Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості. Дослідно-експериментальна робота з використання засобів усної народної творчості у 2 класі. Аналіз програм та підручників, методичні розробки.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2009
Размер файла 83,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Учитель: Відгадайте загадку:

Зранку піднімається, радо посміхається,

Теплом зігріває і промінням обнімає. (Сонце).

Поясніть, чому ви так думаєте. До якої природи належить Сонце?

Які ще загадки про Сонце ви знаєте?

Як ви гадаєте, чому влітку жарко, взимку холодно? Це залежить від висоти сонця над землею. Люди здавна шанували Сонечко, поклонялися йому. Тому й придумали різні заклички.

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квітоньки, на маленькі дітоньки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

Тема: У царстві рослин

Мета: ознайомити учнів із різноманіттям рослин, формувати уявлення про органи рослин, дерева, кущі трави, дикорослі та культурні рослини, способи розповсюдження плодів і насіння у природі, виховувати бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного в природі.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: Відгадайте загадки:

Тільки вийдеш із хати,

То зустрінеш нас.

Ми - це сад зелений,

Ми - гаї й діброви,

Ми - це трави й квіти.

Хто такі ми, діти? (Рослини)

Що воно таке?

Дихає, росте,

Живиться, розмножується,

А не ходить. (Рослина).

До якої природи належать рослини? Поясни чому?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Ми з вами з'ясували, що рослини можна поділити на три групи: дерева, кущі, трави. Яке значення мають дерева у житті людини?

Відгадайте загадку:

Навесні я тебе радую,

Влітку прохолоджую,

Восени годую,

А взимку грію (Дерево).

Про що говориться у цій загадці? (про значення дерев для людини).

Відгадайте загадки і опишіть дерева за ілюстраціями

Гарне дерево, міцне.

Листя різьблене, рясне.

А на гілочках крислатих

буде жолудів багато. (Дуб)

Навесні росте, влітку цвіте,

Восени осипається,

Взимку відсипається;

Лікує від грипу,

Кашлю і хрипу. (Липа).

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький…

Як я звуся, діти? (Берізка).

Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить (Осика).

Влітку і взимку вбрання одне,

та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялина).

Мій зелений піджачок

Весь пошитий з колючок,

Тільки що мені робить -

Я росту, а він тріщить?

І дарма, якщо порву -

То й без нього проживу. (Каштан).

Учитель: Поясни прислів'я та приказки

Де верба, там і вода.

Верба водою живе, верба воду береже.

Зрубав одне дерево- посади троє.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рід прославив.

Одне дерево - то ще не ліс.

Сади дерево змолоду -- на старість буде як знахідка.

Ліс - природне багатство.

Рослина - землі окраса.

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Ліс і вода - брат і сестра.

Учитель: З деревами пов'язано ряд легенд. Верба - одвічний український символ, яким опредметнювалось найсвятіше, найдорожче - любов до рідної землі, до свого народу. А чи знаєте ви, чому це дерево називається вербою? Послухайте легенду.

Легенда про вербу

Жила в одному селі дівчинка Марічка. Була вона така вже красуня, що й очей не одведеш. Одного разу пішла вона до Дніпра купатися. Запливла на середину річки і раптом відчула, що хтось смикнув її за ногу, потім ще сильніше. Дівчинка не встигла навіть крикнути, чиясь міцна рука тягла її на дно.

Коли прийшла до пам'яті, побачила перед собою чарівний сад. А тут, біля неї, стояв парубок. Це був син Нептуна, Марічка йому сподобалась, і він вирішив одружитися з нею. А Марічка кохала Миколу, вона не могла зрадити його.

Юнак повів її по своєму саду, показав і розповів про дерева, на які перетворились зачаровані дівчата. Береза - дівчина, що любила прибиратись, але була дуже жорстокою. Груша - дівчина некрасива, але добра. Ліщина - то весела дівчина, що страждала за милим і втопилася.

- Чи будеш ти моєю дружиною? - запитав юнак дівчину востаннє.

- Ні, в мене є коханий Микола! - гордо мовила Марічка.

- Так бути ж тобі вік вербою. І рости тобі по берегах річок, щоб міг милуватися тобою лише я. Ти будеш моєю. Плач усе життя. І твій Микола ніколи не здогадається, що це гарне дерево - його кохана.

От і стоїть верба над річкою, скидаючи сльози у воду.

