Моральне виховання дитини в умовах родини

Друга родина має яскраво виражений ліберальний тип. Сім'я не прикладає особливих зусиль для виховання своєї дитини. Зазвичай, дитина в цій сім'ї надана сама собі. Можна лише підозрювати, які якості можуть бути сформовані у молодшого школяра. У цьому випадку дитині «можна все». Водночас після дослідження батьки говорили, що у них недостатньо часу на реалізацію повноцінного виховання дитини в сім'ї. Шоста шкала демонструє брак обов'язків, що ілюструє мінімальність обов'язків дитини в родині. Висловлювання батьків свідчать про те, що їм важко залучити дитину до якого-небудь справи по дому. Батьки повинні якомога більше часу приділяти дитині, щоб з дитинства сформувати в неї позитивні моральні якості і відчуття підтримки дорослого.

Третя родина має авторитарний тип. Акцентує увагу на «правильному» вихованні, грамотному спостереженні за розвитком дитини, на повній віддачі себе в буквальному сенсі слова. Такий стиль шкодить зростанню молодшого школяра, ставить під загрозу розвиток і виховання дитини. Йому пред'являється величезна кількість заборон, які обмежують його свободу і самостійність. Вимоги до дитини великі, не відповідають його можливостям. Він стає об'єктом впливу батьків.

Тут ми можемо говорити про те, що дитина може стати замкнутою, нетовариською, у результаті - менш соціально адаптованою, вона відчуватиме себе неповноцінною. Простежується тенденція того, що батьки не прагнуть до задоволення потреб своєї дитини. Отримані показники перевищують нормативи сьомої шкали (4 бали), що свідчить про надмірність заборон. На нашу думку, даний тип виховання є дієвим, але може призвести до негативних наслідків. Надмірна кількість заборон, контролю і обмежень може призвести до зворотного ефекту, що виявлятиметься в недотриманні норм поведінки та неслухняності в майбутньому.

Результати спостереження вчителя за особливостями батьківського виховання учнів показали, що діти, які виховуються ліберальним стилем шукають в колективі авторитета, протилежного батькам. Вони мають занижену самооцінку, проявляється почуття безпомічності. Це пов'язано з тим, що батьки мало приділяють уваги дітям. Учні не можуть визначитися з життєвими орієнтирами. Діти, які виховуються авторитарним стилем проявляють меншу самостійність і активність. Вони менше впевнені у собі, часом агресивні та критичні. Учні, що виховуються демократичним стилем проявляють активність, самостійність, ініціативність та соціальну відповідальність.

Можна зробити висновок, що розвиток дитини, формування її особистісних якостей визначається особливостями організації сімейного виховання. В родині, де панує авторитаризм, як ми вже сказали, у більшості випадків закладаються негативні риси характеру. Найбільш прийнятною вважається сім'я, в якій батьки та діти взаємодіють один з одним - демократична родина. В нашому дослідження такого типу сім'ї як демократичний - не виявилось.

Ми вважаємо, що потрібно враховувати не лише вплив соціальних чинників, а насамперед умови виховання дитини в родині. Саме допомога, щирість і відкритість у спілкуванні батьків допоможе налагодити емоційний контакт з дитиною, що сприятиме подальшому засвоєнню відповідних настанов, моральних норм і понять дитиною.

Отже, можна сказати, що участь сім'ї є найважливішою і необхідною підставою в структурі виховання молодшого школяра. Зважаючи на вищесказані недоліки, ми розробили низку методичних рекомендацій для батьків (див. Дод. Б).

Висновки

моральний виховання педагогічний

Отже, моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок, поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Основним завданням морального виховання є - оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблених умінь і навичок моральної поведінки, адекватної поведінки у процесі суспільних відносин.

Проблема морального виховання в наш час залишається актуальною, так як у процесі морального виховання у дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведінки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до доручень, справедливо оцінювати свої вчинки й оцінювати дії інших дітей. Педагог повинен формувати в учнів моральну свідомість, почуття і звички для подальшого гармонійного розвитку особистості. Учні в свою чергу повинні усвідомити моральні поняття доброти, чесності, мудрості, гідності та справедливості. Важливо не просто продемонструвати важливість їх використання, а і важливість для оточуючих.

