Виховання духовності у дітей засобами народознавства

Поглиблюю та розширюю знання дітей про український національний одяг: жіночий (сорочка-вишиванка, спідниця, плахта, фартух, пояс, камізелька, вінок зі стрічками, намисто, хустка), чоловічий (штани-шаровари, сорочка, пояс (пасок), жупан, сюртук, шапка, бриль). Вчу дітей називати предмети одягу, впізнавати їх за описом, приміряти дитячий національний одяг, порівнювати сучасний одяг українців з колишнім (він яскравіший, пошитий з різних тканин (лляних, бавовняних, шовкових), розкішний, модний, його багато у кожної сучасної людини тощо).

Знайомлю дітей з віночком-оберегом. Вчу впізнавати і розпізнавати квіти у віночку (барвінок, незабудка, чорнобривці, мак та інші), описувати їх. Вчити плести віночок для ігор, забав, наспівуючи народні пісеньки «Плету, плету віночок», «Піду у садочок, там сплету віночок» та інші). Знайомлю дітей з українським вишитим рушником-оберегом. Вчу порівнювати і розпізнавати рушники за вишивкою візерунків на них (рушник-грай-лик для хлопчиків, рушник - росяничка для дівчаток), знаходити у вишиванках кольори - символи, розповідати про них (червоний -- колір калини, яку люблять і шанують на Україні, колір любові, квітів; чорний -- колір землі-годувальниці, журби; голубий -- колір чистого і безхмарного неба; зелений -- колір трави, спокою; жовтий -- колір колосся, сонця, достатку).

Розширювати знання дітей про національні продукти харчування українців, страви, що побутують в Україні (борщ каша, вареники, галушки, пампушки, гречаники тощо). Вчу називати їх, вміти переповісти нескладні мамині та бабусині рецепти. Виховую шанобливе ставлення до хліба. Закріплюю знання дітей про нашу Батьківщину, яка називається Україною, її народ -- українців. Українці розмовляють українською мовою. Наша народна мудрість - пісні, приказки, прислів'я, казки, загадки тощо. Знайомлю дітей з українськими народними піснями, співати їх у супроводі дитячого шумового оркестру. За допомогою музичного керівника вчу виконувати веселі українські таночки («Козачок», «Гопачок», «Кривий танець», «Полька»). Широко використовую в повсякденному житті прислів'я, приказки (знати 5-6 віршів). Читаю дітям авторські вірші та пісеньки, доступні їхньому розумінню.

Намагаюсь навчати дітей мовного етикету. Спонукаю їх до вживання найпростіших форм вітання, звертання, прохання, прощання, подяки в повсякденному житті. Розмовляю українською мовою. Виховую гордість за свій народ, його мову, вміння надбання та багатства.



ВИСНОВКИ

Отже, духовність - досить складне й інтегративне поняття. Воно походить від слова «дух» - внутрішній стан. Отож духовність, із позицій філософії, - це передусім внутрішній світ людини, її свідомість, світоглядні орієнтації.

Ми всі відповідальні за розвиток і виховання покоління XXI ст.

На часі педагог-новатор, а не педагог-транслятор інформації. Час настійливо вимагає впровадження у практику компетентнісної парадигми, цілісного підходу до виховання й освіти дитини перших шести років життя.

Система роботи з виховання дітей на засадах духовних цінностей передбачає проведення спеціально організованих занять. Питання духовно-морального розвитку дитини не можна обмежити одними лише заняттями, слід включати ще й духовний зміст у повсякденне буття дітей.



ЛІТЕРАТУРА

1. Народні традиції у вихованні дошкільнят: Методична розробка/ упоряд/ В. Скрипник, О. Стращенко, О. Хоменко - К.:Редакції газет з дошкільної освіти, 2012.-128с.

2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1991. - 447 с.

3. Бабишин С.Д. Дитячий фольклор в історико-педагогічному аспекті // Народна творчість та етногрфія. - 1990. - №1. - С.58-60.

4. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч. посібник. - К.: Сфера, 1999. - 408 с.

5. Русин Г., Мельник Н. Провідні ідеї концепції національного виховання в умовах сучасної школи // Джерела. - 2008. - №1,2. - С.5-6.

6. Свята й традиції українського народу. - Ів.-Франківськ: Діса-плюс, 2005. - 79 с.

7. Стельмахович М.Г. Теорія й практика українського національного виховання. - Ів.-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. - 179 с.

8. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К.: ІСДО, 1996. - 288 с.

9. Ткач М.М. Дерево роду. - К.: МПП ”АНФАС”, 1995. - 112 с.

10. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. - Львів: Фенікс, 1994. - 608 с.

11. Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки: Метод. рекомендації / Укл. С.К.Стефанюк. - К.: ІСДО, 1995. - 176 с.

12. Яценко Т. ”Темного лугу калина, чесного батька дитина…” Родинне виховання засобами народної обрядовості // Рідна школа, 1997. - №7-8. - С.14-18.

13. Ясько Г. Виховання національної самосвідомості школярів на засадах етнопедагогіки. // Трудове навчання. - 2008. - №7, С.8-17.

ДОДАТОК

Конспект заняття з малювання за творами народної художниці Марії Приймаченко у старшій групі

Програмовий зміст: продовжувати знайомити дітей з творчістю народної художниці М. Приймаченко, з незвичайним та фантастичним світом казкових квітів, з технікою малювання квітів - соняшників та з елементами їх декору.

Викликати у дітей бажання малювати за мотивами творів М. Приймаченко.

Розвивати у дітей творчість, фантазію, самостійність, художній смак.

Виховувати патріотичні почуття та гордість за свою країну.

Обладнання: репродукції робот М. Приймаченко: «Соняшник життя», «Соняшники та горох», «Хатні зорьки», «Волошки у синій вазі», папір для малювання, акварельні фарби, пензлики, мольберт, прості олівці.

Хід заняття:

Діти! Подивіться на картини і скажіть, хто створив ці казкові, фантастичні квіти?

Неповторний світ власних образів, яких у природі не існує, створила народна художниця Марія Приймаченко.

Ми с вами раніше розглядали ї картини «Соняшники та горох», «Соняшники з бджолами»

Як ми назвали соняшники М.Приймаченко. Так маленькі сонця. Вона помічала красу та загадковість у найзвичайнішому. Скажімо, у квітці соняха. Така проста й водночас велична ця рослина надихнула художницю на створення низки чудових полотен.

Перед вами знову соняшник. Але вже зовсім інший. М.Приймаченко вміла бачити одні й ті явища природи по-різному, залежно від настрою. В зображенні цього соняха вона намагалася втілити свої роздуми про життя людини, а сам твір назвала «Соняшник життя».

А тепер, діти, подивимося, чим відрізняються роботи М.Приймаченко від робіт інших художників? Правильно, художниця малює тільки на якомусь кольоровому тлі і у її квітів товсті стебла. З блакитного тла картини на нас дивиться п'ять великих круглих очей з жовтими віями пелюсток. Навколо них - маленькі пуп'янки, схожі на руки. Від стовбура відходить багато гілочок. Деякі з них опущені донизу, інші ростуть посередині, а є гілочки, що тягнуться вгору - до сонця. Як, розташовані гілочки? Гілочки розташовані симетрично праворуч і ліворуч від середині. Скажіть мені, якими кольорами намальовано соняшники.

Справді, кольори особливі, яскраві, не такі як у житті. Чим прикрашені соняшники?

М. Приймаченко любила прикрашати свої малюнки рисочками, кружечками, плямками, мазочками. Соняшники стоять у фантастичній вазі. Придивіться до неї уважніше. Як зображує художниця вазу? Бачити двоє довгошиїх птахів сидять спинами один до одного, витягнувши вперед тонкі лапки. А на їхніх крилах художниця намалювала очі, асами крила обвела згори чорними смужками. На що перетворилася ваза? Ваза несподівано перетворилася на людське обличчя з довгим носом і вузьким ротом. Як ви гадаєте, що хотіла повідати нам художниця цими образами. Здається,що квіти це - людський рід.

Гілочки опущені донизу, це ті члени родини, які жили д нас, посередині, хто живе зараз.

Гілочки з пуп'янками і квітами, які тягнуться до сонця - це ті, що народяться в майбутньому. А коричнева ваза - наша матінка - земля, яка дає сили всьому живому.

Тому і зоветься картина «Соняшник життя». Сьогодні і ми намалюємо соняшник життя. З чого ми почнемо роботу? Так, за допомогою трафарету ми намалюємо вазу простим олівцем і потім фарбою товстий стовбур, від якого відходить багато гілочок, деякі з них опущені донизу, інші ростуть посередині, а є гілочки, що тягнуться вгору - до сонця.

Гілочки розташовані симетрично праворуч і ліворуч від середини. Якої форми листя? Листя овальні, крупні. Як ми будемо малювати соняшники? Намалюємо кінчиком пензлика три круга - один в одному і навколо жовті пелюстки - мазочки. Серединки соняшників зобразіть хто як забажає - кружечками, крапочками, рисочками, сіточкою. А потім розмалюйте свої фантастичні вази.

Хай в серці кожної дитини живе любов до України

(Сценарій до Дня незалежності України та свята прапора України)

Мета: виховувати патріотичні почуття у дітей до своєї країни, символів України: прапора, герба та гімну, хлібу на вишитому рушникові; розвивати вміння уважно слухати музику, співати та виразно читати вірші, сприяти розвитку у дітей акторських здібностей.

Обладнання: Сцена святково прикрашена; хліб на вишитому рушнику, хлопчки - українець та дівчинка - українка, у кутку прапор України, ілюстрації символів України (під козацьку музику заходять до зали хлопчики, потім під ліричну - дівчата й стають у дві шеренги (струмочком) 1-ша дитина: старш гр.. всі ми діти українські - хлопці та дівчата. наша мати - Україна, славна і багата. 2- га дитина: у всьому світі, кожен зна, є батьківщина лиш одна. і в нас вона одна єдина - наша рідна… всі разом: У-кра -ї-на!

Танок парний «Козачок» старші гр..

Ведуча. Добрий день малята та любі гості. Ми запросили вас на наше свято «Хай в серці кожної дитини живе любов до Батьківщини.» Сьогодні ми з вами пригадаємо наших славних предків - запорозьких козаків.

До наших днів дійшли перекази про їхню силу, відвагу, мужність та пригадаємо традиції українського народу.

(Виходять діти старшої гр. з хлібом -сілью на рушникові.)

Ведуча: сьогодні на нашому святі багато гостей, за традицією привітаємо їх.

1 дитина: гостей наших любих вітаємо щиро зустріти вас раді з любов'ю та миром. 2 та дитина: і на знак поваги хліб візьміть із сіллю щоб життя дороги славили вкраїну. 3- та дитина: ми вам його підносимо на білім рушникові та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові. (підходять до гостей, вручають каравай,кланяються і йдуть на місця.)

Танець з рушниками «Рушничок» 2 мол.гр.

1. Хоч ми всі іще маленькі,

Ми вже добре про те знаєм,

Що звемося - українці

Й українських предків маєм.

2. Тато, мама, брат, сестричка

І всі інші члени роду -

Всі належать до одного

Українського народу!

3. Україна рідна, Батьківщина мати.

Ми про тебе пісню хочем заспівати.

Пісня «А у нас сьогодні свято». 2 мол гр.

Ведуча. На наше свято завітали наймолодші діти і вони також хочуть всіх вас привітати.

Танок «Чоботята- дроботята » яслі.

Гра. Естафета «Збити кеглі»

Ведуча: символом нашого батьківського краю - рідної україни -є герб, прапор та червона калина.

Виход діти сер гр.. 1- та дитина: за хатою в садочку, в зеленому віночку. в червоному намисті там пава молода. 2.збігаються всі діти на неї подивитись: ой пишна та вродлива калинонька ясна! Танок з віночками. «Василечки.» 6 дівчат з віночками в руках.

Гра «Заплетем віночок» Всі групи стають у кола під звуки козацького маршу заходить козак Козак: доброго дня, люди добрі! я оце їхав - та й чую пісні… ану ж бо думаю, погляну,чому це тут так весело? Ведуча: сьогодні у нас чудове свято.Козак: я козак запорізький - вільного роду. я дуже люблю свою Батьківщину - неньку Україну. Знаю що і ви її любите. тож очевидно кожен із вас швидко відповість на такі запитання: 1 як називається країна в якій ми живемо? (Україна) 2 яку назву має народ нашої країни? (українці) 3 якою мовою розмовляємо ми з вами? (українською) 4 яке місто є столицею України? (Київ) 5 яка найбільша річка в Україні? (Дніпро) то як ви скажете, що таке Україна?

1-ша дитина: я дитина українська, вкраїнського роду, українці -- то є назва славного народу

2 - дитина: Україна -- то край славний, аж по чорне море, Україна -- то лан пишний, і степи, і гори

3 - дитина: тут кожна травинка і кожна билинка вигойдує мрії на теплих вітрах. під вікнами мальви, в саду -- материнка, оспівані щедро в піснях.

Пісня «Ми-роду козацького діти» старша гр.

Ведуча: діти. а чи знаєте ви хто такі козаки? діти: козаки вільні, сміливі, борці за волю…. Козак: уже з малечку маленьких хлопчиків - козачків привчали їздити верхи, виховували в них пошану до старших людей. українські козаки славилися своєю відвагою,силою, вправністю, любов'ю до рідного краю. Ведуча: наші діти справжні козачата. зараз вони вам покажуть свою спритність. гра «Швидкій кінь» « Зваримо куліш» з поміж дітей обирають двох хлопчиків - «козаків», а дівчаток ділять на два гурти. посеред зали виставляють на певній відстані один від одного два стільці. кожен «козак» має обвести по черзі всіх дівчаток свого гурту навколо стільця. хто впорається швидше, той переміг.

Козак: козаки завжди захищали свою батьківщину. а для цього їм потрібна сила та хоробрість. хто з вас хоче випробувати свою силу?

Гра «Перетягни канат»

Козак: ми всі переконались, що не перевелись ще у нас козаки. недарма кажуть «козацькому роду нема переводу». а тепер козаченьки, час вже їсти зварити. що будемо варити юшку чи куліш? діти: куліш.

Гра «Зваримо куліш» дітей ділять на два змішані гурти. на однаковій відстані ставлять триногу з підвішеним казанком. кожен учасник повинен підкласти під триногу «дрова» налити води (перехилити кухлик), засипати крупу (зі своєї торбинки), покласти картоплю, потім перемішати. усі дії виконуються послідовно. який гурт виконає швидше, той перемагає. Ведуча: наші славні козачата позмагались залюбки, всі здолали перешкоди,перейшли огонь і воду. Шануйте, козачата, нашу Україну, бо ви українці! а тепер порадуйте нас запальним танцем!

Ой заграйте музики,

В мене нові черевики.

Танцювати я мастак

Український наш гопак.

український танець « Гопак.» діти стають центрі зали.

Ведуча: любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою україну красу її вічну живу і нову і пісню її солов'їну.

пісня «Ми- Маленькі козачата» сер гр..

Діти по черзі:

усі ми тут - одна родина, і наша мати - батьківщина. ми пам'ятаємо Шевченка. та гідну славу козаченьків. бо кожен з нас - землі дитина, що зветься гордо - Україна!

під звуки маршу діти виходять із зали. свято закінчено.

Комплексне заняття з народознавства і малювання

«НАЙРІДНІША В СВІТІ ЛЮДИНА»

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про родину; вчити дітей правильно добирати прикметники; розвивати мовлення дітей, дрібну моторику; розширювати словниковий запас; виховувати добрі, ніжні почуття до своєї матері; викликати почуття гордості та радості за добрі вчинки, почуття подяки за материнська турботу; продовжувати вчити використовувати нетрадиційне малювання трафаретом та патичком. Матеріал: скринька, лічильні палички, намальовані портрети мам, промінчики з жовтих ниток, трафарети квітів, патички, фарби, аркуш паперу. Попередня робота: розучування пісень, віршів та прислів'їв про матусю, словникова робота, малювання портрету матусі.

ХІД ЗАНЯТТЯ -- Любі діти, сьогодні ми поговоримо з вами про доброту, тепло, чарівність, яку випромінює людина, яку ми всі добре знаємо та любимо. (Зачитати вірш «Мамі» Миколи Русько) Святішої немає на планеті -- Це світ увесь -- і небо, і земля, Це квітка щастя в сонячнім букеті, Це рідна мати -- ось твоє ім'я. Всього лиш слово, та яке вагоме, Яка в нім сила і життя жага! Свята і близька, рідна і знайома, Найближча в світі, мамо, дорога. Зоря моя небесна, світанкова, Душі твоєї подих у мені. Ти пісня над селом жайворонкова І музика на золотій струні. -- Так ви здогадалися, діти, про кого йдеться? Хто вас, дітки, міцно любить, Хто ніжненько так голубить І клопочеться всякчас Уночі і вдень про вас?

Так, саме про маму ми з вами сьогодні говоритимемо. Ось у мене є така чарівна скринька. Я її відчиню. Вона буде стояти відчиненою протягом усього заняття. А для чого це, ви згодом дізнаєтесь.

Діти, давайте пригадаємо свою матусю, і кожен із вас розповість про неї. Хто бажає розповісти першим про свою маму? Розкажіть, де вона працює, чим займається вдома, чим ви разом із нею любити займатися у вільний час? (Діти по черзі розповідають про своїх матусь.)

Як ми лагідно називаємо свою маму? (Дидактична гра «Назви лагідно»)

А що мама вміє робити?

Діти, як ви гадаєте, чому мама -- чарівниця?

Діти, у світі все починається з мами... Перше слово, яке промовляє дитина, це «мама». Колискову пісню для вас співає мама.

Давайте і ми з вами заспіваємо гарну колискову. (Діти співають пісню «Ніжна колисаночка», муз. і сл. А. Баченко).

Коли діти йдуть до школи, то перше слово, яке вони прочитають у букварі, -- «мама». Давайте ми з вами складемо слово «мама». (Діти викладають слово «мама» з паличок).

А зараз я хочу вам, діти, розповісти легенду про маму. Багато існує легенд про матінок, але мені хочеться розповісти саме цю.

Зустрілись якось декілька людей і почали сперечатись, яке найкраще слово у світі.

Здоров'я,-- відповів хворий.

Молодість,-- сказав старий.

Хліб,-- відповів жебрак.

Перемога,-- сказав стрілець.

Воля,-- сказав невільник.

Правда,-- сказав мудрець.

Аж тут з куточка обізвалась сирітка: -- Найкраще в світі слово -- мама. І всі сказали: «Мама».

Запам'ятайте і ви, діти, що найдорожче в світі слово -- мама.

Багато про маму написано віршів. Я гадаю, що ви багато їх знаєте. (Діти розповідають вірші про матусю: П. Воронько «Наша мама»; Л. Голота «Найрідніша»; О. Майков «Мати і діти»; К. Перелісна «Мама -- чарівниця» та ін.).

А тепер, діти, давайте пригадаємо прислів'я про маму, які ми з вами вчили.

Діти розповідають прислів'я про маму:

Без мами хата пуста.

Без матусі й мед гіркий.

Мати однією рукою б'є, а другою голубить.

Матері ані купити, ані заслужити.

Хто маму має, той горя не знає.

Материнська ласка краю не знає.

А ще, діти, багато в світі пісень написано про найдорожчу в світі людину -- матінку. А хто з вас пам'ятає пісню про маму?

Діти, давайте послухаємо одну з них. (Звучить у запису пісня «Чорнобривці»).

Усі діти люблять гратися, і в дитячому садку, і вдома. А ще більше люблять, коли з ними грають їхній мами. А в які ігри ви граєте з матусями? Зараз і ми з вами пригадаємо одну гру.

Фізкультхвилинка Вийшов в поле боровик, (Ходять по колу) Та й узявся в боки, (беруться в боки) Бо він, бачите, не звик -- Обрії широкі. (Розводять руками) Покрутився на нозі, (крутяться на одній нозі) Реготом залився, Танцюристці-бджілці В пояс уклонився. (Нахиляються вперед) Довго зайчика ганяв, (біг на місці) Виспавсь на пісочку, (імітують сон) Коли вечір вже настав - Викупавсь в струмочку. (імітують рухи плавання) -- Діти, ви всі, мабуть, любите, коли вам матуся читає казки. У кожного з вас, мабуть, є улюблені. Зараз ми перевіримо, чи добре ви їх знаєте. Я читатиму деякі рядки з казок, а ви скажете, з якої вони казки.

«Мій котику, мій братику. Несе мене лиска за високі ліси, за крутії гори...» («Котик і півник»).

«Гуси, гуси, гусенята. Візьміть мене на крилята...» («Івасик-Телесик»).

«Були собі двоє мишенят...» («Колосок»).

«Де ж усі сховались звірі, в якій такій квартирі? Дуже тісно, невеличка ця чудова...» («Рукавичка»).

«Погнала баба і на третій день бичка пасти, сіла та й заснула...» («Солом'яний бичок»).

Діти, певно, ви помітили, що в казках люди і добрі, і злі бувають, в житті також зустрічаються різні люди -- добрі та жорстокі.

Скажіть, а чи бувають мами погані, злі? (Відповіді дітей).

А якщо вони вас сварять? (Відповіді дітей).

«Три біди є у людини -- смерть, старість і погані діти»,-- мовить українська мудрість. Старість -- неминуча, смерть -- невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей дім уберегти можна. Кожній мамі хочеться, щоб її діти росли добрими, чуйними, ввічливими, старанними, чесними, але в житті, як на довгій ниві, всяке трапляється, бувають дні, коли ви, діти, скоїте щось недобре і мама сердиться на вас, але... материн гнів, як весняний сніг,-- рясно впаде, та швидко розтане. Тому мами й виховують вас чуйними, лагідними, доброзичливими, ввічливими. Коли навіть мама і сварить вас, це не означає, що вона вас не любить.

А зараз давайте покажемо, які ми з вами ввічливі (пальчикова гімнастика). Доброго ранку, сонце привітне! Доброго ранку, небо блакитне! Доброго ранку, у небі пташки! Доброго ранку, маленькі дубки! Доброго ранку, добрі люди! Я вас вітаю, люблю, пізнаю, Бо живемо ми в одному краю. (Пальцями правої руки по черзі вітатися з пальцями лівої руки, поплескуючи одне одного по кінчиках)

Діти, про вас піклуються і мама, і тато, і всі дорослі. Розкажіть, як вони це роблять. (Відповіді дітей)

Скажіть, діти, чи тільки про вас повинні піклуватися дорослі? (Відповіді дітей)

Що можете зробити ви для них? (Відповіді дітей)

Як допомагати? (Відповіді дітей)

Давайте, діти, розповімо про свої добрі справи і пограємо у гру.

Дидактична гра «Добрі справи» Діти стають у коло; дитина, якій вихователь кидає м'яч, називає добрі справи, що виконує вдома.

Діти, матуся потребує від вас допомоги тільки зараз, чи й коли ви подорослішаєте?

Давайте, діти, пригадаємо ваших бабусь та дідусів. Як ваші батьки піклуються про них? (Відповіді дітей.) І ви повинні завжди піклуватися про своїх батьків.

Настав час розповісти вам про скриньку. Як я і казала, ця скринька -- чарівна. Вона була весь час відчинена. І всі добрі та ніжні слова, що ви сказали, вся любов, якою сповнені ваші серця,-- усе зібралося у цій скриньці. Зараз ми її зачинимо. І якщо колись ваші мами засмутяться, або їм буде сумно, то скринька відразу відчиниться -- любов та доброта ваших сердець, лагідні слова відразу допоможуть їм. Діти, пригадуєте, ми говорили, що мама -- наче сонечко, яке гріє нас своєю турботою і любов'ю. Ми нещодавно малювали портрети мам на маленьких сонечках. Давайте зараз трохи пограємо. Вправа «Сонечко» -- Діти, заплющте очі, простягніть руки. На долоньках у вас лежать маленькі сонечка. Через пальчики, як промінці сонця, йде тепло по всій руці. Руки заспокоїлися, відпочивають, сонячні промінчики зігрівають вас. Діти, а якщо всі ці сонечка з'єднати в одне сонце, то любов та добро збільшаться. Ось у мене є велике сонечко (показати сонце без промінців), давайте «оживимо» наше сонечко. З'єднаємо усі маленькі сонечка. (Діти разом викладають велике сонце з портретів мам).

А тепер кожен із вас проведе промінчик до себе від великого сонечка, який зігріватиме вас своїм теплом. (Діти викладають промінці з ниток від портретів своїх матусь, милуються сонечком).

Діти, незабаром свято -- День матері. Його святкують у кожній українській родині. Я хочу запропонувати вам намалювати своїм матусям квіти і подарувати їх.

(Діти малюють тюльпани через трафарет. У цей час звучить пісня «Мамо, мамочко, матусю» муз. В. Ведмедері, сл. К. Вишинської (у запису).

Размещено на Allbest.ru