Учитель: Цінували українці і тополю. Тополя на Україні - символ жіночої долі. Послухайте легенду про тополю.

Легенда про тополю

У бога Сонця був син - Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.

Учитель: Які ознаки характерні для кущів? Відгадайте загадки і опишіть рослини.

За хатиною в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожне - смик!

Та й укине на язик. (Калина).

Я весною зацвітаю,

линуть пахощі по гаю,

в квітах щастя всі шукають,

тільки, жаль, гілки ламають. (Бузок).

Червоний колір, чудовий смак,

Лікує коклюш в усіх малят (Шипшина).

Учитель: З кущами пов'язано прикмети. Поясни їх.

Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано -- не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.

Зацвіла ліщина - бджолярі виставляють вулики.

Як бузок запахне скрізь - прилетить зозуля в ліс.

Калина є українським символом. З нею пов'язані легенди, про неї складали пісні. Давайте пригадаємо українську пісню « Ой є в лісі калина»

Ой є в лісі калина,

Ой є в лісі калина,

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

Учитель: Які ознака характерна для трав'янистих рослин? Відгадайте загадки і опишіть рослини.

Я найперша зацвітаю

синім квітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Стоять у полі сестрички-

Білі вії, жовті вічка. (Ромашки).

З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття біле)

Не вогонь, а обпікає. (Кропива)

Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба).

Учитель: Послухайте народні прикмети, пов'язані з передбаченням погоди рослинами.

Будяк колить боляче - сонячна погода утримається, а якщо коле слабо - ждіть дощу.

Кульбаби рясно вкрили всю долину - на ясну погідливу днину.

Вранці не вийшли квіти із води латаття білого - після обіду буде дощ.

У саду чи лузі дуже запахли квіти - без дощу не обійдеться.

Перед дощем закриваються квітки кульбаби.

Трава суха ввечері перед сходом сонця -- на дощ.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: А тепер пограємось у гру. Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує загадки. Відгадайте загадки Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.

Культурні рослини

Дикорослі рослини

Сидить вона на городі вся в латках. (Капуста).

Росту при дорозі, всім допомагаю.

Лікую тих, хто опіки має. (Подорожник).

Я росла в темній темниці,

Як зросла - взяли в світлиці.

З мене шкуру всі деруть,

мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть.

Відгадайте, хто я є.

Чи ви знаєте мене? (Картопля).

Я на сонце дуже схожа -

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Здогадатись вам не важко,

Що за квітка я?..(Ромашка).

Довгий, зелений,

Добрий солоний,

Добрий і сирий.

Хто ж він такий? (Огірок).

Круглий, як куля, зелений, як трава,

Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун).

Стояла на поляні в жовтім сарафані.

Підросте - всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне і гладеньке.

Хто вона? (Кульбаба).

Золоте решето, а в ньому

чорних хатинок повно. (Соняшник)

Маю жовтий вусок, запашний колосок,

Буде з мене мука й паляниця м'яка. (Пшениця)

Біла кора, тоненькі квіти.

Що то є відгадайте діти. (Береза)

Влітку рясним цвітом покриваюсь я,

Пахощі солодкі чути вже не здаля.

Але поки квітну, час не втрачай -

з моїх квіток взимку зможеш пити чай. (Липа)

У вінку зеленолистім,

у червоному намисті,

Видивляються у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

У. Домашнє завдання

Учитель:

З деревами пов'язано цілий ряд прикмет. Поясніть, як ви їх розумієте.

Якщо весною багато березового соку -- літо буде дощове.

Першою вбереться в листя береза -- чекайте літа сухого, а клен, вільха -- вологого.

Якщо ліс без дощу шумить - чекай дощу.

Дуб раніше від ясена розпустив лист -- на сухе літо.

Дуже запахла жовта акація або бузок -- буде дощ.

Липа зацвіла на початку літа -- воно буде сонячним і теплим.

Завчасно жовтіє листя на деревах -- на ранню осінь.

Рано опало листя на липах -- зима буде люта.

Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.

При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.

Дружний листопад -- до суворої зими, листя опало до заморозків -- зима буде тепла.

Тема: У царстві тварин

Мета: формувати уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі, дикі та свійські тварини, травоїдні, хижі та всеїдні; розвивати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин; вчити встановлювати взаємозв'язки між рослинами і тваринами, між самими тваринами.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці.

Ніс довгий, голос тонкий, хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар).

