Основні матеріали для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів

Основні матеріали для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів. Склад, властивості, застосування

ОСНОВНІ (КОНСТРУКЦІЙНІ) МАТЕРІАЛИ

Лікар повинен правильно вибрати основні (конструкційні матеріали), тобто матеріали, з яких складається протез. Вони повинні відповідати таким вимогам: нешкідливість, міцність, не повинні руйнуватися під впливом ротової рідини, різних харчових речовин, повітря, витримувати жувальний тиск і обробку при виготовленні, при яких протез піддається розтягуванню, вигинанню, перекручуванню, впливові температури. Протези повинні мати природній колір, немати неприємного смаку і запах; має також значення доступність і вартість матеріалу.

До основних матеріалів відносяться:

1. Пластмаси.

2. Штучні зуби.

3. Метали і сплави.

ПЛАСТМАСИ

Пластичні маси - велика група високополімерних органічних матеріалів, основу яких складають природні або штучні високомолекулярні з'єднання, спроможні під впливом нагрівання і тиску формуватися і потім стійко зберігати надану їм форму. Головними компонентами цього виду пластмасових композицій є:

1) мономер - основа пластмаси;

2) зв'язувальна речовина (фенолформальдегідні або інші смоли);

3) наповнювачі (деревна мука, азбест, скловолокно);

4) пластифікатори (дибутилфталат, трикрезилфосфат), що підвищують пластичність і еластичність;

5)барвники;

6) пришвидшувачі полімеризації або поліконденсації.

БАЗИСНІ (ОСНОВНІ) КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Матеріали, застосовувані для виготовлення базисів знімних пластинкових протезів, називаються базисними матеріалами. Базис є основою знімного протеза, на якому зміцнюються штучні зуби, кламери й іншіі складові частини протеза. Відповідно до призначення, умовами застосування і переробки базисніі матеріали повинні мати такі характеристики:

1) достатню міцність і необхідну еластичність, що забезпечують цілісність протеза без його деформації під впливом жувальних зусиль;

2) високий опір вигину;

3) високий опір на удар;

4) невеличку питому масу і малу термічну провідність;

5) достатню твердість, низьку стертість;

6) індиферентність до дії слини і різноманітних харчових речовин;

7) не змінювати колір під впливом світла, повітря й інших чинників зовнішнього середовища;

8) пагубно не впливати на тканини порожнини рота й організм в цілому;

9) відсутність адсорбції харчових речовин і мікрофлори порожнини рота.

Крім того, базисні матеріали повинні відповідати таким вимогам:

1) міцно з'єднуватися з фарфором, металом, пластмасою;

2.) легко перероблятися у виріб із високою точністю 1 зберігати додану форму;

3) легко піддаватися лагодженню;

4) офарблюватися і добре імітувати природний колір ясна і зубів;

5) легко дезінфікуватися;

6) не викликати неприємних смакових відчуттів і не мати запаху.

Для базисів протезів використовують пластмаси таких типів: акрилові; вінілакрилові; на основі модифікованого полістирола; сополімери або суміші перерахованих пластмас.

Стоматологічні сополімери, що складають 80% усіх медичних сополімерів, являють собою сополімери акрілметакрилатів - подвійні або потрійніі сополімери. У теперішній час широко використовуються базисні акрилові пластмаси етакрил, акрел, фторакс, акроніл. Незшиті лінійні сополімери метилметакрилата (ММА) утворяться в результат радикальної"! сополімеризації MM А з іншими мономерами по, дією пероксида бензоіла і редокс-систем.

Вітчизняною промисловістю випускається базисний матеріал Етакрил (АКР-15) являє собою статичний потрійний сополімер ММА, етилового ефіру метакрилової кислоти, метилового ефіру акрилової кислоти. Склад порошку: метилметакрилат -89%, етилметакрилат 8%,-метилакрилат 2%, дибутилфталат-пластифікатор 1%. Склад рідини: метилметакрилат -89%, етилметакрилат 8%, метилакрилат 2%, гідрохінон (сліди-0,005), пластифікатор-дибутилфталат 1%.

У вітчизняному базисному матеріалі Акрел рідка складова частина містить у якості агента метилолметакриламід , що зшиває, змішаний із ММА. У процесі твердіння матеріалу відбувається сополімеризація ММА з метилолметакриламідом з одночасною зшивкою сусідніх сополімерних ланцюгів.

