненнях шкіри молочної залози. Збудниками серозного маститу у кішок є стрептококи, стафілококи, кишкова паличка тощо [3-4, 5-6].

Причини маститу умовно поділяють на:

1. Фізичні - дія холоду, тепла, протягів, підвищеної вологості. Серед фізичних чинників окремо виділяють механічні. Це удари, забої, рани, тріщини сосків, мікротравми.

2. Хімічні - дія кислот, лугів, газів, фіто естрогенів, токсинів.

3. Біологічні - мікроорганізми, частіше стрептококи (Str. Agalactiae,

Str.dysga lactiae, Str. uberis), стафілококи (Stafilococcus aureus - золотистий стафілокок, який виробляє альфа-гемолізин), кишкова паличка (Echerichia coli), грибки з роду Candida, Actinomyces puоgenes.

Вони передаються галактогенним шляхом, лімфогенним (через ранки з лімфою) або гематогенним (кров'ю з інших органів).

4. Власне дефекти у біосистемах - ендогенні причини (при знятті протекції зі слизових оболонок, алергії, нейродистрофічних процесах).

З'ясування причин виникнення маститу в кожному випадку є необхідною передумовою для застосування ефективних засобів боротьби з ними. Причини ці різноманітні, і тому захворювання вважається поліетіологічним [16].

Багато дослідників мають спільну думку, що виникнення й розвиток маститу у тварин обумовлює комплекс причин: порушення зоотехнічних норм утримання й годівлі, мікроклімат приміщень; переохолодження молочної залози, а також травматичні ушкодження її шкіри й сосків, інфікування мікроорганізмами, які, не виключно, можуть бути безпосередньою причиною розвитку запалення у вимені [17,18].

Деякі науковці стверджують, що в більшості випадків в етіології маститу мікробний фактор не є ведучим, і тим більш єдиним. На їх думку, основна кількість маститів інфекційного походження спочатку представляють собою неінфекційні процеси [19].

Чисельні дослідження доводять, що провідне місце належить стафілококам і стрептококам, які є постійним компонентом оточуючого середовища. Стафілококи вважаються складовою частиною аутофлори і мікробіоценозу вимені. Їх наявність на шкірі вимені та в молочній залозі не завжди призводить до захворювання, але в залежності від своєї вірулентності вони можуть самостійно викликати захворювання або, як вторинний фактор, ускладнювати неінфекційне запалення молочної залози, яке виникло за інших причин [22-24].

Мастит може виникати внаслідок інтоксикації й сенсибілізації організму під час розвитку запальних процесів у статевих органах, затриманні посліду, післяродовій сапремії, метритах (мастит і метрит можуть взаємно ускладнювати перебіг одне одного), захворюванні шлунково-кишкового тракту. Також не виключена спадкова схильність тварин до маститу [32,33].

Причинами виникнення синдрому вважають патологічні роди, атонію матки, уповільнення інволюційних процесів у ній, а також зниження її локальної резистентності до впливу мікрофлори. Не виключають також впливу гормональних розладів на ґрунті неповноцінної годівлі, зниження імунобіологічної активності організму тощо [35].

Реакція органа, як і всього організму, на вплив різних факторів залежить, як від характеру і сили пошкодження, так і від ступеня реактивності і резистентності тканин молочної залози. Тому ті ж самі подразники можуть викликати різні форми маститу, і навпаки, від різних подразників у різних тварин може розвиватися одна й та ж форма запалення.

Реакція молочної залози залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але головним чином від його функціонального стану. Найчутливішим до впливу хвороботворних факторів молочна залоза буває у останні дні вагітності і на початку лактації. Тому перед родами і у перші дні після них мастит зустрічається набагато частіше.

Другою особливістю молочної залози є її структура, яка змінюється специфічно у залежності від еволюції і інволюції. Велика кількість паренхіми, судин, чисельні анастомози, розгалужена сітка альвеол і молочних проток сприяють дуже швидкому розвитку і розповсюдженню запалення, яке охоплює зразу чверть, половину або весь орган [29, 46].

Запалення молочної залози складається з трьох фаз, які розвиваються послідовно: альтерації (пошкодження), ексудації, проліферації (відновлення).

Під дією шкідливих факторів настає альтерація тканини, у відповідь на яку відбувається викидання біологічно активних речовин - медіаторів запалення. Вони можуть бути плазмового (калекриїн-кінінова і комплементарна системи, а також системи, що контролюють скипання крові: згортальна і протизгортальна) і клітинного походження (макрофаги, які виділяють гістамін, серотонін, простагландини, лізосомні ферменти; ці речовини збільшують проникність мікросудин і активують фагоцитоз, мають бактерицидну дію, включають імунні механізми). Пошкоджуючі фактори запускають запалення.

Внаслідок їх дії порушується трофіка і іннервація молочної залози, що призводить до спотворення вазомоторної функції і функції гладеньких м'язів молочних проток, а отже, і до розладу нейрогуморального автоматизму «скидання» альвеолярного молока у протоки. Це є причиною гострого застою молока в альвеолах (лактостаз). У залежності від сили і тривалості дії пошкоджуючого фактора проявляється парабіоз нервових закінчень різного ступеня [46].

За альтерацією швидко розвивається ексудація. Початковий рефлекторний спазм мікросудин швидко змінюється розширенням посткапілярів і венул, що проявляється запальною гіперемією і обумовлює підвищення температури (саlоr) і почервоніння (rubоr) ділянки запалення.

Початковий спазм прискорює, а розширення судин сповільнює течію крові і лімфи, викликаючи пасивну гіперемію, що призводить до гемо- і лімфостазу, а відтак і до тромбозу. Тромбоз є захисною реакцією, яка направлена на попередження генералізації процесу.

Внаслідок ультраструктурних пошкоджень клітин підсилюється мікропіноцитоз, збільшується проникність судин, що призводить до ексудації складових частин плазми крові (вода, електроліти, дрібномолекулярні білки-альбуміни). Таким чином, утворюється серозний ексудат. Він збирається у периваскулярних просторах, збільшує об'єм тканини (tumor), здавлює судини і нервові закінчення, у відповідь на що виділяється медіатор брадикінін, який викликає біль (dоlоr) [13, 17, 21].

Гострий застій молока в альвеолах призводить до механічного здавлювання капілярної системи молочної залози і ще більшого розладу трофіки. Молоко, яке застоялось в альвеолах, змінюється. Внаслідок порушення відтоку крові з венозних капілярів і підсилення транссудації в ємкості молочної залози у ньому зникає лізоцим, знижується бактерицидність і підвищується рН. Під дією мікроорганізмів білки молока розпадаються до амінокислот з наступним їх дезамінуванням і утворенням аміаку. Транссудат з високим значенням рН і продукти дезамінування амінокислот обумовлюють алкалоз секрету молочної залози (рН піднімається до 7-7,5 і більше, тоді як рН нормального молока становить 6,5--6,6, а рН сироватки крові -- 7,6-7,8). Одночасно, у вогнищі запалення внаслідок накопичення молочної кислоти і виснаження буферних запасів тканинної рідини, розвивається некомпенсований ацидоз (Н-гіперіонія). Накопичення Н- і ОН-іонів і продуктів порушеного обміну речовин у вогнищі запалення призводить до підвищення осмотичного і онкотичного тиску, при яких рідина затримується в органі. Тканини стають гідрофільними.

При підсиленні серозного запалення на слизових оболонках альвеол, молочних ходів і цистерни відбувається альтерація клітинних елементів і серозна ексудація з виділенням величезної кількості слизу. Таким чином, катаральний ексудат утворюється із слизу і відторгнених епітеліальних клітин, а також серозного ексудату. При звуженні просвіту молочних проток молоко і ексудат застоюються в альвеолах, всмоктуються в кров'яне русло і викликають молочну лихоманку. Вона проявляється підвищенням температури тіла, почастішанням пульсу і дихання, пригніченням, зниженням апетиту. Такий стан буває і при серозному маститі [36].

Зростання проникності судинних стінок веде до виходу через них глобулінів і фібриногену. Останній перетворюється у фібрин під впливом ферментів тканин, що знаходяться у стані запалення. Нитки фібрину, які відкладаються у сполучнотканинних просторах, на слизових оболонках альвеол і молочних ходів, здавлюють тканини і судини, призводять до гемодинамічних розладів (утворення тромбів, ділянок некрозів, абсцесів, гангрени або індурації молочна залоза) і порушення функції молочної залози (functio lаеsа).

Після виходу рідкої частини плазми змінюються реологічні властивості крові, що проявляється її згущенням і сповільненням току крові у розширених капілярах. Розвивається крайове стояння лейкоцитів (нейтрофілів) уздовж судинної стінки, їх еміграція, фагоцитоз і загибель. Разом з відмерлими клітинами покровного і секреторного епітелію та мікробами вони утворюють гнійний ексудат [26-27, 30,].

За клінічними ознаками мастит буває:

Геморагічний мастит виникає у тих випадках, коли судинна стінка молочної залози має високу проникність і ексудат містить багато еритроцитів. Часто геморагічне запалення приєднується до інших видів ексудативного запалення.

Процес ексудації має захисний характер. Він сприяє розрідженню, а нерідко і руйнуванню токсичних продуктів. Уповільнена течія крові, білкові коагуляти і фібриноген, який згорнувся, створюють механічні бар'єри, що запобігають розповсюдженню і всмоктуванню мікроорганізмів і їх шкідливих продуктів у кров'яне русло. Ці зміни відмежовують осередок запалення від здорової тканини. При цьому будь-які речовини, як шкідливі, так і корисні, у тому числі лікарські, що циркулюють у крові, легко проникають і концентруються у зоні гострого запалення.

Серозний мастит (mаstitis sеrоsа) характеризується активною гіперемією, інтенсивною серозною ексудацією і виходом лейкоцитів у периваскулярні простори переважно міжальвеолярної тканини молочної залози.

Причини: частіше буває у післяродовому періоді при затримці посліду, субінволюції матки, ендометриті, після травм, або як ускладнення застійного набряку.

Клінічні ознаки: загальне пригнічення, погіршення апетиту, підвищення температури і зменшення молока. Частина молочної залози збільшена, тістуватої або ущільненої консистенції, має підвищену температуру і болючість. Шкіра гіперемійована, набрякла і напружена. Сосок збільшений і болючий. Інколи збільшений лімфовузол. Молоко водянисте синюватого кольору, містить дворібні пластівці казеїну.

Катаральний мастит (mаstitis саtаrrhаlіs) -- ураження епітелію слизових оболонок протоків і альвеол.

