Бібліотека як центр інформаційного забезпечення навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Центр заочного навчання

Кафедра гуманітарних дисциплін

Індивідуальне завдання

з дисципліни: Університетська освіта

Тема роботи «Бібліотека як центр інформаційного забезпечення навчального процесу»

Виконала студентка 1 курсу групи УП-12-1-з

Васильєва Ольга Іванівна

Дата реєстрації_____________________________________________

Підпис викладача___________________________________________

Оцінка____________________________________________________

Дніпропетровськ, 2012

План

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ БІБЛІОТЕКИ І БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ

РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕКА ЯК ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1 Поновлення Бібліотечних фондів на сучасному етапі

2.2 Місце бібліотек у навчальному процесі

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

ВСТУП

бібліотечний фонд навчальний

Вибір даної теми ґрунтується на її актуальності. Першоджерелом інформації для студентів і учнів шкіл є наукові і предметні книги. Такі книги в основному входять до бібліотечного фонду країни. Отже, інформацію учні й студенти отримують перш за все з бібліотек.

Мета роботи розкрити поняття «бібліотека» у контексті джерела інформації. Правильно і достатньо укомплектована бібліотека вищого навчального закладу забезпечує студентів, науково-педагогічних працівників та співробітників необхідною навчальною, науковою, методичною та художньою літературою.

Завдання роботи довести, що сучасна бібліотека може бути центром інформаційного забезпечення навчального процесу, особливо в умовах реорганізації системи навчання, де головна роль належить самостійній роботі студентів. Самостійна робота є однією з важливих і широко обговорюваних проблем викладання у вищому навчальному закладі. Ефективність же самостійної роботи залежить від багатьох складових: це і впровадження сучасних освітніх технологій, і забезпеченість навчальною, навчально-методичною, довідковою й науковою літературою, і достатність робочих місць обладнаних сучасною електронною технікою.

Саме тому предметом дослідження роботи є бібліотеки, а об'єктом-бібліотечні фонди й їх наповнюваність. Однією з основних закономірностей формування бібліотечних фондів є забезпечення їх відповідності інформаційним потребам суспільства.

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ БІБЛІОТЕКИ І БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ

Бібліотека або книгозбірня (грец. вйвлйпн -- книжка і изкз -- сховище, скриня) -- культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

Традиційне значення слова бібліотека -- колекція книг або приміщення, де зберігаються книги. [1]

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»[3, стаття 1] дає таке визначення: бібліотека -- інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Бібліотека вищого навчального закладу має забезпечувати студентів, науково-педагогічних працівників та співробітників необхідною навчальною, науковою, методичною та художньою літературою.

Співпрацю вузівської науки і бібліотеки підсилюють Дні інформації та Дні кафедр, що проводяться з метою ознайомлення науково-педагогічного складу з новими виданнями, підручниками та посібниками.

Бібліотечний фонд -- це упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці[1].

Бібліотеки, що мають найбільші фонди:

Британська бібліотека (150 000 000 одиниць зберігання);

Бібліотека Конгресу США (135 000 000 одиниць зберігання);

Російська державна бібліотека (42 000 000 одиниць зберігання);

Національна бібліотека Франції (30 000 000 одиниць зберігання);

Національна бібліотека Німеччини (23 500 000 одиниць зберігання);

Національна бібліотека Китаю (22 000 000 одиниць зберігання);

Бібліотека Академії наук Росії (20 000 000 одиниць зберігання);

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (10 000 000 одиниць зберігання);

Бібліотека Народова (7 900 000 одиниць зберігання);

Австрійська національна бібліотека (7 400 000 одиниць зберігання).

Приємно відзначити, що серед цього списку фігурує й найбільша бібліотека України.

Отже, бібліотека, що відповідає сучасним потребам, кожного року має передплачувати періодичні видання, гнучко реагувати на потреби навчального процесу, а фонди постійно оновлюватись. Це забезпечує задоволення потреб абонентів у пошуку певної інформації.

РОЗДІЛ 2

БІБЛІОТЕКА ЯК ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1 Поновлення бібліотечних фондів на сучасному етапі

За законом України бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів.

