Оцінка ефективності ведення гуртків з ботаніки у школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗНАЧЕННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ

1.1 Загальна характеристика позакласної роботи з біології

1.2 Навчально-виховне значення позакласної роботи

РОЗДІЛ ІІ. РОБОТА ГУРТКА ЮНИХ БОТАНІКІВ

2.1 Організація та зміст роботи гуртка

2.2 Методика проведення занять гуртка з ботаніки

2.3 З досвіду роботи керівників ботанічних гуртків

Сумської області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В умовах соціально-економічних та політичних перетворень в нашій державі особливого значення набувають питання зміцнення фізичного й духовного здоров'я людини, формування здорового способу життя. У сучасному урбанізованому суспільстві діти мають уявлення про переважну більшість представників флори і фауни лише з телевізійних передач. Дерева та кущі, яких і так залишилося не багато, безжалісно вирубують нібито для того, щоб зробити наше сучасне місто "чистим і світлим". Замість цього, за весь період реконструкції і так званої "боротьби за чистоту", не відновлено і десятої частини знищених насаджень.

Тільки завдяки підвищенню рівня біологічної та екологічної обізнаності суспільства можна змінити стиль людського мислення стосовно оточуючого середовища. І це є переконанням не лише вчених та політиків, але й пересічних громадян, адже біологічно обізнана людина, ким би вона не працювала, яку б посаду не обіймала, зможе жити у злагоді з природою.

У зв'язку з цим важлива роль у формуванні біологічної освіченості населення належить закладам освіти. При цьому на кожному етапі освітньої діяльності вони виконують певні освітні завдання та мають відповідну специфіку: дошкільні заклади знайомлять дітей з навколишнім світом, загальноосвітні - надають базову біологічну та початкову екологічну освіту, позашкільні - забезпечують інтеграцію загальноприродничих знань.

Необхідність оздоровлення природного середовища, збереження здоров'я майбутніх громадян України, їх творчої реалізації визначила спрямування діяльності еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів на виховання здорового способу життя в дітей та підлітків, інтелектуальний і фізичний розвиток, задоволення творчих освітніх потреб учнівської молоді.

В шкільній програмі практично немає місця пізнанню всього флористичного багатства Рідного краю, знайомству з рідкими, незвичайними рослинами, вивченню їх ритму розвитку та спостереженню за ними у природі. Тому, для розвитку зацікавленості учнів до предмету біології, значне місце приділяється позакласним заняттям, які проводять вчителя. Особливістю позакласної роботі можна виділити те, що вона враховує інтереси й захоплення учнів, має нескінченну можливість для розвитку творчої активності дітей.

Для вирішення цього питання на базі шкіл було створено навчально-опитні ділянки, кутки живої природи, пришкільні теплиці, але, на даний час, частіше за все вони не працюють. Можливість спілкування з природою під час екскурсій зведена до мінімуму. Найбільш доступним живим об'єктом в сучасних умовах роботи шкіл залишилися кімнатні рослини.

Тому важливою задачею шкільного вчителя-біолога стало прилучати дітей до участі в гуртках юних біологів, де вони зможуть поглибити та розширити знання. У цих гуртках діти не тільки будуть набувати знання з предмету, а скоріш навчатися любити свою Родину, поважати природу, виховуватися як гармонійні особини, здатні зробити себе и інших щасливими.

Мета роботи: оцінка ефективності ведення гуртків з ботаніки у школі.

Завдання:

· Надати загальну характеристику роботі гуртків.

· Розглянути форми та види роботи гуртків юних ботаніків.

· Розглянути зміст на організацію позакласної гурткової роботи.

Об'єкт дослідження: ботанічні гуртки шкіл та станцій юннатів.

Предмет дослідження: методики ведення ботанічних гуртків.

РОЗДІЛ І. ЗНАЧЕННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ

1.1 Загальна характеристика позакласної роботи з біології

В методичної літературі і практиці роботи школи поняття «позакласна робота» часто співвідносять з поняттям «позаурочна робота» та «позашкільна робота», хоча кожне з цих понять має свій зміст. Крім того, позакласну роботу приймають за одну з форм навчання. На підставі порівняння цих понять з іншими загальноприйнятими методичними поняттями, позакласну роботу слід віднести до однієї з складових систем біологічного навчання у школі, позаурочна робота - одна з форм навчання біології, а позашкільна робота з біології - система додаткового біологічного навчання школярів [11].

У сучасному світі стрімкого наукового прогресу нас не може не насторожувати неухильне скорочення викладання біології в школі на користь молекулярних і біохімічних дисциплін. Підростаюче покоління дослідників часто не бачить за хімічними формулами та біохімічними експериментами того об'єкта, особливості якого вони вивчають. На жаль, зрозуміло, що шкільну програму не можна розширювати нескінченно, треба чимось жертвувати. І жертвують якраз дисциплінами, спрямованими на пізнання біорізноманіття та вивчення його анатомії і морфології. Розуміючи, що цей процес незворотній, є рішення цієї проблеми. Воно полягає у створенні системи додаткової біологічної освіти, обов'язковим елементом якої є вивчення біорізноманіття в живу, в ході екскурсій і поїздок на природу. Значення біологічного гуртка, перш за все, у популяризації ботаніки та біології в цілому і в підвищенні рівня екологічної освіти підростаючого покоління, що живе у високо урбанізованих регіонах.

Позакласна робота з біології проводиться у позаурочний час, та не є обов'язковою для всіх школярів, тільки для тих, хто виявляє підвищений попит до цього. Зміст позакласної гурткової роботи значно виходить за рамки учбової програми та визначається інтересами учнів, які в свою чергу утворюються під впливом інтересів вчителя з біології.

Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології найбільш повно вирішуються на підставі тісного зв'язку класно-урочної системи навчання з позакласною роботою школярів. Знання та вміння з біології, набуті учнями на уроках, лабораторних заняттях, екскурсіях та інших формах навчальної роботи, знаходять на позакласних заняттях значне поглиблення, розширення та усвідомлення, що впливає на загальне підвищення інтересу до предмету [13].

Позаурочну роботу, також як і позакласну, учні виконують поза уроком або класом і школою, але обов'язково за завданням вчителя для більш поглибленого вивчення якого-небудь з розділів курсу біології. Результати виконання позаурочних завдань використовуються на уроках біології і оцінюються вчителем. Позашкільну роботу, так само як і позакласну проводять на базі позашкільних закладів (станція юннатів, ботанічний сад та ін.) по спеціальним програмам, що розроблені співробітниками даних закладів та затвердженими відповідними органами освіти.

Завдання роботи в гуртках -- закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, набуття вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до біології як науки, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. У даному виду діяльності слід враховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен з них виконував цікаву для себе роботу. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо. Реалізація принципу зацікавленості потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з використанням комп'ютерних технологій, демонстрування цікавих дослідів та ін. [18].

1.2 Навчально-виховне значення позакласної роботи

Сучасна система біологічної освіти в Україні базується на поєднанні різних форм освітньої та виховної роботи. «Позакласна й позашкільна робота з учнями в більшості випадків нерозривно пов'язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках, і ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих під час учбових занять. Основна їх мета полягає в збагаченні, поглибленні, закріпленні набутих учнями знань, застосуванні їх на практиці, розширенні загальноосвітнього кругозору школярів, формуванні у них наукового світогляду, навичок самоосвіти, залученні до посильної суспільно-корисної праці, змістовної природоохоронної діяльності, підготовки до вибору професії» [21].

Так чому саме гуртки мають таку важливу роль у навчанні дітей? В шкільній програмі практично зовсім немає місця вивченню самої природи, не по картинкам, а наживо. Заповнити цій пробіл і надає можливість створення гуртків. Перевага занять у гуртках складається з можливостей учнів вивчати рідну природу не теоретично або лекційне, а саме на практиці. Наприклад, при вивченні анатомії і морфології рослин, школярі працюють з мікроскопами, самі роблять препарати, матеріали для котрих збирають на польових екскурсіях.

У зв'язку з тим, що відвідування гуртка не є обов'язковим й робота базується по принципу добровільності, то одним з основним завданням діяльності стає принцип зацікавленості. В роботі гуртка важливо використовувати ігрові моменти, фізкультхвилинки (діти більшу частину свого часу проводять в статичній позі), театралізовані постановки, казки, інтерактивні засоби навчання. З тим, що гурток відвідують діти різного віку, з кожним роком склад гуртка змінюється, програму треба складати таким чином, щоб були враховані інтереси та пізнавальна здатність усіх гуртківців. В такому варіанті є велика можливість розвивати не тільки індивідуальні інтереси кожного, але й вміння робити в групі, співвідносити свої інтереси х інтересами всього колективу в цілому, розвивати взаємопідтримку.

Навчально-виховний процес має велике значення для творчої самореалізації та індивідуального саморозвитку дітей, які відвідують заняття гуртків. Важливе значення цього виду роботи доведено як вченими - методистами, так і досвідченими вчителями біології. Робота та навчання у гуртку дозволяє учням значно розширити, усвідомити і поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх на стійкі переконання. Пов'язано це насамперед з тим, що в процесі позакласної роботи, не обмеженої певними рамками уроків, є великі можливості для використання спостереження і експерименту - основних методів біологічної науки. Проводячи експерименти, спостереження за біологічними явищами, школярі набувають на основі безпосередніх сприймань конкретні уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Проведені учнями, наприклад, тривалі спостереження за ростом і розвитком якої-небудь квіткової рослини або за ростом і розвитком метелика-капустянки або звичайного комара або експерименти, пов'язані з виробленням умовних рефлексів у тварин куточка природи, залишають у свідомості дітей більш глибокі сліди, ніж самі докладні розповіді або бесіди про це з використанням наочних таблиць і навіть спеціальних відеофільмів [10].

Широке використання в позакласній роботі різних завдань, пов'язаних з проведенням спостережень і експериментів, розвиває у школярів дослідницькі здібності. Крім того, конкретність спостережуваних явищ, необхідність коротко записувати спостережуване, робити відповідні висновки, а потім розповідати про це на уроці або занятті гуртка сприяє розвитку в учнів мислення, спостережливості, змушує замислитися над тим, що раніше проходило повз їхньої уваги. В позакласній роботі легко здійснюється індивідуалізація навчання і реалізується диференційований підхід.

У процесі позакласної роботи, виконуючи різні досліди і проводячи спостереження, займаючись охороною рослин, школярі входять в тісний контакт з живою природою, яка надає великий вплив на виховання. Ця діяльність залучає школярів до різної посильної праці: підготовці ґрунту до постановки дослідів і спостережень за рослинами, догляду за ними, посадці дерев та чагарників, що, у свою чергу, виховує в них почуття відповідальності за доручену справу, вміння доводити розпочату справу до кінця, сприяє розвитку почуття колективізму [15].

Якщо позакласна робота пов'язана з виготовленням наочних посібників із зібраного в природі матеріалу, а також муляжів, таблиць, моделей, організацією біологічних олімпіад, виставок, випуску стінних газет, вона викликає потребу школярів у використанні науково-популярної і наукової біологічної літератури, залученні до позакласного читання . Таким чином, гурткова робота з біології має велике значення як у вирішенні навчально-виховних завдань шкільного курсу біології, так і у вирішенні багатьох загально педагогічних завдань, що стоять перед загальноосвітньою школою в цілому. Тому вона повинна займати значне місце в діяльності кожного вчителя біології.

РОЗДІЛ ІІ. РОБОТА ГУРТКА ЮНИХ БОТАНІКІВ

2.1 Організація та зміст роботи гуртка

Основний зміст позакласної роботи з біології повинен бути пов'язаний з вивченням навколишньої живої природи, суспільно-корисною працею з охорони природи, пропагандою природоохоронних знань серед населення, виготовленням наочних посібників. Позакласна робота ботанічного змісту, що проводиться переважно з учнями V-VI класу, повинна включати спостереження і досліди з вивчення будови і фізіології рослин, ознайомлення з різноманіттям рослинного світу та значенням дикорослих рослин у житті людини, з сезонними явищами в житті рослин, заняття з кімнатного квітникарства і т.п. Серед масових заходів ботанічного характеру велике значення мають Тиждень саду, День лісу, Свято врожаю і т.д. [7].

Як вважають багато вчителів і методистів, не зовсім задовільна успішність з будь-яких предметів не може бути перешкодою до прийому в гурток. Є чимало прикладів, коли школярі не займаються ні в яких предметних гуртках і не встигають по одному або кількох предметів. Весь вільний час вони віддають вулиці. Учні, які слабо успішні з якогось предмету, але зацікавлені позакласною роботою з біології, надалі можуть і не стати біологами, важливо, що вони стануть людьми, люблячими рідний край, природу. Людина будь-якої спеціальності повинна з інтересом і любов'ю ставиться до природи, виявляти прагнення до її охорони.

Гуртки юних натуралістів організуються по-різному. В одних школах вони об'єднують школярів, які вже займалися індивідуальною чи груповою епізодичною роботою, в інших - учні, які раніше не брали участь ні в яких формах позакласної роботи. Організації гуртка може передувати добре організована екскурсія в природу, після якої вчитель пропонує зацікавленим школярам об'єднатися в Юннатський гурток. Бажання школярів працювати в гуртку юннатів часто проявляється після проведення ними надурочних робіт, цікаво проведеного масового заходу, наприклад Свято лісу або Дня птахів.

Планування роботи гуртка. Велике значення у діяльності гуртка належить ретельній розробці плану роботи, який може бути складений на рік, півріччя або чверть. У ньому повинні знайти відображення всі види роботи гуртка. При складанні такого плану керівники гуртків зазвичай виходять з інтересів юннатів, їх пізнавальних дослідницьких здібностей і можливостей. Будь-яку роботу гуртківців доцільно звести до якої-небудь теми. Наприклад, якщо в гуртку вирішено зайнятися озелененням школи, то слід взяти тему «Розмноження кімнатних рослин та догляд за ними» [12].

При організації роботи гуртківців за будь-якої теми багато вчителів дотримуються такого порядку роботи:

1. Вступне (установче) заняття, зазвичай носить теоретичний характер.

2. Самостійна робота гуртківців (в основному дослідницької спрямованості).

3. Звітне заняття.

4. Випуск стінгазети, оформлення виставки за результатами роботи.

Гурток юних натуралістів - добровільна організація, однак, вступивши в нього, учні повинні виконувати певні правила (статут, заповіді юнната), які розробляють і приймають самі гуртківці на одному з перших зборів.

Напрями роботи гуртка можуть бути різними. Рослинницький напрямок може бути представлений гуртками:

- Лікарські рослини;

- Кімнатне квітникарство;

- Юні квітникарі;

- Фітодизайн; та інші.

З розвитком техніки в умовах інтенсивного використання природних ресурсів і забруднення природного навколишнього середовища все більше значення набуває озеленення житла та території. І тут незаперечну роль має квітництво як галузь рослинництва, що займається вирощуванням рослин, які необхідні для озеленення міст і сіл, прикрашання зовнішніх і внутрішніх інтер'єрів. Квітництво дає змогу не тільки озеленити та прикрасити оточуюче нас середовище, не тільки дарує естетичну та душевну насолоду, а й сприяє вихованню шанобливого ставлення до природи, розвитку творчої особистості, формуванню почуття прекрасного.

На навчально-дослідній ділянці школярі знайомляться з садовими і городніми рослинами, польовими і технічними культурами, бур'янами, шкідниками, опановують вміннями і навичками з догляду за рослинами. З цією метою передбачаються ділянки для окремих культур у відкритому ґрунті, парники і теплиці для рослин закритого ґрунту. Важливим завданням є ознайомлення школярів з культурними рослинами і сільськогосподарськими процесами. Для цього на ділянці вирощують колекції різних культурних рослин і проводять досліди з підвищення врожайності, виявлення оптимальних умов вирощування, інтродукції, сортовипробуванню. Учні, які працюють на ділянці, закріплюють свої знання про розвиток рослин, отримують уявлення про головні агрономічні прийоми обробітку культурних рослин і навички роботи з ними в певній системі, за певним планом.

Навчально-дослідницька діяльність з живими об'єктами на пришкільній ділянці (якщо такої немає, то це робиться на станції юннатів, у ботанічному саду та ін.) забезпечує формування моральних якостей учнів, виховання любові та бережливого ставлення до природи; повагу до трудової діяльності. На ділянці проводять уроки та екскурсії з ботаніки, зоології та загальної біології. Крім того, тут здійснюють позаурочну діяльність, позакласні заняття, юннатську, природоохоронну та опитну роботу. Результати проведення дослідів і вирощування колекції рослин протягом осені, весни і літа використовують для заготівлі демонстраційного та роздаткового матеріалів для уроків і лабораторних робіт [9].

У розробку структури навчально-дослідної ділянки та методики її використання в загальну освіту школярів великий внесок внесли П.І. Боровицький, М.М. Верзилін, Б.В. Всесвятський, В.А. Матісен, І.М. Пономарьова, Н.А. Риков, М.В. Сискова та інші видатні методисти-біологи. За П.І. Боровицьким, на навчально-дослідній ділянці повинно бути два відділи з вирощування рослин: колекційний і опитний. У колекційному вирощують велику різноманітність культурних рослин: зернові, плодові, ягідні, технічні, олійні. Притому кожну з цих культур розміщують на особливих ділянках з дотриманням сівозміни. У опитному відділі розташовують ділянки для типових дослідів на польових і овочевих культурах з дотриманням всіх норм і вимог до дослідів сортовипробування з рослинництва, для визначення впливу зовнішнього середовища або з іншої тематики.

За М.М. Верзиліним, на ділянці повинно бути чітко виділено кілька відділів: польовий, овочевий, плодово-ягідний, декоративний, біологічний і зоологічний. У кожному відводиться місце для колекції культур і дослідів з рослинами цього відділу. Головним для виконання навчальної програми є біологічний відділ, в якому вирощуються певні культури, проводяться досліди, є також живими ілюстраціями найважливіших біологічних процесів і закономірностей. Біологічний відділ має ділянку з ботаніки (відділи морфології, систематики, колекція «Квітковий календар ») і з загальної біології (колекції рослин «Критерії виду», «Методи селекції », «Пристосованість»).

Основними завданнями гуртка є:

* Виховання екологічно грамотної людини.

* Формування відповідального ставлення не тільки до людей, але і до природи.

* Формування усвідомленої відповідальності за долю природи кожною людиною - це ще одна важлива передумова для «укладення миру з природою».

* Розвиток пізнавального інтересу учнів, творчої активності.

* Навчити учнів користуватися науковою літературою.

* Навчити любити природу, правильно її використовувати.

* Всіляко використовувати інтегрований підхід в екологічній роботі.

* Вчити школярів комплексного застосування знань з різних предметів.

* Вивчати рослинний світ рідного краю.

* Навчити учнів використовувати свої знання і вміння для практичного використання.

* Виготовлення виробів з природного матеріалу.

* Виготовлення роздаткового матеріалу для уроків біології.

* Максимально залучати учнів до виконання індивідуальних занять і на цій основі розвивати їхні здібності.

* Навчити виконання навчально-дослідних робіт.

* Навчити гуртківців спостерігати за явищами природи, самостійно ставити мету, знаходити шляхи вирішення і робити висновки.

За зразок роботи ботанічного гуртка можна взяти оригінальну авторську програму «Сучасна ботаніка», що стала в 2004 році лауреатом VI Всеросійського конкурсу авторських освітніх програм додаткової освіти дітей.

На її базі підготовлена типова програма "Ботаніка" для закладів додаткової освіти дітей.

Діяльність гуртка розрахована на поглиблення біологічних знань школярів і на формування усвідомленого інтересу до живої природи. Навчальний курс гуртка орієнтований на учнів 7-9 класів, заняття тривають на протязі 2 навчальних років. Основний упор при проведенні занять ставиться на практичні та експериментальні роботи з рослинами, на вивчення флористичного багатства.

У ході більшості практичних робіт гуртківці самі готують матеріал для вивчення: виготовляють препарати різних частин рослин, вивчають їх з використанням мікроскопа, препарують квітки, частини пагонів і інші структури з використанням оптичної труби, а також ставлять різні експерименти. Вивчення флори, а також фенологічні спостереження проводяться протягом всього курсу. Таким чином, цей вид практичних занять стоїть осібно, обрамляючи собою різні теоретичні розділи протягом всього курсу. Цей розділ, крім безпосередньо польових спостережень, включає в себе також визначення зібраних під час екскурсій рослин у камеральних умовах, складання визначальних ключів та інші творчі завдання. Важлива частина курсу - багатоденні експедиції в різні регіони області, в ході яких поглиблюються знання, отримані протягом навчального року, виконуються різні навчально-наукові завдання та дослідницькі роботи [1].

Програма курсу:

Перший навчальний рік.

Розділ 1. Вивчення клітини рослин.

Пристрій мікроскопа, його можливості, мікроскопічна техніка на сучасному етапі. Клітка, основні компоненти. Основні особливості рослинної клітини.

Розділ 2. Морфологія та анатомія вегетативних органів рослин.

Лист, його характерні особливості і різні типи. Походження листка. Листок, як орган фотосинтезу і як орган транспірації. Старіння листка і явище листопаду, біологічний сенс. Стебло, його походження. 3 анатомо-топографічних зони стебла. Стебло як орган проведення речовин. Ксилема і висхідний транспорт. Флоема, транспорт цукрів. Стебло як опора. Розташування механічних тканин в стеблі. Стебла трав'янистих та деревних рослин, діяльність камбію. Типи меристем, їх будова. Поняття про пагін. Брунька - зародковий пагін, який не розгорнувся. Корінь. Характерні особливості коренів. Походження кореня. Зони кореня. Корінь як орган всмоктування. Корінь в зоні проведення. Механічні властивості кореня, розподіл механічних тканин. Метаморфози вегетативних органів вищих рослин. Морфологічні та анатомічні перетворення.

Розділ 3. Основи фізіології рослин.

Пігменти листка. Фотосинтез, світлова і темнова стадії. Пристосування до ксероморфних умов. С4 і CAM фотосинтез, відображення в морфології листка. Регуляція росту і розвитку рослин, гормони рослин.

Розділ 4. Екологія рослин.

Екологічні абіотичні та біотичні фактори, що впливають на рослину. Екологічні групи рослин по відношенню до різних екологічних факторів. Перетворення вегетативних органів рослини як результат пристосування до конкретних екологічних умов.

Розділ 5. Морфологія репродуктивних органів. Квітка і плід.

Квітка, його невід'ємні частини. Запилення та запліднення. Різні типи запилення. Суцвіття. Плід - зріла квітка. Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів і насіння.

Розділ 6. Вивчення флори своєї країни.

Введення в номенклатуру рослин. Сезонні спостереження в ході періодично проведених одноденних і багатоденних виїздів.

Другий навчальний рік.

Розділ 1. Історія Землі. Основи палеонтології.

Поняття про історичну геологію. Геоморфологічна та Геохронологічна шкала. Історія поглядів про походження Землі. Докембрійський етап розвитку Землі. Зародження життя. Ранній фанерозой. Зміна атмосфери, поява сучасних груп живих організмів. Палеозой. Трансформація суші. Вихід тварин і рослин на сушу. Основні форми збереження рослинних об'єктів. Мезозой. Трансформація суші, клімат. Виникнення квіткових. Кайнозой. Розселення квіткових, епоха зледенінь.

Розділ 2. Вивчення основних груп рослин.

Прокаріотичні організми. Автотрофи, хемотрофи. Еукаріотичні організми. Походження, теорія симбіотичного походження еукаріотичної клітини. Розподіл еукаріотичної клітини, мітоз, мейоз. Способи розмноження еукаріот. Водорості - нижчі рослини. Особливості організації. Гриби - самостійне царство живих організмів, лишайники. Сучасні погляди на походження групи. Вищі рослини, відмінності від нижчих рослин. Найдавніші викопні вищі рослини. Відділи вищих рослин з переважанням в життєвому циклі гаметофіту - мохоподібні. Відділи вищих рослин з переважанням в життєвому циклі спорофіта. Загальні особливості, характеристика життєвого циклу. Спорові рослини. Плауни. Відділ папоротеподібні. Насіннєві рослини. Голонасінні. Відділ покритонасінні або квіткові рослини. «Огидна таємниця » або питання про походження покритонасінних. Різноманіття покритонасінних рослин. Поділ на класи.

Розділ 3. Ботанічна географія, флористичні області Земної кулі і різноманітність покритонасінних.

Клімат землі. Екваторіальні області. Вологі тропічні ліси. Вічнозелені тропічні ліси, савани, тропічні пустелі. Палеотропічне і Неотропічне царства. Загальна характеристика і відмінності між цими двома царствами, поділ на підцарства та області. Родини орхідні, ароїдні, пальмові, диптерокарпові, цезальпінієві, мімозові, молочайні, кактусові та ін. Бореальне царство, Капське, Австралійське, Голантарктічне царства. Вивчення основних родин квіткових, у них представлених.

Розділ 4. Вивчення флори своєї країни і спостереження за рослинами.

Це продовження флористичних спостережень, що ведуться з першого року [1].

2.2 Методика проведення занять гуртка

У шкільному навчанні поряд з встановленням обсягу змісту навчального предмета і відбирання матеріалу для уроку величезне значення мають методи викладання. Методи, обрані відповідно до змісту та віку учнів, забезпечують високу якість знань. Такі методи сприяють розвитку понять і умінь, міцності і усвідомленості знань і надають виховний вплив. «Метод у найзагальнішому значенні - спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність».

Керуючись суттєвими ознаками методів, слід виділити групу методів, застосовуючи які вчитель передає знання учням головним чином через посередництво слова з ілюстрацією наочних посібників до матеріалу, що викладається в міру потреби. При цьому основним джерелом, з якого учні черпають нові знання, є слово. При застосуванні іншої групи методів основну роль у передачі знань грає показ, демонстрація вчителем предметів і явищ, а слово вчителя набуває іншого значення. Учитель спрямовує хід спостережень і логіку мислення учнів, уточнює правильність їх сприйняття. Учні, спостерігаючи, осмислюють факти, роблять висновки, отримують нові знання, а іноді і нові вміння, наприклад, як самостійно поставити продемонстрований вчителем досвід, приготувати мікропрепарати і т. п. [14].

Нарешті, вчитель застосовує такі методи, за яких передача знань відбувається переважно в процесі практичної роботи учнів. Вони за завданням (інструктажу) самостійно розглядають будову насіння, плоду, виробляють посіви на шкільної навчально-дослідній ділянці і, працюючи, здобувають нові знання, вміння, а потім і навички, тобто автоматизовані, звичні вміння.

У педагогіці і методиці довгий час не було єдиних загальноприйнятих визначень методів навчання та їх класифікації. Вже в другій половині 20 ст. мала місце загальна точка зору із цих питань.

Наочні методи не можна змішувати з загальним педагогічним принципом наочності. Ці поняття різні, не тотожні один одному. Наочні методи служать джерелом інформації для учнів. До видів наочних методів відносяться демонстрації: дослідів, натуральних об'єктів, образотворчих посібників. Практичні методи являють собою складну взаємодію слова, наочності та практичної роботи, організоване і направлене вчителем, що ставить за розвиток думки учнів. Застосування практичних методів пов'язані також з активною діяльністю рецепторів та аналізаторів учнів, з розвитком їх загальної трудової активності. До видів практичних методів відносяться: роботи з виявленням і визначенням природних об'єктів; спостереження з наступною реєстрацією явища; проведення експерименту (вирішення питання досвідом) [3].

Експеримент проводиться в штучно створених умовах, причому з складністю комплексу різноманітних природних впливів на організм відбирається і з'ясовується вплив лише окремих ізольованих факторів. Експеримент проводять здебільшого при вивченні фізіологічних процесів. Експеримент може бути короткочасним і тривалим. Кожен вид практичних методів (роботи по розрізненню і визначенню, проведення спостереження, постановка експерименту) проходить ряд етапів:

1. Постановка питання, що обумовлює мету роботи.

2. Інструктаж технічний та організаційний.

3. Виконання роботи (визначення, спостереження, постановка досвіду).

4. Фіксація результатів (проводиться одночасно з виконанням роботи).

5. Висновки, які відповідають на поставлене питання.

6. Звіт або повідомлення про свою роботу на уроці [3].

Практична робота учня в залежності від вмісту може будуватися дедуктивно, коли вже відоме положення підтверджується фактами, або індуктивно, коли на основі фактів робиться висновок. Розпізнавання рослин або тварин та їх органів, як правило, будується дедуктивно, експеримент - майже завжди індуктивний; роботи з визначення та спостереження з наступною реєстрацією можуть бути індуктивними і дедуктивними.

Однією з методик роботи ботанічного гуртка може бути вивчення заповідних територій міста. Роботу учнів в ботанічному гуртку доцільно розпочинати з 6 класу (12 років), з моменту вивчення учнями біології як наукового предмета. Для дітей цього віку доцільно розпочинати заняття зі знайомства із заповідним об'єктом, де учень буде працювати. Спочатку ознайомлюємо з картою-схемою заповідної території, за якою учень повинен знайти будь-яке місце на місцевості. Після цього він одержує завдання залежно від пори року. «Описати лісовий пейзаж весною, взимку, восени, влітку». «Порівняти життєві форми насінних рослин певної місцевості (трави, кущі, дерева), показати їх взаємний вплив». «Дослідити основні способи поширення рослин на досліджуваній території». «Провести дослідження з метою виявлення рідкісних рослин, які занесені до Червоної книги». «Робота над виявленням рослинних угрупувань, які потребують охорони, -- створення Зеленої книги». «Пізнання дерев за корою, листками. Фенологічні спостереження». Виготовлення фотовиставок «Рослинний світ нашого краю». Конкурс малюнків про різноманітність рослин. Дослідження назв природних об'єктів. На основі дослідження розробити рекомендації щодо правил поведінки на природоохоронних територіях. Учні дістають завдання із працівниками парку проводити рейди з метою виявлення відвідувачів, які не дотримуються правил поведінки під час відвідування природоохоронних територій [5].

У тих місцевостях, де немає заповідних територій, екологічне виховання можна проводити шляхом створення екологічних доріг або стежок. Для цього потрібно вибрати територію-маршрут, який характеризується цінними природними об'єктами (місцем зростання цінних лікарських, реліктових, рідкісних рослин; пам'яток природи, історичних пам'яток). За маршрутом прокласти дорогу, на якій нанести зупинки, кожну зупинку описати. Це залучає учнів до проведення дослідницької, краєзнавчої роботи. Дорога стає місцем для проведення туристично-краєзнавчої роботи. На кожній зупинці екологічної дороги потрібно розмістити щит, на якому написати інформацію про те, чим цінна дана територія.

2.3 З досвіду роботи керівників ботанічних гуртків Сумської області

Робота педагогічних колективів позашкільних закладів Сумської області спрямована на створення для дітей Сумщини такого креативного освітнього простору та комфортного позашкільного соціуму, в якому питання його біологізації трактується як процес введення біологічних знань в основу його навчально-виховної, просвітницької та організаційно-масової діяльності. Модель біологізації позашкільного соціуму включає не лише збільшення кількості гуртків біологічного напрямку, але й збагачення змісту програм гуртків усіх напрямів позашкільної освіти блоками (модулями, розділами) біологічного (валеологічного, природоохоронного) змісту, широке застосування наскрізних виховних програм; екологічно-просвітницьку роботу, відповідну підготовку педкадрів, залучення наукового потенціалу до розробки тематики та здійснення дослідницько-експериментальної роботи [7].

Основна ідея концепції знайшла своє відображення в діяльності 7 позашкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування та 5 еколого-натуралістичних відділів комплексних позашкільних навчальних закладів Сумщини. У 600 учнівських творчих об'єднаннях сільськогосподарського, природоохоронного, фенологічного, валеологічного, народознавчого, біологічного та інших напрямків займаються понад 9 тисяч дітей та підлітків.

Переважну більшість складають гуртки біологічного профілю. Саме вони з їх розмаїттям форм навчально-виховного процесу є полем діяльності для синтезу природничо-наукової, гуманітарної, технологічної, загальнолюдської і духовної культури [5, 6].

В області працюють 116 гуртків та інших творчих об'єднань біологічного напрямку, серед яких слід відзначити роботу школи натуралістичних досліджень «Юний біолог» (Сумська міська СЮН), «Юні квітникарі» (Ямпільська районна СЮН), «Юні знавці лікарських рослин» (Шосткинська міська СЮН).

Метою роботи гуртків сільськогосподарського профілю є ознайомлення вихованців з різними напрямами сільськогосподарського виробництва, надання їм основ економічних та природоохоронних знань, формування навичок роботи з сучасною технікою. Робота таких гуртків сприяє профорієнтації та допрофесійній підготовці вихованців. Вона здійснюється в 4 позашкільних закладах області.

Робота екологічних гуртків спрямована на формування у вихованців екологічної культури, вмінь і навичок пропагандистської та практичної природоохоронної роботи. Потреба у організації роботи таких гуртків є всюди, але реально в області їх діє 125.

Гуртки валеологічного спрямування дають вихованцям не лише основи знань про здоров'я людини, але й сприяють формуванню в них навичок здорового способу життя. Таких гуртків в області діє понад 30.

Особливе місце належить науково-дослідницьким гурткам та секціям. Тематика науково-дослідницьких робіт вихованців, в основному, визначається навчальними програмами, але в останній період в області відмічається тенденція їх практичного спрямування.

З метою привернення уваги громадськості до екологічних проблем у регіоні в області проводяться культурно-просвітницькі заходи біологічного та екологічного змісту. Щорічно понад 7 тисяч дітей з 170 загальноосвітніх та позашкільних закладів беруть участь у 25 масових природоохоронних і натуралістичних заходах, 20 з яких - всеукраїнського рівня, 5 - започатковані в області. Педагогічні колективи активно працюють над впровадженням організованих форм дитячого оздоровлення. Кожного року в різних регіонах області в профільних, наметових таборах, таборах праці та відпочинку оздоровлюються понад 3 тисячі юннатів [22, 23].

Традиційними стали зльоти юних лісівників, збори активістів юннатівського руху «Природу Сумщини збережемо», конкурси екологічних агітбригад, екологічний конгрес “Молодь Сумщини на захист Землі”.

Координацію еколого-натуралістичної роботи в закладах освіти області здійснює Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Спираючись на досвід роботи закладу як обласного методико-координаційного центру спеціалістами Центру розроблена загальна педтехнологія роботи гуртків та інших творчих об'єднань, апробація якої з 2005 року проходить у всіх позашкільних закладах області. За матеріалами з досвіду роботи педагогів Центру випущено спецвипуск журналу «Педагогічна Сумщина».

Педагогічні колективи позашкільних закладів області знаходяться у постійному творчому пошуку. Перед кожним педагогом стоїть конкретне завдання: кожне заняття гуртка, кожен захід повинен бути цікавим, сучасним, змістовним. Звичайно, ці завдання можна вирішити за умов наявності відповідної матеріально-технічної бази, професійної підготовки педагогів, розробки та впровадження нових педагогічних технологій [18].

Зважаючи на важливість формування екологічної культури особистості, систематичного залучення до практичної природоохоронної роботи учнівської молоді, поглибленого вивчення видового складу, раціонального використання та створення умов для розселення лікарських рослин Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю започаткував проведення обласного конкурсу «Цілюща спадщина Сумщини». Працюючи над завданнями конкурсу, школярі області переконалися, що рідний край -- це природна скарбниця харчових, лікарських, декоративних рослин. Найбільш активними учасниками конкурсу були гуртківці Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Білопільського БДЮ, Конотопської СЮН, Охтирського ЦДЮТ, Лебединського БДЮТ, Шосткинської СЮН. З метою відновлення запасів цілющих трав, вихованці створили на базі НДЗД ділянки-розсадники; зібране насіння малопоширених у певній місцевості цінних видів висіяли на екологічних навчальних стежках, у ремізах, на лісових галявинах; розповсюджували серед місцевого населення листівки-рекомендації щодо збору лікарської сировини. За підсумками експедицій, походів юннати склали картосхеми рідкісних та зникаючих видів лікарських рослин, поновили та поповнили гербарії, зібрали цікавий краєзнавчий матеріал стосовно застосування тієї чи іншої рослини з лікувальною метою. Окремі роботи юні біологи захищали на секції «Лікарські рослини» під час проведення науково - практичної конференції «Наш труд і турбота, тобі Сумщино!» [23, 26].

У Сумському обласному центрі позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю на базі еколого-натуралістичного відділу гуртки «Знавці лікарських рослин» працюють за програмами основного рівня, І-ІІ років навчання, розробленими керівниками гурткової роботи відділу. Колекційна ділянка лікарських рослин НДЗД відділу налічує 102 види. Серед них є рідкісні та малопоширені для нашої місцевості представники цілющої флори, рослини-радіопротектори та антиоксиданти: лаконос американський, бадан товстолистий, рута запашна, гісоп звичайний, ехінацея пурпурова, лафант анісовий тощо. Поруч з колекційною ділянкою розмістилася шкілка лікарських рослин. Вона стала своєрідним дослідницьким майданчиком для юннатів. Впродовж останніх років тут було виконано ряд дослідів: «Вплив пасинкування верхівок суцвіть на урожай кошиків нагідки лікарської», «Вплив строків посадки в ґрунт на ріст і розвиток ехінацеї пурпурової». «Введення в культуру ехінацеї пурпурової в умовах нашого регіону», «Введення лафанту анісового в культуру» тощо.

Традиційними вже стали у відділі проведення виставок лікарських рослин, робота фітовіталень, фітобарів, свят здоров'я, вікторин тощо.

Актуальним напрямом роботи на Шосткинській міській станції юних натуралістів залишається пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді в процесі організації пошуково-дослідницької діяльності з природознавства, біології та екології. Юні натуралісти Шосткинської міської СЮН продовжують роботу по дослідженню, введенню в культуру, акліматизації дикорослих рослин-радіопротекторів (кер. доктор біологічних наук, науковий співробітник Київського державного ботанічного саду Смик Г.К., методист Шосткинської міської станції юних натуралістів О.О.Гутянко). Окрім вивчення рослин радіопротекторної дії, юними біологами проводиться цілеспрямована робота по інтродукції рідкісних і малопоширених трав'янистих рослин північно-східного Полісся. Вивчивши умови вирощування і розведення інтродукованих рослин, вже вдалося на практиці збільшити їх кількість і навіть деякі з них висадити на ділянки: парило звичайне, перстач білий, буквиця лікарська, живокіст, первоцвіт весняний та ін. [22, 23].

Результатами копіткої та корисної праці діти діляться з громадськістю. Намагаються зробити посильний внесок у вирішення вкрай важливої проблеми для суспільства: знайти ефективний природній захист від радіаційного випромінювання. Юннати є неодноразовими авторами публікацій, виступів у засобах масової інформації як місцевого, так і загальнодержавного рівня.

При Лебединському районному будинку дитячої та юнацької творчості вже декілька років існує клуб любителів природи «Білий лебідь». За ініціативи клубу та при сприянні шкільних екосекцій був оголошений щорічний конкурс «Цілющий пояс Лебединщини». За цей час юннатами була проведена значна теоретична, практична природоохоронна робота з вивчення видового складу, відновлення лікарських запасів, створення умов для розселення рослин, введення лікарських рослин у культуру, охорони видів, занесених до Червоної книги України. У школах району висаджуються клумби здоров'я, створили куточки, ділянки цілющих рослин, «Лісові аптеки», «Зелені аптеки»; були створені гербарії, колекції насіння.

На Сумській міській станції юних натуралістів закладена колекційна ділянка «Сад лікарських рослин», яка об'єднує близько 40 видів дикоростучих, понад 200 видів квітково-декоративних і лікарських рослин, 40 видів дерев та кущів. Працює теплиця яка нараховує близько 550 видів рослин, з них - 300 видів кактусів. Постійне спілкування з таким рукотворним природним багатством дає змогу учням навчитись вирощувати і доглядати за квітами, пізнавати закони розвитку природи, а знаючи все це, ставати її захисниками.

Близько 10 років у закладі працює учнівське лісництво. На заняттях діти вивчають основи лісогосподарської справи, під керівництвом фахівців набувають навичок догляду за лісовими культурами, за завданням лісгоспу збирають насіння і плоди дерев, лікарські рослини, проводять інвентаризацію лісу, дослідницьку роботу.

Сумський міській центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЦЕНТУМ) є координаційним і методичним центром просвітницької еколого-натуралістичної роботи в місті, ініціатором та організатором природоохоронних акцій, операцій, творчих фестивалів. На його базі працює оргкомітет по проведенню міських етапів Всеукраїнських та обласних еколого-натуралістичних конкурсів. Заклад надає консультативну допомогу учнівським і педагогічним колективам навчальних закладів міста та області, проводить екскурсії, масові заходи. За клопотанням міської ради працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища проведене обстеження і розпочаті роботи з підготовки документів для оголошення території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді об'єктом природно-заповідного фонду - ботанічним садом місцевого значення під назвою «Юннатівський» , площею близько 1,3 га [23].

Вихованці еколого-натуралістичних гуртків Білопільського районного БДЮ проводять ряд дослідів, направлених на вивчення властивостей лікарських рослин своєї місцевості. Приємно усвідомлювати, що діти, вивчаючи цілющу флору, плекаючи власними руками тендітні життєдайні паростки, зовсім по-іншому відносяться до свого здоров'я. Вони не вживають бромгексину, амброксолу, коли поруч ростуть більш надійні помічники, а саме як солодка, алтея, мати й мачуха. Маємо надію, що їх вихованці у майбутньому будуть використовувати набуті знання і практичний досвід, знаходити в рослині порятунок без шкоди для себе та оточуючого середовища. Адже, здорові діти -- це здорова нація, міцна держава! (Бойко Н. Ф., методист інформаційно-методичної служби Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю) [25].

Розуміючи важливе значення використання лікарських рослин для профілактики, лікування захворювань, особливо, в дитячому віці, у формуванні навичок здорового способу життя, педагоги позашкільних навчальних закладів області залучають вихованців до роботи в гуртках відповідного напрямку. Понад 400 дітей середнього та старшого шкільного віку щорічно відвідують творчі учнівські об'єднання: «Зелена аптека», «Травознай», «Світ рослин», «Ботанік», «Знавці лікарських рослин», «Лікарські рослини», «Фітотерапія» тощо. Гуртки працюють як за програмами, рекомендованими Міністерство освіти і науки України, так і за програмами, розробленими педагогами на основі власного досвіду. У більшості навчальних закладів для проведення занять, виконання дослідницьких робіт створена потужна навчальна база.

У такій екологічної ситуації, яка склалася на сьогодні, переоцінити значення ботанічного саду СДПУ им. А.С. Макаренка неможливо. Крім того, що наш сад є осередком поширення знань про рослинний світ, він завжди виступав, і в подальшому буде служити шляхетним цілям освіти та естетичного виховання, охорони навколишнього середовища. Він набуває все більшого значення як музей живої природи, сховище генофонду цінних декоративних рослин, центр екологічної пропаганди. Взагалі, ботанічний сад - це навчально-виховний заклад, що дає можливість керівнику поглиблювати знання гуртківців, стимулювати їх пізнавальний інтерес і сприяти екологічному вихованню. Заняття, які проводяться в оточенні зеленого різноманіття трав і дерев, мають найкращий ефект і для засвоєння, і для запам'ятовування навчального матеріалу [24].

Основне завдання - дати знання, прищепити навички з питань охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Адже навчити дитину дбайливо ставитися до навколишнього середовища, дбати про природу, виховати повагу до своєї "колиски", так само важливо як навчити її читати і писати.

Так, вихованці Кролевецької районної СЮН продовжують дослідження біологічних особливостей унікальної яблуні-колонії, працюють над дослідженням сортів картоплі.

Станція заснована у вересні 1993 року. Вона розташована на околиці міста у невеликому одноповерховому будинку. Територія станції - це навчально-дослідницька земельна ділянка площею 0,09 га, чудові квітники (0,04 га), фруктовий сад (0,2 га) та „чудо Кролевеччини” - унікальна яблуня-колонія.

Яблуня-колонія займає площу 0,06 га і виглядає як цілий сад. У неї є 7 основних стовбурів та кілька десятків укорінених гілок. На станції організовано роботу екскурсійної групи юннатів, яка проводить цікаве і змістовне знайомство гостей з чудо-яблунею, занесеною до реєстру загальнодержавного значення як заповідний об`єкт.

Основною формою організації навчально-виховного процесу на станції є гурткова робота еколого-натуралістичного, сільськогосподарського, краєзнавчого та декоративно-ужиткового напрямів позашкільної освіти.

Одним із пріоритетних напрямків науково-дослідницької роботи СЮН є сортовипробування картоплі, яке проводиться під керівництвом наукового співробітника Немішаєвського державного аграрного коледжу І. Д. Когута. Юннатами-овочівниками визначені найкращі сорти для вирощування в Кролевецькому районі: „Бородянський рожевий,” „Незабудка”, „Божедар”, „Косень”, „Повінь”, „Слов`янка”, „Купава” та інші. Щоосені ці сорти пропонуються населенню на Хрестовоздвиженському Кролевецькому ярмарку. Значна робота проводиться по апробації нового сорту картоплі „Спаська”, виведеного безпосередньо на станції [23].

Науково-дослідницька діяльність учнівської молоді області не обмежується гуртковою роботою. Серед інших організаційних форм - польові практики під керівництвом викладачів Сумського педагогічного університету, Сумського національного аграрного університету та наукових співробітників державних заповідників „Михайлівська цілина” та Деснянсько-Старогутського; біологічні та екологічні експедиції, систематизована дослідницька робота на базі пам'яток природи місцевого значення: Шкуратівського та Тростянецького дендропарків, ботанічного саду державного значення «Ямпільський» Ямпільської районної СЮН [19, 20].

З метою підвищення ефективності біологічної освіти використовується така форма просвітницької роботи як відеолекторій. Відеолекторії Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Сумської, Шосткинської, Конотопської СЮН працюють за програмами TACIS. Їх послугами постійно користуються вчителі біології, екології, керівники гурткової роботи, викладачі вищих навчальних закладів [22].

ВИСНОВКИ

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Тобто, позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей.

1. Заняття в позашкільних закладах, будучи необов'язковими, природно добудовують незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на школярів.

2. В усіх видах позакласної роботи проводиться єдиний принцип виховного навчання здійснюваний в системі і розвитку. Всі види позакласних занять пов'язані між собою і доповнюють один одного. При позакласних заняттях здійснюється прямий і зворотний зв'язок з уроком. Види позакласної роботи дозволяють вести учнів від індивідуальної роботи до роботи в колективі, причому остання набуває суспільну спрямованість, що має велике значення для виховання.

3. Позакласні заняття з ботаніки, що проводяться в системі всього процесу викладання, розвивають багатосторонні інтереси учнів, самостійність у роботі, практичні навички, їх світогляд і мислення. Форми таких занять дуже різні, але за змістом і методами здійснення вони пов'язані з уроком; на уроці в учнів виникає інтерес, який знаходить своє задоволення в тій чи іншій формі позакласних занять і знову отримує розвиток і закріплення на уроці.