Виникнення та розвиток мальовничого міста Тернополя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет економіки та управління

Кафедра українознавства та документознавства

Індивідуальне завдання

на тему:

Виникнення та розвиток мальовничого міста Тернополя

Виконав: студент групи Епп-11

Лисогір Ігор Вячеславович

Перевірила:

Стаднійчук Оксана Володимирівна

Тернопіль - 2010



План

Вступ

1. Виникнення Тернопільщини

2. Тернопіль за часів СРСР

3. Відомі діячі Тернопільщини

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Терномпіль -- місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області. До 1944 року місто мало назву Тарнополь або Тарнопіль.

Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства. У 1569--1772 роках у складі Теребовлянського повіту Подільського воєводства; у 1772--1810, 1815--1867 -- центр Тернопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1810--1815 -- Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 -- адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 -- адміністративний центр воєводства, від 1939 -- області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль був столицею ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року маріонеткового більшовицького державного утворення -- Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 -- липень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі -- нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої.

Населення -- 217 706 осіб (2008). Тернопіль займає площу 5852 га, 231 вулицю, 5 майданів, понад 1020 будинків.



1. Виникнення Тернопілщини

Вперше Тернопіль згадується у 1540 році коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Будівництво фортеці на березі Серету в урочищі Сопільче (Топільче) тривало вісім років. Замок мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татар.

Однак люди селились тут значно раніше. Їх приваблювали родючі землі на лівому березі Серету, дрімучі ліси, в яких можна було сховатись від нападників. В Тернополі та околицях виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н.е. Давньоруське укріплення Топільче (Сопільче) було зруйноване під час зимового 1240-1241 рр. походу Батия до Карпат.

У XVI столітті Тернопіль займав невелику територію. Місто охороняли Шевська, Кушнірська вежі та Камянецька брама. Разом із замком, синагогою, церквою Різдва та Воздвиженським храмом вони входили у фортифікаційну систему давнього Тернополя.

Місто з трьох боків оточувало озеро та болота, а зі сходу воно було укріплене широким сухим ровом з валами, частоколом і двома вежами в кутках. Поза центральною частиною простяглися передмістя: Заруддя - на півночі, Збаразьке - на північному сході, Смиковецьке - на сході та Микулинецьке - на півдні.

У 1548 році місто отримало Магдебурзьке право, згідно яким Тернополю надавались деякі привілеї. А саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років від сплати мита, а також право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги і мати склади на товари для закордонних купців.

Ян Тарновський будучи коронним гетьманом Речі Посполитої не часто бував у Тернополі. Проте місто добре адмініструвалося, його економіка зростала і приносила гетьману значні прибутки. Вже в 1548 році місто отримало Магдебурзьке право. Мешканців заохочували до зведення власних садиб. Розмір будинків не повинен був перевищувати 10,5 на 23,5 м. До кожної будівлі прилягав більший або менший земельний наділ. Будинок і город складали неподільну власність і не могли бути проданими окремо. Згодом поселенці виплачували за садиби по 18 грошів і 2 пів мірки вівса. Крім оплати, городяни відробляли на панському полі 2 дні щотиждня, складали данину медом і свининою. За користування правом ловити рибу в ставу треба було брати участь в ремонті греблі та лісопилок. Згодом, з 1559 р., повинність була замінена грошовою оплатою.

2. Тернопіль за часів СРСР

17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

1939 -- вересень - Тернопіль увійшов до складу України; 4 грудня утворено Тернопільську область, центром якої стає Тернопіль.

1939 -- «Міщанське братство» перейменовано у філармонію.

1940 -- на зміну повітам приходять38 районів.

1941--1944 -- місто перебуває під окупацією фашистської Німеччини.

1944 -- 11березеня-радянські війська штурмували Тернопіль.

1944 -- березень -- квітень -- місто зазнало масштабних руйнувань під час боїв ІІ Світової війни, 85% будівель лежало в руїнах. Не тільки проїхати, а й пройти вулицями було неможливо, особливо центром.

1944--1991 -- Тернопіль у складі СРСР.

1947 -- розпочав роботу Тернопільський аеропорт.