Методи морального виховання - способи педагогічної взаємодії, за допомогою яких здійснюється формування особистості відповідно до мети і завдань морального виховання, вікових особливостей дітей. До найпоширеніших методів морального виховання належать методи формування моральної поведінки, методи формування моральної свідомості, методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки. Вчені виділяють такі форми виховної роботи з учнями в початкових класах: розповідь вчителя, етична бесіда, екскурсії.

Традиції завжди відігравали значну роль не лише в процесі морального виховання дитини, а й соціального становища сім'ї. В наші роботі ми розглянути низку традицій, які впливали на моральне виховання дітей в українських родинах: традиції майстрів, родинно-оздоровчі, родинно-мистецькі, побратимства, парубочі й дівочі громади, релігійні.

Видатні діячі, педагоги і психологи стверджували і підкреслювали значну роль батьків у вихованні моральних якостей дитини.

На основі експериментального вивчення проблеми ми виявили зв'язок між різними типами родин і реалізацією в них завдань морального виховання. Результати експериментальної роботи підтвердили думку, що потрібно враховувати не лише вплив соціальних факторів, а насамперед умови виховання дитини в родині.

Курсове дослідження не претендує на вичерпне вивчення проблеми. Перспективами вивчення проблеми є з'ясування специфіки застосування різних методів виховання у процесі морального виховання дитини молодшого шкільного віку в умовах сім'ї.

Список використаної літератури

1. Бех І. Д. Інваріації особистісно-орієнтованого підходу до виховання дитини/І. Д. Бех//Початкова школа. - 2001. - № 2. - С.3-7.

2. Болотіна Л. Р. Педагогіка: навч. посіб. для пед. інститутів/Лариса Романівна Болотіна.-М.: Просвещение, 1987. - 256 с.

3. Васильева З. Н. Нравственное воспитаниеучащихся в учебной деятельности/Зинаида Николаевна Васильева. - М.: Просвещение, 1978. - 452 с.

4. Волкова Н. П. Педагогіка: навч. посіб/ Наталія Павлівна Волкова.- К.: Академвидав, 2007. - 616 с.

5. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 374 с.

6. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів/Віктор Костянтинович Демиденко.- К.: ІЗМН, 1995. - 248 с.

7. Демиденко Т. С. Особливості процесу родинного виховання / Т. С. Демиденко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2011. - № 4. - С. 5-8.

8. Зайченко І. В. Історія педагогіки: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів /Іван Васильович Зайченко.- К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 624 с.

9. Зайченко І. В. Педагогіка: навч.посіб. для студентів вищих пед.навч. закладів/ Іван Васильович Зайченко.- Чернігів, 2003. - 528 с.

10. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч.посіб./Сергій Григорович Карпенчук. ? К.: Вища школа, 2005. ? 368 с.

11. Кузьмінський А. І. Педагогіка: підручник/Анатолій Іванович Кузьмінський. ? К.: Знання-Прес, 2008. ? 447 с.

12. Луцик Ю. І. Традиції морального виховання в родині [Електронний ресурс]// Початкова школа. - 2012. - № 2. - Режим доступу до статті: http://osvitas.com.ua.

13. Макаренко А. С. Проблемышкольногосоветскоговоспитания/ Антон Семенович Макаренко. - М.: Просвещение, 1976. - 534с.

14. Мельничук С. Г. Педагогіка (Теорія виховання):навч.посіб./ Сергій Гаврилович Мельничук. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. - 288 с.

15. Мінаєнко Т. М. Виховання і батьківська любов / Т. М. Мінаєнко // Психологія дошкілля. - 2011. - № 11 - С. 38-42.

16. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка:навч. посібник. /Назар Єгорович Мойсеюк. - К.:Видавничий Дім «Слово», 2011. - 608 с..

17. Немов Р. С. Психологія/Роберт Семенович Немов. - М.: Владос, 1995. - 345 с.

18. Пальчевський С. С. Педагогіка: навч. посіб./Степан Сергійович Пальчевський. - К.: Каравела, 2007. - 576 с.

19. Постовий В. Г.Сім'я і родинне виховання: концепція / В. Г. Постовий // Рідна школа. - 1996. - №12. - С.12-14.