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!","ку-ку!" (Зозуля)

Лиш торкнись до колючок - він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк? Підказати вам? Це…(Їжак)

Вчитель: Поясніть, за якими ознаками ви дізналися про відгадки. Як одним словом назвати комара, зозулю, їжака? Тварини. Про кого йтиметься на уроці? Про тварин. До якої природи належать тварини? До живої. Доведіть, що тварини належать до живої природи. Вони ростуть, дихають, живляться, дають потомство і вмирають.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Зовні комахи різноманітні. Спільним є те, що у всіх комах є 6 ніг. Тіло комах складається з голови, грудей і черевця. Щоб з'ясувати, хто належить до комах, відгадайте загадки.

На квітку квітка сіла,

Знялась і полетіла. (Метелик)

Хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар)

Я труд поважаю, все літо літаю,

у поле, до саду,

збираю медок із різних квіток. (Бджола)

У лісі біля пня

Біготня, метушня,

Народ робочий

Весь день клопоче. (Мурашки).

Про комах людина склала багато народних прикмет, які передбачають погоду:

Якщо бджоли вилітають вранці-рано -на ясну погоду.

Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах - на ясну погоду.

Припинився рух мурашок коло мурашника - чекай негоду.

Комарі у листопаді - буде м'яка зима.

Багато хрущів навесні - на засуху.

Бджоли скупчилися на стінках вулика - на велику спеку.

Припинився рух мурашок коло мурашника - чекай негоду.

Запам'ятайте прислів'я:

Бджоли раді цвіту, а люди літу.

Тихий, як мурашка, а жалить, як оса.

Учитель: Відгадайте загадку і дізнайтеся про наступну групу тварин.

У воді живе,

Не має дзьоба, а клює. (Риба).

Водою їхали пани,

Убрані у срібні жупани -

Лати на латі

Панам радіють у кожній хаті (Риби)

Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 і опишіть рибу.

Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин.

Хто в зеленому жакеті галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак? (Жаба).

Вистромляє булькаті очі і співає: "Кум-квак". (Жаба).

Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст - відпадає (жаба).

Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 опишіть жабу.

Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин, яку називають плазуни.

Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (Ящірка)

В'ється вірьовка, а на кінці головка. (Змія)

Учитель: Характерною ознакою, за якою птахи відрізняються від інших тварин є те, що їхнє тіло вкрите пір'ям. Відгадайте загадки і опишіть даних птахів.

Плавала, купалась,

Сухою зосталась. (Качка)

Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

Швидко скрізь вона літає,

Безліч мошок поїдає,

Під дахом гніздо будує,

Але в нас не зимує. (Ластівка)

Є багато народних прикмет, пов'язаних з птахами:

Ластівки вилітають - погоду обіцяють.

Ранні ластівки - щасливий рік.

Ластівки літають низько - на дощ.

Гуска ховає дзьоб під крило - на мороз.

Кури у землі купаються - на негоду.

Учитель: Щоб дізнатися хто належить до наступної групи тварин, відгадайте загадки.

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)

Сіренька, маленька,

Хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А звуть її … (Лисиця).

Учитель: Які ви знаєте українські народні казки, героями яких є тварини. Розглянь малюнок на с. 37 і упізнай їх.

Послухайте українську народну казку «Вовк та собака« (Додаток А). Назвіть дійових осіб казки. Кого можемо з них вважати свійською твариною. Свою думку обгрунтуйте. Поясніть зміст речення:

- А-а! Тоді, прощай собака, краще я голодуватиму, та на волі житиму!

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.

Дикі тварини

Свійські тварини

Жовтенькі клубочки ходять біля мами квочки. (Курчата).

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся. (Заєць).

З рогами, а не бик, а не корова,

Кору здирає, а кошиків не плете, (Коза).

Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.

Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі.

Ху-ху-ху! - кричить вона. Відгадали? Ні?...(Сова).

Сторожем не служить,

А всіх рано будить. (Півень).

Вдень мовчить,

Вночі гарчить,

Хто до господаря йде, Знати дає. (Собака).

Дуже товсті ноги маю,

ледве їх переставляю,

Сам високий я на зріст

Замість рота в мене хвіст. (Слон).

Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт).

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є, - жорстока лють,

Очі так її і ллють.

Зачаївся ось, примовк

Грізний звір цей, звісно... (Вовк).

Голодна реве,

А нагодована жує,

Дітям усім молоко дає. (Корова).

Учитель: Поясніть, як ви розумієте прислів'я.

Не бий бобра, бо не буде добра.

Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.

Хижі

Рослиноїдні

Всеїдні

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кудлатий.

Одягнувся в кожушину, мед шукає й ожину.

Літом любить полювати,

А узимку - в лігві спати.

Як зачує він весну -

Прокидається від сну (Ведмідь).

Не ходжу я, скакаю,

Бо нерівні ноги маю,

Через поле навмання

Перегнав би я коня.

Я страшений боягуз,

Всіх на світі я боюсь.

В полі, в лісі - навкруги,

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду, Їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки.

Відгадайте - хто такий? (Заєць).

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

А як вийде полювати,

Бережись, мишва хвостата. (Лисиця).

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає.

Хоч мала сама на зріст,

та великий має хвіст.

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).

У. Домашнє завдання

Учитель: Повторіть дитячу колискову пісню «Котику сіренький«.

Тема. Осінь у природі. Рослини восени

Мета. Виявити зміни, що сталися восени у природі. Встановити причини, що зумовлюють ці зміни. Розвинути спостережливість у дітей, уміння порівнювати й узагальнювати. Виховувати дбайливе ставлення до рослин і природи в цілому.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Діти, зараз я вам зачитаю загадку, а ви спробуйте її відгадати.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже неприпікає,

Коли це буває? (Восени.)

Голі поля, мокне земля.

Дощ поливає, коли це буває? (Восени).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Ознайомтеся з народними прикметами, які допомагають завбачити погоду восени.

Грім у вересні - на тривалу осінь.

Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими, якщо все - зима буде тепла.

Комарі у листопаді - значить м'яка зима.

Павутина на рослинах - на осіннє тепло.

Вечірня зоря червона - на вітер.

Якщо домашні птахи ховають голову під крило - буде холодно.

Якщо ворони сідають на нижні гілки дерев - на вітер.

Морозний іній на траві - на дощ.

Пізно цвіте горобина - довга осінь.

Урожай горобини - на морози взимку

Поясніть народні приказки і прислів'я

Осінь іде - дощі за собою веде.

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень ходить покраю і птахів виганяє з гаю.

Листопад - онук вересня, син жовтня, а зимі рідний брат.

Тема: Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими

Мета уроку: Ознайомити учнів із підготовкою тварин до зими; формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв'язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин;формувати уявлення про перелітні птахи і зимуючі птахи; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Відгадайте загадки і опишіть, як кожна з тварин готується до зими.

Я труд поважаю,

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не люблю,

Того жалом колю (Бджола).

Дикий звірок, круглий, мов клубок,

Голки стирчать, спробуй узять (Їжак).

По дорозі стрибає,

А у воді плаває (Жаба).

Хоч у нього й шуба є.

та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п'є

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає (Ведмідь).

Зимою в білому як сніг, а літом в сірому гуляє.

Вловить його ніхто не міг тому, що ноги довгі має (Заєць).

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.

Перелітні птахи

Зимуючі птахи

Маленький хлопчик у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).

Відгадайте, діти, хто

має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає (Дятел).

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!" "ку-ку!" (Зозуля).

Біла латка, чорна латка, по дереву скаче (Сорока).

У. Домашнє завдання

Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.

Птахи відлітають пізно - зима буде теплою.

Птахи настовбурчили пір'я - буде негода.

На початку осені линяють кури - зима буде ранньою.

Білки роблять великий запас горіхів - на холодну зиму.

Тема. Зима. Рослини взимку

Мета. Вчити виявляти зміни, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; виховувати шанобливе ставлення до природи і до всього навколишнього світу.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці. Поясніть, чому ви так думаєте.

Стало біло навкруги -

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я...(Зима).

Сніг на полях,

Лід на річках,

Віхола гуляє,

Коли це буває? (Взимку).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках.

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив-

Його не займає (Барвінок).

Зимою і літом - одним цвітом (Ялина, сосна).

У. Домашнє завдання

Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.

Зима з снігами -- літо з хлібами.

Рано впаде сніг -- весна буде рання.

Сніг впаде на вологу землю - залишиться, а на суху - скоро зійде.

Багато снігу у грудні - на врожай.

Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси - на мороз.

Сніг падає великими сніжинками - на відлигу.

Якщо дерева вкрилися інеєм - буде тепло.

Тема: Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку

Мета уроку: Продовжувати формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв'язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин, порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Розгляньте малюнок на с. 37. Герої якої української народної казки зображені на малюнку? (Рукавичка). Пригадайте, про що розповідається у казці. У яку пору року з тваринами трапилась ця пригода? (Взимку). А чи всіх тварин, які є героями казки можна зустріти взимку? Як зимують тварини ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки, опишіть тварин і вкажіть, яких не зустрінете узимку. Чому?

Шубка з сірого пушку, скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та кофтина.

Хоч маленька ця пташина,

та корисна трудівниця, називається... (Синиця).

Китичками вушка, любить шишки та горішки, сама чепурушка. (Білка).

Котиться клубочок

Зовсім без ниточок

Замість ниточок -

Триста голочок (Їжак).

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький і ніс довгенький.

Хто його уб'є, свою кров проллє (Комар).

Хто на собі ліс носить? (Олень).

Не пташка, а з крилами, не бджола, а над квіткою літає (Метелик).

Вірно людям я служу, їм дерева бережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю (Дятел).

По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).

У. Домашнє завдання

Учитель: Перевірте народні прикмети.

Собака качається - на сніг.

Горобець цвірінькає під вікном - на відлигу.

Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір'їною чи соломою у дзьобі - незабаром ударять морози.

Тема. Весна. Рослини навесні

Мета. Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадку

Тане сніжок, квітне лужок,

День прибуває.

Коли це буває? (Весна)

Чому ви вважаєте, що загадці говориться про весну ? Які ознаки весни?

Назвіть, які ви знаєте весняні місяці. За уявленнями наших предків, весну приносили на крилах птахи. Тому в березні, матері випікали обрядове печиво у формі "жайворонків" і "голубів" із тіста і дарували дітям. А ті, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Послухайте весняні заклички.

Пташок викликаю

З теплого краю:

Летіть соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки!

Весна, весна-красна,

Прийди, весно, з радістю,

З великою милістю!

Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Сонечко в траві зійшло

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

і за вітром полетіло. (Кульбаба).

Послухайте легенду про підсніжник.

Легенда про підсніжник

Колись, дуже давно, квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: "Я червона, і все навкруги буде червоним", - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки - і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору. І відтоді, коли сходить сніг, з'являються підсніжники.

Послухайте приказки і прислів'я про весну.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Травень ліси шатно вбирає, літо в гості чекає.

Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета уроку: з'ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки:

Увесь день літає, усім набридає,

Ніч настане тоді перестане. (Муха)

На дорозі лежить квітка,

Пелюстки згортає.

Я хотів її підняти,

А вона літає. (Метелик)

У саду малий Микитка

Захотів зірвати квітку,

А вона його вкусила.

Що за квітка то була?

Це не квітка, а... (Бджола).

Поясніть відгадки. Як одним словом назвати дані тварини? (Комахи). Яких комах ви зустрічали з приходом весни?

Які птахи прилітають з теплих країв? Упізнайте їх за описом, відгадавши загадки.

Птах великий і красивий,

Чорний або сніжно-білий,

Гострий дзьоб, тоненькі ноги.

Вернувся із далекої дороги. (Лелека).

Сіла пташка на дубку, завела свої ку-ку!

Стрепинулись: їжачок, заєць і козуля.

Всіх збудив той голосок, пісенька...(Зозулі).

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів - обід приніс.

Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Гніздо лелеки -- окраса української оселі. У народі кажуть: "Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад". Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини в народі: "Лелека дитину приніс". Якщо хтось зруйнує гніздо, накличе лихо: "Зруйнуєш лелечине гніздо -- згорить хата". Майже кожна людина мріє, щоб біля його хати оселився лелека.

Легенда про лелеку

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був поряд з ними і виводив своїх малят.

Поясни прислів'я:

Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.

Де багато пташок, там немає комашок.

У. Домашнє завдання

Учитель: Перевірте народні прикмети.

Ранній приліт жайворонків та граків - на теплу весну.

Голуби розворкувалися - на тепло.

Хрущі, літаючи гудуть - на ясну, тиху і теплу погоду.

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично використовувати усну народну творчість як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на уроках з курсу «Я і Україна«, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-А - 21 учень та експериментальний клас 2 - Б - 21 учень. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування пізнавального інтересу молодших школярів до пізнання природи засобами усної народної творчості. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів активізації пізнавального інтересу (загадки, легенди, приказки, прислів'я, казки), ми намагались ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.

