Особливості педагогічної інноваційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Особливості педагогічної інноваційної діяльності

Яковлева В.А

Ніколенко НА.

У статті розглядаються види педагогічних інновацій, розкриваються проблеми вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду та проблеми впровадження досягнень педагогічної науки в практику. З'ясовуються особливості педагогічного, передового, новаторського педагогічного досвіду. Ключові слова: інноваційні процеси, навчально-виховний процес, інформаційні технології, педагогічний досвід, нововведення, новаторський і дослідницький педагогічний досвід, передовий педагогічний досвід.

педагогічний інновація досвід

Постановка проблеми та її зв'язок з науковими і практичними завданнями

Розвиток інноваційних процесів у освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект; гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності у нових соціально-економічних умовах. Інновації в освіті, тобто нововведення характерні для будь-якої професійної діяльності людини і тому природно стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих вчителів і цілих колективів. Цей процес не може бути стихійним, він потребує управління.

Аналіз наукових публікацій та досліджень. Проблемою новаторського і дослідного педагогічного досвіду займалися такі вітчизняні педагоги і вчені, як І.П. Волков, Т.І. Гончарова, І.П. Іванов, Є.М. Ільїн, В.А. Караковский, С.Н. Лисенкова, Е.Н. Хриков, М.П. Щетинін, ПМ. Ерднієв, Е.А. Ямбург і багато інших стали надбанням учительства всієї країни.

Мета роботи -- теоретично обґрунтувати особливості і види педагогічних інновацій.

Виклад основного матеріалу

Інноваційна педагогічна діяльність заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду, цілеспрямована педагогічна діяльність орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики.

Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Поняття «інновація» означає нововведення, новизну, зміна; інновація як засіб і процес передбачає введення чого-небудь нового. Стосовно до педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, методи і форми навчання і виховання, організацію спільної діяльності вчителя і учня. У вітчизняній педагогіці зроблені перші спроби пояснення сутності і змісту інноваційних процесів.

У розумінні суті інноваційних процесів в освіті лежать дві найважливіші проблеми педагогіки -- проблема вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику. Одні інноваційні процеси насамперед пов'язують з вивченням, узагальненням і поширенням педагогічного досвіду, інші віддають перевагу проблемі розробки і впровадження педагогічних нововведень. Отже, предмет інноватики, зміст і механізми інноваційних процесів повинні лежати в площині об'єднання двох взаємопов'язаних між собою процесів, що розглядаються до теперішнього часу поки ізольовано. Їх об'єктивний взаємозв'язок полягає в тому, що процес вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду має своєю кінцевою метою впровадження нового, передового в масову практику. Таким чином, результатомінноваційних процесів має бути використання нововведень теоретичної і практичної природи в цілісному педагогічному процесі. Все це підкреслює важливість управлінської діяльності по створенню, освоєнню і використанню педагогічних нововведень. Мова йде про те, що викладач може виступати в якості учасника, розробника, дослідника, користувача і пропагандиста нових педагогічних технологій, теорій, концепцій. Управління цим процесом забезпечує підготовку до відбору, оцінки та застосування у своїй діяльності досвіду колег або пропонованих наукою нових ідей, методик [2].

Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності передбачає включення викладачів у процес створення, освоєння і використання педагогічних нововведень в практику навчання і виховання, створення в навчальному закладі певного інноваційного середовища.

Необхідність в інноваційній спрямованості педагогічної діяльності в сучасних умовах розвитку суспільства, культури і освіти визначається низкою обставин.

По-перше, соціально-економічні перетворення зумовили необхідність докорінного оновлення системи освіти, методології і технології організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах різного типу. Інноваційна спрямованість діяльності вчителів і вихователів, що включає в себе створення, освоєння і використання педагогічних нововведень, виступає засобом оновлення освітньої політики.

По-друге, посилення гуманітаризації змісту освіти, безперервна зміна обсягу, складу навчальних дисциплін, введення нових навчальних предметів вимагають постійного пошуку нових організаційних форм, технологій навчання. У даній ситуації істотно зростає роль і авторитет педагогічного знання в учительському середовищі.

По-третє, відбувається зміна ставлення вчителів до самого факту освоєння і застосування педагогічних нововведень. В умовах жорсткої регламентації змісту навчально-виховного процесу вчитель був обмежений не тільки в самостійному виборі нових програм, підручників, а й у використанні нових прийомів і способів педагогічної діяльності. Якщо раніше інноваційна діяльність зводилася в основному до використання рекомендованих зверху нововведень, то зараз вона набуває все більш виборчий дослідний характер. Саме тому важливим напрямком в роботі керівників шкіл, органів управління освіти стає аналіз і оцінка вводяться вчителями педагогічних інновацій, створення умов для їх успішної розробки і застосування.

По-четверте, входження загальноосвітніх навчальних закладів в ринкові відносини, створення нових типів навчальних закладів, в тому числі і недержавних, створюють реальну ситуацію їх розвитку і вдосконалення з метою досягнення конкурентоспроможності [4].

Сучасною школою накопичено багатий досвід, який повинен бути реалізований в конкретній педагогічній діяльності, але часто залишається незатребуваним, так як у більшості вчителів і керівників не сформована потреба в його вивченні і застосуванні, відсутні навички та вміння в його відборі і аналізі. У реальній практиці вчителя часто не замислюються про необхідність і доцільність аналізу власного педагогічного досвіду та досвіду своїх колег.

Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід історично обмежений, тому що на кожному новому етапі з розширенням матеріальних, методичних, кадрових та інших можливостей навчальних закладів виникають нові вимоги до педагогічної діяльності. Разом з тим, як справедливо зазначав Ю.К. Бабан- ський, «передовий досвід несе і деякі вічні елементи, які поповнюють скарбницю педагогічної науки і практики» [1]. У створенні та передачі передового досвіду велику роль відіграє позиція вчителя, тому при аналізі та розповсюдженні провідних положень конкретного досвіду важливо враховувати вплив суб'єктивного фактора, прогнозувати варіанти його оцінки та трансляції в педагогічні колективи. В ході передачі і освоєння досвіду, як ніде більше, переплітаються прояви об'єктивно цінного і індивідуального, але не всі глибоко індивідуальне в педагогічній діяльності може стати надбанням масової практики. Залишається те, що становить область унікального і неповторного в особистості, що створює новий досвід. Передовий педагогічний досвід, формуючись на основі масового, являє собою рівень оволодіння об'єктивними педагогічними закономірностями [3].

Передовий педагогічний досвід -- навчально- виховна, організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати у розв'язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових освітніх систем або інтеграції традиційних форм, методів, прийомів і засобів.

Головними критеріями передового педагогічного досвіду є:

актуальність -- відповідність досвіду найважливішим на певному етапі проблемам навчання і виховання;

новизна -- наявність у теорії та практиці раніше не відомих знань, форм і методів діяльності. Вона властива не тільки науковим відкриттям, а й раціоналізації окремих аспектів педагогічної діяльності;

результативність -- підвищення рівня розвитку дітей у процесі застосування конкретного досвіду, оптимальне використання учителем (вихователем) і дітьми сил і часу для досягнення результату;

стабільність -- використання досвіду в діяльності інших педагогів протягом тривалого часу;

раціональність -- досягнення високих результатів за розумної інтенсифікації зусиль, засобів і використання часу;

перспективність -- можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами [3].

Послуговуючись цими критеріями як своєрідними еталонами, можна оцінити рівень досягнення результатів у розвитку набутих на основі й у процесі безпосередньої педагогічної діяльності знань і навичок. Застосовувати їх слід сукупно, а не вибірково. Недооцінення ознак передового педагогічного досвіду може спричинити суб'єктивізм, помилкові, невиправдані оцінки, а перебільшення їх -- формалізм.

Передовий педагогічний досвід, маючи багато спільного з новаторським досвідом, суттєво відрізняється від нього.

Новаторський педагогічний досвід -- породжена радикально новою педагогічною ідеєю навчально-виховна, організаційно-педагогічна діяльність.

Залежно від змісту і конкретних результатів виокремлюють такі його види:

дослідницький педагогічний досвід (суть його полягає в отриманні оригінальних даних, нерідко -- відкриттів завдяки використанню пошуку);

раціоналізаторський педагогічний досвід (його метою є вдосконалення практики навчання і виховання на основі використання творчих ідей) [5].

Як правило, новаторський педагогічний досвід є результатом творчого пошуку, реалізації оригінальних, смислових педагогічних ідей. Так були обґрунтовані теорія і методика педагогіки співробітництва, авторські програми Л. Блудової та Н. Дернович «Створення умов природного розвитку дітей у системі дошкільного виховання» та «Ладки», авторська методика Л. Шульги з розвитку художніх здібностей дітей дошкільного віку, програма з фізичного виховання дошкільників і молодших школярів М. Єфименка. Таким чином, різновидами передового педагогічного досвіду є новаторський і дослідницький педагогічний досвід як своєрідні щаблі сходження від емпіричного до теоретичного аналізу та узагальнення.

Висновок

Отже, інноваційна педагогічна діяльність є основою оновлення навчальних закладів, чинником розвитку освітніх систем. Її результат визначають структурні та змістові зміни в роботі закладу, освітньої системи, а за певних умов -- створення якісно нової педагогічної практики -- авторського закладу чи радикального реформування усієї освітньої системи.

Список літератури

Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: [метод. основы] / Ю. К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.

Вологін Ю. Використання інформаційних технологій в менеджменті освіти на сучасних економічних відносинах / Ю. Вологін // Молодь і ринок. - 2011. - № 11. - С. 153-158. - Бібліогр.: 11.

Горобець Д. В. Менеджмент освітніх інновацій як основа управління розвитком педагогічного коледжу / Д. В. Горобець // Наука і освіта. - 2010. - № 7. - С. 64-67. - Бібліогр.: 5.

Комар Ю. Дослідження теоретичних засад мікрорівневої системи підготовки студентів-управлінців у контексті атрибутивності / Ю. Комар // Освіта і упра.. - 2006. - № 3-4 - С. 168-172. - № 11.

Хриков Е. Н. Теория и практика внутришкольного управлення / Е. Н. Хриков. - Луганск, 1997. - 118 с.

Размещено на Allbest.ru