Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

На базі системи умінь і навиків у студентів формується художньо-естетичне сприйняття, естетичне відчуття, художньо-естетичні оцінки, смаки, ідеали, художньо-естетичні погляди, творча активність.

Міжпредметні зв'язки різних навчальних дисциплін відображають об'єктивно діючі закономірності художнього синтезу в змісті і методах викладання гуманітарних наук і в позанавчальній роботі. Такі зв'язки створюють основу для художньо-естетичного розвитку студентів, розширюють їх знання і естетичний досвід, сприяють художньо-емоційній сприйнятливості.

Своєрідність формування художньо-естетичних знань комплексом мистецтв - в емоційно-образному сприйнятті різних видів мистецтва і взаємовідношенні мистецтва з іншими явищами культури і матеріального буття, в розвитку здатності осягнути ідейно-етичну і художньо-естетичну цінність художнього образу.

Однак взаємодію мистецтв не можна зводити тільки до міжпредметних зв'язків, оскільки міжпредметні зв'язки - це один з багатьох типів взаємозв'язку мистецтв у навчальному процесі.

2. Корелятивний тип взаємодії, або одночасний. Його мета - створення емоційно-естетичної ситуації на заняттях і в позанавчальній виховній роботі, пробудження різноманітних відчуттів. Це вже названі вище елементи різноманітних художніх композицій, своєрідна концентрація художніх творів, що відображає адекватний настрій, відчуття, переживання. За корелятивного типу взаємодії допустимі і такі поєднання видів, які здійснюються без врахування формально-структурних закономірностей.

3. Інтеграційний тип взаємодії, або послідовний, за якого “базою формального сполучення всіх видів виступає той вигляд, художня домінанта якого має головне значення для інших” [9, с. 18]. Цей тип взаємодії мистецтв виконує ряд дидактико-виховних задач: активізує пізнавальну діяльність, розвиває пізнавальний інтерес до явищ суспільного життя, до різних видів мистецтва. Якщо використовується декілька видів мистецтва, необхідним є дотримання послідовності, відповідно поставленій педагогічній задачі. Найчастіше в такому випадку підбираються твори за принципом тематичної схожості або контрасту, які зіставляються, порівнюються з певною виховною метою - навчити сприймати прекрасне і потворне, комічне і трагічне.

4. Корелятивно-інтегративний тип взаємодії, або одночасно-послідовний, коли в педагогічному процесі використовуються елементи і одночасного, і послідовного зв'язку різних видів мистецтва.

5. Творчо-перетворюючий тип взаємодії, заснований на різносторонній творчій діяльності студентів, яка є критерієм їх художньо-естетичного розвитку. Взаємодія видів мистецтва несе в собі елементи творчості і співтворчості, оскільки будь-який компонент художньо-естетичної свідомості пов'язаний з творчою перетворюючою діяльністю.

Взаємодія мистецтв у названих вище типах закладає фундамент для творчої діяльності студентів. І, як зазначав В.Сухомлинський, “ким би не стали школярі в майбутньому - ученими, художниками, інженерами, вчителями, механізаторами сільського господарства, токарями і слюсарями, їх об'єднуватиме одна загальна ідея - провідна роль творчості в їх праці. Прагнення до творчості, від якої людина одержує насолоду сама і доставляє іншим, формується тільки в процесі активної художньо-естетичної діяльності” [62 , с. 105]. А саме такою повинна бути праця соціального педагога.

Отже, правомірним є висновок, що ефективність використання взаємодії видів мистецтва в навчально-виховному процесі не в їх кількості, а в такій системі використання, яка сприяє формуванню нових властивостей і якостей майбутнього фахівця.

Отож, як висновок, ми зазначаємо, що серед процесів, які здійснюють все більший вплив на особистісний розвиток сучасної молодої людини доцільно виділити процес інформатизації. Нові інформаційні технології починають все ширше застосовуються в якості суспільного продукту, який забезпечує інтенсифікацію всіх сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, педагогічної науки, демократизацію суспільства. Тому виникає необхідність детального розгляду питань інформатизації освіти та її ролі в організації навчально-виховного процесу вищої школи.

Інформаційну підготовку студентів у нашому дослідженні ми розглядаємо як процес формування у студентів системи знань про інформаційні технології, вмінь і навичок їх практичного використання, а також як засіб розвитку їхньої естетичної культури.

У цьому контексті ми вважаємо за необхідне розширити перелік переваг комп'ютерного навчання суттєвими для нашого дослідження перевагами. А саме: можливість моделювання процесів і явищ (особливо тоді, коли природний експеримент неможливий), програмування, проектування. Наприклад, значний ефект дає комп'ютерне моделювання динаміки екосистеми для формування розуміння складності природних взаємозв'язків і формування екологічної свідомості; а також - використання завдань на “занурення” студентів у певне соціально-культурне середовище чи виробничу ситуацію через діалогову взаємодію з моделями історичних, соціальних, культурних явищ чи виробничих процесів (навчально-імітаційні ігри, навчальні та ігрові середовища, творчі проекти тощо).

Таким чином, важливою є наступна думка: студентам повинна пропонуватись не сукупність художньо-естетичних знань, а їх система і головний акцент при цьому повинен робитися на їх трасформацію в художньо-естетичні почуття, ідеали та в продуктивну творчу діяльність. Важливу роль у цьому процесі можуть і повинні відігравати інформаційні технології.

На основі аналізу різних соціально-педагогічних і психологічних наукових джерел ми дійшли висновку, що формування естетичної культури особистості є складним, систематичним, багатофакторним процесом, основу якого складають художньо-естетичні знання, художньо-естетичне сприйняття навколишнього світу, судження, почуття й ідеали. На основі цих знань, сприйняття, почуттів, ідеалів, суджень формуються естетичні смаки - стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб'єктивний характер, тобто є чуттєвою категорією, яка пов'язана передусім з індивідуальним баченням й індивідуальним сприйняттям. Кінцевою метою процесу формування естетичної культури особистості є готовність студента до естетичної повсякденної поведінки та художньо-естетичної творчої продуктивної діяльності.

Процес формування естетичної культури особистості триває впродовж усього життя людини і напрями цієї роботи багатогранні (життя і діяльність дитини в сім'ї, виховна діяльність дошкільних виховних закладів, навчально-виховна діяльність загальноосвітніх шкіл тощо). Однак найбільш сприятливим у процесі формування естетичної культури особистості є юнацький вік, оскільки саме він є сензитивним в особистісному становленні. Цілеспрямована дія на юнака, зокрема на студента, художньо-естетичних об'єктів сприяє появі в нього нових якісних рівнів в освоєнні художньо-естетичних цінностей: спочатку - емоційні реакції, переживання, потім - художньо-естетичне сприйняття на змістовному рівні (передуванні естетичному) і, нарешті, повне освоєння художньо-естетичного аспекту предмету.

Рушійною силою формування художньо-естетичної культури студентської молоді є постійно виникаючі суперечності, які охоплюють, на нашу думку, такі системи, як “студент - навколишній світ”, “студент - внутрішнє “Я”, “студент - студентське середовище”. Це, насамперед, суперечності між емоційно-естетичною сприйнятливістю і художньо-естетичними знаннями, між знаннями і рівнем розвитку образного мислення, між потребами і діяльністю і т.д.

Наявні суперечності, а також випереджаюче формування системи художньо-естетичних поглядів і цінностей студента, нерівномірність розвитку інтелектуальної, спонукально-мотиваційної та дієво-практичної сфер особистості, відмінності художньо-естетичних знань як складової художньо-естетичної культури та факторів суб'єктивного світу студента ускладнюють процес формування естетичної культури студентів.

В умовах сучасної вищої школи вирішення проблеми формування естетичної культури студентів так чи інакше стосується всієї системи навчально-виховної роботи. Так, у рамках виховної діяльності практикується залучення студентів до різних видів позанавчальної виховної роботи з естетичним змістом. У процесі навчання студенти передусім оволодівають художньо-естетичними знаннями шляхом вивчення навчальних дисциплін, які несуть у собі естетичний потенціал (культорологія, українська мова, етика, естетика, історія Укаїни, основи сценарної роботи, організація дозвіллєвої діяльності тощо).

Враховуючи переважаючий інтерес студентської молоді до комп'ютерної техніки та її значні потенційні можливості впливу на її розвиток, ми акцентуємо увагу на вузівському курсі інформаційних технологій як засобі формування естетичної культури студентів.

Формування естетичної культури студентів на заняттях з інформаційних технологій може бути результативним, на нашу думку, лише за умови дотримання таких педагогічних вимог:

1) у процесі відбору змісту навчального матеріалу та виборі методики викладачу необхідно чітко дотримуватися головних дидактичних принципів (таких, наприклад, як принцип зв'язку навчання з життям, наочності, активності тощо);

2) поетапність (рівневість) вивчення інформаційних технологій, а саме - спочатку вивчення на інтуїтивно-практичному рівні (на основі змісту, близькому до життєвого досвіду студентів), пізніше - художньо-образному (створення конкретних моделей, рисунків тощо) і нарешті - науково-прикладному (створення програм, рекламних проспектів, веб-сторінок і т.д.);

3) таке структурування заняття та його організація, обґрунтування оцінки знань студентів і прогнозування художньо-естетичних інтересів студентів, які б передбачали обов'язкову їхню творчу продуктивну діяльність і її результативність.

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Експериментальне дослідження актуальності проблеми

Як зазначалось у першому розділі, поняття естетичної культури є багатомірним і складним. А це відповідно вказує на те, що естетична культура не може мати якогось єдиного універсального критерію. Саме тому в соціально-педагогічній літературі пропонується визначати рівень сформованості естетичної культури особистості на основі різних показників, наприклад: пізнавального, оцінно-ціннісного і поведінкового-діяльнісного критеріїв [ 9 ]. Так, пізнавальний критерій виявляє наявність і свідоме засвоєння студентом художньо-естетичних знань, зокрема знань про красиве в природі, суспільстві, людині, світі; розуміння різних художньо-естетичних понять, художньо-естетичних відношень у різних системах: “людина природа”, “людина людина”, “людина суспільство”, “людина світ”, “людина Всесвіт”, наявність умінь і навичок зробити узагальнення і власні висновки; застосування різних наукових методів художньо-естетичного пізнання навколишньої реальності; розвиток художнього мислення та інше. Цей критерій, на нашу думку, ґрунтується на тому, що базовим моментом у формуванні художньо-естетичної культури особистості є художньо-естетичні сприйняття, які виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого тощо.

Оцінно-ціннісний критерій визначає аксіологічну спрямованість студента, тобто усвідомлення ним його оцінного ставлення до художнього змісту навчального матеріалу; до подій і явищ, які відбуваються у суспільстві й у світі в цілому; художньо-естетичні орієнтації, цінності, ідеали; переконання. Цей критерій включає такі показники,як:

а) узагальнені художньо-естетичні оцінки фактів, явищ, подій, процесів;

б) художньо-естетичні судження, які передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища;

в) художньо-естетичні почуття, насамперед, почуття насолоди, які відчуває студент, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, в творах мистецтва, у власних творчих виробах;

г) художньо-естетичні смаки, які постають як емоційно-оціночне ставлення студента до прекрасного; мають вибірковий, суб'єктивний характер, оскільки стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям;

д) художньо-естетичний ідеал, що є своєрідним зразком, з позиції якого студент оцінює явища, предмети дійсності, відображає уявлення про красу, її критерії.

е) переконаність у необхідності вдосконалення і поповнення художньо-естетичних знань, трансформацію їх у практичну творчу діяльність,

є) аксіологічна спрямованість, тобто вибір конкретних аксіологічних орієнтирів як оптимальних у пізнанні навколишнього світу;

ж) мотивація використання художньо-естетичних знань, умінь і навичок у конкретній діяльності, повсякденній поведінці.

Нарешті, наступний, поведінково-діяльнісний критерій оцінював готовність особистості студента до реалізації власних художньо-естетичних переконань у творчій практичній діяльності та поведінці. Показниками цього критерію є:

а) активність особистості студента;

б) сформованість умінь пояснювати закономірності і взаємозв'язки в розвитку природи, суспільства, свідомості людини; умінь відстоювати і обґрунтовувати власну позицію;

в)оволодіння студентом засобами самоаналізу, самооцінки, самовизначення, самореалізації;

г) повторюваність поглядів особистості в адекватних обставинах;

д) художньо-естетична компетентність;

е) сформованість умінь практичної творчої діяльності.

Визначаючи рівень сформованості естетичної культури студентської молоді, враховуються всі названі критерії; відсутність хоча б одного з них, на нашу думку, спричинює недостовірність її характеристики.

У педагогічній літературі також визначається й обґрунтовується три рівні сформованості художньо-естетичної культури особистості. Так, достатній рівень властивий студентам, які мають яскраво виражену художньо-естетичну позицію, аксіологічну та проективну спрямованість. Для студентів з високим рівнем художньо-естетичної культури характерні глибокі та системні художньо-естетичні знання; яскраво виражений художньо-естетичний інтерес; засвоєні художньо-естетичні знання відповідають художньо-естетичним установкам, ціннісним орієнтаціям особистості та трансформуються в особистісні переконання. Такі студенти володіють достатньою кількістю операційних художньо-естетичних умінь, які є стійкими в їх реалізації; вони розвивають художньо-естетичну компетентність. Ці студенти створюють певні художні образи, мають чималі реальні творчі доробки, тобто володіють творчою активністю.

Для студентів, які досягли середнього рівня художньо-естетичної культури характерні недостатньо глибокі та систематизовані художньо-естетичні знання, невеликий арсенал операційних умінь, реалізація яких має вибірковий і ситуативний характер. Студенти виявляють деякий художньо-естетичний інтерес; недостатньо усвідомлюють особистісне і соціальне значення художньо-естетичних знань, свою роль у розв'язанні проблем художньо-естетичної взаємодії людини з природою та суспільством. Трансформація художньо-естетичних знань у особистісні переконання стимулюється викладачем. Художньо-естетична компетентність не є високою. Творча продуктивна діяльність є ситуативною.

Низький рівень художньо-естетичної культури властивий студентам з низьким ступенем усвідомлення художньо-естетичних проблем, які, переважно, їх не хвилюють, а тому художні знання є фрагментарними, поверхневими. Не розуміють студенти художньо-естетичної взаємодії в системі “людина - природа - суспільство”. У роздумах переважають запозичені оціночні художньо-естетичні судження, що ускладнює вироблення позитивно-ціннісного художньо-естетичного ставлення до навколишнього світу і формування особистісних переконань. Відсутньою є художньо-естетична компетентність, переважає репродуктивна активність, а тому й немає результатів продуктивної діяльності.

Рівні художньо-естетичної культури студентів відповідно показників різних критеріїв визначаються шляхом застосування конкретних методик. Так, наприклад, в основу дослідження параметра оцінно-ціннісного критерію художньо-естетичної культури особистості “аксіологічна спрямованість“ покладено низку методик вивчення цінностей і ціннісних орієнтацій особистості, зокрема, методику вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча [52, с. 12], що заснована на прийомі прямого ранжування переліку цінностей; методологічні основи методики визначення ціннісних орієнтацій Д. Леонтьєва [39, с. 7] та деякі результати дослідження ієрархічної структури термінальних та інструментальних цінностей на основі методики вивчення цих цінностей Б. Круглової та В. Ядова, адаптованої для осіб юнацького та старшого підліткового віку в дослідженні Р. Пасічняк [ 52, с. 12].

Спільною особливістю згаданих методик є визначення найбільш прийнятних для особистості цінностей шляхом прямого ранжування. Цей підхід, узагальнений Д. Леонтьєвим, дає можливість визначити ціннісні орієнтації особистості.

Для визначення актуальності досліджуваної проблеми нами у листопаді 2010 року було проведене експериментальне дослідження, яким ми охопили 75 студентів різних курсів ХНУ, спеціальності “Соціальна педагогіка”.

З метою з'ясування, наскільки студенти володіють естетичними знаннями, їм було запропоновано дати відповідь на низку запитань. Наприклад, - “Що таке естетика?”, “Чи маєш ти естетичний смак?”, “Що ти любиш читати?”,” Кого з відомих художників сучасності ти можеш назвати?”, “Твій улюблений поет сучасності”, “Слова якої пісні ти знаєш напам'ять?” т.д. Цей показник виявився невисоким. Так, позитивними були лише 37,5% відповідей.

На запитання “Де отримав ти певні естетичні знання?” відповіді студентів розподілилися таким чином:

1) студенти мають належні художньо-естетичні знання, які на думку опитаних (79,3%) вони одержали на уроках з предметів естетичного циклу - література, образотворче мистецтво, музика та ін., а також у процесі позакласної виховної діяльності їхнього навчання ще у школі;

2) у різних творчих студентських об'єднаннях (12,1%);

3) у художніх гуртках, студіях, клубах, театрах - 4,6%;

4) під час екскурсій на природу - 12,6%;

5) на вечорах, присвячених життю і творчості видатних українських і зарубіжних композиторів та виконавців, проведених у вузі (наприклад, “Пісні про Батьківщину”, “Музика українських композиторів”, “Музика XXI століття”, Лесині дні, Шевченкові дні і т.д.) - 5,3%;

6) на заняттях у вузі - 4,1%;

7) на виставках, святах - 2,9%.

На запитання щодо переважаючих інтересів у студентської молоді

відповіді такі: інтерес до літератури (41,4%), кіно (53,7%), музики (57,9%), театру (13,8%), образотворчого мистецтва (11,5%).

На запитання “Чи багато часу проводиш за комп'ютером?” студенти позитивно відповіли 56%, причому в 27,3% опитаних комп'ютер є дома, 26,2% - працюють за комп'ютером у батьків на роботі, а також - у друзів, Більше третини студентів мають змогу працювати за комп'ютером лише в університеті.

Переважна більшість студентів (61,4%) вбачають у комп'ютері можливість розважатись, тобто слухати музику, грати в ігри, дивитись фільми. Лише 11,2 % опитаних оцінюють комп'ютер як засіб для одержання нової інформації, поглиблення знань тощо; 4,5% студентів відзначили, що комп'ютер позитивно впливає на їх загальний розвиток в цілому і художньо-естетичний - зокрема. Хоча 37,2% студентів стверджують, що комп'ютер сприяє розвитку логічного мислення, пошуку потрібної інформації, уміння самостійно вирішувати проблему, а також сприяє спілкуванню з ровесниками.

Насторожує нас і негативна оцінка взаємозв'язку “студент - комп'ютер” з боку педагогів. Лише 33,7% опитаних викладачів схвально відгукнулися про роль комп'ютера в життєдіяльності студента. Переважна більшість опитаних педагогів (61,1%) наголосили на негативній ролі комп'ютерів у житті сучасної молоді й прогнозували можливість розвитку в неї комп'ютерної залежності.

Отож, на основі одержаних результатів нами встановлено, що комп'ютеризація навчального процесу та її позитивний вплив на особистісне становлення студентської молоді вцілому й формування її художньо-естетичної культури зокрема, ще не стала провідною проблемою в діяльності сучасної вищої школи. А тому існує чимало недоліків, які можна було б усунути з її вирішенням. Так, наприклад, з систематичним використанням комп'ютерів підвищується самостійність виконання завдань студентом, пошуку нової інформації та активізується його пізнавальна діяльність, формується його здатність до контролю і самоконтролю за навчальною діяльністю, формується позитивне ставлення до навчання, а, отже, і загальна культура праці.

2.2 Зміст, форми і методи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні інформаційних технологій

Формування естетичної культури студентів- майбутніх фахівців соціальної сфери при вивченні інформаційних технологій є процесом складним і багатоаспектним. Провідне місце у ньому належить змістовому компоненту, який передбачає, насамперед, наявність системи у змісті художньо-естетичної освіти студентів, що забезпечується шляхом інтеграції художньо-естетичних знань, набутих на різних предметах психолого-педагогічного, естетичного, гуманітарного, людинознавчого і суспільствознавчого циклів. З огляду на це доцільним є визначення головних закономірностей використання взаємодії видів мистецтва в сучасній вищій школі.

1. Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.

2. Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.

3. Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним” [ 9 , с. 45-46].

4. За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.

5. Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з'ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.

Отож, змістовий компонент системи художньо-естетичної освіти студентів включає:

а) базово-предметні художньо-естетичні знання, які відображають зміст різних навчальних курсів і спрямовані на створення цілісної художньо-естетичної картини світу у свідомості студентів;

б) знання, до яких відносимо знання про методи наукового дослідження; визначення понять, законів, теорій тощо. Саме другі забезпечують формування системного художньо-естетичного мислення студентів на основі узагальнюючих понять, вироблення умінь комплексного використання художньо-естетичних знань, удосконалення навичок оперування різними способами художньо-естетичного сприйняття та пізнання навколишньої дійсності.

З огляду на це, нами визначено й обґрунтовано основні завдання вузівського курсу інформаційних технологій:

- формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента;

- збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду;

- формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо;

- розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності;

- засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси і т.і.

Змістовним результатом навчальної художньо-естетичної діяльності є виховання творчої особистості студента, яка бачить прекрасне у навколишньому світі і насолоджується ним, вміє творити прекрасне у повсякденному житті і спонукає це робити інших, створює художні образи і втілює їх у продуктивній діяльності. Йдеться про те, що кожен студент у процесі вивчення курсу інформаційних технологій має засвоїти, що атрибутивними характеристиками сучасного фахівця є: висока інформаційна освіченість, світоглядна зрілість, соціальна активність, громадська відповідальність, прагнення до соціально-професійного самовизначення, висока загальна працездатність, розвинена національна самосвідомість, комунікативна компетентність, людяність, творчість, прагнення до морального та фізичного самовдосконалення, високий рівень інтелектуальної, моральної, фізичної, екологічної, економічної та художньо-естетичної культури.

Відтак, вузівський курс інформаційних технологій повинен, за нашим висновком, забезпечити:

1) узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі;

2) відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам;

3) самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом;

4) цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).

А тому ми дійшли висновку, що головними принципами відбору матеріалу для курсу інформаційних технологій мають бути:

- принцип урахування когнітивних можливостей студентів;

- принцип індивідуалізації навчання, який полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку;

- принцип концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання;

- принцип відповідності навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

- принцип духовності, який вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра;

- принцип творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності;

- принцип гуманістичності, який передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності;

- принцип антропності, тобто розгляд різних систем відношень, невід'ємним компонентом яких є Людина;

- принцип синтезу різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу;

- принцип комунікативності, який вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв'язок і обмін інформацією між ними;

- особистісно-діяльнісний принцип, що передбачає реалізацію себе у світі, особистісне становлення студентів;

- принцип толерантності, який передбачає розуміння і

сприйняття багатогранності людської думки.

Наступним компонентом процесу формування естетичної культури студентів є застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.Насамперед, на нашу думку, це забезпечення кожному студентові статусу суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування. Мова йде про те, що в процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати кілька важливих характеристик студента як діяльної істоти. Насамперед, студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів. Крім того, він має індивідуальні особливості (вольові якості, темперамент тощо).

Розв'язання проблеми формування художньо-естетичної культури студентів на заняттях з інформаційних технологій вимагає пошуку відповідних методів педагогічної діяльності. На рис. 2.1. ми зобразили схему взаємодії компонентів комплексу форм і методів реалізації цього процесу.

Зі схеми бачимо, що добір комплексу методів педагогічних прийомів і засобів, що відповідали б завданням експериментальної роботи, ми здійснювали саме в руслі описаних вище шляхів, а саме - формування художньо-естетичної культури через мистецтво та педагогічне спілкування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Схема взаємодії комплексу форм і методів формування естетичної культури студентів

Ефективність формування естетичної культури студентів значною мірою залежить від того, наскільки точно враховано їхній досвід і здатність (емоційно-вольову, інтелектуальну) сприймати пропоновані інформаційні та художньо-естетичні знання і втілювати їх у практичну творчу діяльність. По-друге, формування художньо-естетичної культури студента супроводжується його активною художньо-естетичною оціннісною діяльністю, яка змушує його постійно знаходитися у стані “внутрішнього” діалогу з оточуючими його людьми, самим собою, з природою, з суспільством, з усім світом. По-третє, формування художньо-естетичної культури передбачає активізацію інтелектуальної, мотиваційної, духовної, емоційної, діяльно-практичної сфер особистості. Жодна з них не повинна випадати з поля зору педагога.

З огляду на це, найбільш результативним у плані формування художньо-естетичної культури особистості є застосування викладачем інформаційних технологій методу проектів, який базується на творчому підході до пошуку та створення студентом певного власного проекту.

Сучасні мультимедійні навчальні комплекси надають великі можливості для ефективного вивчення всіх вузівських дисциплін, але їх поєднання з методом проектів значно підвищує якість навчання і покращує розвиток художньо-естетичних вмінь і навиків на цих заняттях.

У роботі студента над проектом очевидним є прояв усіх складових художньо-естетичної культури: від знань - до художнього творчого витвору. Працюючи над проектом, майбутній фахівець бачить плоди своєї праці, а це викликає в нього захоплення, радість і задоволення від самостійно виконаної роботи. Студент розуміє, що довершивши певний проект, він зробив свій громадянський внесок у життя суспільства, висвітливши якусь певну проблему і вказавши можливі шляхи її вирішення. За цих умов він відчуває духовну насолоду і причетність до великої справи. Саме в ході роботи над проектом студенти ведуть серйозну дослідницьку роботу, використовуючи Інтернет та бібліотечні фонди.

Ідеальним є той проект, для виконання якого необхідні знання з різних галузей, які дозволяють вирішити цілий комплекс проблем, розширити свій кругозір. Тобто в основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навиків студентів, вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

Навіть, створюючи проекти не з інформаційних технологій, студенти використовують знання, набуті на заняттях з інформатики при створенні естетично, із смаком оформлених презентацій для подання підсумків проекту. Щоб створити проект: вибрати тему, знайти матеріал, оформити, захистити його, потрібні творчість, глибокі знання, практичні вміння.

З огляду на проблему нашого дослідження, проекти є ефективними, якщо в ході їх виконання:

1) передбачається багатовекторне спостереження за тим чи іншим соціально-педагогічним явищем, яке потребує збору даних для вирішення поставленої проблеми;

2) передбачається порівняльне вивчення дослідження різних фактів, явищ для виявлення певної тенденції чи прийняття рішення;

3) передбачається порівняльне вивчення ефективності і використання одного і того ж чи різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, для отримання даних про об'єктивну ефективність запропонованого способу вирішення проблеми;

4) пропонується спільне творче завдання: певна практична (створення комп'ютерної моделі певного явища) або творча робота (створення комп'ютерної газети чи журналу).

Таким чином, метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу студентів - індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують на протязі певного відрізку часу. Цей підхід органічно поєднується з методом навчання в співпраці. Робота за методом проектів передбачає чітке планування дій і розподілення ролей тобто завдань для кожного учасника проекту.

Працюючи над проектом, студенти вчаться:

· генерувати нові ідеї;

· шукати шляхи вирішення поставлених завдань і проблем;

· встановлювати і підтримувати в групі проекту стійкий позитивний емоційний настрій;

· оволодівати мовою партнера;

· інтегрувати знання з різних областей для вирішення проблематики обраного проекту.

Важливу роль у курсі інформаційних технологій як засобі формування художньо-естетичної культури студентів відіграє також програмування, яке само по собі вже є мистецтвом. Як художник малює картину, як скульптор творить свій шедевр, обдумуючи і відточуючи кожну деталь, так і програміст складає програму. Ця програма в майбутньому має приносити не тільки користь студентам і розв'язувати якісь конкретні задачі, але й мати інтуїтивно-зрозумілий дружній інтерфейс та бути естетично зі смаком оформленою, щоб користувачам було приємно нею користуватися.

Так, пошук мистецтва в програмуванні починається з побудови студентами геометричних фігур на екрані монітора і виведення їх на принтер. У цьому контексті доцільною є “екскурсія в геометрію”, під час якої наголошується, що в давнину люди користувалися тільки лінійкою та циркулем. Тому студентам можна пропонувати спочатку будувати прості геометричні фігури: кола, відрізки та створення з їх допомогою різних композицій. Захоплення від програмування графіки приходить з часом, коли вони оволодівають механізмом програмування: вивчають ряд структур, команди, які реалізовують ці структури і навчаються їх поєднувати. Прикладом такої співпраці викладача і студентів з формування їхньої естетичної культури є композиції, створені мовою програмування, зображені на рис.2.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Композиції, створені мовою програмування

Широкі можливості для формування естетичної культури студентів мають прикладні програмні пакети такі, як графічний та текстовий редактори, електронні таблиці та програми створення презентацій. Так, під час вивчення графічних редакторів доцільно знайомити студентів з видами графіки і побудови фрактальної графіки, що викликатиме в студентів велике захоплення і відповідно впливатиме на формування їхніх художньо-естетичних смаків.

На рис. 2.3. наведено приклади фрактальної графіки, яку студенти створюють за допомогою спеціальної програми, підключивши свою уяву.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Приклад фрактальної графіки, створеної студентами.

Формування художньо-естетичної культури відбувається в студентів і тоді, коли вони працюють у графічному редакторі, наприклад, над проектом “Українські народні орнаменти” чи “Писанкарство в Україні”. Тут одночасно поєднується формування художньо-естетичної культури з духовною.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4. Писанкарство в Україні

Під час демонстрації мульти-медійних можливостей комп'ютера доцільно, на нашу думку, пропонували студентам слухати органну музику.

У свою чергу, під час вивчення теми “Текстовий редактор” студенти можуть успішно вчитися художньо зі смаком оформляти текст, правильно його формувати на сторінці і зверстати потім брошуру чи газету. Для цього необхідно знайомити їх з композицією твору та його естетичними категоріями: відповідність, співзвучність, пропорційність, ритмічність, розмірність, щоб пов'язати між собою весь текст.

Особливу увагу при вивченні інформаційних технологій варто акцентувати на вивченні теми “Електронні таблиці”. При цьому наголошуємо на правильності підбору викладачем навчального матеріалу, який міг би дати можливість побачити студентам всю красу при роботі з таблицями, що сприяло б формуванню їхньої художньо-естетичної культури. А це відбувається у процесі формування логічних висловів та формул, при побудові графіків і діаграм, при розв'язуванні цілого ряду захоплюючих завдань.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5. Еліптичний та гіперболічний параболоїд.

Побудувавши такі графіки, як на рис.2.5, студенти вже будуть не просто бачити перед собою числа, а їх художню композицію, образи, які ті створюють.

Важлива роль у вивченні інформаційних технологій мусить бути відведена вивченню студентами Інтернету. Як ми вже зазначали вище, художньо-естетична культура особистості формується в діяльності і спілкуванні. Внутрішній світ студента формується в результаті зовнішнього впливу. Особливо у наш час бурхливого розвитку і масового проникнення комп'ютерів у всі сфери людської діяльності значний вплив на свідомість людини має Internet. З його допомогою студенти можуть побачити чудові картини великих художників, відвідавши віртуальні музеї; побувати практично в будь-якій країні світу і познайомитися з її культурою та історією; поспілкуватися як з ровесниуками так і зі знаменитими музикантами чи спортсменами за допомогою чатів; взяти участь в обговорені цікавих питань за допомогою відео конференцій.

А ще за допомогою Internet студенти мають можливість отримати багато цікавої наукової інформації за допомогою віртуальних бібліотек, отримати доступ до рідкісної літератури або закінчити курси і отримати сертифікат фахівця в певній галузі.

На заняттях з інформаційних технологій студенти повинні створювати свої електронні поштові скриньки, куди їм надходять листи від однолітків з різних країн.

Одним із цікавих прикладів творчої роботи студентів на заняттях інформатики є також створення “дерева родоводу” з використанням сучасних периферійних пристроїв (зокрема сканера).

Таким чином, заняття з інформаційних технологій значною мірою сприяють розвитку творчої уяви та фантазії студентів, що є основою їхньої творчості, оскільки творче начало в людині - це завжди рух вперед, до кращого, до прогресу, до досконалості, до прекрасного.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Студенти повинні на цих заняттях за допомогою спеціальних програм створювати свої “цілі світи”: з ландшафтами, деревами, будівлями реалістичними чи вигаданими.

Таким чином, формування художньо-естетичної культури студентів у процесі вивчення інформатики у вищому навчальному закладі повинно бути реалізоване в таких напрямах:

1) екскурс в історію виникнення та розвитку обчислювальних машин, ознайомлення з цікавими фактами життя винахідників цих машин;

2) вивчення теми “Інформація та інформаційні процеси”;

3) ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням;

4) робота з програмами навчального призначення;

5) глобальна мережа Internet;

6) основи алгоритмізації та програмування;

7) комп'ютерний дизайн;

8) комп'ютерне моделювання та ін.

У процесі викладання інформатики важливим завданням є сформувати в студентів навички художньої обробки цифрових зображень і ознайомити з прийомами візажу, створювати моделі як соціальних, фізичних явищ так і моделі архітектури, навчити створювати географічні карти і будувати свої фантастичні ландшафти, опрацьовувати музичні та відеофайли тощо.

Формуючи художньо-естетичну культуру студентів на заняттях з інформатики, треба прагнути спиратися на яскраві приклади з життя цікавих людей - неординарних і яскравих особистостей, які були на шляху розвитку комп'ютерів та інформатики як науки. Так, наприклад, значний вплив на розвиток художньо-естетичної культури, на нашу думку, має біографія Чарльза Беббіджа - англійського вченого, який все своє життя присвятив створенню обчислювальної машини. Багато з того, що зробив і написав Чарльз Беббідж дійшло до нас завдяки його учениці Августі Аді Байрон (пізніше графиня Лавлейс), дочці поета Джорджа Байрона. Так Олбані Фонбланк, редактор популярного лондонського журналу “Екзамінер” писав про Аду Лавлейс: “Поряд з суто чоловічою здатністю рішуче і швидко схоплювати суть справи вцілому, леді Лавлейс мала всі риси витонченого жіночого характеру. Її манери, її смаки, її освіта, особливо музикальна, де вона досягнула досконалості були жіночними в найбільш прекрасному смислі цього слова…” [3, с. 12]. Ада Лавлейс ввжається першим програмістом світу.

Аналогічно можуть бути також використані яскраві біографії таких учених, які внесли свій вклад в інформатику як: Блез Паскаль, Готфрід Лейбніц, Герман Холлеріт, академік Лебедєв та ін. Після таких коротких екскурсій в історію студенти, як правило, отримують завдання оформити стенд чи випустити стінгазету про цих знаменитих учених, що слугувало б також дієвим засобом розвитку їхньої художньо-естетичної культури.

Як приклад, можна навести тему “Інформація та інформаційні процеси”, де розглядаються різноманітні системи числення. Так, наприклад, число 2 може бути рівне 10, тобто студенти торкаються до краси чисел за умови їх переведення з однієї системи числення в іншу. Таким чином, варто наголосити, що вишуканий художньо-естетичний світ має, на нашу думку, математична логіка. Доцільно ознайомлювати студентів з історією логіки, яка бере свій початок від формальної логіки Аристотеля і нараховує близько 2,5 тисячоліть. Знову звертатися до біографій людей, імена яких пов'язані з логікою: Джорджа Буля і Готфріда Вільгельма Лейбніца. Потім переходити до побудови таблиць істинності, знайомилися із законами математичної логіки, які формують і розвивають не тільки логіку самого студента, а й його внутрішній світ, формують у нього почуття прекрасного, відкриваючи перед ним усю красу математичної логіки.

Отож, на заняттях інформаційних технологій студенти не тільки говорять, пишуть, працюють за комп'ютерами, але й вивчають у процесі цього різні мови програмування. Вчать команди, мови оператора і складають з них програми, формуючи і виховуючи в собі увагу, точність. Вчаться раціонально складати код програми, шукаючи коротші шляхи розв'язку задачі, чітко і лаконічно формулювати думки. Ці риси також певною мірою сприяють розвитку духовності особистості.

Висновки до другого розділу.

Експериментальне дослідження проблеми формування естетичної культури студентів дає нам також підстави стверджувати, що вона є насьогодні надзвичайно актуальною й ефективність цього процесу залежить не від кількості використання взаємодії різних видів мистецтва в навчально-виховному процесі, а від системи їх використання, яка сприяє формуванню нових властивостей і якостей особистості студента.

Серед процесів, які здійснюють все більший вплив на особистісний розвиток сучасної молодої людини, ми виділяємо процес інформатизації суспільства в цілому і навчання у вищій школі.

Важливою педагогічною умовою формування естетичної культури є, на нашу думку, організація такої навчально-виховної діяльності, яка б забезпечувала ґрунтовні художньо-естетичні знання студентів і змістом її було б інтегративне поєднання таких знань, набутих під час вивчення різних предметів.

Однак, змістового забезпечення формування художньо-естетичної культури особистості студента недостатньо. Суттєвим є вибір викладачем форм, методів і методик реалізації змісту навчального матеріалу. Саме тому наступною педагогічною умовою ефективності формування естетичної культури студентів є вибір і застосування педагогом нових методик, які б сприяли не тільки засвоєнню знань, але й формуванню творчих умінь і навичок художньо-творчої продуктивної діяльності.

Таким чином, навчання і виховання - це не просто нагромадження певної суми, сукупності художньо-естетичних знань, а створення художньо-естетичних уявлень, певних образних систем, які допомагають студентам орієнтуватися у навколишньому світі.

Схематично процес формування естетичної культури студентської молоді ми подаємо так:

Процес формування естетичної культури студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

2.3 Методичні рекомендації що до оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є:

Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів мистецтва - літератури, музики і образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається активний процес залучення до інших видів мистецтва.

Комплекс мистецтв ефективно сприятиме художньо-естетичному і загальному розвитку студентів за умови ефективного поєднання загального і специфічного шляхів формування художньо-естетичної культури.

Комплекс мистецтв як система педагогічних дій розвиває творчі здібності і творчу активність студентів, і оскільки в юнацькому віці переважає творча діяльність, то творчоперетворююча діяльність має розкриватися з опорою саме на неї (вираз в малюнку асоціацій, викликаних музичним твором, ілюстрації до прочитаного літературного твору, до одержаної науково-художньої інформації тощо ), тобто реальне буття музики і літератури у студентів залишається “образотворчим, наочним, конкретно-образним, наочним, ілюстративним”.

За системного і поступового ознайомлення студентів зі всіма видами мистецтва і освоєнні ними різних видів художньо-естетичної діяльності в системі навчальної, позанавчальної, волонтерської та практичної роботи досягається ефективність художньо-естетичного і загального розвитку.

Актуалізація аналогій через залучення студентів до різних видів мистецтва дає змогу з'ясувати і відчути мову мистецтва, засновану на образності і метафорі. Через порівняльні характеристики досягається ідейно-художня спільність, тематико-смислова близькість різних витворів мистецтва; проведення синхронних паралелей дає побачити загальне і особливе в мистецтві.

Формування систематизованих знань, умінь і навичок, які зумовлюватимуть розвиток цілісної свідомості та інтегративного мислення студента.

Збільшення в його змісті питомої ваги діяльнісно-технологічного компоненту шляхом засвоєння художньо-естетичного досвіду.

Формування творчої уяви, навичок створення художніх образів тощо.

Розвиток умінь і навичок творчої продуктивної діяльності.

Засвоєння студентами загальнолюдських та національних етичних цінностей, зокрема, духовності, доброти, краси.

Узгодження цілей, змісту, методів і результатів усього навчально-виховного процесу у вищій школі.

Відповідність змісту, методів навчання, навчально-пізнавальної діяльності студентів їхнім сутнісним силам.

Самовиховання особистості студента, яке мусить стати пріоритетом.

Цілісність, системність, оптимальність розвитку і саморозвитку особистості (розвиток особистісних якостей; індивідуальності з урахуванням вікових та інших відмінностей; мотивації до навчально-пізнавальної праці тощо).

Урахування когнітивних можливостей студентів.

Індивідуалізація навчання, що полягає у врахуванні особливостей художньо-естетичного світосприйняття конкретної особистості, її теоретичного, художньо-естетичного, ціннісного досвіду у пізнанні світу та забезпеченні цілісного її формування і саморозвитку.

Концентрично-кумулятивного засвоєння наукової та художньо-ціннісної картини світу, який полягає у збереженні та поступовому розширенні, поглибленні різних картин світу на наступних ступенях навчання.

Відповідність навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

Духовність, яка вимагає наявності у змісті системи ідеалів, що породжують потреби до життя за законами Краси і Добра.

Творчості, що передбачає розвиток творчих інтересів, потреб у творчій продуктивній діяльності.

Гуманістичність, яка передбачає розкриття людської суті у кожному, хто має здібності, бажання і схильності.

Антропність, тобто розгляд різних систем відношень, невід'ємним компонентом яких є Людина;

Синтез різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього та ін.) для забезпечення цілісного сприйняття світу.

Комунікативність, яка вимагає розуміння себе, іншого, культури, природи, суспільства, космосу, себе у світі; взаємозв'язок і обмін інформацією між ними.

Толерантність, яка передбачає розуміння і сприйняття багатогранності людської думки.

Застосування оптимальних технологій передачі цього змісту студентам.

Забезпечення кожному студентові статусу суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування.

У процесі формування художньо-естетичної культури студентів необхідно враховувати важливі характеристики студента як діяльної істоти. Студент є носієм певного набутого раніше художньо-естетичного досвіду, сформованих особистісних установок, поглядів, цінностей, інтересів.

Пошуку відповідних методів педагогічної діяльності у роботі над інформаційними технологіями.

Застосування викладачем інформаційних технологій методу проектів, який базується на творчому підході до пошуку та створення студентом певного власного проекту

Багатовекторне спостереження за тим чи іншим соціально-педагогічним явищем, яке потребує збору даних для вирішення поставленої проблеми.

Порівняльне вивчення дослідження різних фактів, явищ для виявлення певної тенденції чи прийняття рішення.

Порівняльне вивчення ефективності і використання одного і того ж чи різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, для отримання даних про об'єктивну ефективність запропонованого способу вирішення проблеми.

Спільне творче завдання: певна практична (створення комп'ютерної моделі певного явища) або творча робота (створення комп'ютерної газети чи журналу).

Використання програмних пакетів, які мають, широкі можливості для формування естетичної культури студентів.

ВИСНОВКИ

1. З аналізу сучасних досліджень зроблено висновок, що вирішення проблеми формування естетичної культури особистості сприяє процесу особистісного та професійного становлення студентської молоді. А також визначено сутність естетичної культури як системної організації внутрішнього світу особистості, її аксіологічної та проективної спрямованості, творчої активності; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв'язків індивідуального та соціального суб'єктів.