Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України

Актуальні проблеми громадянської освіти в сучасній школі, створення комплексної, науково обґрунтованої програми національного виховання. Формування національної свідомості, ідеї української державності, їх відображення у шкільному курсі історії України.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2010
Размер файла 782,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Часто це не можна зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанні довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендується:

1. Ознайомитися з найважливішими біографічними даними.

2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.

3. Виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.

4. Дослідити участь історичної особи в суспільному житті.

5. Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа в своїй діяльності.

6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.

7. З'ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

Робота з хронологією на уроці

У методиці викладання історії вироблено низку прийомів, які допоможуть учням відновити чи збагатити свої знання з хронології.Насамперед - це складання хронологічних таблиць. Учні пишуть у хронологічній послідовності дати і назви подій, що допомагає закріпити їх у пам'яті.

Вході уроку вони повинні вивчити мінімум обов'язкових дат, щоб спираючись на них, вміти визначити в часі факти, історичні події.

Робота учнів з текстами підручників та посібників

Підручники та посібники - найважливіше джерело знань. Форми роботи з ними можуть бути різними, зокрема:

а) виписування головних історичних подій;

б) вибір назв, імен, дат;

в) складання текстових і хронологічних таблиць;

г) складання складних і простих планів;

д) робота з поняттями і термінами;

є) аналіз історичних документів, репрезентованих у підручнику.

Кінцева мета самостійної роботи учнів над текстом підручників і посібників, а також різноманітною історичною літературою - узагальнити історичні факти, знаходити зв'язки між ними і робити висновки.

Етапи роботи з історичною картою

1. Ознайомлення з історичними картами.

2. Вибір потрібної історичної карти.

3. Визначення місцезнаходження на карті об'єкта, про який іде мова.

4. Уявлення за допомогою карти історичних подій (напрямків походів, місць битв, стратегічних планів полководців, районів народних повстань і національно-визвольних рухів тощо); економічного розвитку, побуту, культурного поступу чи іншої епохи.

5. Прочитання історичної карти:

а) аналіз історико-географічних образів;

б) порівняння історико-географічних образів;

в) узагальнення історико-географічних картин.

Вимоги до учнівського зошиту з історії

Ведення конспекту учнями є важливою складовою частиною уроку. В учнівський зошит записують:

а) тему та план уроку;

б) визначення головних історичних понять;

в) тези лекції вчителя;

г) цитати;

д) календарі подій;

є) різноманітні таблиці та схеми;

ж) цифровий матеріал тощо.

Для ведення зошита треба знати умови успіху:

1. Виділення головного.

2. Уникнення надмірної деталізації.

3. Логічний виклад матеріалу.

4. Постійний і систематичний запис в зошиті.

Записи мають бути акуратними, без помилок, основні думки і ключові ідеї бажано підкреслювати маркером.

Якою повинна бути мова учнів

В ході уроку історії вчитель звертає велику увагу на всебічний розвиток української мови. До усної відповіді учнів ставлять такі вимоги:

змістовність викладу - повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

– логічність - послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;

– багатство мови - вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам'яток епохи, історико-публіцистичних творів;

– емоційність і виразність - яскраво й образно висловлювати думки і почуття, вміло добирати приклади, точні слова;

– правильне вживання слів - забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.

В учнів розкриваються та розвиваються здібності, виховується громадянська свідомість, гідність та честь в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму.

Коли говорять, що процес навчання має бути виховуючим, мають на меті, що він усією організацією й змістом повинен сприяти формуванню свідомих громадян. Перебуваючи на практиці, довелось працювати з учнями 9 класу над темою: " Українська культура в другій половині XIX ст.".

У класі наперед було оголошено тему і запропоновано кожному учневі взяти в бібліотеці книги (підібрати цікаві моменти).

На уроці було проведено роботу, спрямовану на формування у старшокласників національної свідомості.

Учні в ході розповіді вчителя записали основні питання, які потрібно розглянути. Двоє учнів зробили невеликі повідомлення про прочитане ними дома. Потім учні доповнювали своїх товаришів - розповідали про найбільш яскраві сторінки з життя діячів культури.

Така робота дуже важлива в старших класах, оскільки допомагає вчителеві прищеплювати учням прагнення поповнювати свої знання, використовувати для цього спеціальну літературу.

Учні дізнаються, що на традиціях взаємозбагачення розвивалися російське та українське образотворче мистецтво. Вершин світового мистецтва досягла творчість Іллі Рєпіна. Він народився, провів дитячі та юнацькі роки в Україні, назавжди зберігши почуття щирої любові до братнього українського народу. Серед багатьох його картин української тематики найвизначнішою є полотно "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Цю картину було розглянуто.

Потім учні ділилися враженнями від прочитаного з газет, журналів.

Урок організований так, щоб учень прагнув думати і звертатися до додаткової літератури - не тільки книжок, а й газет. Таке спрямування роботи привчає школярів стежити за політичними подіями, виробляє в них навики, необхідні пропагандисту й агітатору - тобто створює сприятливі умови для формування певного світогляду. Крім того, ця форма роботи пробуджує живу думку учня, викликає потребу поділитися з іншими тим, про що він дізнався, до яких висновків прийшов.

Для закріплення вивченого матеріалу учні заповнювали таблиці.

Така робота цілком доступна учням, корисна для засвоєння.

Отже, вивчення важливої теми було побудовано так, щоб учень не обмежувався засвоєнням розповіді вчителя й тексту підручника, а звертався до різноманітної додаткової літератури. Це не перевантажує школярів, тому вони здебільшого планують свій день так, щоб залишився час для ознайомлення з різною літературою. А такі завдання допомагають зробити читання цілеспрямованішим. Весь комплекс проведеної роботи допоміг учням якнайкраще засвоїти тему.

Така організація вивчення важлива для формування світогляду, сприяла розвитку в учнів почуття відповідальності за її засвоєння. По - друге, - вони познайомилися з літературою, що дуже важливо для всебічного розвитку молодого покоління. По - третє, вони дістали навички роботи, вміння складати свої виступи й повідомлення.

Було підібрано матеріал, який сприяв формуванню національної свідомості учнів на цьому уроці.

Проблема виховання учнів на трудових традиціях народу є однією з найактуальніших. Це означає передачу історично нагромаджених кращих зразків свідомого ставлення людей до праці і активної трудової діяльності.

Невичерпні багатства трудової діяльності виступають джерелом матеріального і духовного життя людини. Усвідомлення учнями її значення. Коли школярі знайомляться з таким матеріалом, у них виробляється свідоме ставлення до праці, прагнення до примноження трудових традицій народу. А це в свою чергу, сприяє формуванню їх національної свідомості.

У 10 - 11 класах учитель доручає учням самостійно готувати реферат, повідомлення, добирати документи з газет про передових людей, чия праця прославляє нашу країну.

Широкий простір для участі учнів у суспільно - корисному трудовому процесі відкриває позакласна і позашкільна робота у предметних гуртках, на пришкільній ділянці, обладнанні шкільних майстерень.

Також організовуються зустрічі з людьми різних фахів.

Спостерігаючи учнів у процесі навчання та праці, поза уроками, учитель, класний керівник вивчає характер, інтереси, нахили своїх вихованців. Це дозволяє краще організувати виховний процес і допомогти професійній орієнтації учнів.

У своєму творі на тему " Про яку професію я мрію" випускник СШ № 1 м. Хмільника писав: " Усі професії почесні і корисні. Але моя мрія - стати вчителем. Вірю, що моя мрія здійсниться".

Перебуваючи на практиці в школі № 1 м. Хмільника можна було побачити уроки історії України у 10 класах, при вивченні теми "Початок української революції ". Виклад матеріалу відбувався в чіткій, логічній послідовності. Учні дізнаються, що лютнева революція в Росії надала могутнього поштовху національно-визвольному рухові на українських землях.

Центральна Рада утворилася 4 березня 1917 р. і за надзвичайно короткий час стала впливовим представницьким органом народної влади. Головою Центральної Ради було обрано М. Гру шевського.

Центральна Рада 23 червня 1917 р. прийняла І Універсал, у якому проголошувалася автономія України і наголошувалося, що "однині самі будемо творити наше життя".

II Універсал Центральною Радою був проголошений 3 липня 1917 року. У цьому документі вказувалося, що Центральна Рада, до складу, якої буде введено представників різних народів, які проживають на українських землях, стане єдиним найвищим органом революційної демократії України.

Для кращого запам'ятовування і усвідомлення вивченого матеріалу, учням даються запитання:

1. Напередодні 1917 року у містах проживало 20 % населення України. Які висновки про соціально - економічний розвиток українського суспільства дає підставу зробити ця цифра ?

2. Чим пояснити появу на політичній арені Центральної Ради ? Які фактори зумовили швидке зростання її авторитету, популярності, сили ?

3. Чому саме М. Грушевський став на чолі Центральної Ради ? Далі учням дається завдання поміркувати над текстом:

У своїй праці " Звідки пішло українство і до чого воно йде" М. Грушевський писав: "Українці не мають наміру одривати Україну від Росії. Коли вони мали б такий намір, вони виступили б широко й одверто з таким гаслом бо тепер за се вони б нічим і не ризикували. Коли вільно полякам жадати відновлення незалежної Польщі, то вільно й українцям, якби вони схотіли домагатися відлучення України і повернення її у те становище, в якім вона стояла перед актом 1654 р. - безправна нерушеним російським урядом. Але українці не мають наміру відділятися від Російської республіки. Вони хочуть задержатися в добровільному і свобідному зв'язку з нею".

- Чому Україна не наслідувала прикладу Польщі ?

- Чи можна вважати помилкою обстоювання Центральною Радою курсу на автономію ?

Потім учні складають порівняльну характеристику: В. Винниченко і С. Петлюра, як політичні діячі.

Тести

1. Хто очолював делегацію Центральної Ради, яка у травні 1917 р. вручила Тимчасовому уряду вимогу проголошення автономії України ?

а) М. Грушевський;

б) В. Винниченко;

в) С. Петлюра.

2. Коли було проголошено І Універсал Центральною Радою ?

а) 4 березня 1917 р.;

б) 10 червня 1917 р;

в) 9 січня 1918 р.

3. Хто представляв Тимчасовий уряд на переговорах з Центральною Радою у червні 1917 р. ?

а) Г. Львов, І. Церетелі, М. Терещенко;

б) І. Церетелі, О.Керенський, П. Мілюков;

в) О.Керенський, І. Церетелі, М. Терещенко.

4. У II Універсалі Центральної Ради:

а) самовільно проголошувалась автономія України;

б) бралося зобов'язання не проголошувати автономного устрою України до скликання Всеросійських Установчих зборів;

в) питання про автономію України взагалі не ставилося.

Отже, вивчаючи цей матеріал в учнів формується почуття гордості за свою Вітчизну, за тих діячів, які прагнули, щоб Україна була автономною. А вже пізніше учні дізнаються, що 7 листопада 1917 р. ухвалено III Універсал, у якому проголошується утворення Української Народної Республіки. Звичайно, старання не бувають марними. Потім 11 січня 1918 року був ухвалений IV Універсал. Лейтмотивом цього документа була теза: "Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу".

Учень усвідомлює себе як громадянина і патріота України, усвідомлює абсолютну цінність прав людини, свободи особистості.

Питання національного виховання юнацтва є сьогодні як ніколи актуальним, адже від молоді залежить, якою буде наша Україна у третьому тисячолітті.

Провідне місце у вихованні учнів, формуванні їх національної свідомості належить урокам історії, а також добре продуманим і чітко спланованим позакласним заходам.

Уже 13 років викладає історію у школі № 1 м. Хмільника Тимошенко М.М.. На її уроках завжди звучить мотив національного виховання. А йде це від глибокого усвідомлення великої ролі вчителя у формуванні майбутніх громадян.

На уроці історії з теми Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 р.р. розповідала учням 11 класу про те, що у роки війни Україна втратила п'яту частину населення. Школярі особливо були враженні, коли почули такі дані: понад 10 млн. жителів республіки залишилися без даху над головою; було знищено 16150підприємств; 27910 колгоспів.

Високих результатів у важливій справі формування національної свідомості можна досягти за допомогою добре продуманої системи навчання, різноманітних форм роботи як на уроках, так і в позаурочний час.

Тест:

1."Пакт Молотова - Рібентропа" було підписано:

а) 23 червня 1939 р.;

б) 23 серпня 1939 р.;

в) 28 серпня 1939 р.

2. Німецька агресія проти Польщі розпочалась:

а) 28 серпня 1939 р.;

б) 1 вересня 1939 р.;

в) 2 вересня 1939 р.

3. Радянські війська перейшли польський кордон:

а) 1 вересня 1939 р.;

б) 5 вересня 1939 р.;

в) 11 вересня 1939 р;

г) 17 вересня 1939 р.

4. Радянсько-німецький Договір про дружбу і кордони було підписано:

а) 17 вересня 1939 р.;

б) 23 вересня 1939 р.;

в) 28 вересня 1939 р.

5. Гітлер підписав план нападу на СРСР - директиву № 21 (план "Барбаросса"):

а) у грудні 1939 р.;

б) у грудні 1940 р.;

в) у березні 1941 р.