Причини: катар молочних проток розвивається при переході запального процесу з шкіри молочної залози, проникненні мікроорганізмів галактогенним шляхом (через сфінктер).

Клінічні ознаки: легке пригнічення, незначне підвищення температури, зниження апетиту і кількості молока. Помірне збільшення розмірів молочної залози, болісність і місцева температура виражені слабо.

Лімфовузол з боку враженої частки збільшений. Виділяються пластівці і згустки казеїну.

Фібринозний мастит (mastitis fibrіnоsа) характеризується гострим перебігом, виходом за межі судини фібриногену і накопиченням його у сполучній тканині, молочних протоках і альвеолах.

Причини: виникає з катарального, інколи в першу добу після родів, частіше після затримки посліду, післяродової субінволюції матки, ендометриту, аборту.

Клінічні ознаки: сильне пригнічення, зниження або відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 41 °С, почастішання пульсу і дихання, кульгавість, різке зменшення молока.

Частка значно збільшена, тверда, інколи відзначається крепітація біля основи соска; шкіра гіперемійована і ледь набрякла. Місцева температура підвищена, сильна болючість. Сосок збільшений і набряклий. Лімфовузол збільшений. Секрет має досить щільні згустки фібрину жовтого кольору.

Гнійний мастит (mastitis purulenta):

Причини: розвивається як ускладнення катарального при галактогенному проникненні гнійної мікрофлори, частіше стрептококів і стафілококів.

Клінічні ознаки: пригнічення, зменшення або відсутність апетиту, підвищення температури до 40-41 °С, почастішання пульсу і дихання, різке зменшення молока.

Уражена частка збільшена, із загальним або осередковим ущільненням; шкіра напружена, гіперемійована і болюча. Лімфовузол з боку враженої частки збільшений. Молоко сірувато-білого або жовтуватого кольору з домішками пластівців і гною. Ексудат має сметаноподібну або вершкоподібну консистенцію і іхорозний запах [17, 26, 38, 46].

Аналіз літературних даних показав, що п итання етіології маститів, на наш погляд, залишається дискусійним. Одні автори доводять, що в основі виникнення первинних патологічних процесів у молочній залозі частіше мають місце різного роду асептичні процеси, які виникають у наслідок неповноцінної годівлі. Розвиток маститу великою мірою залежить як від резистентності всього організму кішок, так і від стану захисних систем самої молочної залози [1-4, 31-33].

На думку інших науковців в етіології маститу переважають інфекційні запальні процеси, причиною виникнення яких є патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми (стрептококи, стафілококи, кишкова паличка та ін.), які або самі викликають запальний процес, або ускладнюють його, якщо він розпочався за інших причин [19-21, 26, 30, 46].

Діагностика і особливості перебігу маститу у кішок

Одним із основних питань комплексного вирішення проблеми маститів є рання їх діагностика. Від своєчасно встановленого діагнозу значною мірою залежить ефективність лікувальних і профілактичних заходів.

У комплекс діагностичних досліджень входять дані: анамнез, загальне клінічне обстеження тварин [15-17, 10-13].

При загальному клінічному дослідженні визначають температуру тіла, частість пульсу, дихання, стан шлунково-кишкового тракту, статевих органів і т. п., а також звертають увагу на перебіг післяродового періоду і статеву циклічність. При маститі спостерігається підвищення температури тіла, зниження або відсутність апетиту, гіпогалактія і агалактія, зв'язана хода.

При дослідженні молочної залози визначають її об'єм, консистенцію, місцеву температуру, колір шкіри, ступінь болючості, органолептичні властивості молока (колір, запах, консистенція, наявність домішок). Використовують такі способи дослідження, як огляд, пальпація, термометрія.

Огляд проводять звертаючи увагу на форму, величину молочної залози, пропорційність розвитку окремих часток, величину і форму сосків, можливу їх деформацію, колір і цілісність шкіри, стан поверхневих кровоносних і лімфатичних судин.

Пальпацією визначають температуру окремих ділянок молочної залози шляхом порівняння теплового відчуття, одержаного тильною поверхнею руки від симетрично розміщених ділянок правої і лівої половин. Пальпацією виявляють також болісність, консистенцію тканин молочна залоза, наявність і характер ущільнень, вузлів, тяжів, стан лімфовузлів.

При пальпації молочної залози може виявлятися оборонна реакція з боку тварини, інтенсивність якої залежить від ступеня болючості тканин.

Зміна кольору молока залежить від форми запалення: при геморагічному маститі -- від рожевого до червоного, при гнійному -- від сірого до жовто-зеленого, при катаральному і серозному -- від сірого до блакитного.

Запах молока змінюється частіше при геморагічному (запах крові), гнійному маститі (іхорозний запах).

Консистенція молока з вражених часток майже завжди неоднорідна: від водянистої з домішками пластівців і згустків до густої сметаноподібної або сироподібної маси [26, 31].

Аналіз клінічної картини перебігу захворювання є важливим питанням, оскільки клінічні ознаки можуть об'єктивно розкрити можливості правильної постановки діагнозу.

За проявом розрізняють клінічний і субклінічний мастит. За перебігом клінічний мастит поділяється на гостру, підгостру та хронічну форми, за характером запалення: серозний, катаральний, фібринозний, гнійний (гнійно-катаральний, абсцес, флегмона), геморагічний. Одна форма маститу може переходити в іншу, і тоді говорять про змішаний або асоційований мастит [36-38, 41].

