Зміни в підготовці до ЗНО за 2018-2021 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова робота з теми:

Зміни у підготовці до ЗНО у період 2018-2021 рр.

Виконала: Студентка 2 курсу

ОП “Економіка підприємства”

Деревенченко Людмила

2020 року

Зміст

Вступ

Розділ 1. Різновиди підготовки до ЗНО

А) Школа чи репетитор

Б) Онлайн чи офлайн

Розділ 2. Проведення опитування

Розділ 3. Нинішні зміни - позитивна тенденція?

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Постановка проблеми. ЗНО- складний та важливий етап у житті кожного випускника. Через розвиток новітніх технологій та зміни у системі освіти, ЗНО з кожним роком трансформують. Це змінює і підготовку до іспиту. З'являються новітні методи підготовки, сайти та інші веб-ресурси, які зацікавлюють все більше випускників. Також на учнів чимало вплинула пандемія. Цю подію ніхто не міг передбачити. Усім освітнім закладам необхідно було перейти на дистанційну роботу. Для випускників пандемія була подвійним стресом, оскільки до підготовки до ЗНО ще додалися нестабільність з рішеннями про проведення іспиту та хвилювання за здоров'я.

Мета роботи полягає в тому, щоб зробити теоретичний та практичний аналіз щодо змін в підготовці до ЗНО та їх наслідках.

Завдання: а) здійснити теоретичний аналіз існуючих досліджень з даної теми

б) здійснити теоретичний аналіз на основі власного досвіду

в) проаналізувати та описати опитування випускників 2018-2021 рр.

г) проаналізувати зміни на основі опитування та надати рекомендації щодо розвитку системи підготовки до ЗНО, поради випускникам та репетиторам.

Актуальність дослідження. Кожний випускник України складає ЗНО, за виключенням тих, хто планує вступати закордон чи не планує вступати до ВНЗ. Незалежно від стану в країні, кожного року будуть нові абітурієнти, яким для вступу необхідні результати загального незалежного оцінювання. Навіть під час пандемії ЗНО не відмінили, а тільки удосконалили. Тобто цей іспит має велике значення для системи освіти в Україні і тому МОН кожного року вносить зміни для покращення ЗНО.

У підготовці до іспиту змінився підхід. Почали створювати онлайн школи з підготовки до ЗНО, репетитори також можуть переходити на дистанційну освіту. З'явилися різні веб-ресурси для підготовки, YouTube-канали та Instsgram сторінки. Це цікавий та інтерактивний спосіб підготовки до ЗНО.

Дослідженням підготовки до ЗНО займались Гладкевич Мар'яна, Заяць Ольга та Кишакевич Юрій у своїй роботі http://mir.dspu.edu.ua/article/download/126776/121662. Також новітніми видами підготовки до ЗНО цікавилась Дем'яненко Н. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6767/1/zbirnyk_tez_03_19_75.pdf. Про зміни в освіті під час пандемії писали Бакуліна Наталія Валеріївна та Джурило Аліна Петрівна http://lib.iitta.gov.ua/721042/1/Comparative_2020_web_Bakulina-53-55.pdf та https://lib.iitta.gov.ua/721112/.

Розділ 1. Різновиди підготовки до ЗНО

Важливим етапом з життя випускника школи є складання ЗНО. Підготовка до цього відповідального дійства частіше за все починається з початку одинадцятого класу.

Нині існує багато способів підготовки до ЗНО. З розвитком технологій цих методів значно побільшало. Чимало цьому збільшенню посприяв карантин.

A. Школа чи репетитор

Я виділяю такі види підготовки до ЗНО: самостійна та з репетитором. Самостійна підготовка є складнішою, але не менш ефективною. Випускники можуть мати достатньо високий рівень підготовки у школі, чи велику мотивацію та особисту зацікавленість у предметі.

Але останнім часом склалася така громадська думка, що без репетиторства випускники загальноосвітньої школи не можуть успішно скласти ЗНО. Тим самим применшується роль школи у підготовці до заключного етапу навчання - проведення ЗНО або державної підсумкової атестації.