6. Нацистська Німеччина раптово напала на СРСР:

а) 1 вересня 1939 р.;

б) 22 червня 1940 р.;

в) 22 червня 1941 р,

7. Оборона Одеси тривала:

а) 45 днів;

б) 54 дні;

в) 73 дні.

8. Останнє місто, яке залишили радянські війська у серпні 1942 р.:

а) Свердловськ;

б) Маріуполь;

в) Суми.

9. У жовтні 1942 р. рейд на Правобережну Україну здійснили партизанські об'єднання:

а) О. Федорова;

б) С. Ковпака;

в) П. Строкача;

г) М. Наумова;

д) О. Сабурова.

10. Акт про відновлення Української держави було проголошено:

а) у Львові;

б) у Рівному;

в) у Луцьку;

г) у Києві.

11. Початок визволення України була перемога радянських військ у Сталінградській битві, що тривала:

а) з липня 1942 р. по лютий 1943 р.;

б) з січня по березень 1943 р.;

в) з лютого по квітень 1943 р.

12. Київ було визволено:

а) 7 жовтня 1943 р.;

б) 6 листопада 1943 р.;

в) 7 листопада 1943 р.;

г) 17 листопада 1943 р.

13. Київ було звільнено:

а) у квітні 1944 р.;

б) у травні 1944 р.;

в) у червні 1944 р.

14. Територія України була повністю звільнена від фашистських окупантів:

а) у серпні 1944 р.;

б) у жовтні 1944 р.;

в) у грудні 1944 р.

Учням даються завдання:

1. Нанести на контурну карту результати перерозподілу українських земель між державами - сусідами на початку 1941 р. Які позитивні і негативні наслідки мав цей перерозподіл ?

2.Заповнити таблицю: "

Початковий період радянсько-німецької війни"

Назва битви

Хронологічні рамки

Співвідношення сил

Розвиток подій

Наслідки

3. Чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників С. Банд ери і А. Мельника ?

4. Здатність до героїзму у людей виявляється по різному. Одна і та ж людина може, ризикуючи життям, кинутись у палаючий дім, але виявиться абсолютно нездатною до виконання щоденної монотонної роботи. Тобто є героїзм моменту. Є героїзм важких періодів у житті свого народу - наприклад друга світова війна. І є героїзм буденний, коли люди свідомо і цілком добровільно беруть на себе якусь важку справу, розуміючи, що в іншому місці жити і працювати було б значно легше і простіше. Що ж важче для людини: героїзм моменту, героїзм важких періодів чи героїзм буднів? Чи є критерій героїзму ?

В учнів виховується громадянська свідомість, гідність та честь в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утверджуються ідеали гуманізму, демократії, добра та справедливості. Розвивається творче мислення, формується власний погляд та критичне ставлення до інформації.

Вже з перших класів учням прищеплюють інтерес до героїчного минулого нашого народу. На уроках історії їх знайомлять з досягненнями нашої країни, вчать з повагою ставитись до героїв, які боролися за наше сьогоднішнє щасливе життя.

Затамувавши подих, учні слухали розповіді про героїзм в роки Великої Вітчизняної війни. Нерідко вони самі підбирали матеріал з окремих питань. У СШ с. Клекотини на уроки історії часто запрошують учасників Великої Вітчизняної війни. Школярі уважно вислуховують їх хвилюючу розповідь. На одному з уроків після короткої вступної бесіди на тему "Велика Вітчизняна війна " було продемонстровано учням документальний фільм, що відображав події воєнних років.

На заняттях по темі "Друга світова війна" педагог зміцнює в учнів любов до Вітчизни і готовність її захищати.

Курс вітчизняної історії дає багатющий матеріал для виховання в учнів почуття обов'язку перед українським народом, перед усім людством, почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо.

Висвітлюючи історичні події, вчитель історії висловлює своє особисте ставлення до цих подій. Словам і вчинкам людей, розкриває не тільки політичні, ідейні, але й моральні мотиви вчинків. Щоб перевірити, як це впливає на старшокласників, їм було запропоновано дати письмові відповіді на запитання: "Що таке висока свідомість громадського обов'язку?".

Вивчення відповідей учнів дозволяє зробити висновок про те, що учні старших класів мають певні уявлення про громадський обов'язок, пов'язують його з ідеалами свого життя. Однак чимало школярів сприймають усе, що їм дає Батьківщина, як щось цілком звичне, недостатньо глибоко розуміючи, якими великими зусиллями людей завойовані ці блага. Багато учнів недостатньо усвідомлюють поняття обов'язку.

Підбираючи матеріал з історії для прищеплення учням старших класів високої свідомості громадського обов'язку, треба щоб цей матеріал відповідав певним вимогам.

Необхідно, щоб виховний матеріал природно випливав з основного змісту уроку. Працюючи над історичною та художньою літературою, над спогадами, листами видатних історичних діячів, вчителі підбирають такий матеріал, що дозволяє дати учням яскраве уявлення про події минулого. Водночас треба дбати про те, щоб використовувані відомості допомагали: а) розкрити суть або одну з ознак громадського обов'язку; б) показати різні його прояви; в) проникнути у внутрішній світ людей високого обов'язку.

Дуже важливою є також емоційна насиченість розповіді учителя. Учитель не може бути байдужим до того, про що розповідає. І його схвильованість передається учням.Необхідно також пов'язувати виклад навчального матеріалу з життям, з діяльністю учнівського колективу.

Отже, до найважливіших завдань формування національної самосвідомості учнів слід віднести:

- глибоке і свідоме засвоєння знань, які дають українознавчі дисципліни, і в першу чергу, історія України;

- опанування національних і загальнолюдських цінностей;

- формування позитивної самооцінки учнів, переконаності в тому, що людина - унікальна, неповторна особистість;

- досягнення національної самоідентифікації кожним учнем, усвідомлення приналежності його до українського народу;

- виховання любові до України, рідної землі, малої батьківщини, народу; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають на території нашої країни;

- формування готовності до повсякденної роботи задля процвітання країни, зміцнення української держави та готовності до її захисту.

Висновки

Виховання національної самосвідомості - процес складний і тривалий. На його результат впливають різні фактори: соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання.

Нелегкий процес державного будівництва незалежної України зримо показав, що найпрогресивніші ідеї можуть повиснути в повітрі, якщо свідомість людей не готова до кардинальних змін, якщо не розбуджена національна самосвідомість, низький рівень громадянської культури мас.

Процес виховання юного громадянина має бути спрямований на розвиток особистості, таланту розумових, фізичних і духовних здібностей дитини в їх найповнішому обсязі. Пріоритетним напрямом цього процесу є розвиток національної самосвідомості, яка вбирає в себе:

- любов до Батьківщини, до історичного і самобутнього образу свого народу;

- віру в його духовну силу і покликання;

- волю до того, щоб народ посів почесне місце в цивілізованому світі;

- вміння осмислювати історії, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, нації, рідного краю, оволодіння рідною мовою, систему вчинків, які випливають із любові, віри, волі й осмислення, готовність свідомо служити інтересам Вітчизни.

