Ознайомлення з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Зрозуміло, що в процесі такого пізнання дитиною природи у неї створюються певні уявлення і поняття. Потрібно збагатити і закріпити ці уявлення і поняття визначенням істотних якостей і зв'язків .

Таким чином, допомагає дитині йти від конкретного до абстрактного. Не нав'язує їй розуміння абстрактних понять, а поступово підводить до них, спираючись на особливості її психічного розвитку. В результаті проведеної роботи дидактичні ігри проходять у дітей цікаво й весело. Вони складають описи та загадки або, оперуючи уявленнями й образами, що сформувалися в процесі оволодіння знаннями, закріплюють у свідомості. Процес повторення в такій цікавій формі,як гра,є дуже ефективним.

Уявні ігрові ситуації сприяють кращому засвоєнню екологічних знань, вихованню морально-естетичних почуттів, формуванню умінь та навичок бережливого ставлення до природи, а це, зрештою, сприяє формуванню екологічної культури. Дошкільникам подобаються таки звичні для них дидактичні ігри, головна властивість яких полягає в замаскованості пізнавального завдання. Граючись дитина вчиться в невимушеній, приємній обстановці[1,с.3].

У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.

Вони обумовлені змістом та ігровим задумом гри, визначають характер і способи ігрових дій дитини дошкільного віку, організовують і спрямовують її взаємини з іншими дітьми, спонукають дошкільників керувати своєю поведінкою[3,с.97-103].

Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів та розвитком розумових операцій.

У програмі Впевнений старт, у світі природи :

1.Формувати уявлення про об'єкти природного довкілля - рослинний і тваринний світи:

- рослини найближчого оточення, різні види дерев, кущів, трав'яних рослин, грибів; їхні назву, будову, місце та умови зростання,зміни, що відбуваються у процесі росту та за порами року; їхнє значення у природі та в житті людини;

- тварини своєї місцевості: ссавці (свійські та дикі): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, харчування будова тіла і залежний від неї спосіб пересування; піклування і охорона з боку людини, їхнє значення у природі та в житті людини;

- риби (прісноводні, акваріумні): зовнішній вигляд, будова тіла, спосіб життя, розмноження;

- безхребетні (молюски, комахи): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, будова тіла;їхнє значення у природі та в житті людини.

2.Формувати уявлення про неживу природу:

- тверді тіла: пісок, глина, каміння, їхні властивості;

- повітря: його рух, напрям, сила;

- воду: зміни її стану, поняття кругообігу води; значення для природи та людини.

3.Формувати поняття про сезонні зміни та явища в природі.

4.Формувати у дітей поняття про екологічно доцільну поведінку, залучати їх до посильної участі у збереженні та відновлені природного довкілля міста.

5.Формувати уявлення про Червону книгу України, правила безпечної поведінки й доцільного природокористування.

6.Залучати до посильної участі у природоохоронній діяльності[45, с.3-38 ].

Своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховати любов до неї, пізнавальний інтерес до її явищ, закласти основи екологічного виховання -- важливе завдання роботи дошкільного закладу.В програмі «Дитина» зміст розділу «Віконечко в природу» -- визначена система доступних дітям певного віку цілісних уявлень про природне оточення, пізнавальні дії (практичні, сенсорні, дослідницькі) та види діяльності, якими вони оволодівають. Освітні завдання наступні: навчити дітей спостерігати природу, на емоційно-сенсорній основі сприймати та оцінювати естетичну своєрідність її об'єктів та явищ у розмаїтті чуттєвих характеристик; цікавитись довкіллям, турбуватись про нього; розповідати, запитувати, передавати враження в розповідях, малюнках; сформувати здатність співпереживати природі, виховувати потребу її оберігати, захищати від бездумного або шкідливого втручання. Результатом такої роботи має стати сформоване ціннісне ставлення дітей до природи. Розділ побудований за сезонним принципом, теми розташовані концентрично. Це дасть змогу щоразу складнішому матеріалі розширювати, збагачувати, уявлення дітей про природу; забезпечить їхню цілісність; дозволить створювати основу для накопичення певних фактів, вправляти в певних уміннях, навичках, розвивати здібності[38,с.9-18 ].

У програмі «Малятко» зміст розділу «Рідна природа» спрямовує вихователів на формування в дітей світоглядних уявлень. Картина світу має розгортатися перед дитиною поступово в певній системі: від найпростіших уявлень про окремі об'єкти і явища природи, їх суть до узагальнених понять. У розділі простежується чітка екологічна спрямованість змісту, до якого увійшли такі основні ідеї та поняття:

- єдність та взаємозв'язок живого і неживого в природі (нежива природа джерело задоволення потреб живих організмів; зв'язок рослин і тварин проявляється в різнома-нітній пристосованості до середовища існування);

- єдність живого та неживого в природі розкривається че-рез поняття «живий -організм»: живі істоти дихають, жив-ляться, пересуваються, відчувають, розмножуються; живе може існувати тільки за умови цілісності його зв'язків з при-родним середовищем та відповідності умов середовища його потребам;

- єдність людини і природи (людина як біологічна жива іс-тота є частиною природи, вона здатна діяти усвідомлено, пе-редбачаючи наслідки своїх дій; взаємодія людини і природи розкривається через вплив природи на людину і людини на природу).

Ціннісне ставлення до природи полягає в її універсаль-ності, адже вона є колискою, оберегом життя, а також соці-альною цінністю, яка визначається естетичною, пізнаваль-ною, моральною значущістю для людини, суспільства. Саме на цих положеннях акцентуємо, адже від рівня екологічної культури залежить збереження життя[43,с.12-16 ].

Програма базовий компонент.Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв'язки у природному довкіллі та взаємозв'язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов'язана з природою; дотримування правил природокористування.

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров'я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств[41,с.7-12].

Висновок до 1 розділу

Гармонізація взаємовідносин людини з природою і суспільством виступає сьогодні центральним завданням навчально - виховного процесу.

Отож, екологічне виховання варто розглядати як комплексну багатопланову проблему.

Успіх екологічного виховання дітей дошкільного віку значною мірою залежить від теоретичної, практичної підготовки дошкільних працівників. Екологічне виховання дітей дошкільного віку не вичерпується вихованням лише позитивно - емоційного, дбайливого ставлення до природи, а є одним із його аспектів.

Багатий і різноманітний світ природи. Але інтенсивна господарська діяльність людини безпоседньо вносить у нього зміни, порушуючи екологічну рівновагу навколишнього середовища. Тому так важливо постійно піклуватися про її охорону.

З усього різноманіття світу природи найбільш доступні дітям для безпосереднього спостереження рослини. У процесі ознайомлення з ними в дошкільників виховують любов до природи, бажання доглядати за тваринами і вирощувати рослини.

Сучасна екологічне виховання зазнало істотних якісних змін, а саме: вже є розуміння того, що не досить володіти певним обсягом екологічних знань. Необхідна чітка етико-екологічна позиція та відповідна діяльність людини. Всі освітні предмети мають бути екологічно зорієнтовані й спрямовані на розвиток інтелектуальної та духовної сфер особистості.

Становлення і формування екологічної культури дошкільняти стає основою знань про морально - етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистості і виникає лише в світі культури. Екологічне виховання - це екологія особистості , свідомості, душі, культури.

Від рівня екологічного мислення людини значною мірою залежить загальний стан природного середовища. У дошкільників також мають бути сформовані уявлення про те, що доки на землі цвітуть сади, співатимуть птахи, тектимуть ріки, наше життя триватиме.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу.

У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватись від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті .



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОНЯТТЯМИ ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНІХ ІГОР

2.1 Логіка та зміст експериментальної роботи з ознайомлення з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Слід сказати, що проведена робота в даному напрямку є важливою і актуальною на сучасному етапі розвитку людства, враховуючи ситуацію, екологічну обстановку, яка стала результатом руйнівної діяльності людини, що призвело до порушення рівноваги в екосистемі.

У екологічній освіті дошкільника є важливий момент - проведення діагностики розуміння екологічних понять дитини, яку вважають важливою складовою в системі освіти дитини, тому що саме контроль дозволяє оцінити успіхи дітей звертаючи увагу на те , що дитина може зробити зараз і сам без допомоги дорослого і те, що вона поки сама зробити не може, але прагнути і з часом навчитися це робити самостійно.

Експериментальна робота полягає у тому, щоб визначити рівні сприймання дітьми передшкільного віку екологічних понять. Дослідження проводимо у ДНЗ №171 серед дошкільників віком 6 років у двух групах чисельністю десять чоловік у кожній з груп. Спочатку визначаємо рівні сприймання дітьми двух груп екологічних понять шляхом бесіди, потім проводимо дидактичні ігри серед дошкільників лише однієї групи, а наприкінці перевіряємо як змінилися ці рівні. Адже дидактичні ігри формують у дітей правильне ставлення до природи, навколишнього світу, привчають самостійно мислити, використовувати отримані знання у різноманітних умовах: знаходити характерні ознаки у предметах та явищах, порівнювати, групувати, класифікувати по певним ознакам, робити правильні висновки.

Експеримент проводиться в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

На першому етапі відбувається вивчення теоретичних засад досліджуваної проблеми. Метою констатувального етапу є визначення та дослідження критеріїв, показників сприймання дітьми дошкільного віку екологічного поняття та взаємодії з навколишнім середовищем, а саме: чи знають як не зашкодити навколишньому середовищу та що коли вирубують дерева, ніде буде жити птахам, то й ніхто не захистить садок від гусені, а значить на яблука та інші фрукти можна не сподіватися та інше.

При оцінці сформованості вище зазначених критеріїв користуємося наступними рівнями сформованості: високий рівень, середній рівень, низький рівень. Дамо їм повну характеристеку.

До високого рівня відносяться діти, які мають глибоке уявлення про навколишнє середовище, яке представляє собою все живе й не живе, що оточує організми й з чим вони взаємодіють та вплив людини на нього. Діти можуть самостійно робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, прагнуть до отримання нової. У них спостерігається високий інтерес до оточуючого них довкілля, до дбайливого ставлення до природи. Діти бачуть зв'язок між станом навколишнього довкілля та відношенням людей до нього, проявляють інтерес до його збереження.

До середнього рівня відносяться діти, які мають загальні уявлення про навколишнє середовище, але у них виникають труднощі при спробі робити висновки та аналізувати отриману інформацію, потребують допомоги дорослого. Вони проявляють інтерес до оточуючого їх довкілля, але тільки при участі дорослого.

До низького рівня відносятья діти, які мають часткові, безсистемні уявлення про екологічні поняття. У них спостерігаються труднощі при вираженні власного ставлення та думок, які виникли у ході отримання нової інформації. Дошкільники не проявляють інтересу до оточуючого довкілля. Такі діти малоініціативні, уникають відповідей, прагнуть до повторення чужих думок, потребують значної допомоги дорослого.

Таблиця 2.1.

Критерії та показники оцінювання екологічних понять дітьми дошкільного віку

№	Критерії	Показники
1	оцінка уявлень дітей про екологічні поняття	знання про живу та не живу природу
2	оцінка уявлень дітей про вплив людини на природу	знання про взаємодію людини з природою, про наслідки негативного впливу людини на довкілля
3	інтерес до пізнання навколишнього середовища	усвідомлення життєвого значення природи, досвід спілкування з нею, допитливість, пізнавальний інтерес
4	сформованість дбайливого ставлення до нього	прояви дбайливого ставлення дитини до живої і не живої природи

Для оцінки розуміння екологічних понять дітьми були вибрані наступні критерії та показники: оцінка уявлень дітей про екологічні поняття (знання про живу та не живу природу), оцінка уявлень дітей про вплив людини на природу (знання про взаємодію людини з природою, про наслідки негативного впливу людини на довкілля), інтерес до пізнання навколишнього середовища (усвідомлення життєвого значення природи, досвід спілкування з нею, допитливість, пізнавальний інтерес) та сформованість дбайливого ставлення до нього (прояви дбайливого ставлення дитини до живої і не живої природи).

Для виявлення рівнів сформованості були розроблені такі питання:

Чи знаєте ви чому рослини відіграють важливу роль у природі?

Чому ми повинні берегти природу, не забруднювати її?

Що таке навколишнє середовище, як ви розумієте цей термін?

Як ви поводитесь на природі?

Далі проводжу гру для того, щоб виявити знання дітей. Пропоную їм назвати, що треба брати з собою в ліс, а що категорично не можна.Діти відповідать, таким чином визначаю їхні знання.

Формувальний етап проводиться протягом місяця. В ході систематичної та цілеспрямованої роботи сподіваємося на суттєві позитивні зміни в показниках з усвідомлення екологічних понять у виділеної групи дошкільнят за допомогою використання системи дидактичних ігор. Було вибрано 5 дидактичних ігор, для проведення яких були підготовлені різноманітні картинки, макети тварин та предметів, засоби для малювання.

На контрольному етапі для оцінки ефективності і результативності педагогічного впливу на процес формування екологічних понять дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор використовувався той же діагностичний матеріал по обстеженню рівня сформованості екологічних понять що й в констатувальному етапі. В дослідженні брали участь ті ж 20 дітей.

2.2 Система роботи по ознайомленню з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Основні цілі проведення дидактичних ігор: навчаюча (формування систематичних знань про розвиток природи та плив на неї суспільства); розвиваюча (розвиток здібностей та потреб в знаннях екологічних понять, розвиток вмінь по вивченню та охороні навколишнього середовища); виховна (засвоєння цінностей та правил по відношенню до навколишнього середовища, формування дбайливого ставлення до природи).

Організація дидактичніх ігор здійснюється у трьох основних напрямках: підготовка до проведення, їх проведення та аналіз.

До підготовки проведення дидактичних ігор входять:

Вибір ігор для ознайомлення з екологічними поняттями;

Визначення найбільш зручного часу проведення ігор (у процесі організованого навчання на заняттях);

Вибір місця для гри, де діти можуть спокійно грати (групова кімната);

Визначення кількості гравців (частина групи - 10 дітей);

Підготовка необхідного дидактичного матеріалу для вибраної гри (макеті тварин, рослин, малюнки природи, різні предмети);

Підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями, уявленнями про предмети, явища, котрі необхідні для вирішення ігрової задачі.

Проведення дидактичних ігор включає:

Ознайомлення дітей зі змістом гри та з дидактичним матеріалом, який буде використаний у грі (показ предметів, картинок, коротка бесіда, в ході якої уточнюються знання і уявлення дітей про них);

Пояснення ходу і правил гри. Звертаю увагу на поведінку дітей у відповідності до правил гри, на чітке їх виконання (що вони забороняють, дозволяють);

Визначення ролі вихователя у грі, його участь у якості гравця, вболівальника чи арбітра;

Підведення підсумків гри, по результатам яких можно судити про її ефективність та чи буде вона з цікавістю використовуватись у самостійній ігровій діяльності дітей.

Дидактичні ігри проводимо на протязі місяця: кожної неділі по одній грі, а на останній - дві.

Розглянемо детальніше ігри, котрі будуть використані у даній роботі.

Дидактична гра «Що шкідливе і корисне для природи (води)?»

Мета гри полягає в тому щоб звернути увагу дітей на ставлення людини до об'єктів природи (води). Закріпити правила поведінки в природі. Виховувати дбайливе ставлення до води. Були задіяні фотокартки, на яких зображено дії людини, що завдають шкоди природі (воді) та застосування води у корисних цілях.

Дітям роздаються 2 картки, одна з яких зеленого, а друга червоного кольорів для позначення позитивного і негативного впливу людини на довкілля (у даній грі на воду) відповідно. Перед початком гри проводжу бесіду з ними відносно того якою повинна бути чиста вода та чому, як забруднена вода впливає на довкілля та людей. Приводжу приклад з однією фотокарткою. Далі у ході гри показую фотокартку дошкільникам з питанням шкідливе чи корисне це для води, у відповідь вони повинні показати картку певного кольору та відповісти чому. Більшість дітей активно приймали участь та проявляли зацікавленість. Данною грою ми закріплюємо правила поведінки в природі, виховуємо дбайливе ставлення до води.

Дидактична гра «Бережи довкілля»

Мета гри полягає в тому щоб звернути увагу дітей на важливість зв'язків у навколишньому середовищі та на влив змін у ньому для людей. У ході гри були задіяні макети з зображеня рослин, птахів, звірів.Показую на макети, потім забираю один зних, говорю що людина знищила даний вид і діти повинні розповісти що станеться з рештою живих об'єктів, якщо на Землі не буде забранного об'єкту. Перед проведення гри також провожду бесіду про ланцюг живлення в природі, який представляє собою ряд послідовних зв'язків, які виникають в екосистемі, та про вплив змін у ньому для людей (наприклад, вирубка лісів сприяє зменшенню кількості виділеного кисню у повітря, знищенню домівок та їжі для певних видів тварин, птахів). Гра розвиває мислення дітей, формує правильне ставлення до природи.

Дидактична гра «Навіщо людині свіже повітря»

Мета гри полягає в тому, щоб звернути увагу дітей на користь чистого повітря для здоров'я людини та роль рослин у цьому. Сформувати дбайливе відношення до природи та як наслідок до власного здоров'я. Були задіяні картинки з зображенням лісів, парків, висадженням людиною зелених насаджень у місті. Проводимо бесіду з дошкільнятами чи залежить наше здоров'я від стану оточуючого середовища. У ході гри діти, дивлячись на картки з зображенням соснового лісу, повинні відповісти як впливає перебування в ньому на стан здоров'я людини, що таке повітря особливо корисне для людей із захворюваннями органів дихання та нервової системи. Також відповісти про роль рослин у природі, що вони очищують повітря. По картинці з зеленими насадженнями у місті діти повинні розповісти чому вони так важливі саме тут. В результаті дошкільники активно вісловлюють думки відносно того, що все живе необхідно берегти, бо з руйнуванням людина втрачає здоров'я і не може бути щаливою, що добробут людини лише у гармонії з природою.

Дидактична гра «З чим не можна ходити до лісу»

Мета гри полягає в уточненні та закріпленні правил поведінки у лісі. Викладаю на стіл перед дітьми макети наступних предметів: рушниці, сокири, сірників, велосипеду та сачок. Пропоную уявити що ми збираємося йти до лісу, але ці речі з собою брати не можна и прошу пояснити чому. По кожному з предметів діти дали відповіді досить швидко.

Дидактична гра «Зимова фантазія»

Мета гри полягає в закріпленні знань дітей про характерні ознаки зими, пристосовування рослин до певних умов навколишнього середовища. Були задіяні декорації зимового лісу, картинки природи взимку.Для проведення гри пропоную діточкам розглянути картину з зображенням зимового лісу, далі у ігровій формі задаю питання стосовно пори року, явищ, які їй характерні (сніг, паморозь на деревах), питання щодо стану навколишнього середовища у холодний період року. Пропоную дітям намалювати природу взимку. Більшість дошкільників зобразило зимовий ліс зі звірами, інші ж зиму у містах: вкриті снігом дерева вздовж доріг та годівниці для птахів на них.

2.3 Аналіз дослідно-експериментальної роботи

На констатувальному і контрольному етапах використовувались одні і ті ж самі діагностичні матеріали по виявленню рівня сформованості екологічних понять. В дослідженні брали участь одні і ті ж 20 дітей. Результати дослідження наведемо у таблиці 3.1. та3.2.

Таблиця.3.1.

Результати констатувального етапу без проведення дидактичних ігор у експериментальній групі

Рівень	Контрольна група	Експериментальна група
	Кількість дітей	Відсоток від загальної кількості опитуваних	Кількість дітей	Відсоток від загальної кількості опитуваних
Високий	2	20%	3	30%
Середній	6	60%	4	40%
Низький	2	20%	3	30%

В результаті проведення констатувального експерименту робимо висновок, що низький рівень сприймання екологічних понять у першій групі (контрольна) мають 2 дітей, це 20% від загальної кількості опитуваних.

Середній рівень у контрольній групі мають 6 дітей, це 60% від загальної кількості опитуваних.

Високий рівень мають лише 2 дошкільнят, що становить 20% від загальної кількості.

У другій експериментальній групі низький рівень сприймання екологічних понять спостерігаеться у 3 дітей, це 30% від загальної кількості опитуваних у даній групі.

Середній рівень мають 4 дошкільнят, що становить 40% від загальної кількості.

Високий рівень лише у 3 дітей, це 30% від загальної кількості опитуваних у даній групі.

Друга група була обрана експериментальною, оскільки саме в ній найбільша кількість дітей з низьким рівнем сприймання екологічних понять.



Таблиця 3.2.

Результати контрольного етапу після проведення дидактичних ігор у експериментальній групі.

Рівень	Контрольна група	Експериментальна група
	Кількість дітей	Відсоток від загальної кількості опитуваних	Кількість дітей	Відсоток від загальної кількості опитуваних
Високий	2	20%	4	40%
Середній	7	70%	6	60%
Низький	1	10%	-	-

В результаті проведення контрольного експерименту, робимо висновок, що у контрольній групі кількість дітей з низьким рівнем сформованості майже не змінилась, зменшилась лише на одного і становить 10% від загальної кількості

Середній рівень становить 7 дітей, це 70% від загальної кількоті, зміни також не значні.

Високий рівень маю ті ж 2 дітей, тобто він не змінився і становить 20% від загальної кількості.

З таблиці видно, що у експериментальній групі не залишилось дітей з низьким рівнем сприймання екологічних понять.

Середній рівень збільшився на 2 після проведення дидактичних ігор у групі і становить 6 дітей, це 60% від загальної кількості опитуваних.

Кількість дітей з високим рівнем також збільшилась і становить 4 дошкільника, це 40% від загальної кількості.

Розглянувши результати контрольного етапу можно зробити висновок, що проведена робота з експериментальною групою засобами дидактичних ігор має позитивний вплив на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми.



Висновки до розділу 2

У даній роботі для проведення експерименту було узято дві підгрупи дітей по 10 чоловік віком 6 років у дитячому навчальному закладі №171. Процес дослідження проходив шляхом бесіди та спостереження, в результаті яких ми визначили рівні сприймання екологічних понять.

Експериментальна робота проводилась у три етапи. На першому з них, констатувальному, ми виділили показники оцінювання та рівні сформованості дітей щодо розуміння екологічних понять: низький, середній та високий. По результатам констатувального етапу було вибрано контрольну та експериментальну групу, а самі результати занесені до таблиці.

З метою підвищення рівня сприймання екологічних понять на другому етапі у експериментальній групі були проведені дидактичні ігри: «Зимова фантазія», «Що шкідливе і корисне для природи (води)?», «Бережи довкілля», «Навіщо людині свіже повітря», «З чим не можна ходити до лісу».

На останньому контрольному етапі були використані ті ж самі діагностичні методи, що й на першому, результати занесені до таблиці. Судячи по отриманним данним, робота, проведена з дошкільниками експериментальної групи, покращила отримані результати, тобто засобами дидактичних ігор позитивно вплинули на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми.



ВИСНОВКИ

Багатий і різноманітний світ природи, але інтенсивна господарська діяльність людини безпоседньо вносить у нього зміни, порушуючи екологічну рівновагу навколишнього середовища. Тому так важливо постійно піклуватися про її охорону.

Становлення і формування екологічної культури дошкільнят стає основою знань про морально - етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Екологічне виховання - це екологія особистості , свідомості, душі, культури. Від рівня екологічного мислення людини значною мірою залежить загальний стан природного середовища. У дошкільників також мають бути сформовані уявлення про те, що доки на землі цвітуть сади, співатимуть птахи, тектимуть ріки, наше життя триватиме.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу. У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватись від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті .

Як показала дослідно-експериментальна робота, то дидактичні ігри насправді позитивно впливають на формування знань та сприймання екологічних понять, на формування дбайливого ставлення до оточуючого середовища, допомагають краще його розуміти.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Авдеева Н. Н. Экологическое воспитание дошкольников / Н. Н. Авдеева, Г. Б. Степанова. - Я.: Академия развития, 2003. - 112 с.

Бауер М. Екологічну освіту - змалку / М. Бауер // Дошкільне виховання. - 1997. - №7. - С. 3 - 4.

Бобылева Л. Интерес к природе как средство екологического воспитания дошкольников / Л. Бобылева // Дошкольное воспитание. - 2005. - №7. - С. 10 - 15.

Богуш А. Базовий компонент дошкільної освіти / А. Богуш // Дошкільне виховання. - 2012. - №7. - С. 11 - 12.

Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду/ А. К. Бондаренко. - М.: Просвищение, 1991. - 160 с.

Бєлєнька Г. В. Дошкільнятам про світ природи / Г. В. Бєлєнька, Т. С. Науменко, О. А. Половіна. - К.: Генеза, 2014. - 106 с.

Веретеникова С. О. Ознайомлення дошкільників з природою / С. О. Веретеникова. - К.: Радянська школа, 1968. - 279 с.

Гамаюнова І. Юні екологи. Тривалий досвід природоохоронної тематики для дошкільників / І. Гамаюнова // Дошкільне виховання. - 2011. - №6. - С. 35 - 36.

Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко - К.: Либідь. - 1997. - 376 с.

Горопаха Н. М. Виховання екологічної культури дітей / Н. М. Горопаха. - Р.: Волинські обереги, 2001. - 212 с.

Горопаха Н. М. Методика ознайомлення дітей з природою / Н. М. Горопаха. - К.: Слово, 2014. - 432 с.

Глухенька Л. І. Картинка як дидактичний посібник у роботі дитячого садка / Л. І. Глухенька. - К.: Радянська школа, 1958. - 290 с.

Глухова Н. Екологізація як чинник формування гуманної особистості дитини / Н. Глухова // Дошкільне виховання. 1999. - №11 - 12. - С. 10 - 11.

Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання / М. Грицан, М. Курик // Дошкільне виховання. 2001. - №6. - С. 6 - 7.

Дрязгунова В. А. Дидактические игры для ознакомления дошкольников с растениями / В. А. Дрязгунова. - М.: Просвещение, 1981. - 80 с.

Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною / Т. Дядечко // Дошкільне вихованняю. - 2002. - №5. - С. 28.

Жебровський Б. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» / Б. Жебровський // Палітра педагога. - 2012. - №3. - С. 3 - 38.

Іщенко Л. Змістова характеристика екологічного виховання дітей 6 років / Л. Іщенко // Наука і освіта. - 1998. - №1 - 2. - С. 41 - 44.

Іщенко Л. Екологічне виховання: гуманітарний підхід / Л. Іщенко // Дошкільне виховання. - 1997. - №10. - С. 10 - 11.

Калашник В., Курлянцева О. Екологічна стежина для розвитку дитини / В. Калашник, О. Курлянцева // Дошкільне виховання. - 2011. - №4 - С. 27 - 29.

Каменева Л. А. Как знакомить дошкольников с природой / Л. А. Каменева, А. К. Матвеэва, Л. М. Маневцова. - М.: Просвещение, 1983. - 207 с.

Корнієнко І. Психолого - педагогічні аспекти екологічного виховання дошкільників / І. Корнієнко // Дошкільний навчальний заклад. - 2007. - №4(04). - С. 33 - 40.

Крутій К. Л. «Дитина в дошкільні роки» Програма розвитку, навчання та виховання дітей - 2 - ге видання / К. Л. Крутій. - З.: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. - 268 с.

Куликова Т. А. Экскурсии в природу с детьми дошольного возраста / Т. А. Куликова. - М.: Просвещение, 1985. - 48 с.

Кутузова І. Розвиток ігрової діяльності / І. Кутузова // Дошкільне виховання. - 2003. - №5. - С. 25.

Кучерявий В. П. Екологія / В. П. Кучерявий. - Л.: Світ, 2001. - 500 с.

Кушнерук Г. Виховуємо захисників природи / Г. Кушнерук // Палітра педагога. - 2010. - №6. - С. 26 - 30.

Лисенко Н. В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку / Н. В. Лисенко. - Л.: Світ, 1994. - 144 с.

Лисенко Н. В. Педагогіка українського довкілля / Н. В. Лисенко. - К.: Вища школа, 2006. - 302 с.

Лучич М. В. Прогулки с детьми в природу / М. В. Лучич. - М.: Просвищение, 1969. - 144 с.

Лучич М. В. Детям о природе / М. В. Лучич. - М.: Просвещение, 1989. - 141 с.

Марковская М. М. Уголок природы в детском саду / М. М. Марковская. - М.: Просвещение, 1984. - 160 с.

Маршицька В. Екологічне виховання: соціально - моральні задачі / В. Маршицька // Дошкільне виховання. - 2003. - №11. - С. 7 - 9.

Молочко М. Авторські ігри з пізнавального розвитку дитини / М. Молочко // Дитячий садок. - 2014. - №21. - 19 - 29.

Николаева С. Н. Теория и методика экологического образования детей / С. Н. Николаевна. - М.: Просвещение, 2000. - 208 с.

Плохій З. Сучасний зміст екологічного виховання / З. Плохій // Дошкільне виховання. - 2008. - №3. - С. 3 - 6.

Плохій З. Еколого - розвивальне середовище дошкільного навчального закладу / З. Плохій // Дошкільне виховання. - 2010. - №7. - С. 6 - 10.

Плохій З. Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільника / З. Плохій // Дошкільне виховання. - 2005. - №7. - С. 19 - 23.

Плохій З. Складові екологічної культури дошкільника / З. Плохій // Дошкільне виховання. - 2000. - №11. - С. 6 - 8.

Поліняка К. Збірка дидактичних ігор для дошкільнят / К. Поліняка // Розкажіть онуку. - 2011. № 19 - 20. - С. 139 - 145.

Посвянская Н. П. Занятия с детьми дошкольного возраста по теме Планета Земля / Н. П. Посвянская. - М.: Скрипторий 200, 2005.- 80 с.

Посвянская Н. П. Занятия с детьми дошкольного возраста по теме Живая Планета / Н. П. Посвянская. - М.: Скрипторий 2000, 2005. - 64 с.

Рыжова Н. Педагогические модели организации екологического образования в ДОУ / Н. Рыжова // Дошкольное воспитание. - 2005. - №7. - С. 19 - 23.

Рославець Р. М. Психолого - педагогічні умови виховання екологічної культури дошкільників / Р. М. Рославець. - Л.: Вежа, 1999 - 100 с.

Руденко О., Денисеко Н. На ігровому майданчику / О. Руденко, Н. Денисенко // Розкажіть онуку. - 2011. - № 17 - 18. - С. 126.

Сафранов Т. А. Екологічні основи природокористування / Т. А. Сафранов. - Л.: Новий світ 2000, 2003. - 248 с.

Семенова Т. Прилучати до екологічної культури / Т. Семенова // Дошкільне виховання. - 1990. - №4. - С. 17 - 18.

Сизенко - Казанец З. Д. Природа и дети / З. Д. Сизенко - Казанец. - М.: Просвещение, 1989. - 141 с.

Сорокіна А. В. Дидактичні ігри в дитячому садку / А. В. Сорокіна. - М.: Просвітництво, 1990. - 150 с.

Соцька А. Від знань та емоцій до екологодоцільної поведінки / А. Соцька // Дошкільне виховання. - 2014. - №11. - С. 24 - 28.

Соцька О. П. Основи з природознавства з методикою / О. П. Соцька, Г. І. Молодецька. - О.: ТОВ «Удача», 2012. - 153 с.

Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку / О. П. Янківська. - К.: Радянська школа, 1985. - 144 с.

Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н. Ф. Яришева- К.: Вища школа, 1993. - 255 с.

Яришева Н. Ф. Основи природознавства / Н. Ф. Яришева. - К.: Вища школа, 1995. - 335 с.

Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників / Н. Ф. Яришева. - М.: Грамота, 2001. - 55 с.



ДОДАТКИ

Що шкідливе і корисне для природи (води)?

(Гра з фотокартками.)

Мета: Звернути увагу дітей на ставлення людини до об'єктів природи (воді). Закріпити правила поведінки в природі. Виховувати дбайливе ставлення до води.

Матеріал: Фотокартки, на яких зображено дії людини, що завдають шкоди природі (воді) та застосування води у корисних цілях.

Ігрова дія: Відзначити різними знаками (різного кольору: зеленого та червоного) позитивний і негативний вплив людини на природу (воду) відповідно.

Бережи довкілля.

Мета: Звернути увагу дітей на важливість зв'язків у навколишньому середовищі та на влив змін у ньому для людей.

Матеріал: Макети з зображенням рослин, птахів, звірів.

Ігрова дія: Розповісти про наслідки зникнення певного виду (птахів, тварин, рослин) у природі.

Навіщо людині свіже повітря.

Мета: Звернути увагу дітей на користь чистого повітря для здоров'я людини та роль рослин у цьому. Сформувати дбайливе відношення до природи та як наслідок до власного здоров'я.

Матеріал: Картки з зображенням лісів, парків, висадженням людиною зелених насаджень у місті.

Ігрова дія: Розповісти про залежність чистоти повітря від наявності рослин та усвідомити їх важливість у оточуючому середовищі.

З чим не можна ходити до лісу.

Мета: Уточнення та закріплення правил поведінки у лісі.

Матеріал: Макети рушниці, сокири, сірників, велосипеду та сачок.

Ігрова дія: Пояснити, дивлячись на макети предметів, чому не можна брати їх до лісу.

Зимова фантазія.

Мета: Закріплення знань дітей про характерні ознаки зими, пристосування рослин до певних умов навколишнього середовища. Розвиток логічного мислення, уяви.

Матеріал: Декорації зимового лісу, картина природи взимку.

Ігрова дія: Розглядаючи картину діти відповідають на питання яка пора року зображена ній, який сніг. Пізнають що під сніговою ковдрою деревам тепло.

Размещено на Allbest.ru