Фторакс - фтормісткий каучук, акриловий сополімер. Випускається промисловістю і складається з порошку і рідини. Для одержання формувальної маси порошок і рідину змішують у співвідношенні 2:1, після чого вона повинна пройти дозрівання (набухання) протягом 10-12 хв. Пластмаса фторакс має хороші фізико-хімічні властивості: підвищена міцність, хімічна стійкість. Вона напівпрозора і за кольором відповідає м'яким тканинам порожнини рота.

Основними недоліками цих базисних матеріалів є низькі показники на міцність і достатньо високе утримання залишкових мономерів, що не пепрореагували.

Бакрил - високоміцна акриловая пластмаса для базисів знімних протезів, що має, у порівнянні з іншими, підвищену стійкість до розтріскування, стертостіі, велику ударну грузькість і високу тривкість на вигин. Порошок Бакрила являє собою поліметилметакрилат, модифікований еластомерами (низькомолекулярні сополімери бутилакрилатного каучуку, алкілметакрилата і ММА). Пластмаса має гарну технологічність.

Акроніл - базисна пластмаса, використовувана для виготовлення щелепно-лицьових і ортодонтичних апаратів) знімних шин і т.д. Порошок Акроніла -привитий сополімер ММА до полівінілетилалю. Рідина - ММА зшивагент дімехакрилат триетиленгліколя. В рідину введені інгібітор і речовина, що уповільнює старіння пластмаси. Акроніл володіє тривкістю, близькою до тривкості фторакса, меншою водопоглинанням, гарними технологічними показниками.

Пластмаса безбарвна базисна. Пластмаса на основі очищеного від стабілізатора поліметилметакрилата, що містить тінувін, який запобігає старінню пластмаси під дією агресивного середовища. Складається з порошку і рідини. Порошок -. суспензований поліметилметакрилат, що містить - тінувін.. Тінувін сприяє також підвищенню тривкості пластмаси. Рідина являє собою стабілізований ММА.

Безбарвна базисна пластмаса застосовується для виготовлення базисів зубних протезів у тих випадках, коли протипоказаний пофарбований базис, а також для інших цілей ортопедичної стоматології, коли необхідний прозорий базисний матеріал. На відміну від подібних матеріалів має підвищену тривкість і прозорість. Під час приготування тіста, порошок і рідину старанно змішують у співвідношенні 2 : 1 або 0,9 частини рідини по масі. Час дозрівання маси залежить від температури навколишнього середовища. Масу вважають готовою, коли вона втрачає липкість.

При поломці повних і часткових знімних пластинкових протезів для ремонту їхніх базисів застосовують так названі сополімерні композиції, що по складу подібні базисним матеріалам. Основна відмінність цих композицій складається в тому, що вони є матеріалами холодного твердіння. Низькотемпературна сополімеризація цих структур досягається використанням звичайних ініціаторів холодного твердіння - редокс-систем: пероксид бензоіла + заміщений анілін. "Ремонтні" композиції застосовуються широко, тому що процес ремонту дуже простий, а зміна розмірів і форми протезів, відремонтованих композицією холодного твердіння незначна.

Вітчизняною промисловістю випускаються Редонт і Протакрил.

Протакрил включає порошкоподібну фракцію, що являє слобою суспензований поліметилметакрилат, який містить ініціатор - пероксид бензоіла й активатор -дісульфанілін, а також рідкий ММА з активатором полімеризації - діметил-паратолуідіном. Протакрил призначений для лагоджень і виправлень знімних зубних протезів і виготовлення ортодонтичних апаратів.

Редонт має дві складові частини: порошок, що містить сополімер ММА, етилметакрилат, пероксид бонзоіла та барвник, а також рідину - ефір метакрилової кислоти з активатором діметил-паратолуідіном й інгібітором гідрохіноном. Редонт використовують для лагодження знімних пластинкових протезів при недостатньому приляганні їх до протезного ложа або недостатній фіксації та стабілізації протезів.

Для виготовлення базисів протезів предназначені пластмаси Палавіт 55 (Palavit 55) ф. Kulzer (Німеччина), Кронзін (Cronsin) ф. Merz (Німеччина), Vertex (Нідерланди).

ШТУЧНІ ЗУБИ

Штучні зуби випускаються фабричним шляхом:

1. Фарфорові (фронтальні - крампонні, бокові - діаторичні (дірчасті, , трубчасті).

2. Пластмасові.

3. Металеві (золоті, платинові, з нержавіючої сталі).

4. Комбіновані.

5. Самозагострювальні (Рубінов, 1959).

