Фізкультурні заходи в режимі навчального дня учнів молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Завдання фізичного виховання школярів 1-3 класів

1.2 Формування здорового способу життя в режимі дня школяра

1.3 Позаурочні форми організації занять в школі

1.3.1 Фізкультхвилинки в режимі навчального дня

1.3.2 Фізкультпауза в режимі навчального дня

1.3.3 Рухлива перерва в режимі навчального дня

1.3.4 Організація і методика проведення годин здоров'я

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

2.2 Організація дослідження

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Гімнастика до уроків

3.2 Фізкультурні хвилини

3.3 Організоване проведення великих перерв

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Дослідження стану здоров'я учнів молодшого шкільного віку та їх фізичної активності в режимі навчального дня. Якщо починати в цьому віці розвивати фізичний стан учнів, регулярно проводити фізкультурні хвилинки під час навчання, приймати участь у рухомих іграх то це приведе до доброго стану фізичного здоров'я учнів. Відмінне здоров'я, міцне й загартоване тіло, сильна воля, формовані в процесі занять фізичною культурою й спортом, є гарною основою для інтелектуального й розумового розвитку людини. Досягти високої фізичної досконалості, позбутися від деяких уроджених і придбаних фізичних недоліків можна лише шляхом правильного й систематичного використання фізичних вправ.

Молодший шкільний вік є важливим періодом фізичного виховання дітей. У цьому віці формується постава, виробляються навички життєво важливих рухів, інтенсивно розвиваються рухові якості. На уроках фізкультури діти набувають початкових знань і вмінь з фізичної культури. Можна сказати, що в молодшому шкільному віці закладається фундамент для дальшого загального фізичного розвитку дитини.

Фізичне виховання учнів 1-3 класів має свою специфіку, зумовлену їх анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові умови, до яких вони повинні пристосуватися, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і водночас відчутно обмежується їх рухова активність та можливість перебувати на відкритому повітрі. Ось чому правильне фізичне виховання в молодшому шкільному віці є не тільки необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дійовим фактором підвищення його розумової працездатності. Раціонально організовані заходи з фізичного виховання в режимі дня розширюють функціональні можливості організму дитини, підвищують продуктивність розумової праці, зменшують втому.

Фізичне виховання учнів здійснюється спільними зусиллями школи, сім'ї і громадськості. Школа забезпечує фізичне виховання учнів у режимі навчального дня, здійснює організаційно-методичне керівництво цим процесом у позаурочний час. Учителі ведуть роз'яснювальну роботу серед батьків і подають їм практичну допомогу щодо фізичного виховання дітей у сім'ї, організації правильного режиму дня дітей, а також здійснюють педагогічне керівництво виховною роботою за місцем проживання учнів[ 1, С. 3 ].

Успішне розв'язання завдань фізичного виховання молодших школярів можливе за умови, коли воно стає органічною частиною всього навчально-виховного процесу школи, предметом спільного піклування педагогічного колектив, батьків, громадськості, коли кожний педагогічний працівник виконує свої обов'язки відповідно до «Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи».

Предмет: стан здоров'я учнів молодшого шкільного віку

Мета дослідження - дослідити стан здоров'я учнів молодшого шкільного віку завдяки фізкультурним заходам протягом навчального дня.

Завдання роботи:

1. Оцінити стан здоров'я під час фізичної культури в режимі навчального дня учнів молодшого шкільного віку;

2. Проаналізувати ефективність розробленої нами методики по стану здоров'я учнів молодшого шкільного віку в навчальному режимі.

Суб'єкт: учні 6 років.

Об'єкт: фізкультурні заходи в режимі навчального дня учнів молодшого шкільного віку.

Теоретична значимість:полягає в тому що в результаті аналізу одержаних даних була розроблена методика диференційованого підходу по підвищенню рівня стану здоров'я юнаків молодшого шкільного віку, який дає більш високий педагогічний ефект.

Практична значимість: полягає в тому що розроблена нами методика фізкультурних заходів може бути рекомендована вчителям фізичної культури, тренерам для впровадження в навчально-виховному або навчально-тренерському процесі для підвищення рівня стану здоров'я школяра.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Завдання фізичного виховання школярів 1-3 класів

Фізичне виховання є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу роботи школи воно спрямоване підготовляти учнів до життя та суспільно-корисної праці.

Робота з фізичного виховання є багатогранній і потребує від дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

Основні завдання школи: зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвиткові загартування школяра. ЦІ завдання і є важливими у всій роботі з фізичної культури і спорту в школі, повинні бути в центрі уваги вчителя початкового навчання та всього педагогічного колективу.

Шкільний вік - це період швидкого росту і фізичного розвитку організму дитини, а тому школа повинна приділити значні зусилля для нормального розвитку учнів.

У цей період необхідно звернути увагу на розвиток і зміцнення серцево-судинної системи, органів дихання, а також стимулювати нормальний обмін речовин в організмі.

Важливе значення у цьому віці має також зміцнення опорно-рухового апарату, різносторонній розвиток м'язової системи, формування правильної постави, рухової активності дітей. Це впливає на розвиток центральної нервової системи, удосконалює аналізатори і розвиток взаємодії.

Виробляти учням спеціальні гігієнічні навички - це є теж одним із завдань фізичного виховання в школі.

Виконання цього завдання досягається шляхом бесід, перегляду кінофільмів тощо.

Формування і удосконалення в школярів рухових навиків, вивчення нових рухів і окремих дій є теж завдання фізичного виховання в школі.

Зміст шкільної програми з фізичної культури побудований так: діти систематично займаються на уроках фізичної культури, вдома, в гуртках та спортивних секціях, оволодівають життєво важливими навичками: ходьбою, бігом, метанням, рівновагою, ходьбою на лижах, плаванням.

Програма для учнів початкових класів пропонує навчання вправ з основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання та вправ з легкої атлетики.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен учень систематично виконував фізичні вправи.

Розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості витривалості, спритності) залежно від віку теж є одним із завдань фізичного виховання в школі[ 3, С. 4].

Швидкість, сила, спритність, витривалість - якості, необхідні кожній людині. Проведення фізичних вправ у різному темпі, з різною складністю протягом більшого чи меншого часу сприяє розвиткові цих якостей.

Увесь процес фізичного виховання спрямований на вихованні у дітей таких морально-вольових якостей, як сміливість, упевненість, дисциплінованість, колективізм, почуття дружби та товариськості, працьовитості, культури поведінки.

Це завдання фізичного виховання вирішується засобами фізичних вправ (стрибки у висоту, стрибки через перешкоди, вправи з рівноваги. ігри і т.д.).

Вольові якості неможливо виховати без одночасного виховання моральних якостей особистості, а моральне виховання без вольової діяльності, вольових зусиль.

Формування правильної постави теж є одним із завдань фізичного виховання в школі. Цей процес є довготривалим і складним. Щоб досягти належних результатів, необхідно слідкувати за правильним положенням тулуба дитини, коли вона сидить, ходить, використовувати фізичні вправи для формування правильної постави на уроках фізичної культури, під час фізкультхвилинок, фізкультпауз, ранкової гімнастики і т.д.

Одним із завдань фізичного виховання школярів є виховання стійкого інтересу і навиків самостійно займатися фізичними вправами. Це завдання в школі необхідно реалізовувати з усіма дітьми, а всі заняття проводити організовано, енергійно, зацікавити змістом і формою навчального матеріалу, створювати умови для прояву дружніх взаємовідносин [ 3, С. 6].

Для успішного проведення фізкультурно-масової роботи в школі, проведення уроків фізичної культури, позакласних заходів необхідна допомога вчителеві з боку учнів. Це завдання фізичного виховання вирішується в школі через доручення учням організовувати і проводити ігри, змагання зі своїми товаришами, показувати їм виконання вправ. Обов'язковою умовою підготовки фізкультурного активу є виконання доручень, завдань, відповідальність перед товаришами та колективом.

1.2 Формування здорового способу життя в режимі дня школяра

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів зміцненню їх здоров'ю. В ході фізичного виховання слід забезпечити таке поєднання роз'яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура ста усвідомленим обов'язковим компонентом режиму дня школяра. Згідно з “Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітній школі система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов'язані між собою форми:

- уроки фізичної культури;

- фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками); фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня;

- позакласна спортивно-масова робота (зняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях спортивні змагання);

- позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів;

- самостійні заняття учнів фізичного виховання вдома, на спортивних стадіонах [ 2, С. 43 ].

1.3 Позаурочні форми організації занять в школі

У фізичному вихованні широке розповсюдження одержали позаурочні форми організації занять:

* ранкова гімнастика;

* ввідна гімнастика (перед уроками в школі, перед роботою);

* фізкультурні паузи і "хвилинки";

* спортивні розваги (ігри, катання на ковзанах, велосипедах і т.п.);

* прогулянки, туристські походи, змагання і ін. Ці заняття можуть бути:

- епізодичними, навіть одноразовими (наприклад, походи, спортивні розваги, змагання);

- систематичними (ранкова, ввідна гімнастика, фізкультурні хвилинки, паузи, гігієнічні прогулянки та ін.).

Позаурочні форми відіграють допоміжну роль у вирішенні завдань фізичного виховання і доповнюють уроки. Проте нерідко вони набувають цілком самостійного значення, повністю забезпечуючи фізкультурні потреби певних контингентів населення (наприклад, ранкова гімнастика, гігієнічні прогулянки, оздоровчий біг «підтюпцем» для літніх людей).

Позаурочні форми занять є досить варіативними і більш доступними для широких мас населення. Вони можуть використовуватися окремими особами у вигляді індивідуальних самостійних занять фізичними вправами, а також групами різної чисельності.

Занять, які не можуть бути віднесені до уроків, досить багато. Вони розрізняються за своєю спрямованістю, завданням, змістом і структурою, за складом учнів, регулярності, часу і умов проведення, а також залежно від того, проводяться під чиїмось керівництвом чи самостійно

1.3.1 Фізкультхвилинки в режимі навчального дня

У процесі навчання фізкультхвилинки сприятливо впливають на підвищення розумової працездатності учнів,попереджають їх втому, підвищують їх емоційний стан,понижують статичні навантаження та порушення опорно-рухомого апарату.

Тому кожний вчитель повинен під час проведення уроків вважати своїм обов'язком проводити фізкультхвилинки як фізкультурно-оздоровчої форми впливу на зміцнення здоров'я учнів та підвищення продуктивності самих уроків.

Фізкультхвилинки проводяться в класі під керівництвом учителя тривалістю до трьох хвилин. Найбільш раціонально проводити фізкультхвилинки в той час, коли в учнів проявляються ознаки втоми, а саме:знижується активність, порушується увага, учні неспокійні.

Виконуються фізкультхвилинки сидячи або стоячи біля парти. Амплітуда рухів повинна бути подібною, щоб не заважати один одному.

За командою вчителя черговий по класу відкриває кватирки вікон, учні припиняють виконання даних їм завдань і починають виконувати вправи.

На окремих уроках (контрольних, підсумкових та ін..) вона може не проводитись[ 1, С. 53-54 ].

1.3.2 Фізкультпауза в режимі навчального дня

Фізкультпауза - форма короткочасного активного відпочинку при виконанні домашніх завдань. Сигналом до неї є послаблення уваги дитини.

Втома настає переважно через 30-35 хвилин розумової діяльності. Проводити фізкультпаузу необхідно в перервах між виконанням домашніх завдань. Вона сприяє покращенню кровообігу, особливо до м'язових тканин, активізує роботу серця та легень, що, в свою чергу, допомагає наситити кров киснем, який необхідний головному мозку, прискорює та підвищує виділення продуктів обміну в організму.

Фізкультпаузи відрізняються від фізкультхвилинок змістом і тривалістю.

Комплекси вправ повинні включати піднімання та опускання рук, нахили та повороти тулуба, згинання та розгинання пальців, поперемінне піднімання ніг, присідання-5-10 хвилин. До змісту фізкультпауз можна включити повільний біг, рухливі ігри тощо.

Проводити фізкультпаузу потрібно в добре провітреній кімнаті, класі, а при сприятливих погодних умовах краще проводити її на свіжому повітрі [ 1, С. 59-61].

1.3.3 Рухлива перерва в режимі навчального дня

Удосконалення фізичного виховання школярів потребує пошуку та розробки форм і методів, які впливали б на зміцнення здоров'я дітей, підтримання працездатності протягом навчального дня та навчального року, виховання в них навичок самостійно та систематично займатися фізичними вправами.

Однією з форм позитивного впливу засобами фізичного виховання є рухлива перерва.

Заняття фізичними вправами та іграми на рухливих перервах у режимі навчального дня мають за мету:

*призупинити в ході робочого дня розвиток гальмування процесів у корі головного мозку, попередити розвиток розумової втоми ;

*переключити увагу учнів з розумової роботи на емоційний руховий вид діяльності;

*сприяти всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров'я учнів.

Для організації рухливої перерви необхідно виділити перерву після третього уроку тривалістю 20-25 хвилин. При неможливості одночасного проведення даної перерви пропонуємо виділити по 30 хвилин (на фізичні вправи, ігри та відвести 15 хвилин після другого уроку (1-4 класи) та третього уроку(5-10 класи) або інший,зручний для школи варіант).

Харчування учнів у такому випадку організовується на перервах, вільних від фізичних вправ та ігор.

Місця проведення організованих перерв повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Під час проведення рухливих перерв слід зробити все для попередження дитячого травматизму [ 1, С. 46 ].

Проведення рухливих перерв вимагає відповідних вимог до занять фізичними вправами,а саме:організованого початку занять, поступового нарощування фізичного навантаження та зниження його до кінця заняття, організації діяльності як учнів, тек і вчителів, інструкторів з числа старшокласників, виконання завдань то поступовості зростання навантаження від занять. Занадто велике навантаження на організм дітей буде викликати в них відчуття втоми, що призведе до зниження їх працездатності. Але через 1,5-2 місяці занять з ростом тренованості організму це ж навантаження буде сприйматися як оптимальне.

Вибираючи засоби для проведення перерв, необхідно дотримуватись програмового матеріалу з фізичної культури.

Приблизний план організованих рухливих перерв складається на 2-3 тижні і, залежно від погодних умов, підбирається засоби проведення, дозується навантаження. Так у холодну погоду основними вправами буде прискорена ходьба, повільний біг, ігри та естафети середньої та високої інтенсивності.

У теплу погоду рекомендується проведення загально розвиваючих вправ на місці з предметами і без них, танцювальні вправи в поєднання з музичним супроводом,іграми,спортивними розвагами.

Особливу увагу треба приділити біговим вправам, їх інтенсивності,дозуванню. Правильно дозований біг зміцнює серцево-судинну, дихальну системи та м'язи ніг. Крім цього біг на свіжому повітрі загартовує дітей, сприяє попередженню простудних захворювань, розвитку витривалості, виховує силу волі, характер [ 6, С. 46 ].

Систематичні заняття фізкультурою позитивно впливають на розпорядок дня учня в школі та сім'ї і спонукають його дотримання правильного режиму і гігієни.

Уроки фізичного виховання є основною формою занять. Вони обов'язкові для всіх школярів. Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формування учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті.

Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв'язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

Особливо велика увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочній час з ними проводяться спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними вправами і заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров'я вихованців школи, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.

Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроку. Вона сприяє розв'язанню певних виховних і організаційних завдань. Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.

Фізкультхвилинки під час уроку сприяють підвищенню розумової і фізичної працездатності учнів. Видатний російський вчений педагог Е.Д. Ушинський зазначив “Дайте дитині трохи порухатися і вона знову подарує вам 10 хв. уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, додадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять. У зв'язку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці. Особливо третьому і наступних 1-2 хв. для проведення фізкультхвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом вчителя учнів виконують ряд фізичних вправ.

Організоване проведення ігор, змагань та ф.в. на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до ефективності навчання залежить від того, як вони проводять перерви. Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів [ 7, С. 48 ].

Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб всі фізкультурно-оздоровчі заходи на великих перервах здійснювалися в ігровій формі.

Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, фізкультхвилинок і рухливих перерв сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової працездатності учнів.

Здоров'я людини також великою мірок залежить від обсягу її знань і практичних умінь використанні оздоровчих сил природи (в тому числі й холоду) для зміцнення здоров'я і профілактики захворювань. Свідоме застосування загартовуючи процедур потребує від дитини певного рівня фізичного виховання. Воно формується в учнів протягом усіх років навчання в школі.

Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати роль загартовування у запобіганні хворобам, зміцненню здоров'я дітей, спонукати їх до систематичності використання загартовуючи процедур. Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючи процедур, яке обтирання, обливання водою, прийняття душу, водні ванни в поєднані з сонячними та повітряними ваннами дуже висока.

Серед засобів фізкультурно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні вимоги і умови. Сюди відноситься твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального роз приділення часу праці і відпочинку, сну і харчування.

Точне виконання режиму дня виховує в людині такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність і організованість. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовка до сну.

Таким чином із вище сказаного витікає, що формування у школярів привички займатися фізкультурою включає:

- виховання в учнів інтересу до занять;

- озброєння їх знаннями по фізичній культурі фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізкультурою;

- практичне навчання учнів кожний день самостійно займатись фізичними вправами в режимі шкільного і позашкільного часу. Найкращі ліки в світі - то фізичні вправи.

1.3.4 Організація і методика проведення годин здоров'я

Година здоров'я проводиться щодня для всіх без винятку учнів початкових класів та шкіл, що працюють в одну зміну, після другого чи третього уроку, тривалістю 45 хв. Залежно від місцевих умов та кількості учнів, її можна проводити і в інший час навчального дня. Для години здоров'я визначається час у розкладі уроків. Проводиться вона здебільшого на відкритому повітрі.

Організація щоденної години здоров'я дає змогу збільшити рухову активність школярів, зміцнити їхнє здоров'я засобами фізичної культури, підвищити фізичну підготовленість.

Для організації та проведення години здоров'я потрібні певні умови (підготовка громадських кадрів та фізкультурного активу з числа учнів, організація медичного контролю, наявність спортивної бази, інвентарю).

Під час підготовки до проведення годин здоров'я учням та їх батькам необхідно розповісти про значення цих заходів, дотримання режиму дня та ін.; визначити обов'язки працівників школи, порядок виходу і входу до школи, місця для ігор. Місце, де відбуваються заняття, можна радіофікувати, а також забезпечити інвентарем та обладнанням. Для дітей, звільнених від фізичних вправ, визначаються місця для прогулянок і порядок їх проведення. Цих учнів можна залучати до посильної допомоги в організації занять та під час їх проведення.

Години здоров'я проводяться на свіжому повітрі (шкільний майданчик, парк, стадіон). За несприятливої погоди (дощ, мороз більш як -15°С з вітром) вправи та ігри на перерві слід проводити в приміщенні школи.

Школярі займаються фізичними вправами та іграми під час години здоров'я в спортивному одязі та взутті. В прохолодну погоду треба одягати головні убори, куртки, рукавиці, а в теплу - футболки, майки, спортивне взуття. Треба роз'яснити учням важливість додержання правил особистої гігієни: щоденне обливання водою, миття ніг, щоденну зміну шкарпеток, відвідування лазні[ 4, С. 70-152].

Під час проведення годин здоров'я необхідно провітрити приміщення, кабінети і рекреації. Цю роботу виконують чергові учні або черговий клас.

Класні керівники, вчителі-класоводи і вчителі-предметники проводять заняття самостійно або надають допомогу вчителям фізичної культури, громадським інструкторам з спорту із числа старшокласників.

Учитель, який проводить урок перед годиною здоров'я, відповідає за організований вихід учнів із школи для проведення занять і повернення їх у школу.

Загальне керівництво і контроль за проведенням годин здоров'я здійснює директор школи або його заступники.

Проведення фізичних вправ і ігор під час години здоров'я здійснюється вчителями фізичної культури, вчителями молодших класів, класними керівниками, громадськими інструкторами з спорту з числа старшокласників та піонервожатими.

Медичні працівники школи ведуть спостереження за учнями, допомагають визначити навантаження за зовнішніми ознаками, функціональними показниками, вибірково і фронтально по класах перевіряють пульс, у необхідних випадках вимірюють кров'яний тиск, слідкують за слабкими та звільненими від фізичних вправ учнями.

Дуже важливо постійно накопичувати і систематизувати матеріали педагогічних і методичних спостережень за учнями для подальшого вдосконалення методики проведення годин здоров'я і поліпшення фізичного розвитку і стану здоров'я учнів. Дані цих спостережень можна використати також для проведення роз'яснювальної роботи з учнями та їх батьками про користь занять фізичною культурою і спортом.

Однією з умов цікавого і різноманітного проведення годин здоров'я є наявність у достатній кількості інвентаря та обладнання. На майданчику доцільно встановити додаткове нестандартне обладнання (баскетбольні щити, щити для метання м'яча у ціль, пристосування для розвитку сили рук, тулуба та ін.). Також має бути достатньо роздаткового інвентаря (м'ячі, скакалки, обручі, гімнастичні палиці), який завчасно готують чергові по класу, громадські інструктори.

Добираючи ігри та вправи, вчитель повинен брати до уваги, в якому стані знаходяться місця занять,погоду. Не слід застосовувати вправи і ігри, що можуть забруднити одяг і взуття учнів.

Місця проведення занять повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Під час проведення години здоров'я необхідно забезпечувати запобіганню травматизму учнів.

За несприятливої погоди заняття треба перенести в коридор, рекреацію або клас, де основними видами фізичних вправ можуть бути загально розвиваючі вправи, малорухливі ігри, танцювальні кроки або танці естафети.

Проведення години здоров'я повинно відповідати вимогам, що ставляться до занять фізичною культурою: організований початок занять, поступове зростання фізичного навантаження і зниження його в кінці занять.

При доборі ігор та вправ треба користуватись матеріалом навчальної програми з фізичної культури для відповідних класів. Слід широко використовувати музичний супровід. План проведення години здоров'я складається на один-два тижні. Під час проведення вправ та ігор слід дотримуватись послідовності щодо завдань, які виконуються, поступовості і зростання навантажень від одного заняття до іншого. В іншому разі значні навантаження на початку проведення цих занять можуть викликати у дітей почуття перевтоми, погано вплинути на їхню працездатність. У процесі занять із зростанням тренованості організму це навантаження буде сприйматись як оптимальне.

Наприкінці години здоров'я навантаження треба знизити. Закінчуються вправи та ігри за 5-6 хв. до дзвоника на наступний урок. Нормальним явищем можна вважати, коли пульс у дітей на 10-20 ударів буде вищий, ніж до початку години здоров'я. Підвищення початкових показників на 40 ударів свідчить про надмірне навантаження, недостатній відпочинок, слабку тренованість або нездужання учня [ 5, С. 85 ].

Попередній або наступний за годиною здоров'я урок фізичної культури не шкодить учням. У цьому випадку вчитель дещо знижує фізичне навантаження в кінці або на початку уроку фізичної культури.

Залежно від погодних умов учитель обирає форму проведення години здоров'я, дозування вправ. Так, у прохолодну погоду основними вправами мають бути прискорена ходьба, повільний біг, вправи в русі, ігри середньої та високої інтенсивності. В теплу погоду рекомендується проводити загально розвиваючі вправи на місці, ігри середньої та малої інтенсивності.

Особливу увагу треба звернути на поступове збільшення бігового навантаження. Правильно дозований повільний біг зміцнює серцево-судинну і дихальну системи, м'язи ніг і тулуба. Крім того, біг на свіжому повітрі в будь-яку погоду загартовує організм дітей, сприяє запобіганню простудних захворювань, розвиває витривалість, виховує вольові якості.

Зміст занять годин здоров'я розроблено за недільним циклом (одне заняття на тиждень). Вчитель повинен підходити до планування та проведення занять творчо, виходячи з реальних можливостей (необхідна кількість інвентаря та обладнання, місце проведення занять та ін.). Наприклад, мішечки з піском, різнокольорові прапорці, стрічки, кільця можна зробити своїми руками на уроках праці, а скакалки, малі м'ячі заздалегідь придбати.

Всього для кожного класу наведено по 33 занять (за тижневим циклом) на весь навчальний рік. З них на осінній період -16 занять, на зимовий - 11, на весняний - 6 занять.

Заняття 11-16 (осінній період) та заняття 28-31 (весняний період) сплановано так, щоб їх можна було проводити в приміщенні, зважаючи на кліматичні та погодні умови, характерні для цієї пори. Зміст занять дає змогу з успіхом проводити їх як у приміщенні, так і на свіжому повітрі.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

Для рішення поставлених завдань били використані наступні методи дослідження:

1.Аналіз літературних джерел

2.Педагогічне спостереження

3.Педагогічний експеримент

4.Методи математичної статистики.

2.2 Організація дослідження

Дослідження проводились протягом вересня-листопада 2012 року у СШ №72 м. Запоріжжя. Рішення поставлених завдань здійснювалося поетапно.

На першому етапі оцінювався стан здоров'я під час фізичної культури в режимі навчального дня учнів молодшого шкільного віку.

На другому етапі був проведений аналіз ефективності розробленої нами методики по стану здоров'я дітей молодшого шкільного віку в навчальному режимі.

Дослідження проводилися в умовах повсякденної роботи школи на загальноосвітніх предметах. Зверталась увага на учнів під час перерв та на уроках, оцінювали їх ходу та осанку. Зверталась увага на учнів в яких зменшувалась працездатність під час втоми на загальноосвітніх предметах,через що учні відволікались від основного предмету, погіршувалась дисципліна в класі та не звертали увагу на викладача.

Під час дослідження був помічений ряд позитивних змін у учнів молодшого шкільного віку що проявлялися в покращені уваги, поведінки та працездатності учнів. Учням сподобались фізкультурні заходи під час загальноосвітніх предметів,вони стали більше приділяти увагу на свою осанку та своєму фізичному стану.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час експерименту в контрольній групі проводилися звичайні уроки фізичної культуру дві години на тиждень, а в експериментальній додатково проводилися фізичні заходи, ранкова зарядка перед першим уроком, фізкультурні хвилинки під час уроків, динамічні перерви та години здоров'я.

В результаті цього експерименту був поміченій ряд позитивних змін в стані здоров'я учнів експериментальної групи. Що привело до покращенню стану їх фізичного здоров'я, уваги на уроках, покращенню дисципліни та сприйняттю навчального матеріалу а також це згортувало учнів.

А в контрольній групі де не проводилися додаткові фізичні заходи учні були не уважні, мали слабший стан здоров'я, гірше сприяли навчальний матеріал.

Таблиця 3.1 Порівняльна таблиця фізичних досягнень учнів контрольної та експериментальної групи під час досліджень

№ з/п	Вправи	Початковий результат контр. групи	Початковий результат експ. групи	Кінцевий результат контр. групи.	Кінцевий результат експ. групи.
1.	Присідання	15 р/хв.	15 р/хв.	16 р/хв.	18 р/хв.
2.	Біг 30 м	8 сек	8 сек	6 сек	7 сек
3.	Стрибки в висоту	75 см	75 см	78 см	85 см
4.	Стрибки в довжину	150 см	150 см	170 см	200 см
5.	Підтягування на перекл.	2 рази	2 рази	3 рази	5 разів

Фізкультурні заходи також проводяться за методами позаурочних форм занять. Вони проводяться як спеціалістом, так і самостійно учнями з метою активного відпочинку, зміцнення здоров'я або підвищення і збереження працездатності.

В методиці розробки позаурочних занять багато спільного з методикою розробки уроків. Їхня структура також повинна забезпечувати постійну спрацьованість організму, добрі умови для виконання основної роботи та її завершення. В дозуванні навантаження, наданні допомоги в страхуванні (при групових заняттях) та самоорганізації учнів використовується багато правил та методів які використовує викладач.

Основними формами роботи з фізичного виховання в режимі навчального дня є гімнастика до уроків, фізкультхвилинки під час уроків, ігри та розваги на перервах. Зміст цих занять будується на основі змісту уроків фізичної культури відповідного класу. Систематичне проведення таких заходів сприяє фізичному розвитку дітей, підвищення розумової працездатності і успішності, виховує в них дисциплінованість і організованість.

3.1 Гімнастика до уроків

фізичний виховання гімнастика здоров'я

Гімнастика до уроків проводиться щодня в школі перед початком занять. Вона поєднує оздоровчі та виховні завдання : позитивно впливає на організм, сприяє формуванню правильної постави, виховує звичку до систематичних занять фізичними вправами. Для дітей, які навчаються в другу зміну, гімнастика до уроків є до того ж і формою активного відпочинку.

Гімнастику до уроків у початкових класах проводять учителі-класоводи або спеціально виділені для цього учні-старшокласники, які добре знають вправи, вміють їх пояснити, обізнані з відповідною термінологією та основами методики проведення цих занять.

Якщо гімнастика проводиться не в одному, а в кількох паралельних класах, то керівники можуть чергуватись. Наприклад,перші два тижні веде один учитель класовод, два наступні - другий і т.д. Коли паралельних класів два або чотири, для більшої чіткості доцільніше складати графік проведення гімнастики до уроків.

Заняття гімнастикою починаються за двадцять хвилин до початку уроків і закінчуються за 5хв. До початку першого уроку.

Теплої пори гімнастику проводять на свіжому повітрі (на подвір'ї або шкільному спорт. майданчику), а в холодні дні і в непогоду в приміщенні (коридори, зали) при відкритих кватирках. За кожним класом ля проведення гімнастики закріплюють певне місце яке має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Перед початком гімнастики учні шикуються на відведеному для кожного класу або кількох класів місці. При шикуванні в колону (по два, три, чотири) треба ставити менших за зростом учнів у перші ряди, щоб вони добре бачили вчителя або того учня, кому доручено проводити гімнастику.

Учні виходять на гімнастику у звичайній шкільній формі, але хлопчики розв'язують пояси, розстібують комірці сорочок.

Комплекс гімнастики до уроків складається з 6-8 вправ. На початку її виконуються короткочасна ходьба, яка проводиться у бадьорому темпі.

В прохолодну погоду на майданчику після ходьби можна практикувати нетривалий біг на місці, після чого учні знову переходять на ходьбу.

Під час ходьби треба стежити за поставою дітей щоб вони тримали тулу рівно, не опускали голову, розпрямляли плечі.

Після ходьби виконують вправи для м'язів верхнього плечового поясу (розвести руки в сторони підняти їх у гору та ін.), які сприяють розширенню грудної клітки та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для м'язів тулуба(нахили вперед і в сторони, повороти тулуба тощо), вони сприяють формуванню правильної постави та підвищують діяльність внутрішніх органів. Потім проводять вправи для м'язів ніг (присідання, стрибки), що посилюють діяльність органів кровообігу та дихання.

До комплексу слід добирати такі вправи,які зручно виконувати у звичайному одязі.

Кожну вправу повторюють у середньому 8-10 раз. Кількість повторень залежить від характеру вправ. Складні вправи наприклад, нахили вперед, присідання,повторюють 6-8 раз а ті,які потребують меншої затрати зусиль (стрибки)- 10 разів.

Кожна вправа комплексу починається з певного вихідного положення. Тому перед початком вправи треба подати команду :”Вихідне положення (наприклад руки перед грудьми) - прийняти!”Коли учні приготувались до виконання вправи подається наступна команда:''вправу починай !”Керівник повинен увесь час стежити за правильним виконанням вправ,своєчасно і вміло давати вказівки.

Важливо при цьому звертати увагу на правильність дихання. У кожній вправі є момент, коли рухи сприяють видиху і вдиху. На приклад випрямлення тіла, розведення чи підіймання рук угору добре поєднується із вдихом і, навпаки, нахил тулубу вперед, присідання, махи ногою вперед полегшують видих [ 2, С. 90-93].

Важливо постійно стежити за диханням учнів, підказувати їм коли слід робити вдих і коли видих. Після кожної вправи роблять невелику паузу (10-15 сек.)для відпочинку та врегулюванню дихання. Цю паузу використовують для пояснення учням наступної вправи.

Комплекси гімнастики до уроків рекомендуються змінювати через кожні 2-3 тижні;цей період залежить від зацікавленості дітей і від ступеня засвоєння вправ даного комплексу. До комплексу включають вправи, вже вивченні на уроках фізичної культуру.

Гімнастику до уроків повинні виконувати всі учні якщо учень переніс яке-небудь захворювання (інфекційного характеру, середцеве, тощо), йому можуть бути протипоказані фізичні вправи. В такому разі з лікарем погоджується питання про те чи може учень виконувати гімнастику до уроків взагалі або в яких випадках його слід обмежувати.

Закінчуються виконання гімнастики до уроків спокійною ходьбою (у приміщенні ходьба на місці), під час якої рекомендується застосовувати вправи на дихання з рухами рук (наприклад, підняти руки вгору і повільно опустити їх у низ). Вправи такого типу сприяють швидкому приведенню організму у відносно спокійний стан після виконання гімнастичних вправ. Тривалість гімнастики до у уроків 12-15хв.

Закінчувати гімнастику треба за дзвінком, який подається за 5хв. До початку першого уроку. Дуже важливо правильно організувати вхід учнів у приміщення школи. Дотримуючись встановленого порядку для класів.

3.2 Фізкультурні хвилини

Правильно проведені фізкультурні хвилинки є ефективним засобом зменшення втоми і підвищення розумової працездатності учнів на уроках. Крім того, вони сприятливо діють на організм дитини, запобігаючи порушенням постави та деформаціям будови тіла.

Як відомо, протягом навчального дня поступово наростає стомлення дітей і знижується працездатність. У них падає увага, збільшується кількість помилок у виконанні завдань, випадків порушення дисципліни (відволікання від навчальної роботи, неспокій, розмови). Тривале сидіння за партою спричинює втому м'язів спини, шиї, ніг. Стомившись, учень сутулить спину, лягає грудьми на парту, перекошує тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на поставу дитини.

Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що основний закон дитячої природи можна висловити так: дитина вимагає діяльності безперестанно й стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю та однобічністю.

Як один із засобів, що сприяє успішності навчання школярів молодшого віку, він рекомендував короткочасні фізичні вправи під час уроку.

Слід пам'ятати, що фізкультурні хвилинки позитивно впливають на учнів тільки тоді, коли вони добре організовані і методично правильно проведені,

Фізкультхвилинка триває 2-3 хв. До її комплексу включають 3-4 прості, доступні вправи, які не вимагають складної координації і впливають на основні м'язові групи. Кожну вправу повторюють 4-6 раз, темп виконання середній або повільний. Такі вправи поліпшують кровообіг, сприяють підвищенню розумової працездатності, активізації дихання і діяльності серцево-судинної системи, позитивно впливають на емоційний стан учнів.

В учнів початкових класів (особливо І-II) під час письмових робіт м'язи рук стомлюються від одноманітних динамічних напружень, внаслідок чого порушується навичка правильного письма. Тому на письмових роботах доцільно виконувати фізичні вправи для рук і пальців. Крім того, виконуючи письмові роботи, учні довше, ніж при інших завданнях, перебувають у зігнутому положенні. Тому в комплекси фізкультурних хвилинок треба включати вправи на інтенсивне потягування, випрямлення, на вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки та ін. Після тривалого сидіння за партою, що викликає застійні явища у нижніх кінцівках, ділянках таза та живота, дають вправи для ніг.

Складаючи комплекс фізкультхвилинки, треба використовувати вправи, які вивчаються на уроках фізичної культури. Це заощадить час, який довелося б витратити для пояснення того або іншого вихідного положення І виконання вправи. [ 2, С. 95-98 ]

Час проведення фізкультхвилинок залежить від місця уроку в розкладі, а також від характеру його, стану учнів і т. д. Фізкультхвилинки можна використовувати не тільки на 3-4 уроках, а й на перших двох. Наприклад, коли учні навчаються в другу зміну, рекомендується проводити фізкультурні хвилинки, починаючи з першого уроку, бо діти приходять до школи після виконання домашніх завдань, тобто вже трохи стомленими.

Фізкультхвилинки проводяться в І класі на кожному уроці, а в II і III класах на двох-трьох уроках. Коли в учнів III класів спостерігається підвищена втомлюваність, наприклад у кінці чверті або в кінці року, кількість фізкультхвилинок можна збільшити.

Учитель-класовод повинен добре знати всі вправи комплексу, вміти показувати їх і стежити за правильним виконанням. До виконання вправ допускають всіх учнів, крім тих, які недавно перенесли тяжкі хвороби або операції.

Фізичні вправи учні можуть виконувати стоячи біля парт (це кращий варіант) або сидячи за партами. Перед початком фізкультхвилинки учні закривають книжки і кладуть їх на парту, розстібують комірці. Черговий у цей час відкриває кватирки або фрамуги.

Команди і розпорядження учитель подає спокійним тоном. Якщо вправи нові, то учитель спершу показує їх, а потім пропонує учням виконувати. Якщо вправи знайомі, показувати їх не треба. Досить дати розпорядження: «Виконуємо першу вправу», «Виконуємо другу вправу» і т. д

Учитель стежить за правильністю виконання вправ учнями і робить необхідні зауваження. Дітям слід рекомендувати самостійно проводити фізкультхвилинки дома під час виконання домашніх завдань.

3.3 Організоване проведення великих перерв

Статутом середньої загальноосвітньої школи передбачена тривалість перерв між уроками - 10 хв., великої перерви - 30 хв.; допускається проведення замість однієї великої перерви двох перерв по 20 хв. після другого і третього уроків.

Ефективність впливу перерв на відпочинок дітей і підготовку до навчання на наступному уроці у великій мірі залежить від того, як організовується діяльність дітей на перервах. З перших днів приходу дітей до школи треба привчати їх до правильного використання перерв. Дітям треба роз'яснити, як слід поводитися на перерві.

Молодші школярі потребують частої зміни діяльності. Науковими дослідженнями встановлено, що працездатність учнів початкових класів протягом навчального дня змінюється залежно від змісту і характеру їх активного відпочинку під час перерв. Вона підвищується, коли учні під час перерв перебувають на свіжому повітрі, якщо їх відпочинок складається з емоційних дій та ігор.

Застереження окремих учителів про те, що проведення з учнями фізкультурних заходів на перервах збуджуватиме їх не мають підстав. Навпаки, організація дітей в іграх та розвагах усуває безладдя і метушню, ставить у певні рамки збудливих дітей і стимулює до діяльності пасивних. Вони залучаються до педагогічно організованої рухової діяльності, де в невимушених умовах дістають дозу фізичного навантаження, удосконалюють рухові уміння і організаторські навички. Треба тільки підбирати такі ігри та розваги, які б надмірно не збуджували дітей, були масові і прості.

Керують проведенням ігор молодших учнів учителі, учні старших класів.

У ряді шкіл країни запроваджується систематичне організоване проведення великих перерв із застосуванням засобів фізичної культури. Цей досвід підтверджує, що навіть невелике фізичне навантаження протягом 10-15 хв. на свіжому повітрі помітно зменшує розумову втому і підвищує працездатність учнів.

Під час перерв діти обов'язково повинні перебувати поза класом. Восени і весною краще проводити перерви на повітрі: на майданчиках, в саду, в дворі. Неправильно поступають ті керівники шкіл, які не дозволяють учням виходити під час перерв з приміщення школи. В несприятливу погоду і взимку діти на перервах перебувають у рекреаціях, коридорах.

Бажано, щоб великі перерви і взимку учні проводили на повітрі. Для цього необхідно продумати і чітко організувати одягання та роздягання дітей.

При організації перерв слід враховувати те, що безладдя і біганина, галас погано впливають на нервову систему, призводять окремих учнів до надмірного збудження. Всі заходи на перервах повинні відповідати віковим особливостям дітей. Фізичні і емоційні навантаження слід так дозувати, щоб не було надмірної втоми або збудження. Треба керуватись таким правилом, щоб діти добровільно вибирали ігри та розваги, в яких вони хочуть узяти участь. Слід заохочувати організацію і проведення певною групою своєї гри, яка їм до вподоби. На перервах не повинно бути ніякого прояву примушення учнів до участі в іграх, розвагах [ 2, С. 98-100].

ВИСНОВКИ

Активний руховий режим, в обсязі 14-20 годин на тиждень занять фізичними вправами, позитивно впливають на розумову і фізичну працездатність і сприяє підвищенню успішності, збільшенню рівня фізичної підготовленості.

З метою підвищення рівня стану здоров'я учнів молодшого шкільного віку необхідно:

- регулярно проводити фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку навчального дня школяра.

- виховувати інтерес в учнів до занять фізичною культурою, до здорового способу життя.

Згідно нашій темі ми дослідили стан здоров'я учнів молодшого шкільного віку завдяки фізкультурним заходам які проводилися протягом навчального дня. Досліджувались дві групи учнів молодшого шкільного віку: контрольна та експериментальна. В контрольній групі проводились лише загально-виховні заняття з фізичної культури, а в експериментальній були введені додаткові фізкультурні заходи (фізкультурні хвилинки, години здоров'я, рухливі перерви та ін.)

З початку дослідження ми оцінили загальний стан здоров'я, фізичної активності та розумової діяльності обох груп. Результати були однакові, та з початку проведення дослідження в експериментальній групі були помічені позитивні результати, які сприяли поліпшенню стану здоров'я та фізичної активності учнів молодшого шкільного віку.

Аналізуючи одержані данні дослідження можна зробити висновок, що розроблена нами методика ефективна і може бути рекомендована вчителям по фізкультурній діяльності або тренерам у навчально-тренерському процесі для поліпшення стану здоров'я та фізичної діяльності у учнів молодшого шкільного віку.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. А. Ф. Борисенко, С. Ф. Цвек. “Руховий режим учнів початкових класів”. Київ “ радянська школа” 1989.

2. М. П. Козленко. “Фізичне виховання учнів молодших класів”. Видавництво “ Радянська школа” Київ - 1977.

3. Леськів А. Д. Андрощук Н. В., Механошин С. О., та ін. “Форми і засоби фізичного виховання молодих школярів”. Тернопіль-1997.

4. Л. В. Герасимова. “ Контроль за розвитком силових здібностей” Журнал “ Фізичне виховання в шкалах України” №7 2009.

5. Бібліотека “ шкільного світу” Фізкультура від 4 до 9.Педагогіка спільного успіху. Київ. Видавничий дім “ Шкільний світ.” Видавець Л. Галіцина. 2006.

6. Журнал “ Здоров я та фізична культура” №16-18 (76-78), червень 2007.

7. Н. А. Козленко, В. П. Малуцевич. “Фізичне виховання в підготовчих класах”. Київ “Радянська школа” 1983.

8. В. Ф. Новосельський “Фізична культура і здоров'я школярів” Київ. Знання. 1984.

9. М.В. Качашкін. “Методика фізичного виховання” Москва “Просвіта” 1987р.

10. В. К. Бальсевіч. “Фізична культура для всіх і для кожного” Москва. 1988 р.

11. Хухлаєва Д.В. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. -К., “Вища школа”,1979 р.

12. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів. Львів. Вид-во “Світ”, 1993 р.

13. Минаєв Б. М., Шиян Б. М. Основи методики фізичного виховання школярів-М., “Просвіта”,1984 р.

14. Гарабура Г. Д. Теорія та методика фізичного виховання.-М., “Фізкультура та спорт”, 1974 р.

15. Богданов Г. Й. Заняття фізичною культурою в 1-3 класах. - М., “Просвіта”, 1984 р.

16. Колесов Г.І.,Кононов Н.Ф. Режим для школярів.-М.,1983р.

17. Куценко Г.І.,Фізичне виховання та здоров'я школярів. - М.,1983р.

18. Пермяков А.А. Позашкільне фізичне виховання підлітків. вид. ”Радянська школа” 1989р.

19. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Навчальна робота з фізичної культури у початковій школі. Вид. ”Радянкська школа” 1989р.

20. Богданов В.П. Керівництво фізичним вихованням школярів М., 1972 р.

21. Васильев Г.А. Гімнастика в режимі дня школярів. М.,1976 р.

22. Волков В.В. Фізкультурно-оздоровча робота в режимі навчального дня школяра. Брянськ, 1969р.

23. Гужаловський А.А. Фізична культура і спорт в режимі дня учнів І-ІV классів. Мінськ 1966 р.

24. Жалей А.А. Недельский Т.В. Фізкультурно-оздоровча робота в группах продовженого дня. М.,1974 р.

25. Шурухіна В.К. Гімнастика до уроків для учнів І-ІІІ класів. - Фізкультура в школі, 1979р, №9.

Размещено на Allbest.ru