За аналізом літературних джерел щодо форм перебігу маститу, деякі автори вважають, що у кішок частіше розвивається катаральний та гнійний мастит з ураженням 1-4-х пакетів. Гангрена молочної залози трапляється рідко [3, 7, 36].

За ствердженнями інших авторів, діагноз на катаральний мастит ставлять рідко, з причин недостатньої уваги на розвиток цього захворювання обслуговуючого персоналу й ветеринарних спеціалістів. Як правило, ця форма запалення є наслідком ускладнення серозного маститу при несвоєчасній діагностиці або запізнілому лікуванні останнього. Поряд із серозним доволі часто діагностують гнійний мастит [3, 38].

Залежно від локалізації запального процесу спостерігається одно- або двостороннє ураження молочних залоз із втягненням у патологічний процес від одного до декількох пакетів.

При ослабленні захисних сил організму або запізнілому лікуванні серозний мастит може перейти в більш тяжку, ускладнену або хронічну форму. Під час тривалого перебігу будь-якої форми маститу відбувається індурація тканин ураженого пакета молочної залози, він збільшується у 8-10 разів, звисає, поверхня стає горбистою [3, 38, 40].

Мастит виникає під впливом комплексу екзогенних та ендогенних факторів і проявляється змінами фізико-хімічних властивостей та морфологічної картини молока. Ці зміни можуть виникати навіть до появи клінічних ознак захворювання, отже мають велике клінічне й діагностичне значення, так як характеризують стан молочної залози [26, 16].

Методи терапії при маститі кішок

Для лікування маститу розроблено такі методи: етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні. У залежності від форми запалення поєднують декілька методів.

Широкого застосування при лікуванні різних форм маститу набула етіотропна терапія, яка ґрунтується на використанні протимікробних засобів: сульфаніламідних, нітрофуранових препаратів, антибіотиків (як окремо, так і в поєднанні один з одним) шляхом парентерального введення.

Простота використання й висока терапевтична ефективність антибіотиків сприяла широкому впровадженню їх у практику. Але безсистемне використання в медицині та ветеринарії призводить до зміни їх вибіркової активності відносно мікроорганізмів та появи резистентних штамів. Встановлено, що при тривалому лікуванні антибіотиками спостерігається пригнічення імунної системи організму, фагоцитарної активності лейкоцитів, пригнічується функція секреторного епітелію альвеол молочна залоза [42-43]. У зв'язку з цим набуває значення пошук нових препаратів антимікробної дії.

Розроблені препарати для лікування маститу, які не містять антибіотиків: розчин новокаїну, пеніцилін, гідрокортизон.

Широко використовують фізичні методи лікування. У фазу активної (артеріальної) гіперемії, до введення лікарських речовин у молочна залоза, застосовують холод (не більше 1-2 годин). Тепло призначають у фазу пасивної (венозної) гіперемії (на 3-5 день) у вигляді зігріваючих компресів, інфрачервоного, ультрафіолетового опромінювання, парафіно- та озокеритотерапії. Отримані дані щодо ефективності застосування при даному захворюванні ультразвуку, УВЧ-терапії, лазерного випромінювання та електропунктурної рефлексотерапії [46-48].

При серозному і катаральному маститі для прискорення розсмоктування запальних набряків та інфільтратів застосовують легкий масаж іноді в поєднанні з втиранням мазей, але одним із недоліків використання мазей при маститі у кішок є можливість прояву розладу травлення в кошенят-сисунів або відмова від ссання.

Враховуючи механізм розвитку патології, а також те, що в початковій стадії маститу часто має місце асептичний запальний процес (який потім ускладнюється патогенною мікрофлорою), ефективним лікувальним заходом є патогенетична терапія, яка, безпосередньо, і рекомендується практично при всіх формах маститу у різних видів тварин. Одним із методів такої терапії є застосування новокаїнових блокад, які сприяють нормалізації циркуляції крові та трофічних процесів ураженої молочної залози, зменшенню запального набряку й больової реакції її тканин, усуненню спазму молочних протоків.

Профілактика маститу

Надзвичайне значення у профілактиці маститу кішок відіграють умови їх утримання, годівлі і напування, санітарний стан приміщень та їх мікроклімат [1-4, 5-11]. Вагітним самкам щодня повинен надаватися моціон. Вони повинні отримувати в достатній кількості різноманітні корми з необхідним вмістом обмінної енергії, протеїну, вітамінів, мінеральних та інших речовин. Необхідно дотримуватися чіткого і правильного режиму годівлі, враховуючи фізіологічний стан самок. Особлива увага повинна приділятися якості і поживності кормів. За період вагітності в організмі кішки повинні бути накопичені надлишки поживних речовин, які потім будуть використані для лактації.

Для нормального процесу лактації необхідне регульоване збудження нервових рецепторів сосків молочних пакетів, а це досягається частим ссанням самки сисунами. Щоб уникнути поранень молочної залози ті сосків, під час годівля кошенятам рекомендовано ножицями обрізати кігті десятиденні кошенятам. Післяродові захворювання з ураженням статевих органів у самок нерідко є причиною виникнення маститу внаслідок потрапляння інфекції з матки до молочної залози лімфогенним або гематогенним шляхами, тому організація правильних умов утримання і годівлі вагітних самок є профілактичним заходом одночасного попередження виникнення як післяродових ускладнень, так і маститу.

Розвиток маститу може бути наслідком загибелі частини сисунів у гнізді. На молочні пакети, які залишились вільними після загибелі сисунів, як правило, не звертають особливої уваги, вважаючи те, що молоко з них будуть ссати інші малята, але це практично не спостерігається і вже через 2-3 доби молочні пакети вільних сосків стають твердими, в них розвивається запальний процес. Необхідно зцідити молоко, масажуючи хвору залозу пальцями по напрямку від периферії до соска, розм'якшити найбільш ущільненні ділянки.

Для попередження виникнення маститів, причиною яких є застуда, велике значення має оберігання кішок від протягів. Крім того, підвищена вологість повітря у кімнаті, де утримується також є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів, у тому числі й збудників маститу [15-21].

Висновок з огляду літератури

На основі проведеного огляду літератури були зроблені наступні висновки:

1. Мастит - запалення молочної залози, в даний час виникає

часто у ветеринарних клініках, виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними змінами в її тканинах і секреті, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів.

2. Мастит часто розвивається у латентно інфікованих кішок, що

страждають надлишком утворення молозива, який, накопичуючись у молочних залозах, піддається бактеріальному розкладанню.

3. Лікування маститу проводять комплексно.

Мастит є актуальною проблемою на сьогоднішній час. Аналіз

існуючих джерел свідчить про широкий спектр існуючих досліджень. Дана патологія значною мірою позначається на показниках збереженості та життєздатності новонароджених кошенят.

У доступній літературі питання діагностики, особливо ранньої, терапії й профілактики клінічно вираженого маститу більшою мірою стосуються корів, значно менше розглядається ця проблема у свиноматок, собак та кішок. Тому нині вивчення цих питань є актуальним, особливо це стосується застосування ефективних методів терапії на початковій стадії запального процесу з урахуванням їх економічної ефективності та екологічної безпеки для навколишнього середовища.

Отже, проблема клінічно виражених маститів у кішок досить актуальна, має достатньо матеріалу для подальшого вивчення, удосконалення існуючих і розробка нових методів у цьому напрямі.

2. Власні дослідження

Мета і завдання роботи

Для тварин середнього та старшого віку характерні запальні процеси такі, як мастит.

Для вирішення мети, нами були поставлені наступні завдання

1) динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок в умовах клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки;

2) динаміка незаразної патології кішок за аналізуючий період у розрізі пір року та породи;

3) причини і показники акушерської і гінекологічної патології кішок різних порід;

4) показники і причини патології молочної залози у кішок різних порід;

5) терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі;

6) розрахунок економічної ефективності методів терапії кішок при маститі.

Матеріали і методи досліджень

Роботу виконували у ветеринарній клініці «Хелс», яка знаходиться за адресою м. Суми пр. М.Лушпи, 54, а також на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету протягом 2007-2009 рр.

При постановці діагнозу враховували дані анамнезу та результати клінічних і лабораторних методів дослідження. При виконанні роботи використовували клінічний, лабораторні та статистичні методи досліджень.

Поширення і причини виникнення клінічного маститу у кішок у ветеринарній клініці вивчали з урахуванням пори року, умов годівлі й утримання, проведених клінічних досліджень та аналізу звітно-облікової документації. При цьому враховували всі без винятку форми клінічного вираженого маститу, динаміку уражень пакетів молочних залоз.

При вивченні особливостей перебігу серозного маститу враховували такі показники: загальний стан, температура, пульс, дихання, апетит, спрага, дослідження молочної залози й молока, характер рефлексу ссання кошенят.

Досліди проводили на кішках персидських, шотландсько-британських порід, та безпорідних, 5-10 окоту з живою масою 3-4 кг, з клінічними ознаками серозного маститу. Тварин підбирали за принципом аналогів.

Протягом досліджуваного періоду з клінічних форм маститу найчастіше реєстрували серозну, що і сформувало мету нашої роботи.

Для вивчення терапевтичної ефективності методів лікування сформували за принципом аналогів дві дослідні групи із хворих на серозний мастит, тварин.

Для лікування кішок контрольної групи застосовували патогенетичний метод терапії: коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Тепле укутування.

У першій дослідній групі для лікування застосовували коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Також застосовували внутрішньом'язево 50 тис. ОД пеніциліну, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

У другій дослідній групі для лікування застосовували також коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну із тією ж кратністю і тим же інтервалом введення, як у першій групі та крім цього внутрішньом'язево вводили препарат гідрокортизон у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Ін'єкційна форма гідрокортизон - це білий або майже білий порошок без запаху, гіркого смаку. Має протишокове, антитоксичне, імунносупресивне, антиексудатне, протизапальне, антиалергічну дію. Гальмує реакцію гіперчутливості, проліферативні й ексудативні процеси у вогнищі запалення.

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій пеніцилін, виявляє бактерицидний вплив відносно чутливих мікроорганізмів шляхом пригнічення біосинтезу клітинної стінки.

У дослідних групах визначали кількість тварин, які одужали та випадки переходу запального процесу у хронічну форму, а також відсоток збереженості кішок до відлучення.

Економічну ефективність лікування кішок хворих на мастит проводили згідно з методичними рекомендаціями.

Схема лікування кішок хворих на серозний мастит

Група тварин

Схема лікування

І контрольна

(n = 5)

Коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Розчин вводили в простір між черевною стінкою і запаленим пакетом молочної залози, в клітковину. Тепле укутування.

I дослідна

(n = 5)

Коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози із використанням 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, та внутрішньом'язево 50 тис. ОД пеніциліну, триразово з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

II дослідна

(n=5)

Короткова новокаїнова блокада нервів молочної залози із використанням 0,25 розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, та внутрішньом'язево вводили гідрокортизон у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Характеристика клініки дрібних тварин „Хелс”

Ветеринарна клініка „ХЕЛС” знаходиться за адресою м. Суми пр. М.Лушпи, 54. Ветеринарна клініка працює з 0:00 до 24:00, без вихідних, телефон 216600. Кожен день ветеринарними лікарями проводиться огляд приблизно 20-40 тварин, яким надається кваліфікована допомога.

Для остаточного постановки діагнозу використовуються дослідження крові та сечі на клінічні показники, біохімічні та рентгенологічні дослідження.

У термінових випадках проводиться виїзд лікаря за викликом.

Кожен рік на виробничу практику приймаються студенти факультету ветеринарної медицини для розширення своїх пізнань та можливостей при роботі з дрібними тваринами. Директором ветеринарної клініки „ХЕЛС” був проведений первинний інструктаж для студентів практикантів, який ознайомив із загальними положеннями та правилами техніки безпеки при роботі з тваринами та оснащенням клініки. Також проводяться періодичні інструктажі для всіх працівників клініки. Це направлено на запобігання виробничого травматизму під час роботи з тваринами й оснащенням.

Ветеринарна клініка має декілька відділень :

1. Приймальня для клінічного огляду тварин;

2. Дві маніпуляційні для ретельного дослідження тварин;

3. Операційна;

4. Рентген-кабінет;

5. Ординаторське приміщення;

6. Приміщення для проведення лабораторних досліджень;

7. Стаціонарне відділення.

Приймальна кімната має столи для первинного огляду тварин та стіл адміністратора. Також в приміщенні клініки розміщена аптека ветеринарної медицини.

Операційна кімната обладнана є сушильна шафа, хірургічний стіл, велика кількість хірургічних інструментів. Два рази на день в операційній проводять знезараження приміщення УФ опроміненям.

У лабораторії знаходиться мікроскоп та все необхідне для роботи з ним (скельця, масло для роботи з імерсійною системою, розчин їдкого натру), також матеріали для приготування і фарбування мікропрепаратів і мазків, спеціальні ваги для зважування сипучих лікарських препаратів, необхідні реактиви та інше.

Останнім приміщенням є кімната для очікування.

В даній установі є також приміщення для збереження необхідних матеріалів та холодильник для лікарських препаратів (вакцин, сировоток та інших). Є також приміщення для відпочинку працівників.

Клініка укомплектована наступною апаратурою: бактерицидні лампи, Лампа Вуда, мікроскопи, набір терапевтичних та хірургічних інструментів, рентген-апарат, центрифуга, автоклав, сухожарова шафа, холодильник для зберігання біопрепаратів, столи для фіксування тварин, шафа для зберігання препаратів, шафа для зберігання дезінфікуючих засобів.

Ветеринарна аптека має всі необхідні препарати для лікування тварин і догляду за ними. Знаходиться вона в одному приміщенні з ветеринарною клінікою, що досить зручно для клієнтів. Тут за рекомендацією лікаря можна придбати вакцини й ветеринарні препарати ведучих вітчизняних і закордонних виробників для кішок, собак, птахів, домашньої худоби, декоративних птахів і екзотичних тварин. У аптеці можно також придбати корми й кормові добавки, ласощі, зоогігієнічні засоби, засоби захисту тварин, спеціальні кормові добавки для домашніх тварин, іграшки.

Ветеринарна клініка „ХЕЛС” має такий штат робітників:

ь п'ять лікарів - головний лікар ветклініки і хірург - Бережний

Д.В., ветеринарний лікар,

ь менеджер і директор клініки - Бондар С.В.,

ь ветеринарний лікар хірург - Пономаренко В.П.,

ь ветеринарний лікар-лаборант - Давиденко Н.М.,

ь ветеринарний лікар завідувач регістратури - Палкіна Г.В.,

ь три лікаря-терапевта та чотири фельдшери.

В клініці ведеться наступна документація:

Ш Журнал амбулаторного прийому тварин.

Ш Журнал реєстрації аналізів сечі.

Ш Журнал реєстрації аналізів крові.

Ш Журнал реєстрації аналізів на інфекційні захворювання.

Ш Журнал реєстрації вакцинацій проти сказу.

Ш Журнал реєстрації вакцинацій проти інфекційних хвороб.

Ш Журнал реєстрації капрологічних досліджень.

Ш Журнал техніки безпеки.

Ш Журнал скарг і пропозицій.

У ветеринарній клініці при обстеженні тварин виявляються різноманітні захворювання - вірусної, бактеріальної, паразитарної, незаразної та хірургічної природи.

Раз на місяць директор клініки подає статистичні дані Сумській міській лікарні державної ветеринарної медицини по вакцинації проти сказу, результати позитивно прореагувавши тварин на лептоспіроз та при виявленні дірофіляріозу.

У клініці проводяться протиепізоотичні та санітарно-зоогігієнічні заходи, до яких відносяться: закупка ветеринарних препаратів, організація прибирання та дезінфекції приміщення та прилеглої території. Результати досліджень наведені в таблиці 3.4.1.

Результати власних досліджень

Динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок клініки дрібних тварин «Хелс» за три роки

Динаміка незаразної та інфекційної патології у кішок

Роки

Всього захворівших тварин, кть %

Незаразна патологія, кть

%

Інфекційна патологія, кть

%

Акушерська

і гінекологічна

Хірургічна

Терапевтична

Бактеріальна

Вірусна

Грибкова

Паразитарна

2007

23

35,38

11

47,82

4

17,39

8

34,78

1

4,34

0

0

0

0

0

0

2008

28

43,07

14

50

5

17,85

9

32,14

0

0

0

0

0

0

0

0

2009

14

21,53

8

57,14

2

14,28

4

28,57

0

0

0

0

0

0

0

0

За 3 роки

65

33

50,76

11

16,92

21

32,30

1

1,53

0

0

0

0

0

0

За даними наших досліджень з 2007 по 2009 роки, найбільший відсоток захворівших на мастит кішок було зареєстровано у 2008 році - 43,07%, тобто 28 тварин. Як видно, з таблиці 3.4.1. у 2007 році 23 тварини, що становить 35,38%. А у 2009 році виявлено 14 тварин 21,53%.

З даних таблиці 3.4.1. видно, що загальна захворюваність клінічними формами маститу кішок становила 65 тварини, що окотились. За 2007 рік всього захворівших тварин 23, із них: із акушерсько-гінекологічної патології - 11 тварин, що становить 47,82%; хірургічної патології 4 тварини - 17,39% та терапевтичної патології 8 тварин, що складає 34,78%. Із бактеріальної патології зустрічається лише один випадок, що становить 4,34%, з вірусної, грибкової та паразитарної інфекційної патології захворювань не виявлено.

За 2008 рік всього захворівших 28 тварин, із них акушерсько-гінекологічної патології 14 тварин, що складає 50%, хірургічної патології 5 тварин, що становить 17,85%, терапевтичної патології 9 випадків - 32,14%. З патології бактеріальної, вірусної, грибкової, паразитарної патології не виявлено.

За 2009 рік всього виявлено 14 захворівших тварин: з акушерсько-гінекологічної патології 8 тварин, що становить 57,14%, з хірургічної патології 2, що складає 14,28% та з терапевтичної 4 випадки - 28,57%. З інфекційної патології: бактеріальної, вірусної, грибкової, паразитарної не виявлено.

За три роки з акушерсько-гінекологічної незаразної патології реєструвалось 33 тварини, що складає 50,76%; з хірургічної патології 11 тварин , що становить 16,92% та з терапевтичної незаразної патології 21 - 32,30%.

З клінічних форм прояву незаразної патології в переважній більшості реєстрували акушерсько-гінекологічну 50,76%, потім терапевтичну 32,30% та хірургічну 16,92%.

З інфекційної патології зустрічається лише одна бактеріальна патологія, що складає 4,34% в 2007 році.

З клінічних форм прояву патології в переважній більшості і реєстрували серозну форму хворих на мастит кішок. Вона характеризувалась гострим перебігом переважно в перші дні після окоту і розвитком гіпогалактії.

Також діагностували катаральний мастит у однієї кішки. Він має хронічний перебіг без чіткої клінічної картини. Але ми більшу увагу приділяли серозному маститу кішок. Результати досліджень наведені в таблиці 3.4.2.

Динаміка незаразної патології кішок

Рік

Порода

Пора року

Незаразна патологія

Акушерська і гінекологічна

Хірургічна

Терапевтична

2007

Персидська

зима

1

1

1

весна

2

-

2

літо

2

1

-

осінь

-

-

-

Шотландська

Британська

зима

2

1

1

весна

1

-

2

літо

-

-

-

осінь

1

-

-

Безпорідна

зима

1

-

1

весна

1

-

1

літо

-

-

-

осінь

-

1

-

Всього за рік

11

4

8

2008

Персидська

зима

1

-

2

весна

2

1

-

літо

3

-

2

осінь

-

-

-

Шотландська

Британська

зима

1

2

-

весна

2

1

2

літо

1

-

-

осінь

-

-

1

Безпорідна

зима

-

-

-

весна

2

1

2

літо

2

-

-

осінь

-

-

-

Всього за рік

14

5

9

2009

Персидська

зима

1

1

-

весна

2

-

1

літо

-

-

-

осінь

-

-

-

Шотландська

Британська

зима

-

-

1

весна

1

-

1

літо

2

1

-

осінь

1

-

-

Безпорідна

зима

-

-

1

весна

1

-

-

літо

-

-

-

осінь

-

-

-

Всього за рік

8

2

4

За три роки

33

11

21

Примітка: не виявляли (-)

За даними наших досліджень з 2007 по 2009 роки, видно, що загальна захворюваність клінічними ознаками кішок становила від тварин, що окотились.

Найбільшим був відсоток поширення патології у весняний період - 28 випадків, зимовий - 19 випадків, осінній тур окоту хворіло 14 тварин та літній період - 4 тварини.

З клінічних форм прояву патології в переважній більшості реєстрували породу кішок персидська - у 26 хворих на мастит кішок, Шотландська-Британька порода - 25 тварин та безпорідна - 14 тварин Характеризувалась гострим перебігом переважно в перші дні після окоту.

