Процес підготовки спеціаліста за спеціальністю "Апаратник широкого профілю" у професійно-технічному навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Провідні методисти віддають головну роль уроку теоретичного навчання як основі усього навчання. Саме тому до теоретичної підготовки ставлять нові, більш високі вимоги.

У наш час навчання та виховання висококваліфікованих працівників, які б мали глибокі технічні знання, має першорядне значення.

Сучасне виробництво характеризується застосуванням нових типів машин та механізмів, впровадженням нових видів сировини та матеріалів.

Головна мета професійно-технічного навчання - надати можливість працівникам отримати нові професії; отримати знання останніх досягнень науки та техніки; передового виробничого досвіду, навчити застосовувати отримані теоретичні знання та практичні навички у роботі та на цій базі створювати умови для подальшого зростання виробничого труда. При цьому треба мати на увазі, що працівники потребують систематичного підвищення кваліфікації.

Подальше прискорення науково-технічного прогресу потребує виховання нових людей, які здатні творчо працювати. Сутність навчання та виховання підлітків полягає у підготовці їх до трудової, тобто професійної діяльності.

Технічна освіта є складовою частиною системи середньої (загальноосвітньої) підготовки та засобом підготовки людини до професійної діяльності та ефективної участі у світі праці.

Основним спрямуванням діяльності організацій технічної освіти є створення достатніх та необхідних умов для забезпечення кваліфікованої професійної підготовки учнів на рівні вимог новітніх технологій і у відповідності з розвитком ринку праці.

Сутність теоретичного навчання полягає у тому, щоб надати учням знання, необхідні для кваліфікаційної діяльності у межах тієї чи іншої професії.

Основним документом для визначення рівня теоретичних знань є кваліфікаційна характеристика. Кваліфікаційна характеристика - це державний документ, у якому міститься перелік вимог до знань, вмінь та навичок, які повинні бути у спеціаліста даної професії того чи іншого рівня кваліфікації. Характеристика поділена на дві частини: «знати» і «уміти». Саме розділ «знати» - знання які необхідні для виконання професійних функцій - і відповідає розміру теоретичної бази.

Таку кваліфікаційну характеристику можна знайти у «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику».

Взагалі, уся професійна освіта у ПТУ - це процес та результат цілеспрямованої діяльності інженерно-педагогічного колективу ПТУ та учнів по формуванню теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, а також професійних навичок.

Зміст освіти - це точно визначена сукупність систематизованих знань, вмінь та навичок, які повинен отримати учень у даному закладі. Це містить у собі важливі наукові поняття, закони та теорії, етичні та естетичні норми.

Усі вимоги конкретизовано у навчальних планах та програмах, вони забезпечуються шляхом викладання теоретичних та практичних дисциплін, які поділено на загальноосвітній та професійно-технічний цикли.

Проблема розробки проекту підготовки спеціаліста «апаратник широкого профілю» і обумовлює вибір теми даного педагогічного дослідження.

Об'єкт дослідження - процес підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник широкого профілю» у професійно-технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - дидактичний проект підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник широкого профілю» з поглибленою розробкою технології навчання по темі «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Технологія хімічного виробництва з основами загальної хімічної технології».

Мета дослідження - здійснити дидактичне проектування підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник широкого профілю» з поглибленою розробкою технології навчання по темі «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Технологія хімічного виробництва з основами загальної хімічної технології».

Задачі дослідження:

- провести аналіз професійної діяльності спеціаліста;

- спроектувати кваліфіковану характеристику спеціалісту;

- розробити зміст професійної підготовки спеціаліста;

- спроектувати дидактичні матеріали;

- провести аналіз базових умов навчання, вибрати способи формування базових знань;

- спроектувати навчальні технології підготовки апаратника широкого профілю;

- розробити бінарні дії викладача та учнів на уроці «Сировина в хімічному виробництві».

1. Проектування програми професійної підготовки за спеціальністю «Апаратник широкого профілю»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця

Професія апаратника є головною та найбільш чисельною у хімічних та нафтохімічних виробництвах. Вона є професією широкого профілю, замінюючи десятки професій, які існували раніше та які зникли у зв'язку з високим рівнем автоматизації виробництва. Саме тому в наш час у праці апаратника значний елемент операторської діяльності: контроль та керування процесом на відстані за допомогою дистанційних контролюючо-вимірювальних пристроїв, автоматичних регуляторів, засобів сигналізації та захисту. Таких приладів у апаратника може бути більше десяти, і навіть сотні; щоб вдало працювати з ними, йому необхідно використовувати у роботі комп'ютер.

Робоче місце апаратника - у приміщенні. Режим праці - змінний. Професійні шкідники - піддається постійному впливу токсинів. Це повинно компенсуватися додатковими виплатами, безкоштовним санаторним обслуговуванням, передвчасним виходом на пенсію.

Основні засоби діяльності - автоматичні засоби діяльності, які включають у себе контролюючо-вимірювальні прилади, автоматичні регулятори, системи сигналізації та захисту.

Основні вимоги до професійно важливих якостей такі: швидка зорова моторна реакція, високий ступінь концентрації та розподілення уваги під час роботи, гарне просторове мислення та уява, гарна пам'ять.

Зробимо аналіз професійної діяльності та з'ясуємо її види, виконання яких входить у компетенцію апаратника широкого профілю. Апаратник є робочим хімічного заводу і підпорядковується безпосередньо головному технологу підприємства.

Апаратник широкого профілю повинен знати:

Ё Робочу інструкцію та правила внутрішнього трудового розкладу;

Ё Технологічну схему виробництва;

Ё Технологічну схему абсорбційного відсіку;

Ё Фізико-хімічні основи та сутність процесу абсорбції у виробництві;

Ё Якості та склад абсорбуємих газів;

Ё Якості розчинів, які застосовують у виробництві;

Ё Правила забору проб та основи аналітичного та технічного контролю процесу абсорбції;

Ё Улаштування та принцип роботи обладнання, способи ліквідації дрібних неполадок;

Ё Правила та методику проведення розрахунків, які передбачено технологією;

Ё Регламентні норми викидів шкідливих речовин у атмосферу та нормативні вимоги до чистоти атмосферного повітря;

Ё Правила техніки безпеки, промислової санітарії та пожежної безпеки;

Ё Способи застосування першої медичної допомоги постраждалим у нещасних випадках;

Ё Аварійну сигналізацію цеху;

Ё Прийоми підготовки обладнання до ремонту та пуску після ремонту;

Ё Корозійні якості розчинів та кислот та способи захисту обладнання;

Ё Принципи та методи організації праці на робочому місці;

Ё Порядок прийому та здачі зміни.