1950 -- перебудовано кінотеатр «Перемога». Він був найкращий у місті з 505 місцями, просторим фойє, читальним залом, естрадою. На 55-ту річницю адміністрація кінотеатру провела акцію:кожен 55-ий глядач дивився фільм безкоштовно.

1951 -- закладення парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка (біля ставу).

1954 -- зруйнували Парафіяльний костел.

1954 -- реставрація церкви «Воздвиження Чесного Христа» (Надставної).

1955 -- у третьому кварталі року Тернопіль став кращим у республіці по благоустрою.

1957 -- справив новосілля Тернопільський обласний музично-драмаматичний театр імені Т.Г. Шевченка.

1957 -- розроблено проект на відбудову Замку і перетворення під спортивну школу.

1957 -- на місці старої синагоги, на вулиці Ю. Опільського, збудовано корпус медичної академії (перший вищий учбовий заклад у місті).

1958 -- відкрито «Кооперативний технікум» на вулиці Руській, 17.

1959 -- на місці Парафіяльного костелу побудовано центральний універмаг.

1959 -- 5 листопада -- був введений в експлуатацію Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс». Проектна потужність підприємства 500 тисяч квадратних метрів штучної шкіри для галантерейних виробів була досягнута в 1962 році. Кожен наступний рік обсяги виробництва зростали, освоювались нові види штучних шкір, плівкових матеріалів, ПВХ лінолеуму. 1959 -- реставрація Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Домініканський костел).

1959 -- побудовано 19-ти метровий обеліск Перемоги.

1962 -- 18 липня -- «Монастирська церква Успіння Пресвятої Богородиці» зруйнована.

1962 -- грудень -- Тернопіль отримує статус обласного і районного центру.

1962 -- відкрито ЗАТ"Тернопільський Завод Залізобетонних і бетонних Конструкцій".

1964 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно і випущено 184000 кв м плівкових матеріалів.

1965 -- на водах озера вперше з"явились катери. Їх було декілька і кожен вміщав 35 чоловік.

1967 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно випуск штучної шкіри рулонної для взуття.

1968 -- відкрито Тернопільський бавовняний комбінат.

1969 -- реконструювали аеровокзал.

1969 -- побудовано котельню на вулиці Л. Українки, яка опалює цілий масив"Східний".

1970 -- відкрито Тернопільський Державний Економічний Університет.

1971 -- відкрито ВО «Ватра»(на базі заводу «Електроарматура»).

1972 -- встановлено монумент з літаком на пр-ті Ст. Бандери.

1972 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно випуск штучної шкіри «Тікрон» для галантерейних виробів. 1973 -- квітень-вийшли перші самохідні комбайни КС-6 і причіпні гичкозбиральні-БМ-6, оснащені складною електронною системою автоматичного контролю і сигналізації, гідравлічною системою автоматичного керування рухом по рядах. Технічні служби, раціоналізатори заводу розробили і впровадили у виробництво 1 100 прогресивних конструкцій штампів, 480 збірно-зварювальних пристосувань і кантувачів, 800 пристосувань по механічній обробці і монтажу.

1974 -- Тернопільський комбайн КС-6 став кращим у СРСР. Комбайн відзначений 4-ма золотими і бронзовою медалями на міжнародних ярмарках у Лейпцігу, Брно та Будапешті.

1975 -- 1 листопада -- відкриття тролейбусного парку.

1975 -- грудень -- на тернопільські вулиці вийшли перші тролейбуси. Рух починали 20 машин «Skoda 9Tr».

1975--1977 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно випуск вінілштучшкіри «Галичанка»для футлярних матеріалів.

1976 -- тернополяни купили 4 500телевізорів, 8 000радіоприймачів і програвачів, 3 600холодильників, 2 200 пральних машин, на 1,5мільйона карбованців книг.

1976 -- надійшли з Чехословаччини ще 15нових тролейбусів «Skoda 9Tr». У місті діяло чотири тролейбусні маршрути. 1977 -- завершено спорудження Палацу Культури «Березіль»на 1200 місць. Цього ж року побудовано 90тисяч квадратних метрів житла, відкрито на 600місць дитячі дошкільні установи, 8 магазинів, 3 підприємства громадського харчування, посаджено 11 000 дерев, 10 000 кущів троянд.

