Модернізація процесу навчання за допомогою комп’ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

Кафедра педагогіки

КУРСОВА РОБОТА

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Виконавець:

студентка 310 - б групи

ФСГМ

Осадча Марина Юріївна

Науковий керівник:

доц., канд. пед. наук

Бочарова Олена Анатоліївна

2010

ЗМІСТ

комп'ютерний навчання модернізація

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

1.1 Зміст навчального процесу в системі надання середньої освіти

1.2 Роль комп'ютерних технологій в процесі навчання учнів загальноосвітньої школи

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Практика використання комп'ютерних технологій в процесі навчання в школі

2.2 Сучасний стан проблеми модернізації навчального процесу

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У сучасному суспільстві практично не залишилось такої сфери життєдіяльності людини, в яку б не проникли інформаційні та комп'ютерні технології. Суттєвих змін зазнала й освіта, насамперед навчальний процес. Корінь багатьох змін криється у нових засобах створення, збереження, передачі та використання інформації. У зв'язку з цим, більша частина населення все частіше стикається з необхідністю обробки постійно наростаючого об'єму інформації.

Комп'ютерні технології являють собою очевидні прояви інформаційної революції. Більша частина батьків, вчителів та учнів переконані, що в результаті отриманих знань про комп'ютери та здобутих навичок роботи на них діти будуть краще підготовлені до життя та матеріального благополуччя у світі, який постійно змінюється. Переконаність в тому, що комп'ютер надає нові можливості для творчого розвитку дітей та їх вчителів, дозволяє звільнитися від традиційного курсу навчання та розробити нові ідеї, дає можливість вирішувати більш цікаві та складні проблеми, зумовила актуальність даного дослідження.

Біля витоків теорії і практики комп'ютеризації навчання стояли такі вчені, як Б. Гершунський, А. Єршов, Ю. Машбиць, В. Монахов, Н. Тализіна та ін.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» та в межах проекту «Педагогічна освіта: європейський вимір».

Мета роботи: визначити вплив комп'ютерних технологій на модернізацію навчального процесу.

Об'єктом дослідження: є процес навчання за допомогою комп'ютерних технологій.

Предметом дослідження: є модернізація процесу навчання за допомогою комп'ютерних технологій.

Завдання дослідження:

Визначити зміст навчального процесу в системі надання освіти.

З'ясувати роль технологій в процесі навчання.

Проаналізувати практику використання інформаційних технологій в процесі навчання в школі.

Дослідити сучасний стан проблеми модернізації навчального процесу.

Методи дослідження: педагогічна література з теми дослідження і метод узагальнення та класифікації, емпіричний метод - метод спостереження, метод опитування (усне : бесіда, інтерв'ю; письмове : анкетування), метод узагальнення незалежних характеристик, вивчення шкільної документації та продуктів творчої діяльності школярів.

Практична цінність роботи полягає у можливості її використання для педагогічної практики, у роботі класних керівників, а також у створенні бази для подальшого дослідження з цього питання в курсових та дипломних роботах.

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

1.1 Зміст навчального процесу в системі надання середньої освіти

Процес навчання - специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності, оволодіння суспільно-історичним досвідом людства; двосторонній процес взаємопов'язаних діяльностей учителя (діяльності викладання і діяльності з організації й управління навчальною діяльністю учня) і діяльності учня, спрямований на оволодіння учнями системою знань з основ наук, вмінь і навичок їх практичного застосування, розвиток творчих здібностей учнів. В процесі навчання беруть участь у взаємопов'язаній діяльності його суб'єкти - вчитель та учень.

Останнім часом інформаційні технології навчання набувають глобального поширення в усі сфери суспільства, визначаючи розвиток особистості як основного критерію його прогресу. У процесі становлення освіти пріоритетним напрямком стає впровадження сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес, які істотно впливають на зміст та спрямованість навчання, на методики викладання, зумовлюють необхідність урахування психологічних чинників та підготовки вчителів до врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі істотно підвищує ефективність навчально-виховного процесу, забезпечуючи можливість індивідуальної роботи вчителя з кожним учнем; надає принципово нові можливості в розвитку мислення й розробці нових методів та алгоритмів керування навчально-виховним процесом, з урахуванням індивідуальних особливостей учня, з метою досягнення якісно нового засобу керування їхньою навчальною діяльністю.

Найважливішою умовою результативності педагогічної праці вчителя є його вміння організовувати взаємодію з учнями, але для успішної педагогічної взаємодії недостатньо знань навчального предмета та методик навчально-виховної роботи. Важливим елементом педагогічної діяльності є поступове встановлення та налагодження взаєморозуміння з учнями.

Таким чином, одним з основних напрямків інформатизації освіти є використання сучасних методів викладання, що враховують індивідуальні психолого-педагогічні параметри учня, які визначають його здібності до навчання. Процес навчання є спільною діяльністю вчителя з учнями, який можна уявити як педагогічну взаємодію між учителем та учнями.

Вивчаючи особливості навчальної діяльності в комп'ютерному середовищі, І. Зязюн визначає три основних напрямки: гностична діяльність (при взаємодії з навчальними предметами), саморозвивальна (при взаємодії з комп'ютерним середовищем), комунікативна діяльність (при взаємодії особистостей через комп'ютерні канали). Особливістю опосередкованого спілкування, на думку дослідника, є його емоційна бідність, якщо порівнювати з безпосереднім спілкуванням, де не тільки передається інформація, а ще й почуття та очікується відповідна реакція учня, в опосередкованому спілкуванні відповідна реакція передбачається не завжди [8, с. 8].

Медіаосвіту в сучасному світі розглядають як процес розвитку особистості за допомогою й на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здатностей, критичного мислення, вмінь повноцінно сприймати, інтерпретувати, аналізувати і оцінювати медіатексти, навчатися різних способів самовираження за допомогою медіатехніки.

Таким чином медіаосвіта постає невід'ємною складовою інформаційної освіти й дає змогу людині активно використовувати можливості інформаційного поля - телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, інтернету.

Отже, поняття «інформаційна освіта» можна визначити так: інформаційна освіта є суттєвою органічною частиною та неодмінним виміром неперервної освіті, грунтуєтъся на інформаційно-комунікаційних, соціальних, гуманітарних науках і відповідних навчальних дисциплінах, дає постійно поновлювані знання, потрібні для життя й діяльності у високотехнологічному інформаційно насиченому суспільстві.

Мета інформаційної освіти -- підготувати особистість до повноцінної та ефективної участі в громадській, професійній та повсякденній життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства [12, с.94].

Науково - теоретичні уявлення про процес педагогічної взаємодії складалися протягом століть. При розв'язанні проблеми організації навчального діалогу в системі «учитель - комп'ютер - учень» можна ґрунтуватися на принципово важливих педагогічних ідеях Я. Коломінського, В. Кан-Калика, О. Леонтьєва, А. Мудрика, Л. Кондрашової, М. Рибакової, Т.Яценко, І. Зимньої, Н. Волкової, Н. Тарасович та ін.; на визначених закономірностях, сутності функцій та структури спілкування (О.Бодальов, Л. Буева, Л. Виготський, О. Добрович, В. Кан-Калик, М. Каган, Б. Ломов, Б. Паригін та ін.). Дидактичні можливості діалогу, питання взаємодії вчителя та учня, розвитку особистості школяра в навчальному діалозі досліджувалися в працях С. Курганова, Г. Кучинського, О. Бодальова, В. Давидова, О. Добровича, А. Мудрика, Т. Мухіної, Г. Батищева, С. Батракової, С. Шеїна та ін.; діалогічність як характеристика особистості розглядається в роботах М. Бахтіна, В. Біблера, Ю. Лотмана та ін.; питання взаємодії, стосунків суб'єктів, психологічну специфіку спілкування та діалогу розглянуто в дослідженнях Л. Виготського, О. Леонтьєва, Б. Ломова, С. Рубінштейна та ін.

Побудова теорії комп'ютерного навчання на початковому етапі свого розвитку спиралася на принципи програмованого навчання, і на той час обчислювальна техніка розглядалася як більш ефективний, порівняно з іншими, технічний засіб реалізації навчальних програм програмованого навчання. Численні дослідження в галузі комп'ютерної освіти показали, що комп'ютерні навчальні системи дозволяють індивідуалізувати навчання, адаптувати його до особливостей діяльності кожного учня, будувати навчання в режимі діалогу. У наш час проведено аналіз структури, функціональних можливостей та напрямків розвитку освіти в комп'ютерному середовищі, визначено загальні принципи керування, розглянуто механізми взаємодії дидактичних і методичних систем з комп'ютерним середовищем, шляхи формування різноманітних якостей особистості в комп'ютерному середовищі та професійної підготовки вчителя до використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

Однак, аналіз праць учених свідчить, що проблему управління процесом навчання за допомогою інформаційних навчаючих систем сьогодні досліджують здебільшого фахівці технічних спеціальностей, які зосереджують свою увагу на суто технічному забезпеченні процесу навчання. Проведені дослідження не розкривають особливостей організації навчального діалогу засобами інформаційних технологій навчання в системі «учитель -- комп'ютер -- учень» з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Таким чином, протиріччя між вимогами індивідуалізації процесу навчання в сучасній педагогіці, з одного боку, та існуючими методами побудови й організації педагогічних умов навчального діалогу засобами інформаційних технологій, недостатнім рівнем науково-теоретичної й методичної дослідженості цих питань -- з іншого, дозволяє констатувати наявність проблеми.

Дослідження стратегій навчання показали, що більшість учителів здійснюють педагогічні впливи за допомогою елементів навчального діалогу поряд з традиційними функціями навчання, проте єдиного підходу до організації та керування навчальним діалогом «учитель - учень» на практиці не існує.

Навчальний діалог у системі «учитель -- комп'ютер -- учень» реалізується безпосередньо й опосередковано засобами інформаційних технологій. Застосування сучасних інформаційних технологій у процесі навчання, поєднання їхніх дидактичних можливостей з традиційними формами дозволить реалізувати частину функцій учителя, а саме формалізувати навчальний діалог засобами інформаційних технологій навчання, що знімає нерівність у стосунках і сприяє створенню умов для розвитку особистості, розкриттю її творчого потенціалу:

-- в автоматизованих навчальних системах (електронний підручник, навчально-контролюючі програми та ін.). Організація навчального діалогу як одного з компонентів педагогічного впливу на ефективність засвоєння знань учнем з урахуванням його індивідуальних особливостей;

-- при дистанційній системі навчання. Методологічно важливою проблемою для розвитку теорії і практики дистанційної освіти є те, що в дистанційному навчанні відносини «людина --комп'ютер» набувають змісту в контексті кількох конкретних відносин: «учитель - комп'ютер», «комп'ютер - учень», «учитель - учень», тобто «учитель - комп'ютер - учень». Відповідно до цього вивчаються закономірності й принципи організації різних видів педагогічної діяльності. Однією з основних функцій учителя в цій системі є організація навчального діалогу на мотиваційному етапі, при поданні навчального матеріалу) контролі за знаннями й уміннями учнів, при забезпеченні пізнавальної діяльності учнів із засвоєння навчального матеріалу, що також передбачає використання сучасних телекомунікацій як поєднання поштового, радіо-, телевізійного, електронного зв'язків [9, с. 8-10].

Розвиток форм інноваційної освіти -- це лише частина загального процесу набуття практикою людської діяльності інноваційного характеру. Будь-який інноваційний процес вимагає володіння інформаційними ресурсами і комунікаційними технологіями. Проблема полягає не в тому, щоб оволодіти сумарним набором таких технологій, проблема в тому, щоб побудувати правильну систему їх використання відповідно до стратегії того чи того розвитку. Інноваційна освіта, як відомо, -- модель освіти, що орієнтована переважно на максимальний розвиток творчих здібностей і створення сильної мотивації до саморозвитку індивіда на основі добровільно вибраної «освітньої траєкторії» (сфери, напряму, рівня, послідовності освіти, типу і виду навчального закладу і т.д.) та області професійно діяльності [1, с. 6].

Інформаційні технології дозволяють реалізовувати принципи диференційованого та індивідуального підходу до навчання. На занятті викладач дає можливість кожному самостійно працювати з навчальною інформацією, що дає можливість йому детально розібрати новий матеріал по своїй схемі. Інформаційні технології можна використовувати як для очного, так і для дистанційного навчання. Вони дають можливість реалізовувати світові тенденції в освіті, можливості виходу в єдиний світовий інформаційний простір.

Мультимедійні технології відкривають можливості викладачам відмовитися від властивих традиційному навчанню рутинних видів викладацької діяльності, надавши їм можливість використовувати інтелектуальні форми праці, звільняють від викладу значної частини навчального матеріалу і рутинних операцій, пов'язаних з відробітком умінь і навичок [1, с. 5,6,7].

Згідно з дослідженням Д. Ш. Матрос, Д. М. Полева, Н. І. Мельнікової, новими інформаційними технологіями навчання можна вважати тільки ті, які відповідають трьом основним вимогам: задовольняють основні принципи педагогічної технології (попереднє проектування, цілісність); дають можливість розв'язання задач, які раніше в дидактиці не пропрацювали теоретично і практично; припускають використання комп'ютера як важливого засобу підготовки і передачі інформації тому, хто навчається.

Інформатизація освіти припускає: запровадження засобів інформаційних технологій в освітній процес; підвищення рівня комп'ютерної (інформаційної) грамотності учасників освітнього процесу; системну інтеграцію інформаційних технологій, що підтримують наукові дослідження, процеси навчання і організаційного управління; побудову і розвиток єдиного освітнього інформаційного простору [1, с. 10].

1.2 Роль комп'ютерних технологій в процесі навчання учнів загальноосвітньої школи

В умовах бурхливого росту й удосконалення ЕОМ логічним продовженням програмованого навчання стало комп'ютеризоване навчання. Виявилося, що комп'ютери забезпечені спеціальними навчальними програмами, можна пристосовувати для вирішення майже всіх дидактичних задач. Ними можна користуватися при засвоєнні нової інформації при виконанні тренувальних вправ, з метою контролю та корекції результатів навчання, для керування умовами його протікання, для збору та опрацювання даних про навчальний процес та його учасників тощо.

Найбільш ефективно комп'ютеризоване навчання використовується в трьох напрямках:

для підвищення якості навчання з окремих предметів, зорієнтоване на кінцевий результат процесу;

для розвитку когнітивних здібностей шляхом формування умінь вирішувати поставлені задачі, самостійно мислити, володіти навичками роботи з інформацією;

для автоматизованого тестового контролю якості засвоєння.

Якість комп'ютеризованого навчання визначається показниками обчислювальної техніки, що використовується, та якістю комп'ютерним навчальних програм. Галузі, що їх забезпечують, є досить молодими, тому мають перспективу подальшого розвитку та вдосконалення [7, c. 80].

Масове використання інформаційних технологій у навчальних закладах не зробило істотного впливу на підвищення рівня підготовки учнів. Основними причинами такого стану є відсутність чіткої теорії комп'ютерного навчання; досліджень процесу навчання як об'єкта управління; відсутність загальних якісних і кількісних оцінок психолого-педагогічних параметрів учнів, иауково обгрунтованих алгоритмів керування навчальним процесом з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та іх змін протягом навчання; характеристик основних стратегій навчання, педагогічних впливів, які використовує вчитель у навчальному процесі. [4, с. 16]

Використовуючи сучасні навчальні засоби та інструментальні середовища, можна створювати чудово оформлені програмні продукти, що в той самий час не вносять нічого нового в розвиток теорії навчання. Тому розв'язання останньої задачі в Україні є актуальним і передбачене Національною доктриною розвитку освіти.

Згідно з проведеними розрахунками, суспільний освітній потенціал, що збільшується, забезпечить впровадження в Україні новітніх виробничих інформаційних технологій, що дозволить протягом майбутніх 10--15 років скоротити відставання в темпах розвитку і надалі істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинутих країн світу [5, с. 35].

У середовищі вчитель і школярі використовують комп'ютери й програмне забезпечення для індивідуального й колективного навчання, а вчитель спрямовує навчальний процес, як у школі, так і вдома. Водночас учитель від традиційних лекційних методів передавання знань переходить до динамічної, орієнтованої на співробітництво технології навчання, а виникнення відносин співробітництва між учителем і учнем вивільняє час на уроці для їх персонального спілкування, створює нові можливості співробітництва з батьками, залучаючи їх до активної участі в навчальному процесі.

Застосовуючи модель навчання « 1 учень - 1 комп'ютер», учитель може використовувати не тільки освітній контент, а й програми для управління класом, які дають змогу надсилати файли на комп'ютери учнів, дистанційно відключати їхні браузери, одержувати поточну інформацію про успіхи школяра і багато чого іншого.

За допомогою Інтернету, браузера й стандартних додатків школярі можуть:

* працювати на уроці під управлінням вчителя;

* виконувати домашні завдання;

* переглядати й завантажувати інформацію для своєї дослідницької діяльності;

* взаємодіяти з іншими людьми за допомогою е-maіl та інших технологій;

* працювати над спільними проектами з однокласниками, вчителями й іншими людьми;

* вчитися самостійно.

Застосування моделі « 1 учень - 1 комп'ютер» у процесі навчання робить його більш динамічним, яскравим, а наочні інтерактивні завдання спрощують розуміння. Під час уроку учні одержують знання через інтерактивні моделі, що дає змогу не тільки отримати початкові уявлення про основні поняття, а й працювати з динамічними моделями систем з можливістю їх глибокого вивчення.

Під час навчання рідної та іноземної мов використання мультимедійних анімаційних об'єктів допомагає організувати роботу над текстом, відпрацювати орфографічні навички, розвивати мовлення, а використання в ході уроку текстових редакторів, електронної енциклопедії, фрагментів фільмів і спектаклів, аудіозаписів, підготовка презентацій і виступів, створення відеороликів роблять навчання максимально ефективним. На уроках природничого блоку використовуються інтерактивні тренажери, фотографії й відеофрагменти, зроблені учнями.

Систематичне, об'єктивне, автоматичне тестування під час уроку стимулює учнів до стабільної підготовки домашніх завдань регулярного повторення пройденого матеріалу перед уроком. Після завершення тестування його результати обговорюються, як індивідуально, так і колективно в класі або Дистанційно за допомогою телемостів, телевідеоконференцій, які також можуть бути самостійною формою організації навчального процесу й позакласної роботи.

Важливо врахувати, що Інтернет надає доступ до величезної кількості інформації зокрема й шкідливої, для дітей.

Справжнє володіння комп'ютером припускає цілеспрямоване, творче і гнучке використання цього могутнього інструмента. Учень повинен добре уявляти собі мету, розуміти, як за допомогою комп'ютера можна вирішити різні завдання, і вміти реально використовувати різні технічні пристосування та можливості. Кожне окреме вміння роботи на комп'ютері, інтегроване у процесі розв'язання практичних завдань, набуває для людини зовсім іншого особистісного змісту. Тільки в цьому разі правомірно говорити про справжню комп'ютерну грамотність, оскільки лише тоді виникає розуміння того, як сучасні технічні засоби можуть перетворитися на інструмент одержання нових знань. Формування інформаційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати та застосовувати інформацію в різних формах для розв'язання особистих, соціальних або глобальних проблем. Сформованість інформаційно-комунікаційних компетентностей у випускника школи - найважливіша умова сучасної ефективної високотехнологічної економіки. Інформаційно-комунікаційна компетентність (і її база - інформаційна грамотність) у найбільш прогресивних моделях сучасної школи, таких як модель навчання «1 учень - 1 комп'ютер», застосовується в усьому освітньому процесі, у різних предметах і формах навчальної та виховної діяльності.

Отже, впровадження моделі навчання у середовищі «1 учень - 1 комп'ютер» з використанням шкільних нетбуків є одним з найперспективніших напрямів розвитку освіти у процес її інформатизації відповідно до сучасних світових критеріїв і стандартів її якості [17, с. 37] .

Комп'ютеризація, як одна з важливих складових інтенсифікації навчання, переважно має зводитися до ефекту «інформаційного стиснення». На даний час комп'ютерні технології викликають живий інтерес у молоді, стимулюють їх пізнавально-творчу активність, дають можливість індивідуалізувати процес пізнання и навчання. Діалог з комп'ютером встановлює відповідний ступінь розвитку внутрішньої мови і думки студента, його здатність до створення і осмислення зв'язків на основі запропонованої програми роботи. Крім того, за допомогою комп'ютера активізується логічна пам'ять, швидше здійснюється інтелектуалізація процесу запам'ятовування інформації. В рамках автоматизованого діалогу і комп'ютерної ділової гри можна моделювати різні форми взаємодії студента з викладачем, процес дослідження, наукового пошуку або публіцистичної полеміки, реальні життєві ситуації, пов'язані з необхідністю ухвалення студентом відповідних адекватних рішень.

Застосування комп'ютерним технологій дає можливість підвищити рівень самоосвіти, мотивації навчальної діяльності; дає абсолютно нові можливості для творчості, отримання і закріплення різних професійних навиків, і, звичайно, відповідає соціальному замовленню, яке держава пред'являє до вищих навчальних закладів. Використовуючи системи мультимедіа, що дозволяють об'єднати можливості комп'ютера і знання викладача, стало можливим створення електронних підручників, які з'являться перед учнями (студентами) більш наочними, барвистими і з мобільним доступом до інформації [1, с. 6] .

Висновки

Розмаїття феноменів інформаційної природи, тісний зв'язок сфери інформаційної діяльності з якісним перетворенням інформаційного простору й усього суспільного життя вимагає розглядати інформатизацію освіти в широкому контексті й розширеному трактуванні - в межах концепції і інформаційної освіти. Такий підхід дає змогу методологічного, цілісного й системного осмислення нових функцій інформаційної освіти в сучасному вимірі, узагальнює основні ціннісні принципи підготовки фахівців для сфери інформаційної діяльності, окреслює завдання інформаційної освіти, є вихідною метою навчання й виховання.

Можливість користуватися новими комп'ютерними технологіями і програмами, теле - та відеоапаратурою в навчальному процесі змінила навчання на краще.

Як показує сучасна педагогічна практика, використання комп'ютера в навчальному процесі спрямоване на розв'язання таких чотирьох типів дидактичних завдань:

1. Комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективного розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань (додаткова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо). Технології мультимедіа дозволяють учням не покидаючи навчального класу (дому), бути присутніми на лекціях видатних учених - педагогів, стати свідками історичних подій, відвідати світові музеї, будь-які куточки Землі. Системи гіпермедіа дозволяють пов'язати один з одним не тільки фрагменти тексту, а й графіку, звукозаписи, фотографії, мультфільми, відеокліпи тощо, створювати «електронні» книги енциклопедії, підручники. Розвиток інформаційних телекомунікаційних мереж дає новий імпульс системам дистанційного навчання, забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, яка зберігається в різних куточках планети.

2. Комп'ютер може бути засобом для вирішення окремих практичних завдань у процесі загального безмашинного навчання (виконує функції контролера, тренажера): діалогові навчальні системи, довідково - контролюючі програми, текстовий редактор, експерименті навчальні системи.

3. Використовуючи комп'ютер, можна ставити і впроваджувати нові дидактичні завдання, які не розв'язуються традиційним шляхом, наприклад, імітувати експеримент. У процесі викладання математики за допомогою комп'ютера можна створювати різні математичні моделі, керувати ними і досліджувати їх «поведінку». У вивченні фізики комп'ютер допомагає демонструвати фізичні закономірності, експерименти.

4. За допомогою комп'ютера можна реалізувати принципово нові стратегії навчання (дистанційне навчання).

Крім цього, інформаційні технології у навчальному процесі надають нові можливості для управлінської діяльності як в окремій школі, так і в усій системі освіти в цілому. Можна створювати бази даних учнів, анкетних даних учителів, реєструвати документи, складати розклади занять, готувати різні статистичні зведення, вести електронні журнали учнівської успішності, створити локальну шкільну інформаційну мережу тощо. Об'єднання шкіл і уставів освіти в єдину інформаційну мережу дає змогу розв'язати проблему обміну оперативною інформацією між органами керування освітою й освітніми установами (накази, довідки, статистичні дані).

РОЗДІЛ 2 ЗАСОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОГОГІЙ

2.1 Практика використання комп'ютерних технологій в процесі навчання в школі

Важливим фактором для запровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є досягнення учнями певного рівня інформаційної грамотності. Це поняття пов'язане з тим, що більшість закладів, які впроваджують дистанційне навчання в системі освіти, вимагають від учнів відповідного рівня кваліфікації та вводять відповідні стандарти. Так, американські педагоги розробили серію стандартів для доколежного навчання з питань інформаційної та технічної грамотності старших школярів -- Національні стандарти технічної підготовки. Водночас країни. ЄС уже на початку 2000 р. ввели обов'язковий сертифікат з комп'ютерної грамотності для випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналізуючи основні тенденції та підходи до запровадження комп'ютерних технологій у системі шкільної освіти, слід зазначити, що останнім часом шкільна освіта значно розширює спектр технологій, пов'язаних з комп'ютером та всесвітніми інформаційними мережами. Важливою є діяльність міжнародних організацій, які фахово опікуються навчальними програмами для вчителів, та великих промислових корпорацій, зокрема ІNТЕL, що спрямовують зусилля не тільки на роботу з учнями, а й на підготовку вчителів, створення можливостей набувати необхідних навичок та компетентностей [3, с. 23].

Вивчаючи це питання вважаємо за доцільне дослідити зарубіжний досвід. Отже, в США комп'ютерна грамотність визначається перш за все як фактор підготовки до трудової діяльності: на початковому етапі навчання учні знайомляться з практичним використанням комп'ютера, на старших ступенях увага приділяється формуванню навиків програмування. Широко розповсюдженні домашні комп'ютери. Багато навчаючих програм носять ігровий характер, якому віддається перевага завдяки його мотиваційній цінності. Розроблені також моделюючі програми, дозволяючи учням набути більш глибокі знання та навички, ніж при роботі з кабінетним обладнанням. У 1981 при Нью - Йоркському педагогічному коледжі створено центр «Діти та комп'ютер» з ціллю вивчення можливостей введення в шкільну практику комп'ютерів та їх впливу на життя дітей. Дослідження, проведені американським вченим на кінці 80 - х рр., паралельно з позитивними результатами використання комп'ютера в навчанні, виявили, що перебування в області впливу низькоінтенсивних магнітних полей шкідливо для здоров'я дітей.

У Франції в 1970 - 76 був розгорнутий «Експеримент 58 ліцеїв», пов'язаний з введенням комп'ютера в учбовий процес. У ході цього експерименту французькі дослідники, не вводячи інформатику у якості нової дисципліни, розглядали міні - комп'ютер, з однієї сторони, як об'єкт вивчення, з другої - як дидактичний засіб, націлений на підвищення рівня викладання шкільних предметів. ВУ 1972 - 79 підготовлено 400 навчаючих програм з історії, географії, іноземній і рідній мові, математики, фізики, економіки. У 1983 прийнятий проект «100000 комп'ютерів». З 1985 процес комп'ютеризації прискорився завдяки програмі «Інформатика для всіх», ціль якої дати усім громадянином незалежно від віку, професії та ін. можливість познайомитися з новими технологіями. У 1985 - 86 встановлено 120 тисяч комп'ютерів, підготовлено 150 тисяч вчителів. Зараз поставлено завдання розробити учбову програму, орієнтовану не стільки на перевірку знань та застосування комп'ютера у якості допоміжного засобу, скільки на навчання імітаційному моделюванню, навичкам роботи з машиною, користуванням банком даних та пошуку необхідної інформації.

У Японії у 1983 комп'ютерним навчанням були охвачені лише 0,19% початкових, 1,8% молодших, 45,6% середніх шкіл, разом з професійними учбовими закладами. У 1985 ці показники досягли : 2,1; 13,8 та 80,6. Вирішена проблема переводу ієрогліфів на мову комп'ютера.

У Великобританії мікрокомп'ютером забезпечені усі школярі другої ступені середньої школи. Взагалі здійснюється комп'ютерізація математики та істотних наук. Програми орієнтовані перш за все на учнів. Інформатика включена у перелік екзаменаційних предметів. Комп'ютери також використовуються при навчанні рідній мові та перш за все при виробці в учнів елементарної грамотності (навички письма, почерк та ін.). У поміч школам організуються «передвижці класи», де маються чотири комплекти обладнання, необхідного для викладання учбових предметів на основі комп'ютера. Широке розповсюдження отримали ігрові навчаючі програми для дітей, починаючи з 5 років.

В Угорщині поряд з традиційним використанням комп'ютера при навчанні математиці, фізиці комп'ютери широко використовуються у викладанні іноземної мови, з їх допомогою створюються частотні словники для шкільних підручників, необхідні для різних ступенів навчання. Комп'ютер допомагає впорядкувати складну систему у розпізнанні дієслів різних класів, відмінюванні і т.д.

У Болгарії навчання на основі комп'ютера здійснюється на курсах «Автоматизація виробництва та ЕВТ», «Введення в кібернетику», а також при вивченні допоміжних програм «Основи інформатики» та «Програмування». Здійснені практичні міри по масовому навчанню молоді користуванню комп'ютером, пробудженню інтересу до неї.

Слід відзначити, що сучасний ринок комп'ютерних засобів в Україні відрізняється від західного й відстає на 4--7 років. У недалекому минулому існувала заборона на ввіз сучасних комп'ютерним технологій з розвинутих країн. На даний час в Україні домінують комп'ютери, які вже взагалі зникли з ринків Західної Європи, США і Японії. До цього слід додати, що українські споживачі і навіть керівники окремих установ і навчальних закладів віддають перевагу дешевим, але застарілим моделям, вже знятим з виробництва [1, с. 9].

Проаналізувавши літературні джерела, можна сказати, що суспільний освітній потенціал, що збільшується, забезпечить впровадження в Україні новітніх виробничих інформаційних технологій, що дозволить протягом майбутніх 10--15 років скоротити відставання в темпах розвитку і надалі істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинутих країн світу [4, с. 66].

2.2 Сучасний стан проблеми модернізації навчального процесу

Роль освіти на сучасному етапі розвитку України зумовлюється необхідністю подолання загрозу відставання від світових тенденцій економічного та суспільного розвитку. В сучасному світі значення освіти як найважливішого фактора формування нової якості економіки та суспільства збільшується разом із ростом впливу людського капіталу. Українська система освіти здатна конкурувати із системами освіти передових країн. При цьому необхідну стає підтримка глибока та всебічна модернізація освіти та створення механізмів її ефективного використання. На даний момент, коли ситуація у країні втратила певну стабільність, модернізація, не тільки у питаннях освіти, стає можливою, а головне необхідною. На сьогодні модернізація української освіти має, по суті, три сенси, три виміри:

1. У історичному плані вона представляє собою логічне, закономірне завершення освітніх реформ останніх років. У силу багатьох причин не вдалося провести комплексне, усестороннє оновлення освіти. Потрібно ще створити багато нормативно-правових та організаційно-економічних механізмів, щоб у повній мірі реалізувати процес модернізації.

2. У плані реконструкції, відновлення освітянської гілки модернізації потрібно подолати наслідки загальносистемної соціально-економічної кризи, яка може поставити цю галузь на грань виживання, а педагогічний корпус - за межу бідності. Тут постають величезні завдання по оздоровленню та розвитку сфери освіти, які потребують напружених зусиль держави, суспільства та самої системи освіти, інтенсивної та динамічної мобілізації її зовнішніх та внутрішніх ресурсів. 

3. Не менш складні завдання модернізації у плані власне оновлення освіти, подолання все більш зростаючого її відставання від потреб розвитку країни. У цьому плані завдання модернізації освіти набувають максимальної загальнонаціональної значущості. Тому що ми проходимо перехрестя, де визначається, чи буде освіта стимулом стагнації суспільства чи фактором його економічного зростання та благоустрою, фактором конкурентоздатності та національної безпеки країни.

Для подальшого дослідження ми обрали емпіричний метод - письмове опитування.

Нами було проведено тестування на базі ЗОШ № 55 міста Горлівка, Донецької області.

У ході дослідження було виявлено проблеми, які стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі :

* недостатня забезпеченість школи інформаційно-комунікаційними технологіями та іншим обладнанням - 44%;

* недостатній рівень кваліфікації директорів загальноосвітнього закладу для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій - 15%;

* консерватизм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі - 12%;

* недостатня розробленість програмного забезпечення - 20%;

* запровадження інформаційно-комунікаційних технологій без попередньої апробації - 9%.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу це організаційні та технічні - відсутність вільного доступу до комп'ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші. Однак, головні проблеми - це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами.

Використання комп'ютерних технологій в управлінській діяльності є такою:

- ведення і оформлення внутрішкільної документації

а) отримання інформацію та зберігання нормативних документів, які надходять з МОН, головного управління, відділу освіти ;

б) створення й зберігання основних нормативних документів та наказів по школі;

в) готувати звітну документацію;

г) створювати річний план роботи школи …;

- складання розкладу уроків;

- створення і використання бази даних учителів та учнів школи

а) автоматизація відомостей про якісний та кількісний склад педагогічних працівників школи( відомості про будь-якого працівника школи: його особисті дані, творчі надбання, методичні розробки, проблеми методичного росту, відомості про атестацію та курсову перепідготовку, участь у семінарах, роботі МК);

б) автоматизація відомостей про учнів (електронна алфавітна книга)

- моніторинг діяльності вчителів, учнів;

- оперативне управління навчальним закладом шляхом інтерактивних телеконференцій, віртуальних нарад, передачі термінової інформації на екрани вчительських машин;

- використання електронної пошти для єдності, наприклад, з органами управління освіти;

- контрольно-аналітична діяльність;

- психологічне тестування працівників школи і дітей.

Усі перераховані можливості уже сьогодні впроваджуються у роботу навчального закладу. Саме таку мету нині ставить перед собою школа.

Школа була підключена до всесвітньої мережі Іnternet. Вихід в Інтернет дав можливість познайомитися з новими досягненнями науки в сфері комп'ютерних технологій, з досвідом роботи іншим шкіл та освітніх закладів нового типу.

(76%учнів школи мають комп'ютер, 36% Вихід в Інтернет.70% учнів використовують комп'ютер для навчання)

Висновки

На сучасному етапі поширення набила технология комп'ютерного навчання, яка належать до нетрадиційних навчальних технологій. Стрімке залучення дітей і молоді до роботи з комп'ютером негативно впливає на стан їхнього здоров'я. Особливо це стосується дітей до дев'яти років, вважають фахівці.

На жаль, в Україні постійно зростають дитяча інвалідність і захворюваність. Сьогодні серед дітей дошкільного віку практично кожний десятий має проблеми із здоров'ям. Школа, як відомо, стану здоров'я дітей не поліпшує. Швидше, навпаки, вона його значно погіршує, бо, за свідченнями українських медиків, кожний третій школяр має проблеми із здоров'ям.

Перспектива використання дистанційної освіти в закладах освіти, у тому числі і в школах, є досить значною. З кожним роком усе більше й більше учнів мають можливість працювати вдома на своїх особистих комп'ютерах, збільшується і кількість учнів, які в домашніх умовах можуть користуватися мережею Інтернет, електронною поштою. Тому дистанційне навчання в найближчий час буде широко використовуватися в школах.

Такий підхід до навчання сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, підготовці майбутнього фахівця, здатного до самовдосконалення, творчого вирішення проблем і реалізації знань і здібностей.

Також важливо враховувати, що Інтернет надає доступ до величезної кількості інформації, зокрема і шкідливої для дітей. Учень повинен добре уявляти собі мету, розуміти, як за допомогою комп'ютера можна вирішити інші завдання, і вміти реально використовувати різні технічні можливості.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На даний час проблематика інновацій вийшла за рамки власне економічних концепцій і підходів і все більш активно включає пов'язане з ним проблеми педагогіки, психології, соціології, загальної теорії управління і інших дисциплін. При цьому характерним є синтез інновацій з технологіями у вигляді інноваційних технологій . В умовах сучасного динамічного розвитку суспільства найважливішим стратегічним ресурсом є інформація.

XXІ століття є століттям освіти. У зв'язку з цим виникає об`єктивна необхідність створення системи інноваційної освіти, початковим пріоритетом якої мусить стати формування вільної і відповідальної особи, що здатна конструктивно працювати в проблемних ситуаціях, поєднувати професійну компетентність з цивільною відповідальністю, що володіє належним світоглядним кругозором і естетичною свідомістю, формування її перетворюючого інтелекту інноваційних здібностей і творчої інноваційної діяльності на основі гуманізації навчально-виховного процесу.

Темою нашого дослідження було «Модернізація процесу навчання за допомогою комп'ютерних технологій». Мета нашого дослідження полягала у визначенні впливу комп'ютерних технологій на модернізацію навчального процесу.

В ході дослідження нами було визначено зміст навчального процесу в системі надання освіти, з'ясована роль комп'ютерних технологій в процесі навчання, проаналізовано практику використання комп'ютерним технологій в процесі навчання в школі та дослідити сучасний стан проблеми модернізації навчального процесу.

Таким чином, можна констатувати, що актуальною є потреба в переосмисленні як методологічних, так і світоглядних, настанов процесу інформатизації освіти. Нині операційний пласт знань недостатній - сучасна людина потребує знань про характер соціуму в процесі інформатизації суспільства, про зміни в культурі та психології особистості під впливом інформатизації суспільства. Для сучасної людини очевидна потреба набуття навичок сприйняття інформації, бути компетентною у визначенні каналів передачі інформації, в орієнтуванні в інформаційних потоках.

Аналіз педагогічної літератури дозволив нам розробити методичні рекомендації для педагогічної практики, у роботі класних керівників, а також у створенні бази для подальшого дослідження з цього питання в курсових та дипломних роботах.

Оскільки основна мета системи освіти - моральний та інтелектуальний розвиток особистості, формування творчого і критичного мислення, вміння працювати з інформацією. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки і шкільної практики, коли формується нове розуміння освіченості, моральності, професійної майстерності і підприємництва, особливого значення набуває проблема організації навчальної діяльності школярів. Орієнтація на нові цілі підготовки молоді до життя вимагає впровадження нових технологій навчання, зокрема - з використанням технологій.

Інформатизація освітнього процесу є невід'ємною складовою модернізації сучасної школи. Комп'ютеризація навчання значно підвищує його ефективність.

Система освіти потребує посилення комп'ютеризації освітніх закладів. Нестача обчислювальної техніки в школах позначається на розвитку молоді. Засобами нових інформаційних технологій навчання можна успішно розвивати мислення дітей, активізувати їх творчі здібності та виховувати освітній інтерес в цілому - формувати освічених членів суспільства, які спроможні орієнтуватися в світовій системі інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андрушенко В. Інформаційні технології в системі інноваційної освіти / В Андрушенко, П. Олійник // Вища освіта України. - 2008. - № 3. - С. 5-14.

Бархаев Б. П. Применение видеотехнологии в развивающем обучении / Б. П. Бархаев // Педагогика - 1998 - № 3. - С. 53-57

Білецька С. Педагогіка дитино центризму в суспільному виховані США та Японії / Світлана Білецька // Шлях освіти - 2007 - № 2 - С. 23.

Будкевич В. Використання інформаційних технологій як засобу підвищення ефективності традиційних форм навчання / В. Будкевич // Рідна школа - 2007. - № 10 - С. 64.

Буряк В. Навчальна діяльність у комп'ютерному середовищі / В. Буряк // Рідна школа. - 2006 - № 9 - С. 14-16.

Війтович Г. Технічні засоби навчання - як засіб активації навч. Процесу /Г. Війтович // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2007. - № 4. С. 35.

Вильямс Р., Маклин. К. Компьютеры в школе : Пер с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. В. В. Рубцова - М. : Прогресс, 1988. - 336 с.

Глазиріна В. М. Педагогіка сучасної школи : Навч. Посібник для студентів педагогічних ВНЗ. - Донецьк : Норд-Прес, 2006. - 220 с.

Диалоговые системы и представление знаний / Кокорева Л.В., Перевозчикова О.Л., Ющенко Е. Л. - К.: Наук. думка, 1992. - 448 с.

Димарський Я. М. Навчальний діалог у системі «учитель - комп'ютер - учень», як засіб реалізації педагогічної взаємодії засобами педагогічних технологій навчання / Я. М. Димарський, О. В. Давіскіба // Освіта Донбасу - 2009 - № 6 - С. 8.

Зайцева О. Підготовка викладачів до впровадження інформативно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес / О. Зайцева // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2010 - № 1. С. 17-19.

Зенюк А. Формування інформаційної культури / А. Зенюк // Рідна школа - 2006. - № 8 - С. 55.

Костенко В. Електронний посібник - засіб інформаційних технологій / В. Костенко // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2010. - № 1 - С. 41-42.

Лызь Н. А. Педагогические риски технизированных образовательных сред / Н. А. Лызь, Н. А. Позина // Педагогика - 2010 - № 4. - С. 33-42.

Малюк А. А. Формирование культуры информационной безопасности общества / А. А. Малюк // Педагогика - 2009 - № 3. - С. 33

Матвієнко О. В. Інформаційна освіта : теоретико-методологічні підходи / О. В Матвієнко // Педагогіка і психологія - 2010. № 2. - С. 88-95.

Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. - 2002. - 23 квітня.

Овчарук О. Тенденції інформатизації освіти і використання інформаційних комп'ютерних технологій для поліпшення якості освіти / Оксана Овчарук // Шлях освіти - 2007 - № 2 - С. 19-22.

Пуханова Л. Комп'ютерні технології в процесі навчання студентів теорії ймовірностей та математичної статистики / Л. Пуханова // Рідна школа. - 2007 - № 3 - С. 58-59.

Пушкарьова Т. Інформаційно-комунікаційна компетентність - важливий чинник формування світогляду учнів / Т. Пушкарьова // Рідна школа. - 2010. - № 9. - С. 9-12.

Пушкарьова Т. Теоретичні аспекти інформатизації освіти у моделі «1 учень - 1 комп'ютер» / Т. Пушкарьова, Е Лозовський // Рідна школа. - 2010. - № 6. - С.35-39.

Роздольський І. Упровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес / І. Роздольський // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2008 - № 1. - С. 16.

Ткачук В. Комунікація шкільної освіти : переваги та сфери ризику / В. Ткачук // Вища освіта України. - 2004. - № 4. - С. 77.

Усольцева И.В. Информационно-компьютерные технологи и воспитание /И.В Усольцева // Педагогика - 2010 - № 2 - С. 44-49.

Худолій І. Нові можливості використання інформатики та комп'ютерної техніки у навчально-виховному процесі / І. Худолій // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2008 - № 1 - С.24.

1. Размещено на www.allbest.ru