Ефективність різних методів лікування дисплазії тазостегнового суглобу у собак

Имплантацию ножки эндопротеза проводили после удаления салфетки или гемостатической губки из полости интрамедуллярного канала. Вставляли в канал тонкий полиэтиленовый катетер для отхождения воздуха и крови при заполнении полости цементом. Специальным пистолетом под давлением вводили в полость интрамедуллярного канала костный цемент. Затем имплантировали бедренный компонент эндопротеза с заданным углом антеторсии - 10° и удерживали в заданном положении до полной полимеризации цемента, постоянно орошая кость холодным раствором. Удаляли спицы, блокирующие пробку в канале кости.

Имплантацию чашки эндопротеза проводили после санации суставной впадины и охлаждения костной ткани раствором Рингера. Заданные угловые характеристики чашки (угол наклона чашки 45°, угол антеверсии 10°) устанавливали с помощью импактора. В заданном положении удерживали чашку и удаляли излишки цемента до момента его полимеризации.

При значительном разрушении дорсального и краниолатерального контуров суставной впадины, выполняли костную пластику. В качестве пластического материала использовали губчатую аутокость из резецированной головки бедренной кости, крыла подвздошной кости или костные «чипсы» из проксимального метафиза плечевой кости.

Для более адекватной консолидации пластического материала и края суставной впадины, разрушали кортикальную пластинку последней низкоскоростным бором. В качестве фиксирующих аутокость имплантатов использовали кортикальные винты диаметром 2,7 мм и/или реконструктивную пластину с винтами 2,7 мм. Во всех случаях фиксацию чашки выполняли после костной пластики суставной впадины при обильном орошении костной ткани физиологическим раствором в момент полимеризации цемента.

Вправляли головку протеза в чашку, восстанавливали капсулу сустава простыми узловыми швами капроном, накладывали сухожильно-мышечный шов на т. glutens profundus. При краниодорсальном и каудодорсальном доступе с остеотомией trochanter major фиксировали последний двумя спицами Киршнера и проволочным 8-образным швом по Веберу или спонгиозным компрессирующим винтом. При стабильном положении компонентов эндопротеза рану ушивали послойно наглухо.

При тенденции к подвывиху выполняли переартикулярную стабилизацию крупноячеистой лавсановой лентой шириной до 4-6 мм. Билатерально от чашки эндопротеза просверливали два отверстия 0 4,5 мм. Фиксировали лавсановую ленту в теле подвздошной и седалищной костей с помощью спицевого фиксатора восьмерко-образной формы, блокирующего ленту в просверленных отверстиях. Свободные концы ленты (по два с каждой стороны) проводили перекрестно над капсулой сустава. Просверливали два поперечных отверстия диаметром 2,5 мм в бедренной кости на уровне головки эндопротеза, через которые проводили свободные концы лавсановой ленты, фиксированной в костях таза, и связывали их с двумя свободными концами той же ленты, стабилизируя головку эндопротеза в чашке.

Послеопераиионное лечение. Для предотвращения вывиха в послеоперационном периоде рекомендовано ограничение движений (содержание в клетке) от 3 до 28 суток. Некоторые авторы считают достаточным содержание в стационаре после операции до 48 часов.

Для предотвращения разлизывания раны рекомендуется одевать животным воротник «Елизаветы» или накладывать повязку на обе тазовые конечности, что предотвращает разлизывание и минимизирует объем движений в суставах, препятствуя вывиху эндопротеза. В течение 3-12 недель собакам после операции необходимо создать ограничение движений (прогулки на поводке. При имплантации протеза без цемента не требуется длительного ограничения движений в послеоперационном периоде.

Собаки начинают опираться на конечность с первого - второго дня после операции, а полное восстановление опорно-двигательной функции происходит через 4-6-8 недель.

Осложнения. Внезапная потеря опороспособности на оперированную конечность говорит о серьезных осложнениях, возникших после эндопротезирования ТБС. Наиболее частым осложнением является вывих головки бедренного компонента эндопротеза, который происходит в течение первых четырех недель после операции. Причинами вывиха являются: расхождение швов, наложенных на капсулу сустава, при активных движениях собаки; атрофия переартикулярных мышц; имплантация чашки с нарушением угловых параметров и выбор ножки эндопротеза с недостаточно длиной шейкой.

