Організація та методика проведення уроку з теми: "Професійна робота з табличним редактором MS Excel"

* принцип зв'язку з реальним життям (справи, що організовуються і проводяться в школі, повинні стикатися з реальними справами селища, району, області, країни. Діти повинні відчувати себе громадянами, діяти на благо країни);

* принцип узгодження (всі дії педагогів повинні бути узгоджені між собою, підпорядковані одній спільній меті. Крім того, кожен педагог повинен пам'ятати, що його педагогічний обов'язок полягає в тому, щоб створювати умови для узгодження дітей один з одним, дітей та їх батьків).

Таким чином, цілями виховної системи з соціально-педагогічної підтримки дітей «групи ризику» є:

1) Формування базової культури особистості та забезпечення кожній дитині рівних умов для духовного, інтелектуального та фізичного розвитку, задоволення його творчих і освітніх потреб.

2) Формування соціально активної особистості, здатної до прийняття само-самостійних рішень, до зміни соціальних та економічних ролей в умовах постійно мінливого суспільства.

Концепція виховної системи з соціально-педагогічної підтримки дітей «групи ризику» передбачає наступні функції:

* розвивати, що спрямована на зміну мотивації дітей «групи ризику» до навчальної діяльності, розвиток творчої особистості, здатної до самовираження, самореалізації;

* розважальну, що створює сприятливу атмосферу на уроці, що перетворює його з нудного заняття в захоплюючу подорож;

* інтегруючу, що забезпечує взаємодію всіх підрозділів як єдиного виховного простору, розширення та поглиблення шкільних і позашкільних зв'язків;

* управлінську, що орієнтована на оптимізацію функціонування і розвитку школи, створення умов для позитивних змін у навчально-виховному процесі, професійного зростання педагогів, взаємодії всіх учасників виховної системи;

* захисну, що сприяє створенню обстановки співчуття, співпереживання, взаєморозуміння;

* компенсуючу, комунікативну, що передбачає створення у школі умов для самовираження, демонстрації творчих здібностей, установлення емоційних контактів;

* коригуючу, що спрямована на корекцію поведінки та спілкування дитини з метою попередження негативного впливу на формування особистості.

У вузі необхідно за допомогою спостереження, бесіди, спеціальних діагностичних методик виявляти студентів групи ризику та проводити психолого-педагогічну роботу з метою формування у них твердої антинаркотичної позиції. Завданнями цієї діяльності є виховання і розвиток соціально значущих якостей особистості.

Трудове виховання у вузі є спеціально організованим і контрольованим процесом залучення студентів до професійного праці. Воно реалізується в процесі навчання, проходження виробничої практики і сприяє розвитку працелюбності, відповідальності, вміння працювати в колективі, творчих здібностей та інших необхідних фахівцеві якостей. За допомогою трудового виховання у студентів розвивається прагнення до раціональної організації вільного часу, тобто культура дозвілля, -- на противагу дозвільному способу життя.

Естетичне виховання має яскраво виражену антинаркотичне направлення, надаючи численні можливості організації дозвілля: прилучення до культурної спадщини за допомогою театру, кіно, літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва. Воно передбачає участь у діяльності художнього клубу, гуртків художньої самодіяльності; відвідування установ культури. Естетичний аспект присутній також у трудовому вихованні (акуратність, чіткість) і у фізичному вихованні (самовдосконалення).

Правове виховання залучає людину до норм права, недотримання яких є кримінальним злочином, і здійснюється у процесі вивчення правових дисциплін.

Економічне виховання включає вивчення економічної теорії, формування дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, здатність передбачати й оцінювати економічні наслідки своєї діяльності.

Процес виховання у вузі повинен мати психологічну підтримку. За допомогою спостереження, бесід, спеціальних методик куратори виявляють студентів «групи ризику». З цими студентами буде працювати психолог. Спочатку необхідно проводити індивідуальні консультації для загальної оцінки проблеми і визначення подальших методів впливу. Це можуть бути індивідуальні або групові тренінги, психоаналіз.

Навчання, виховання та психологічний супровід педагогічного процесу у вузі повинні бути тісно взаємопов'язані. В результаті їх взаємодії у студента (випускника вузу) повинні сформуватися соціально-значущі якості (комунікативність, самостійність, адекватність, активність, емоціональна врівноваженість, стресостійкість) і загальна культура особистості (моральна, фізична, екологічна, трудова та дозвільна, естетична, правова, економічна).

Сформованість цих рис обумовлює «життєздатність» [4] випускника вузу, його подальшу самореалізацію в кар'єрі і в особистому житті. Вона припускає особисту відмову від соціально неприйнятних форм поведінки, зловживання тютюном і алкоголем; тверду негативну позицію по відношенню до наркотиків і небайдуже ставлення до цих соціальних проблем.

Основними напрямками роботи соціального педагога з сім'єю «групи ризику» є:

1) Виявлення актуальних проблем життєдіяльності дитини в сім'ї «групи ризику».

2) Соціально-педагогічна підтримка дитини, що потрапила у важку життєву ситуацію.

3) Гармонізація взаємовідносин між дитиною та батьками, виховання толерантності.

4) Розробка індивідуального маршруту соціально педагогічної підтримки сім'ї.

У роботі з «сім'єю групи ризику» соціальний педагог керується наступними основними принципами:

* дотримання пріоритету інтересів дитини: «першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини» (Конвенція про права дитини, ст. 3);

* максимально можливу співпрацю з біологічними батьками дитини: не ігнорування їх, а партнерство;

* захист права дитини на виховання по можливості у своїй біологічній сім'ї, його «право знати своїх батьків, право на їх захист, право на спільне з ними проживання» (Сімейний кодекс, ст. 54);

* тісна взаємодія з іншими зацікавленими органами і службами, що здійснюють роботу з сім'ями і дітьми: медичними, правозахисними, опіки та піклування, освіти і т. ін.

Одна з форм роботи з сім'ями групи ризику, які потребують соціально-економічного та соціально-психологічної допомоги та підтримки є соціальний патронаж, що є відвідуванням сім'ї вдома з діагностичними, контрольними, адаптаційно-реабілітаційними цілями, що дозволяють встановити та підтримувати тривалі зв'язки з родиною, своєчасно виявляючи її проблемні ситуації, надаючи оперативну допомогу. [2]

Патронаж може проводитися з наступними цілями:

* діагностичні: ознайомлення з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику (медичних, соціальних, побутових), дослідження проблемних ситуацій, що склалися;

* контрольні: оцінка стану сім'ї та дитини, динаміка проблем (якщо контакт з сім'єю повторний); аналіз ходу реабілітаційних заходів, виконанню батьками рекомендацій та ін.;

* адаптаційно-реабілітаційні: надання конкретної освітньої, посередницької, психологічної допомоги.

Регулярний патронаж необхідний відносно неблагополучних і перш за все асоціальних сімей, постійне спостереження за якими в якійсь мірі дисциплінує їх, а так само дозволяє своєчасно виявляти і протидіяти кризовим ситуаціям, що виникають.

Разом з патронажем слід виділити консультаційні бесіди як одну з форм роботи з сім'єю. Консультування, за визначенням, призначене в основному для надання допомоги практично здоровим людям, що відчувають труднощі при вирішенні життєвих завдань.

Працюючи з родиною, можна використовувати найбільш поширені прийоми консультування: навіювання, переконання, художні аналогії, міні-тренінг і т. і.

ВИСНОВОК