Особливості лікувальної фізичної культури при порушеннях кардіо-респіраторної системи у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою

Про ослаблення дітей свідчать дані аналізу перенесених захворювань дихальної (26,8%), ССС (19,8%), нервової (14,5%), травної (7,4%), ендокринної (12,1%), видільної (4,3%) систем та ін. більш ніж третина (38,5%) обстежених перенесли інфекційні захворювання (рис. 2).

Таким чином, сколіотична постава частіше спостерігалася у дівчаток, в порівнянні з хлопчиками; захворювання карді-респіраторної системи в основному мали хронічний перебіг і зустрічалися найчастіше.

3.2 Рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою

3.2.1 Рівень фізичного розвитку дітей

Для оцінки стану здоров'я найчастіше використовують системну оцінку фізичного розвитку обстежених.

Антропометричні дослідження (табл. 1). В експериментальній групі 10% дітей були низького зросту, 17% - нижче середнього, 36% - середнього, 25% - вище середнього і 12% - високого, тоді як в контрольній групі у 8% дітей зріст був низьким, у 12% - нижче середнього, у 49% - середній, у 21% - вище середнього і у 10% - високий.

Маса тіла у дітей експериментальної групи була наступною: у 5% дітей низькою, у 16% - нижче середньої, у 55% - середньою, у 12% - вище середньої, у 12% - висока. У контрольній групі: у 10% низька, у 19% - нижче середньої, у 47% - середня, у 15% - вище середньої і у 9% - висока.

У цілому, середній зріст дітей коливався від 110 см до 131 см і в середньому склав в експериментальній групі 135,2+4,2 см та 127,6+3,2 см в контрольній. Маса тіла була 34,4+3,5 кг і 36,3+2,3 кг в експериментальній і контрольній групах відповідно (рис. 3).

ОГК на вдиху в експериментальній групі була: 66,9+1,2 см, на видиху 62,8+1,3 см; в контрольній групі - 67,5+3,3 см та 63,7+1,4 см, відповідно. Екскурсія грудної клітки склала 4,1+1,3 см в експериментальній групі і 3,8+2,6 см - в контрольній (табл. 1).

За оцінкою по розрахунку індексу Ерисмана у більшої половини (59,4%) обстежених була вузькогрудність в експериментальній групі і у 52,8% - в контрольній, тоді як нормальна ширина грудної клітки була у 40,6% дітей експериментальної групи і у 47,2% - контрольної.

Індекс фізичного розвитку в обох групах був середнім.

Порівнюючи одержані дані із стандартними для даної вікової групи, слід відмітити, що у дітей з СХ середні показники зросту і ваги були нижчими, ніж у здорових однолітків. У значної кількості дітей спостерігалася вузькогрудність.

Таким чином, фізичний розвиток дітей зі СХ мав значні відхилення.

3.2.2 Рівень фізичної підготовленості

Рівень фізичної підготовленості оцінювали за допомогою функціональних проб, які характеризують рухомість хребта, силу і витривалість м'язів спини і черевного пресу.

Гнучкість хребта за результатами тесту по нахилу хребта вперед із положення стоячи зі знаком „плюс” була у 75% обстежених контрольної та 82% - експериментальної груп, інші діти виконали тест з негативною оцінкою (табл. 2).

Тест на нахил хребта назад із положення стоячи з вигином назад і замірами відстані від сьомого шийного хребця до початку між сідничної складки при прямій стійці і максимальному нахилі тулуба назад підтверджує, що лише 70% дітей експериментальної групи і 82% дітей контрольної - виконали тест із задовільною оцінкою.

Результати тесту нахилів тулуба в бік були з позитивною оцінкою у 90% дітей в експериментальній і у 93,5% - в контрольній групах, троє дітей експериментальної групи не справилися із завданням.

Витривалість м'язів-розгиначів спини з положення лежачи на животі та підтримання верхньої половини тулуба в висі голови в позі „ластівки” за даним тестом підтверджують, що майже третина дітей в обох групах не змогла утримати тулуб протягом 1 хв (при нормі від 1,5 до 2 хв).

За тестом нахилу тулуба вперед з положення сидячи видно, що гнучкість хребта була задовільною у 80% дітей експериментальної та у 82,5% контрольної груп, відповідно, оцінку „добре” отримали 20% дітей експериментальної і 17,5% - контрольної групи.

Результати кистьової динамометрії, статичної сили м'язів згиначів кисті, в залежності від загальної маси тіла дітей були задовільними і склали 14,5+3,2 кг в експериментальній групі (45%) та 14,3+3,1 кг - в контрольній (34%) (табл. 3).

Від 15 до 20 кг сила кисті була у 45% в експериментальній і у 49,5% - контрольній групах, що відповідає оцінці „добре”. З оцінкою відмінно виконали тест лише троє дітей з контрольної (16,5%) та двоє (10%) - з експериментальної групи.

Аналіз результатів станової динамометрії показує на відхилення цього показника майже у третині обстежених дітей [36].

Таким чином, у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною поставою та початковим ступенем сколіозу спостерігаються відхилення рухливості хребта, що особливо наглядно підтверджується тестом з нахилом хребта назад, а також недостатня статична сила м'язів згиначів кисті, спини і черевного пресу.

3.3 Стан кардіо-респіраторної системи у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою

Функціональний стан ССС у дітей це лише один з головних показників здоров'я. Він відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних навантажень і є одним з основних показників функціональних можливостей організму.

В вихідному стані середні показники роботи кардіо-респіраторної системи у обстежених дітей обох груп були подібними, як в стані спокою, так і після навантаження.

Так, в стані спокою ЧСС у дітей експериментальної групи склала 71,0+4,6 уд/хв., в контрольній - 70,1+3,2 уд/хв.. Після навантаження цей показник збільшився до 110,0+2,7 уд/хв. та 110,1+2,0 уд/хв., відповідно, в експериментальній та контрольній групах. Відновлення ЧСС склало 61,2% - в експериментальній групі та 62,7% - в контрольній (табл. 4).

Показники ЧСС в межах норми були лише у 25,2% дітей, підвищеними більш ніж у половини (54,7%), у частині дітей зниженими (20,1%) (табл. 5).