Наиболее серьезным осложнением при имплантации эндопротеза является остеомиелит, который может быть следствием нарушения асептики или эндогенного инфицирования раны. Гематогенное инфицирование раны может возникнуть через год и более длительный срок после эндопротезирования ТБС. Риск занесения инфекции увеличивается при ревизии эндопротеза. Поэтому в течение всей жизни пациенты подвергаются опасности возникновения осложнений.

Причиной хромоты после эндопротезирования ТБС может быть асептическая нестабильность эндопротеза. Асептическая нестабильность проявляется в первые два года после операции. Причины асептической нестабильности: неправильная техника цементирования при имплантации протеза и продукты разрушения узла трения эндопротеза, которые вызывают остеолизис на границе кость - имплантат. Послеоперационная активность животного не играет никакой роли в развитии асептической нестабильности.

Благодаря развитию стандартизированных, асептических техник при имплантации эндопротезов можно избежать послеоперационных осложнений, таких как асептическая нестабильность, вывих головки бедренного компонента и остеомиелит. Таким образом, замена ТБС эндопротезом с первичной фиксацией цементом, проводимая опытным ветеринарным хирургом, имеет незначительный риск. Согласно опубликованным исследованиям последних 10-ти лет, в рамках которых было обследовано большое количество пациентов в течение длительного периода времени, процент асептической нестабильности составляет от 2,7% до 5,8% , инфекционных осложнений от 0% до 5% и для люксаций 1%- 4,6%.

К редким осложнениям при тотальном эндопротезировании ТБС относят повреждение седалищного нерва в виде растяжения, ущемления или ожога в период полимеризации цемента. Восстановление проводимости нерва и двигательной функции конечности происходит в течение 7-30 дней после травмы. В период реабилитации необходимо забинтовать дорсальную сторону стопы тазовой конечности .

Также, в некоторых случаях, наблюдали эмболию легочной артерии или ее ветвей со смертельным исходом во время или после операции.

Большинство осложнений, возникающих после имплантации тотального эндопротеза, фиксируемого цементом, происходит через 1,5 года после операции.

2.5 Заключення по огляду літератури

Медикаментозное лечение остеоартроза при дисплазиях тазобедренных суставов у собак должно состоять из препаратов с учетом следующих приоритетов: 1) купирование болевого симптома; 2) синовита; 3) нарушений трофики суставного хряща и субхондральной кости; 4) гипотрофии мышц. Применяя вышеизложенные группы препаратов, врач должен знать, на какое патогенетическое звено остеоартроза он воздействует, и быть уверен в целесообразности назначения тех или иных ветеринарных или медицинских препаратов и пищевых добавок.

3. Власні дослідження

3.1. Матеріал та методика

В якості матеріалу використовувались собаки різного віку, ваги у яких спостерігались дісплазіїї кульошового суглоба.

Дослідним тваринам проводились клінічні та рентгенологічні дослідження на дісплазію тазостегнових суглобів.

Клінічні дослідження: перші клінічні ознаки захворювання виявляються у віці між 4-12 місяцями і включають понижену рухову активність, кульгавість, що посилюється після навантаження, труднощі при підйомах і стрибках. Грудні кінцівки розвиваються інтенсивніше, іноді розвивається гіпертрофія м'язів передніх кінцівок, оскільки основне навантаження переходить на них, щадивши тазові. У задніх кінцівках наголошується тугоподвижность відразу після вставання, болі при маніпуляції із стегном, відчуття крепітації (звуки тертя при обертанні) тазостегнового суглоба. Часто у щеняти видно погано розвинена задня частина тіла, він ледве стоїть на ногах після невеликої напруги. Насторожуючим симптомом повинні служити слабкий розвиток м'язів тазових кінцівок і крупу, боязнь рухів тих, що приводять до повороту головки стегна. Перші ознаки виявляються в період зростання (8 тижнів до 10 місяців) тварини. Перебіг хвороби може бути непоміченим до 3 місяців життю щеняти, пізніше клінічна картина характеризується переміжною кульгавістю то на одну, то на іншу кінцівку, собака частіше лежить, піднімається насилу, неохоче, з напругою ходить по сходах, проявляючи симптоми болю в кінцівках. В цьому випадку розвивається надмірний тиск на верхній передній край вертлужной западини, що діє весь період розвитку суглоба. Клінічно уловимі, виражені фази ДТС найшвидше проступають у віці від 1.5-2 років. Собаки у віці 4-5 років мають вже затверділі сполучнотканинні нарости в тазостегнових суглобах. Всі ці зміни викликають біль і дискомфорт, а зрештою підвивих і навіть вивих суглоба ( 24).

Рентгенологічні дослідження проводили за допомогою рентгенапарату Арман-2, виконуючи стрес рентгенограму за методом Fluckiger (25).

Після виконання стрес рентгенограми визначають індекс дістракції (ID), який рівний відношенню величини d до величини r.

Рис.3. Вимірювання індексу дістракції при дісплазії тазостегнового суглоба.

ІD = D/R ІD <0,3 вирогідність розвитку дисплазії мінімальна.

ІD >0,5 велика вирогідність розвитку дисплазії.

Другим етапом виконували рентгенограми за методом DAR, для оцінки дорсального краю суглобової западини, величини підвивиха головки стегна і визначення в цифровому численні кута DAR.

Рис.4. Рентгенограма собаки хворої на дісплазію тазостегнових суставів.

В нормі кут DAR повинен складати 165 -180 град.. При зменшенні кута DAR менш 165 град., можна ставити діагноз - дисплазія тазостегнових суглобів.

3.2 Характеристика підприємства

Штатним розкладом по управлінню ветеринарної медицини в Раздельнянському районі передбачено 5 лікарів фактично працює 3 лікаря, є 2 вакантні посади лікарів.

В районній лікарні державної ветеринарної медицини передбачено штатним розкладом 5 лікарів ветмедицини і 2 фельдшери ветмедицини, фактично працюють 5 лікаря та 2 фельдшера ветмедицини.

Районній державній лабораторії ветеринарної медицини штатним розкладом передбачено 3 лікаря ветмедицини та 3 фельдшера ветмедицини, фактично працюють 3 лікаря та 3 фельдшера ветмедицини.

Дільничними лікарнями ветеринарної медицини штатним розкладом передбачено 10 лікарів і 8 фельдшерів ветмедицини, фактично працюють 6 лікарів та 8 фельдшерів ветмедицини.

Посади завідуючих Раздельнянської дільничної лікарні ветеринарної медицини та Кам'янівської, Кучурганської, Степанівської, Лиманівської, Степновської, Бецилівської займають лікарі ветеринарної медицини.Також і посаду лікаря-епізоотолога займає ветеринарний лікар. Разом з лікарями працюють фельдшери.

В 7-ми дільницях ветмедицини штатним розкладом передбачено 7 лікарів та 5 фельдшерів ветмедицини, фактично працює 4 лікаря і 7 фельдшерів ветмедицини.

На пунктах ветеринарної медицини передбачено по штату фельдшери, фактично працюють 2 фельдшери і 2 лікаря ветмедицини.

В господарствах району передбачено штатним розкладом 32 лікаря ветмедицини та 28 фельдшера ветмедицини, фактично працюють 11 лікаря і 11 фельдшера ветмедицини.

На інші підприємства штатним розкладом передбачено 11 лікарів і 2 фельдшера ветмедицини, фактично працюють 10 лікарів і 1 фельдшер ветмедицини.

Ветаптека "Зооветснаб" передбачено 1 лікаря ветмедицини фактично працює 1 фельдшер ветмедицини.

Коротка характеристика району.

Раздельнянський район відноситься до Одеської області, але не є примістовим районом м. Одеси. Він межує з Біляївським та Іванівським районами. З північно-західної сторони Раздельнянського району знаходиться кордон із Молдовою. На заході Раздельнянського району в селі Кучурганське є водосховище. У Раздельній проходе залізна дорога. Залізно-доріжний вузел Раздельнянського району має міжнародне значення.

По клінічним умовам район відноситься до помірно-засушливої зони, з середньою кількістю опадів (400 - 450 мл. за рік). Головною особливістю краєвиду району є - степ, кількість земель займаних під деревні та насадження. На території району є лісосмуги розтошавані між полями, а також насадження .

Основним господарським направленням є зерноводство, тваринництво та птиця. У ТОВ "Нива", ТОВ "Бецилівське", крім тваринництва займаються вирощуванням овочів.

Прийом дрібних тварин здійснюється в Раздельнянській державній лікарні. Державна ветеринарна лікарня складаеться з 5 приміщень: приймальна, оглядова, операційна кімната, кабінет ветеринарного лікаря та сан-гігієнічний вузел.

Робота у нових умовах виробництва потребує реорганізації ветеринарної служби та покращення її функціональної діагностики з метою підвищення ефективності ветеринарного обслуговування тваринництва.

3.3 Результати власних досліджень

Для вивчення частоти захворюваності на дісплазії кульшового суглобу у собак, був проаналізован характер хромот задньої кінцівки за допомогою клінічного та рентгенологічного методів діагностики. Результати досліджень представлені в таблиці 1.

Таблиця 4

Частота захворюваності на дісплазії кульошового суглоба та характер хромот у собак за 2008 рік за даними ветеринарної лікарні Одеського державного цирку.

№ п/п	Характер переломів	Кількість тварин	%
1	Природжені вивихи надколінка	5	7
2	Відрив гребеня великогомилкової кістки	3	4
3	Розрив хрестообразної звязки колінного суглоба	1	2
4	Вивих кульошового суглоба	2	3
5	Дісплазії кульошового суглоба	14	19
6	Переломи стегнової кістки	27	36
7	Переломи гомілкової кістки	15	20
8	Переломи заплюсневої кістки	1	2
9	Переломи плюсневих кісток	3	4
10	Переломи кісток пальців	2	3
ВСЬОГО	73	100

Як видно з таблиці, дісплазії кульошового суглоба у собак бувають досить часто, та в відсотковому співвідношенні це складає 19 %.

На підставі клінічного та рентгенологічного методів діагностики у Роздільнянській районній ветеринарній лікарні була проаналізована порівняльна ефективність (відсоток) виявлення собак хворих на дісплазії кульошового суглобу. Тварина вважалась хворою на дісплазію кульошового суглоба після додаткового рентген контроля з вимірюванням відповідного вугла за методом Fluckiger та DAR (див. розділ матеріал та методика номер страниці).

Результат дослідження представлений у таблиці 5.

Таблиця 5

Порівняльна ефективність клінічного та рентгенологічного методів діагностики при дісплазії кульошового суглобу за даними Раздельнянської районної ветеринарної лікарні.

№ п/п	Вид тварин	Рентгенологічний Метод	Клінічний метод
		кількість тварин	Ви явле но	%	Кількіс ть тварин	Ви явле но	%
1	Собаки	3	2	67 %	11	3	27%
Р			>0,5		>0,5

Як бачимо з таблиці, завдяки використанню рентгенологічного методу дослідження, на відміну від використання клінічних методів, вдається поставити більш точний діагноз на дісплазії кульошового суглобу у собак та підвищити ефективність лікування за рахунок своєчасної діагностики.

Для визначення більш ефективної схеми консервативного лікування дисплазій тазостегнового суглоба у собак були створені 2 піддослідні, та 1 контрольна група тварин:

- контрольну групу лікували за допомогою загальнопринятих схем лікування описаних у вітчизняній літературі, на протязі 14днів, (Борісевіч, Біла церква)

- І-шу піддослідну групу лікували за допомогою препарату Рімаділ у дозі 0,5мл на 10кг ваги 1 раз на добу на протязі 14 днів, внутрішньом'язево.

Тварини на протязі 3 місяців годувалися лікувальною дієтою Hill's j/d.

- ІІ-гу піддослідну групу лікували як контрольну групу с одноразовим внутрішньовенним введенням препарату Хіонат у дозі 0,5-1мл в залежності від ваги тварини.

До лікування та через 3 місяца після лікування, кожній тварині робилося рентгенівське дослідження тазостегнових суглобів. Остаточна оцінка загального стану собак з дісплазією тазостегнових сіглобів робилась на підставі клінічних ознак хвороби. За стійкий лікувальний ефект від проведених консервативних заходів вважали значне зменшення клінічних ознак хвороби та зниження запальної реакції в ураженому артрозом тазостегновому суглобі.

Результати дослідження представлені в таблиці 6.

Таблиця 6

Результати досліджень різних методів консервативного лікування дісплазій тазостегнового суглоба у собак.

Група тварин	Кіль кість голів	Кількість видужа них	% вилікову- ваності
Контрольна	5	2	40
Піддослідна І	5	4	80
Піддослідна ІІ	5	4	80
P			< 0,1

Таким чином, можно зробити висновок, що використання препарату Рімаділ з лікувальною дієтою Hill's j/d у першій піддослідній групі та препарату Хіонат (Bayer) у 2 піддослідній, забезпечуює найкращій відсоток покращення загального стану та призупинку остеоартроза в ураженому дісплазією тазостегновому суглобі у собак.

3.4 Обговорення результатів властних досліджень

Не зважаючи на рівні умови утримання та догляду за тваринами у І-шій і ІІ-гій дослідній групі та у контрольній, яку лікували за загальнопринятими методиками лікування остеоартрозів (описать на 1-2 абзаца схему лечения остеоартроза из общей хирургии белоцерковской) найбільшій лікувальний ефект спостеригався при лікуванні тварин в 1 та 2 піддослідній групах, в однаковій пропорції. У другій піддослідній группі (з використання Хіонату) стійкий терапевтичний ефект проявлявся на 2-3добу після внутрішньовенного введення розчину Хіоната. У першій піддослідній группі стійкий терапевтичний ефект проявився на 4-5 добу. У контрольній группі покращення функції кінцівки відмічали 7-8 день.

Стійкий терапевтичний ефект спостеригався не у всіх пролікованих тварин. Через 3 місяці після проведенного курсу лікування були зроблені рентгенограми тазостегнових суглобів дослідних тварин (які звіряли с рентгенограмами до початку лікування) та клінічні спостереження за функцією кінцівок. Як видно з таблиці 6 покращення загального стану тварин, у приблизно однаковіх пропорції, спостеригали в 1 та 2 піддослідній групах.

Більш швидке відновлення суглоба після застосування препарату Хіонат на нашу думку пов'язано с дією гіаулуронової кіслоти, яка збільшує кількість сіновіальної рідини у суглобах та приводить к зниженню механічного подразнення суглобового хряша та зняття больового синдрому.

З іньшого боку у 2 піддослідній групі тваринам на протязі 3 місяців сгодовувался корм Hill's j/d, якій містить хондропротекторні добавки (див.стор.25 та где інструкція хілса в обзоре літературі).

Якщо порівнювати кошторис лікування та самий низькі затрати були у контрольній групі і дуже великі при застосуванні препарату Хіонат (BAYER).

3.5 Розрахунок економічної ефективності

Визначення економічної ефективності лікувальних заходів у разі консервативного лікування дісплазій тазостегнового суглоба.

1. Розрахунок економічного збитку від дісплазій тазостегнових суглобів по дослідних групах (3):

А) 31 = М * Ж * Ц - Вор ,

де М - кількість загиблих та вдачно прооперованих тварин, гол.;

Ж - середнє жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вор - виручка від надання хірургічної допомоги тваринам, грн.;

31 = 1 * 60 * 4,5 - 2,5 = 267,5 грн.

32 = М * (Вз - Вхв) * Т * Ц ,

де М - кількість захворілих тварин, гол.;

Вз - Вхв - середньодобова виручка від надання хірургічної допомоги тваринам одержана відповідно від здорових та хворих тварин у розрахунку на одну голову, кг;

Т - тривалість утримання тварин у клініці, дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції.

32 = 21 * (0,8 - 0,6) * 20 * 4,5 = 378 грн.

3 = 31 + 32 = 267,5 + 378 = 642,5 грн.

Б) 31 = 2 * 60 * 4,5 - 49 = 491 грн.

32 = 21 * (0,6 - 0,48) * 20 * 4 =201,6 грн.

3 = 491 + 201,6 = 692, 6грн.

В) 32 = 21 * (0,8 - 0,65) * 20 * 4 = 252 грн.

3 = 32 = 252 грн.

2. Розрахунок попереднього економічного збитку внаслідок лікувальних заходів:

А) Пз2 = Мл * Кл * Ж * Ц - 3,

де Мл - кількість тварин, яких лікували, гол.;

Кл - коефіцієнт летальності

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції;

З - фактичний економічний збиток у клініці, грн..

А) Пз2 = 21 * 0,15 * 60 * 4 - 571= 185 грн.

Б) Пз2 = 21 * 0,5 * 60 * 4 - 37,5= 410,2 грн.

В) Пз2 = 21 * 0,15 * 60 * 4 - 250 = 506 грн.

3. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат лікування хворих собак:

Ее = Пз - Вв ,

де Пз - попередній економічний збиток, грн.;

Вв - витрати на лікування, грн.

А) Ее = 185 - 140,5 = 44,5грн.

Б) Ее = 410,2 - 180= 230,2 грн.

В) Ее = 506 - 145,2 = 360,8грн.

4. Розрахунок економічного ефекту від проведених лікувальних заходів на одну грн. витрат:

Егрн = Ее / Вв ,

де Ее - економічний ефект отриманий як результат лікування хворих собак, грн.

Вв - витрати на лікування, грн.

А) Егрн = 44,5 / 140,5 = 0,31 грн.(консерватив)

Б) Егрн = 230,2 / 180 = 1,27 грн.(Хіонат)

В) Егрн = 360,8 / 145,2 = 2,48 грн.(Римадил+Хилс)

4. Охорона праці

Головною задачею охорони праці є здоров'я працівників підприємства, повна відповідальність власника за забезпечення нормальних умов праці. Економічні збитки ветеринарного підприємства від незадовільних умов охорони праці, травматизму і захворювань дуже великі. Для профілактики аварії, травматизації, захворювань необхідне поліпшення умов охорони праці. Підприємство повинне вміти аналізувати і виявляти заподіяні травматизмом і захворюваннями збитки, розраховуючи витрати від них. Необхідно оцінювати обсяги фінансування і проводити, при необхідності, їх корегування. Потім через визначений період необхідно розрахувати економічну ефективність проведених заходів.

Керівництво і відповідальність за організацію роботи з безпеки і виробничої санітарії на підприємстві покладається на власника підприємства.

Значну роль в управлінні охороною праці відіграє керівник підприємства. Він створює на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Розробляє інстрікції, реалізує заходи для досягнення та підвищення рівня охорони праці. Забезпечує усунення причин несчастних випадків, професійних захворювань с подальшим затверджєнням положень, інструкцій, інших актів по охороні праці. Державна ветеринарна кліника складається з наступних підрозділів: приймальня, оглядова, хірургічний кабінет, кабінет ветеринарного лікаря та санітарно-гігієнічний вузел.

Спеціалісти і керівники підрозділів проводять роботи з охорони праці керуючись законодавчими і нормативними актами, наказами, розпорядженнями керівника державної ветеринарної клініки, несуть відповідальність за стан охорони праці на виробництві. Впроваджують прогресивні технології, що забезпечують безпеку праці. До небезпечних та шкідливих факторів у ветеринарній кліниці відносяться: агресивні тварини, зооантропозоонози, небезпечні лікарські речовини, колючі та ріжучі інструменти, електоприлади, вогненебезпечні речовини та ін.

Приміщення клініки утримуються відповідно до вимог безпеки і виробничої санітарії. Підлога має рівнє покриття , не слизька, проходи - вільні від інвентарю та інших предметів, які заважають рухові людей і тварин. Двері, меблі та інші предмети не мають гострих кутів, гвіздків і гачків.

Робота на підприємстві при невиконанні мір особистої профілактики зв'язана з виникненням травм і зараження різними хворобами загальними для людей і тварин. Робітники підприємства регулярно проходять медичний огляд.

Працівники, які допущені до ветеринарного обслуговування тварин, поводятся з тваринами спокійно і ласкаво, окликають тварину за кличкою, під час обстеження тварин не допускають присутності сторонніх людей, під час огляду додержуються правил поводження та методів фіксації з тваринами.

Що до санітарно-побутового забезпечення, то спеціалісти користуються спеціальним і санітарним одягом і взуттям, а також захисними засобами за діючими нормами.

У кожному підрозділі державної ветеринарної кліники є куточок з охорони праці, де є плакати з вимогами по правилам безпеки, а також література з наданням першої допомоги в різних ситуаціях. Стан робочих приміщень, у яких обладнані робочі місця, відповідають загальним вимогам.

В усіх приміщеннях є вентиляції, водопроводи, каналізація, обігрівачи. Питна вода, що надходить на споживання, постійно перевіряється представниками санітарно-екологічної станції, хлорується.

Завдяки строгому виконанню протипожежних заходів, у ветеринарній клініці, на протязі останніх чотирьох років випадків виникнення пожеж не було. На території клініки відповідальність за організацію протипожежної безпеки несе керівник підприємства. Вогнегасники та інший протипожежний інвентар на підприємстві мається в достатній кількості. На території клініки існують відведене спеціальне місце для паління.

Державна ветеринарна клініка відповідає задовільному рівню безпеки праці, умовам праці. Рівень травматизму і захворювань не перевищує допустими норми. Загальний стан протипожежного захисту у державній ветеринарній клініці знаходиться на належному рівні, що і попереджує виникнення пожеж. Завдяки виконанню ветеринарно-санітарних гігієничних вимог випадків захворювань на антропозоонози не реєструвалися.

Пропозиції для поліпшення умов праці: варто вивчити особливості робочого процесу з погляду психічних і фізичних можливостей людини, забезпечити безпеку при роботі з агресивними тваринами та шкідливими речовинами. Для підвищення рівня безпеки праці треба організувати своєчасне навчання працюючих - забезпечуючи їх літературою, проводити лекції та іспити з техники безпеки. Забезпечити робочі місця відповідними засобами безпеки, які знижують травматизм працівників, під час роботи з агресивними тваринами, шкідливими для здоров'я речовинами та небезпечними приладами.

тварина суглоб артоз собака

5. Висновки

1. Дисплазию тазобедренного сустава, часто встречается у крупных пород собак, имеющих большую массу.

2. Диагноз на дисплазию можно точно установить лишь с помощью рентгенографии.

3. Для точного установления степени тяжести дисплазии необходим снимок собаки, сделанный под наркозом в положении на спине с разогнутыми тазобедренными суставами.

6. Пропозиції виробництву

1. Діагностику дісплазій тазостегнового суглоба рекомендуємо проводити за визначенням індекса дістракції (ID) та вимірювання угла DAR на рентгенівських знимках.

2. Пропонуємо використовувати при лікуванні дісплазій тазостегнового суглоба препарат Рімаділ у поєднанні з лікувальною дієтою Hill's j/d.

7. Список використанної літератури

1. Марков Ю. А, Кавешников А. И., Фарбер Б. С.. Никитин Н. Г., Федоров В. Н. Экспериментальная оценка сустава качения. Биомеханические исследования в травматологии и ортопедии.// Москва. 1988г; стр. 75-80

2. Митин В. Н. Оперативные методы лечения вывихов тазобедренного сустава у мелких животных. /Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук. М.; (1984).

3. Митин В. Н., Ягников С. А., Любимов В. А. Рентгенографическая диагностика дисплазии тазобедренных суставов у собак. // Журнал Ветеринар, №7-9,1999г., стр. 25-33.

4. Мицкевич В. А. Значение нарушения распределения нагрузки по стопе в оценке состояния и диагностики заболеваний и деформации стопы и голеностопного сустава. // Дис. доктора мед. наук. Москва 1994. Стр. 367

5. Мицкевич В. А. Жиляев А. А. Биомеханика ходьбы до и после эндопротезирования тазобедренных суставов по поводу коксартроза.// Симпозиум с международным участием. Эндопротезирование крупных суставов. Москва 2000г., стр. 69-72.

6. Скворцов Д. В. Клинический анализ движений.// Москва. 1996г.