1978 -- тернопільський тролейбусний парк поповнився ще 15"Skoda 9Tr".

1978 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно випуск вінілштучшкіри «Юпітер» для футлярів телерадіоапаратури.

1979 -- на кожного жителя припадало 50 кв м зелених насаджень.

1979 -- у місті працювало 6 лікарень, 28 лікарсько-фельдшерських пунктів, п'ять поліклінік. На варті здоров'я городян -- 3700 лікарів та працівників із середньою медичною освітою. За післявоєнні роки до цього року у місті побудовано 17 шкіл, де навчаються близько 17 000 учнів і 1 300 вчителів. Працювало 6 спортивних шкіл, 2 музичні і художні школи, в них навчалось понад 3,5 тисяч дітей.

1979--1980 -- на заводі штучних шкір «Вінітекс» освоєно випуск віскозних та синтетичних основ.

1979 -- закладено «Парк імені Ленінського комсомолу», тепер парк"Національного Відродження".

1980 -- запуск нових ліній на масиві"Сонячний"(маршрути N 4,5). Надійшло ще 15 тролейбусів з Чехословаччини (3-дверні).

1980-ті -- у Тернополі на Тернопільському ставі спостерігалось велике «цвітіння» ставу. Це було зумовлено тим, що у воді розмножилось дуже багато одноклітинних водоростей, для яких сприятливі умови -- це перепад температури.

Наприклад вдень тепло, а ввечері -- холодно. Таке явище є кожного року, влітку. Триває воно приблизно 2 тижні.

1980 -- побудовано Тернопільський обласний будинок дитини.

1980 -- до дня Московської олімпіади збільшився Тернопіль. У місті почався будівельний бум, завдяки йому з"явились масиви «Аляска», «Сонячний», «Східний»(останні два лише добудували).

1980--1985 -- на масивах «Сонячний» і"Дружба" побудували 2 16-ти поверхові будинки.

1981--1982 -- надійшли ще 20 нових тролейбусів"Skoda9tr".

1984 -- до Тернополя надійшла перша партія чеських тролейбусів «Skoda14tr» (N86-95). Ці машини були обладнані новітньою в ці часи тристоронньо-імпульсною системою управління, яка робила плавний хід тролейбуса, а також збільшувала його швидкість.

1986 -- відкрито"Співоче поле"в парку «Національного Відродження».

1989 -- надійшли останні 3 нові тролейбуси(N113-115). Наступні 15 років до Тернополя з Чехії надходили лише"секонд-хендівські"машини.

1990 -- оголошено конкурс на новий герб міста Тернополя.

1990 -- демонтовано пам'ятник В.І.Леніну (вдруге в Україні і вперше в області).

тернопіль адміністративний діловий культурний

3. Відомі діячі Тернопільщини

Видатні діячі:

1. Ян Амор Тарновський

2. Володимир Гнатюк

3. Володимир Лучаківський

4. Іван Гавдида

5. Ігор Герета

6. Петро Касінчук

7. Соломія Крушельницька

8. Лесь Курбас

9. Богдан Лепкий

10. Омелян Польовий

11. Іван Горбачевський

12. Іван Пулюй

13. Йосип Сліпий

14. Віктор Ющенко

У Тернополі побували:

1. Патріархи Єремія Константинопольський І і Мстислав (Скрипник);

2. письменник К. Ставровецький (Транквіліон);

3. посли і мандрівники У. фон Вердум, Е. Ляссота, Ю. Юст;

4. цісар І. Франц-Йосиф І, Карл І;

5. кардинал Йосип Сембратович;

6. письменники В. Будзиновський, Пантелеймон Куліш, Д. Рід, Олесь Гончар, Богдан Лепкий, Лесь Мартович, Дмитро Павличко, Максим Рильський, Генрик Сенкевич, Василь Стефаник, Павло Тичина, Іван Франко;

7. композитор Микола Лисенко;

8. співаки Д. Гнатюк, Соломія Крушельницька, М. Менцинський, О. Петрусенко, Б. Руденко, Л. Русланова, А. Солов'яненко;

9. диригенти А. Авдієвський, C. Турчак;

10. митрополит Андрей Шептицький;

11. політики В. Гомулка, І. Дашинський, Д. Донцов, О. Керенський;

12. кайзер Вільгельм II;

13. в 1916 р. в госпіталі Тернополя лікувався після контузії майбутній чемпіон світу з шахів Олександр Алехін. Тут його відвідували місцеві шахісти і він провів кілька партій з гри «вспіпу»[18]. В Тернополі була зіграна знаменита партія «Фельдта»;

14. військово-політичні і громадські діячі Г. Жуков, Симон Петлюра, Юзеф Пілсудський, М. Плав'юк, С. Тимошенко, Ю. Тютюнник, М. Хрущов, П. Шелест;

15. Президенти України Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко.

У Тернополі помер і похований генерал УНР Євген Мєшковський.

З Габзбургів на Тернопільщині побували: 1823 -- Франц І -- звелів спорудити новий будинок г-зії; 1833 -- ерцгер­цог (принц) Фердинанд д'Есте Габсбург -- подарував колекцію монет і виділив кошти на утримання г-зії; 1851 -- цісар Франц Йосиф І; в липні 1887 -- кронпринц, спад­коємець престолу Рудольф Габсбург -- з нагоди чого тут була організов. етногр. виставка; в серпні 1917 -- цісар Карл І -- у Тернополі та ін. містах, після відступу з краю рос. військ; 1917-19 -- архікнязь Вільгельм Г.-Лотрінген, котрий в укр. історії відомий як Василь Вишиваний.

Іван Франко в Тернополі

Тут він зупинявся при неодноразових поїздках у с. Вікно. У червні 1887 року, як кореспондент га­зети «Кур'єр Львовскі» Іван Франко відвідує українську краєву етнографічну виставку. Тут він побував також у 1897--1898 pp. з нагоди передвиборних зборів. Адже в травні 1898 року Іван Франко останній раз висунув свою кандидатуру на додаткових виборах до австрійського парламенту на виборчому округу Тернопіль -- Збараж -- Скалат. У 1902 році письменник зустрічався з тернопільськими гімназистами. А в 1911 громадськість Тернополя вітає його на площі біля залізничного вокзалу. Разом із сином Андрієм він приїхав читати свою поему «Мойсей». Хворого і паралізованого письменника учні гімназії на руках перенесли через площу до підводи. В приміщенні Міщанського братства (тепер філармонія) І.Я. Франко читав «Мойсея». Неодноразово він зупинявся в готелі «Подільський» (тепер «Україна»), Навесні 1911 року в цьому готелі письменник вечеряв разом з вчителями міста. 1911 рік був останнім роком перебування Каменяра в Тернополі.

У січні 1944 у місті перебував Іван Багряний. Тут він написав поему «Гуляй-Поле». Дружина Багряного Галина Тригуб була родом із Тернопільщини.

Висновки

Тернопільський ревком багато уваги приділяв розвитку мистецтва. 15 серпня 1920 року в Тернополі розгорнув роботу Український радянський драматичний театр. Організатором його був М.М. Крушельницький, який починав тут свою сценічну діяльність ще 1915 року актором театру “Тернопільські театральні вечори”, створеного О.С. Курбасом.

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Парафіяльний костел в Тернополі перед початком І Світової Війни. Зараз на його місці є ЦУМ (Універмаг)

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.



Список використаної літератури:

1. Р. Матейко. Акт проголошення Української Держави // Тернопільський енциклопедичний словник. -- Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том 1, 2004.

2. Стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.

3. Б. Остап'юк «Давній Тернопіль» (1984).

4. «Місто Тернопіль та його околиця» (1894).

5. «Тернопіль» (1979).

6. Ч. Бліхарський «Тернопіль, затриманий в кадрі пам'яті» (1992).

7. «Історія Тернополя» Київ - 1973.

Размещено на Allbest.ru