Це право забезпечується одержанням обов'язкових примірників книг, документів, інших носіїв інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випуском літератури за державним контрактом, наявністю спеціалізованих торговельних організацій і підприємств (бібліотечних колекторів, магазинів тощо), пільговим оподаткуванням видавництв, поліграфічних та інших підприємств, які забезпечують бібліотеки документально-інформаційними ресурсами. [3, стаття 18]

Однією з основних закономірностей формування бібліотечних фондів є забезпечення їх відповідності інформаційним потребам суспільства. Обумовлено це тим, що, по-перше, найбільш повне задоволення таких потреб є метою бібліотечної справи, по-друге, реалізація даної мети визначає вибір найкращої структури фондів, по-третє, саме інформаційні потреби служать критерієм оцінки оптимального обсягу і складу фондів. Інформаційні потреби та бібліотечні фонди завжди знаходяться в певній пропорції. [5, с.72]

Важливими завданнями бібліотеки в роботі з фондом є своєчасне його поповнення та оновлення, а також звільнення від документів, які з тих чи інших причин втратили свою значимість для читачів.

Разом з тим бібліотечний фонд сприяє отриманню загальної та професійної освіти будь-якого рівня і його подальшого вдосконалення.

Сучасний етап розвитку бібліотеки - автоматизація бібліотечних процесів на основі комп`ютерної техніки. Саме тому в останні роки бібліотеки були стурбовані активним розвитком у своїй діяльності і впровадженням нових інформаційних технологій, чому сприяло інтенсивне технічне оснащення (закупівля комп'ютерів, створення мереж і т.д.). Комусь це вдалося краще, комусь гірше.

Формування бібліотечних фондів вимагає від бібліотекаря точного знання завдань, що стоять в даний час перед бібліотекою, а також постійного вивчення контингенту користувачів, їхніх потреб, інтересів, літературних смаків, установок, стимулів, мотивів звернення до документів. Запорука успіху полягає в умінні визначити, передбачити майбутні інформаційні запити, що робить формування бібліотечних фондів не тільки наукою, але й мистецтвом. [2, с.17]

Головна мета діяльності бібліотеки - інформаційне забезпечення навчального та наукового процесів. Це передбачає широкий спектр діяльності: інформаційно-бібліографічне обслуговування професорсько-викладацького складу, довідково-бібліографічне обслуговування користувачів, створення бібліографічних посібників різних типів і видів, інформування в режимі вибіркового розповсюдження інформації та диференційованого обслуговування керівництва, проведення різноманітних інформаційних заходів, організація довідково-пошукового апарату бібліотек у паперовій та електронній формі для надання доступу до інформаційних ресурсів, у т.ч. і віддаленим користувачам, створення власних повнотекстових баз даних (БД) тощо. Повнота та оперативність задоволення інформаційних потреб користувачів є основою цієї діяльності. Впровадження новітніх технологій змінює форми та методи інформаційно-бібліографічної роботи, які, в свою чергу, передбачають використання нових джерел інформації, впровадження нових послуг та новітніх бібліотечних технологій.

Упровадження кредитно-модульної системи навчання передбачає розширення самостійної роботи студентів, активніше опрацювання першоджерел, зокрема наукових праць і монографій, знайомство з іншими джерелами інформації. Саме від стану та розвитку інформаційно-бібліографічного обслуговування залежить ефективне використання інформаційного ресурсу, найбільш повноцінне задоволення інформаційних запитів користувачів. Головними принципами в роботі з питань інформаційного забезпечення є доступність, актуальність, системність, оперативність, максимальна повнота, ефективність, та широкомасштабність надання інформації користувачам.

Довідково-бібліографічний фонд в його звичайному вигляді доповнюється й замінюється електронними джерелами, які створюють основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Дуже широко використовуються в університетських бібліотеках такі види електронних джерел інформації, як бази даних. Загальний обсяг власних баз даних (бібліографічних і повнотекстових) на початок 2011 р. у бібліотеках ВНЗ складав 3 млн. 260 тис. записів.

Результати аналізу надісланих матеріалів та змістового наповнення веб-сайтів бібліотек вищих навчальних закладів щодо характеру баз даних і електронних ресурсів дають підстави для таких висновків: внутрішні бази даних формуються для забезпечення в найближчому електронному доступі оперативної інформації, потрібної як студентам (навчально-методичні матеріали, спеціальна і загальна література, довідники), так і викладачам (автореферати дисертацій, періодика). Частина БД відбиває суто бібліотечні сервіси (каталоги, покажчики, нові надходження тощо), інші є загально-інформаційними (праці викладачів і студентів, наукові видання й конференції ВНЗ).

Водночас не можна не зазначити, що внутрішні бази даних переважно формуються відповідно до наявних можливостей, а не перспективних потреб. Зокрема, у більшості випадків відбувається механічне колекціонування електронних версій повнотекстових видань без їх подальшого упорядкування, наприклад, для потреб дистанційного навчання. Значна частина електронних ресурсів - зарубіжні джерела, тоді як створення вітчизняних перебуває на початковій стадії.[2, с.18]

Отже, можна зробити висновки, що на сучасному етапі для бібліотек створено сприятливі умови для поповнення фондів різноманітною літературою і періодичними виданнями, що дає змогу абонентам знайти у бібліотеках найсвіжішу інформацію у будь-якій сфері діяльності.

2.2 Місце бібліотек у навчальному процесі

В умовах корінних змін у системі вищої освіти, різко зростає роль і значення самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах. Ефективність же самостійної роботи залежить від багатьох складових: це і впровадження сучасних освітніх технологій, і забезпеченість навчальною, навчально-методичною, довідковою й науковою літературою, і достатність робочих місць обладнаних сучасною електронною технікою.

Самостійна робота є однією з важливих і широко обговорюваних проблем викладання у вищому навчальному закладі. Під самостійною роботою в дидактиці розуміють різноманітні види індивідуальної й колективної діяльності студентів на аудиторних і поза аудиторних заняттях без участі викладача. Саме у самостійній роботі у студентів понад усе можуть виявлятися мотивація, цілеспрямованість, а також само організованість, самостійність, самоконтроль й інші особові якості. [4, с.8]

Суттєву роль у підготовці фахівця відіграє робота в бібліотеці ВНЗ, оскільки саме в ній сконцентрована спеціалізована наукова інформація. Бібліотека ВНЗ надає студентам необхідні підручники, методичну допомогу й інші навчальні та методичні матеріали. У бібліотеці виконуються домашні завдання, різні курсові і дипломні роботи. Інформаційні технології нині суттєво впливають на всі сфери життя людини. В значній мірі вони змінили й уявлення про роль бібліотеки в навчальному процесі вищого навчального закладу. В основі самостійної роботи завжди лежить новий для студента матеріал, нові пізнавальні завдання. Дійсно самостійна робота як самостійна навчальна діяльність може виникнути на основі "інформаційного вакууму", коли у студента формується потреба дізнатися, освоїти щось нове, необхідне, важливе для себе, а засобів задовольнити таку потребу немає. Тому в самостійній роботі привабливим стає саме оволодіння новим матеріалом.

Найвищим рівнем самостійної роботи є науково-дослідна діяльність студентів. Показником готовності студентів до наукової діяльності є наявність умінь самостійного пошуку літературного матеріалу, уміння самостійно оцінювати значущість матеріалу, що вивчається, зіставляти, порівнювати, аналізувати, проявляти самостійність в узагальненні, висновках, у використанні методів пізнання.

Сучасна бібліотека вищого навчального закладу відрізняється від традиційного розуміння бібліотеки тільки як сховища навчальної літератури. Це викликано все більш активним використанням телекомунікаційних технологій, впровадженням електронних освітніх ресурсів, зокрема повнотекстових навчальних матеріалів, що розміщуються на електронних носіях інформації. Особливу роль в сучасній бібліотеці ВНЗ має каталог наявних навчальних і наукових матеріалів. Поява, активне впровадження електронних каталогів і їх розміщення в телекомунікаційних мережах дозволила студентам, викладачам і співробітникам ВНЗ, отримувати інформацію про наявні ресурси бібліотеки безпосередньо на робочому місці.

Ефективність самостійної роботи студента значною мірою залежить від рівня його інформаційної культури. Базові основи інформаційної культури закладаються ще в школі і покликані забезпечити кожному випускникові комфортне користування можливостями інформаційного суспільства. [4, с.18]

Проблема інтенсифікації навчального процесу за рахунок зменшення рутинної роботи студентів і оптимізації самостійної роботи студентів може розглядатися саме з погляду організації інформаційної підготовки студентів в бібліотеці вузу. Часто керівництво самостійною роботою студентів зводиться лише до того, що викладачі дають студентові тему для подальшої їх самостійної роботи. І вибір оптимального отримання інформації залежить безпосередньо від студента. Від уміння орієнтуватися в інформаційному просторі сучасної бібліотеки з її значними інформаційними ресурсами, представленими як в традиційному вигляді, так і на сучасних електронних носіях, залежить ефективність його самостійної роботи, а також кількість часу, що витрачається на пошук необхідної інформації.

При організації самостійної роботи значна роль відводиться бібліотеці університету, тобто цілеспрямоване використання студентами книжних фондів бібліотеки і читальних залів, застосування науково-інформаційних рекомендаційних списків, уміння користуватися бібліографічними посібниками і каталогами, довідковими виданнями.

Роль бібліотек у сучасному суспільстві істотно змінилася. До традиційних функцій, закладених в місію бібліотеки, додалися функції інформаційних центрів, що надають доступ до світових інформаційних ресурсів. Дані зміни в пріоритетах діяльності позначилися, в першу чергу, на бібліотеках вузів, що становлять невід'ємну частину розвиненої навчально-педагогічної інфраструктури навчального закладу та мають значний вплив на ефективність всього навчання. Швидке реагування на зміни у сфері освіти й нові інформаційні потреби читацького контингенту ВНЗ викликає активні зміни методів і форм інформаційно-бібліотечного обслуговування і діяльності бібліотеки.

Бібліотека, що оснащена за останнім словом науки й техніки, стає важливою складовою частиною розвиненої навчально-педагогічної інфраструктури вузу. Інформаційна функція бібліотеки є лише частиною її повсякденної діяльності, в той же час бібліотеки - елемент інформаційної структури вузу, а якщо враховувати їх доступ в Інтернет, то й елемент глобального інформаційного середовища. Освітня функція бібліотек, що спрямована на пропаганду власних інформаційних ресурсів або ресурсів Інтернет, може дати студентам необхідну підготовку для грамотного використання існуючих інформаційних продуктів і послуг у самостійній роботі.

ВИСНОВКИ

Отже, у своїй роботі я довела, що першоджерелом інформації для студентів і учнів шкіл є наукові й предметні книги. Такі книги в основному входять до бібліотечного фонду країни. Отже, інформацію учні й студенти отримують перш за все з бібліотек. Адже загальний обсяг власних баз даних на початок 2011 р. у бібліотеках ВНЗ складав 3 млн. 260 тис. записів.

У своїй роботі я розкрила поняття «бібліотека» у контексті джерела інформації. Отже, бібліотека -- це культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. Бібліотечний фонд -- це упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці.

Я довела, що сучасна бібліотека може бути центром інформаційного забезпечення навчального процесу, особливо в умовах реорганізації системи навчання, де головна роль належить самостійній роботі студентів. Суттєву роль у підготовці фахівця відіграє робота в бібліотеці ВНЗ, оскільки саме в ній сконцентрована спеціалізована наукова інформація. Бібліотека ВНЗ надає студентам необхідні підручники, методичну допомогу й інші навчальні та методичні матеріали.

Бібліотека, що оснащена за останнім словом науки й техніки, стає важливою складовою частиною розвиненої навчально-педагогічної інфраструктури вузу, адже однією з основних вимог формування бібліотечних фондів є забезпечення їх відповідності інформаційним потребам суспільства.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. «Вікіпедія», Інтернет ресурс http://uk.wikipedia.org/wiki

2. Діяльність бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації педагогічного та інженерно-педагогічного профілю у 2007-2009 рр. : інформ.-аналіт. огляд / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського ; [уклад. Л. А. Поперечна ; наук. ред. І. Г. Лобановська]. - К., 2010. - 89 с.

3. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 33/95-ВР від 27.01.95 р.

4. Пасмор Н.П. Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю: Автореф. дис… канд. пед. наук: 07.00.08 / Н.П. Пасмор; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2003. - 20 с.

5. Столяров. Ю.Н. Бібліотечний фонд: підручник. - М.: Книжкова палата, 1991. - 271 с.

Размещено на Allbest.ru