Главная База знаний "Allbest" Педагогика Використання інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

Використання інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу. Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі. Інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2011
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Тема:

Використання інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу
  • 1.1 Інтерактивні принципи, методи і підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу
  • 1.2 Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі
  • 1.3 Психолого-педагогічні умови інтерактивного навчання дітей у 7 класі
  • Висновок до розділу 1
  • Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних технологій при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу
  • 2.1 Інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування
  • 2.2 Інтерактивні засоби, методи та вправи, що можуть бути використані на уроках алгебри в 7 класі
  • Висновок до розділу 2
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додатки

Вступ

Пошук нових форм і прийомів вивчення різних дисциплін в наш час - явище не лише закономірне, але і необхідне. В умовах гуманізації освіти навчання повинне бути направлене на формування сильної особистості, здатної жити і працювати в безперервно змінному світі.

Нові інтерактивні методи навчання дають можливість зрозуміти взаємозв'язок між подіями, аналізувати, мати свою думку, уміти аргументувати і толерантно вести диспут. Новий підхід у навчанні повинен ґрунтуватися не на парадигмі засвоєння нових знань, умінь і навиків, а на парадигмі розвитку, яка забезпечує становлення людини як суб'єкта життя.

Сучасному навчально-виховного процесу притаманне переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках алгебри, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні алгебри є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках алгебри. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра.

Актуальність даної теми обумовлена педагогічною значущістю інтерактивних методів навчання. Специфіка даної теми полягає в тому, що досліджуються інтерактивні методи навчання, оскільки нові методи є основою педагогічної діяльності вчителя.

Об'єктом дослідження є вивчення рівнянь та нерівностей в курсі алгебри 7 класу.

рівняння нерівність алгебра інтерактивний

Предметом дослідження є методика використання інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу.

Мета дослідження - розробка методичних рекомендацій щодо використання інтерактивних методів при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу.

Методами дослідження є теоретично - системний аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, моделювання педагогічних процесів.

Завдання дослідження:

1) розглянути основні інтерактивні методи, що можуть бути використані при вивченні рівнянь і нерівностей у курсі алгебри 7 класу;

2) проаналізувати інтерактивні уроки як засіб пізнавальної діяльності учнів;

3) проаналізувати сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі;

4) розробити методичні рекомендації щодо використання інтерактивних технологій при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу.

Структура курсової роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, загального висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний об'єм роботи становить 65 сторінок - 49 сторінок основного матеріалу та 16 сторінок додатків.

Розділ 1. Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

1.1 Інтерактивні принципи, методи і підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

Реалізація поставленої мети неможлива без використання особистісно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.

Проголошення принципів особистісно зорієнтованого навчання, на жаль, на практиці обмежується етико-гуманістичним аспектом спілкування вчителя та учня. Постає питання про подолання суперечностей між розумінням педагогами важливості гуманізації та реальною готовністю до здійснення цієї мети, визнанням необхідності впровадження особистісно зорієнтованих технологій і неспроможністю їх практичного втілення. Отже, необхідним є введення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосовуються на різних етапах уроку.

Розв'язання поставленої задачі - завдання інтерактивних технологій, що передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході уроку в малих групах, де відбувається розподіл ролей, чітке виконання обов'язків учасників. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп.

Термін "інтерактивний" (з англійської inter - взаємний, akt - діяти) означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Інтерактивні технології навчання сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, відкрито спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, самостійно приймати рішення.

Інтерактивні технології навчання зорієнтовані на:

· створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов'язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов'язку і відповідальності перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей;

· соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти, навичок активної моральної дії;

· розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві.

Інтерактивні технології навчання на уроках алгебри сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках алгебри, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і прав поведінки.

В умовах інтерактивного навчання на уроках алгебри забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.

У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках алгебри розвиваються й ускладнюються психічні процеси - сприйняття, пам'ять, увага, уява тощо, виявляються такі мислительні операції як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення, формуються воля й характер тощо, при використанні різноманітних видів творчої діяльності на уроках в учнів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета. Велика кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів, а в майбутньому - на вибір роду занять, пов'язаних з математикою.

Під час активного навчання учень аналізуючи творче завдання, визначає потрібні для його виконання операції, послідовність дії, порівнює та визначає спільне й відмінне в способах реалізації аналогічних завдань, узагальнює способи його виконання. На основі таких розумових дій розвивається інтелектуальна сфера особистості. Крім того, у процесі виконання навчальних дій учням доводиться робити певні розрахунки. Вони навчаються використовувати знання з інших предметів (тобто здійснюються міжпредметні зв'язки); мова школярів збагачується новими словами, термінами, що, у свою чергу, позитивно впливає на розумовий розвиток особистості.

Інтерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального учня який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом шкільного колективу; на формування в учнів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.

Інтерактивні вправи на уроках алгебри зорієнтовані на [6]:

· розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися, дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

· розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застування вправ „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де вчитель допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків;

· вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;

· розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;

· інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

Суть інтерактивного навчання на уроках алгебри полягає ще й в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів колективу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу тощо, вони знають, вміють і здійснюють.

1.2 Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі

Одним із принципів реалізації Державної Національної програми "Освіта" (Україна - XXI століття) є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб. У навчальному процесі впровадження цього принципу передбачає перехід від монологу викладача до його діалогу з учнем, рівноправне, доброзичливе спілкування всіх його учасників, максимальне врахування можливостей і природних задатків дитини, визнання її гідності, створення умов для самопізнання й самореалізації кожної дитини. Саме цей принцип є основою особистісно орієнтованого навчання. Нова педагогічна етика затверджує особистісне спілкування, яке ґрунтується на підтримці, співпереживанні, утвердженні людської гідності, взаємній довірі. Основні форми навчального спілкування - це діалог, моделювання життєвих ситуацій, вирішення складних проблем, спеціально сконструйовані ситуації вибору та прийняття рішень.

Починаючи вивчення систематичного курсу алгебри у школі, слід мати на увазі, що зміст шкільної алгебри відрізняється від змісту науки алгебри. Спочатку алгеброю називали науку про розв'язування рівнянь, з ХVІІІ століття її стали розглядають як науку про вирази та їх перетворення і алгебраїчні рівняння та їх розв'язування. З кінця ХІХ століття погляд на алгебру знову змінився: об'єктом її вивчення стали вважати множини з аксіоматично заданими на них алгебраїчними операціями, її важливішими поняттями є групи, кільця, поля та інші абстрактні математичні структури.

Навчальна програма з алгебри для основної школи, крім алгебраїчного матеріалу, містить також питання і з інших наук: арифметики (числові множини, дії над дійсними числами), математичного аналізу (функція, графіки), теорії ймовірностей, математичної статистики тощо.

Навчання математики в 5-7-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році здійснюється за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика.5-12 класи”, видавництво “Перун”, Київ, 2005р. та у науково-методичному журналі “Математика в школі" (№2, 2006 р.). Навчальними планами передбачено, що в 7 - 9 класах вивчатиметься два математичні курси: алгебра і геометрія.

Програма з алгебри для 7-го класу містить такі теми [29]:

- лінійні рівняння з однією змінною;

- цілі вирази;

- функції;

- системи лінійних рівнянь з однією змінною.

Кількість годин на вивчення алгебри зменшено у порівнянні з минулими роками з 3 годин на тиждень до 2,5 години на тиждень. Розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань можуть бути такими (див. додаток 1).

Змістове наповнення курсу алгебри 7 класу для 12-річної має дві основні відмінності від кількох попередніх курсів алгебри для основної школи [30]:

1. Вводиться одне з фундаментальних математичних понять - поняття функції. Розглядається лінійна функція та її графік. Графік лінійного рівняння з двома змінними розглядається як графік відповідної функції.

2. Вводиться поняття математичного моделювання. Рівняння і функції розглядаються як засоби математичного моделювання реальних процесів і явищ, які активно використовується. На цій основі розв'язуються прикладні задачі.

Навчання математики у 7-х класах загальноосвітніх навчальних закладах буде здійснюватися за новими підручниками: “Алгебра.7 клас” (автори В.Р. Кравчук, Г.М. Янченко) видавництва “Підручники і посібники”, “Алгебра.7 клас” (автори Бевз Г.П. і Бевз В. Г.) видавництва “Зодіак - ЕКО”, “Алгебра.7 клас” (автори А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонський, М.С. Якір) видавництва “Гімназія”; “Геометрія.7 клас” (автори Бурда М.І., Тарасенкова Н. А.) видавництва “Освіта”, “Геометрія.7 клас” (автори Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н. Г.) видавництва “Вежа”, “Геометрія.7 клас” (автор Апостолова Г. В.) видавництва “Ґенеза”, “Геометрія.7 клас” (автори А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонський, М.С. Якір) видавництва “Гімназія”.

Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та нових програм з алгебри та геометрії для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

Підручники містять детальні пояснення до розв'язання типових вправ. Цим розкривається суть методу, підходу, пропонується алгоритм чи евристична схема розв'язання вправ певного типу.

Проаналізувавши наведені вище підручники, які рекомендуються для викладання алгебри в загальноосвітніх навчальних закладах (див. додаток 6), ми прийшли до висновку, що не всі вони мають матеріал, що може бути використаний для підготовки та проведення інтерактивних уроків.

Підручник “Алгебра, 7" (автори Г.П. Бевз, В.Г. Бевз) відповідає дидактичним принципам науковості, доступності, наступності і систематичності навчання [23]. Він повністю відповідає новій програмі математики для 12-річної школи, але не містить нестандартних завдань (окрім задач підвищеної складності), які могли б стати у нагоді під час проведення інтерактивних вправ. Основними структурними елементами кожного параграфу з них є: основний теоретичний матеріал і додатковий, викладений в рубриці “Хочете знати ще більше? ”, запитання з рубрики "Перевірте себе", приклади розв'язування задач у рубриці "Виконаємо разом", задачі і вправи, що містяться у рубриках "Виконайте усно", "Рівень А", "Рівень Б". Кожний параграф закінчується добіркою задач “Вправи для повторення”, їх призначення - повторити раніше вивчений матеріал або актуалізувати опорні знання для наступного уроку.

Виклад матеріалу у підручнику "Алгебра 7" (Г.М. Янченко, В.Р. Кравчук) спрямований на формування в учнів характерних для математики прийомів мислення. До того ж, із точки зору виховання творчої особистості, особливо важливо, щоб до структури мислення учнів, крім алгоритмічних умінь і навичок, що зафіксовані у стандартних правилах, формулах і способах дій, увійшли евристичні прийоми як загального, так і конкретного характеру. Евристичні прийоми формуються під час пошуку шляху розв'язання складніших задач, пошуку алгоритмів, правил. Для реалізації вказаного завдання у підручнику застосовується прийом "наведення на відкриття", який можна застосувати під час інтерактивних вправ, рухаючись від конкретного прикладу до загального способу міркування.

Зміст підручника “Алгебра.7 клас” (автори А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонський, М.С. Якір) ґрунтується на концептуальних засадах розвитку інтересу до предмету - цьому сприятимуть цікаві оповідання „Книга про відновлення і протиставлення”, „Мова, зрозуміла всім”, „Як будували міст між геометрією та алгеброю”, що вміщені в підручнику. Кожний пункт завершує особлива рубрика, яку названо "Учимося робити нестандартні кроки". У них зібрано задачі, для розв'язання яких потрібні не спеціальні алгебраїчні знання, а лише здоровий глузд, винахідливість і кмітливість, що також є одним із інтерактивних методів навчання. Вони допоможуть учневі навчитися приймати несподівані й нестандартні рішення не лише в математиці, а й у житті. Крім того, велика увага приділяється задачам, у яких фігурують конкретні статистичні дані, представлено реальні побутові ситуації, використовується інформація з українознавства, наводяться фольклорні задачі різних народів.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню математичних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу, але варто підкреслити, що в процесі інтерактивного навчання вчителеві треба враховувати психолого-педагогічні умови та вікові особливості учнів.

1.3 Психолого-педагогічні умови інтерактивного навчання дітей у 7 класі

Учні за період навчання пристосовуються, звикають до традиційних методів навчання, до інтер'єру класної кімнати, до постійних форм і способів власної діяльності й діяльності вчителя, їм знайомі "правила гри", усі "закони" звичайного навчального заняття, в якому все зрозуміло та передбачено і немає місця для чогось невідомого. Кожен учень таким чином створює в цій моделі навчального простору певну "зону комфорту", де відчуває себе у відносній безпеці. Вихід за рамки цієї зони породжує спочатку стан непевності, тривоги, почуття дискомфорту, бажання повернутись до звичного. Це вимагає від учителя певних дій, спрямованих на адаптацію учнів до ситуації, що змінилась.

Але сьогоднішні учні є продуктом інформаційного суспільства, що відрізняється різноманітністю, рухливістю, мінливістю. До того ж кожен з учнів є яскравою особистістю, яка характеризується, крім статі, етнічною, релігійною належністю й особливим індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку, стилем учіння (сприйняття, запам'ятовування, дослідження). Інтерактивне навчання необхідне насамперед для забезпечення саме індивідуальних потреб дитини у навчанні.

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для учня ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: учень перестає бути "пасивним глечиком", в який "вливають чергову порцію знань", а стає активним учасником навчання.

Для того щоб процес адаптації до нових технологій розпочався і пройшов успішно, учню необхідно вийти за ті межі "зони комфорту", що була раніше, розширити її, відчути себе в безпеці у новій ситуації. Подолання страхів, невпевненості перед новою ситуацією, розуміння і прийняття учнями нових вимог будуть, у свою чергу, впливати на ефективність навчальної діяльності.

В діяльності будь-якої групи під час навчання можна виділити два аспекти (діловий і соціально-психологічний), які тісно пов'язані та впливають на навчальний процес (Рис.1).

Рис. 1. Аспекти, що впливають на навчальний процес

Діловий аспект навчання містить:

опрацювання учнями змісту навчального матеріалу;

виконання ними різноманітних навчальних завдань;

отримання і запам'ятовування інформації.

Цей аспект знаходиться "на поверхні", його можна легко спостерігати і керувати ним. Тому у своїй діяльності педагог найчастіше й орієнтується на нього: чи вивчив учень навчальний матеріал, чи виконано завдання, чи дисципліновано поводиться тощо. Якщо викладач враховуватиме у своїй діяльності тільки цей аспект, це загрожує перерости у вимогу досягнення дитиною навчального результату "за будь-яких умов" і "будь-якою ціною".

У зв'язку з цим розглянемо соціально-психологічний аспект навчання, що включає:

бажання та страхи учнів і вчителя;

почуття й переживання;

симпатії та антипатії;

атмосферу довіри чи недовіри;

відчуття психологічного комфорту.

Отже, ефективність діяльності на діловому рівні залежить насамперед від благополуччя в соціально-психологічному аспекті.

Учень буде активним, якщо його не лякає атмосфера заняття, що складається з різних аспектів його власної діяльності та діяльності вчителя. Учень є активним, якщо на занятті відсутня критика його особистості з боку педагога або однокласників, а зауваження носять конструктивний характер і стосуються, насамперед, результатів його діяльності. Він відчуває себе в безпеці, якщо будь-який його внесок у навчальний процес цінується. Таким чином, для досягнення балансу між діловим і соціально-психологічним аспектами навчальної діяльності необхідно створення атмосфери комфорту і безпеки. Тільки сприятлива психологічна атмосфера, поступово дозволить учням адаптуватись до нової для них ситуації, що створюється застосуванням інтерактивних технологій. Реалізація інтерактивного навчання потребує від учителя створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:

1. Багатосторонній тип комунікації, що відтворюється у навчальному процесі;

Інтерактивне навчання потребує багатостороннього типу комунікації, коли комунікаційні зв'язки виникають не тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності. Моделі односторонньої та багатосторонньої навчальної комунікації зображені на рис.2.

Рис.2. Моделі односторонньої (а) та багатосторонньої (б) навчальної комунікації

У процесі такої комунікації в учнів з'являється можливість поділитися своїми думками і почуттями в рамках певної теми, розповісти про свої висновки, вислухати думку не тільки вчителя, а й однокласників. Застосування багатосторонньої комунікації дозволяє включати в процес навчання всіх учнів класу.

Процес взаємодії між учнями на основі багатосторонньої комунікації є можливим, з одного боку, за умов опанування ними навичками міжособистісного спілкування (уміння слухати себе й інших, відтворювати те, що почуто, пояснювати, задавати питання тощо); з іншого - за умов зміни вчителем основ, на яких будується така взаємодія.

2. Сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі під часу уроку;

Розпочати створення в класі сприятливої психологічної атмосфери педагог може вже з представлення учням програми майбутньої діяльності. Учителі по-різному подають учням таку програму з нового конкретного предмету, курсу тощо. Вони можуть обмежуватися назвою теми і переліком того, чим будуть займатись учні, а можуть розкрити зміст майбутніх уроків, визначити завдання учнів і очікувані результати їхньої діяльності, розповісти про передбачувані методи і норми роботи та оцінювання її результатів. Важливо, щоб, представляючи програму діяльності, учитель торкався не одного уроку, а показував перспективу при вивченні теми чи розділу. Якщо застосувати і в цьому місці уроку спеціальні технології, то це допоможе зробити процес представлення змісту матеріалу, що буде вивчатися, не тільки більш цікавим, але й більш наочним.

3. Норми спільної праці, що виробляються вчителем разом із учнями;

Подоланню деяких побоювань сприятиме встановлення правил поведінки чи норм роботи на уроці. Наприклад, деякі учні не висловлюються на занятті, оскільки відчувають страх перед критичними зауваженнями своїх товаришів. Цю проблему допоможе подолати визначення правил подачі зворотного зв'язку і норм сумісної діяльності.

Враховувати емоційний стан - і свій, і учнів - вчитель повинен постійно. На ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі і емоційне благополуччя учнів та педагога.

На заняттях найчастіше не прийнято говорити про свої переживання, відчуття, емоції, хоча і педагог, і учні постійно їх фіксують. Учитель обговорює свої переживання з колегами, рідними, учні розповідають один одному і домашнім про ті емоції та відчуття, які викликали в них зміст заняття, дії учителя тощо. Відбувається це найчастіше після уроку, коли змінити ситуацію і вплинути на його результати неможливо.

Діагностика емоційного стану учнів допоможе вчителю виявити проблеми і труднощі в соціально-психологічному аспекті, вибудувати свою діяльність з урахуванням її результатів. Педагог може використовувати методи діагностики до заняття, попросити учнів (якщо вимагає ситуація) розповісти про свої відчуття, переживання, емоційний стан після застосування тієї чи іншої технології. Знаючи, які емоції, відчуття переважають у учнів, педагог вибудовує свою діяльність. Можна значно поліпшити психологічну атмосферу в аудиторії, поговоривши з учнями і налаштувавши їх на виконання завдання.

Іноді погане емоційне самопочуття учнів пов'язане з побоюваннями, які вони можуть отримати від майбутніх занять. Тому важливо перед початком заняття попросити їх розповісти про свої очікування, що дозволить учителю краще розуміти свої дії.

Успішність досягнення мети заняття багато в чому залежать від ступеня реалізації очікувань і не підтвердження побоювань учнів та вчителя. У традиційній освітній практиці, на жаль, відсутні методи роботи з очікуваннями й побоюваннями учнів і педагога.

Для того щоб виявити очікування і побоювання учнів, учитель може розпочати урок з того, що учні й він сам знаходяться на початку важливого шляху, і щоб шлях був успішним, треба визначити, чого очікують від роботи на цьому занятті присутні.

Потрібно відзначити, що виявлення очікувань і побоювань є тільки початком роботи вчителя зі страхами і бажаннями учнів. Важливо постійно повертатися у своїй діяльності до даних, одержаних у ході виявлення очікувань, аналізуючи хід освітнього процесу і зачіпаючи такі моменти, як:

• чи відповідають стиль викладу та зміст того матеріалу, що вивчається, очікуванням і потребам учнів;

• чи відповідає зміст заняття на питання, задані учнями на початку заняття;

• чи не сприяють дії вчителя на занятті виникненню в учнів відчуття страху і недовіри.

Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Ще краще, якщо можна щось зробити з інформацією, щоб отримати зворотній зв'язок, чи добре ми її зрозуміли, наприклад, з цією метою можливо: викласти інформацію своїми словами; навести свої приклади; показати певні подібні прояви, подібні ознаки в інших явищах і процесах; знайти зв'язок з іншими процесами або явищами, уже відомими раніше; передбачити деякі наслідки; знайти протилежності.

Коли викладачі тільки повідомляють учням власні думки або використовують переважно такі методи, як демонстрація і пояснення до неї, навчання абсолютно не формує в учнів умінь і навичок. Сприйняття матеріалу може здійснювати безпосередній вплив на мозок, проте без механічної пам'яті така інформація не може зберігатись протягом тривалого часу. Зрозуміло, що навчання не можна звести до запам'ятовування. Тільки учні здатні поєднати те, що чують і бачать, у значуще ціле. Без можливості обговорювати, задавати питання, опрацьовувати і навіть навчати іншого реальне засвоєння не відбувається.

Сьогодні вже доведено, що учні по-різному сприймають навчання. Вони отримують інформацію за допомогою органів слуху, органів зору й органів почуттів. Досить часто один із способів одержання інформації домінує, і людина використовує його постійно.

Наприклад, учнів, в яких слух є основним способом сприйняття інформації, можна назвати аудіалами. Вони спираються на свою здатність запам'ятовувати почуте. Досить часто такі учні не ведуть конспектів. Під час заняття вони можуть багато розмовляти й читати письмові завдання вголос. Вони бажають навчатися, прослуховуючи лекції, беручи участь у дискусіях і сесіях з питаннями й відповідями.

Візуали сприймають інформацію за допомогою зору й запам'ятовують краще, коли вона подається за допомогою додаткових засобів, що демонструють сказане: малюнків, схем, наочного матеріалу, карт. Вони люблять вести конспекти, зазвичай вони мовчазні. Найбільш вдалими методами для них є показ відео, слайдів або безпосередня демонстрація сказаного.

Кінестетики навчаються за рахунок особистої участі в процесі. Вони досить імпульсивні й не проявляють достатнього терпіння. Під час занять можуть бути неспокійними і метушливими доти, поки вони не зможуть порухатись або самостійно щось зробити. Їхній підхід до навчання досить безсистемний. Найвдалішими методами для них є емпіричні вправи - ділові ігри та групові вправи. Також, варто зазначити, що є учні, які мають орієнтацію не на вивчення теорії, а на практичні аспекти змісту. Це ще раз свідчить, що активний режим навчання є найбільш бажаним і виправданим для сучасних учнів.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів. Результати інтерактивного навчання можуть бути досягнутими тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завершені, й учень розмірковує про спосіб їхнього виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і навичок.

Індивідуальні психологічні та соціальні особливості навчання підлітків у 7 класі.

Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним головним чином в біологічному плані, оскільки це вік статевого дозрівання, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму. В соціальному аспекті підліткова фаза - це продовження первинної соціалізації. Всі підлітки цього віку - школярі, вони знаходяться на утриманні батьків (держави), їхньою провідною діяльністю є навчання. Соціальний статус підлітка мало чим відрізняється від дитячого. Психологічно цей вік дуже суперечливий. Для нього характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах розвитку, обумовлені значною мірою біологічно. У підлітків зменшується швидкість утворення умовних рефлексів. Мова уповільнюється, відповіді на питання стають лаконічними стереотипними, словниковий запас ніби збіднюється. Для отримання вичерпних відповідей доводиться ставити їм додаткові запитання. Усе це створює враження недостатнього знання предмета, невпевненості у знаннях, що негативно впливає на оцінку педагогами відповідей. Підлітки швидко втомлюються через погіршення умов кровопостачання мозку, що пов'язано з відставанням розвитку серцево-судинної системи від росту тіла. Втома зазвичай розвивається у двох фазах: у першій з'являється рухальне збентеження (нервова система вже не в змозі загальмувати небажані рухи); другу фазу характеризують сонливість, дрімота або, навпаки, сильне збудження. Це значною мірою пов'язано з тимчасовим пониженням у підлітків опору до втоми, яке розвивається під впливом статичного напруження, вони відчувають труднощі у навчанні.

Найважливіше психологічне новоутворення віку - почуття дорослості являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фактично ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та їх переломлення в самосвідомості підлітка. Характерно, що в дівчаток більшою мірою виражено порушення емоційного плану - підвищена образливість, плаксивість, безпричинна зміна настрою, у хлопчиків - зміна поведінки і рухових реакцій. їхні дії супроводжуються супутніми рухами рук, ніг, тулуба (не можуть сидіти спокійно, щось крутять у руках).

Юнак у цей час іде в життя, хоче бути самостійним, йому властива раптова зміна поведінки - втікає від молодших і старших і залишається з тим, хто його розуміє. Він часто помиляється і нічого не може пояснити. А дівчинка хоче, щоб на неї звернули увагу. Діти у цей період відчувають себе приниженими, зайвими. Треба мати велике терпіння, щоб допомогти їм знайти рівновагу, бо в той час вони різні: одні - сумні, замкнені, перестають вчитися, а інші - навпаки, всюди перші. Для дітей цього віку важливі ідеали, приятелі, авторитети, але нема витривалості. Тому їм потрібно пропонувати нові речі і коротко. А їхню працю треба визнати, похвалити. Важливо знати динаміку життя, щоб поміж тієї бурі організму вміти врівноважити сили, енергію, щоб допровадити їх до зрілості. Їм весь час потрібно ставити запитання до тем, вчити аналізувати, а до висновку вони мають доходити самі.

Розвиток дитини відбувається в особливій діяльності привласнення суспільно заданих здібностей, такій, що з самого початку розгортається через спілкування дитини з дорослими, і якщо такому спілкуванню, діяльності привласнення у певних історичних умовах надається необхідна спрямованість, то виникає власне виховання як форма розвитку.

Особистісно орієнтовані виховні технології однаковою мірою звернені до вихованця і до вихователя, їх особливостей і схильностей. вихователь має щоразу ніби заново будувати свої стосунки з вихованцем, особистісний момент утворює центр таких технологій. Особистісна позиція вихователя полягає в людяності, неутилітарності ставлення не лише до вихованця, а й до самого себе як особистості.

Виховний процес, орієнтований на особистість, не може обійтися без звернення дитини на саму себе. Дитину слід навчити осмислювати свої бажання, прогнозувати наслідки власних вчинків для самої себе та інших людей, узгоджувати цілі власної поведінки із засобами їх досягнення.

Практично втілюючи особистісно орієнтовані виховні технології, педагог у школі моделює майбутнє суспільство. Досягнення цієї мети безпосередньо пов'язане з його виховною позицією - синтезом професійних та індивідуальних рис особистості вчителя. В умовах демократизації життя відповідними характеристиками виховної позиції, на думку психолога А. Петровського, мають бути:

· мета: сприяння становленню і розвитку особистості вихованця;

· у спілкуванні з дітьми вчитель дотримується принципу: “Не поруч і не над, а разом”;

· основна лінія поведінки: не притягувати вихованця до деяких заздалегідь відомих стандартів, а координувати свої очікування і вимоги, максимально розгорнути можливості особистісного росту учня, що помічаються під час спілкування;

· способи спілкування: розуміння, визнання і прийняття іншого.

Особистісно орієнтовані виховні технології вбачають у дитині повноцінного партнера, допомагають їй знайти себе. Вони ще не дорослі, але вже не діти. Підлітковий вік - це той поріг, за яким починається самостійне життя. Цей період часто називають “філософським”. Характерна його риса - бурхливий розвиток самосвідомості. Іде процес поглибленого самоаналізу, оцінювання своїх здібностей і якостей, пошук відповіді на найважливіші та найскладніші питання життя.

Незважаючи на всю важливість спілкування із ровесниками, вчителями та батьками все ж основу соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка складає та проста і очевидна обставина, що він - школяр. Головна суспільна вимога до підлітка - заволодіти певною сумою знань, умінь та навичок, без якої неможлива його подальша участь в житті суспільства. Ця вимога, включена в більш широкий контекст культурної традиції з високою цінністю освіти взагалі, робить проблему навчання, навчальних досягнень, успішності, яка дуже важлива в цьому віці. Зниження успішності, яке часто спостерігається в середніх класах школи може бути породжене різними причинами від незначних прогалин у знаннях, викликаних пропуском занять, чи зниження працездатності, пов'язаної з перебудовою організму. Встановити істинну причину відставання в цьому віці часто буває дуже важко і це потребує участі професійного психолога. Якщо відставання у дітей молодшого шкільного віку (не пов'язане якими-небудь органічними порушеннями) може бути в більшості випадків виправлена в ході поглиблених занять з педагогом, причому підвищення успішності звичайно призводить і до покращення спілкування дитини з товаришами, підвищення його самооцінки, емоційного благополуччя і т.п., то в підлітковому віці все навпаки. Не можна, “витягуючи” успішність, вирішити всі інші особисті проблеми підлітка. Найбільш масовою причиною поганого засвоєння знань в середніх класах школи є відсутність адекватної мотивації навчання. Якщо немає бажання вчитися, ніяка допомога, ніякі додаткові заняття не принесуть користі. Однак створення адекватної мотивації навчання у підлітків, особливо тоді, коли підліток вже загубив інтерес до навчання, - дуже важка справа, яка потребує тонкої психологічної корекції, індивідуального підходу до кожного підлітка.

Висновок до розділу 1

Використання інтерактивних технологій на уроках алгебри дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. Прийоми, які використовують учителі на інтерактивних уроках, дозволяють подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що його однокласники зазнають невдачі. Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна добитися глибшого осмислення актуальних явищ громадського, культурного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.

Діти сьогодні живуть в інформаційному суспільстві, що відрізняється різноманітністю, рухливістю, мінливістю. До того ж кожен з учнів є яскравою особистістю, яка характеризується, крім статі, етнічною, релігійною належністю й особливим індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку. Інтерактивне навчання необхідне насамперед для забезпечення саме індивідуальних потреб дитини у навчанні. Важливою проблемою, пов'язаною із сферою навчання сучасних підлітків, є ігнорування пізнавальної мотивації підлітків з боку вчителів, вона зовсім не фіксується як значима для підлітків. Для сучасної ситуації характерне зміщення акцентів з пізнавальної діяльності на успішність. Внаслідок цього відбувається нерозвинутість інтересу до самого процесу пізнання, надзвичайно важливого для продуктивного розвитку особистості підлітка.

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для учня ситуацію навчання, характер його діяльності, розвиває інтерес до навчання, і, проаналізувавши підручники, за якими вчителям пропонується викладати курс алгебри в 7 класі, ми виявили, що лише 2 підручника містять завдання, які можуть бути використані під час підготовки та проведення інтерактивних уроків, оскільки ці задачі виходять за рамки стандартної програми і змушують проявити винахідливість і кмітливість.

Таким чином, можна стверджувати, що інтерактивна технологія навчання є одним із шляхів підвищення ефективності навчально-виховного процесу і застосовувати технології інтерактивного навчання або елементів цієї технології в школах необхідно з метою розвитку особистості учня та підвищення якості знань не лише з алгебри, але й з інших предметів.

Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних технологій при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу

2.1 Інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування

Групове кооперативне навчання є одним з провідних у системі інтерактивного навчання, де кожен має допомагати, одержувати допомогу від іншого. Норми спільної групової роботи - це певні правила, які вироблені групою, прийняті нею і яким повинна підкорятися поведінка її членів, щоб їхня спільна діяльність була можлива [10]. Кожен бере участь у кооперативній творчості, тобто кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу. Обдарованіші діти допомагають менш обдарованим. Кооперативне навчання позитивно впливає на всіх школярів - слабких, середніх і сильних. Слабкі можуть скористатися підтримкою групи і досягти успіху в опануванні навчальних програм з алгебри. Середні також бачать значно вищі горизонти своїх досягнень і мають почуттєві переживання від свого поступку. Найбільш сильні вчаться працювати разом з іншими, чого вони не робили раніше, коли буди впевненими у своїй талановитості лише для себе, а не для інших. Вони знаходять у кооперативній праці велике задоволення від допомоги іншим, виконуючи педагогічну функцію навчати менш підготовлених.

Кооперативне навчання покликане розвивати толерантну поведінку серед учнів. Таке навчання знищує недовіру. Учні відчувають у конкретних виявах колективізму свою особисту участь і свою персональну значущість: усі відчувають комфорт від потреби спілкування з іншими, усі відчувають власну вагомість і ексклюзивну вартість. Різко зменшується самотність, підвищується мотивація, поліпшуються особисті досягнення.

Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання" (див. додаток 2).

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосування - 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Досвід роботи показує, що треба з поступового включення елементів цієї моделі, якщо вчитель або учні з ними незнайомі. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж чисто проводити наспіх підготовлені “ігри”.

Можна провести з учнями особливе “організаційне заняття" і створити разом із ними “правила роботи в плані”. Потрібно налаштувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології роботи в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не вимагатиме багато часу.

Ситуації колективного навчання дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв'язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань.

Уроки алгебри, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, вчителі на уроках алгебри мають активніше застосовувати групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу проводять на етапі застосування набутих знань. Тому клас поділяють на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і постає питання, як організувати роботу з цими учнями, щоб не залишати поза увагою інші групи дітей. Малі групи використовують тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Технологія поетапного впровадження методів інтерактивного навчання включає [29]:

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены