Традиційні і сучасні види організації навчального процесу у вищий школі

а) граф-схеми навчальних курсів;

б) наукові проекти навчальних модулів;

в) розвивальні міні-підручники;

г) навчальні програми самореалізації і

д) навчальні сценарії.

Програма - це нормативна модель спільної діяльності, яка розкриває доля шкірного в досягненні загальної мети. З цього погляду типові навчальні програми не є програмами в повному розумінні слова, а лише декларуванням тихнув відомостей, що їх викладач покликаний дати, а студенти засвоїти.

Отож сучасні навчальні програми для сучасних вузів не реалізують основної вимоги: розкривати доля викладача і студента в навчальному процесі. Це програми викладання і відбору наукових знань, які, запозичуючи нормативний лексикон певної науки, не мають узагальненого психолого-педагогічного текстові. Як наслідок, типова вузовська програма - це доволі розпливчасте окреслений зразок оптимального функціонування розвивальноі взаємодії між учасниками навчального процесу, неорганізований з погляду дидактичних критеріїв добір суспільне значущої наукової інформації.

Проблемно-модульна програма, подаючи досвід у вигляді знань, норм і цінностей, визначає базовий змістовий простір дидактичного модуля, а за розумів ті практичного використання - ще й зумовлює відкриту взаємоадаптовану єдність психолого-педагогічного, науково-предметного і методично-засобового змісту навчальних модулів. Викладачі й студенті, співпрацюючи, залучаються до розвивальної взаємодії, створюють свою траєкторій психосоціального розвитку відповідно до вікових і психологічних особливостей від пізнавально-інформаційних новоутворень до нормативно-регуляційних і ціннісних. Такий соціально-культурний досвід студентів, набутий під керівництвом викладача, є не просто інформаційним фактом, він стає стимулом до створення нового програмного забезпечення навчально-виховного процесу.

Отже, проблемно-модульні програми - складний засіб управління розвивальною взаємодією, що характеризується певним набором ознак. Осердям отут е технологічна модель рівнів структурування змістового модуля, яка, розмежовуючи соціально-культурне надбання на знання, норми і цінності, дає змогу (залежно від етапу модульно-розвивального процесу) чітко визначити принципи, критерії й умови створення проблемно-модульних програм. У нашому досвіді такі програми були своєрідним взаємодоповненням стратегії, тактики, техніки і досвіду проектно-конструкторськоі діяльності науковців і практиків,

Реалізація нової системи навчання на технологічному рівні можлива, якщо відповідні її етапи наповнені психолого-педагогічним змістом. На стадії наукового проектування важливо, щоб викладач міг практично й осмислено працювати з цим змістом, використовуючи теоретичні, методологічні і технологічні знання.

Проекти навчальних модулів для всіх предметів у сачасному вузі допо-можуть розкрити мистецьку роль викладача та студента на всіх етапах мо-дульно-розвивального процесу і висвітлити триєдину роль психолого-педа-гогічного, навчально-предметного і методично-засобового змісту. Окрім того, смороду передбачають структурування соціально-культурного досвіду і реалізацію змістового модуля у вигляді модуля знань, норм і цінностей.

Неможливо забезпечити психосоціальний розвиток особистості викл-адача й студента, гармонійно поєднати навчальні, виховні й освітні ритми, орієнтуючись на традиційний «інформаційний» підручник. Тому вищим щаб-лем для викладача й студента має статі створені свого роду розвивального міні-підручника. Щоб реалізувати комплексні дидактичні цілі, забеспечити пов-ноцінний самоосвітній розвиток кожної особистості, її самовдосконалення, самовираження, потрібно мати свою окрему програму самореалізації. Логічним завершенням модульно-розвивального процесу є створення сценарію модулх-них зайняти. На відміну від планові-конспектові зайняти, сценарій відображає розви-вальну міжсуб'ектну взаємодію й утримує композиційний план, психолого-пе-дагогічний і методично-засобовий зміст.

Проєкт структури навчального модуля:

1. Предмет Рівень навчання позначка фах.досягнення

(______рік______ )

2.Тема:

3.Основні завдання психосоціального розвитку: логічне (абстрактне, словесне, образне та ін.) мислення; довготривала, образний чи семантична пам'ять; уява та уявлювання (уявлення як механізм творчості); посферні, розумові, творчі та ін. здібності; морально-етичні переконання чи вірування; етичні почуття чи духовні переживання; прогнозування, антиципація чи творча рефлексія; самостійні пошукові дії, управлінські вчинки тощо (три-п'ять завдань).

4. Результат функціонування навчального модуля:

а) знаті: поняття про ... закон, каткгорії ... (три-п'ять позицій);

б) нормувати: інформацію про ... у вигляді алгоритмові (інструкції, програми); теоретичні дані про ... у формі таблиці, схеми, підходу, планові; закон (закономірність) як чи метод технологію; науковий підхід до розуміння природи ... як концепцію чи програму дій; основні поняття розділу у вигляді ... (три-п'ять позицій);

в) цінувати: гуманне ставлення до ... зважену оцінку до визначення національної (загальнолюдської) вартості діяльності ... переконання в справедливості ... моральний кодекс ... світоглядний підхід .., особисту крапку зору на ... гуманне ставлення до природи; вірування інших релігій тощо (три-п'ять позицій).

5. Обсяг і структура освітнього змісту міні-модулів. Подається системний опис похідних змістових блоків відповідно до шкірного міні-модуля як етапу розвивальноі взаємодії (У-М, 3-П І т.д.), що являє собою єдність наукового проектування і мистецтва практичної реалізації.

Отже, функціональне навантаження наукового проектові навчального модуля в системі програмно-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання полягає в гармонізації трьох різновидів змісту освітньої діяльності вчителя психолого-педагогічного, навчально-предметного, методично-засобового, за розумів переважання першого та об'єднувально-інструмеитальної ролі останнього стосовно змістових блоків окремого міні-модуля. Досвід створення цих проектів показавши, що їх змістові контури мають органічно витікати з граф-схеми навчального курсові як основи нової концептуально-тематичної організації предметові за модульно-розвивальної системи.

Література

1.АлексюкА.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання: Навчальний посібник. -К.: Академія, 2008. 345 с.

2.БондарВ.І. Дидактика: Ефективні технологій навчання студентів. -К.: Академія, 2006. -486 с.

3.Роберт И.В.Современные информационные технологи в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. - М.: Наука,2007. -341 с.

4.Сікорский П.І Теоретико - методичні основи диференційованого навчання. -Львів.:ЛНУ, 2008. -287 с.

5.Тихонова Т.В. Нові інформаційні технології у школі і вузі. В зб.: Освітні технології у школі та вузі. -Матеріали всеукраїнської наукової конференції. _ Миколаїв, 2009. -С.163-178.

6.Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. - К.:2007.

7.Фурман А.В., Гуменюк О. Модульно-розвивальне навчання: передумови, новації, впровадження // Освіта і управління.- 2007. Ч.1, № 4.

8.Окунь В. Введение в общую дидактику. -М.; Высш. Школа 2007. - 382 с.

9.Практикум з. педагогіки: Навч. посібник / За заг. Ред. О.А.Дубасенюк та А.В.Іванченка - К.: ІСДО,2006. - 432 с.