Обмірковую це тим, що вчитель не може повністю віддати уроки на підготовку учнів до ЗНО, швидше за все це буде у контексті пройдених тем. Тому більшість часу учень буде сам додатково вчити та окремо проходити саме такі завдання, з яких складається ЗНО. Хоча звісно винятки можуть траплятись.

За самостійною підготовкою обов'язково стоїть якась причина: чи впевненість у своїх знаннях, чи нестача коштів, чи плани на вступ закордон, де не потрібні результати ЗНО, чи інші.

Якщо випускник добре навчається у гімназії чи ліцеї та має гарного викладача, то скоріше за все хоча б профільний предмет він складе без репетитора. Але це все індивідуально. Якщо ж випускник бажає вступити закордон, то він може взагалі відмовитись від складання ЗНО, тому що йому необхідно сфокусуватись на інших екзаменах. Не слід забувати ще той факт, що іноді у сім'ї не виходить виділити кошти на репетитора, оскільки це не так дешево.

Усе вище сказане можна підтвердити словами директора українського центру оцінювання якості освіти І. Лікарчука: “Більше того, результат, отриманий під час зовнішнього оцінювання, далеко не завжди залежить від роботи конкретного вчителя чи школи. Репетитори, підготовці курси, самостійна робота, батьківська оцінка, індивідуальні особливості кожної дитини так чи інакше впливають на те, як вона засвоює знання. Ідеальним варіантом є той, коли все це доповнюється гарною роботою вчителя і конкретної школи. Однак таке поєднання, на жаль, буває далеко не завжди”. [5,12]

Перейдемо до іншого методу підготовки, а саме до репетиторства. Як на мене, ця сфера нині розвивається, оскільки з'явились Центри підготовки до ЗНО, онлайн курси підготовки, Instagram та YouTube канали та інші сервіси. Випускник може обрати для себе найзручніший спосіб для підготовки. Звичайно також багато репетиторів, які працюють «на дому». За усіх часів репетитор був затребуваний, але з введенням ЗНО, звичайно, з'явилися нові викладачі, з своїми методиками.

Мені здається цей спосіб - найкращій варіант для випускника. Не варто забувати, що репетитора ти можеш обрати сам, ти можеш відмовитись від його послуг на відміну від школи. Тобто, головною перевагою репетитора є те, що ти платиш йому кошти за свої зароблені знання, а у школі ти не можеш змінити вчителя.

Б. Онлайн чи офлайн

Перейдемо до іншої класифікації підготовки до ЗНО, а саме: онлайн та очна. Очна підготовка стосується насамперед школи, оскільки учитель пояснюючи матеріал чи проводячи додаткові уроки присвячені саме підготовці, може у школі. Також очно можна займатись з репетитором чи у групі, наприклад, у Центрі підготовки до ЗНО.

Онлайн підготовка почала розвиватись не так давно, але вже здобула певну прихильність. Якщо учень самостійно готується до складання тесту, то він може дивитись різні безкоштовні відео-уроки на YouTube, чи проходити щоденні тести на спеціальних сторінках в Instagram. Випускник може обрати інший шлях, щоб не шукати матеріал самостійно. Він може записатись на курси з підготовки в онлайн школу. Прикладом такої платформи є ZNO.UA.

Також існують багато інших сервісів для допомоги в підготовці до ЗНО, таких як:

· http://testportal.gov.ua/ -Український центр оцінювання якості освіти.

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) - це державна установа, яка здійснює зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, та проводить моніторингові дослідження якості освіти. На цьому веб-сайті розміщено інформацію щодо організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання у поточному році, нормативні документи, які регулюють його проведення, а також графік та перелік предметів, з яких проводиться ЗНО.[4,213]

· Платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus - перший

та найбільший проект безкоштовної освіти для всіх та кожного в Україні. Курс «Українська мова та література. Підготовка до ЗНО», розміщений на цій платформі, покликаний допомогти всім охочим вступникам саме у підготовці до ЗНО. [4,214]

· Платформа Ed-era-Лайфхаки з української мови.

EdEra та Освіторією створено онлайн-курс у формі корисних порад (лайфхаків), що допоможе опанувати базові теоретичні знання з української мови, виробити навички успішної мовленнєвої комунікації та підготуватися до складання ЗНО.[4,214]

· https://znoclub.com/- Всеукраїнський портал підготовки до ЗНО.[4,214]

· webpen.com.ua- комплексний тренажер з української мови.

Поєднує компактний виклад теоретичного матеріалу із великим обсягом практичних завдань у вигляді онлайн-тестів, що дають змогу перевірити знання із фонетики, лексики, орфографії та культури мови.[4,215]

· http://osvita.ua- сайт, який дозволяє пройти в режимі онлайн всі

тести ЗНО з української мови та літератури попередніх років, а також ознайомитися з посібником для підготовки власного висловлення. [4,215]

Розділ 2. Проведення опитування

З теоретичної частини зрозуміло, що зараз існує дуже багато різних способів для підготовки до ЗНО. Але чи так давно вони з'явились?

Для того, щоб проаналізувати зміни в підготовці до іспиту, я провела дослідження. Це будо опитування у якому взяли участь 175 респондентів. Аналіз проводився серед випускників 2018-2021 рр, розподіл яких можна побачити у таблиці 1. В результаті я отримала кількісні дані з багатьох питань.

зовнішнє незалежне оцінювання

Таблиця 1. Розподіл опитуваних по роках випуску

Опитувані зазначали, як вони готувались(готуються, для 2021 р) до кожного з предметів складання ЗНО. В результаті маємо, що тільки 17% опитуваних не мали репетитора з жодного предмету складання іспиту (Графік1). Це може свідчити про те, що більшість бояться готуватись самостійно чи не знають як. Також висновком з цих даних є те, що самостійна підготовка складніша.

Графік 1. Чи займався випускник з репетитором?

Натомість, на графіку 2 бачимо зі скількох предметів випускники мали репетиторів по рокам. Видно, що у 2018 році більше опитуваних мало репетиторів з трьох предметів, трохи менше людей не мало репетиторів зовсім. Частка останніх складає 26%.

У 2019 році більшість готувались з репетитором тільки по одному предмету, але другу позицію розділили між собою випускники, що не мали репетиторів та ті, хто мали їх з трьох предметів. В цьому році частка тих, хто не мав репетитора складає вже 21%.

Проаналізуємо 2020 рік за такими ж показниками. Більшість має два репетитори, трохи менше людей трьох. Частка випускників без репетитора- 12%.

У 2021 році більшість готується до ЗНО з чотирма репетиторами, трохи менше з двома. Частка тих, хто не має репетитора-10%.

Графік 2. Скільки репетиторів має кожен опитуваний.

З цих даних ми можемо зробити висновок, що в середньому більшість має двох репетиторів. Також людей, які готуються до ЗНО самостійно значно меншає, причиною чого, може бути низький рівень освіти у школі чи не серйозне ставлення учнів до шкільної освіти.

Розберемо мотивацію тих, хто готується самостійно. На питання «Чому в вас не було репетитора?» учні відповіли таким чином:

· Високий рівень підготовки до ЗНО у школі- 11 разів

· Впевнений у своїх силах- 19 разів

· Не вистачило коштів- 6 разів

· Не планував вступати до ВНЗ- 1 раз

· Не потрібне ЗНО (вступ закордон)- 1 раз

Тобто, учні готуються самостійно, якщо мають впевненість у своїх знаннях та це підкріплюється гарною роботою вчителя. Можна зробити висновок- якщо б у школах вчителі більше звертали увагу на завдання ЗНО та мали високу кваліфікацію, то учні б менше готувалися з репетиторами.

Також я проаналізувала до яких саме послуг репетиторів частіше звертаються випускники:

· Онлайн школа підготовки до ЗНО-7 разів

· Репетитор онлайн- 30 разів

· Репетитор очно- 127 разів

· Центр підготовки до ЗНО -26 разів

Тобто, переважає саме репетитор очно, мені здається це тому що інші методи підготовки, порівняно з цим, нові та менш розвинені. Навіть під час карантину, очні репетитори продовжували свою роботу з випускниками. Але, якщо подивитися з іншої сторони, то жоден учень 2018 року не займався онлайн взагалі, а з 2019 року тільки троє людей мали репетитора онлайн і двоє готувались з онлайн-курсами. Тобто онлайн навчання тільки починає розвиток.

Великою проблемою є те, що випускник має дуже завантажені дні. Порахуємо приблизну кількість робочих годин випускника на тиждень. У тижні 168 годин. Сон займає приблизно 48 годин. Тобто залишається 120 годин. Шкільні заняття та виконання домашньої роботи займає 36+24=60 год, то вільних залишається 60 годин. Більшість має 2 репетитора, то рахуємо саме цей час. 5 годин занять, та 5 годин на виконання завдань репетиторів. Також не забуваємо про третій та четвертий предмети складання ЗНО. Які також у сумі заберуть приблизно 6 год в тиждень. Тобто вільний час випускника - 60-(10+6)=44 год на тиждень. Якщо взяти працюючу людину, 8 год шість разів на тиждень, то час роботи складає 48 год. Тоді як час роботи випускника - 76 год.

З цього можна зробити висновок, чому випускники так часто хворіють та взагалі про здоров'я молоді. Підтвердженням того, що підготовка до ЗНО все-таки впливає на здоров'я є моє опитування, а саме графік 3.

Графік 3. Впливовість ЗНО на здоров'я випускника.

На більшість ЗНО вплинуло в негативному сенсі. Заспокоює те, що з них, більшість тільки трохи відчуло на собі зміни. Але все ж таки, статистика плачевна.

Розділ 3. Нинішні зміни - позитивна тенденція?

Підсумуємо зміни, які відбулися у підготовці до ЗНО за чотири роки. Онлайн способи підготовки до ЗНО тільки набирають популярність. Все більше учнів адаптуються до змін, які викликав карантин, та змін взагалі, що зв'язані з дистанційною освітою.

Я гадаю, що це позитивна тенденція. Оскільки в дистанційній підготовці є значні переваги, такі як:

1. Збереження часу (не потрібно їхати до репетитора)

2. Комфортна домашня обстановка

3. Навчання з новітніми технологіями

4. Інтерактивні завдання

5. Нові, жартівливі методи для запам'ятовування дат, формул, цитат (наприклад, реп з використанням формул з математики)

Дистанційна підготовка - це весела та ефективна подача знань.

Друга помітна тенденція, що з кожним роком меншає кількість учнів, які готуються до ЗНО самостійно. Після аналізу головної мотивації випускників, які обрали такий спосіб підготовки, можемо сказати, що це впевненість у своїх знаннях. Це формується тоді, коли викладачі належним чином підходять до своєї роботи та від старань самого випускника. І, нажаль, зараз це пропадає. Також зі свого досвіду скажу, що вчителі іноді дуже пишаються результатами своїх учнів, хоча усі ходили до репетиторів і дякували саме їм за підготовку. Іноді вчителі занадто різко кажуть про репетиторів, наприклад, що вони нічому новому не навчать чи, навіть, що будуть знижувати бал за це. Я ж вважаю, що репетитора учні вибирають самостійно, і якщо їм не подобається виклад матеріалу, рівень знань чи просто спілкування не припало до душі, то вони можуть відмовитися та знайти собі «свого» репетитора. Але з вчителем у школі такого зробити не можна.

Можу порадити вчителям приділяти більше уваги завданням типу ЗНО та знайомити своїх учнів з системою його проведення, щоб у випускників складалось цілісне та правильне бачення про цей іспит. Не варто «залякувати» учнів цим тестом, оскільки їм і так важко до нього готуватись, щоб ще тратити свої нервові клітини на переживання цілий рік.

· Поради для учнів щодо підготовки до ЗНО

По-перше, раджу ще у 10 класі визначитись із предметами складання, виходячи із напрямку спеціальності. Це дасть змогу ретельніше підійти до вибору способу підготовки до ЗНО.

По-друге, обирай метод підготовки з кожного предмету окремо, спираючись на впевненість у своїх знаннях саме у цій сфері. Коли вибираєш метод підготовки, слухай своє серце. Підготовка може бути веселою та продуктивною водночас. Позбався стереотипу, що знання приходять тільки, коли нудно завчаєш матеріал.

По-третє, прибережи своє здоров'я. Правильно розтав собі заняття, щоб не перевтомлюватись, та не намагайся охопити забагато для себе. Якщо ти вважаєш, що дистанційні заняття - це гірше, то не забувай про дорогу до репетитора під час якої ти контактуєш з великою кількістю людей та витрачаєш свій час. Правильно побудоване дистанційне навчання не значно вплине на твоє здоров'я. Нинішні технології дозволяють використовувати багато різних видів завдань, що сконцентрує твою уважність, виробить певні навички та попрацює з твоєю підсвідомістю. Наприклад, якщо формули наспівують, як реп, з використанням рим, то ти легше їх запам'ятаєш.

Висновок

У висновку хотілося б сказати, що навіть за такий короткий проміжок часу у чотири роки вже видно, що прогресує та набирає популярності дистанційні методи підготовки до ЗНО. Ця зміна позитивна, тому що є сміливим кроком вперед у розвитку освітньої структури в Україні. Можливо колись МОН вирішить як проводити ЗНО онлайн. Гадаю, що це станеться в найближчому майбутньому, тому що вони вже про це розмірковували. Найбільшою складністю є те, що незрозуміло як уникнути списувань.

Значний прогрес в системі освіти відбувається, і як би погано не звучало, але карантин посприяв його пришвидшенню.

Також розвивається система освіти й з появою великого попиту на репетиторів. А вони є складовою педагогічної сфери. Багато хто з батьків та вчителів поливають репетиторську діяльність брудом, кажучи, що це лише згрібання грошей. Але все ж таки більше 80% випускників користуються їх послугами. Страшно подумати про те, які результати були б без репетиторської участі. Є три шляхи репетиторської діяльності: підприємець, що сплачує податки, «підпільні», які не пов'язані зі школою та «підпільні» вчителі. Я за репетиторство, але цивілізоване, як наприклад Центри підготовки до ЗНО(онлайн та офлайн), ФОПи. А проти інших категорій потрібно боротися, тому що вони руйнують систему освіти з середини.

Завдяки дослідженню було виявлено ряд проблем та прогресивних моментів. Також на основі аналізу та підведених підсумків надані рекомендації вчителям, репетиторам та випускникам.

Список літератури

1. НАУМЕНКО, Світлана. Вітчизняний та зарубіжний досвід реалізації сертифікаційного оцінювання здобувачів середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. InterConf, 2020 https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/download/4319/4262

2. БАКУЛІНА, Наталія Валеріївна. Ефективні інструменти впровадження дистанційного навчання у глобалізованому світі. 2020. http://lib.iitta.gov.ua/721042/1/Comparative_2020_web_Bakulina-53-55.pdf

3. ДЖУРИЛО, Аліна Петрівна. До питання про вплив пандемії COVID-19 на системи освіти. 2020.

https://lib.iitta.gov.ua/721112/

4. ДЕМ'ЯНЕНКО, Н., et al. Використання освітніх веб-ресурсів під час підготовки до ЗНО з української мови. 2019. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6767/1/zbirnyk_tez_03_19_75.pdf

5. ГЛАДКЕВИЧ, Мар'яна; ЗАЯЦЬ, Ольга; КИШАКЕВИЧ, Юрій. Підготовка до ЗНО: школа чи репетиторство?. Молодь і ринок, 2018, 2 (157).

http://mir.dspu.edu.ua/article/download/126776/121662

6. FLECHA, Ramon, et al. Effects of the Use of Digital Technology on Children's Empathy and Attention Capacity. Analytical Report. European Commission, 2020. https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/23416aba-6f14-11ea-b735-01aa75ed71a1/language-en

Размещено на Allbest.ru