20. Стельмахович М. Г.Народна педагогіка/ Микола Гнатович Стельмахо-вич. - К.: Рад. школа, 1985. - 312 с.

21. Сухомлинський В. О.Батьківська педагогіка/Василь Олександрович Сухомлинський. - К.:Радянська школа, 1977. - 289 с.

22. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. для студентів вищих пед. закладів освіти/Михайло Миколайович Фіцула. - К.:Академія, 2000. - 542 с.

23. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. /Михайло МиколайовичФіцула. - К.: Академвидав, 2007. - 560 с.

Додатки

Додаток А

Опитувальник «Аналіз сімейного виховання»для батьків дітей 3-10 років

«Шановні батьки! Пропонований Вам опитувальник містить твердження про виховання дітей. Твердження пронумеровані. Такі ж номери є в «Бланку для відповідей».

Читайте по черзі твердження опитувальника. Якщо Ви загалом згодні з ними, то на «Бланку для відповідей» обведіть кружком номер твердження. Якщо Ви загалом не згодні - закресліть цей самий номер у бланку. Якщо дуже важко вибрати, то поставте на номері знак питання. Намагайтеся, щоб таких відповідей було не більше 5. У опитувальнику немає "неправильних" або "правильних" тверджень. Відповідайте так, як Ви самі думаєте. Цим Ви допоможете психолога в роботі з Вами. На твердження, номери яких виділено в опитувальнику курсивом, татусі можуть не відповідати».

1. Все, що я роблю, я роблю заради мого сина (дочки).

2. У мене часто не вистачає часу позайматися з сином (дочкою) - поспілкуватися, пограти.

3. Мені доводиться вирішувати моїй дитині такі речі, які не дозволяють багато інших батьків.

4. Не люблю, коли син (дочка) приходить до мене з питаннями. Краще, щоб здогадався сам (сама).

5. Наша дитина має більше обов'язків - у догляді за собою, підтримці порядку, ніж більшість дітей його віку.

6. Моєї дитини дуже важко змусити що-небудь зробити, чого він не любить.

7. Завжди краще, якщо діти не думають про те, чи правильно чинять їхні батьки.

8. Мій син (дочка) легко порушує заборони.

9. Якщо хочеш, щоб твій (я) син (дочка) став (а) людиною, не лишай безкарним жодного його (її) поганого вчинку.

10. Якщо тільки можливо, намагаюся не карати сина (дочку).

11. Коли я в хорошому настрої, нерідко прощаю свого сина (дочки) те, за що в інший час покарав би.

12. Я люблю свого сина (дочку) більше, ніж люблю (любила) чоловіка.

13. Молодші діти мені подобаються більше, ніж старші.

14. Якщо мій син (дочка) підлягає упирається або гнівається, у мене буває відчуття, то я вступив (а) по відношенню до нього (неї) неправильно.

15. У нас довго не було дитини, хоча ми його дуже чекали.

16. Спілкування з дітьми, загалом-то, виснажлива справа.

17. У мого сина (дочки) є деякі якості, які виводять мене з себе.

18. Виховання мого сина (дочки) йшло б набагато краще, якби мій (я) чоловік (дружина) не заважав би мені.

19. Більшість чоловіків легковажніші, ніж жінки.

20. Більшість жінок легковажніші, ніж чоловіки.

21. Мій син (дочка) для мене найголовніше в житті.

22. Часто буває, що я не знаю, що робить в даний момент моя дитина.

23. Якщо іграшка дитині подобається, я куплю її, скільки б вона не була варта.

24. Мій син (дочка) нетямущий (а). Легше самому два рази зробити, ніж один раз пояснити йому (їй).

25. Моєму синові (дочки) нерідко доводиться (або доводилося раніше) доглядати за молодшим братом (сестрою).

26. Нерідко буває так: нагадую, нагадую сину (дочці) зробити що-небудь, а потім плюну і зроблю сам (а).

27. Батьки в жодному разі не повинні допускати, щоб діти помічали їхні слабкості і недоліки.

28. Мій син (дочка) сам (а) вирішує, з ким йому (їй) грати.

29. Діти повинні не тільки любити своїх батьків, але і боятися їх.

30. Я дуже рідко лаю сина (дочку).