Фарфорові фронтальні зуби мають крампони 2-х видів: гудзикоподібні й циліндричні: крампони виготовляють з платини, сплавів золота, нержавіючої сталі. До складу фарфору для виготовлення зубів входить: польовий шпат (60-75 %), каолін (біла крейда-алюмосилікат 3-10 %), кварц (15-35 %), фарбники. Кварц - різновид кремнезему-двоокису кремнію. Польовий шпат - найпоширеніший у природі мінерал і складає 50 % земної кори. Складається з лужних матеріалів, глинозему і кремнезему. Польовий шпат введений до фарфорову суміш як найтекучіший матеріал, при випалюванні заповнює пори виробу, ніби цементуючим матеріалом.

Штучні зуби з пластмаси випускаються комплектом двох видів: фронтальні, жувальні. Вони мають багато позитивних якостей: простий процес виготовлення, схожі на емаль зуба і мають різні відтінки і кольори, міцне з'єднання з базисом, легко піддаються обробці, можуть бути використані при будь-якому прикусі (глибокому, патологічному стиранні природніх зубів). На Харківському заводі стоматологічних матеріалів розроблений і впроваджений у 1965 році альбом гарнітурів із спеціальною схемою, що полегшує підбір зубів.

Гарнітури фронтальних зубів діляться на 17 розмірів. Розмір гарнітура визначається двома величинами: висотою коронки зуба від 11 до 13,9 мм і шириною повного фронтального гарнітура відповідно до дуги середньої постановочної лінії альвеолярного відростка від 37,2 мм до 51,8 мм. Основна частина гарнітура верхніх фронтальних зубів складається з 3 фасонів: прямокутні, клиноподібні і овальні. Гарнітури нижніх фронтальних зубів випускаються двох фасонів: прямокутні і клиноподібні. Гарнітури жувальних зубів випускаються 5 фасонів в міру збільшення розмірів. За кольором зуби випускаються 7 кольорів.

Штучні зуби з металу випускаються Ленінградським заводом зуболікувальних матеріалів. Комплектуються гарнітури: фронтальні по 2-4 зуби, жувальні по 2-3 зуби (відповідно для кожної щелепи і її сторони).

Штучні комбіновані зуби складаються із стандартно виготовленої металевої основи. Вестибулярна поверхня литих зубів має заглиблення - ложе для облицювання - фасеток). Піднебінна поверхня литих зубів (жувальна чи ріжуча) має виражену анатомічну форму. На передній ввігнутій поверхні (в заглибленні) є кріплення, скоби для механічного закріплення пластмаси. Облицювання виготовляється з пластмаси "Сінма" після спаювання проміжної частини протеза з коронками.

ЕЛАСТИЧНІ ПІДКЛАДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Для підвищення адгезії протеза до слизової оболонки порожнини рота, а також виготовлення комбінованих зубних протезів обумовило появу м'яких еластичних підкладкових матеріалів для базису протеза. Ці матеріали використовують також для виготовлення обтураторів, щелепно-лицьових протезів, еластичних пелотів і т.д.

Матеріали повинні задовольняти таким медико-технічним вимогам:

1) міцно з'єднуватися з матеріалом базису,

2) бути нетоксичними;

3) зберігати еластичність;

4) добре змочуватися;

5) не розчинятися, в порожнині рота;

6) мати високу виносливість до зносу;

7) не змінювати колір;

8) мати технологічність.

Показання до застосування:

1) при різкій атрофії гребеня альвеолярних паростків, коли протипоказані всі звичайні методи фіксації протеза;

2) при наявності кісткових виступів і гребенів на протезному ложі, унаслідок чого твердий базис протеза викликає болюче відчуття;

3) при зниженні слиновиділення у хворого, що погіршує фіксацію та стабілізацію протеза;

4) при аномальному виді прикусу;

5) при необхідності створення підвищеної адгезії протеза (для музикантів, що грають на духових інструментах);

6) для створення нової форми в старого або погано прилягаючого базису протеза;

7) для виготовлення обтураторів;

8) для виготовлення безкламерного протеза.

Еластичні підкладкові матеріали для базисів протезів у залежності від природи матеріалу підрозділяють на 4 типи: акрилові, поліхлорвінілові, силіконові і на основі фторкаучуків.

Акрилові підкладкові матеріали

Акрилові матеріали можуть бути двох видів: порошок- рідина й еластичні пластини. Матеріали типу порошок- рідина можуть бути гарячого і холодного твердіння.

Порошки являють собою сополімери акрилових мономерів-ММА, етилметакрилат, бутилакрилат, гидроксіефіри метакрилової кислоти й ін.

Рідини для готування формувальної маси бувають 2 складів: а) суміші акрилових мономерів або ММА, що містять пластифікатор (діоктилфталат і ін.), а також деякі органічні розчинники; б) суміші акрилових мономерів, що містять рідину для самотвердіючих пластмас.

На основі цього сополимера ф. "Hydron Dental Product Ini New Brunswick " (Німеччина) випускає матеріал типу порошок-рідина гарячого отверждення під торговою назвою Гідрокріл (Hydrocryl). Формувальна маса готується при співвідношенні порошок: рідина, рівному 3:1, і полімеризується при температурі 73°С протягом 90 хв. із наступною півгодинною витримкою при 100°С. З метою зменшення шпаристості рекомендується "сухе" нагрівання.

Еластичні пластини для базису поставляються у вигляді безбарвних або пофарбованих у рожевий колір пластинок розміром 100x65x1 мм для протезів верхньої щелепи і 100x65x2 мм , протезів нижньої щелепи, їх використовують для покриття всієї прилягаючої до слизової оболонки поверхні протеза або визначеної ділянки. Оптимальної еластичності матеріал досягає в порожнині рота при температурі 37°С.

Застосування акрилових еластичних підкладок нескладне, метод виготовлення протеза в принципі не змінюється. Поверхня еластичної пластинки, що контактує з формувальною масою 2-3 рази опрацьовують мономером для створення липкості. Для заповнення кювети формувальною масою пластинку поміщають на гіпсову модель у кюветі змолоченої мономером іншу частину кювети з надлишком заповнюють формувальною масою. Для запобігання зсуву м'якої пластинки під час пресування її укріплюють на гіпсовій моделі шматочками формовочної маси.

Акрилові еластичні підкладки технологічні, міцно з'єднуються з матеріалом базиса. Але вони мають і недоліки: швидко старіють і цим самим втрачають еластичність.

Для базисів знімних протезів ф. Kulzer (Німеччина) випускає еластичну пластмасу Дентанол плюс (Dentanol plus).

Поліхлорвінілові матеріали для базисних підкладок

Матеріали цього типу можуть бути двох видів: а) порошок - рідина і б) гель у виді тонкого коржа, лакованого з 2 сторін поліетиленовою плівкою. Вони являють собою сополімери вінілхлорида з іншими мономерами. У якості сополімерів можуть використовуватися акрилати, вінілацетат і ін. Еластичність досягається за рахунок зовнішньої пластификації.

Еладент-190 - вітчизняний матеріал типу порошок-рідина має гарну еластичність, довгостроково стійкий до впливу ротової рідини, відмінно з'єднується з матеріалом базису.

Підкладка з формувальної маси може бути нашарована на базис у процесі виготовлення протеза або на протез, який уже в експлуатації.

Еластичні матеріали краще протистоять стиранню, ніж акрилові, міцніше з'єднуються з базисом. Проте наявність у складі поліхлорвінілових композицій пластифікатора обумовлює недоліки (міграція пластифікатора, старіння).

Фірма Kulzer (Німеччина) випускає поліхлорвініловий матеріал Паладур (Paladur).

Силіконові матеріали для базисних підкладок

Силіконові матеріали холодної вулканізації наповнені силіконовими компаундами. Поставляються в металевих тубах типу паста-рідина.

У комплект матеріалу може входити одна, дві або три рідини. Перші дві рідини - каталізатори вулканизації, третя - праймер (підшар). Кращими наповнювачами вважають органокремнеземи. Паста містить такі основні інгредієнти: силіконовий каучук СКТ-Н, наповнювач, барвник. У якості каталізаторів використовуються три(метилацетоксі) силан, який одночасно є зшивагентом, хелатні сполучення титана або алюмінію, аміносилани.

При змішуванні пасти із рідиною утвориться формовочна, маса, що твердіє при кімнатній температурі протягом 10 хв. Силіконові підкладки можуть бути накладені як при виготовленні нового протеза, так і в процесі його полагодження безпосередньо в порожнині рота. Накладення підкладки практично не змінює методу виготовлення протеза.

Силіконові підкладки володіють високою еластичністю, підвищують "адгезію" протеза до слизової оболонки в 4 рази, довгостроково зберігають еластичність, але недостатньо міцно з'єднуються з матеріалом базису, мають невисоку міцність на розрив, погано змочуються, гірше протистоять стиранню, ніж акрилові і поліхлорвінілові матеріали.

У Росії силіконові базисні підкладки виготовляють із 1963 р. У першому вітчизняному матеріалі Ортосил недостатня еластичність, водопоглинання. Необхідність додаткового нагрівання його після вулканизації при кімнатній температурі обумовили розробку більш удосконалених матеріалів.

Ортосил може тверднути безпосередньо в порожнині за короткий проміжок часу (4-5 хв.). Формовочну масу наносять на попередньо оброблену праймером поверхню протеза. Протез із нанесеною на нього пастою вводять у порожнину рота і через 4-5 хв. витягають із уже готовою підкладкою. Підкладка добре оформляється, точно співпадає з рельєфом слизової оболонки порожнини рота і має достатньо високі експлуатаційні властивості.

Силіконова пластмаса Моллопласт-Б (Німеччина) добре змочується слиною, щільно прилягає до слизової оболонки і, таким чином, сприяє високої адгезії протеза до протезного ложа і поліпшення його фіксації. Матеріал інертний і не набухає в ротовій рідині. Він не піддається впливу флори порожнини рота, не містить пластифікаторів, що, як правило, вимиваються, тому зберігає еластичність протягом ряду років.

Моллопласт-Б застосовується для виготовлення боксерських шин і кап для лікування бруксизма, може наноситися на зовнішню поверхню протеза верхньої щелепи, імітуючи поперечні піднебінні складки. Іншими показаннями до його застосування служать: наявність гострих кісткових виступів, покритих тонкою слизовою оболонкою, значна або повна атрофія альвеолярної частини (відростка), необхідність профілактики странгуляційних смуг по периметрі протеза, створення м'якої "подушки" у проекції підборідного отвору, лінії "А", щелепно-під'язичної лінії, позаду молярних відділів, піднебінного валика, у резекційних протезах, а також при грушоподібній формі (рельсовий профіль) перетину альвеолярного гребеня.

Моллопласт-Б простий у вжитку, поставляється в тістоподібної, готової до вжитку консистенції. Він витягається з ємності і притискається до заздалегідь підготовленої твердої пластмаси на підложці. Після полімеризації відповідно до інструкції, що прикладається до кожної ємкості, Моллопласт-Б міцно зв'язується з жорсткою пластмасою.

Існує варіант підкладкового матеріалу, що твердіє при кімнатній температурі - Моллосил (Німеччина).

Базисні підкладки на основі фторкаучуків

Базисні еластичні підкладки на основі фторкаучуків і сополімерів добре з'єднуються з акрилатами і сополімерами, відрізняються високою стійкістю до органічних розчинників, добре протистоять стиранню й володіють високими фізико-механічними показниками, застосовують матеріали типу порошок-рідина. Порошок - сополімер вінілфторида і гексафторпропілена. Рідина - етилакрилат. Порошок містить 0,05% пероксида бензоіла і 0,05% гідропероксида кумола. Формувальна маса готується змішуванням 10% рідини і 90% порошку. Розкочуванням "тіста" отримують пластинку товщиною до 2 мм і відразу ж плакують їх із обох сторін металевою фольгою. Пластинки можуть зберігатися протягом декількох місяців.

Пластмаса Новус-тм (США) є полифосфазеновим флюореластомером. Випускається у виді пластин, ламінованих у поліетилен, необхідно зберігання в холодильнику. Технологія застосування підкдадки в принципі не відрізняється від більшості еластичних матеріалів. Обов'язкові є виготовлення прокладок, що створюють простір для Новус-тм. Їх готують на зразок індивідуальних ложок із базисного воску, силікона, спеціального паперу, олов'яної фольги, полістирола. Крім того, необхідно між базисом протеза і пластинкою Новус-тм прокласти прошарок свіжого акрилового тіста базисної пластмаси гарячої полімеризації. Відповідно базису протеза зішліфовується прошарок пластмаси. При цьому жорсткий прошарок , що залишається , не повинний бути тонше 1 мм. Сама прокладка має товщину 1,5 мм (на рівні гребеня - 2,5-3 мм) Сторона пластинки Новус-тм, що буде укладатися на базисі протеза, змочується мономером.

Полімеризацію необхідно проводити, помістивши кювету у воду при температурі 74°С на 8 год. Можна витримати кювету при цій температурі 2,5 години, потім довести воду до кипіння і кип'ятити ЗО хв. Але першому засобу необхідгно надати перевагу, при ньому еластичність Новус-тм довше зберігається. Слід зазначити, що Новус-тм є роздрібнювачем жувального навантаження і за цими показниками перевершує акрилові і силіконові матеріали для підкладок.