Опитування додатковий раз підтвердило, що вчитель фізичної культури повинен бути ініціатором тому, що він як ніхто інший володіє належною базою знань і вмінь для проведення гімнастики, добре розуміє її значення і позитивний вплив на учнів. Вчителі предметники займають другу позицію, оскільки саме вони найбільше контактують з дітьми в процесі навчання тому мають змогу і повинні заохочувати їх до занять фізичними вправами, як основи здорового способу життя, а не обмежуватись лише викладанням свого предмету.

У четвертому питанні запитувалось: Де повинна на Вашу думку проводитися гімнастика до занять з учнями молодших класів?

Більшість опитаних поставили на перше місце стадіон (33,25%), потім - спортзал (30,5), клас (27%) та коридор (9,25%) (табл.3.1.).

Таблиця 3.1 Результати опитування (у %) з питання про місце проведення гімнастики до занять

Бажано щоб гімнастика до занять проводилась на свіжому повітрі, тоді вона буде носити ще й загартовуючий характер, на що вказує переважна більшість опитаних. Щодо виконання гімнастики до занять у спортзалі, то ідеальним варіантом була б ситуація коли у школі є два спортивних зали. Один для дівчат чи учнів молодших класів, інший для хлопчиків чи старшокласників. Про класну кімнату мова зовсім йти не може, так як при виконанні фізичних вправ різко зростає споживання кисню і навіть провітрювання після проведення гімнастики до занять не забезпечить належного гігієнічного стану класної кімнати. Коридор також мало пристосований для гімнастики до занять. В крайньому випадку його можна використовувати для виконання вправ молодшими школярами.

П'яте питання анкети стосувалось того, у яких класах доцільно проводити учням гімнастику до занять?

Більшість опитаних (77%) відповіли, що доцільно використовувати дану форму занять у молодших класах, так як виконання вправ гімнастики до занять поряд з ранковою гігієнічною гімнастикою є тим першим кроком за допомогою якого проходить формування основ фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. З іншої сторони виконання вправ гімнастики до занять під керівництвом вчителя чи учня старшокласника сприяє більш швидкому засвоєнню фізичних вправ які в подальшому можуть використовуватись у комплексах ранкової гігієнічної гімнастики і при самостійних заняттях.

Шосте питання стосувалось того, чи виконують (виконували б) Ваші діти ранкову гігієнічну гімнастку?

Більшість опитаних відповіло - “Ні” - 61,5 % і лише 38,5% відповіли “Так”.

І це при тому, що батьки які працюють вчителями фізичного виховання та початкових класів повинні як ніхто інший усвідомлювати значення фізичних вправ і бути прикладом для своїх дітей та для інших сімей.

В сьомому питанні запитувалось “Чи робите ви ранкову гігієнічну гімнастку?”

Переважна більшість опитаних (89,25%) відповіла, що вони не виконують ранкову гігієнічну гімнастику.

Таке ставлення батьків до власного здоров'я аж ніяк не може бути прикладом унаслідування для дітей, особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку, які хочуть бути дорослими і стараються повторювати дії дорослих.

Перші кроки в житті дитина робить у своїй сім'ї, де поруч з нею батько і мати, які стають її першими вчителями. Виховання яке пройняте батьківською любов'ю йде до серця дитини, проникає в її душу і свідомість. Батьки є свого роду універсальними вихователями. Батьки знайомлять дитину з оточуючим світом. Навчають дитину культурі спілкування, сприяють формуванню естетичних смаків, та творчому розвитку дитини. Саме батьки бачать ріст і розвиток дитини, кожну хвилину, кожний день - тому знають, що дитина потребує, що необхідно їй в даний період її розвитку. Це сприяє тому, що в сім'ї створюються найсприятливіші умови для психічного, фізичного, духовного і розумового розвитку дитини. Позитивною стороною є і те, що батьки користуються у дітей великим авторитетом. Так заняття спортом або загартування свого організму батьками є набагато сильнішим стимулом до наслідування ніж слова які не підтверджуються практикою. Зрозуміло, що фізичне виховання у сім'ї повинно бути цілеспрямованим, систематичним і постійним. Лише тоді можна говорити про формування особистої фізичної культури.

В восьмому питанні запитувалось: “Як ви думаєте, для чого потрібно виконувати ранкову гігієнічну гімнастику?”

Більшість опитаних відповіли, що ранкову гігієнічну гімнастику потрібно виконувати з метою зміцнення і покращення власного здоров'я (43,75 %). На друге місце респонденти поставили комбінацію відповідей які визначають значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі формування позитивного відношення до фізичної культури, покращення здоров'я та активізації всіх систем організму (17 %). На третє місце - формування позитивного відношення до фізичної культури та покращення здоров'я (14,5 %). Інші варіанти відповідей набрали менше десяти відсотків відповідей (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2 Результати опитування (у %) з питання про значення виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики

Дев'яте питання анкети стосувалось того, чи дасть змогу виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики покращити рівень засвоєння знань на протязі дня.

Переважна більшість опитаних (90 %) відповіли - “Так”, 10,75 % - “Ні” і 8,25 “Утрималось”.

Занепокоєння викликає низький відсоток відповідей “Так” серед вчителів початкових класів. Вони як ніхто інші повинні знати про позитивний вплив ранкової гігієнічної гімнастики на розумову працездатність дитини. Причину такого становища ми вбачаємо у низькому рівні підготовки вчителів початкових класів на що вказують відповіді на дев'яте питання анкети.

В десятому питання запитувалось : “Чи володієте Ви належною базою знань і вмінь для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в молодших класах?”

Більшість опитуваних 89,75 % відповіли “Так”, тобто, що вони володіють відповідними знаннями та вміннями необхідними для проведення такої форми занять, як ранкова гігієнічна гімнастика, і лише 10,25 % відповіли, що вони не володіють такими знаннями і вміннями.

Одинадцяте питання стосувалось того, що потрібно змінити для більш ефективного впровадження ранкової гігієнічної гімнастики в побут молодшого школяра.

Було запропоновано п'ять варіантів відповідей: а) підібрати цікаві вправи; б) виконувати вправи під музику; в) використовувати сюжетні вправи; г)виконувати вправи з учнями; д)певним чином заохотити учня.

На першому місці респонденти поставили виконання вправ під музику (30,50 %) на другому - підбір цікавих вправ (20,0 %), на третьому - певним чином заохотити учнів (19 %), на четвертому - виконувати вправи з учнями (18,25 %), і на п'ятому - виконання сюжетних вправ (12,25 %).

Серед вчителів зі стажем роботи менше десяти років на першому місці стоїть відповідь “а” - 23 %, на другому - “д” та “б” по 22 %, на третьому - “г” - 19 %, і останнє місце - відповідь “в” - 14 %.

Серед вчителів зі стажем роботи більше десяти років перше місце віддано відповіді “б” - 39 %, друге місце - відповідь “г” - 19 %, третє місце посіли відповіді “а” та “д” - по 16 %, останнє - відповідь “в” - 10 %.

Вчителі фізичного виховання перше місце надали відповіді “б” - 27 %, друге місце - “д” - 23 %, третє місце надано відповіді “а” - 21 %, четверте місце - відповідь “г” - 17 %, і останнє п'яте місце - відповідь “в” - 12 %.

Вчителі початкових класів перше місце надали так як і вчителі фізичного виховання, відповідь “б” - 34 %, друге місце - відповідь “а” - 20 %, третє місце - відповідь “г” - 18 %, четверте місце - відповідь “д” - 15 %, і п'яте місце - відповідь “в” - 13 %.

В дванадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики?”

Більшість опитаних (69,25 %) відповіли, що не знайомлять (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Результати опитування (у %) з питання “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики

Аналіз таблиці 3.3 засвідчує, що робота з батьками учителями майже не проводиться, що не може відбитись на всьому стані шкільної фізичної культури і в першу чергу на рівні фізичного стану учнівської молоді.

В тринадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики?”

Переважаюча більшість опитаних (98,25 %) відповіли - “Так”, і лише 1,75 % відповіли, що не знайомлять учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики.

Чотирнадцяте питання стосувалось того, - чи є систематичне виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики першим кроком до формування постійної звички до занять фізичними вправами, і тим самим до формування фізичної культури молодших школярів в цілому?

99,25 % опитуваних відповіли - “Так”, і лише 0,75 % відповіли - “Ні” серед них один процент належить учителям зі стажем менше десяти років, 1% - вчителі фізичного виховання та 1 % - вчителі початкових класів.

3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільного віку

В ході експерименту нами було запропоновано ряд комплексів ранкової гігієнічної гімнастики які були спрямовані на розвиток і покращення таких фізичних якостей, як: сила, спритність, швидкість, гнучкість та витривалість.

Комплекси пропонувались до виконання наступним чином:

Для дітей які мають низький рівень розвитку тієї чи іншої фізичної якості (визначались за результатами тестування показників фізичної підготовленості та оцінювались у відповідності з таблицями оцінки Державних тестів) - розвиваючі комплекси.

Для дітей які мають рівень показників фізичної підготовленості середній і вище - підтримуючі загальнорозвиваючі комплекси.

Дослідження показало, що середній бал з бігу на 1000 м на початку експерименту становив 3,73±0,24, а по закінченню 3,85±0,19 бали. В цьому тесті пройшли найменші зрушення. Причину цього ми вбачаємо у тому, що експеримент проводився у зимовий час і ми не мали змоги вплинути суттєво на розвиток витривалості. Запропоновані нами комплекси виконувались у приміщенні і переважно носили підтримуючий характер, або були спрямовані на розвиток спеціальної витривалості.

У виконанні тесту згинання і розгинанні рук в упорі лежачи від підлоги ці ж показники становили відповідно 2,6±0,2 проти 3,28±0,25 бали. Досить вагомі зрушення спостерігаються у виконанні тестів вис на зігнутих руках та стрибок в довжину з місця та нахил вперед з положення сидячи результати якого покращились майже у два рази порівняно з вихідним рівнем (табл. 3.4.). Такі значні зрушення у розвитку швидкісно-силових та силових можливостей, а особливо у показниках гнучкості (виконання нахилу вперед) пояснюються тим, що ці якості мають швидкий ефект досягнення середніх результатів, що не скажеш про загальну витривалість.

Таблиця 3.4 Оцінка результатів тестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку

Більш яскраво динаміку покращення показників фізичної підготовленості ми можемо прослідкувати при аналізі середніх величин виконання тестів. Причиною такого аналізу служить те, що таблиці оцінки Державних тестів, а в нашому випадку оціночні зони, мають досить значні границі. Так при аналізі результатів з бігу на 1000 м зрушення в балах становить лише 0,12 бала, а у середніх величинах цей показник становить 11 с. З іншого боку, якщо розібратись більш детально, результат у балах показаний учнем до експерименту і по його закінченню відповідає рівню який оцінюється у три бали. Такий стани речей аж ніяк не може стимулювати учнів до покращення результатів і тим самим заохотити їх до систематичного виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики. Інша справа показати дітям реальні результати де зрушення прослідкуються більш яскравіше (табл. 3.5.).

Таблиця 3.5 Результати тестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку

Прослідкувати більш яскравіше динаміку покращення показників фізичної підготовленості можна проаналізувавши кількість негативних і позитивних оцінок отриманих учнями за виконання того чи іншого рухового тесту до впровадження експериментальної методики і після закінчення експерименту (табл. 3.6.).

Таблиця 3.6

Кількість незадовільних оцінок (2 бали і нижче) отриманих учнями молодшого шкільного віку при виконання рухових тестів на початок експерименту (оцінювання за методикою Державних тестів)

Як ми бачимо з таблиці 3.6. до початку експерименту найбільша кількість оцінок 2 бали і нижче було отримано учнями за виконання тесту нахил вперед з положення сидячи (14 учнів) та згинання і розгинання рук в упорі лежачи від підлоги (12), далі ідуть тести - човниковий біг 4х9 м (10), вис на зігнутих руках (8), піднімання тулубу з положення лежачи на спині (6), стрибок в довжину з місця (5) та біг 1000 м (3). Загальна кількість негативних оцінок 2 і нижче бали отриманих учнями за виконання рухових тестів до експерименту становить 48.

Такий стан речей можна пояснити тим, що розвитку гнучкості вчителями фізичної культури не приділяється належної уваги. Щодо низьких результатів показаних учнями при виконання тесту човниковий біг 4х9 м то він пояснюється з одного боку тим, що діти раніше не зустрічались з руховою діяльністю даного типу, а з іншого низьким рівнем координаційних можливостей.

Низькі показники розвитку силових можливостей спричинені тим, що діти у цьому віці ще не можуть виконувати вправи перебороючого характеру і до відмови. У них розвиток вольових можливостей знаходиться ще на досить низькому рівні. Для даного вікового періоду найбільш доцільними будуть вправи загальнорозвиваючого характеру, які носять динамічний характер.

Низький відсоток негативних оцінок отриманих учнями при виконанні тесту на витривалість можна пояснити тим, що як показали наші спостереження, в дітей молодшого шкільного віку досить сильно, можна сказати навіть на підсвідомому рівні розвинуте відчуття лідерства. От і при виконання тесту біг на 1000 м де приймають участь одночасно всі учні і де неозброєним оком видно результат, найяскравіше проявилась ця якість, про що не скажеш при виконанні тестів силового характеру та на гнучкість.

Зазначимо, що дана таблиця послужила нам для впровадження комплексів ранкової гігієнічної гімнастики вибіркової спрямованості, в залежності від відставання тієї чи іншої якості. Окрім того дана таблиця використовувалась для заохочення батьків з метою впровадження в побут їх дітей ранкової гігієнічної гімнастики.

Після виконання комплексів вправ ранкової гігієнічної гімнастики були отримані наступні результати (табл. 3.7. ).

Таблиця 3.7

Кількість незадовільних оцінок (2 бали і нижче, оцінювання за методикою Державних тестів) отриманих учнями молодшого шкільного віку при виконання рухових тестів на момент закінчення експерименту

З таблиці 3.7. ми бачимо, що після провадження в практику експериментальної методики кількість оцінок 2 бали і нижче із 48 зменшилось до 13.

Повністю покращились результати виконання таких тестів як: нахил вперед, стрибок в довжину з місця, вис на зігнутих руках та біг на дистанцію 1000 м. На 50% покращились результати виконання тестів на розвиток спритності, сили м'язів живота та рук.

Прослідкувати зміни динаміки покращення результатів виконання рухових тестів можна на рисунку 3.1.

Висновки до третього розділу

1. Результати анкетування яскраво засвідчили що:

більшість опитаних розуміють значення ранкової гігієнічної гімнастики яку рекомендують виконувати вдома;

у більшості шкіл де працюють опитані вчителі не проводиться гімнастика до занять;

ініціатором проведення гімнастики до занять повинен бути вчитель фізичної культури і у цьому процесі йому повинні допомагати вчителі предметники і адміністрація школи;

гімнастика до занять повинна проводитись на свіжому повітрі, як виключення можливе її проведення у коридорі школи і зовсім недопустимим вважається проведення гімнастики до занять у класній кімнаті;

більшість дітей опитаних, та й самі опитані не виконують ранкової гігієнічної гімнастики та не знайомлять батьків своїх учнів з вправами ранкової гігієнічної гімнастики, при цьому переважна більшість опитаних визнала домінуючу роль “зарядки” для збереження і відновлення здоров'я та покращення рівня засвоєння знань учнями протягом навчального дня, знайомлять своїх учнів з комплексами вправ;

більшість опитаних володіють належною базою знань і вмінь необхідною для проведення ранкової гігієнічної гімнастики у молодших класах, але певне занепокоєння викликає відсоток вчителів початкових класів, які не мають належної підготовки з даного питання.

найбільш дієвим засобом покращення стану впровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики опитані вважають виконання вправ під музику та підбір цікавих вправ.

2. Дослідження рівня фізичної підготовленості учнів молодших класів виявило, що він знаходиться на низькому рівні. Особливо відстають у розвитку такі рухові якості, як гнучкість, спритність, сила.

3. Використання комплексів ранкової гімнастики вибіркової спрямованості дали змогу покращити показники фізичної підготовленості учнів молодших класів.

Висновки