31. У нашій строгості до сина (дочки) бувають великі коливання. Іноді ми дуже суворі, а іноді все дозволяємо.

32. Ми з дитиною розуміємо один одного краще, ніж ми з чоловіком.

33. Мене засмучує, що мій син (дочка) занадто швидко стає дорослим.

34. Якщо дитина упирається, тому що погано себе почуває, краще всього зробити так, як він хоче.

35. Моя дитина росте слабким і хворобливим.

36. Якби у мене не було дітей, я б домігся (добилася) в житті набагато більшого.

37. У мого сина (дочки) є недоліки, які не справляються, хоча я наполегливо з ними борюся.

38. Нерідко буває, що коли я караю мого сина (доньку), мій чоловік (дружина) тут же починає дорікати мене в надмірної суворості і втішати його (її).

39. Чоловіки більш схильні до подружньої зради, ніж жінки.

40. Жінки більш схильні до подружньої зради, ніж чоловіки.

41. Турботи про сина (дочки) займають велику частину мого часу.

42. Мені багато разів довелося пропустити батьківські збори.

43. Прагну до того, щоб моя дитина був забезпечений краще, ніж інші діти.

44. Якщо побути в суспільстві мого сина (дочки), можна сильно втомитися.

45. Мені часто доводилося давати моєму синові (дочки) важкі для його (її) віку доручення.

46. Моя дитина ніколи не прибирає за собою іграшки.

47. Головне, чому батьки можуть навчити своїх дітей - це слухатися.

48. Моя дитина сам вирішує, скільки, чого і коли йому є.

49. Чим суворіше батьки до дитини, тим краще для нього.

50. За характером я - м'яка людина.

51. Якщо моєму синові (дочки) щось від мене потрібно, він (а) намагається вибрати момент, коли я в хорошому настрої.

Додаток Б

Рекомендації батькам щодо морального виховання дитини

І. Діти вчаться того, що бачать у своєму оточенні:

1. Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати.

2. Якщо дитина бачить ворожість - вона вчиться битися.

3. Якщо над дитиною насміхаються - вона буде нерішучою.

4. Якщо дитину постійно присоромлюють - вона вчиться відчувати себе винною.

5. Якщо дитина оточена терпеливістю - вона вчиться бути терпеливою.

6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться впевненості.

7. Якщо дитину хвалять - вона вчиться цінувати інших.

8. Якщо з дитиною поводяться справедливо - вона вчиться справедливості.

9. Якщо дитина відчуває себе в безпеці - вона вчиться довіряти.

10. Якщо дитину схвалюють - вона вчиться поважати себе.

11. Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно - вона вчиться знаходити любов в цілому світі.

ІІ. Не можна карати дитину якщо:

1. Дитина хвора.

2. Якщо дитина не зовсім одужала після хвороби.

3. Якщо дитина їсть

4. Після сну.

5. Перед сном.

6. Під час гри.

7. Під час виконання завдання.

8. Одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) - необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину).

9. Якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати; у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить.

10. Якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі; якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

ІІІ. Коли не потрібно хвалити:

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів - немає за що хвалити. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день .

ІV. Десять «золотих правил» для батьків:

1. 1.Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.

2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчить дитину спілкуватися.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

5. Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що - погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Потрібно навчити дитину шанувати сім'ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї, виховують краще за будь-які лекції.

7. Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.

8. Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім'ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей.

10. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

V. Пам'ятка для батьків:

1. З'явилася зацікавленість у житті і проблемах дитини, будьте щирими - пам'ятаючи, що вона незабаром поверне Вам це.

2. Ваші показні ввічливість і чуйність до оточуючих дитина легко розпізнає, вона швидко навчається неправди та лицемірству.

3. Поводьтеся з людьми тактовно, будьте терплячими до недоліків інших - це буде для Вашої дитини уроком доброти і людяності.

4. Не говоріть про людей нешанобливо, погано - дитина виросте і почне так само говорити про Вас.

5. Поведінка - це моральне мірило людини. Виявляйте шляхетність за будь-яких обставин. Станьте прикладом для своєї дитини.

Додаток В

Матеріали для індивідуальних бесід етичної спрямованості з дітьми в умовах сім'ї

Бесіда на тему «Правила гостинності. Правила поведінки в гостях.»

1). Як видумаєте, чи повинна кожна людина додержувати загальних правил поведінки?

Навіщо вони потрібні? (Загальні правила поведінки допомагають людям однако восприймати, що погано, що добре, що красиве, а що непривабливе.)

Які загальні правила ви вже знаєте? (Кожна людина повинна бути акуратною, охайною, ввічливою, щоб з нею було приємно спілкуватися. Вона повинна бути точною, вірною своїй обіцянці, щоб не спричиняти неприємностей іншим. )

Це прості, але дуже потрібні правила. Це свого роду угода між людьми: що є правильним, а що неправильним в їх поведінці, або, як то кажуть, що визнається, а що не визнається в суспільстві. Правила, що визначають поведінку людини в повсякденному житті й спілкуванні з іншими людьми, назвали етикетом. Багато правил етикету виникло ще в глибокій давнині.

Найбільш розумні, зручні й красиві людство пронесло через століття. Такі правила перетворилися на добрі традиції, яких вихована людина дотримує завжди. Не випадково багато прислів'їв, приказок, висловів народної мудрості відображають правила етикету. Задумайтеся над такими

висловами: «Слухай більше, говори менше», «Пообіцяв щось зробити -- зроби. Не можеш -- не обіцяй», «Хоча не багатий, а гостеві радий», «Поважаючи людину, поважаєш себе».

2) Розбір ситуацій.

У клас входить учителька. Її руки зайняті книгами і зошитами. З нею привітно вітається Вітя. Він у цей час готував дошку до занять. Що повинен був зробити Вітя? ( Допомогти вчительці донести речі .)

Бесіда на тему «Людина - частина природи»

Людина -- частина природи. Вона зобов'язана піклуватися про природу i оберігати її. Природа Землі схожа на організм, лише дуже великий. Дихальна система постачає в організм кисень, так i ліси збагачують киснем повітря землі. Кров живить всі клітини організму, так piки i моря несуть воду i поживні речовини до всього живого. Земля xвopiє, коли вирубують ліси, забруднюють ріки та моря.

1. Чому людина -- частина природи?(Бо пepвіснi люди були такою ж частиною природи, як i дикі тварини)

2. Як ви можете допомогти зберегти природу?(Насаджувати ліси i парки, не смiтити на вулицях, економити воду, обклеювати вікна на зиму, берегти електроенергію тощо)

3. Що означає «Марш парків»?(До 22 квітня кожна людина повинна посадити хоча б одне дерево)

4. Людина використовує тварин для одержання їжі та одягу. Деякі тварини стали друзями i помічниками людини, оберігали її. Інколи тварини небезпечні для людини.

5. Які тварини стали друзями i помічниками людини?(Biдпoвiдi учнів)

6. Чому деякі тварини небезпечні для людини?(Гризуни, птахи i комахи можуть знищити урожай, багато тварин переносять небезпечні хвороби)

7. Яке значения тварин в житті людини?(Їжа, шерсть, одяг, ліки тощо).

Рослини бувають їстивні та неїстивні, лікарські та отруйні, забруднені й екологічночисті.

1. На які 3 групи розподіляють всі рослини?(Трав'янисті, кущі, дерева)

2. Яке значення для життя людей мають рослини?(Їжа, одяг, тепло, ліки)

3. Як ви розумієте вислів «Зелена аптека»?(Biдповіді учнів. Читання учнями віршa).

Бесіда на тему «Дружба»

1). У житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило, приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо, якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних ситуацій? Напевно, найкращий спосіб - розібратися у своєму оточенні.

2). Знайти причини сварки між друзями.

Не раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань багато, хотілося би знайти відповіді. Дружба - тендітна річ, як скло. Вона випробується не тільки лихом, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими друзями виникають сварки. Буває так, що дружиш із кимось, а потім раптово щось ламається, розбивається - і від взаємної прихильності залишаються лише уламки.

Звичайно, можна знову помиритися, попросити пробачення. А якщо образа занадто велика? Ти чекаєш, коли твій друг першим підійде до тебе, щоб вибачитися, а він не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися, що підходити один до одного безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, просити вибачення ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок, усе ускладнюється і дружбу вже не «склеїти».

1. Размещено на Allbest.ru