Показником інтересу учнів до пізнання природи є активність учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

№ уроку

1

2

3

4

5

6

7

8

Кількість учнів, що були активні на уроці

Контрольний клас

8 (38%)

8

(38%)

9

(43%)

9

(43%)

9

(43%)

10

(47%)

11

(52%)

13

(62%)

Експериментальний клас

7 (33%)

9

(43%)

10

(47%)

11

(52%)

13

(62%)

14

(67%)

15

(71%)

16

(76%)

Результати спостережень показали, що цілеспрямоване і систематичне застосовування усної народної творчості на уроках в експериментальному класі сприяло зростанню активності учнів на уроках, а отже і зростанню пізнавального інтересу.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Ластівка - це:

а) звір; б) комаха; в) птах.

2. У дерев стебло:

а) одне дерев'янисте; б) соковите; в) багато дерев'янистих.

3. Підкресли назви свійських тварин.

Рак, щука, кінь, лось, корова, сорока, бджола, зозуля, курка, заєць, коза.

4. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.

5. Закресли «зайву» тварину.

Павук, муха, тарган, мурашка.

6. Коли сонце стоїть низько, а дні короткі, ночі довгі, дерева і кущі без листя?

а) влітку; б) навесні; в) взимку.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання (правильність і повнота відповіді).

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Результати досягнення учнями рівня знань

зрізу знань

Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)

високого

достатнього

середнього

низького

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

1

7

(33, 5%)

6

(28%)

11

(52,3%)

10

(48%)

3

(14, 2%)

5

(24%)

-

-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики, яка полягала у цілеспрямованому й систематичному використанні на різних етапах уроку усної народної творчості під час вивчення курсу «Я і Україна» на формування пізнавального інтересу у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з'ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов'язану з його особистісним смислом. Його трактують як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності.

Пізнавальний інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Його значення в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.

3. З'ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап - цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Другий етап - зацікавленість, допитливість, характерними ознаками є: учні проявляють бажання краще розібратися в предметі, що вивчається, зрозуміти його сутність, призначення; вони активні на уроці, задають запитання, з задоволенням виконують додаткові завдання, читають додаткову літературу. Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку і доказу нових знань, його захоплює сам процес добування нових знань, самостійне розв'язання проблем надає задоволення допитливість.

4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) елементарний - відкритий інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які є ключовими в інформації, одержаній учнями на уроці; 2) вищий - інтерес до пізнання більш суттєвих ознак предметів чи явищ, що складають їх більш глибоку внутрішню суть. Цей рівень потребує пошуку, здогадки, активного оперування знаннями; 3) більш високий рівень складає інтерес до причинно - наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей до постановки загальних принципів, явищ, що діють в різних умовах.

5. Діяльність вчителя щодо формування пізнавальних інтересів учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

6. З'ясовано, що усна народна творчість, яка характеризується емоційністю, доступністю, пізнавальною інформаційністю є важливим засобом формування пізнавального інтересу у молодших школярів. До усної народної творчості відносять: казки, легенди, загадки, примовки, приказки і прислів'я, народні прикмети, народні пісні, народні ігри, заклички, потішки, скоромовки, народний календар.

7. Вивчення шкільної практики формування пізнавального інтересу молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів несистематично і не завжди методично виважено використовує усну народну творчість. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

8. Враховуючи те, що в початковій школі є всі можливості для вдосконалення процесу формування пізнавальних інтересів, нами визначено педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості:

- реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини;

– органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;

– доцільність і оптимальність використання усної народної творчості на тому чи іншому етапі уроку;

– доступність змісту усної народної творчості для учнів початкової школи.

9. Розроблено методику формування пізнавального інтересу учнів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі. Її сутність полягала у доборі усної народної творчості до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв (врахування мети і завдань уроку; відповідність змісту навчального матеріалу; ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.

10. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна».

Список використаної літератури

1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.

3. Бегена Л. Народні традиції та екологічне виховання //Наукові записки ТДПУ. - Серія 3. Педагогіка і психологія. - 1997.-№ 1. - С.101-102.

4. Березовський І.Г. Українська народна творчість. - К.: Наукова думка, 1973. - 152с.

5. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.

6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.

7. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 - 400 с.

8. Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.

9. Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.

10. Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. - 2004. - № 9. - с. 21 - 23.

11. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

12. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. - 2004. - № 3. - с. 54 - 56.

13. Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. - 1997. - № 4. - с. 9 - 10.

14. Ганнусенко Н., Мацейків Т. Із народної скарбниці //Рідна школа. -1996.- №11-12.-С.31-34.

15. Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. - К.: Вища школа, 1983. - 359с.

16. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. - 2002. - № 6.- с. 18 - 20.

17. Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 208-217.

18. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М.Різник. - К.:ІСДО, 1994. - 64с.

19. Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. - с. 19 - 21.

20. Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. - 2000. - № 1. - с. 27 - 28.

21. Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. -К.:Рад.шк. -1987. - вип.26. - С.50-55.

22. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. - 2006. - № 1. - с. 26 - 28.

23. Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально - пізнавальну діяльність. // Рідна школа. - 2000. - № 9. - с.59 -60.

24. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.

25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975 - 176 с.

26. Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально - пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. - 1999. - № 12. - с. 55 - 60.

27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. - К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.

28. Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. - с. 36 - 40.

29. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки - Тернопіль:

Вид-цтво "Тернопіль", 1994. - 358с.

30. Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. - с. 46 - 50.

31. Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.

32. Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. - 1993. - № 4. - с.35 - 39.

33. Лагошняк О.В. Використання примовок у процесі навчання та виховання// Початкова школа. - 1996. - №5.- С.23-24.

34. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. - Львів: Світ, 1994. -144с.

35. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. - Х.: основа, 1990. - 89 с.

36. Мечник Л., Жаркова І, Я і Україна. Зошит з ознайомлення з навколишнім світом. 2 клас. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48с.

37. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Просвещение, 1990 - 192с.

38. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990 - 302 с.

39. Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. - Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. - 172с.

40. Пазяк М.М. Українські прислів'я та приказки.-К.: наукова думка,1984.-203с.

41. Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990 - 192 с.

42. Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ "Рослини").-Тернопіль, 1992. - 8с.

43. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

44. Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2 кн. Книга 1 /Упоряд. З.Д. Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. - К.: Дибідь, 1990. - 200с.

45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. - 2000. - № 4. - с. 75 - 78.

46. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.

47. Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. - 1995. - № 10. - с. 34.

48. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999 - 368 с.

49. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр - S, 1997. - 256 с.

50. Савчин.М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник.- К.: Академвидав,2005 - 360с..

51. Сидорчук В. Загадки на уроках курсу «Я і Україна». // Початкова освіта, - 2006. - № 38. - с. 12 - 14.

52. Соколова Н.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. // Педагогика. - 2001. - № 7. - с.32 - 36.

53. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення природознавства в школі // Початкова школа.-1990.-№2. - С.28.

54. Стиранка Г. Я., Ковальчук О.І. Я і Україна. Навколишній світ. Робочий зошит для 2 класу. -Тернопіль: Мандрівець, 2007. - 40 с.

55. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогіка, 1982. - 208с.

56. Шандрівська Г., Ляскова М. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.-112с.

57. Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. - №1 - С.24 - 25.

58. Шелестов Л. Організація творчої навчально - пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. - 1997. - № 9. - с. 48 - 50.

59. Шушора Л. Активізація навчально - пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. - 2003. - № 2. - с. 11 - 13.

60. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.

Додаток А

Вовк та собака

(Українська народна казка)

Зустрілися вовк та собака. Собака питає:

- Чим ти, брате, живеш?

Вовк:

- Коли й голодую, а коли що натраплю де або вночі м'яса дістану.

Собака:

|- Так ти м'ясо їси? А худий який!

Вовк питає:

-А чого ти такий гладкий? Як же ти живеш?

- Я в хазяїна двір стережу, то хазяїн й годує добре. Може, й ти погодишся піти, він і тебе годуватиме.

Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку й каже:

- А чого в тебе шия ошмугляна? А собака каже:

- То мені хазяїн ланцюг надіва на день, а на ніч скида.

-А!.. Тоді прощай, собако, краще я голодуватиму, та на волі житиму.

Додаток Б

Легенди

Материнка

Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їх було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї, ніжної матері. та злягла матуся. більше вона не підвелася, померла. засипали неньку сирою землею, і зосталися діти сиротами. Щоденно ходять вони на могилу, плачуть, благають матір встати, вернутися до них, бо важко живеться сиротам. Одного разу, побиваючись за матусею, побачили діти на могилі ніжну запашну квітку. Вони повірили, що то з'явилась до них мати в образу квітки, і назвали її материнкою.

Мальви

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві вдалося якось до лісу втекти. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні квіти, які й назвали Мальвами.

Лілії

Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилася кров, лилися сльози. Старих людей рубали, молодих хлопців і дівчат забирали в полон і гнали в невідому країну.

В одному селі росли і розквітали красиві вродою, ставні, чорноокі, працьовиті красуні. ніжні, як білий цвіт лілії.

Одного разу напали на село татари. Дівчата від жалю, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з'явилися білі пуп'янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, і наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, де з'явився яскравий, сліпучий цвіт. Здавалося, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, з заходом сонця, - ховаються від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, прокидаються з сонцем і засинають з його заходом.

Нарцис

В одному селі жив дуже вродливий парубок. Він любив ходити на берег річки, і схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало заздрісно, що парубок гарний.

Чаклун розсердився і сказав хлопцеві:

- Віднині ти зажди дивитимешся у воду, - і перетворив його на нарцис.

У цієї гарної квітки голівка схилена і ніколи не підводиться. Ніби сидить красень-хлопець і дивиться у воду.

Соняшник

... Як на світі ще нас не було, то Сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного дня веселились вони в гайку, як стало Сонце сідати, почали збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок і повернулася назад. Але на місці його вже не було. Запримітила вона неподалік від березою гарного парубка з віночком у руках. Він обійняв дочку Сонця і заговорив до неї словами, солодшими від меду. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде краще, ніж у батька - Сонця. Юна красуня згодилася жити на землі, де тьохкають солов'ї, цвіте черемха, існує любов.

Даремно Сонце кликало дочку додому, сердилося, попереджало, що на землі її жде важке життя. Дочка зосталася з коханим. Почалося для неї звичайне буденне життя з нудною роботою, одноманітними клопотами. Юнак більше працював, ніж говорив своїй коханій ніжні слова, а іноді зовсім забував про неї.

Красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестрами. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батькового царства. Але Сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно лиш скропило її своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертається голівкою до Сонця. Назвали її соняшником.


Подобные документы

  • Сутність, види, рівні пізнавального інтересу, його стан в практиці школи та засоби розвитку в учнів початкового навчання на уроках курсу "Я і Україна". Дослідно-експериментальна робота, аналіз програми і підручника курсу, способи використання засобів.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 06.11.2009

  • Сутність та шляхи формування пізнавального інтересу учнів. Поняття педагогічної творчості і її роль у формуванні пізнавального інтересу школярів. Первинна діагностика та аналіз сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 01.04.2013

  • Аналіз впливу малих форм фольклору на розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку. Дослідницька діяльність визначення особливостей використання усної народної творчості в роботі з розвитку зв’язного мовлення дошкільника та у повсякденному житті.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 14.04.2014

  • Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас) на теми: розмноження шапкових грибів та їх різноманітність. Гриби-паразити. Лишайники. Середовища життя організмів, його чинники.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 14.09.2008

  • Характеристика народознавчого матеріалу, що використовується на уроках "Я і Україна" в початковій школі. Жанри усної народної творчості для дітей. Відомості народного календаря. Методика використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна".

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 23.10.2009

  • Вивчення суті поняття "пізнавальний інтерес", педагогічних умов його формування. Виявлення ефективних педагогічних умов використання практичної спрямованості для формування пізнавального інтересу в учнів 8 класу на прикладі теми "Різноманітність тварин".

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.12.2011

  • Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в початковій школі. Структура і роль мотивації та зміст навчального матеріалу. Проблема співвідношення понять мотивації та пізнавального інтересу до навчання, методичні рекомендації щодо формування.

    курсовая работа [94,7 K], добавлен 07.08.2009

  • Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.

    курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013

  • Завдання культури поведінки учнів початкових класів. Методи формування культури поведінки молодших школярів. Потенціал навчальних дисциплін у вихованні культури поведінки молодших школярів. Використання народної педагогіки у вихованні культури поведінки.

    дипломная работа [163,8 K], добавлен 11.08.2014

  • Роль народної пісні в розвитку творчої активності учнів. Вивчення української народної пісні в школі. Пісня як джерело дидактичних знань. Формування патріотичних почуттів, любові до рідного краю, поважного ставлення до праці засобами народної пісні.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.