Апаратник широкого профілю повинен уміти:

Ё Проводити технологічний процес у співвідношенні з робочими інструкціями та даними лабораторних аналізів;

Ё Проводити подачу в апарати абсорбуючої рідини;

Ё Регулювати витрати розчинів;

Ё Не допускати перевищення регламентних норм вмісту шкідливих речовин у газах, які викидають у атмосферу;

Ё Спостерігати за температурою газів та концентрацією розчинів та гідравлічним опором апаратів;

Ё Контролювати роботу приладів, насосів, вентиляторів, герметичність апаратури та комунікацій, рівень рідини у збірниках та гідрозатворах;

Ё Доводити абсорбційні розчини до потрібної концентрації та передавати їх для подальшої переробки у сховище або на нейтралізацію;

Ё Контролювати хід технологічного процесу візуально та за показниками контролюючих приладів;

Ё Обслуговувати апарати;

Ё Промивати газоочисну апаратуру;

Ё Відбирати проби;

Ё Проводити пуск та зупинку системи;

Ё Дотримуватися інструкцій по техніці безпеки, промислової санітарії та протипожежний режим;

Ё Користуватися індивідуальними засобами захисту;

Ё Підтримувати робоче місце у чистоті та порядку.

1.1.2 Визначення видів діяльності

Залежність виконуваних фахівцем видів професійної діяльності від її характеристик наведена в таблиці 1.1.

Наш навчальний заклад ПТНЗ готує кваліфікованого робітника, який має освітній рівень - середня спеціальна освіта. Сфера застосування діяльності:

- технологічна (в рамках вузла);

- організаційна (в рамках бригади).

Наша задача підготувати спеціаліста, який буде виконувати свою діяльність по заданому алгоритму з однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів або окремих елементів технологічного процесу.

1.1.3 Характеристика трудових процесів, які виконує фахівець

Основною метою практичної підготовки є формування вмінь здійснювати продуктивну працю.

Під продуктивною працею розуміється сукупність трудових дій робітника, за допомогою яких він впливає на предмети праці і управляє роботою встаткування. Трудові дії можна класифікувати за різними ознаками:

1. За призначенням:

- планування - ознайомлення із завданням, вибір матеріалів, технологічних процесів, інструментів, пристосувань, виконання розрахунків, складання плану виконання роботи;

- підготовка - підготовка до роботи інструментів, матеріалів;

- здійснення - виконання різних операцій, керування обладнанням, регулювання технологічного процесу, настроювання обладнання;

- контроль - перевірка і оцінка ходу технологічного процесу власної діяльності робітника, роботи встаткування, якості продукції;

- обслуговування - догляд за встаткуванням, усунення неполадок, організація робочого місця.

Таблиця 1.1 - Основні рівні професійної кваліфікації, їх характеристика

Рівень	Загальна характеристика	Тип учбового закладу	Рівні	Сфера застосовування видів діяльності
			Освітній	Освітньо-кваліфікаційний	Технологічна	Проектувальна	Організаційна	Науководослідницька
1	Діяльність по заданому алгоритму з однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів або окремих елементів технологічного процесу	ПТНЗ, старші класи загально освітньої школи.	Загальне повне, середнє спеціальне	Робоча кваліфікація	У рамках вузла	Відсутня	У рамках бригади	Відсутня
2	Діяльність по заданому алгоритму без конструювання або з приватним конструюванням, охоплює весь технологічний процес на виробництві	ВНЗ 1,2 рівня акредитації: технікум, коледж	Базове вище	Молодший фахівець, бакалавр	У рамках технологічного циклу	Проектування окремих елементів	У рамках ділянки	Відсутня
3	Діяльність з використанням складних алгоритмів, що вимагає конструювання рішення, охоплює весь технологічний процес на виробництві	ВНЗ 3,4 рівня акредитації: інститути, академії, університети	Повне вище	Фахівець	У рамках підприємства	У рамках підприємства	Організація роботи підприємства	Елементи постановки задач
4	Інформаційно-продуктивна діяльність по створенню теоретичних положень, яка вимагає умінь висувати гіпотезу, вирішувати проблему, доводити гіпотезу	Академії, університети, наукові центри підвищення кваліфікації	Науковий	Магістр, кандидат наук, доктор наук	У рамках галузі	У рамках підприємства	У рамках підприємства	Переважає

2. За одиницями трудової діяльності:

- операції - характеризуються застосуванням однотипних інструментів, пристосувань, способів праці;

- прийоми - частина операцій, що мають певні закінчені трудові дії і певну технологічну мету;

- процес - закінчений цикл трудових приймань

Виходячи із заданої класифікації, можна встановити, що основним змістом практичного навчання є формування сукупності вмінь і навичок виконувати і регулювати виконання трудових процесів, що включають операції, прийоми і дії, пов'язані із плануванням, підготовкою, здійсненням, контролем і обслуговуванням технічних систем і підсистем.

Відповідно до цього для побудови змісту практичного навчання варто визначити характер трудових процесів, властивому даному виробництву, і структуру системи виробничого навчання. У підставі розглянутої системи лежить принцип групування складових частин змісту практичного навчання й визначення послідовності їхнього вивчення, що становить програму виробничого навчання.

Основною сполучною ланкою виробничого процесу і системи виробничого навчання є поняття «трудовий процес».

Практичне навчання, а точніше, його зміст і форми організації залежать від характеру трудового процесу, що лежить в основі обраної професії. При цьому тип трудового процесу залежить від ряду причин:

- можливості вичленовування в трудовому процесі, з метою навчання, окремих його частин (операцій, прийомів, дій);

- можливості групування різновиду окремих операцій, прийомів, дій, виділюваних комплексів у раціональній послідовності з обліком технологічної й дидактичної доцільності;

- повторюваності операцій у трудовому процесі.

Відповідно до цього всі трудові процеси класифікують залежно від їхнього відношення до процесу навчання по трьох типах.