Максимальний АТ у дітей обох групах коливався від 105 до 90 мм рт. ст., мінімальний - від 70 до 60 мм. рт. ст. Нормальний систолічний АТ був лише у 47,7%, діастолічний - у 58,7% обстежених дітей. Відновлення АТ після навантаження, в середньому склало 3,5+0,5 хв. Діастолічний індекс склав 4,98+0.55 і 5,13+0,57 для лівої і правої області. Сумарний тонус регіональних артерій в середньому склав 1,31+1,0 мл/с та 1,0+0,11 мл/с для лівої та правої області, відповідно.

Таблиця 5. Показники кардіо-респіраторної системи дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою в вихідному стані

Найменування показників	Відношення до норми, %
	Відставання	Норма	Перевищення
ЧСС в спокої	20,1	25,2	54,7
АТ систолічний	19,0	47,7	33,3
АТ діастолічний	23,5	58,7	17,8
ЖЄЛ	27,5	53,9	26,4
ЧД	28,6	45	26,4
Проба Генче	27,5	67,0	5,5
Проба Штанге	11,0	83,5	5,5

Пульсове артеріальне кровонаповнення для лівого і правого передпліччя було 0,61+0,01 мл/с та 0,35+0,02 мл/с, для стегон - 0,17+0,02 мл/с та 0,12+0,01 мл/с, відповідно. Так, пульсове артеріальне кровонаповнення знижене при нормальному сумарному тонусі регіональних артерій великого середнього та малого калібру. Майже у всіх дітей спостерігався задовільний венозний периферичний відтік крові в передпліччя і спині.

Рівень розвитку ДС організму дітей оцінювали за показником ЖЄЛ, який також відображує силу м'язів грудної клітини, діафрагми, черевної стінки.

У 13% обстежених ЖЄЛ була збільшеною, у 26% - нормальною, у 61% - недостатньою. В середньому ЖЄЛ в експериментальній групі склала 2136+72 мл, в контрольній - 2020,0+90 мл. (табл. 6).

Функціональна проба Штанге (після глибокого вдиху) склала 38,0+1,3 с в експериментальній групі 37,5+1,4 с - в контрольній. Проба Генче (після глибокого видиху) була, в середньому 17,0+1,1 с і 16,5+1,3 с в експериментальній та контрольній групах, відповідно.

Враховуючи розбіжності показника ЧСС серед обстежених дітей, ІК визначався за згрупованими подібними результатами. Так, парасимпатикотонія превалювала у більшої частини дітей (54,7%), індекс ІК був менше +3, симпатикотонія відмічалася лише у 20,1%, ІК складав менше -3. Ці ж дані підтверджуються розрахунковим показником ХОК, тобто у більшості дітей ХОК був в межах 2500 і менше.

За результатами комп'ютерної кардіоінтервалографії (КІГ), лише у 25,2% дітей зі СХ спостерігалася нормалізація регуляторних механізмів, тобто, збережений вегетативний гомеостаз. У більшої половини дітей відмічалися розлади нейрогуморальних механізмів регуляції кардіо-респіраторної системи: так у 18,5% обстежених парасимпатикотоніків відмічалася помірна синусова тахікардія та помірна синусова аритмія (ЧСС від 80 до 84 уд/хв.); у 36,2% дітей - виражена синусова тахікардія (при ЧСС 100 уд/хв і більше) при збільшеній або збереженій синусовій аритмії.

Результати РЕГ судин головного мозку вказують на наявність ознак судинної дистонії у більшості обстежених (74,6%) при помірно або явно зниженому пульсовому артеріальному та хвилинному артеріальному кровонаповненню. Слід відмітити, що при цьому відмічається зниження тонусу артерій дрібного і середнього калібру і помірне підвищення тонусу артерій малого калібру. Венозний відтік крові в судинах у 55,5% дітей був підвищеним, у 44,5% - задовільним. Середні показники кровонаповнення лівої області переважали і складали 1,9+0,01 мл/с тоді як для правої - 0,62+0,02 мл/с.

Таким чином, функціональні показники кардіо-респірторної системи у дітей зі сколіотичною хворобою мали явні відхилення в порівнянні зі здоровими однолітками.

3.4 Обґрунтування щодо підбору вправ і рухливих ігор у дітей зі сколіотичною хворобою

Реабілітація СХ складається з трьох взаємопов'язаних складових: мобілізації викривлення хребта, корекції деформації і стабілізації хребта в досягнутому положенні корекції. Крім того, лікування спрямоване на усунення патологічних змін з боку інших органів і систем організму.

Суть консервативного лікування заключається в корекції викривлення хребта та зміцненні м'язового корсету тулуба.

Провідна роль в реабілітації хворих сколіозом належить ЛФК. Клініко-фізіологічним обґрунтуванням до використання ЛФК в комплексній реабілітації хворих СХ є зв'язок умов формування і розвитку кістково-зв'язкового апарату хребта з функціональним станом м'язової системи. ЛФК сприяє формуванню раціонального м'язового корсету, утриманню хребта в положенні максимальної корекції. ЛФК забезпечує стабілізацію хребта та перешкоджає прогресуванню хвороби.

Нами розроблено методику оздоровчого комплексу ЛГ для дітей з функціональним сколіозом (деструктивним) при якому спостерігаються зворотні скорочення і розтягнення зв'язок, м'язів, асиметрія м'язового тонусу, початкової стадії формування м'язових контрактур, функціональні блоки між хребцевих суглобів, формування порочного рухового стереотипу.

Розроблена методика спрямована на зміцнення здоров'я, корекцію обмеженості, руху, зміцнення м'язів, зв'язок, усунення м'язових контрактур, стабілізацію роботи вісцеральних органів, зокрема, кардіо-респіраторної системи.

У вступній частині ми використовували різновиди ходьби зі зміною темпу, загальнорозвиваючі вправи без предметів із предметами (м'ячі, гімнастичні палки і ін.), вправи на координацію та рівновагу, вправи, спрямовані на формування правильної постави, танцювальні вправи.

В основній частині ми підібрали вправи, які сприяли, насамперед, усуненню наявних змін постави. Це - симетричні вправи, які не призводять до розвитку проти викривлення постави. Асиметричні коригуючи вправи використовували з метою зменшення сколіотичного викривлення. Вони підбиралися індивідуально для локального впливу на патологічну деформацію. За допомогою цих вправ тренували ослаблені і розтягнуті м'язи, сприяли вирівнюванню тонусу м'язів, положення надпліччя, зменшенню асиметрії положення лопаток.

Вправи виконувалися під пильним наглядом інструктора, щоб запобігти перекрученого впливу, їх на ОРА та провокування подальшого прогресування сколіозу.

Група загальнорозвиваючих вправ включала вправи загальнозміцнюючого характеру на всі м'язові групи силового і швидкісно-силового характеру, вправи на рівновагу, координацію рухів, витяжіння і розслаблення. Вправи виконували з предметами і без них.

Враховуючи наявність поєднаної патології кардіо-респіраторної системи, в комплекс включали дихальні вправи, які сприяли розвитку вузької грудної клітки, збільшенню її в обсязі, що призвело до збільшення ЖЄЛ. Використовували як грудне, так і черевне дихання. Для того, щоб діти не затримували дихання, команду „раз-два” замінили командою „вдих-видих” і строго спостерігали за диханням, щоб уникнути його затримці.

Крім того, приділяли увагу вправам для профілактики та виправлення плоскостопості, нормалізації рухливості хребта, розвитку рівноваги, координації рухів, м'язово-зв'язкового апарату (для м'язів спини, живота, плечового поясу, верхніх і нижніх кінцівок).

В заключній частині фізичне навантаження знижували. В основному використовували дихальні вправи, на розслаблення, на увагу, з метою нормалізації кардіо-респіраторної системи та релаксації м'язів.

Одне з занять в тиждень проводили в ігровій формі. Дітям подобалися ці заняття. В процесі гри діти оволодівали простором, розвивали сміливість, силу, спритність, швидкість, набували свободу і легкість рухів. Важливе значення при цьому мав емоційний фон, який сприяв гармонійному розвитку рухових функцій дітей.

Таким чином, при складанні комплексів ЛГ ми враховували ступінь сколіотичної постави та її проявів, рівень фізичного розвитку та підготовленості, стан кардіо-респіраторної системи та індивідуальні особливості функціональних змін.

3.5 Ефективність впровадженої методики ЛГ на функціональні можливості опорно-рухового апарату та кардіо-респіраторну систему у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою

Використання розроблених нами комплексів ЛГ сприяло відновленню та оздоровленню дітей. Порівнюючи одержані дані за стандартними для даної вікової групи, слід відмітити, що під впливом систематичних занять ЛГ такі показники як зріст, маса талі мали тенденцію до нормалізації.

ОГК в обох групах збільшилася з перевагою в експериментальній групі і склала на вдиху 68,6+1,5 см на вдиху і 64,6+3,2 см на видиху в експериментальній групі і 67,5+2,1 см на вдиху і 63,1+2,3 см на видиху - в контрольній.

За результатами кистьової динамометрії спостерігається вдосконалення силових якостей м'язів кисті, спини. Збільшення кількості дітей, які отримали оцінку „добре” при виконання тесту на перевірку силової витривалості м'язів з 16,5% в контрольній групі до 22%, тоді як в експериментальній цей показник склав 35%. Спостерігалася стабілізація показників тестування, які характеризують рухливість хребта, силу і витривалість м'язів спини і черевного пресу. Так всі діти експериментальної групи справилися з тестуванням з позитивною оцінкою при нахилі тулуба в бік, тоді, як в контрольній групі 5,5% дітей тестування не пройшли.

Утримання тулуба у дітей за тестом підйому з положення лежачи на животі в положення стоячи удалося виконати 75% обстежених експериментальної групи і лише 65% - контрольної.

Відмічається тенденція до нормалізації показників ССС і дихальної системи під впливом впроваджених комплексів. Так, відновлення ЧСС після перенесеного навантаження збільшилося з 61,2% до 76,5% у дітей в експериментальної групи та з 62,7% до 67,4% контрольної. Збільшилася кількість дітей з показником ЧСС в межах норми з перевагою в експериментальній групі. Відновлення АТ в експериментальній групі склало 3,0+0,2 хв, тоді як в контрольній - цей показник не змінився.

Показники проби Штанге і Генче збільшилися в обох групах, але в експериментальній ці зміни були кращими і склали: для проби Штанге 45,1+1,5с і 42,6+1,2с, для проби Генче до 22,7+1,4с і 20,5+1.8с відповідно в експериментальній і контрольній групах.

За даними КІГ збільшилася кількість дітей з тенденцію до нормалізації вегетативного гомеостазу: зменшилася кількість дітей з проявами вираженої патології ССС.

Кількість дітей з нормалізацією ЖЄЛ збільшилася до 48% в експериментальній групі і до 39% - в контрольній. ЖЄЛ склала 220,0+85,3 мл в експериментальній групі та 2150,0+85,3 мл - в контрольній; ХОД - 5173,0+63,0 мл і 5100,0+43,0 мл, відповідно.

В цілому, рівень соматичного здоров'я у обстежених дітей у 19,4% став вище середнього; у 56% - середній, у 14,8% - нижче середнього, низький - у 9,8%.

3.6 Загальні методичні вказівки щодо проведення гімнастики, яка виправляє поставу

Методика занять визначається також ступенем сколіозу.

Коригуючи вправи за формою виконання підрозділяються на симетричні, асиметричні, деторсійні. Виконувати коригуючи вправи слід в тих вихідних положеннях, коли хребет максимально розвантажений від статичного навантаження, головним чином лежачи на спині. Проте при цьому положенні велике навантаження для серця. Крім того, при виконанні цих вправ відбувається затримка дихання (при статичній напрузі м'язів спини), що також ускладнює умови для роботи серця. Тому в групі коригувальною гімнастикою можуть займатися діти, які за станом здоров'я, зокрема серцево-судинної системи, віднесені до основної групи.

При виконанні симетричних вправ м'язи обох половин тіла скорочуються нерівномірно. Щоб максимально наблизити хребет до прямої лінії, більш ослаблені і розтягнуті м'язи повинні скорочуватися більше, а укорочені - менше. Отже, тренування м'язів при виконанні цих вправ нерівномірне. Симетричні вправи можна застосовувати при сколіозах різній етіології, форми і ступеня виразності. При виконанні симетричні коригуючи вправи тренуються переважно м'язи спини (розгиначі).

Асиметричні вправи необхідно підбирати спеціально для даного хворого, щоб тренувати лише ослаблені і розтягнуті м'язи спини; при скороченні їх сколіотична дуга сплощується. Ці вправи можуть застосовуватися в тих випадках, коли сколіоз має одну дугу викривлення або дві, але далеко розташовані одну від одної (наприклад, одну в грудному відділі, а іншу в поперековому). При виконанні асиметричних вправ для однієї дуги можна частину хребта з іншою дугою зафіксувати, щоб вона не збільшувалася. Протипоказанням до застосування асиметричних вправ є прогресування сколіозу.

Деторсійні вправи застосовуються в тих випадках, коли при сколіозі переважає торсія хребців. Ці вправи виконують декілька задач: обертання хребців убік, протилежний торсії; корекцію сколіозу вирівнюванням тазу; розтягання скорочених і зміцнення розтягнутих м'язів в поперековому і грудному відділах хребта. Підбираючи вправи, слід враховувати, що при правосторонньому сколіозі торсія відбувається за годинниковою стрілкою, а при лівобічному - проти годинникової. Деторсіоні вправи можна виконувати в різних вихідних положеннях: лежачи на похилій площині, у висячи і стоячи. У грудному відділі вправи виконуються за рахунок роботи м'язів плечового поясу, а в поперековому відділі - за рахунок роботи м'язів тазового поясу. Амплітуда рухів повинна строго контролюватися і бути не більше, ніж потрібно для вирівнювання дуги викривлення. Протипоказання до застосування цих вправ ті ж, що і для асиметричних вправ.

При сколіозі I ступеня застосовується симетричне тренування всіх м'язових груп. Згладжування асиметрії при цьому розглядається як результат збереження м'язами здатності шляхом симетричної довільної напруги коригувати відхилення.

При сколіозі II ступеня на фоні загальнозміцнюючих вправ, спрямованих на виправлення постави, застосовуються асиметричні коригуючи і деторсійні вправи (за показаннями), легке розтягнення м'язів на увігнутій стороні викривлення шляхом укладання на вал, вправи для тренування косих м'язів живота, вправи з ізометричною напругою м'язів.

При сколіозі III-IV ступеня гімнастика спрямована на підвищення загального тонусу організму.

При природженому сколіозі коригуючи вправи протипоказані, оскільки можуть призвести до декомпенсації; використовуються загальнозміцнюючі вправи, що розширюють грудну клітку, поліпшуючи поставу.

Як один з складових елементів комплексної терапії при сколіозі застосовується лікувальне плавання (брас, кроль). У воді знімається статичне навантаження на хребет, а рухи при плаванні сприяють самокоррекції викривлення. Крім цього, лікувальне плавання є ефективним засобом поліпшення загального фізичного стану.

При прогресуючих формах сколіозу консервативне лікування дітей проводиться в спеціалізованих стаціонарах - школах-інтернатах. Лікувальна гімнастика органічно входить в розпорядок життя в такій школі: це і ранкова гімнастика, що має коригуючу спрямованість, і фізкультпаузи на кожному уроці, і уроки лікувальної гімнастики (по 45 хв. щоденно) і лікувальне плавання, і елементи спортивних ігор, і загальнорозвиваючі вправи на уроках фізкультури. Весь руховий режим дитини носить цілеспрямований коригуючий характер.

За висновками спеціалістів та за аналізом даних наших спостережень встановлено, що розроблені комплекси ЛГ підібрані вдало, що підтверджено покращенням стану функціонального - важливих систем та підвищенням загальної працездатності.

Під впливом впроваджених комплексів ЛГ спостерігається тенденція до нормалізації сколіотичної постави, зміцнення діяльності кардіо-респіраторної системи, покращення загального фізичного розвитку, вдосконалення рухових навиків, зміцнення спини, тулуба, підвищення рівня силової та загальної витривалості.

Завдання:

· провести бесіду про правильну поставу;

· перевірити поставу у різних вихідних положеннях і при виконанні вправ;

Мета заняття:

· зміцнення м'язового корсету;

· виховання правильної постави.

Інвентар: гімнастичні палиці, мішечки з піском, килимки.

№	Зміст уроку	Дозування	Методичні вказівки
	Підготовча частина 15 хв.
1	Шикування у шеренгу біля гімнастичних лав. Організація класу.	30" 30"
2	Ходьба - на носках; - на внутрішній стороні стопи; - на зовнішній стороні стопи; - на п'ятах; - в положенні носки всередину, п'яти назовні; - в положенні носки всередину, п'яти назовні, з почерговим підніманням на носки; - на носках на півзігнутих ногах; - на носках з високим підніманням стегна; - напівприсівши.	30"	Мішечок з піском на голові. Голову не опускати. Спина пряма, руки на пояс. Темп середній. Під кутом 90°
3	Біг зі зміною темпу.	30"	Стежити за диханням.
4	Ходьба.	10"	Відновлення дихання.
5	В.п. - стоячи. Нахили голови вперед, назад, праворуч, ліворуч.	4 рази	Стопи паралельно на ширині ступні, руки на пояс.
6	В.п. - те саме. Кругові оберти головою, праворуч, ліворуч.	4 рази	Спина пряма.
7	В.п. - те саме, руки до плечей, лікті опущенні. Відведення ліктів.	4 рази	Голову не опускати.
1	2	3	4
8	В.п. - ноги нарізно, руки за головою. Повороти тулуба праворуч, ліворуч.	по 4 рази	Спина пряма, ноги прямі.
5	В.п. - основна стійка. 1 - підняти прями руки вгору - вдих; 2 - опускання - видих.	3 рази	Темп повільний, спину тримати рівно
6	В.п. - стоячи, руки на пояс. 1 - згинання правої ноги; 2 - вернутися у в.п.; 3 - те саме лівою ногою.	3 рази	Торкнутися живота. Темп повільний.
	Основна частина 25 хв.
7	В.п. - стоячи, палиця в опущених руках. 1 - палицю вгору - вдих; 2 - палицю вниз - видих.	4 рази	Дивитися прямо.
8	В.п. - стоячи, палиця на лопатках. 1 - нахил вперед - видих; 2 - вернутися у в.п. - вдих.	4 рази	Спина пряма.
9	В.п. - стоячи, палиця в опущених руках. Присідання з витяганням палиці вперед і повернення у в.п.	4 рази	Спина пряма. Дихання повільне.
10	В.п. - стоячи лицем до гімнастичної стінки, узявшись руками за рейку на рівні плечей. Глибоке присідання і повернення у в.п.	4 рази	Темп середній.
11	В.п. - лежачи на спині, руки уздовж тіла долонями вниз, ноги зігнути в колінних суглобах. 1 - підняти таз, спираючись на долоні, плечі, стопи - вдих; 2 - вернутися у в.п.	5 разів	Темп повільний.
12	В.п. - лежачи на спині, руки уздовж тіла. 1-4 - «велосипедні» рухи ногами	5 разів	Слідкувати за плечовим поясом
1	2	3	4
13	В.п. - лежачи на боку на ватяному валу під опуклу частину грудної клітки: 1 - руки вгору з увігнутої сторони викривлення хребта - вдих; 2 - опускання руки - видих.	5 разів	Ноги розведені.
14	В. п. - лежачи на животі, руки на пояс. 1 - відведення ноги убік з опуклої сторони викривлення (поперековий сколіоз) і витягання руки вгору з увігнутої сторони викривлення (грудний сколіоз); 2 - вернутися у в. п.	5 разів.	Темп повільний
15	В. п. - лежачи на боку: 1 - підняти правої ноги вгору; 2 - вернутися у в. п.; 3 -4 - теж правою.	4 рази	Опуклість викривлення хребта в поперековому або попереково-грудному відділі обернуто вгору.
16	В. п. - стоячи на колінах біля гімнастичної стінки, тримаючись руками за 2-3-у рейку знизу. 1 - прогнути тулуб назад до витягнутих рук; 2 - вернутися у в. п.	4 рази	Стежити за диханням.
17	Стоячи в крузі узявшись за руки. Підняття рук вгору з одночасним підняттям на носочки. При піднятті рук - вдих; при опусканні - видих.	5 разів	Робити всім одночасно.
18	Стоячи в крузі узявшись за руки. Напівприсідання.	4 рази	Спина пряма.
19	В. п. - стоячи, руки до плечей: 1 - підняття рук вгору - вдих; 2 - вернутися у в. п. - видих.	4 рази	Темп повільний.
	Заключна частина 5 хв.
20	Перевірка постави починаючи зі стіп біля вертикальної площини	5 кроків	Не порушуючи положення зробити крок вперед, а потім назад
1	2	3	4
21	Притиснутись до стіни потилицею, спиною, сідницями і п'ятками: 1 - присісти; 2 - руки в гору; 3 - повернутися у в. п.	4 рази	Спина пряма
22	Стоячи біля стіни в положенні правильної постави, підняти руки вгору, в сторони, вперед, на пояс.	4 рази	Не втрачати правильної пози, не відходити від стіни
23	В.п. - те саме. Зігнути праву ногу вперед, захопити гомілку руками і притиснути до тулуба.	4 рази	Те саме
24	Те саме лівою ногою.	4 рази
25	В.п. - те саме. 1 - руки вперед і пряму праву ногу вперед; 2 - в.п. 3 - те саме лівою ногою; 4 - в.п.	4 рази	Не відходити від стіни.
26	В.п. - те саме, руки на пояс. 1 - ліву ногу вліво до горизонтального положення; 2 - в.п. 3 - те саме правою; 4 - в.п.	4 рази	Лікті притиснуті до стіни
27	В.п. - те саме, руки в сторони. 1 - нахил вперед до лівої ноги; 2 - те саме правою ногою.	4 рази	Не змінювати положення рук. Не відходити від стіни.
28	В.п. - ноги нарізно, руки на пояс. Почерговий вдих, видих.	по 2 рази.	Вдих виконувати через ніс, а видих - через рот.
29	В.п. висячи обличчям до гімнастичної стінки. Розгойдуватись вправо, вліво.	30"	Необхідно поступово збільшувати амплітуду, руки не згинати, ноги разом.
30	Гра «Дунемо раз…»	5 хв.
31	Шикування. Підведення підсумків заняття.	30" 30"

Висновки

1. За даними аналізу літературних джерел кількість дітей з порушеннями постави складає від 60 до 80%; від 2 до 9% дитячого населення страждає сколіотичною хворобою.

2. У дітей молодшого шкільного віку, які навчаються в спеціалізованих школах для хворих на сколіоз, значно відстають рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості від таких у здорових однолітків і потребують вдосконалення.

3. На ослаблення здоров'я дітей зі сколіотичною хворобою вказують, крім порушень з боку опорно-рухового апарату, наявність вісцеральної патології, серед якої велику питому вагу займають захворювання кардіо-респіраторної системи.

4. Заняття лікувальною гімнастикою слід з врахуванням функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем, а також загальної тренованості, сили і витривалості різних м'язів та індивідуальних можливостей дітей.

5. Впровадження розробленого комплексу лікувальної гімнастики в умовах спеціалізованої школи-інтернату призвело до покращенню рівня соматичного здоров'я цього контингенту дітей: поліпшення фізичного розвитку, стану кардіо-респіраторної системи, сили і витривалості різних груп м`язів, що сприяло корекції порушень сколіотичної постави.

6. Діти, які страждають на сколіотичну хворобу мають потребу в комплексній реабілітаційній програмі, яка сприятиме загальному оздоровленню, зміцненню кістково-зв`язкового апарату, формуванню раціонального м'язового апарату та утриманню хребетного стовпа в положенні максимальної корекції, що забезпечить стабілізацію хребта та перешкодить прогресуванню хвороби.

Список літератури

1. Алпеева А.В. Респираторная тренировка и биоэкономика дыхательной системы // Матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006 р.). - Одеса, 2006. - С. 26-28.

2. Баевский Р.М., Кирилов О.И., Клецкий С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М.: Наука, 1984. - 220 с.

3. Білошицька Н. Взаємозв'язок окремих показників фізичного розвитку та стану постави дітей молодшого шкільного віку // Матеріали III Всеукраїнської наукової конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”. - Львів, 1999.- С. 121- 124.

4. Бубела О.Ю. Формування правильної постави у дітей шкільного віку в домашніх умовах // Сучасні проблеми розвитку теорії і методики гімнастики ЛДІФК. - Львів, 2000. - С. 27-29.

5. Бутина И.А. Показатели морфологического развития и двигательных качеств школьников 8-12 летнего возраста // Материалы II Всес. науч. конф. по проблеме спортивной морфологии. - М., 1997. - С. 40-41.

6. Васильев В.Е. Лечебная физическая культура.- М: Физкультура и спорт. -1970. - 367 с.

7. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. - М.: Медицинское информационное агентство, 1998. - С. 58 - 80.

8. Величко В.П., Науменко Б.С. О неврологических расстройствах при идиопатическом сколиозе // Врачебное дело, 1984. - №5. - С. 105 - 106.

9. Венгляровський Г.Б. Рухова активність як стимулятор розвитку організму // Матеріали III Всеукраїнської наукової конференції ”Сучасні проблеми фізичного виховання та спорту школярів і студентів України”. - Суми: Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка. - 2003. - С. 178-182.

10. Витрук С.К. Пособие по функциональным методам исследования сердечно-сосудистой системы. - К.: Здоровья, 1990. - 224 с.

11. Ворошилова С.Ю.Контроль за профилактикой нарушений осанки у детей // Фельдшер и акушерка. - 1988. - № 10. - С. 3-5.

12. Григорьева И.С. Изменение функционального состояния ЦНС у больных диспластическим сколиозом под влиянием пелоидов // Материалы межтерриториальной и научно-практической конференции современный проблемы использования физических факторов. - Одесса, 1989. - С. 114 - 115.

13. Дембо А.Г. Спортивная медицина и лечебная физическая культура: Учебник для техн. физ. культ. - М.: Физкультура и спорт. - 1979. - 352 с.

14. Дронов И.С., Чепурной Г.И., Владимирова А.Н. и др. Оценка состояния осанки учащихся подготовительных классов и групп, обучающихся с 6 - летнего возраста // Гигиена и санитария, 1995. - № 2. - С. 92 - 93.

15. Епифанов В.А., Апанасенко Т.Л. Лечебная физическая культура и врачебный контроль. - М.: Медицина. - 1990. - 314 с.

16. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных заболеваний. - М.: Медицина, 1982. - 432 с.

17. Казьмин А.И., Кон И.И., Белянский В.Е. Сколиоз. - М.: Медицина, 1981. - 272 с.

18. Кисельов А.Ф., Грищенко Р.В., Черно В.С. і ін. Фізична культура в комплексі медичної і соціальної реабілітації неповносправних // Матеріали XII науково-практичної конференції (5-6 жовтня, 2006), Одеса, 2006. - С. 126-129

19. Клапчук В.В., Полянська О.С Основи реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізичної культури і масажу. - Чернівці: Прут, 2006. - 208 с.

20. Козлов А.Г., Пліска О.І., Лазоришинець В.В., Книшов Г.В. Цікава фізіологія в дослідах. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 60 с.

21. Конкин М.А., Иванов Л.Б. Реография в клинической практике. - М.: Научно-медицинска фирма МБИ, 1997. - 247 с.

22. Котелевський В.І. Принцип пошуку перинатальних станів у реабілітації хворих на функціональну патологію хребта та остеохондроз // Матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006), Одеса - 2006. - С. 132-134.

23. Круцевич Т.Ю., Воробьёв М.И. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. - Киев, 2005. - 195 с.

24. Ловейко И.Д., Фонарёв М.И. Лечебная физическая культура при заболеваниях позвоночника у детей. - Л.: Медицина. - 1988. - 141 с.

25. Манихин А.П., Белов Р.А. Динамика проявления двигательных качеств у школьников младшего школьного возраста. - Саратов. - 1970. - С. 84-86.

26. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. - К.: Професіонал. - 2004. - 480 с.

27. Мачинский В.И. Гимнастика, исправляющая осанку. - М.: Медицина. - 1969. -72 с.

28. Мех В.И. Двигательные способности школьников: Основы теории и методики развития. - М.: Терра-Спорт, 2000. - 192 с.

29. Мошков В.Н., Епифанов В.А. Лечебная физическая культура. Справочник. - М.: Медицина. - 1987. - 210 с.

30. Мухін В.М. Фізична реабілітація. - К.: Олімпійська література, 2004. - 423 с.

31. Николаев Н.И., Богданов О.В. Характеристика мышечной активности у школьников в норме, при нарушении осанки и сколиозе // Физиология человека. - 1986. - Т.12, № 5. - С. 777-783.

32. Персон Р.С. Специальные управления мышечным сокращением. - М.: Наука, 1985. - 184 с.

33. Петровский Б.В. Краткая медицинская энциклопедия. - 2-е изд. Т.3. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 560 с.

34. Попов С.Н.Физическая реабилитация. Ростов н/Д.: Феникс, 2004. - 68 с.

35. Потапчук А.А., Дидур М.Д. Осанка и физическое развитие детей. - Санкт - Петербург: Речь, 2001. - 162 с.

36. Романенко В.А. Двигательные способности человека. - Донецк: Новый мир, 1999. - 336 с.

37. Скурихина Л.А. Физические факторы в лечении и реабилитации больных заболеваниями сердечно-сосудистой системы. - М.: Медицина, 1979. - 208 с.

38. Соколова Н.И. Региональная комплексная реабилитационная программа здоровья // Матеріали XII міжнародної науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006), Одеса, 2006. - С. 233-240.

39. Соколовский В.С. Влияние адаптации к физической нагрузке на сократительную функцию сердца человека // Матеріали XII міжнародної науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006), Одеса, 2006. - С. 241- 247.

40. Супоницкий Б.М. Организация лечения, обучения и воспитания детей, больных сколиозом в условиях спецшколы-интерната // Актуальные вопросы профилактики и лечения сколиоза у детей. - М.,1984. - С. 110 - 113.

41. Фищенко В.Я., Улещенко В.А., Вовк И.И. Консервативное лечение активности. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 224 с.

42. Хвисюк Н.И. Диагностика, клиника, лечение нестабильности позвоночника. - Харьков: Б.И., 1998. - 22 с.

43. Хрипова А.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена: Пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1990. - 319 с.

44. Хрипова А.Г., Андропова М.В. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М., 1990. - С. 3 - 13.

45. Цивьян Я.Л. Хирургия позвоночника. 2-е изд. - Новосибирск: Издательство Новосибирского университета, 1993. - 364 с.

46. Чаклин В.Д., Абальмасова Е.А. Сколиозы и кифозы. - М.: Медицина, 1973. - 252 с.

47. Юсупов М.Ю., Романов И.Е. Диагностика нарушений сократительной функции миокарда при сколиозе у детей // Советская медицина. - 1980. - №2. - С 17 - 20.

48. Berio A. A. Сase of choronic progressive external ophtalmoplegia with severe scoliosis // Pediat. Med. Chir. - 1995. - V. 17, N.5. - P. 455 - 463.

Додаток 1

Комплекси лікувальної гімнастики для дітей молодшого шкільного віку, які страждають сколіозом

Комплекс лікувальної гімнастики для хворих сколіозом I ступеня

Підготовча частина.

1. Ходьба з рухами рук, ходьба на носках.

2. В. п. - основна стійка. Підняття прямих рук вгору - вдих; опускання - видих. Повторити 3-4 рази. Темп повільний.

3. В. п. - стоячи, руки на пояс. Згинання ноги до живота і повернення в в. п. Повторити 3-4 рази кожною ногою.

4. В. п. - стоячи, палиця в опущених руках. Підняття палиці вгору - вдих; опускання - видих. Повторити 4-5 разів.

5. В. п. - стоячи, палиця на лопатках. Нахил тулуба вперед з прямою спиною - видих; повернення в в. п.- вдих. Повторити 4-5 разів.

6. В. п. - стоячи, палиця в опущених руках. Присідання з витяганням палиці вперед і повернення у в. п. (спина пряма). Повторити 4-5 разів. Дихання довільне.

Основна частина.

7. В. п. - стоячи лицем до гімнастичної стінки, узявшись руками за рейку на рівні плечей (рука, відповідно опуклій стороні викривлення, на одну щаблину нижче за іншу руку). Глибоке присідання і повернення в початкове положення. Повторити 3-5 разів.

8. В. п. - лежачи па спині, руки уздовж тіла долонями вниз, ноги зігнуті в колінних суглобах. Підняття тазу, спираючись на долоні, плечі, стопи, - вдих; повернення у в. п. - видих. Повторити 3-5 разів.

9. В. п. - лежачи на спині, руки уздовж тіла. Кругові рухи ногами, як при їзді на велосипеді. Виконати 10-12 рухів.

10. В. п. - лежачи на боку на ватяному валу під опуклу частину грудної клітки, ноги розведені. Підняття руки вгору з увігнутої сторони викривлення хребта - вдих; опускання руки - видих. Повторити 3-5 разів.

11. В. п. - лежачи на животі, руки на пояс. Відведення ноги убік з опуклої сторони викривлення (поперековий сколіоз) і витягання руки вгору з увігнутої сторони викривлення (грудний сколіоз); повернення в в. п. Повторити 4-5 разів.

12. В. п. - лежачи на боку (опуклість викривлення хребта в поперековому або попереково-грудному відділі обернуто вгору). Підняття однієї і двох ніг вгору; повернення у в. п. Повторити 3-4 рази.

13. В. п. - стоячи на колінах біля гімнастичної стінки, тримаючись руками за 2-3-у рейку знизу. Прогинання тулуба назад до витягнутих рук з подальшим поверненням у в. п. Повторити 3-4 рази.

Завершальна частина.

14. Стоячи в крузі узявшись за руки. Підняття рук вгору з одночасним підняттям на носочки. Повторити 4-5 разів. При піднятті рук - вдих; при опусканні - видих.

15. Стоячи в крузі узявшись за руки. Напівприсідання з прямою спиною. Повторити 3-4 рази.

16. В. п. - стоячи, руки до плечей. Підняття рук вгору - вдих; повернення у в. п. - видих. Повторити 3-4 рази.

Комплекс лікувальної гімнастики для дітей молодшого шкільного віку з порушенням постави

1. В. п. - стоячи, ноги разом, руки на потилиці, лікті в сторони. Ходьба на носочках з високим підняттям колін («чапля»).

Варіанти: стоячи, руки до плечей долонями вперед - ходьба на повній ступні («зайчик»); стоячи руки на поясі - ходьба на зовнішній стороні стопи («ведмедик клишоногий»); стоячи, руки в сторони - ходьба з помахами кистями («птахи полетіли»).Тривалість ходьби 30-40 с.

2. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей. Піднятися на носочки, руки через сторони вгору («дерева виросли великими»), 3-4 рази в повільному темпі.

3. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей, в руках палиця горизонтально перед собою. Підняти палицю, подивитися на неї, опустити на лопатки, підняти і опустити вниз перед собою. 3-4 рази в середньому темпі.

4. В. п. - стоячи, притулившись щільно спиною до стіни, ноги на ширині ступні (руки на поясі, п'яти і лікті торкаються стіни). Присідання в повільному темпі, руки в сторони і вгору, не відриваючи рук і спини від стіни. 4-6 разів.

5. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей. Кругові рухи прямими руками перед собою («млин»). По 4-6 разів в кожну сторону в середньому темпі.

6. Дихальна вправа під контролем рук. Стоячи, одну руку покласти на груди, іншу - на живіт. Вдихнути через ніс так, щоб руки одночасно піднялися, і видихнути так, щоб руки одночасно опустилися («надули кулю - куля лопнула»). 3-4 рази.

7. В. п. - лежачи на животі. Руки вперед, в сторони, зігнути в ліктях і притиснути до плечей долонями вперед («пливемо по річці»). 3-4 рази в повільному темпі.

8. В. п.- лежачі на животі, руки в сторони долонями вниз. Поплескати долонями по килиму («чайки летять»). 6-8 разів в середньому темпі.

9. В. п. - лежачи на спині, руки на потилиці. Рухи ногами, імітуючи їзду на велосипеді. 8-10 разів в середньому темпі.

10. В. п. - лежачи на животі. Зігнути руки до плечей долонями вперед, притиснути руки до тулуба, лопатки з'єднати разом і підвести тулуб від підлоги, вимовити «ква-ква» («жаба квакає»). 4-6 разів.

11. Лежачи на спині, відпочинок протягом 10-15хв.

12. В. п. - лежачи на спині. Почергове згинання і розгинання ніг не торкаючись підлоги («пістолет»). 6-8 разів в середньому темпі.

13. В. п. - лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях. З опорою на лікті і таз прогнутися в грудному відділі хребта («місток»). 2-3 рази.

14. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей. Кругові рухи руками вперед, вгору, назад, вниз («колесо»). 4-5 разів в кожну сторону в середньому темпі.

15. В. п. - стоячи, ноги на ширині ступні, руки на поясі, на голові невеликий мішечок з піском. Присідання. Тримати голову і спину рівно, дивитися перед собою. 3-4 рази в повільному темпі.

16. Ходьба. Згинання і розгинання рук в плечових і ліктьових суглобах.

17. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей. Почергове підняття рук вгору («приїхали на дачу, зірвемо з дерева грушу»). 3-4 рази кожною рукою.

18. Ходьба в повільному темпі з невеликою подушечкою на голові, руки на поясі («понесли корзину з грушами додому»), 15-20 хв..

Додаток 2

Ігри

Зміст	Корекційно-розвиваюча спрямованість
1. «Скульптор» Хід гри: Учні стоять у колі . Вчитель - «скульптор» показує різні вправи. Діти повторюють. Коли вчитель зупиниться і плесне в долоні, всі швидко зупиняються, роблячи рух, зображують «скульптуру». Вчитель оглядає у кого краща скульптура.	Розвиває швидкість реакції, уважність, виразну імітацію рухів.
2. «Сітка» Хід гри: Вибирають двох «рибалок» , решта - «рибки». Рибалки, взявшись за руки, ловлять рибок, оточуючи їх вільними руками, збільшуючи «сітку». Ловля продовжується до тих пір, поки не залишаться дві не пійманих рибки, які оголошуються переможцями і в наступній грі стають рибалками.	Розвиває швидкість реакції на рухомий об'єкт, швидкість переміщення і ухилення, розподіляє увагу при рухах, узгоджує спільні дії, стійкість вестибулярного апарату, рівновагу.
3. «Поїзд» Хід гри: Діти стоять в колону, ставлять руки на пояс попередньому. Перший паровоз, інші - вагони. Поїзд «гуде» і починає їхати спочатку повільно, потім прискорюючись, біжить. Після слів вчителя «Поїзд підходить до станції», діти сповільнюють крок і зупиняються.	Розвиває швидкість реакції та набуті навички спільних дій.
4. «Дракон» Хід гри: Гравці стають у лінію, тримаючись за руки. Перший - «голова дракона», останній - «хвіст дракона». Ціль «голови дракона» - піймати свій «хвіст», всі інші гравці - «тіло дракона», захищає хвіст. Голова виконує різні рухи, стараючись торкнутись «тілом». Як тільки «голова» піймає «хвіст», все «тіло» розсипається на частини і падає на підлогу для відпочинку. Коли «голова» плесне в долоні, «дракон» відновлює всі частини свого тіла і гра продовжується з новими «головою» і «хвостом»	Розвиває фантазію та уяву, узгодженість і координацію своїх рухів з рухом параметрів, психоемоційну і фізичну розслабленість (під час відпочинку).
5. «Швидкі м'ячі» Інвентар :два м'ячі - великий (волейбольний) і маленький (тенісний). Хід гри: Гравці стають у коло. Ведучий дає два м'ячі. По сигналу діти передають з рук в руки великий м'яч, а через 2-3 гравці - маленький. Маленький м'яч доганяє великого. По сигналу свистка напрям передачі м'ячів міняється, і вже великий м'яч доганяє маленького.	Розвиває диференціацію зусилля при передачі м'ячів різної ваги та об'єму, здатність швидко переключати увагу і напрям руху, точність руху кисті.
6. «Гуси - гуси» Інвентар: обруч, крейда. Хід гри: На одній стороні ігрового майданчика малюють загін для гусей. Недалеко від нього знаходяться лігво вовка (обруч). На протилежній стороні ігрового майданчика стоїть пастух, вся решта території - поляна. Двоє гравців призначають на ролі пастуха і вовка. Решта дітей відтворюють гусей, які ходять з гордою поставою, витягнувши шиї, змахують крилами і шиплять. По команді гуси перебігають через поляну, а вовк намагається піймати їх.	Формує поставу, розвиває координацію елементарних рухів, активізує увагу, пам'ять.
7. «Дунемо раз…» Інвентар: м'ячики для настільного тенісу. Хід гри: Діти діляться на дві команди, у кожного м'яч для настільного тенісу. З лінії старту перші в колонах гравці повзуть на четвереньках і, дуючи на м'яч, намагаються докотити його до стіни. У цей час інші гравці говорять хором: «Дунем раз, дунем два, дунем три, докотили до стіни». Докотивши кульку до стіни, перші гравці бігом вертаються до команди. Другі, а потім треті роблять те саме. Виграє та команда, яка швидше закінчить естафету.	Розвиває координацію рухів і дихання.
8. «Крижинка» Інвентар: гумові м'ячики середньої величини. Хід роботи: Гравці стають у коло, в центрі - ведучий. Його завдання вибити ногою крижинку (м'яч) з кола, а гравці - затримати її і повернути тому, хто водить. Гравець, біля якого прослизнула крижинка, змінює ведучого.	Розвиває зусилля з врахуванням відстані та напряму руху, координацію рухів в умовах нестійкої опори, рівновагу, стійкість до вестибулярних подразнень, увагу, швидкість реакції, точність рухів.

Размещено на Allbest.ru