Особлива роль у вихованні національної самосвідомості належить школі, яка має готувати школярів до суспільного життя, формувати в них національний світогляд, патріотичні почуття, активну громадянську позицію.

На розв'язання усіх цих завдань спрямований шкільний курс історії.

Головні завдання, які стоять перед учителем історії:

1. Створити чітку систему роботи, спрямовану на формування національної самосвідомості.

2. Виховувати активну самостійну особистість, свідомого громадянина України.

3. Формувати національну свідомість учнів.

4. Постійно систематизувати, інтегрувати набуті знання, виявляти їхні зв'язки з національною ідеєю.

5. Формувати віру як особливо важливий феномен національної самосвідомості, завдяки якій знання набувають практичної енергії й реалізації.

6. Формувати ідеї, почуття господаря рідного краю, творця власного життя, активного учасника доленосних подій історії рідного народу.

7. Стимулювати учнів постійно займатися самостійною науково-дослідницькою діяльністю з проблем історії, культури, духовності рідного народу.

Учитель повинен бути відданий ідеї української державності, він озброює учнів громадянськими знаннями, формує в них національну самосвідомість.

У школах приділяється увага формуванню в учнів національного характеру. Вічне правдо шукання, щедрість і довірливість, ласкавість і ніжність, порядність і доброзичливість, працьовитість і талановитість, глибокий ліризм і задушевність, щирість і глибока волелюбність - лише деякі типові риси українського характеру, які потрібно формувати в учнів.

Глибоке дослідження виховної мудрості минулих поколінь, творче відродження в сучасних умовах виховного потенціалу давньоукраїнської міфології, трипільської культури, козацької педагогіки, національної символіки та інших духовних традицій збагачують засоби і можливості впливу на підростаюче покоління, відкривають нові перспективи розвитку української педагогіки на даному етапі і в майбутньому.

Неабияке місце належить питанням виховання молоді і насамперед вихованню почуття патріотизму, його ідейно-політичних та морально-етичних засад як складових.

Питання виховання патріотизму, формування державної ідеології й національного світогляду у молоді України тісно пов'язані з сучасними державотворчими процесами. До них входять такі провідні ідейно-політичні чинники як ставлення до політики, до ідеї державності, до рідної землі, до актуальних питань спілкування людей, що живуть в Україні. Важливе місце у цьому процесі посідають морально-етичні засади - людяність і бережливе ставлення до близьких і рідних, повага до поглядів і переконань іншої людини, совість, честь, стремління робити добрі вчинки, ідеї свободи совісті, поваги й толерантності до національних і релігійних почуттів особистості.

Серед проблем, від розв'язання яких залежить здійснення національного відродження України, важливе місце належить формуванню національної самосвідомості. Це зумовлюється, насамперед тим, що високий рівень національної самосвідомості пов'язаний не просто з теоретичним усвідомленням процесів національного відродження, а й з практичною готовністю людини до участі в розбудові належної держави. Без належного виховування процес побудови міцних підвалин української держави неможливий. Людина, байдужа до національних надбань свого народу, у якої немає національних орієнтирів, поступово втрачає свій зв'язок з Батьківщиною. Зміст освіти, форми і методи навчання і виховання в школі мають будуватися на засадах гуманізму з урахуванням багатовікової історії народу, на основі його національно-культурних загальнолюдських цінностей, інтернаціональними здобутками.

Проблема національної самосвідомості має давні витоки, але найчастіше постає за умов становлення націй і формування національних держав. Тут вона набуває форми національної ідеї, яка трансформуючись під впливом конкретно історичних умов, стає духовною основою життєдіяльності нації, подолання кризових етапів, що особливо загострюється на переломних етапах всесвітньої історії. Вказане має більш ніж суттєве значення для сучасного стану України, що переживає важкі труднощі на шляху утвердження своєї самостійності, розбудови національної держави. їх подолання неможливе без консолідації народу, усвідомлення й самоусвідомлення причетності кожного жителя України до цього процесу, його громадянської позиції, зростання національної самосвідомості.

В процесі дослідження можна зробити висновок, що поставлена мною мета досягнута, оскільки з'ясовано особливості роботи школи з формування національної свідомості учнів у процесі вивчення вітчизняної історії. Виявлено найбільш доцільні методи та прийоми у роботі вчителя історії з даної проблеми. Проведено аналіз та узагальнено основні причини низької самосвідомості окремих учнів. Формувалися психолого-педагогічні та методичні умови ефективної роботи у вирішенні даної проблеми.

Поставлені завдання було розв'язано: досліджено, що у процесі становлення національної самосвідомості важливим фактором є відкриття особистістю всенародного, всенаціонального самобутнього «я», колективного "я".

Завершуючи свою роботу з впевненістю можна сказати, що національна самосвідомість сприяє підвищенню моралі особистості, стимулює бути доброчинним і милосердним.

Учитель створює сприятливі умови для формування в учнів національних почуттів гідності, патріотизму, бажання робити корисні для народу справи.

На уроках вітчизняної історії вчитель виховує в учнів любов і повагу до минулого України, почуття національної гордості, гідності людини вільної держави, що в тривалій боротьбі відстояла свою незалежність, почуття відповідальності перед своїм народом.

Сьогодні українські школи повертаються до національного виховання, яке є необхідною умовою формування національної самосвідомості. Хочеться, щоб цей процес відбувався повсякчасно, на уроках і в позаурочний час і в першу чергу під час вивчення вітчизняної історії.

На нашу думку, формування національної самосвідомості учнів на уроках історії України необхідно здійснювати через вивчення:

- історії виникнення української національної ідеї, ознайомлення зі спробами її реалізації;

- історії розвитку української культури, історії рідного краю, історії складання української національної і державної символіки.

- історії національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність, за відновлення української державності;

- життя і діяльності історичних діячів, в першу чергу борців за незалежність України;

- історії української державності, її етнічної території; зовнішньополітичної діяльності державних утворень на території України.

Для виявлення рівня сформованості національної самосвідомості учнів нами було вивчено рівень їхніх знань з історії України. До уваги бралися повнота, точність, усвідомлення, глибина знань, вміння застосовувати їх у повсякденному житті.

Науково-дослідницька робота була спрямована на перевірку робочої гіпотези, висунутої на початку дослідження. Вона мала на меті визначити рівні сформованості національної самосвідомості учнів 7-9 класів, розробити методику їх виявлення та оцінки.

