Можливості використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Можливості використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі

Вступ

Інформаційні технології несуть зміни не тільки у внутрішню політику досить різних за рівнем розвитку країн світу, але і в освіту країни. Змінюється структура викладання як у вищих навчальних закладах так і в школах. Теоретичне осмислення сучасних засобів навчання з урахуванням інформаційних технологій стає можливим для всіх. Саме інформаційні технології є тією ланкою, що забезпечує взаємозв'язок між людьми, різними соціальними групами, включаючи сферу підготовки та поширення інформації. Інформаційне суспільство, як і будь-яке інше, потребує соціального скерування, зокрема, на рівні державного управління. Нині, інформацiйну культуру розглядають як досягнутий рiвень органiзацiї iнформацiйних процесiв, ступiнь задоволення потреб людей в iнформацiйному спiлкуваннi, рiвень ефективностi створення, збирання, зберiгання, опрацювання, передачі, подання i використання iнформацii, що забезпечує цiлiсне бачення свiту, передбачення наслiдкiв прийнятих рiшень.

Актуальність теми. Однією iз можливих ознак інформаційної культури учнів є розуміння ними сутності iнформацiї та iнформацiйних процесiв, їх ролi в процесi пiзнання навколишньої дiйсностi та творчої дiяльностi людини.

У процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках необхідно ретельно продумати поєднання з ними слова вчителя, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням). При вивчені предмету «Технологій» учні пізнають багато нового матеріалу за допомогою ІКТ, проходять підготовчі тести до уроку, розв'язують різні за складністю завдання, діти мають змогу отримати безліч необхідної їм інформації в електронній формі, відвідати тематичні блоги, подивитися на автоматизоване виробництво, поспілкуватися з методично грамотними людьми по даній темі.

Виходячи з вище сказаного, мною обрано тему курсової роботи:

«Можливості використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі»

Об'єктом дослідження є формування інформаційної культури учнів на уроках інформатики.

Предметом дослідження є використання комп'ютерних орієнтованих технологій у формуванні вмінь і навичок на уроках інформатики.

Мета дослідження: розглянути шляхи використання комп'ютерних мереж для підвищення інформаційної культури учнів на роках інформатики.

Завдання дослідження:

1) Проаналізувати основи використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі.

2) Визначити особливості формування культури учнів на уроках інформатики з використанням технологій.

3) Розробка навчально-методичного блогу «» з метою формування інформаційно-комунікаційних навичок учнів.

1. Теоретичні основи використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі

1.1 Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі

інформатика комп'ютерний комунікаційний урок

Однією із найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави.

До найважливіших стратегій розвитку суспільства відноситься, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя у інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти.

Необхідність невідкладних заходів із впровадження інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) у сферу освіти зумовлена сучасною світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань науковій та педагогічній спільноті, а з другого боку - надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства - навчити учнів користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя технології передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп'ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп'ютерних програм [1].

Глобалізація сучасного інформаційного світу призвела до утвердження медіа культури практично в усіх галузях людського життя, в тому числі і в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Медіа-освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію.

Швидкий розвиток ІКТ відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток інформаційного простору вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб інформаційного суспільства.

Використання ІКТ дозволяє змінити зміст освіти. Комп'ютерні технології сприяють:

? засвоєнню нових важливих знань, умінь, навичок;

? самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;

? ідеально підходять для вивчення й викладання технологій;

? можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості [3].

Сьогодні необхідне переосмислення того, як організовувати процес навчання і тим самим усвідомлювати проблеми світу.

Використання комп'ютерної техніки та комп'ютерних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів.

До того ж, однією з найголовніших переваг використання таких новітніх педагогічних технологій у процесі навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або змоделювати явища, за якими неможливо спостерігати протягом одного уроку або які несуть небезпеку для здоров'я та життя людини. На допомогу приходять мультимедійні засоби навчання, які позбавляють цієї небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу досліджуваного явища чи процесу [18].

З метою активізації пізнавальної діяльності та мислення використовуються прийоми порівняння, аргументації і відстоювання своєї точки зору. В умовах засвоєння великої кількості інформації, особливої ваги набуває прийом виділення головного в навчальному матеріалі, оскільки він допомагає знайти «ядро» нової інформації.

Використання комп'ютера також дає змогу учителю складати тести нового покоління, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, діаграми, графіки, супроводжувати лекційні заняття слайдами, виконувати практичні роботи та презентації тощо.

Для розвитку логічного мислення можна скласти невеличкі головоломки та логічні ланцюжки, які записуються не на дошці, а на диску, а потім, за допомогою комп'ютера, використовуються на уроці.

Про переваги інформаційних технологій можна говорити довго. Але не слід забувати про «зворотній бік медалі».

При використанні комп'ютера, учителю треба пам'ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми та болі у спині, появу психічного стресу тощо, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

Але ці недоліки не стануть на заваді все ширшого використання інформаційних та мультимедійних технологій на уроках технології. І завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника навчального процесу. А це є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією [9].

До системи діяльності, де можуть також залучатися ІКТ, входять різноманітні форми і методи позаурочної та позакласної роботи, мета яких - національне виховання школярів, формування їх дослідницьких умінь та гармонійного розвитку.

Інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватися для розробки навчальних проектів та відповідних навчальних, методичних та дидактичних матеріалів.

У ході роботи над навчальним проектом створюється портфоліо - цінний комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту:

? план проекту;

? дидактичні матеріали;

? методичні матеріали;

? засоби оцінювання;

? тести, графіки, діаграми тощо;

? презентації, публікації, веб-сайт.

Комп'ютерна підтримка уроків інформатики має позитивні наслідки, тому що реалізується особистісно зорієнтований підхід до навчання; формуються уміння учнів самостійно здобувати знання, обирати необхідний матеріал, аналізувати, співставляти, обирати головне; розвиваються навички комп'ютерної грамотності [17].

Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійне зростання.

У сучасному світі потреба в комп'ютерних технологіях постійно зростає - вони необхідні і вдома і на робочому місці. Тому школа і, в тому числі, вчителі інформатики не можуть дозволити собі залишатись осторонь.

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, засобом здійснення яких є комп'ютер [10].

Під час підготовки до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво:

? принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

? керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

? оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

? підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

? необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: Під час пояснення (введення) нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

??джерело навчальної інформації;

? наочний посібник;

? тренажер;

? засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

? засіб підготовки текстів, їх зберігання;

? графічний редактор;

? засіб підготовки виступів;

? обчислювальна машина великих можливостей.

Під час проектування уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти:

1. Мови програмування - вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.

2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т. п.). Використання комп'ютерної технології при вивченні технології в старшій школі відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його або повторити ту частину, яка погано засвоєна.

Переваги використання ІКТ:

? індивідуалізація навчання;

? інтенсифікація самостійної роботи учнів;

? зростання обсягу виконаних на урок завдань;

? розширення інформаційних потоків при використанні Internet [19];

Отже, використання ІКТ у навчальному процесі допомагає учням краще засвоювати вивчений матеріал, а вчителю реалізовувати план та мету уроку.

1.2 Комп'ютерні мережі як засіб спілкування на уроках інформатики

Комп'ютерна мережа являє собою сукупність комп'ютерів, об'єднаних засобами передачі даних.

Спілкування - це процес взаємодії, спрямований на взаємне пізнання, на встановлення і розвиток взаємин, надання взаємовпливу на стани, погляди і поведінку, а також на регуляцію їхньої спільної діяльності [7].

Internet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.

Мережа Internet, що слугувала спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в ділових колах. Компанії привертають дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко ввійти в практику в розвинених країнах технології Intеrnet, що є інформаційними технологіями «великої» мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах персональних комп'ютерів підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть отримати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер - України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра [15]. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.

Можливість отримати будь-яку інформацію, це не фантастика, а реальність, і це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки чату, блогів та іншим подібним сайтам [17].

Чат - це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ми не бачимо свого віртуального знайомого, а тому не можемо бути впевненими у тому, що ця людина безпечна для нас. Можна вважати, що ми спілкуємося зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше - злочинцем [20].

Блоґ (Блог, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») це - Web-сайт, головний зміст якого - записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються.

Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості.

Блоґерами називають людей, які є авторами блоґів. Сукупність усіх блоґів в Інтернеті створює блоґосферу. Популярність блогосфери обумовлена, насамперед, можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін.

Блоґ - це авторський твір, де автор висловлює власне ставлення і суб'єктивні думки з приводу. Мова ведеться від першої особи. Блоґи бувають колективні, але у складових частин завжди свої автори.

Блоґ складається з окремих записів, які з часом додаються.

Записи демонструється у зворотно-хронологічному порядку. Тобто, спочатку ви отримуєте найновіші повідомлення. Крім того, він діалогічний за своє природою і передбачає зворотний зв'язок між аудиторією та автором.

Переважна більшість блоґів (99%) - це Web-сайти, у яких основна значуща частина - текст. Проте, блоґ може існувати у вигляді зображень, звуків або відео без жодного писаного слова. E-mail(пошта) чи RSS дозволять обійтися без сайту. Теоретично у жанрі блоґа можна творити навіть в офлайні: розміщувати повідомлення на дошках оголошень, залишаючи місце для коментарів, або вести стилізовану рубрику в журналі.

Блоґи здобули шалену популярність протягом останніх років. Це сталося завдяки Web-сервісам, що дозволяють будь-кому без технічних навичок вести власний блоґ. Мільйони людей почали писати блоґи, перетворившись у цій іпостасі на блоґерів. Приблизно щосекунди відкривається новий блоґ, а їхня кількість подвоюється щопівроку. Сукупність усіх блоґів інтернету називають блоґосферою.

Блоґерський жанр розвивається двома напрямами: щоденники і тематичні блоґи. У щоденниках люди діляться подіями з особистого життя, цікавими лінками, крамольними думками, віршами і взагалі чим завгодно. Призначені такі сайти для порівняно невеликого кола знайомих або людей зі спільними інтересами.

Тематичні блоґи здобули вплив і визнання у 2002-2003 роках, коли у США розгорілися політичні скандали після публікацій у блоґах. На сьогодні аудиторія популярних англомовних блоґів сягає кількох мільйонів відвідувачів на місяць. Професійні блоґери живуть з публіцистичної діяльності, оновлюючи свої сайти кілька разів на день і заробляючи гроші на рекламі. Багато інформаційних порталів «мейнстріймових» також запровадили авторські блоґи, щоб не відставати в динамічності та популярності від новоявленої медіа [20].

2. Формування інформаційної культури учнів на уроках інформатики

2.1 Педагогічні умови формування інформаційної культури учнів на уроках інформатики з використанням інформаційних технологій

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з освоєнням виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів [13].

До кінця XX століття роль знань у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і господарський статус держав. А для успішної роботи в таких умовах державам потрібні люди - висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам сучасності. Тому на межі тисячоліть освіта перетворюється на одне з джерел найцінніших стратегічних ресурсів - людського капіталу і знань, що, кінець кінцем, визначає загальний рівень розвитку суспільства. І головним прискорювачем його розвитку стає інформатизація. Інформатизація суспільства, у свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризації системи освіти, через що ця проблема по своїй значущості виходить зараз на перше місце в педагогічній науці. Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще і тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом з появою комп'ютера, тобто в останні два десятиліття, вона не може використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній педагогіці, і вимушена розвиватися тільки «зсередини», формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах - філософії, психології, педагогіці і методиці. Це обставина, у поєднанні з крайньою практичною необхідністю, додає проблемі комп'ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить її на перше місце в групі першочергових завдань сучасної педагогіки [4].

Для України, що затверджує себе як рівноправну, незалежну визнається всією світовою спільнотою, є життєвою необхідністю. Без вирішення проблеми комп'ютеризації і її практичного здійснення цього бути не може. Тому для досягнення науково-технічної і інформаційної незалежності нашої країни, існування її як рівноправного партнера міжнародного інтелектуального співтовариства Верховною Радою України був прийнятий закон «Про національну програму інформатизації». Комплексна інформатизація шкіл і вузів орієнтується тепер на формування і розвиток інтелектуального потенціалу науки, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання, використання в педагогічній роботі сучасних інформаційних технологій [14].

Комплексна інформатизація освіти, йдеться в Законі, повинна розглядатися як основна умова виховання молоді, здатної орієнтуватися при часто змінних обставинах і адекватно діяти в сучасному середовищі. Молоде покоління необхідно навчити аналізувати проблемні ситуації, які постійно виникають, і самостійно знаходити раціональні способи орієнтації в них. У загальних рисах це і є перехід від дисциплінарної до системної моделі змісту освіти, яка навчить учня якомога повніше розуміти світ, суспільство, себе, свою справу [5].

З перших кроків появи ПК випереджаюча думка конструкторів і письменників-фантастів створила легенду про «думаючі машини», інтелектуальні можливості яких набагато перевищували реальні можливості перших ЕОМ. Проте, за тим послідував надзвичайний по своїй швидкості процес розвитку комп'ютерної техніки, що наблизив комп'ютер до рядового користувача і зробив реальною проблему широкого використання ПК в повсякденному житті, в різних сферах людської діяльності. Здатність сучасного ПК пред'являти і обробляти абсолютно будь-яку по вигляду і змісту інформацію, поставила питання про можливість його застосування в педагогіці.

Найбільш важливою в принциповому відношенні властивістю ПК є те, що він вводить новий спосіб збереження і розповсюдження інформації - цифровий магнітний запис, і, відповідно, нові носії інформації (дискету, компакт-диск, магнітооптичний диск). Будь-який новий матеріал разом зі своєю появою викликає до життя і відповідні способи його обробки. Цифровий магнітний запис на магнітних носіях викликав появу величезної сфери технологій її розповсюдження і обробки, які, через свою абсолютну новизну, отримали назву «Нові інформаційні технології». Оволодіння цими технологіями, уміння поставити їх на службу педагогіці і добитися ефективного використання - це зовнішня, технічна сторона проблеми комп'ютеризації навчання.

Іншою гранню проблеми комп'ютеризації освіти є необхідність глибокого наукового опрацьовування всіх аспектів комп'ютеризації навчального процесу. Поява комп'ютера викликала необхідність фундаментального дослідження самої фізіології нового трудового процесу (тривала робота за ПК), своєрідності процесу сприйняття і засвоєння комп'ютерної інформації, змін в механізмах роботи пам'яті (мнемотехніка), розробки нових санітарно-гігієнічних норм для занять з комп'ютером в умовах школи і тому подібне крім того, комп'ютерні матеріали, через їх високу специфічність, викликали до життя величезну кількість різноманітних методичних новацій. Глибокий аналіз всього комплексу наявних напрацювань, виявлення в них принципових основ і об'єднання в цілісну систему наукових уявлень про педагогіку наступаючого XXI-го сторіччя - це друга, незрівнянно значніша і масштабніша грань проблеми комп'ютеризації освіти. У зв'язку з цим, пошлемося ще раз на рядки Закону: «Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку і практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне використання інструментальних способів і систем комп'ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючому навчальному процесі в цілісні організаційні структури».

На базі комп'ютерної грамотності формується інформаційна культура учнів, яка може розглядатися у зв'язку з рівнем розвитку суспільства, характеристиками мислення особистості. Тут мається на увазі буквальне й актуальне розуміння культури. Це передусім етика використання комп'ютера в контексті загальнолюдських цінностей.

Інформаційна культура може розглядатися як складова частина загальної культури, орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною [6].

Можна виділити інваріантну підмножину знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти всі користувачі комп'ютера.

У результаті вивчення шкільних предметів та використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні при вивченні різних навчальних предметів в учнів мають бути сформовані основні компоненти інформаційної культури:

1. Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними і соціальними процесами, в забезпеченні зв'язку живого із зовнішнім оточенням.

2. Розуміння проблем подання, оцінювання і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння сутності формалізації суджень, зв'язку між змістом та формою, ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології.

Вивчення питань опрацювання інформації та її сутності потребує необхідності засвоєння понять: знака, символу, алфавіту, мови, письма, носія інформації, повідомлення, каналу зв'язку (з'ясування зв'язку між повідомленнями та інформацією).

При цьому, важливо знати, що немає остаточної відповіді на питання про те, що таке інформація. Тому необхідно діалектично підходити до питання про кількість інформації, враховуючи взаємозв'язок і взаємоперетворення інформації і шуму, суб'єктивний характер цінності інформації, принципову неможливість універсальної оцінки кількості інформації. Доцільним є ознайомлення із синтаксичним і семантичним підходами до вимірювання інформації, а також з обмеженістю цих підходів.

3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонент мислення.

4. Уміння добирати і формулювати мету, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів ІКТН та інтерпретувати отримані результати, систематизувати факти, осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються, дій щодо їх реалізації, та вміти їх оцінювати.

5. Уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту.

6. Володіння та застосуванням комп'ютера, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.

7. Розуміння сутності штучного інтелекту.

Для аналізу досліджуваних процесів і явищ важливим є вміння розумно використовувати сучасні інформаційні технології (бази даних, бази знань, системи штучного інтелекту, зокрема експертні, системи відеотексту, телематики, інформаційні й інші засоби зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації). При цьому суттєвим є наявність умінь впорядковування, систематизації, структурування даних і знань, розуміння сутності інформаційного моделювання, способів подання даних і знань - таблиці, тексти, тезауруси, семантичні мережі, фрейми, правила логічного виведення тощо.

Важливим є також розуміння того, що автоматизовані інформаційні системи необхідні для розв'язування далеко не всіх задач.

8. Уміння адекватно формалізувати наявні у людини знання і адекватно інтерпретувати формалізовані описи, дотримуватися належної рівноваги між формалізованою і неформалізованою складовими.

9. Важливою складовою інформаційної культури є володіння основами алгоритмізації. Зважаючи на це, після ознайомлення з основними напрямами застосування комп'ютера як знаряддя діяльності доцільно розглянути принципи побудови алгоритмів (метод покрокової деталізації «зверху вниз») та основні базові структури алгоритмів, при необов'язковому вивченні будь-якої процедурно-орієнтованої чи декларативної мови програмування.

Усі вказані поняття мають загальнонауковий характер і тією чи іншою мірою розглядаються та застосовуються під час вивчення основ усіх предметів.

Безумовно, програмування посідає важливе місце в інформатиці. Однак слід враховувати, що масовий користувач інформаційними технологіями вже сьогодні і в подальшому буде не програмістом. Тому програмування слід розглядати як частину професійної підготовки і діяльності програмістів, воно не є обов'язковим компонентом інформаційної культури педагога і учнів, особливо з гуманітарним нахилом підготовки і навчання.

10. Однією з основних складових інформаційної культури людини є здатність підпорядковувати свої інтереси тим нормам поведінки, яких необхідно дотримуватися в інтересах суспільства, свідоме прийняття всіх тих обмежень і заборон, які виробляються колективним інтелектом.

Суттєвою складовою інформаційної культури є здатність людини (що володіє необхідним інструментарієм) передбачати результати вчасних дій, розуміти те, що цей інструментарій (комп'ютерні технологій) є продуктом колективного розуму і не лише надає додаткові можливості, а й накладає певні обмеження на діяльність користувача. З іншого боку, помилки, або навмисні непродумані дії (наприклад введення вірусу) можуть звести нанівець працю багатьох людей, результат якої не завжди можна відновити.

11. 3 цього випливає, що кваліфікованому користувачеві, насамперед, необхідно вільно оцінюватися в своїй предметній галузі, інакше він не зможе ефективно вибирати і формулювати цілі, ставити задачі, будувати моделі досліджуваних процесів і явищ, правильно інтерпретувати одержані результати, ефективно використовувати нові інформаційні технології у професійній діяльності, підтримувати необхідний рівень знань [12].

Вказані компоненти інформаційної культури мають загальноосвітнє і загальнокультурне значення. Вони характеризують мінімальний обсяг знань, умінь та навичок у галузі інформаційних технологій і повинні формуватися з урахуванням специфіки спрямованості навчання.

Мета тематичного напрямку - відпрацювання алгоритму пошуку інформації за різноманітними типами запитів, що виникають під час уроків технологій. В результаті учні повинні знати структуру і призначення системи, вміти вести пошук інформації, володіти навичками інформаційного самообслуговування.

Отже, досягненню вище зазначеної мети сприяють уроки технології, на яких учитель сприяє формуванню інформаційної культури учнів завдяки різноманітним навчальним комплексам, елекронним каталогом, підручників, мультимедійних представлень ново вивченого матеріалу, контролю знань і т.д.

2.2 Роль і місце комп'ютерних мереж у формуванні інформаційної культури учнів

У наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від комп'ютерних мереж і не мала б потреби у їх використанні. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги.

Під формуванням інформаційної культури учнів треба розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.

Формування інформаційної культури особистості учня за допомогою комп'ютерних мереж, можна вважати вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також - здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність.

До інформаційних ресурсів відносяться комп'ютери та їх підключення до мережі Інтернет, що збагачується світовими інформаційними ресурсами. Формування інформаційної культури учнів, яка включає не тільки традиційну інформаційну культуру, але й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп'ютерних засобів, комп'ютерних мереж, тобто поєднує традиційний інструментарій з комп'ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної освіти [21].

Процес формування інформаційної культури є комплексним і має здійснюватися у п'ятьох взаємозв'язаних напрямах:

1) робота з удосконалення комплектування;

2) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб учнів, особливо пов'язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;

3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб учнів;

4) удосконалення роботи по підвищенню рівня інформаційних-комп'ютерних знань;

5) популяризація та реклама інформаційних послуг серед учнів.

Таким чином, діяльність комп'ютерних мереж направлена на підвищення інформаційної культури учнів. Інформаційна грамотність та її розповсюдження серед учнів передбачає: ознайомлення учнів з можливостями та інформаційно-документальними ресурсами; бажання стати її постійними відвідувачами мережі Інтернет; формування у читачів знань основних інформаційних джерел та навичок їх використання; формування навичок у сфері бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп'ютерних знань; ознайомлення з інформаційними послугами; ознайомлення з провідними книгосховищами світу, архівами, музеями, центрами інформації та документації, існуючими інформаційними системами, віртуальними бібліотеками глобальної комп'ютерної мережі; можливостями використання інформаційних ресурсів за межами навчального закладу; навчання учнів користуванню інформаційно-пошуковою системою в традиційному та автоматизованому режимах; їх ознайомлення з методами аналітико-синтетичної обробки документів і переробки інформації [16].

Навчання дітей користуванню інформацією на новітніх носіях, електронними базами даних із застосуванням комп'ютерної техніки.

Зміст, форми і методи інформаційної освіти учня визначаються не тільки рівнем його культури, але й умовами праці в комп'ютерній мережі, нерідко ситуативними методами обслуговування: в одних випадках учитель може популярно роз'яснити правила користування певним матеріалом, в іншому - необхідне знайомство з матеріалами, учень проводить сам.

В умовах формування інформаційного суспільства навчальний заклад забезпечує користувачам доступ до електронних каталогів бібліотек, до електронних журналів, до всіх баз даних, які є в бібліотеках та інформаційних центрах.

Проблема розвитку інформаційної культури особистості невичерпна і має вирішуватись на сучасному рівні.

Отже, застосування в навчально-виховному процесі комп'ютерних мереж актуалізує для учня необхідність оволодіння інформаційною культурою. Викликано це активною позицією педагога в забезпеченні переходу учнів від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання за допомогою комп'ютерних технологій.

2.3 Розробка фрагментів уроків та практичних завдань з використанням комп'ютерних мереж

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних інформаційних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи.

У наш час в школах широко використовуються комп'ютерні технології для навчання учнів.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними програмами для спілкування та навчання [11].

Поради викладачам при підготовці до комп'ютерного уроку:

1. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен переглянути й оцінити всі інформаційні ресурси та дані програми (мультимедіа) продукту, скласти вибірку з програмного продукту, створити авторську навчальну програму з дикторським текстом, музичним супроводом, статистичними ілюстраціями, відеовставками, інтерактивною взаємодією студент - комп'ютер; із включенням матеріалів з мережі Інтернету (РІОР).

2. До програмних засобів навчання відносяться навчальні програми, електронні підручники, словники, енциклопедії, тренажери (репетитори), програми дистанційного навчання, що контролюють програми, нарешті, програми освоєння та конструювання навчальних програм, автоматизовані бібліотеки, методичні матеріали для вчителів, викладачів, бібліотеки електронного наочного приладдя (збірники фотографій, музичних записів, відеосюжетів, малюнків, текстів).

3. При підготовці до комп'ютерних занять викладач повинен освоїти елементарні користувальницькі вміння, вивчити програмні можливості мультимедіа-продуктів, навчальних комп'ютерних програм на CD-ROM і практично освоїти їхнє використання, уміти створювати найпростіші комп'ютерні мультимедійні навчальні продукти для супроводу навчально-виховного процесу.

4. Банки мультимедійної інформації випускаються фірмами на CD (наприклад, енциклопедії, словники, подорожі та ін.) і можуть створюватися викладачами на комп'ютері (скановані ілюстрації, схеми, малюнки, скопійовані з різних дисків, книг, кінофільмів, телепередач тощо.). Відібрана інформація складається у відповідних осередках-файлах, легко сортується.

5. Виступаючи, викладач демонструє на екрані план виступу, назви його розділів, тези: нерухомі та рухомі ілюстрації (фотографії, схеми, об'ємні моделі, мультиплікацію). Одночасно можуть звучати музика, коментар до зображення, звукова доріжка відеофільму. Для проведення виступу з використанням мультимедіа необхідні екран і спеціальний («мультимедійний») проектор, підключений до комп'ютера.

6. Для складання власних навчальних і контролюючих курсів викладачу необхідно мати програмне середовище, що дозволяє зробити це без особливих зусиль. Зараз існує кілька таких середовищ, орієнтованих на створення навчальних і контролюючих курсів: КАДІС, АДОНІС, УЧЕНЬ - УЧИТЕЛЬ для DOS або DELPHI та VISUAL BASIC WINDOWS.

7. У Windows є група спеціальних підпрограм, що дозволяють різноманітно використовувати навчальний продукт, але в заданих самим викладачем режимах - презентаціях, представленнях, сценаріях (наприклад, перегляд змісту електронного підручника відповідно до заданої схеми навігації «назад - вперед»).

8. Викладач може створити свій варіант мультимедійного заняття, узявши потрібні йому фрагменти текстів, малюнків, відеозаписів із так званої бібліотеки електронного наочного приладдя (вони є в Інтернеті та продаються на CD). Цей продукт, на жаль, не має навчальної псевдопрограми або мультимедіа-проектів.

9. Мультимедіа-проект - творча робота, у якій задіяні кілька мультимедіа-технологій. Для його створення необхідні програми та пристрої для набору тексту, малювання, креслення, відео - та аудіозапису. Спочатку відбирається потрібний матеріал (текстовий, звуковий, графічний, відео). Потім робиться монтаж цього матеріалу у визначеній послідовності за допомогою програми PowerPoint.

При цьому використовуються:

· сполучення текстової інформації та графічних зображень;

· псевдографіка (зображення людини, птаха, книги, техніки тощо);

· звукові ефекти для супроводу навчальної інформації;

· колірна палітра для фарбування зображень;

· перехід від статичних зображень до динамічного.

10. Частина матеріалу може переноситися формат гіпермедіа.

11. Обов'язково потрібно перевірити сайти, які рекомендуються для роботи учням. Щоб бути застрахованим від несанкціонованого доступу негативної інформації.

12. Якщо заняття в мережі Інтернет проходять в комп'ютерному класі навчального закладу, зверніться до викладача інформатики: чи існує програма-фільтр, яка обмежує несанкціонований доступ до сайтів Інтернет за певними ознаками.

Фрагмент №1

Тема. Засоби пошуку iнформацiї в Інтернетi.

Мета: розглянути: пошуковi системи мережi Інтернет; правила пошуку iнформацiї в глобальнiй мережi Інтернет; сформувати вмiння пошуку необхiдної iнформацiї (текст, графiка i т.д.) в мережi Інтернет.

Практична робота №1

Робота з программою-браузером в онлайнi. Пошук iнформацiї.

Текстова: прогнозпогоди; курс гривнi вiдносно свiтових валют; проведення пошуку; прайс-лист комп'ютерної фiрми; iсторiя України; розклад руху автобусiв (м. Харків).

Графiчна: герб України; карта Харківської областi; ноутбук; вiтальна листiвка.

Музика: гiмн України; улюблена музична композицiя.

Звiт оформити за допомогою текстового редактора (скрiншоти сторiнок iз знайденою iнформацiєю).

Фрагмент №2.

Тема: Створення електронних презентацій в програмі Power Point.

Мета: перевірити знання учнів основних правил створення електронних презентацій; розвивати навички роботи з презентаціями; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення.

Практична робота

Знайти у всесвітній мережі Інтернет інформацію про будь-яку з країн на вибір. З отриманих даних створити електронну презентацію. Знайти в всесвітній мережі ілюстрації та фото-знімки до презентації та вставити їх. Оформити список використаних джерел, сайтів, де було взято інформацію та ілюстрації. Оформити титульну сторінку, створити слійд-зміст з гіперссилками, на кожен слайд вставити гіперссилки на наступний, попередній, та слайд-зміст, додати до презентації анімації.

Висновок

Проаналізувавши основи використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі, можна сказати що будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Суттєвою складовою інформаційної культури є здатність людини передбачати результати вчасних дій, розуміти те, що комп'ютерні технології є продуктом колективного розуму і не лише надає додаткові можливості, а й накладає певні обмеження на діяльність користувача. З іншого боку, помилки, або навмисні непродумані дії можуть звести нанівець працю багатьох людей, результат якої не завжди можна відновити.

Особливості формування культури учнів на уроках інформатики постійно зростає, діяльність комп'ютерних мереж направлена на підвищення інформаційної культури учнів. Інформаційна грамотність та її розповсюдження серед учнів передбачає: ознайомлення учнів з можливостями та інформаційно-документальними ресурсами; бажання стати її постійними відвідувачами мережі Інтернет; формування у читачів знань основних інформаційних джерел та навичок їх використання; формування навичок у сфері бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп'ютерних знань; ознайомлення з інформаційними послугами; ознайомлення з провідними книгосховищами світу, архівами, музеями, центрами інформації та документації, існуючими інформаційними системами, віртуальними бібліотеками глобальної комп'ютерної мережі; можливостями використання інформаційних ресурсів за межами навчального закладу; навчання учнів користуванню інформаційно-пошуковою системою.

Отже, на базі комп'ютерної грамотності формується інформаційна культура учнів, яка може розглядатися у зв'язку з рівнем розвитку суспільства, характеристиками мислення особистості. Тут мається на увазі буквальне й актуальне розуміння культури. Це передусім етика використання комп'ютера в контексті загальнолюдських цінностей.

Список використаних джерел

інформатика комп'ютерний комунікаційний урок

1. Бойчук В.М., Гуревич Р.С. Упровадження нових інформаційних технологій у процес вивчення різьблення деревини. / Бойчук В.М., Гуревич Р. С // Труд. підготов. в закл. освіти. - 2004. - №1. - С. 30-34. - Бібліогр.: 8 назв.

2. Буров Є. Комп'ютерні мережі /Буров Є. // Львів: БАК, 1999. - 468c.

3. Д.О. Рзаєв та інші. Інформатика та комп'ютерна техніка / Д.О. Рзаєв та інші // Навчально - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ, 2003.

4. Забарна А.П. Кошарук О.О. Інтерактивні технології навчання на уроках з основ алгоритмізації та програмування / Забарна А.П. Кошарук О.О. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2006. - №8. - с. 9,12.

5. Зарецька І. Т. та інші. Інформатика / І. Т. Зарецька та інші // Київ, 2002.

6. Каpатыгин С.М. Телекомуникационные технологии для менеджмента. / В 2-х томах Каpатыгин С.М. // ABF, 1995.

7. Комп'ютер в школі та сім'ї. - 2004. - №7-8; «Директор школи, ліцею, гімназії». - 2003. - №5-6. - С. 146-148; Фізика та астрономія. - 2005. - №1. - С. 22-27; Фізика та астрономія. - 2005. - №3. - С. 50-54

8. Крол Є. Все об INTERNET. Крол Є. // К.: BHV, 1995. - 320c.

9. Максименко С.Д., М.Л. Смульсон. - К.: Міленіум. Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання. / За ред. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. - К.: Міленіум // 2005. - Т.8, вип. 1. - 238 с.

10. Матеріали міжнар. наук. конф., м. Косів Івано-Франківської обл. Комп'ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи / [Матеріали міжнар. наук. конф., м. Косів Івано-Франківської обл.] // Освіта. - 2003. - 23-30 лип. (№34). - С. 1-7.

11. О.В. Бунецький. Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі / О.В. Бунецький // Курсова робота - Вінниця, 2010.

12. О. Ф Клименко та інші. Інформатика та комп'ютерна техніка / О. Ф Клименко та інші // Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 2002.

13. Останець В.С. Погляд на майбутнє шкільної інформатики / Останець В.С. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2006. - №7. - с. 22-26.

14. Пайк M., INTERNET в поддлиннике / СПб.: BHV, 1996. - 640c.

15. Про національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.98. - №74/98 - ВР

16. Тутушкина М.К. Практическая психология для преподавателей. / Под общ. ред. акад. М.К. Тутушкиной // 1997 г. - 328 с.

17. Фафенберг M. Открой для себя INTERNET / Фафенберг Б.К.; M.; СПБ.: Комиздат;

18. Хомоненко. Основи сучасних комп'ютерних технологій СПБ: Корона / 1998. - 448c.

19. Чупрасова В.И. Современные технологии в образовании / Чупрасова В.И. // Дальневосточный государственный университет, с. 4.

20. Яpовой В.И. под pед. Г.В. Щекина. Библиотека упpавляющего пеpсоналом: миpовой опыт. Совpеменный менеджмент: теоpия и пpактика: обзоpная инфоpмация. // Сост. Яpовой В.И. под pед. Г.В. Щекина. - К.: МЗУУП, 1994.

Размещено на Allbest.ru