Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 роки (%)

Примітка. * - р < 0,05 у порівнянні з даними І обстеження.

Результати обстежень жіночої популяції, проведених з інтервалом в 25 років, свідчать про те, що розповсюдженість АГ вірогідно не змінилась (28,4 та 25,2 % відповідно), хоча присутня явна тенденція до її зниження.

Позитивним є факт зменшення питомої ваги важкої АГ в 1,6 рази та збільшення частки м'якої АГ (І ступеня), що свідчить про покращення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на контроль АТ.

Аналіз трендів середньопопуляційних значень АТ свідчить про зменшення САТ на 3,0 мм рт. ст. (р<0,01) і ДАТ на 4,0 мм рт. ст. (р<0,001).

Протягом 25 років в 2 рази збільшилась обізнаність хворих про наявність АГ (44,7 і 88,7 % відповідно, р<0,05), охоплення медикаментозним лікуванням (32,0 і 56,4 % відповідно, р<0,05) та його ефективність (10,6 і 24,8 % відповідно, р<0,05).

Але, на фоні загальних позитивних кількісних і якісних змін в динаміці АГ, встановлено й негативні тенденції, здатні впливати на показники здоров'я у бік їх погіршення (збільшення питомої ваги ізольованої систолічної АГ).

Виявлені негативні тенденції в динаміці ДЛП, поширеність якої за 25 років зросла в від 26,5 до 35,1 %, (р<0,05), переважно за рахунок суттєвих змін ліпідного профілю у жінок після 55 років.

Аналіз динаміки розповсюдженості різних видів ДЛП свідчить про зменшення поширеності ізольованих форм, таких як ізольована ГХС (від 8,9 до 7,0 %) і ізольована ГТГ (від 2,7 до 0,7 %) та зростання частоти асоційованих ліпідних порушень: сполучення ГХС і гіпо--ХС - в 6 разів, ГТГ і гіпо--ХС - в 2 рази та сполучення ГХС, ГТГ і гіпо--ХС - в 4,3 рази.

Під час вивчення трендів порушень ліпідного спектру виявлено збільшення частки осіб з ГХС в 1,7 рази (від 10,9 до 18,9 % відповідно, р<0,05), підвищеним рівнем ХС ЛПНЩ - в 2 рази (від 13,6 до 27,1 % відповідно, р<0,05), з гіпо--ХС - в 2,2 рази (від 12,4 до 27,2 % відповідно, р<0,05). Поширеність ГТГ за період спостереження не змінилась, але зменшилась кількість осіб з оптимальним рівнем цього показника за рахунок збільшення майже в 2 рази частки осіб з гранично підвищеним рівнем ТГ.

Середньопопуляційне значення загального ХС вірогідно зросло на 15,9 мг/дл, ТГ - на 14,7 мг/дл, ХС ЛПНЩ - на 23,9 мг/дл, а середній рівень ХС ЛПВЩ зменшився на 11,2 мг/дл.

Поширеність куріння серед жінок зросла протягом періоду спостереження в 3,4 рази від 5,5 до 18,5 % відповідно (р<0,05).

Встановлено вірогідне зменшення як розповсюдженості надлишкової маси тіла (38,2 і 26,5 % відповідно), так і ожиріння (29,7 і 20,6 % відповідно).

Середньопопуляційні значення БМІ знизились на 1,6 кг/м² (р<0,05), причому в усіх вікових групах. Зменшення розповсюдженості НМТ, ожиріння і середніх значень БМІ відбулося за рахунок збільшення частки осіб з нормальною вагою в 1,4 рази, але, в більшому ступені, з причини збільшення в 7 разів кількості осіб з недостатньою масою тіла.

Аналіз динаміки питомої ваги осіб з НФА продемонстрував збільшення кількості жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя від 37,4 до 48,0 % (р<0,05), причому негативні зміни стосувались всіх вікових груп.

Виявлено негативну тенденцію, особливо в молодших вікових групах, до зменшення питомої ваги осіб без ФР (від 17,8 до 13,3 %) та збільшення долі осіб з асоціацією трьох та більше чинників (від 17,6 до 23,9 %).

За період спостереження поширеність ІХС вірогідно не змінилася, хоча й простежується тенденція до її зниження від 17,4 до 14,0 %. Несприятливим є факт збільшення в 3 рази питомої ваги жінок з ішемічними змінами на ЕКГ за відсутності больового синдрому.

Вивчення внеску ФР ССЗ в смертність жінок було завданням ІІІ етапу дослідження. Проведено ретроспективний аналіз спостереження за 629 жінками віком 40-64 роки. За період, який в середньому складає 23,7 роки, зареєстровано 210 випадків смерті. Загальна смертність в жіночій популяції становить 16,29 на 1000 ЛРС, причому у кожному наступному десятиріччі відбувалось її зростання в 2 рази у порівнянні з попереднім. В структурі накопиченої смертності ССЗ посіли головне місце - 56,7 %, онкологічні хвороби склали 24,8 %, інші захворювання - 15,2 %, нещасні випадки, травми, отруєння - 3,3 %.

Група померлих від усіх причин відрізнялася від групи живих жінок вірогідно більшою поширеністю АГ, ДЛП і тенденцією до більшої розповсюдженості ожиріння, НФА на скринінзі. Нами виявлено, що найрозповсюдженішими ФР серед померлих від усіх причин є АГ, ожиріння і НФА, від ССЗ - АГ, ожиріння і ДЛП, від інших захворювань - АГ, НФА і ДЛП. Всі померлі мали вірогідно вищі середні рівні всіх ліпідних показників, САТ, ДАТ, БМІ, ніж живі жінки.

В когорті померлих жінок статистично вірогідно переважають особи високого ризику, тобто з комбінацією трьох і більше ФР у порівнянні з групою жінок, що вижили: 45,2 і 30,7 % відповідно.

Аналіз тенденцій розподілу жінок за кількістю ФР виявив, що група, причиною смерті якої були ССЗ, відрізняється від тих, хто вижив, меншою в
2,8 рази квотою осіб низького ризику (без ФР) та більшою в 1,6 рази квотою осіб високого ризику (три і більше ФР). Якщо в групі жінок, що вижили, третина осіб мали сполучення трьох і більше чинників на скринінзі, то в групі померлих від ССЗ такі особи склали половину.

Аналізуючи смертність жінок різного рівня ризику, ми зареєстрували мінімальні показники смертності в групі осіб, що не мали жодного або мали тільки один ФР на скринінзі. Розбіжності в показниках накопиченої смертності з'являються за наявності двох чинників. Встановлено, що відносний ризик загальної смерті за наявності двох чинників ризику складає 1,5 умов.од., трьох і більше - 2,1 умов.од., серцево-судинної смерті - 1,9 умов.од. при двох ФР і 3,2 умов.од. - при трьох.

Ретроспективний аналіз показав, що 50,2 % жінок віком 40-64 роки мали підвищений рівень АТ. Серед них за період спостереження померло 44,6 % осіб. В структурі накопиченої смертності групи жінок з АГ 66,0 % склали ССЗ. Загальна смертність в цій когорті в 2,3 рази більше, ніж в порівнювальній групі (без АГ і ІХС на скринінзі).

Рис. 2. Смертність жінок з АГ і нормальним АТ на 1000 ЛРС

Підвищений АТ асоціюється як зі збільшенням ризику смерті від ССЗ майже в 4 рази, так і смерті від інших захворювань майже вдвічі (рис. 2).

Аналіз залежності смертності від рівня АТ, згідно з класифікацією ВООЗ встановив: якщо відносний ризик смерті осіб з оптимальним АТ умовно прийняти за одиницю, то ризик смерті осіб з нормальним АТ складатиме 1,6 умов. од., а з підвищеним нормальним - 2,0 умов. од.

Нами визначено, що для загальної смертності вирішальне значення має ізольована САГ, а для серцево-судинної - змішана АГ. Наявність у жінок підвищеного САТ не тільки збільшує відносний ризик смерті в 3 рази у порівнянні з групою без АГ, але й впливає на тривалість життя, скорочуючи його майже на 5 років.

Розраховуючи атрибутивний ризик, тобто смертність, обумовлену безпосереднім впливом АГ, встановлено, що більше половини (57,2 %) всіх випадків смерті і три чверті (75,7 %) випадків смерті від ХСК пов'язані з підвищеним рівнем САТ. Вплив підвищеного ДАТ на ризик смерті виявився менш вираженим, але значущим: атрибутивний ризик загальної смерті складає 39,6 %, серцево-судинної - 66,7 %.

За допомогою децильного аналізу встановлено оптимальні значення АТ, при яких спостерігаються мінімальні показники накопиченої смертності і найбільша тривалість життя: САТ в межах 110-116 мм рт.ст., ДАТ - 60-76 мм рт.ст (рис. 3, 4). Реально існуючі середньопопуляційні рівні САТ (123,5±0,8) мм рт. ст. на 7,5 мм рт.ст., а ДАТ (77,3±0,4) мм рт. ст. - на 1,3 мм рт.ст. перевищують оптимальні.

Нами з'ясовано, що підвищений АТ вірогідно скорочує тривалість життя: жінки, САТ яких перевищує 182 мм рт.ст., вмирають майже на 7 років раніше, ніж з САТ<116 мм рт.ст. В свою чергу, ДАТ?100 мм рт.ст. скорочує життя на 5,6 років у порівнянні з ДАТ<76 мм рт.ст.

Показники загальної і смертності від ХСК в групі з надлишковою масою тіла і ожирінням в нашому дослідженні відповідно в 1,4 та 2 рази більші, ніж в групі осіб з нормальною вагою і без ІХС. Результати роботи свідчать про відсутність суттєвих відмінностей у рівнях накопиченої смертності жінок з нормальною та надлишковою вагою. В той же час, велике значення у формуванні показників смертності має ожиріння, наявність якого обумовлює збільшення коефіцієнтів загальної смертності в 2 рази, а серцево-судинної - в 3 рази у порівнянні з особами з нормальною вагою.

За допомогою децильного аналізу встановлено, що мінімальний рівень смертності відповідає значенню БМІ в межах 22,1-24,3 кг/м² (друга дециль розподілу). Реальний середньопопуляційний рівень БМІ (26,1±0,18) кг/м² значно перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Загальна і серцево-судинна смертність в когорті осіб з ДЛП відповідно в 1,7 і 2,1 рази більша, ніж в групі порівняння (без ДЛП і ІХС). Аналіз смертності в залежності від виду ДЛП показав, що мінімальні показники реєструються в групі з ізольованими формами, а серед жінок з комбінаціями ліпідних порушень коефіцієнти смертності перевищують аналогічні в середньому в 2 рази. Найнесприятливішим в прогностичному плані визначено сполучення ГТГ і гіпо--ХС.

Аналіз смертності в групах осіб з початково різними значеннями загального ХС, показав, що цей показник майже не відрізняється в групах з нормальним (менше 200 мг/дл) і гранично підвищеним ХС (200-239 мг/дл). В той же час, у осіб з високим рівнем ХС відносний ризик загальної смерті становить 1,8, а смерті від ХСК - 1,5 умов.од, що підтверджує значення ГХС у формуванні показників смертності.

Децильний аналіз виявив, що рівень загального ХС, при якому зареєстровано мінімальні показники накопиченої смертності, становить 158-175 мг/дл (друга дециль розподілу). З цієї межі відбувається поступове підвищення коефіцієнтів смертності, але найзначніші зміни спостерігаються після досягнення значень загального ХС 240-259 мг/дл (дев'ята дециль), де показник смертності в 2,3 рази перевищує відповідний в другій децилі, а при рівні ХС 260 мг/дл і більше - в 3 рази. Отже, оптимальним рівнем загального ХС у жінок слід вважати значення в межах 158-175 мг/дл. Реально існуючий середньопопуляційний рівень ХС (210,2±1,5) мг/дл на 35 мг/дл перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Визначено, що несприятливий вплив на показники смертності спричиняють вже гранично підвищені концентрації ТГ: загальна смертність при рівні ТГ?150 мг/дл більша в 1,6 рази, серцево-судинна - в 1,9 рази, ніж у осіб з оптимальним рівнем ТГ.

Децильний аналіз демонструє поступове зростання смертності з третьої децилі розподілу ТГ (87-96 мг/дл), причому найвиразніші зміни відбуваються після досягнення значень ТГ 150-190 мг/дл (дев'ята дециль) - в 2,3 рази і значень більше 190 мг/дл (десята дециль) - в 3 рази. Таким чином, оптимальними значеннями ТГ, при яких накопичена смертність жінок мінімальна, є рівень в межах 61-86 мг/дл. Реальні середньопопуляційні значення ТГ (112,8±1,8) мг/дл на 26,8 мг/дл перевищують встановлені оптимальні, що свідчить про необхідність посилення профілактичної роботи на популяційному рівні.

Когорти жінок з нормальним і високим (?60 мг/дл) рівнем ХС ЛПВЩ принципово не відрізняються за рівнем смертності. За період спостереження мінімальний рівень смертності у жінок спостерігається при значеннях ХС ЛПВЩ 50-63 мг/дл (шоста дециль розподілу). Максимальний показник накопиченої смертності спостерігається в десятій децилі, тобто при рівнях ХС ЛПВЩ нижче 34 мг/дл. Середній рівень ХС ЛПВЩ в жіночій популяції (45,2±0,5) мг/дл на 4,8 мг/дл менше встановленого оптимального значення.

Для визначення внеску ліпідних показників в смертність ми розраховували атрибутивний ризик для кожного з них. Найбільш суттєвим за впливом на загальну і серцево-судинну смертність в жіночій популяції виявилась ГТГ. Серед інших ліпідних порушень, для загальної смерті більше значення має ГХС, а для смерті від ХСК - гіпо--ХС.

Смертність від усіх причин та від ХСК в групі осіб з недостатньою фізичною активністю майже не відрізнялась від аналогічного показника в групі порівняння (достатня фізична активність, відсутність ІХС). Відсутність істотного впливу куріння на смертність в нашому дослідженні є наслідком малої кількості померлих осіб, які курили.

Для вивчення внеску ФР в тривалість життя аналізували середній термін тривалості життя жінок від моменту обстеження в групах осіб з різними чинниками ризику. За впливом на тривалість життя ФР розподілили в порядку зменшення: САГ - ГТГ - сполучення САГ і ДАГ - ГХС - підвищений вміст ХС ЛПНЩ - низька концентрація ХС ЛПВЩ - ожиріння, недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла - ДАГ. При оцінці показників загальної і серцево-судинної смертності в групах осіб з різними ФР, вони розподілились за своїм значенням наступним чином в порядку зменшення: АГ - ДЛП - ожиріння - недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла.

Нами встановлено, що загальна смертність в когортах зі стенокардією напруги та безбольовою формою ІХС принципово не відрізняється, а смертність від ХСК у жінок за відсутності ангінозного болю навіть більша, ніж у осіб з больовим варіантом. Звертає на себе увагу факт високої смертності серед осіб зі змінами ЕКГ, що трактуються як можливі. Підраховано, що наявність визначеної ІХС на скринінзі збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази, у тому числі наявність ІМ - в 2,4 рази, безбольової форми - в 2 рази та стенокардії напруги - в 1,5 рази, та зменшує тривалість життя на 2,4 роки, в тому числі наявність ІМ - майже на 5 років, безбольової форми - на 2 роки і стенокардії напруги - на 1,7 роки. Таким чином, отримані дані свідчать про прогностичну цінність епідеміологічних критеріїв ІХС.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання превентивної кардіології - обґрунтування підходів до розробки диференційованих профілактичних заходів серед жінок.

1. Профіль серцево-судинного ризику сучасної жіночої популяції характеризується високою поширеністю факторів ризику: артеріальна гіпертензія - 25,2 %; дисліпопротеідемія - 35,1 %; куріння - 18,5 %; надлишкова маса тіла і ожиріння - 47,1 %; недостатня фізична активність - 48,0 %. Групу низького ризику складають тільки 13,3 % жінок, тоді як 86,7 % популяції підлягають втручанню з корекції факторів ризику ССЗ.

2. Поширеність психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, в жіночій популяції віком 20-64 роки не поступається поширеності традиційних факторів ризику ССЗ і становить 51,5 %, причому в структурі тривожні порушення переважають над депресивними. Результати дослідження свідчать про обтяженість осіб з тривожно-депресивними станами традиційними факторами ризику ССЗ: АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, дисліпопротеідемією та більш високими середніми значеннями показників. Наявність зв'язку між цими станами та ССЗ підтверджує факт вірогідно більшої розповсюдженості психоемоційних розладів у жінок з АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, гіпертригліцеридемією.

3. Протягом 25 років в жіночій популяції відбулися несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння та недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ; зменшення розповсюдженості надлишкової маси тіла та ожиріння відбулося за рахунок зростання в 7 разів питомої ваги жінок з недостатньою масою тіла; при відсутності вірогідних змін в загальній частоті ІХС та зменшенні поширеності можливої ІХС втричі зросла частота її безбольової форми.

4. Група померлих жінок відрізнялась на скринінзі від тих, що вижили, більшою кількістю осіб з високим ризиком (наявність трьох і більше факторів ризику), вірогідно більшою поширеністю АГ і дисліпопротеідемії, вищими середніми значеннями САТ, ДАТ, БМІ, ХС, ТГ, КА. Серед померлих від ССЗ у порівнянні з групою живих на скринінзі частіше визначались АГ, дисліпопротеідемія і ожиріння.

5. Наявність двох факторів ризику збільшує ризик загальної смерті в
1,5 рази, смерті від ССЗ - в 1,9 рази, а сполучення трьох і більше чинників - в 2 та 3 рази відповідно. Найбільший внесок у рівень смертності має АГ: половина всіх випадків смерті та три чверті випадків смерті від ССЗ обумовлені підвищеним рівнем АТ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність, має гіпертригліцеридемія.

6. За впливом на показники загальної і серцево-судинної смертності фактори ризику розподіляються в порядку зменшення: АГ - дисліпопротеідемія - ожиріння - недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла; ранжований за ступенем впливу на тривалість життя жінок ланцюжок факторів ризику виглядає наступним чином: САГ - ГТГ - сполучення САГ і ДАГ - ГХС - підвищений вміст ХС ЛПНЩ - низька концентрація ХС ЛПВЩ - ожиріння, недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла - ДАГ.

7. Наявність епідеміологічного діагнозу визначеної ІХС збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази і скорочує тривалість життя на 2,4 роки, ІМ - в 2,4 рази і скорочує тривалість життя майже на 5 років, безбольової форми - в 2 рази і на 2 роки та стенокардії напруги - в 1,5 рази і на 1,7 роки.

8. Оптимальні значення цифрових показників, при яких зареєстровано мінімальні рівні смертності, складають: САТ - 110-116 мм рт.ст.; ДАТ - 60-76 мм рт.ст.; БМІ - 22,1-24,3 кг/м²; загальний ХС - 158-175 мг/дл (4,1- 4,5 ммоль/л); ТГ - 61-86 мг/дл (0,7-1,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ - 50-63 мг/дл (1,3- 1,6 ммоль/л).

Практичні рекомендації

1. Результати проведеного дослідження переконливо доводять необхідність своєчасного виявлення та адекватної корекції таких факторів ризику ССЗ, як АГ, дисліпопротеідемія, куріння, ожиріння та недостатня фізична активність первинними структурами охорони здоров'я. При дослідженні ліпідного спектру крові необхідно визначати не тільки рівень загального ХС, але й важливий в прогностичному плані для жінок рівень ТГ.

2. З огляду на збільшення поширеності безбольової форми ІХС, рекомендовано більш ретельне обстеження жінок з будь-якою підозрою на наявність цього захворювання (Холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні ЕКГ-проби).

3. Під час здійснення заходів з корекції факторів ризику слід орієнтуватись на оптимальні значення показників, яким відповідають мінімальні рівні смертності. Рівнями показників, при яких значно підвищується ризик смерті, є: САТ - вище 140-151 мм рт.ст; ДАТ - вище 90-96 мм рт.ст.; БМІ - вище 29,5-30,5 кг/м²; ХС - вище 240-260 мг/дл (6,2-6,7 ммоль/л); ТГ - вище 150-190 мг/дл (1,7-2,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ - нижче 47-50 мг/дл (1,2-1,3 ммоль/л).

4. Враховуючи високу поширеність в жіночій популяції розладів психоемоційного стану, наявність взаємозв'язку між ними та традиційними факторами ризику ССЗ, доцільно первинним структурам охорони здоров'я визначати не тільки загальновідомі чинники ризику, але й виявляти (за допомогою скринінгових тестів) та спільно з психотерапевтами коригувати тривожно-депресивні стани.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції за 25-річний період // Кровообіг та гемостаз.- № 3. - 2006. - С. 49-52.

2. Малацківська О.В., Горбась І.М. Зв'язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивних станів у жінок // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 6. - С. 97-100. (Автор самостійно проводила скринінгове обстеження жінок на наявність тривожно-депресивних станів, створила базу даних, здійснила їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

3. Малацківська О.В., Горбась І.М. Профіль серцево-судинного ризику міської жіночої популяції (за даними одномоментного дослідження) // Медичні перспективи. - 2006. - Том ХІ, № 2. - С. 134-139. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження жінок, створенні бази даних, самостійно здійснювала їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

4. Кваша О.О., Малацківська О.В. До проблеми вторинної профілактики артеріальної гіпертензії // Охорона здоров'я України. - № 3-4 (18-19). - 2005. - С. 36-40. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу первинно обстежених осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, підготовці матеріалу до друку).

5. Малацківська О.В. Взаємозв`язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тревожно-депресивних станів в жіночій популяції // Матеріали конференції “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2005. - С. 60-61.

6. Малацківська О.В. Поширеність ішемічної хвороби серця та порушень ритму в жіночій популяції // Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України. Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування. - Київ, 2005. - С. 91-92.

7. Малацківська О.В. Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань серед жінок за даними популяційного дослідження // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. - Харків, 2006. - С. 66.

8. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Поширеність поведінкових факторів ризику серед населення і його ставлення до профілактики // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 289. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

9. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Изменение профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции за 20-летний период // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 295. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

10. Смирнова І.П., Кваша О.О., Горбась І.М., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Стратегія профілактики в програмі CINDI-Україна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сімейна медицина в Україні: нові дослідження і практика впровадження”: тези наукових доповідей. - Київ, 2005. - С. 58. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні, написанні і оформленні тез).

11. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. 20-летняя динамика эпидемиологических условий формирования сердечно-сосудистых заболеваний в Украине // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”. - Беларусь, Минск, 2005. - С. 55. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

12. Кваша О.О., Малацківська О.В. Значимість основних факторів ризику в смертності жінок 40-59 років за даними проспективного спостереження // Матеріали І національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. - Київ, 2005. - С. 49-50. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

13. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. Возрастно-половые особенности 20-летней динамики формирования ССЗ в Украине // Материалы Российского национального конгресса кардиологов. - Россия, Москва, 2005. - С. 155. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

14. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. 25-річна динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань у людей літнього віку // Матеріали IV національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 2005. - С. 237-238. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази даних, написанні тез).

15. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Прогностическая значимость некоторых факторов риска для смертности от инсульта (данные 20-летнего проспективного наблюдения) // Материалы первого национального конгресса “Інсульт та судинно-мозкові ускладнення”. - Киев, 2006. - С. 75. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні і оформленні тез).

16. Кваша О.О., Малацківська О.В. Оцінка впливу артеріальної гіпертензії на рівень смертності населення // Матеріали української науково-практичної конференції “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. - Київ, 2006. - С. 80-81. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

17. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // The European Society of Cardiology. Working Group on Epidemiology and prevention. - Denmark, Elsinore, 2004. - P. 12. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження та статистичний аналіз даних, брала участь в написанні тез).

18. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Epidemiology of arterial hypertension in Ukraine: Results of the 20-year observation // International Congress “Hypertension-from Korotkov to present days”. - S. Petersburg, Russia, 2005. - P. 39-40. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних).

19. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // European Conference on Chronic Disease Prevention. - Helsinki, Finland, 2005. - P. 42-43. (Автор брала участь в епідеміологічному дослідженні, аналізі даних).

АНОТАЦІЯ

Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена ретроспективному аналізу 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, визначенню внеску основних факторів в смертність, встановленню рівнів чинників, що збільшують ризик смерті, та оптимальних їх значень. Вивчено розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, серед жінок та їх взаємозв'язок з традиційними факторами ризику ССЗ.

Виявлено наявність несприятливих зрушень та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння, недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ.

Найбільший внесок у рівень смертності має АГ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність має ГТГ. За допомогою децильного аналізу визначені оптимальні значення цифрових показників, при яких спостерігається мінімальний рівень смертності: САТ - 110-116 мм рт.ст.; ДАТ - 60-76 мм рт.ст.; БМІ - 22,1-24,3 кг/м²; загальний ХС - 158-175 мг/дл (4,0-4,5 ммоль/л); ТГ - 61-86 мг/дл (0,7-1,0 ммоль/л); ХС ЛПВЩ - 50-63 мг/дл (1,3-1,6 ммоль/л).