7. Ягников С. А Способ резекционной артропластики тазобедренного сустава с транспозицией латеральной, широкой мышцы бедра.// Девятый Московский международный ветеринарный конгресс. 2001г. стр. 256 - 257.

8. Ягников СА, Мицкевич ВА, Шальнев А.Н. Кинематический анализ ходьбы, как объективное средство анализа опорно-двигательной функции конечностей у собак. //Девятый Московский международный ветеринарный конгресс. 2001г. стр. 260 - 261.

9. Alexander P.. Cinematography in the study of animal locomotion.// Inter. Soc. Biomech. Newsletter, 1989, № 34, p. 4

10. DeCamp C.E.. Soutas-Little R.W., Hauptman J. et al. Kinematic gait analysis of the frot in the healthy Greyhounds.// Am. J. Vet. Res. 1993, №54; p.627-634.

11. DeCamp C.E.. Riggs СМ., Olivier B.O., et al. Kinematic evaluation of gait in dogs wits cranial cruciate ligament rupture.// Am. J. Vrt.Res. 1996: №57: p. 120-126.

12. Degueurce c, Pourcelot P., Dietrich G., Denoix Y. Kinematic evalution of the symmetry of bourse locomotion.// II World cong. Biomech., 1994. vol. I. p. 169.

13. Hottinger H.A., DeCamp C.E., Olivier B.O., et al. Noninvasive kinematic analysis of the walk in healthy large breed dogs.// Am. J. Vet. Res. 1996;№ 57; p. 381-388.

14. Larche W.D.: Der EinfluB mechanischer und funktioneller Factoren auf das Angehen des Hundes.//Vet. Med. Diss., Gieben, 1962.

15. McLaughlin R.M., Miller C.W., Tawes C.L., et al. Force plate analysis of triple pelvic osteotomy for the treatment of canine hip displasia.// J. Vet. Surg. 1991 №20; p.291-297.

16. Morlock M.M, Kobluk C, Yones Y, Rolsten Y, Faass Y. The influence of the bandage material on the pressure distribution under the bandege on the distal forelimb of the galloping horse.// IV Emed user meet. Ulm. 1994, p. 26

17. Bennett R.C.. DeCAmp C.E., Flo G.L Kinematic gait analysis in dogs with hip displasia./ Am. J. Vet. Res. 1996; №57; p. 966-971.

18. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей, 8 изд./перев. с нем. - М.: «Аквариум» , 1998. - 806с.

19. Лебедев А.В., Лукьяновский В.А.,Семёнов Б.С. и др.(7) Общая ветеринарная хирургия. - М.: «Колос», 2000. - с. 278

20. Поваженко И.Е., Братюха С.И. Общая ветеринарная хирургия: практическое пособие. - К.: Изд-во УСХА, 1989. - 312с.

21. Панько І.С., Власенко В.М., Іздепський В.Й. та ін.(2) Загальна ветеринарна хірургія. - Біла Церква: Видавництво «Аграрний університет», 1998. - 264с.

22. Шакалов К.И., Кузнецов Г.С., Поваженко И.Е. и др.(2) Частная хирургия с офтальмологией и ортопедией. - Л.: «Колос», 1966. - 680с.

23. Вейн Е. Вингфилд Секреты неотложной ветеринарной помощи. Кошки и собаки. - Санкт-Петербург: «Невский Диалект», 2000. - 607с.

24. Крупко И.Л. Посібник із травматології й ортопедії - Л., «Медицина», 1976. - c.123-124.

25. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., Хомин Н.М. Загальна ветеринарно-медична хірургія. - К.: Наук. світ, 2001. - 274с.

26. Полли М.Т., Джон Э.Ф.Х. Травматология собак и кошек / перев. С англ. - М.: «АКВАРИУМ ЛТД» , 1999. - с. 82-93

27. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практика остеосинтеза и эндопротезирования. - К., 1994. - С. 186-207, 250-283.

28. Жеданов И.И., Иванов В.М., Горюнов Ю.Г. и др. Лечение больных с повреждениями суставов и их последствиями // Сборник научных трудов. - Л., 1985. - С. 35 - 39.

Размещено на Allbest.ru