Високий рівень характеризується:

- чіткою самоідентифікацією з українським народом, гордістю за приналежність до нього, розумінням потреб народу;

- знанням і усвідомленням української національної ідеї, її становлення, розвитку, спрямованості у майбутнє;

- знанням постатей борців за незалежність України, вмінням давати оцінку їх діяльності, готовністю брати з них приклад;

- великою повагою до національних і державних символів, знанням історії їх становлення і використання;

- дбайливим ставленням до культурно-історичних надбань свого народу, толерантним ставленням до представників інших націй та народів, повагою до їх культури;

- здатністю емоційно переживати успіхи і невдачі свого народу, вмінням реалізувати своє почуття любові до рідного краю, країни, готовністю працювати на благо Батьківщини.

Для учнів із середнім рівнем сформованості національної самосвідомості характерне те, що вони:

- ототожнюють себе з українським народом, але здатні до конформізму;

- індиферентно ставляться до національної і державної символіки;

- проявляють відповідальність за культурно-історичну спадщину свого народу;

- не завжди готові підпорядковувати особисті інтереси інтересам народу, держави;

- не сприймають насильства, несправедливості, але не виявляють бажання і готовності до захисту своєї Батьківщини.

Низький рівень сформованості національної самосвідомості учнів характеризується:

- відсутністю інтересу до національно-культурних надбань українського народу;

- байдужістю і відсутністю пошани до національних і державних символів;

- небажанням і неготовністю у майбутньому до праці на благо своєї Батьківщини, до примноження її національно-культурних багатств, до захисту народу і держави від будь-яких посягань;

- нездатністю емоційно переживати історичні колізії боротьби українського народу за незалежність;

Список використаних джерел та літератури

1. Білокінь С. Останній шанс?: з історичного досвіду державотворення // Літературна Україна. - 1993. - 4 лютого. - С. 3.

2. Домбровський С. Національна психологія // Освіта. - 1998 р. - 2 - 9 вересня. - СІ З

3. Загоронюк Л. Наша державність: корені й крона: Нотатки на берегах конспекту Міхновських читань професора Мороза. // Народна армія. - 1993. - 31 серпня - 1 вересня - С. 3.

4. Іванченко Р. Україна від Кия до Кравчука. Короткий нарис історії української державності // Народна армія. - 1993. - 31 березня - 27 квітня. С. 4.

5. Кобзар Б. Національна школа: всебічний, гармонійний розвиток особистості // Освіта. - 1998. - 28 жовтня - 4 листопада. - С. 2.

6. Корінний М.М. Україна - назва нашої землі з найдавніших часів // Історія України. - 1999. - березень (№9). - С. 10 - 11.

7. Кульчицький С. Держава вперше назвалась Україна // Голос України. - 1999. - 20 березня. - С. 8 - 9.

8. Руденко Ю. Концепція формування національної свідомості і самосвідомості особистості // Освіта. - 1998. - 4 - 11 листопада (№ 67). -С. 3.

9. Яворський В. Ідейні засади історичних українських держав за всі періоди історії України // Народна армія. - 1993. - 31 серпня - 1 вересня. - С. 3.

10.Архічова Н.Т. Військово-патріотичне виховання учнів на факультативних заняттях з історії // Український історичний журнал. - 1976. - № 5. - С. 120 -124.

11. Боголюбов Л. Формирование мировоззрения при изучении истории // Народное образование. - 1975. - № 2. - С. 48 -54.

12. Борисенко В. Тернистий шлях державотворення (історичний досвід XIV ст.) // Київська старовина. - 1994. - № 1. - С. 2- 9.

13. Боєчко В.Д., Ганжа О. І., Захарчук Б.І. Кордони України: історія та проблеми формування (1917 -1940 р.р.)- // УІЖ. - 1992. - № 1.- С.56 - 78.

14.Гаврилюк Ж. Урок історії і духовні джерела відродження // Історія в школі. - 1997. - № 5. - С. 18-24.

15. Горелик Ф. Б. Формирование диалектического мьшшения при обучении истории // Советская педагогика. - 1989. - № 10. - С. 24 - 29.

16. Гуменюк Г. Національна самосвідомість школярів і перспективи їх розвитку // Рідна школа.- 1999. - № 2. - С.59 -61.

17. Гупан Н. Педагогічна громадськість у боротьбі за піднесення національної свідомості українського народу на межі XIX - XX століть // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 46 - 47.

18. Дзюба І. Україна на шляхах державотворення: [Співдоповідь на Всесвітньому форумі українців] //Слово і час. - 1992. -№ 11. С. З- 10.

19. Єрмолаєв В. До питання про створення незалежної Української держави (1648-1654 рр.) // Вісник академії правових наук України. - 2000. - № 2 (21). - С. 62 - 69.

20. Іванченко Р. Історія без міфів: [Утворення державності подніпровських слов'ян] // Рідна школа. - 1994.-№ 11.-С. 11 - 15.

21. Кандиба Л. Формуємо національну самосвідомість учнів // Рідна школа. - 1996.- № 10.- С.23-24.

22. Кармазіна М. Ідеї української державності кінця XIX - початку XX століття та їх відображення у шкільному курсі вітчизняної історії // Історія в школах України. - 1999. - № 4. - С. 7 - 10.

23. Кловак Г. Ткаченко В. Формування етнічної самосвідомості школярів -важлива проблема сучасної національної школи України // Учитель. - 2000. - № 1 - 3. - С. 38 - 40.

24. Ковальчук О.В. Довбищенко В.І. Шалда Т.В. Основи формування національно свідомих громадян //Початкова школа. - 1993. - № 3. - С.4 - 5.

25. Концепція громадянської освіти в Україні // Історія в школах України. - № 1. - 2001. - С. 10 - 17

26. Копцюк Б. Вірші - загадки у вивченні історії України (7 клас) // Історія в школі. - № 8 - 9. - С. 25 - 26.

27. Крамаренко Л. Формування національної самосвідомості учнів засобами еколого-натуралістичного виховання: у профільних гуртках юннатів // Рідна школа. - 2000. - № 6. - С. 48-51.

28. Красовицький М.Ю. Виховання свідомих радянських громадян у загальноосвітній школі // УІЖ. - 1967. - № 9. - С. 124 - 129.

29.Кривоший О. Участь жінок у процесі формування національної свідомості

українського народу (XVI - п.п. XVII ст.) // Історія в школах України. - 1997. - № 4. - С. 10 - 12.

30. Кулик К. Бути патріотом не на словах, а на ділі. Національна спрямованість навчання // Рідна школа. - 1996. - № 10. - С. 33 - 35.

31. Курах М.П. Виховання патріотичних та інтернаціональних почуттів на уроках історії та в позакласній роботі //УІЖ.- 1976.-№ 6. С. 110- 113.

32. Литвин С. Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення доби національно-визвольних змагань 1917- 1921 років // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 20 - 22.

33. Марценюк С.П., Сементов Ю.Я. Виховання учнів на трудових традиціях у процесі викладання історії та суспільствознавства // УІЖ. - 1969. - № 3. - С. 130 - 133.

34. Осипець Р. Українська народна пісенна культура як засіб формування національної самосвідомості //Рідна школа -. 1999. № 11. - С. 11 - 14.

35. Павх С. Національне виховання на уроках трудового навчання в умовах Української гімназії // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1999.- № 4. - С. 5 - 11.

36. Перші елементи української державності. // Рідна школа. - 1992. - № 7 - 8. - С. 35 - 53.

37. Пометун О. Вивчення історії в початковій школі як основа і найважливіший засіб виховання духовності, національної свідомості та розвитку мислення молодших школярів // Історія в школах України. - 1996. - № 2. - С. 15 - 18.

38. Полянський О. Проблеми етногенезу українського народу і становлення його державності // Мандрівець. - 1995. - № 1. - С. 45 - 57.

39. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія 5-11 класи. Рекомендовано Міністерством освіти України. // Історія в школах України. - 1998. - № 4. - С. 6 - 29.

40. Проценко Л.М. Підвищення ефективності виховання учнів на уроках історії. //УІЖ.- 1996. -№ 9.- С. ПО- 113.

41. Ржепецький Л. Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору // Історія в школі. - 2000. № 1. - с. 7 - 9.

42. Сотніченко В. Виховання толерантності на уроках історії. // Історія в школах України. - 2000.- № 3. - с. 31-36

43. Сергієнко Г.Я. Правобережна Україна: відродження козацької державності й визвольний рух проти панування Речі Посполитої (80 - 90 - ті р. р. XVII - початок XVIII ст.) // УІЖ. - 1996. - № 3. - С. 105 - 110.

44. Урбатіс С. Пробудити любов до рідної землі. // Рідна школа. - 1996. - № 10. - С. 20 - 22.

45. Чумак В. Розвиток історичного мислення у процесі вивчення вітчизняної історії та його вплив на історичну свідомість // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 7 - 8.

46. Лисенко М.М. Патріотичне виховання учнів в процесі вивчення історії. К., 1976.

47. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993. - С.136-145.

48. Теоретичні засади виховання національної самосвідомості. - К., 1998. С. 59-148.

49.Зякун Т. Особливості формування національної свідомості молоді та сучасному етапі державотворення Нж. «Рідна школа» - травень, 2006 р.

50.Коберник О. Прогнозування виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. Нж. «Рідна школа» - червень, 2005 р.

51.Ращенко А. Особливості формування національної самосвідомості підлітків у позакласних закладах // Рідна школа - №7 (882) - 2003.

52.Соловейчк С. Головна умова вихованості // Завуч - №12 (162) - 2003.

53.Стельмахович М. Теорія і практика укр. нац. виховання. Посібник для вчит.п/к. - Ів.-Фр., 196. - с.88.

54.Шрамко О. Духовні засади національного виховання // Рідна школа - серпень - 2005.

55.Огульчанський Я. Розвиток національної свідомості та гідності - запорука справжності духовного життя // Сучасність - 2006 - №10 с.79-93.

56.Ращенко А.В.Формування національної свідомості учнів у навчальних закладах // Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів. 2006. Ч.1. с.135-170.

57.Кузик П.Нація у контексті сучасних наукових досліджень // Людина і політика. 2001. - №5 с.86-95.

Додаток 1

Розробка уроку.

Тема. Східні слов'яни на території України.

Мета. Ознайомити учнів з проблемою походження слов'ян, їх розселення на території України, заняттями, суспільним і духовним життям антів, підкреслити думку, що анти були прямими предками українців; вчити учнів вмінню працювати з історичними джерелами, робити відповідні висновки, виховувати гордість за своїх далеких предків.

Обладнання, Карта "Древнерусское княжество - Киевская Русь в IX - начале XII в."

Повторення вивченого. Опитування вчитель проводить за запитаннями і завданнями:

1. Назвіть у хронологічній послідовності за перебуванням на території України кочові народи доби раннього залізного віку. Покажіть їх на карті.

2. Що між ними було спільного ?

3. Охарактеризуйте їхній суспільний устрій.

4. Коли і чому греки-колоністи з'явилися на території Північного Причорномор'я?

5. Розкажіть про їх господарську діяльність.

6. Охарактеризуйте їх духовну культуру.

Вивчення нового матеріалу. Учитель називає тему, мотивує її і повідомляє питання плану:

I. Походження слов'ян. Розселення слов'янських племен.

II. Анти. Господарство, побут.

III. Суспільне і духовне життя слов'ян.

IV. Велике переселення народів (IV - VI ст.) Германські племена на території України. Гуни, Авари.

V. Значення давньої історії для з'ясування походження українського народу, його державності, культури, зв'язків з іншими народами.

I. Які землеробські племена - попередники слов'ян проживали на території сучасної України ?

Учитель в доступній формі пояснює теорії походження східних слов'ян: а) міграційну; б) автохтонну.

II. Вчитель запитує: "А з яких історичних джерел вчені могли почерпнути знання про життя і побут слов'ян."

І.Чим займалися східні слов'яни ?

2.Якими знаряддями праці користувалися ?

3.Опишіть зовнішній вигляд поселення слов'ян.

4. Чому в них були укріплення.

III. Учитель зачитує учням уривки з творів істориків Йор дана, Маврикія Стратега, Феофілакта Сімокатти та інших і запитує:

1. Які давні історики описували слов'ян ?

2. Якими іменами їх називали ?

3. Як визначали суспільний лад слов'ян ?

Учитель пропонує учням накреслити у зошиті схему суспільного устрою ранніх слов'ян.

IV. Робота з підручником. Учні самостійно читають, виконують письмово або усно відповідають на запитання:

1.Що означає поняття "велике переселення народів" ?

2.Які причини цього явища ?

3. Назвіть етапи переселення народів і покажіть їх на карті.

У.П'яте питання плану є своєрідним підсумком. Учитель наголошує, що Україна - одна з найбільших країн Європи, яка має багатовікову і славну історію, але довгий час український народ був позбавлений права на неї. Лише після здобуття незалежності історія України наповнилася новим змістом. Вчені довели, що найдавнішу історію України слід починати з часу появи перших людей на українських землях 800 - 700 тис. років тому.

Комплексні дослідження трипільської культури переконливо показали, що трипільці в культурному плані є нашими предками.

Завдяки самовідданій праці вчених різних галузей у цілому реконструйовано процес формування українського народу, походження його державності.

Закріплення знань. Закріплення знань можна провести за такими запитаннями і завданнями:

І.Де на думку більшості вчених, була прабатьківщина слов'ян ?

2.Назвіть авторів письмових згадок про слов'ян.

З.Під якими іменами античні автори згадують племена слов'ян ?

4.Назвіть основні заняття слов'ян.

5.Коли існував антський племінний союз ?

6.Чи можна його вважати державою ?

7.Як складалися відносини між антами та їхніми сусідами ?

8. Назвіть два основні культи слов'ян.

9.Які боги були у східних слов'ян і які природні явища вони уособлювали ?

10. Які свята були у східнослов'янському календарі ?

11. Які стилі розвивалися у прикладному мистецтві слов'ян ?

12. Як ви розумієте поняття " велике переселення народів" ? 13.Які племена і народи населяли території України ? 14.Якими були стосунки слов'ян з готами, гунами і аварами.

Домашнє завдання.

Додаток 2

1. Гра "Вивчаємо історію України". 2. Гра " Хто перший"

Додаток 3

Розробка уроку

Тема. Становище Української держави в роки правління І. Мазепи.

Мета. Висвітлити політику Московського уряду щодо України на зламі XVII -XVIII ст., історичну постать І. Мазепи, навчити формулювати проблемну задачу і давати на неї відповідь, користуючись різними джерелами, активізувати пізнавальну діяльність через виконання логічних завдань; формувати в учнів національну свідомість.

Обладнання, Карта - схема "Україна XVII -XVIII ст.", портрет Мазепи, історичне лото, література про І.Мазепу.

Епіграф уроку, " Суспільство, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути і на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу (М. Грушевський)

Хід уроку.

Вчитель. Вже декілька уроків ми вивчаємо період історії, що охоплює XVII ст., він сповнений героїчних подій, зрад, помилок, здобутків. Для чого потрібно нам так детально звертатись до того, що було 300 років тому ?

Вислів Грушевського дає відповідь на моє запитання. Згадаємо деякі події XVII ст.

Етапи

Діяльність вчителя

Діяльність

форми

уроку

учнів

роботи

1. Актуалі-

1. Гетьман, студент, чернець - хто він?

Хмельницький К).

Усні

зація знань:

2.3 його ім'ям пов'язано руйнування

ВІДПОВІ-

а) історичні

Суботова, розриття могили

ДІ

загадки

Б. Хмельницького

Брюховецький

"Хто вони?"

3. Його так любили люди, що

змальовували на іконах.

Хмельницький Ь.

4. Його називали "Сонце Руїни"

5. 3 його іменем пов'язані підписання

Дорошенко

Гадяцької угоди, Конотопська битва.

І. Виговський

6. Його знали, як архімандрита Гедеона,

князя Сарматського, а життя своє

.Хмельницький Н/.

закінчив з мотузкою на шиї.

7. Його правнучка була дружиною

О.Пушкіна.

8. Його призначив гетьманом

Дорошенко

московський цар, але від його ж руки

він і два його сини загинули в Сибірі.

9. Пройшов шлях від простого козака до

І. Самойлович

гетьмана, всіляко догоджав

Московському цареві, став першим

боярином, а вбили його самі козаки.

Ю.Найвідоміший отаман, якого татари

Брюховецький

називали "шайтаном".

11.Про кого писав Т. Шевченко: "Отак

І. Сірко

то! Знапастив єси богу сироту Україну!

За те ж тобі й дяка церков - домовину

ЛТ Г"!

нема кому полагодити."

Хмельницький Ь.

б) бесіда

1. Назвіть причини і мету повстання

1702-1704 рр.

2. Розкажіть про хід повстання під

проводом С.Палія.

3. Проаналізуйте документи, висловіть

думку про ставлення козаків до

С.Палія.

ст.237

(Г.Швидь-ко

II. перехід

Подивіться на дошку, це лінія часу з

"Історія Укра-

до нового

позначеними подіями, згадуємо їх: 1648,

їни 8 клас".

матеріалу

1654, 1659,1667, 1704.

Дописуємо лінію часу. 1709., як бачимо

якгіюдії відбува-

вона також чорна і пов'язана з іменем

лися в ці роки ?3

І.Мазепи. Що відбулося в цьому році, ми

Якими історич-

взнаємо сьогодні на уроці.

ними особами

пов'язані ?

Оголошуємо тему.

III. Новий

У 1687 році гетьманом Лівобережної

матеріал.

України став І.Мазепа, він гетьманував

Розповідь

22 роки до 1709 року. Він був

вчителя.

улюбленцем Московського царя Петра

І, який нагородив його орденом Андрія

Первозданного, найвищою нагородою.

Але той же цар наказав служити

анафему йому на багато років. Вже

більше 200 років історики і пересічні

громадяни сперечаються, хто ж він

Мазепа - патріот чи зрадник ? На це

питання спробуємо відповісти і ми.

Розповідь біографії І. Мазепи.

Етапи

Діяльність вчителя

Діяльність

Форми

уроку

учнів

роботи

Підсумок вчителя. Історична особа не

Учні

буває ідеальною, як і кожна людина.

вислов-

Тому оцінювати її треба так: яку мету

люють

вона ставила і які методи її досягнення

свої

вибирала. Трагедія Мазепи, на мій

думки

погляд, в тому, що благородну мету -

утворення незалежної держави він

намагався здійснити невірними

способами. Але його крок з точки зору

нашого епіграфу все ж таки дав багатьом

не зневіру, а силу.

Послухаємо думки іноземців про І.Мазепу. Учні наводять цитати.

Дипломат французький. Мазепа хотів скинути ярмо з своєї нації і стати її незалежним володарем.

Дипломат італійський. Мазепа переконав свій народ, що свобода люба і що Карла послав сам Господь Бог.

Аналіз документів. Сторінки 246, 258 підручника.

Домашнє завдання. Написати твір-роздум " Чому не вдалася спроба Мазепи звільнити Україну".

Проведення конкурсу " Чи знаєш ти історію ?" Учні діляться на 2 команди. Вибирають командира і назву команди.

Пропонується кросворд: По горизонталі:

Який князь, йдучи на ворога, говорив "Іду на вас" ? (Святослав)

Хан якої орди зробив із Святославового черепа чашу ? (Печеніг)

На якій річці було укладено договір з Візантією ? (Дунай)

По вертикалі:

З якою державою уклала договір Ольга? (Візантія)

Святослав завершив об'єднання східнослов'янських племен, підкоривши

плем'я. Яке ? (В'ятичі)

Хто правив після князя Ігоря в Київській державі? (Ольга)

Вікторина:

Зараз я називаю питання вікторини, а ви даєте відповідь: 1.Які держави були на території України?

З правлінням якого царя пов'язують піднесення Великої Скіфії? (Атея у IV ст. до н.е.)

Яке місто було столицею Малої Скіфії. (Неаполіс)

4. Які міста - держави були засновані грецькими переселенцями

колоністами у Північному Причорноморії. ?

5. Яке царство утворилося в V ст. до н. є. в районі сучасної Керченської протоки? (Боспорське царство)

6.Яку державу очолив Германаріх ? (Політичне об'єднання племен готів) 7.До яких часів належать перші письмові згадки про Україну? (1187, 1189) 8.На які групи візантійські, готські та інші історики поділяли венедів ? (склавінів, антів і власне венедів)

9. Які племінні утворення східних слов'ян перелічено в "Повісті временних літ". (поляни, древляни, дреговичі, дуліби, уличі...)

10.3 якої події літописці розпочинають історію Київської Русі?(з захоплення у 882 р. новгородським князем Олегом Києва).

11.Яка форма правління існувала в Київський Русі?(монархія на чолі з Великим князем).

12.3 якого століття починається період феодальної роздробленості Русі? (XII - XIV ст.)

Конкурс капітанів:

Хто з цих гетьманів тримав у своїх руках довше гетьманську булаву як символ влади:

Відповіді:

1.Б.Хмельницький, Б.Хмельницький 1648 - 1657 рр.

2.1.Мазепа, Д. Многогрішний 1668 -1672 рр.

3. Д. Многогрішний І. Мазепа 1687 -1708,

4. К.Розумовський К. Розумовський 1750 -1764 рр.

Довше всіх гетьманував І.Мазепа - 21 рік.

Кросворд:

Кросворд:

По горизонталі: 5. Головний режисер київського театру "Березіль". 6. Середньовічна монета, поширена на українському ринку у XVI - XVIII ст. 9. Улюблена зброя козака. 11. Турецький порт, який не раз брали запорозькі козаки. 13. Генеральний писар у гетьмана Мазепи до 1708 р. 15.Давній український жіночий одяг. 16.Соратник Богдана Хмельницького, ватажок повсталих у Прикарпатті 1648 р.17.Відрога Старокиївської гори. 22.Перша на Наддніпрянській Україні газета українською мовою. 23. Український живописець ("Стояла і слухала весну...").24. Феодальна повинність у Київській Русі. 25. Старовинний військовий головний убір. 28.Проукраїнський чудотворець, визнаний давніми греками нащадком Бога. 29.Українська письменниця, авторка книги "Легенди старокиївські".35.Газета, заснована видавцем - редактором М. Сенетовським у 1869 році. 38 Гетьманська столиця. 39. Керівник загону повстанців на Прикарпатті 1644 - 1649 рр. 40.Український першодрукар. 41. Фортеця на Дніпрі, заснована польсько-шляхетським урядом. 42. Давній літописець запорозького козацтва. 43. Ім'я головного героя історичного роману П. Загребельного.44. Перша збірка творів Тараса Шевченка.

По вертикалі: 1. Український письменник, автор історичних творів про героїчне минуле українського народу. 2.Український історик і етнограф, автор праць з історії дворянства і народного побуту. 3. Автор трилогії "Зоряна фортеця" 4. Польський король, котрий придушив на Україні повстання Мухи. 7. Бій, під час якого козацьке військо змішувалося з ворожим. 8. Український церковний діяч, київський митрополит. 10. Український письменник і культурно-освітній діяч середньовіччя. 12.Український живописець, який брав участь у розписах Софії Київської. 14. Велике трищоглове судно XVI - XVII ст., озброєне важкою артилерією. 18. Козацька рада на річці... (1687). 19. Персонаж опери К. Данькевича "Богдан Хмельницький". 20. Український архітектор, який у 1597 р. разом з П. Римлянином збудував у Львові Успенську церкву. 21 Права притока Пруту. 26 Французький військовий інженер XVII ст., автор "Опису України". 27. Археолог, один із засновників Київського музею старожитностей і мистецтв. 30. Показник днів року. 31.Головний бог Придніпров'я, коли Телець був сузір'ям весняного рівнодення. 32.Учень вищого класу "Києво-Могилянської духовної академії. 33. Чорногуз. 34 Російський вчений, дослідник історії Київської Русі. 36. Українська народна назва Чумацького шляху. 37.Шапка козака Голоти.


Подобные документы

  • Висвітлення проблем духовного оновлення як невідкладне й найактуальніше завдання шкільного курсу історії, перебудова вітчизняної системи національного виховання. Формування національної свідомості в процесі вивчення доби національно-визвольних змагань.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 06.11.2010

  • Стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму. Реалізація системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості вчителями-словесниками.

    дипломная работа [118,6 K], добавлен 21.11.2010

  • Теоретичні основи проблеми формування національної свідомості підлітків. Принцип єдності загальнолюдського і національного. Етнізація виховного процесу. Формування свідомості та самосвідомості особистості. Рівні психічного відображення і саморегуляції.

    контрольная работа [25,1 K], добавлен 05.02.2011

  • Хореографічна освіта як чинник формування національної свідомості. Принципи сучасної професійної освіти майбутніх вчителів хореографії: поєднання традицій і новаторства, системності та послідовності навчання, індивідуалізації та диференціації, наочності.

    курсовая работа [67,0 K], добавлен 04.02.2013

  • Національне виховання – джерело особистісного розвитку дитини. Використання краєзнавчого матеріалу в процесі розвитку національної свідомості учнів. Проблема національно–патріотичного виховання. Формування громадянина, вивчення фольклору українців.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 27.01.2014

  • Розгляд питання формування національної свідомості на уроках трудового навчання. Історія виникнення та орнаменти української народної вишивки. Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 04.03.2014

  • Аналіз педагогічних праць з правового виховання. Форми правової свідомості. Необхідність та ефективність юридичного виховання в сучасній загальноосвітній школі. Шляхи формування правосвідомості та культури особистості. Зміст виховного заходу "Закон і ми".

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.10.2010

  • Правове виховання як важливий напрямок громадянського виховання. Аналіз нормативних документів та матеріалів підручника. Розробка уроків з громадянської освіти про права та обов'язки дитини, що гарантуються законом та моральні норми поведінки людей.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 14.12.2009

  • Аналіз педагогічних поглядів М. Грушевського, М. Драгоманова на національну освіту та виховання. Роль історії, екології у розвитку освіти та виховання. Основні положення концепції національного виховання. Перспективи розвитку ідеї видатних діячів.

    статья [22,0 K], добавлен 18.12.2017

  • Особливості психофізичного розвитку розумово відсталих старшокласників. Формування національної свідомості у семикласників. Проблеми виховання патріотичних рис у дітей з порушеннями у розвитку на уроках читання. Ознайомлення учнів з творчістю Кобзаря.

    статья [21,7 K], добавлен 06.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.