Подібна динаміка пов'язана зі статевою циклічністю у кішок, котрі найбільш інтенсивно починають приходить в охоту наприкінці зими та на початку весни,що і буває наслідком травмування сосків з їх інфікуванням.

Згідно даних таблиці 3.4.2., можна зробити висновок, що захворювання на мастит кішок спостерігається протягом всього року, але пік припадає на весняний період.

З даних таблиці 3.4.3. видно, що більше зустрічається акушерської патології ніж гінекологічної.

За даними наших досліджень в 2007 році захворівших на мастит кішок з акушерської патології, а зокрема патології органів статевої системи та патології молочної залози зустрічалось 5 тварин, що складає 31,25%.

З гінекологічної патології матки, патологія яєчників і яйцепроводів та інфекційна та інвазійна патологія є по 2 тварини, що складає 12,5%,

За 2008 рік, з патологія органів статевої систем зустрічалось 4 тварини, щ становить 30,76%, з патологія молочної залози - 6 тварин, що складає 46,15%. З гінекологічної патології, а зокрема патологія матки, патологія яєчників і яйцепроводів, інфекційна та інвазійна патологія зустрічалась одна тварина, що становить 7,69%.

Акушерська і гінекологічна патологія кішок різних порід

Роки

Порода

Всього

кть

%

Акушерська патології, кг

%

Гінекологічна патологія,

кг

%

Патологія органів статевої систем

Патологія молочної залози

Патологія матки

Патологія яєчників і яйцепроводів

Інфекційна та інвазійна патологія

2007

Персидська

5

31,25

1

20

2

40

1

20

1

20

-

Шотландська

Британська

7

43,75

2

28,57

2

28,57

1

14,28

1

14,28

1

14,28

Безпорідна

4

25

2

50

1

25

-

-

1

25

За рік

16

39.02

5

31,25

5

31,25

2

12,5

2

12,5

2

12,5

2008

Персидська

5

38,46

1

20

3

60

-

-

1

20

Шотландська

Британська

4

30,76

1

25

2

50

-

1

25

-

Безпорідна

4

30,76

2

50

1

25

1

25

-

-

За рік

13

31,70

4

30,76

6

46,15

1

7,69

1

7,69

1

7,69

2009

Персидська

3

25

1

33,33

1

33,33

1

33,33

-

-

Шотландська

Британська

4

33,33

1

25

2

50

1

25

-

-

Безпорідна

5

41,66

1

20

1

20

1

20

-

2

40

За рік

12

29.26

3

25

4

33,33

3

25

-

2

16,66

За три роки

41

12

29,26

15

36,58

6

14,63

3

7,31

5

12,19

Примітка: не виявляли (-)

мастит кішка терапія лікування

За 2009 рік з патологія органів статевої систем зустрічалось 3 тварини, що становить 25%, з патологія молочної залози - 4 тварини, що складає 33,33%. З гінекологічної патології, а зокрема патологія матки зустрічалось 3 тварини, що становить 25%, та інфекційна та інвазійна патологія 2 тварини - 16,66%.

За даними наших досліджень з 2007 по 2009 роки з патологія органів статевої систем зустрічалось 12 тварин, що складає загальний відсоток 29,26%, та патологія молочної залози 15 тварин, що становить 36,58%.

З гінекологічної патології матки ми лікували 6 тварин, що становить 14,63%, з патологія яєчників і яйцепроводів - 3 тварини, що становить 7,31%, та інфекційна та інвазійна патологія 5 тварин - 12,19%.

Згідно даних таблиці 3.4.3., можна зробити висновок, що захворювання на мастит кішок спостерігалось протягом всіх років, але пік припадає на акушерську патологію, а зокрема патологія органів статевої систем та патологія молочної залози. Розвиток маститу значною мірою залежить від загального стану та резистентності організму кішок. Велике значення при цьому мають умови утримання, годівлі, мікроклімат приміщень тощо.

Виникненню маститу сприяло порушення санітарно-гігієнічних умов утримання кішок. Зокрема, слід відмітити такий фактор, як, тріщини сосків, недотримання зоогігієнічних правил, гормональне порушення, воротами для інфекцій можуть бути сосочковий канал, лімфатичний і гематогенні шляхи.

Досить часто маститу передував фізіологічний набряк молочних залоз, особливо в перший окіт, що ставало причиною лактостазу, який виникав також внаслідок недостатнього відсмоктування молока слабкими від народження кошенятами (або вони смокчуть інші соски, або при загибелі частини приплоду).

Однією з причин розвитку маститу було травмування сосків молочних залоз кошенятами. Такі травми є прямим шляхом потрапляння в залозу мікроорганізмів, оскільки вони завжди забруднюються. Крім того, при травмуванні залози кішка відчуває біль, неспокійно реагує на процес ссання і не підпускає кошенят, внаслідок цього відбувається застій молока, а в подальшому розвивається мастит.

Патологія молочної залози у кішок різних порід

Рік

Порода

Всього,

к-ть

%

Патологічні процеси в ділянці молочної залози, к-ть

%

Травми

Пухлини

Мастит

Наслідки маститу

Індурація

Гангрена

2007

Персидська

2

28,57

-

-

2

100

-

-

Шотландська

Британська

3

42,85

1

33,33

-

2

66,66

-

-

Безпорідна

2

28,57

1

50

-

1

50

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены