Аналіз та декодування метафори у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця-філолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз та декодування метафори у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця-філолога

Постановка проблеми. Отримуючи філологічну освіту, майбутній фахівець має опанувати компетенції, як комплексно аналізувати художній текст у структурному, семантичному та функціональному аспектах, що, у свою чергу, вимагає теоретичного осмислення природи тексту, його категорій та ознак. Отже, навчальний потенціал такої дисципліни, як «Філологічний аналіз тексту», що «інтегрує лінгвістичний та літературознавчий підходи до розуміння твору, оскільки враховує методи, прийоми та наукові набутки лінгвістики тексту, поетики, стилістики», не викликає сумнівів [4, с. 405]. Так, на думку вітчизняного науковця Т.П. Беценко, філологічний аналіз тексту є «своєрідним логіко-творчим, пошуковим процесом, зорієнтованим на різнорівне - ве пізнання феномену різноаспектної текстової діяльності відправника інформації. Такий процес передбачає співдію, співучасть адресанта й адресата. Він відносно вичерпний; безкінечний у часі й просторі» [2, с. 42].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорія та варіанти методик аналізу художнього тексту представлені в роботах таких дослідників, як Н.С. Болотнова, Е. Веттер, Р. Водак, О.В. Го - ловіна, І. М. Кочан, В.А. Кухаренко, М. Мейер, А.М. Науменко, Н.А. Ніколіна, Ю.Г. Пихтіна, С. Тичер, В. І. Тюпа та ін. Науковцями підкреслено, що, виходячи з отриманих раніше загальнотеоретичних знань з літературознавства та мовознавчих дисциплін, студент-філолог, працюючи з художнім твором, учиться сприймати та аналізувати текст, розглядаючи його як цілісну та нерозривну єдність форми та змісту, грамотно вилучаючи всі види закладеної в ньому інформації; здійснювати аналіз його ідейно-тематичної основи та поетичної структури; розвивати вміння інтерпретувати метамову тексту, його словесно - естетичну цінність; учиться відчувати та розуміти його як «естетичний феномен, що має цільність, образність і функціональність», як «форму звертання до світу, тобто як комунікативну одиницю, у якій, у свою чергу, моделюється певна комунікативна ситуація; і як часткову динамічну систему мовних засобів» [8]. Саме це доводить доцільність упровадження такого виду роботи у процес підготовки фахівця-філолога.

Мета статті - визначити значущість роботи з аналізу та декодування метафори як однієї зі складових стилістично-маркованого контенту художнього твору (у нашому дослідженні це автентична літературна казка) у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця-філолога.

Виклад основного матеріалу. Викладач може запропонувати студентам для філологічного аналізу твори, що належать до різних жанрово-стилістичних груп художніх текстів. Літературна казка не є виключенням. Зазначимо, що існують різні визначення літературної казки: «авторський прозаїчний або поетичний твір, який підкоряється волі письменника, у якому диво відіграє роль сюжетоутворюючого чинника і якому властиві фантастична картина світу та ігрова основа» [9, с. 82]; «художній твір письменника, який, модифікуючи жанрово-стилістичні особливості фольклорної казки, формує новий за якістю авторський текст з різними інтертекстуальними елементами (цитатами, ремінісценція - ми, алюзіями тощо» [6, с. 568]; «жанр оповідання з фантастичним або чарівним сюжетом, що відбувається в реальному або чарівному світі, у якому можуть діяти як реальні, так і вигадані персонажі» [10]. Літературна казка представлена чарівними, побутовими, авантюрними творами; презентує відтінки героїчного, ліричного, гумористичного, сатиричного, філософського, психологічного пафосу; вбирає особливості інших літературних жанрів (поеми, новели, повісті, притчі,

п'єси, пародії, абсурду, фантастики тощо). Головними рисами літературної казки є прагнення автора відобразити естетику та світогляд сучасної йому епохи; поєднати вигадку та реальність; показати гротескний світ; використати ігровий початок; презентувати запозиченні в народної казки персонажі, образи, сюжети, особливості мови та поетики; розкрити ліричність твору через психологізацію героїв; надати оцінку моральним, соціальним, естетичним проблемам історії та сучасності тощо [10]. З метою реалізувати всі ці жанрово-функціональні інтенції, автор використовує емотивно-емоційні ресурси мови та мовлення. Саме аналіз і вивчення цього стилістично-маркованого контенту та його потенцій і становить важливе завдання для майбутнього фахівця-філолога під час аналізу художнього тексту, у нашому випадку літературної казки.

Працюючи над створенням літературної казки, митець слова знаходиться в пошуку можливостей мовної та мовленнєвої організації канви твору, де явища природи, тварини, рослини, абстрактні поняття, а також ірреальні образи, створені фантазією самого автора, виступають як живі істоти, наділені антропоморфними рисами: «мріяти», «діяти», «міркувати», «давати пораду», «любити», «творити добро», «сумувати», «заздрити», «шкодити» та ін. Саме з цією метою автор звертається до використання тропів з їхніми асоціативними потенціями. Приводячи в дію тропеїчні механізми, автор «ілюструє» свій твір колоритними образами, «декорує» поетичну структуру твору та «кодує» його ідейно-тематичний зміст.

Беззаперечним є факт, що найбільш потужним та експресивно об'ємним тропом, до використання якого звертається автор, є метафора. Пояснюється це тим, що лінгвостилістичний потенціал, який притаманний метафорі, - «1) злиття в ній образу та змісту, 2) контраст з тривіальною таксономією об'єктів, 3) категоріальний зсув, 4) актуалізація «випадкових зв'язків», 5) неможливість бути зведеною до буквальної перифрази, 6) синтетичність, дифузність значення, 7) допущення різних інтерпретацій, 8) відсутність або необов'язковість мотивації, 9) апеляція до уяви, а не знання, 10) вибір найкоротшого шляху до сутності об'єкта» - дозволяє органічно вибудовувати художність тексту твору [1]. Працюючи над побудовою цього стилістичного прийому, письменник прагне зблизити далеке, з метою створити подібність, вмістити в одну контекстуальну площину мовні явища, що знаходяться в зонах лінгвістичного контрасту, з метою надати тексту поетичність та образність.

Беручи до уваги семантичні, формальні, структурні та функціональні параметри класифікації метафори, ми виокремлюємо наступні види метафор, що є найбільш уживаними на сторінках англомовної літературної казки: образна, оцінююча, емотивно-оцінююча, номінативна, ког - нітивна (концептуальна), анімалістична, антропоморфна, просторова та декоративна.

Зазначимо, що кожен вид метафори, представлений вище, маючи свою унікальну лінгвістичну, стилістичну, контекстуальну, інформативну та емотивно-експресивну природу, виконує певну функцію, демонструє свої «індивідуальні» мовні та мовленнєві потенції у процесі органічного створення поетичності тексту. Так, образна метафора допомагає авторові розкрити ознаки одного конкретного предмета через інший. Як результат, метафора виконує свою основну функцію - спостерігаємо так звану «образну аналогію» - «використання слова, що означає якийсь предмет (явище, дію, ознаку), для ОБРАЗНОЇ назви іншого об'єкта, ПОДІБНОГО до першого в чомусь. Це ніби образне визначення через інший об'єкт, перенос властивостей, порівняння, але не пряме, а побічне, замасковане» [11, с. 123]. Образна метафора використовується автором з метою спроектувати та втілити художні форми відображення світу, що, у свою чергу, потребує оцінного опису всіх складових цієї поетичної реальності. Тому образна метафора, «сприяючи емоційному насиченню та виникненню змісту, потрібного авторові твору», діє в тандемі з оцінюючою та емотивно-оцінюючою метафорами. Сучасний науковець Л. І. Шрагіна підкреслює, що оцінююча метафора використовується «за необхідності викликати в суб'єкта, який сприймає інформацію, рівнозначно певні асоціації з об'єктом або явищем, які описуються», тоді як емотивно-оцінююча функціонує як «засіб емоційного впливу для досягнення експресивного ефекту» [11, с. 124]. Зазначимо, що образно-оцінюючий портрет героя-людини презентує аксіологічна метафора. Анімалістична (зооморфна) метафора будується на порівнянні з тваринами; в основі антропоморфної метафори лежить зіставлення представників світу тварин та рослин, а також об'єктів неживої природи з людиною за різними ознаками: зовнішністю, голосом, рисами характеру, манерою виконувати дії та ін. Просторова метафора демонструє аналогію з якоюсь характеристикою простору [5]. Декоративна метафора використовується як ресурс естетичного відображення художньої дійсності та прикраса мовлення [5].

Номінативна метафора означає семантичну деривацію, «утворення похідних номінативних одиниць від вихідних без зміни форми знака» [3]. Л. І. Шрагіна стверджує, що номінативна метафора виступає як «універсальний механізм семантичних змін (знаходження імені для нового об'єкта), що забезпечують включення об'єктів до культурно-мовного контексту» [11, с. 123]. На думку науковця, «виконуючи функцію номінації у процесі мовотворчості, метафора відіграє роль прямої аналогії - дає назви новим об'єктам або явищам однієї дійсності за схожими ознаками, що наявні у відомих об'єктах або явищах іншої діяльності» [11, с. 123].

Звертаючись до когнітивної (концептуальної) метафори, автор наділяє абстрактні сутності та образи конкретними рисами та дієвими якостями. Підкреслимо, що там, де діє когнітивна метафора, « «переносу» зазнає не ізольоване ім'я (з властивим йому прямим номінативним значенням), а цілісна концептуальна структура (схема, фрейм, модель, сценарій), що активується певним словом (фокусом метафори) у свідомості носія мови завдяки конвенційному зв'язку даного слова з даною конвенційною структурою» [7].

Вивчення та аналіз текстів англомовної літературної казки засвідчили, що автор може використати різні моделі метафоричного переносу, що побудовані на схожості форми, зовнішнього вигляду, місцевості, функцій, надання оцінки, враження, демонстрації дій та ін.

Наведемо приклади.

«…Nature was deep in her annual slumber and seemed to have kicked the clothes off» [13, р. 87]. «Everything else was a sort of thick, sleepy stillness smelling of meadow-sweet and dry grass» [14]. «The echoes flapped all along the flat meadow» [14]. Представлені зразки метафор презентують потенціал декорування опису пори року, місцевості.

«…but they went down after tea on Midsummer Eve, when the shadows were growing.» [14]. Метафора «when the shadows were growing» символічно демонструє аналогію з вечірнім часом.

«A big trout - the children knew him well - rolled head and shoulders at some fly that sailed round the bend, while once in just so often, the brook rose a fraction of an inch against all the wet pebbles, and they watched the slow draw and shiver of a breath of air through the tree-tops» [14]. «While the Rat attacked the door with his stick, the Mole sprang up at the bell-pull? Clutched it and swung there, both feet well off the ground, and from quite a long way off they could faintly hear a deep-toned bell respond» [13, p. 103]. «The rush of air in his face, the hum of the engines, and the light jump of the car beneath him intoxicated his weak brain» [13, p. 259]. «The ruddy brick floor smiled up at the smoky ceiling, the oaken settles, shiny with long wear, exchanged cheerful glances with each other, plates on the dresser grinned at pots on the shelf, merry firelight flickered and played over everything without distinction» [13, p. 107]. Процитовані приклади містять метафори, у яких представники тваринного світи, об'єкти неживої природи (наприклад, «brook» - «струмок») відчувають, діють, рухаються з ознаками антропоморфізму.

«'When I'M a Duchess, ' she said to herself, (not in a very hopeful tone though), 'I won't have any pepper in my kitchen AT ALL. Soup does very well without. Maybe it's always pepper that makes people hot-tempered, 'she went on, very much pleased at having found out a new kind of rule, 'and vinegar that makes them sour and camomile that makes them bitter - and - and barley-sugar and such things that make children sweet-tempered. I only wish people knew that: then they wouldn't be so stingy about it, you know'» [12]. «The long grass rustled at her feet as the White Rabbit hurried by, the frightened Mouse splashed his way through the neighbouring pool. She could hear the rattle of the teacups as the March Hare and his friends shared their never-ending meal, and the shrill voice of the Queen ordering off her unfortunate guests to execution; once more the pig-baby was sneezing on the Duchess's knee, while plates and dishes crashed around it; once more the shriek of the Gryphon, the squeaking of the Lizard's slate-pencil, and the choking of the suppressed guinea-pigs, filled the air, mixed up with the distant sobs of the miserable Mock Turtle» [12]. Представлені зразки презентують співіснування та контамінацію метафор, заснованих на різних типах схожості, що, як результат, посилює образний, емотивно-експресивний та інформативний потенціал висловлювання.

Зазначимо, що робота студента з пошуку метафори буде результативною за умови наслідування певного алгоритму визначення даного тропу. Так, звернемося до експліцитного методу ідентифікації метафори («Metaphor Identification Procedure» (MIP)), запропонованого колективом дослідників Pragglejaz Group [15]. Цей алгоритм презентує такі чотири етапи процедури: 1 етап - прочитати текст з метою загального розуміння прочитаного; 2 етап - визначити лексичні одиниці, використані в тексті; 3 етап - 3а. - визначити контекстуальне значення кожної лексичної одиниці; 3b. - визначити базове значення кожної лексичної одиниці; 3c. - визначити або виокремити базове значення лексичної одиниці від контекстуального; 3d. - вирішити, як співвідноситься базове значення лексичної одиниці зі значенням, отриманим нею в контексті; 4 етап - маркувати лексичну одиницю як метафоричну або, навпаки, неметафоричну [15]. Однак, на нашу думку, маркування метафоричної одиниці на заключному етапі ідентифікації таким чином не є повним. Ми вважаємо, що повинен існувати так званий проміжний варіант щодо визначення метафоричності лексичної одиниці - часткова метафоричність, яку можливо спостерігати в тому випадку, коли лінгвістична одиниця, наприклад, належить до стилістично маркованих пластів лексики (літературний вокабуляр (literary vocabulary) та розмовний вокабуляр (colloquial vocabulary)) або у своєму морфемному складі має суфікс із зменшувально-пестливим значенням. Такі варіанти лексичних одиниць уже мають емотивно-експресивну силу у своїй семантиці, що не може не вплинути на наявність у них відтінків метафоричності. Також зауважимо, що варіант відповіді «Так» або «Ні» на запитання «Чи метафорично використана лексична одиниця?» («Metaphorically used?» - «Yes (No)») не задовольняє всім навчальним потребам роботи з аналізу метафори. Ми вважаємо, що ця робота має бути продовжена шляхом декодуванням функцій метафори, які презентують її стилістичний та емотивно-експресивний потенціал у тексті або його фрагменті.

За таким алгоритмом проаналізуємо фрагмент речення «…Nature was deep in her annual slumber and seemed to have kicked the clothes off».

nature

(a) contextual meaning: In this context, «nature» indicates the world of plants, animals and landscapes.

(b) basic meaning: The basic meaning of the noun nature is «the phenomena of the physical world collectively, including plants, animals, the landscape, and other features and products of the earth, as opposed to humans or human creations» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is almost the same as the basic meaning. There are some shades that prevent these two from overlapping: the reader feels that it is about the state of the nature in the definite season and it is the so-called «definite nature» of the definite nook.

Metaphorically used? No.

was

(a) contextual meaning: In this context, «was» introduces the state of the definite object in the sentence: nature.

(b) basic meaning: As copular verb to be has too faded basic meaning. It has the meanings of indicating and specifying the existence, state, quality, identity, nature, role, etc. [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is the same as the basic meaning.

Metaphorically used? No.

deep

(a) contextual meaning: In this context, «deep» indicates the sound sleep.

(b) basic meaning: One of the basic meanings of the adjective deep is «very intense or extreme» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is almost the same as the basic meaning. But there are some shades that enlarge the informativity of the contextual meaning: the encirclement of other lingual elements of the sentence helps the reader predict that it is the period of relaxation in nature, it happens in winter; nature enjoys her sound and peaceful sleep.

Metaphorically used? Partially yes.

in

(a) contextual meaning: In this context, the preposition «in» indicates the inclusion of the nature in the definite state.

(b) basic meaning: One of the basic meanings of the preposition in is «expressing inclusion or involvement» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is the same as the basic meaning.

Metaphorically used? No.

her

(a) contextual meaning: In this context, the pronoun «her» indicates that the nature is regarded as a human being of a female sex.

(b) basic meaning: One of the basic meanings of the pronoun her is «belonging to or associated with a female person… previously mentioned or easily identified» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is the same as the basicmeaning. But the use of her is stylistically marked: the author treats the nature as a female person.

Metaphorically used? No.

annual

(a) contextual meaning: In this context, the adjective «annual» indicates that this event (i.e. winter relaxation of nature) happens once a year.

(b) basic meaning: The basic meaning of the adjective annual is «occurring once every year» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning is the same as the basic meaning.

Metaphorically used? No.

slumber

(a) contextual meaning: In this context, the noun «slumber» indicates winter relaxation of nature which is full of calmness, peacefulness and harmony.

(b) basic meaning: The basic meaning of the noun slumber is «sleep» [16].

(c) contextual meaning versus basic meaning: The contextual meaning contracts with the basic meaning, and can be understood by comparison with it.

Metaphorically used? Yes.

Процедура метафоричної ідентифікації контекстуальних та базових значень лексичних одиниць даного фрагменту речення свідчить, що не кожна лексична одиниця є метафорично маркованою, але, використані разом, ці одиниці органічно створюють метафоричність усього висловлювання.

Висновки. Отже, матеріал, представлений вище, довів, що вивчення та аналіз метафоричних зразків та моделей у канві тексту автентичної літературної казки в межах загального філологічного аналізу тексту є продуктивним видом роботи для студента-філолога. З одного боку, це дозволяє підвищити рівень мовно-мовленнєвої компетентності, а з іншого - мотивує студента до аналізу, порівняння, обміну думками та іншомовного спілкування взагалі; пробуджує інтерес до культурної спадщини країни, мова якої вивчається; формує гуманістичні ціннісні орієнтації, тим самим збагачуючи духовний світ молодої людини.

Список літератури

автентичний метафора філолог семантичний

1. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры. - 1990. - С. 5-32. Режим доступу: http://philology.ru/linguistics

2. Беценко Т.П. Філологічний аналіз художнього тексту / Т.П. Беценко // Дивослово. - 2012. - №10. - С. 42-45. Режим доступу: http://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads

3. Варламова М.Ю. Семантическая деривация на базе наименований лица в современном русском языке: дис…. кандидата филол. наук: 10.02.01 / Варламова Марина Юрьевна. - Казань, 2008. - 221 с. Режим доступу: http://cheloveknauka.com

4. Кібальнікова Т.В. Предмет, завдання, принципи філологічного аналізу тексту / Тетяна Володимирівна Кібальнікова // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство) / ред. О.А. Семенюк [та ін.]. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. - Вип. 128. - С. 404-407.

5. Классификации метафор [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lektsii.com

6. Літературознавча енциклопедія: [у 2 т.]. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. - К.: ВЦ «Академія», 2007. Т. 1. - 2007. - 608 с.

7. Маслова В.А. Теория концептуальной метафоры и ее роль в современных лингвистических исследованиях / В.А. Маслова // Лінгвістика. Лінгвокультурологія: зб. наук. пр. / редкол.: О. І. Панченко (відп. ред.) та ін. - Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2012. - Т. 5. - С. 87-96. Режим доступу: http://www.dnu.dp.ua/ docs/zbirniki

8. Николина Н.А. Филологический анализ текста: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Н.А. Николина. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 256 с. Режим доступу: http://bookre.org/reader

9. Проценко Ю.Л. Літературна казка в системі літературних жанрів та ієрархій (на матеріалі англійської літературної казки ХІХ ст.) / Ю.Л. Проценко // Іноземна філологія (Inozemna Philologia). - 2007. - Вип. 119 (2). - С. 82-85.

10. Что такое литературная сказка: определение, примеры [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://fb.ru/article

11. Шрагина Л.И. Процесс конструирования метафоры как объект психологического исследования / Л.И. Шраги - на // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - №6. - С. 121-128. Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua

12. Carroll L. Alice's adventures in Wonderland / Lewis Carroll. Режим доступу: http://lib.ru

13. Grahame K. The Wind in the Willows / Kenneth Grahame. - Moscow: Progress Publishers, 1981. - 360 p.

14. Kipling R. Puck of Pook's Hill / Rudyard Kipling. Режим доступу: https://liteka.ru

15. MIP: A Method for Identifying Metaphorically Used Words in Discourse. Режим доступу:

http://www.lancaster.ac.uk

16. Oxford Dictionaries. - Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com

Размещено на Allbest.ru