Перевага в діяльності фахівця технологічних дій вимагає визначення групи його трудових процесів, що дозволить надалі більш точно вибрати систему виробничого навчання. Характеристики кожної із трьох груп трудових процесів представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Характеристики груп трудових процесів

Групи трудових процесів	Типи трудових процесів	Основна учбово-виробнича характеристика	Основні особливості процесу виробничого навчання
1	2	3	4
1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Аналіз і контроль технологічних операцій. Підготовка сировини до подальшої роботи з нею.	Більша повторюваність операцій при невеликій їхній варіативності на різних виробах. Можливість обчислення, частішання і варіювання операцій у виробничих умовах. Наявність комплексів операцій.	Повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт. Необхідність введення навчальних об'єктів для відпрацьовування деяких первісних прийомів обробки.
2 група ТП, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Обслуговування основних процесів хімічного виробництва (апаратник, технолог). Обслуговування автоматичних верстатів і технологічних ліній (наладчик, оператор).	Найбільша повторюваність операцій при значній варіативності у зв'язку із ситуацією. Неможливість або значні труднощі вичленовування і частішання операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.	Вивчення основ професії із застосуванням технологічних карт, таблиць, алгоритмів, рецептур, рішення технологічних ситуаційних завдань, виконання робіт з учбово-виробничими алгоритмами.
3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами.	Обслуговування різних апаратів і агрегатів. Розробка планів діяльності підприємства. Розрахунково-аналітичні роботи.	Більша повторюваність операцій при труднощах їхнього обчислення у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.	Сполучення навчання на основі продуктивної праці за професією з виконанням лабораторно-практичних робіт у лабораторіях.

Апаратник широкого профілю відноситься до першої групи. Так як основні частини трудових процесів можуть бути самостійними частинами процесу навчання.

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики спеціаліста

1.2.1 Професійне призначення і вимоги використання фахівця

Професія апаратника широкого профілю розповсюджена на підприємствах хімічної промисловості. Ця професія набуває актуальності завдяки науковим досягненням в технологічних областях. За допомогою новітнього обладнання та нових підходів у технологічних процесах поліпшується смак, збільшуються терміни придатності, покращується загальна робота на підприємстві. Завдяки новим відкриттям, з'явилася змога поширити та вдосконалити асортимент виробляємої продукції.

Апаратник широкого профілю може працювати на хімічних заводах , а також на санепідемстанціях, підприємствах управління якістю, котрольно-відпускних підприємствах.

Таблиця 1.3 - Професіональне призначення та умови використання апаратника широкого профілю

Трудові процеси, які виконує	Мета використання спеціаліста
Організаційний	- Технологічне відділення підприємства. - Організація робочого місця - Керування обладнанням - Регулювання технологічного процесу - Перевірка і оцінка ходу технологічного процесу
Технологічний
Контрольний

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця (постанова стратегічної мети навчання)

Аналіз професійної діяльності фахівця є першим етапом роботи інженера-педагога над проектом навчання.

Як відомо, створення всякого проекту, у тому числі і дидактичного, починається з аналізу вихідних даних. У результаті такого аналізу створюється повне уявлення про ту інформацію, що повинна лягти в основу проекту, а також вимальовується образ кінцевого продукту, створюваного в ході проектування, установлюються умови, необхідні для умови завдань навчання. Все це визначає важливість цього етапу, від якого надалі залежить результат проектування.

Розглянута діяльність має структуру, властиву будь-якій діяльності і для її опису використовують комплексне застосування наук - психології, педагогіки, технології. Комплексна (організаційно-психологічна) структура діяльності в цьому випадку буде включати організаційні (суб'єкт, процес, предмет, умови, продукт) і психологічні елементи (мету, мотиви, засоби, способи).

При цьому:

Суб'єкт діяльності - група (індивід), яка (ий) цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб.

Ціль є системоутворюючим фактором діяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.

Результат діяльності - психологічне збільшення досвіду особистості, що він здобуває при досягненні мети.

Продукт діяльності - матеріальне уявлення того, що виходить при здійсненні діяльності.

Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться в продукт.

Процес діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій викладача по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.

Спосіб діяльності характеризується підготовленістю суб'єкта до тієї або іншої роботи і може бути розкритий через засоби здійснення із заданою метою.

Засоби - це або досвід суб'єкта, що може бути виражений через сукупність професійно-методичних завдань, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.

Умови діяльності - це середовище засобів, за допомогою яких здійснюються дії.

Іншими словами, суб'єкт, маючи певну мету, що визначається мотивом, впливаючи на предмет і здійснюючи певні дії за допомогою засобів діяльності в певних умовах, одержує продукт і результат. Усе вище сказане стосується і професії «апаратник широкого профілю».

Таблиця 1.4 - Функціональна структура діяльності апаратник широкого профілю і висунені до нього вимоги

Найменування функцій	Предмет діяльності	Матеріальні засоби діяльності	Процедури діяльності	Продукт діяльності	Вимоги до фахівця
					Вміння	Знання
Виробничо-технологічна	Сировина, алгоритми, прилади контролю, вимірники та ін.	Карти, таблиці, інструкції, контрольно-якісні характеристики, таблиці бракеражу.	Здійснює технологічний процес по виробництву, контроль за дотриманням вимог до технологічного процесу відповідно до нормативної	Здійснений технологічний процес	Контролювати правильність проведення операцій, володіти навиками складання	Технологічна схема, якості розчинів та газів, склад газів.
			і технологічної документації; контроль за ефективним використанням технологічного встаткування; контроль за раціональним використанням сировини, матеріалів і тари; аналіз причин браку готової продукції і розробка заходів щодо їхнього усунення.		технологічних карток, експлуатувати основне технологічне обладнання, визначати якість сировини та готової продукції.
Організаційна	Технічна документація.	ПК, канцелярські прилади, технологічні карти.	Планування і організація виробничих робіт; організація роботи колективу виконавців; вибір оптимальних рішень при плануванні і проведенні робіт в	Налагоджена робота всього підприємства	Здійснювати організацію різних робіт, вміти працювати з колективом, обирати потрібні данні для здійснення та прийняття важливих	Технологічний процес виробництва, виробничі роботи.
			умовах нестандартних ситуацій; участь в оцінці економічної ефективності виробничої діяльності; забезпечення техніки безпеки, дотримання санітарних правил і норм на виробничій ділянці.		рішень, мати креативне мислення
Контролююча	Технічна та нормативна документація.	технологічні карти, вимоги до готового продукту, технічні та технологічні характеристики, лабораторні прилади.	Здійснює контроль закладки основної та додаткової сировини.	Види продукції, які передбачені на підприємстві.	Обирати необхідні данні, для відповідних розрахунків, застосовувати формули для розрахунків, застосовувати новітнє обладнання та технологію.	Технологічний процес, новітні технології, хімічний склад продукту, норми якості; процеси, які відбуваються з сировиною під час обробки .

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог

Нормативний строк освоєння основної професійної освітньої програми за фахом «Апаратник широкого профілю» при очній формі навчання:

- на базі середньої (повної) загальної освіти - 1 рік - 1 рік 5 місяців;

- на базі базової загальної освіти - 3 роки.

Навчальний процес на рівні початкової професійної освіти включає: теоретичне навчання, виробниче навчання, виробничу практику, виховну роботу. Навчальне навантаження становить 36 годин на тиждень, згідно ДСТУ.

Час роботи на виробничій практиці встановлюється відповідно до законодавства про працю (6 годин на день ).

Теоретичне навчання, практичні заняття для закріплення теоретичного матеріалу і формування необхідних професійних умінь, що вивчаються, і навичок, проводяться в кабінетах, які забезпечені необхідними навчальними посібниками, натуральними зразками товарів, обладнанням, інвентарем. У навчальних кабінетах організовувалася самостійна робота учнів по розроблених індивідуальних завданнях.

Прядок освоєння освітніх програм визначається відповідними навчальними планами і програмами.

Усі освітні програми реалізовані по спеціальностях початкової професійної освіти відповідають вимогам Державного освітнього стандарту.

Система оцінки якості підготовки фахівців включає оцінку їхніх знань по дисциплінах навчального плану, що проводиться під час іспитів, здача пробних виробничих робіт з підсумків виробничої практики, захист письмових екзаменаційних робіт, завершальною формою навчання є кваліфікаційний іспит.

Поточний контроль знань учнів по освоєнню ними дисциплін здійснюється шляхом щомісячного підведення підсумків рубіжного контролю. По дисциплінах навчального плану викладачами розробляються завдання для самостійних і контрольних робіт, питання до заліків, завдання для проведення практичних занять, тематика рефератів, тематика письмових екзаменаційних робіт і інші форми і методи активізації навчального процесу.

Результати оцінки поточного контролю аналізуються і визначається оцінка результативності навчального процесу як викладачами, так і учнями та намічаються заходу щодо поліпшення якості знань учнів.

Рівень знань учнів початкової професійної освіти визначається шляхом усного опитування, проведення письмових контрольних робіт, які плануються в календарно-тематичних планах за рахунок годин, відведених на предмет. Повторення навчального матеріалу, заліки, контрольні роботи проводяться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення даної дисципліни.

По спеціальних дисциплінах, по яких навчальним планом іспити не передбачені, проводяться заліки наприкінці вивчення курсу.

Відповідно до навчальних планів і програмам на рівні початкової професійної освіти проводиться виробниче навчання і виробнича практика відповідно до Державного стандарту і Положенням про виробничу практику.

Основними документами по плануванню виробничого навчання є:

- план уроку (занять) виробничого навчання, складається майстром на кожне заняття.

- перелік учбово-виробничих робіт із професії, складається на навчальне півріччя по кожній професії роздільно при навчанні учнів у навчальних лабораторіях і в умовах виробництва.

Перспективний-тематичний план виробничого навчання групи складає майстер виробничого навчання на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку учбово-виробничих робіт для кожної професії.

- інструкційно-технічні карти і схеми розробляються майстром виробничого навчання по кожній темі виробничого навчання.

- журнали по техніці безпеки.

Виробниче навчання включає:

- навчальну практику, що проводиться в лабораторіях, кабінетах навчального закладу, на хімічних підприємствах (листопад, грудень).

- виробнича практика проводиться у навчальних лабораторіях.

- переддипломна виробнича практика проводиться тільки на кращих діючих виробничих підприємствах ( з 18 травня по 28 червня ) останній тиждень приділяється на кваліфікаційні іспити.

Учні направляються на виробничу практику тільки після вивчення ними відповідних розділів навчальних програм теоретичного навчання за професією і засвоєннями безпечного виконання всіх видів робіт, передбачених навчальною програмою виробничого навчання.

На початку навчального року учні піддаються повному медичному огляду і одержують особисту медичну книжку.

Виробнича практика учнів має наступні цілі: закріплення і поглиблення професійних знань, умінь, навичок.

Усі види практики проводяться під безпосереднім керівництвом і контролем майстрів виробничого навчання і керівників базових підприємств.

Під час практики учні оформляють щоденники, звіти, за підсумками переддипломної виробничої практики одержують характеристики за підписом керівників баз практики.

Метою практики є закріплення і удосконалювання теоретичних знань, умінь і навичок, отриманих учнями в процесі вивчення дисциплін професійного циклу.

Перед учнями під час проходження практики стоять наступні завдання:

- вивчення і дотримання діючих на підприємстві правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог; - застосовувати на практики теоретичні знання по технологічному забезпеченню діяльності підприємств;

- вивчення новітньої техніки і технології, застосовуваної на виробництві, прийомів і методів праці кращих робітників за професією, оволодіння якими дає можливість учням-практикантам успішно виконувати виробничі завдання, домагатися високої якості робіт.

Переддипломна виробнича практика закінчується виконанням учнів кваліфікаційної (пробної) виробничої роботи, письмової екзаменаційної роботи і у перевірці знань, умінь і навичок учнів у межах вимог кваліфікаційних характеристик.

До здачі випускних кваліфікаційних іспитів допускаються учні, які закінчили повний курс навчання по затверджених навчальних планах і програмах, що мають позитивні підсумкові оцінки по всіх навчальних дисциплінах, виробничому навчанню, виробничій практиці і позитивну поведінку.

Атестаційна комісія складається за три місяці до проведення атестації. До складу атестаційної комісії входять:

- Голова комісії - представник підприємства, для якого готують;

- Члени комісії:

- викладач по профільному предмету;

- майстер по виробничому навчанню;

- інспектор з охорони праці (районний, обласний, міський);

- директор навчального закладу.

1.3 Розробка змісту професійної підготовки спеціаліста

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

Тактичні цілі - це перелік професійних умінь і характеристик особистості, які необхідно сформувати у студентів при вивченні даної дисципліни. Тактичними цілями в освітньому процесі є:

- організовувати і вести технологічні процеси виробництва відповідно до технологічної документації;

- забезпечувати випуск продукції стандартної якості;

- розробляти технологічний процес виробництва відповідно до нормативної і технологічної документації;

- визначати якість сировини, матеріалів і готової продукції;

- експлуатувати основне технологічне встаткування;

- виконувати основні технологічні операції;

- аналізувати причини браку готової продукції і розробляти заходи для їхнього усунення;

- визначати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів параметри технологічних процесів;

- проводити технологічні розрахунки;

- використовувати інформаційні технології в професійній діяльності;

- розраховувати основні техніко-економічні показники діяльності ділянки, цеху;

- оцінювати ефективність виробничої діяльності;

- забезпечувати дотримання правил і норм охорони праці, протипожежної безпеки, промислової санітарії і гігієни на виробничій ділянці.

Програма професійної підготовки включає ряд навчальних дисциплін, розділів і тем. Кожна дисципліна, у свою чергу, має свою мету, що є однією із складових направляючої (стратегічної) мети навчання. Іншими словами, тактична мета являє собою конкретизовані стратегічні (напрямні) цілі.

Звичайно дані цілі представляються у формі переліку професійних умінь, які варто сформувати в студентів при вивченні заданого курсу. Навчальна дисципліна є однією зі складових змісту освіти, і вона повинна не тільки формувати вміння, але і вирішувати всі завдання професійної освіти, що включають і виховання, і розвиток особистості учня. Іншими словами, метою професійної освіти є формування певних якостей і властивостей особистості, що дають їй можливість здійснювати професійну діяльність у певній сфері. Саме всі ці цілі повинні бути враховані при постановці тактичних цілей навчання дисципліні.

При постановці мети вивчення навчального курсу викладач повинен чітко усвідомити, які саме характеристики особистості варто формувати, на які елементи структури особистості варто впливати. Фактично, ціль навчання дисципліні або тактична мета навчання - це опис не тільки видів діяльності, які формуються в процесі навчання, але і всі ті характеристики особистості, які варто сформувати в процесі засвоєння даної дисципліни.

Для уявлення технології побудови тактичної мети навчання окремим дисциплінам професійної підготовки варто більш докладно зупинитися на понятті «структура особистості».

Структура особистості має статичну і динамічну характеристики. Основними компонентами статичної структури особистості є: досвід особистості, функціональні механізми психіки, типологічні властивості особистості. Динаміка особистості включає такі поняття: діяльність, розвиток і поетапність розвитку провідних видів діяльності.

Дані компоненти структури особистості є узагальненими і формуються в процесі всієї життєдіяльності і освіти особистості. При цьому кожному із ступенів освіти властиве формування певних її характеристик.

У цьому випадку викладача спеціальних і загальнотехнічних дисциплін цікавить та структура особистості, що спрямована на формування професійного досвіду особистості, а також розвиток функціональних механізмів психіки і типологічних властивостей особистості. При цьому мета досягається шляхом рішення послідовних завдань на кожному уроці.

Викладачеві необхідно чітко усвідомити, які компоненти структури особистості формуються при освоєнні його навчального курсу. При цьому варто враховувати, що в процесі навчання здійснюється формування особистості в цілому.

Для формування спрямованості, комунікативних здібностей і інших якостей необхідний час. Це довгострокові цілі, які варто ставити стосовно до всього процесу навчання. Вони не повною мірою залежать від змісту навчального матеріалу, специфіки навчального предмета і не можуть бути сформовані тільки в результаті навчання. Відповідно до цього даний компонент структури особистості формується в рамках виховної роботи безпосередньо і опосередковано в процесі навчання на уроці.

Для більш чіткого уявлення про продукт і предмет діяльності варто виділити у формі наочно-образних моделей характеристики структури особистості, що відносяться до предмета діяльності (базові характеристики особистості), і характеристики особистості, які будуть отримані в результаті навчання. Саме ці другі характеристики і є продуктом діяльності при постановці тактичних цілей навчання. У цьому випадку вони описують продукт усього освітнього процесу.

Для опису базових якостей особистості варто прийняти той факт, учень приходить у професійний навчальний заклад, маючи вже певний досвід і сформовані якості і властивості особистості, маючи певні потреби і мотиви навчання.

Викладач повинен проаналізувати особистість учня і встановити способи для її подальшого формування. При цьому мета навчання описує образ тієї особистості, яку треба в остаточному підсумку сформувати на певному етапі професійної безперервної освіти.

Таблиця 1.5 - Постановка тактичних цілей підготовки спеціаліста

Елементи структури особистості	Характеристика цілі
	Мета в загальному вигляді	Конкретна мета у рамках
		Теоретичної спеціальної підготовки	Практичної спеціальної підготовки
Досвід особистості	Професійна спрямованість	Сформувати бажання навчатись за фахом «Апаратник», ознайомитись з теоретичними питаннями, які потребують певної уваги у практичній підготовці - основні відомості про основні технологічні операції, про загальні принципи організації технологічних процесів та роботи підприємства в цілому)	Сформувати бажання швидко і якісно самостійно виконувати роботи, які передбачені програмою (застосовувати таблиці, складати технологічні картки)
	Професійна компетентність	Сформувати вміння визначати якісну характеристику сировини та готової страви, правила відбору сировини, аналізувати хід технологічного процесу, знати умови зберігання продукції та умови, при яких відбувається весь технологічний процес.	Сформувати вміння здійснювати технологічні операції, вміння розрахунку сировини на порцію, вміння проводити аналіз сировини та готової продукції, вміння складати технологічні картки, вміння обробляти сировину.
	Комунікативна готовність	Сформувати уміння спілкуватись за допомогою спеціальних термінів, а також знати їх значення, формувати відповіді на поставленні питання.	Сформувати вміння користуватись отриманими знаннями (теоретичними) на практиці, вміти обґрунтовувати свої дії під час роботи
	Економічна ерудиція та правова компетентність	Сформувати вміння розрізняти і пояснювати основні процеси, розрізняти види сировини, розрізняти необхідну документацію.	Сформувати вміння розрізняти технологічні процеси в залежності від стадії, з'ясовувати види відповідальності під час порушення порядку закладання сировини.
Функціональні механізми психіки	Професійна пам'ять	Сформувати і розвинути словеснологічну, зорову, образну, несвавільну слухову пам'ять, яка надійно запам'ятовує і відтворює різного роду інформацію.	Сформувати і розвинути зорову, мимовільну, оперативну пам'яті, котрі дозволяють запам'ятовувати інформацію продовж тривалого часу та обробляти її на рівні простих операцій (порівняння, відбір, класифікація)
	Технічне мислення	Сформувати і розвинути оперативне і логічне мислення, що дозволить ефективно працювати з інформацією, з символами.	Сформувати і розвинути предметно-дійове мислення, попереднє планування дій.
	Творчі здібності до рішення задач	Сформувати і розвинути творче (креативне) мислення	Сформувати вміння застосовувати на практиці новітні технології та різноманітні підходи.
Типологічні властивості	Здатність до саморегуляції і самоаналізу	Сформувати бажання та вміння перевіряти послідовність та правильність наданого алгоритму, повноти його змісту, аналізувати поведінку в ході рішення задач, вміння закріплювати матеріал, розширяти знання, розвинення самостійності та відповідальності за отриману справу.	Сформувати вміння та навички виправляти помилки, перевіряти результати виконаної роботи.

1.3.2 Групування змісту теоретичного навчання у відповідності до галузі господарської діяльності та видами діяльності спеціаліста

По всіх дисциплінах, передбаченим навчальних планом, викладачами розробляються робочі програми, календарно-тематичні плани, у яких визначені цілі і завдання вивчення загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, їхній зміст, тематичний план лекцій, наочні приладдя, завдання для самостійної роботи учнів, завдання для практичних і лабораторних занять, завдання, що забезпечують активні форми навчання (ділові ігри, конкурси, уроки-конференції, бінарні уроки і ін.)

Професійна підготовка, як один з компонентів змісту освіти, спрямована на формування в учнів умінь здійснювати певні види професійної діяльності, розвиток професійного інтересу, професійних здібностей і якостей особистості.

Професійна підготовка є системою, що включає як зовнішні, так і внутрішні зв'язки. Установлення цих зв'язків дасть нам можливість усвідомити більш детально сутність самого поняття «професійна підготовка».

Зовнішні зв'язки професійної підготовки визначаються тим, що вона є компонентом змісту освіти і, відповідно, взаємозалежна з освітою і компонентами змісту освіти, такими, як загальноосвітньої і політехнічної підготовки. Основні її елементи - це теоретичне навчання, практичне навчання і проектування.

Для розуміння сутності і завдань кожного з компонентів професійної підготовки варто докладно зупинитися на поняттях «знання» і «уміння».

У традиційному трактуванні сучасних авторів указується, що теоретичне навчання спрямоване на формування знань, а практичне - на формування вмінь і навичок. При цьому історія сучасного уявлення про поняття «знання» і «уміння» настільки різноманітне і, до деякої міри суперечлива, що кожному педагогові треба самому прийняти певну точку зору щодо цих понять. При цьому треба врахувати, що в Україні в 1999 році розроблений стандарт Вищої освіти, що визначив основні поняття педагогіки вищої освіти.

Відповідно до цього документу, знання - це результат пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення у свідомості людини. Знання - категорія, що відбиває зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень і образів, орієнтовної основи діяльності, що має певний обсяг і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони проявляються у вигляді вмінь виконувати певні розумові або фізичні дії.

Уміння - це здатність виконувати певні дії на основі відповідних знань. Уміння підрозділяються, у свою чергу, на предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні і знаково-розумові. Предметно-практичні вміння - це вміння виконувати дії по переміщенню об'єктів у просторі і зміні їхньої форми. Головну роль у виконанні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, які відображають просторові, фізичні і інші властивості предметів та забезпечують керівництво робочими переміщеннями у відповідності із властивостями об'єкта і з заданою діяльністю.

Предметно-розумові вміння - це вміння по виконанню операцій з розумовими образами предметів. Вони вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здібності до розумової діяльності (наприклад, уміння робити аналіз, класифікацію, узагальнення, порівняння).

Знаково-розумові вміння - це вміння виконувати операції зі знаками і знаковими системами. Наприклад, до них відносяться дії, які необхідні для виконання логічних і розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло завдань в узагальненому виді.

Знаково-практичні вміння - це вміння по розумовому виконанню операцій зі знаковими системами. Прикладами цих дій є вміння писати, визначати курс по карті, одержувати інформацію про пристрій по схемах. Приклад цих дій наведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 - Характеристика і приклади різних умінь

Вид уміння	Приклади
Предметно-розумовий	Уміння розрахувати норми витрат сировини за даною формулою.
Предметно-практичний	Уміння здійснювати первинну обробку сировини, керувати обладнанням.
Знаково-розумовий	Уміння робити розрахунки, описувати технологічні процеси, конструкції механізмів, приймати рішення про зміну і коректування режимів технічних процесів
Знаково-практичний	Складання і читання креслень, інструкцій, операційних карт

Як видно з наведених формулювань, знання і уміння так чи інакше пов'язані з виконанням певних дій, вони нерозривні і взаємозалежні. Уміння не можуть існувати без знань, як і знання без підкріплення їх вміннями не мають змісту.

Очевидно, що цей взаємозв'язок знаходить своє відбиття і при розкритті понять теоретичної і практичної діяльності, точно так само, як розумова діяльність є теоретичною, тісним образом пов'язаною із практичними операціями, з різними видами і образами інформації.

Теоретична (розумова) діяльність формується в рамках теоретичного навчання, а практична - у рамках практичного навчання. Відмінність теоретичного навчання від практичного полягає в тім, що в рамках теоретичного навчання вивчається результат процесу пізнання, виходячи з того, що знання засвоюються незалежно від процесу їхнього одержання. У практичному навчанні важливий процес одержання продукту, тому що без показу і, відповідно, засвоєння трудових операцій, прийомів і процесів не можуть бути сформовані практичні вміння. Крім того, відмінність теоретичного і практичного навчання пов'язане з тим, що результатом теоретичного навчання є ідеальні об'єкти або вміння здійснювати теоретичну (розумову) діяльність, а практичного - матеріальні об'єкти або вміння виконувати практичну діяльність, одержуючи матеріальний продукт.

Ціль професійної підготовки - це формування вмінь здійснювати виробничий процес у галузі. Узагальненим об'єктом діяльності при цьому є галузь промислового виробництва і її виробничі процеси.

Виробничим процесом називається сукупність основних технологічних процесів і перетворень, а також трудових дій людини. Виробничий процес включає як трудовий, так і технологічний процеси. Ієрархія понять представлена у таблиці

ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС

Технологічний процес - сукупність природних процесів і перетворень.	Трудовий процес - сукупність впливів людини.
Ціль теоретичного навчання - формування основних уявлень про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумових дій з ними і розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів, формування вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.	Ціль практичного навчання - навчання продуктивній праці. Тобто сукупність трудових дій. За допомогою яких людина впливає на предмети праці і управляє роботою обладнання.

Об'єктом вивчення теоретичного навчання є технологічний процес, а практичного - трудовий. Відповідно до цього можна визначити цілі теоретичного навчання фахівця технічного профілю.

Ціль теоретичного навчання - формування основних уявлень про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумових дій з ними, розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних процесів, формування вмінь здійснювати розрахунок, прогнозування технологічних процесів.

Ціль практичного навчання - формування практичних умінь виконувати трудові дії або формування вмінь здійснювати продуктивну працю.

Структурними компонентами галузі господарської діяльності спеціаліста є техніка, технологія, організація управлінням, економіка, охорона праці, екологія, правові питання галузі, наукові дослідження. Але, як зазначалося в пункті 1.1.2, ми готуємо кваліфікованого робітника, який не прийматиме участь в наукових дослідженнях, економічних та екологічних питаннях. Тому структурними компонентами галузі господарської діяльності апаратника є техніка, технологія, організація робіт, охорона праці, правові питання галузі.

Видами професійної діяльності спеціаліста є технологічна та організаційна, які встановлені в пункті 1.1.2.

Для визначення програми курсу професійної підготовки треба:

- визначити необхідну функціональну структуру професійної діяльності фахівця відповідно до рівня його кваліфікації (табл. 1.7);

- визначити структуру узагальненого об'єкта діяльності;

- виділити елементи сукупної структури професійної підготовки;

- заглиблено розкрити кожний з даних елементів.

Формування професійних вмінь і необхідних для цього знань здійснюється в рамках декількох дисциплін. Для подальшого проектування програми професійної підготовки обираємо дисципліну «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології».

Таблиця 1.7 - Формування набору тем професійної теоретичної підготовки апаратника широкого профілю

Група матеріалу	Підгрупа матеріалу	Назва тем предмету, які входять у підгрупу
1.Хімічна технологія	І/о теоретичних основах хімічної технології або хімічного аналізу: - основні закономірності хімічної технології	Використання закону збереження маси та енергії для складання матеріального та енергетичного балансів, їх аналіз по компонентам на прикладі одного з виробництв базового підприємства. Проведення найпростіших підрахунків по складанню матеріального балансу. Поняття про техніко-економічні показники та фактори, які їх покращують. Швидкості хімічних процесів та хімічна рівновага в технології. Вплив на швидкість реакцій каталізаторів. Способи збільшення швидкості хімічних процесів. Рівновага хімічних процесів в технології. Використання принципу Ле-Шател'є у хімічній технології. Умови зсуву хімічної рівноваги. Класифікація хімічних реакцій в технології по фізико-хімічним властивостям регулюючих систем за типами хімічних реакцій, за агрегатним станом взаємодіючих мас. Закономірності керування типовими хімічними реакціями (простими необразними, складними необразними та складними образними). Поняття про хіміко-технологічний процес та технологічний режим. Оптимальний технологічний режим.
	Типи технологічних процесів та схем	Класифікація технологічних процесів за фаховим (агрегатному) станом взаємодіючих мас. Гомогенні (однорідні) процеси, їх характеристика. Гетерогенні (неоднорідні) процеси, їх характеристика. Високотемпературні процеси. Каталітичні процеси. Процеси зрізними характерами переміщення регулюючих мас:прямо струм, проти струм, перехресний струм. Знайомлення з періодичними та неперервними процесами, з технологічними схемами виробництва з відкритим ланцюгом та циклічних. Типізація хіміко-технологічних процесів. Аналіз процесу та вибір технологічних схем. Переведення виробничих процесів на замкнуті безвідходні системи. Нові методи здійснення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів.
	2/0 хімічної технології галузі або хімічному аналізі: - принципова схема видобування соди аміачним способом	Способи видобування соди. Хімічні реакції, які є основою виробництва соди аміачним способом. Особливості фізико-хімічних властивостей реакцій у технологічних процесах. Вторинні процеси. Відходи содової промисловості. Принципова схема виробництва соди аміачним способом.
	Видобування вапна та вуглецю	Фізико-хімічні основи процеси випалювання карбонатної сировини; апаратура відділу вапняних печей, норми технологічного режиму відділення вапняних печей, їх регулювання та контроль. Принципові основи автоматичного регулювання роботи вапняних печей.
*Примітка: Підгрупи тем, які слідкують за цими темами, вивчаються за тою ж схемою, що й попередні: фізико-хімічні основи процесу; норми технологічного режиму відділення; їх регулювання та контроль; принципові основи автоматичного регулювання роботи обладнання; апаратура відділення.
	- приготування вапняного молока; - попереднє очищення сирого розсолу; - приготування амонізованого розсолу; - карбонізація амонізованого розсолу; - фільтрація суспензії бікарбонату натрію; - кальцинація бікарбонату натрію; - обробка готового продукту - видобування важкої соди; - відновлення відходів виробництва; регенерація аміаку з рідин содового виробництва; - виробництво очищеного бікарбонату натрію; - технологічна схема виробництва очищеного бікарбонату натрію «сухим» способом.
	3/контроль виконання робіт	Організація аналітичного контролю виробництва: маркувальний, швидкий (експрес-метод), контрольний та арбітражний. Контрольні крапки виробництва. Контроль сировини, яка надходить до заводу, за ГОСТом або технічним умовам. Державний стандарт (ДЖСТ), його призначення та зміст розділів. ДЖСТ на хімічну продукцію та його характеристика. Порівняння результатів аналізів сировини. Контроль технічного процесу у цехових аналітичних фізичних та технічних лабораторіях. Відділ технічного контролю (ВТК), його функція. Лабораторія ВТК. Повний аналіз готової продукції за ДЖСТом. Показники якості. Паспорт на готову продукцію. Дозвіл ВТК на випуск готової продукції. Сутність стандартизації та її роль у розвитку науково-технічного прогресу. Основні поняття та визначення у галузі стандартизації. Види стандартів та їх характеристика. Організація державного надзору та відомчого контролю за впровадженням та дотриманням стандартів та якості продукції. Відповідальність підприємств за випуск продукції, яка не відповідає вимогам стандартів. Стандартизація та якість продукції. Терміни та визначення в галузі якості. Стандартизація показників якості. Довгочасність, як показник якості. Сучасні методи іспитів та контролю якості. Статистичні методи контролю якості. Організація технічного контролю на підприємствах. Система керування якістю продукції та її задачі. Оцінка рівня якості продукції. Планування підвищення якості продукції.
	4/питання з охорони праці та техніки безпеки	Безпека праці при роботі у відділенні вапняних печей; безпека труда у відділенні вапняного молока; техніка безпеки у відділенні абсорбції; техніка безпеки у відділенні карбонізації; техніка безпеки у відділенні фільтрації; техніка безпеки у відділенні дистиляції; техніка безпеки при виробництві очищеного бікарбонату натрію.
2. Техніка	Продуктивність технологічного обладнання Апаратура відділення вапняних печей Апаратура відділення вапняного молока Апаратура відділення очистки розсолу Апаратура відділення карбонізації Апаратура відділення фільтрації Апаратура відділення содових печей Апаратура відділення дистиляції: -велика дистиляція -мала дистиляція Апаратура для виробництва очищеного бікарбонату натрія: -відділення декарбонізації; -відділення переробки содового розчину.	Теоретична продуктивність, її визначаючі фактори. Поняття про коефіцієнт корисного часу та факторах, які впливають на його розмір. Визначення фактичної продуктивності технологічного обладнання. Заходи з підвищення продуктивності технологічного обладнання. Розрахунок продуктивності реакторів періодичної та неперервної дії. Вплив технічного стану обладнання, якості сировини, активності каталізаторів, інтенсивність та швидкість виконання робочих операцій з обслуговування обладнання, рівень кваліфікації робітника, організація праці та її продуктивність.

Подобные документы

• Дидактичний проект підготовки молодшого спеціаліста з поглибленою розробкою змісту та технологій вивчення теми: "Віруси. Антивірусні програми"

  Проектування програми професійної підготовки за фахом "Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем". Проектування технологій навчання по темі "Віруси. Антивірусні програми". Проектування дидактичних матеріалів. Аналіз базових умов навчання.
  
  курсовая работа [145,2 K], добавлен 29.11.2010
  

• Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Виробник сметани третього розряду"

  Проектування професійної підготовки робітника за фахом "Виробник сметани". Характеристика галузі господарської діяльності фахівця. Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно фаху. Аналіз базових умов навчання, вибір способів формування знань.
  
  курсовая работа [107,4 K], добавлен 07.01.2012
  

• Проектування технологій навчання по темі "Візуальне програмування в Delphi"

  Проектування програми професійної підготовки за фахом "Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем". Складання перспективно-поурочного плану викладу теми "Візуальне програмування в Delphi". Розробка змісту професійної підготовки фахівця.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.12.2010
  

• Аналіз існуючих систем автоматизованого проектування та моделювання одягу в системі професійної підготовки вчителів

  Аналіз змісту навчання програмного та технічного забезпечення систем автоматизованого проектування одягу в системі професійної підготовки фахівців з технологічної освіти. Рекомендації щодо вибору системи САПР для вивчення майбутніми вчителями технологій.
  
  статья [17,1 K], добавлен 21.03.2015
  

• Професійна підготовка кваліфікованих робітників за напрямом підготовки "Оператор плоскої печаті" у професійно-технічному навчальному закладі

  Необхідність удосконалення професійної підготовки кваліфікованих робітників, що обумовлена модернізацією технологічних систем. Характеристика груп трудових процесів. Зміст методів, засобів та форм навчання при вивченні операції "покриття блоків".
  
  курсовая работа [255,1 K], добавлен 23.01.2013
  

• Освітні технології підготовки спеціаліста на інженерно-педагогічних (індустріально-педагогічних) факультетах

  Проблема підготовки вчителя трудового навчання у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації, розгляд технологій навчання та аналіз змісту підготовки. Розвиток навчання як важлива умова інтенсифікації дидактичного процесу та пошук уніфікованої моделі.
  
  дипломная работа [76,1 K], добавлен 12.10.2010
  

• Дидактичне проектування підготовки фахівця і технологій навчання по одній із тем спеціального теоретичного або практичного курсу

  Аналіз професійної діяльності інженера-педагога по створенню дидактичного проекту підготовки фахівця. Формування кваліфікованої характеристики фахівця, змісту. Проектування технологій навчання по темі "проведення та кріплення похилих гірничих виробок".
  
  курсовая работа [57,9 K], добавлен 10.11.2010
  

• Проектування технологій навчання по темі "Технологія складання електричних машин" (загальний алгоритм)

  Аналіз умов здійснення професійної діяльності робітника. Побудова програми професійної підготовки фахівця. Обґрунтування доцільності змісту, обсягу, послідовності викладу навчального матеріалу по технології збірки електричних машин. Складання плану уроку.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 25.10.2014
  

• Логістика проектування освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства

  Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
  
  статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці"

  Аналіз професійної діяльності фахівця-слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці: види діяльності робочого, трудових процесів. Проектування кваліфікаційної характеристики, зміст професійної підготовки фахівця, тактичні цілі навчання.
  
  курсовая работа [69,5 K], добавлен 14.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам